Функціонально-цільовий механізм перерозподілу пайових фондів працівників у корпоративному управлінні авіапідприємствами

(3)

де (-IDFi) - сумарне зменшення IDF учасника, який знизив значення Qi;

IDFi - сума збільшення IDF учасників, які збільшили значення Qi;

(-Qi) - сума зменшених значень Qi всіх учасників, що знизили індивідуальні значення Qi;

(-Qi) - розмір зменшення індивідуального Qi учасника.

Орієнтація авіакорпорації на підвищення якості праці працівників-власників зв'язана не тільки з перерозподілом сум індивідуальних пайових фондів, але і з створенням пайових резервів для створення індивідуальних пайових фондів працівників, що прийшли працювати в авіакорпорацію після приватизації майна і вже досягли високих значень Qi (рис. 5).

Встановлено наявність протиріччя між органами господарського і корпоративного управління на авіапідприємстві. З урахуванням необхідності рішення визначеного протиріччя розроблена структура корпоративного управління - «трудова організаційна структура».

Обґрунтовано методику управління якістю праці в корпораціях, яка застосовується не тільки до працюючих власників, але й до найманого персоналу. Сутність методу посилення матеріальної зацікавленості працівників у збільшенні результативності своєї праці складається в корегуванні суми основної нефіксованої і додаткової заробітної плати на розмір приросту розрахункового показника продуктивності праці в динаміці.

Запропоновано метод використання розробленого Qi при обґрунтуванні доцільності приватизації майна державного авіапідприємства з метою створення корпорації. Для визначення ефективності приватизації окремого авіапідприємства запропоновано використовувати метод порівняння та спосіб різниць для розрахунку двох показників економічного ефекту - очікуваного приросту прибутку і приросту показника основної діяльності в післяприватизаційному періоді, які досягаються внаслідок росту продуктивності праці працівників-власників.

Рис. 5. Схема перерозподілу індивідуальних пайових фондів

Створено модель «повторного викупу» майна раніше приватизованих, але неефективно працюючих авіапідприємств із метою створення корпорацій. Дія розробленої моделі здійснюється в чотири етапи. Перший етап - встановлення причини «повторного викупу», другий - визначення способу «повторного викупу», третій - складання прогнозу «виживання» авіакорпорації після «повторного викупу» її майна, четвертий - оцінка можливостей досягнення розрахункових, згідно з прогнозом «виживання», показників фінансово-господарської діяльності авіакорпорації.

Розроблена методологія складання прогнозу «виживання» авіакорпорації після «повторного викупу» її майна ґрунтується на основі детального аналізу результатів фінансово-господарської діяльності корпорації, що підлягає «повторному викупові», встановлення причини неефективності фінансово-господарської діяльності, вибору напрямку «повторного викупу» і включає розрахунки значень показників фінансово-господарської діяльності техніко-економічним методом визначення «крапки беззбитковості».

Запропоновано методологічний підхід до оцінки можливостей досягнення розрахункових у порядку прогнозу показників у ході фінансово-господарської діяльності майбутньої авіакорпорації. Доведено, що балансовий метод може бути застосовано для оцінки можливостей досягнення розрахункових значень фінансово-господарської діяльності авіакорпорації після «повторного викупу» її майна. Баланс прогнозного валового доходу авіакорпорації є мікроекономічною версією міжгалузевого балансу, у якому аналогом валової продукції всіх галузей народногосподарського комплексу виступає валовий дохід однієї авіакорпорації, що підлягає «повторному викупові» (табл. 1). У підметі таблиці-балансу відбитий порядок формування валового доходу корпорації техніко-економічним методом визначення «крапки беззбитковості». Присудок таблиці-балансу містить зведення про можливі з погляду ринкової кон'юнктури доходи авіакорпорації.

Якщо прогнозний розрахунковий показник (підмет таблиці) валового доходу є прийнятним для ринку, на якому діє корпорація, то досягається рівність обох показників єдиному значенню, що і характеризує реальність отриманих відповідно до прогнозу «виживання» значень. У випадку, якщо кон'юнктурний показник валового доходу (присудок таблиці), виявиться нижче чим розрахунковий, баланс досягається або зменшенням показника чистого, а, отже, оподатковуваного прибутку, або шляхом обґрунтування абсолютної економії витрат. У зворотному випадку, збалансування ведеться шляхом збільшення суми прибутку.

Таблиця 1. Баланс прогнозного обсягу валового доходу підприємства після «повторного викупу» його майна

Кон'юнктурний показник валового доходу Розрахунко- вий показник валового доходу	Виторг від реалізації продукції (ВРП)	Доходи від операцій-ної діяльності	Доходи від іншої (фінан-сової та ін-вестицій-ної) діяльності	Доходи від надзви-чайної діяль-ності	Сума податків на спожи-вання та інших стягнень з чистого доходу	Вало-вий доход
Собівартість	Х11	Х12	Х13	Х14	У1	ХР1
Валовий прибуток	Р11	Р12	Р13	Р14
Операційні витрати, що не включаються у собівартість	Х21	Х22	Х23	Х24	У2	ХР2
Прибуток від іншої операційної діяльності	Р21	Р22	Р23	Р24
Сума податку на прибуток від операційної діяльності	Н11	Н12	Н13	Н14
Витрати від іншої (фінансової та інвестиційної) діяльності	Х31	Х32	Х33	Х34	У3	ХР3
Прибуток від іншої (фінансової та інвестиційної) діяльності	Р31	Р32	Р33	Р34
Сума податку на прибуток від іншої (фінансової та інвестиційної) діяльності	Н21	Н22	Н23	Н24
Надзвичайні витрати	Х41	Х42	Х43	Х44	У4	ХР4
Прибуток від надзвичайної діяльності	Р41	Р42	Р43	Р44
Сума податку на прибуток від надзвичайної діяльності	Н31	Н32	Н33	Н34
Чистий прибуток	R1	R2	R3	R4
Сума податків на споживання та інших стягнень з чистого доходу	У1	У2	У3	У4
Валовий доход	ХР1	ХР2	ХР3	ХР4

Визначено розходження між процедурою «повторного викупу» і процесом реприватизації, а також зроблена порівняльна оцінка ефективності здійснення цих заходів. Загальною в реприватизації та «повторному викупі» є мета організації процесу зміни власника, що полягає, насамперед, у ліквідації неефективної корпорації. Наскільки надалі буде ефективно функціонувати «реприватизована» корпорація, характеристика процесу реприватизації відповіді не дає. Складання прогнозу «виживання» корпорації після «повторного викупу» її майна дозволяє визначити ефективність даного процесу, але тільки на рівні самої авіакорпорації.

Для оцінки ефективності здійснення реприватизації і «повторного викупу» на загальнодержавному рівні пропонується наступний перелік оцінювальних критеріїв - фактична ліквідація неефективно працюючої корпорації; часткова ліквідація кредиторської заборгованості новим власником підприємства; реалізація фінансового інструменту або механізму спадкоємності боргів корпорації новими власниками; можливість організації фінансових інвестицій у розвиток нової корпорації; можливість організації дії системи економічного стимулювання працівників-власників (механізм перерозподілу IDFi); гарантія стабілізації кризового стану корпорації; можливість визначення прогнозних орієнтирів наступної фінансово-господарської діяльності корпорації; економія сум державних витрат на утримання підприємств державного сектору економіки; можливість компенсації сум державних податкових втрат. Визначення найбільш ефективної форми зміни власників неефективної корпорації можливо за допомогою матриці порівняльної організаційно-економічної ефективності очікуваних результатів реприватизації і «повторного викупу», в основі розробки якої знаходиться відповідність можливого результату оцінним критеріям ефективності.

Очікувані результати «повторного викупу» відповідають визначеним дев'ятьом критеріям ефективності. За результатами реприватизації теоретично можливим є виконання тільки трьох умов. Отже, гарантувати ефект від зміни власника в результаті реприватизації неможливо.

Зроблено оцінку ефективності проведення «повторного викупу» на макрорівні. Видами народногосподарського ефекту від реалізації моделі «повторного викупу» на практиці виступають приріст ВВП у динаміці та приріст сукупного оподатковуваного прибутку господарюючих суб'єктів. Одержання цих ефектів зв'язано з необхідністю фінансування витрат по організації «повторного викупу», що згодом компенсуються величиною фактичних ефектів. До цих витрат відносяться: грошові витрати, зв'язані з організаційно-економічними і методичними процедурами «повторного викупу» та сума податкових втрат від системи пільг у відношенні підприємств, що пройшли «повторний викуп». Взаємозв'язок між цими витратами і народногосподарськими ефектами зображена за допомогою матриці загальноекономічної ефективності «повторного викупу». Реалізуючи мету підвищення рентабельності корпорації в масштабі всієї держави «повторний викуп» покликаний, по-перше, забезпечуючи прибутковість окремої корпорації, збільшити сукупний прибуток всіх господарюючих суб'єктів; по-друге, автоматично збільшити сукупний народногосподарський показник - тобто ВВП.

Обґрунтовано методологічний підхід щодо комплексної оцінки якості керівництва авіакорпорацією, що застосовується для оцінювання управлінських здібностей перших керівників авіакорпорацій. Для оцінки управлінської здатності керівника використовуються загальні і конкретні методи. Серед конкретних методів найбільш кращим є запропонований метод бальної оцінки управлінської здатності керівника авіакорпорації відповідно до розроблених критеріїв і метод порівняння при проведенні аналізу ефективності роботи голови правління АТ. Як загальний метод оцінки ефективності керівництва авіакорпорацією запропоновано використовувати метод порівняльної оцінки ефективності менеджменту корпорації з урахуванням підприємницьких здібностей керівника в розрізі окремої групи підприємств.

У п'ятому розділі «Соціально-економічна ефективність функціонально-цільового механізму перерозподілу пайових фондів працівників у корпоративному управлінні авіапідприємствами» сформульовані умови практичної реалізації розроблених методологічних та методичних положень щодо управління якістю праці в авіакорпораціях, якістю менеджменту, а також моделі інвестиційної привабливості авіакорпорації. Доведено ефективність розвитку авіакорпорацій за умови дії механізму перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників на основі побудови моделей функціональної залежності рентабельності від приросту окремого значення показника Qi. Збільшення значень показників індивідуальних Qi сприяє зростанню прибутковості авіакорпорацій.

З метою посилення інвестиційного привабливості авіакорпорацій розроблено логічну модель взаємозв'язку економічних інтересів потенційного інвестора і корпоративного управління. Для побудови даної логічної моделі (Формула 4) застосовано метод узагальнення.

СВ (а1,…аk) -------> бi,…бn, (4)

де В - оператор розчленовування, що дозволяє визначити перелік корпоративних інтересів інвестора й інших інтересів;

С - оператор вичленовування, що дозволяє відбити умови реалізації корпоративних інтересів інвестора;

а1,…аk - корпоративні інтереси потенційного інвестора;

бi,…бn - умови практичної реалізації корпоративних інтересів потенційного інвестора.

Модель визначення взаємозв'язку інвестиційної привабливості і корпоративного управління використовується із врахуванням прямої зацікавленості інвестора в корпоративній участі. Можливість придбання корпоративної частки потенційним інвестором розглядається з позицій реалізації корпоративних інтересів діючих працівників-власників. Через дію механізму перерозподілу пайових фондів працівників авіакорпорацій є можливим ефективне використання розробленої моделі у якості інструменту залучення фінансових інвесторів та засобу створення корпоративної безпеки.

Обґрунтовано шляхи і методи якісного поліпшення інфраструктури корпоративного управління. У зв'язку з необхідністю ведення реєстрів власників цінних паперів, емітентом яких виступає авіакорпорація, виникає проблема організації відповідного підрозділу або передачі функцій незалежному реєстраторові. Якщо корпорації економічно доцільно самостійно вести реєстр, розроблено структуру її реєстраторського відділу в двох видах - простому і складному, у залежності від числа учасників та обсягу роботи відділу.

Запропоновано показник оцінки ефективності корпоративної участі комерційного банку для визначення банківської участі в управлінні корпораціями-клієнтами (Формула 5).

Еку = Дх / ФВ, (5)

де Еку - показник ефективності корпоративної участі;

Дх - доходи (фактичні або очікувані) від господарських операцій з емітентом;

ФВ - розмір фінансового вкладення (фінансової інвестиції).

Показник Дх не включає дивіденди за акціями або відсотки по інших цінних паперах. Економічний зміст даного показника полягає в необхідності залучення комерційних банків до участі в капіталі та управлінні авіакорпораціями. Доцільність такої участі для банків пов'язана з можливістю збільшення процентних доходів, а для авіакорпорацій - з можливістю рішення проблеми дефіциту власних оборотних коштів через систему пільгових кредитів або безпроцентних позичок. Запропонований показник може бути покладено в основу розробки методики банківського корпоративного аналізу.

Внесено уточнення в методичні основи розрахунку значення уніфікованого лістингового коефіцієнту (УЛКП) авіакорпорацій, акції яких передбачаються до продажу на фондових біржах. Зроблено уточнення формул розрахунку величини складових елементів УЛКП.

Доведено, що використовуваний методичний підхід до розрахунку складових УЛКП застосовний тільки для корпорації-емітента, цінні папери якої вже підлягали обертанню на фондовому ринку. Якщо цінні папери емітента пропонуються до продажу вперше, то запропоновані методичні доповнення дозволяють отримати, по-перше, показник, що відбиває, яка величина капіталізованого чистого прибутку приходиться на одиницю сукупного капіталу корпорації, тобто свідчить про те, що авіакорпорація не тільки рентабельна, але й частина її чистого прибутку направляється на поповнення оборотних коштів. По-друге, показники-характеристики здатності емітента як юридичної особи нести відповідальність по зобов'язаннях перед учасниками. По-третє, показник дивідендної забезпеченості у складі УЛКП.

Внесено доповнення до методичних положень внутрішньо-корпоративної оцінки ефективності застосування первинних фінансових інструментів - векселів. Прийняття рішення працівниками-власниками про придбання авіакорпорацією векселів інших емітентів або про емісію власних векселів рекомендовано обґрунтовувати шляхом розрахунку дисконту за векселем на основі врахування коефіцієнту відносної сумнівності. Цей коефіцієнт визначений як характеристика ризику непогашення вартості фінансового інструменту і розраховується як сума відсоткових значень наступних факторів: довжина очікування сплати та вірогідність прострочення; неплатоспроможність емітента; відсутність попиту на фондовому ринку; низка заставна вартість; відсутність прибутковості фінансового інструменту. Оцінка працівниками-власниками вартості первинних фінансових коефіцієнтів за значенням коефіцієнту відносної сумнівності запобігає отриманню фінансових втрат за операціями з фондовими цінностями.

Доведено, що інституційна складова механізму перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників авіакорпорацій, яка характеризується наявністю розвинутої фондової і ринкової інфраструктури є чинником досягнення ефективності корпоративного управління за умови впровадження методичного забезпечення процесу руху капіталу авіакорпорацій.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено науково-практичну проблему створення і функціонування ефективного власника шляхом розробки теоретичної концепції корпоративного управління на основі формування функціонально-цільового механізму перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників авіакорпорацій, а також практичних рекомендацій з підвищення його ефективності на макро- і мікрорівнях, що має істотне значення для забезпечення сталого розвитку підприємств авіаційної галузі. За результатами дисертаційного дослідження зроблено наступні висновки:

1. Складність теоретичних досліджень проблем корпоративного управління обумовлена відсутністю в національному законодавстві поняття корпорації як добровільного колективного об'єднання юридичних і фізичних осіб і їх капіталів. Корпорація - вид недержавного підприємства, заснованого на об'єднаних капіталах і здійснюючого яку-небудь соціально-корисну діяльність. Авіакорпорація - вид корпорації, соціально-корисна діяльність якої пов'язана з розвитком авіаційного сектора економіки. Відмінністю авіакорпорацій від корпорацій інших галузей є наявність об'єктивно „загостреної” залежності між результативністю діяльності та професійною кваліфікацією фахівців. Авіакорпорації класифікуються в залежності від характеру майнових прав їх учасників, мети їх діяльності, величини майнового комплексу, виразності спеціалізації і величини працюючого персоналу, складу учасників і можливості придбання права участі.

2. Корпоративне управління являє собою сукупність дій, здійснюваних в інтересах власників і спрямованих на організацію і забезпечення ефективності фінансово-господарської діяльності авіакорпорації. Розмежування термінів «корпоративне управління» і «управління корпорацією» полягає в тім, що друге є ні чим іншим як управлінням підприємством незалежно від специфіки формування і розвитку відносин власності.

3. Причина неефективної роботи значної частки авіакорпорацій, низької якості праці полягає у бездіяльності систем економічного та матеріального стимулювання учасників і працівників. Діючі механізми прямого контролю з боку власників на основі використання права голосу на зборах акціонерів, реалізації економічних інтересів власників шляхом представництва в радах директорів, ворожих поглинань, банкрутства неефективно працюючих компаній не забезпечують посилення економічної та матеріальної зацікавленості працівників авіакорпорацій у підвищенні результативності її діяльності. Відсутність взаємозалежності між трудової та пайової участю у корпорації, котра склалась під впливом комплексу інституціональних та організаційно-правових факторів є головною причиною неефективного розвитку корпоративного авіасектору.

4. Економічною передумовою розвитку корпоративного сектору виступає приватизація майна підприємств, форма, способи, якість і ефективність проведення якої забезпечують формування структури корпоративного управління та наступну результативну роботу авіакорпорації. Приватизація державного майна сформувала тільки інституціональну основу корпоративного управління, але не створила передумов забезпечення його ефективності.

5. За результатами приватизації державного майна в Україні склалася інсайдерська модель корпоративного управління, що діє в чотирьох різновидах, що також можуть трактуватися як моделі інсайдерського типу. У світовій практиці існують три моделі корпоративного управління, жодна з яких в Україні не реалізована.

6. Корпоративне управління первісно здійснюється в межах організаційно-економічного механізму управління приватизованим майном. Складеними елементами даного механізму виступають методики, інструментарії й інституціональні утворення, що забезпечують становлення недержавного сектору і первинну адаптацію приватизованих підприємств у нових умовах власності. Низька ефективність української приватизації з'явилася фактором невисокої ефективності фінансово-господарської діяльності створених авіакорпорацій. Крім того, на результативність роботи приватизованих підприємств негативний вплив роблять фактори зовнішнього середовища. Найбільш ефективно працюють корпорації зі значною часткою участі в капіталі трудового колективу. Методологією корпоративного управління в сучасних умовах розвитку економіки України є не класична теорія корпоративного управління, а теорія трудової власності, основу якої складає принцип змінюваності індивідуального пайового фонду учасника-працівника авіакорпорації в залежності від значень показників якості праці.

7. Головною умовою ефективної діяльності авіакорпорацій виступає наявність і розвиненість механізму корпоративного управління, який являє собою систему елементів правового, організаційного, економічного і соціально-психологічного впливу на ефективність фінансово-господарської діяльності корпорацій. З погляду реалізації корпоративних прав працюючих власників даний механізм являє собою сукупність механізмів економічного і матеріального стимулювання працівників-власників. Організаційно-економічний механізм корпоративного управління як елемент охарактеризованого механізму розглядається як сукупність елементів організаційного й економічного впливу з боку власників безпосередньо або через уповноважених ними осіб на ефективність фінансово-господарської діяльності авіакорпорацій. Економічна складова цього механізму працює за умови наявності практики перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників у залежності від результативності праці. Відсутність визначеної умови є причиною бездієвості механізму корпоративного управління.

8. Функціонально-цільовий механізм перерозподілу пайових фондів працівників авіакорпорацій - це інтегрована сукупність елементів, котрі взаємозв'язані виконанням загальних функцій управління корпоративними частками працівників з метою забезпечення ефективного розвитку авіакорпорацій. Підґрунтям формування цього механізму виступає наявність права трудової власності. Його діючими складовими постають методи перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників, відповідні інституційні утворення та нормативно-правове забезпечення. Покращення корпоративного законодавства України у виді прийняття Закону “Про корпорації в Україні”, яким може бути регламентований розвиток корпоративних відносин, сприятиме визначенню нормативно-правового статусу корпорацій, перелік господарських, суспільних і інших утворень, що відносяться до корпорацій, порядок організації корпоративного управління на основі перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників. Інституційними умовами формування функціонально-цільового механізму виступають наявність діючого інституту фінансових посередників, наявність розвинутої інфраструктури корпоративного управління; наявність державних органів, що контролюють процес перерозподілу корпоративних часток.

9. Ефективність функціонально-цільового механізму перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників авіакорпорацій виміряється за наступними критеріями - підвищення якості праці працівників авіакорпорації, економічний ефект від участі трудового колективу в обговоренні і прийнятті управлінських рішень, результативність дії системи управління авіакорпорацією, високі результати фінансово-господарської діяльності авіакорпорації.

10. Оцінка ефективності функціонально-цільового механізму перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників авіакорпорацій здійснюється методом порівняльної ефективності і способом розрахунку перспективної економічної ефективності фінансово-господарської діяльності авіакорпорацій. Зазначена ефективність виміряється шляхом розрахунку приросту прибутку авіакорпорацій в результаті підвищення якості праці їх працівників. Організаційна ефективність виявляється шляхом встановлення фактичної наявності організаційних структур корпоративного управління, здатної забезпечити високі результати фінансово-господарської діяльності авіакорпорацій.

11. Застосування методів стимулювання економічної зацікавленості працівників-власників авіакорпорацій у поліпшенні результатів фінансово-господарської діяльності потребує методики встановлення залежності суми індивідуального пайового фонду від змін показників якості праці. Тривале застосування методики перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників-учасників приведе до формування ефективної структури корпоративного управління з боку працюючих власників - «трудової організаційної структури», яка створюється не просто з числа працівників-власників, а тією їх частиною, що має високі показники якості праці.

12. «Повторний викуп» припускає фактичну зміну власників майна авіакорпорації і спрямований на забезпечення наступної ефективності її фінансово-господарської діяльності після створення права трудової власності. Причинами «повторного викупу», крім наміру власників передати права володіння іншим особам, виступають загальні фактори збитковості, невірно визначений спосіб приватизації, неефективне керівництво авіакорпорацією. Методичним забезпеченням визначення доцільності проведення «повторного викупу» є прогнозний розрахунок еталонних показників роботи авіакорпорації, при яких вона вважається ефективною - прогноз «виживання». Здатність авіакорпорації досягти еталонних показників може бути встановлена методом порівняння і балансовим методом. Поряд з реприватизацією «повторний викуп» має на меті ліквідацію неефективно працюючої корпорації, але у відмінності від неї це процес створення ефективно діючої недержавної структури, а не фінансованого з бюджету державного підприємства. Застосування розробленої моделі «повторного викупу» забезпечує не тільки ефективність конкретної авіакорпорації, але і сукупний макроекономічний ефект.

13. Для створення методичного забезпечення системи матеріального стимулювання праці в авіакорпораціях доцільно застосування корегувального коефіцієнта якості праці. Використання зазначеного коефіцієнта є доцільним при корегуванні індивідуальних сум заробітної плати й виплат з фонду споживання працівників, а також для визначення перспективної продуктивності праці в процесі ухвалення рішення про приватизацію авіапідприємств з метою створення корпорацій.

14. Ефективність корпоративного управління вимагає комплексної оцінки індивідуальних якостей першого керівника виконавчого органу авіакорпорації, незалежно від того, є цей керівник власником чи ні. Критеріальна бальна оцінка індивідуальних якостей керівника корпорації дозволяє вищому органові управління авіакорпорацією обґрунтувати і прийняти рішення щодо його відповідності займаній посаді і здатності організувати ефективну поточну діяльність авіакорпорації.

15. Підсилити зацікавленість потенційних інвесторів у корпоративній участі можна шляхом застосування логічної моделі взаємозв'язку корпоративних інтересів потенційного інвестора і сформованих умов їх реалізації в процесі корпоративного управління. Інвестиційна привабливість у цьому випадку розглядається не в економічному, а в організаційному аспекті. Модель вказує на можливість інвестора досягти поставлених їм цілей в умовах авіакорпорації, котра належить працівникам, пайові фонди яких підлягають перерозподілу.

16. Розвиток інфраструктури корпоративного управління має практичний і методичний напрямки. Практичний пов'язаний з формуванням структурних підрозділів або спеціальних інститутів, що забезпечують рух елементів капіталу авіакорпорацій, фінансових інвестицій і фінансових інструментів. У цьому відношенні в умовах авіакорпорації потрібно визначитися з необхідністю створення інфраструктурного підрозділу - реєстраторського відділу з його структурними особливостями. Методичний напрямок розвитку інфраструктури корпоративного управління пов'язано з удосконаленням оцінки ефективності банківських інвестицій у корпоративні цінні папери шляхом розрахунку й аналізу коефіцієнту ефективності корпоративної участі банку, визначенням ефективності використання первинного фінансового інструменту і технічного аналізу лістингового коефіцієнту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Астапова Г.В. Організаційно-економічний механізм корпоративного управління авіапідприємством на основі права трудової власності / Г.В. Астапова. - К.: НАУ, 2006. - 244 с.

2. Астапова Г.В. Корпоративное управление и корпоративные финансы в условиях трансформационной экономики / Г.В. Астапова; Ин-т экономики пром-сти НАН Украины; ДонУЭП. - Донецк: Сталкер, 2004. - 183 с.

3. Астапова Г.В. Организационно-экономический механизм корпоративного управления в современных условиях реформирования экономики Украины / Г.В. Астапова, Е.А. Астапова, Д.П. Лойко. - Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2001. - 526 с.

4. Астапова Г.В. Методи забезпечення фінансової стійкості та інвестиційної привабливості авіапідприємств корпоративного типу / В.І. Щелкунов, С.Г. Мізюк, Г.В. Астапова, В.В. Мізюк, О.В. Буглак. - К.: Наук. думка, 2007. - 160 с.

5. Астапова Г.В. Напрями удосконалення професійно-практичної підготовки спеціалістів в умовах формування інноваційного середовища / Т.С. Жорняк, Г.В. Астапова, Т.В. Філатова, Н.А. Кошелєва // Економіко-правова професійна освіта в умовах інноваційного середовища у Вищих навчальних закладах. - Донецьк: ІЕП НАН України; ДонУЕП, 2008. - С. 64-109.

Особистий внесок: обгрунтовано інноваційні підходи щодо організації практики студентів в корпоративних підприємствах.

Статті у наукових фахових виданнях

6. Астапова Г.В. Підвищення ефективності управління приватизованим підприємством / Г.В. Астапова, В.П. Оліфіров, О.Ю. Гусєва // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Серія: Економічні науки. - 1999. - № 3. - С. 98-103.

Особистий внесок: обґрунтування методу управління якістю праці в умовах приватизованих підприємств.

7. Астапова Г.В. Проблемы корпоративного управления в современных условиях развития экономики Украины / Г.В. Астапова // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. - С. 377-398.

8. Астапова Г.В. Модель реструктуризації підприємства на основі аналізу показників бухгалтерської звітності / В.П. Оліфіров, Г.В. Астапова, Я.С. Чечоткіна // Вісник Донецького Державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Серія: Економічні науки. - 2000. - № 8. - С. 195-201.

Особистий внесок: обґрунтування моделі реструктуризації корпоративного підприємства.

9. Астапова Г.В. Тенденції розвитку та розміщення виробництва меблів в умовах формування корпоративних відносин в Україні / К.А. Астапова, Г.В. Астапова // Вісник Донецького Державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Серія: Економічні науки. - 2001. - № 2. - С. 97-105.

Особистий внесок: обґрунтування умов формування корпоративних відносин в Україні.

10. Астапова Г.В. Приватизація і її вплив на формування корпоративного сектору в Україні / Г.В. Астапова // Вiсник Технологiчного унiверситету Подiлля. Економiчнi науки. - 2002. - № 5. - Ч. 2, т. 2. - С. 207-212.

11. Астапова Г.В. Современная проблема оперативного управления предприятиями-банкротами / Я.Г. Берсуцкий, О.С. Громова, Г.В. Астапова // Прометей: регион. сб. науч. тр. по экономике / Донецкий экономико-гуманитарний ин-т; Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины. - Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2002. - № 1(7). - С. 290-298.

12. Астапова Г.В. Моделі корпоративного управління і товарна політика підприємств / К.А. Астапова, Г.В. Астапова, Н.І. Осипенко // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. - Вип. 11. т. 2. - С. 13-21.

13. Астапова Г.В. Розвиток фінансової системи України та побудова моделі інвестиційної привабливості національних корпорацій / Г.В. Астапова, К.А. Астапова, О.М. Савінова // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування.- Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. - Вип. 14, т. 2. - С. 59-66.

Особистий внесок: обґрунтування моделі інвестиційної привабливості корпорацій.

14. Астапова Г.В. Проблемы управления качеством труда в корпорациях / Г.В. Астапова // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. - Т. 4. ч. 2. - С. 204-210.

15. Астапова Г.В. Модель “повторного выкупа” и научно-методические условия ее применения в процессе регулирования деятельности приватизированных предприятий / Г.В. Астапова // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Вип. 179. - С. 202-224.

16. Астапова Г.В. Сучасні проблеми аналізу та обгрунтування міського бюджету (на прикладі бюджету м. Донецка) / Г.В. Астапова, В.О. Мирошниченко // Прометей: регион. сб. науч. тр. по экономике / Донецкий экономико-гуманитарный ин-т; ИЭПИ НАН Украины. - Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2003. - № 3(12). - С. 291-302.

Особистий внесок: обгрунтування методики бюджетного аналізу надходжень від приватизації підприємств.

17. Астапова Г.В. Маркетинговые и финансовые аспекты организации производственно-сбытовой деятельности мебельных корпораций / Г.В. Астапова // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 200, т. 2. - С. 512-518.

18. Астапова Г.В. Корпоративная стратегия коммерческого банка и направления ее реализации / Г.В. Астапова // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 198, т. 3. - С. 537-542.

19. Астапова Г.В. Формирование и направления реализации корпоративной стратегии коммерческого банка / Я.Г. Берсуцкий, Г.В. Астапова // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр.: в 3 т. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2004. - т. 1. - С. 55-62.

20. Астапова Г.В. Проблемы развития корпоративных отношений в кредитной кооперации Украины / Г.В. Астапова, И.В. Новицкая // Вісник Донецького університету економіки та права. Серія: Економіка та управління. - 2004. - № 2. - С. 177-181.

21. Астапова Г.В. Вітчизняний та закордонний досвід функцінування механізму державного бюджетування / Г.В. Астапова, В.О. Мирошниченко, А.С. Ковтун // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 189, т.1. - С. 47-55.

Особистий внесок: обґрунтування складових елементів механізму державного бюджетування та напрямів його формування в умовах розвитку корпоративних відносин.

22. Астапова Г.В. Методичні умови залучення іноземних інвестицій на підприємства України / Г.В. Астапова, П.А. Столаєв // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2004. - Ч. 1. - С. 272-274.

Особистий внесок: обгрунтування напрямів вдосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості корпорацій для іноземних інвесторів.

23. Астапова Г.В. Современная ипотека: состояние, проблемы, решения / Г.В. Астапова, И.В. Новицкая, П.А. Столаев // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 188, т.І. - С. 69-74.

Особистий внесок: обґрунтування умов створення ефективної системи банківського іпотечного кредитування.

24. Астапова Г.В. Логические модели эффективного управления запасами и денежными средствами торговых корпораций / Г.В. Астапова // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 201, т. 3. - С. 674-681.

25. Астапова Г.В. Денежная приватизация и обеспечение прироста бюджетных доходов / Г.В. Астапова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 1. - С. 9-13.

26. Астапова Г.В. Мировой опыт банковского участия в корпоративном управлении предприятиями в регионах / Г.В. Астапова // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 208, т. 1. - С. 156-160.

27. Астапова Г.В. Організаційно-економічні умови розвитку корпоративного сектору в авіаційній галузі України / Г.В. Астапова // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. пр. - К.: НАУ, 2006. -Вип. 15. - С. 23-27.

28. Астапова Г.В. Теорія корпоративного управління підприємствами авіаційної галузі / Г.В. Астапова // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 214, т. 2. - С. 323-334.

29. Астапова Г.В. Інструменти управління фінансовою стійкістю і надійністю комерційного банку / Г.В. Астапова // Вісник Донецького університету економіки та права. Серія: Економіка та управління. - 2006. - № 2. - С. 139-143.

30. Астапова Г.В. Теоретичні та практичні проблеми корпоративного управління авіапідприємствами / Г.В. Астапова // Вісник Донецького університету економіки та права. Серія: Економіка та управління. - 2007. - № 2. - С. 82-86.

31. Астапова Г.В. Аналіз схем корпоративного захоплення промислових підприємств / Г.В. Астапова, М.Ю. Мілявський // Вісник Донецького університету економіки та права. Серія: Економіка та управління. - 2008. - № 1-2. - С. 139-146.

Особистий внесок: обґрунтування умов використання типових схем корпоративного захоплення.

Матеріали наукових конференцій

32. Астапова Г.В. Стимулирование качества труда работников приватизированных предприятий / Г.В. Астапова, С.А. Кобец, О.Ю. Гусева // Устойчивое развитие стран с переходной экономикой: междунар. науч.-метод. конф. [сб. науч. докл.] - Донецк: ДГКИ, 1998. - С. 142-144.

33. Астапова Г.В. Совершенствование организации создания и использования реестра собственников именных ценных бумаг в условиях деятельности акционерных обществ / Г.В. Астапова, С.А. Кобец // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года: матер. регион. науч.-практ. конф. (28-30 сент. 1999 г.). Секция «Экономико-правовое обеспечение реформ». - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2000. - С. 151-156.

34. Астапова Г.В. Методические подходы к прогнозированию поступлений от приватизации государственного имущества в местный бюджет / Г.В. Астапова // Актуальные проблемы экономики, финансов, управления и права периода трансформации: матер. секции „Финансовые аспекты трансформации экономики Украины” обл. науч.-практ. конф. (23 нояб. 2002 г.).- Донецк: ДИЭХП, 2002. - Ч. 1. - С. 20-24.

35. Астапова Г.В. Научно-методическое обоснование необходимости повторного выкупа / Г.В. Астапова // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах: зб. матер. міжнар. наук. конф. (24-26 верес. 2003 р.). - Черкаси: ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2003. - С. 49-51.

36. Астапова Г.В. Комплексна методика підготовки підприємців в умовах активізації діяльності в сфері корпоративних угод / Г.В. Астапова // Фінансове та інституційне забезпечення підприємництва в Україні: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 24-25 берез. 2005 р.). - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - С. 200-201.

Публікації в інших виданнях

37. Астапова Г.В. Повышение качества труда работников приватизированных предприятий / Г.В. Астапова, В.П. Олифиров, С.А. Кобец. - Донецк: Лебедь, 1999. - 70 с.

38. Астапова Г.В. Приватизація і формування корпоративного сектору в Україні / Г.В. Астапова // Академические чтения - 2002. Проблемы социогуманитарных наук: сб. науч. тр. - Макеевка: ДонГАСА, 2002. - С. 23-37.

39. Астапова Г.В. Корпоративная стратегия коммерческого банка: инвестиционный и маркетинговый аспекты / Г.В. Астапова, Е.А. Астапова, Д.П. Лойко, П.В. Зозуля, Е.В. Сопова. - Донецк: ДонГУЭТ, 2003. - 177 с.

40. Астапова Г.В. Теория трудовой собственности и корпоративная культура / Г.В. Астапова // Корпоративна культура організацій XXI століття: зб. наук. пр. - Краматорськ: ДДМА, 2003. - С. 141-145.

АНОТАЦІЯ

Астапова Г.В. Функціонально-цільовий механізм перерозподілу пайових фондів працівників у корпоративному управлінні авіапідприємствами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний авіаційний університет, Київ, 2009.

У дисертації розроблено концептуальні положення формування «ефективного власника» і практичні рекомендації з підвищення ефективності корпоративного управління для їх впровадження в практику діяльності авіакорпорацій і органів державного регулювання корпоративних відносин.

Сформульовано сутність і закономірності формування функціонально-цільового механізму перерозподілу індивідуальних пайових фондів працівників авіакорпорацій і розроблено напрямки забезпечення ефективності його дії. Запропоновано методи активізації систем економічного і матеріального стимулювання в авіакорпораціях через розподіл індивідуальних пайових фондів працівників, методи оцінки якості праці і якості керівництва. Розроблено доповнення методичного забезпечення оцінки інвестиційної привабливості авіакорпорацій. Обґрунтовано напрямки подолання неефективності діяльності авіакорпорацій.

Ключові слова: авіакорпорація, перерозподіл пайових фондів, корпоративне управління, економічне стимулювання, функціонально-цільовий механізм, пайова участь, корпоративна частка, авіапідприємство.

АННОТАЦИЯ

Астапова Г.В. Функционально-целевой механизм перераспределения долевых фондов работников в корпоративном управлении авиапредприятиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Национальный авиационный университет, Киев, 2009.

В диссертации разработаны концептуальные положения формирования «эффективного собственника» и практические рекомендации по повышению эффективности корпоративного управления для их внедрения в практику деятельности авиакорпораций и органов государственного регулирования корпоративных отношений.

Раскрыта сущность авиакорпораций, дана их видовая характеристика, определены закономерности их создания и развития на основе трудового корпоративного участия. На основе критического анализа результатов теоретических исследований корпоративных отношений сформулированы основные положения теории корпоративного управления на основе права трудовой собственности.

Для определения проблем корпоративного управления в авиатранспортной отрасли и обоснования механизма их решения рассмотрены объективные и субъективные условия формирования корпоративных отношений в Украине, особенности развития авиакорапораций за рубежом. По результатам анализа нерезультативного функционирования авиакорпораций в Украине и проблем развития корпоративного авиасектора за рубежом выявлено отсутствие действия систем экономического и материального стимулирования работающих собственников по причине применения пропорционального метода к формированию индивидуальных доходов, что является следствием уравнительного подхода к участию работников авиатранспортных предприятий в приватизационном процессе. Обоснована целесообразность установления зависимости между долевым и трудовым участием в авиакорпорациях.

Проведенный анализ действенности механизмов повышения результативности деятельности авиакорпораций позволил выявить необходимость формирования функционально-целевого механизма перераспределения индивидуальных долевых фондов их работников. Обоснованы сущность и закономерности формирования указанного механизма, раскрыты его основные составляющие и разработаны направления обеспечения эффективности действия.

С учетом отсутствия практики функционирования данного механизма предложено для обеспечения его перспективной эффективности использовать разработанный модифицированный показатель эффекта от приватизации имущества авиатранспортного предприятия - еще в процессе создания авиакорпорации, что позволит не только установить экономические ориентиры будущего развития, но и усилить экономическую заинтересованность работающих собственников в повышении результатов деятельности.

Предложены методы активизации систем экономического и материального стимулирования в авиакорпорациях через перераспределение индивидуальных долевых фондов работников в зависимости от текущих значений их коэффициентов качества и дисциплины труда, что непосредственно способствует усилению трудовой активности работающих собственников. Разработаны методы оценки качества руководства авиакорпорациями, использование которых позволяет обеспечить возможность использования собственниками права выбора эффективного руководства. Дополнено методическое обеспечение оценки инвестиционной привлекательности авиакорпораций, что позволит при сохранении права корпоративного контроля за работниками привлекать средства внешних инвесторов.

Обоснованы направления преодоления неэффективности деятельности авиакорпораций, которые заключаются в использовании методов «повторного выкупа» имущества неэффективно работающих авиатранспортных предприятий их работниками с целью создания авиакорпораций на основе права трудовой собственности.

На основе выявленной необходимости взаимодействия авиакорпораций с финансовыми посредниками, коммерческими банками и прочими участниками финансового рынка в порядке ведения ее обычной деятельности усовершенствованы методы расчета листинговых показателей для оборота ценных бумаг авиакорпораций на фондовых биржах, методы оценки эффективности использования финансовых инструментов авиакорпораций, методические приемы привлечения коммерческих банков к корпоративному управлению авиапредприятиями. Применение указанных разработок позволяет авиакорпорациям, которые действуют на основе права трудовой собственности выступать участниками операций на активном финансовом рынке и оперативно обеспечивать приток заемных и привлеченных оборотных средств.

Ключевые слова: авиакорпорация, перераспределение долевых фондов, корпоративное управление, экономическое стимулирование, функционально-целевой механизм, долевое участие, корпоративная доля, авиапредприятие.

ANNOTATION

Astapova G.V. Functional and target mechanism of the redistribution of the employees' share funds of the aviation enterprise corporate management. - Manuscript.

Thesis on receiving of Doctor of Science (in Economics) scientific degree. Speciality 08.00.04 - economics and management of enterprises (according to branches of industries). National Aviation University, Kiev,2008.

Some conceptual propositions of “efficient owner” forming and practical recommendations as to the increasing of corporate management efficiency for their implementation in the practical activity of aviation corporations and bodies of state regulation of corporate relations have been developed in the thesis.

The essence and appropriateness of forming functional and target mechanism of corporate management in the condition of developing aviation branch have been formulated and some trends of providing its efficiency have been developed. Some methods of activation of systems of economic and material stimulation in aviation corporations, the methods of the evaluation of labor and management quality have been proposed. Some additions to the methods of the evaluation of investment attractiveness of aviation corporations have been developed. The directions of overcoming of ineffectiveness, unprofitableness and bankruptcy of aviation corporations have been grounded. Some methods of state support of effective functioning of corporate sector and organization of corporate management of aviation enterprises have been defined.

Key words: аviation corporation, corporate management, economic stimulation, functional and target mechanism, shareholding, redistribution of the share funds, aviation enterprise, aviation industry.

Размещено на Allbest.ru

...