Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Одеський державний аграрний університет

Економічний факультет

Кафедра економічної теорії і економіки підприємства

Курсова робота

з дисципліни «Статистика»

на тему «Економіко-статистичний аналіз прибутку від реалізації та рентабельності продукції зернових культур в ПАТ «Агрофірма «Колос»

м. Ладижина Вінницької області»

Виконала студентка Пучко Н.С.

економічного факультету

напряму підготовки «Бухгалтерський облік та аудит»

1 групи 2 курсу

денної форми навчання

Керівник: Лопотан Л.В.

Перевірив: Топов А.Г.

Одеса 2015

Зміст

• Вступ
• Розділ 1
• Науково-методичні основи економіко-статистичного аналізу прибутку від реалізації та рентабельності виробництва зерна
• 1.1 Завдання та джерела даних економіко-статистичного аналізу прибутку від реалізації і рентабельності
• 1.2 Сутність прибутку та рентабельності і методика їх розрахунку
• 1.3 Методика економічно-статистичного аналізу прибутку від реалізації та рентабельності виробництва зерна
• Розділ 2
• Сучасний стан виробництва зерна в Україні
• 2.1 Сучасний стан та обсяги виробництва зернових культур в Україні
• 2.2 Економічна характеристика підприємства
• 2.3 Динаміка прибутку від реалізації та рентабельності продукції зернових культур в підприємстві
• Розділ 3
• Економіко-статистичний аналіз прибутку від реалізації та рентабельності виробництва зерна
• 3.1 Аналіз тенденцій прибутку від реалізації виробництва продукції зернових культур
• 3.2 Індексний аналіз прибутку від реалізації виробництва продукції зернових культур
• 3.3 Аналіз впливу факторів на прибуток від реалізації та рентабельності виробництва продукції зернових культур і шляхи їх підвищення
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додатки

Вступ

Зернове господарство України має давню історію. Ще в середньовіччі українське зерно користувалося популярністю на західноєвропейських ринках і навіть Франція закуповувала його у дуже великій кількості для внутрішніх потреб. На сьогоднішній день українське зерно втратило свою загальноєвропейську роль, однак і зараз Україна має всі умови для розвитку сільського господарства, але вони диференційовані за природними зонами. Кожна зона має власні особливості у структурі земельних ресурсів, сільськогосподарських та лісових угідь.

Зернове господарство складає основу рослинництва і всього сільськогосподарського виробництва. Це визначається багатосторонніми зв'язками зернового виробництва з суміжними галузями сільського господарства і промисловості.

Хліб та хлібні продукти є важливими продуктами харчування для більшої частини населення країни, а по калорійності займають майже половину всього харчового балансу в раціоні людини.

Практика показує, що без розвинутого зернового виробництва неможливо спеціалізувати економічні райони на виробництво продукції тваринництва, розвивати виробництво технічних культур та інших галузей сільського господарства. Зерно - це не тільки продукт харчування для населення, але і незамінний корм для худоби і птиці.

У вартості продукції рослинництва зернові культури займають близько 35%, а в структурі посівних площ на їх частку припадає майже 56%. На виробництво зерна витрачається 20% всіх затрат праці в рослинництві.

Зерно, як, сільськогосподарська продукція, в економічному відношенні має ряд переваг. Воно добре зберігався в сухому вигляді, легко, перевозиться на великі відстані; має високу ступінь сипучості.

Тому необхідно розвивати зернове господарство, як основу сільськогосподарського виробництва та одну з ланок підвищення економіки країни. Ось що обумовило актуальність обраної теми.

Багато вчених займаються цією темою, її розглядали такі науковці як В.П.Долинський, В.К.Савчук, М.І.Ковальчук, Г.Г.Омельяненко та багато інших.

Метою курсової роботи є економіко-статистичний аналіз прибутку від реалізації та рентабельності продукції зернових культр.

Завдання курсової роботи полягає:

1. в узагальненні теоретичних та практичних аспектів економіко-статистичного аналізу прибутку від реалізації та рентабельності продукції зернових культур ;

2. в аналізі впливу різних факторів на рівень прибутку від реалізації та рентабельності продукції зернових культур;

3. оцінці сучасного стану виробництва зернових культур в Україні;

4. зробити висновки на основі проведених аналізів.

Об'єктом курсової роботи є процес формування прибутку від реалізації та визначення рівня рентабельності продукції зернових культур у досліджуваному підприємстві.

Предметом курсової роботи є методологічні та організаційні основи економіко-статистичного аналізу прибутку від реалізації та рентабельності продукції зернових культур

У курсовій роботі будуть застосовані такі статистичні методи, як: аналіз рядів динаміки, індексний аналіз, факторний аналіз, кореляційно-регресивний аналіз, дисперсійний аналіз, графічний і табличний метод; методи групувань; методи теоретичних досліджень та загально - наукові методи; методи збирання статистичної інформації.

Основними джерелами інформації для досліджень послужили дані річних звітів ПАТ «Агрофірми «Колос» м. Ладижина з 2006 по 2014 рр.

Розділ 1

Науково-методичні основи економіко-статистичного аналізу прибутку від реалізації та рентабельності виробництва зерна

1.1 Завдання та джерела даних економіко-статистичного аналізу прибутку від реалізації і рентабельності

аналіз прибуток реалізація рентабельність

Прибуток - найважливіший комплексний якісний показник ефективності діяльності підприємства, який у вартісній формі відображає кінцевий підсумок всіх сторін роботи: виробництва та реалізації продукції, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, наявних в його розпорядженні. Від його величини залежить стабільність фінансового стану підприємства, виконання зобов'язань перед бюджетом, кредиторами. Деяка частина прибутку використовується на виплату дивідендів власникам, формування резервного капіталу, а інша є джерелом розширеного відтворення діяльності. Управління прибутковістю діяльності є першочерговим завданням, тому аналізу фінансових результатів та факторам їх формування приділяється велика увага.

Прибуток -- частина додаткової вартості, виробленої, реалізованої та готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість реалізується і набуде грошової форми.

Отже, об'єктивна основа прибутку пов'язана з потребою первинного розподілу додаткового продукту. Таким чином, прибуток -- об'єктивна економічна категорія, тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту [7 с. 123-124].

Водночас прибуток -- це показник, який формується на мікрорівні. Прибуток відображає результати фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання і зазнає впливу багатьох чинників. У формуванні прибутку підприємств є особливості залежно від сфери їх діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин тощо.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відображається в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій та іншої діяльності. Отже, прибуток -- важливий показник, що характеризує фінансовий результат діяльності підприємства [19, с. 29].

Зростання прибутку означає збільшення потенційних можливостей підприємства, підвищення ступеня його ділової активності. За прибутком визначається доля доходів власників підприємств, розміри дивідендів акціонерів та інших доходів. Прибуток визначає також рентабельність капіталу, впливає на вартість усього підприємства загалом.

Прибуток - це один із основних показників, який вивчають всі користувачі інформації (внутрішні та зовнішні) з огляду на свої інтереси. Так, керівники підприємств аналізують темпи зростання прибутку, адже зростання прибутку становить базу для самофінансування розширеного відтворення виробництва, вирішення соціальних проблем і задоволення матеріальних потреб трудових колективів.

Основними цілями аналізу прибутку є такі:

1. перевірка обґрунтованості й напруженості планового прибутку;

2. загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка;

3. визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом), вивчення динаміки зміни прибутку за кілька звітних періодів;

4. вивчення впливу на зміну суми прибутку чинників, які водночас є складовими частинами прибутку;

5. визначення суми резервів зростання прибутку і розробка рекомендацій щодо використання їх у виробництві;

6. вивчення основних напрямів розподілу прибутку [43, с. 326-327].

Оцiнку iнтенсивностi та ефективності дiяльностi підприємства проводять не лише за показником прибутку, але й за показником рентабельностi.

Рентабельність - відносний показник, що порівнює одержаний ефект з витратами або ресурсами, використаними для його досягнення. У сучасній аналітичній практиці застосовується безліч показників рентабельності, які з різних позицій характеризують прибутковість діяльності підприємств. Найчастіше використовується чотири показника: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі не існує. Тому зростання усіх показників рентабельності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Залежно від того, з чим порівнюється показник прибутку виділяють і групи коефіцієнтів рентабельності (рентабельність капіталу, рентабельність продажів та інша).

Основними завданнями аналізу рентабельності підприємства є:

- оцінка виконання плану і прогнозу рентабельності підприємства;

- вивчення динаміки показників рентабельності;

- виявлення і кількісний вимір впливу факторів на показники рентабельності підприємства;

- пошук резервів зростання рентабельності роботи підприємства;

- розробка заходів щодо використання виявлених резервів [29, с. 97].

Основним джерелом інформації для оцінки рентабельності підприємства є форма 1 “Баланс” (дані про ресурси підприємства, що використовуються для отримання доходу та прибутку) та форма 2 “Звіт про фінансові результати”, де міститься інформація щодо чистого прибутку підприємства та витрат (за видами діяльності та елементами), які були здійсненні для отримання доходу та відповідного прибутку.

Аналіз загальної рентабельності має значення для комплексної характеристики роботи з погляду ефективність використання всього виробничого потенціалу, яке знаходить у розпорядженні виробничого підприємства.

Основна мета аналізу прибутку і рентабельності підприємства - це визначення і підрахунок можливих резервів зростання прибутку [12, с.127-128].

Узагальнюючи викладене вище, необхідно підкреслити, що значення аналізу рентабельності полягає в оптимізації процесу управління основною діяльністю підприємства шляхом наукового обґрунтування резервів підвищення її ефективності.

1.2 Сутність прибутку та рентабельності і методика їх розрахунку

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування отримання прибутку суб'єктами господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції мас деякі особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробничої сфери, торгівлі, сфери послуг.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути застосовані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показниками витрат па одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.

Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані:

1. Перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.

2. Собівартість одиниці продукції.

3. Ціна одиниці продукції (ціна виробника).

Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надто трудомісткий, коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів [4, с. 103-104].

Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на 1 грн. продукції. Це укрупнений метод. Може застосовуватись по підприємству в цілому за розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді.

За цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну [19, с. 32].

Економічний (аналітичний) метод. Може використовуватися для розрахунку прибутку від випуску (реалізації) продукції. Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, але також і вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції; асортименту та якості продукції.

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді. Порівнянна продукція - це продукція, що вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція - це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді.

Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

ѕ визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

ѕ порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

ѕ виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

ѕ розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується [41, с. 127-128].

Розрахунок базового прибутку здійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період. Базовий прибуток - це прибуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому. За його розрахунку здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку з урахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, що планується: зміна оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції, зміна рентабельності окремих видів продукції, зниження їх собівартості. Від точного розрахунку базового прибутку залежить точність усіх наступних розрахунків.

Абсолютна сума балансового прибутку, отримана підприємством, у тому числі прибуток від основної діяльності є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг) [22, с. 104].

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як по точні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків [19, с. 34].

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найширшому понятті рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманою прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках [32, с. 204-205].

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може ґрунтуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість (виробнича або повна); собівартість за виключенням матеріальних витрат (рентабельність щодо заново створеної вартості); вартість в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції, тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств [31, с. 264-265].

1.3 Методика економічно-статистичного аналізу прибутку від реалізації та рентабельності виробництва зерна

Групування взагалі, як основний елемент статистичного зведення, є розподіл сукупності масових явищ і процесів суспільного життя на типи і групи за найбільш характерними ознаками. Якщо ознаками виступають кількісні показники, то такий вид робіт називають у вузькому розумінні безпосередньо статистичним групуванням.

Метою статистичного групування є поділ сукупностей на однорідні типові групи за існуючими для них кількісними ознаками з метою всебічної характеристики їхнього стану, розвитку і взаємодії.

За допомогою групувань вирішують три важливі взаємопов'язані завдання:

· виділення різних соціально-економічних типів явищ (процесів) та всебічна їх характеристика;

· дослідження структури масової сукупності;

· вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності [6, с. 28-29].

Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види:

ѕ Типологічні - це групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї теж закономірності факторів).

ѕ Структурні - це групування, що характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою. З допомогою таких групувань аналізують структуру сукупності і структурні зрушення в розвитку соціально-економічних явищ і процесів.

ѕ Ааналітичні - це групування, які спрямовані на виявлення зв'язку між окремими ознаками вивчаємого явища.

За кількістю групувальних ознак, покладених в основу групування, розрізняють прості та комбінаційні групування. Простим називають групування, яке проводиться за однією ознакою. У разі поєднання двох і більше ознак групування є комбінаційним.

При використанні методу групування вирішують такі питання:

а) вибір групувальної ознаки;

б) визначення кількості груп та величини інтервалу;

в) встановлення переліку показників, якими повинні характеризуватись виділені групи стосовно конкретного групування;

г) складання макетів таблиць, де будуть представлені результати групування;

д) обчислення абсолютних, відносних і середніх показників;

ж) табличне і графічне е оформлення результатів групування.

Принципове значення при побудові групувань має вибір групувальної ознаки, на основі якої виділяють різні типи, групи і підгрупи. За групувальні приймають найістотніші ознаки. Групувальною ознакою може бути атрибутивна (якісна) або кількісна ознака [15, с. 53-55].

Індексний метод -- один із найпоширеніших статистичних прийомів дослідження соціально-економічних явищ i процесів. Основне призначення статистичних індексів -- кількісно охарактеризувати відносну зміну складних економічних явищ у чaci i просторі.

Слово "індекс" у статистиці означає узагальнюючий показник, який характеризує рівень досліджуваного явища відносно рівня, прийнятого за базу порівняння. Метод індексних чисел -- статистичний метод, розроблений, в основному, для вивчення господарських явищ.

Отже, статистичний індекс -- це узагальнюючий показник, який виражає співвідношення величин складного економічного явища, що складається з елементів безпосередньо несумісних.

За своєю суттю статистичний індекс -- це відносна величина, що характеризує зміну рівня будь-якого суспільного явища в чaci, просторі чи порівняно з планом, нормою, стандартом. Так як i відносні величини, одержані в результаті порівняння однойменних величин, індекси можуть бути виражені у вигляді коефіцієнта або у відсотках.

Індекс, як будь-який статистичний показник, поєднує в coбi якісний та кількісний аспекти. Назва індексу відбиває соціально-економічний зміст показника, а числове значення -- інтенсивність змін або ступінь відхилення.

За допомогою індексного методу вирішують такі завдання:

§ одержують порівняльну характеристику зміни явища у чaci, де індекси виступають як показники динаміки;

§ характеризують виконання норми, затвердженого стандарту чи плану;

§ оцінюють роль окремих факторів, що формують складне явище;

§ дають порівняльну характеристику зміни явищ у проcтopi [1, с. 8-10].

Кореляційно-регресійний аналіз - це побудова та аналіз економіко-математичної моделі у вигляді рівняння регресії (рівняння кореляційного зв'язку), що виражає залежність результативної ознаки від однієї або кількох ознак-факторів і дає оцінку міри щільності зв'язку.

Розрахунки на основі кореляційних моделей підвищують ступінь точності аналізу, часто виявляють недоліки попереднього аналізу. Перевага цього методу складається також і в тому, що він дає можливість розв'язувати задачі, які не можна вирішити за допомогою інших методів економічного аналізу - як, наприклад, розділ впливу багатьох факторів, які діють взаємопов'язано і взаємозумовлено .

Використання кореляційно-регресійного аналізу дозволяє вирішити такі основні завдання :

1) встановити характер і тісноту зв'язку між досліджуваними явищами;

2) визначити і кількісно виміряти ступінь впливу окремих факторів і їх комплексу на рівень досліджуваного явища;

3) на підставі фактичних даних моделі залежності економічних показників від різних факторів розраховувати кількісні зміни аналізованого явища при прогнозуванні показників і давати об'єктивну оцінку діяльності підприємств [50, с. 65-66].

Необхідно підкреслити дві особливості, властиві кореляційному аналізу:

1) при використанні кореляційного методу вирішальне значення має всебічний, економічно усвідомлений попередній аналіз даних господарської діяльності;

2) кореляцію можна виявити, лише досліджуючи достатньо велику сукупність спостережень, оскільки кореляційні зв'язки виявляються в формі спряженого варіювання двох або кількох зіставлених ознак.

Кореляційно - регресійний аналіз включає три етапи:

1) математико - економічне моделювання;

2) рішення прийнятої моделі шляхом знаходження параметрів кореляційного рівняння;

3) оцінка і аналіз одержаних результатів.

Коли визначається зв'язок між двома ознаками, кореляція називається простою; якщо ж явище розглядається як результат впливу декількох факторів - множинною [26, с. 352-353].

Рядами динаміки в статистиці називаються ряди, які за допомогою показників характеризують зміну явищ в часі. Аналіз рядів динаміки є найефективнішим засобом оцінки тенденції і закономірностей розвитку явищ. Основними елементами динамічного ряду є: рівень (окремий показник ряду) і час, до якого відноситься відповідний рівень. Рівнями ряду можуть бути абсолютні, середні і відносні величини.

Для аналізу динамічних рядів необхідно знати їх види. Перш за все потрібно відрізняти інтервальні і моментні ряди динаміки.

В інтервальних рядах рівні висвітлюють величину явищ за проміжок часу. В моментних рядах динаміки рівні висвітлюють величину явища на певну дату. На відміну від моментних рядів динаміки, рівні явищ за окремі періоди, тобто інтервальні ряди можна підсумовувати, одержуючи таким чином нові рівні ряду за триваліший період.

Ряди динаміки-це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соц. економ явища, тобто це ряд розміщених у хронологічній послідовності статистичних показників.

Ряд динаміки складається з двох елементів: статистичних показників; моментів або періодів часу, до яких належать ці рівні.

На основі елементів ряду динаміки визначають систему показників. Ця система включає такі показники:

1) Абсолютний приріст - це показник ряду динаміки, який характеризує на скільки одиниць змінився рівень показника порівняно з рівнем попереднього або базисного періоду.

2) Темп зростання - це показник ряду динаміки, який показує у скільки разів змінився поточний рівень показника, що аналізується порівняно з рівнем попереднього, або базового періоду.

3) Темп приросту - це показник ряду динаміки, який показує на скільки % змінився поточний рівень показника, порівняно з попереднім або базовим періодом.

4) Абсолютний приріст 1%о - це одна сота базового рівня, або відношення абсолютного до відповідного темпу приросту [21, с. 247-248].

Дисперсійний аналіз - це метод статистичної оцінки надійності проявлення залежності результативної ознаки від одного або кількох факторів. За допомогою методу дисперсійного аналізу проводиться перевірка статистичних гіпотез відносно середніх в кількох генеральних сукупностях, які мають нормальний розподіл.

Дисперсійний аналіз є одним з основних методів статистичної оцінки результатів експерименту. Дисперсійний аналіз дає змогу встановити, наскільки вибіркові показники зв'язку результативних і факторних ознак достатні для поширення одержаних за вибіркою даних на генеральну сукупність. Достоїнством цього методу є те, що він дає досить надійні висновки по вибірках невеликої чисельності.

Суть цього методу полягає в статистичному вивченні вірогідності впливу одного або кількох факторів, а також їх взаємодії на результативну ознаку. Відповідно до цього за допомогою дисперсійного аналізу вирішуються три основних завдання:

1) загальна оцінка істотності відмінностей між груповими середніми;

2) оцінка вірогідності взаємодії факторів;

3) оцінка істотності відмінностей між парами середніх.

Принципова схема дисперсійного аналізу включає: встановлення основних джерел варіювання результативної ознаки і визначення обсягів варіації за джерелами її утворення; визначення числа ступенів свободи, що відповідають компонентам загальної варіації; обчислення дисперсій як відношення відповідних обсягів варіації до їх числа ступенів свободи; аналіз співвідношень між дисперсіями; оцінка вірогідності різниці між середніми і формулювання висновків.

Зазначена схема зберігається як при простих моделях дисперсійного аналізу, коли дані групуються за однією ознакою, так і при складних моделях, коли дані групуються за двома і більшим числом ознак.

Відповідно до принципової схеми дисперсійний аналіз можна подати у вигляді п'яти послідовно виконуваних етапів:

1) визначення і розкладання варіації;

2) визначення числа ступенів свободи варіації;

3) обчислення дисперсій та їх співвідношень;

4) аналіз дисперсій та їх співвідношень;

5) оцінка вірогідності різниці між середніми і формулювання висновків з перевірки нульової гіпотези.

При обробці методом дисперсійного аналізу соціально-економічних даних необхідно мати на увазі, що в силу багаточисельності факторів та їх взаємозв'язку важко навіть при самому ретельному вирівнюванні умов встановити ступінь об'єктивного впливу кожного окремого фактора на результативну ознаку. Тому рівень залишкової варіації зумовлюється не тільки випадковими причинами, але й суттєвими факторами, які не були враховані при побудові моделі дисперсійного аналізу [17, с. 201-202].

Вибіркове спостереження - це такий вид не суцільного спостереження, при якому отримують характеристику всієї сукупності одиниць на основі дослідження деякої її частини. Сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження, називаються генеральною, а сукупність, яку безпосередньо обстежують, - вибірковою. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінки відповідних характеристик генеральної сукупності.

Вибіркове спостереження застосовують для перевірки та уточнення результатів суцільного спостереження. Для цього після проведення суцільного спостереження організовують вибіркове обстеження деякої частини досліджуваної сукупності. Порівнюючи результати суцільного та вибіркового спостережень, роблять висновки про якість суцільного спостереження і вносять у нього відповідні поправки.

Вибіркове спостереження у поєднанні із суцільним застосовують також для глибшого дослідження або контролю результатів суцільного спостереження. Різноманітні випадки використання вибіркового спостереження в статистичній практиці свідчать про те, що воно є важливим джерелом статистичної інформації в різних сферах соціально-економічних досліджень [5, с. 103-105].

Основними завданнями вибіркового методу є:

1) вивчення середнього розміру досліджуваної ознаки;

2) визначення (частки) досліджуваної ознаки в певній сукупності.

Розрізняють поняття генеральної і вибіркової сукупності. Генеральною називають загальну сукупність одиниць, з якої провадиться відбір. Частина генеральної сукупності, яка вибірково обстежується, називається вибірковою.

Вибіркове спостереження має ряд переваг перед суцільним, оскільки потребує менших затрат часу і матеріальних ресурсів на дослідження явища, забезпечує зменшення помилок реєстрації. До таких переваг слід віднести:

ѕ практичність

ѕ зниження помилок реєстрації

ѕ проведення статистичних досліджень, пов'язаних із знищенням зразків.

ѕ зниження затрат на статистичне дослідження

ѕ швидкість дослідження

Вибірковий метод ґрунтується на випадковому відборі одиниць, які спостерігаються. Цей метод використовується для прискореної обробки матеріалів суцільного спостереження та перевірки правильності даних переписів і одноразових обстежень [44, с. 205-206].

Графічний метод в статистиці застосовується для наочного подання статистичної інформації. Графічні зображення дозволяють здійснити контроль достовірності статистичних показників, так як на графіку помилки спостереження або неточності розрахунків стають більш очевидними.

Елементи статистичного графіка:

1) Графічний образ - основа графіка, за допомогою якого зображуються статистичні показники. Графічний образ повинен відповідати меті графіка і сприяти найбільшої виразності зображуваних статистичних даних.

2) Поле графіка - частина площини, де розташовані графічні образи.

3) Просторові орієнтири графіка задаються у вигляді системи координатних сіток. Система координат необхідна для розміщення геометричних знаків у поле графіка.

4) Застосовують також полярні координати, вони використовуються для наочного зображення циклічного руху в часі.

5) Масштабні орієнтири статистичного графіка визначаються масштабом і системою масштабних шкал.

Статистичні графіки використовують з метою узагальнення статистичних даних та їх аналізу

Застосування графічного методу при вивченні соціально-економічних явищ досить різнопланове. Так, його використовують для порівняння обсягів певних статистичних сукупностей та вивчення їх складу.

Об'єктами графічних зображень можуть бути процеси відтворення, які розглядаються у демографічній та економічній статистиці. Особливу роль відіграє графічний метод при вивченні динаміки соціально економічних явищ, де використовують графічні характеристики рядів динаміки; у статистико-географічних дослідженнях, де статистичні дані зображують у вигляді статистичних карт. Побудовою останніх займається прикладна наука - економічна картографія, в якій тісно поєднуються статистичні і географічні аспекти дослідження явищ [14, с. 197-199].

Статистична таблиця - це форма раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів.

Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів. Статистична таблиця містить низку горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Перетинання граф та рядків утворює клітини таблиці. Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних утворює макет статистичної таблиці, тобто сутність статистичної таблиці визначається сукупністю суджень, які характеризуються числовими показниками, а не словами. Ліві бічні та верхні клітини призначені для текстових заголовків, а решта -- для числових даних.

Подібно до граматичного речення у статистичній таблиці розрізняють: підмет і присудок.

Підметом таблиці є та статистична сукупність, ті об'єкти чи їхні частини, що характеризуються низкою числових показників.

Присудок таблиці - це показники, що характеризують статистичну сукупність.

Обов'язковими атрибутами статистичної таблиці є загальний і внутрішні заголовки. Загальний заголовок таблиці повинен коротко та чітко характеризувати її зміст. У ньому вказують, що характеризується в таблиці, до якої території чи об'єкта належать дані та за який період або на який момент часу. Внутрішні заголовки таблиці розміщуються збоку та зверху. У бічних заголовках розкривається зміст підмета, у верхніх -- зміст присудка. Одиниці вимірювання даних таблиці зазначаються чи в загальному заголовку, чи у внутрішніх заголовках рядків і граф таблиці. Види таблиць:

• простими називаються статистичні таблиці, в підметі яких немає групування;

• груповими називаються статистичні таблиці, підмет яких утворено в результаті групування одиниць об'єкта за однією ознакою;

• комбінованими називаються статистичні таблиці, в підметі яких групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, взятими в комбінації. Комбіновані таблиці мають важливі аналітичні властивості, тому що вони детальніше характеризують досліджувані явища [42, с. 286-288].

Розділ 2

Сучасний стан виробництва зерна в Україні

2.1 Сучасний стан та обсяги виробництва зернових культур в Україні

Виробництво зернових культур є стратегічною галуззю економіки України. Адже зерно - це джерело не тільки хлібобулочних виробів, але й кормова база для виробництва тваринницької продукції, а також сировина для переробної промисловості. Зерно - це основа стабільності продовольчого ринку, тому питання виробництва зернових культур є надзвичайно актуальним, особливо в умовах глобальної продовольчої кризи.

Сьогоднішній український ринок зерна - це середовище з високою конкуренцією, де представлені міжнародні компанії, які спеціалізуються на торгівлі сільськогосподарською продукцією. Багато іноземних компаній працюють на українському ринку вже близько 10 років. На зерновому ринку України працює ряд агрохолдингів. Найбільшими з них є «UkrLandFarming», «NCH Capital», «Миронівський хлібопродукт» [28].

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на початок вересня 2014 р. в Україні було зібрано 63,9 млн. т зернових при середній врожайності близько 43,7 ц/га. з площі 14,6 млн. г. Найвищої урожайності зернових досягнуто у Сумській області - 62,2 ц/га. До першої четвірки областей з високою врожайністю також входять: Хмельницька область (60,9 ц/га), Вінницька (60,7 ц/га) та Київська (60,0 ц/га), а показники по іншим областях зображено на рисунку 2.1 . Найбільший валовий збір зерна отримали у господарствах Вінницької - 5,1 млн. т, Полтавської - 4,8 млн. т та Харківської областей - 4,5 млн. т., ці та інші області у порівнянні можна розглянути на рисунку 2.2 [44].



Рис. 2.1 Урожайність зернових і зернобобових культур в Україні по областях за 2014 рік

Рис. 2.2 Виробництво зернових і зернобобових культур в Україні по областях за 2014 рік

Темпи експорту зернових у 2014 р. також перевищують тогорічні фактичні обсяги експорту. За даними групи компаній «Зерно UA», у 2014 році Україна експортувала 30,4 млн. т зерна. З таким показником наша країна увійшла в трійку найбільших світових експортерів зерна - попереду тільки США та ЄС. За останнє десятиліття експорт зерна з України виріс на 77%. Україні вдалося обійти такі визнані «житниці світу», як Канада , Аргентина та Бразилія. За даними Державної служби статистики України за підсумками першого кварталу 2015 року зернові культури експортовано на суму $1421,6 млн, що дорівнює 15,1% загального експорту країни [25, с. 2].

Міжвідомча робоча група при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі прогнозує валове виробництво зернових в Україні в 2014/2015 маркетинговому році на рівні 58,2 млн. т. проти 63,9 млн. т у 2013/2014 р. За прогнозом Мінекономрозвитку, у 2014/2015 маркетинговому році Україна експортує 32,4 млн. т зернових [24, с. 22-23]. Нині агропромисловому комплексу України доводиться працювати в умовах загострення політичної і погіршення економічної ситуації в країні, в умовах війни. Але навіть з урахуванням того, що Україна втратила зараз контроль над портами АР Крим (які за рік сумарно відвантажують на експорт близько 5 млн. т зерна), а також проблем з проходом суден з Азовського моря через Керченську протоку, представляється можливим відвантажити через порти Чорного моря близько 6 млн. т зерна.. Слід зазначити, що зростання виробництва пшениці відбувається більш динамічними темпами, ніж її споживання, що призводить до збільшення кінцевих залишків зернових [37].

Незважаючи на політичну та економічну ситуацію, Україна демонструє стабільні обсяги виробництва зерна. Більше того, у світових споживачів українського зерна виникали побоювання того, що Україна не зможе забезпечити поставки зерна на рівні минулого сезону. Проте ці побоювання були даремними. Експорт зерна на зовнішні ринки не просто досяг обсягів минулого року, а навіть перевищив їх.

2.2 Економічна характеристика підприємства

У 1991 році було створено Ладижинську агрофірму «Колос», а у 2011 році було реорганізовано в Публічне Акціонерне Товариство «Агрофірма «Колос». Агрофірма розташована за адресою: Вінницька область, м.Ладижин, вул.Слобода, 330.

Агрофірма займається: вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур; обробленням насіння для відтворення; оптовою торгівлею зерном, насінням і кормами для тварин

Транспортний зв'язок з обласним центром здійснюється за допомогою автомобільних доріг з твердим асфальтним покриттям. У Ладижині розташована однойменна залізнична станція на лінії Вапнярка -- Зятківці -- Христинівка. Відстань до обласного центру (м. Вінниця ) складає - 114км. Ладижин є містом обласного значення, тому через місто проходять автодороги державного значення Вінниця - Турбів - Гайсин - В.Міхайлівка та обласного значення Шпиків - Тульчин - Ладижин. Інші дороги, які підходять до міста, є місцевими і здійснюють зв'язок міста з іншими навколишніми населеними пунктами, що створює сприятливі економічні умови для збуту товару.

Клімат Ладижина помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня -4°С - -6°С; липня +18,6°С, +20,5°С. Період температури понад +10°С становить 155-180 днів, вегетаційний період - близько 200 днів. Річна кількість опадів 440-590 мм. Максимум опадів припадає на травень - липень (130-170 мм). Найменш вологими є зимові місяці. В грудні - лютому випадає від 65 до 80 мм. Ґрунти переважно опідзолені та чорноземи. Ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування зернових культур.

За показниками розміру, ПАТ «Агрофірма «Колос» - мале фермерське господарство, яке спеціалізується на виробництві галузі рослинництва. За три роки показники підприємства залишаються незмінними, площа сільськогосподарських угідь та чисельність робітників на підприємстві залишилася не змінною.

Таблиця 2.1

Розміри підприємства та виробничі ресурси в ПАТ «Агрофірма «Колос»

Показники	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2014 р. до 2012 р., %
Площа сільськогосподарських угідь, га	193,1	193,1	193,1	100,0
з них рілля	193,1	193,1	193,1	100,0
Основні засоби за первісною вартістю, тис. грн.
- на початок року	2743,2	2726,8	2215,8	80,8
- на кінець року	2726,8	2215,8	2183,0	80,1
Оборотні активи, тис. грн.	1177,5	1213,0	1228,1	104,3
Середньорічна чисельність робітників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, осіб	7	7	7	100,0
з них зайнято
- у рослинництві	7	7	7	100,0
- у тваринництві	-	-	-	-

Таблиця 2.2

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції та його структура в ПАТ «Агрофірма «Колос»

Види продукції	2012 р.	2013 р.	2014 р.	В середньому за 2012 - 2014 рр.
	грн.	%	грн.	%	грн.	%	грн.	%
зернові і зернобобові	645717,0	46,1	490247,0	71,1	283653,0	39,0	473205,7	50,4
пшениця	529595,0	37,8	200109,0	29,0	196403,0	27,0	308702,3	32,9
кукурудза	0,0	0,0	208408,0	30,2	26826,0	3,7	117617,0	12,5
інші зернові культури	116122,0	8,3	81685,0	11,8	60424,0	8,3	86077,0	9,2
соняшник	737318,0	52,6	29416,0	4,3	316427,0	43,6	361053,7	38,5
Інша продукція рослинництва	17417,0	1,2	170117,0	24,7	126429,0	17,4	104654,3	11,1
Всього по рослинництву	1400452,0	100,0	689780,0	100,0	726509,0	100,0	938913,7	100,0
Разом по сільському господарству	1400452,0	100,0	689780,0	100,0	726509,0	100,0	938913,7	100,0

З таблиці 2.2 видно що дане підприємство повністю зайняте у галузі рослинництва. Питома вага зернових та зерновобобових в структурі товарної продукції - 51,7 %, соняшнику - 38,5 %, іншої продукції рослинництва - 11,1%. Детальний аналіз дозволяє визначити, що виробничим напрямом підприємства є зернова продукція рослинництва.

Тобто в господарстві займаються вирощуванням зернових та технічних культур. Кількість виробленої продукції у абсолютних величинах розглянемо за показниками в таблиці 2.3. За три останніх роки на нашому підприємстві зменшились обсяги виробництва всіх видів продукції(зернових та зернобобових на 55,5 %, соняшника на 60,8%)

Наявність поблизу автомобільних та залізно дорожніх шляхів сприяють покращенню економічних умов для збуту у господарстві продукції підприємства.

Таблиця 2.3

Обсяги виробництва основних видів продукції в ПАТ «Агрофірма «Колос»

Показники	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2014 р. до 2012 р., %
Абсолютні величини
Вироблено продукції рослинництва, ц:
- зернові і зернобобові	4064	3130	1808	44,5
- пшениця	3238	1185	1170	36,1
- кукурудза	0	1297	173	-
- інші зернові культури	826	648	465	56,3
- соняшник	2064	74	809	39,2
Відносні величини
Вироблено продукції рослинництва з розрахунку на 100 га ріллі, ц:
- зернові та зернобобові	2105	1621	936	44,5
- пшениця	1677	614	606	36,1
- кукурудза	-	671,7	89,6	-
- інші зернові культури	427,8	335,6	240,8	56,3
- соняшник	1068,9	38,3	419,0	39,2

Проаналізувати зміну суми виручки від реалізації товарної продукції в підприємстві, ми зможемо в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Фінансові результати діяльності ПАТ «Агрофірма «Колос»

Показники	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2014 р. до 2012 р., %
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг	1410,5	714,6	726,8	51,5
у тому числі від реалізації:
зернові і зернобобові	645717,0	490247,0	196403,0	30,4
пшениця	529595,0	200109,0	196403,0	37,1
кукурудза	-	208408,0	60424,0	-
інші зернові культури	116122,0	81685,0	60424,0	52,0
соняшник	737318,0	29416,0	316427,0	42,9
Інші операційні доходи	-	456,5	-	-
Інші доходи	4,1	285,6	65,5	1597,6
Разом чистий дохід	1414,6	1456,7	792,3	56,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт послуг)	1139,9	831,0	762,5	66,9
Фіксований сільсько господарський податок	1,4	1,4	1,4	100,0
Інші витрати	-	13,0	44,0	-
Разом витрат	1357,2	1013,6	926,0	68,2
Фінансовий результат до оподаткування	57,4	443,1	133,7	232,9
Чистий прибуток	57,4	443,1	133,7	232,9

За останні три роки спостерігається зменшення прибутку від реалізації продукції взагалі по господарству на 48,5%. В господарстві у 2013 році спостерігається різке збільшення чистого прибутку, але вже в 2014 він зменшився.

2.3 Динаміка прибутку від реалізації та рентабельності продукції зернових культур в підприємстві

Явища суспільного життя, досліджувані статистикою, перебувають у постійній зміні й розвитку. З часом змінюються чисельність робітників у господарстві, обсяг і структура сільськогосподарського виробництва, прибуток від реалізації, рівень продуктивності праці. Тому одним з найважливіших завдань статистики є вивчення зміни суспільних явищ у часі, тобто процесу їхнього розвитку і динаміки. Це завдання статистика вирішує шляхом побудови й аналізу рядів динаміки. Ряди динаміки - це послідовність статистичних показників , які характеризують зміни масових явищ у часі. Результати аналізу необхідні для наукового управління економікою, обґрунтування планів розвитку народного господарства на перспективу.

Для оцінки ступеню зміни прибутку в динаміці доцільним є проведення аналізу ряду динаміки прибутку від реалізації ПАТ «Агрофірма «Колос». Для цього побудуємо ряд динаміки прибутку від реалізації продукції зернових культур за 2006 - 2014 рр. (табл. 2.5). Ряд утворюють 2 елементи: ознака часу (інтервал в 1 рік) та рівень ряду (прибуток від реалізації в тис. грн.). Найвищий рівень ряду ми спостерігаємо у 2012 році, а найнижчий рівень у 2009 році.

Таблиця 2.5

Ряд динаміки прибутку від реалізації продукції зернових культур в ПАТ «Агрофірма «Колос за 2006 - 2014 рр.

Рік	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Номер року	0	1	2	3	4	5	6	7	8
Прибуток від реалізації, тис. грн	297,39	365,77	395,40	280,92	492,56	373,70	645,72	490,25	283,65

Ряд динаміки характеризують такі показники;

ѕ абсолютний приріст

ѕ темп зростання

ѕ темп приросту

ѕ абсолютне значення 1% приросту

ѕ середні показники.

Абсолютний розмір змін у часі показує абсолютний приріст. Ланцюговий абсолютний приріст (Дб) характеризує зміну показника за одиницю часу в абсолютному виразі:

Дб = yi - y0 (2.1)

де, yi - і-ий рівень ряду динаміки, крім першого;

y0 - початковий рівень ряду динаміки.

Базисний абсолютний приріст (Дл) показує зростання або зменшення показника в абсолютному виразі порівняно з рівнем, прийнятим за базу, тобто за певний період часу:

Дл = yi - yі-1 (2.2)

де, yi-1 - попередній рівень.

Темп зростання (Тзр), показує, у скільки разів зіставний рівень більший за базисний, або яку його частину він становить.

; (2.3)

, (2.4)

Темп приросту (Тпр), характеризує відносну величину приросту -- наскільки відсотків порівнюваний рівень ряду більший чи менший від базисного. Це вимірник відносної швидкості зростання (або зменшення). Обчислюється:

; (2.5)

. (2.6)

Абсолютне значення 1 % приросту, показує, яка абсолютна величина відповідає кожному відсотку приросту. Обчислюється діленням абсолютного приросту на темп приросту:

(2.7);

. (2.8)

Використовуючи дані таблиці 2.5 визначимо показники динаміки прибутку від реалізації продукції зернових культур (табл 2.6).

За одержаними показниками інтенсивності прибутку від реалізації продукції зернових культур можемо зробити висновок, що найбільший абсолютний приріст як за базисним, так і за ланцюговим методами у 2012 році. Абсолютний приріст показує коливання прибутку, яке за даними таблиці 2.6 дуже неоднорідне. Наприклад, у 2008 році абсолютний приріст прибутку становив 29,63тис.грн, а вже у 2009 році - зменшився на 114,48тис.грн.

Таблиця 2.6

Показники динаміки прибутку від реалізації продукції зернових культур в ПАТ «Агрофірма «Колос» за 2006 - 2014 рр.

Рік	Прибуток, тис. грн	Абсолютний приріст, тис.грн.	Темп Зростання, %	Темп приросту, %	Абсолютне значення 1% приросту, тис.грн.
		базисний	ланцюговий	Базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий
2006	297,39	0	-	100,0	-	0	-
2007	365,77	68,38	68,38	123,0	123,0	23,0	23,0	2,97
2008	395,40	98,01	29,63	133,0	108,1	33,0	8,1	3,66
2009	280,92	-16,47	-114,48	94,5	71,0	-5,5	-29,0	3,95
2010	492,56	195,17	211,64	165,6	175,3	65,6	75,3	2,81
2011	373,70	76,31	-118,86	125,7	75,9	25,7	-24,1	4,93
2012	645,72	348,33

Подобные документы

• Економічна ефективність виробництва зерна

  Аналіз посівних площ, урожайності і валових зборів зернових культур. Розрахунок продуктивності праці, собівартості, прибутку і рентабельності виробництва зерна в корпорації "Украгротех". Виконання основних робіт і витрати на вирощування зернових культур.
  
  курсовая работа [354,0 K], добавлен 20.03.2012
  

• Економіко-статистичний аналіз даних виробництва зернових і зернобобових культур

  Предмет, завдання і система показників статистики ефективності виробництва зернових і зернобобових культур. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків у виробництві. Кореляційно-регресійний аналіз.
  
  курсовая работа [732,8 K], добавлен 19.11.2014
  

• Економіко-статистичний аналіз виробництва зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області

  Розміри, склад та структура посівних площ в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області. Аналітичне групування урожайності зернових культур. Індексний аналіз валового збору та середності. Кореляційно-регресійний аналіз зміни урожайності.
  
  курсовая работа [456,0 K], добавлен 02.05.2014
  

• Собівартість виробництва зернових культур та шляхи її зниження

  Поняття та структура собівартості продукції. Виробничі ресурси підприємства та їхнє використання. Аналіз вартісних показників продуктивності праці. Динаміка виробництва насіння зернових культур. Шляхи зниження собівартості продукції і збільшення прибутку.
  
  курсовая работа [249,1 K], добавлен 07.05.2015
  

• Аналіз виробництва та реалізації продукції

  Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010
  

• Статистичний аналіз виробництва зерна в господарствах Барвінківського району Харківської області

  Економіко-статистичний аналіз виробництва зерна озимої пшениці. Опис сучасного стану і перспектив виробництва зерна озимої пшениці в Україні. Огляд динаміки урожайності зернових культур. Дослідження валового збору та факторів, що зумовлюють його зміну.
  
  курсовая работа [383,6 K], добавлен 20.10.2013
  

• Підготовка та укладання зовнішньоторговельного контракту на експорт зернових культур ТОВ "СП Нібулон"

  Аналіз світового виробництва зерна та світової торгівлі. Український ринок зернових культур. Сегментація ринку. Техніко-економічні параметри зернових культур. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди. Тарифне регулювання.
  
  курсовая работа [359,3 K], добавлен 26.03.2019
  

• Аналіз реалізації продукції та прибутку від реалізації

  Характеристика реалізації продукції як об'єкту аналізу, критерії визнання доходу. Динаміка та структура об'ємів реалізації продукції, аналіз динаміки зміни прибутку. Баланс товарної продукції й аналіз напруженості плану, вплив зміни обсягу реалізації.
  
  курсовая работа [686,6 K], добавлен 12.07.2010
  

• Економічний аналіз ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"

  Динаміка основних техніко-економічних показників ВАТ "СВЗ". Аналіз виробництва і реалізації продукції, ефективності використання основних засобів. Аналіз прибутку та рентабельності продукції, її собівартості, стану та використання праці на підприємстві.
  
  курсовая работа [106,8 K], добавлен 08.08.2010
  

• Господарська діяльність публічного акціонерного товариства "Оболонь"

  Основний технологічний процес. Структурні одиниці корпорації "Оболонь". Аналіз основних економічних показників та фінансового стану підприємства, обсягів виробництва, собівартості та реалізації продукції. Аналіз прибутку та рентабельності ПАТ "Оболонь".
  
  отчет по практике [101,8 K], добавлен 27.05.2013
  

• Аналіз посівних площ зернових культур

  Характеристика основних напрямків статистичного аналізу посівних площ. Розгляд динаміки урожайності зернових культур. Аналіз валового збору зерна та факторів, які зумовлюють його зміну. Шляхи підвищення економічної ефективності зернового виробництва.
  
  курсовая работа [297,1 K], добавлен 27.01.2012
  

• Економічний аналіз ВАТ "Агропром"

  Загальна характеристика ВАТ "Агропром", знайомство з видами діяльності: переробка і реалізація сільськогосподарської продукції, виробництво зернових культур. Аналіз результатів фінансової діяльності та напрямків використання прибутку підприємства.
  
  курсовая работа [225,7 K], добавлен 23.03.2013
  

• Аналіз фінансових результатів

  Особливості утворення і використання прибутку на підприємстві. Характеристика факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства. Аналіз показників рентабельності виробництва: показники рентабельності – брутто, показники рентабельності – нетто.
  
  реферат [15,6 K], добавлен 06.06.2010
  

• Аналіз прибутковості та рентабельності ПП "Агропрогрес", шляхи її підвищення

  Методико-теоретичні аспекти категорії рентабельності. Оцінка роботи підприємства ПП "Агропрогрес" по використанню можливостей збільшення обсягу реалізації продукції, прибутку і рентабельності та розробка заходів щодо використання виявлених резервів.
  
  курсовая работа [189,9 K], добавлен 22.08.2011
  

• Кореляційний аналіз урожайності зернових культур

  Основи аналізу простої лінійної та нелінійної кореляції, аналіз регресії і оцінка тісноти зв’язку. Аналіз урожайності зернових культур методом множинної кореляції. Особливості використання непараметричних методів визначення тісноти кореляційного зв’язку.
  
  курсовая работа [318,6 K], добавлен 19.05.2011
  

• Аналіз валового прибутку підприємства

  Валовий прибуток в системі узагальнюючих вартісних показників, його місце у механізмі формування прибутку підприємства на прикладі діяльності СООО "Обрій": аналіз виробництва продукції рослинництва і тваринництва; оцінка собівартості та рентабельності.
  
  курсовая работа [161,9 K], добавлен 19.03.2011
  

• Аналіз виробництва зернових культур та резерви його збільшення на прикладі СТОВ “Колос” Христинівського району

  Динаміка та виконання плану виробництва зерна за натуральними та вартісними показниками. Вплив факторів на зміну валового збору. Фактори, що формують урожайність культури. Підрахунок резервів збільшення виробництва зерна та заходи щодо їх використання.
  
  курсовая работа [82,1 K], добавлен 18.01.2008
  

• Рентабельність сільськогосподарського виробництва і шляхи її підвищення

  Сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Стан рентабельності продукції. Шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Резерви підвищення прибутку та рівня рентабельності.
  
  курсовая работа [129,9 K], добавлен 22.11.2014
  

• Економічне проектування швейної фабрики

  Організація трудового процесу у швейному цеху. План виробництва і реалізації продукції. Розрахунок товарної продукції і обсягу виробництва по вартості обробки. План по собівартості, прибутку і рентабельності. Підготовка даних і розрахунки на ЕОМ.
  
  курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.03.2010
  

• Аналіз та оцінка господарської діяльності підприємства

  Кількісна оцінка впливу чинників виробництва. Метод ланцюгових підстановок. Аналіз технологічних процесів. Порівняння при аналізі валової, товарної продукції. Багатофакторний кореляційний і регресивний аналіз. Вплив зміни прибутку на зміну рентабельності.
  
  контрольная работа [119,2 K], добавлен 26.04.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам