Заготівельна та збутова діяльність молокопереробних підприємств: напрями вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

УДК.658.005.21

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Заготівельна та збутова діяльність молокопереробних підприємств: напрями вдосконалення

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Грищенко Олена Валентинівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор Смислов Анатолій Іванович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри економіки агропромислових формувань, проректор з науково-педагогічної роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Шкільов Олександр Васильович, Національний університет біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села

кандидат економічних наук Козак Ольга Анатоліївна, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук, заступник завідувача відділу регіонального розвитку аграрного виробництва молокопереробний маркетинговий політика

Захист відбудеться «__12__» березня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, к. 601.

Автореферат розісланий «_12_» лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливість дослідження заготівельної і збутової діяльності молокопереробних підприємств є беззаперечною, оскільки нагального вирішення потребують питання налагодження стабільних і взаємовигідних зв'язків між виробниками та переробниками молока; недовикористання виробничих потужностей молокопереробних заводів; розбалансування сировинної бази у зв'язку з переміщенням основних обсягів виробництва сировини в особисті господарства населення; коливання регіональних рівнів виробництва молочних продуктів та їх споживання; занепад молочного скотарства, що спричинює значні труднощі щодо забезпечення молочної промисловості сировиною; необхідність формування чіткої програми (концепції), а звідси і системи дій з формування економічного середовища в умовах ринкової трансформації молокопереробної галузі; непослідовність державної та регіональної політики.

На вирішення зазначених проблем розвитку молочної галузі спрямовані дослідження вітчизняних вчених П.Березівського, В.Бойка, Д.Вінничука, С.Дем'яненка, В.Зимовця, М.Ільчука, С.Камілової, Ю.Коваленка, О.Козак, Д.Крисанова, В.Кудлай, Т.Мостенської, В.Пабат, М.Пархомця, П.Саблука, Н.Сеперович, А. Смислова, О.Лукінова, О. Шкільова, О.Шпичака та ін.

Разом з тим залишаються недостантьо дослідженими проблемні аспекти функціонування такої специфічної форми організації молокопереробної вертикалі як молочноконсервні комбінати, які серед усіх складових молокопродуктового підкомплексу вирізняються як організацією виробництва продукції, так і властивою тільки їм структурою асортименту продукції, позицією на ринку сировини та готової продукції. Актуальність цих аспектів в умовах невизначеності обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її структуру, мету, наукові та прикладні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки агропромислових формувань ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відповідно до плану науково-дослідних робіт за темою «Удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного функціонування підприємств АПК» (номер державної реєстрації РК 0101U007343). В межах зазначеної теми особисто автором підготовлений розділ «Вдосконалення заготівельно-збутової діяльності молочноконсервних підприємств».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і практичних засад створення ефективних систем заготівельної та збутової діяльності молокопереробних підприємств.

Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено такі завдання:

- узагальнено теоретичні основи особливостей функціонування молокопереробних підприємств у ринковому середовищі;

- обґрунтовано значення бізнес-планування та необхідність його поєднання з маркетинговою діяльністю як основою опрацювання ефективної заготівельної та збутової політики;

- визначено фактори впливу на систему забезпечення сировиною та іншими ресурсами, окреслено основні аспекти здійснюваної політики щодо каналів збуту та асортименту молочноконсервних комбінатів;

- обґрунтовано основні елементи та умови вибору ринкової стратегії молокопереробним підприємством;

- запропоновано модель організації маркетингу на молокопереробному підприємстві;

- розроблено комплекс заходів щодо забезпечення логістизації маркетингової діяльності.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємств в умовах нестабільного ринкового середовища.

Предмет дослідження - сукупність теоретико-методичних і практичних аспектів удосконалення збутової та заготівельної політики молокопереробних підприємств, зокрема молочноконсервних комбінатів.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою для здійснення дослідження виступали: діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, положення економічної теорії, роботи провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань ринкових відносин і функціонування сучасних підприємств.

У роботі використовувались такі спеціальні методи економічних досліджень: спостереження, порівняння, аналізу й узагальнення емпіричних даних (для постановки проблеми і вивчення об'єкта дослідження); монографічний - для дослідження стану заготівельної і збутової діяльності молокопереробних підприємств в Україні і Миколаївській області; методи горизонтального та вертикального аналізу (для дослідження тенденцій розвитку збутової діяльності молокопереробних підприємств); графічний метод (для ілюстрації висновків дослідження, динаміки та тенденції зміни показників); абстрактно-логічний, за яким визначено фактори, що впливають на вибір стратегії підприємства; SWOT-аналізу (для вибору ринкової позиції молокопереробного підприємства).

Інформаційно-довідкову базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради й Уряду України, офіційні інформаційно-статистичні матеріали Державного комітету статистики України та його органів у Миколаївській області, планова і звітна документація молочноконсервних комбінатів ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів», ВАТ «Вознесенський сиркомбінат»; матеріали наукових конференцій і нарад; періодичні видання, інформаційні ресурси глобальної мережі Internet; власні спостереження автора, які стосуються проблем ефективного функціонування молокопереробних підприємств України.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дослідження, що отримані особисто здобувачем, містять наукову новизну та практичну цінність і виносяться на прилюдний захист, належать такі:

вперше:

- розроблено адаптивну модель організації системи маркетингу для молокопереробного підприємства, яка дозволяє реагувати на ринкові фактори невизначеності в процесі заготівлі сировини та збуту кінцевої продукції;

- обґрунтовано можливі шляхи поглиблення інтеграційних процесів за рахунок інвестицій у виробництво сировини та довготривалого залучення особистих селянських господарств;

удосконалено:

- обґрунтування потреби в бізнес-плануванні та маркетингу як умови їх реалізації стосовно специфіки молочноконсервного виробництва;

- методичні аспекти порівняльного аналізу збутової та заготівельної діяльності такої специфічної форми організації молокопереробних підприємств, як молочноконсервні комбінати;

- концептуальні підходи щодо вибору ринкової стратегії молокопереробного підприємства;

дістали подальший розвиток:

- теоретичні положення щодо капіталізації сільського господарства і участі у цьому процесі молокопереробних підприємств;

- систематизація складових елементів логістичної системи в молокопереробній вертикалі, дано визначення їх сутності та функціонального призначення;

- обґрунтування стабільного високого попиту на молочні консерви та зацікавленості комбінатів у зміцненні своїх позицій на ринку молочних продуктів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій щодо поліпшення виробничо-збутової діяльності молочноконсервних комбінатів в умовах невизначеності та адаптації до ринкових перетворень, а також тих можливих наслідків, які очікуються у зв'язку із поглибленням глобалізаційних процесів.

Підтвердженням практичного значення отриманих результатів є використання основних методичних розробок і практичних рекомендацій у діяльності молокопереробних підприємств: ВАТ «Миколаївмолпром» (довідка №188 від 28 червня 2008 р.), ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» (довідка №18-08/71 від 14 серпня 2008 р.), ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» (довідка № 271 від 26 травня 2008 р.), ВАТ «Вознесенський сиркомбінат» (довідка №255 від 17 березня 2008 р.), ЗАТ «Дружба» (довідка №89/1 від 4 квітня 2008 р.), ТОВ «ДЮК» (довідка № 123 від 2 вересня 2008 р.), а також у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 3 вересня 2008 р.) та Первомайського політехнічного інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (довідка №489/2 від 15 вересня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто, публікації відображають основний зміст дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати дослідження та висновки дисертації обговорено та схвалено на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях, а саме: «Наука і освіта 2004» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); «Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності» (м. Київ, 2004 р), «Наука і освіта 2005». (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), «Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів» (м. Первомайськ, 2005 р.), «Освіта і наука без меж - 2005» (м. Прага, 2005 р.), «Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів» (м. Первомайськ, 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,07 д.а., у тому числі 4 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,05 д.а., 6 - тези доповідей конференцій загальним обсягом 1,02 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи складає 176 сторінок комп'ютерного тексту, містить 38 таблиць на 35 сторінках, 18 рисунків на 16 сторінках, 20 додатків загальним обсягом 22 сторінки, список використаних джерел налічує 215 найменувань на 19 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретичні основи функціонування молокопереробної галузі в ринковому середовищі» розглянуто теоретичні засади розвитку ринкової економіки та особливості входження в це середовище молокопереробних підприємств, обґрунтовано об'єктивну потребу поглиблення бізнес-планування та впровадження цілісної системи маркетингової діяльності на підприємствах молокопереробної галузі.

Неврегульованість і непередбачуваність ринкових трансформацій в АПК призвели до небажаних наслідків, які негативно позначились на розбалансуванні міжгалузевих пропорцій, ускладненні процесів сировинного і ресурсного забезпечення, наростанні проблем збуту кінцевої продукції. Особливі труднощі склались у заготівлі молока, виробництво якого перемістилось в особисті господарства населення. Молокопереробні підприємства змушені витрачати великі кошти на заготівлю молочної сировини (різної якості, в незначних обсягах) у сотнях тисяч розпорошених сільських дворів.

Сировинний ринок незбираного молока у Миколаївській області формується сільськогосподарськими підприємствами та особистими господарствами населення дев'ятнадцяти районів. Для молочного скотарства Миколаївської області, як і для всієї країни, характерна тенденція зменшення поголів'я корів (табл.1).

Таблиця 1 Основні показники функціонування галузі молочного скотарства Миколаївської області в 1990 -2007 рр

Показник	1990	1995	2000	2004	2005	2006	2007	2007 р. до 1990 р.,%
Усі категорії господарств
Поголів'я корів, тис. голів	281,2	232,6	144,7	122,3	115,1	105,0	100,8	35,84
Середній річний надій молока від однієї корови, кг	2585	2162	2037	3322	3482	3543	3562	137,79
Виробництво молока, тис. тонн	743,4	527,0	346,8	444,9	432,3	413,1	379,2	51,01
Сільськогосподарські підприємства
Поголів'я корів, тис. голів	217,5	140,2	44,2	15,7	13,7	11,5	10,1	4,64
Середній річний надій молока від однієї корови, кг	2598	1820	1241	2279	2604	2827	2811	108,2
Виробництво молока, тис. тонн	584,0	281,0	91,2	42,8	40,9	38,7	32,3	5,53
Господарства населення
Поголів'я корів, тис. голів	63,7	92,4	100,5	106,6	101,4	93,5	90,7	142,38
Середній річний надій молока від однієї корови,кг	2538	2747	2658	3495	3612	3640	3654	143,97
Виробництво молока, тис. тонн	159,4	246,0	255,6	402,1	391,4	374,4	346,9	217,63

Результати дослідження показують негативні тенденції у молочній галузі регіону. Спостерігається чітка динаміка зменшення поголів'я корів в усіх категоріях господарств, а, отже, і обсягів виробництва молока, особливо в сільськогосподарських підприємствах. Якщо в цілому поголів'я корів скоротилося на 64,16 %, то в сільськогосподарських підприємствах - майже в 21,5 раза. Тому основним виробником молочної сировини стали господарства населення, в яких зосереджено майже 90% корів. Це значно ускладнює заготівлю сировини для молокопереробних підприємств.

Дослідження взаємовідносин між виробниками молока та молочною промисловістю переконує в тому, що за сучасних умов однією із захисних функцій має стати поєднання в переробних підприємствах бізнес-планування та маркетингового менеджменту. При цьому маркетинг для молокопереробних підприємств має охоплювати рівною мірою як збутову, так і заготівельну діяльність, і його слід розглядати як передумову бізнес-планування, а розробку реального бізнес-плану - як основу для подальших маркетингових дій.

Стратегія подальшого розвитку молокопереробної промисловості повинна ґрунтуватись на концепції маркетингу, яка передбачає, з одного боку, її адаптацію до довготривалих запитів ринку молока і молокопродуктів, а з іншого - активне формування та стимулювання платоспроможного попиту споживачів. Опрацьована для реальних умов конкретного молокопереробного підприємства концепція маркетингу дозволить зробити працю продуктивнішою за характером, впровадити у вітчизняну економіку найбільш передові форми господарювання та управління, підвищити конкурентоздатність товарів та послуг молокопереробних підприємств, забезпечити їх успішний вихід на світовий ринок.

Не заперечуючи оперативну функцію маркетингу, яка прямо пов'язана з реалізацією завдань бізнес-плану, особливо слід виділити ще такий аспект оцінки маркетингу як інструмент ринкової економіки. Йдеться насамперед про практичну роль маркетингу в обґрунтуванні стратегії поведінки підприємства на ринку. Це має особливо важливе значення для молокопереробних підприємств, які прямо залежать від ступеня розвитку сталих і довготривалих зв'язків з постачальниками сировини та інших ресурсів. Щоб вижити на ринку молочних продуктів і твердо закріпитися на ринку сировини, маркетинг молокопереробного підприємства в сучасних умовах має виходити за рамки відомчого інтересу. Предметом його дослідження і певною мірою управління все більше повинна бути молочна галузь сільського господарства, яка в сучасний період переживає чи не найскладніші умови розвитку, не кажучи вже про проблеми самовідтворення. Крім того, в середовищі невизначеності на молокопереробних підприємствах необхідно всю систему маркетингу підпорядковувати проблемам ринкової поведінки як у сфері заготівлі, так і збуту.

Основою запобігання невизначеності, адаптації до ринкових відносин, що ускладнюються, формування ринкової позиції молокопродуктового підкомплексу може стати вибір реальної моделі маркетингу та встановлення маркетингової служби на молокопереробних підприємствах у тісному поєднанні з бізнес-плануванням.

У розділі 2 «Економічна оцінка заготівельної і збутової діяльності молокопереробних підприємств» проаналізовано сучасний стан заготівельно-збутової діяльності молокопереробних підприємств, зокрема молочноконсервних комбінатів на прикладі ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» у сфері заготівлі молока, придбання цукру, жерсті, інших ресурсів і збуту готової продукції.

Україна належить до країн з порівняно високим рівнем виробництва молочних консервів. Ця продукція значною мірою поповнює національний ринок, а також є вагомим фактором експортних операцій. Покупцями молочних консервів, вироблених в Україні, є Вірменія, Грузія, Казахстан, Молдова, Росія, Європейські країни, а також країни далекого зарубіжжя, зокрема Афганістан, Ізраїль - всього 12 країн. Проблема постачання молока на переробку існує практично в усіх молочноконсервних комбінатах (табл.2).

Таблиця 2 Залежність обсягів виробництва молочних продуктів від рівня забезпечення переробки молока в асоціації „ Укрконсервмолоко”

Показник	Рік
	2002	2003	2004	2005	2006
Закуплено молока, т	178932	181678	242459	268315	283128
Вироблено консервів, туб	110210	136615	141120	156235	162315
Обсяг всієї молочної продукції, тис. грн. в діючих цінах	303200	332064	387495	396487	402320
в порівняльних цінах	331245	342142	401080	428613	446890

Молочноконсервна промисловість України характеризується порівняно стабільним розвитком. Про це свідчить, по-перше, динамічне зростання виробництва консервів, незважаючи на ускладнення ситуації на ринку незбираного молока, цукру та інших ресурсів, по-друге, становлення лідерів галузі, які забезпечують понад 50% загального виробництва молочних консервів - Куп'янський та Первомайський молочноконсервні комбінати.

Підприємства молочноконсервної промисловості зазнають тих же труднощів, що й інші молокопереробні заводи щодо заготівлі молока. Розпорошеність заготівельної бази, низька якість молочної сировини стали причиною високих витрат її на одиницю готової продукції (за нашими підрахунками, на 20-30% більше, ніж у країнах Європи). Комбінати змушені витрачати значні кошти на заготівлю молока за порівняно високими цінами на сировину, а також на утримання молокоприймальних пунктів. Про нагальну потребу вдосконалення сировинної бази молокопереробних підприємств переконують.

Здійснений за окремими роками аналіз підтвердив такі ж тенденції. Строкатість наведених показників свідчить, що в заготівлі молока немає послідовної політики, яка б орієнтувала на формування партій однорідної сировини та скорочення витрат незбираного молока на одиницю кінцевої продукції. В дисертації пропонується потенціал молочноконсервної продукції пов'язувати безпосередньо з джерелами надходження сировини (географії заготівлі, форм господарювання, якості молока та ін.) і керуватись такими маркетинговими міркуваннями, як захист існуючої сировинної бази, її підтримка та інвестування; пошук нових джерел; перегляд асортименту молочної продукції з позицій привабливості та збільшення виробництва; продовження діяльності в зоні низького ризику; концентрації уваги на задоволенні потреб прибуткових сегментів та ін.

Потреба опрацювання таких важливих питань зумовлена кількома об'єктивними обставинами. По-перше, на ринку молочних продуктів щороку стає складніше утримуватись у певній позиції, оскільки з'являються нові конкуренти, яких можна витіснити лише вищою якістю продукції та прийнятною для покупця ціною. По-друге, молочноконсервні комбінати досі змушені орієнтуватись на пересічного (традиційного) споживача своєї продукції через причину низької купівельної спроможності населення. І, по-третє, будь-яке нарощування виробництва молочної продукції супроводжується значним подорожчанням як молочної сировини, так і тари й упаковки. Чималі витрати пов'язані також із споживанням палива, електроенергії, води.

На ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» найбільші витрати припадають на сировину - 59-69%, 15-25% їх поглинають тара, паливо та електроенергія. В цілому витрати на 1 грн товарної продукції досягли досить високого рівня і в 2005 році становили 0,93 грн, а в 2007 році зросли до 0,96 грн, при цьому середня ціна закупівлі молока становила 1580 грн за 1 т.

За 2003-2007 рр. при загальному зростанні обсягів виробництва молочних продуктів на 12,6% витрати виробництва збільшились на 26,4%, у т.ч. сировини і матеріалів - на 34,6% і заробітної плати - на 64,8%. За практично незмінних обсягів споживання електроенергії та палива (в межах 4 і 12% відповідно) вартість цих ресурсів збільшилась на 30-40%.

Оскільки можливості молокопереробного виробництва залежать від системи забезпечення матеріально-технічними ресурсами та сировиною, то оцінка фактичного стану цієї сфери діяльності має бути обов'язковою складовою загального менеджменту. Зокрема, досить важливо з метою гарантованого надходження на переробку, наприклад, молока переорієнтувати всю заготівельну політику на участь молокопереробної промисловості в інвестуванні розвитку молочного скотарства, насамперед у великих спеціалізованих господарствах (фермах). Належить також звернути увагу на географію заготівлі молока та стимулювання участі господарств населення, оскільки вони домінують у постачанні молока на переробку.

Необхідність такого кроку обумовлена тим, що молокопереробні підприємства змушені заготівлю молока здійснювати, незважаючи на відстань. Якщо, наприклад, Первомайський комбінат у 2003 році заготовляв молоко у Миколаївській та Кіровоградській областях (вісім районів), то в 2007 р. довелося уже закуповувати молоко у Вінницькій, Одеській та Черкаській областях. Очевидно цим можна пояснити той факт, що витрати молока на виробництво 1 туб молочних консервів постійно зростають: від 560 кг у 2002 р. до 667 кг у 2007 р. Із кожним роком ускладнюється також закупівля цукру, тари, упаковки та жерсті. Важливість такого кроку підтверджується ще й тим, що молочна промисловість щорічно змушена витрачати значні кошти на заготівлю молока саме в господарствах населення. Наприклад, Первомайський молочноконсервний комбінат на установку 41 танка-охолоджувача витратив майже 1,3 млн грн, і незважаючи на це, так і не зміг забезпечити виробництво молочних консервів необхідною сировиною: за 2005-2006 рр. обсяг виробництва консервів зменшився на 30%, а їх собівартість зросла на 9%. Ефективність виробництва і реалізації молочної продукції підприємством протягом 2001-2007 рр. наведена в табл.3.

Таблиця 3 Ефективність виробництва і реалізації молочної продукції ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат»

Показник	Рік
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2007 р. у % до 2001 р.
Виручка від реалізації, тис. грн.(без ПДВ)	17873,7	22085,3	54404,3	79852,2	95204,6	76280,1	110432,0	617,84
Витрати на виробництво, тис. грн. в т.ч.:	11964,4	15201,6	46515,5	64534,3	76508,5	50905,1	86513,3	723,08
сировина і матеріали	10552,6	13557,5	43212,4	61001,5	73562,8	47435,7	80940,9	767,02
оплата праці	1007,9	1226,7	2754,7	2775,4	2109,8	2119,2	4188,9	415,61
амортизація	403,9	417,4	548,7	757,4	835,9	1350,2	1383,5	342,53
Коефіцієнт відшкодування прямих витрат виручкою від реалізації	1,49	1,45	1,17	1,24	1,24	1,50	1,28	-

Розрахунки свідчать, що Первомайський молочноконсервний комбінат, маючи досить добрий запас надійності, не в змозі забезпечити зростання ефективності. Зокрема, при зростанні обсягів виробництва в натуральному обчисленні у 3,6 раза, прямі витрати виробництва збільшились у 7,2 раза, а виручка від реалізації продукції - лише у 6,2 раза.

Молокопереробні підприємства щоб утриматися на досить широкому ринку молочної продукції, змушені вдосконалювати технологію виробництва консервів і продукції з незбираного молока, виготовляти високоякісну, конкурентоспроможну продукцію та збільшувати обсяги виробництва, розширювати асортимент, завойовувати нові ринки збуту. Така потреба зумовлена двома обставинами. З одного боку, регіональний ринок молочних продуктів є одним із найбільш насичених, тому орієнтація на лише внутрішні потреби регіону в даному випадку може бути хибною. Потрібно шукати нові канали збуту за межами регіону, що вимагає нових додаткових витрат. З другого боку, без одержання додаткового прибутку стає загрозливою стратегія розвитку. Звідси - необхідність раціоналізації збуту продукції. Особливу увагу на це слід звернути саме молокопереробним підприємствам, оскільки їхня продукція на дві третини призначена для внутрішнього ринку, а остання - для експорту.

Оцінюючи заготівельно-збутову діяльність молокопереробних підприємств, виходячи з сучасної ситуації, варто, звернути увагу також на формування організаційно-завершеного типу інтеграції. Подальший відособлений розвиток партнерів все більше наражається на фактори невизначеності. Створення певних молочних асоціацій (об'єднань) може значно поліпшити всю виробничу, заготівельну і збутову діяльність. На цій основі можна створити спільний інвестиційний фонд агропромислового виробництва. Його складовими можуть бути учасники акумулювання коштів: молокопереробні підприємства, сільськогосподарські підприємства, особисті господарства населення, торгові та інші організації.

До напрямів використання коштів фонду перш за все треба віднести розвиток сировинної бази, освоєння нових технологій формування високопродуктивного стада та соціальний розвиток.

Ринкова стратегія і поведінка, менеджментська та маркетингова діяльність молокопереробних підприємств має вибудовуватися, виходячи із єдності ресурсного забезпечення організації виробництва конкурентоздатної продукції та її просування на внутрішньому і зовнішньому ринках.

У розділі 3 - «Основні напрями вдосконалення заготівельної і збутової діяльності молокопереробних підприємств» визначено умови вибору ринкової стратегії молокопереробних підприємств, розроблено адаптивну модель організації системи маркетингу на молокопереробному підприємстві, запропоновано практичні заходи щодо забезпечення логістизації руху ресурсів, коштів і продукції.

Для розвитку і реалізації ринкової стратегії необхідно визначити та урахувати чинники, які впливають на ринкову позицію. Вся їх сукупність складається практично з двох взаємопов'язаних, але з різною підпорядкованістю груп, а саме: з чинників зовнішнього середовища, які є компетенцією і контролюються адміністрацією підприємства і чинників, які є об'єктом прямої діяльності служби маркетингу.

Перша умова у виборі ринкової стратегії - чітка позиція щодо подальшого виробництва того чи іншого продукту. В реальному ринковому середовищі ситуація складається так, що від взаємодії позиції підприємства та сильних чи слабких сторін неконтрольованого середовища залежить успіх чи невдача всієї виробничо-збутової діяльності.

Якщо підприємство вибрало свою позицію щодо асортименту та збутової політики в цілому, то обов'язковою другою умовою стратегії розвитку має стати адаптація до ринку, тобто пристосування до сумарної дії і впливу як зовнішнього середовища, так і особливо неконтрольованих чинників. І тут вирішальну роль має відіграти маркетингова служба, бо потрібно внести адекватні зміни в сферу маркетингу.

Звідси, третя умова полягатиме у розробці маркетингової стратегії щодо просування товару безпосередньо на ринок. А це означає, що обов'язково слід взяти до уваги управління такими процесами: збут продукту по конкурентних регіонах (наприклад, південні області); організація продажу з урахуванням зон постачання сировини чи без них; продаж продукції безпосередньо кінцевим споживачам чи посередникам.

Четвертою умовою має бути формування структурованої маркетингової служби як одного із важливих елементів діяльності в ринковому середовищі. Головними ланками структурованої маркетингової діяльності, зорієнтованої на ринок, можуть бути: врахування потреб споживачів, фактичне ринкове середовище та його поведінка, наповненість ринку і купівельна спроможність споживачів, наявність конкурентів та їх сильні (слабкі) сторони. На основі таких відомостей маркетингова служба має опрацювати методи і способи стратегічної поведінки та принципи в таких сферах, як вдосконалення споживчих характеристик товару, зміна його асортименту та обсягів продажу, заходи щодо реклами та стимулювання збуту і, нарешті, динаміка і рівень цін продажу.

П'ятою, слід вважати прогнозування і підтримку життєвого циклу товару. Оцінка життєвого циклу молочних продуктів ґрунтується на тому, що їх асортиментні групи мають різне значення в економіці молокопереробних підприємств. За нашими підрахунками, вирішальну роль в економіці молочноконсервних комбінатів відіграють молочні консерви, які займають найвищу частку як у витратах, так і у виручці від продажу продукції і особливо в прибутку. Власне ця асортиментна група була і залишається визначальною. На другому місці знаходиться кисломолочна продукція, попит на яку також постійно зростає. Щодо сирів і морозива, то ці види молочної продукції характеризуються стабільним попитом. І зовсім не впливає на економіку комбінатів виробництво вершкового масла.

Визначені тенденції спостерігаються впродовж 2000-2007 рр., тому можна вважати, що ринкова стратегія підприємства має зосереджувати зусилля на виробництві та поліпшенні якості і асортименту саме молочних консервів, кисломолочних продуктів при збереженні ролі та місця твердих сирів і морозива.

Основними елементами такої стратегії, на нашу думку, має бути зміна орієнтації щодо виробників і постачальників молока на переробку, що стосується насамперед особистих господарств населення, які в сучасних умовах домінують як в обсягах виробництва, так і постачанні молока на переробку і стратегічна орієнтація спрямована на зацікавлений розвиток великих високотоварних спеціалізованих господарств, розташованих на відповідній відстані від заводів. Молокопереробні підприємства мають всіляко сприяти такій стратегії, яку можна здійснити, принаймні, двома шляхами. Перший - це фінансово-інвестиційна підтримка таких господарств через вкладання коштів у формування високопродуктивного стада, його утримання та відтворення. І другий - це створення інтегрованої структури, в якій виробники молока будуть не просто постачальниками, а повноправними партнерами і за вироблене молоко одержуватимуть відповідну винагороду, братимуть участь у доходах від реалізації кінцевої молочної продукції.

Враховуючи сучасний стан інтеграційних процесів, можна стверджувати, що без докорінних змін міжгалузевих відносин у сфері заготівлі молока важко прогнозувати перспективи виробництва молочних продуктів взагалі. Забезпечення процесу ефективного функціонування основних ланок молокопереробної промисловості можна здійснити шляхом створення певної молокопродуктової вертикалі, в яку на рівних правах можуть увійти сільськогосподарські підприємства та особисті господарства населення, як продуценти молока і молокопереробне підприємство з його виробничою інфраструктурою або формування певної асоціації (об'єднання, союзу, кооперативу) чи регіонального кластеру з виробництва й переробки і реалізації молока, що є найбільш простим і доступним, бо не вимагає докорінних змін економічних взаємовідносин між аграрними і переробними підприємствами.

Вважаємо, що модель такої асоціації може бути такою:

учасники асоціації та їх права: молокопереробне підприємство, аграрні підприємства та особисті господарства населення. Їх права визначаються договором контрактації, в якому зазначаються обсяги та якість заготівлі молока, строки й обсяги його постачання, і що найважливіше - гарантована ціна, що забезпечує прибуток від продажу незбираного молока. Крім того, в договорі зазначаються права і обов'язки сторін, а також можливі санкції в разі невиконання за строками положень договору. Якщо особисті селянські господарства організували постачальницько-збутовий кооператив, то договір контрактації укладається саме з ним і на нього поширюється права, обов'язки та санкції;

умови заготівлі та постачання молока на переробку. Тут зазначаються способи (методи) заготівлі молока, а також його транспортування. Це може бути центровивіз транспортом молочного заводу (з сільськогосподарських підприємств чи збутового кооперативу селянських господарств). Крім того, молоко можна приймати безпосередньо на заводі або його молокоприймальному пункті. Транспортування молока може здійснюватися як транспортом (молоковозами) заводу, так і сільськогосподарських підприємств (кооперативів);

стимулювання обсягів заготівлі та якості молока. Це складова моделі асоціації є найважливішою, бо власне вона може гарантувати стабільні поставки якісного молока в необхідних операційних обсягах, повне завантаження виробничих потужностей та досягнення високого кінцевого результату. Саме стимулювання може здійснюватися за загальноприйнятими та особливими принципами. Зокрема, до загальноприйнятих належить підвищення ціни за вміст жиру (білка) в молоці, його ґатунок, охолодженість; постачання в обсягах, що перевершують зазначені в договорі контрактації; відшкодування транспортних витрат. Вирішальним мотиватором має стати виплата авансу (30-50%) при укладанні договору контрактації. До інших стимулів заготівлі молока можна віднести створення власних ферм з вирощування молодняку, яким забезпечувати господарства, чи власної потужної молочнотоварної ферми (комплексу), постачання сільськогосподарським підприємствам відповідних ресурсів (комбікорми, ветпрепарати, обладнання), всебічна підтримка господарств населення.

Коли йдеться про довготривалу стратегію поведінки молокопереробного підприємства на ринку молока і молочних продуктів, то не слід забувати і про такі організаційні та маркетингові чинники, як збалансування потужностей переробки та сировинної бази, розвиток розгалуженої системи фірмової торгівлі молочною продукцією, залучення до інтеграційного процесу всіх зацікавлених сторін на основі поєднання економічних і виробничих інтересів.

Очевидно, що потужним молокопереробним підприємствам доцільно виробити власну поведінкову позицію щодо стимулювання якості сировини. Її практично неможливо одержати при заготовлі молока в господарствах населення (низький рівень гігієни, технологічні та санітарні особливості, різноякісні невеликі обсяги закупівлі за вмістом жиру і білка в значної кількості виробників). Не додасть у цьому відношенні і організація цехів для переробки (обробки) молока в місцях виробництва. Лише великі спеціалізовані господарства здатні виробляти високоякісне молоко, а заводи стимулювати його виробництво.

Врахування таких підходів щодо вибору ринкової позиції молокопереробного підприємства дає змогу, по-перше, ствердитись на порівняно добре налагодженому ринку молочної продукції, і, по-друге, забезпечити підприємство прозорою, виваженою і надійною збутовою політикою. В цьому відношенні важлива роль має належати SWOT-аналізу. У такий же спосіб варто вибудовувати і всю маркетингову діяльність щодо забезпечення потреб підприємства в усіх необхідних ресурсах.

Ринкова орієнтація будь-якого підприємства ставить як обов'язкову умову опрацювання і дотримання в практичних цілях концепції маркетингу, тобто формування умінь і навичок, а, отже, налаштування виробництва на те, щоб запропонувати на ринку товар з ринковими параметрами, які здатні задовольнити існуючі і навіть приховані потреби покупців. Враховуючи особливості формування і функціонування ринку молочних продуктів в Україні, а також принципові призначення маркетингу для сучасних умов розвитку молокопродуктового підкомплексу взагалі, для молокопереробних підприємств можна рекомендувати таку побудову маркетингової служби, яка б передбачала управління процесами заготівлі сировини, постачання ресурсів, випуском продукції, логістизацією товароресурсів і грошових потоків, збутом і реалізацією продукції, юридичним супроводженням та стратегічним маркетингом.

На відміну від здійснюваного на молокопереробних підприємствах управління реалізацією продукції, пропонована модель враховує, з одного боку, особливості формування і функціонування ринку молочних продуктів, а з іншого, підпорядкування процесу виробництва і реалізації реальним вимогам і умовам ринку. Саме з цією метою доцільно розмежувати заготівлю сировини та постачання матеріально-технічних ресурсів. Особлива роль відводиться управлінню випуском продукції, на що спрямовується також логістизація товаро-, ресурсо- та грошових потоків. Збут і реалізація продукції, як правило, передбачає опрацювання стратегічного маркетингу. І нарешті, в агромаркетинг, за запропонованою моделлю, включено також юридичний супровід, як обов'язковий елемент легітимних відносин з постачальниками ресурсів та покупцями продукції, на чому, власне, і ґрунтується система агромаркетингу.

Запропонована модель не потребує особливих додаткових витрат, оскільки її впровадження пов'язане переважно з перерозподілом функцій між відділами економіки та реалізації.

У загальних рисах логістизацію ресурсів, продукції і коштів в молочно-продуктовій вертикалі можна схематично зобразити як горизонтальні і вертикальні зв'язки, що охоплюють постачання ресурсів, виробництво і реалізацію продукції.

Маркетинг і логістику слід розглядати як складові ланки однієї і тієї ж системи - економіки, організації та управління виробництвом і збутом адаптованої до чітких вимірів у просторі та часі продукції. Саме тому логістизація маркетингової діяльності на молокопереробних підприємствах має враховувати особливості агропромислового виробничого циклу, що потребує розчленування її на підсистеми постачання ресурсів і сировини, переробки сировини та одержання готової продукції, реалізації (збуту) молочних продуктів.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв'язання наукових завдань щодо вдосконалення заготівельно-збутової діяльності молокопереробних підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності. Результати дослідження дають підстави сформулювати такі основні висновки:

1. Ринкові трансформації, що відбуваються в агропромисловому виробництві, позначились на функціонуванні молокопродуктового підкомплексу, а саме порушення інтеграційних відносин між виробниками і переробниками, розбалансування виробничих потужностей, зниження потенціалу сировинної бази і, як результат, загальне скорочення споживання молочних продуктів з розрахунку на душу населення на 25% по Миколаївській області і 38% по Україні (порівняно з 1990 р.). Як і підприємства виробничої сфери, в досить скрутному становищі опинились і молокопереробні підприємства, які забезпечують виробництво важливого продукту споживання і вирізняються високим стабільним попитом як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку, порівняно прийнятною для всіх прошарків населення економічною доступністю.

2. Дослідження показали, що першоосновою адаптації молокопереробного виробництва до невизначеності ринкового середовища є розробка, забезпечення функціонування та контроль виконання бізнес-плану, в якому, крім загальноприйнятих атрибутів бізнес-планування (реєстраційна карта, характеристика підприємства, мета діяльності, опис продукції та ринку), особливо деталізована розробка має охоплювати такі розділи, як збут і маркетингова діяльність, виробнича програма і фінансовий план. Особливо важливою є програма заходів щодо підвищення ефективності використаних виробничих потужностей та реалізації ідей бізнес-плану.

3. В умовах невизначеності в АПК неодмінним компонентом реалізації ідей бізнес-плану є система маркетингу. Доведено, що маркетинг молокопереробних підприємств не можна зводити лише до збутової діяльності. Визначення причин і коливання ринкових індикаторів однаковою мірою має стосуватись також заготівлі молока, цукру, жерсті, інгредієнтів для виробництва молочних консервів та іншої продукції. В даному випадку маркетинг розглядається як орієнтир на запити ринку, як неодмінна умова всебічного вивчення потреб і можливостей, прийняття реальних та ефективних управлінських рішень і дій, спонукальна база розвитку підприємницької ініціативи та утвердження своїх позицій на ринку.

4. Заготівельну діяльність молокопереробного підприємства слід розглядати через призму циклограмного зв'язку з обсягами виробництва продукції, її реалізації та надходження грошових коштів. Гармонізація та синхронізація цих складових загального відтворювального процесу має розцінюватися як основна оцінна характеристика всієї заготівельної політики підприємства. Дослідження стану молокопереробної галузі Миколаївської області дозволяє виявити деякі негативні тенденції щодо заготівлі молока, зокрема, сировинна база на 72,3% формується в господарствах населення, що створює труднощі не лише в заготівлі молока, а й у формуванні однорідної за якістю сировини, що в свою чергу позначається на якості та асортименті готової молочної продукції; чітка динаміка скорочення поголів'я корів, а, отже, і обсягів виробництва молока в усіх категоріях господарств та особливо в сільськогосподарських підприємствах; значне збільшення транспортних витрат, спричинене розширенням географії заготівлі молока; здорожчення утримання молокоприймальних пунктів.

5. Серед асортименту молочних продуктів особливим попитом користуються молочні консерви, що вирізняються високим стабільним попитом як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, властивістю до тривалого зберігання і порівняно прийнятною для всіх прошарків населення економічною доступністю. В Україні ефективно працюють вісім молочноконсервних комбінатів, серед яких лідерами є Куп'янський та Первомайський молочноконсервні комбінати, продукція яких становить понад 50% загального виробництва молочних консервів.

6. Фактичний стан розвитку молочноконсервного виробництва в рамках асоціації “Укрконсервмолоко” дає підстави дійти висновку, що в сучасних умовах для цих спеціалізованих виробництв принципово важливе значення має вдосконалення заготівельної та збутової діяльності, які слід розглядати у взаємозалежності та взаємозумовленості. Це підтверджено прикладами виробничої та заготівельно-збутової діяльності одного із провідних комбінатів асоціації, ЗАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат”. Оцінюючи в цілому його збутову діяльність, дійшли висновку, що молокопереробне підприємство, аби вистояти на ринку, має орієнтуватися на співвідношення двох складових загального менеджменту - вхід і вихід. З точки зору ринкової стійкості найприйнятнішою є умова, коли виручка від продажу продукції (вихід) буде більшою від витрат на придбання ресурсів та організацію виробництва (вхід). На підтвердження цього висновку наведено і обґрунтовано механізм функціонування внутрішнього і зовнішнього середовища, інфраструктури ринку комбінату та джерел формування матеріальних і грошових ресурсів.

7. Збутова діяльність має будуватися за наступною схемою: аналіз системи існуючих ринків, дослідження навколишньої організаційної структури середовища, планування виробництва продукції на основі прогнозу ймовірного попиту, аналіз потреб різних груп населення, планування та прогнозування цін збуту, організація реклами тощо. Важливо також вибрати найраціональнішу систему товарообігу, навантаження та розвантаження, найдешевший варіант доставки, особливо призначених на експорт молочних консервів.

Визначальним критерієм оцінки збутової політики слід вважати перевищення темпів зростання виручки від продажу продукції над темпами зростання обсягів продукції та витрат виробництва.

8. Маркетинг на молокопереробних підприємствах слід розглядати не лише і не тільки як механізм вивчення і регулювання процесу ринкової адаптації, а як складову загального агропромислового менеджменту, на яку покладаються важливі управлінські функції, а саме: постачання сировини, її переробка та реалізація продукції. Вся господарська діяльність в умовах адаптації до невизначеного ринкового середовища має ґрунтуватись на результатах і прогнозах маркетингових досліджень і, нарешті, маркетинг має зв'язати в єдине ціле інтерес підприємства в одержанні прибутку і зацікавленість споживачів у задоволенні інших власних потреб.

9. Запропоновано адаптивну модель організації системи маркетингової служби, опрацьовано детальне положення про її функції, завдання, цілі, а також визначено систему оцінних показників ефективності її функціонування, що підтверджується відповідними довідками про впровадження. Визначальними чинниками підпорядкування її вимогам та особливостям агропромислового виробничого циклу є впровадження принципу логістизації відповідно до особливостей підсистем постачання ресурсів і сировини, її переробки та одержання готової продукції, її реалізації. У цьому відношенні маркетинг і логістику слід розглядати як дві ланки однієї і тієї ж системи - економіки, організації та управління виробництвом і збутом продукції. Різниця полягає лише в тому, що маркетинг - це методична складова менеджменту, а логістика - це практичне втілення досліджень і напрацювань маркетингу в заготівельно-виробничо-збутову діяльність підприємства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

у наукових фахових виданнях

1. Грищенко О. В. Особливості формування витрат підприємства в розрахунках ціни реалізації продукції / О. В. Грищенко // Економічні науки.: зб. наук. праць. - Кіровоград, 2005. Ч.І - Вип. 7. - С. 316-319 . (0,26 д.а.).

2. Грищенко О. В. Шляхи формування надійної сировинної бази молоко-переробних підприємств / О. В. Грищенко // Економіка АПК. - 2008. - №6 - С.43-47 (0,32 д.а.).

3. Грищенко О. В. Логістична стратегія організації збуту молочної продукції /

О. В. Грищенко // Таврійський науковий вісник - Херсон: Айлант, 2008. - Вип.58. - С.253-257 (0, 25 д.а.).

4. Грищенко О. В. Сучасний стан та перспективи розвитку молочнопродуктового підкомплексу України / О. В. Грищенко // Агроінком. - 2008.- №7-10. - С.32-33 (0, 22 д.а.).

в інших наукових виданнях:

5. Грищенко О. В. Ефективність аграрного маркетингу / О.В. Грищенко // Наука і освіта 2004. VІІ міжнар. наук.-практ. конф.,10-25 лют.2004 р.: тези доп. - Дніпропетровськ, 2004. - С.49-50 (0, 11 д.а.).

6. Грищенко О. В. Невизначеність, як атрибут поведінки суб'єктів АПК / О. В. Гри-щенко // Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності : міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 трав. 2004 р. : тези доп. - К., 2004. - С. 101-104 (0, 14 д.а.).

7. Грищенко О. В. Оцінка невизначеності в агропромисловому виробництві /

О. В. Грищенко // Наука і освіта 2005: міжнар. наук.-практ. конф., 7-21 лют. 2005р.: тези доп. - Дніпропетровськ, 2005. - С.8-11 (0, 17 д.а.).

8. Грищенко О. В. Пріоритетні напрямки розвитку молочної промисловості на регіональному рівні / О.В Грищенко // Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів: наук.-техн. конф., 2-3 чер. 2005 р.: тези доп. - Первомайськ, 2005. - С.17-19 (0, 19 д.а.).

9. Грищенко О. В. Логістична стратегія збутової діяльності / О. В. Грищенко // Освіта і наука без меж 2005 : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 19-27 груд. 2005 р.: тези доп. - Прага, 2005. - С.39-41 (0, 21 д.а.).

10. Грищенко О. В. Логістична стратегія організації збуту молочної продукції / О. В. Грищенко // Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів: ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 18-20 квіт. 2007 р.: тези доп. -Первомайськ, 2007. - С.177-180 (0, 2 д.а.).

Анотація

Грищенко О.В. Заготівельна та збутова діяльність молокопереробних підприємств: напрями вдосконалення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2009.

В роботі досліджено теоретичні, методичні та прикладні аспекти заготівельно-збутової діяльності молокопереробних підприємств України, Миколаївської області та такої специфічної форми організації виробництва молочної продукції як молочноконсервні комбінати.

Дослідження спрямовані на те, щоб в умовах адаптації до ринкового середовища та його такої сучасної властивості як невизначеність, обґрунтувати певні пропозиції та підходи щодо забезпечення ефективної виробничої діяльності і передусім у сфері заготівлі сировини, інших виробничих ресурсів і збуту кінцевої молочної продукції. Особлива увага зосереджена на потребі формування надійної сировинної бази, залучення до цього процесу господарств населення шляхом відповідної мотивації участі молокопереробних підприємств в інвестуванні розвитку молочного скотарства в аграрному секторі, вдосконалення всієї системи збуту готової продукції, виходячи із вимог ринку та на основі ефективного маркетингу з поступовим запровадженням елементів логістики.

В дисертації запропоновані конкретні засади щодо поглиблення маркетингової діяльності на молокопереробних підприємствах, окреслено важливі шляхи вдосконалення заготівельної та збутової роботи підприємства, сформовано положення, цілі та завдання служби маркетингу, що знайшло своє втілення і реалізацію в практичній діяльності молокопереробних підприємств Миколаївської області.

Ключові слова: заготівля, збут, маркетинг, менеджмент, молокопереробні підприємства, логістика, агропромислова інтеграція, окупність, асортимент.

Аннотация

Грищенко Е.В. Заготовительная и сбытовая деятельность молоко-перерабатывающих предприятий: направления совершенствования.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2009.

...