Формування організаційного потенціалу розвитку економічної безпеки підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

• Автореферат
• дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
• АРЕФ'ЄВ СЕРГІЙ ОЛЕГОВИЧ

КИЇВ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Європейському університеті, м. Київ.

Науковий керівник - доктор технічних наук, профессор Міхайленко Віктор Мефодійович, Український науково-дослідний інститут системних досліджень стабілізації та розвитку економіки, м. Київ, директор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент, Малярець Людмила Михайлівна, Харківський державний економічний університет (м. Харків), завідуюча кафедрою математики;

кандидат економічних наук, Штангрет Андрій Михайлович, Українська академія друкарства (м. Львів), доцент кафедри економіки, обліку і аудиту у видавничо-поліграфічному комплексі.

Захист відбудеться “ 23 ” вересня 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 26.063.01, у Європейському університеті за адресою: 03115, м. Київ, бульв. Вернадського 16-в

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Європейського університету за адресою: 03115, м. Київ, вул. Депутатська, 15/17

Автореферат розісланий “20“ серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат економічних наук, доцент Луцій О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

організаційний машинобудівний потенціал економічний

Реалізація стратегії розвитку машинобудування потребує від підприємств пошуку шляхів подальшої інтенсифікації своєї діяльності та здійснення докорінних змін у підходах до організації і управління бізнесом. Економічна криза загострює перед підприємствами проблему завчасного розпізнавання загроз з боку внутрішнього і зовнішнього середовища та оперативного забезпечення розвитку власної економічної безпеки. Однією з рушійних сил, що здатна при обмежених фінансових ресурсах забезпечити стабілізацію діяльності машинобудівних підприємств, є їхній організаційний потенціал. Застосування новітніх методів, технологій та інструментів адаптації підприємств до умов зовнішнього середовища, може сприяти активізації елементів організаційного потенціалу і, з рештою, найповніше реалізувати їхній управлінський та виробничий потенціал на ринку. Невпорядкованість факторів взаємообумовленості економічної безпеки машинобудівних підприємств та їхнього потенціалу перешкоджає підприємствам забезпечувати дієвість організаційних змін. До того ж проблема ускладнюється особливостями діяльності підприємств та розбіжностями у баченні працівниками стратегічних цілей і тактичних завдань підприємства та шляхів їхнього досягнення. Такі обставини актуалізують питання забезпечення економічної безпеки підприємств і потребують дедалі активнішого і поглибленого дослідження науковцями та спеціалістами практиками проблеми цілеспрямованого формування організаційного потенціалу підприємств.

Актуальність обраної теми зумовлена динамікою ринкових перетворень, підвищенням рівня конкуренції та зростаючими вимогами до забезпечення економічної безпеки в мінливому зовнішньому середовищі шляхом активізації елементів організаційного потенціалу та цілеспрямованого регулювання взаємодії організаційного потенціалу й економічної безпеки підприємств. Це забезпечить їм, з одного боку реалізацію розвитку, а з іншого - підтримку стійкого функціонування.

Необхідно підкреслити, що в Україні фахівці більше уваги приділяють дослідженню еволюції здебільшого економічного потенціалу підприємств та його методичного забезпечення, разом з опрацюванням фінансової, інноваційної та кадрової складових. Відомі праці таких науковців як В. Авдеєнко, В. Архипова, О. Балацький, В. Вишневський, В. Герасимчук, Е. Горбунов, С. Гуткевич, Ю. Дінець, А. Жулавський, А. Задоя, В. Захарченко, Т. Лепейко, Л. Малярец, П. Перерва, А. Проскуряков, А. Цигичко, Д. Черніков, Д. Шевченко.

Хоча певні аспекти організації процесу виробництва та проведення організаційних змін знайшли відображення у працях вітчизняних та у переважно зарубіжних науковців І.Ансофа, K., М.Альберта, Д.Бодді, А. Василенка, О.Горняка, Дж.О'Шонессі, Е. Емельянова, A.Заребської, А.Каммеля, Kaнтера Р.M., Дж.Р.Костер, К.Крупи, О.Лузіна, С.Ляпунова, М.Магурі, М.Мескона, Ф.Хедоури, Шилова С. та інших. На сьогодні залишається майже не розробленою проблема самостійного визначення сутності організаційного потенціалу в цілому та окремих його частин, створення і практичного втілення методик оцінки і реалізації розроблених підходів на підприємствах машинобудування.

Вирішення проблеми формування основ економічної безпеки машинобудівних підприємств висвітлювалось в аспекті самостійного розгляду сутності економічної безпеки, її складових та визначальних чинників такими науковцями, як І.Бінько, В. Геєць, О. Грунін, С.Б. Довбня, М.Єрмошенко, Г. Клейнер, Г. Козаченко, В. Мунтіян, Є. Олейников, С. Покропивний, А.Сухоруков, А. Турило, С.М. Шкарлет, В.В. Шликов, А.Штангрет.

Разом з тим проблема економічної безпеки не розглядалася в аспекті її розвитку та за місцем у цьому процесі організаційного потенціалу підприємств. Це не сприяє максимізації використання наявних організаційних можливостей та здійсненню змін без підтримки на належному рівні вимог економічної безпеки і, зрештою, збереження підприємства як господарської системи.

Таким чином, актуальність перелічених проблем та їхнє практичне значення, та недостатня розробленість визначили вибір теми дисертаційного дослідження, обумовили основну мету та завдання роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано рамках тематики науково-дослідних робіт кафедри економіки Європейського університету: "Організація та управління стратегічним розвитком промислових підприємств" (номер держ. реєстрації № 0107U002007),

Мета дослідження полягає у розробці теоретичних та методичних основ формування організаційного потенціалу машинобудівних підприємств при забезпеченні розвитку економічної безпеки, оцінки потреби, обґрунтування доцільності цілеспрямованого втручання в організаційний процес підприємства та способів його здійснення.

Досягнення поставленої мети забезпечено шляхом виконання таких завдань:

проаналізувати і узагальнити наукові концепції до сутності поняття „економічний потенціал” та визначити місце організаційного потенціалу;

систематизувати наявні методологічні підходи до змісту організаційного потенціалу та обґрунтувати його складові;

встановити фактори, що ускладнюють функціонування підприємства та створюють загрози щодо підтримання та розвитку його економічної безпеки, опрацювання способів їхньої нейтралізації шляхом удосконалення організаційного потенціалу;

визначити основні індикатори потреби підприємства в змінах організаційного потенціалу, а також рівень глибини й масштабності останніх, достатній для забезпечення економічної безпеки господарської системи та її зв'язків з оточенням;

розробити методику діагностики необхідності цілеспрямованого втручання в організаційний процес відповідно до цільових пріоритетів управління підприємствами та тривалості планових горизонтів з метою забезпечення економічної безпеки;

обґрунтувати пріоритетні напрямки організаційної структури згідно з їх внеском у формування загального фінансового результату;

розробити та науково обґрунтувати систему цілей управління змінами організаційного потенціалу, механізмів виконання та критеріїв досягнення відповідно до специфіки проблем господарської діяльності великих підприємств, різних за рівнем їх потреби в економічній безпеці;

удосконалити практичні методики передпланових рішень, планування та контролю за заходами, що регулюють організаційний потенціал, спрямованими на розвиток економічної безпеки при організаційних трансформаціях.

об'єктом дослідження є розвиток економічної безпеки машинобудівних підприємств через процес формування організаційного потенціалу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних підходів і практичних методів удосконалення діяльності з формування організаційного потенціалу підприємства, що визначається необхідністю забезпечення розвитку економічної безпеки при здійсненні господарської діяльності машинобудівними підприємствами.

Методи дослідження. Науково-теоретичну і методологічну основу виконання дослідження становлять такі методи: узагальнення та системного аналізу -- для систематизації теоретичних концепцій щодо сутності, алгоритмів ефективного здійснення та оцінки результатів, досягнутих у процесі цілеспрямованого формування організаційного потенціалу та економічної безпеки; статистико-економічні: визначення відносних і середніх величин, індексів -- для оцінки тенденцій організаційних змін підприємств машинобудування та забезпечення їхньої економічної безпеки; порівняння та класифікації -- для зіставлення кількісних показників економічної та фінансової ефективності, досягнутих в результаті господарської діяльності та визначення наявного рівня організаційного потенціалу на вітчизняних машинобудівних підприємствах; кваліметричного моделювання -- з метою розробки узагальнюючих та інтегральних показників оцінки потреби підприємства в організаційних змінах для забезпечення організаційної безпеки; кореляційно-регресійного аналізу -- для визначення основних факторів зміни інвестиційної привабливості підприємства та успішності управління організаційними трансформаціями; методи математичної оптимізації (лінійного програмування) -- для розробки економіко-математичних моделей оптимізації пропорцій операційних витрат як цільової характеристики результатів організаційного управління, обґрунтування вибору надлишкових і дефіцитних виробничих ресурсів та розподілу залучених інвестиційних ресурсів за стратегічно пріоритетними елементами організаційної структури; графоаналітичний метод -- для удосконалення оцінки ефективності планування організаційних змін в цілому та за окремими етапами чи заходами.

Вихідну інформаційну базу для виконання досліджень становлять законодавчі і нормативні акти України, вітчизняні і зарубіжні наукові публікації, статистичні відомості про стан, використання і застосовувані методи кількісної оцінки власних матеріальних і нематеріальних ресурсів промисловими підприємствами, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, офіційна статистична звітність суб'єктів господарювання. Для виконання економіко-математичних розрахунків, статистичної обробки емпіричної інформації, побудови оптимізаційних моделей, порівняльних таблиць, діаграм і графіків застосовувалися комп'ютерні інформаційні технології: MS Excel, Stаtistiса.

Наукова новизна отриманих автором результатів полягає в економічному обґрунтуванні потреби цілеспрямованого формування організаційного потенціалу розвитку економічної безпеки промислових підприємств та розв'язанні науково-практичного завдання, пов'язаного з підвищенням ефективності процесу організаційних трансформацій.

вперше:

розроблено концепцію розвитку організаційного потенціалу машинобудівних підприємств з урахуванням потреб підприємства в економічній безпеці в тактичному та стратегічному аспектах з визначенням відповідних критеріїв оцінки та механізмів досягнення;

розроблено міжчасовий алгоритм дослідження економічної доцільності організаційного потенціалу на промислових підприємствах, що враховує істотні розбіжності його цілей та задач на різних планових горизонтах, і спрямований на визначення передумов його змін при функціонуванні машинобудівних підприємств.

Удосконалено:

методичний підхід до формування алгоритмів керованих організаційних змін на підставі оптимізаційних моделей максимізації економічного ефекту від зміни тактичного та стратегічного аспектів управління витратами при забезпеченні відповідного розвитку економічної безпеки;

аналітичний інструментарій підтримки прийняття управлінських рішень стосовно організаційних змін на підставі динаміки цінності продукції та активів промислового підприємства.

Дістало подальший розвиток:

методика оцінки рівня чутливості інвестиційної привабливості підприємства до організаційних змін шляхом обчислення стохастичних багатофакторних моделей динаміки значення інтегрального показника інвестиційної привабливості, розроблених в залежності від потреби в економічній безпеці для удосконалення організаційного потенціалу.

концепція пріоритетності об'єктів і завдань організаційного потенціалу, розроблена на засадах компонентного підходу до визначення дефіцитних та надлишкових з точки зору максимізації фінансового результату елементів організаційної структури, що сприяє розвитку економічної безпеки;

підходи до визначення місця організаційного потенціалу в системі економічного потенціалу, систематизовано та обґрунтовано складові, як активні елементи подолання загроз та ускладнень у процесі змін економічної безпеки машинобудівних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що побудовані у роботі діагностичні алгоритми, оптимізаційні моделі й розроблені на їхній підставі комплексні прикладні методики дають можливість поліпшити результативність цілеспрямованого управлінського втручання у безперервний процес формування організаційного потенціалу розвитку економічної безпеки і при скороченні операційних та інших витрат досягти вищих економічних показників і фінансових результатів.

впровадження розроблених у дисертації методик змін організаційної структури на засадах оптимізації наявних виробничих ресурсів у практичну діяльність ВАТ «Уманьферммаш» (довідка № 27-14 від 05.02.2009 р.) забезпечило підвищення ефективності бізнес-планування і господарських результатів внаслідок ефективного перерозподілу операційних витрат, завдяки чому досягнуто стабільність функціонування підприємства у найближчому періоді.

Використання графічного алгоритму оцінки ефективності результатів заходів з реорганізації окремих структурних підрозділів ТОВ «Харківтрансмашпроект» (довідка № 205 від 17.03.2009 р.) сприяло оптимізації та утриманню протягом тривалого часу економічно обґрунтованого темпу економічного зростання і, зрештою, до поліпшення платоспроможності.

Використання практичної цінності результатів дисертаційного дослідження та пропозиції підтверджені практикою їх використання та прийняті до впровадження низкою підприємств машинобудівної галузі Міністерства промислової політики України (довідка № 764 від 18.12.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та методичні підходи, отримані при розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій апробовані на наукових конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція «Фінансове та інституційне забезпечення підприємництва в Україні» (м. Київ 24-25 березня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” (м. Харків, ХНЕУ, 19-20 травня 2006 р); IV Международная научно-практическая конференция “Теория и практика экономики и предпринимательства” (г. Алушта, 10-12 мая 2007 г.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Фінансові ринки та інститути» (м. Харків 7-8 грудня 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економіки» (м. Київ НАУ 13-14 грудня 2007 р.); ХIV Міжнародна науково-практична конференція “Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (м. Київ, 27 листопада 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми національної економіки в глобалізованому світі” (м. Київ, 3 квітня 2009 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Формування ефективного механізму корпоративного управління - сучасний стан та перспективи» (м Миколаїв 23-24 квітня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним завершеним науковим дослідженням у якому викладено та обґрунтовано авторський підхід щодо формування організаційного потенціалу розвитку економічної безпеки машинобудівних підприємств з урахуванням потреби в стабілізаційних процесах та процесах розвитку; щодо побудови міжчасового алгоритму та агрегованої методики оцінки рівня організаційного потенціалу і економічної безпеки; стосовно формування механізмів забезпечення відповідності організаційних змін економічній безпеці. Всі наукові результати, висновки та пропозиції, викладені у дисертації розроблені та отримані автором особисто.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 статей, у тому числі 9 у наукових фахових виданнях, загальний обсяг публікацій 5,27 д.а., в тому числі в фахових виданнях 4,25 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 224 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі 20 таблиць та 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації викладено актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості щодо апробації дослідження.

В першому розділі «Теоретичні основи формування організаційного потенціалу в аспекті розвитку економічної безпеки підприємств» досліджено науково-теоретичні аспекти визначення змісту економічного потенціалу підприємства, місце організаційного потенціалу в економічному потенціалі підприємства, його сутність та складові, особливості формування організаційного потенціалу підприємств, обґрунтовано необхідність підвищення економічної безпеки підприємства, забезпечення її організаційним потенціалом.

В економічній літературі існують різні підходи щодо трактування структури потенціалу підприємства. Одні автори прагнуть як елементи потенціалу підприємства виділити окремі види ресурсів, здібностей, можливостей, які має в своєму розпорядженні підприємство у всіх сферах своєї діяльності і вони можуть бути мобілізовані для досягнення підприємством своїх цілей. Такий підхід до структуризації потенціалу підприємства можна умовно позначити як ресурсний, який включає в себе: виробничо-технологічний потенціал; науково-технічний потенціал; фінансово-економічний потенціал; кадровий потенціал; інноваційний потенціал як стан підприємства на певний період часу щодо його інвестиційних спроможностей. Другий підхід сформований на підставі виділення функціональних сфер діяльності підприємства і з'ясування суті кожної з них як окремої складової потенціалу підприємства, який можна охарактеризувати як функціональний.

Виходячи з проведених досліджень економічної літератури слід зазначити, що поділ складових економічного потенціалу підприємства здійснюють здебільшого за ресурсними, функціональними або структурними елементами, що є недоцільним з точки зору системного розгляду діяльності підприємства та реалізації можливостей і необхідності взаємного залучення окремих елементів. Ми вважаємо, що для ухвалення управлінських рішень з метою забезпечення адекватного функціонування елементів внутрішнього середовища доцільно прийняти триаспектну декомпозицію економічного потенціалу підприємства (рис. 1). До першого рівня слід віднести основоположні функції, а саме: соціальну, виробничо-відтворювальну, екологічну та безпекотворчу. Другим рівнем декомпозиції економічного потенціалу є структурно виділені однорідні потенціали: організаційний, виробничий, інноваційно-інвестиційний. Така диференціація основних потенціалів має на меті зосередження уваги на процесах розвитку, які необхідно забезпечити у внутрішньому середовищі підприємства, щоб адаптувати його до вимог світового рівня щодо продуктивності праці, витрат на одиницю продукції, технічного рівня та фондоозброєності робітників. Елементи, що забезпечують реалізацію визначених основних складових виділено у третій рівень з такими складовими: управлінська, інформаційно-технічна та маркетингова. У роботі виявлено передумови доцільності виділення цих складових в окремий блок, що обумовлено їхньою сутністю та природою виникнення, адже кожна з них має допомагати створювати умови для формування та реалізації основних потенціалів.

Дисертантом запропоновано визначення терміну «організаційний потенціал» як сукупність можливостей та здатностей внутрішніх елементів підприємства до реалізації його тактики та стратегії на кожному етапі функціонування і розвитку. Для визначених основних елементів, які поділено на активні та пасивні, виділено їхні основні риси та особливості поведінки при взаємодії. До пасивних елементів організаційного потенціалу віднесено: мотиваційний, комунікативний, ресурсний та кадровий; разом з тим до активних - організацію виробничої діяльності, організаційна структура, постійність організаційних змін. В цілому слід зазначити, що процес формування організаційного потенціалу через його розвиток або адаптацію до умов функціонування підприємством припускає використання комплексу заходів щодо реалізації організаційних змін, що супроводжуються виникненням певного опору з боку працюючих на підприємстві.

Узагальнення науково-теоретичних положень та аналіз існуючих методичних підходів щодо формування економічної безпеки у діяльності підприємств дає підстави стверджувати, що створення передумов для її забезпечення повинно базуватися на ефективній системі заходів з необхідним правовим, економічним, організаційним та інформаційним забезпеченням, виділенням основних джерел небезпек. Це передбачає: формування оптимальної структури управління з доцільним використанням організаційного та інвестиційного потенціалів; оцінку (з погляду безпеки) існуючих економічних зв'язків, у тому числі міжнародних, і прийняття управлінських рішень щодо збереження чи розвитку цих зв'язків для забезпечення збалансованої роботи основних підсистем і виробництв; реструктуризацію підприємства з використанням внутрішньої корпоративної ідеології безпеки; формування і удосконалення економічного механізму регулювання параметрів підприємства згідно з встановленими критичними значеннями, які сприятимуть його адаптації до умов ринкової економіки. Для адекватнішого формування заходів у роботі запропоновано структурувати економічну безпеку за тактичним та стратегічним; статичним та динамічним аспектами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Сутність та складові економічного потенціалу підприємства

Таким чином, необхідне переосмислення розуміння організаційного потенціалу та економічної безпеки підприємства не як сукупності ієрархічно взаємопідлеглих завдань управління функціонуванням, а як єдиного цілісного процесу, де головною виступає мета - забезпечення економічної безпеки та її розвиток на підставі адекватного удосконалення організаційного потенціалу та відповідного наповнення його складових.

У другому розділі роботи «Дослідження процесу змін організаційного потенціалу для забезпечення економічної безпеки» автором проведено діагностику потреб у змінах організаційного потенціалу підприємств машинобудівної галузі, розроблено міжчасовий алгоритм дослідження економічної доцільності організаційного потенціалу на промислових підприємствах та здійснено діагностику потреб в економічній безпеці сучасних промислових підприємств за критерієм їхньої фінансово-економічної доцільності. Відповідно до поставлених завдань автором проведено діагностику потреб у змінах організаційного потенціалу підприємств машинобудівної галузі. Сформовано вибірку об'єктів дослідження з 13 машинобудівних підприємств згідно з розробленим підходом. Аналітична діагностика проведена відповідно до визначених в роботі методичних принципів, спрямованих на визначення ефективності організаційної структури великих підприємств машинобудування. Це дозволило автору зробити висновки щодо існуючих потреб реорганізації організаційного потенціалу економічної безпеки для кожного представника вибірки. Розроблений спеціальний алгоритм з обґрунтування потреби підприємств в економічній безпеці та способах її економічного контролю сприяє вчасному їх виявленню такої потреби і зосередженню зусиль щодо її забезпечення. З метою уточнення потреби в економічній безпеці великих промислових підприємств було виконано їхнє оцінювання відповідно до розробленої діагностичної методики. Результати операційної компоненти наведено у таблиці 1. Якість організаційного механізму і відповідно необхідність оперативних змін в управлінні підприємством виявляється через несприятливу динаміку показників оборотності, а саме: фондовіддачі активної частини основних фондів, зарплатовіддачі, віддачі матеріальних затрат, організаційних ресурсів, оборотності дебіторської і кредиторської заборгованостей. Просумувавши кожен з цих часткових показників та скоригувавши на відповідну питому вагу, обчислюється узагальнюючий показник, порівняння значення якого із обґрунтованими у дослідженні рівнями (0...15, 15...30, 30і вище) дає підстави про характер організаційних змін при здійсненні підприємствами виробничо-комерційної діяльності.

Класифікацію та міжгрупове порівняння ефективності організаційного управління підприємств із подальшою розробкою рекомендацій щодо підвищення ефективності управління організаційними змінами рекомендовано виконувати на підставі інтегрального показника потреби організації у змінах. Величина цього показника, обчислена на підставі часткових показників потреби в економічній безпеці у коротко-, середньо- і довгостроковому періодах, свідчить про рівень економічної достатності наявної організаційної структури еталонний, стабілізаційний або реструктуризаційний, і, відповідно, про масштабність трансформаційної активності. Дослідження вибірки з 13 великих машинобудівних заводів виявило домінування реструктуризаційного типу організаційного управління та порівняно незначну кількість випадків стабілізаційного типу.

Таблиця 1

Оцінка потреби змін організаційної структури машинобудівних підприємств у короткостроковому періоді (за 2004 -- 2007 рр.)

Підприємство	Інтегральний показник загальної оцінки необхідності організаційних змін у короткостроковому періоді	Середній рівень	Узагальнюючий бал
	2004	2005	2006	2007
ДПКІ збагачувального устаткування «Діпромашзбагачення»	8,29	11,33	10,56	9,63	9,95	1
ВАТ „Днiпровський машинобудiвний завод”	30,83	24,78	12,20	15,39	20,80	2
ВАТ „Дрогобицький долотний завод”	11,69	10,24	12,03	9,56	10,88	1
ВАТ „Дрогобицький завод автомобiльних кранiв”	3,76	7,34	14,01	12,03	9,28	1
ХК «Краян»	4,44	6,84	5,82	7,14	6,06	1
ВАТ „Краснолуцький машино-будiвний завод”	5,35	5,59	7,09	4,64	5,67	1
ВАТ «Дніпровагонмаш»	16,09	6,81	8,75	8,97	10,15	1
ЗАТ «Феріт»	9,10	25,88	48,71	30,20	28,47	3
ВАТ Могилів-Подільський машинобудівний завод №1	10,20	12,59	10,75	9,14	10,67	1
ВАТ «Енергомашспецсталь»	19,65	20,32	36,44	42,84	29,81	3
ВАТ "Завод МК і МО"	17,85	24,82	14,99	10,86	17,13	2
ВАТ "Первомайський"	20,11	21,19	25,87	17,65	21,21	2
ВАТ „Ясинуватський машинобудiвний завод”	8,28	5,54	11,86	15,45	10,28	1
Кількість випадків відсутності потреби у змінах	1	0	2	2	2	2
Кількість випадків потреби у консервативних змінах	4	5	1	3	3	3
Кількість випадків потреби у реструктуризаційних змінах	8	8	10	8	8	8

Динамічність функціонування виробничих підприємств та мінливість впливів зовнішнього оточення на виробничо-комерційні та торговельно-технологічні процеси під час аналізу забезпечувалось шляхом зіставлення не лише абсолютних значень ресурсних показників чи розрахункових коефіцієнтів ефективності їхнього використання, й шляхом порівняння ланцюгових та середньорічних темпів зростання (падіння) цих параметрів, а також за допомогою обчислення середньорічних тенденційних характеристик та їхніх варіацій. Запропонований підхід дозволяє оцінити не тільки сприятливість основних тенденцій розвитку промислових підприємств у часі, але й відносну їхню стабільність, або ж уточнити усталеність досягнутих результатів та наявність ризику втрати економічної безпеки у майбутніх періодах.

Результати аналітичної роботи, виконані відповідно до окреслених вище методичних принципів, спрямовані на визначення ефективності організаційної структури великих підприємств важкого машинобудування і слугуватимуть підставою для висновків відносно потреб реорганізації організаційного потенціалу економічної безпеки для кожного представника вибірки, або ж для окремих з них.

Інтегральна оцінка способів здійснення змін організаційного потенціалу дає можливість зробити висновок про здатність трансформованого об'єкта протидіяти структурним деформаціям і відповідно наявності внутрішньо згенерованих ускладнень організаційного процесу. Зазначений комплекс характеристик організаційних змін став підставою для їхньої багатокритеріальної класифікації, яка наведена у роботі. Завдяки такому систематизованому комплексу характеристик організаційних трансформацій можна охарактеризувати будь-які зміни в управлінні економічним потенціалом при розвитку економічної безпеки, використовуючи активізацію відносин при розподілі та перерозподілі проміжного й кінцевого продукту на всіх стадіях господарсько-фінансового циклу різних економічних систем (рис.2).

Завдяки точній оцінці ефективності організаційного управління господарськими процесами виробничих систем стає можливим ухвалення правильного, часом доленосного в аспекті економічної безпеки компанії рішення про необхідність та економічну виправданість проведення змін організаційного потенціалу. Одночасно деталізується система цілей та предметна спрямованість таких трансформацій, адже зміни в організаційній структурі при удосконаленні організаційного потенціалу та управлінсько-регулюючих механізмів можуть відноситись до трьох принципово відмінних типів в залежно від рівня наявної економічної безпеки: реструктуризаційну, стабілізаційну, еталонну.

Запропонована модель формування організаційного потенціалу потребує уточнення стосовно впливу на фінансову стабільність та динаміку й синхронізацію грошових потоків промислових підприємств при реалізації економічної безпеки у стратегічному та тактичному аспектах. Основні вимоги, яким має задовольняти методика визначення необхідності, глибини та цільової спрямованості розвитку економічної безпеки промислових підприємств наведені в роботі.



Рис. 2. Послідовність діагностики потреби в розвитку економічної безпеки на підставі удосконалення організаційного потенціалу

Це дало можливість обґрунтувати відповідь на питання щодо доцільності розвитку економічної безпеки та впровадження змін, конкретизувати їхній напрям, тривалість та ефективність і бути доступною для сприйняття та усвідомлення зацікавленими сторонами, а також уникнути подвійного тлумачення одних і тих самих результатів.

Наступним етапом розробки методичного забезпечення оцінки ефективності організаційного процесу стала декомпозиція процесу організаційних змін, на підставі якої нами розроблено міжчасовий алгоритм дослідження економічної доцільності організаційних змін на промислових підприємствах. Як вихідну інформацію для цього використано статистичну фінансову звітність підприємств. Враховуючи пріоритетність цілей організаційно-економічного управління на різних часових горизонтах, потреба в активізації трансформаційної діяльності визначається на підставі узагальнюючих показників, розрахованих шляхом сумування часткових коефіцієнтів економічної, організаційної чи фінансової ефективності, скоригованих на вагові коефіцієнти. Порівняння отриманого результату із обґрунтованою шкалою і дозволяє визначити потребу, глибину та тривалість управлінського втручання в організаційній процес. Для точної оцінки ефективності організаційного процесу, яке дасть підстави зовнішнім учасникам економічного середовища визначити економічну привабливість промислового підприємства, запропоновано застосовувати міжчасовий алгоритм дослідження економічної доцільності змін організаційного потенціалу на промислових підприємствах, розроблений на підставі аналізу статистичної фінансової звітності.

У третьому розділі «Удосконалення процесу змін організаційного потенціалу на машинобудівних підприємствах для забезпечення потреби в економічній безпеці» розроблено концепцію розвитку організаційного потенціалу машинобудівних підприємств, удосконалено методику оцінки інвестиційної привабливості підприємства до організаційних змін, сформовано оптимізаційні моделі розвитку економічної безпеки машинобудівних підприємств.

Розроблена в роботі концепція розвитку організаційного потенціалу машинобудівних підприємств включає теоретичні положення щодо достатності та необхідності економічної безпеки, обґрунтування стратегічної складової через формування організаційного забезпечення інвестиційної привабливості, тактичної - шляхом удосконалення управління витратами та є підґрунтям для розробки напрямів та заходів щодо удосконалення організаційної структури. Визначальною складовою запропонованої у дисертації концепції розвитку економічної безпеки підприємств машинобудування на підставі удосконалення організаційного потенціалу стала методика визначення інвестиційної привабливості, яка відповідно до завдань дослідження, також може вимірюватися шляхом обчислення інтегрального показника. Обчислені рейтингові оцінки стали підставою для класифікації аналізованої вибірки підприємств за критерієм організаційної складової інвестиційної привабливості: найпривабливіша група підприємств отримала рейтингові оцінки, які не перевищують 1,62 бала (ВАТ „Днiпровський машинобудiвний завод”, ВАТ «Дніпровагонмаш», ВАТ «Енергомашспецсталь» і ВАТ «Завод МК і МО»). Менш цікавими для потенційних інвесторів виявилися підприємства із рейтинговими оцінками у межах від 1,62 до 1,89 бала (ВАТ „Дрогобицький долотний завод”, ВАТ „Херсонський електромашинобудiвний завод” і ВАТ „Ясинуватський машинобудiвний завод”). Окрім еталонного за організаційною структурою ЗАТ «Феріт», найменш привабливими для інвестування виробничо-комерційних проектів виявились 6 заводів реструктуризаційної групи (ДПКІ «Діпромашзбагачення» , ВАТ „Дрогобицький долотний завод”, ВАТ „Дрогобицький завод автомобiльних кранiв”, ХК «Краян», ВАТ „Краснолуцький машинобудiвний завод”, ВАТ Могилів-Подільський машинобудiвний завод №1). Зміна інвестиційної привабливості, безперечно, зумовлена динамікою значень фінансових результатів, співвідношенням обсягів здійснених підприємством витрат та отримуваних доходів, а також специфікою їхнього розподілу та перерозподілу.

Результати рейтингової оцінки інвестиційної привабливості дещо не збігаються із рівнем досконалості організаційного механізму, що пояснюється різним рівнем визначеності резервів організаційного потенціалу підприємств та чутливості до зовнішніх збурень, оцінка яких пов'язана із розробкою економіко-математичних моделей. для всіх груп підприємств розроблено 5-факторні регресійні моделі, для яких залежними змінними ми використали розмір інтегрального показника інвестиційної привабливості та показник темпів зростання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції. З метою наукового обґрунтування рекомендацій стосовно підвищення економічної ефективності організаційних змін промислових підприємств набір незалежних змінних був спільним для всіх груп підприємств і складався спочатку з 12 факторів, з яких в ході оптимізації залишилось п'ять показників темпів зростання, %: х2 -- фонду оплати прац,і х3 -- адміністративних витрат х4 -- витрат на збут х5 -- балансової вартості активної частини основних виробничих фондів х6 -- обсягів кооперованих поставок Результати обчислення регресійних рівнянь для визначення впливу організаційних змін на рівень інвестиційної привабливості промислових підприємств подано у табл. 2.

Таблиця 2. Значення коефіцієнтів регресійної моделі впливу факторів зростання інвестиційної привабливості машинобудівних підприємств

Показник	«реструктуризаційна»	«стабілізаційна»	«еталонна»
Непередбачувана (вільна) компонента	-4,4907	7,0875	-31,1591
Темпи зростання фонду оплати праці,	-1,1510	-0,3956	4,2608
Темпи зростання адміністративних витрат,	1,3553	-7,8192	-8,6550
Темпи зростання витрат на збут,	-0,0145	2,8729	-0,9256
темпи зростання балансової вартості активної частини основних виробничих фондів,	4,9929	-0,0173	35,7984
темпи зростання обсягів кооперованих поставок, а6	0,3490	2,4407	6,4600

Як свідчать обчислені регресійні коефіцієнти, напрям та інтенсивність організаційних змін, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості та доходності промислових підприємств, істотно відрізняється залежно від потреби наявного організаційного механізму у трансформаціях. підприємства із недосконалою організацією виробничо-господарської діяльності мають можливість залучити інвестиційні ресурси, необхідні для фінансового оздоровлення та подальшого відновлення рентабельності за рахунок оптимізації техніко-технологічної структури й поліпшення умов роботи адміністративно-управлінського персоналу, віддача якого виявляється значно вищою, ніж основних робітників, зайнятих переважно фізичною працею. Підставою для такого висновку стали обчислені коефіцієнти для багатофакторної регресії інвестиційної привабливості, за якою кожна додаткова гривня, витрачена на оновлення технологічної бази виробництва, підвищуватиме показник інвестиційної привабливості неприбуткового машинобудівного заводу на 4,9929 бала. Додаткова гривня, використана для відшкодування адміністративних витрат також підвищуватиме інвестиційну привабливість, проте істотно меншою мірою -- тільки на 1,3553 бала. однак, перевитрати фонду оплати праці на 1 грн. спричинять зниження інвестиційної привабливості промислового підприємства на 1,1510 бала. Отже, організаційні зміни на кризових підприємствах машинобудівної галузі мають бути комплексними, одночасно змінюючи структуру і людського, і матеріального капіталу. Проте зміни необоротних активів на користь поліпшення технологічної бази повинні супроводжуватися протилежними структурними зрушеннями у складі персоналу підприємства.

Встановлено, що для збиткових підприємств при збереженні кваліфікації працівників стратегічно важливим завданням є підвищення кваліфікації управлінського персоналу, відповідального за прийняття доленосних для акціонерного товариства рішень стосовно видів діяльності, матеріальних, інформаційних та грошових потоків, їхньої синхронізації у просторі і часі, визначенні надлишку та дефіциту внутрішніх ресурсів та рівня задоволення економічних інтересів зовнішніх економічних суб'єктів, на який можна вплинути в ході господарської діяльності.

На підставі аналізу обчислених коефіцієнтів розроблених рівнянь, встановлено основні напрями організаційно-господарських трансформацій: підприємства із недосконалою організацією виробничо-господарської діяльності мають можливість залучати інвестиційні ресурси за рахунок оптимізації техніко-технологічної структури й поліпшення умов роботи адміністративно-управлінського персоналу. підприємства «стабілізаційної» групи, навпаки, потребують організаційних змін, спрямованих на скорочення адміністративних витрат, збільшення матеріальних запасів, та пов'язану із цим галузевою інтеграцією. Для „еталонних” підприємств економічно виправданими є додаткові капіталовкладення в оновлення активної частини основних фондів.

кількісні характеристики організаційних змін промислових підприємств можна встановити за допомогою розв'язку економіко-математичних задач оптимізації господарської діяльності, встановивши як цільову функцію параметр зростання ефективності організації та обмежевши зміну аргументів пропорції зростання „еталонного” підприємства. Задачу оптимізації організаційних змін машинобудівних заводів було сформульовано, виходячи з визначених передумов.

Розроблена система обмежень для оптимізаційних задач, спрямованих на підвищення ефективності управління організаційними змінами, має задовольняти економічним пропорціям збалансованого зростання господарюючих суб'єктів та забезпечувати стаціонарність внутрішньої і зовнішньої рівноваги. Для кожної з обраних складових організаційного потенціалу встановлено і обґрунтовано їхні обмеження.

Розв'язок наведених задач оптимізації управління економічною безпекою машинобудівних підприємств виявив основні розбіжності алгоритмів цілеспрямованої регламентації трансформаційних процесів. За результатами обчислень встановлено основні пропорції організаційно-економічного розвитку промислових підприємств, необхідні для збереження доходності виробничо-комерційної діяльності.

Запропоновано методичний підхід до формування алгоритмів керованих змін організаційного потенціалу на підставі розв'язку оптимізаційних задач максимізації економічного ефекту від зміни тактичного та стратегічного управління витратами. Доведено, що економічні механізми стратегічного й тактичного управління організаційними змінними не мають принципових розбіжностей, за винятком підприємств «еталонної» групи, у яких кардинально змінюється пріоритетність промислово-виробничого персоналу в цілому і його адміністративно-управлінських підрозділів.

ВИСНОВКИ

В цілому виконане дисертаційне дослідження присвячено вирішенню актуальної проблеми науково-теоретичного обґрунтування і розробці прикладних методик формування організаційного потенціалу розвитку економічної безпеки підприємств на підставі використання диференційного підходу до потреб як щодо розвитку економічної безпеки підприємств, так і на рівні організаційного потенціалу залежно від фінансового стану та ступеня використання ресурсів, економіки підприємства та організації виробництва.

1. У роботі визначено місце організаційного потенціалу в економічному потенціалі підприємства, а також його складові, обґрунтовано їхні сутнісні характеристики, взаємний вплив та обумовленість.

2. Завдяки аналізу переваг та недоліків визначення економічної безпеки підприємства, виконаний в різних дослідженнях під різним кутом зору дозволив сформувати систему поглядів на місце складових організаційного потенціалу у забезпеченні економічної безпеки у відповідності до статичного та динамічного аспектів та можливостей стратегічного розвитку.

3. Проведено наукове обґрунтування і концепції достатності витрат, пов'язаних із різними за тривалістю та широтою охоплення реорганізаційними процесами та встановлення фінансових, часових та просторових обмежень трансформаційних процесів. Низька точність підтвердження гіпотез щодо параметрів організаційного потенціалу свідчить про його недосконалість

4. Для точної оцінки ефективності організаційного процесу доцільно використовувати розроблений автором міжчасовий алгоритм дослідження економічної доцільності організаційного потенціалу на промислових підприємствах. Враховуючи пріоритетність цілей організаційно-економічного управління на різних часових горизонтах, потреба в активізації трансформаційної діяльності визначається на підставі узагальнюючих показників, розрахованих шляхом сумування часткових коефіцієнтів економічної, організаційної чи фінансової ефективності, скоригованих на вагові коефіцієнти. Порівняння отриманого результату із обґрунтованою шкалою і дозволяє визначити потребу, глибину та тривалість управлінського втручання в організаційній процес.

5. Класифікацію та міжгрупове порівняння ефективності організаційного управління підприємств із подальшою розробкою рекомендацій щодо підвищення ефективності управління організаційними змінами, рекомендовано виконувати на підставі інтегрального показника потреби організації у змінах. Величина цього показника, обчислена на підставі часткових показників потреби в економічній безпеці у коротко-, середньо- і довгостроковому періодах, свідчить про рівень економічної достатності наявної організаційної структури -- еталонної, стабілізаційної або реструктуризаційної -- і, відповідно, масштабність трансформаційної активності. Дослідження вибірки з 13 великих машинобудівних заводів виявило домінування реструктуризаційного типу організаційного управління та порівняно незначну кількість випадків стабілізаційного типу.

6. Оскільки метою управління організацією є підвищення її вартості, слід враховувати вплив трансформаційних процесів на інвестиційну привабливість компанії, яка відповідно до завдань дослідження, також може вимірюватися обчисленням інтегрального показника. Рейтинговоі оцінки інвестиційної привабливості дещо не співпали із рівнем досконалості організаційного механізму, що пояснюється різним рівнем резервів організаційно-виробничого потенціалу підприємств та чутливості до зовнішніх збурень, оцінка яких пов'язана із розробкою економіко-математичних моделей.

7. для всіх груп підприємств розроблено 5-факторні регресійні моделі, в яких залежними змінними ми використали розмір інтегрального показника інвестиційної привабливості та темпи зростання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції. На підставі аналізу обчислених коефіцієнтів розроблених рівнянь встановлено основні напрями організаційно-господарських трансформацій для всіх груп досліджуваних підприємств.

8. Розроблені в математичні моделі є цільовими функціями: для тактичного планування -- багатофакторна модель максимізації виручки від реалізації, а для стратегічного -- регресійне рівняння інвестиційної привабливості підприємства при спільній системі обмежень, визначеній пропорціями зростання операційних витрат. Розв'язання таких задач відповідно до трьох груп організаційного типу підприємств визначило пріоритетність трансформаційних напрямків. Зазначені напрямки реорганізації є пріоритетними, а тому відповідні фінансові витрати підприємство має здійснювати за рахунок інших, другорядних по відношенню до внеску в загальний результат, підрозділів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ареф'єв С.О. Сутність та визначальні чинники процесу відтворення людського капіталу / С.О.Ареф'єв // Управління розвитком. - 2006. - № 4. - С. 23-25.

2. Арефьев С.О. Прибыль как элемент экономической безопасности предприятия / С.О.Ареф'єв // Бизнес-информ. - 2009. - № 2. - С. 88-91.

3. Ареф'єв С.О. Обґрунтування чинників оцінки організаційного потенціалу в контексті інвестиційної привабливості підприємств / С.О.Ареф'єв / Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Вип. 29. - К.: НАУ, 2009. - С.73-81.

4. Арефьев С.О. Определение категории «экономическая безопасность предприятия» / С.О.Ареф'єв // Бизнес-информ. - 2009. - № 3. - С. 82-85.

5. Ареф'єв С.О. Сутність та складові організаційного потенціалу промислових підприємств. - http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009_2/Arefev_209.htm

6. Арефьев С.О. Оценка экономической целесообразности организационного потенциала промышленных машиностроительных предприятий Украины / С.О.Ареф'єв // Бизнес-информ. - 2009. - № 4. - С. 32-37.

7. Ареф'єв С.О. Концептуальні основи формування організаційного потенціалу в аспекті забезпечення розвитку економічної безпеки машинобудівних підприємств / С.О.Ареф'єв / Стратегія і динаміка відтворення основних фондів: тенденції, аспекти, моделі економічного розвитку: Збірник наукових праць. - Вісник ХНУ. - 2009. - № 840. - С.223-227.

8. Арефьев С.О. Методический подход к исследованию экономической целесообразности организационного потенциала на промышленных предприятиях / С.О.Ареф'єв // Бизнес-информ. - 2009. - № 5. - С. 136-139.

9. Ареф'єв С.О. Формування організаційного потенціалу підприємств / С.О.Ареф'єв / Стратегія розвитку підприємництва: теорія, практика, організація: Збірник наукових праць. - Вісник ХНУ. - 2007. - № 789. - С.211-216.

10. Ареф'єв С.О. Складові економічної безпеки підприємств / С.О.Ареф'єв Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, 14-15 грудня 2007 р. - Ч.3. - Харків: Вид-во ХНАДУ, 2007. - С. 15-16.

11. Ареф'єв С.О. Фінансовий контролінг в системі управління підприємством / С.О.Ареф'єв / Формування ефективного механізму корпоративного управління - сучасний стан та перспективи: Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції. - Миколаїв: НУК, 2009. - С.139-141.

12. Ареф'єв С.О. Формування фінансових планів підприємства / С.О.Ареф'єв / Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми національної економіки в глобалізованому світі» (3 квітня 2009 р.). - К.: Київський міжнародний університет, 2009. - С.72-75.

13. Ареф'єв С.О. Зміст економічних конфліктів в акціонерних товариствах С.О.Ареф'єв / Фінансові ринки та інститути: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 7-8 грудня 2007 р. У 2-х томах. Т.1. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. - С.10-12.

14. Ареф'єв С.О. Факторингове обслуговування як спосіб скорочення непрямих витрат підприємства / С.О.Ареф'єв / Теория и практика экономики и предпринимательства / материалы IV Международной научно-практической конференции. Алушта, 10-12 мая 2007 г. - Симферополь, 2007.

17. Ареф'єв С.О. Інформаційні передумови оцінки вартості підприємства / С.О.Ареф'єв / Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: Проблеми науки, практики, освіти. Тези доповідей: Матеріали XIV Міждународ. наук.-практ. конф., Київ 27 листопада 2008 р.; У 2-х т. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2009. - Т.2. - С.15-18.

АНОТАЦІЯ

Ареф'єв С. О. Формування організаційного потенціалу розвитку економічної безпеки підприємств. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристичні підприємства та підприємства рекреаційного комплексу) - Європейський університет, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено науково-теоретичні аспекти формування організаційного потенціалу, його місце в економічному потенціалі підприємств, дано визначення та обґрунтовано елементи. Проаналізовано сучасні концепції забезпечення економічної безпеки підприємствами, визначено особливості обумовленості її організаційним потенціалом підприємств машинобудування.

Досліджено потреби машинобудівних підприємств в економічній безпеці в тактичному та стратегічному аспектах. Розроблено міжчасовий алгоритм діагностики потреби підприємства в розвитку економічної безпеки, спрямований на визначення організаційних передумов виникнення чи посилення організаційного потенціалу при функціонуванні машинобудівних підприємств.

Розроблено концептуальний підхід розвитку економічної безпеки, що базується на теоретичних положеннях щодо достатності та необхідності економічної безпеки, включає обґрунтування стратегічної та тактичної складових, що є підґрунтям розробки напрямків та заходів щодо розробки заходів удосконалення організаційної структури.

Ключові слова: організаційний потенціал, економічна безпека, трансформація, підприємства машинобудування, міжчасовий алгоритм діагностики потреби, організаційні зміни, організаційна структура.

...