Управління підприємницькими ризиками виробників хмелю

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658:330.131.7:633.791

Управління підприємницькими ризиками виробників хмелю

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Николюк Ольга Миколаївна

Житомир 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Зіновчук Віталій Володимирович, Житомирський національний агроекологічний університет, директор Науково-навчального інституту економіки та агробізнесу

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розглянуто стан вивчення проблеми, визначено мету й основні завдання дослідження, встановлено об'єкт, предмет і методи дослідження, виділено основні елементи наукової новизни, сформульовано практичне значення отриманих результатів, їх практичне застосування та апробацію.

У першому розділі - «Теоретичні засади управління підприємницькими ризиками» - розглянуто сутність підприємницьких ризиків як результату дії невизначеності функціонування та розвитку економічних систем, виявлено фактори підприємницьких ризиків, встановлено основні етапи управління ризиками та виділено складові механізму ризик-менеджменту у вітчизняних хмелегосподарствах.

Будь-яка економічна діяльність здійснюється в умовах невизначеності, врахування якої є необхідним для успішного господарювання. Об'єктивне існування невизначеності спонукає суб'єктів економічних процесів до її подолання шляхом прийняття підприємницьких ризиків. На основі аналізу дефініцій категорії ризику, сформульованих вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами, запропоновано авторське тлумачення підприємницького ризику. Згідно із ним, підприємницький ризик - це прийняття підприємницького рішення з метою подолання невизначеності в економіці на основі оцінки ймовірностей настання наслідків альтернативних рішень та ступеня відхилення від запланованого результату.

Управління ризиками у роботі визначено як неперервну діяльність підприємства, спрямовану на розробку та впровадження заходів щодо уникнення, зменшення або обмеження негативної та збільшення позитивної дії підприємницьких ризиків. У контексті даного дослідження ризик-менеджмент розглядається як процес, що складається із взаємопов'язаних етапів, основним із яких є створення механізму управління ризиками. Встановлено, що вплив на підприємницькі ризики здійснюється опосередковано, через дію окремих складових механізму на відповідні ризикоутворюючі фактори. При цьому унікальність механізму проявляться у системі прийомів реалізації методів управління, що є раціональним для окремої галузі, в т.ч. хмелярства (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Пріоритетні методи та прийоми управління підприємницькими ризиками виробників хмелю

Аналіз можливості застосування існуючих прийомів ризик-менеджменту хмелегосподарствами дає підстави стверджувати, що до заходів стримування негативних та стимулювання позитивних впливів ризику (прийомів контролю за ризиком), які можуть використовувати виробники хмелю, належать лише страхування врожаю, диверсифікація виробництва та кооперація. Натомість, практично всі методи фінансування, що передбачають покриття затрат, які матиме підприємство в результаті настання негативних наслідків реалізації ризику, можуть застосовуватись хмелярами за умови наявності необхідних джерел фінансових ресурсів.

У другому розділі - «Аналіз підприємницьких ризиків хмелярських господарств» - здійснено якісний аналіз підприємницьких ризиків та на його основі визначено основні види ризиків хмелегосподарств, розроблено методику кількісної оцінки підприємницьких ризиків, проаналізовано перспективи формування механізму ризик-менеджменту виробниками хмелю.

Прийняття рішення щодо вибору методів ризик-менеджменту спирається на результати якісного аналізу ризиків, який передбачає ідентифікацію підприємницьких ризиків та факторів їх впливу, а також класифікацію цих факторів і ризиків. У дослідженні увагу сконцентровано на виявленні ризиків природної, операційної, ринкової, екологічної та фінансової сфер.

До ризиків природної сфери віднесено зональний та виробничий ризики, відмінність яких полягає в тому, що зональний ризик виникає під дією виключно природо-кліматичних факторів, а виробничий - ще й через вплив агротехнічних та організаційно-економічних умов. На основі результатів аналізу коливання фактичних рівнів врожайності навколо трендових встановлено, що виробництво хмелесировини характеризується високим ступенем зонального ризику. Рівень виробничого ризику, який проявляється у відхиленні (як у бік збільшення, так і у бік зменшення) врожайності, у всіх районах Житомирської області, де вирощують хміль, є також дуже високим. При цьому найбільший рівень ризику зниження врожайності хмелю характерний для Ємільчинського, Чуднівського та Лугинського районів. До операційної області, окрім вже згадуваного виробничого ризику, також належить ризик зміни якості хмелю, зокрема вмісту б-кислот.

Ринкові ризики, які виникають у процесі виробництва та реалізації хмелесировини, включають ризики зміни собівартості та ціни хмелю. Встановлено, що витрати виробництва та первинної обробки хмелю більше залежать від дії непередбачуваних факторів, ніж рівень цін, і є менш стійкими у динаміці. Тобто, загалом для виробників хмелю ризик збільшення собівартості є більш відчутним, ніж ризик зміни реалізаційної ціни хмелесировини.

До ризиків екологічної сфери належить ризик виносу гумусу з ґрунту в процесі вирощування хмелю, основним фактором якого є урожайність культури: чим більша урожайність, тим більший винос гумусу. Основними ризиками фінансової області визначено податковий, фіскальний та інвестиційний ризики. Наведені результати дали змогу виявити найбільш вагомі ризикоутворюючі фактори, які впливають на показники ефективності виробництва та реалізації хмелю (табл. 1).

Результати аналізу чутливості рівня рентабельності, як основного показника ефективності виробництва хмелю, до змін постійних і змінних витрат, ціни та врожайності хмелю, показали, що найбільш вагомим підприємницьким ризиком у випадку переважання та механізованих і ручних робіт є ризик зміни ціни, а відхилення рівня цього показника на 1% спричинить відхилення рівня рентабельності, відповідно, на 52,9 та 38,3%. Найменший вплив на економічну ефективність виробництва хмелесировини має ризик зміни собівартості. Зокрема, зміна змінних витрат на 1% супроводжуватиметься зміною рентабельності на 24,5% при переважанні механізованих робіт і на 16% - при переважанні ручних.

Таблиця 1

Основні види та фактори підприємницьких ризиків виробників хмелю

Зважаючи на специфічність галузі хмелярства, яка проявляється у залежності результатів вирощування хмелю від погодних умов, доцільним є виявлення регіонів, в яких рівень зонального ризику, зумовленого дією природо-кліматичних чинників, є найбільшим. Дослідженням визначено, що низьким рівнем зонального ризику вирощування хмелю характеризуються Олевський і Чуднівський райони; середнім - Новоград-Волинський, Ємільчинський, Житомирський, Лугинський, Бердичівський, Червоноармійський та Черняхівський; високим - Романівський, Радомишльський райони.

Впровадження кожного прийому із ризик-менеджменту потребує значних фінансових затрат. Тому вибір ризиків, якими справді треба управляти, має бути обґрунтованим і спиратись не тільки на досвід та інтуїцію менеджера, але і на результати кількісного оцінювання підприємницьких ризиків на основі застосування математичного апарату. Кількісна оцінка ризиків має на меті такі завдання: 1) оцінка можливості досягнення запланованого (прийнятного) рівня основних показників виробництва та реалізації продукції; 2) оцінка впливу зміни кожного із факторних показників на ступінь зміни результативного показника; 3) ранжирування наявних ризиків за пріоритетністю впливу на них. Перше завдання вирішується шляхом застосування статистико-економічного аналізу із використанням шкал, розроблених на основі методів імітаційного моделювання та кластерного аналізу. Для вирішення другого завдання пропонується використовувати метод аналізу чутливості. Узагальнення результатів шляхом виділення тих ризиків, які потребують підвищеної уваги, вважається за доцільне здійснювати за допомогою методу рейтингової оцінки. Схему процесу кількісної оцінки зображено на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Схема процесу кількісної оцінки підприємницьких ризиків

Запропоновану методику перевірено на прикладі Дослідного господарства (ДГ) «Хмелярство» Житомирської області. Через високий рівень операційних ризиків та ризику зміни ціни інтегральний коефіцієнт підприємницького ризику господарства є набагато вищим за припустимі норми (табл. 2). Аналіз зважених коефіцієнтів часткових ризиків свідчить про те, що найбільш значущими ризиками для ДГ «Хмелярство» у 2008 р. були ринковий ризик негативного відхилення ціни реалізації хмелю, а також ризик зменшення вмісту б-кислот. Відносно невисоким є ризик зростання собівартості, особливо ризик збільшення змінних витрат. Низькі рівні операційного та фінансового левериджу, як форм проявів виробничого та фінансового ризиків дають змогу зробити два висновки: 1) при скороченні виручки від реалізації зменшення прибутку буде відносно невисоким (скорочення виручки на 1 грн. призведе до зменшення прибутку на 2,61 грн.); 2) зменшення прибутку господарства зумовить відносно незначне скорочення чистого прибутку (скорочення прибутку 1 грн. призведе до зменшення чистого прибутку на 1,26 грн.).

Таблиця 2

Рейтингова оцінка підприємницьких ризиків ДГ «Хмелярство»

З метою вивчення передумов формування механізму ризик-менеджменту виробниками хмелю проведено соціометричне опитування керівників та спеціалістів 52% хмелегосподарств України. Оцінку значущості окремих видів ризиків та факторів їх впливу здійснено на основі бальної оцінки. Ризиками, що мають найбільший вплив на ефективність вирощування та реалізації хмелю, респондентами визнано зональний та виробничий ризики, а також ризики зміни якості та собівартості хмелю. Серед найбільш значущих ризикоутворюючих факторів опитані виділили природо-кліматичні умови, непередбачувані зміни законодавства та несподівані зриви у виробничому процесі. Проведене опитування також дало змогу встановити, що більшість прийомів управління вагомими, за оцінкою респондентів, підприємницькими ризиками, опитані визначили як неперспективні. Водночас, перевагу вони віддали тим прийомам, що впливають лише на рівень несуттєвих ризиків.

У третьому розділі - «Формування механізму управління підприємницькими ризиками в хмелярстві» - розроблено економіко-математичні моделі оптимізації площ насаджень сортів хмелю із різними строками визрівання та частки застрахованого врожаю, запропоновано методику проведення мережевого планування з метою зменшення негативних впливів зонального та виробничого ризиків, обґрунтовано пропозиції щодо кооперації хмелегосподарств.

Одним із інструментів управління ризиків, зумовлених дією природо-кліматичних умов, є диверсифікація виробництва, зокрема вирощування сортів хмелю із різними строками визрівання. Проблемою, яка постає у процесі провадження диверсифікації виробництва, є визначення оптимальних площ насаджень сортів. З огляду ж на безумовний вплив невизначеності на ефективність господарювання, необхідним є врахування можливих коливань випадкових показників. Саме тому в роботі запропоновано замінити традиційну постановку оптимізаційної задачі та обмежень на стохастичні аналоги.

Задачу сформульовано таким чином: максимізувати ймовірність отримання прибутку , більшого за мінімально запланований рівень , за умови неперевищення випадкової величини (із математичним сподіванням та дисперсією ) заздалегідь визначеного значення , із ймовірністю не меншою . Загалом стохастичні задача та обмеження мають вигляд:

за стохастичних обмежень:

,

Де

- шукане значення площі хмелю -ї групи -го сорту; - прибуток на 1 га хмелешпалери -го сорту -ї групи; - витрати ресурсу на 1 га хмелешпалери -го сорту -ї групи; - мінімальний обсяг прибутку; - максимальне значення витрат ресурсу ; - задана ймовірність виконання умов обмеження щодо ресурсу .

Серед стохастичних показників, які слід враховувати при формулюванні задачі та її обмежень, виділено врожайність хмелю та вміст б-кислот. Невизначеність цих показників зумовлює випадковий характер витрат практично всіх видів ресурсів, а також рівня прибутку. Сталими залишаються обмеження щодо площі хмеленасаджень та затрат трудових ресурсів, окрім затрат праці на збирання врожаю.

Результати практичного застосування моделі на прикладі приватної агрофірми (ПАФ) «Дружба» Житомирської області дали змогу встановити, що запропонована методика оптимізації забезпечує збільшення розміру прибутку господарства на 196 тис. грн., порівняно із фактичним значенням. Водночас, врахування випадкових характеристик призводить до зменшення очікуваного прибутку на 32,86 тис. грн., порівняно із традиційною моделлю. Проте, оскільки при стохастичному моделюванні враховуються можливі відхилення рівнів урожайності та вмісту б-кислот, воно дає реалістичніші результати, порівняно із традиційними лінійними моделями, а тому є більш прийнятним для практичного застосування.

В дослідженні обґрунтовано доцільність страхування лише окремих сортів хмелю, яке забезпечить оптимальне співвідношення між витратами на страхові внески та відшкодуванням ймовірних втрат урожаю. Для того, щоб встановити, які із сортів варто страхувати, в роботі пропонується використовувати метод побудови ігрових моделей із врахуванням ймовірності настання різних станів погоди. При цьому кожному погодному стану присвоюватиметься усереднений рівень урожайності хмелесировини, який визначається експертними методами. Критерієм прийняття рішення щодо відсотку страхування урожаю обрано критерій Бейса, який дає змогу визначити, за якого варіанту стратегії (частки застрахованого урожаю) хмелегосподарство матиме найбільший рівень прибутку. Сутність критерію полягає в максимізації математичного сподівання прибутку господарства. Реалізація розробленої моделі на прикладі ПАФ «Дружба» засвідчила, що у випадку страхування оптимальної частки хмеленасаджень (40,79%, тобто 3-х сортів із 5-ти) очікуваний розмір валового прибутку господарства буде на 8,87% більший, ніж при нехтуванні страхуванням, і на 5,09% - ніж при страхуванні врожаю всіх сортів.

Серед інструментів управління ризиками виробничої сфери запропоновано використовувати мережеве планування. У дослідженні виділено такі етапи планування: 1) розробка мережевого графіку послідовності виконання основних робіт; 2) визначення операцій від початкової до кінцевої події, сумарна тривалість виконання яких є максимальною (виявлення критичного шляху мережі); 3) виділення некритичних операцій з резервом часу; 4) обчислення ймовірності виконання робіт у зазначені строки. Використання планування на мережах у процесі оперативного управління перебігом весняних робіт в ТОВ ВО «Агро-Пром-Сервіс» Житомирської області дало змогу визначити операції, які потребують особливої уваги, а також роботи, строки виконання яких можна подовжити, а вивільнені за рахунок цього трудові ресурси спрямувати на виконання критичних операцій.

Серед інструментів, які мають комплексний вплив на різні види підприємницьких ризиків, слід виділити обслуговуючу кооперацію, особливість якої полягає у тому, що, передбачаючи зміну статусу конкурента на статус партнера, вона тим самим забезпечує трансформацію «агресивного» середовища на партнерське. Оскільки за результатами соціометричного опитування встановлено, що хмелярі віддають перевагу кооперації у сферах переробки та реалізації хмелю, в дослідженні здійснено аналіз особливостей формування саме цих видів кооперативів.

Під кооперацією у сфері переробки розуміється придбання та використання на кооперативних засадах гранулятора хмелю. Оскільки запуск обладнання можливий лише за умови завантаження мінімального обсягу сухого хмелю, а основні споживачі хмелесировини - пивзаводи - віддають перевагу чистосортному хмелю, виникає необхідність вирощування потенційними членами кооперативу лише тих сортів, валовий збір яких міг би забезпечити мінімально необхідний об'єм завантаження гранулятора та партій поставок гранул хмелю. З огляду на відносно високу вартість обладнання та обмежені фінансові можливості виробників хмелю, найбільш реальним для членів переробного кооперативу буде придбання гранулятора на умовах кредиту. Тому при створенні переробного кооперативу слід звертати увагу на платоспроможність потенційних членів об'єднання.

Важливим також є врахування географічної наближеності господарств. З цією метою в роботі пропонується мінімізувати обсяг перевезень сухого хмелю від виробників до гранулятора, виражений у тонно-кілометрах:

,

Де

та - координати господарства за умовною системою координат, в якому розташовується гранулятор; та - координати -го господарства-члена кооперативу за умовною системою координат; - масштаб у використовуваній системі координат; - обсяг хмелю, виробленого -м господарством.

В якості критерію ефективності створення та функціонування хмелярських кооперативів рекомендується використовувати показник синергетичного ефекту, поява якого зумовлена виникненням додаткових переваг від об'єднання - синергій (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Синергетичний ефект від кооперації виробників хмелю у сферах переробки та реалізації

Встановлено, що реалізація кожної із синергій, яка матиме місце в результаті кооперації у сферах переробки та реалізації хмелю, передбачає зміну якісних та кількісних характеристик ринкових та фінансових ризиків. При цьому можна виділити такі переваги від створення кооперативу: синергія від економії операційних витрат на гранулювання хмелесировини, синергія від розширення контрольованих ринків збуту, синергія від економії трансакційних витрат, синергія від об'єднання капіталів.

З метою оцінки вигод виробників хмелесировини від створення переробних та реалізаційних кооперативів, проаналізовано переваги гіпотетичного кооперативного об'єднання 17 прибуткових господарств Житомирської області, які вирощують однакові сорти хмелю та реалізують посередникам або сухий, або гранульований на платній основі хміль. Встановлено, що в разі придбання гранулятора на умовах кредитування на 5 років без врахування можливості часткової компенсації відсотків за рахунок державного бюджету, синергетичний ефект від кооперації зазначених хмелевиробників у 2008 р. склав би близько 84 млн. грн. При цьому валовий прибуток міг би бути на 227% більшим, ніж при реалізації хмелю посередникам.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні узагальнено теоретико-методичні аспекти управління підприємницькими ризиками виробників хмелю та обґрунтовано практичні пропозиції подолання проблеми підвищеної ризиковості виробництва хмелю. За результатами дослідження можна зробити такі висновки:

1. Обґрунтовано, що підприємницький ризик, як невід'ємна складова будь-якого виду господарської діяльності, виникає в результаті існування невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища господарства, а рівень окремих видів ризиків зумовлюється впливом ризикоутворюючих чинників. Доведено доцільність класифікації факторів ризику за ступенем можливого впливу на них у процесі ризик-менеджменту. Ризикоутворюючі чинники згруповано на фактори макро- та мікрорівнів; до останніх належать завнішньо- та внутрішньо-організаційні фактори. При цьому управління, підприємницькими ризиками визначено як неперервну діяльність підприємства спрямовану на організацію та впровадження заходів щодо уникнення, зменшення або обмеження негативної та збільшення позитивної дії підприємницьких ризиків. Теоретично доведено, що головним методом стимулювання керівників та спеціалістів до здійснення ризик-менеджменту є формування системи мотивації, яка передбачає збалансоване використання винагороди за адекватне поводження в ризиковій ситуації та покарання за необґрунтовані управлінські рішення, в т.ч. нехтування обов'язками управління ризиками.

2. Ризик-менеджмент реалізується шляхом функціонування механізму управління ризиками, який визначено як систему методів, прийомів та інструментів цілеспрямованого впливу на підприємницькі ризики з метою уникнення, зменшення або обмеження їх негативної і збільшення позитивної дії в процесі прийняття підприємницьких рішень. Управління окремим видом ризику здійснюється через дію складових механізму на фактори його виникнення. Встановлено, що практично всі чинники підприємницьких ризиків виробників хмелю тією чи іншою мірою піддаються управлінню. При цьому на всі фактори макрорівня, за винятком природо-кліматичних умов, можна впливати тільки за допомогою методів фінансування, тобто шляхом створення джерел компенсації можливих втрат.