Стратегія економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Стратегія економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери

Цьохла Світлана Юріївна

Донецьк 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор Подсолонко Володимир Андрійович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, академік НАН України Буркинський Борис Володимирович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м. Одеса), директор;

доктор економічних наук, професор Карсекін Валерій Іванович, Київський національний університет культури і мистецтва, завідувач кафедри економіки;

доктор економічних наук, професор Бузні Артемій Миколайович, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва (м. Сімферополь), завідувач кафедри маркетингу.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова.

Анотація

Цьохла С.Ю. Стратегія економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2009.

У дисертаційній роботі виявлені передумови, проблеми та тенденції розвитку курортно-рекреаційної сфери України та її підприємств, які враховано при обґрунтуванні напрямів удосконалення галузевої діяльності та формуванні стратегії економічного розвитку. Розкрито сутність, зміст курортно-рекреаційної діяльності, обґрунтовано економічні складові її розвитку. Виявлено особливості трансформаційних процесів у курортно-рекреаційній сфері, що складаються в реформуванні відносин власності і розвитку підприємництва в галузі. Розроблено методичні підходи до індикативної оцінки функціонування галузевих підприємств, проведено моніторинг господарської діяльності курортів, установлені тенденції розвитку курортно-рекреаційної сфери України.

Встановлено конкурентні переваги вітчизняних курортів на міжнародному ринку послуг. Запропонована диференціація регіонів для спеціалізації курортів та розвитку видів послуг для відповідних споживачів. Проведена рейтингова систематизація оздоровниць за якістю обслуговування. Розроблено економетричні моделі рівня якості послуг за курортними регіонами. Обґрунтовано напрями вдосконалення діяльності та цільового розвитку курортно-рекреаційної сфери. Розроблено економіко-математичну модель оцінки впливу курортно-рекреаційної сфери на формування доходів держави, побудовано прогноз економічного розвитку курортів для використання в економічній політиці.

Ключові слова: ринок послуг, курортно-рекреаційна сфера, стратегія економічного розвитку, стратегічне управління, ціна курортних послуг, якість обслуговування, прогноз економічного розвитку курортів, економічна політика.

Аннотация

Цёхла С.Ю. Стратегия экономического развития курортно-рекреационной сферы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского, Донецк, 2009.

В диссертационной работе выявлены предпосылки, проблемы и тенденции развития курортно-рекреационной сферы Украины и ее предприятий, которые учтены при обосновании направлений совершенствования отраслевой деятельности и формировании стратегии экономического развития. Раскрыта сущность, содержание курортно-рекреационной деятельности, дополнен состав выполняемых функций, теоретически обоснована комплексность курортного продукта. Исследована специфика курортно-рекреационной сферы, роль и вклад в решение вопросов занятости, формирования прибыли национальных, региональных структур, объединений и предприятий. Установлены внутреннее единство организационных составляющих курортно-рекреационной сферы и тесная взаимосвязь с отраслями национального хозяйства. Проанализированы современные проблемы развития социально-ориентированной рекреации, изучены особенности рынка курортно-рекреационных услуг, обоснованы составляющие экономического развития курортно-рекреационной сферы.

Исследованы принципы государственного управления оздоровлением в Украине, конкретизированы функции и расширен набор методов государственного управления, на основе функционального подхода разработана система управления развитием курортно-рекреационной сферы. Выявлены особенности трансформационных процессов в курортно-рекреационной сфере страны, которые состоят в реформировании отношений собственности и развитии предпринимательства. Выявлена тенденция завершениия процесса, приватизации, предложено критерием развития считать приоритет функционирования качественно новых хозяйственных структур над процессом преобразования и перераспределением объектов, созданных в дореформенный период.

Предложена концепция экономического развития курортно-рекреационной сферы на принципах постоянного совершенствования качества услуг, которая содержит основные направления экономического развития с выделением приоритетных направлений относительно совершенствования качества обслуживания, устанавливает формы обеспечения, способы и условия реализации, а также предусматривает моделирование вариантов повышения качества обслуживания и прогнозирование уровня развития курортно-рекреационной сферы, что дает возможность повысить экономические результаты отраслевой деятельности, улучшить качество обслуживания и обеспечить устойчивый спрос в курортно-рекреационной сфере.

Исследован процесс формирования курортно-рекреационной сферы в условиях рыночных отношений и ее изменений в структуре, специализации, в уровнях прибыльности и эффективности использования ресурсов. Разработаны методические подходы по индикативной оценке функционирования предприятий курортно-рекреационной сферы через определение различных видов эффектов с помощью системы показателей, которая отображает динамику изменений, обеспечивает возможность результативного управления развитием. Проведен мониторинг практики хозяйственной деятельности курортов, установлены тенденции развития курортно-рекреационной сферы Украины. Получил дальнейшее развитие теоретико-методологический подход к дифференциации курортных регионов по размещению рекреационных ресурсов. Установлены преимущества отечественных предприятий курортно-рекреационной сферы, стратегические группы конкурентов в условиях развития международной рекреации.

Обоснована необходимость применения методов маркетингового анализа при формировании стратегии экономического развития, осуществлен анализ сегментов внутреннего рынка и потребителей курортно-рекреационных услуг, проведен мониторинг конкурентоспособности цен и затрат отраслевых предприятий, выявлены слабые стороны курортного обслуживания. Предложена методика оценки качества курортно-рекреационных услуг, проведена рейтинговая систематизация здравниц, отражающая экономические проблемы развития. Разработаны модели зависимости уровня качества курортно-рекреационного обслуживания от цены услуг по видам здравниц и курортным регионам, даны рекомендации по их применению в процессе оперативного управления и планирования.

Проанализированы методы экономического регулирования развития курортно-рекреационной сферы. Предложены рекомендации относительно комплексного формирования целевых государственных и региональных программ развития рекреации путем размежевания уровней регулирования и согласования интересов всех субъектов рекреационного процесса. Сформирована многоуровневая система регулирования, которая компенсирует ослабление вертикали государственного управления экономикой. Обоснована значимость экономического роста на базе использования новых знаний и инноваций, сформирована система мероприятий по активизации инновационной деятельности курортно-рекреационных предприятий по направлениям поддержки и способам стимулирования инноваций для рекреации.

Разработана экономико-математическая модель оценки влияния курортно-рекреационной сферы на формирование доходов государства через налоговые платежи субъектов курортно-рекреационной сферы, с помощью которой построен прогноз экономического развития курортов для использования в экономической политике. Оценена эффективность внедрения результатов исследования.

Ключевые слова: рынок услуг, курортно-рекреационная сфера, стратегия экономического развития, стратегическое управление, цена курортных услуг, качество обслуживания, прогноз экономического развития курортов, экономическая политика.

Annotation

Tsohla S.Yu. Economic development strategy of resort and recreational sphere. - Manuscript.

The dissertation is for a scientific degree of а Doctor of Sciences (Economics) on speciality 08.00.03 - Economics and Management of National Economy. - Donetsk National University of Economics and Trade named after Mykhailo Tugan-Baranovsky, Donetsk, 2009.

The prerequisite, problems and tendencies of resort and recreational sphere development are revealed in the dissertation paper for Ukraine and its enterprises, which have been taken into account when basing the directions of the branch's perfection and forming the strategy of economy development of this sphere. The essence, contents of the resort and recreational activity is provided; the economic elements of its development are revealed. The peculiarities of transform processes in resort and recreational system of the country are revealed, that consist of enterprises privatization and entrepreneurship development in the branch. The methodical approaches to the indicative assessment of the branch's enterprises' functioning are worked out, the tendencies of the development of the resort and recreational sphere of Ukraine are defined.

The concrete advantages of Ukrainian resorts at the international service market are distinguished. The regions' difference for resorts' specialization and development of services types for proper consumers is proposed. The rating systematization of the boarding houses as for their services quality has been conducted. The econometric models of the services level as for types of the boarding houses and resort regions are developed. The perfection directions of the activity and targeted development of the resort and recreational sphere are grounded. The economic mathematic model of the influence assessment of the resort and recreational sphere on the state income forming, the forecast of the economic development of the resorts in the use of economic policy is made.

Key-words: service market, resort and recreational sphere, strategy of economic development, strategy management, price of recreational services, quality of servicing, forecast of the economic development of the resorts, economic policy.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин і розвиток підприємництва в Україні, конкуренція на світовому ринку призвели до трансформації господарського механізму рекреації в країні, формуванню нових підходів до організації галузевого бізнесу, виникненню нових технологій курортно-рекреаційного обслуговування. Не зважаючи на унікальний рекреаційний потенціал, в Україні курортна та туристична діяльність поки ще лишаються малоефективними. Вітчизняний ринок курортно-рекреаційних послуг перебуває на низькому рівні - співвідношення ціни і якості послуг далекі від європейських, що негативно відображається на стані та перспективах.

Досвід економічно розвинених країн свідчить про те, що у забезпеченні розвитку економіки найбільш ефективними є принципи стратегічного управління, які дають змогу органам управління не тільки підтримувати зростання соціально-економічної та іншої ефективності діяльності, а й виводити її на інноваційні рівні. Високий рівень розвитку курортно-рекреаційної сфери, яка є важливою передумовою функціонування галузей національного господарства, буде сприяти зміцненню суспільно-економічних зв'язків, збільшенню економічного потенціалу й міжнародного рейтингу країни. Саме тому актуальним є розробка основних напрямів економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери та вдосконалення процесів використання принципів стратегічного управління.

Теоретичні й прикладні аспекти процесу розробки стратегій, основи стратегічного управління представлені у роботах зарубіжних учених: І. Ансоффа, О. Виханського, П. Друкера, У. Кінга, Д. Кліланда, Г. Мінцберга, А. Томпсона, Р. Фатхутдинова. Дослідження процесів використання методів стратегічного управління у сферах національної економіки та формування сучасних технологій управління проводять вітчизняні вчені: О. Азарян, О. Алимов, О. Амоша, Л. Балабанова, М. Білопольський, В. Василенко, В. Геєць, Б. Данилишин, Б. Кваснюк, Є. Лукінов, В. Мамутов, А. Садєков, М. Хвесик, М. Чумаченко, О. Шубін. Значний внесок у формуванні ефективного управління рекреаційно-туристичною сферою зробили зарубіжні вчені В. Азар, І. Барчуков, Дж. Боуен, А. Вєтитнев, І. Зорін, В. Квартальнов, Ф. Котлер, Дж. Майкенз та інші. У зв'язку із зростаючим значенням ефективності управління розвитком рекреаційної галузі в Україні поширюються наукові дослідження у сфері створення теоретичних і методологічних основ у роботах М. Багрова, О. Бейдика, А. Бузні, Б. Буркинського, О. Виноградової, Т. Галушкіної, П. Гудзя, М. Долішнього, В. Євдокименка, В. Карсекіна, Н. Коніщевої, В. Кравціва, О. Любіцевої, Ф. Мазура, В. Мацоли, М. Паламарчука, В. Подсолонка, Ф. Поклонського, В. Савенко, В. Семенова, Д. Стеченко, Т. Ткаченко, С. Харічкова, В. Цибуха, О. Шаптали.

Не зважаючи на високий рівень теоретичних та науково-практичних розробок, недостатньо опрацьованими залишаються проблеми економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери шляхом трансформації її діяльності та вдосконалення якості обслуговування. Подальшого розвитку потребують теоретико-методологічні основи організації рекреаційної діяльності, адекватної до сучасних умов, методичні підходи до проведення оцінки рівня розвитку курортів, теоретичні та практичні засади підвищення рівня економічної ефективності курортно-рекреаційної сфери. Визначене зумовлює актуальність і практичну цінність дисертаційної роботи, її мету, завдання та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до планів наукових досліджень Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь) та пов'язана з науково-дослідною програмою «Формування цілеспрямованої стратегії росту конкурентоспроможності регіонів України» (2008-2010 рр. номер державної реєстрації - 0108U001909), у рамках якої виявлено особливості стратегічного управління економічним розвитком курортно-рекреаційної сфери, яка є пріоритетним напрямом реструктуризації та розвитку економіки АР Крим; науковою програмою «Науково-методичне забезпечення управління розвитком регіону» (2006-2010 рр., номер державної реєстрації 0106U003973), у рамках якої проведено аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку діяльності підприємств курортно-рекреаційної сфери Криму, обґрунтування перспектив та пріоритетних напрямів здійснення політики розвитку рекреації в регіоні; сформовано рекомендації щодо покращення якості обслуговування і підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних курортів; а також відповідно до наукової програми Кримського економічного інституту «ДВУЗ Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» «Реалізація потенціалу соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах трансформації економіко-правових механізмів господарювання» (2007-2010 рр., номер державної реєстрації 0107U003053), у рамках якої досліджено ринкові аспекти курортно-рекреаційної індустрії та розроблено прогнозні моделі розвитку ринку курортно-рекреаційних послуг із використанням критеріїв якості.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних підходів до формування стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери і науково-практичних рекомендацій щодо її реалізації адекватно до сучасних умов економіки країни.

Досягнення поставленої мети дослідження обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- дослідження ролі курортно-рекреаційної сфери у національному господарстві, визначення її соціального та економічного впливу на суспільство і довкілля;

- виявлення та обґрунтування сутності й змісту курортного продукту;

- обґрунтування економічних складових розвитку курортно-рекреаційної діяльності;

- дослідження принципів державного управління сферою оздоровлення в Україні;

- дослідження інституціональних перетворень та проведення моніторингу реформування власності підприємств курортно-рекреаційної сфери, визначення тенденцій розвитку підприємництва в цьому секторі економіки;

- розробка концептуальних основ економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери;

- аналіз сучасного стану курортно-рекреаційної сфери і обґрунтування необхідних заходів для забезпечення її стратегічного розвитку;

- дослідження диференціації курортних регіонів як базового фактору формування стратегічних центрів господарювання;

- виявлення особливостей функціонування й розвитку зарубіжних курортів для встановлення основних факторів конкуренції вітчизняних курортно-рекреаційних підприємств на світовому ринку;

- проведення маркетингового аналізу для оцінки ринкових можливостей суб'єктів курортно-рекреаційної сфери та обґрунтування перспективних напрямів розвитку;

- дослідження рівня якості курортного обслуговування для визначення напрямів вдосконалення діяльності вітчизняних курортів і підвищення їхнього рівня конкурентоспроможності;

- розробка наукових рекомендацій щодо формування цільових державних і регіональних програм стратегічного розвитку курортно-рекреаційної сфери;

- обґрунтування інноваційного забезпечення функціонування й стратегічного розвитку курортно-рекреаційної сфери;

- моделювання результативності функціонування курортно-рекреаційної сфери.

Об'єктом дослідження виступає процес економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери в умовах ринкових перетворень.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення, методичні та практичні питання формування і реалізації стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери України.

Методи дослідження. При проведенні дослідження теоретичною й методологічною базою стали положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних учених у сфері рекреаційної економіки та управління. Вірогідність і обґрунтованість одержаних результатів дисертації обумовлено використанням загальнонаукових та спеціальних методів пізнання: діалектичний метод (дослідження ролі рекреації у національній економіці); системного аналізу та синтезу (дослідження змісту курортно-рекреаційної діяльності, передумов розвитку галузі, моніторингу реформування власності курортно-рекреаційних підприємств, вплив світових тенденцій на національне виробництво); ретроспективного аналізу (дослідження принципів державного управління сферою оздоровлення, динаміки обсягів послуг, чисельності відпочиваючих); методів статистичного, фінансового, факторного аналізу (дослідження кількості установ курортно-рекреаційного сектору, показників їх діяльності, динаміки експорту); метод групування (дослідження суб?єктів, чинників і процесів маркетингового середовища, виділення стратегічних центрів господарювання); методів маркетингового аналізу (оцінка результатів маркетингових досліджень курортних послуг); експертних оцінок (аналіз рівня якості послуг); методів економіко-математичного моделювання (розробка варіантів підвищення якості й конкурентоспроможності курортних послуг); програмно-цільовий метод (розробка напрямів реалізації стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери), структурного моделювання (встановлення структурно-елементної композиції та розробка моделі впливу розвитку курортно-рекреаційної сфери на фіскальні показники).

Проведення розрахунків здійснювалося із використанням можливостей сучасних комп'ютерних технологій, зокрема корпорації Microsoft. Результати дослідження опрацьовано за допомогою прикладних пакетів статистичного аналізу (Statistica, Advanced Crapher).

Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених і практиків, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, звітні дані Державного комітету статистики України та Міністерства культури і туризму України; дані, які розміщено в мережі Інтернет; матеріали наукових і міжнародних конференцій, а також інформація, що зібрана безпосередньо автором шляхом експертного оцінювання і анкетного обстеження суб'єктів курортно-рекреаційної сфери України та АР Крим.

Наукова новизна одержаних результатів складається з теоретичного обґрунтування і розробки цілісної концепції економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери України. Наукові результати виконаного дослідження в сукупності дозволяють вирішити важливу науково-прикладну проблему розробки теоретико-методологічних засад управління розвитком курортно-рекреаційної сфери.

Уперше:

- створена концепція економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери на принципах постійного вдосконалення якості послуг, яка структурована за основними пріоритетними напрямами розвитку (оптимізація виробничої структури, вдосконалення механізму функціонування та створення сучасної системи управління), містить форми забезпечення, способи та умови реалізації, а також моделювання підвищення якості обслуговування та прогнозування розвитку курортно-рекреаційної сфери. Застосування концепції дозволяє розробити та впровадити стратегії підвищення економічної ефективності діяльності курортів;

- розроблено науково-методичні положення щодо проведення оцінки рівня якості курортно-рекреаційних послуг, які полягають у системному дослідженні взаємопов'язаних процесів обслуговування рекреантів та визначають ступінь задоволеності відпочинком, дозволяють ранжувати курортні установи на групи за критеріями якості та встановлювати економічно успішні, що необхідно враховувати при формуванні та реалізації стратегії економічного розвитку;

- встановлено економетричну залежність рівня якості обслуговування та ціни курортно-рекреаційних послуг за допомогою побудови моделей «ціна-якість» для пансіонатів та санаторіїв за курортними регіонами, що дозволяє обґрунтувати напрями вдосконалення діяльності та цільового розвитку курортно-рекреаційної сфери, сформувати варіанти підвищення якості й конкурентоспроможності курортно-рекреаційних послуг;

- розроблено економіко-математичну модель результативності функціонування курортно-рекреаційної сфери на основі структурно-елементної композиції фіскальних та галузевих показників соціальної й економічної ефективності, що дало можливість розрахувати прогноз регіонального розвитку курортів із метою формування ефективної економічної політики.

Удосконалено:

- механізм реалізації потенційних можливостей стратегічного розвитку курортно-рекреаційної сфери на підставі реформування власності підприємств, взаємодії розвитку підприємництва і підтримки конкурентоспроможності та створення позитивного іміджу, що дозволяє забезпечити сталий розвиток курортів. Доведено, що істотним критерієм, який визначає перехід економіки курортно-рекреаційної сфери від трансформаційного періоду до зрілої стадії, є досягнення в розвитку власності пріоритету формування й функціонування якісно нових господарських структур над процесом перетворення й перерозподілу об'єктів, створених, переважно, у дореформений період;

- науково-методичний підхід до індикативної оцінки функціонування підприємств курортно-рекреаційної сфери через визначення комерційного, технічного, інституційного, соціального, фінансового ефектів за допомогою системи показників, що відображає поточний рівень, динаміку змін у економічному стані суб'єктів курортно-рекреаційної діяльності, що дозволяє провести діагностику економічних результатів і встановити особливості та тенденції розвитку;

- науково-методичний підхід до диференціації курортних регіонів за розміщенням рекреаційних (природних) ресурсів на підставі рівнянь оцінки рекреаційного потенціалу для спеціалізації курортів за переліком послуг, що дозволить визначати групи відповідних споживачів та формувати адекватні стратегії економічного розвитку територій;

- систему державного регулювання розвитку курортно-рекреаційної сфери, а саме: розроблено відповідні загальнодержавну та регіональну програми з виділенням і систематизацією методів та інструментів її реалізації. Зокрема, запропоновано рекомендації щодо регулювання розвитку курортно-рекреаційної сфери економічними методами із установленням чітких розмежувань повноважень у сфері рекреації між державними, регіональними й галузевими органами управління.

Дістало подальший розвиток:

- визначення терміна «рекреація» як економічної категорії. На відміну від традиційного трактування і розуміння рекреації лише як синоніма відпочинку за межами місця проживання запропоновано визначати рекреацію як: специфічний сектор національного господарства, сферу соціально-економічної та екологічної державної політики для реалізації комплексних рекреаційних потреб громадян;

- теоретико-методологічні положення щодо комплексності курортного продукту, що поєднує оздоровчу технологію з послугами розміщення, харчування, спортивними та анімаційними заходами, організацією дозвілля і додаткового сервісу, та щодо організації курортної індустрії на принципах забезпечення раціонального споживання природних ресурсів, розвитку матеріально-технічної бази, ефективного використання виробничих ресурсів, забезпечення прибуткової діяльності й орієнтації на світові стандарти обслуговування;

- наукове обґрунтування підходів до державної політики соціально-економічного розвитку курортів на основі поєднання принципів саморозвитку та державного регулювання. На засадах функціонального підходу сформована система державного управління розвитком курортно-рекреаційної сфери, конкретизовані функції та розширено набір методів реалізації державної політики управління розвитком рекреації в країні, що дозволило підвищити ефективність галузі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні й методологічні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних методик і рекомендацій щодо розробки й реалізації стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери. Найбільшу практичну цінність мають: методологічні засади формування стратегічних напрямів розвитку курортно-рекреаційної сфери; методика індикативної оцінки функціонування підприємств курортно-рекреаційної сфери для визначення змін в економічному розвитку; механізм оцінки ринкових можливостей суб'єктів курортно-рекреаційної сфери на основі маркетингових досліджень; обґрунтування основних складових підвищення конкурентоспроможності вітчизняних курортів; методичні підходи до обґрунтування рішень, спрямованих на реалізацію стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери на рівні держави і регіону; побудовані моделі залежності рівня якості обслуговування та ціни послуг за видами курортно-рекреаційних підприємств та курортними регіонами; модель результативності функціонування курортно-рекреаційної сфери для формування регіональної економічної політики.

Практичне значення результатів дослідження та їх використання в господарській діяльності підтверджено відповідними документами. Запропоновані організаційно-методичні розробки щодо удосконалення процесу стратегічного розвитку курортно-рекреаційної сфери використовуються Постійною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань рекреаційного, санаторно-курортного комплексів і туризму при запровадженні ефективних механізмів реалізації рекреаційної політики в Криму (лист № 08-21/59 від 13.10.2008 р.), система стратегічного планування діяльності підприємств в сфері лікувально-оздоровчих послуг апробована Міністерством економіки АР Крим при виконанні планово-економічних та прогнозних розрахунків показників курортно-рекреаційної сфери (довідка про впровадження № 040/975 від 23.10.2008 р.), методика обґрунтування рішень, спрямованих на реалізацію стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери та рекомендації щодо кооперації роботи рекреаційних підприємств використані Міністерством курортів і туризму АР Крим при розробці Програми підготовки до курортного сезону та Концепції розвитку морського берега на 2006-2016 роки (лист № 01-29/886 від 06.07.2006 р.), методичні рекомендації проведення комплексного аналізу стану курортних підприємств використані Управлінням культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації при формуванні комплексу заходів підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі регіону (довідка № 128/01-8/09 від 22.08.2008 р.), розроблені прогнози факторів і умов подальшого розвитку діяльності санаторно-курортних підприємств використані Кримським республіканським науково-дослідницьким інститутом фізичних методів лікування й медичної кліматології ім. І. М. Сєченова для формування програми підвищення економічної ефективності роботи курортних установ з лікуванням (довідка № 182 від 25.08.2008 р.), методичні рекомендації з оцінки ключових показників росту підприємницької діяльності впроваджені Кримським інститутом курортної індустрії «Лігма» для виявлення особливостей економіки курортно-рекреаційного комплексу та розробки нових принципів управління з метою підвищення ефективності діяльності (довідка про впровадження № 39 від 10.06.2008р.), рекомендації з оцінки конкурентоспроможності санаторно-курортних установ та можливостей росту впроваджено членами Асоціації курортів Криму для використання при розробці підприємницької стратегії (довідка № 02/10 від 21.10.2008 р.), рекомендації щодо управління інвестиційною активністю використані ТОВ СКК «Голубой залив» (смт. Симеїз) при розробці бізнес-плану «Реконструкції, подальшої експлуатації та розвитку санаторно-курортного комплексу» (довідка № 116 від 03.09.2008 р.).

Теоретичні здобутки та науково-практичні рекомендації, які викладено у роботі, використовуються в навчальному процесі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін «Основи інвестиційної політики», «Прогнозування», «Інноваційна економіка», «Економічна діагностика», «Управління якістю» (довідка про практичне впровадження № 82-06.11/2388 від 24.10.2008 р.), та в навчальному процесі Кримського економічного інституту «ДВУЗ Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України в рамках навчальних дисциплін «Бізнес-планування в туріндустрії» та «Економіка готельних, курортних та туристських підприємств» (акт впровадження від 14.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Висвітлені у дисертаційній роботі пропозиції та висновки належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії та практики стратегічного управління. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок у спільно опублікованих роботах конкретизовано у списку праць з теми дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення і практичні результати дисертаційної роботи представлені і обговорені на Міжнародному конгресі «Оздоровниця-2008» (м. Москва, 2008 р.);

міжнародних наукових конференціях: «Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою» (м. Бердянськ, 2006 р.); «Теорія та практика підприємницької діяльності» (м. Сімферополь, 2006 р.); «Стратегії розвитку України у глобальному середовищі» (м. Севастополь, 2007 р.); «Управління економічними системами: концепції, стратегії та інновації розвитку» (м. Хмельницький, 2007 р.); «Фінансові ринки та інститути» (м. Харків, 2007р.); «Становлення сучасної економіки: науково-практичні аспекти» (м. Севастополь, 2008 р.) ; «Сучасні напрямки теоретичних і прикладних досліджень 2008» (м. Одеса, 2008 р.); «Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації» (м. Тернопіль, 2008р.); «Україна та світове співтовариство: теорія та практика господарювання» (м. Сімферополь, 2008 р.);

всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Сімферополь, 2006 р.); «Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства» (м. Житомир, 2006 р.); «Інноваційні стратегії економіки регіонів» (м. Київ, 2007 р.);

науково-практичних конференціях регіонального рівня: «Правові проблеми розвитку сучасної України» (м. Сімферополь, 2004 р.), «Сучасні концепції реформування права власності в Україні» (м. Сімферополь, 2004 р.), «Туризм, курорты и наука. Инновационный менеджмент и маркетинг как средство эффективного управления туристской и курортно-рекреационной отраслью» (м. Сімферополь, 2004 р.); «Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах» (м. Ялта, 2005 р.); «Актуальні проблеми економічних та суспільних наук» (м. Сімферополь, 2006-2007 рр.); «Проблеми формування інноваційних механізмів у сучасних умовах. Соціально-економічний розвиток Криму на основі кластерів» (м. Сімферополь, 2007 р.); «Наука та бізнес. Проблеми розвитку малого інноваційного підприємництва» (Сімферополь, 2007 р.); «Актуальні питання соціально-економічного розвитку регіонів в сучасних умовах» (м. Сімферополь, 2007 р.); «Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери» (м. Вінниця, 2008 р.); «Туризм, курорты и наука. Стратегический менеджмент в туризме» (м. Сімферополь, 2008 р.); «Социально-экономическое развитие Крыма на основе кластеров» (м. Сімферополь, 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 50 наукових праць загальним обсягом 71,4 д.а., з яких особисто автору належать 36,7 д.а., із них у спеціалізованих виданнях, затверджених у переліку ВАК України, 24 роботи обсягом 8,3 д.а., особиста монографія обсягом 22,0 д.а., колективна монографія обсягом 29,9 д.а., з якої особисто автору належать 0,5 д.а., навчальний посібник обсягом 38,5 д.а., з якого особисто автору належать 1,2 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 471 сторінку комп'ютерного тексту. Основний зміст викладено на 362 сторінках. Робота має 15 додатків на 71 сторінці. Дисертація містить в основному тексті 81 таблицю та 57 рисунків, що займають 34 сторінки. Список використаних джерел охоплює 320 найменувань на 38 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційної роботи, викладено зв'язок з науковими програмами, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. У першому розділі «Теоретико-методологічні основи рекреаційної діяльності в Україні» досліджено теоретичні аспекти розвитку рекреаційної діяльності, сутність, особливості та роль рекреаційної сфери в розвитку суспільного виробництва та національного господарства, проаналізовано сучасні проблеми розвитку соціально-орієнтованої рекреації, виявлена специфіка ринку курортно-рекреаційних послуг. Дослідження еволюційного розвитку теоретичних підходів до визначення терміна «рекреація», показали, що у вітчизняній літературі переважало тлумачення рекреації як синоніма відпочинку за межами місця проживання. Останнім часом визначився перехід до нового бачення рекреації, який систематизує й уточнює її складові. На базі вивчення змісту та прояву основних суспільних функцій рекреації запропоновано визначати її як: специфічний сектор національного господарства, сферу соціально-економічної та екологічної державної політики для реалізації комплексних рекреаційних потреб громадян. Доведено, що рекреаційні послуги мають низку характеристик, які відрізняють їх від товарів та інших видів послуг, а саме: нематеріальність, соціально-медичну спрямованість, комплексність, залежність якості від зовнішніх факторів, що, відповідно, потребує використання особливих методів регулювання.

У контексті розгляду кола понять стосовно рекреаційної діяльності, проаналізовано внутрішню єдність організаційних складових і тісний взаємозв?язок із галузями національного господарства. Таким чином, курортно-рекреаційна сфера охоплює галузі сфери послуг і пов'язані з нею виробничі галузі, призначені для обслуговування відпочиваючих (рекреантів). При дослідженні ролі курортно-рекреаційної сфери в розвитку суспільного виробництва та національного господарства встановлено, що економічний вплив виявляється багатьма шляхами: прямий внесок простежується через підвищення зайнятості населення, одержання прибутку національними, регіональними структурами і підприємствам, а сукупний економічний ефект доповнюють позитивні показники діяльності інших галузей національного господарства - зниження захворюваності, підвищення продуктивності праці, продовження термінів трудової діяльності тощо.

Визначено комплексний характер рекреаційних потреб, що зумовлює необхідність залучення до процесу рекреаційного обслуговування підприємств багатьох галузей виробничої й невиробничої сфери. Комплексність пропонованого споживачеві курортного продукту пов'язано з великою кількістю основних послуг, які пропонують відпочиваючим: лікувально-профілактичні; розміщення; харчування; спортивно-оздоровчі; анімаційні та дозвілля; сервісні й побутові послуги. Обґрунтовано, що організація економічної діяльності господарюючих суб'єктів курортно-рекреаційної сфери базується на принципах забезпечення раціонального споживання природних ресурсів, розвитку матеріально-технічної бази, ефективного використання виробничих ресурсів, забезпечення прибуткової діяльності та орієнтації на світові стандарти обслуговування. Проаналізовано передумови розвитку рекреаційної сфери в Україні та визначено його сприятливі умови й багаті рекреаційні ресурси для лікування й відпочинку населення, розвитку туризму й спорту. Для успішного функціонування необхідно забезпечити галузь адекватною системою управління, яка базуватиметься не лише на ініціативності підприємництва, а й на досягненнях сучасної науки в сфері стратегічного управління.

Встановлено, що задоволення персоніфікованого попиту сформувало інститут посередників між споживачами рекреаційних послуг і підприємствами розміщення в особі турагентств і туроператорів, усе більш активно працюючих не тільки на зовнішньому, але й на внутрішньому ринку. На основі дослідження становлення ринкових принципів у функціонуванні курортно-рекреаційної сфери, визнано, що поступово зникає різниця між санаторно-курортною та туристсько-екскурсійною системами, і можна стверджувати про формування в країні єдиного ринку курортно-рекреаційних послуг, для якого характерне: наявність загального споживача послуг, подібність організації розміщення й оплати за проживання.

Така тенденція суттєво актуалізує проблему теоретичного обґрунтування розвитку курортів у нових економічних умовах під впливом численних факторів позитивного та негативного впливу, і, як наслідок, виникає необхідність забезпечення прибуткової роботи оздоровниць. Проведення моніторингу адаптації курортно-рекреаційної сфери країни до нових умов показало, що при тенденції скорочення кількості санаторно-курортних закладів, кількість рекреантів на вітчизняних курортах щорічно зростає. Встановлено, що подальший розвиток курортно-рекреаційної сфери вимагає принципово нових підходів, які трансформують кількісні зміни в якісні та дозволять підвищити її конкурентоспроможність.

У другому розділі «Концептуалізація стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери» розглянуто засоби регулювання курортно-рекреаційної сфери, реформування власності її підприємств, досліджено економічний механізм розвитку підприємництва в цій сфері, обґрунтовано концептуальні напрями формування стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери. Досліджено проблеми розвитку вітчизняної курортної галузі та встановлено, що основний розвиток і наукове обґрунтування рекреаційної діяльності відбулося в радянський період, а санаторно-курортне обслуговування було ланкою системи охорони здоров'я. У спадок Україні залишилася багатовідомча підпорядкованість курортно-рекреаційних підприємств, та основні принципи державного управління сферою оздоровлення.

Проведений у роботі багатофункціональний аналіз сучасного етапу розвитку курортно-рекреаційної діяльності в Україні дозволив обґрунтувати її подальше управління на ринкових засадах із елементами державного регулювання і поділяти на дві основні складові: ринковий механізм, що базується на принципах економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, та регулювання, що передбачає створення умов для ефективного функціонування самого ринкового механізму та усунення негативних наслідків ринкових процесів, для захисту національних інтересів на світовому туристичному ринку. Розроблена система управління розвитком курортно-рекреаційної сфери сформована на основі функціонального підходу, яка може ефективно застосовуватися для управління на державному й на регіональному рівнях.

У роботі стосовно до курортно-рекреаційної сфери було конкретизовано функції і набір методів реалізації політики управління розвитком, що дозволило підвищити ефективність функціонування галузі. Визначено, що комерціалізація господарської діяльності та приватизація санаторно-курортних підприємств стали істотним кроком у напрямі створення конкурентного ринкового середовища та формування вітчизняного ринку курортно-рекреаційних послуг. Дослідження структури власності підприємств рекреаційної сфери в Україні показали, що приватна власність переважає, до того ж у туристичному бізнесі складає 61,5%; готельному - 57,2%; санаторно-курортній системі - 58%. Встановлено, що більша частина оздоровниць, які було приватизовано, є акціонерними товариствами. У ході приватизації в більшості випадків ініціатива виходила від трудових колективів, і обирався варіант створення акціонерного товариства. Крім колективу, власниками великих пакетів акцій є державні міністерства й відомства. Результати проведених досліджень процесів реформування власності підприємств курортно-рекреаційної сфери Криму, який лідирує серед регіонів України за кількістю оздоровчих організацій і місткістю санаторно-курортних установ, свідчать про тенденцію завершення процесу приватизації: якщо в 1999 р. не було оздоровниць приватного типу власності, в 2002 р. цей показник склав 8%, а в 2007 р. - 70%.

Реальні приклади доводять, що суб'єкти різних форм власності можуть працювати ефективно. Порівняння динаміки таких показників, як обсяг послуг, продуктивність праці, обсяг основних засобів і рівень зарплати виявило перевагу приватизованих підприємств. Доведено, що істотним критерієм, який визначає перехід економіки курортно-рекреаційного сектора від трансформаційного періоду до зрілої стадії, є пріоритет формування й функціонування якісно нових господарських структур над процесом перетворення й перерозподілом об'єктів, створених у дореформений період.

Обґрунтовано, що рекреація, як економічно вигідна сфера господарювання, має всі підстави зайняти в перспективі одне із профілюючих місць у структурі національного господарства. Для подальшого розвитку курортно-рекреаційної сфери необхідна співпраця відповідних підприємств з метою підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів, орієнтуючись на високоякісні послуги. Проблема забезпечення якості носить у сучасному світі універсальний характер. Від того, наскільки вона вирішується, залежить розвиток галузі, комерційний успіх учасників діяльності. Встановлено пріоритетні напрями розвитку курортів по вдосконаленню якості обслуговування. Для реалізації зазначених положень розроблено концепцію економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери, спрямовану на вирішення комплексу завдань правового, економічного, соціального та екологічного характеру.

Запропонована концепція містить основні напрями економічного розвитку з виділенням пріоритетних напрямів по вдосконаленню якості обслуговування, встановлює ряд дій цільового розвитку, забезпечення нормативно-правового, науково-методичного, організаційно-фінансового та рекламно-інформаційного характеру, способи й умови реалізації на базі процесу постійного вдосконалення якості послуг; передбачає моделювання варіантів підвищення якості обслуговування та прогнозування розвитку курортно-рекреаційної сфери. Застосування концепції дозволить розробляти й запроваджувати стратегії підвищення економічної ефективності діяльності курортів.

У третьому розділі «Стратегічний аналіз середовища курортно-рекреаційної сфери» проведено моніторинг практики господарчої діяльності кримських курортів, обґрунтовано підходи до диференціації курортних регіонів, встановлено стратегічні групи конкурентів в умовах розвитку міжнародної рекреації. У дисертаційній роботі досліджено процес формування курортно-рекреаційної сфери в умовах ринкових відносин, і її змін, які відбулися протягом 1997-2007 рр. у структурі, спеціалізації, у рівнях прибутковості й ефективності використання ресурсів, проведено комплексний аналіз економічних і маркетингових аспектів кримських курортів.

Оцінка роботи підприємств курортно-рекреаційної сфери Криму проводилася за сформованою системою індикаторів розвитку курортного обслуговування, включаючи групи абсолютних і відносних; кількісних та якісних; основних і додаткових показників, які відображають поточний рівень, динаміку змін у економічному положенні суб'єктів курортно-рекреаційної діяльності, що дозволяє проводити не тільки діагностику стану, а й оцінити характер розвитку. За підсумками оцінки встановлено наступні особливості та тенденції розвитку курортно-рекреаційної сфери України:

у кримському регіоні, як і по країні загалом, спостерігається збільшення кількості зареєстрованих підприємств відпочинку та скорочення кількості оздоровниць, у яких кількість відпочиваючих і обсяг реалізації рекреаційних послуг збільшується щорічно;

починаючи з 2004 р., ситуація в сфері діяльності стабілізується й відбувається поступове зростання за всіма економічними показниками, крім прибутку;

курортно-рекреаційна сфера Криму залишається нерентабельною у зв'язку з реалізацією на її території низки великих інвестиційних проектів, які мають значні поточні витрати;

спостерігається підвищення середньої вартості проживання й собівартості послуг для відпочиваючих;

зростання експорту рекреаційних послуг відбувається за рахунок туристичних підприємств;

простежується нарощування обсягів платежів до бюджетів різних рівнів.

Розглядаючи персонал як чинник підвищення якості обслуговування на курортах, проведено дослідження умов використання та професійного розвитку робітників. Результати аналізу свідчать, що існуюча матеріальна мотивація праці не містить стимулів і не сприяє якісному розвитку: заробітна плата працівників курортно-рекреаційних підприємств нижче середнього рівня в регіоні, щорічно підвищують кваліфікацію не більше 3% загальної чисельності зайнятих у рекреаційній сфері. Для розвитку курортного сектора запропоновано вирішити питання про підготовку й перепідготовку фахівців у цій сфері, навчання за галузевими спеціальностями організовувати в регіонах, найбільш активних у туристичному бізнесі. Встановлено, що визначальним фактором досягнення нових конкурентних переваг є активна інвестиційна діяльність, побудована на ефективному моніторингу інвестиційних та інноваційних проектів. У роботі здійснено оцінку стану інвестиційної діяльності в галузі, та виявлено тенденцію зростання прямих іноземних інвестиції в основний капітал підприємств курортно-рекреаційної сфери регіону з 107,7 млн. дол. США у 2000 р. до 288,9 млн. дол. США у 2007 р. Це дозволяє обновляти курортні міста, активно реконструювати оздоровниці, готелі, динамічно розвивати індустрію відпочинку. У такій ситуації для подальшого розвитку ринку рекреаційних послуг запропоновано тісну співпрацю відповідних підприємств регіону для акумуляції інвестицій із метою ефективного розвитку рекреаційної діяльності. Для поглибленого дослідження ситуації, що склалася в курортно-рекреаційній сфері, проведено економіко-статистичний аналіз динаміки основних показників у розрізі курортних регіонів.

Визначено, що в Криму наявна регіональна диференціація курортних регіонів, що історично обумовлено, по-перше, розміщенням рекреаційних (природних) ресурсів; по-друге, сформованою за багато років спеціалізацією курортів і облаштованістю інфраструктури. Вивчення тенденцій і визначення перспектив розвитку курортних регіонів проведено з використанням інструментів економіко-статистичного аналізу та математичного моделювання. Виконано розрахунки щодо визначення залежності обсягу реалізації рекреаційних послуг (У) від комплексного фактору х - умовний час, що поєднує у собі всі реальні умови, що вплинули на зміну середовища діяльності.

Досліджуючи зростання реалізації послуг, відзначимо, що «ривок» м. Ялта більш потужний у порівнянні з м. Євпаторія й м. Алушта, тому що значення числового коефіцієнта при х (що характеризує швидкість змін) 82,786 >38,463 >29,298. Курорти м. Саки, м. Судак і м. Феодосія розвиваються низькими темпами (коефіцієнти відповідно 14,596; 8,441 і 7,875), інші міста й райони - інертні. Розрахункові дані свідчать також про те, що більш розвинутою, тобто підготовленою до діяльності, є «вихідна база» м. Ялта, потім м. Євпаторія й м. Алушта (підтверджують відповідні коефіцієнти вільних членів у рівняннях: 262; 98,704 і 50,585). Доведено, що регіональна диференціація курортних регіонів впливає на показники господарювання рекреаційних підприємств, пояснює різницю в рівнях цін на курортно-рекреаційні послуги, обсяги експорту і формує групи відповідних споживачів. Запропоновано для формування адекватної стратегії економічного розвитку проводити спеціалізацію курортів за переліком послуг та формування групи відповідних споживачів на базі індивідуальної результативності господарювання за участю зацікавлених сторін мікро- і макрорівня.