Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

УДК: 658.7.03

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ЗАКУПІВЕЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ РОЗДРІБНОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Коноваленко Володимир Миколайович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Лігоненко Лариса Олександрівна, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економіки підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Апопій Віктор Володимирович, Львівська комерційна академія Укоопспілки, проректор, завідувач кафедри комерційної діяльності і підприємництва

кандидат економічних наук, професор Голошубова Ніна Олександрівна, Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри маркетингу та реклами

Захист відбудеться 23 жовтня 2009 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 21, корпус „Д”, аудиторія Д- 221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий 17 вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І. Морозова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

закупівельний роздрібний торгівельний

Актуальність теми дослідження.

У ринкових умовах господарювання підприємства роздрібної торгівлі набули самостійності у виборі стратегії своєї діяльності на товарному ринку, напрацювали певні засади своєї роботи щодо формування товарних ресурсів та взаємодії з постачальниками. Закупівельна діяльність є одним із стрижневих питань організації торговельного бізнесу, оскільки закладає підґрунтя усіх показників господарювання - від обсягу товарообороту, рівня комерційного доходу та торговельного прибутку, до обсягу активів, структури капіталу, ризиків господарювання, формує передумови для задоволення споживчих потреб населення та його лояльності.

Прийоми проведення закупівельної діяльності, які набули поширення в Україні, не завжди забезпечують належну ефективність господарювання. у 2007 р. темпи зростання обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі уповільнилися майже на 20%; 25,3% підприємств роздрібної торгівлі мали збитки за результатами операційної діяльності; загальний фінансовий результат діяльності підприємств роздрібної торгівлі є негативним; обсяг чистих збитків досяг 238,3 млн. грн. та має тенденцію до подальшого зростання. На багатьох підприємствах торгівлі збитковість операційної діяльності обумовлена слабкою організацією закупівельної діяльності, розгортанням агентського конфлікту та корупцією під час проведення закупівель. Прагнення підприємств до оптимізації податкового навантаження при проведенні закупівель призводить до необґрунтованого завищення кількості посередників у каналах товароруху та зростання кінцевих цін реалізації.

Актуальність цієї проблематики зростає, адже більшість роздрібних підприємств України сьогодні не мають власних оборотних коштів для фінансування закупівельної діяльності. Станом на початок 2008 р. мав місце дефіцит власного оборотного капіталу в обсязі 8,063 млрд. грн. Формування товарних ресурсів забезпечується насамперед за рахунок товарної кредиторської заборгованості. Поточні зобов'язання підприємств роздрібної торгівлі перевищують власний капітал в 2,78 раза. Незважаючи на такий фінансовий стан, деякі торговельні підприємства, використовуючи своє монопольне становище в каналі товароруху, пропонують постачальникам неприйнятні умови закупівлі товарних ресурсів, не дотримуються термінів розрахунків, порушуючи баланс економічних інтересів торгівлі та виробника (імпортера).

Теоретичні та методичні аспекти проведення закупівельної діяльності і товарного забезпечення обороту знайшли певне висвітлення та часткове вирішення у наукових працях провідних науковців України та країн СНД: (Анікіна Б.А., Баженова Ю.К., Бланка І.О., Валевич Р.П., Гребнев А.И., Голошубової Н.О., Дашкова Л.П., Лігоненко Л.О., Мазаракі А.А., Неруш Ю.М., Апопія В.В., Снегирева В., Ушакової Н.М. та ін.), зарубіжних фахівців (Баллоу Р., Котлера Ф., Плоумєна И., Шонбергера Р. тощо). Проте не вирішеними питаннями є формування методичних засад оцінювання існуючої практики організації закупівельної діяльності, планування її здійснення (з врахуванням поточного фінансового становища підприємств торгівлі); потребують подальшого розвитку критерії та принципи оцінки і вибору постачальників товарних ресурсів (для формування передумов підвищення ефективності використання торговельних та складських площ). Це обумовило вибір теми та спрямованість дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень пов'язаний із загальною тематикою наукових досліджень кафедри економіки підприємництва Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема держбюджетними темами, в розробці яких брав участь автор: «Трансформаційні процеси в торгівлі України в умовах глобалізації» (2005-2007 рр.); збір та узагальнення матеріалів щодо практики організації закупівельної діяльності та конкурентних переваг провідних іноземних операторів; «Теоретико-методологічні засади підвищення ефективності торгового бізнесу» (держреєстрація № 0108И003003) (2008-2009 рр.); розробка рекомендацій щодо удосконалення управління закупівельною діяльністю в роздрібній торгівлі.

Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад управління закупівельною діяльністю роздрібних підприємств торгівлі в сучасних умовах господарювання та розробка практичних рекомендацій щодо її удосконалення.

Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:

- розкрити сутність та значущість закупівельної діяльності роздрібного торговельного підприємства для забезпечення його ефективного господарювання,

- обґрунтувати вихідні теоретичні положення управління закупівельною діяльністю торговельного підприємства, зокрема здійснити дезаграцію цілей та завдань управління, висвітлити можливі моделі організації закупівельної діяльності з врахуванням світового досвіду;

- визначити критерії та розробити систему показників оцінювання закупівельної діяльності торговельного підприємства;

- дослідити організацію закупівельної діяльності на роздрібних торговельних підприємствах, результативність та ефективність її здійснення;

- розробити методичні засади планування закупівельної діяльності роздрібних торговельних підприємств;

- обґрунтувати методичні підходи оцінювання потенційних постачальників товарних ресурсів та удосконалити на цій основі методичний інструментарій їх відбору;

- розробити інструментарій врахування цільових параметрів закупівельної діяльності щодо орендного доходу (або платежів) у процесі укладання комерційної угоди щодо постачання товарних ресурсів.

Об'єктом дослідження є процес управління закупівельною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади управління закупівельною діяльністю, практичний інструментарій його здійснення на підприємствах роздрібної торгівлі України.

Методологічну основу та теоретичну базу дослідження становлять чинне законодавство України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі економіки, менеджменту та маркетингу.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження складають офіційні дані Державного комітету статистики України, матеріали статистичної та фінансової звітності; бухгалтерського та управлінського обліку підприємств роздрібної торгівлі, що були зібрані у ході безпосереднього обстеження підприємств; дані опитування фахівців підприємств роздрібної торгівлі. Обробку даних здійснено з використанням сучасних програмно-технічних засобів.

методи дослідження. у ході виконання роботи використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Для уточнення понятійного апарату, розвитку теоретико-методологічних засад управління закупівельною діяльністю, розробки критеріїв та інструментарію оцінки її здійснення, ідентифікації закупівельних витрат підприємств роздрібної торгівлі застосовано методи порівняння, аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Для дослідження стану організації, результативності та ефективності закупівельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі використано методи групувань, середніх величин, порівняльного аналізу, графічний, опитувань, систематизації та узагальнення. Оцінювання корисності постачальників товарних ресурсів та розробки методичного інструментарію їх вибору проведено за спеціальними методами: експертних оцінок, інтегрування, рейтингових оцінок, нечітких множин.

Наукова новизна одержаних результатів.

Отримані наукові результати та основні положення, що виносяться на захист, полягають у такому:

вперше:

- здійснено декомпозицію підходів до оцінювання закупівельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі, що передбачає виокремлення площин «Результативність» (ступінь досягнення цільових показників), «Ефективність» (отримання ефекту на одиницю витрат) та «Якість організації» (використання сучасних організаційних прийомів, інформаційного, методичного, програмного забезпечення) закупівельної діяльності під час проведення публічного (для виявлення тенденцій та проблем, притаманних закупівельній діяльності як конкретного роздрібного підприємств, так і певній сукупності підприємств, здійснення динамічного і порівняльного аналізу), фундаментального оцінювання (у процесі внутрішнього аудиту діяльності закупівельного підрозділу чи окремих посадових осіб-закупівельників);

удосконалено:

- методологічні засади планування закупівельної діяльності на основі розробки бюджету закупівель, що дозволяє скоординувати систему цілей закупівельної діяльності (забезпечення зростання товарообороту, оптимізація розміру товарних запасів, підтримка платоспроможності підприємства), гармонізувати товарні та грошові потоки між підприємством та його постачальниками;

- методологічні підходи до оцінювання ефективності закупівельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі, зокрема, доцільність використання наявної моделі організації закупівель запропоновано оцінювати за критерієм економічності та економічну доцільність використання відповідного джерела формування товарних ресурсів порівняно з альтернативними;

дістало подальший розвиток:

- понятійно-категоріальний апарат, що використовується в процесі управління закупівельною діяльністю торговельного підприємства, зокрема, «закупівельна діяльність», «трансакційні закупівельні витрати», «власні оборотні кошти», що використовуються для фінансування закупівель;

- теоретичні засоби структурування управління закупівельною діяльністю шляхом виокремлення етапу управління «Вибір концептуальної моделі організації закупівельної діяльності». Це стосується базових аспектів взаємодії роздрібного торговельного підприємства з ринком закупівель: ступінь самостійності та централізації, тип співробітництва та фінансування, регламентація закупівельного процесу, ідентифікація суб'єктів здійснення закупівель. Залежно від обраної моделі уточнюється зміст наступних етапів управління закупівельною діяльністю, визначаються його цільові параметри. Такий підхід дозволяє врахувати нові реалії організації закупівельної діяльності на торговельних підприємствах з врахуванням закордонного досвіду;

- система критеріїв оцінки переваг постачальників товарних ресурсів з виділенням як базового критерію «середньоденний дохід від реалізації товарів постачальника з одиниці демонстраційної площі, що використовується для їх експозиції». Визначені критерії враховують різноаспектні фінансові та не фінансові параметри, які узгоджені між собою за допомогою оцінки функції корисності. Запропонований підхід дозволяє комплексно оцінити вигідність співробітництва з постачальником з врахуванням його виробничих, організаційних, фінансових можливостей та на цій основі здійснювати більш обґрунтований відбір постачальників.

Практична значимість результатів дослідження.

На основі узагальнення теоретичних положень та проведених досліджень розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення процесу прийняття рішень у царині управління закупівельною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі. До результатів, які мають практичне значення, належать такі:

- система показників оцінювання закупівельної діяльності роздрібних торговельних підприємств в площинах «Результативність», «Ефективність» та «Якість організації», алгоритми їх розрахунку та підходи до діагностування значень у процесі публічного та фундаментального оцінювання, що дозволяє отримати комплексні аналітичні висновки щодо стану управління закупівельною діяльністю роздрібного торговельного підприємства;

- методика розрахунку обсягу трансакційних витрат на здійснення закупівельної діяльності підприємства, що є необхідною передумовою коректної оцінки показників ефективності її здійснення;

- методика оцінювання результативності, ефективності закупівельної діяльності та якості її організації, що дає змогу забезпечити комплексність аналітичних досліджень та висновків;

- рекомендації щодо розробки бюджету закупівель, які дозволяють гармонізувати товарні та фінансові потоки підприємств роздрібної торгівлі;

- економічна постановка задачі оцінки вибору постачальників підприємств роздрібної торгівлі, яка передбачає відбір постачальників на основі системи оцінних показників, визначених відповідно до функції корисності постачальників. Запропоновану економічну постановку задачі покладено в основу розробленої комп'ютерної програми «Вибір постачальника»;

- модель розрахунку максимально допустимого обсягу та ціни закупівлі певного товару у конкретного постачальника.

Наукові результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування у діяльності ВАТ «Київський ЦУМ» (довідка № 439/1 від 6 вересня 2006 р.); ТОВ «Петек Україна» (довідка № 4/1 від 30 жовтня 2007 р.); ТОВ «Ледерланд Трейд» (довідка № 3 від 15 листопада 2007 р.); ЗАТ «Універмаг» (довідка № 6/3 від 08 серпня 2008 р.); ТОВ «Некст» (довідка № 114 від 29 січня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційна робота повністю є результатом самостійного наукового дослідження. В процесі дослідження здійснено критичний аналіз методичної та наукової літератури з управління закупівельною діяльністю; досліджено та проаналізовано практику організації закупівельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі України, у тому числі 18 універсальних та спеціалізованих підприємств роздрібної торгівлі, що здійснюють торгівлю непродовольчими товарами. Аналітичну частину роботи виконано на основі обробки звітних даних підприємств, що досліджувались, а також матеріалів анкетування керівників та спеціалістів торговельних підприємств, проведеної дисертантом особисто. В роботі викладено авторські пропозиції щодо удосконалення методики оцінювання результативності та ефективності закупівельної діяльності, окремих етапів процесу прийняття рішень у сфері управління закупівельною діяльністю роздрібних торговельних підприємств (розробка бюджету закупівель, оцінювання та обґрунтування вибору постачальників).

Апробація результатів дослідження.

Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доповідались та отримали схвалення на наукових конференціях:

- II Міжнародному бізнес - форумі «Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні « (27 березня 2009р., м. Київ);

- Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіка та управління в умовах побудови інформаційного суспільства»(21-22 квітня 2009 р., м. Одеса);

- V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (13-15 травня 2009 р., м. київ).

Публікації результатів дослідження.

За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях та тези доповідей на трьох наукових конференціях загальним обсягом 4,3 друк. арк.

Структура і обсяг дослідження.

Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, загальним обсягом 159 сторінок, містить 42 таблиці та 11 рисунків, список використаних джерел із 139 найменування та 15 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено сутність та значущість даної наукової проблеми, сформульовано мету і завдання роботи, визначено предмет і об'єкт дослідження, висвітлено положення наукової новизни й практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади управління закупівельною діяльністю торговельного підприємства» розглянуто сутність закупівельної діяльності торговельного підприємства, її місце в логістичній системі товароруху та роль у забезпеченні ефективного господарювання; сформульовано вихідні теоретичні положення управління закупівельною діяльністю; розроблено методологічні підходи до її оцінювання.

Дано визначення терміна «закупівельна діяльність торговельного підприємства» як діяльності щодо формування товарних ресурсів (необхідного обсягу, асортименту та якості), яка відповідає економічним інтересам торговельного підприємства і його постачальників, передбачає інформаційно-логістичну взаємодію між ними, взаємні обов'язки та відповідальність (обов'язок поставки товарів з боку постачальників та розрахунку за товарні ресурси з боку торговельного підприємства), є передумовою подальшого ефективного перепродажу товарних ресурсів, у процесі якого забезпечується задоволення потреб покупців та формування торговельного прибутку.

Проведення закупівельної діяльності передбачає різні організаційно-правові та економічні засади взаємовідносин (купівля, комісія, консигнація тощо) та розрахунків з постачальниками (авансування, по факту поставки, з відстрочкою платежу, після реалізації тощо). Це обумовлює розбіжності в обліку та звітності цих операцій, різний рівень ризикованості та ефективності їх проведення для торговельного підприємства.

Уточнено тлумачення поняття «управління закупівельною діяльністю», яке визначено як система принципів та методів обґрунтування, прийняття та реалізації рішень щодо кількісних та якісних характеристик товарних ресурсів, які відповідають запитам цільової групи покупців та забезпечують торговельному підприємству отримання цільового обсягу торговельного прибутку.

Управління закупівельною діяльністю повинно бути підпорядковано генеральній стратегічній меті - зростанню ринкової вартості підприємства, що передбачає орієнтацію управління закупівельною діяльністю на досягнення таких взаємопов'язаних завдань:

1) відносини з покупцями товарів - зростання конкурентоспроможності сформованої товарної пропозиції з точки зору цільової групи покупців торговельного підприємства, що забезпечує формування та утримання їх контингенту, задоволення їхніх економічних інтересів, сприяє підвищенню ринкової частки підприємства, його клієнтській привабливості;

2) відносини з постачальниками товарних ресурсів - зниження ризиків взаємодії з постачальниками товарних ресурсів, підвищення надійності товарного забезпечення торговельного підприємства; налагодження ефективної співпраці та партнерських відносин з постачальниками товарних ресурсів, формування ланцюга цінностей та зростання задоволення всіх учасників логістичної системи товарообігу;

3) відносини з кредиторами - мінімізація вартості джерел капіталу, що використовується для фінансування закупівель, оптимізація обсягів та умов формування товарного кредиту постачальників, забезпечення ефективного використання власного оборотного капіталу, який може бути авансовано в придбання товарів (власних закупівельних ресурсів), порівняно з альтернативними можливостями формування та використання капіталу;

4) відносини з власниками - забезпечення передумов для отримання цільового прибутку від реалізації товарів, прийняття рішень щодо здійснення комерційних угод щодо закупівлі товарів, виходячи з критерію досягнення цільової ефективності.

У процесі управління закупівлями доцільно виокремлювати етап роботи - «Вибір моделі організації закупівельної діяльності». Ця розроблена на базі світового досвіду, який передбачає наявність різних підходів до вирішення концептуальних питань проведення закупівельної діяльності щодо: самостійності в її здійсненні (самостійно, аутсорсінг); централізації в межах підприємства, торговельної мережі, групи (централізована, децентралізована); меж відповідальності (закупівля, мерчайдайзинг чи категорійний менеджмент); типу співробітництва з ринком закупівель (трансакційне чи партнерське); участі постачальника в прийнятті рішень щодо планування та контролю закупівель (повний доступ, консультації, присутність, стандартні права); типу фінансування закупівельної діяльності (співвідношення джерел капіталу, які можуть бути використані для фінансування закупівель: власний оборотний капітал, банківські кредити чи товарні кредити постачальників); регламентації процесу закупівель (стандарти оголошення потреби в закупівлі та проведення переговорів з постачальниками, прийняття рішень щодо укладання угод, процедури розрахунків з постачальниками, управлінського обліку та звітності закупівельних операцій тощо) та механізми мінімізації збитків у процесі здійснення закупівель (тендерні процедури, закупівельні комітети, обмеження особистих контактів, документування переговорного процесу, ротація закупівельників тощо).

Зміст та завдання наступних етапів управління закупівельною діяльністю повинні уточнюватися та конкретизуватися залежно від обраної моделі організації закупівельної діяльності.

Проведений критичний аналіз існуючих пропозицій щодо здійснення оцінювання закупівельної діяльності показав наявність різних підходів, неузгодженість назви оцінних показників та предмета оцінювання. З метою розширення та конкретизації предметної царини проведено декомпозицію підходів до оцінювання закупівельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі з виокремленням 3-х площин «Результативність», «Ефективність» та «Якість організації» (рис. 1). Під результативністю закупівельної діяльності пропонується розуміти ступінь реалізації завдань та досягнення цільових показників, отриману внаслідок цього позитивну динаміку відповідних оцінних показників. Ефективність закупівельної діяльності запропоновано оцінювати з точки зору співвідношення отриманих результатів та здійснених трансакційних закупівельних витрат. З метою коректного обчислення їх обсягу розроблено авторську методику та рекомендації щодо організації управлінського обліку. Якість організації закупівельної діяльності запропоновано оцінювати з точки зору таких її характеристик, як: використання сучасних інформаційних, методичних, програмних засобів, кадрового забезпечення, виконання вимог щодо конкурсності, публічності, закупівельних процедур, обґрунтованості відбору постачальників, оптимізації закупівельних ризиків. У межах кожної виокремленої площини розроблено систему показників, які дають змогу проводити публічне та фундаментальне оцінювання, визначено засади діагностування їх значень. Розроблена система оцінних показників стала методологічною базою для виконання другого розділу дисертації.

У другому розділі «Дослідження закупівельної діяльності роздрібних торговельних підприємств України» на основі матеріалів Державного комітету статистики України проаналізовано публічні показники результативності та ефективності закупівельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі України (великі, середні та малі підприємства), які в подальшому поглиблено та доповнено на основі матеріалів підприємств м. Києва (фінансова звітність, управлінський облік, анкетування фахівців), які здійснюють торгівлю непродовольчими товарами у форматі «універмаг» та «спеціалізований магазин».

Основні показники, які характеризують закупівельну діяльність роздрібних торговельних підприємств України в 2005-2007 рр., представлено в табл.1. Оскільки обсяги закупівель не є об'єктом статистичного спостереження, для проведення дослідження розроблено методику експрес-оцінювання обсягів закупівельної діяльності - шляхом корегування обсягу роздрібного товарообороту на зміну товарних запасів та рівень торговельної надбавки. Результативність та ефективність закупівельної діяльності досліджено за допомогою системи показників публічного оцінювання.

За результатами проведеної аналітичної роботи доведено, що сучасній практиці закупівельної діяльності притаманні як позитивні, так і негативні характеристики. Відповідно до таких критеріїв результативності, як сприяння зростанню товарообороту, рівень комерційного доходу, фінансове забезпечення розвитку (від'ємне значення фінансового циклу, зростання обсягу кредитування з боку постачальників) виявлено суттєві та стійкі позитиви. В той же час такі критерії, як швидкість обороту товарних запасів, рівень прибутковості товарообороту та прибутковість товарних запасів результативність закупівельної діяльності заслуговують негативної оцінки. Негативної оцінки заслуговує також рівень та динаміка публічних показників ефективності закупівельної діяльності роздрібних торговельних підприємств України, зокрема рівень та динаміка товарообороту на одиницю витрат обігу, дохідності та рентабельності поточних операційних витрат.

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Система показників оцінювання закупівельної діяльності торговельного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1. Динаміка основних показників, які характеризують закупівельну діяльність підприємств роздрібної торгівлі України в 2005-2007 рр. *

№ пор.	Найменування показника	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Абсолютне відхилення (+, -) до попереднього року
					2006 р.	2007 р.
1. Обсяги та динаміка закупівельної діяльності
1.	Обсяги закупівельної діяльності, в цінах закупівлі, млрд грн	36,3	53,9	72,6	17,6	18,6
2.	Темп зростання обсягів закупівельної діяльності, % до попереднього року в порівняльних цінах	-	148,62	134,47	-	-14,15
П. Показники результативності закупівельної діяльності
3.	Темп зростання товарообороту, % до попереднього року в порівняльних цінах	142,5	145,17	133,81	-2,67	-11,36
4.	Коефіцієнт відповідності темпів зростання обсягів закупівлі та товарообороту	0,980	0,969	1,010	-0,011	0,041
5.	Період обороту товарних запасів, дні	28,31	29,43	30,76	1,12	1,33
6.	Рівень комерційного доходу, %	12,70	14,45	14,48	1,76	0,03
7.	Рівень прибутковості обороту, %	0,89	1,06	0,33	0,16	-0,73
8.	Період фінансового циклу, дні	-20,47	-25,66	-27,86	-5,19	-2,21
9.	Приріст фінансових ресурсів, завдяки комерційному кредитуванню, млрд грн	2,39	4,15	6,06	1,78	1,91
Ш.Показники ефективності закупівельної діяльності
10.	Товарооборот на одиницю поточних операційних витрат	7,29	6,09	5,81	-1,20	-0,28
11.	Дохідність поточних операційних витрат	0,93	0,88	0,84	-0,05	-0,04
12.	Рентабельність поточних операційних витрат	0,07	0,06	0,02	-0,01	-0,04

* Розраховано за матеріалами Комітету державної статистики України

Проведений фундаментальний аналіз результативності та ефективності закупівельної діяльності вибіркової сукупності 18 роздрібних торговельних підприємств м. Києва (універмаги та спеціалізовані магазини) підтвердив гіпотезу щодо наявності негативних (в окремих аспектах навіть кризових) тенденцій у сфері закупівельної діяльності.

Досліджені підприємства роздрібної торгівлі м. Києва мають суттєво менші, ніж середньогалузеві темпи зростання товарообороту (у 2007 р. 107,1% та 133,8% відповідно, які до того ж стабільно зменшуються - з 135% у 2005 р. до 107,1% у 2007 р.). Темпи зростання закупівельної діяльності суттєво перевищують (у 2007 р. в 1,22 раза) темпи зростання товарообороту, що є свідченням неузгодженості цих процесів. Як наслідок, період обороту товарних запасів є надмірно високим та стабільно зростаючим (з 65,6 до 66,81 днів). Необґрунтоване формування товарного асортименту та вибору постачальників обумовило втрату конкурентоспроможності досліджених підприємств за критерієм «ціна - якість товарної пропозиції». Наявна тенденція зниження рівня комерційного доходу в умовах стабільного зростання поточних витрат обумовила скорочення прибутковості обороту (в 2007 р. - на 25%).

Зазначені підприємства втратили привабливість не лише для покупців, а й для постачальників, які стали більш вимогливими до надання відстрочки платежу за придбані товарні ресурси. В результаті, період фінансового циклу досяг критичної позитивної величини - 5,28 днів у 2007 р. Якщо раніше комерційне кредитування формувало для підприємств додаткові фінансові ресурси, то починаючи з 2005 р. їх обсяг систематично скорочувався. В 2007 р. це джерело фінансування мало тільки одне з 18 обстежених підприємств - ВАТ «Київський ЦУМ». В умовах браку власних оборотних коштів (наявний для 95% обстежених підприємств) найбільш актуальною проблемою стає підтримка поточної платоспроможності та дисципліни розрахунків з постачальниками. Таким чином, за найважливішими критеріями результативності - створення ресурсних передумов зростання товарообороту, прискорення оборотності, забезпечення ефективності господарювання, формування додаткових фінансових ресурсів та врахування наявних фінансових обмежень - сучасний стан закупівельної діяльності досліджуваних підприємств оцінюється як незадовільний.

Показники оцінки ефективності закупівельної діяльності також мають загалом негативну динаміку. Рентабельність поточних операційних витрат за досліджуваний період скоротилася майже вдвічі - з 0,47% до 0,27%; рентабельність трансакційних закупівельних витрат - з 5,06% до 3,34%. Оскільки у складі трансакційних витрат переважають витрати на оплату праці працівників закупівельних підрозділів (і ці витрати мають тенденцію до подальшого зростання), постає питання щодо економічної доцільності існуючої моделі організації закупівель, необхідності суттєвих змін в управлінні закупівельною діяльністю торговельних підприємств.

Проведене анкетування фахівців досліджуваної сукупності підприємств дозволило сформулювати такі висновки щодо організації закупівельної діяльності:

- основною організаційною формою закупівельних процедур є індивідуальний переговорний процес з потенційними постачальниками. Більш складні форми (закритий та відкритий конкурс), які дозволяють підвищити прозорість та конкурсність цих процедур майже не використовуються;

- позитивною характеристикою є систематичне формування торговельними підприємствами баз даних щодо потенційних постачальників (шляхом узагальнення пропозицій, які надходять на підприємство, Інтернет-пошуку, відвідування виставок, ярмарок тощо);

- найвагомішим фактором прийняття рішення щодо закупівлі, є ціна товарних ресурсів та умови розрахунку (пріоритетною є відстрочка оплати). Підтвердженням важливості цінового фактору є налагодження на 56% підприємств моніторингу середньоринкових цін на товарні ресурси та оцінка цінової конкурентоспроможності товарів, що пропонуються для закупівлі (на основі порівняння фактичних цін закупівлі зі середньоринковими);

- узагальнений показник середньозваженого цінового відхилення між середньоринковими та фактичними цінами закупівель за останніми 3-ма укладеними договорами варіюється в межах -18% - +40%. Поширеність закупівлі товарів за цінами, що вищі за середньоринкові, свідчить про неефективну організацію закупівельної діяльності, застосування «неекономічних» критеріїв вибору постачальників. Порівняння фактичних цін закупівлі з середньо ринковими здійснюється тільки кожним п'ятим підприємством для прийняття рішень щодо доцільності пролонгації договору, та кожним третім - для перегляду укладеного договору. Однак майже половина (45%) досліджених підприємств ще не усвідомили важливості економічного обґрунтування рішень щодо закупівлі;

- до негативних характеристик організації закупівельної діяльності слід віднести і той факт, що структурні підрозділи, які спеціалізовано займаються закупівельною діяльністю, створено тільки на великих торговельних підприємствах. Управлінський облік витрат щодо центру фінансової відповідальності «Відділ закупівель» не налагоджено, цільові параметри діяльності не встановлюються, стимулювання та контроль ступеня їх досягнення не здійснюється. Функції пошуку та переговорів з постачальниками переважно виконуються керівництвом підприємств, підготовка комерційних угод та контроль ходу їх виконання покладено на товарознавців. Економічне моделювання фінансових результатів реалізації товарів, що закуповуються, не здійснюється. На жодному з досліджених торговельних підприємств не використовується спеціалізоване програмне забезпечення, відсутні система вимог та стандартизовані (корпоративні) методики оцінювання пропозицій постачальників товарних ресурсів. Таким чином, якість організації закупівельної діяльності з точки зору організаційного, методичного, програмного забезпечення закупівельних процедур, їх відкритості, конкурсності та прозорості, економічної обґрунтованості потребує підвищення.

Для визначення пріоритетних напрямів наукового пошуку узагальнено результати анкетування щодо потреб керівників та фахівців торговельних підприємств з вдосконалення інструментарію управління закупівельною діяльністю.

У третьому розділі «Удосконалення механізму прийняття управлінських рішень у сфері закупівельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі» розроблено методичні підходи до процесу бюджетування закупівельної діяльності, запропоновано методику оцінки та вибору постачальників товарних ресурсів.

Необхідною складовою планової роботи на підприємстві автор вважає складання бюджету закупівель, який за класифікацією Європейської академії контролінгу, належить до допоміжних бюджетів. Визначено його місце в системі бюджетів торговельного підприємства: він має розроблюватися на основі бюджету продаж (оскільки закупівельна діяльність повинна підпорядковується операційній (торговельній) діяльності та узгоджуватися з її розмірами, товарно-груповою структурою попиту на товари) та бюджету товарних запасів, в якому передбачено необхідні обсяги операційних (поточних) та страхових резервів товарних ресурсів. Бюджет закупівель, у свою чергу, є вихідним для формування бюджету доходів (з урахуванням різного рівня комерційного доходу залежно від умов фінансування закупівельної діяльності) та витрат (формування собівартості товарних ресурсів, оплата оренди складських приміщень для зберігання товарів, що закуповуються), балансового бюджету (обумовлює обсяг формування товарно-матеріальних запасів), інвестиційного бюджету (з огляду на необхідність розширення та модернізації матеріально-технічної бази, необхідної для зберігання товарних ресурсів).

На відміну від поширених рекомендацій щодо змісту та методики розробки бюджету закупівель, автор пропонує для розроблення річного та квартального бюджетів закупівель використовувати балансовий метод.

У лівій частині бюджету має бути визначено плановий обсяг закупівель за товарними групами, необхідний для задоволення попиту та формування цільового прибутку. Асортиментна деталізація є недоцільною, враховуючи швидкість зміни попиту та оновлення пропозиції постачальників, за винятком брендових та пріоритетних товарів (визначаються на основі проведення АВС-аналізу продаж попереднього періоду). Не передбачається доцільною клієнтська деталізація для недопущення монополізації та забезпечення інноваційності товарної пропозиції, за винятком постачальників, з якими налагоджено партнерські відносини співробітництва, укладено довготривалі контакти, в тому числі щодо виробництва товарів під власною товарною маркою.

Права частина бюджету закупівель повинна визначати можливі джерела фінансування закупівельної діяльності. З цією метою запропоновано встановлювати внутрішні нормативи - максимально можливі та допустимі показники, що характеризують структуру фінансування закупівельної діяльності: плановий обсяг власного оборотного капіталу, який передбачається авансувати в створення товарно-матеріальних запасів (власні закупівельні ресурси), структуру закупівель на різних умовах оплати (закупівля на умовах авансової оплати, за фактом постачання, з відстрочкою платежу) та формування правових відносин з постачальниками (придбання товарних ресурсів, комісія, консигнація тощо) в цілому за підприємством та товарними групами. Внутрішні нормативи (лімітні показники) бюджету закупівель повинні враховувати наявне та очікуване (прогнозне) фінансово-майнове становище торговельного підприємства, структуру оборотних активів та джерел їх фінансування. Базуючись на цьому, вони мають встановлюватися не під час визначення обсягових показників бюджету закупівель (первинний контур бюджетування), а після розроблення узагальнювальних бюджетів (на зворотному контурі бюджетування), створюючи підґрунтя для забезпечення постійної платоспроможності торговельного підприємства.

Запропоновані методичні підходи до розроблення річного та квартального бюджету закупівель дають змогу визначити обсяги закупівлі товарів, необхідних для досягнення цільового обсягу прибутку та в умовах обмеженості грошових коштів раціоналізувати співвідношення між окремими формами формування та джерелами фінансування товарних ресурсів (під реалізацію, комерційний кредит, оплата за фактом поставки, авансування постачальників) з врахуванням значущості реалізації окремих товарних груп та пріоритетності розрахунків з окремими постачальниками.

Місячний бюджет закупівель повинен передбачати більшу деталізацію вхідного товарного та вихідного грошового потоку. Вхідний товарний потік конкретизується за постачальниками та асортиментом, з формуванням резерву закупівлі для нових товарних пропозицій, які виникають протягом планового періоду. Вихідний грошовий потік, враховуючи важливість своєчасного проведення розрахунків з постачальниками для підтримки іміджу торговельного підприємства як добросовісного партнера, недопущення перегляду цін закупівлі, припинення постачання та інших негативних реакцій з боку постачальників товарних ресурсів, характеризує узгоджені з бюджетом руху грошових коштів обсяги та терміни платежів постачальникам товарних ресурсів. В умовах обмеженості грошових коштів - визначає черговість (пріоритетність) їх здійснення.

Враховуючи значимість фінансового фактору, місячний бюджет закупівель встановлює також внутрішні нормативи, які є обов'язковими для врахування під час укладання договорів поставки: лімітні (мінімально прийнятні) показники кредитного періоду (тривалість відстрочки платежу), які визначаються за фактичною або прогнозною швидкістю продаж; цільові параметри авансової політики - товарні групи та постачальники, за якими дозволяється здійснювати авансові платежі та максимально допустиму тривалість авансування.

Для підвищення обґрунтованості вибору постачальників товарних ресурсів (за наявності альтернативних пропозицій) запропоновано проводити експертне оцінювання потенційних постачальників товарних ресурсів за розробленою системою оцінних критеріїв та показників (табл. 2).

Таблиця 2. Система критеріїв та показників оцінювання потенційного постачальника

Критерії оцінювання	Найменування показника	Ранг
Економічна доцільність співпраці з постачальником	X1 Дохід від співпраці з постачальником, грн	2
	X2 Середньоденний дохід від реалізації товарів в розрахунку на одиницю демонстраційної площі, що використовується для їх експозиції, грн. / кв2	1
Асортимент та ціновий рівень продукції постачальника	X3 Кількість асортиментних груп	5
	X4 Широта та глибина асортименту товарів	4
	X5 Прийнятність цін (порівняно з середньоринковими)	3
	X6 Частка брендових товарів	6
	X7 Частка продукції вітчизняного виробництва	26
Фінансові взаємовідносини	X8 Умови оплати за поставлені товари	12
	X9 Податковий статус (надання податкового кредиту)	13
Організаційні аспекти співпраці	X10 Наявність запасів товарів	9
	X11 Можливість виконати велике замовлення	10
	X12 Можливість повернення (обміну) пошкоджених та неякісних товарів	7
	X13 Можливість коригування обсягів закупівлі	11
	X14 Виконання договірних зобов'язань	21
	X15 Репутація постачальника на ринку	20
Підтримка процесу продажу товарів	X16 Проведення рекламних кампаній	15
	X17 Надання додаткових послуг	16
	X18 Наявність мережі гарантійного обслуговування	17
	X19 Забезпечення продавцями-консультантами (промоутерами)	18
	X20 Забезпечення спеціальним торговельним обладнанням	19
	X21 Забезпечення комунікаційних процесів	8
Оперативність та пунктуальність	X22 Час підтвердження замовлення	23
	X23 Час виконання замовлення	14
	X24 Пунктуальність виконання замовлення	22
	X25 Час реагування на зауваження	24
Інформаційна сумісність	X26 Забезпечення товарів штрих-кодами, узгодженими з торговельним підприємством	25

Здійснено ранжування значущості оцінних показників на основі опитування фахівців торговельних підприємств, що займаються закупівельною діяльністю. За базовий було обрано показник «середньоденний комерційний дохід у розрахунку на одиницю демонстраційної площі, що використовується для їх експозиції». Це обумовлено актуальністю завдання забезпечення ефективного використання торговельних площ підприємства торгівлі порівняно з можливостями їх передання в оренду та отримання орендних доходів (для підприємств, що мають власні торговельні площі) та забезпеченням окупності витрат на оренду (для підприємств, що здійснюють торговельну діяльність в орендованих приміщеннях).

За результатами проведеної роботи щодо оцінювання багатокритеріальної корисності потенційних постачальників розроблено економічну постановку задачі «Вибір постачальника», яку покладено в основу особисто розробленої в середовищі Delphi та СУБД MS SQL 2000 комп'ютерної програми. Включення цієї задачі до складу галузевих рішень автоматизованих систем обліку та управління підприємствами (ERP-систем) дозволить суттєво підвищити економічну обґрунтованість вибору постачальників та досягнення цільових параметрів прибутковості діяльності торговельного підприємства.

З метою врахування цільових параметрів закупівельної діяльності -отримання комерційного доходу від реалізації товарів в обсягах, не менших за орендний дохід (для потенційних орендодавців) або орендних платежів (для фактичних орендарів торговельних площ) запропоновано під час укладання комерційних угод обраховувати максимально допустиму ціну закупівлі товару. Розроблена модель розрахунку враховує такі чинники, як: прогнозна ціна реалізації даного товару (встановляються на основі фактичних обсягів продаж товарів-аналогів, бенчмаркінгових досліджень або експертно), рівень поточних витрат обігу, розміри демонстраційної площі, яка буде використовуватися для експозиції товарів, швидкість їх продажу, ставку орендної плати за одиницю торговельної площі (фактичної -для орендарів або середьоринкової - для потенційних орендодавців). Обрахована таким чином максимально допустима ціна закупівлі використовується як критерій прийняття чи відхилення пропозиції постачальника щодо ціни закупівлі. Застосування цієї моделі дозволить на стадії закупівлі товарів враховувати економічні інтереси підприємства, пов'язані з ефективністю використання торговельної площі та створювати передумови для зростання прибутків.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дало змогу сформулювати ряд висновків теоретичного та методологічного характеру, що відображає вирішення основних завдань відповідно до мети дисертації.

1. Закупівельна діяльність торговельного підприємства як діяльність щодо формування товарних ресурсів (необхідного обсягу, асортименту та якості), що відповідає економічним інтересам торговельного підприємства і його постачальників, передбачає інформаційно-логістичну взаємодію між ними, взаємні обов'язки та відповідальність, що є передумовою подальшого ефективного перепродажу товарних ресурсів, у процесі якого забезпечується задоволення потреб покупців та формування торговельного прибутку.

2. Управління закупівельною діяльністю - це система принципів та методів обґрунтування, прийняття та реалізації рішень щодо визначення кількісних та якісних характеристик товарних ресурсів, які відповідають запитам цільової групи покупців та забезпечують зростання ринкової вартості підприємства (у довгострокову періоді) та отримання цільового обсягу торговельного прибутку (в короткострокову періоді). Досягнення цієї генеральної мети передбачає орієнтацію управління закупівельною діяльністю на досягнення завдань, структурованих у чотири взаємопов'язані царини: відносини з покупцями товарів, постачальниками товарних ресурсів, кредиторами, власниками підприємства. У процесі управління закупівлями запропоновано виокремити такий етап роботи, як «Вибір моделі організації закупівельної діяльності» для визначення концептуальних питань проведення закупівель: самостійності їх здійснення, ступеня централізації в межах підприємства, межі відповідальності, типу співробітництва з ринком закупівель, участі постачальника в прийнятті рішень щодо планування та контролю закупівель, типу фінансування, регламентації процесу закупівель, механізмів мінімізації збитків.

3. Оцінювання закупівельної діяльності підприємств роздрібної торгівлі доцільно здійснювати за трьома взаємопов'язаними площинами «Результативність» (ступінь досягнення цільових показників), «Ефективність» (отримання ефекту на одиницю витрат) та «Якість організації» (використання ефективних організаційних прийомів та інструментарію здійснення). Для кожного з них розроблено методичне забезпечення оцінювання: перелік показників для проведення публічного та фундаментального оцінювання, засади діагностування їх значень. Запропоновано нові оцінні показники, які дозволяють поглибити та розширити аналітичні висновки щодо економічної доцільності обраної моделі організації та фінансування закупівельної діяльності.

4. Проведена оцінка результативності закупівельної діяльності роздрібних підприємств України дає змогу констатувати наявність як позитивних (сприяння зростанню товарообороту, рівню комерційного доходу, формування додаткових фінансових ресурсів розвитку за рахунок коштів товарного кредиту постачальників), так і негативних (уповільнення швидкості обороту товарних запасів, зниження рівня прибутковості товарообороту та збитковість операційної діяльності) тенденцій. Динаміка показників ефективності закупівельної діяльності (обсяг та рівень товарообороту на одиницю витрат обігу, дохідність та рентабельність поточних операційних витрат) є негативною.

Закупівельна діяльність універмагів та спеціалізованих магазинів м. Києва, які реалізують непродовольчі товари, в більшості аспектів є нерезультативною та неефективною, оскільки не дозволяє забезпечити мінімізацію обсягу товарних запасів та витрат на їх утримання, формування необхідного комерційного доходу, що обумовлює збитковість торговельної діяльності. Проведене дослідження організації закупівельної діяльності цих підприємств показало, що наявні суттєві резерви покращання її якості з точки зору наявності організаційного, методичного, програмного забезпечення закупівельних процедур, їх відкритості, конкурсності, прозорості, економічної обґрунтованості.

5. Необхідною складовою планової роботи на підприємстві повинна стати розробка бюджету закупівель, який є підпорядкованим бюджету продаж та бюджету формування товарних запасів, та вихідним відносно бюджету доходів та витрат, балансового та інвестиційного бюджетів.

Річний та квартальний бюджети закупівель запропоновано розробляти за балансовим методом. Це дає змогу визначити необхідні для отримання цільового торговельного прибутку обсяги закупівлі за товарними групами та узгодити їх з можливими джерелами фінансування закупівельної діяльності. З цією метою запропоновано встановлювати внутрішні нормативи використання окремих джерел фінансування закупівельної діяльності. Авторські методичні підходи до розробки річного та квартального бюджету закупівель дозволяють забезпечити досягнення цільового обсягу прибутку та в умовах обмеженості грошових коштів раціоналізувати співвідношення між окремими типами формування та джерелами фінансування товарних ресурсів.

Запропоновані методичні підходи до розробки місячного бюджету закупівель передбачають більшу деталізацію вхідного товарного та вихідного грошового потоку, а також встановлення внутрішніх нормативів залучення товарних кредитів та проведення авансування постачальників для гармонізації товарних потреб та фінансових (платіжних) можливостей підприємства.

6. Необхідною передумовою відбору постачальників є процедура їх оцінювання та рейтингування за критеріями: економічна доцільність співпраці, асортимент та ціновий рівень продукції, фінансові та організаційні аспекти співпраці, підтримка процесу продажу товарів, оперативність та пунктуальність, сумісність інформаційних систем постачальника та підприємства торгівлі. Найважливішим оцінним показником визнано середньоденний дохід у розрахунку на одиницю площі, яка використовується для експозиції товарів постачальників, що обумовлено актуальністю завдання забезпечення ефективного використання торговельних площ підприємства торгівлі.

7. Критерієм прийняття чи відхилення запропонованої постачальником ціни закупівлі повинно бути її порівняння з максимально допустимою ціною закупівлі. Ця модель розрахунку передбачає врахування економічних інтересів підприємства щодо отримання орендного доходу (або окупності витрат на оренду) з одиниці торговельної площі, а її використання в практичній діяльності забезпечить зростання прибутків торговельних підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях:

1. Коноваленко В.М. Закупівельна діяльність підприємства в логістичній системі товароруху / В.М. Коноваленко В.М. // Вісник Київ. нац. торг.-екон. уні-т, - 2005. - №4.- с.54-59.

2. Коноваленко В.М. Концептуальні основи та принципи управління закупівельною діяльністю підприємства / В.М. Коноваленко // Актуальні проблеми економіки. - 005. - №1(43). - с.92-101.

...