Оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний економічний університет

УДК 330.142.23

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Орєхова Катерина Віталіївна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Тридід Олександр Миколайович, директор Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ), завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічний наук, професор Клебанова Тамара Семенівна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної кібернетики

кандидат економічних наук, доцент Рябушка Людмила Борисівна, Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться «09» жовтня 2008 року о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.055.01 в Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, провул. Інженерний, 1-а.

Автореферат розіслано «05» вересня 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Ястремська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкового середовища фінансова стійкість підприємств набуває суттєвого значення. Це насамперед обґрунтовується такими положеннями. По-перше, від фінансової стійкості підприємств залежить їх спроможність оновлювати техніку та технологію, формувати резерв виробничих потужностей, запаси товарно-матеріальних цінностей тощо. Тобто фінансова стійкість здатна забезпечити життєздатність підприємств, їх конкурентоспроможність та можливість розвитку в короткостроковій та довгостроковій перспективах. По-друге, фінансово стійкі підприємства мають переваги перед іншими підприємствами цієї ж галузі в залученні інвестицій, у виборі постачальників, у підборі кваліфікованих кадрів. По-третє, фінансово стійкі підприємства не вступають у конфлікт з державою по перерахуванню податків та неподаткових платежів та з суспільством - по виплаті заробітної плати, дивідендів.

Однак у 2007р. 32,5% вітчизняних підприємств (не враховуючи малі підприємства) працювали збитково. Питома вага їх власного капіталу в структурі пасивів становила 43,6%. Окрім того, вони формували 86,0% оборотних активів за рахунок поточних зобов'язань, що свідчило про їх низьку ліквідність, неплатоспроможність та значну фінансову залежність від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Оскільки мінливість та невизначеність ринкового середовища істотно впливають на фінансово-господарську діяльність вітчизняних підприємств, тому має велике значення і є надзвичайно актуальним питання щодо оцінювання їхньої фінансової стійкості. Це обґрунтовується тим, що визначення її рівня дозволить фінансовим менеджерам підприємства розробити заходи щодо зниження ризикованості фінансово-господарської діяльності, підвищення її ефективності та забезпечення фінансового розвитку.

Значний вклад в оцінювання фінансової стійкості підприємства внесли відомі вітчизняні та закордонні вчені: Бланк І.О., Брігхем Є.Ф., Ван Хорн Д.К., Ковальов В.В., Савицька Г.В., Шеремет А.Д., Хелферт Е. та ін. Вирішення цієї проблеми також знайшло відображення в роботах Азаренкової Г.М., Гінзбурга А.І., Гриньової В.М., Гудзь О.Є., Єрмошенка М.М., Забродського В.А., Кизима М.О., Клебанової Т.С., Костирки Л.А., Пономаренка В.С., Терещенка О.О., Тридіда О.М. та ін.

Аналіз наукових досліджень цих авторів виявив неоднозначність у визначенні поняття «фінансова стійкість», класифікації її факторів та методичних підходів до її оцінювання, які більшою мірою мають обмежену сферу застосування, зокрема, спрямовані на виявлення ознак банкрутства, рівня інвестиційної, приватизаційної привабливості, кредитоспроможності та враховують лише особливості майнового стану підприємства, його ліквідності, фінансової незалежності, ділової активності, рентабельності, не зважаючи на статичні та динамічні риси руху капіталу - підґрунтя фінансово-господарської діяльності підприємства. Відтак існує потреба в розробці інших та удосконаленні наявних методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства, результати застосування яких дадуть більш повну інформацію про рівень фінансової стійкості та дозволять приймати якісно нові рішення щодо зниження ризикованості фінансово-господарської діяльності, підвищення її ефективності та забезпечення фінансового розвитку.

Актуальність, практична значущість, недостатня розробленість та недослідженість вказаних питань зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає основним напрямам наукових результатів, теоретичних положень та висновків наукових досліджень, проведених за безпосередньою участю автора на кафедрі фінансів Харківського національного економічного університету за темами: «Управління ефективністю фінансово-господарської діяльності підприємства» (номер державної реєстрації 0104U000927), згідно з якою автором розроблено методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства; «Використання методик оцінювання фінансового стану підприємств для забезпечення прозорості їхнього функціонування» (номер державної реєстрації 0105U006380), у якій автору належить розділ «Оптимізаційне моделювання фінансів підприємства», в якому розроблено методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, наукове обґрунтування та розроблення методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі було поставлено та вирішено такі завдання:

- уточнити місце, призначення, роль руху капіталу підприємства в оцінюванні його фінансової стійкості та визначити поняття «фінансова стійкість підприємства»;

- визначити фактори фінансової стійкості підприємства;

- обґрунтувати принципи оцінювання фінансової стійкості підприємства;

- виявити проблеми методичного забезпечення оцінювання фінансової стійкості підприємства;

- вибрати прийнятну для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методику оцінювання фінансової стійкості за визначеними ними критеріями та обґрунтувати необхідність її удосконалення;

- розробити методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства та технологію її поглибленого аналізу;

- порівняти результати оцінювання фінансової стійкості за розробленою методикою з прийнятною для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств;

- розробити методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства.

Об'єктом дослідження є оцінювання фінансової стійкості промислових підприємств в умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища.

Предметом дослідження є теоретико-методичні положення та підходи до оцінювання фінансової стійкості машинобудівних підприємств з урахуванням руху їхнього капіталу.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано такі наукові методи: фінансового аналізу (для уточнення місця, призначення та ролі руху капіталу підприємства в оцінюванні його фінансової стійкості); морфологічного аналізу (для визначення поняття «фінансова стійкість підприємства»); системного аналізу (для побудови класифікації факторів фінансової стійкості підприємства та розробки принципів її оцінювання); критичного аналізу (для виявлення проблем методичного забезпечення оцінювання фінансової стійкості підприємства); аналізу ієрархій (для вибору прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості); фінансового аналізу (для обґрунтування необхідності удосконалення прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості); фінансового аналізу, аналізу ієрархій, сигмальних відхилень (для розробки методичного підходу до експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства); математичної статистики (для розробки технології поглибленого аналізу фінансової стійкості підприємства); критичного аналізу (для порівняння результатів оцінювання фінансової стійкості за розробленою методикою з прийнятною для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств); кореляційно-регресійного, математичної статистики, трендового аналізу, симплекс-методу та сигмальних відхилень (для розробки методичного забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та розробці теоретичних положень та методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства, а саме:

удосконалено:

визначення поняття «фінансова стійкість підприємства» на основі морфологічного аналізу її ознак. За яким, на відміну від існуючих визначень цього поняття, фінансова стійкість підприємства розглядається як безперервний та адаптований до просторово-часових змін процес трансформації капіталу (джерел фінансування господарської діяльності) в капітальні блага (матеріальні ресурси, готову продукцію, грошові кошти);

методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу машинобудівного підприємства, відмінністю якого від існуючих є: використання в якості цільової функції максимізації коефіцієнта рентабельності капіталу при обмеженнях щодо позитивних значень показників: доходності операційної діяльності, питомої ваги нематеріальних активів та поточних зобов'язань у валюті балансу, яка також повинна бути не більше питомої ваги варіативної частини оборотних активів у неї; крім того - встановлення максимальних, середніх та мінімальних значень цих показників;

дістали подальший розвиток:

класифікація факторів фінансової стійкості машинобудівних підприємств за рахунок застосування фінансового та економічного підходів до їхнього розгляду, яка відрізняється від існуючих узагальненим групуванням її факторів. Внутрішні фактори фінансової стійкості підприємства розподілено на 9 груп: «технологія», «устаткування», «матеріали та енергія», «продукція», «персонал», «організація», «система управління», «методи роботи» та «стиль управління». Серед зовнішніх факторів фінансової стійкості підприємства виділено 16 груп, з яких 8 груп належать до мезо- («конкуренти», «інвестори», «банки», «постачальники», «споживачі (замовники)», «посередники (проектні інститути, маркетингові агентства тощо)», «податкова служба», «органи місцевого самоврядування») та 8 до макро- («економічні», «політичні», «технологічні», «технічні», «науково-дослідницькі», «соціально-культурні», «географічні» та «міжнародні» умови господарювання);

система принципів оцінювання фінансової стійкості підприємства за рахунок введення до їхнього складу групи принципів оцінювання руху капіталу. Це дало змогу розподілити принципи оцінювання фінансової стійкості підприємства на загальні та спеціальні, що забезпечує більш об'єктивний підхід до здійснення цього процесу;

методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості машинобудівного підприємства, який відрізняється від існуючих: виокремленням показників у групи, що характеризують формування капіталу, його розподіл та використання; застосуванням методу сигмальних відхилень для визначення статичного рівня фінансової стійкості підприємства;

технологія поглибленого аналізу фінансової стійкості машинобудівного підприємства, яка, на відміну від існуючих, враховує при визначенні її динамічного рівня варіабельність фінансових показників, що дозволяє точніше оцінити довгострокові особливості руху капіталу підприємства в просторі та в часі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані здобувачем теоретичні положення та методичні підходи поглиблюють і розширюють коло досліджень сучасної економічної науки з проблем оцінювання фінансової стійкості в умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в діяльність двох машинобудівних підприємств Харківської області, а саме: ВАТ «Завод самохідних шасі» (довідка 01/201 від 20.09.2007р.) та ДНВП «Об'єднання «Комунар»» (довідка 472/088-Л від 17.09.2007р.).

Основні положення дисертаційної роботи використано в навчальному процесі на кафедрі фінансів Харківського національного економічного університету при викладанні дисципліни «Фінансовий менеджмент» (довідка 83/02-300 від 08.10.07р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу. З наукових праць, виконаних у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення й розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача та становлять індивідуальний внесок, а саме: в роботі [1] особистий внесок здобувача полягає в удосконаленні визначення поняття «фінансова стійкість підприємства»; [2] - виконанні аналізу фінансової стійкості підприємств комунального машинобудування в Україні; [3] - виборі прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості та обґрунтуванні необхідності її удосконалення; [4] - розробці показників фінансової стійкості підприємства та визначенні методів її експрес-оцінювання; [5] - визначенні максимально можливої при сучасних умовах ринкового середовища ефективності фінансово-господарської діяльності; [6] - обґрунтуванні факторів рентабельності капіталу підприємства; [7] - систематизації принципів оцінювання фінансової стійкості підприємства та їх поділенні на загальні та спеціальні; [8] - розробці комплексної цільової програми управління рухом капіталу підприємства; [15] - з'ясуванні проблем методичного забезпечення оцінювання фінансової стійкості підприємства; [16] - застосуванні методу сигмальних відхилень для підвищення ефективності руху капіталу підприємства; [17] - встановленні особливостей поглибленого аналізу фінансової стійкості підприємства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати виконаного дослідження оприлюднені на VI Міжвузівській всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та студентів «Проблеми розвитку фінансової системи України та Криму» (м. Сімферополь, 24 - 28 березня 2004 року); V Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» (м. Алушта, 30 квітня - 10 травня 2004 року); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень '2004» (м. Дніпропетровськ, 21 - 30 червня 2004 року); VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Системний аналіз та інформаційні технології» (м. Київ, 1 - 3 липня 2004 року); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій» (м. Вінниця, 14 - 15 жовтня 2004 року); III Міжнародній науково-практичній конференції «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Ялта, 4 - 6 жовтня 2007 року).

Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи опубліковані в 17 наукових працях (10 статей у наукових виданнях, що визнані ВАК України фаховими з економіки, 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях та 1 інформаційний листок) загальним обсягом 3,88 ум.-др. арк., з яких особисто автору належить 2,98 ум.-др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 230 сторінках машинописного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 4 додатків - на 19 сторінках, списку використаних джерел із 207 найменувань - на 24 сторінках. Матеріали дисертації проілюстровано 55 таблицями - на 22 сторінках, з них 6 таблиць займають 7 повних сторінок, та 13 рисунками - на 7 сторінках, з них 2 рисунки відповідають 2 повним сторінкам. Обсяг основного тексту дисертації становить 178 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано її мету, завдання, об'єкт та предмет; розкрито наукову новизну одержаних результатів, їхнє теоретичне значення та практичну цінність.

Перший розділ «Теоретичні підходи до оцінювання фінансової стійкості підприємства» присвячений визначенню місця, призначення та ролі руху капіталу підприємства в оцінюванні його фінансової стійкості, визначенню поняття «фінансова стійкість підприємства»; встановленню факторів, які істотно на неї впливають в умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища та обґрунтуванню принципів її оцінювання.

В дисертації доведено, що в оцінюванні фінансової стійкості вітчизняних підприємств значна увага має приділятися визначенню особливостей руху капіталу. Це насамперед обґрунтовується такими положеннями. По-перше, збитковість підприємств в основному обумовлена їх фінансовою залежністю від зовнішніх кредиторів та інвесторів, оскільки питома вага їх власного капіталу в структурі пасивів на сьогодні дорівнює 43,6%. По-друге, підприємства в основному формують свої оборотні активи за рахунок поточних зобов'язань, що свідчить про їх низьку ліквідність та неплатоспроможність. По-третє, сучасне планування та бюджетування фінансово-господарської діяльності підприємств базується на визначенні їх фінансових результатів, тобто на використанні капіталу, не зважаючи, при цьому, на особливості його формування та розподілу - підґрунтя фінансово-господарської діяльності.

На основі практики господарювання та морфологічного аналізу підходів науковців до визначення фінансової стійкості підприємства було виявлено, що ознаками цього поняття є: співвідношення між власним та позиковим капіталом (формування капіталу), необоротними та оборотними активами (розподіл капіталу), перевищення доходів над витратами (використання капіталу), низький рівень ризикованості фінансово-господарської діяльності. Це дозволило сформулювати фінансову стійкість підприємства як безперервний та адаптований до просторово-часових змін процес трансформації капіталу (джерел фінансування господарської діяльності) в капітальні блага (матеріальні ресурси, готову продукцію, грошові кошти). Відмінними рисами визначення цього поняття від існуючих є: врахування руху капіталу; зважання на необхідність та достатність адаптації фінансово стійкого підприємства до простору та часу.

Зважаючи на необхідність та достатність адаптації фінансово стійкого підприємства до простору та часу, в дисертації було проведено аналіз підходів вчених до класифікації його факторів та встановлено, що найбільшого розповсюдження в теорії та практиці фінансового менеджменту машинобудівних підприємств отримала класифікація факторів фінансової стійкості підприємства за джерелами походження (тобто на внутрішні та зовнішні). Аналіз підходів науковців з цього приводу визначив, що вони суттєво відрізняються один від іншого складом та структурою факторів фінансової стійкості підприємства, що обумовило необхідність їх критичного аналізу. В результаті чого було встановлено, що до складу внутрішніх факторів фінансової стійкості машинобудівних підприємств належать 49 факторів, які було поділено на 9 груп, а саме: «технологія», «устаткування», «матеріали та енергія», «продукція», «персонал», «організація», «система управління», «методи роботи» та «стиль управління». Зовнішні фактори фінансової стійкості машинобудівних підприємств було поділено на мезо- та макро- та визначено, що до складу мезофакторів відносяться 21 фактори, які було поділено на 8 груп, а саме: «конкуренти», «інвестори», «банки», «постачальники», «споживачі (замовники)», «посередники (проектні інститути, маркетингові агентства тощо)», «податкова служба» та «органи місцевого самоврядування». До складу макрофакторів фінансової стійкості підприємства належить 60 факторів, які також було поділено на 8 груп: «економічні», «політичні», «технологічні», «технічні», «науково-дослідницькі», «соціально-культурні», «географічні» та «міжнародні» умови господарювання.

Враховуючи те, що на сьогодні у фінансово-економічній літературі існує значна кількість методик оцінювання фінансової стійкості підприємства, в дисертації було виконано аналіз підходів науковців до застосування принципів здійснення цього процесу. В результаті чого було встановлено, що загальними принципами оцінювання фінансової стійкості підприємства є: транспарентність, конструктивність, системність, безперервність, динамічність, об'єктивність, оптимальність та комплексність.

Оскільки фундаментальною ознакою фінансової стійкості є рух капіталу, в дисертації було виконано аналіз його принципів та встановлено, що спеціальними принципами оцінювання фінансової стійкості підприємства є: принцип формування капіталу, принцип розподілу капіталу та принцип використання капіталу.

Узагальнені та запропоновані принципи оцінювання фінансової стійкості підприємства представлено на рис. 1.

Оскільки основою методичного забезпечення оцінювання фінансової стійкості підприємства є його принципи, то їхній розвиток уможливив перегляд та можливе удосконалення методичних підходів до здійснення цього процесу.

У другому розділі «Дослідження сучасних методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства» виявлено проблеми методик оцінювання фінансової стійкості підприємства, встановлено прийнятну з них, з точки зору фінансових менеджерів машинобудівних підприємств, виконано її апробацію та обґрунтовано необхідність удосконалення.

Розгляд методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства дозволив встановити, що її основними напрямами є: горизонтальний та вертикальний аналіз балансу; аналіз майнового стану (коефіцієнт зносу основних фондів, їхнього оновлення та вибуття); аналіз відносних показників ліквідності (коефіцієнт покриття, швидкої та абсолютної ліквідності); аналіз відносних показників фінансової незалежності (власний оборотний капітал, коефіцієнт забезпечення оборотних активів власним оборотним капіталом, автономії, фінансової залежності та маневреності власного капіталу); аналіз структури та динаміки фінансових результатів; аналіз рентабельності (рентабельність активів за чистим прибутком, власного капіталу, реалізованої продукції та основної діяльності); аналіз ділової активності (коефіцієнт оборотності основних фондів, оборотних активів, запасів, дебіторської заборгованості та період її погашення, кредиторської заборгованості та власного капіталу).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Принципи оцінювання фінансової стійкості підприємства

Доведено, що нормативні значення перелічених вище показників не є однаковими та визначаються вибором методичного підходу до оцінювання фінансової стійкості підприємства (табл. 1).

Таблиця 1 Нормативні значення фінансових показників підприємства

Показник\Методика	КП	КШЛ	КАЛ	КЗОА	КА	КФЗ	КМВК
Брігхем Є.Ф.	4	-	2,1	-	-	-	-
Ковальов В.В.	> 2	> 1	-	0,1	0,05 - 0,1	-	-
Шеремет А.Д.	> 2	> 1	-	-	> 0,2	-	> 0,5
Гінзбург А.І.	1 - 3	-	0,4 - 2,1	-	0,3 - 1,5	0,4 - 0,5	-
Савицька Г.В.	> 2	-	> 0,7	-	-	-	-
Гриньова В.М.	2 - 2,5	-	0,7 - 0,8	-	0,2 - 0,25	< 1,5	-
Павловська О.В.	> 2	-	> 0,7	-	> 0,2	< 1	> 0,3
Ізмайлова К.В.	1 - 1,5	> 1	-	-	> 0,5	< 2	> 0,1
Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій	> 1	-	> 0,2 0,25 - 0,35	> 0,1	> 0,5	-	-
ДПАУ	2 - 2,5	> 1	0,25 - 0,3	-	> 0,5	< 0,5	-
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку	1 - 1,5	-	0,25 - 0,35	-	> 0,5	-	-
Міністерство фінансів України	> 2	> 1	> 0,2	> 0,2	-	-	-
Правління НБУ	> 2	> 0,5	> 0,2	-	-	-	> 0,5
Міністерство економіки України	> 1,5	-	-	> 0,1	-	-	-
Міністерство фінансів та Фонд державного майна	> 1	0,6 - 0,8	> 0	> 0,1	> 0,5	-	> 0
Аудиторська палата	> 1	0,6 - 0,8	> 0 0,25 - 0,5	-	> 0,5	-	> 0

Примітка: КП - коефіцієнт покриття; КШД - коефіцієнт швидкої ліквідності; КАЛ - коефіцієнт абсолютної ліквідності; КЗОА - коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами; КА - коефіцієнт автономії; КФЗ - коефіцієнт фінансової залежності; КМВК - коефіцієнт маневреності власного капіталу.

Зважаючи на те, що сучасні методичні підходи до оцінювання фінансової стійкості різняться напрямами її аналізу, ступенем їхньої деталізації, нормативними значеннями фінансових показників, у дисертації було обґрунтовано необхідність пошуку прийнятного з них з точки зору фінансових менеджерів машинобудівних підприємств. Для цього було застосовано метод аналізу ієрархій (МАІ) - Сааті Т.Л., який є найбільш доречним серед сучасних методів експертних оцінок, оскільки дозволяє не тільки проранжувати методичні підходи до оцінювання фінансової стійкості підприємства, а й перевірити локальні та глобальні пріоритети експертів на узгодженість між собою.

Враховуючи те, що згідно МАІ для отримання достовірних результатів опитування кількість експертів не повинна перевищувати 7 ± 2, в дисертації для здійснення цього процесу було залучено 9 провідних фінансових менеджерів машинобудівних підприємств та були висунуті критерії, яким має відповідати обрана ними методика оцінювання фінансової стійкості - її загальні принципи, та встановлено, що прийнятною для них є методика Міністерства фінансів та Фонду державного майна.

Однак у процесі її апробації на машинобудівних підприємствах за 2003 - 2006 рр. було встановлено, що вона не достатньо повно враховує результати вертикального і горизонтального аналізу балансу та фінансових результатів; не використовує вагомість фінансових показників та не дає змогу визначити інтегральний рівень фінансової стійкості підприємства. Це обумовило необхідність удосконалення прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання їх фінансової стійкості.

Третій розділ «Удосконалення методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства» - містить розроблений методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості, технологію її поглибленого аналізу та методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу машинобудівних підприємств.

Згідно з принципами формування, розподілу та використання капіталу, а також принципів транспарентності, системності та безперервності в дисертації було розроблено таку систему показників експрес-оцінювання фінансової стійкості машинобудівних підприємств:

1 група: показники формування капіталу (частка власного капіталу, забезпечень наступних витрат та платежів, довгострокових зобов'язань, поточних зобов'язань та доходів майбутніх періодів у валюті балансу);

2 група: показники розподілу капіталу (частка нематеріальних активів, основних фондів, запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, інвестицій та інших активів у валюті балансу);

3 група: показники використання капіталу (доходність операційної, інвестиційної, фінансової та надзвичайної діяльності).

Логіка побудови такого складу показників фінансової стійкості підприємства виходить із особливостей руху капіталу в процесі одного обороту та потреби підприємства в підвищенні ефективності його фінансово-господарської діяльності.

Щодо економічного змісту цих показників, то показники першої групи характеризують склад джерел формування капіталу підприємства, другої - напрями його розподілу. Метою розрахунку показників третьої групи є визначення співвідношення між доходами та витратами підприємства від звичайної (операційної, інвестиційної та фінансової) та надзвичайної діяльностей, що відображує їхню ефективність та є основою для забезпечення безперервності руху капіталу.

Відповідно до принципу оптимальності за МАІ (див. стор. 9) було визначено вагомість кожного показника фінансової стійкості підприємства в його групі та встановлено, що найбільш вагомою в групі показників формування капіталу підприємства є частка власного капіталу; в групі показників розподілу капіталу - частка основних фондів та в групі показників використання капіталу - доходність операційної діяльності.

Зважаючи на принципи конструктивності, динамічності та об'єктивності, користуючись методом сигмальних відхилень, у дисертації встановлено, що при оцінюванні фінансової стійкості підприємства слід приділяти значну увагу визначенню варіабельності певного показника фінансової стійкості в часі:

, (1)

де - варіабельність -го показника фінансової стійкості; - фактичне значення -го показника фінансової стійкості в -ому періоді; - середнє значення -го показника фінансової стійкості; - середньоквадратичне відхилення фактичного значення -го показника фінансової стійкості від середнього; , - кількість показників фінансової стійкості в межах певної групи; , - кількість періодів.

Встановлено, що варіабельність певного показника фінансової стійкості в часі є низькою, якщо ; середньою - ; високою - та - дуже високою:

Згідно з принципом комплексності, за результатами аналізу методів визначення інтегрального показника, означено, що розрахунок інтегральних показників руху капіталу, які характеризують його за етапами (): формування, розподіл або використання, слід здійснювати за формулою:

, (2)

де - інтегральний показник руху капіталу, який характеризує його формування, розподіл та використання; - вагомість в .

В дисертації доведено, якщо - підприємство використовує компромісний підхід до управління рухом капіталу за -тим етапом; - середньоагресивний; - надагресивний та - кризовий.

Для визначення інтегрального показника фінансової стійкості підприємства () запропоновано формулу його розрахунку та встановлено, якщо , то фінансовий стан є фінансово стійким; - нестійким; - кризовим та - гіперкризовим.

. (3)

Для підтвердження практичної значущості розробленого методичного підходу до експрес-оцінювання фінансової стійкості було виконано його апробацію на 9 машинобудівних підприємствах Харківської області (рис. 2). В результаті чого було встановлено, що за аналізований період у 22 випадках фінансовий стан підприємств можна визначити як фінансово стійкий, а у 17 - як фінансово нестійкий. Це насамперед обґрунтовується відсутністю на підприємствах фінансової політики щодо розподілу та використання їх капіталу.

Застосування розробленого методичного підходу до експрес-оцінювання фінансової стійкості в практичну діяльність підприємств дозволить достовірно оцінити не тільки їхню фінансово-господарську діяльність, а й існуючих та потенційних контрагентів, конкурентів тощо. З іншого боку, він базується лише на спеціальних принципах оцінювання фінансової стійкості підприємства та принципах транспарентності, системності, безперервності, динамічності, комплексності, об'єктивності та узгодженості, не зважаючи на принцип конструктивності. Тому в дисертації було розроблено технологію поглибленого аналізу фінансової стійкості підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Інтегральні показники фінансової стійкості машинобудівних підприємств за 2003 - 2006 рр.

Обґрунтовано, що для технології поглибленого аналізу фінансової стійкості підприємства замість правила 3х у доцільно використовувати коефіцієнти варіації показників фінансової стійкості та вважати, що рух капіталу за цим етапом є компромісним, якщо , та агресивним, якщо .

, (4)

де - коефіцієнт варіації -го показника фінансової стійкості; - верхня межа припустимого інтервалу коливання коефіцієнта варіації -го показника фінансової стійкості, тобто 33%.

Незважаючи на зміну формули розрахунку , розрахунок інтегрального показника фінансової стійкості підприємства слід здійснювати за формулою (3) та розглядати його як фінансово стійке, якщо та як фінансово нестійке, яке вимагає вжиття низки певних заходів щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності, якщо > 3.

Порівняння результатів оцінювання фінансової стійкості за прийнятною для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методикою та за розробленою методикою довело, що вони суттєво відрізняються (табл. 2).

Так, наприклад, за прийнятною фінансовими менеджерами машинобудівних підприємств методикою фінансовий стан ВАТ «Світло шахтаря» слід вважати стійким, а за запропонованою здобувачем методикою - нестійким. Щодо інших протиріч (нестійке - стійке): за розробленою методикою фінансовий стан ВАТ «Автрамат» слід визнати стійким. Адже, незважаючи на певні проблеми у його фінансово-господарській діяльності, на підприємстві в цілому спостерігається безперервний та адаптований до ринкового середовища процес трансформації капіталу в капітальні блага.

Таблиця 2 Результати оцінювання фінансової стійкості підприємств

Результати оцінювання фінансової стійкості за методикою, прийнятною для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств	Результати оцінювання фінансової стійкості за методикою здобувача
ВАТ «Автрамат»	Нестійкий фінансовий стан	Позитивні риси: ліквідність, фінансова незалежність, ділова активність	Стійкий фінансовий стан	Позитивні риси: низький рівень варіабельності частки власного капіталу, забезпечень наступних витрат та платежів, поточних зобов'язань, доходів майбутніх періодів, нематеріальних активів, основних фондів, запасів, дебіторської заборгованості, інвестицій, інших активів, доходності операційної та надзвичайної діяльності
		Негативні риси: необхідність оновлення обладнання та устаткування; збитковість, переважно за рахунок значних інших витрат		Негативні риси: недоліки в залученні довгострокових зобов'язань; відсутність вільних грошових коштів; прорахунки в інвестиційній та фінансовій діяльностях
ВАТ «Світло шахтаря»	Стійкий фінансовий стан	Позитивні риси: ліквідність та фінансова незалежність	Нестійкий фінансовий стан	Позитивні риси: низький рівень варіабельності власного капіталу, поточних зобов'язань, доходів майбутніх періодів, основних фондів, запасів, дебіторської заборгованості, інших активів, доходності операційної та надзвичайної діяльності
		Негативні риси: необхідність оновлення обладнання та устаткування; зменшення ділової активності; рентабельності за рахунок збільшення інших операційних витрат		Негативні риси: дефіцит у забезпеченні наступних витрат та платежів; недоліки в залученні довгострокових зобов'язань; різке придбання значної частини нематеріальних активів; надмірне накопичення вільних грошових коштів; відмова від інвестицій; прорахунки в інвестиційній та фінансовій діяльностях

Оскільки протягом аналізованого періоду інтегральний показник використання капіталу підприємств перевищував верхню межу припустимого інтервалу коливання, тобто одиницю (що свідчить про різке зменшення ефективності фінансово-господарської діяльності), та виявлено, що в 13 випадках з 36 - машинобудівні підприємства функціонували збитково, в дисертації було розроблено методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу.

Аналіз фінансово-економічної літератури дозволив обрати в якості цільової функції фінансових результатів господарської діяльності підприємства коефіцієнт рентабельності його капіталу. Це було пояснено тим, що фінансово-господарська діяльність підприємств характеризується постійним кругообігом капіталу; метою їхнього функціонування є одержання відповідного прибутку; прибуток є абсолютним показником ефективності руху капіталу протягом певного періоду, відносним є коефіцієнт його рентабельності.

Застосування кореляційно-регресійного аналізу до показників оцінювання фінансової стійкості дозволило встановити, що основними з них щодо підвищення рентабельності капіталу є збільшення частки поточних зобов'язань , нематеріальних активів у валюті балансу та доходності операційної діяльності :

(5)

Оскільки надмірне збільшення частки поточних зобов'язань у валюті балансу обумовлює збільшення ризикованості фінансово-господарської діяльності підприємства в дисертації на основі порівняльного та статистичного аналізу принципових підходів до формування активів підприємства було доведено, що найвищу рентабельність капіталу та найменшу ризикованість фінансово-господарської діяльності має підприємство, яке за рахунок поточних пасивів формує половину варіативної частини оборотних, тобто використовує компромісний підхід до формування активів. При цьому, підприємство, яке формує оборотні та частину необоротних активів за рахунок поточних пасивів, є збитковим та має високий рівень фінансового ризику, тобто використовує надідеальний підхід до формування активів.

На основі цього було визначено, що загальна модель підвищення ефективності руху капіталу машинобудівних підприємств має бути представлена у вигляді:

, (6)

де - питома вага варіативної частини оборотних активів у валюті балансу.

У дисертації доведено, що підвищення ефективності руху капіталу підприємства слід здійснювати за двома способами. Перший спосіб припускає: використання трендового аналізу та аналізу похідної від тренду для встановлення максимально можливого за сучасних умов господарювання значення цільової функції; застосування симплекс-методу для визначення значень показників, що здатні це забезпечити. Другий спосіб спрямований на виявлення максимальних (MAX), середніх (MID) та мінімальних (MIN) значень цільової функції та показників, які на сьогодні можна досягнути в умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища.

Результати застосування запропонованого методичного забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємств подано в табл. 3.

Таблиця 3 Результати застосування методичного забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємств (частки одиниці)

Показник	ВАТ «Автрамат»	СП ЗАТ «ХЕМЗ-ІРЕС»
	1 спосіб	2 спосіб	2006 рік	1 спосіб	2 спосіб	2006 рік
		MAX	MID	MIN			MAX	MID	MIN
Частка поточних зобов'язань	0,20	0,22	0,20	0,18	0,16	0,36	0,36	0,26	0,15	0,04
Частка нематеріальних активів	0,01	0,01	0,01	-	-	0,03	0,03	0,02	0,02	0,01
Доходність операційної діяльності	1,15	1,20	1,15	1,10	1,05	1,57	1,57	1,38	1,20	1,02
Рентабельність капіталу	0,04	0,14	0,01	-0,12	-0,25	1,18	1,14	0,76	0,38	-0,01*10-1

Запропоновані в дисертації методичні розробки сприятимуть пошуку резервів забезпечення безперервного та адаптованого до простору та часу процесу трансформації капіталу в капітальні блага, а використані підходи дозволять розробити заходи щодо зниження ризикованості фінансово-господарської діяльності підприємства, підвищення її ефективності та забезпечення фінансового розвитку.

Висновки

В дисертації вирішено важливе науково-практичне завдання щодо розвитку теоретичних положень, наукового обґрунтування та розроблення методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу. Основні висновки та рекомендації полягають у такому:

1. Встановлено, що фінансова стійкість підприємства - це безперервний та адаптований до просторово-часових змін процес трансформації капіталу (джерел фінансування господарської діяльності) в капітальні блага (матеріальні ресурси, готову продукцію, грошові кошти).

2. З'ясовано, що до складу внутрішніх факторів фінансової стійкості підприємства належать такі групи факторів: «технологія», «устаткування», «матеріали та енергія», «продукція», «персонал», «організація», «система управління», «методи роботи» та «стиль управління». До складу зовнішніх факторів фінансової стійкості підприємства відносяться мезо- та макро-. До складу мезофакторів належать такі групи факторів: «конкуренти», «інвестори», «банки», «постачальники», «споживачі (замовники)», «посередники (проектні інститути, маркетингові агентства тощо)», «податкова служба» та «органи місцевого самоврядування». До складу макрофакторів фінансової стійкості підприємства відносяться такі групи факторів: «економічні», «політичні», «технологічні», «технічні», «науково-дослідницькі», «соціально-культурні», «географічні» та «міжнародні» умови господарювання.

3. Визначено, що загальними принципами оцінювання фінансової стійкості підприємства є транспарентність, конструктивність, системність, безперервність, динамічність, об'єктивність, оптимальність, комплексність; спеціальними - принцип формування капіталу, принцип розподілу капіталу та принцип використання капіталу.

4. Доведено, що основними напрямами оцінювання фінансової стійкості підприємства є: горизонтальний та вертикальний аналіз балансу; аналіз майнового стану (коефіцієнт зносу основних фондів, їхнього оновлення та вибуття); аналіз відносних показників ліквідності (коефіцієнт покриття, швидкої та абсолютної ліквідності); аналіз відносних показників фінансової незалежності (власний оборотний капітал, коефіцієнт забезпечення оборотних активів власним оборотним капіталом, автономії, фінансової залежності та маневреності власного капіталу); аналіз структури та динаміки фінансових результатів; аналіз рентабельності (рентабельність активів за чистим прибутком, власного капіталу, реалізованої продукції та основної діяльності); аналіз ділової активності (коефіцієнт оборотності основних фондів, оборотних активів, запасів, дебіторської заборгованості та період її погашення, кредиторської заборгованості та власного капіталу). При цьому, нормативні значення перелічених вище показників не є однаковими та визначаються вибором методичного підходу до оцінювання фінансової стійкості підприємства.

5. За методом Сааті Т.Л. визначено прийнятну для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методику оцінювання фінансової стійкості підприємства. Для цього були висунуті критерії, яким має відповідати обрана методика оцінювання фінансової стійкості - загальні її принципи, та встановлено, що прийнятною для них є методика Міністерства фінансів та Фонду державного майна. Однак у процесі її апробації на підприємствах було встановлено, що вона не достатньо повно враховує результати вертикального та горизонтального аналізу балансу та фінансових результатів; не використовує вагомість фінансових показників та не дає змогу визначити рівень фінансової стійкості підприємства. Це обумовило необхідність удосконалення прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості підприємства.

6. Розроблено методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства, який базується на показниках руху капіталу та дозволяє визначити її статичний рівень за рахунок застосування методу сигмальних відхилень. Це дає можливість встановлювати останній за короткостроковими особливостями формування (власного капіталу, забезпечень наступних витрат та платежів, довгострокових та поточних зобов'язань та доходів майбутніх періодів), розподілу (на нематеріальні активи, основні фонди, запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти, інвестиції тощо) та використання (в операційній, фінансовій, інвестиційній та надзвичайній діяльностях) капіталу підприємства в просторі та в часі.

Запропоновано технологію поглибленого аналізу фінансової стійкості підприємства, яка припускає обчислення коефіцієнтів варіації фінансових показників, що дозволяє точніше оцінити довгострокові особливості руху капіталу підприємства в просторі та в часі.

7. Підтверджено доречність застосування розробленого в дисертації методичного підходу до оцінювання фінансової стійкості шляхом порівняння його результатів з прийнятним для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств та виявлено, що вони суттєво відрізняються один від іншого. Так, наприклад, за прийнятною для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методикою (Міністерства фінансів та Фонду державного майна) фінансовий стан підприємства можна вважати стійким, а за запропонованою методикою - нестійким. Причинами цього є: відмова від забезпечень наступних витрат та платежів та різке залучення довгострокових зобов'язань, надмірне накопичення вільних грошових коштів, придбання значної частини нематеріальних активів, відмова від довгострокових та поточних фінансових інвестицій, що призвело до перевищення фінансових витрат над фінансовими доходами та зменшило ефективність фінансово-господарської діяльності.

8. Розроблено методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства та доведено, що для підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства та забезпечення його фінансової стійкості загальна модель руху капіталу має бути представлена у вигляді: максимізації рентабельності капіталу та збільшення частки поточних зобов'язань, нематеріальних активів у валюті балансу та доходності операційної діяльності. При цьому, частка поточних зобов'язань підприємства має бути меншою або дорівнювати питомій вазі варіативної частини оборотних активів у валюті балансу. Вирішення цього завдання за симплекс-методом, методом трендового аналізу та сигмальних відхилень дозволяє отримати максимальні, середні та мінімальні значення цих показників.

Список публікацій за темою дисертації

Наукові статті у фахових виданнях

1. Мартюшева Л.С. Фінансова стійкість як економічна категорія / Л.С. Мартюшева, К.В. Орєхова // Економіка розвитку. - 2003. - № 4 (28). - С. 35.

2. Тридід О.М. Оцінка фінансової стійкості підприємств комунального машинобудування в Україні / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Коммунальное хозяйство городов: наук.-техн. сб. Выпуск 59. Серия: Экономические науки. - Киев: «Техніка», 2004. - С. 130-137.

3. Тридід О.М. Вибір методики аналізу фінансового стану підприємства / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Вісник державної фінансової академії: зб. наук. ст. Серія: Економічні науки. - Львів: Львівська державна фінансова академія, 2005. - № 9. - С. 197-203.

4. Тридід О.М. Методичні рекомендації щодо оцінки фінансової стійкості підприємства / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Управління розвитком: зб. наук. ст. - Харків: ХНЕУ, 2005. - № 1. - С. 83-89.

5. Тридід О.М. Методичний підхід до оптимізації фінансових потокових процесів на підприємстві / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Економіка розвитку. - 2005. - № 4 (36). - С. 50-55.

6. Тридід О.М. Організаційні засади забезпечення фінансової стійкості підприємства / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - Частина 2, том 2. - С. 14-17.

7. Тридід О.М. Принципи управління фінансово-господарською діяльністю підприємства / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка: зб. наук. ст. Серія: Економіка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. - № 90. - С. 12-13.

8. Тридід О.М. Комплексна цільова програма управління рухом капіталу підприємства / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Коммунальное хозяйство городов: наук.-техн. сб. Выпуск 71. Серия: Экономические науки. - Киев: «Техніка», 2006. - С. 196-202.

9. Орехова Е.В. Формирование системы показателей для экспресс-оценки финансовой устойчивости предприятия / Е.В. Орехова // Бизнес-информ. - 2007. - № 10 (2). - С. 34-40.

10. Орехова Е.В. Принципиальные походы к формированию активов предприятия / Е.В. Орехова // Бизнес-информ. - 2007. - № 12 (1). - С. 38-41.

Публікації за матеріалами конференцій

11. Орєхова К.В. Фактори, що впливають на фінансову стійкість підприємства / К.В. Орєхова // «Проблемы развития финансовой системы Украины и Крыма»: сб. трудов межвузовской науч.-практ. конф. аспирантов и студентов г. Симферополь, 2004. - Симферополь: Изд МОО «Центр Стабилизации», 2004. - С. 194-197.

12. Орєхова К.В. Щодо проблеми нормування виробничих запасів підприємства / К.В. Орєхова // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень, 2004». Том 47. Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 66-69.

13. Орєхова К.В. Щодо етапів формування фінансової стійкості підприємства / К.В. Орєхова // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали 5-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. - Харків: Українська Асоціація «Жінки в науці та освіті», Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Житомирський інститут підприємництва і сучасних технологій, 2004. - С. 66-67.

14. Орєхова К.В. Кортеж фінансової стійкості підприємства / К.В. Орєхова // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених, викладачів та практичних працівників, 14-15 жовтня 2004 р. - Вінниця: «Ландо ЛТЛ», 2004. - С. 167-172.

15. Тридід О.М. Щодо питання аналізу фінансової стійкості підприємства / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Системний аналіз та інформаційні технології: Тези доповідей учасників VI Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (1-3 липня 2004 р., м. Київ) / Уклад. Д.А. Пінчук. - К.: НТУУ «КПІ», 2004. - С. 137-139.

16. Тридід О.М. Застосування нечіткої безлічі для підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Т.ІІ. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - С. 87-90.

Інші видання:

17. Тридід О.М. Визначення особливостей розвитку методичного забезпечення комплексної оцінки фінансової стійкості підприємства / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Інформаційний листок Харківського центру науково-технічної та економічної інформації, 2007. - № 21. - 2с.

Анотація

Орєхова К.В. Оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний економічний університет, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу в умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища. Удосконалено визначення поняття «фінансова стійкість». Розроблено класифікацію факторів фінансової стійкості. Обґрунтовано принципи оцінювання фінансової стійкості. Запропоновано методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості. Визначено технологію поглибленого аналізу фінансової стійкості. Розроблено методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу.

Ключові слова: фінансова стійкість, класифікація факторів, принципи оцінювання, експрес-оцінювання фінансової стійкості, технологія поглибленого аналізу, підвищення ефективності руху капіталу.

Аннотация

Орехова Е.В. Оценивание финансовой устойчивости предприятия с учетом движения капитала. - Рукопись.

...