Теоретичні основи збалансованого розвитку національних судноплавних компаній у глобальному ринку морської торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 656.611.2(477):339.9

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Теоретичні основи збалансованого розвитку національних судноплавних компаній у глобальному ринку морської торгівлі

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Ніколаєва Людмила Леонідівна

Одеса-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор Котлубай Олексій Михайлович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу ринку транспортних послуг судноплавний морський ринок

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Коба В'ячеслав Григорович, Київська державна академія водного транспорту Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки і менеджменту

доктор економічних наук, професор Махуренко Геннадій Сергійович, Одеський національний морський університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії і кібернетики

доктор економічних наук, доцент Кібік Ольга Миколаївна, Одеська національна юридична академія Міністерства освіти і науки України, завідувачка кафедри національної економіки

Захист дисертації відбудеться 25 вересня 2009 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01. в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м.Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м.Одеса Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий 21 серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради вченої ради Степанов В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Глобалізація в системі економічних відносин визначає низку нових проблем, які вимагають уточнення базової методології розвитку світового ринку морської торгівлі (РМТ) та оптимізації стану об'єктів морського транспортного комплексу. Поряд із цим, циклічність економічного зростання й зміна на цій основі добробуту населення припускає активізацію підприємницької діяльності судноплавних компаній (СК) за критеріями адекватності якості послуг. Одночасне регулювання зовнішньоекономічних відносин на принципах СОТ ставить завдання пошуку шляхів підвищення ефективності й стійкості функціональної діяльності суб'єктів національної економіки. Щодо цього особливе місце займає збалансованість торгівельного судноплавства.

Розвиток глобального й національного морського транспортного комплексу ґрунтується під впливом багатьох факторів та економічних завдань, які змінюються внаслідок циклічності світового економічного росту та обумовлюють необхідність розробки нових наукових і методологічних положень. Вони повинні бути націлені на досягнення збалансованості СК щодо національних і мегаекономічних потреб.

Закономірності глобалізації зовнішньоекономічних відносин і формування економічної рівноправності операторської діяльності в системі світового РМТ розширює та ускладнює завдання розвитку національних судноплавних компаній відповідно до потреб і можливостей інвестиційного забезпечення альтернативних проектів. Геостратегічні аспекти розвитку торговельного флоту й сервісної інфраструктури вимагають урахування нових закономірностей формування параметрів всіх складових глобального РМТ. При цьому підвищення ролі торгівельного флоту в забезпеченні стійкості міжнародних економічних відносин підсилює прагнення окремих морських держав до розробки й реалізації стратегії довгострокового, конкурентоспроможного та ефективного позиціювання в системі фрахтового ринку (ФР). Насамперед, виникають нові економічні та організаційні проблеми, що вимагають наукового забезпечення і уточнення принципів їхнього вирішення. Однак в системі глобального РМТ, незважаючи на прагнення до взаємодії, формуються монопольні й олігопольні структури, які визначають позиції й стандарти поводження судновласників в обраній секції ФР. У цих умовах судноплавні компанії, що не володіють достатніми ресурсами для відповідної реакції, повинні приймати рішення залежно від дієвості інструментарію національної морської транспортної політики, з одного боку, і реальної конкурентоспроможності, з іншого.

Варто враховувати, що СК в основі своєї експлуатаційної діяльності орієнтовані на потреби національного виробничого комплексу й товарообміну в міжнародній економіці в просторовому переміщенні товарних мас за критерієм - оптимальність витрат і часу доставки. Одночасно завдання судновласників зводяться до максимізації реального грошового потоку за виконану транспортну роботу на базі діючої провізної спроможності флоту. Звідси виникає протиріччя інтересів, що стає предметом удосконалювання трансшипінгу й розробки нових наукових концепцій.

Принципове значення стійкого позиціонування основних підрозділів національного економічного комплексу в міжнародному поділі праці визначає інтереси в теоретичному дослідженні даної проблеми. З різних позицій наукові й методичні основи ефективного розвитку підприємств в аспекті збалансованості досить повно викладені в роботах І. К. Адізіса, З. Боді, Б. В. Буркинського, В. В. Віннікова, В.О. Дергачова, А.Дамодарана, В. І. Захарченко, О. М. Кібік, В. Г. Коби, О. М. Котлубая, М. І. Котлубая, Ю. Ф. Кулаєва, Г. С. Махуренка, І. В. Морозової, М. Портера, М. Я. Постана, М. Т. Примачова, Дж. Сакса, П. Самуельсона, Є. М. Сича, Ю. М. Цвєтова, В. І. Чекаловця.

Проте, певна сукупність проблем ефективного розвитку національного торгівельного флоту за критеріями адекватності умовам інтернаціоналізації транспортного обслуговування транзитних і національних вантажопотоків не розкрита в науково-методичному, теоретичному й практичному аспектах. Україна, в остаточному підсумку, не досягає конкурентоспроможної економічної позиції в міжнародному поділі праці, зокрема, через недостатнє обґрунтування параметрів розвитку національних судноплавних компаній.

Більшість наукових розробок з розвитку морського транспорту в Україні зосереджено на практичних завданнях функціонування морських торговельних портів і на окремих організаційних проблемах торговельного судноплавства. Не розкритими залишалися закономірності становлення нових морських держав і відновлення судноплавного потенціалу держав, які його втратили. Тому в даному дослідженні увага концентрується на системному підході до наукового супроводу процесу ініціативної підприємницької діяльності СК, власники яких приймають інвестиційні рішення в умовах структурного ризику, що й вимагає вдосконалювання інституціональних підходів держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає положенням Закону України “Про Комплексну програму затвердження України як транзитної держави”, Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) “Шляхом Європейської інтеграції”, Програми створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Також у дисертації в теоретичному плані розроблені положення розвитку національних СК за критеріями підприємницької ефективності по обмеженнях окремих етапів життєвого циклу макроекономічних цілей відповідно до Рішення РНБО України “Про заходи щодо забезпечення й розвитку України як морської держави”.

Дисертаційна робота виконувалась відповідно планів науково-дослідних робіт ІПРЕЕД НАН України та ОНМА за темами: “Проекти карт технологічного режиму збереженого перевезення вантажів” (1986-1990 рр., номер держреєстрації 01860019859), де автором розроблено основи інформаційного забезпечення якості перевезень вантажів для СК (пароплавств); “Організаційно-економічний механізм оптимального функціонування українського сектору світового ринку морських спеціалістів” (2002-2004 рр., номер держреєстрації 0102U003543), у рамках якої особисто автором розроблено методи управління збалансованістю ресурсів у системі розвитку судноплавних компаній; “Економічні і правові принципи стабільного розвитку морського транспорту в системі національних інтересів і світового фрахтового ринку” (2002-2006 рр., номер держреєстрації 0102U003542) - автором розроблено теоретичні і методичні основи формування активної морської транспортної політики; “Підвищення безпеки управління суднами під час морських перевезень” (2006-2008 рр., номер держреєстрації 0106U002117), де автором розроблено математичні моделі щодо забезпечення стійкості роботи суден за критеріями оптимального завантаження; “Розробка концепцій й національних правил з ціноутворення та перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів наземним і водним транспортом” (2007-2008 рр., номер держреєстрації 0107U001068), де автором систематизовано принципи прийняття економічних рішень у системі організаційно-економічного механізму реалізації морської політики України та обґрунтовано механізм оптимізації комерційних відносин під час перевезення вантажів морем з урахуванням логістичних принципів організації морської торгівлі; “Менеджмент ефективного позиціонування судноплавних компаній у системі глобального фрахтового ринку” (2008 р., номер держреєстрації 0109U000644), де автором розроблено теоретичні основи вибору національних пріоритетів у структурі глобального ринку морської торгівлі; “Наукові основи ефективного розвитку торговельного флоту у глобальному ринку морської торгівлі” (2008 р., номер держреєстрації 0109U001529), де автор керівник роботи.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад механізму управління ефективністю збалансованого функціонування національних СК у глобальному ринку морської торгівлі. Логіка даної мети дослідження зумовила необхідність постановки і вирішення основних задач:

- дослідити сучасні особливості районування світового ринку морських транспортних послуг, які формують закономірності розвитку діяльності національного судноплавного потенціалу;

- уточнити та систематизувати закономірності розвитку глобального торгівельного мореплавання у міжнародному ринку морської торгівлі, в умовах якого мають розвиватися судноплавні компанії України;

- оцінити параметри концентрації та проаналізувати структуризацію світового торгівельного флоту, які впливають на стратегію розвитку національних судноплавних компаній;

- систематизувати та уточнити принципи формування економічних відносин у міжнародному поділі праці, які зумовлюють розвиток торгівельного судноплавства окремих країн та регіонів;

- оцінити стан глобального ринку морської торгівлі, місця й ролі України у ньому та у системі міжнародного поділу праці;

- оцінити ресурси і систематизувати проблеми щодо досягнення економічної безпеки (у транспортній сфері) входження України в міжнародну морську торгівлю;

- систематизувати теоретичні підходи до формування організаційно-економічного механізму стійкого розвитку судноплавних компаній відповідно до зовнішніх комерційних умов глобального торгівельного мореплавання;

- оцінити альтернативи й дослідити умови та економічні аспекти формування вільної конкуренції в мезоекономічному просторі функціональної діяльності торговельного флоту;

- сформувати механізм та інструментарій щодо забезпечення національних пріоритетів у процесі збалансованого розвитку СК до стандартів глобального ринку морської торгівлі;

- обґрунтувати і систематизувати принципи ефективного розвитку торгівельного флоту в умовах глобальних економічних відносин, які корегують завдання локальних зон операторської діяльності;

- обґрунтувати теоретичні і методичні положення організаційно-економічного механізму оптимізації функціонування сукупності національних судноплавних компаній в глобальному ринку морської торгівлі;

- уточнити теоретичні і практичні основи обґрунтування параметрів ефективності збалансованого розвитку національного морського транспортного комплексу у пріоритетних секціях фрахтового ринку;

- удосконалити систему управління ефективністю інвестиційної складової збалансованого розвитку національного торгівельного флоту в умовах розширення його присутності у обраних секціях фрахтового ринку;

- обґрунтувати механізм оптимізації комерційних відносин у системі морської доставки вантажів з урахуванням інтеграційних вимог і завдань стійкості в умовах альтернативної реалізації конкурентних або маркетингових стратегій за критеріями збалансованості ресурсів і витрат;

- розробити принципи вибору стратегії конкурентної стійкості судноплавних компаній за критеріями ефективності розвитку національного торгівельного флоту в системі мегаекономічних обмежень.

Об'єкт дослідження - процес збалансованого розвитку судноплавних компаній України у глобальному ринку морської торгівлі.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні основи прийняття рішень із забезпечення ефективного системного розвитку судноплавних компаній у сучасних умовах глобального ринку морської торгівлі.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять: теорія ринкових відносин; концептуальні підходи до проблем ефективного транспортного обслуговування національного господарства та експорту транспортних послуг; основні положення ефективної інвестиційної діяльності підприємств.

Написання дисертації засноване на використанні економічного і системного аналізу - при розробці теоретичних і методичних питань обґрунтування ефективності розвитку СК у глобальному РМТ; математичного аналізу - при побудові інструментарію оцінки збалансованості морської транспортної системи та окремих її складових; економічного прогнозування і моделювання - при обґрунтуванні параметрів економічної стійкості сукупності судноплавних компаній, які спільно забезпечують транспортне обслуговування вантажопотоків та ураховують стандартизацію поводження на основі конвенцій міжнародних морських організацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці та обґрунтуванні низки нових теоретичних і методологічних положень у комплексі наукових проблем, які визначають методологічні основи формування економічного механізму забезпечення збалансованого та ефективного функціонування СК на основі критеріальної оцінки принципів вибору параметрів розвитку національного флоту у глобальному ринку морської торгівлі.

Найбільш значимі наукові результати дисертаційної роботи, які виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- обґрунтовано принципи вибору стратегії конкурентної стійкості судноплавних компаній за розробленими критеріями, які відображують ефективне позиціонування флоту в пріоритетних секторах глобального ринку морської торгівлі;

- систематизовано нові принципи управління ефективністю розвитку національного торгівельного флоту за критеріями конкурентної стратегії у глобальному фрахтовому просторі з нормалізацією інвестиційної складової по етапах життєвого циклу (ЖЦ);

- сформульовано закономірності ефективного розвитку торгівельного флоту, параметри якого засновані на забезпеченні реалізації національних інтересів в умовах формування глобального ринку морської торгівлі з урахуванням особливостей участі України в міжнародному поділі праці;

- сформовано систему правил управління інвестиційною діяльністю судноплавних компаній на основі врахування позатранспортних результатів і витрат при обґрунтуванні параметрів розвитку національного торгівельного флоту в умовах розширення його участі у пріоритетних секторах ринку морської торгівлі;

- обґрунтовано механізм оптимізації комерційних відносин під час перевезення вантажів морем з урахуванням логістичних принципів організації морської торгівлі за критеріями пріоритетів конкурентних і маркетингових стратегій;

- обґрунтовано принципи та розроблено інструментарій вибору стратегії збалансованого розвитку спеціалізованих судноплавних компаній за критеріями конкурентної стійкості по секціях фрахтового ринку;

удосконалено:

- методичні підходи до оцінки впливу характеру концентрації світового торгівельного флоту на параметри фрахтового ринку, що полегшує прийняття підприємницьких рішень судновласницькими та операторськими компаніями, шляхом урахування закономірностей формування відкритих секторів ринку морської торгівлі;

- систематизація по ознаці стійкості тенденцій і принципів формування економічних відносин у міжнародному поділі праці й підвищення ролі торгівельного мореплавання з метою розширення ефективного позиціонування флоту вітчизняних судновласників у пріоритетних ренджах фрахтового ринку;

- методичні положення й показники оцінки стану конкуренції судноплавних компаній в окремих секціях фрахтового ринку, які дозволяють обґрунтувати граничні параметри розвитку провізної спроможності флоту;

- механізм та інструментарій забезпечення національних пріоритетів у системі міжнародного поділу праці на основі адекватного, щодо економічної безпеки й комерційної доцільності розвитку торгівельного флоту;

- теоретичні та методичні положення з формування ефективної морської транспортної політики шляхом збалансованого розвитку основних складових морської індустрії за альтернативними формами інвестування;

- теоретичні основи формування параметрів ефективного розвитку національного морського транспортного комплексу в умовах глобального ринку морської торгівлі за рахунок ранжування критеріїв вибору раціональних напрямків діяльності судноплавних підприємств;

дістало подальший розвиток:

- визначення поняття “державна морська політика” як системи врегульованих зовнішніх і внутрішніх відносин у комплексі економічних, політичних та екологічних інтересів;

- систематизація закономірностей розвитку глобального торгівельного судноплавства шляхом уточнення тривалості коротко- та середньострокових циклів відповідно теорії антикризового управління і життєвого циклу корпорації;

- принципи прийняття економічних рішень у системі організаційно-економічного механізму реалізації морської політики України за рахунок пріоритету реалізації національних інтересів у цій сфері.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тім, що на базі нових теоретичних і методологічних підходів розроблено механізм і інструментарій щодо створення збалансованої системи позиціонування національних СК у транзитних і локальних вантажопотоках. Це дозволяє судновласникам, операторам і вантажовласникам досягти максимального ефекту при реалізації проектів розвитку.

Одержані в дисертації результати, при їхньому практичному використанні, визначають посилення фінансової стійкості судноплавних компаній при виборі стратегії розвитку й функціонування діючого потенціалу в умовах, які постійно змінюються. Окремі положення та розробки автора дисертації знайшли відображення в програмах розвитку морських транспортних підприємств, використані при формуванні концепції розвитку судноплавних компаній.

Науково-практичні рекомендації і результати дисертаційного дослідження були використані при підготовці Проекту Морської доктрини України до 2035 р. для подальшого затвердження Кабінетом Міністрів України та Президентом України щодо визначення поняття державна морська політика та при оцінюванні закономірностей ефективного розвитку торгівельного флоту, параметри якого засновані на забезпеченні реалізації національних інтересів в умовах глобального РМТ (акт від 14.05.2009 р.), а також впроваджені в практичну діяльність: судноплавної компанії “СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ УКРАЇНА”, що дозволило розширити зони діяльності компанії у періоди активного стану ФР і реалізувати стратегію зниження витрат у проблемний термін (акт впровадження від 21.04.2009 р.); компанії “ПАСІФІК ІНТЕРНЕШІНАЛ ЛАЙН УКРАЇНА ЛТД”, що дозволило виробити антикризову програму та покращити результати діяльності (акт впровадження від 22.05.2009 р.); компанії “КААЛБАЙ ЛОГІСТІК”, що зробило можливим обґрунтувати граничні параметри розвитку провізної спроможності флоту та підвищити ефективність процесу прийняття управлінських рішень (акт впровадження від 29.04.2009 р.).

Основні наукові і методичні положення роботи використані у підручниках з однойменних дисциплін “Морські перевезення” (лист МОН України №14/18.2-14 від 05.01.2005 р.) і “Комерційна експлуатація судна” (лист МОН України №14/18.2-964 від 19.04.2006 р.), затверджених як підручники для студентів вищих учбових закладів, магістерських роботах студентів, а також впроваджені у навчальний процес Одеської національної морської академії в розроблених автором програмах, навчальних посібниках, навчально-методичних матеріалах з дисциплін “Організація морських перевезень”, “Фрахтування морських суден”, “Фінансові розрахунки в судноплавних та агентських компаніях”, “Глобалізм і зовнішньоекономічна діяльність на морському транспорті”, “Підприємництво в судноплавстві”, “Економіка мореплавства”, “Менеджмент на підприємствах морського транспорту”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним дослідженням, у якому представлено авторський підхід та особисто отримані теоретичні, методологічні й практичні результати в системі обґрунтування основних положень по досягненню збалансованості функціонування та розвитку складових судноплавного комплексу України в умовах інтеграції та глобалізації економічних відносин. Уперше представлено механізм прийняття рішень за критеріями адекватності зовнішньоекономічним відносинам країни та ефективного розвитку СК у системі конкурентної й маркетингової стратегій протягом життєвого циклу пріоритетних секцій фрахтового ринку. Розроблено методи управління ефективністю позиціонування торгівельного флоту в системі міжнародного поділу праці. Досліджено тенденції та перспективні напрямки розвитку глобального ринку морської торгівлі, які визначають параметри пропозиції провізної спроможності окремих судноплавних підприємств в умовах взаємодії транспортних систем. У наукових матеріалах, які опубліковано в співавторстві, використані тільки ті ідеї та розробки, які є результатом особистого наукового внеску автора дисертації в теоретичні та методичні положення становлення національних судноплавних компаній. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження обговорювалися та були схвалені на міжнародних, національних, галузевих науково-практичних та науково-методичних конференціях: V міжнародній науково-практичній конференції “Экономическое, социальное и экологическое пространство Украинского Причерноморья в условиях глобализации” 25-28 вересня 2007 р., Феодосія; Х міжнародній конференції “Развитие транспортной стратегии Украины. Логистика как двигатель международного сотрудничества” 24-25 жовтня 2007 р., Одеса; IV міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем в умовах реформування залізничного транспорту: управління, економіка і технології” 26-27 лютого 2008 р., Київ; міжнародній науково-практичній конференції “Механізм розвитку сучасних соціально-економічних систем в умовах глобалізації” 9-11 квітня 2008 р., Хмельницький; міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” 20 травня 2008 р., Київ; міжнародній науково-практичній конференції “Социльно-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики” 22-23 травня 2008 р., Харків; IV міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України” 2-7 червня 2008 р., Харків; міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції” 24-26 вересня 2008 р., Одеса; науково-методичній конференції “Сучасні проблеми підвищення безпеки судноводіння” 19 листопада 2008 р., Одеса; міжнародній науково-практичній конференції “Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів” 20-21 листопада 2008 р., Київ; щорічних науково-методичних конференціях професорсько-викладацького складу ОНМА (2004-2008 рр.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень автором опубліковано 41 наукова праця, у тому числі: 2 монографії (одна одноосібна, одна в співавторстві), 1 стаття у спеціалізованому науковому журналі, 20 статей у спеціалізованих збірниках наукових праць, 8 - у матеріалах наукових конференцій, 10 - в інших виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних першоджерел (321 найменування на 32 стор.), одного додатку (на 19 стор.). Загальний обсяг роботи складає 456 сторінок, у тому числі 22 таблиці (3 на окремих стор.), 29 рисунків (9 на окремих стор.).

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Економічні основи та параметри розвитку торгівельного судноплавства” представлено особливості районування глобального ринку морської торгівлі, які формуються під впливом циклічних змін у міжнародній економіці. Останні, в остаточному підсумку, визначають закономірності розвитку глобального торгівельного судноплавства, у зв'язку із чим формуються параметри концентрації та структуризації торгівельного флоту за типами і морськими регіонами.

Глобалізація стає визначальним фактором економічного розвитку держави, що посилює ринкові відносини. Це впливає на формування глобального ринку морської торгівлі і визначає принципи ефективного функціонування суднохідних компаній, які при виборі стратегії розвитку повинні враховувати тенденції глобального морського судноплавства. У той же час зовнішня торгівля країни, що не розвиває транспортний флот, стає комерційно уразливою і функціонує з ризиком втрати економічної безпеки.

Докризове зростання ВВП глобальної економіки, що визначає параметри та завдання розвитку транспортного флоту в структурі ринку морської торгівлі наведене у табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка економічного зростання по країнах і регіонах, %

Тенденції, які сформувалися у світовій економіці, і закономірності зміни взаємозалежних мегаекономічних показників ілюструє рис. 1.

По-перше, у перебігу досліджуваного періоду до кінця 2007 р. проявляється принцип економічного зростання системи. По-друге, цей процес виявляється нерівномірним. По-третє, видно характерне розходження темпів зміни показників. Промислове виробництво країн ОЄСР у порівнянні з базовим рівнем збільшилося на 38,0%. Більш швидкими темпами за рахунок структурних факторів зростав показник ВВП - на 45%. Однак, найбільш високими темпами виріс обсяг світової торгівлі (105%). Ці параметри впливали на динаміку морської торгівлі, приріст якої досяг 65%.

Привертає до себе увагу становлення світового торговельного флоту як глобальної умови ефективного обслуговування міжнародних економічних відносин. Так, якщо у 1990 р. сумарний дедвейт світового флоту склав - 658 млн. т, у 2000 р. - 799, у 2007 р. - 1042 млн. т. Торговельне судноплавство стає найбільшою галуззю світового господарства за параметрами ефективності та безпеки міжнародних економічних відносин. Це ґрунтується на зростанні вартості основного капіталу світового торговельного флоту, яка перевищила 1 трлн. дол. США. Ефективність цього капіталу забезпечується річним оборотом фрахту, загальний розмір якого наблизився до 440 млрд. дол.

Склався традиційний підхід до концентрації окремих типів суден по морських державах. Так, замовлення на нові суховантажні судна в середньому за останні 5 років формуються в пропорціях: від судновласників Греції - до 22%, Японії - 18-20%, Тайваню та Німеччини - по 10%. При цьому посилюється режим контролю за станом транспортних суден національними регістрами. Зворотною стороною такого контролю є виключення зі складу функціонуючого флоту суден, які, при здійсненні контролю органами держави порту, неодноразово затримувалися. Тому, при обмеженості інвестиційних ресурсів та орієнтації на ринок транспортних суден, які перебувають в експлуатації, необхідно враховувати додаткові ризики.

Систематизуючи основні закономірності і тенденції розвитку глобального судноплавного ринку встановлено: посилення нерівномірності розподілу тоннажу за морськими державами; підвищення техніко-економічного рівня (ТЕР) суден провідних судновласників; удосконалювання взаємодії транспортних систем різних країн на основі мультимодальних технологій; розширення зони функціонування контейнерного флоту; наявність складної сукупності факторів, які визначають виникнення непередбачених подій; посилення використання регулюючих механізмів та інструментарію глобальними організаціями.

Виділяються дві найважливіші функції підприємницької діяльності СК: 1) забезпечення стійкості в зовнішньоекономічних відносинах; 2) формування внутрісистемного бізнесу. До структури другої функції варто віднести зайнятість близько 1300 тис. чоловік унікальної морської професійної підготовки. Принциповою умовою розвитку СК є збалансованість державних цілей і комерційних завдань. Це визначає розподіл відповідальності та інвестиційних потоків по об'єктах морегосподарського комплексу і структуризацію інституціональної складової конкурентоспроможності флоту.

Глобалізація, як економічне явище й фактор розвитку міжнародних відносин і морського транспорту, розглядається неоднозначно. З одного боку, це основна тенденція формування нових параметрів світової економіки. З іншого боку, для ряду ресурсопостачальних країн глобалізація розглядається як процес, який визначає суперечність між зростанням показників розвитку їхніх економік і зниженням рівня життя населення. Проте, складна сукупність факторів економічного зростання, навіть у системі циклічності функціонування економіки та нерівномірності розміщення продуктивних сил, забезпечила стійке підвищення провізної спроможності торговельного флоту. При цьому, незважаючи на ускладнення структури вантажопотоків, продуктивність тоннажу, завдяки підвищенню ТЕР суден, зростає: 1990 р. - 6,1 т/тнж-діб; 2007 р. - 7,7 т/тнж-діб (табл.2).

Таблиця 2 Обсяги перевезень світовим флотом

Особливе місце в системі функціональної стійкості займає безпека мореплавства. По-перше, управління безпекою ґрунтується на міжнародних стандартах, технічних умовах будівлі суден. По-друге, принциповим аспектом стає удосконалення комплексу національних стандартів. По-третє, найважливішого значення набуває гарна морська практика та висока культура судноплавства. При цьому важливим є вибір морської транспортної політики та стратегії закріплення національного флоту в глобальному фрахтовому просторі, і посилення спеціалізації суден як основного фактору конкурентної операторської діяльності. На жаль, Україна на початковому етапі придбання інструментарію морської держави не змогла зберегти ані імідж перевізника, ані стартовий потенціал. Це підсилило позиції СК інших морських держав, які активно розвиваються. Тому загалом, світовий судноплавний ринок слід характеризувати не тільки коливанням фрахтових ставок, а й динамікою кількісних характеристик (дедвейту) суден за типами їхньої спеціалізації.

Особливості управління розвитком СК обумовлені нестабільністю через циклічність функціонування світового ФР. В цих умовах основною метою поточної стратегії судноплавної компанії залишається одержання короткострокового прибутку, як наслідок скорочення тривалості термінів дії договорів морського перевезення вантажів. Крім того, однією із закономірностей формування розмірів фрахтових ставок є їх договірний характер для кожної угоди. Це істотно ускладнює для СК реалізацію довгострокової інвестиційної стратегії. Саме тому рішення первинних підприємницьких завдань по досягненню самооплатності можна вважати обмеженими для кожної СК. У цьому випадку виграють судновласники Японії, Норвегії, Греції та країн відкритої реєстрації за рахунок техніко-економічних переваг нового тоннажу і низького податкового тягаря та інших умов, що формують витрати з експлуатації флоту. Через це система відкритої реєстрації флоту стала одним з найважливіших аспектів його розвитку. Первісна мета переходу суден у відкритий реєстр зводилася до підвищення економічності експлуатаційної діяльності СК. Згодом це перетворилося в стратегію, яка вирішує безліч проблем. При цьому основною її складової є гарантія надійності нагромадження капіталу для конкурентного відновлення тоннажу.

На жаль, Україна тривалий час фактично не враховувала тенденцію прискореного розвитку судноплавного потенціалу світу. Крім того, ігнорування ролі морського транспорту в структурі системоутворюючих інститутів держави не сприяло вибору ефективних механізмів управління інвестиційною активністю в конкурентному середовищі світового судноплавного ринку. Одним з непорушних принципів, незважаючи на процеси глобалізації та інтеграції, залишається забезпечення національних інтересів в системі морського транспорту. При будь-якому стані, особливо в кризових ситуаціях, держави, які мають вихід до моря, проводять активну морську транспортну політику, використовуючи різні форми підтримки торговельного флоту. При цьому розрізняються й умови стандартного рішення проблем розвитку флоту: формування ефективної стратегії виходу національних СК на адекватні їхньому потенціалу сектори світового ринку морської торгівлі; подолання кризових ситуацій у системі ефективного обслуговування національних інтересів. Структурний зміст першого аспекту визначається потребою інвестицій. Що стосується другого аспекту, то необхідно мінімізувати негативні наслідки циклічності фрахтового ринку, тому що при їхньому виникненні значно підсилюється ринкова конкуренція, і виграють звичайно його великі традиційні оператори.

При реєстрації суден під національним прапором утворюється два кінцевих грошових потоки: 1) виторгу СК, що забезпечує покриття поточних витрат і формування фонду капіталізації; 2) податкових відрахувань, які беруть участь в оптимізації державних програм соціального розвитку. Тоді чистий прибуток СК (Prs) формується за моделлю:

(1)

де Qі - обсяг перевезень вантажів в обраній і-ої секції операторської діяльності ФР, т; pі - фрахтова (тарифна) ставка перевезення одиниці вантажу, гр. од.; Dwj - дедвейт j-ої тоннажної групи однотипних суден, т; hrj - норматив використання економічних ресурсів або споживання послуг сервісного ринку морської торгівлі, розрахований на тонну дедвейту j-ої тоннажної групи однотипних суден; pj - ціна одиниці відповідних ресурсів або послуг, гр. од./т; tx - ставка податку на прибуток.

При розробці національної стратегії розвитку торговельного флоту необхідно враховувати особливості зміни трьох груп параметрів ринку морської торгівлі: 1) динаміку та структурні зрушення в міжнародних економічних відносинах; 2) відповідність дедвейту світового флоту обсягу вантажопотоків; 3) оптимальність ресурсного забезпечення безпеки функціонування флоту.

Ігнорування ролі торговельного мореплавання в системі державного будівництва комплексно знизило виробничий потенціал України протягом 1993-2002 рр. Були втрачені капітальні активи торговельного флоту вартістю 3 млрд. дол. Щорічні втрати доданої вартості, через обмеженість участі національного торговельного флоту в операціях глобального ринку морської торгівлі, перевищили 0,8 млрд. дол.

До основних закономірностей і тенденцій сучасного розвитку глобального РМТ відносяться: підвищення концентрації та ТЕР торговельного флоту провідних судновласників; пошук вантажовласниками альтернативних маршрутів доставки товарів зовнішньої торгівлі за критеріями часу й вартості перевезення; удосконалювання взаємодії транспортних систем на основі мультимодальних технологій; домінування та розширення позиції контейнерного флоту в освоєнні перевезень більшості видів вантажів.

У світовому судноплавстві помітні прояви таких тенденцій: наявність і збереження надлишку тоннажу щодо зростання перевезень вантажів; істотні коливання продажів нафти на світовому ринку і потреби в наливному тоннажі; нестабільність фрахтового ринку, яка обумовлена циклічністю розвитку світової економіки, політичними подіями, внутрішніми причинами в окремих регіонах; жорсткість конкуренції в сфері лінійного судноплавства та, пов'язане із цим, зниження рівня прибутковості: нарощування потужностей і підвищення ТЕР морських портів; розробка та застосування методів удосконалювання організації та управління виробничою діяльністю СК.

У другому розділі “Загальні закономірності формування та розвитку міжнародної морської торгівлі” увагу сконцентровано на уточненні принципів формування стійких економічних відносин у міжнародному поділі праці, ефективність якого припускає інтенсивний розвиток торговельного судноплавства. Розкриваються умови і тенденції формування параметрів РМТ, які впливають на конкурентне позиціонування національних економік і посилюють роль морського транспорту. Особлива увага зосереджена на проблемах економічного зростання України.

Одним з визначальних принципів ефективного позиціонування національної економіки в міжнародному поділі праці є оптимізація державного та міжнародного регулювання економіки як відповідно до глобальних проблем, так й до специфічних умов формування національного ринку праці та інших факторів виробництва. На жаль, більшість проектів створення національних СК не враховує характер впливу морської ренти на загальний економічний стан макроекономіки. Ефективне використання транзитного простору України на цій основі знижує рівень ризику коливань базових вантажопотоків. Такі коливання обумовлені зміною світових цін на продукцію металургії, яка є частиною міжнародного поділу праці.

Стійкість та ефективність функціонування ринку морської торгівлі, на якому перевозиться близько 7 млрд. т вантажів загальною вартістю більше 10 трлн. дол., визначає цілі торговельного судноплавства та механізм раціоналізації функціональної діяльності СК. З цим пов'язано вирішення проблеми оптимізації потокових процесів на основі використання економічного механізму управління, технічного розвитку флоту та удосконалювання технології перевезення і організації обробки вантажів.

Пріоритет економічної безпеки країни при формуванні стратегії стійкого позиціонування національного морського транспорту в системі глобального РМТ припускає економіко-правову підтримку діючого потенціалу. Інвестиційний процес повинен у цих умовах опиратися на державні інструменти з урахуванням ефективності інституціональних підходів до реалізації намірів підприємств морського транспорту.

При виборі стратегії та напрямків розвитку судноплавного комплексу необхідно враховувати не тільки загальний стан РМТ, але й особливості завантаження суднобудівних галузей. Цей показник визначає можливу конкуренцію в основних секторах ринку морської торгівлі. Так, портфель замовлень на будівництво нових суден у 2006 р. зріс до 105,5 млрд. дол. Проте, зберігаються цінові позиції судноплавних компаній відомих брендів. Тільки 20% акцій середньої СК, які виставляються на реалізацію в умовах тендера, складає близько 95 млн. дол. Але, незважаючи на наявність декількох претендентів на їхнє придбання, звичайно робиться спроба істотно знизити ціну цього пакета акцій. У перспективі вартість акцій може подорожчати та принести додатковий капітал інвесторам.

Помилки в оцінці обсягів і напрямків розвитку міжнародної морської торгівлі призводять до перенагромадження капіталу не тільки в структурах СК, але й у суднобудівному комплексі, що викликає надалі зменшення обсягів інвестицій і перехід у режим старіння флоту. Одночасно знижуються темпи розвитку галузей, які пов'язані із суднобудуванням та обслуговуванням суден. У цих умовах переваги концентруються в операторських компаніях, здатних реалізувати стратегію мінімізації витрат.

До загальносистемних правил, які необхідно враховувати при виборі стратегії розвитку морегосподарського комплексу, варто віднести: мегаекономічний характер досягнення стабільності й надійності морського транспортного обслуговування міжнародного поділу праці та правомірність участі в цьому процесі будь-якої держави; негативний прояв наслідків для подальшого ефективного позиціонування національних і регіональних економік при порушенні принципів забезпечення збалансованості міжнародного судноплавного комплексу; необхідність корегування та спільного вирішення всіма учасниками глобального ФР значного числа актуальних завдань, які підсилюють значення міжнародних морських організацій.

Варто розрізняти основні принципи становлення морської держави: 1) чітка орієнтація на участь у міжнародному поділі праці; 2) концентрація зусиль макроекономічних і підприємницьких структур на проектах стійкого позиціонування в пріоритетних секторах глобального РМТ. Основний недолік реалізації цього принципу - відсутність економічної стратегії та інституціональна незавершеність системи управління економічними інтересами країни; 3) координація дій у системі мультимодальних транспортних технологій і реалізація переваг розташування України як транзитної території в структурі глобальних економічних відносин. Варто також враховувати, що морський транспорт - інтернаціональна галузь, тому судноплавство повинне задовольняти міжнародним і національним вимогам: технічним нормам і стандартам безпеки та охорони морського середовища.

У третьому розділі “Наукові основи розвитку торговельного флоту в системі міжнародної морської торгівлі” за сучасною економічною теорією розвитку та управління інвестиційними процесами критично розглядається організаційно-економічний механізм вибору перспективної стратегії. Принциповим виділяється питання забезпечення національних пріоритетів і формування державної морської політики, яка враховує національні інтереси та сучасний стан конкуренції в системі міжнародного РМТ.

У торговельному мореплаванні варто чітко розділяти функції мегаекономічного, макроекономічного та мікроекономічного управління. Світове господарство почало посилено використовувати внутрішньогалузеву кооперацію, яка підвищила роль міжнародних організацій і знизила роль національної стратегії окремих держав. У цих умовах формується нагромадження капіталу в транснаціональних компаніях, і найважливішою проблемою світового господарства стає неконтролюємость наступного його використання. Це визначає зміну характеру циклічності виробництва та складність досягнення збалансованості попиту та пропозиції на ФР.

Одним з визначальних принципів функціонування РMT є орієнтація судноплавної компанії на обсяги реальних вантажопотоків при ефективному використанні провізного потенціалу. Як критерії економічної стійкості компанії виступають інтенсивність роботи суден та максимальні комерційні результати. Ці параметри визначаються умовами глобалізації та темпами наростання попиту на тоннаж, за формулою:

, (2)

де Kps - припустима вартість транспортних суден СК, яка забезпечує ефективність зовнішньоторговельних відносин, гр. од.; Rvs - припустимі за зовнішньоекономічними умовами витрати вантажовласників на транспортування товару, гр. од; Css - максимальні витрати СК, при яких реалізуються умови поточної фінансової стійкості, гр. од.; eH - норматив капіталізації, який відбиває теорію чистої наведеної вартості та орієнтовано на стійкість СК у межах ЖЦ.

До основних цілей і параметрів управління надійністю позиціонування торговельного флоту з урахуванням загальнонаціональних цілей належать: 1) макроекономічна стратегія збереження частки ефективної участі в міжнародному поділі праці; 2) характер реалізації активної морської транспортної політики, яка націлена на підтримку підприємницької ініціативи судновласників; 3) механізм економіко-правового захисту торговельного флоту; 4) посилення факторів спеціалізації формування СК.

Варто розрізняти дві принципові проблеми становлення України як морської держави. По-перше, вибір і реалізація довгострокової державної політики адекватного, щодо попиту споживачів, в першу чергу, вантажовласників, нарощування транспортного потенціалу СК. По-друге, формування інвестиційного забезпечення в умовах тотальної обмеженості коштів як держави, так і судновласників. Вимога конкурентоспроможності припускає підвищення ТЕР флоту, що веде до зміни капіталоємності, і поточних витрат. Інвестиційні проекти при стратегічному управлінні створюють локальну підсистему забезпечення ефективності розвитку та стійкості СК.

Найбільш динамічною частиною складових ФР є сумарний дедвейт транспортних суден за спеціалізацією. Відносно стійкою частиною, незважаючи на циклічність або нерівномірність розвитку ФР, є обсяг вантажопотоків. Незбалансованість формується за стратегією судновласників, які прагнуть забезпечити поточні та перспективні цілі - максимізацію виручки.

Націленість на стратегію стійкого розвитку припускає участь судноплавної компанії в основних напрямках і формах інтеграційних процесів на морському транспорті. При цьому найважливішою складовою політики відносно інтеграції СК вважається досягнення збалансованості інтересів всіх учасників проекту. З урахуванням цих поглядів додатковий економічний результат якості менеджменту СК (ДRvs) має включати такі складові:

, (3)

де ДCSQ - ефект зниження поточних витрат за фактором економії на масштабі, гр. од.; бi - коефіцієнт дисконтування поточних грошових потоків з урахуванням зміни їхньої цінності в часі; ДPRM - збільшення прибутку внаслідок впливу факторів синергії та інтенсифікації використання виробничого потенціалу, гр. од.; зIVT - відносна економія інвестиційних ресурсів з урахуванням фактора синергії, гр. од.; ДKPS - ефект капіталізації або зростання вартості базового капіталу, який утворюються під впливом оптимізації якісних параметрів функціонування системи, гр. од.

Конкурентна стратегія обслуговування національних вантажопотоків і стійкого позиціонування у вільних секторах експорту транспортних послуг має ґрунтуватися на економіко-правовому забезпеченні нормального використання адекватного транспортного потенціалу відповідно до міжнародного регулювання безпеки та комерційної діяльності, організаційно-економічному стимулюванні концентрації інвестиційних ресурсів на пріоритетних напрямках ефективного нарощування судноплавного потенціалу.

На жаль, жоден спеціалізований сектор міжнародної морської торгівлі не розглядається державною системою як об'єкт інвестиційної стратегії. Для підприємницьких структур торговельного судноплавства України необхідні не тільки інвестиції, але й сформована державою активна морська політика. У цьому аспекті варто розрізняти межі прямої та непрямої підтримки національних СК в умовах глобальних економічних відносин. Періодичний прояв циклів в економіці припускає використання механізмів захисту при недосконалій конкуренції. Тому важливо використовувати національних перевізників і принципи стимулювання інвестиційної діяльності.

Ураховуючи доцільність стратегічних підходів до забезпечення національних інтересів у системі глобального РМТ, необхідно визначити етапність досягнення цілей, які забезпечать входження країни до складу нормальних морських держав. Рішення цих проблем має довгостроковий характер і вимагає значних капітальних вкладень, тому необхідно включити в комплекс державного будівництва розвиток морського транспорту як однієї зі складових економічної безпеки.

Суднобудівна промисловість також належить до базових структур і відіграє визначальну роль у приморських регіонах, забезпечуючи оптимальність стану високоефективної галузі - торговельного судноплавства, і тісно пов'язана з міжнародними умовами формування витрат і результатів. Тому для забезпечення конкурентоспроможності СК важливе досягнення високого ТЕР суден. Суднобудування вимагає за технологічними факторами залучення значних сум кредитів. Однак за перерахованими умовами вартість кредиту не має перевищувати 7-8%. У протилежному випадку, судна стають неекономічними протягом тривалого періоду. Інвестиції в суднобудування мають мультиплікаційний ефект. Останнє стає основою реалізації різних програм підтримки національних суднобудівних заводів в активному економічному стані.

Особливістю інвестиційних проектів у торговельному судноплавстві є відносно стійка ефективність протягом розрахункового ЖЦ при невизначеності РМТ і неминучості ризику втрати частини капіталу судноплавних компаній. Постійна зміна умов визначає ймовірність помилок прийняття інвестиційних рішень. Тому торговельне судноплавство відрізняється значною диференціацією параметрів і ефективності капіталу СК. У кожному разі, для ефективної операторської діяльності СК, необхідно орієнтуватися на: частку фрахтового ринку, яка забезпечує використання потенціалу провізної спроможності флоту за критеріями відшкодування капітальних витрат у першу третину життєвого циклу; мінімізацію поточних витрат за системою технічної досконалості флоту та організаційної оптимальності; широкомасштабне використання переваг взаємодії в міжнародному поділі праці.

Для досягнення нормалізованої економічної, конкурентної та екологічної рівноваги національної морської транспортної системи в глобальному РМТ необхідно: 1) вибір державної стратегії стійкості позиціонування національного виробничого та транспортного комплексу в міжнародному поділі праці; 2) ініціативне формування провізної спроможності флоту відповідно до міжнародних конвенцій за критеріями комерційної ефективності та емерджентних переваг СК.

Стратегічний план ефективного, з мінімальним ризиком, розвитку торговельного флоту, орієнтованого на обсяги зовнішньої торгівлі й секції вільного ФР, можна звести до:

1. Вибору послідовності завдань реалізації основних вимог морської транспортної політики, яка передбачає досягнення нормалізованого стану національного морського транспортного комплексу. Увага концентрується на раціональному ресурсному забезпеченні проектів розвитку СК.

2. Визначення принципів становлення України як морської держави: 1) виділення пріоритетів з урахуванням інтеграції країни в глобальний економічний простір; 2) формування параметрів якості, які визначають безпеку функціональної діяльності та конкурентну стійкість на основних етапах ЖЦ підприємства; 3) пошук рішень, які забезпечують мультиплікаційний ефект формування провізної спроможності флоту СК; 4) розподіл відповідальності в системі рівноваги макроекономічних і підприємницьких структур; 5) управління ризиками і резервами.