Формування зернового підкомплексу Чорноморського регіону України

Здобувачем запропоновано для реалізації цієї методики спеціальні інструментальні засоби, які дають змогу значно полегшити процес проектування, мінімізувати перекручування інформації за обстеження підприємства, скоротити витрати праці та час, необхідні для побудови моделі, обґрунтовано спроектувати корпоративні й локальні мережі.

Науковим дослідженням доведено, що під час прогнозування регіональних зернових підкомплексів необхідно враховувати розвиток зовнішнього і внутрішнього ринків, прагнути максимально наситити останній вітчизняною продукцією. Під час вирішення цієї складної проблеми слід враховувати розроблені програми та державні цільові програми, що розробляються з метою досягнення максимального соціально-економічного ефекту. Необхідно вдосконалювати і систему державного регулювання зернового підкомплексу, виходячи з його структурно-функціональної специфіки.

Доведено, що особливістю розвитку зернового підкомплексу Причорноморського регіону повинен стати експортно-орієнтований характер стратегічного розвитку всієї аграрної сфери, в якому систему і її ядро утворює сільське господарство. Саме тому розроблена в роботі стратегія передбачає налагодження інтеграційних зв'язків сільського господарства з фірмами, що допоможуть реалізувати надлишок продукції за межі регіону за ринковими цінами. В стратегії закладено параметри внутрішнього ринку і фондів селянського споживання продукції за науково обґрунтованими нормами.

Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу і основою аграрного експорту.

Дослідження показали, що для країн Європи найбільш перспективною формою конкурентоздатності продовольчого комплексу є кластерна модель, яка дає можливість раціонально та максимально ефективно використовувати природні, людські, інтелектуальні та фінансові ресурси у локалізованих продовольчих системах шляхом створення оптимізаційних моделей випуску інноваційно-інвестиційної продукції. Встановлено, що пріоритетним для України можуть бути зерновий кластер. Виявлено, що реальна перспектива створення високотехнологічних кластерів глибокої переробки сировини серед існує лише для небагатьох країн Центральної та Східної Європи, до яких належить Польща, Росія, Україна, Чехія, Угорщина та Словенія. Створення таких високотехнологічних кластерів створить передумови для їх виходу на глобальні ринки з висококонкурентоздатною продукцією.

Здобувачем запропонована, з метою підвищення ефективності й конкурентоспроможності всіх господарюючих суб'єктів регіонального зернового виробництва, організація виробництва на основі кластерної стратегії. До складу кластера ввійдуть міжгосподарські формування (асоціація "Зерно Причорномор'я"), які пропонується створити на базі підприємств і установ, зв'язаних із зерновим виробництвом, переробні підприємства, фінансові установи й асоціація "Аграрна освіта й наука". Ключова ідея кластера полягає в оптимізації взаємин між учасниками всіх господарюючих суб'єктів регіонального зернового підкомплексу (рис. 9).

Обґрунтовано, що асоціація "Зерно Причорномор'я" дозволить значно розширити спектри виробничо-економічних зв'язків зернових підприємств і ефективніше вирішувати питання їхніх взаємин з переробними підприємствами, а також з підприємствами агротехсервісу, фінансовими й науковими установами й іншими організаціями. Виробничо-економічні зв'язки в асоціації "Зерно Причорномор'я" можуть розвиватися за такою схемою (рис. 10).

Автором запропоновано в основу механізму взаємин підприємств і організацій у складі кластера покласти принцип рівної окупності нормативних витрат усіх учасників, що забезпечить їм рівні умови господарювання й однакову зацікавленість у випуску кінцевої продукції.

На прикладі добору підприємств-кандидатів в учасники технологічного ланцюжка на етапі переробки зерна застосовано описану методику. Приміром, було залучено до аналізу два борошномельні заводи, розташовані в м. Миколаєві. Аналізуючи розраховані показники фінансового стану ЗАТ "Миколаївхліб", доходимо висновку, що дане підприємство є найбільш вигідним і оптимальним кандидатом.

Загальна сума прибутку АПФГ розподіляється між учасниками так: першочергові виплати банку, а залишок усім учасникам групи - за принципом пропорційності їх витрат на певних етапах виробництва, що привело до рентабельності всіх підприємств учасників АПФГ на рівні 115,5%.

Опираючись на результати розрахунку коефіцієнтів економічної доцільності, дійшли висновку, що прибутковість борошномельного заводу за участі в АПФГ зросте у 3,1 рази, елеватора - у 4,4 рази, аграрних підприємств - у 2,2 рази порівняно з результатами діяльності поза групою.

Застосування створеної економіко-математичної моделі до конкретних підприємств регіонального зернового підкомплексу АПК дасть змогу отримувати інформацію про оптимальні показники економічної ефективності останніх від їх участі в діяльності агропромислової фінансової групи.

Державна політика у сфері екології, як і будь-якій іншій сфері, повинна базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів. Ця система має бути еластичною, тобто придатною швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави.

Доведено, що відсутність системного підходу до регулювання зернового ринку може призвести до подальшого зменшення показників урожайності та обсягів виробництва зерна в Україні, скорочення доходів сільськогосподарських виробників, що зокрема загрожуватиме продовольчій безпеці країни. Крім того, втрати понесуть учасники ринку, що пов'язані із постачанням товарів для зерновиробництва та маркетингом зерна, зокрема елеваторна промисловість, транспортна інфраструктура тощо.

Ефективність діяльності суб'єктів економічних відносин інтегрованого формування, до якого входять сільськогосподарські, борошномельні й хлібоприймальні підприємства, проявляється в поліпшенні виробничо-економічних показників кожного з них (рис. 11).

Дослідженнями встановлено, що збільшення виробництва високоякісного зерна забезпечує гарантії щодо збуту продукції, зменшує ризик при купівлі та продажу, веде до поліпшення фінансово-економічних показників учасників інтеграції, дозволяє знижувати трансакційні витрати, що виникають у процесі налагодження відносин між суб'єктами ринку зерна й борошна.

В інтеграції з борошномельними підприємствами, в першу чергу, потерпають економічно слабкі сільськогосподарські підприємства, що мають певний природно-економічний потенціал: родючість ґрунтів, близькість до ринків збуту зерна. У цьому випадку інвестор в особі борошномельного підприємства буде зацікавлений у налагодженні довготермінових зв'язків із сільгосптоваровиробниками зерна.

Необхідність комплексного вдосконалення функціонування ринку зерна, нарощування обсягів виробництва зерна належної якості, створення умов для реалізації експортного потенціалу галузі ґрунтуються на основних державних пріоритетах аграрної політики, визначених Законом України "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року". Цим законом також визначено основні стратегічні вектори аграрної політики, зокрема в частині гарантування продовольчої безпеки держави та перетворення аграрного сектора на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки держави.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження стало вирішення важливої народногосподарської проблеми щодо підвищення ефективності функціонування регіонального зернового підкомплексу. Визначення теоретико-методичних підходів до формування регіонального ринку зерна, прогнозування його розвитку, дозволило сформулювати низку висновків щодо удосконалення ринкової інфраструктури та розробки механізмів стабільного функціонування регіонального зернового підкомплексу і практичних заходів по підвищенню конкурентоспроможності українського зерна на світовому ринку.

1. Автором доведено, що регіональний ринок зерна є системою економічних відносин з приводу купівлі-продажу зернової продукції в межах певного територіального простору, а також доведено, що регіональні ринки слід розглядати як фундамент ринкової ієрархічної піраміди, які в сукупності складають національні ринки, з яких формується загальний світовий ринок. За результатами дослідження встановлено, що ситуацію на сучасному світовому ринку формують саме регіони, які виступають повноправними представниками країн, спеціалізуючись на виробництві і торгівлі характерними для них видами продукції. Одним з найбільш важливих та перспективних в Україні регіональних ринків є Причорноморський зерновий ринок. Будучи основним виробником продовольчого зерна, цей регіон є лідером у налагодженні експорту продукції. Його досвід особливо цінний для розвитку національного зернового ринку України і окремих регіонів.

2. На основі наукового обґрунтування доведено, що економічні зв'язки в зерновому підкомплексі АПК слід поділяти за такими ознаками: призначенням (ресурсозабезпечуючі, виробничі, обслуговуючі), ступенем стійкості (постійні, тимчасові, випадкові), місцем виникнення (внутрішньогалузеві, міжгалузеві, зовнішньоекономічні). Під їх оптимізацією необхідно розуміти мінімізацію витрат на їх встановлення й підтримку при забезпеченні запланованого обсягу виробництва продукції.

3. Автором доведено, що у зерновому підкомплексі варто виділити три основних сфери як систему галузей пов'язаних між собою, де: першу сферу являють собою галузі по створенню засобів виробництва; другу - безпосередньо сільське господарство й переробна промисловість; третю - це основні ланки маркетингу (оптова та роздрібна торгівля).

4. Встановлено, що досліджуваний регіон має ряд особливостей, які вважаємо за конкурентні переваги над іншими виробниками зернової продукції. Перш за все, це сприятливі природно-кліматичні умови, які дозволяють вирощувати високоякісне продовольче зерно. По-друге, віками відпрацьовані технології, наявність великих масивів найкращих у світі чорноземів дозволяють вирощувати зерно з відносно низькою виробничою собівартістю. По-третє, досвід реалізації на вітчизняному та світовому ринках, наявність збутової інфраструктури і близькість до морських портів можуть забезпечувати найменші, порівняно з іншими регіонами, витрати маркетингового ланцюга. У кінцевому результаті, ці фактори позитивно впливатимуть на конкурентоздатність регіону на зернових ринках.

5. Дослідження показали, що через певні економічні причини, пов'язані із світовою, національною, галузевою кризами, за останні роки ситуація склалась таким чином, що потенціал регіону у виробництві й реалізації зернової продукції використовується неповністю. За досліджуваний період коливання валових зборів зернових, за нашими розрахунками, становлять 4,1 млн. т. Це свідчить не лише про невикористані резерви, а й про нестабільність регіону як торгового партнера, що призводить до суттєвих коливань доходів від реалізації зернової продукції за роками. Як наслідок, власних коштів для організації розширеного виробництва у господарствах хронічно не вистачає, а інвестори не бажають вкладати капітал у нестабільне виробництво. Звідси проблеми нестачі обігових коштів, фізичного та морального старіння техніки, неможливості збереження продукції до настання сприятливої цінової кон'юнктури на ринку.

6. Дослідженням обґрунтовано, що залежно від того, які економіко-організаційні заходи будуть здійснені у коротко- та середньотерміновій перспективі, можна очікувати різні сценарії розвитку ситуації на Причорноморському зерновому ринку. Якщо регіон не буде позитивно вирішувати накопичені проблеми щодо інтенсифікації зерновиробництва, розвитку збутової і виробничої інфраструктури, то може виникнути подальша стагнація цієї галузі і втрата пріоритетних позицій на внутрішньому і світовому ринках. У короткотерміновій перспективі найбільш прийнятним може стати варіант, що передбачає стабілізацію урожайності на рівні середньої за останні 5 років, та розширення посівних площ на 10% за рахунок незначного збільшення витрат на одиницю площі та оптимізації структури посівних площ. На середньотермінову перспективу найдоцільнішим був би варіант, що передбачає інтенсивний розвиток галузі за суттєвих внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Саме він може забезпечити значні валютні надходження, а відтак прогресивний розвиток технологій і репутацію регіону як стабільного експортера зернопродукції.

7. Дослідження показали, що маючи реальні можливості збільшити виробництво зерна, регіон зможе повною мірою забезпечити себе продовольчим, фуражним та зерном для промислової переробки. Саме тому основною стратегічною метою розвитку регіонального зернового підкомплексу має стати не реалізація зерна як сировини, а виробництво продукції з більшою доданою вартістю. З економічної точки зору, регіону недоцільно орієнтуватися на самозабезпечення зерном за всіма названими напрямками. Спеціалізуючись на виробництві високоякісного продовольчого зерна, регіон матиме більший економічний ефект на різниці цін між продовольчим та фуражним зерном. Останнє він зможе закупити для задоволення власних потреб, і тим самим здешевити тваринницьку продукцію.

8. Доведено, що досягнення ефективного розвитку зерновиробництва в регіоні й формування повноцінного та стабільно функціонуючого ринку можливо лише за умови розвиненої виробничої і збутової інфраструктури, організаційні основи якої базуватимуться на досягненні взаємовигідних умов між виробником та посередником, раціональному її розміщенні, демонополізації транспортної сфери і сфери зберігання. Особливе значення для Причорноморського регіону має портова інфраструктура, ефективна діяльність якої дасть додаткові переваги перед конкурентами. Сукупність усіх названих заходів дозволить регіону посісти гідне місце і стати повноправним представником на національному і світовому ринках.

9. Доведено, що доцільність формування зернового підкомплексу визначають загальноекономічні інтеграційні процеси, які проявляють себе переважно на технологічному ґрунті, і є результатом організаційного взаємозв'язку різноманітних технологічних операцій. Згідно з цим сформульовано основну теоретичну парадигму оптимізації зернового підкомплексу. Сутністю парадигми є врахування співвідношення між суспільними (регіональними) потребами з одного боку і обсягом виробництва дозволяє досягти об"ємно-структурної відповідності між виробництвом і потребою у продукції регіонального підкомплексу.

10. Науково доведено, що регіональний зерновий підкомплекс - це територіально-виробнича система з виробництва, переробки й реалізації зерна зі спеціалізацією в міжгалузевому поділі праці в АПК, з розвиненими виробничо-економічними, внутрішніми та міжрегіональними зв'язками, що забезпечують досягнення високої ефективності виробництва кінцевої продукції на основі комплексного й раціонального використання потенціалу рослини. Генеральною стратегією розвитку регіонального зернового підкомплексу у напрямку здійснення науково-технічного забезпечення є економічна стратегія з субстратегіями продажу, закупівель, витрат, інвестицій, фінансів та іншими.

11. Дослідження дозволило визначити, що пріоритетним завданням розвитку регіонального зернового підкомплексу є його технологічна реструктуризація на перспективу. Метою якої має бути створення сучасного збалансованого економічного комплексу з потужним корпоративно-коопераційним каркасом, що може забезпечити щільну кооперацію вітчизняних суб'єктів господарювання та вигідне інтегрування у світовий ринок.

12. Розроблено концепцію розвитку регіональних зернових ринків України на основі врахування як національних, так і регіональних особливостей. Її головною метою є формування зернового ринку України, що повинен забезпечити: створення умов для зростання виробництва зерна в країні на основі його окупності; задоволення потреб України власним зерном та створення запасів зерна, необхідних для продовольчої безпеки країни; відродження експортного потенціалу України та перетворення її в потужну зерноекспортну державу. Особливістю розвитку зернового підкомплексу Причорноморського регіону повинен стати експортно-орієнтований характер стратегічного розвитку всієї аграрної сфери, в якому систему і її ядро утворює сільське господарство.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ганганов В.М. Формування зернового комплексу регіону: монографія / В.М. Ганганов - Одеса: Ін-т проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2008. - 311 с.

2. Ганганов В. М. Європейська інтеграція і транскордонне співро-бітництво країн Чорноморського басейну: монографія. / [В.М. Ганганов, В.І. Топіха, В.В. Лагодієнко та ін.]. - Миколаїв: МДАУ, 2007. - 134 с. (Особистий внесок здобувача: розділ 2 "Аналіз чинників соціально-економічного розвитку причорноморських регіонів").

3. Ганганов В.М. Стан та проблеми сучасного насінництва Миколаївщини / В.М. Ганганов, Скупський Р.М., Півень М.Б. // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ - 2003. - Вип. 3. - С.221-227. (Особистий внесок здобувача: здійснено аналіз ринку насінницької продукції в Миколаївській області).

4. Ганганов В.М. Удосконалення регіонального використання орних земель в Україні / В.М. Ганганов // Наукові праці: міжнарод. наук.-виробн. журнал: Економіка АПК. - Київ: НЦ ІАЕ, 2003. - №12. - С. 12-16

5. Ганганов В.М. Методологія регіонального моніторингу та аналізу функціонування зернового підкомплексу / В.М. Ганганов // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон, 2004. - Вип. 46. - С. 155

6. Ганганов В.М. Регіональні особливості економіко-організаційного механізму зернового під комплексу / В.М. Ганганов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць. - Херсон: ХДАУ, 2004. - Вип. 35. - С. 154-163.

7. Ганганов В.М. Роль міжнародних організацій, що працюють на ринку зерна України в формуванні експортного потенціалу зернового підкомплексу / В.М. Ганганов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць. - Херсон: ХДАУ, 2004. - Вип. 32. - С. 195-202.

8. Ганганов В.М. Регіональні принципи державної підтримки процесу формування та функціонування зернового підкомплексу / В.М. Ганганов // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць. - Вип. 40. - Херсон : ХДАУ, 2005. - С. 217-222.

9. Ганганов В.М. Пріоритетні напрями аграрної політики в регіоні / В.М. Ганганов, І.В. Гончаренко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв : МДАУ, - 2006. - Вип. 4 (38). - С.187-192. (Особистий внесок здобувача: сформульовано пріоритетні напрями аграрної політики в регіоні).

10. Ганганов В.М. Ретроспектива і сучасний стан регіонального розвитку зернового підкомплексу / В.М. Ганганов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць. - Херсон: ХДАУ, 2006. - Вип. 43 - С. 213-219.

11. Ганганов В.М. Теоретичне підґрунтя інноваційного розвитку регіону / В.М. Ганганов, А.В. Дробітько // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ - 2006. - Вип. 4. - С.193-199. (Особистий внесок здобувача: сформульовано принципи інноваційного розвитку регіону).

12. Ганганов В.М. Досвід міжрегіонального співробітництва у приморських регіонах України / В. М. Ганганов // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв : МДАУ, 2007. - Вип. 3, Т. 2. - С.204-210.

13. Ганганов В.М. Кооперуванню на селі - належний розвиток / В.М.Ганганов, В.С. Шебанін, І.І. Червен // Наукові праці: наук.-метод. журнал. - Миколаїв: МДГУ ім. П. Могили, 2007. - Вип.59, Т. 72. - С. 20-23. (Особистий внесок здобувача: запропоновано низку пропозицій щодо удосконалення сільськогосподарської та переробної кооперації і зміцнення її структурних формувань).

14. Ганганов В.М. Перспективи інноваційного розвитку АПК України / В.М. Ганганов, Н.М. Сіренко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2007. - №4 (35), Т. 9 : Ч. 2. - С.261-265. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано можливості реалізації в АПК України інноваційної моделі розвитку).

15. Ганганов В.М. Прогнозування ефективного розвитку виробництва зерна в регіоні / В.М. Ганганов, О.Ю. Єрмаков, О.А. Нечипоренко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ - 2007. - Вип. 2 (40). - С.11-25. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано методичні підходи до розвитку зернового господарства регіону).

16. Ганганов В.М. Регіональний зерновий підкомплекс: сучасний стан, проблеми та зв'язок з ринком продовольства / В.М. Ганганов // Наукові праці: наук. журнал: Культура народов Причорноморья. - Сімферополь: МЦ "Крим", 2007. - № 111. - С. 19-22.

17. Ганганов В.М. Стратегічні напрями формування продовольчої безпеки держави / В.М. Ганганов // наук. журнал: Культура народов Причорноморья. - Сімферополь: МЦ "Крим" - 2007. - № 109. - С. 163-165.

18. Ганганов В.М. Агропромислова інтеграція в зернопродуктовому підкомплексі: проблеми та шляхи їх вирішення / В. М. Ганганов // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2008. - Вип. 57. - С. 138-147.

19. Ганганов В.М. Концептуальні засади моделі регіонального зернового комплексу / В. М. Ганганов // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв : МДАУ, 2008. - Вип. 3 (46). - С.25-31.

20. Ганганов В.М. Ліцензування і квотування як методи регулювання експорту зерна / В.М. Ганганов, Т.І Ткаліч // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ - 2008. - Вип. 1 (44). - С. 15-30. (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз наслідків впровадження ліцензування і квотування на розвиток зернового підкомплексу).

21. Ганганов В.М. Моделі раціонального розміщення сільськогосподарського виробництва / В.М. Ганганов // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ - 2008. - Вип. 2 (45). - С. 17-22.

22. Ганганов В.М. Проблеми входження зернового підкомплексу України до світового продовольчого ринку / В.М. Ганганов // Экономические инновации: сб. науч. работ / Ин-т проблем рынка и экономико-эколог. исслед. НАН Украины. - Одесса , 2008. - Вып. 33. - С. 247-253.

23. Ганганов В.М. Економічна сутність і особливості розвитку зернового підкомплексу на продовольчому ринку / В.М. Ганганов // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ - 2008. - Вип. 4(47). - С.33-40.

24. Ганганов В.М. Державна політика регулювання цін на зерно та розвитку зернового підкомплексу / В.М. Ганганов //Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса: ОДАУ - 2008. - Вип. 44. - С.40-45.

25. Ганганов В.М. Регіональний зерновий підкомплекс та його зв'язок з ринком продовольства / В.М. Ганганов // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ - 2009. - Вип. 1(48). - С.39-47.

26. Ганганов В.М. Роль ґрунтово-кліматичних умов регіонів у формуванні продовольчого ринку / В.М. Ганганов // Формування та розвиток аграрного ринку: зб. текстів виступів на Шостих річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників. - К., 2004. - С.404-406.

27. Ганганов В.М. Проблеми законодавчого підґрунтя регулювання ринку зерна / В. М. Ганганов // Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації: ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 18-20 квітня 2008 р. : тези доп. - Сімферополь: Вид. центр Кримського ін-ту бізнесу, 2008. - С. 63-65.

28. Ганганов В.М. Проблеми та основні тенденції удосконалення державного регулювання ринку зерна / В. М. Ганганов // Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми: зб. текстів виступів на міжнар. інтернет-конф. - Тернопіль, 2008. - С.42-44.

29. Ганганов В. М. Методи непараметричної статистики: практ. з біо-метрії [для студ. вищ. навч. закл] / В.М. Ганганов, О.В. Шебаніна, С.С.Крамаренко. - Миколаїв : МДАУ, 2008. - 166 с. (Особистий внесок здобувача: частина 1 "Аналіз ознак з інтервальною та ранговою шкалою").

Размещено на Allbest.ru