Стратегія розвитку підприємств з виробництва курячого м’яса і яєць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК 338.439.4:636.5

Автореферат

Стратегія розвитку підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Бербенець Олена Вікторівна

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник

- доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: птахівництво економічний ринковий

доктор економічних наук, професор Топіха Іван Наумович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри економіки сільського господарства.

кандидат економічних наук Аверчева Наталія Олександрівна, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри економіки підприємства.

Захист відбудеться “ 1 ” липня 2009 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова 25, корпус 1, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова 25.

Автореферат розісланий “19” травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Птахівництво, як важлива сільськогосподарська галузь виробництва, покликана забезпечити населення такими цінними продуктами харчування, як м'ясо і яйця. Вона має в Україні давні і глибокі корені і вже у кінці 80-х років минулого століття працювала на індустріальних методах ведення господарства. Будучи найбільш мобільною, менш капіталомісткою за організаційно-технологічними можливостями і термінами капіталовіддачі, порівняно з іншими видами тваринництва, відзначається скоростиглістю, швидким відновленням поголів'я і раціональним використанням кормового протеїну, нижчою енергоємністю виробництва, більш високим рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів.

З цих позицій за роки ринкового реформування сільського господарства галузь має значні втрати як найбільш доступна для широких верств населення щодо джерел білків. Зокрема, банкрутство державних птахофабрик, що працювали на дешевому зерні при повній механізації виробничих процесів та послідуючі приватизаційні процеси великих підприємств призвели до різкого спаду поголів'я птиці в них. Так, у 2000 р. воно склало 25,3 млн. голів проти майже 133 млн. голів у 1990 р. або зменшилось більш ніж у 5 разів і незважаючи на наполегливу роботу та вкладення інвестицій в пореформений період поголів'я птиці у 2007 р. відновлено у сільськогосподарських підприємствах тільки на 60,2%, або до 80,1 млн. голів. Таким чином, питання нарощування поголів'я птиці підприємствами для збільшення виробництва як м'яса так і яєць залишається одним із актуальних на сьогоднішній день.

Організаційні і економічні проблеми розвитку тваринництва і в тому числі птахівництва розглядались багатьма дослідниками. Серед них потрібно відмітити наукові праці Н. О. Аверчевої, І. Дерев'янко, О. І. Дація, Г. Коваленка, Т. Колісника, Т. Картера, Б.А. Мельника, П. Міллера, О. В. Мазуренко, Ю. О. Рябоконя, І. Степаненка, І. Н. Топіхи, В. Хрипуна, В. І Фісініна, Ф.О. Ярошенка та ін.

Однак при великій увазі до даного питання з боку науковців ряд теоретичних і особливо практичних питань із стратегії розвитку підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць залишаються відкритими, а в деяких випадках навіть не визначеними. Це стосується, зокрема впливу маркетингових інструментів діяльності підприємств на ринку продукції птахівництва, формування ефективного виробництва та системи ринкового просування продукції м'яса і яєць птиці, оцінки виробничих і ринкових ризиків у вирощуванні і реалізації продукції. Все це обумовило вибір теми, структуру та напрям дисертаційних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напрямів науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету. Теоретичні положення, висновки та пропозиції даного дослідження напрацьовувались за науково-дослідною темою: “Розробка напрямів розвитку та системи ефективного функціонування форм аграрного підприємництва в ринковій економіці”(державний реєстраційний номер 0107U002006). Роль автора у виконанні даної теми полягала в дослідженні ринкового розвитку сільськогосподарських підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні довгострокового розвитку підприємств галузі птахівництва через удосконалення організаційно-економічних напрямів, формування конкурентоспроможності на засадах маркетингових стратегій і мінімізації виробничих і ринкових ризиків їх діяльності.

Відповідно до мети у дослідженні були поставлені і вирішувались такі завдання:

- узагальнення теоретичних засад розвитку конкурентоспроможного виробництва та маркетингової діяльності підприємств галузі птахівництва;

- розкриття напрямів державного сприяння щодо виробництва та захисту товаровиробників галузі птахівництва в сучасних умовах господарювання;

- дослідження стану виробництва та реалізації курячого м'яса і яєць національними сільгоспвиробниками;

- оцінки конкурентоспроможності підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць;

- удосконалення організаційно-технологічних чинників та якісних параметрів виробництва м'ясної і яєчної продукції підприємств;

- обґрунтування напрямів корпоратизації виробництва і реалізації продукції за системою споживчого маркетингу та мінімізації виробничих і ринкових ризиків діяльності підприємств галузі птахівництва.

Об'єктом дослідження є процеси організації та забезпечення сталого розвитку підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць Дніпропетровської області з використанням маркетингових стратегій.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти стратегії розвитку підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць в процесі їх виробництва та реалізації.

Методи дослідження. Теоретико-методичною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання явищ і процесів, основні положення економічної теорії та економіки сільського господарства, а також законодавчі акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми стратегії птахівничих підприємств.

У процесі дослідження використовувалися такі наукові методи: діалектичний, абстрактно-логічний і системний аналіз, які дозволили провести теоретичні і методологічні узагальнення, визначити сутність і функцій впливу державного регулювання на розвиток галузі, особливо в умовах членства у СОТ; анкетування - при визначенні споживацьких смаків щодо м'ясної продукції; монографічний, історичний, графічний - для здійснення ретроспективного аналізу та визначення тенденцій розвитку галузі; економіко-статистичний метод, метод порівняння, які використовувалися при аналізі структурних зрушень у виробництві курячого м'яса і яєць. Для обґрунтування висновків і пропозицій використовувалися різні методи дослідження явищ і процесів, обробки даних: статистико-економічний, монографічний, анкетування, експертних оцінок, розрахунково-конструктивний та інші.

Інформаційна база. У дослідженні використано монографії, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку птахівничої галузі, матеріали конференцій, статистичні та звітні дані сільськогосподарських підприємств, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Дніпропетровській області, Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища, первинні дані підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше:

- запропоновано для підприємств з інтенсивними технологіями виробництва курячого м'яса і яєць стратегію просування продукції та якості обслуговування споживачів як вертикальну маркетингову систему, що складається із виробників, оптових та роздрібних торгівців і сумісно контролює поведінку каналів збуту продукції, не допускає конфліктів між її окремими членами.

Удосконалено (доповнено):

- законодавче забезпечення розвитку маркетингової інфраструктури галузі птахівництва пропозиціями щодо прийняття Законів України "Про оптові сільськогосподарські ринки", "Про неприбуткові об'єднання сільськогосподарських товаровиробників по збуту продукції".

Набули подальшого розвитку

- інтеграційні процеси птахівничих підприємств щодо формування замкнутих технологічних циклів: утримання батьківського стада, виробництво кормів та їх приготування на власних комбікормових заводах, вирощування птиці яєчного і м'ясного напрямків з відповідною переробкою, а також реалізація продукції кінцевого споживання за допомогою добре налагодженої торговельної мережі, що забезпечує своєчасну пропозицію товару, його доставку і зберігання;

- пропозиції щодо використання ресурсозберігаючого обладнання яке дає змогу збільшити щільність посадки птиці в пташниках на 10-25% порівняно з клітковими батареями каскадного типу, знизити витрати води на напування на 35-50% в порівнянні з колобковими напувалками, витрати на опалення на 25-40% та зменшити витрати на транспортування посліду в 1,4-2,6 рази;

- методи франчайзингу з компаніями і приватними підприємствами, які беруть на себе маркетингові умови договору з продажу продукції і проведенню рекламних заходів;

- стратегії дій для підприємств різних за рівнем конкурентоспроможності продукції через обґрунтування заходів утримання існуючих позицій, інтенсифікації виробництва та поглиблення рівня переробки; залучення стратегічних інвестицій та відповідній державній підтримці; мінімізації виробничих і ринкових ризиків;

- напрямки інтенсивного нарощування птахівничої продукції на продовольчому ринку, в напрямі селекційно-племінної роботи та відповідної фінансової підтримки.

Практичне значення одержаних результатів. полягає у конкретних рекомендаціях щодо запровадження варіантів виробництва і реалізації курячого м'яса і яєць великотоварними аграрними підприємствами.

Наукові розробки щодо організації виробництва та розроблені напрями системи споживчого маркетингу в птахівництві, а також обґрунтування організаційно-економічних заходів інтенсифікації виробництва курячого м'яса і яєць знайшли відображення в розробленому “Птахопроекті” корпорації “Агро-Овен” Магдалинівського району Дніпропетровської області та рекомендовані до впровадження (довідка № 112/04-08 від 24 грудня 2008 р).

Наукові розробки та рекомендації знайшли схвалення спеціалістів Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації та використовуються ними для розвитку виробництва і збуту м'яса і яєць птиці. Це стосується, насамперед, практичних рекомендацій щодо організації виробництва та розробки напрямів корпоратизації птахівництва, а також обґрунтування організаційно-економічних заходів інтенсифікації виробництва курячого м'яса і яєць для задоволення потреб населення в регіоні (довідка № 3/157 від 24 грудня 2008 р.).

Теоретичні та методичні результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету під час викладання дисциплін “Організація виробництва в аграрних підприємствах” та “Стратегічний маркетинг”(довідка № 9-11-972 від 25 грудня 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, представлені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто та містяться в одноосібних наукових працях, за винятком статті [4] де автором зібрані і проведені аналітичні розробки щодо оцінки попиту і пропозиції яєць і м'яса птиці. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, виконаним самостійно відповідно до поставленої мети і завдань.

Апробація результатів досліджень. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались автором на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (Дніпропетровськ, 2006), науково-практичній конференції “Вчені записки Кримського інженерно-педагогічного університету”, випуск 10, економічні науки (Сімферополь, 2007), також у Матеріалах ІІ регіональної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я” (Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані в 9 наукових працях загальним обсягом 3,29 друк. арк., 7 із них у фахових виданнях загальним обсягом 2,88 друк. арк., з яких 2,44 друк. арк. належать особисто автору.

Обсяг та структура роботи. Дисертація написана українською мовою, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків і викладена на 192 сторінках комп'ютерного тексту, містить 16 таблиць і 18 рисунків. У роботі міститься 32 додаток на 56 сторінках. Список використаної літератури нараховує 183 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами і планами, визначено ступінь вивченості проблеми, сформульовано завдання дослідження, визначено його об'єкт і предмет, мету, методологічну основу та методи, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, а також виділено особистий внесок здобувача у їх розробку, наведено результати апробації її основних положень.

У першому розділі “Теоретичні засади розвитку виробництва та маркетингової діяльності підприємств в галузі птахівництва” розкривається конкурентоспроможність як універсальна вимога ринкового функціонування підприємств. Пояснюється роль маркетингу і його служб у діяльності підприємств на ринку продукції птахівництва, а також окреслено політику держави щодо розвитку виробництва та захисту національних виробників у галузі птахівництва.

Під час досліджень було з'ясовано, що конкурентоспроможність є універсальною вимогою, що пред'являється в умовах ринкової економіки до будь-якого суб'єкта господарської діяльності. Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно стає більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується постійним попитом. Однак в житті цей стан не являється незмінним. Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв і т.д.

Було встановлено, що розвиток конкурентоспроможності галузі птахівництва пов'язаний не тільки з дією економічних законів, але й законами біології, результатом взаємодії яких є сезонність птахівничої продукції, яка суттєво впливає на формування цін та об'єми реалізації продукції, також обумовлюють розвиток конкурентоспроможності галузі, генетичний потенціал птиці, вартість енергоносіїв, технологічного обладнання, а особливо кормів і їх якість, оскільки вони мають найбільший вплив на рівень ефективності (в собівартості яєць і м'яса займають 60-80%).

Застосування маркетингу - один з важливих організаційно-економічних важелів, який дозволяє підвищити конкурентоспроможність і мобільність виробництва, прискорити просування товарів на ринку, де може бути досягнуто максимальний комерційний успіх, забезпечує ефективне ведення господарства. В теперішній час птахівничі підприємства особливо мають потребу в інформації щодо ефективного збуту своєї продукції; про кон'юнктуру ринку, можливі канали реалізації, перспективні сегменти ринку, прогноз розвитку товарних продовольчих ринків і т.д.

Формування маркетингових служб у птахівничих підприємствах знаходиться в основному на стадії становлення і розвитку. Особливості маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств на ринках пов'язані з великою диференціацією їхніх розмірів та спеціалізацією. Тому одні з них створюють відділи маркетингу, інші обов'язки з маркетингу розподіляють між спеціалістами господарства, а у фермерських та особистих господарствах населення їх виконує сам власник.

Якщо маркетинг не має стати “застарілою” технологією, то він повинен відповідати на виклик часу, змінюватися, пропонувати нові стратегії, генерувати унікальні ідеї, створювати під них передові продукти та формувати під цей продукт ринок і навіть створювати масове звикання до його споживання.

Однією з найгостріших проблем в Україні є формування цивілізованих прозорих каналів просування сільськогосподарської продукції від виробника до кінцевого споживача на вигідних для всіх учасників процесу умовах. Сьогодні переважають численні посередницькі структури та діють непрозорі схеми збуту сільськогосподарської продукції. Відсутність структур оптової торгівлі зумовлює значні цінові коливання на ринку сільськогосподарської продукції, що призводить до додаткових витрат для виробників, переробників та споживачів такої продукції.

Визначено, що з 2003 р. в Україні діє механізм державних дотацій на виробництво м'яса птиці. Так розмір дотації на бройлерне птахівництво складає 1,0 грн. за кг живої ваги. Але сьогодні виникає необхідність введення бюджетної підтримки виробництва харчових яєць в розмірі як мінімум 0,5 грн. за десяток. Пропонується надавати дотації для виробництва м'яса і яєць тим господарствам, що розвиваються і не мають власних комбікормових заводів і переробних цехів. Фінансувати потрібно не збиткове виробництво, а те яке має перспективи ефективного функціонування. Тому доцільно у галузі птахівництва проводити селективний протекціонізм спрямований проти збільшення імпорту з інших країн та галузевий - скерований на захист окремих груп товарів сільського господарства.

У другому розділі “Стан виробництва та оцінка дій підприємств з утримання позицій на ринку м'яса і яєць птиці” досліджено досвід країн у сфері виробництва та продажу продукції птахівництва. Проаналізовано динаміку виробництва і реалізації м'яса та яєць птиці національними сільгосптоваровиробниками, оцінено конкурентоспроможність м'ясної і яєчної продукції птахогосподарств.

В Україні чітко визначились виробничі структури, які є провідними у виробництві курячого м'яса. Експерти та більшість учасників ринку погоджуються, що лідером сьогодні є АТЗТ "Миронівський хлібопродукт", власник торгової марки "Наша Ряба". Маючи власне виробництво у Черкасах (Миронівська ПФ та Перемога Нова), Дніпропетровську (Оріль-Лідер) й Севастополі (Дружба Народів Нова), підприємство фактично ''охоплює'' всю територію України і його ринкова доля з виробництва курячого м'яса складає 34%. І як показали опитування лідером серед уподобань споживачів є продукція ТМ “Наша ряба” (45,6%).

Іншими великими виробниками є ЗАТ "Комплекс Агромарс" - 25,9% (ТМ "Гаврилівські курчата", Київ); ВАТ "Курганський бройлер" (Харківська область); ТОВ "Рубі Роуз" - 3,4% ("Морозівські курчата", Київ); ЗАТ "Птахокомбінат "Дніпровський" - 7,5% ("Дніпровські курчата", Нікополь); підприємство "Полтрекс" (Нововолинськ), яке виробляє продукцію торгової марки "Пан Курчак" та "Агро-Овен" (ТМ "Золотко", Дніпропетровськ) і його ринкова доля - 3%.

Сьогодні ми маємо 25 брендів та найменувань продукції, що виробляється з м'яса птиці. Добре відома продукція торгових марок “Наша ряба”, “Морозівські курчата”, “Гаврилівські курчата” та інших - вона світового рівня. Такі ж тенденції розширення асортименту спостерігаються і на ринку яйця: з'явилися яйця із вмістом селену, збагачені вітамінами; розроблене спеціальне пакування. Ефективно розвивається сегмент переробки, ринок напівфабрикатів. “Миронівський хлібопродукт”, наприклад, упроваджує торгову марку “ЛЕГКО”, яка має приблизно 40 найменувань. Ринок напівфабрикатів активно зростає, в 2007 році збільшиться виробництво напівфабрикатів компаніями ВАТ “Курганський бройлер”, ЗАТ Комплекс “Агромарс”. В 2006 птахофабрикою ВАТ “Україна” було презентовано новий проект - завод ТОВ “Овостар” з переробки курячих харчових яєць. Ми маємо розгалужену мережу реалізації. Виробництво яєць сконцентровано в Криму, Києві, Харкові, Черкасах, Дніпропетровську, Луганську, Донецьку.

З 2007 року активно набирає оберти корпорація “Агро-Овен”, що запустила в дію саме цього року потужний проект “Птиця”. Птахокомплекси корпорації виробляють м'ясо бройлерів власної торгової марки “Золотко”, яке реалізується у власних торгівельних точках та в мережі супермаркетів Дніпропетровського регіону і України.

Сьогодні в Україні 97% промислового птахівництва припадає на виробництво яєць та м'яса бройлерів, при цьому промислове стадо курки - несучки становить 41%. Птахівництво зосереджено в Лісостепу та Степу і на ці зони припадає найбільше валове виробництво м'яса та яєць. Великі птахокомбінати, орієнтовані на виробництво м'яса, в основному розміщені поблизу найбільших міст України, а також у курортних зонах. Питома вага м'яса птиці у загальному виробництві м'яса у Степу сягає однієї п'ятої, а на Поліссі - однієї десятої. Найбільше яєць на одиницю земельної площі виробляється у зоні Карпат, а м'яса птиці - у зоні Степу та Лісостепу.

Проведені дослідження показали, що однією з характерних тенденцій розвитку птахівництва з 1991 р. було переміщення обсягів виробництва продукції в господарства населення, що супроводжувалося посилення процесу його дестабілізації виробництва, зниженням рівня механізації виробничих процесів, погіршенням епізоотичного благополуччя птахогосподарств, а отже і ослабленням конкурентоспроможності продукції птахівничої галузі. Але в останні роки ситуація з виробництвом курячих яєць і м'яса змінюється в напрямку їх концентрації на великотоварних підприємствах.

Щодо стану продуктового ринку, то за період з 1990 по 2000 рр. - відбулося скорочення попиту і пропозиції курячого м'яса і яєць. Зниження купівельної спроможності населення більше ніж у тричі спричинило спад виробництва, а відповідно і споживання даних продуктів харчування.

Викликані тенденції підтверджуються динамікою обсягів виробництва продукції за 1990-2000 рр. (табл. 1). Так відбувається приріст виробництва продукції птахівництва, а відповідно і її споживання за останні роки в розрахунку на одну особу.

Встановлено, що український ринок курячого яйця відрізняється низьким рівнем структурованості, адже більше половини виробництва знаходиться в господарствах населення. Проте за останні 2-3 роки намітилась тенденція до скорочення обсягів виробництва у господарствах населення через значне подорожчання комбікормів (у 2007 році майже на 70%) та енергоносіїв. Питома вага чисельності поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах починаючи з 2004 р. постійно зростає в і в 2007 р. вона склала 66,0%. Це зумовлено насамперед зниженням рівня цін на фуражне зерно, а також недостатньою пропозицією інших видів м'яса - яловичини та свинини.

Таблиця 1 Динаміка виробництва продукції птахівництва в Україні

В Україні склалася ситуація, коли рівень цін, за якими господарства реалізували продукцію тваринництва, не забезпечував відшкодування витрат на утримання і відгодівлю худоби та птиці. Тому галузь в період з 1995 по 2001 рр. була повністю збитковою. Прибутковим стало виробництво птиці на м'ясо з 2001 по 2006 рр. і прибуток коливався в межах 15,8-62,0%, а от у 2007 р. виробництво птиці на м'ясо, за показниками діяльності повернулося на рівень 2000 р. і збитки склали 48,3%. Ситуація з реалізацією курячих яєць краща, оскільки починаючи з 2001 р ця продукція була рентабельною (табл. 2).

Таблиця 2 Економічна ефективність реалізації основних видів продукції птахівництва в Дніпропетровській області за 2000-2007 рр.

Встановлено, що результати виробничої діяльності птахівників коливаються і залежать від ціни і собівартість продукції: з 2001 до 2005 рр. галузь постійно покращувала результати діяльності, про що свідчать дані рівня рентабельності виробництва продукції, але останні роки є не найкращими. На вітчизняних підприємствах, де займаються промисловим продукуванням курячих яєць, прогнозується суттєве зменшення виробництва цього продукту. Справа не лише в економічній кризі, яка знищує цілі галузі. Річ у тім, що в переліку товарів курячі яйця значаться серед продуктів першої необхідності. Тому майже повсюдно не розглядається питання щодо їхнього здешевлення, так як затрати таких підприємств постійно збільшуються. За такої ситуації річна рентабельність у 2008 році прогнозується на рівні мінус 9,5%. А для стабільної роботи підприємств середній показник має становити 10-15 %. Коливання ж цін на ринку відбувається здебільшого за рахунок посередників. Тож, виробництво курячих яєць у 2008 р. очікувалось збитковим через штучне регулювання цін в умовах економічної кризи.

Слід відзначити, що упродовж року ціни на курячі яйця в Україні не стабільні. Їхнє підвищення або зниження відбувається через коливання попиту. Спостерігається тенденція, коли вони у першому півріччі знижуються, а в другому - знову зростають. Коливання цін на харчові яйця зумовлені кількістю та сезонністю їх виробництва. Основною причиною зростання цін на курячі яйця стало значне зростання попиту та збільшення цін на комбікорми і зернофураж.

Конкурентоспроможність будь-якого бройлерного кросу визначається кількістю кілограмів м'яса, отриманого у розрахунку на курку батьківського стада. Дана ознака являє собою сумарний показник, при розрахунку якого використовується жива маса бройлерів, яка багато в чому залежить від генотипу півнів батьківської форми корниш та плодючості материнської форми - плімутрок.

Використання сучасних технологій дає змогу в бройлерному виробництві знизити строк відгодовування до 35 днів, забезпечити середньодобовий приріст понад 50 г за конверсії корму 1,75 кг та отримати на курку-несучку батьківського стада 230 кг м'яса бройлерів у забійній масі.

У всьому світі бройлерів традиційно вирощують на підлозі, в зв'язку з чим цікавим є досвід створення конкурентоспроможних кросів ФГУП ППЗ “Русь” (Росія), де вперше у світовій практиці відпрацьовано технологію кліткового утримання селекційного та батьківського стад м'ясних курей звичайної живої маси.

В Україні, на жаль, відсутня власна племінна база для розведення м'ясних курей - немає жодного племзаводу і племптахорепродуктора першого порядку. Є кілька племптахорепродукторів другого порядку, до яких щорічно завозять батьківські стада кросів з різних зарубіжних селекційних фірм.

У роботі зазначено, що основними проблемами внутрішнього аграрного ринку є:

· не прогнозованість фактичних обсягів споживання основних продуктів на поточний, майбутній роки і найближчу перспективу;

· невідповідність продовольчого кошику фізіологічним нормам харчування;

· незбалансованість попиту і пропозицій на внутрішньому аграрному ринку;

· недостатній вплив держави на обсяги виробництва і якісний склад продукції, що виробляється.

Птахівнича галузь чи не єдина в Україні, яка з 2003 р. має тенденцію до зростання як обсягів виробництва, так і якості продукції. За розрахунками, якщо сьогодні правильно організувати аграрний бізнес, починаючи від виробництва зерна до продукції птахівництва (а птахівництво є наріжним каменем, бо саме тут найбільша додана вартість), і через птахівництво можливо організувати ефективне використання зерна (переробка його через систему комбікормів), то далі через цю галузь відбувається зростання доданої вартості і в кінцевому варіанті - наповнення Держбюджету коштами. Якщо ефективно запрацюють усі програми, які тепер розробляють для тваринництва, в тому числі і птахівництва в Україні, то країна зможе додатково за рік одержувати 25 млрд. грн. ефекту.

У третьому розділі “Стратегічні напрями розвитку підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць” розроблені пропозиції щодо удосконалення організаційно-технологічних та якісних параметрів виробництва продукції, обґрунтовані напрями корпоратизації виробництва і формування системи просування продукції на ринок та мінімізації виробничих і ринкових ризиків як базового інструменту сталого розвитку підприємств.

Швидке нарощення продукції птахівництва можна забезпечити лише за рахунок великих спеціалізованих підприємств птахівничого напрямку, що здатні організувати рівномірне на протязі року виробництво на основі багаторазового комплектування промислового стада, годівлі птиці збалансованими комбікормами та забезпечити необхідні технологічні параметри у пташниках. Тож, на наш погляд, належний розвиток птахівництва України має бути націлений на розвиток великих виробничих інтеграційних утворень, таких як "Миронівський хлібопродукт", ЗАТ "Комплекс Агромарс", ТОВ "Рубі Роуз", ПК Дніпровський, корпорація "Агро-Овен" та інші, які працюють ефективно, створивши замкнуті технологічні цикли: утримання батьківського стада, виробництво кормів та їх приготування на власних комбікормових заводах, вирощування птиці яєчного і м'ясного напрямків з відповідною переробкою, а також реалізацією продукції кінцевого споживання за допомогою добре налагодженої торговельної мережі, що забезпечує своєчасне пропонування товару, його доставку і зберігання.

В роботі було розроблено стратегію просування продукції птахівництва для корпорації "Агро-Овен", одного із найпотужніших сільгоспвиробників Дніпропетровщини. Визначені основні конкуренти, структура каналів збуту і торгових точок. Розроблено 3 варіанти просування обсягів виробленої продукції на ринок та для їх оцінки визначено ємність ринку основного каналу збуту продукції, цілі і задачі та інструменти їх втілення. За результатами SWOT - аналізу, визначено сильні і слабкі сторони підприємства та збуту його продукції.

Сильними сторонами збуту продукції в мережах супермаркетів є висока ціна продажу для виробника; за франчайзою - стабільність в роботі; переробникам - великі партії доставки. Слабкими сторонами в мережах супермаркетів є необхідність доставки в кожний магазин, затримка сплати за товар та упереджене ставлення до постачальника; за франчайзою - необхідність доставки в кожну точку і обмежений обсяг реалізації по Дніпропетровську; переробникам - нестабільність в роботі.

Додатковими можливостями продажу м'яса птиці в мережах супермаркетів є потреба його по Дніпропетровському регіону 46 тонн/день. За франчайзою це можливість відкриття нових торгових точок незважаючи на можливість захоплення франчайзи конкурентами і варіант використання франчайзи з власною логістикою. Переробникам появляється можливість укладати довгострокові контракти.

Вірогідними загрозами підприємства є законодавчі ризики, підвищення вартості сировини та збільшення собівартості, виробничі ризики. Середньою загрозою є посилення конкуренції і організаційно-правова база. А послаблення динаміки росту ринку має низьку вірогідність впливу на підприємство.

Основні технологічні системи промислового виробництва харчових курячих яєць базуються на клітковому вирощуванні та утриманні птиці. В пташниках для вирощування та утримання курей для виробництва яєць механізацію технологічних процесів повинні забезпечувати відповідні комплекти обладнання, до складу яких, як правило, крім власне кліткових батарей, входять бункери для тимчасового зберігання сухих кормів біля пташника, поперечні кормотранспортери для подачі кормів від бункера до кормороздавача кліткових батарей, обладнання для видалення посліду з пташника і створення певного мікроклімату, електрообладнання та засоби автоматизації технологічних процесів.

Головною перевагою нового обладнання є те, що воно надає можливість застосовувати сучасні ресурсозберігаючі технології годівлі і напування птиці, прибирання посліду, створювати належний мікроклімат у пташниках. Тому птахівницькі підприємства з виробництва харчових курячих яєць слід переоснащувати найсучаснішим енерго- та ресурсозберігаючим обладнанням. Застосування такого обладнання дає змогу збільшити щільність посадки птиці в пташниках, а отже і їх місткість на 10-25% у порівнянні з клітковими батареями каскадного типу, підвищити продуктивність курей-несучок в середньому на 10%, знизити витрати води на напування на 35-50% в порівнянні з відкритими колобковими напувалками, зменшити відносну вологість посліду до 20-65%, витрати на його видалення та транспортування в 1,4-2,6 рази у порівнянні з аналогічними системами скребкового типу, витрати на опалення на 25-40%, покращити мікроклімат в пташниках.

Основою збільшення виробництва харчових яєць в Україні повинно бути використання гібридної птиці з високим генетичним потенціалом, добре пристосованої до місцевих умов годівлі та утримання. Зважаючи на різнобічний попит населення на харчові яйця, зараз в Україні для виробництва яєць використовуються кури як коричневих, так і білих кросів. Але слід зазначити, що закордонні кроси дуже вибагливі до умов годівлі та утримання, тож на нашу думку слід більше приділяти уваги виведенню власних кросів і як наслідок, розвитку вітчизняної селекції.

Оскільки в Україні, собівартість виробництва курячого м'яса вища, ніж в інших державах, в роботі визначено, що майбутнє тільки за крупними виробниками такими, як "Агро-Овен", де є впровадження інтенсивних технологій, висока продуктивність праці, новітні технології, досвід і професійність спеціалістів. Все це дозволять забезпечити високу рентабельність галузі.

Для того, щоб пересвідчитись, що майбутнє птахівничої галузі і загалом тваринництва, за великими корпораціями, в роботі запропоновано проект стратегії просування птахівничої продукції корпорації "Агро-Овен" на 2009-2010 рр. При цьому виходячи із розподілу обсягів виробництва найбільших виробників м'яса бройлерів за регіонами України, аналізу динаміки реалізації продукції торгової марки "Золотко" та середньо ринкової оптової ціни за тушку бройлера 1 категорії. Послідня у 2005-2007 рр. коливалася у межах від 9,5 до 12,0 грн., збільшуючись на весні та восени. А починаючи з 2008 р. ціна почала стрімко зростати, стартуючи з 11,0 грн. і досягши у травні 14,7 грн. Визначена структура каналів збуту виробленої продукції та їх кількість, показано, що 34% м'яса птиці реалізується у небрендових 373 торгових точках, 26% - переробникам, 19% - за дистрибуцією, 13% - за франчайзингом і 8% - у мережах 48 супермаркетів.

Проаналізувавши асортимент реалізованої продукції ТМ "Золотко" та її структуру встановили: цілі тушки 1 категорії - 53,3%; розділені частини - 40,7%: філе - 38,5%, окорочок - 15,6, цілий каркас - 12,7, крила - 8,7, стегна - 7,2, задня чверть - 6, гомілка - 4,5, суповий набір - 4,3, шкіра - 1,4, передній каркас - 0,9, м'ясна обрізка - 0,1, кістки; субпродукти - 6,0%: печінка і серце, шлунки, лапи, шиї, голови та жир сирець. Таким чином основна продукція - це цілі тушки 1 категорії.

Розглянувши регіональну присутність торгової марки "Золотко", визначили пріоритетні та перспективні регіони і міста України із збуту продукції: Дніпропетровська область, де може збільшитись реалізація до 24,5% від обсягу споживання в ній, Запорізька - 8,5%, Харківська - 3% та Донецька - 1,5%. А новими регіонами збуту можуть стати: Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Луганська та Республіка Крим.

В роботі розроблено три варіанти розподілу обсягів виробництва торгової марки "Золотко". Перший, за яким продукція реалізується в більшій кількості областей але при цьому і транспортні витрати будуть більшими. За другим варіантом збільшуємо реалізацію в Дніпропетровську до 55% від обсягу виробництва, в Донецьку до 15%, Полтаві, Харкові і Запоріжжі по 10%. Полтавська, Харківська, Запорізька і Донецька області є дуже перспективними, оскільки, наприклад, в останній підсумкова потужність виробників лише на 43% задовольняє річне споживання, тому закріпитися на місцевому ринку буде не складно. За третім варіантом зосереджується основна увага на Дніпропетровську область де буде реалізовано до 70% виробленої продукції та на Полтаву, Харків і Запоріжжя по 10%. Але при такому варіанті є загроза не реалізувати всю заплановану кількість продукції в Дніпропетровській області, оскільки підсумкова потужність виробників в області в 2,3 рази перевищує річне споживання. В тім, в умовах кризи більшість споживачів відмовляється від дорогих видів м'яса, таких як свинина та яловичина і збільшують споживання саме курятини. Тому вдало прорахована і втілена збутова діяльність зможе здійснити втілення вище наведеного варіанту у 1896 торгових точках при загальному обсягу реалізації м'яса птиці в регіоні 120 т/день курячого м'яса.

Однією з найгостріших проблем в Україні є формування цивілізованих прозорих каналів просування сільськогосподарської продукції від виробника до кінцевого споживача на вигідних для всіх учасників процесу умовах. Сьогодні переважають численні посередницькі структури та діють непрозорі схеми збуту сільськогосподарської продукції. Відсутність структур оптової торгівлі зумовлює значні цінові коливання на ринку сільськогосподарської продукції, призводить до додаткових витрат для виробників, переробників та споживачів такої продукції.

Що ж стосується регулювання торговельної надбавки, то такий механізм необхідний насамперед для того, щоб припинити спекуляції на продовольчому ринку. При цьому невиправдане підвищення цін для виробників м'яса повністю лежить на підприємствах та суб'єктах торгівлі, які встановлюють надбавки на рівні 40-50% і більше.

Удосконалення оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією є вкрай необхідним заходом. І забезпечити реалізацію агропродовольчих товарів і зв'язати між собою райони виробництва сільськогосподарської продукції з районами її споживання покликана оптова торгівля. Однак вітчизняна сфера оптової торгівлі поки що не спроможна належним чином, по-перше, спрямувати товарні потоки від виробника до споживача за найбільш ефективними для учасників ринку каналами. По-друге, брати на себе функції зберігання запасів, необхідних для своєчасного забезпечення поставок покупцям при змінному попиті. По-третє, перекривати тимчасовий розрив між виробництвом і споживанням, а також стимулювати новий попит й адаптуватися до змін попиту.

З метою покращення збутової діяльності підприємств з інтенсивними технологіями виробництва курячого м'яса і яєць в роботі розроблено і запропоновано стратегію просування продукції та якості обслуговування споживачів як вертикальну маркетингову систему, що складається із виробників, оптових та роздрібних торгівців і сумісно контролює поведінку каналів збуту продукції, не допускає конфліктів між її окремими членами.

При визначені стратегії маркетингу та розвитку виробничої інфраструктури на ринку м'ясної і яєчної продукції птахівництва потрібно класифікувати та систематизувати ризики птахівничої галузі за напрямком: ринкові, маркетингові, цінові, фінансові, юридичні, інституційні, інформаційні, ризики персоналу, а також використані механізми та інструменти щодо їх мінімізації (диверсифікація; фінансово-кредитне забезпечення; ринкова інфраструктура; лізинг; страхування; державні програми підтримки сільськогосподарського виробництва). Дослідження засвідчили що серед найбільш значимих є три категорії ризиків - політичні, цінові та погодні. Вони стримують інвесторів і вони пов'язані з недосконалістю інфраструктури нашого аграрного ринку.

Висновки

1. Конкурентоспроможність є універсальною вимогою, що пред'являється в умовах ринкової економіки до будь-якого суб'єкта господарської діяльності. Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно стає більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Конкуренція - це важливий елемент ринку, що відіграє вирішальну роль у підвищенні якості продукції, робіт та послуг, зниженні витрат, освоєнні виробничих новацій.

2. Використання маркетингу - один з важливих організаційно - економічних важелів, який дозволяє підвищити конкурентоспроможність і мобільність виробництва, прискорити просування товарів на ринку, де може бути досягнуто максимальний комерційний успіх, забезпечує ефективне ведення господарства. В теперішній час птахівничі підприємства особливо мають потребу в маркетингу, в інформації щодо ефективного збуту своєї продукції: про кон'юнктуру ринку, можливі канали реалізації, перспективні сегменти ринку, прогноз розвитку товарних продовольчих ринків і т.д.

3. В Україні з 2003 р. діє механізм державних дотацій на виробництво м'яса птиці. Так розмір дотації на бройлерне птахівництво складає 1,0 грн. за кг живої ваги. Але сьогодні виникає необхідність введення бюджетної підтримки виробництва харчових яєць в розмірі як мінімум 0,5 грн. за десяток. Пропонується надавати дотації для виробництва м'яса і яєць тим господарствам, що розвиваються і не мають власних комбікормових заводів і переробних цехів. Фінансувати потрібно не збиткове виробництво, а те яке має перспективи ефективного функціонування. Тому доцільно у галузі птахівництва проводити селективний протекціонізм спрямований проти збільшення імпорту з інших країн та галузевий - скерований на захист окремих груп товарів сільського господарства.

4. Розвиток виробництва курячих яєць в Україні, порівняно з іншими європейськими країнами, відбувається найбільш швидкими темпами. З 2000 по 2007 р. обсяг виробництва продукції збільшився на 60%. Україна займає 12 місце на світовому ринку виробництва яйця (1,16%). На європейському ринку доля України складає 7,6%. Сьогодні в Україні 97% промислового птахівництва припадає на виробництво яєць та м'яса бройлерів. Також в найближчі роки очікується зменшення кількості курей, утримуваних населенням на 40-50%. Спочатку це призведе до зниження пропозиції на ринку, але дозволить наростити виробництво промисловим господарствам. В цьому випадку структура ринку виглядатиме так: промислове виробництво - 74,6%, населення - 25,4%.

5. Упродовж року ціни на курячі яйця в Україні не стабільні. Спостерігається тенденція, коли вони у першому півріччі знижуються, а в другому - знову зростають. Коливання цін на харчові яйця зумовлені кількістю та сезонністю їх виробництва. Основною причиною зростання цін на курячі яйця стало значне зростання попиту та збільшення цін на комбікорми і зернофураж.

6. Птахівнича галузь чи не єдина в Україні, яка з 2003 р. має прирости обсягів виробництва з одночасним покращення якості продукції. За розрахунками, якщо сьогодні правильно організувати аграрний бізнес, починаючи від виробництва зерна до продукції птахівництва (а птахівництво є наріжним каменем, бо саме тут найбільша додана вартість), і через птахівництво можливо організувати ефективне використання зерна (переробка його через систему комбікормів), то далі через цю галузь відбувається зростання доданої вартості і в кінцевому варіанті - наповнення Держбюджету коштами. Якщо ефективно запрацюють усі програми, які тепер розробляють для тваринництва, в тому числі і птахівництва в Україні, то країна зможе додатково за рік одержувати 25 млрд. грн. ефекту.

7. М'ясне птахівництво найбільш пристосоване до інтенсивних технологій, у зв'язку з чим його раніше інших тваринницьких галузей переведено на промислову основу. Цій галузі притаманний вищий рівень індустріалізації, механізації та автоматизації виробничих процесів, завдяки чому виробництво м'яса птиці вирізняється меншою сезонністю, що сприяє повному й ефективному використанню трудових ресурсів, рівномірному виробництву і надходженню доходів.

8. Однією з найгостріших проблем в Україні є формування цивілізованих прозорих каналів просування сільськогосподарської продукції від виробника до кінцевого споживача на вигідних для всіх учасників процесу умовах. Сьогодні переважають численні посередницькі структури та діють непрозорі схеми збуту сільськогосподарської продукції. Відсутність структур оптової торгівлі зумовлює значні цінові коливання на ринку сільськогосподарської продукції, призводить до додаткових витрат для виробників, переробників та споживачів такої продукції.

9. Запроваджена корпоратизація підприємств за маркетинговою стратегією зумовлює створення якісно нових специфічних міжгалузевих виробничих підприємств різних сфер АПК, їх об'єднання з підприємствами із первинної переробки сировини, подальшого виготовлення готових виробів легкої промисловості збутовими і торговельними партнерами та дозволить сформувати більш ефективну виробничу структуру. При організації вертикальної інтеграції впроваджуються нові виробничі відносини щодо рівномірного розподілу прибутків і певною мірою скорочення монополії переробних, промислових, збутових підприємств та збереження права власності товаровиробника на кінцеву продукцію

10. За результатами SWOT - аналізу стратегії просування продукції птахівництва для корпорації "Агро-Овен", було визначено, що сильними сторонами збуту продукції в мережах супермаркетів є висока ціна продажу для виробника; за франчайзою - стабільність в роботі; переробникам - великі партії доставки. Слабкими сторонами в мережах супермаркетів є необхідність доставки в кожний магазин, затримка сплати за товар та упереджене ставлення до постачальника; за франчайзою - необхідність доставки в кожну точку і обмежений обсяг реалізації по Дніпропетровську; переробникам - нестабільність в роботі. Додатковими можливостями продажу м'яса птиці в мережах супермаркетів є потреба його по дніпропетровському регіону 46 тонн/день. За франчайзою це можливість відкриття нових торгових точок незважаючи на можливість захоплення франчайзи конкурентами і варіант використання франчайзи з власною логістикою. У переробників з'являється можливість укладати довгострокові контракти. Вірогідними загрозами підприємства є законодавчі ризики, підвищення вартості сировини та збільшення собівартості, виробничі ризики. Середньою загрозою є посилення конкуренції і організаційно-правова база. А послаблення динаміки росту ринку має низьку вірогідність впливу на підприємство.

11. Дослідження засвідчили що серед найбільш значимих є три категорії ризиків - політичні, цінові та погодні. Вони стримують інвесторів і пов'язані з недосконалістю інфраструктури аграрного ринку. Їх мінімізація передбачає: диверсифікацію виробництва, формування державних програм підтримки сільського господарства, використання лізингу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Бербенець О.В. Маркетинг на регіональному ринку м'яса птиці / О.В. Бербенець // Держава та регіони. - 2006. - № 5. - С. 24-26.

2. Бербенець О.В. Плюси й мінуси державного регулювання на ринку продукції птахівництва / О.В. Бербенець // Держава та регіони. - 2006. - № 6. - С. 28-30.

3. Бербенець О.В. Конкурентоспроможність птахівничих підприємств в регіоні / О.В. Бербенець // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 215: В 4 т: Том III. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 726-731.

4. Макаренко П.М. Оцінка попиту і пропозиції на ринку яєць і м'яса птиці / П.М. Макаренко, О.В. Бербенець // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 234: В 4 т: Т. IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 1096-1103. - Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан птахівництва, позитивні зрушення в галузі та вказані конкурентні переваги вітчизняної продукції.

5. Бербенець О.В. Формування вертикальної інтеграції у виробництві м'ясної і яєчної продукції птахівництва / О.В. Бербенець // Вісник ДДАУ. - 2008. - № 1. - C. 108-110.

6. Бербенець О.В. До питання інтенсивного нарощування продукції птахівництва на продовольчому ринку / О.В. Бербенець // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 238: В 5 т: Т. III. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 667-672.

Матеріали науково-практичних конференцій:

7. Бербенець О.В. Проблеми маркетингу на регіональному ринку м'яса птиці / О.В. Бербенець // Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв”.- Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006. - С. 78-80.

8. Бербенець О.В. До питання визначення конкурентоспроможності продукції птахогосподарств / О.В. Бербенець // наук.-практ. конф. “Вчені записки Кримського інженерно-педагогічного університету”. Випуск 10. Економічні науки. - Сімферополь: НІЦ КІПУ, 2007. - С. 40-44.

9. Бербенець О.В. Стан розвитку і ризики інфраструктури ринку м'ясної та яєчної продукції / О.В. Бербенець // Матеріали ІІ регіональної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я”. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2008. - С. 66-68.

Анотація

Бербенець О.В. Стратегія розвитку підприємств з виробництва курячого м'яса і яєць - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2009.