Основними складовими (напрямами) політики підтримки цін і доходів є: підтримка цін на окремі види продукції; обмеження монополізації та недобросовісної конкуренції на ринках; стимулювання інтеграції; підтримка інновацій; індикативне управління цінами на ринках.

Державне регулювання цін і доходів у країні може здійснюватися через: використання гарантованих цін, що забезпечують достатній рівень рентабельності для розширеного відтворення, і цінові надбавки по окремих видах сільськогосподарської продукції; введення заставних операцій з одночасною нейтралізацією монопольного становища заготівельних, посередницьких і переробних структур; регулювання цін на основні види матеріально-технічних ресурсів, введення граничних цін на енергоносії, економічних санкцій за перевищення і стимулів до зниження їх рівня; проведення товарних і закупівельних інтервенцій; розширення лізингу й субсидій на науково-технічну продукцію та придбання сучасної техніки, добрив, хімічних засобів захисту; встановлення для торгово-посередницьких і сервісних підприємств та організацій, що обслуговують сільськогосподарські підприємства, граничних націнок на основні види промислової продукції.

У механізмі ціноутворення важлива роль належить системі гарантованих цін. Існує декілька методів розрахунку гарантованих цін: на основі собівартості й мінімального рівня рентабельності; на основі фактичних цін реалізації і прогнозного індексу інфляції; на основі розрахунку паритетних цін.

Регулювання цін є однією зі складових іншого важливого напряму державного регулювання продовольчого ринку - збільшення попиту на вироблену сільськогосподарську продукцію, сировину і продовольство. Крім підтримання на внутрішньому ринку стійкої цінової ситуації, цей напрям пов'язаний зі збільшенням доходів населення, а також з розробкою державних програм надання продовольчої допомоги його малозабезпеченим верстам населення.

З метою розвитку підприємництва й самозайнятості серед безробітних і незайнятих громадян, створення умов для залучення їх до виробництва, заготівлі й переробки продукції сільського господарства необхідно передбачити: розробку порядку надання безробітним громадянам, що вирішили займатися підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, відповідних ресурсів, зокрема, поголів'я худоби, птиць, кормів, будівельних матеріалів, інвентарю за рахунок коштів державного фонду зайнятості населення через систему заліків з підприємствами-боржниками та державним фондом зайнятості населення; надання необхідної земельної площі, приміщення, а також відповідні ресурси, зокрема, поголів'я худоби, кормів, сільськогосподарської техніки, безробітним громадянам, які хочуть займатися підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, її заготівлі й переробки.

Висока питома вага населення з грошовими доходами нижче за прожитковий мінімум визначає необхідність розширення контингенту населення, якому повинна надаватися державна продовольча допомога. Для цього необхідно збільшувати обсяги закупівель до регіонального продовольчого фонду, розробляти й реалізовувати цільові програми типу "Програма шкільних сніданків", "Програма додаткового харчування для жінок, новонароджених і дітей", "Програма харчування осіб літнього віку" тощо, оскільки піклування про здоров'я нації є обов'язком держави.

Програми продовольчої допомоги повинні мати конкретні кількісні параметри, як щодо самих продовольчих ресурсів, так і щодо матеріально-технічного та інфраструктурного забезпечення, пов'язаного з виробництвом продукції, її зберіганням, транспортуванням, переробкою й реалізацією. Це досягається замкнутістю руху в них товарів і фінансів на жорсткій організаційно-економічній основі. Такі програми мають формуватися, насамперед, на таких ринках, як м'ясний і молочний, продукція яких має високу еластичність за цінами й доходами. Їх реалізація дасть змогу не тільки підвищити внутрішній попит на продовольство, а й сприятиме поліпшенню системи збуту продукції.

Величезним резервом збільшення внутрішнього попиту на сільськогосподарську продукцію та продовольство й одночасно резервом збільшення прибуткової частини державного бюджету може стати розвиток лікувально-оздоровчої і туристичної діяльності.

У четвертому розділі - "Механізми стабілізації та вдосконалення роботи продовольчого ринку регіону" - розкрито розвиток інфраструктури продовольчого ринку для забезпечення системи продовольчого забезпечення, запропоновано програмну реалізацію ефективного функціонування регіонального продовольчого торгово-оптового ринку.

Узагальнення проблем державного регулювання ринкових процесів як на національному, так і на регіональному рівнях, дає змогу запропонувати таку класифікацію інструментів державного регулювання ринкових процесів.

За характером впливу на ринкові процеси інструменти державного регулювання поділяються на прямі і непрямі; за широтою впливу - на загальноекономічні й селективні; за каналами впливу - на економічні й адміністративні; за політикою та формами реалізації - на податкові, бюджетні, кредитно-грошові, цінові, антимонопольні, зовнішньоекономічні, інституційні (рис. 5).

Рис. 5. Система державного регулювання регіонального продовольчого ринку

На регіональному ринку відбувається узгодження інтересів суб'єктів господарювання. Ці інтереси зачіпають усю систему умов розвитку економіки регіону. При переході до ринкових відносин, коли в регіоні формується нова інституційна структура господарства, розширюється склад суб'єктів регіональної економіки, що включає державні підприємства й організації, акціонерні товариства, приватні фірми, іноземні компанії, спільні підприємства тощо.

Ефективному управлінню на регіональному рівні перешкоджає відсутність чіткої системи регулювання регіонального відтворювального процесу, особливо у фазах розподілу й обміну, тому одне з головних завдань у сфері державного управління на сучасному етапі розвитку - об'єднання наявних окремих елементів у єдину систему управління.

У п'ятому розділі - "Концепція державного регулювання регіонального продовольчого ринку" - запропоновано методику вибору й обґрунтування моделі координації регіонального продовольчого ринку, обґрунтовано необхідність проведення екологічної експертизи продовольчого ринку.

Запропоновано механізм міжгалузевого цінового регулювання як напрям державного регулювання продовольчого ринку, що здійснюється за допомогою загального механізму ціноутворення на кінцеву продукцію продовольчого ринку, включає активні регулятивні функції, що поетапно реалізовуються, відображають об'єктивні закономірності ринкових відносин і економічні інтереси, що враховуються як державою, так і безпосередньо товаровиробниками та споживачами кінцевої продукції.

В умовах розвитку міжнародної торгівлі, жорсткої конкурентної боротьби на внутрішньому й зовнішньому ринках, боротьби за вітчизняний та імпортний ринок, підвищення вимог щодо забезпечення якості товарів, продукції, продовольчої безпеки зростає роль держави в регулюванні ринкових відносин у всіх галузях економіки. Саме тому в основу ринкових перетворень у сільськогосподарському виробництві має бути покладена концепція формування в Україні регульованого продовольчого ринку. Регульований ринок є способом товарного обміну, який здійснюється на засадах поєднання принципів вільних ринкових відносин та системи державного регулювання цих відносин.

Концептуально ми розділяємо процес державного впливу на продовольчий ринок на два етапи. Перший етап - це формування системи продовольчого ринку через організацію замкнутої підсистеми державних інтересів. Цей етап передбачає максимальне втручання держави для встановлення "стабільних правил гри" і побудови інфраструктури, що забезпечує стійкий розвиток економічної системи.

Другий етап регулювання продовольчого ринку пов'язаний з непрямими методами впливу держави на економічну систему продовольчого ринку, з метою утримання її в стані поступального розвитку. Зміщення цих етапів загрожує втратою державних ресурсів і подальшим розвитком негативних економічних процесів.

Заходи першого етапу спрямовані на організацію функціонування підсистеми державних інтересів і полягають у такому: цілеспрямована структурна перебудова виробництва й постачання товарних ресурсів продовольчого ринку, здатна забезпечити баланс інтересів виробників і споживачів продовольства; стимулювання інтеграції сільськогосподарських товаровиробників, переробних і торговельних підприємств; реорганізація системи управління продовольчим ринком; розробка економічного й організаційного механізмів державного регулювання внутрішнього продовольчого ринку, включаючи його захист від імпортних інтервенцій в умовах інтеграції в систему світового товарообміну; розширення місткості ринку для вітчизняного продовольства за рахунок збільшення попиту через підтримку малозабезпечених верств населення й забезпечення спецспоживачів.

Важливою частиною концепції державного впливу на продовольчий ринок є його цінове регулювання. Відхід держави від ринку призвів до процесів, які, можна віднести не лише до кризових, але і більшою мірою до руйнівних. Диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію є основною причиною банкрутства значної частини вітчизняних товаровиробників. Депресивний стан, відсутність мотивації праці поставили країну в залежність від імпортних постачань продовольства.

У зв'язку із цим нам видається доцільним вжити таких заходів цінового характеру: ввести мінімальні гарантовані закупівельні ціни на стратегічну сільськогосподарську сировину, обов'язкові для покупців і продавців, незалежно від форм власності, на рівні, що забезпечує товаровиробникам необхідну рентабельність, і спеціальні гарантовані ціни при закупівлі продукції для державних і соціальних потреб; ввести нормативні торгівельні націнки на життєво важливі продукти харчування, що реалізовуються підприємствами оптової й роздрібної торгівлі; здійснити цінові обмеження для постачальників матеріально-технічних ресурсів, які використовуються для виробництва життєво важливих продуктів харчування; здійснювати проведення товарних і закупівельних інтервенцій виключно через інститут державних агентів.

Дієвість заходів формування цінової політики забезпечується наявністю ефективної інфраструктури продовольчого ринку.

У роботі запропоновано модель функціонування регіонального продовольчого ринку. Множинність цілей державного регулювання регіонального продовольчого ринку велику кількість можливих критеріїв: частка задоволеного попиту по окремих товарних групах у цілому по регіону або по окремих групах населення; частка незадоволеного попиту по окремих товарних групах у цілому по регіону або по окремих групах населення; частка витрат на продовольчі товари в загальних доходах населення в цілому по регіону; частка витрат на продовольчі товари в загальних доходах населення по окремих групах населення; величина платоспроможної потреби соціально незахищених шарів населення по окремих товарних групах і ступінь її близькості до об'єктивно необхідним біологічним нормам; рівень цін на продовольчі товари (у цілому і по окремих товарних групах); розмір вільного доходу населення; частка населення з рівнем доходу, нижча за прожитковий мінімум (або нижча за деяку наперед задану величину); рівень цін на продовольчі товари місцевого виробництва; витрати на реалізацію вибраної стратегії; період часу, за який досягається бажаний ефект від використання вибраної стратегії.

Алгоритм моделювання регіонального продовольчого ринку подано на рис. 6.

Модель регіонального продовольчого ринку включає такі блоки:

1. Моделювання попиту на товари конкретної товарної групи.

2. Визначення кількості споживачів конкретного товару.

3. Моделювання товарної пропозиції.

4. Моделювання цін.

5. Розрахунок результуючих показників (розмір незадоволеного попиту на товар, розмір платоспроможної потреби соціально незахищених верств населення, частка витрат на продовольчі товари в спільному доході, середня вартість біологічно необхідного набору продовольчих товарів, частка населення з доходом, нижчим за прожитковий мінімум).

Розроблена модель дає змогу здійснити вибір і обґрунтування методу державного регулювання регіонального продовольчого ринку за будь-яким із запропонованих критеріїв.

У системі заходів щодо поліпшення правового поля продовольчого ринку в Україні мають бути і кроки щодо вдосконалення правового статусу аграрних бірж як неприбуткових суб'єктів продовольчого ринку. Положення щодо неприбутковості аграрних бірж доцільно внести як у законодавство про біржі, так і в норми податкового законодавства. Вважаємо обґрунтованим визначення основних положень про спотові, форвардні та ф'ючерсні договори в нормативних актах, що регулюють біржову діяльність. Крім удосконалення окремих положень законодавства, що регулює в цілому біржову діяльність (визначення статусу біржових посередників, особливостей окремих видів біржових відносин, порядку створення та діяльності товарних бірж), окремо треба врегулювати діяльність аграрних бірж як особливого різновиду товарних бірж.

Окремої уваги потребує питання визначення статусу агроторгових домів та особливостей їх взаємодії з аграрними біржами. Закріплення на законодавчому рівні зазначених положень сприятиме ефективній діяльності аграрних бірж та формування інфраструктури аграрного ринку з чітким регламентуванням і статусом усіх його елементів.

Вважаємо за необхідне ухвалення спеціального Закону "Про аграрну біржу", в якому мають бути відображені особливості діяльності аграрних бірж як специфічного учасника торговельних відносин. У законопроекті запропоновано передбачити умови участі в заснуванні аграрних бірж не лише вітчизняних, а й зарубіжних учасників, при цьому не менше половини з них повинні бути вітчизняні учасники.

Вважаємо за доцільне врегулювання порядку та умов закупівель через аграрні біржі сільськогосподарської продукції для державних резервів, а також для державних запасів і місцевих потреб, визначення джерел фінансування закупівель для держави і місцевих потреб, відносин між аграрними біржами (агроторговими домами), виробниками сільськогосподарської продукції, посередниками, її продавцями й покупцями.

Одним з напрямів удосконалення державного регулювання ринкових відносин у сфері виробництва й реалізації сільськогосподарської продукції має стати вирішення внутрішніх суперечностей у законодавстві України та приведення його положень у відповідність до законодавства ЄС. Із цією метою доцільно вжити таких заходів. По-перше, до прийняття рішень щодо гармонізації законодавства України із законодавством ЄС з питань відповідальності за продаж продукції неналежної якості (дефектної) потрібно узгодити між собою різні норми законодавства України і привести їх у відповідність до норм Цивільного кодексу України.



Зокрема, у законодавстві України слід розмежувати та упорядкувати використання таких термінів, як "неякісна сільськогосподарська продукція", "небезпечна сільськогосподарська продукція", "продукція, що містить недоліки". Доцільно впровадити в законодавство України термін "дефектна продукція" відповідно до того розуміння, яке викладене в Директиві Європейського Союзу. При цьому слід розмежувати поняття "неякісна продукція" та "дефектна продукція". Перше слід розцінювати як ринкову категорію, яка визначається сторонами за домовленістю і яка впливає на ціну товару, а друге - як категорію правову. При цьому допустиме використання термінів "безпечна продукція" та "небезпечна продукція". Проте незалежно від змісту цих термінів визнання або невизнання продукції безпечною не може виключати відповідальність за шкоду, заподіяну споживанням такої продукції.

Доцільно визначитися з використанням термінів "продукція" і "товар". Перший, на нашу думку, відповідає Директиві ЄС, але його зміст у законодавстві України слід узгодити зі ст. 2 Директиви.

Слід також відмовитися від використання в законодавстві України концепції, згідно з якою наявність сертифіката на продукцію виключає відповідальність за шкоду, яка заподіяна продукцією.

З метою закріплення результатів реформування аграрного сектора України та забезпечення переведення системи сільськогосподарського виробництва у відповідність до стандартів Європейського Союзу доцільно підготувати та прийняти Аграрний кодекс України, який має стати системоутворювальним законодавчим актом з питань аграрної політики та аграрних відносин. Аграрний кодекс України має складатися з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Система виробників товарної сільськогосподарської продукції.

3. Державна підтримка виробників сільськогосподарської продукції.

4. Регулювання дохідності виробництва сільськогосподарської продукції.

5. Система реалізації сільськогосподарської продукції.

6. Експорт сільськогосподарської продукції.

7. Імпорт сільськогосподарської продукції.

8. Особливості державної підтримки виробників екологічно чистої та дієтичної сільськогосподарської продукції.

Висновки

Дисертація містить нове вирішення складної наукової проблеми державного регулювання продовольчого забезпечення регіонів. У результаті проведеного в дисертаційній роботі дослідження сутності продовольчого забезпечення, його складових і визначення механізмів державного регулювання процесів його формування та розвитку в Україні підтверджено гіпотезу, що була покладена в її основу. Отримані результати дали змогу сформулювати такі висновки й рекомендації.

1. Аналіз вітчизняної та світової літератури, що становила теоретико-методологічну основу дослідження сутності продовольчого забезпечення та механізмів державного регулювання його формування і розвитку, виявив існування двох основних підходів до вивчення цього складного явища. Розвиток наукової думки щодо проблеми державного регулювання продовольчого забезпечення відбувався відповідно до виникнення нових проблем суспільного розвитку людства. Якщо до ХІХ ст. продовольча проблема і її вирішення були зумовлені зростанням чисельності населення і збільшенням його потреб у продуктах харчування, природно-географічними і кліматичними умовами та пов'язаною з ними наявністю природних ресурсів, то в ХХ ст. ця проблема отримала якісно нове бачення і була зумовлена наявністю спеціальних засобів виробництва, поширенням НТП, рівнем продуктивних сил, подальшим поглибленням системи суспільного поділу праці та спеціалізації. У ХХІ ст. домінуючими факторами, що впливають на рівень продовольчого забезпечення, є якість харчування, його екологічна складова, ступінь контролю та запровадження спеціальних стимулів з боку держави.

2. Сукупність факторів і чинників, які впливають на формування системи державного регулювання продовольчого забезпечення країни, які мають виробничий, економічний, соціальний, політичний характер, тісно між собою пов'язані, і на різних етапах розвитку суспільства на передній план у справі вирішення продовольчої проблеми може виходити та чи інша група або їх сукупність залежно від сформованого історичного розвитку.

3. В Україні виділено два періоди теоретичного обґрунтування проблеми продовольчого забезпечення: до набуття незалежності держави й після встановлення ринкових засад функціонування агропродовольчого сектора.

У перший період у наукових дослідженнях і численних програмах і проектах значна увага приділялась формуванню АПК і паритетних відносин усередині комплексу, розвитку нових технологій, підвищення родючості ґрунтів і збільшенню виробництва потрібної країні сільськогосподарської продукції.

Для України періоду переходу до ринкової економіки та її формування характерним було відображення невідповідності виробництва продовольчої продукції потребам суспільства, виявлення причин різкого спаду сільськогосподарського виробництва, деградації соціальної сфери села, зниження рівня науково-технічного обслуговування виробництва, зростання диференціації доходів населення, погіршення якості продуктів харчування через їх екологічне забруднення. Водночас незначну увагу було приділено організаційно-економічним питанням вирішення проблем продовольства і становлення ефективних продовольчих ринків.

4. Запропоновано авторське поняття системи продовольчого забезпечення як сукупності підсистем виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, розподілу, обміну, кінцевого споживання і взаємозв'язків між ними, які базуються на платоспроможному попиті населення на продукти харчування, задоволенні зростаючих потреб і забезпеченні продовольчої безпеки країни (регіону). Система продовольчого забезпечення є складовою системи державного управління, яка функціонує на засадах пріоритетності, соціальної відповідності, доступності для усіх верств населення, організаційно-економічній ефективності та динамічності, виділення спеціального апарату органів державної влади з регулювання та розвитку системи.

5. Систематизація міжнародного досвіду державного регулювання виробництва та споживання продовольчих товарів, зроблених по регіонах Європи, Північної Америки, Азії дає змогу виділити такі напрями державного регулювання, як: прямі державні платежі для підтримки доходів виробників на належному рівні, цінове втручання для підвищення платоспроможного попиту на продовольство, застосування механізму страхового забезпечення товаровиробників, компенсація витрат, пов'язаних із використанням засобів виробництва, розвиток ринкових відносин і виробничої інфраструктури продовольчого ринку, пріоритетність регіональних програм з розвитку продовольчих комплексів, здійснення ефективної макроекономічної політики.

6. Регіональний підхід є визначальним з позиції державного регулювання продовольчої системи. Це зумовлено територіальним поділом праці, різною виробничою структурою виробництва й переробки сільськогосподарської продукції та споживання, підвищенням самостійності регіонів при започаткуванні та розвитку економічного механізму господарювання та регулювання продовольчих ринків. Регіональний підхід до розвитку ринку продовольства дасть змогу оптимально поєднувати механізми й заходи державного управління на макрорівні з підвищенням рівня самостійності формування політики регіону тощо забезпечення його продовольством.

7. Аналіз системи продовольчого забезпечення довів, що існують досить серйозні проблеми в організації споживчого раціону, побудови раціональної системи харчування, доступності до продуктів харчування тощо. Існуюча система характеризує диспропорції у споживанні харчових продуктів. Це дає змогу зробити висновок щодо того, що державним органам досить важко впливати на попит на продукти харчування. Державні заходи в цьому напрямі потребують тривалого періоду формування категорії "раціонального споживача". На сьогодні перед системою державного управління постає першочергове завдання змінити структуру пропозиції продовольства. Діяльність держави та її уповноважених органів має бути спрямована на оптимальне поєднання виробництва та розвиток мережі торговельних підприємств, інтегрованих комплексів.

8. На регіональному рівні гостро стоїть питання рівня споживання основних груп продуктів харчування. У зв'язку з нерівномірністю економічного розвитку регіонів та різним рівнем доходів населення споживча активність, особливо щодо деяких продуктів харчування, є різною. Значні відмінності мають місце і в традиціях харчування. Отже, державні органи мають поліпшити організаційно-економічні умови доступу до системи продовольства незалежно від територіальних відмінностей.

9. На рівні регіону пропонується створити комплексну продовольчу торгово-виробничу систему, яка вирішує проблеми відновлення місця роздрібної торгівлі в структурі національного господарства шляхом створення ефективного механізму взаємодії підприємства-виробників продовольчих товарів і підприємств роздрібної торгівлі, зниження рівня витрат обігу і, як наслідок, надання покупцям продовольства за нижчими цінами з гарантовано високою якістю обслуговування.

10. У ринкових умовах необхідні державні заходи зі створення й розвитку системи продовольчого забезпечення, які сприяють подоланню дефіциту продовольчих ресурсів і підвищенню платоспроможного попиту населення. У зв'язку з чим доцільно прийняття регіональні цільові програми розвитку системи продовольчого забезпечення, що включають заходи щодо стимулювання розвитку оптових продовольчих ринків, внутрішньої й міжрегіональної торгівлі, підвищенню рівня самозабезпечення регіону окремими видами продовольчих ресурсів. Реалізація регіональних цільових програм розвитку системи продовольчого забезпечення сприятиме усуненню важкого становища в малозабезпечених групах населення із забезпеченням продовольчими ресурсами, виведе регіональну продовольчу політику на якісно новий рівень як частину регіональної економічної політики.

11. Формування економічного механізму передбачає поєднання централізованих і регіональних заходів та інструментів продовольчого забезпечення. На централізованому рівні застосовуються правові, фінансові, законодавчі важелі. На регіональному рівні враховуються обмеження та норми, встановлені щодо споживання продовольства на централізованому рівні. Водночас, саме на регіональному рівні здійснюється прямий вплив на економічні важелі попиту населення на продукти харчування, підприємницьку активність та сумлінність товаровиробників, а також можливості регіону щодо імпорту та експорту продовольства. На регіональному рівні активно проводиться політика регулювання доходів фізичних осіб. Вона здійснюється через застосування механізму соціальної допомоги й додаткового залучення до трудової діяльності молоді, осіб пенсійного віку тощо.

12. Одним з дієвих інструментів регіональної та загальнодержавної політики виступає ціновий. У системі державного регулювання продовольчої системи застосовується широке розмаїття цін та цінових важелів попиту. Держава може диференціювати величину ціни, встановлюючи розмір заставної ціни. Регіон може диференціювати торговельну націнку залежно від особливостей харчового попиту в регіоні. У дисертаційній роботі запропоновано механізм застосування складських розписок, який дасть змогу зменшити ставку за кредитом і поліпшити економічну ситуацію товаровиробників регіону. Ефективність використання цього механізму пов'язана з легкістю застосування такого механізму, виключенням тіньових схем тощо.

13. В основу концепції регулювання регіональних продовольчих ринків покладено такі положення: концепція має ґрунтуватися на довгостроковому прогнозі соціально-економічного розвитку регіону щодо: макроекономічної ситуації; зміни економічної структури; динаміки виробництва та споживання товарів і послуг; тенденцій науково-технічного прогресу; міжрегіональних ринкових зв'язків; рівня життя населення й розвитку соціальної сфери. Науковий рівень концепції регулювання регіональних ринків залежить від повноти і змістовності нагромаджених знань й інформації, їх відповідності вимогам всебічного обґрунтування тенденцій і закономірностей розвитку економіки регіону, підвищення якості й надійності прийнятих управлінських рішень. Концепція включає: оцінку ринкових процесів на основі кількісних і якісних характеристик; оцінку отриманої інформації з погляду розвитку різних типів регіональних ринків; інтегральну оцінку, що враховує взаємодію і взаємозалежність окремих типів ринків та економіки області; кількісну і якісну характеристики системи регіональних ринків у цілому і її елементів; прогнозування можливих змін.

14. Реалізація ефективного регіонального продовольчого торгово-оптового ринку в період інституційних перетворень включає створення ефективної системи захисту прав власників; приведення регіональних програм у відповідність до державних; створення інститутів інтеграційної економічної політики регіону; стимулювання розвитку інститутів громадськості (асоціації підприємців, банків, профспілок, союзів споживачів, наукових співтовариств). Міжрегіональний продовольчий ТОР, сформований на біржі, сприяє надходженню коштів до місцевого бюджету за рахунок легалізації торгівлі. Розміщення державного й регіонального замовлення через відкриті біржові аукціони дає змогу забезпечити взаємне проникнення ринку продовольства, організовуваного виробниками і споживачами продукції, у ринок державного й регіонального замовлення, забезпечує прозорість цінових показників розміщення такого замовлення та саморегулювання з урахуванням узагальненого попиту й пропозиції.

15. На регіональному рівні державного управління пропонується створити маркетинговий центр, який має забезпечити координацію функціонування елементів системи продовольчого забезпечення й відповідність їх виробничо-комерційній діяльності ринкової кон'юнктури. До основоположних принципів функціонування маркетингового Центру нами віднесено: регулювання і координація стратегії і тактики виробничо-комерційної діяльності агропромислових товаровиробників з метою проведення ефективної продовольчої й аграрної політики, формування та стимулювання споживчого попиту; забезпечення фінансово-економічної результативності господарювання суб'єктів системи продовольчого забезпечення на основі інноваційного підходу до модернізації виробництва і збуту продукції; підвищення ефективності використання наявних в АПК виробничих ресурсів з урахуванням кон'юнктури аграрного і продовольчого ринку та реструктуризації підприємств у напрямі зростання їх економічного потенціалу. Функції регіонального маркетингового Центру включають розробку балансів у натуральному вираженні виробництва - споживання продуктів харчування по їх товарних групах, як по товаровиробниках, так і по регіону в цілому. Центр розробляє також цільові програми по основних продуктах харчування: "Хліб", "Овочі і фрукти", "Картопля", "М'ясо", "Молоко", включаючи їх переробку і збут, здійснює розрахунок агропромислового бюджету, регулює й контролює його виконання.

16. На підставі узагальнення практики організації та функціонування продовольчого ринку в Україні і його державного регулювання з метою подальшого вдосконалення ринкових відносин в аграрній сфері та підвищення його ефективності доцільно було б вжити таких організаційно-правових заходів:

розробити й затвердити Державну програму розвитку сільськогосподарського виробництва і продовольчого ринку в Україні на десять років та їх правового забезпечення;

забезпечити реальну державну підтримку зростання валового виробництва сільськогосподарської конкурентоспроможної продукції високої якості, його стабільність та підвищення рівня рентабельності сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності. Державне регулювання ринкових відносин у сільськогосподарському виробництві спрямувати на розвиток ринкової інфраструктури, підтримку стабільних доходів сільськогосподарських товаровиробників та підвищення рівня життя сільського населення;

забезпечити регулювання ринкових відносин в АПК з дотриманням ринкових принципів, спрямовуючи його на розвиток аграрних бірж, аукціонів, агроторгових домів та інших форм організаційної торгівлі продовольчою продукцією, а також на вільне ціноутворення шляхом становлення тарифів, пільгового оподаткування, створення аграрних і страхових фондів без втручання у внутрішню діяльність учасників ринкових відносин та без надмірного, необґрунтованого адміністративного впливу на формування попиту та пропозиції на продовольчу продукцію;

здійснити організаційні заходи щодо стабілізації продовольчого ринку, зокрема з питань ціноутворення та вирівнювання доходів усіх учасників ринкової діяльності;

створити сприятливі умови для розвитку експорту вітчизняної продовольчої продукції та захисту вітчизняних товаровиробників продовольчої продукції від демпінгового імпорту зарубіжної продовольчої продукції;

розробити систему заходів, спрямованих на значне стабільне збільшення виробництва якісної конкурентоспроможної продовольчої продукції, щоб уникнути її перевиробництва, на завоювання зарубіжних ринків продовольчої продукції.

17. Важливим напрямом державної підтримки розвитку продовольчого ринку має стати забезпечення більш значної ролі кооперації у сфері виробництва та реалізації продовольчої продукції, наданні пільг товаровиробникам та іншим учасникам продовольчого рикну. У першочерговому порядку в цьому напрямі доцільно було б вжити таких заходів:

зробити порівняльний аналіз аграрного законодавства й законодавства про продовольчий ринок України із законодавством Європейського Союзу та розробити наукові рекомендації щодо його гармонізації з метою створення правових умов для вступу України до Європейського Союзу;

забезпечити реалізацію права власників земельних ділянок у сільськогосподарських виробничих кооперативів для спільного виробництва сільськогосподарської продукції;

розробити методичні рекомендації для створення сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів на засадах міжнародних кооперативних принципів;

вивчити та узагальнити досвід участі сільськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів та організацій споживчої кооперації в продовольчому ринку й вирішити питання про поширення кращого досвіду;

створити умови для об'єднання в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи фермерських господарств, особистих селянських господарств та надати державну підтримку діяльності таких кооперативів як неприбуткових організацій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ільяшенко В.А. Державне регулювання продовольчого забезпечення: монографія / В.А. Ільяшенко. - Запоріжжя: КПУ, 2007. - 200 с.

2. Ільяшенко В.А. Визначення економічної діяльності держави з огляду на функції управління / В.А. Ільяшенко // Державна політика в сфері управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія "Державне управління". - Т. VI, вип. 55. - Донецьк, ДонДУУ, 2005. - С. 171-177.

3. Ільяшенко В.А. Вплив соціально-економічних функцій держави на регулювання економіки / В.А. Ільяшенко // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип. 2 (14). - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - С. 70-78.

4. Ільяшенко В.А. Визначення виробничого потенціалу регіону як умова формування продовольчого забезпечення / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2006. - № 1. - С. 46-50.

5. Ільяшенко В.А. Дослідження основних напрямів державного регулювання цін у контексті державного регулювання національної економіки / В.А. Ільяшенко // Вісн. НАДУ. - 2006. - № 2. - С. 184-187.

6. Ільяшенко В.А. Державна підтримка інституціональних перебудов у сфері товарного обігу [Електронний ресурс] / В.А. Ільяшенко // Електронний збірник наукових праць НАДУ. - 2006. - № 1. - Режим доступу:

7. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2006-1/txts/GALUZEVE/06ivasto.pdf.

8. Ільяшенко В.А. Механізми державного управління стійким розвитком системи продовольчого забезпечення України / В.А. Ільяшенко // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - Вип. 1. - С. 88-94.

9. Ільяшенко В.А. Механізми адаптації регіонального продовольчого ринку до ринкових умов / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2006. - № 2. - С. 86-90.

10. Ільяшенко В.А. Практика застосування кредитування як елементу регулювання виробничих відносин / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2006. - № 2. - С. 79-82.

11. Ільяшенко В.А. Структура продовольчого ринку України / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2006. - № 8. - С. 19-22.

12. Ільяшенко В.А. Вплив держави на інвестиційний клімат продовольчого підкомплексу / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2007. - № 2. - С. 51-59.

13. Ільяшенко В.А. Оцінка ефективності продовольчого комплексу регіону / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2007. - № 1. - С. 72-78.

14. Ільяшенко В.А. Економічні механізми державного регулювання розвитку ринку зерна в Україні / В.А. Ільяшенко // Вісн. НАДУ. - 2006. - № 3. - С. 71-79.

15. Ільяшенко В.А. Вплив екологічних факторів на досягнення продовольчого забезпечення населення / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2007. - № 12. - С. 85-87.

16. Ільяшенко В.А. Державне регулювання залучення іноземних інвестицій у продовольчий комплекс країни та регіону / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2007. - № 3. - С. 82-86.

17. Ільяшенко В.А. Забезпечення економічного доступу до продуктів харчування населенню регіону / В.А. Ільяшенко // Державна політика в сфері управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Т. VIІ, вип. 65, серія "Державне управління". - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - С. 171-177.

18. Ільяшенко В.А. Механізми державного регулювання агропродовольчої сфери / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2007. - № 10. - С. 95-98.

19. Ільяшенко В.А. Механізм державного регулювання організації продовольчого ринку регіону / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2007. - № 4. - С. 93-100.

20. Ільяшенко В.А. Напрями державного регулювання продовольчого ринку / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2007. - № 11. - С. 76-78.

21. Ільяшенко В.А. Продовольча безпека як складова державної агропродовольчої політики України / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2008. - № 6. - С. 59-62.

22. Ільяшенко В.А. Регіональні аспекти розвитку продовольчого ринку держави / В.А. Ільяшенко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. / редкол. : С.М. Серьогін (голов. ред.) та ін. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 2 (28). - С. 130-137.

23. Ільяшенко В.А. Розробка заходів державного регулювання, що сприяють підвищенню споживання продовольства / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2008. - № 3. - С. 78-81.

24. Ільяшенко В.А. Реформування системи державного регулювання продовольчого комплексу регіону [Електронний ресурс] / В.А. Ільяшенко // Державне будівництво [електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України]. - 2007. - № 2. - Режим доступу до журн. : http // www.kbuapa.kharkov.ua.

25. Ільяшенко В.А. Удосконалення державного регулювання продовольчого ринку / В.А. Ільяшенко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. / редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) та ін. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 3 (29). - С. 124-132.

26. Ільяшенко В.А. Проблеми продовольчого забезпечення регіонів України / В.А. Ільяшенко // Університетські наукові записки. - 2008. - № 3(ІІ). - С. 155-157.

27. Ільяшенко В.А. Система державного управління процесами виробництва і обігу продовольчої продукції в регіоні / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2008. - № 7. - С. 78-81.

28. Ільяшенко В.А. Створення комплексної торгово-виробничої системи в продовольчому секторі регіону / В.А. Ільяшенко // // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип. 2 (21). - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2008. - С. 214-220.

29. Ільяшенко В.А. Формування механізмів державного регулювання стійкого розвитку харчової промисловості / В.А. Ільяшенко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. / редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) та ін. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2008. - № 1 (31). - С. 124-132.

30. Ільяшенко В.А. Формування інтегрованих виробничо-торговельних систем у продовольчому секторі регіону / В.А. Ільяшенко // Економіка та держава. - 2008. - № 4. - С. 90-92.

31. Ільяшенко В.А. Розвиток відносин власності в Україні: досвід тисячоліть / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 5. - С. 102-106.

32. Ільяшенко В.А. Формування продовольчої системи України / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 6. -С. 108-110.

33. Ільяшенко В.А. Механізм управління державними інвестиціями в агропромисловому виробництві регіону / В.А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 2. - С. 106-109.

34. Ільяшенко В.А. Государственная поддержка установления межрегиональных продовольственных связей / В.А. Ільяшенко // Современный научный вестник. Серия: Экономика. - 2006. - № 2 (3). - С. 56-60.

35. Ільяшенко В.А. Вплив соціально-економічних функцій держави на регулювання економікою / В.А. Ільяшенко // Державне управління та місцеве самоврядування: тези V Міжнар. наук. конгресу, 23 лют. 2005 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2005. - С. 91.

36. Ільяшенко В.А. Державні гарантії ефективного використання бюджетних коштів / В.А. Ільяшенко // Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 6. - С. 32-33.

37. Ільяшенко В.А. Концептуальні підходи до удосконалення інвестиційних механізмів в аграрному секторі економіки / В.А. Ільяшенко // Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю: матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції (30 березня 2005 р.). - Кривий Ріг, 2005. - C. 113-114.

38. Ільяшенко В.А. Організаційне забезпечення управління прибутком підприємств / В.А. Ільяшенко // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах: збірник матеріалів ІІ Міжнародної наукової конференції. 28-30 вересня 2005 р. - Черкаси: Вид. Від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2005. - С. 265-267.

39. Ільяшенко В.А. Позитивні та негативні наслідки глобалізації як економічного процесу / В.А. Ільяшенко // Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2005. - С. 286-287.

40. Ільяшенко В.А. Регіональні аспекти формування виробничого потенціалу / В.А. Ільяшенко // Актуальні проблеми державного управління: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку: матеріали щорічної науково-практичної конференції. - Одеса: ОРІНАДУ, 2005. - С. 112-113.

41. Ільяшенко В.А. Цінова політика як засіб стратегії завоювання ринку / В.А. Ільяшенко // Державне управління та місцеве самоврядування: тези V Міжнар. наук. конгресу, 26 лют. 2005 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2005. - С. 110.

42. Ільяшенко В.А. Формування засад державної промислової політики / В.А. Ільяшенко // Наукові проблеми розвитку суспільства з транзитивною економікою: матеріали Міжнародного круглого столу. Мелітополь, 6 вересня 2005 р. / за заг. ред. Т.В. Ткач. - Мелітополь: МІДУ Гуманітарного університету "ЗІДМУ", 2005. - С. 182-184.

43. Ильяшенко В.А. Государственное регулирование товарного обращения / В.А. Ільяшенко // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования: сборник научных статей 2-й Международной научно-практической конференции (20-21 апреля 2006 г.). - Минск, 2006. - Ч. 1. - С. 166-167.

44. Ільяшенко В.А. Організаційно-економічні методи формування та нарощування виробничого потенціалу регіону / В.А. Ільяшенко // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Л., 2006. - С. 179-181.

45. Ільяшенко В.А. Формування національного та регіонального продовольчого ринків / В.А. Ільяшенко // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали науково-практичної конференції. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - С. 56-58.

46. Ільяшенко В.А. Формування напрямів підвищення продовольчої безпеки регіону / В.А. Ільяшенко // Тенденції та пріоритети економічного і правового розвитку України в сучасних умовах: зб. наук.-метод. пр. - Херсон, 2007. - С. 141-144.

47. Ільяшенко В.А. Державне регулювання ефективності регіональних продовольчих ринків / В.А. Ільяшенко // Державне управління та місцеве самоврядування: тези VІІ Міжнар. наук. конгресу, 23-30 березня 2007 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. - С. 150-151.

48. Ільяшенко В.А. Стратегічні напрями розвитку продовольчого комплексу регіону / В.А. Ільяшенко // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю. - К., 2007. - Т. 3. - С. 214-220.

49. Ильяшенко В.А. Проблемы региональной продовольственной политики в Украине и пути их решения / В.А. Ільяшенко // Развитие инновационной экономики региона в условиях глобализации: материалы Международной науч. прак. конф. Саранск, 25-26 апр. 2007 г. : в 2 ч. / ред. кол. : Б.Ф. Келбрин; Саранск кооп. инс-т РУК. - Саранск, 2007. - Ч. 2. - С. 93-95.

50. Ильяшенко В.А. Экономическая безопасность государства как важнейший фактор формирования национальных приоритетов / В.А. Ильяшенко // Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития: материалы VIII Междунар. науч. конф. (Минск, 18-19 окт. 2007 г.) : в 4 т. - Мн. : НИЭИ Мин-ва экономики Респ. Беларусь, 2007. - Т. 2 / редкол. : С.С. Полоник. - С. 59-60.

51. Ильяшенко В.А. Разработка стратегии экономической безопасности в контексте государственной экономической политики / В.А. Ільяшенко // Новое качество экономического роста: инновации, инвестиции, конкурентоспособность: сборник материалов Международной научно-практической конференции 2-26 октября 2007 г., г. Минск / Институт экономики НАН Белоруси. - Минск: Право и экономика, 2007. - С. 126-127.

52. Ільяшенко В.А. Формування чинників, які впливають на рівень продовольчої самозабезпеченості держави та регіонів / В.А. Ільяшенко // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції. 31 жовтня 2007 р. : у 2 т. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - Т. 2. - С. 13-14.

53. Ільяшенко В.А. Продовольче забезпечення регіонів держави / В.А. Ільяшенко // Державне управління та місцеве самоврядування: тези VIII Міжнар. наук. конгресу, 27-28 березня 2008 р. - Х. : Вид-во ХарРІНАДУ "Магістр", 2008. - С. 207-208.

Размещено на Allbest.ru

...