Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку

Визначення концептуальних положень енергетичної стратегії країни спирається на кількісні оцінки потреби економіки і соціальної сфери країни в ПЕР, реального потенціалу потужностей з видобування, переробки палива, виробництва електро-і теплоенергії, раціонального покриття потреби в паливних ресурсах. В дисертаційній роботі у контексті визначального впливу на динаміку формування потенціальної потреби в енергетичних ресурсах на період до 2030 р. розроблено сценарії соціально-економічного розвитку країни. Запропоновані достатньо виважені темпи росту ВВП прогнозного періоду дозволили (з урахуванням реалізації заходів щодо економії енергоресурсів) визначити на перспективу варіанти потреби в основних паливних ресурсах.

Зважаючи на ймовірний характер основних параметрів соціально-економічного розвитку, оцінки варіантів потреби в енергоресурсах у перспективі визначаються у відповідності із альтернативними варіантами темпів ключових макроекономічних показників, з урахуванням суттєвих моментів можливої моделі розвитку ПЕК та певного сценарію трансформаційних процесів, які будуть впливати на динаміку енергоспоживання у майбутньому. Для розробки ключових рішень та визначення основних принципових завдань віддаленої перспективи енергетики потреба в ПЕР служить базовим індикатором щодо формування пріоритетів у довгостроковій політиці розвитку ПЕК країни як складової частки вирішення глобальних завдань сталого розвитку України. За цих умов за базовий методичний підхід прийнято прогнозування граничних обсягів потреби в ПЕР на основі визначення зміни енергоємності ВВП порівняно з її рівнем в базовому періоді та реально можливого її зниження в прогнозному періоді за рахунок мобілізації ресурсів енергозбереження і врахування очікуваного впливу науково-технічного прогресу на зниження питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів в залежності від сценарію соціально-економічного розвитку країни.

Подальший розвиток продуктивних сил в Україні потребує значного збільшення виробництва електричної і теплової енергії.

У роботі визначено, що потреба в паливних ресурсах для розвитку електро- та теплоенергетики при цьому буде залежати, в основному, від рівня потреби у електро- та теплоенергії; структури генеруючих потужностей по виробництву електро- та теплоенергії, питомої ваги в ній атомних електростанцій та теплоелектроцентралей, величини міжсистемних перетоків електроенергії.

З урахуванням економії електро- і теплоенергії, а відтак і палива від 11,9 до 41,7 млн т, потреба в котельно-пічному паливі в 2010, 2020 та 2030 рр. складатиме відповідно: 187,3-172,8; 268,3-251,1 та 318,3-339,1 млн т у. п.

За прогнозними оцінками, в перспективі майже 50% паливних ресурсів у теплоенергетиці повинно складати газомазутне паливо. Якщо виходити з таких припущень, то необхідна потреба у вугіллі складе: 2010 р. - 27-30 млн т у.п., 2020 р. - 42-44 і 2030 р. - 51-53 млн т у.п. Приблизно такими ж будуть обсяги споживання газомазутного палива.

Отже, забезпеченість ТЕС вугільним паливом складе: 90-95% у 2010 р., 75-85 - у 2020 р. і 62-65% у 2030 р., тобто буде неухильно знижуватися. Для нормального паливозабезпечення станцій очевидно потрібно підвищити обсяги видобутку енергетичного вугілля. Інша частина повинна задовольнятися за рахунок імпорту нафти і газу, збільшення обсягів переробки на НПЗ з метою одержання мазуту.

У дослідженні здійснені оцінки економії паливних ресурсів, наведені основні напрями зниження енерговитрат у виробництві і пріоритетні енергозберігаючі технології, а також інші енергозберігаючі заходи, реалізація яких може суттєво вплинути на обсяги енергозаощадження в енергоємних галузях та виробництвах.

Дослідження сучасного стану нормативно-правового забезпечення паливного комплексу, процесу енергозбереження та інвестиційної діяльності показало, що вони мають ряд недоліків.

Встановлено, що відносини між державою і видобувними підприємствами, які пов'язані з утворенням, присвоєнням і використанням позитивної диференціальної гірничої ренти і відшкодуванням негативної, законодавством України недостатньо регламентовано.

У законодавчих актах не дається чіткого визначення поняття “геологічні особливості й умови експлуатації родовищ”, тому залишається відкритим питання про врахування виробничих умов при визначенні диференційованих нормативів плати за видобування корисних копалин, розмірів (ставок) рентних платежів і відповідно про застосування таких нормативів і ставок залежно від форм власності гірничо-добувних підприємств. Що стосується відшкодування негативної диференціальної гірничої ренти, то в законодавчих загальнодержавних актах це питання не порушується, а стосовно вуглевидобувних підприємств регламентується спеціальним рішенням уряду.

Для роботи галузі в ринкових умовах необхідно прийняття Закону “Про порядок промислового використання надр та принципи регулювання гірничої ренти”, а також внесення необхідних рентних доповнень в існуючі закони та закони, які будуть готуватися.

Наприклад, у вугільній промисловості, створюючи умови для рівноправної конкуренції, держава водночас повинна сприяти переважаючому розвитку (технічному переоснащенню, реконструкції, нарощуванню виробничої потужності) найрентабельніших перспективних шахт із поступовим виводом з експлуатації збиткових, безперспективних, знижуючи таким шляхом рентні доплати. З цією метою, по-перше, встановлені за нормативами рентні вилучення доцільно залишати цілком або частково в розпорядженні шахт за умови суворого цільового їх використання для санації (за потребою) і подальшого розвитку виробництва (зараз рентні вилучення не визначаються і їх використання не регламентується).

По-друге, кошти державного бюджету, які виділяються для капітальних вкладень у розвиток діючих вуглевидобувних підприємств, слід надавати на конкурсній основі і на умовах повернення. Критеріями відбору для цих інвестиційних проектів повинні бути терміни їх виконання і терміни повернення коштів, визначені із запланованої ефективності їх використання. Відшкодування бюджетних витрат має здійснюватися після реалізації проектів в обов'язковому порядку, незалежно від фактично досягнутих результатів: рентабельними підприємствами - систематичними відрахуваннями заздалегідь установленої частки доходу від продажу продукції протягом обумовленного терміну; збитковими підприємствами - зниженням ставки диференційованих рентних доплат (переглядом розміру рентних платежів за виробничі умови) на заздалегідь передбачений розмір.

Для нафтогазового комплексу дуже важливим є прийнятий Верховною Радою України Закон “Про нафту і газ”. Він містить норми, яких або немає в Кодексі про надра, або вони через загальність формулювання не враховують специфіку нафтогазової галузі.

Дія Закону “Про нафту і газ" в частині використання нафтогазоносних надр не розповсюджується на об'єкти - родовища і перспективні площі, які будуть освоюватися на основі Закону України “Про угоди про розподіл продукції". Він стосується насамперед тих специфічних об'єктів, які відрізняються складністю геологічної будови і малою рентабельністю освоєння. Таким чином, Закони “Про угоди про розподіл продукції" і “Про нафту і газ" будуть діяти паралельно для різних груп об'єктів. Надрокористувач і держава зможуть вибирати, на якій нормативній базі доцільно розробляти те або інше родовище.

У газовій промисловості всі пошуково-розвідувальні роботи і буріння експлуатаційних свердловин виконуються за рахунок прибутку газовидобувних підприємств, що залишається в розпорядженні підприємств і амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування в структурі ціни газу складають дуже низьку частку. Це призводить до завищення цін на газ власного видобутку та завищенної рентабельності газовидобувних підприємств. Для виправлення фінансового положення газовидобувних підприємств необхідно віднесення витрат, пов'язаних з розвідкою та обладнанням газових родовищ, які виконуються за рахунок власних коштів підприємств до валових, встановлення окремого механізму амортизації газових свердловин. Це дозволить зменшити завищену рентабельність газовидобувних підприємств і направити кошти на додатковий видобуток газу.

Дослідження показало, що не дивлячись на прийняття цілого ряду законодавчих документів щодо енергозбереження, відчутних результатів з економії палива поки що не досягнуто. Закон України “Про енергозбереження”, прийнятий у 1994 р. не має прямої дії і потребує, на нашу думку, цілого комплексу підзаконних актів.

Одним з джерел надходження коштів для розвитку паливного комплексу можуть бути іноземні інвестиції. Проведений аналіз дозволив дійти висновку, що залучення іноземних інвестицій стримується відсутністю чітко сформованої правової бази, хоча певні зусилля в цьому напрямі прикладаються. Законодавство України створило базові умови діяльності паливного комплексу, гарантує рівні умови підприємницької та інвестиційної діяльності, безпеку інвестицій і вільне розпорядження доходами від інвестиційної діяльності.

У шостому розділі - “Визначення перспектив розвитку галузей паливної промисловості” викладені прогнозні розробки щодо перспектив розвитку вугільної, газової, нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості.

Вугільна промисловість - одна з базових галузей, у своєму розвитку повинна орієнтуватися на фундаментальні фактори довготермінової дії.

Виходячи з реалій сучасного техніко-економічного стану вугільної промисловості у дисертації запропоновано напрями щодо удосконалення структури та розвитку шахтного фонду, які є найбільш доцільними для створення сприятливих умов з підвищення обсягів видобутку вугілля на період до 2030 р.

Для цього необхідно базуватись на таких принципах: ввести до 2010 року мораторій на необґрунтоване закриття шахт; сконцентрувати у капітальному будівництві галузі на період до 2010 року кошти на завершенні робіт по об'єктах з високим ступенем будівельної готовності, реконструкції 38 шахт і одного розрізу і будівництві нових вуглевидобувних горизонтів на 108 діючих шахтах; здійснити цілеспрямовану заміну зношеного стаціонарного обладнання і широкомасштабне впровадження нової високопродуктивної гірничої техніки.

В дисертаційній роботі обґрунтовані пріоритети організаційно-технічних рішень, які спрямовані на підвищення ефективності роботи вугільної промисловості.

Перевага зазначеного варіанту, головним чином, полягає у тому, що він забезпечує значно більші обсяги видобутку вугілля у 2010, 2020 і 2030 роках. У 2020-2030 pp. вони практично задовольнятимуть потреби економіки України.

Такий підхід найбільш повно відповідає державним інтересам України і його було б доцільно прийняти, як базовий з відповідним корегуванням в ході реалізації Національної енергетичної програми України.

Зважаючи на стратегічну роль газової промисловості для економіки країни, при визначенні перспектив її розвитку за основу були взяті ключові цілі державної політики у цій сфері, реалізація яких передбачає застосування комплексу заходів технічно-технологічного, законодавчого та регулятивного характеру.

У роботі обґрунтовано пріоритетні напрями науково-технічного прогресу у розвитку ресурсної бази газового комплексу на перспективу.

Виходячи з прогнозної динаміки зміни розвіданих запасів вуглеводневої сировини і можливої кількості щорічного введення в експлуатацію газових свердловин, в роботі розраховані орієнтовні обсяги видобування газу на прогнозний період, які складуть 43,7 млрд м³ в 2030 р.

Наведені обсяги видобування вуглеводневої сировини слід розглядати як очікуваний результат реалізації вірогідного сценарію розвитку газової промисловості України.

Згідно помірного варіанту розвитку прогнозується збільшення споживання газу на європейському континенті на наступні 20-30 років на 3% в рік тобто в 2-2,5 рази. Таке зростання газоспоживання потребує докорінної зміни підходів до розвитку газотранспортної системи України. Імовірно, що зміняться і диверсифікуються джерела газопостачання (Туркменістан, Іран, Ірак та ін.), що змінить напрями транзитних газопроводів.

В нафтовидобувній промисловості спостерігається погіршення сировинної бази. Основним за обсягами видобування нафти залишається Східний регіон, хоча практично всі основні родовища увійшли в стадію кінцевої розробки з постійно спадаючим видобутком. В загальному обсязі нафти частка важко видобувних запасів складає 60-65% і продовжує зростати. Більшість прогнозних ресурсів нафти очікується на глибинах 5-7 км.

Виходячи з прогнозної динаміки зміни розвіданих запасів вуглеводневої сировини і можливої кількості щорічного введення в експлуатацію нафтових свердловин, в роботі розраховані орієнтовні обсяги видобутку нафти з конденсатом, які на прогнозний період складають 6,5 млн т.

Протягом усього перспективного періоду актуальним буде завдання підвищення коефіцієнту вилучення нафти та інтенсифікації видобутку вуглеводневої сировини. За рахунок підвищення нафтовіддачі та інтенсифікації видобутку буде забезпечено до 7% сумарного обсягу видобутку нафти.

Перспектива розвитку нафтотранспортної системи України та її подальша інтеграція в загальноєвропейську мережу нафтопроводів, перш за все, пов'язана з реалізацією української частини Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), а також інтеграції нафтопроводів “Дружба” - “Адрія”. Важливими аспектами введення в дію першої черги ЄАНТК (потужністю 14 млн т нафти/рік) є можливість транспортування каспійської нафти із збереженням її якісних характеристик та гідравлічне поєднання двох частин нафтотранспортної системи України. Впровадження ЄАНТК вирішує два питання: транзиту нафти до Європи і постачання нафти на НПЗ України в разі, якщо чинний транзит російської нафти буде припинено.

Важливе значення для завантаження нафтотранспортної системи має розвиток нафтопереробної галузі України. Можливості збільшення транспортування нафти на українські НПЗ складає близько 30 млн т нафти/рік.

З проведенням реконструкції заводів нафтопереробна промисловість України може вийти на рівень передових країн. Глибину переробки нафти в 2030 р.прогнозується збільшити до 85% , а відбір моторних палив підняти до 66% , що еквівалентно зменшенню споживання біля 10 млн. тонн нафти.

У сьомому розділі - “Основні параметри та напрями підвищення ефективності енергозабезпечення країни” знайшли своє відображення авторські розробки теоретико-методологічних засад формування концепції розвитку паливно-енергетичного комплексу, запропоновано методику і здійснено розрахунки щодо ефективності альтернативних варіантів формування паливних ресурсів, визначені основні проблеми та напрями удосконалення перспективного розвитку паливного комплексу.

Виходячи з критичного аналізу методологічних положень і практичних реалій сучасного стану паливного комплексу, у дисертації обгрунтовані концептуальні принципи формування енергетичної політики і визначена сукупність наукових, організаційних, технічних, соціальних, економічних рішень, реалізація яких дозволить досягти певних соціально-економічних цілей.

В основу довгострокової стратегії розвитку енергетики, повинен бути покладений головний принцип - забезпечити зниження її залежності від імпорту паливно-енергетичних ресурсів. Імпорт ПЕР повинен йти на покриття дефіциту, а не заміщення їх власного видобутку та виробництва. Замість моделі кількісного розвитку, ми повинні перейти на принципи сталого розвитку паливного комплексу, на який переходять сьогодні розвинуті країни світу.

Сам механізм реалізації енергетичної політики лежить в області принципових підходів до систем управління галузями паливно-енергетичного комплексу, розробок та впровадження досягнень науково-технічного прогресу, нормативно-правової, інвестиційної політики та зовнішньоекономічних зв'язків.

В роботі з метою визначення впливу на енергоємність ВВП різних альтернатив формування ресурсної частини паливно-енергетичних балансів на віддалену перспективу (2020-2030 рр.) здійснено комплекс варіантних розрахунків перспективних паливно-енергетичних балансів на період до 2030 р.

За нашими оцінками, найбільш привабливим є перший варіант, тобто альтернатива заміщення в 2030 році до 52,6% імпорту вугілля адекватним нарощуванням його видобутку на вітчизняних вугільних шахтах.

Проведені у роботі дослідження дозволили визначити основні проблеми та дати рекомендації щодо напрямів удосконалення перспективного розвитку паливного комплексу, що передбачає розробку комплексної системи довгострокових взаємопов'язаних заходів, які на думку автора, дозволять підвищити ефективність функціонування галузей паливної промисловості.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено розробку теоретико-методологічних положень, спрямованих на удосконалення перспективного розвитку паливного комплексу в нових геополітичних та економічних умовах України, запропоновано систему заходів щодо регулювання економічних процесів в енергетичній сфері та обґрунтовані шляхи підвищення рівня енергетичної безпеки країни. Результати дисертаційної роботи дозволили сформулювати наступні висновки теоретико-методологічного, методичного та практичного характеру.

1. Нові геополітичні та економічні умови України досить негативно позначилися на енергетичній безпеці країни, поставивши її в пряму залежність від імпортних поставок енергоресурсів з постійним зростанням світових цін а них. Розрив економічних відносин з країнами СНД ще більше ускладнив економічну ситуацію в державі. Згадані обставини обумовлюють необхідність розробки відповідної стратегії щодо посилення економічної та забезпечення енергетичної безпеки держави, як важливих складових її національної безпеки, зниження впливу зовнішніх

факторів ризиків, недопущення розвитку кризових ситуацій в енергозабезпеченні країни. При цьому основна увага повинна зосереджуватися на зміцненні власного паливного комплексу, в першу чергу за рахунок різкого збільшення темпів його розвитку.

2. Трансформація економічної системи обумовила необхідність проведення глибокого аналізу методології і методів визначення розвитку паливного комплексу на перспективу з метою вибору найбільш адаптованих до функціонування економіки в ринкових умовах. В роботі розроблено основні методологічні та методичні засади формування енергетичної політики в галузях паливної промисловості на довгострокову перспективу в нових економічних та геополітичних умовах.

3. Доведено, що структурні диспропорції залишаються одним з провідних чинників формування негативних тенденцій економічного розвитку України. На стан енергетичної та економічної безпеки негативно впливає висока енергоємність економіки, що в три-чотири рази перевищує енергоємність економіки розвинених країн. Основою такого стану є сформована ще на початку економічної реформи енергоємна структура промислового виробництва та технологічна відсталість енергоємних галузей промисловості.

4. Проведений аналіз сучасного ресурсного та виробничого стану паливного комплексу показав, що в Україні є передумови для їх розвитку та успішного вирішення проблем підвищення рівня енергетичної безпеки.

5. Обсяг і видова структура споживання паливних ресурсів оцінюється як недосконала. Аналіз сформованих тенденцій споживання і виробництва ПЕР в Україні свідчить, що покриття потреби в значній мірі здійснюється за рахунок імпорту палива. Важливим національним інтересом України є формування енергетичної політики, яка передбачає подолання енергетичної залежності від Росії та визначення альтернативних джерел постачання енергоресурсів.

6. В умовах переходу до ринкових відносин цінова система держави знаходиться під впливом трансформаційних процесів. Сучасні механізми формування ринкових відносин вимагають перегляду існуючих концепцій. Необхідно формування такої ринкової інфраструктури і цінових співвідношень в паливно-енергетичній сфері, які забезпечать оптимізацію ПЕБ і самофінансування виробничої та інвестиційної діяльності ефективно функціонуючих структур ПЕК і створення сприятливого інвестиційного клімату.

7. В останні роки активізувалась робота щодо нормативно-правового забезпечення регулювання діяльності паливного комплексу. Однак, реформування законодавства відбувається повільно і не забезпечує підвищення ефективності функціонування ПЕК. Необхідно прийняття заходів по формуванню розвиненого та стабільного законодавства, адаптованого до умов і специфіки функціонування підприємств паливного комплексу, інвестиційного клімату для розвитку виробництв нового технологічного рівня та активізації інноваційної діяльності.

8. Пріоритети України в паливно-енергетичному комплексі спрямовані на реалізацію чіткої, обгрунтованої стратегії його реформування і розвитку, яка була б тісно пов'язана зі стратегією економічного розвитку держави. В дисертації визначені варіанти макроекономічних параметрів розвитку економіки до 2030 р., як прогностичних факторів оцінки розвитку паливного комплексу. Реалізація прогнозних параметрів розвитку економіки до 2030 р. має дати наступні результати: економічне зростання, затухання інфляційних процесів, формування сприятливого економічного середовища, підвищення рівня життя населення. Варіанти потреби в енергетичних ресурсах на період до 2030 р. визначені з урахуванням реалізації основних завдань з енергозбереження.

9. В умовах дефіцитності органічного палива, великої енергоємності ВВП і значного негативного впливу паливно-енергетичного комплексу на навколишнє середовище енергозбереження є одним з найбільш ефективних напрямів енергетичної діяльності. В роботі визначено пріоритетність енергозберігаючих заходів, запропоновано шляхи їх практичної реалізації та здійснені базові оцінки економії паливних ресурсів на прогнозований період.

10. В дисертації визначені перспективи розвитку галузей паливної промисловості. У вугільній промисловості найбільш доцільним є варіант розвитку галузі, який базується на використанні значної частки наявного ресурсного потенціалу галузі, передбачає завершення розпочатих робіт з будівництва і реконструкції шахт, введення нових горизонтів та закриття найбільш збиткових шахт. Це потребує вжиття невідкладних заходів зі стабілізації ситуації в галузі та залучення необхідних інвестицій. При такому варіанті розвитку вугільної промисловості забезпечення потреб країни у вугіллі можливе за рахунок власних ресурсів.

У нафтогазовій промисловості в перспективі можливе зростання обсягів видобутку нафти та газу за рахунок значного розширення пошуково-розвідувальних робіт і впровадження новітніх технологій. Ресурси газового палива можуть бути збільшені за рахунок метану вугільних родовищ Донбасу. Перспективна потреба в нафті визначається доцільністю виробництва нафтопродуктів на власних нафтопереробних заводах при суттєвому поліпшенні їх техніко-економічних показників.

11. Для виходу з енергетичної кризи необхідно вже у найближчий час визначитись в питаннях формування енергетичної політики на базі чітко сформульованої соціально-економічної концепції розвитку України. В основу довгострокової стратегії розвитку енергетики повинен бути покладений головний принцип - замість моделі кількісного розвитку, ми повинні перейти на принципи сталого розвитку паливного комплексу, на який переходять сьогодні розвинуті країни світу. Імпорт паливних ресурсів повинен йти на покриття дефіциту, а не заміщення їх власного видобутку та виробництва.

12. Отримані комплексні оцінки варіантів потреби в ПЕР, зважені можливості нарощування їх видобутку, переробки і генерації дають підстави вважати, що визначені за допомогою інструментарію формування альтернативних варіантів показників ресурсної частини перспективних ПЕБ забезпечують різнопланове визначення основних кількісних контурів розвитку енергетики як вихідних параметрів розробки Національної енергетичної програми розвитку ПЕК в перспективі до 2030 р.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Чукаєва І.К. Природний газ в економіці України / Відп.ред. Дорогунцов С.І. - К.: Наукова думка, 2002. - 354 с. (Рецензія: О.М. Алимов. Комплексне дослідження економічних проблем розвитку газової промисловості України // Економіка України. - 2003.- № 12.- С.88-89 ).

2. Паливно-енергетичний комплекс / Б.З.Піріашвілі, Я.М.Хакімов, Р.О.Ведмеденко, М.М.Ворочук, Є.М.Бочкарьова, Л.Г.Крупкіна, О.І. Щепець, І.К.Чукаєва, В.Є.Щулипенко, І.Є.Плюта, В.О.Короїд, В.П.Овчиннікова, В.М.Куранда // Продуктивні сили України: аналіз і короткостроковий прогноз розвитку: У 2-х т. - К.: РВПС України НАН України, 1999. - Т.1. - С.79-90. Внесок автора: здійснено аналіз сучасного стану нафтогазового комплексу.

3. Паливно-енергетичний комплекс / Б.З.Піріашвілі, Я.М.Хакімов, Р.О.Ведмеденко, М.М.Ворончук, Є.М.Бочкарьова, І.К.Чукаєва, О.М.Гудима, В.Є.Щулипенко // Продуктивні сили України: прогноз розвитку і розміщення на період до 2010 р: У 2-х т. - К.: РВПС України НАН України, 2000.- Т.1. - С.223-241. Внесок автора: розроблено прогноз розвитку вугільної промисловості.

4. Паливно-енергетичний комплекс /Б.З.Піріашвілі, Б.П.Чиркін Р.О.Ведмеденко, М.М.Ворончук, Є.М.Бочкарьова, І.К.Чукаєва, В.Ф.Круть // Методичні рекомендації по розробці схеми (прогнозу) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу.- К.: РВПС України НАН України, 2001. - С.105-146. Внесок автора: автором запропоновані методологічні та методичні підходи щодо розробки прогнозу розвитку ПЕК як складової частини економіки України.

5. Піріашвілі Б.З., Чиркін Б.П., Чукаєва І.К. Перспективний паливно-енергетичний баланс - основа формування Енергетичної стратегії України до 2030 р.К.: Наукова думка. - 2002. - 236 с. Внесок автора:

розроблено прогноз потреби в паливних ресурсах економікою України на період до 2030 р., запропонована схема комплексного визначення основних показників перспективних паливно-енергетичних балансів і досліджені альтернативні варіанти формування та розподілу паливно-енергетичних ресурсів.

6. Паливно-енергетичний комплекс: сучасний стан та перспективи розвитку / Б.З.Піріашвілі, І.К.Чукаєва // Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підручник. За ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України С.І.Дорогунцова. - К.: КНЕУ, 2005. - 988 с. Внесок автора: розд.3, тема 2.

Статті в наукових фахових виданнях

7. Чукаєва І.К. Ефективність енергоспоживання та енергетична безпека України // Енергетика: економіка, технології, екологія.- 2000.- № 2. - С.16-19.

8. Чукаєва І.К. Формування українського ринку вугілля і проблеми ціноутворення на вугільну продукцію // Економіка промисловості. - 2001.- № 1 (11). - С. 34-40.

9. Чукаева И.К. Экономические, финансовые и коммерческие проблемы угольной промышленности в условиях рынка // Економіка промисловості України. Зб. наук. праць. - К.: РВПС України НАН України, 2000. - С.138-147

10. Чукаєва І.К. Теоретичні аспекти регіонального прогнозування потреби у паливно-енергетичних ресурсах // Продуктивні сили і регіональна економіка. Зб. наук.праць. - К.: РВПС України НАН України, 2001. - С.193-199.

11. Чукаева И.К. Формирование украинского рынка нефти и нефтепродуктов // Экономика Украины.- 2001.- №2. - С.82-85.

12. Чукаєва І.К. Перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України та формування енергетичної стратегії // Стратегія економічного розвитку України. Наук. зб. - К: КНЕУ, 2001.- № 6. - С. 220-234.

13. Чукаєва І.К., Круть В.Ф. Екологічні аспекти функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу // Економіка природокористування і охорони довкілля. Зб. наук. праць. К: РВПС України НАН України, 2001.-С.164-169. Внесок автора: дослідженні екологічні питання функціонування підприємств паливного комплексу.

14. Чукаєва І.К. Нафтогазовий комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку // Економіка промисловості України. Зб. наук. праць. - К.: РВПС України НАН України, 2001. - С. 108-116.

15. Чукаєва І.К. Оптимізація паливно-енергетичного балансу як фактор прискорення економічного розвитку України // Стратегія економічного розвитку України. Наук. зб.- К: КНЕУ, 2001.- № 5.- С. 75-81.

16. Чукаєва І.К. Розвиток ресурсної бази газової промисловості як один з напрямів підвищення енергетичної безпеки України // Стратегія економічного розвитку України. Наук. зб. - К: КНЕУ, 2002.- № 1 (8).- С. 238-249.

17. Чукаєва І.К. Проблеми та перспективи реформування газової промисловості // Економіка розвитку. - 2002. -№ 4 (24). - С.20-22.

18. Чукаєва І.К. Нормативно-правові проблеми функціонування паливно-енергетичного комплексу України в умовах перехідної економіки // Економіка та право. - 2002.- № 2 (3). - С. 53-56.

19. Чукаєва І.К. Екологічні аспекти енергозбереження // Економіка природокористування і охорони довкілля. Зб. наук. праць. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С. 116-122.

20. Чукаєва І.К. Сучасний стан та перспективи розвитку газової промисловості // Економіка промисловості. - 2002. - №3 (17). - С.88-94.

21. Піріашвілі Б.З.,Чиркін Б.П., Чукаєва І.К. Основні тенденції формування паливно-енергетичного балансу за 1999-2000 рр. і прогноз до 2030 р. // Енергетика: економіка, технології, екологія.- 2002.- №2. - С.4-10. Внесок автора: визначено тенденції формування перспективного паливно-енергетичного балансу.

22. Чукаєва І.К. Енергозбереження - основна складова енергетичної безпеки України // Економіка та право. - 2003.- № 1(5). - С. 25-30.

23. Чукаєва І.К. Сучасний стан вугільної промисловості України // Продуктивні сили і регіональна економіка. Зб. наук. праць. - К.: РВПС України НАН, 2003. - С. 98-105.

24. Чукаєва І.К. Деякі аспекти використання вугільної продукції як засіб підвищення ефективності вугільної промисловості та енергетичної безпеки України // Економіка промисловості. - 2003. - № 3 (21). - С.74-79.

25. Чукаєва І.К. Зрушення в структурі енергоспоживання та вимоги які висуваються до паливної бази в перспективі // Економіка промисловості.- 2004.- № 2(24). - С.63-69.

26. Чукаєва І.К. Сучасний стан нафтопереробної промисловості України // Економіка промисловості України. Зб. наук. праць. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - С.208-214.

27. Чукаєва І.К. Ресурсна база вугільної промисловості України // Продуктивні сили і регіональна економіка. Зб. наук. праць. - К.: РВПС України НАН, 2004. - С.139-144.

28. Чукаєва І.К. Формування ефективних пропорцій паливно-енергетичного балансу на перспективу як база енергетичної стратегії // Економіка та право.- 2004.- № 1 (8).- С. 97-101.

29. Чукаева И.К Тенденции в структуре энергопотребления и требования, предъявляемые к топливной базе Украины в перспективе // Стратегія розвитку України. - 2004.- № 1-2 .- С. 342-350.

Матеріали наукових конференцій

30. Піріашвілі Б.З., Чукаєва І.К. Методичні основи прогнозування потреби України в паливно-енергетичних ресурсах // Матеріали наук.-метод.конф. “Фундаментальні соціально-економічні проблеми”.- Київ: РВПС України НАН України.- 1999.-С.42.-43. Внесок автора: розроблено пропозиції щодо методичного підходу до прогнозування потреби України в енергоресурсах за ринкових умов.

31. Чукаева И.К. Проблеми эффективного использования энергии в Украине // Матеріали міжнар.наук.-практ.конф. “Політичні, економічні та екологічні проблеми енергетичної безпеки і транспортування енергоресурсів в Україні”.- Київ: РВПС України НАН України. - 2001. - С.203-205.

32. Чукаєва І.К. Проблеми законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності в паливно-енергетичному комплексі України в умовах ринкових відносин // Матеріали міжрегіон. наук.-практ. конф. “Антикризове управління підприємством: проблеми і шляхи вирішення в умовах України” . - МАУП. - 2001.- С.52-55.

33. Чукаева И.К. Занятость шахтеров: социально-экономические проблемы и перспективы // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки”. - Київ: РВПС України НАН України. - 2001. - С.529-535.

34. Піріашвілі Б.З., Чиркин Б.П., Чукаєва І.К. Енергетика - основа економічної безпеки і розвитку продуктивних сил. // Матеріали наук.-практ. конф. “Внесок академіка В.Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил”.- Київ: РВПС України НАН України. - 2003. - С. 79-83. Внесок автора: досліджено сучасний стан галузей паливної промисловості.

АНОТАЦІЯ

Чукаєва І.К. Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - економіка промисловості. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена актуальним проблемам сучасного стану та перспективного розвитку паливного комплексу України. Визначена його роль в економіці країни. Обґрунтовується необхідність подальшого розвитку паливного комплексу як основи зміцнення економічної та енергетичної безпеки країни. Розроблені теоретико-методологічні і прикладні підходи щодо визначення перспектив довгострокового розвитку паливного комплексу в умовах трансформації економіки.

Здійснено аналіз ресурсної бази та сучасного техніко-економічного стану паливного комплексу. Визначені особливості формування ринку енергоресурсів.

Досліджені чинники, що впливають на функціонування та розвиток галузей паливної промисловості.

Розроблено теоретико-методологічні засади концепції розвитку паливно-енергетичного комплексу в нових геополітичних та економічних умовах України. З метою визначення впливу на енергоємність ВВП різних альтернатив формування ресурсів проведено комплекс варіантних розрахунків видових паливно-енергетичних балансів на період до 2030 р. У дисертаційній роботі розроблено пріоритетні напрями удосконалення розвитку паливно-енергетичного комплексу в перспективному періоді.

Ключові слова: паливний комплекс, енергетична безпека, економічна безпека, енергетична політика, ефективність, енергозбереження, конкурентоспроможність.

АННОТАЦИЯ

Чукаева И.К. Топливный комплекс Украины: современное состояние и перспективы развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.01 - экономика промышленности. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ функционирования отраслей топливной промышленности и обоснованию перспектив их развития в условиях реформирования экономики.

Обосновывается необходимость дальнейшего развития топливного комплекса как основы укрепления экономической и энергетической безопасности страны.

Автором разработана методология долгосрочного прогнозирования развития топливного комплекса в новых экономических и геополитических условиях, предложены методологические подходы к имитационному моделированию процессов формирования видовых и сводных топливно-энергетических балансов, которые объективно являются составной частью межотраслевого баланса экономики страны в целом. Предложенные методология и методические приемы дают возможность с большей точностью выполнять прогнозирование развития топливного комплекса.

Обобщены теоретические положения и опыт обеспечения энергетической безопасности. Для оценки современного состояния энергетический безопасности в диссертации предложен базовый комплекс индикаторов энергетической безопасности.

В работе анализируется современное состояния ресурсной базы и технико-экономические показатели развития отраслей топливной промышленности. Рассматриваются проблемы потребления топливных ресурсов и формирования рынков энергоресурсов.

В работе рассмотрено влияние на перспективы развития топливного комплекса таких факторов, как альтернативные варианты развития экономики при определении перспективной потребности в топливных ресурсах, тенденции развития электроэнергетики как основного потребителя топливных ресурсов, проблемы энергосбережения и правового реформирования отраслей топливной промышленности.

В диссертации определены перспективы развития топливных отраслей промышленности. Исходя из предпологаемого в период 2005-2030 гг. энергетического потенциала, рассчитаны ожидаемые ресурсы, определены объемы импорта угля, газа и нефтепродуктов.

На этой основе разработаны базовый ТЭБ и проведены вариантные расчеты ресурсной части перспективных топливно-энергетических балансов на период до 2030 г. При этом определено, что наиболее эффективной ( с точки зрения уменьшения энергоемкости ВВП) является замена импорта наращиванием собственной добычи угля и газа метана из угольных месторождений по сравнению с базовым вариантом на 5-15 млн т в 2020, 2030 гг. соответственно.

Разработаны теоретико-методологические основы концепции развития топливно-энергетического комплекса в новых геополитических и экономических условиях Украины. В диссертационной работе предложены приоритетные направления усовершенствования развития топливного комплекса в перспективном периоде.

Ключевые слова: топливный комплекс, энергетическая безопасность, экономическая безопасность, энергетическая политика, эффективность, энергосбережение, конкурентоспособность.

THE SUMMARY

CHUKAEVA I.K. Fuel complex of Ukraine: modern conditions and prospect of development - the Manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of economic sciences on a speciality 08.07.01 - economic the industries. - Council of Productive Forces Studies of Ukraine of NAS of Ukraine, Kyiv, 2006. The dissertation is devoted to actual problems of a modern condition and perspective development of a fuel complex of Ukraine. In work the estimation of a place and a role of a fuel complex in economy of Ukraine is given. Necessity of the further development of a fuel complex as bases of strengthening of economic and power safety of the country in new economic and geopolitic conditions is proved. The basic methodological positions and methodical approaches on formation of the big power systems, perspective development of a fuel complex are investigated. Methodical approaches by definition of economic efficiency of perspective development of fuel branches are proved. The suggested methodical receptions enable to carry out forecasting of development of a fuel complex with the greater accuracy. In work the analysis of a modern condition of resource base and technical and economic parameters of branches of a fuel industry is given. Problems of efficiency of consumption of fuel resources and formations of the markets of power resources are considered.

In dissertational work influence on prospects of development of a fuel complex of such factors, as alternative variants of development of economy is considered at definition of perspective need for fuel resources, changes in structure энергопотребления, энергосбережение, legal reforming of branches of a fuel industry, creation of an attractive investment climate.

It is developed methodological bases of the concept of development of a fuel and energy complex in new geopolitic and economic conditions of Ukraine.

Key words: a fuel complex, power safety, economic safety, energy politic, energy saving, efficient, competitiveness.

Размещено на Allbest.ru