Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ

“КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КУЗЬКІНА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК: 331.104: 330.131.5

Сімферополь - 2009

Дисертацією є рукопис.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Макаренко Андрій Петрович

Міжнародний університет бізнесу і права,

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бабенко Анатолій Григорович

Дніпропетровська державна фінансова академія

завідувач кафедри управління персоналом

і економіки праці

кандидат економічних наук, доцент,

Шепель Інеса Вадимівна

Херсонський державний аграрний університет

доцент кафедри обліку і аудиту

Захист відбудеться “6” березня 2009 р. о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 у Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету за адресою: 95492 м.Сімферополь, смт.Аграрне, корп.1, ауд.501

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету за адресою: 95492 м.Сімферополь, смт.Аграрне

спеціалізованої вченої ради С.Я.Дементьєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В процесі ринкових перетворень в аграрному секторі економіки соціально-трудові відносини в аграрних підприємствах зазнали і продовжують зазнавати суттєвих змін. Дослідження цих змін необхідні для моніторингу процесів, які характеризуються використанням праці, підвищенням її продуктивності та впливом на ефективність сільськогосподарського виробництва; врегулюванням трудових спорів, соціальним захистом працівників тощо.

На сучасному етапі розвитку підприємств аграрної сфери пред'являються нові вимоги до функціонування та ефективного розвитку соціально-трудових відносин. Формування раціональної зайнятості у сільськогосподарському виробництві, запровадження дієвого мотиваційного механізму праці в аграрних підприємствах дозволяє вирішувати соціально-економічні проблеми села і підвищити продуктивність зайнятості сільських жителів. Слід створити таке економічне і правове середовище, яке б стимулювало впровадження в практику комплексної стратегії формування зайнятості сільського населення та соціально-трудових відносин і розвитку села, з однієї сторони, та функціонування високоефективного аграрного виробництва - з іншої.

В ринкових умовах господарювання соціально-трудові відносини аграрного сектору характеризуються впливом різних факторів, серед яких найбільш значимими є: форми власності, відношення між суб'єктами соціально-трудових відносин, рівень зайнятості, мотивація праці, соціально-психологічний клімат в колективі, продуктивність праці, рівень її оплати. Вирішенню проблем формування і розвитку соціально-трудових відносин у агарній сфері присвячені роботи відомих вчених-економістів України та дослідників інших країн. Найбільш вагомими серед них є дослідження В.Г.Андрійчука, О.А. Богуцького, П.І. Гайдуцького, Т.І. Грішнової, В.К.Горкавого, В.І. Дієсперова, Ю.О. Краснова, Е.М. Лібанової, К.І. Якуби.

Питання ефективного розвитку соціально-трудових відносин та аграрного виробництва в цілому висвітлені у працях А.Г.Бабенка, В.О.Беспалова, І.І.Лукінова, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка,, Л.О.Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, Ю.М.Новікова, П.Т. Саблука, М.П. Сахацького, В.К. Терещенка. Разом з тим напрями формування соціально-трудових відносин і ефективності функціонування аграрних підприємств різних форм господарювання, використання трудоресурсного потенціалу у великих аграрних підприємствах та його впливу на виробничо-економічні показники їх діяльності, тенденції формування зайнятості і ринку праці на інноваційній основі, а також ефективність господарювання на селі в цьому контексті вивчені недостатньо. У Херсонській області такі дослідження практично не проводилися. Разом з тим для регіону вони є теоретично та практично значимими, з огляду на те, що аграрна сфера займає провідне місце в економіці; розвивається в умовах, які найбільш яскраво виражені у степовій сільськогосподарській зоні і значно відмінних від тих, що притаманні іншим регіонам країни.

Зокрема, це найнижча в країні щільність сільського населення, малолюдність сільських населених пунктів та значна їх віддаленість від центрів організації території - обласного центру, райцентрів, транспортних вузлів; скорочення чисельності населення; парадоксальна ситуація на ринку праці у сільській місцевості - дефіцит працівників робочих професій та наявність безробіття; найнижча в Україні середня заробітна плата сільського населення; складність функціонування сільськогосподарських підприємств в умовах великого землезабезпечення, недостатньої матеріально-технічної бази; низькі показники ефективності господарювання, в т.ч. спеціалізованих галузей зернового господарства, овочівництва, садівництва, баштанництва; недостатнє забезпечення АПК області об'єктами інфраструктури. Таким чином, актуальність окресленого кола проблем, їх теоретична та практична значимість, недостатня розробленість на регіональному рівні, динамізм сучасних змін та необхідність управління ними з метою попередження негативних соціально - економічних проявів зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичним планом кафедри менеджменту Міжнародного університету бізнесу і права, як складова частина досліджень з проблеми “Управління соціально-економічними важелями для підвищення ефективності використання трудових ресурсів аграрних підприємств шляхом оптимізації” (нормер державної реєстрації 0107U112696) та скоординована з науково-дослідною тематикою Херсонського державного аграрного університету за темою “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування”(номер державної реєстрації 0102U003197). В її межах автору належить визначення напрямів економічного моніторингу соціально-трудової сфери, удосконалення функцій соціально-трудових відносин.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне та практичне обґрунтування напрямів вдосконалення соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах.

Досягнення поставленої мети в дисертації спиралося на постановку та вирішення наступних завдань:

- визначити наукові засади формування та розвитку соціально-трудових відносин, мотивації праці в сучасних аграрних підприємствах;

- поглибити методичні засади оцінки та визначення напрямів розвитку соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах;

- проаналізувати демографічну ситуацію, трудові ресурси та зайнятість на ринку праці у сільській місцевості регіону;

- здійснити оцінку впливу складників соціально-трудових відносин на ефективність функціонування аграрних підприємств та їх підрозділів;

- обґрунтувати структуру мотивації праці та вдосконалити систему її моніторингу;

- розробити основні напрями вдосконалення соціально-трудових відносин з позиції їх державного регулювання, підвищення ефективності аграрного виробництва, вдосконалення мотиваційного механізму праці та підвищення рівня життя сільського населення.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти здійснення та розвитку соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах.

Предметом дослідження є процеси формування та вдосконалення соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах.

Методи дослідження. Дисертаційна робота ґрунтуються на теоретичних і методологічних положеннях сучасної економічної науки, законодавчих і нормативно-правових актах, діючих в Україні, наукових працях відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування та розвитку соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах. При дослідженні застосовувалися наступні методи системного аналізу: абстрактно-логічний - при формуванні принципів, теоретичних узагальнень і висновків та критичному аналізі результатів досліджень інших авторів; монографічний - при вивченні особливостей формування відносин в ринкових умовах; розрахунково-конструктивний та порівняння - при зіставленні показників у динаміці і обґрунтуванні шляхів формування соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах. Кореляційно-регресійний аналіз застосований при визначені залежності продуктивності праці від її оплати, матеріально-технічного забезпечення господарств, площі сільськогосподарських угідь, коефіцієнта розораності території, наявності зрошуваних земель; економіко-математичний (при прогнозуванні основних показників соціально-економічного розвитку регіону); індексний метод, графічний, метод статистичних групувань (при аналізі стану та тенденцій розвитку соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах регіону). При обробці даних моніторингу соціально-трудової сфери використовувалися сучасні економіко-математичні методи з використанням стандартних прикладних пакетів програм.

Інформаційною базою дослідження слугували статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Управління статистики Херсонської області, річні звіти аграрних підприємств, довідкова та монографічна література вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційно-аналітичні бюлетні, результати власних спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше:

- визначені напрями економічного моніторингу соціально-трудової сфери, зокрема: рівень доходів та зарплати працівників аграрних підприємств; плинність кадрів; рівень зайнятості; обсяги соціальних виплат; роль аграрних підприємств у вирішені соціально-трудових проблем.

Удосконалено:

- нарахування заробітної плати на основі кореляційного аналізу з урахуванням показників продуктивності праці, витрат виробництва та валового доходу;

- напрями державного регулювання соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах (розробка, обґрунтування та здійснення галузевої угоди; підтримка ефективних партнерських відносин у системі “роботодавець - працівник аграрної сфери”; посилення державної відповідальності у сфері зайнятості); посилення відповідальності аграрних підприємств у формуванні стабільної зайнятості.

Набули подальшого розвитку:

- оцінка факторів підвищення продуктивності праці (раціональне управління та організація виробництва; кваліфікація і мотивація персоналу; сучасні техніка і технології; інновації; специфічні умови праці);

- напрями регіональної політики зайнятості (збереження ефективних робочих місць; сприяння підготовки робочої сили; підтримка самозайнятості, посилення легальної зайнятості, соціальна підтримка безробітних).

- заходи по удосконаленню соціально-трудових відносин через їх диференціацію щодо різних форм власності та організації виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони складають основу для розв'язання завдань підвищення ефективності соціально-трудових відносин і сільськогосподарського виробництва. Реалізація пропозицій і рекомендацій щодо формування та ефективного використання трудових ресурсів, впровадження дієвого механізму мотивації аграрної праці та вирішення соціально-економічних проблем забезпечить створення умов для стійкого і збалансованого розвитку підприємств АПК Херсонської області.

Конкретні рекомендації, спрямовані на поліпшення формування трудового потенціалу, передані Головному управлінню агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації (довідки № 358 від 27.04.2007р.). Результати досліджень впроваджуються в практичну діяльність аграрних підприємств Білозерського району Херсонської області (довідка №218/11 від 18.09.2008р.). Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі Міжнародного університету бізнесу і права (м. Херсон) (довідка № 43 від 20.02.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. На основі комплексного дослідження проблем організації та розвитку соціально - трудових відносин в аграрних підприємствах дана оцінка сучасному стану демографічної ситуації в сільський місцевості області, інтенсифікації виробництва і використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах, доведено необхідність створення системи мотиваційного моніторингу та необхідність удосконалення механізму мотивації високопродуктивної праці. Основні положення й висновки дисертації сформульовані й обґрунтовані особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації і результатів проведених досліджень доповідались та одержали схвалення на звітних конференціях та семінарах викладачів і аспірантів Міжнародного університету бізнесу і права (м. Херсон); Дніпропетровського державного аграрного університету (2005-2008р.р.) на міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми економіки підприємств” (Дніпропетровськ, 2005 р.); “Тиждень науки у гуманітарному університеті “ЗІДМУ” (м. Запоріжжя, 2007 р.); “Теоретичні та практичні досягнення молодих вчених аспірантів” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародний форум “Екологічні і культурні аспекти інвестиційної привабливості Херсонщини” (м. Херсон, 2008р.); Міжнародна конференція “Глобалізація економіки: нові можливості чи загрози людству?” (м. Донецьк, 2006р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 друкованих робіт, підготовлених самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 4,02 ум. друк. арк. (з яких безпосередньо автору належить 4 (2,4 ум. друк. арк.). Із загальної кількості наукових праць 6 опубліковано у фахових виданнях,загальним обсягом 3,65 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках комп'ютерного тексту. Цифровий матеріал представлений в 35 таблицях, містить 12 рисунків і додатки. Список використаних джерел нараховує 117 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність, визначено мету та завдання роботи. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування отриманих результатів.

У першому розділі “НАУКОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ” досліджено економічну сутність та функції соціально-трудових відносин; визначено і обґрунтовано особливості моніторингу соціально-трудової сфери; розкрито методичні підходи до оцінки соціально-трудових відносин.

Соціально-трудові відносини в аграрних підприємствах - це відносини між роботодавцями різних форм власності й організації аграрного виробництва, що пов'язані з відношенням до майна, з укладанням трудових угод, визначенням умов і розмірів оплати праці, вирішенням трудових спорів і конфліктів, участь найманих працівників в управлінні підприємством. Основою соціально-трудових відносин є: принципи солідарності і субсидіарності; взаємовигідне партнерство; конфліктне співробітництво; конфліктне суперництво. За характеристикою учасників соціально-трудові відносини можуть бути індивідуальними, колективними та змішаними.

В залежності від особливостей суб'єктів та характеристики соціально-економічного середовища здійснення соціально-трудових відносин мають індивідуальний, мікроекономічний, мезоекономічний, макроекономічний та мегаекономічний рівень. Їх предметом на мікроекономічному рівні або рівні окремого аграрного підприємства є: організація, умови продуктивність та оплата праці; дохідність працівників та сільських жителів, пов'язаних з підприємством орендою землі або майна; гарантії зайнятості й компенсаційна система; навчання й розвиток працюючих; трудове самовизначення та участь працівників в управлінні і у власності.

Створення в Україні нової системи соціально-трудових відносин, адекватних соціально орієнтованій ринковій економіці, має передбачати забезпечення свободи і прав людини (як найманого працівника, так і роботодавця); людський розвиток; розширене відтворення робочої сили; інтелектуалізацію праці; стабільність і ефективність зайнятості; захист національного ринку праці; гідну працю; належний соціальний захист і соціальне забезпечення.

Основними складовими системи соціально-трудових відносин є їх сторони і суб'єкти. І сторонами, і суб'єктами соціально-трудових відносин називають найманих працівників, роботодавців і державу. Ці поняття близькі, але не ідентичні. Відмінність між ними полягає в тому, що сторони соціально-трудових відносин є носіями первинного права у цих відносинах, а суб'єкти можуть володіти як первинними, так і делегованими первинними носіями правами.

Ринкові реформи, зміна форм власності аграрних підприємств викликає нові явища у сфері трудових відносин. Основні проблеми, пов'язані з соціально-трудовою сферою аграрного підприємства, проявляються перш за все у характері трудових відносин і особливості соціального клімату в трудових колективах. Найбільша напруга спостерігається в колективах у той час, коли відмічається помітне падіння реальної заробітної плати, значні затримки з її виплатою, простої, масові звільнення.

Отже, стан справ у соціально-трудовій сфері аграрних підприємств вказує на те, що реальний поворот реформ до соціальної зорієнтованості йде вкрай повільно, невизначено, суперечливо. Виникає необхідність розробити нові підходи вирішення ряду проблем, а також механізмів реалізації соціальних заходів, перш за все у сфері оплати та охорони праці, ефективної зайнятості. Моніторинг соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах та інших організаціях дає змогу вивчити на її рівні цілий комплекс проблем, пов'язаних із станом платоспроможності підприємств, зміни обсягів виробництва і кількості робочих місць, їх спільного впливу на зайнятість, матеріальне стимулювання, організацію й умови праці, трудові відносини.

В цьому відношенні моніторинг соціально-трудової сфери направлений на дослідження ролі аграрних підприємств у вирішенні проблем соціального захисту і підвищення рівня життя працюючих. Необхідним є вивчення також співвідношення динаміки чисельності зайнятих на підприємствах із динамікою обсягів виробництва, особливості зрушень у масштабах, характері й напрямках прихованого безробіття; динаміку заробітної плати, її зв'язок із результатами праці; причини масових невиплат заробітної плати, аналізувати диференціацію у заробітній платі між окремими підприємствами, галузями, категоріями працівників тощо; здійснювати аналіз трудових відносин, невиконання трудових договорів, ролі профспілок у діяльності колективів та ін. Ще одним важливим напрямком моніторингу соціально-трудової сфери є відслідковування змін умов та охорони праці на виробництві.

У багатьох аграрних підприємствах під час трансформаційних процесів були ліквідовані служби охорони праці, а у зв'язку з відсутністю державного замовлення на перегляд норм та правил з охорони праці значна їх кількість морально застаріла, в той час як науково - дослідні організації відповідного профілю втратили кадри або перепрофілювались.

Моніторинг умов та охорони праці виявляє тенденції стану умов і безпеки праці в аграрних підприємствах, визначає динаміку масштабів професійних захворювань і травматизму, виявляє підходи до вирішення цих проблем не за рахунок покращення умов і організації праці, а за рахунок збільшення різного роду компенсаційних виплат.

У другому розділі “розвиток соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах херсонської області” проведений аналіз трудових ресурсів і зайнятості сільського населення, оцінено продуктивність праці і ефективність функціонування галузей сільськогосподарського виробництва, проаналізовано рівень оплати праці і доходи сільських жителів в реформованих сільськогосподарських підприємствах та розвиток соціальної сфери життя.

Економічним середовищем для розвитку соціально-трудових відносин є аграрні підприємства, яких налічувалося на 01.01.2007р по Херсонській області 2776 од., в т.ч. господарських товариств 211 од. (7,6%), приватних підприємств 128 од. (4,6%), виробничих кооперативів 22 од. (0,8%), фермерських господарств 19 од. (0,7%), підприємств інших форм господарювання 62 од. (2,2%). Трудові ресурси розглядаються нами як головний елемент виробничих сил.

Загальна кількість наявного населення області на 01.01.2007 р. складала 1117,1 тис. осіб, в т.ч. міського 682,0 тис. осіб (61,0%) та сільського 435,1 тис. осіб (39,0%). Загальнодержавні пропорції між сільським і міським населення на початок 2007 р. складали відповідно 67,4% та 32,6%. У Херсонській області спостерігається перевищення сільського населення на 6,4% у порівнянні із загальнодержавними пропорціями. У структурі постійного населення міське складає 60,8%, сільське 39,2%. Із загальної чисельності населення чоловіки складають 46,4%, жінки 53,6%. Кількість працездатного населення сільської місцевості у Херсонській області складає близько 259 тис. осіб, або 59,2% загальної кількості. Кількість осіб старшого віку 97 тис. осіб, або 22,2%, а дітей - 81 тис. осіб, або 18,6%.

Для населення Херсонщини є властивою депопуляція, тобто від'ємний природний приріст та спостерігаються негативні тенденції до постійного скорочення кількості народжених, особливо у сільській місцевості. Так, у 2006 р. кількість народжених у сільській місцевості скоротилася на 2,7 тис. осіб, або на 39,7% у порівнянні з 1990 р., на 1,9 тис. осіб, або 31,6% - у порівнянні з 1995 р. і на 684 особи, або 14,3% у порівнянні з 2000 р. Одночасно збільшилася і кількість померлих. В сільській місцевості у 2006 р. цей показник склав 7,25 тис. осіб, є найменшим за останнє десятиліття. Це у 1,5 рази більше, ніж кількість народжених. Показники народжуваності і сільській місцевості Херсонської області залишаються низькими і за останні десять років складають 9 - 12 осіб на 1000 населення. Показники смертності залишаються високими - 16 - 17 осіб на 1000 населення.

Чисельність економічно активного і зайнятого населення (а також рівні економічної активності та зайнятості), починаючи з 2000 р., в Херсонській області помітно зменшується. У загальному зменшення цих категорій населення означає зменшення ресурсів для праці, тобто є небажаною тенденцією. Але з 2004 р. вже спостерігається позитивна тенденція до збільшення цих показників, що означає передусім певну стабілізацію економічної ситуації в країні. Слід зазначити, що серед чоловіків є вищими рівень економічної активності та рівень зайнятості на 14,3%, і одночасно нижчим рівень безробіття на 1,8%, ніж серед жінок (табл.1). Сільське населення займає активнішу позицію у 2006 р. на ринку праці, ніж міське населення. При цьому вищими є показники економічної активності та зайнятості на 15,4% та 14,7% відповідно. Рівень безробіття сільського населення є нижчим на 1%, ніж міського. Таке зростання трудової активності сільського населення в порівнянні з міським пояснюється передусім зниженням рівня життя сільського населення та зростанням економічних потреб, в результаті чого до праці залучаються люди, які раніше не мали необхідності заробляти. Причому джерелом такого залучення є пенсіонери та молодь, яка відмовляється від освіти на користь заробітків або поєднує освіту з трудовою діяльністю.

Таблиця 1

Рівень економічної активності, зайнятості і безробіття населення Херсонської області за статтю та місцем проживання у 2006 р. (у віці 15-70 років; тис.)

У структурі зайнятого населення за видами економічної діяльності в 2006р.найвища зайнятість у сільському господарстві - 33,2%. Рівень безробіття у сільській місцевості Херсонської області за офіційними даними нижчий відповідного показника у містах. Ринкові трансформації у аграрній сфері призвели до появи безробітних у структурі трудових ресурсів села, а також прихованого безробіття. Рівень безробіття в Україні у 2006 р. становив 8,6%, в тому числі по міському населенню - 7,8%, сільському - 5,7%. За цими показниками Херсонська область значно перевищує загальнодержавні показники рівня безробіття у сільській місцевості.

В 2006 р. у сільськогосподарському виробництві Херсонської області було зайнято 29,2 тис. чол., в тому числі у рослинництві 21,1 тис. осіб, у тваринництві 8,1 тис. осіб. За 15 років чисельність працюючих в рослинництві зменшилась у 4 рази, у тваринництві у 6,4 разів. Такі зміни в середньорічній чисельності робітників пояснюються зниженням валової продукції основних видів продукції сільського господарства, скороченням посівних площ, зміною культури землевикористання. В галузі тваринництва відбулося різке зниження поголів'я сільськогосподарських тварин та птиці, що зумовило необхідність зменшення робітників галузі.

Нами визначено, що продуктивність праці у сільському господарстві визначається дією двох груп чинників. Одні впливають на урожайність чи продуктивність худоби, інші - на трудомісткість виробництва. На основі групування показників впливу та багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу виявлено зв'язок між зазначеними факторами і продуктивністю праці та визначено силу зв'язку між ними. (табл. 2).

Таблиця 2

Групування сільськогосподарських підприємств Білозерського району за рівнем продуктивності праці

Багатофакторна модель має вигляд:

У = 4, 06 Х1 +1,67 Х2 +5,21 Х3 + 2,85 Х4 + 0,01 Х5 + 0,04 Х6 - 237,09

Отриманий коефіцієнт множинної кореляції R= 0,909 свідчить про тісний зв'язок врахованих факторів із результативною ознакою. При цьому сукупний коефіцієнт детермінації, який складає R2=0,826, вказує на високу дольову участь факторів, введених в аналіз, в зміні продуктивності праці і свідчить про високу ефективність розрахованої регресійної моделі. Вона може бути використана для прогнозування результатів продуктивності праці, але в умовах, які є близькими з умовами нашої області.

Підвищення продуктивності праці створює реальну основу для удосконалення матеріального стимулювання праці через зростання її оплати. В свою чергу рівень заробітної плати є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці. Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві регіону в 2006р. становила 584 грн., що на 28,6 % більше, ніж в 2005р.

Забезпеченість ринку праці трудовими ресурсами в сільській місцевості тісно пов'язана з рівнем розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, спеціалізацією аграрного виробництва, екологічною ситуацією в регіоні, забезпеченість житловими будинками. Сільський житловий фонд області нараховує 9,5 млн. м2, який скоротився на 1,1%, в порівнянні з 2000р. Тому завданням розвитку села є підвищення його соціального статусу. Для цього необхідно залучати кошти держави, добровільні пожертвування, нові форми господарювання та власності. Тільки розвинута інфраструктура, різноманітний сервіс допоможе реально наблизити сільський спосіб життя до міського і, таким чином, привабити молодь для життя та праці на селі. У відповідності до визначених показників рівня інфраструктурного забезпечення у кожному адміністративному районі необхідно мати програму першочергових заходів його покращення.

У третьому розділі “напрями та шляхи розвитку соціально-трудових відносин аграрних підприємств” обґрунтовано напрями державного регулювання соціально-трудових відносин, вдосконалення моральної та матеріальної мотивації праці; розроблено та удосконалено програми управління продуктивністю праці в аграрних підприємствах; визначено напрями економічного моніторингу соціально-трудової сфери.

Формування соціальної держави не можливе без ефективної взаємодії органів державної влади з об'єднаннями й організаціями, які представляють соціально-економічні й політичні інтереси різних груп населення, передусім таких визначальних в економічному аспекті груп як наймані працівники і роботодавці. Для становлення й розвитку соціальне орієнтованої ринкової економіки важливо формування саме української національної моделі соціальної взаємодії. Могутнім суспільно-політичним чинником становлення в Україні соціальної держави має стати усвідомлення і практична реалізація державною владою, об'єднаннями роботодавців, найманих працівників, суспільством в цілому основних принципів соціального партнерства.

Важливим елементом системи соціального партнерства, що забезпечує її дієвість і мобільність, є механізм партнерських відносин, основу якого складають способи, процедури, форми, методи взаємодії, система контролю виконання прийнятих договорів та угод, організаційно-функціональні структури.

Організаційне забезпечення механізму соціального партнерства включає в себе діяльність узгоджувальних і примирних комісій, трудового арбітражу, експертних аналітичних та консультаційних груп, контроль за виконанням угод, застосування санкцій, створення системи науково-методичного, кадрового й інформаційного забезпечення.

Однак в Україні на цей час існуючу систему соціального партнерства ще не можна назвати цілісною й ефективною на всіх рівнях. Недоліки функціонування цієї системи в нашій країні значною мірою обумовлені нерозвиненістю елементів її механізму, зокрема правового, нормативного та організаційного забезпечення. Не чітко структуровані суб'єкти соціального партнерства, не чітко визначено їхній статус. Актуальними залишаються проблеми здійснення комплексного системного моніторингу стану соціально-трудових відносин на національному та інших рівнях, підвищення на цій основі їх керованості. Розвиток соціального партнерства сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, а відтак - вирішенню важливих і складних завдань економічного та соціального відродження України.

Основними напрямами державної політики зайнятості визначені: сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективно функціонуючих та створення нових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності; сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідає потребам ринку праці; підтримка самостійної зайнятості населення, розвитку підприємництва; сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрів упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці; посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості; підтримка громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці; соціальна підтримка безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості; забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном; сприяння розвитку системи колективно-договірного забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості.

Територіальні та місцеві програми зайнятості населення є механізмом реалізації державної програми зайнятості населення в регіонах і складовими програм їх соціально-економічного розвитку. У територіальних та місцевих програмах зайнятості населення визначаються основні показники ринку праці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропозиції робочої сили на територіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпечення додаткових гарантій зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на однакових умовах конкурувати на ринку праці.

Соціальному плануванню на підприємстві має передувати комплекс соціологічного дослідження трудового колективу, метою якого є аналіз соціальної ситуації, виявлення її слабких місць та визначення напрямків удосконалення. Розробкою плану соціального розвитку колективу має займатись служба соціального розвитку, до складу якої входять висококваліфіковані спеціалісти - економісти, соціологи, психологи, юристи, їх завдання полягає у регулярному здійсненні соціологічних досліджень, спрямованих на розробку та впровадження заходів щодо створення сприятливих соціально-психологічних умов для підвищення міри задоволеності матеріальних та духовних потреб працівників, а також зростання продуктивності праці та ефективності виробництва.

Мотивація праці є головним чинником розвитку продуктивних сил, основним стимулом удосконалення трудових відносин в аграрному виробництві, зокрема досягнення високопродуктивної праці, зростання ефективності виробництва, розв'язання проблем підвищення кваліфікаційного рівня робітників підприємств та поліпшення соціально-економічного стану населення.

Ефективність і дієвість цього процесу, а саме розроблених або застосовуваних стимулів багато в чому залежить від наявності повної й достовірної інформації про потреби, інтереси, мотиви у сфері праці. Нині система мотиваційного моніторингу на підприємствах розроблена недостатньо. В окремих випадках є інформація про характер мотивів влаштування на роботу або причини звільнення. Виявлення повного переліку мотивів діяльності працівників, їхньої значущості, структуризація зовнішніх і внутрішніх кореляторів поведінки провадиться завдяки науковим, соціологічним й іншим дослідженням. Застосування різних класифікацій мотивів і методів проведення досліджень дає широкий діапазон результатів.

Максимальний показник мотиваційної сили (за умови повного досягнення трудових цілей працівника) дорівнює 9,00. Сильна мотивація припускає наявність високої мотиваційної сили від 6,0 до 9,0; середня - від 3,0 до 6,0 і слабка - до 3,0 балів. Залежно від її рівня потрібні різні управлінські рішення щодо дієвості мотиваційного процесу.

Створення і використання в управлінської діяльності мотиваційного моніторингу дасть змогу оцінити і, за потреби, підвищити дієвість системи стимулювання щодо досягнення високих результатів підприємства, а також розвитку творчої ініціатив, можливостей працівників. Одним із способів мотивації є організація широкої мережі професійного навчання, що в свою чергу підтримує зацікавленість і участь організації в розвитку у співробітників професійних якостей, створюючи тим самим відповідний інтерес до організації. Наслідком зменшення значимості мотивів праці для деяких категорій працівників сільського господарства стає їх депрофесіоналізація.

Реформування заробітної плати в Україні потребує комплексного підходу, спрямованого на забезпечення випереджаючого розвитку національного ринку, зростання доходів та платоспроможного попиту населення, впорядкування регулюючої функції мінімальної заробітної плати, подальше послаблення податкового навантаження на фонд оплати праці, ліквідацію невиправданої міжгалузевої та міжрегіональної диференціації в оплаті праці, посилення стимулюючої функції заробітної плати тощо.

Моніторинг у напрямку дослідження соціально-психологічного клімату на підприємствах має важливе значення, оскільки дає змогу дослідити стан цього показника як чинника підвищення ефективності соціально-економічної діяльності. Насамперед, слід зазначити, що для ефективного управління персоналом необхідна цілісна система мотиваційних чинників, що виражають основні потреби людини: матеріальні, духовні (професійна самореалізація, задоволеність від виконуваної роботи), соціальні (потреба в спілкуванні, належності до групи). Зрозуміло, що мотивація - це не статистична і задана структура.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і висвітлено сутність розвитку соціально-трудових відносин аграрних підприємств.

1. Соціально-трудові відносини є складовою частиною розвитку економіки в цілому, вони мають специфічні регіональні особливості, за допомогою соціально-трудових відносин здійснюється формування попиту і пропозиції на робочу силу в межах сільської місцевості регіону. Раціональне використання трудових ресурсів сільських регіонів є однією з умов збалансованого розвитку їх економіки. Процеси розвитку та відтворення трудових ресурсів сільської місцевості мають місце одночасно у демографічній, економічній, соціальній та екологічних сферах, що забезпечує безперервність оновлення та постійно поповнення складу населення, зайнятого суспільно корисною діяльністю.

2. Для визначення поняття ринку праці в сільській місцевості потрібен комплексний підхід. Комплексність полягає в урахуванні організаційно-економічних, соціально-психологічних, правових, технічних аспектів у їхній сукупності та взаємозв'язку при домінуючій ролі соціально-економічних аспектів. Ринок праці розглядається як частина ринкового господарства, категорія, яка характеризує систему соціально - трудових відносин, що мають товарний характер, пронизують фази відтворення індивідуальної робочої сили, всі ланки і ступені суспільного виробництва регулюються системою соціального партнерства.

3. Сутність трансформації, які відбуваються нині у трудовій сфері аграрного господарства, полягає у заміні формальної зайнятості зайнятістю продуктивною. Під останньою розуміють такий рівень зайнятості, а також умови й особливості використання трудових ресурсів, кили творчі можливості працездатного населення використовуються найефективніше. Ринкове реформування зумовлює об'єктивні зміни у зайнятості та поступово, через ринок праці, підпорядковує сферу соціально-трудових відносин необхідності підвищення ефективності використання трудових ресурсів через запровадження продуктивної зайнятості сільських мешканців. Ринок праці у сільській місцевості має найменш розвинуту інфраструктуру (центри зайнятості, біржі праці, центри підготовки та перепідготовки кадрів, інформаційно-рекламні організації ). Це утруднює реальну оцінку становища на ринку праці у сільській місцевості, використання методик кількісного аналізу.

4. Методика оцінки впливу соціально-трудових відносин на ефективність аграрного виробництва має враховувати: по-перше - особливості впливу демографічної та територіальної організації систем розселення та забезпечення трудовими ресурсами ; по-друге-оцінку рівня та якості життя сільських жителів, умов їх праці, продуктивності праці; по-третє - системно-структурний аналіз попиту та пропозиції на робочу силу, рівень зайнятості та безробіття, галузеву структуру і територіальну організацію трудових ресурсів; і прогноз та обґрунтування розвитку ринку праці та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому.

5. Економічна криза, що охопила економіку нашої країни, безумовно проявляється і у сфері соціально-економічних відносин. В останні роки в Україні, в т.ч. і в Херсонській області, спостерігається зменшення як загальної чисельності населення, так і сільського. В області відбувається перерозподіл населення на користь міського (54, 9 %). Сільське населення складає 38,7 % від загальної кількості. За останні роки чисельність сільського населення зменшується на 3-6 тисяч щорічно, переважно за рахунок від'ємного природного руху. Особливо негативним чинником відтворення трудових ресурсів у сільській місцевості Херсонській області є перевищення смертності над народжуваністю в 1,7 рази. Показники дитячої смертності в сільській місцевості досягають 9-11 чол. на 1000 народжених.

6. У статево-віковій структурі на протязі багаторічного періоду переважають жінки (53,2% населення). Працездатне населення складає 55,5%, осіб старшого віку 22,3%. Це свідчить про значне демографічне навантаження на працюючих. До чинників, які впливають на формування територіальної структури ринку праці в сільській місцевості, належить, насамперед, сільська система розселення. Показник щільності населення в області складає 41чол.кмІ , у тому числі сільського - 16чол.кмІ, це майже в 1,6 рази менше, ніж в Україні. Названі особливості є суттєвими фактором формування ринку праці.

7. Основою територіально-господарського комплексу Херсонській області є аграрне господарство, що впливає на розподіл зайнятого населення. Кількість зайнятих у сільському господарстві області залишається дуже значним - 17,9 % (загальнодержавні показники - 11,5%). З всього економічно активного населення на ринку праці зайнято тільки 86,7% та 13,3% населення вважаються безробітними, з них 99,3% населення працездатного віку. Рівень безробіття на селі зростає та у 2001р. складає 11%(по Україні рівень безробіття 11,7%, у тому числі сільського - 6,8%). В останні роки у сільському господарстві Херсонської області спостерігається негативна тенденція до збільшення вивільнених. Так, у 2001р. було вивільнено 2761 чол., це на 29,6% більш у порівнянні з 2001р. При цьому потреба в працівниках щорічна на рівні 108 - 113 осіб. Коефіцієнт навантаження складає по області складає 21,3 чол. на 1 робоче місце.

8. Важливим показником ефективності сільськогосподарського виробництва є продуктивність праці, а також залежність між продуктивністю праці та заробітною платою. Але розрахунки свідчать, що в останні роки оплата праці у аграрних підприємствах перестала виконувати свої основні функції - стимулюючу та відтворювальну. Середньомісячна заробітна плата у 2006р. в сільському господарстві склала - 446,71 грн., що відповідає загальнодержавній ситуації в сільському господарстві (440грн.), але спостерігається позитивна тенденція до її щорічного збільшення. Грошові доходи населення Херсонської області збільшилися на 38 % у порівнянні з 2000р. Різко збільшилась питома вага по статті надходжень від продажу продукції сільського господарства з 6,4% у 2000р. до 19,5 % у 2006р.

9. Забезпеченість ринку праці трудовими ресурсами в сільській місцевості тісно пов'язана з рівнем розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, спеціалізацією аграрного виробництва, екологічною ситуацією в регіоні, забезпеченість житловими будинками. Сільський житловий фонд області нараховує 164,1 тис. будинків, який збільшується щорічно 3-4% тільки за рахунок приватного будівництва. З 2001 р. до 2006 р. відбулося зменшення кількості лікарень на 14 (28%), фельдшерсько - акушерських пунктів на 28 (6,6%), дитячих дошкільних закладів - 171 (38,3%), шкіл - 3 (0,7%), клубів, будинків культури -68 (13,5%), бібліотек - 168 (30,4%), будинків побуту - 16 (55,0%), їдальні, кафе - 21 (5,4), спортивних споруд - 23 (10,1%), відділень зв'язку - 13 (3,7%).

10. Загалом перспективи покращення ситуації на ринку праці в сільській місцевості Херсонської області повинні ґрунтуватися на поєднанні заходів державного, регіонального та місцевого рівнів в єдину систему регулювання ринку. Програма забезпечення зайнятості має бути широкомасштабною і включати вирішення певного комплексу проблем, пов'язаних з розвитком сільської місцевості. Насамперед це такі підпрограми: розвитку на селі інфраструктури соціально-комунального призначення; економічної допомоги розвитку приватної власності; житлового будівництва (планується введення житла - 137 ти. мІ); розвитку сільського господарства і раціонального природокористування в сільській місцевості. Важливими каналами фінансування цих програм мають бути : бюджетне фінансування (у всіх розвинутих країнах світу сільське господарство є дотаційним); інвестиції (планується залучення протягом 2009р. близько 10 млн. дол. США.),кошти місцевих бюджетів (7,9 млн.грн), кошти громадських організацій, приватних осіб, селянських спілок.

11. Державними органами управління та центрами зайнятості проводяться важливі заходи регулювання ринку праці у сільській місцевості, як: працевлаштування громадян на основі використання резервів та перерозподілу робочих місць (щорічно планується 15-17 тис. осіб); створення додаткових робочих місць шляхом надання дотацій роботодавцям(700 - 800 осіб); організація громадських робіт (8-9 тис. осіб ); професійна підготовка та перепідготовка кадрів у відповідності до попиту на (робочу силу 5,0-5,5 тис. осіб), сприяння самозайнятості та підприємницької діяльності за рахунок одноразової допомоги.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кузькіна Т.В. Економічна стійкість підприємств АПК в сільському господарстві / Тетяна Кузькіна, Світлана Білоусова // Бізнес-навігатор.-2006.- № 10. - С.5-10. (Автору належить визначення основних показників оцінки економічної стійкості підприємств АПК).

2. Кузькіна Т.В. Методичні підходи до оцінки ефективності відтворення трудового потенціалу аграрних підприємств / Т.В.Кузькіна, С.В.Білоусова, В.С.Широков // Бізнес-навігатор. 2006. - №11. - С.92-95. (Автору належить обґрунтування необхідності оцінки ефективності відтворення трудового потенціалу аграрних підприємств).

3. Кузькіна Т.В. Значення оплати праці в системі здійснення соціально-трудових відносин аграрних підприємств / Т.В.Кузькіна // Бізнес-навігатор. - 2007. - № 12. - С. 143-146.

4. Кузькіна Т.В. Вдосконалення державного регулювання соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах / Т.В.Кузькіна // Агросвіт. - 2009. - №2. - С. 40-44.

5. Кузькіна Т.В. Особливості моніторингу соціально-трудової сфери аграрних підприємств / Т.В.Кузькіна // Бізнес-навігатор. - 2008. - № 12. - С.27-31.

6. Кузькіна Т.В. Особливості та тенденції розвитку соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах Херсонської області / Т.В.Кузькіна // Таврійський науковий вісник. - 2008. - № 61. - С. 276-280.

Матеріали науково-практичних конференцій:

7. Кузькіна Т.В., Клим І.В. Співробітництво підприємств з міською Державною податковою інспекцією : матеріали наук. - практ. конф., (Херсон, 21-22 вересня 2006 р.) / Приватний вищий навчальний заклад , Міжнародний університет бізнесу і права. - Херсон : МУБіП, 2006. - С. 15-20.(Автору належить аналіз податкових надходжень до державного бюджету України від підприємств АПК).

8. Кузькіна Т.В., Білоусова С.В. Європейський вибір України : матеріали міжнар. конг. “Європейський простір - як орієнтир розвитку України у XXI ст.”, (Херсон, 11 січня 2007 р.) / Приватний вищий навчальний заклад, Міжнародний університет бізнесу і права. - Херсон : МУБіП, 2007. - С. 5-12. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовані перспективи розвитку аграрного сектору в умовах інтеграційної політики України).

9. Білоусова С.В., Кузькіна Т.В. Трудовий потенціал підприємств АПК при розширенні співробітництва з Євросоюзом : матеріали міжнар. конгресу “Європейський простір - як орієнтир розвитку України у ХХІ ст.”, (Херсон, 11 січня 2007 р.) / Приватний вищий навчальний заклад, Міжнародний університет бізнесу і права. - Херсон : МУБіП, 2007. - С.8 - 14. (Автору належить аналіз розвитку трудового потенціалу у світовій практиці господарювання).

10. Кузькіна Т.В., Білоусова С.В. Аналіз залучення інвестицій в аграрний сектор Херсонської області за період 2005-2007 рр. : матеріали міжнар. форуму, (Херсон, 23 травня 2008 р.) / Приватний вищий навчальний заклад, Міжнародний університет бізнесу і права. - Херсон : МУБіП, 2008.- С. 10-15.(Автору належить обґрунтування джерел підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору Херсонської області).

АНОТАЦІЯ

соціальний трудовий аграрний моніторинг

Кузькіна Т.В. Розвиток соціально-трудових відносин аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, Сімферополь, 2009.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретичні засади та практичні рекомендації щодо розвитку соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах. Обґрунтовано економічну сутність соціально-трудових відносин та їх функції, в т.ч. особливості відтворення людського капіталу аграрної сфери, забезпечення зайнятості, оплати праці, продуктивності праці, підвищення доходності виробництва. Досліджено та визначено напрями економічного моніторингу соціально-трудової сфери, зокрема: рівень доходів та зарплати працівників аграрних підприємств; плинність кадрів; рівень зайнятості; обсяги соціальних виплат; роль аграрних підприємств у вирішенні соціально-трудових проблем, сільських жителів.

У роботі обґрунтовано напрями державного регулювання соціально-трудових відносин в аграрних підприємствах: розробка, обґрунтування та здійснення галузевої угоди; підтримка ефективних партнерських відносин у системі “роботодавець - працівник аграрної сфери”; посилення державної відповідальності у сфері зайнятості.

Ключові слова: аграрні підприємства, соціально-трудові відносини, трудові ресурси, зайнятість, безробіття, ринок праці, моніторинг, доходи, продуктивність праці, соціальне партнерство, державне регулювання.

АННОТАЦИЯ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04- экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Южный филиал “Крымский агротехнологический университет” Национального аграрного университета, Симферополь, 2009.

В роботе углублены положения относительно государственного регулирования социально-трудовых отношений в аграрных предприятиях: разработка, обоснование и осуществление отраслевого соглашения; поддержка эффективных партнерских отношений в системе “работодатель - работник аграрной сферы”; усиление государственной ответственности в сфере занятости. Исследованы и определены факторы повышения производительности труда, в особенности рациональное управление и организация производства; квалификация кадров и мотивация персонала; современные техника и технологии; инновации; специфические условия труда. Разработаны предложения по усовершенствованию государственной политики занятости: сохранение эффективных рабочих мест; содействие подготовки и переподготовке рабочей силы; поддержка самозанятости; усиление легальной занятости, социальная поддержка безработных. Определено, что перспективы совершенствования социально-трудовых отношений в аграрных предприятиях Херсонской области должны основываться на сочетании и взаимосвязи мероприятий государственного, регионального и местного уровней в единственную систему регулирования занятости. Программа обеспечения занятости должна быть широкомасштабной и включать решение определенного комплекса проблем, связанных с развитием сельской местности не только аграрных предприятий, но и в целом. В первую очередь это такие подпрограммы: по развитию сельской инфраструктуры социально-коммунального назначения; созданию обслуживающих кооперативов и развитию фермерских хозяйств; жилищного строительства; диверсификации производства в крупнотоварных сельскохозяйственных предприятиях и формирование новых видов деятельности, например агротуризм.