У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, відбиті наукова новизна і практична значимість отриманих результатів, наведені дані щодо їх апробації.

У першому розділі дисертації "Теоретичні основи управлінського консультування аграрних формувань" розкрито сутність і складові управлінського консультування аграрних формувань, проведено аналіз зарубіжного досвіду і глобальних тенденцій розвитку аграрного консалтингу, розроблено алгоритм і запропоновано комплекс методів дослідження управлінського консультування як складної соціально-економічної системи.

Особливості аграрного сектора, які визначаються значимістю галузі для забезпечення продовольчої і екологічної безпеки, природно-біологічними і техніко-технологічними умовами виробництва, різноманіттям форм власності і господарювання, дозволяють виділити управлінське консультування аграрних формувань в особливу галузь консалтингу, якій притаманні специфічні підходи, методи, технології надання і фінансування консультаційних послуг, а також специфічна термінологія.

Автором систематизовано існуючі підходи до розуміння сутності і ролі консультаційної діяльності у розвитку аграрних формувань: лінійна модель, модель "вирішення проблем", розвиток людських ресурсів, спільна діяльність. Лінійна модель передбачає роль консультантів як провідників державної аграрної політики; вирішення проблем спрямовано на надання експертної допомоги у виправленні або поліпшенні ситуації; у підході "розвиток людських ресурсів" переважає освітня спрямованість консультування. Спільна діяльність передбачає роль консультантів як каталізаторів прогресивних змін, ґрунтується на тісній співпраці консультантів з керівниками і спеціалістами й передбачає активне навчання, спільну розробку і реалізацію проектів розвитку аграрних формувань.

Віддаючи перевагу останнім двом підходам, з урахуванням розмаїття джерел інформаційних ресурсів в аграрному секторі економіки запропоновано визначати управлінське консультування аграрних формувань як діяльність, спрямовану на підвищення ефективності управлінських рішень і забезпечення адаптації аграрних формувань до умов зовнішнього середовища шляхом розвитку професійних здібностей керівників і спеціалістів, організації доступу до прогресивних знань, передового досвіду на основі активної співпраці з освітніми, науковими, владними структурами та іншими суб'єктами ринкової економіки.

Основними характеристиками управлінського консультування як складної системи визначено інституційний склад, методологічну, організаційно-управлінську і функціональну підсистеми. Найповніше сутність управлінського консультування розкривається у реалізації функцій: інформаційного забезпечення, навчання, впровадження інновацій, консультування.

Зарубіжний досвід свідчить про різноманіття підходів і форм організації діяльності служб аграрного консалтингу, які визначаються конкретними соціально-економічними умовами і пріоритетами розвитку країн. Загальними є державні ініціативи їх створення і фінансування на етапі становлення. Причинами трансформації державних аграрних консультаційних систем і посилення приватних ініціатив, що формують глобальні тенденції розвитку сучасного аграрного консалтингу, є: критика державного сектора за неефективне використання бюджетних ресурсів; становлення ринку консультаційних послуг; прогресивний розвиток інформаційних технологій; посилення процесів глобалізації в умовах конкуренції. Основними напрямами трансформаційних процесів є децентралізація і приватизація державного сектора; формування плюралістичної моделі управлінського консультування, заснованої на різноманітті постачальників консультаційних послуг; переорієнтація з пропозиції послуг на задоволення потреб споживачів.

Поряд зі зменшенням частки державного сектора у наданні консультаційних послуг аграрним формуванням, зарубіжна практика переконує, що недосконалість ринкових механізмів і специфіка аграрного виробництва потребують активної участі держави у системі аграрного консалтингу за наступними основними напрямами: фінансування консультаційних проектів зі стійкого розвитку сільських територій (екологічний консалтинг), а також послуг окремим категоріям аграрних формувань, що є комерційно непривабливими для консалтингових структур; створення умов, сприятливих для розвитку діяльності консультаційних служб усіх форм власності; гарантування захисту інтересів суб'єктів консультаційної діяльності.

З урахуванням особливостей управлінського консультування аграрних формувань як складної соціально-економічної системи пропонується використовувати наступний алгоритм дослідження: вивчення і систематизація теоретичного і практичного досвіду щодо проблеми дослідження, організаційно-економічна оцінка консультаційної діяльності в аграрному секторі, побудова проблемного поля системи аграрного консалтингу, когнітивне моделювання з метою аналізу можливих змін поведінки системи у майбутньому і пошуку оптимального сценарію її розвитку.

Реалізація алгоритму потребує використання комплексу методів, що складається з сукупності традиційних і сучасних методів, об'єднаних інноваційною для об'єкта дослідження технологією когнітивного моделювання. Використання традиційних і сучасних методів (порівняння, групування, адаптивне прогнозування, анкетне опитування, SWOT - аналіз та інші) формує базис когнітивної структуризації знань на основі аналізу чутливості. Результати останнього створюють основу імітаційного моделювання, реалізованого в рамках когнітивної технології моделюванням поведінки системи аграрного консалтингу шляхом сценарного дослідження когнітивних карт. Перевагами методики є можливість урахування кількісних і якісних чинників, які впливають на управлінське консультування і моделювання на цій основі сценаріїв майбутнього розвитку системи та її впливу на ефективність господарської діяльності аграрних формувань, доходи сільськогосподарських працівників, рівень життя сільського населення, доходи регіонального бюджету.

У другому розділі "Організаційно-економічна характеристика управлінського консультування аграрних формувань Криму" зроблено аналіз сучасного рівня консультаційної діяльності в сільському господарстві, здійснено оцінку стану і тенденцій розвитку кадрового потенціалу аграрних формувань, виявлено потреби керівників і спеціалістів у послугах управлінського консультування, визначено пріоритетні фактори, що впливають на розвиток системи аграрного консалтингу.

В АР Крим, згідно зі світовими тенденціями, формується плюралістична модель аграрного консалтингу, яка представлена наступними постачальниками консультаційних послуг: структурами, організованими на базі закладів аграрної науки і освіти, створеними при Міністерстві аграрної політики, галузевими союзами і асоціаціями, а також приватними консалтинговими підприємствами.

Державні агроконсалтингові формування мають представництва майже у всіх регіонах Криму. Консультанти Кримського державного аграрного навчально-консультаційного центру Міністерства аграрної політики (НКЦ) та Інформаційно-консультаційного Центру ПФ "Кримський агротехнологічний університет" НАУ (ІКЦ) надають консультації, проводять семінари, тренінги, дні поля, займаються видавничою діяльністю, спрямованою на інформаційне забезпечення керівників і спеціалістів. Діяльність Асоціації фермерів і землевласників Криму спрямована на активне залучення коштів зарубіжних партнерів для реалізації проектів технічної допомоги розвитку фермерських господарств.

Приватний комерційний сектор представлено підприємствами агробізнесу, що здійснюють консультаційне супроводження основної діяльності, а також приватними консалтинговими структурами, що надають послуги управлінського консультування і спеціалізовані юридичні, аудиторські, оціночні та інші види послуг. Внесок останніх у вирішення управлінських завдань аграрних формувань у зв'язку з їх комерційною непривабливістю залишається найменш виразним.

Незважаючи на різноманіття постачальників послуг, рівень розвитку аграрного консалтингу залишається незадовільним. Фактично немає позитивних зрушень у діяльності найбільш активних інформаційно-консультаційних служб Криму - ІКЦ і НКЦ. Обмежена кількість консультантів, особливо представництво у районних відділеннях одного-двох спеціалістів не може істотно вплинути на розвиток управлінського консалтингу в аграрній сфері і вирішення проблем господарської діяльності великої кількості аграрних формувань (табл.1).

Про початкову стадію розвитку аграрного консалтингу свідчить перевага експертного консультування (консультації в офісі, по телефону), що реалізується рекомендаціями з вирішення окремих проблем клієнтів при обмеженій участі останніх. Освітня діяльність до 2006 р. охоплювала не більше 5 % керівників і спеціалістів аграрних формувань. Ситуація дещо покращилася з 2007 р., коли активні дії Міністерства аграрної політики сприяли залученню близько 20% працівників галузі на курси підвищення кваліфікації. Інформаційна діяльність має обмежений характер внаслідок незадовільного розвитку інформаційної інфраструктури й реалізується розповсюдженням науково-методичних і реферативних видань, спеціалізованих газет, а також пошуком інформації у бібліотеках і мережі Інтернет на замовлення клієнтів.

Серед недоліків сучасного рівня аграрного консалтингу слід відмітити взаємну ізольованість, відсутність координації діяльності постачальників послуг, що в умовах обмеженості ресурсів зумовлює низьку активність, інертність управлінського консультування в сільському господарстві і в результаті - відсутність істотного впливу на прогресивний розвиток підприємств галузі.

Таблиця 1

Динаміка консультаційної діяльності державних агроконсалтингових формувань Криму

Об'єктом впливу консультаційних служб є кадри керівників і спеціалістів аграрних формувань. Аналіз кадрової ситуації в аграрному секторі Криму свідчить, що чисельність керівників і спеціалістів за період 1995-2007 рр. скоротилася більше ніж у 2 рази. Коефіцієнт плинності виріс на 53,7 %. Незадовільним є якісний склад працівників. Для персоналу аграрних формувань характерні найнижчі коефіцієнти кваліфікації серед кадрів агропромислового комплексу. У 2007 р. частка перших керівників аграрних формувань з вищою освітою склала 52,5 % проти 77,4 % у 1995 р. Значно зросла питома вага практиків - з 2,6 до 11,9 %. Серед керівників і спеціалістів середньої ланки за період дослідження в середньому 32 % працівників мало вищу освіту. Найвищий освітній рівень (75,1 %) характерний для головних спеціалістів, але їх частка в загальній чисельності досліджуваних категорій працівників не перевищує 13 %.

Загальною тенденцією є скорочення чисельності кадрів аграрних формувань. Прогнозування на основі адаптивної двохпараметричної моделі Ч. Хольта показало, що до 2010 р. загостриться проблема дефіциту кадрів: чисельність кадрів керівників і спеціалістів буде знаходитися в інтервалі 4302 - 5376 осіб, що в 1,3 рази нижче показника 2007 р.

Опитування управлінського персоналу аграрних формувань підтверджує актуальність розвитку консалтингу: 69,6 % респондентів потребують допомоги консультантів у вирішенні управлінських завдань, 21,6 % - позитивно оцінюють можливість такої співпраці, 4 % - схильні самостійно приймати рішення і 4,8 % категорично відхиляють необхідність зовнішньої допомоги.

На сучасному етапі розвитку найбільш затребуваними для керівників і спеціалістів є послуги консультантів з фінансового управління - у консультаціях з питань оподаткування, отримання кредитних ресурсів, бухгалтерського обліку мають потребу 91,2 % респондентів. Консультації з організації виробництва (включаючи експлуатацію сільськогосподарської техніки і обладнання, технології виробництва продукції, агрохімічні дослідження, захист тварин і рослин) потрібні 71,2 % респондентів. Затребуваним є юридичний консалтинг (45,6 % респондентів), що свідчить про обмеженість правових знань аграріїв для прийняття юридично грамотних управлінських рішень і оцінки можливих правових наслідків їх реалізації. Слабким місцем у діяльності аграрних формувань вважається маркетинг сільськогосподарської продукції. Кваліфіковану підтримку консультантів у прийнятті рішень у сфері збуту хотіло б отримати 30,4 % учасників опитування.

Дискусійною є проблема фінансування консалтингових послуг. Вважаючи, що держава повинна компенсувати вартість послуг (38,4 % - у повному обсязі, 28,8 % - частково, 20,8% - тільки консультації загального характеру, які не приносять прямої користі їх одержувачу), більше половини респондентів готові сплачувати кваліфіковану підтримку зовнішніх спеціалістів. Отже, потреби керівників і спеціалістів у послугах управлінського консультування, готовність співпрацювати з консультантами на комерційній основі вказують на можливості розвитку консультаційної діяльності в аграрному секторі економіки.

Чинники, що впливають на розвиток системи аграрного консалтингу, запропоновано систематизувати за наступними блоками: механізми державного регулювання, інноваційна система, освітня система і людські ресурси, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційне забезпечення, управління діяльністю консультаційних служб. Аналіз позначених блоків виявив широке проблемне поле функціонування системи аграрного консалтингу в сучасних умовах.

Економічна і політична нестабільність фактично у повному обсязі стримують можливий позитивний вплив механізмів державного регулювання на розвиток аграрного консалтингу. Значний обсяг ресурсів інноваційної системи не знаходить застосування у діяльності підприємств внаслідок нерозвинутих каналів прямого і зворотного зв'язку у системі "наука - управлінське консультування - практика". Кризовий стан багатьох аграрних формувань зводить до мінімуму платоспроможний попит на послуги управлінського консультування і зумовлює непривабливість агроконсалтингових структур для кваліфікованих спеціалістів. Низький рівень інформатизації та недостатнє інформаційне забезпечення обмежують можливості консультантів у наданні якісної допомоги керівникам і спеціалістам у прийняті адекватних ситуації управлінських рішень. Проблеми управління пов'язані з відсутністю достатнього власного досвіду з формування і функціонування служб аграрного консалтингу в ринкових умовах. Подолання проблемних явищ потребує пошуку шляхів удосконалення існуючої практики управлінського консультування аграрних формувань.

У третьому розділі "Основні напрями вдосконалення консультаційної діяльності в сільському господарстві" розроблено когнітивні моделі управлінського консультування аграрних формувань та його взаємодії із зовнішнім середовищем, обґрунтовано напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму інформаційно-консультаційної діяльності, визначено переваги аутсорсингу як перспективної технології аграрного консалтингу.

Досягнення стратегічної мети аграрного консалтингу, що полягає у підвищенні ефективності аграрних формувань шляхом приведення їх кадрового потенціалу у відповідність з вимогами ринкової економіки і стимулювання інноваційної активності керівників і спеціалістів через надання консультаційної підтримки в прийнятті управлінських рішень, потребує обґрунтування стратегії управлінського консультування шляхом моделювання його внутрішньої структури, впливу на соціально-економічні показники аграрної сфери і на цій основі - побудови сценаріїв майбутнього розвитку. Для проведення когнітивного моделювання було здійснено:

1) когнітивну структуризацію знань (аналіз чутливості);

2) розробку когнітивних моделей "Управлінське консультування аграрних формувань - соціально-економічні показники розвитку аграрного виробництва", "Управлінське консультування аграрних формувань" (внутрішня структура);

3) імітаційне моделювання тенденцій розвитку досліджуваних систем.

Центральною ідеєю побудови моделі взаємодії системи управлінського консультування аграрних формувань із зовнішнім середовищем є існування прямих і зворотних зв'язків у ланцюгу "наука - консультаційне забезпечення - виробництво", які тісно корелюють з елементами ланцюга "інновації - інноваційна активність - конкурентоспроможність". Ефективне управління цими зв'язками є метою побудови моделі. Результати імітаційного моделювання свідчать, що активізація консультаційної діяльності забезпечує позитивні зміни соціально-економічних показників розвитку аграрного виробництва - ефективності господарської діяльності аграрних формувань, рівня інноваційної активності керівників і спеціалістів, доходів сільськогосподарських працівників, рівня життя сільського населення, доходів регіонального бюджету.

Але для реалізації кардинальних перетворень у галузі активізації управлінського консультування недостатньо (у сучасних умовах зовнішнє середовище повільно реагує на цей імпульс). Еволюційний розвиток без управлінського впливу також не забезпечить досягнення стратегічної мети. Збереження існуючих тенденцій посилить спад соціально-економічних показників і нівелює досягнення сучасного етапу розвитку аграрного консалтингу. Найбільший позитивний ефект досягається при комплексному впливі на чинники, які пов'язані з активізацією використання інтелектуального капіталу та інфраструктурним забезпеченням аграрної галузі, а саме: стан аграрної науки, розвиток системи аграрного консалтингу, соціальної і виробничої інфраструктури.

Сценарні експерименти, проведені на когнітивній моделі "Управлінське консультування аграрних формувань" свідчать, що перспективи аграрного консалтингу тісно пов'язані з дією державних механізмів регулювання. Збереження існуючих тенденцій не викличе істотних змін у короткостроковому періоді, але у середньо і довгостроковій перспективі можливий істотний спад. Найбільш раціональною альтернативою управлінського рішення щодо стратегічного розвитку консультаційної діяльності у сільському господарстві є стимулювання розвитку інформаційної інфраструктури (її незадовільний стан лімітує розвиток всієї системи), проведення політики стимулювання попиту і пропозиції консультаційних послуг.

Реалізація стратегічних напрямів потребує вдосконалення організаційно-економічного механізму управлінського консультування, розглянутого як сукупність взаємозалежних і погоджено реалізованих організаційних, економічних, соціальних, правових і науково-методичних важелів впливу на елементи консультаційної системи з метою створення умов для досягнення її цілей. Кожна група механізмів представлена відповідними інструментами впливу.

Для подолання ресурсних обмежень агроконсалтингових структур, активізації використання інтелектуального капіталу галузі, забезпечення гнучкості в умовах динамічних змін зовнішнього середовища і ринкової невизначеності запропоновано модель управлінського консультування аграрних формувань в основі якої є сітьова кооперація агроконсалтингових підприємств, що передбачає співробітництво на договірній основі рівноправних партнерів для виконання спільних комплексних консультаційних проектів шляхом узгодження і координації діяльності, комбінування та ефективного використання ресурсів (у першу чергу інтелектуальних).

Реалізація моделі, по-перше, не зменшить переваг різноманіття постачальників послуг, що визначаються спрямованістю на задоволення консультаційних потреб різних категорій користувачів; по-друге, сприятиме подоланню інертного характеру розвитку консультаційної діяльності.

Перше досягається збереженням юридичної та економічної автономії сітьових партнерів, а, отже, і залежністю результатів консультаційної діяльності від власної ділової активності. Друге забезпечується створенням можливостей виконання консультаційних проектів в умовах нестачі кадрових та інших ресурсів у кожній окремій організації шляхом формування тимчасових проектних команд консультантів із відповідних спеціалістів організацій-партнерів. За такого підходу галузева спеціалізація постачальників послуг державного сектора може доповнюватися багатопрофільними послугами комерційних консалтингових підприємств у напрямі найповнішого задоволення потреб аграрних формувань.

Створення умов для реалізації потенціалу агроконсалтингових структур зумовлює необхідність виділення координаційного центру аграрного консалтингу, на який повинно бути покладено функції інформаційного забезпечення (формування і розвиток інформаційної інфраструктури), координації (направляючий вплив з метою орієнтації на потреби аграрних формувань в інформації і послугах управлінського консультування), інтеграції (сприяння формуванню цілісності системи аграрного консалтингу, розвитку горизонтальних зв'язків суб'єктів консультаційної діяльності).

Серед шляхів удосконалення організаційно-економічного механізму управлінського консультування доцільно також виділити необхідність впровадження систем управління знаннями, продуктивністю праці консультантів, якістю консультаційних послуг, переорієнтацію на маркетинговий підхід в управлінні, а також розширення державної підтримки у напрямі податкового стимулювання, фінансування комерційно непривабливих, але суспільно необхідних послуг, подолання реактивного характеру правового забезпечення консультаційної діяльності, що в сукупності забезпечить стимулювання попиту і пропозиції консультаційних послуг.

Ускладнення умов функціонування, яке посилюється дефіцитом професійних кадрів, обмеженими ресурсними можливостями аграрних підприємств потребує гнучкої реакції управлінського консультування. Перспективним напрямом консультаційної діяльності є реалізація консультаційних проектів з адаптації і розвитку аграрних формувань з використанням технології аутсорсингу.

Найбільш істотними перевагами аутсорсингу для аграрних формувань є можливість доступу до якісних і менш дорогих, порівняно з власними, зовнішніх ресурсів (за рахунок ефекту масштабу, спеціалізації, прогресивних технологій виконавця); перерозподіл вивільнених коштів на користь основного виду діяльності; передача відповідальності і ризиків виконання управлінської функції (або їх групи) зовнішньому консультанту. По мірі розвитку ринку агроконсалтингових послуг, перспективною для аграрних формувань буде передача на аутсорсинг внутрішніх забезпечуючих функцій, що, з одного боку, не є унікальними для підприємства і можуть бути стандартизованими, з другого - для виконання яких утримання штату вузьких спеціалістів є економічно невиправданим.

Для служб аграрного консалтингу узяття на аутсорсинг окремих управлінських функцій аграрних формувань дозволить, з одного боку, розширити спектр надаваних послуг і диверсифікувати джерела доходу, з другого - підвищить ступінь відповідальності консультантів за результати діяльності клієнтів.

На існуючому рівні розвитку консультаційних послуг для аграрного сектора підвищення ефективності аграрних формувань (особливо фермерських господарств) з використанням технології аутсорсингу можливо шляхом формування на базі консультаційних служб проектних структур, що курирують тимчасові об'єднання виробників, організованих за товарним і територіальним принципом з метою виробництва пріоритетних (чи затребуваних ринком) видів сільськогосподарської продукції.

Пропонована модель передбачає реалізацію найпростіших відносин аутсорсингу, що не потребують реорганізації аграрного формування та обмежені часовими рамками одного виробничого циклу. Модель орієнтована на надання консультантами підтримки господарствам у процесі виробництва і реалізації продукції. Метою абонентського обслуговування є підвищення ефективності виробництва у тій мірі, в якій дозволяють наявні у розпорядженні консультантів і фермерських господарств матеріальні і нематеріальні ресурси. Реалізація цього напрямку передбачає встановлення фіксованої оплати для кожного учасника проекту на весь період обслуговування (склад послуг може змінюватися залежно від можливостей учасників).

Другий напрямок передбачає встановлення оплати за результатами укладених за допомогою консультантів договорів купівлі-продажу у вигляді відсотка від вартості угоди. Залежність частки доходу від кінцевих результатів праці фермерських господарств підвищить відповідальність консультантів за якість абонентського обслуговування і пошук найбільш вигідних каналів збуту виробленої фермерами продукції.

Висновки