Формування конкурентоспроможної оплати праці

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.07 ? Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Формування конкурентоспроможної оплати праці

Костишина Тетяна Адамівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Полтавському університеті споживчої кооперації України Міністерства освіти і науки України, Укоопспілки.

Науковий доктор економічних наук, професор кафедри економіки

консультант: Європейського університету, заслужений діяч науки і техніки України

Богиня Дем'ян Петрович

Офіційні опоненти: член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор

Лисенко Юрій Григорович, Донецький національний університет (м. Донецьк), завідувач кафедрою економічної кібернетики;

доктор економічних наук, професор

Петрова Ірина Леонідівна, Університет економіки та права "КРОК" (м. Київ), завідувач кафедрою менеджменту та маркетингу;

доктор економічних наук, професор

Тютюнникова Світлана Володимирівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (м. Харків), кафедра економічної теорії та економічних методів управління

Захист відбудеться “ 15 ” грудня 2009 р. о 12:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.247.01 Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “ 14 ” листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

к.е.н., с.н.с. С. В. Полякова

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування висококонкурентної національної економіки вимагає формування конкурентоспроможної робочої сили та ефективних соціально-трудових відносин. Це пов'язано з тим, що в умовах ринкової трансформації економіки найсуттєвіші перетворення відбуваються, насамперед, у соціально-трудовій сфері. Становлення державності, демократизація суспільного життя, створення нового правового та мотиваційного поля - всі ці насичені соціально-політичні та економічні явища впливають на стан соціально-трудових відносин в Україні.

Підвищення рівня конкурентоспроможності робочої сили має розглядатись у контексті ринково орієнтованого розвитку економіки України, в тім числі конкуренції між суб'єктами трудових відносин, що створює підґрунтя для формування конкурентоспроможної оплати праці. Попри значний інтерес науковців до проблем оплати праці, необхідно відзначити, що питання, пов'язані із визначенням специфіки проявів конкуренції в оплаті праці в умовах трансформаційних змін, донині залишаються одними з найменш досліджених вітчизняною економічною наукою.

Розвиток концепцій конкуренції С. Л. Брю, Дж. К. Гелбрейтом, Дж. Кейнсом, І. Кірснером, К. М. Макконелом, А. Маршалом, Дж. Пері, А. Смітом, М. Фрідменом, Ф. фон Хайеком став закономірним результатом генезису світової економічної думки. Врахування економічної сутності категорії конкуренції при аналізі закономірностей розвитку сфери праці дозволили П. Агіону, М. Портеру, Г. Стендінгу зробити певний внесок у дослідження проблем соціально-трудових відносин на ринку праці.

Аспекти оплати праці в умовах трансформаційних економік аналізувалися вченими-економістами різних країн. Серед українських науковців варто відмітити: І. К. Бондар, Д. П. Богиню, М. Д. Ведернікова, О. А. Грішнову, Г. А. Дмитренка, М. І. Долішнього, Г. В. Задорожного, М. І. Карліна, Т. М. Кір'ян, І. С. Кравченко, Ю. М. Краснова, А. М. Колота, Г. Т. Кулікова, В. Д. Лагутіна, Е. М. Лібанову, Л. С. Лісогор, Ю. Г. Лисенка, Н. Д. Лук'янченко, В. О. Мандибуру, В. М. Новікова, В. М. Нижника, В. В. Онікієнка, О. Ф. Новікову, Н. О. Павловську, І. Л. Петрову, М. В. Семикіну, О. А. Турецького, С. В. Тютюнникову, О. М. Уманського, А. А. Чухна та інших.

Серед вчених країн СНД заслуговують уваги праці Л. І. Абалкіна, Є. І. Арона, Н. Н. Абакумової, М. А. Волгіна, Б. М. Генкіна, А. Л. Жукова, В. Л. Іноземцева, Д. М. Карпухіна, Ю. П. Кокіна, Є. М. Капустіна, Р. П. Колосової, С. М. Лебедєвої, В. І. Матусевича, Л. В. Міснікової, Ю. Л. Маневича, В. В. Новожилова, В. Д. Ракоті, А. І. Рофе, Е. Р. Саруханова, Г. Е. Слезінгера, Р. А. Яковлєва та інших.

Певний науковий інтерес для осмислення проблем оплати праці в сучасних умовах мають класичні моделі оплати праці, розроблені М. Альбертом, М. Армстронгом, Д. Бергером, С. Л. Брю, Л. Ерхардом, Р. Дж. Еренбергом, Д. Кейнсом, Д. Кларком, В. Леонт'євим, К. Р. Макконелом, А. Маршалом, М. Х. Месконом, Д. Мідом, Д. Мілковічем, Дж. С. Мілем, Д. Ньюманом, У. Петті, Д. Рікардо, П. Самуельсоном, Р. С. Смітом, Т. Стівенсоном, Ф. Хедоурі, Р. Хендерсоном, Д. Хіксом, П. Чінгосом та іншими.

У той же час у працях сучасних вчених та фахівців майже не приділяється уваги формуванню конкурентоспроможної оплати праці. Для формування конкурентоспроможної ринкової економіки в Україні необхідні певні передумови. Країна перейшла до принципово нового устрою суспільства, яке спрямоване на конкурентоспроможність в умовах глобалізації. Нові економічні умови господарювання вимагають і відповідних змін у формуванні оплати праці. Необхідність дослідження теоретико-методологічних проблем формування конкурентоспроможної оплати праці, обґрунтування методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності системи оплати праці, визначення концептуальних засад та стратегічних пріоритетів формування конкурентоспроможної оплати праці обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось згідно тематичного плану науково-дослідних робіт Полтавського університету споживчої кооперації України МОН України та Укоопспілки. Тема дисертації тісно пов'язана з науково-дослідними роботами, що проводились і проводяться за участю автора у 2004-2009 рр. у Полтавському університеті споживчої кооперації України за темами:

"Удосконалення оплати праці на підприємствах споживчої кооперації" (ДР № 0104U009951), в межах якої здобувачем як керівником роботи досліджено стан оплати праці на підприємствах різних галузей споживчої кооперації та запропоновано шляхи її удосконалення;

"Резерви підвищення економічної ефективності діяльності ринків споживчої кооперації" (ДР № 0104U009950), в межах якої здобувачем як керівником роботи розроблено науково-теоретичні та методичні основи підвищення економічної ефективності діяльності ринків споживчої кооперації в умовах ринкових перетворень, зокрема сформовані ринкові моделі оплати праці для різних категорій працівників ринків.

Окрім цього, розроблені здобувачем організаційно-економічні заходи щодо підвищення мотивації праці працівників знайшли своє відображення у результатах наукових досліджень Інституту економіки НАН України за темою: "Мотивація праці в системі формування ринкових відносин в Україні" (ДР № 0194U010476).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-теоретичних засад, методологічних, методичних і практичних рекомендацій щодо формування конкурентоспроможної оплати праці на підприємствах різних галузей споживчої кооперації України у сучасних умовах.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність постановки та розв'язання комплексу дослідницьких завдань:

поглиблення розуміння сутності заробітної плати як економічної категорії у системі ринкових економічних відносин;

уточнення змісту функцій заробітної плати за рахунок доповнення усталеної класифікації;

обґрунтування теоретичних засад щодо визначення економічної категорії "конкурентоспроможна оплата праці";

дослідження сутності категорії "конкурентоспроможна система оплати праці" та її місця у системі економічних категорій;

оцінка умов та чинників формування конкурентоспроможної системи оплати праці в сучасних умовах;

обґрунтування теоретико-методичних підходів до оцінювання конкурентоспроможності оплати праці та розробка системи соціально-економічних індикаторів її оцінки;

розвиток методологічних підходів до аналізу мотиваційно-особистісних детермінант формування конкурентоспроможної оплати праці;

обґрунтування методологічних підходів до оцінювання впливу інноваційного розвитку, визначення перспективних напрямів реформування системи професійної освіти та підвищення кваліфікації як передумови формування конкурентоспроможної оплати праці;

обґрунтування концептуальних засад та стратегічних пріоритетів формування конкурентоспроможної системи оплати праці;

розроблення структурно-логічних моделей формування конкурентоспроможної оплати праці на підприємствах різних галузей споживчої кооперації України;

формування моделі банку даних про внутрішньофірмові варіанти організації оплати праці, диференційовані залежно від галузі діяльності підприємств споживчої кооперації України.

Об'єктом дослідження виступає процес формування соціально-трудових відносин з приводу винагороди за працю.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми формування конкурентоспроможної оплати праці на підприємствах споживчої кооперації України.

Методологія і методи дослідження. Теоретико-методологічну основу проведеного дослідження складає система економічних законів, понять і категорій, фундаментальні положення сучасної економічної теорії та прикладної економіки, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем теорії та практики оплати праці, її конкурентоспроможності. Загальною методологічною основою дослідження є діалектичний метод, що передбачає застосування методу системного підходу. Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку загальнонаукових та спеціальних методів: абстрактно-логічний - при дослідженні сутності понять, визначень і категорій оплати праці та її конкурентоспроможності; історико-логічний - при дослідженні розвитку та удосконалення управлінських синергетичних парадигм та їх впливу на формування оплати праці, генезису формування відчуження та самовідчуження працівників від результатів праці, гендерних особливостей в оплаті праці; комплексний підхід - при аналізі діючих та формуванні нових методологічних основ оцінки конкурентоспроможності оплати праці, при розробці конкурентоспроможних моделей оплати праці на підприємствах різних галузей споживчої кооперації України; економіко-статистичний - для оцінки тенденцій та закономірностей розвитку споживчої кооперації України, аналізу стану і тенденцій розвитку оплати праці в її галузях, аналізу та оцінки взаємозв'язку оплати праці з показниками соціально-економічного розвитку споживчої кооперації; порівняльно-економічний - при порівняльному аналізі різноманітних процесів, залежностей, тенденцій тощо, пов'язаних з оцінкою конкурентоспроможності оплати праці, при здійсненні оцінки конкурентоспроможності системи оплати праці на макро-, мезо-, мікро- та індивідуальному рівнях; графоаналітичний - при дослідженні стану та закономірностей зміни оплати праці працівників споживчої кооперації України; аналізу та синтезу - при дослідженні окремо кожної складової конкурентоспроможної системи оплати праці, а також в їх єдності, взаємозалежності та взаємозв'язку. Використання методів класифікації та типології дало змогу автору класифікувати чинники впливу на формування конкурентоспроможної системи оплати праці. Методи експертних оцінок та соціологічних опитувань дозволили виявити та проаналізувати зміни мотиваційного механізму на підприємствах споживчої кооперації України. При дослідженні рівня, структури і функцій заробітної плати застосовувались такі методи, як індукція, дедукція, абстрагування, системного аналізу тощо. У якості джерел інформації були використані закони України, дані Державного комітету статистики України, Конвенції Міжнародної організації праці, статистичні дані Центральної спілки споживчих товариств України.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що одержані автором і виносяться на захист, полягають у розробці нових науково-теоретичних та методологічних засад та обґрунтуванні прикладних рекомендацій щодо формування конкурентоспроможної оплати праці на підприємствах різних галузей споживчої кооперації в сучасних умовах.

Наукова новизна дослідження полягає у такому:

уперше: конкурентоспроможний оплата праця мотиваційний

визначено сутність економічної категорії "конкурентоспроможна система оплати праці" як інтегровану сукупність складових елементів у їх логічному зв'язку і залежності, яка, ґрунтуючись на відповідній правовій основі та опираючись на об'єктивні економічні закони, наукові принципи, встановлює порядок формування конкурентоспроможної оплати праці з урахуванням специфіки економічної системи;

обґрунтовано доцільність впровадження системи соціально-економічних індикаторів і критеріїв та розроблено методологію кількісної оцінки конкурентоспроможності системи оплати праці на основі інтегральних індикаторів на макро-, мезо-, мікроекономічному рівнях, що дозволяє оцінити її соціальний, економічний та інноваційний ефекти щодо реалізації інтересів сторін соціально-трудових відносин;

запропоновано концепцію формування конкурентоспроможної системи оплати праці, яка спрямовується на реалізацію інноваційно-інвестиційної моделі розвитку споживчої кооперації України за рахунок інноваційно-інтелектуальних чинників (професійної освіти, підвищення кваліфікації, удосконалення професійно-кваліфікаційної структури персоналу, оновлення техніки й технології);

розроблено стратегію формування конкурентоспроможної системи оплати праці, яка визначена комплексним результатом дії функціональних підсистем, запропонованих у ієрархічному вигляді, і базується на принципах послідовності, конкурентності, ефектизації, пріоритетності соціальних потреб.

уточнено та доповнено:

визначення сутності заробітної плати, яке, на відміну від існуючих, враховує умови конкурентного середовища та тенденції розвитку різноманітних форм конкуренції;

класифікацію функцій заробітної плати за рахунок доповнення її новими функціями: "оцінною", яка визначається як вимірник особистісної, психологічної і професійної самореалізації працівника, позитивною суттю якої є задоволення життям, високий рівень самооцінки, відсутність депресій, підвищення інтернальності; та функцією "безпеки", суттю якої є формування впевненості, захищеності працівника за допомогою реалізації її складових: економічної безпеки, безпеки здоров'я, життя, інформаційної;

визначення економічної категорії "конкурентоспроможна оплата праці", яке, на відміну від відомих, характеризує здатність моделі оплати праці конкурувати з моделями оплати праці господарюючих суб'єктів на макро-, мезо- та мікрорівнях за: ефективністю використання трудових ресурсів, ефективністю мотиваційного механізму, механізмом та рівнем заробітної плати, продуктивністю праці, впровадженням ефективних форм і систем оплати праці, рівнем плинності кадрів, якістю продукції, забезпеченням постійно зростаючої конкурентоспроможності робочої сили;

методологічні підходи щодо комплексної оцінки економічної та соціальної конкурентоспроможності оплати праці, на підставі якої запропоновано модель впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на формування конкурентоспроможної системи оплати праці;

дістали подальшого розвитку:

системи моніторингу мотиваційного механізму, ступенів самостійності в політиці заробітної плати, причин підвищення оплати праці, дослідження яких, на відміну від застосовуваних на практиці підходів, враховує: покращення фінансового стану, зростання продуктивності праці, динаміку споживчих цін і соціальних стандартів, рівень заробітної плати на підприємствах-конкурентах, умови колективного трудового договору та вимоги профспілок на підприємствах;

моделі формування конкурентоспроможної оплати праці на підприємствах різних галузей споживчої кооперації України, ефективність функціонування яких залежить від комплексності взаємодії макроекономічних, соціальних та адміністративно-правових чинників, опосередкованої впливом механізмів державно-договірного регулювання і ринкових саморегуляторів;

модель банку даних про внутрішньофірмові варіанти організації оплати праці, диференційовані залежно від галузі діяльності підприємств споживчої кооперації України.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані здобувачем теоретичні результати, доведені до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій, поглиблюють наукове уявлення про формування конкурентоспроможності оплати праці. Практичне значення одержаних наукових результатів полягає у розробці конкретних практичних пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення процесу формування конкурентоспроможної оплати праці в системі споживчої кооперації України.

Розробки здобувачки використано для підготовки проектів законодавчих і нормативних актів з питань становлення конкурентних відносин у сфері оплати праці, зокрема, у системі споживчої кооперації. Запропоновані в роботі теоретико-методологічні підходи та методичний інструментарій застосовувались для підготовки органами законодавчої і виконавчої влади України документів аналітичного, програмного та нормативно-законодавчого характеру, спрямованих на формування конкурентоспроможності оплати праці в Україні, при розробці експертних висновків щодо проектів Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік" (довідка Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (акт впровадження від 25.09.2009 р.); в діяльності проекту "Підтримка економічної та фіскальної реформи в Україні" (лист № 02-26 від 23.09.2009 р.); Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) (лист № 02-1809/13 від 25.09.2009 р.); Кримспоживспілки (лист № 01/4-28 від 1.02.2007 р.); Одеської облспоживспілки (лист № 123-9/7815 від 11.09.08 р.); Полтавської облспоживспілки (лист № 01/4-32 від 02.02.2008 р.); Хмельницької облспоживспілки (лист № 122-9/715 від 29.12.2006 р.).

Робота тісно пов'язана з діяльністю Полтавського обласного постійно діючого Центру з моніторингу питань формування, організації, нормування та оплати праці, в межах якого безпосередньо автором досліджувалась динаміка основних техніко-економічних показників на підприємствах Полтавської області, виявлялись причини деформації формування оплати праці та розроблялись відповідні рекомендації щодо їх усунення тощо.

Результати досліджень використано для розробки стратегії формування оплати праці на ПП "Бізнес-Гранд" (лист № 144/3-25 від 02.09.2009 р.); філії ЗАТ "Вікторія" в м. Полтава (лист № 111/2-23 від 5.10.2009 р.).

Науково-теоретичні положення, методичні рекомендації та висновки дисертації використовуються у Полтавському університеті споживчої кооперації України при викладанні навчальних дисциплін: "Економіка праці та соціально-трудові відносини", "Менеджмент персоналу", "Економічний аналіз", "Економіка праці" (лист від 1.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У дисертаційному дослідженні викладено авторський підхід до розв'язання важливої наукової проблеми - розробки теоретико-методологічних та практичних засад формування конкурентоспроможної оплати праці. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ідеї та положення, які одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на 43 міжнародних і вітчизняних науково-практичних і науково-методичних конференціях, семінарах, засіданнях круглих столів, зокрема: міжнародній науковій конференції "Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: європейські студії" (Тернопіль (Форос), 2000 р.); міжнародній конференції "Організація регіональної та місцевої влади: досвід держав-членів Європейського Союзу та вибір України" (Київ, 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть" (Київ, 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу" (Київ, 2002 р.); міжнародній науково-теоретичній конференції "ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія" (Київ, 2003 р.); международной научно-практической конференции "Кооперация и интеграция экономики в приграничном регионе" (Гомель, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Дії соціальних партнерів щодо адаптації економіки України до членства в СОТ та упередження негативних соціальних наслідків" (Київ, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми розвитку ринку праці та політика зайнятості населення в умовах трансформації економіки України" (Луганськ, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції" (Черкаси, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Управління організаційними змінами в контексті формування економіки знань" (Хмельницький, 2005 р.); международной научной конференции профессорско-преподавательского состава, сотрудников и аспирантов кооперативных вузов стран СНГ, посвященная 175-летию потребительской кооперации России (Москва, 2006); міжнародній науково-практичній конференції "Економічна безпека країни: проблеми теорії та практики в умовах демократичної трансформації форми влади" (Полтава, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації" (Полтава, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації" (Полтава, 2007 р.); международной научной конференции "Менталитет славян и интеграционные процессы: история, современность, перспективы" (Гомель, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики" (Харків, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть" (Київ, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації" (Полтава, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі" (Полтава, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Споживча кооперація ХХІ століття: уроки трансформаційних реформ і перспективи розвитку" (Полтава, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство" (Донецьк, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Перспективи підвищення економічного, інноваційно-інвестиційного та соціально-трудового потенціалу України за умов розвитку інтеграційних процесів" (Хмельницький, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Інституціональні аспекти функціонування трудового потенціалу" (Луганськ, 2009 р.); засіданні круглого столу "Забезпечення ефективної діяльності організацій і підприємств споживчої кооперації в умовах фінансово-економічної кризи" (Полтава, 2009 р.); семінарах з керівними працівниками організацій та підприємств споживчої кооперації України "Прогресивні форми і системи оплати праці - основа ефективного управління підприємством з метою підвищення його конкурентоспроможності" (Київ, 2006 р.); семінарі з директорами і головними бухгалтерами ринків Одеської облспоживспілки "Проблеми удосконалення мотиваційного механізму і оплати праці для керівників, спеціалістів та працівників ринків споживчої кооперації України" (Одеса, 2007 р.); семінарах з керівними працівниками організацій та підприємств споживчої кооперації України "Ефективна кадрова політика, мотивація та оплата праці в умовах глобалізації" (Київ, 2008 р.); семінарі з економічною службою Кримспоживспілки "Ефективна кадрова політика, мотивація та оплата праці в умовах глобалізації" (Сімферополь, 2008 р.); семінарі з керівними працівниками організацій та підприємств споживчої кооперації України (Алушта, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображають 75 наукових праць загальним обсягом 106,05 д.а. (із яких 80,31 д.а. належать особисто автору), у тому числі 2 індивідуальні монографії, 2 колективні монографії (із них 49,6 д.а. належать особисто автору), 31 стаття у фахових виданнях загальним обсягом 17,83 д.а., 23 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій загальним обсягом 3,98 д.а. та 17 статей у інших виданнях (Вісті (Діловий випуск) Центральної спілки споживчих товариств України) загальним обсягом 8,9 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 462 сторінках, загальний обсяг дисертації становить 494 сторінки, робота містить 25 рисунків та 22 таблиці, які займають повну площу сторінки, список використаних літературних джерел налічує 275 найменувань і займає 22 сторінки та 10 додатків на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади конкурентоспроможності в категоріальному апараті оплати праці" розглянуто теорії й моделі заробітної плати в еволюційному контексті, концептуальні підходи до визначення сутності оплати праці, генезис управлінських синергетичних парадигм та їх вплив на формування оплати праці, науково-методичні засади конкурентоспроможності оплати праці.

Формування конкурентоспроможної оплати праці ґрунтується на дослідженні еволюції теоретичних підходів і вимог до оплати праці з метою пошуку взаємозв'язку між розвитком наукової думки у сфері оплати і мотивації праці і формуванням конкурентних переваг в оплаті праці.

На основі критичного аналізу класичних концепцій і сучасних теорій заробітної плати, еволюції наукових поглядів на заробітну плату автор визначає основні етапи у формуванні методологічних основ визначення заробітної плати, розуміння її багатогранної сутності, що буде корисним для формування конкурентоспроможної оплати праці на підприємствах.

Заробітна плата є складним економічним поняттям, що відображає достатньо широке коло відносин сучасного суспільства. Заробітна плата являє собою основну частину оплати праці в умовах ринкових трансформацій, виражає взаємовідносини найманих працівників і роботодавців. Вона визначається ринковим попитом і пропозицією, домовленістю суб'єктів трудових відносин, державним регулюванням. Її розмір визначається вартістю послуг праці, на яку, поряд з ринковими чинниками її формування, впливає рівень продуктивності і монополізації праці, а також державне регулювання. Це потребує великих зусиль і спеціальних знань для ефективної організації її як у масштабах суспільства, так і в масштабах підприємства.

Рівень заробітної плати є одним з головних індикаторів розвитку економіки в цілому. Більш висока зарплата, як правило, в економічно розвинених країнах. Високий рівень ефективності виробництва забезпечує і більш високий рівень доходів працівників.

Багатогранність цієї категорії обумовлюється таким: по-перше, це грошова сума, одержана найманим працівником за працю за встановленими нормами оплати, по-друге, це витрати роботодавця, які він несе у процесі використання робочої сили; по-третє, це трудовий дохід, який відрізняється від прибутку та інших доходів, та покликаний забезпечити об'єктивне необхідне відтворення робочої сили. Заробітна плата тісно пов'язана з відмінностями у складності виконуваної роботи, з індивідуальними результатами праці кожного працівника, а також з кінцевими результатами діяльності підприємства.

Згідно авторського підходу функції заробітної плати можуть змінюватися (доповнюватись) у залежності від рівня розвиненості ринкових відносин у країні. На сучасному етапі розвитку економіки України дисертант пропонує доповнити класифікацію функцій заробітної плати такими:

1) оцінною, яка визначається як вимірник особистісної, психологічної і професійної самореалізації працівника, позитивною суттю якої є задоволення життям, високий рівень самооцінки, відсутність депресій, підвищення інтернальності;

2) безпеки, суттю якої є формування впевненості, захищеності працівника за допомогою реалізації її складових: економічної безпеки, безпеки здоров'я, життя, інформаційної.

У роботі здійснено оцінку впливу наукових розробок шкіл управлінської думки (школи сучасного управління, класичної (адміністративної) школи, школи людських відносин) на формування оплати праці та визначено структурно-логічну схему еволюції управління оплатою праці.

У процесі дослідження встановлено, що проблеми активізації людського чинника у досягненні цілей підприємства, порушені ще Ф. Тейлором, та ефективного впровадження партисипативного стилю управління, спрямованого на творчий елемент праці, витіснення пасивної покірності, перетворення творчості в сутнісну характеристику процесу праці, так і залишилися невирішеними.

Стрижнем стратегії розвитку економіки України у глобальному середовищі є підвищення рівня загальної конкурентоспроможності національної економіки, основним чинником якого є формування конкурентоспроможної робочої сили. Використання робочої сили, здатної розробляти, впроваджувати та обслуговувати інноваційно-орієнтовані технології, дозволить країні отримати стійкі конкурентні переваги, створити підґрунтя розвитку конкурентного середовища в економіці. Одним з головних чинників формування сучасної робочої сили є конкурентоспроможна оплата праці.

На основі систематизації та конкретизації понятійного апарату теорій конкуренції запропоновано визначати "конкурентоспроможну оплату праці" як здатність моделі оплати праці конкурувати з аналогічними моделями на макро-, мезо- та мікрорівнях за: ефективністю використання трудових ресурсів, ефективністю мотиваційного механізму, механізмом та рівнем заробітної плати, продуктивністю праці, рівнем плинності кадрів, якістю продукції, конкурентоспроможністю робочої сили.

У контексті формування конкурентоспроможної оплати праці визначено внутрішню та зовнішню конкурентоспроможність оплати праці.

Внутрішня конкурентоспроможність оплати праці характеризує оплату праці всередині конкретного підприємства і суттєво впливає на: забезпечення ефективності діяльності, досягнення справедливості в оплаті, узгодженості інтересів найманих працівників і роботодавців. Характеристиками внутрішньої конкурентоспроможності є: 1) спроможність підвищувати кваліфікаційно-професійний рівень з метою покращення компетенцій працівника; 2) підвищення ефективності мотиваційного механізму; 3) узгодження інтересів працівників зі стратегією підприємства.

Зовнішня конкурентоспроможність характеризує відносини з приводу винагороди за працю, що склалися на підприємстві, порівняно з конкурентами. Ознаки зовнішньої конкурентоспроможності: 1) рівень оплати праці, достатній для того, щоб залучити і втримати кращих працівників; 2) витрати на робочу силу такі, щоб ціни на товари і послуги могли залишатись конкурентними; 3) конкурентоспроможний персонал, що забезпечує конкурентоспроможність продукції, підприємства, галузі, економіки.

Чинниками формування зовнішньої конкурентоспроможності оплати праці є: 1) конкуренція на ринку праці за працівників високої кваліфікації та найбільш дефіцитних професій; 2) конкуренція на ринку товарів і послуг, яка впливає на фінансовий стан організації; 3) особливості стратегії функціонування підприємств (технологій, продуктивності).

У дисертації визначено, що конкурентоспроможна оплата праці сприяє зростанню професіоналізму, кваліфікації, трудової активності, підвищенню мотивації до ефективності праці, формуванню конкурентоспроможного персоналу, продукції, підприємства, галузі, економіки в цілому.

У другому розділі "Теоретико-методологічні засади формування конкурентоспроможної оплати праці та її оцінки " розроблено теоретико-методологічні засади визначення конкурентоспроможної системи оплати праці, умови та чинники її формування, конкурентні переваги, критерії оцінки.

Дисертант дійшов висновку, що формування конкурентоспроможної оплати праці можливе лише за умови формування нової моделі у визначенні ціни на робочу силу - конкурентоспроможної системи оплати праці. Існуюча теорія і практика дослідження питань конкуренції в оплаті праці дозволяє визначити сутність економічної категорії "конкурентоспроможна система оплати праці" як інтегровану сукупність складових елементів (ефективний мотиваційний механізм, стратегія ефективної діяльності, ефективна кадрова, соціальна політика, інноваційно-інвестиційний механізм людського розвитку, високий рівень управлінського потенціалу керівників та оптимальність управлінських рішень, стратегія ефективної заробітної плати) у їх логічному зв'язку і залежності, яка, ґрунтуючись на відповідній правовій основі та опираючись на об'єктивні економічні закони, наукові принципи, встановлює порядок формування конкурентоспроможної оплати праці з урахуванням специфіки економічної системи. Доведено, що її застосування створює необхідну теоретико-методологічну базу для формування конкурентоспроможної оплати праці в умовах трансформаційних змін в економіці України.

Підприємства різних галузей споживчої кооперації конкурують з підприємствами різних галузей і форм власності на ринку праці за залучення висококваліфікованих, освічених працівників з високим рівнем конкурентоспроможності, які необхідні їм для досягнення стратегічних цілей. Також суб'єктами конкурентних відносин на ринку праці виступають і працівники, які конкурують між собою за обмежену кількість робочих місць з відповідними функціональними характеристиками, прийнятними умовами найму та оплати праці. У дисертації відстоюється позиція, що конкурентоспроможна система оплати праці повинна мати конкурентні переваги для усіх учасників соціально-трудових відносин: найманих працівників, власників, адміністрації підприємств.

Застосування системного підходу дозволило визначити, що конкурентоспроможна система оплати праці має тісний взаємозв'язок з іншими категоріями конкурентоспроможності: конкурентоспроможністю робочої сили, продукції, підприємства, галузей, країни, глобальною конкурентоспроможністю.

Проведене дисертантом дослідження дозволило визначити структурні елементи організаційно-економічного механізму конкурентоспроможної системи оплати праці: цілі, завдання, принципи, складові, методи (рис. 1).

Існуюча теорія і практика дослідження питань конкуренції в оплаті праці дозволяє визначити модель впливу зовнішніх чинників (рівень розвитку економіки держави і світу; регуляторна політика держави; діяльність об'єднань підприємств та об'єднань працівників (профспілок); стан регіонального ринку праці; процес здійснення інституціональних перетворень) та внутрішніх чинників (організаційно-економічний стан підприємства, управлінська стратегія та менталітет керівника, механізм оплати праці) на формування конкурентоспроможної оплати праці, які, у цілому, обумовлюють інтенсивність та ефективність її здійснення.

Визначено та обґрунтовано, що процес формування конкурентоспроможної системи оплати праці на підприємствах споживчої кооперації повинен включати такі етапи: моніторинг конкурентного середовища та оцінювання конкурентної ситуації в оплаті праці на підприємствах різних галузей і форм власності; діагностування конкурентоспроможності системи оплати праці на підприємствах споживчої кооперації та підприємствах конкурентів; конкурентне позиціонування в оплаті праці; вибір стратегічних механізмів формування оплати праці з конкурентними перевагами; розробка концепції та стратегії формування конкурентоспроможної системи оплати праці; реалізація цієї стратегії.

Оцінка конкурентоспроможності системи оплати праці являє собою складне завдання, оскільки: по-перше, фіксує показники не тільки розміру, структури, організаційно-економічного механізму оплати праці, а й показники якості, ресурсоємності, прибутковості всієї організації, в динаміці та взаємозалежності один з одним; по-друге, на сьогодні відсутні міжнародні стандарти оцінки конкурентоспроможності оплати праці; по-третє, в Україні технічна, економічна, кадрова, соціальна політика не орієнтовані на забезпечення конкурентоспроможності.

Формування методики оцінки конкурентоспроможності системи оплати праці необхідно здійснювати на основі ряду принципів, що дозволяють розглядати систему оплати праці як комплексну систему взаємопов'язаних показників. Основними принципами оцінки конкурентоспроможності системи оплати праці дисертант визначає: принцип системності; принцип комплексності; принцип узгодженості; принцип безперервної мінливості; принцип стійкої нерівноваги; принцип достатності; принцип відповідності.

Згідно авторської методики, конкурентоспроможність системи оплати праці формується на макрорівні, мезорівні, мікро- та індивідуальному рівнях.

У роботі визначені індикатори конкурентоспроможності системи оплати праці на макрорівні: рівень середньомісячної заробітної плати; темпи росту мінімальної заробітної плати; зміни в різниці оплати праці у країнах ЄС та в Україні; співвідношення за рівнем ВВП на 1 працюючого та рівнем оплати праці; середньомісячна заробітна плата в промисловості; показники оплати праці (частка оплати праці у собівартості продукції; частка оплати праці у структурі ВВП; ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності; рівень заробітної плати (євро); мінімальна годинна ставка оплати праці (євро); диференціація зарплати); витрати на робочу силу та їх структура.



Рис. 1. Структурні елементи організаційно-економічного механізму конкурентоспроможної системи оплати праці

Дисертантом пропонується ієрархічна трирівнева система оцінки конкурентоспроможності оплати праці на мезо-, мікро- та індивідуальному рівнях (табл. 1).

У роботі обґрунтовані методологічні підходи до визначення конкурентоспроможності системи оплати праці, що базуються на використанні таких методів: аналіз міжнародних конкурентних переваг, метод ефективної конкуренції, SWOT-аналіз. Слід відзначити, що запропоновані методи оцінки конкурентоспроможності системи оплаті праці мають певні переваги: зручність у користуванні; охоплення найбільш важливих критеріїв оплати праці; відсутність експертних оцінок, що робить дані методи оцінки об'єктивними.

Необхідною складовою процедури побудови інтегрального індикатора конкурентоспроможності системи оплати праці є визначення чинників впливу на вищезазначену систему, класифікація кількісних індикаторів стану розвитку оплати праці в Україні. При цьому в якості критеріальних ознак виокремлення цих чинників виступають запропоновані МОП напрями політики оплати праці (рівень матеріальної винагороди, оплата праці у промисловості, оплата праці у сільському господарстві, рівноправність в оплаті праці, гарантія отримання певного мінімального доходу) та доповнені дисертантом: структурні показники фонду оплати праці, стан виплати заробітної плати.

Для побудови інтегрального індикатора конкурентоспроможності системи оплати праці найбільш обґрунтованою є ієрархічна схема, в якій він займає найвищий щабель, тоді як до нижчого рівня належать узагальнюючі індикатори, що характеризують вищезазначені аспекти оплати праці.

Значна диференціація регіонів України за рівнем конкурентоспроможності

оплати праці обумовлена, насамперед, нерівномірністю економічного розвитку регіонів, існуючою різницею в обсягах наявних ресурсних

Таблиця 1

Ієрархічна трирівнева система оцінки конкурентоспроможності оплати праці

Рівень	Цілі	Алгоритм	Оптимальне значення
І. Порівняльна конкурентоспроможність	порівняння рівня оплати праці конкретного суб'єкту відносно певних рівнів оплати праці суб'єктів-конкурентів, середнього рівня оплати праці по галузі та економіці	деОППК - порівняльна конкурентоспроможність системи оплати праці; - рівень оплати праці на і-их суб'єктах - конкурентах.	ОППК 1
ІІ. Ефективна конкурентоспроможність	комплексна оцінка конкурентоспроможності на основі кількісних показників порівнянь та якісного показника ефективності витрат на оплату праці	Іек = К1 Ч К2 Ч К3 Ч К4 Ч Іевоп, де де Іек - індекс ефективної конкуренції; К1 - коефіцієнт відношення рівня заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатної особи; К2 - коефіцієнт співвідношення заробітної плати до середньої заробітної плати по галузі; К3 - коефіцієнт співвідношення заробітної плати до середньої заробітної плати по Україні; К4 - коефіцієнт випередження темпу росту продуктивності праці над темпом росту середньої заробітної плати; Іевоп - інтегральний показник ефективності витрат на оплату праці.	К1 1 К2  1 К3 1 К4 1
ІІІ. Інтегрально-комплексна конкурентоспроможність	інтегрально-комплексна оцінка конкурентоспроможності на основі якісних показників ефективності	ІІКК = ІЕММ Ч ІЕЗП Ч ІПП Ч ІЕД. де ІІКК - індекс інтегрально-комплексної конкурентоспроможності системи оплати праці; ІЕММ - індекс ефективності мотиваційного механізму; ІЕЗП - індекс ефективності заробітної плати; ІПП - індекс продуктивності праці; ІЕД - індекс ефективності діяльності.	ІПП 1

потенціалів та ефективності їх використання (зокрема, за авторськими розрахунками, найвищий індекс конкурентоспроможності оплати праці був відмічений у м. Києві - 0,75469, найнижчий - у Тернопільській області - 0,25157).

Відповідно до запропонованого дисертантом логічного підходу до побудови інтегрального індикатора конкурентоспроможності системи оплати праці у дисертаційній роботі акцентовано увагу на тому, що забезпечення адекватності врахування взаємопогашення негативних і позитивних впливів при розрахунку інтегрального індикатора можливе на основі розрахунку індикаторів стимулюючого та стримуючого впливу на процес його формування. У якості пріоритетних критеріїв розвитку конкурентоспроможності системи оплати праці було виокремлено інтенсивність конкуренції та забезпечення необхідних законодавчо-правових, соціальних, інституціональних умов для її розвитку. Чинники позитивного (негативного) впливу на зазначені умови були віднесені до складу індикатора стимулюючого (стримуючого) впливу на формування конкурентоспроможності системи оплати праці.

Розроблений методичний підхід передбачає оцінювання значень індикатора стимулюючого впливу (Іs) та індикатора стримуючого впливу (Іr) на розвиток конкурентоспроможності системи оплати праці.

Керуючись запропонованим методичним підходом, інтегральний індикатор конкурентоспроможності системи оплати праці (ІКСОП) був визначений за такою формулою:

ІКСОП = 10 * Іs - Ir (1)

Різниця індикаторів стимулюючого та стримуючого впливу, яка визначає величину інтегрального індикатора конкурентоспроможності системи оплати праці, демонструє кількісну оцінку переваги сумарного позитивного або негативного впливу на нього.

У процесі дослідження оплати праці як засобу врегулювання відчуження та самовідчуження працівників дисертант дійшов висновку, що важливим кроком у подоланні відчуження та самовідчуження від результатів праці має стати формування конкурентоспроможної оплати праці, що сприятиме підвищенню ціни робочої сили, зміна методів управління людьми і виробництвом у напрямі від "технократичних" поглядів на працівника до гуманізації праці, посилення тенденцій "людських відносин" через участь персоналу в управлінні, власності, прибутках, що відповідає основним критеріям світового рівня розвитку як окремого підприємства, так і держави.

У третьому розділі "Оцінка соціально-економічних складових формування конкурентоспроможної системи оплати праці в споживчій кооперації України" визначені основні тенденції та закономірності розвитку споживчої кооперації України, проведений аналіз стану і тенденцій розвитку оплати праці в галузях споживчої кооперації України, аналіз та оцінка взаємозв'язку оплати праці з показниками соціально-економічного розвитку споживчої кооперації України, моніторинг мотиваційного механізму ефективної праці.

Формування конкурентоспроможної оплати праці в споживчій кооперації України суттєво залежить від її соціально-економічних складових.

У ході дослідження дисертант обґрунтовує, що позитивні результати діяльності споживчої кооперації є наслідком, перш за все, згуртованості, здійснення виважених консолідованих зусиль та концентрації коштів переважної більшості кооперативних організацій і підприємств для вирішення спільно визначених завдань щодо трансформації системи в нових умовах. Водночас у багатогалузевому господарстві споживчої кооперації є чимало невикористаних резервів. Динамічні зміни ринкового середовища, гостра конкуренція вимагають реалізації ефективної інвестиційно-інноваційної політики, спрямованої на формування раціональної галузевої структури, стабілізацію та зміцнення фінансово-економічного становища підприємств та організацій системи. З метою реалізації цих завдань дисертантом проведено дослідження стану нерівності кількісних і якісних характеристик діяльності споживспілок України з використанням методу ранжування за обсягами та індексом ефективної конкуренції (табл. 2).

За авторськими розрахунками найвищі значення індексу ефективної конкуренції мають райспоживспілки і райспоживтовариства Київської області (1,59 - 1 ранг), Тернопільська облспоживспілка (1,48 - 2 ранг), найнижчі - Луганська облспоживспілка (0,31 - 22 ранг), Хмельницька облспоживспілка (0,06 - 23 ранг).

Обґрунтовано, що в сучасних умовах розвитку споживчої кооперації існують підстави для якісного відтворення робочої сили, створення ефективного мотиваційного механізму, впровадження як традиційних, так і нетрадиційних форм і систем оплати праці, тобто для формування конкурентоспроможної оплати праці.

Виявлені проблеми у стані та тенденціях розвитку заробітної плати негативно впливають на життєвий рівень працівників, на кількісні і якісні показники діяльності споживчої кооперації України, оскільки обумовлюють неконкурентоспроможність працівника і споживача.

Аналіз стану і тенденцій розвитку заробітної плати в галузях споживчої кооперації України дає підстави вважати, що недоліки, притаманні розвитку заробітної плати в економіці України, у споживчій кооперації мають більш виражений характер, а саме: низький рівень номінальної заробітної плати, що свідчить про низьку ціну робочої сили та неефективний мотиваційний механізм, впливає на купівельну спроможність й не забезпечує розширене відтворення робочої сили; заниження заробітної плати перешкоджає конкурентному розвитку підприємства, оскільки обмежує конкурентоспроможність його людських ресурсів, стримує побудову організаційної культури, спрямованої на досягнення стратегічного успіху; прогресуюча міжгалузева диференціація заробітної плати; значна міжрегіональна диференціація заробітної плати працівників споживчої кооперації України; недосконала структура заробітної плати; обернено пропорційна залежність між розміром заробітної плати і темпами її зростання за усіма облспоживспілками; випередження темпів зростання заробітної плати

Таблиця 2

Показники кількісних і якісних характеристик діяльності споживспілок України у 2008 році (ранжування за обсягом, рівнем)

Споживспілки	Роздрібний товарооборот	Середньомісячне навантаження на 1 працівника	Прибуток (збиток)	Середньомісячна заробітна плата	Індикатори ефективної конкурентоспроможності	Індекс ефективної конкуренції
					К1	К2	К3	К4	Іевоп	значення	ранг
Кримспоживспілка	9	5	4	9	1,08	1,02	0,52	0,98	1,67	0,94	5
Вінницька	1	3	17	2	1,17	1,11	0,57	0,88	0,74	0,49	12
Волинська	14	23	7	18	0,94	0,89	0,46	0,92	0,94	0,34	20
Дніпропетровська	11	12	5	21	0,90	0,85	0,44	0,99	1,93	0,64	7
Житомирська	3	2	11	3	1,16	1,10	0,56	0,92	0,84	0,56	9
Закарпатська	12	21	10	10	1,06	1,00	0,51	0,92	0,76	0,38	17
Івано-Франківська	23	24	12	17	0,95	0,90	0,46	0,95	1,49	0,55	10
Кіровоградська	19	6	20	23	0,88	0,83	0,42	0,97	1,30	0,39	15
Луганська	21	1	23	22	0,88	0,84	0,43	0,99	1,00	0,31	22
Львівська	6	18	8	16	0,96	0,91	0,46	0,93	0,96	0,36	18
Миколаївська	22	22	18	20	0,91	0,86	0,44	0,91	1,01	0,32	21
Одеська	17	20	9	14	0,98	0,93	0,48	1,04	1,08	0,49	11
Полтавська	5	8	19	15	0,97	0,92	0,47	0,95	0,90	0,36	19
Рівненська	2	10	3	7	1,12	1,07	0,55	0,95	1,61	1,00	4
Сумська	16	9	13	13	0,99	0,94	0,48	0,98	1,40	0,61	8
Тернопільська	13	4	2	12	1,01	0,95	0,49	1,07	2,97	1,48	2
Харківська	7	11	14	11	1,01	0,96	0,49	1,05	0,96	0,48	13
Херсонська	20	14	15	8	1,11	1,06	0,54	0,97	1,73	1,07	3
Хмельницька	15	19	22	19	0,94	0,89	0,46	0,98	0,17	0,06	23
Черкаська	4	7	6	5	1,13	1,07	0,55	0,94	1,05	0,65	6
Чернівецька	18	17	21	4	1,15	1,09	0,56	0,95	0,71	0,48	14
Чернігівська	8	16	16	6	1,13	1,07	0,55	0,90	0,65	0,38	16
Райспоживспілки і райспоживтовариства Київської області	10	13	1	1	1,21	1,15	0,59	0,93	2,10	1,59	1

порівняно з темпами зростання продуктивності праці в усіх галузях споживчої кооперації, що негативно впливає на конкурентоспроможність.

У контексті оцінки взаємозв'язку оплати праці з показниками соціально-економічного розвитку споживчої кооперації України обґрунтовано, що зростання розміру заробітної плати має слабкий зв'язок з позитивною тенденцією кількісних та якісних показників діяльності галузей споживчої кооперації України.

Працівники споживчої кооперації не зацікавлені підвищувати продуктивність праці, оскільки за підвищенням заробітної плати відбувається перегляд норм виробітку та зниження розцінок за одиницю обсягу діяльності, що негативно впливає на ставлення до праці.

Проведення моніторингу мотиваційного механізму на підприємствах споживчої кооперації України дало можливість визначити, що у працівників домінують мотивації, спрямовані на задоволення матеріальних потреб. Серед мотивів трудової діяльності провідне місце займає оплата праці. Саме вона є вирішальним чинником формування ставлення до праці, визначає мотивацію більшості працівників. Разом з тим, певна байдужість працівників до результативності, якості і корисності праці стала розповсюдженим явищем. Подальший розвиток цієї тенденції може мати негативні наслідки для діяльності споживчої кооперації України і її позиції на ринку товарів і послуг, тому що свідчить про руйнівне відношення до праці, як до цінності, про кризу в сфері трудових відносин, про масове відчуження працівників від процесу праці.

...