Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

УДК 658.310.8-055.2(043.3)

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНКИ-КЕРІВНИКА НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному економічному університеті,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Ястремська Олена Миколаївна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки, організації та планування діяльності підприємства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Дороніна Майя Степанівна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри соціології та психології управління кандидат економічних наук, доцент Хамініч Світлана Юріївна, Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингу та менеджменту

Захист відбудеться “ 21 ” лютого 2008 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “21” січня 2008 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої радиГ.В. Назарова

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективна діяльність промислових підприємств залежить від багатьох чинників, серед яких в сучасних умовах переважна більшість практиків і вчених виділяють кваліфікований менеджмент. Це зумовлює об'єктивну необхідність у подальших дослідженнях особливостей процесів управління, управлінської діяльності та її складових в залежності від складу менеджерів, їх характеристик, методів і стилів управління, що застосовуються.

Аналіз результатів діяльності промислових підприємств різних галузей дає змогу зробити висновок про існування певних відмінностей у діяльності жінок- і чоловіків-керівників. Їх існування підтверджується низкою досліджень, які мають гендерне спрямування і дозволяють сформувати об'єктивні підходи для врахування гендерних особливостей управлінської діяльності.

Статистичний аналіз діяльності підприємств дозволяє охарактеризувати нинішню ситуацію щодо гендерних аспектів керівництва таким чином: у загальній кількості працюючих переважають жінки, в той час як із збільшенням рівня ієрархії управління їх питома вага зменшується. Існуюча ситуація не дає можливості повною мірою використовувати наявний трудовий потенціал працюючих на підприємствах у відповідності до їх кваліфікації та представництва у загальній чисельності персоналу, що зменшує ефективність його роботи.

Вивченню питань, що пов'язані з управлінською діяльністю, її окремими складовими щодо персоналу, значну увагу приділяли вітчизняні й зарубіжні вчені, серед яких: О.С. Віханський, О.А. Грішнова, В.М. Гриньова, П.Ф. Друкер, О.П. Єгоршин, А.М. Колот, О.Є. Кузьмін, М.Х. Мескон, С.П. Робінс, А.В. Шегда, Г.В. Щокін. Деякі з вчених-теоретиків та практиків у ході досліджень вивчали питання управління з урахуванням статі керівника. В своїх дослідженнях економічного, соціологічного, психологічного спрямування такі вчені як М.С. Дороніна, Н.В. Лавриненко, К.Б. Левченко, Г. Ложкін, М.М. Малишева, Г.С. Нікіфоров, Т.П. Хохлова, А. Є. Чірікова, А.Г. Штейнберг розглядали особливості управлінської діяльності або ж взагалі трудової діяльності (чи окремих її аспектів) з огляду на певну стать, зокрема жіночу.

Аналіз публікацій та практики роботи промислових підприємств за проблематикою дослідження дав змогу зробити висновок про те, що існуючі розробки вимагають подальшого розвитку як в теоретичному, так і в практичному плані щодо врахування гендерного аспекту в процесі управлінської діяльності керівників. Так, вимагають уточнення принципи управління персоналом, підходи до обґрунтування і вибору стилів управління, видів кар'єри, організації процесу кар'єрного просування на основі врахування професійно-ділових і особистісних якостей менеджерів. Саме ці питання зумовили мету дослідження, її завдання, предмет і об'єкт.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Харківського національного економічного університету. За темою “Розробка методів побудови та моделювання інформаційних систем для управління організаціями в умовах ринку” (номер держреєстрації 0102U005567) особисто автором виконано розділ “Проблеми інформаційного забезпечення вибору стиля управління персоналом: гендерний аспект”, за темою “Стратегічне інвестування підприємств промисловості в умовах трансформації соціально-економічних відносин” (номер держреєстрації 0103U000460) - розділ “Інвестиційне забезпечення вибору стилю керівництва жінками-керівниками”, за темою “Управління персоналом промислових підприємств” (номер держреєстрації 0106U009693) - розділи: “Факторний аналіз результатів економічної діяльності підприємств промисловості Харківського регіону в залежності від складу менеджерів”, “Аналіз керівного складу менеджерів підприємств промисловості Харківського регіону та гендерних особливостей в управлінні персоналом на основі анкетування”, “Пропозиції з оцінювання особистісних й професійно-ділових якостей менеджерів”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів та науково-практичних рекомендацій з організації управлінської діяльності жінок-керівників підрозділів промислових підприємств.

Для досягнення мети було поставлено та вирішено такі завдання:

дослідити теоретичні положення сутності й організації управлінської діяльності на промисловому підприємстві та на їх основі уточнити принципи управління персоналом підприємств такими, що враховують гендерний аспект;

уточнити класифікацію працюючих жінок та видів їх кар'єри;

проаналізувати тенденції використання трудових ресурсів в Україні і Харківській області та результати економічної діяльності підприємств легкої промисловості та машинобудування з урахуванням гендерного аспекту;

виявити переважні чинники впливу на вибір стилів управління жінок-керівників на підприємствах;

розробити методичний підхід до вибору стилів управління жінок-керівників на промислових підприємствах;

уточнити технологію організації управління кар'єрним зростанням керівників підрозділів підприємства з урахуванням гендерного аспекту та систему показників з його оцінки;

розробити методичний підхід до організації оцінювання професійно-ділових й особистісних якостей керівників підрозділів промислових підприємств.

Об'єктом дослідження є процес управління персоналом промислового підприємства з урахуванням гендерного аспекту.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методичні підходи, методи і рекомендації з організації управлінської діяльності жінок-керівників середнього рівня управління промислового підприємства на прикладі суб'єктів господарювання легкої промисловості та машинобудування.

Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дослідження є положення економічної теорії, менеджменту, управління персоналом, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з цих питань.

У процесі дисертаційного дослідження були використані такі методи: теоретичного узагальнення - для уточнення понять, основних положень, визначення чинників впливу на організацію управлінської діяльності керівників; аналізу і синтезу, індукції і дедукції - для розвитку принципів управління персоналом, класифікації працюючих жінок та видів їх кар'єри, стилів управління жінок-керівників; економіко-статистичні (багатовимірний факторний аналіз) - для аналізу складових результатів економічної діяльності підприємств легкої промисловості і машинобудування з урахуванням гендерного аспекту; анкетування - для виявлення чинників впливу на вибір стилю управління жінок-керівників на підприємствах промисловості, гендерних особливостей в управлінні; експертні - для визначення переліку та вагомості професійно-ділових і особистісних якостей керівників; системного підходу - для розроблення технології організації управління кар'єрним зростанням керівників з урахуванням гендерного аспекту; візуально-графічний - для ілюстрації висновків дослідження.

Інформаційну базу дослідження склали звітні статистичні матеріали підприємств легкої промисловості та машинобудування Харківського регіону, матеріали Державного комітету статистики України, Харківського обласного управління статистики, статистичні дані з мережі Інтернет, результати анкетування персоналу промислових підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у подальшому розробленні, обґрунтуванні теоретичних положень і методичного забезпечення з організації управлінської діяльності жінки-керівника на промисловому підприємстві, що полягають у такому:

удосконалено:

методичний підхід до вибору стилів управління персоналом, що на відміну від існуючих ґрунтується на врахуванні таких складових як: міжособистісні стосунки в процесі роботи (раціональні, емоційні), соціальний статус керівника, характер завдань колективу (важливі, менш важливі) шляхом побудови тривимірної матриці фемінних різновидів класичних стилів управління (авторитарного, демократичного, ліберального);

класифікацію працюючих на підприємстві жінок за додатковими теоретично обґрунтованими і практично значущими ознаками: включення до кадрового резерву, внутрішні стимули та власне бажання до посадового просування, лідерські якості, самоосвіта, що розширює теоретичні засади управління персоналом на підприємстві, зокрема жіночої статі;

технологію організації управління кар'єрним зростанням керівників підрозділів промислового підприємства, що на відміну від існуючих, передбачає: визначення гендерних особливостей колективу та специфіки керівних посад; запровадження загальних, спеціальних й індивідуальних програм підготовки й розвитку керівників; використання розробленої системи показників оцінювання результатів кар'єрного просування за рівнями управління і видами кар'єри;

класифікацію видів кар'єри для працюючих жінок за додатковими ознаками: інтенсивність кар'єрного зростання, наявність внутрішніх стимулів та спонукання ззовні, готовність до посадового просування, особистісний (соціальний) статус; визначено взаємозв'язок між класифікаціями: працюючих жінок і видів їх кар'єри, що є теоретичним підґрунтям для практичної реалізації заходів з управління кар'єрним просуванням менеджерів;

дістали подальшого розвитку:

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на 3-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підприємництво в умовах пожвавлення економіки України” (Житомир, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта” (Дніпропетровськ, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ґендер: реалії та перспективи в українському суспільстві” (Київ, 2003), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (Донецьк, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Феномен гендеру: соціокультурні виміри” (Алчевськ, 2004), Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми гендерної політики в Україні” (Харків, 2005), Всеукраїнській науковій конференції “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження” (Харків, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” (Харків, 2006).

Публікації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження опубліковані у 17 наукових працях загальним обсягом 5,68 ум.-друк. арк.: 10 статей у наукових виданнях, визнаних ВАК фаховими з економіки, обсягом 4,45 ум.-друк. арк., з них автору належить 4,03 ум.-друк. арк., а також 7 тез доповідей на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, обсягом 1,23 ум.-друк. арк., з них автору належить 1,16 ум.-друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 267 сторінок машинописного тексту, в тому числі основний текст складає 173 сторінки. Робота містить 25 таблиць на 22 сторінках, з них 9 на 11 повних сторінках, 18 рисунків на 13 сторінках, з них 8 на 8 повних сторінках. Список використаних літературних джерел із 241 найменування займає 22 сторінки, 13 додатків - 53 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет і об'єкт, методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів і запропонованих рекомендацій, наведено дані щодо апробації одержаних результатів та їх опублікування.

У першому розділі - “Теоретичні засади організації управлінської діяльності з урахуванням гендерного аспекту” - досліджено сутність управлінської діяльності на промисловому підприємстві; запропоновано принципи управління персоналом підприємств, що враховують гендерний аспект; уточнено класифікацію працюючих жінок; визначено основні складові організації управлінської діяльності жінок-керівників у сучасних умовах; визначено гендерні особливості управлінської діяльності на підприємстві.

Управлінська діяльність передбачає наявність сукупності дій суб'єкта управління по відношенню до об'єкта управління. Організація управлінської діяльності полягає у здійсненні послідовності дій у часі та просторі щодо реалізації функцій управління. Для забезпечення ефективності організації управлінської діяльності на підприємстві необхідним є дотримання обґрунтованих теоретичних засад управління з урахуванням гендерних особливостей. Незважаючи на те, що у загальній чисельності працюючих на промислових підприємств та на нижньому й середньому рівнях управління значну частку становлять жінки, теоретичні засади менеджменту персоналу недостатньо повно враховують гендерний аспект, у зв'язку з чим виникає необхідність у його врахуванні в принципах управління персоналом. У роботі доведено необхідність їх доповнення загальним принципом - гендерним (обов'язкового врахування гендерних особливостей, тобто відмінностей в поведінці представників тієї чи іншої статі), у якості конкретизації якого запропоновано використовувати спеціальні принципи: обґрунтованого використання жіночого ресурсу на всіх рівнях управління; ситуативного застосування фемінного стилю в управлінні; раціонального сполучення професійних й сімейних ролей; необхідного врахування гендерної специфіки при підготовці кандидатів на управлінські посади.

Реалізація гендерного принципу створює необхідність в уточненні класифікації працюючих жінок, що в роботі здійснено за такими додатковими ознаками: включення до кадрового резерву; внутрішні стимули та власне бажання до посадового просування; лідерські якості; самоосвіта, що повинні бути враховані в організації управлінської діяльності на підприємствах. Практичне значення запропонованої класифікації полягає у її використанні в процесі управлінської діяльності для кар'єрного просування працюючих жінок та їх призначення на керівні посади.

В дисертаційному дослідженні з метою визначення переважних чинників, що впливають на організацію управлінської діяльності жінок-керівників, було проведено анкетування серед жінок-керівників середнього й вищого рівнів управління підприємств легкої промисловості та машинобудування (146 осіб), у результаті якого виділено наступні переважні чинники: адекватна оцінка реальних і потенційних можливостей (якостей) та результатів діяльності менеджерів; вміння обрати ефективний стиль управління в певних умовах, що є адекватним ситуації й сприяє отриманню очікуваного результату; можливість подальшого кар'єрного просування, що здебільшого ґрунтується на професійному зростанні. Суттєва впливовість перелічених чинників доводить доцільність їх розгляду в якості переважних складових організації управлінської діяльності на підприємствах промисловості та напрямів дисертаційного дослідження.

У роботі узагальнено основні проблемні питання процесу організації управлінської діяльності з урахуванням гендерного аспекту, їх причини, а також враховано можливі організаційні заходи з їх вирішення (табл. 1). Вирішення означених проблем уможливить вдосконалення організації управлінської діяльності на промислових підприємствах на основі врахування гендерного аспекту.

Таблиця 1 Організаційні заходи з вирішення проблемних питань в організації управлінської діяльності з урахуванням гендерних аспектів

У роботі визначено гендерні особливості управлінської діяльності, що полягають, перш за все, в існуванні відмінностей у стилях управління представників кожної статі. Урахування гендерних особливостей у здісненні організації управлінської діяльності, а також вдосконалення на цій основі методичного забезпечення даного процесу дозволить підвищити ефективність діяльності промислових підприємств в цілому.

У другому розділі - “Аналіз результатів економічної діяльності промислових підприємств та чинників впливу на управлінську діяльність їх менеджерів” - проведено аналіз тенденцій використання трудових ресурсів в Україні і Харківській області; здійснено факторний аналіз результатів економічної діяльності підприємств легкої промисловості та машинобудування Харківського регіону з урахуванням гендерного аспекту; на основі анкетування проаналізовано чинники впливу на вибір стилю управління жінок-керівників на промислових підприємствах.

Виявлені тенденції використання трудових ресурсів в Україні та Харківській області свідчать, що хоча жінки й мають більш високий освітній рівень, ніж чоловіки (так, у 2006 році за результатами обстеження економічно активного населення у віці 15-70 років серед жінок вищу освіту мало майже 24%, серед чоловіків - 20%; у Харківської області ці показники склали відповідно 30,5% та 28,5%), та їм надається менше можливостей у порівнянні з чоловіками для здійснення свого професійного зростання. Так, у 2006 році на промислових підприємствах було навчено новим професіям 3,7% облікової кількості працюючих жінок, тоді як серед облікової кількості працюючих чоловіків цей же показник склав 8,0%. Підвищити свою кваліфікацію у 2006 році на промислових підприємствах України мали змогу 7,2% облікової кількості працюючих жінок й 17,8% облікової кількості працюючих чоловіків; на промислових підприємствах Харкова та Харківської області у 2006 році із загальної кількості осіб, що було навчено новим професіям, лише 21,1% складали жінки, серед тих, хто підвищив свою кваліфікацію відсоток жінок досяг лише 23,6%. Це призводить до фактично меншого рівня оплати їх праці (на промислових підприємствах в цілому по Україні заробітна плата жінок по відношенню до заробітної плати чоловіків у 2006 році складала лише 67,2%).

У роботі проаналізовано результати економічної діяльності підприємств з урахуванням гендерного аспекту, що здійснено за статистичними даними 32 підприємств легкої промисловості та машинобудування Харківського регіону за період з 2000 по 2006 рр. методом багатовимірного факторного аналізу. Дослідження було здійснено за 73 показниками, що утворюють групи, які характеризують: ліквідність, ділову активність, фінансову стійкість, ефективність функціонування, структуру майна, витрати на виробництво продукції, обсяги інвестицій та результати інноваційної діяльності, трудові ресурси з урахуванням гендерного аспекту. З огляду на існування причинно-наслідкових зв'язків та мультиколінеарності до факторного аналізу увійшло 11 показників, серед яких 5 характеризують результати використання та стан трудових ресурсів, а 2 - безпосередньо враховують їх гендерні особливості. Факторний аналіз було проведено у два етапи, результати яких наведено в табл. 2.

Таблиця 2 Результати факторного аналізу за етапами та групами підприємств

Так, на першому етапі за значенням дисперсії виділено перший найсуттєвіший фактор, що враховує гендерний аспект. Кластеризація досліджуваних підприємств дозволила розподілити їх на дві групи за значенням показника питомої ваги жінок у загальній кількості працівників, навчених новим професіям (керівників, фахівців, службовців): до першої групи увійшли підприємства з ненульовим значенням даного показника, до другої - з нульовим. Окрім цього було враховано міграцію підприємств за групами за певними роками у залежності від зміни значення цього показника й її впливу на наступні періоди. У ході проведення другого етапу факторного аналізу (дослідження результатів економічної діяльності у виокремлених групах) було з'ясовано, що для підприємств, які увійшли до першої групи, найбільш вагомим є перший фактор, що враховує гендерний аспект, а для підприємств, що увійшли до другої групи він розташувався на третьому місці (за значенням дисперсії) (див. табл. 2).

З метою ущільнення інформації, для кожного досліджуваного підприємства за роками було розраховано інтегральні показники результатів економічної діяльності (ІПі), що враховують часткові, у якості яких використано ті, за якими здійснено факторний аналіз:

де НЗji - нормоване значення j-го часткового показника i-го підприємства;

Вji - коефіцієнт вагомості j-го часткового показника i-го підприємства;

п - кількість часткових показників.

Середні значення інтегрального показника результатів економічної діяльності за досліджуваний період за групами підприємств склали: для першої групи - 0,185; для другої групи - 0,095, що свідчить про кращі результати діяльності підприємств першої групи. Тобто, в середньому за аналізований період, суб'єкти господарювання, що за пріоритет розвитку мали підвищення професійно-кваліфікаційного рівня персоналу, акцентуючи при цьому увагу на гендерному аспекті, отримали більш високі результати економічної діяльності. Проведений аналіз дозволив стверджувати про існування певного зв'язку між результатами економічної діяльності підприємств та особливостями гендерного складу їх працівників.

Оскільки підприємства, що приділяють увагу гендерному аспекту в управлінській діяльності, отримують більш високі результати, доцільно проаналізувати чинники щодо її основних складових, а саме ті, що впливають на вибір стилю управління. У дисертації на основі проведеного анкетування, у якому брали участь 253 особи (з них 118 жінок й 135 чоловіків), виявлено чинники, що найбільшою мірою впливають на вибір стилю управління жінок-керівників: розумові та інтелектуальні; психологічні (особливості сприйняття (раціональне, емоційне), міжособистісні стосунки в процесі роботи (раціональні, емоційні)), соціальний статус (наявність/відсутність сім'ї), характер (специфіка) завдань колективу (ступінь їх важливості). З'ясовано, що розумові й інтелектуальні чинники є підґрунтям успішності управлінської діяльності. Інші ж чинники використано у якості складових, що впливають на вибір стилю управління жінок-керівників.

Аналіз результатів проведеного анкетування дав змогу дійти висновку про існування певної різниці у поглядах жінок й чоловіків на відмінності в управлінні підрозділом жінкою- або чоловіком-керівником, що вимагає уточнення вибору стилю управління.

У третьому розділі - “Методичне забезпечення щодо складових організації управлінської діяльності жінок-керівників підрозділів промислового підприємства” - розроблено методичний підхід до вибору стилів управління жінок-керівників на підприємстві; уточнена класифікація видів кар'єри працюючих жінок; уточнено технологію організації управління кар'єрою з урахуванням гендерного аспекту та обґрунтовано систему показників оцінки результатів процесу кар'єрного зростання; розроблено методичний підхід до організації оцінювання професійно-ділових й особистісних якостей керівників підрозділів промислових підприємств.