Розподіл і використання прибутку на підприємстві
Теоретичні аспекти формування та розподілу прибутку. Методика вивчення складу доходів підприємства. Факторний аналіз балансового прибутку підприємства. Оцінка об’ємів реалізації продукції (робіт, послуг). Аналіз використання прибутку підприємства.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.11.2015 |
| Размер файла | 129,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- I. Теоретичні аспекти формування та розподілу прибутку
- 1.1 Формування прибутку підприємства
- 1.2 Розподіл і використання прибутку
- II. Методика аналізу прибутку підприємства
- 2.1 Прибуток, як об'єкт фінансово-економічного аналізу
- 2.2 Факторний аналіз балансового прибутку підприємства
- 2.3 Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)
- 2.4 Граничний аналіз та оптимізація прибутку
- 2.5 Аналіз використання прибутку підприємства
- III. Аналіз прибутку ВАТ „ЮжНИИгипрогаз” за 1997 рік
- 3.1 Аналіз балансового прибутку
- 3.2 Аналіз прибутку від реалізації
- 3.3 Аналіз розподілу прибутку
- Висновки
- Список літератури
- Додатки
Вступ
Роки незалежності дали свої позитивні результати в усіх сферах суспільного життя в Україні, крім економіки. Економіка сьогодні знаходиться в стадії, яку деякі економісти не без підстав називають катастрофічною і яка може перерости в колапс. Підприємства належним чином не поновили розірвані територіальні і галузеві зв'язки.
Характерною ознакою роботи підприємства в ринкових умовах господарювання є його економічна відособленість, організація фінансово-господарської діяльності на госпрозрахункових засадах.
У зв'язку з цим визначення прибутку має особливе значення. Прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності, матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності. Він стає фактором удосконалення відносин власності. Під час проведення роздержавлення і приватизації більшість громадян України стали власниками-акціонерами підприємств. Однак власники, які не отримують відчутної винагороди за свій капітал, є такими лише номінально.
Прибуток є важливим інструментом переливання капіталів до галузей, що визначають науково-технічний прогрес, та концентрації фінансових ресурсів на тих підприємствах, адміністрація і власники яких здатні ефективно порядкувати ними.
У комплексі проблем, пов'язаних з підвищенням ролі прибутку у національній економіці, велике значення має удосконалення методів аналізу фінансових результатів господарюючих суб'єктів. Перехід діяльності підприємств на принципи господарського розрахунку не супроводжувався адекватним методичним забезпеченням аналітичної та планової роботи, через що стримувалася реалізація потенціалу економічного зростання. Важливі аспекти теорії та практики аналізу прибутку та збитків потребують проведення нових досліджень та розробок підходів до аналізу фінансових результатів діяльності підприємств. Саме ці чинники доводять, що тема даної роботи є досить актуальною.
Таким чином метою даної роботи є визначення основних методів проведення фінансово-економічного аналізу прибутку підприємства, аналіз методики проведення операційного аналізу прибутку та оцінка основних показників, що використовуються при його проведенні.
Відповідно предметом дослідження даної курсової роботи є аналіз прибутку та його основні методи, а об'єктом в даному випадку виступає власне прибуток.
Реальний прибуток, що його отримує підприємство - це лише частина балансового прибутку, яка виконує функції прибутку. З різних причин у балансовому прибутку відображаються не тільки чистий дохід підприємства, але й частина витрат виробництва.
У нерозвиненій системі ринкових відносин балансовий прибуток не відображає реальної ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств, оскільки його обсяг формується не тільки за рахунок утворюваного національного доходу, а й раніше створеного національного багатства. Встановлений законом порядок обчислення балансового прибутку передусім переслідує мету утворення податкової бази. Однак економічним інтересам власників, акціонерів та інвесторів відповідає лише та частка балансового прибутку, яка може бути джерелом самофінансування та матеріальної винагороди. Тому під реальним прибутком слід розуміти частку балансового прибутку, що реально виконує функції прибутку.
В умовах інфляційної економіки традиційні методи аналізу результатів фінансової діяльності підприємств не дозволяють дати їх точної оцінки. Чим вищі темпи інфляції, тим вища доля уявного прибутку в одержаному балансовому прибутку, тим більшою мірою викривляється реальна ситуація в економіці. Це насамперед пов'язано з недостатніми відрахуваннями до амортизаційних фондів та необхідністю постійного поповнення облікових коштів.
Основним об'єктом фінансово-економічного аналізу серед тих, які визначають результативність фінансово-господарської діяльності підприємств, є прибуток (і рентабельність як похідний показник від прибутку). У даному випадку йдеться про прибуток у класичному розумінні, який являє собою головним чином різницю між виручкою підприємства від реалізації (продажу) товарів, робіт, послуг і витратами на виробництво (обіг), тобто їх собівартістю. Між тим законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку та звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку підприємств, з іншого, під терміном «прибуток» визначає два різних економічних явища, а саме: прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємств і прибуток як об'єкт оподаткування. Об'єктами фінансово-економічного аналізу виступають вони обидва (хоч і в незіставному та різноаспектному розумінні).
I. Теоретичні аспекти формування та розподілу прибутку
1.1 Формування прибутку підприємства
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.
Поява прибутку безпосередньо зв'язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток -- це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Обособления частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.
Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх приймає національний дохід за його первинного розподілу і наступного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення сутності необхідного й додаткового продукту в суспільстві.
Необхідний і додатковий продукт -- це категорії виробництва. Для з'ясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що лежить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатковий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення «... фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем суспільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й відтворювати».
Додатковий продукт - це вартість, створювана безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку. У необхідному й додатковому продукті втілено заново створену вартість, грошове вираження якої становить національний дохід.
Прибуток -- це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.
Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток -- це форма прояву вартості додаткового продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва -- це частина національного доходу.
Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією; Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.
Водночас прибуток -- це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.
На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.
Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.
Прибуток -- це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства - це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових результатів.
У таблиці 1 (додаток 1) наведено дані щодо сучасної структури прибутку по галузях економіки. Частка прибутку промисловості становить трохи більше 50% усього прибутку. Частка цієї галузі в обсязі одержуваного прибутку є достатньо сталою. На збиткове перетворилося сільське господарство. Значно зросла частка транспорту і зв'язку в загальному обсязі прибутку й досягла 25,6%. На третьому місці за обсягом отриманого прибутку в 1996 році були підприємства фінансово-банківської сфери.
Зміни в обсягах і структурі прибутку підприємств різних галузей економіки за 1992-1996 роки свідчать про складні процеси, що відбуваються в окремих галузях економіки і пов'язані зі зміною обсягів виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвитком ринкових відносин; ціноутворенням.
Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його балансовий прибуток. Найбільш повне, на нашу думку, визначення балансового прибутку дано у статистичному щорічнику України за 1996 рік. «Балансовий прибуток -- загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій.
Отримання балансового прибутку пов'язане з кількома напрямками діяльності підприємства (рис. 1, додаток 2)
По-перше, це основна діяльність, її результатом є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток має основну питому вагу в складі балансового прибутку. Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відніманням з виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, (ввізного) мита, митних зборів, а також витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфери, виду діяльності підприємства є деякі особливості формування цього прибутку, методики його розрахунку.
По-друге, це діяльність, що не є основною для даного підприємства, але пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг, її можна визначити як прибуток від іншої реалізації.
Прибуток від іншої реалізації може бути отриманий за реалізації на сторону продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв У цьому разі прибуток розраховується так само, як і від реалізації продукції основної діяльності. Прибуток від реалізації основних фондів (групи 1), нематеріальних активів розраховується відніманням від ціни їх реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток від реалізації цінних паперів обчислюється як різниця між ціною їх реалізації і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключаються витрати, пов'язані з реалізацією (комісійний збір).
Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації можуть значно коливатись на окремих підприємствах і в окремі періоди.
{По-третє, це діяльність пов'язана зі здійсненням фінансових інвестицій. У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків на державні цінні папери, облігації підприємств, на депозитні рахунки. Обсяг цього прибутку і його питома вага в балансовому прибутку мають тенденцію до зростанню Це обумовлено розвитком ринкової економіки, фондового ринку.
На обсяг названого прибутку справляють вплив обсяг фінансових інвестицій, їхнє спрямування і структура, умови оподаткування. Слід зазначити, що з другого півріччя 1997 року прибутки від володіння корпоративними правами та державними цінними паперами, що отримані суб'єктами господарської діяльності, обкладаються податком.
Як уже зазначалося, отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток уходить до складу виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на розрахунковий рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (місяць, квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.
Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника або за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) за датою фактичного виконання (надання)таких.
Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).
Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).
Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє відсутність належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві й реалізації багатьох видів продукції.
Таким чином можна зробити висновок, що можливості підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність є досить суттєвими.
Собівартість продукції є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.
Узагальнено можна дати таке визначення собівартості.
Собівартість продукції (робіт, послуг) -- це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання) та реалізацію.
Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість; витрати на виробництво та реалізацію -- повну собівартість продукції.
Без обчислення собівартості неможливо визначити фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим фактором збільшення прибутку від реалізації. Цього можна досягти за рахунок використання численних факторів що впливають на скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції. Для цього необхідно знати: повний перелік указаних витрат, що дається в Типових положеннях; особливості складу і формування витрат з урахуванням сфери й галузі діяльності підприємства.
Слід зазначити, що нині підприємства всіх форм власності отримали більше самостійності в прийнятті рішень щодо формування собівартості. Однак вони не можуть порушувати чинних законодавчих і нормативних документів, що регламентують ці питання.
1.2 Розподіл і використання прибутку
Прибуток є критерієм ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.
Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.
Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап -- це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.
Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.
Другий етап -- це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.
Згідно з інструкцією Мінфіну України про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємств за 1998 рік не передбачено відображати плату за землю і податок із власників транспортних засобів у другому розділі звітної форми № 2 як суму використання прибутку.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, не слід ототожнювати з чистим прибутком. Чинні нормативні акти визначають, що за рахунок прибутку підприємства повинні сплачувати ще і штрафи в таких випадках:
за порушення господарських договорів із суб'єктами господарювання;
за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків;
за затримку перерахування коштів у бюджет і державні цільові фонди;
за приховування прибутку від оподаткування, заниження інших податків;
за недотримання встановлених лімітів забору води або використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання води з державних водогосподарських систем);
за прострочені банківські позички;
за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;
за інші порушення.
З урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності підприємств, що функціонують у різних сферах економіки, можуть стягуватися за рахунок прибутку й інші штрафи. Особливо це стосується комерційних банків, страхових компаній. Отже, чистий прибуток -- це, частина прибутку, що залишається в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).
Використання чистого прибутку підприємство може здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також розподіл чистого прибутку частково для формування цільових фондів, а частково на безпосереднє фінансування витрат.
Як уже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснюється безпосередньо.
Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здійснювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромадження і споживання.
Нині використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються самостійно кожним суб'єктом господарювання. Відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, в 1995, 1996, 1997 (перше півріччя) державне регулювання використання чистого прибутку здійснювалося досить активно і в основному суто економічними інструментами, зокрема:
зменшенням суми податку на прибуток (до 20%) у разі використання прибутку на фінансування реконструкції та модернізації активної частини основних фондів;
зменшенням оподатковуваного прибутку (до 10% від суми балансового прибутку) за умови використання прибутку на збільшення власних оборотних коштів (поширювалось тільки на державні підприємства);
зменшенням оподаткованого прибутку на суму прибутку, спрямованого на покриття витрат для утримання об'єктів соціально-культурного призначення, а також витрат на благодійну діяльність.
Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року державне регулювання використання чистого прибутку підприємств здійснюється також зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку для утримання й експлуатації об'єктів соціальної інфраструктури тоді, коли відповідні об'єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час уведення в дію Закону про оподаткування прибутку, а також витрат на благодійну діяльність (не більше 4% від суми оподаткованого прибутку).
II. Методика аналізу прибутку підприємства
2.1 Прибуток, як об'єкт фінансово-економічного аналізу
У законодавстві України, яке регулює оподаткування прибутку підприємств, прибутком вважається сума валових доходів (доходів від усіх видів діяльності), скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів. Склад валових доходів і валових витрат свідчить про те, що прибуток як об'єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка характеризує співвідношення між доходами і витратами підприємства за певний, законодавче встановлений період оподаткування. Безпосередньо вона не залежить від собівартості продукції, від різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво (обіг) цієї продукції. Прибуток як об'єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не збігається з бухгалтерським обліком прибутку.
Важливою особливістю показника прибутку як об'єкта оподаткування (і це аж ніяк не може не враховуватися при аналізі цього показника) є те, що, з одного боку, кожне підприємство водночас і зацікавлене у його збільшенні, бо саме валові доходи підприємств є єдиним джерелом їх реальних прибутків, і об'єктивно, з огляду на необхідність досягнення мінімуму сплати податку до бюджету, прагне у кожний звітний період до його мінімізації. Саме ця особливість даного показника викликає інтерес до нього як об'єкта аналізу, а як якісний показник фінансово-господарської діяльності підприємств він не може конкурувати з показником прибутку в прийнятому, класичному розумінні цього слова. Останній є реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство, визначає реальні, дійсні можливості підприємства фінансувати науково-технічний та соціальний розвиток, більше того, тільки реальний прибуток є джерелом спроможності підприємства сплатити до бюджету податок на прибуток (хоч розмір податку обчислюється без урахування його реальної величини).
Прибуток підприємства, охарактеризований у Законі «Про підприємства в Україні» як основний узагальнюючий показник фінансових результатів і господарської діяльності, синтезує в собі усі найважливіші сторони діяльності підприємства, що і визначає його місце серед об'єктів фінансове-економічного аналізу. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинно:
· нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;
· розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і підвищувати якість продукції;
· зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції, тобто її собівартість;
· з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, в тому числі фінансові ресурси;
· постійно впроваджувати заходи, спрямовані на підвищення продуктивності праці своїх працівників;
· найдоцільніше розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту;
· грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями, особливо у частині договірних цін та економічних санкцій за невиконання господарських договорів.
Цей перелік умов підвищення прибутковості підприємств потребує аналізу всіх сторін їхньої фінансово-господарської діяльності під кутом зору максимізації прибутку.
В умовах нової системи оподаткування прибутку підприємств з'являються нові об'єкти фінансово-економічного аналізу -- валовий доход, валові витрати. Від їхньої величини залежить розмір об'єкта оподаткування і, отже, частина реального прибутку, яка у вигляді податку на прибуток вилучається до бюджету.
Валовий доход -- це загальна сума доходів підприємства від усіх видів діяльності, включаючи виручку від реалізації основної продукції, іншої реалізації, а також доходи від операцій з цінними паперами, деривативами1, валютними цінностями, у вигляді безповоротної фінансової допомоги, штрафів, пені, які одержують підприємства від своїх контрагентів як компенсацію за порушення господарських договорів, надходжень від урегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості тощо.
Валові витрати -- це будь-які витрати підприємства, пов'язані з його господарською діяльністю, а саме -- всі витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції (вони мають найбільшу питому вагу у складі валових витрат), а також заохочувальні виплати працівникам, витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів, витрати на утримання та експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, по операціях з борговими зобов'язаннями, валютними цінностями, суми оплачених (або нарахованих) податків, зборів, обов'язкових платежів та всі інші витрати, крім тих, які у законодавчому порядку до складу валових витрат не входять. У процесі фінансово-економічного аналізу роботи підприємств управлінські рішення, що стосуються валових витрат (а в нових умовах оподаткування прибутку їх зростання дає змогу підприємству зменшувати платежі до бюджету), мають оцінюватися з точки зору максимізації реального прибутку і величини грошового потоку.
Грошовий потік -- це сума чистого прибутку підприємства, тобто прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати податків з нього, плюс сума амортизаційних відрахувань (на основні засоби, нематеріальні активи), які надходять підприємству у складі виручки від реалізації продукції. Як об'єкт фінансово-економічного аналізу грошовий потік має особливе значення при аналізі доцільності інвестицій, окупності інвестиційних проектів.
2.2 Факторний аналіз балансового прибутку підприємства
Базою для аналізу балансового прибутку підприємства служить сума балансового прибутку, зафіксована у бізнес-плані, а саме -- у балансі доходів і видатків, тобто фінансовому плані підприємства. Виконання бізнес-планових показників щодо одержання балансового прибутку аналізується за його складовими частинами: прибутку від реалізації основної (товарної) продукції, прибутку від іншої реалізації, прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій (з виділенням таких, які не пов'язані з основною діяльністю підприємства, наприклад, прибутки від володіння корпоративними правами, від одержаних відсотків на вкладені кошти в облігації тощо).
Спочатку за даними «Звіту про фінансові результати» здійснюється загальна оцінка виконання плану підприємства з балансового прибутку. Для цього будується аналітична таблиця (див. табл. 2, додаток 3).
Всього за рік завод отримав прибуток на суму 5243 тис. грн. при плановій сумі -- 7949 тис. грн., невиконання становило 2706 тис. грн., у тому числі за рахунок:
а) зменшення прибутку від реалізації товарної продукції -2690 тис. грн.;
б) зменшення прибутку від іншої реалізації - 33 тис. грн.;
в) зменшення проти планового прибутку від володіння корпоративними правами -60 тис. грн.;
г) сальдо інших доходів, витрат і втрат +77 тис. грн.;
Разом: - 2706 тис. грн.
На суму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такі фактори:
а) обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;
б) собівартість реалізованої продукції (разом з комерційними витратами);
в) структура реалізованих товарів (робіт, послуг);
г) ціни реалізації.
Алгоритми виявлення впливу цих факторів представлені у наведених нижче факторних моделях.
де - зміна суми прибутку від реалізації за рахунок досягнутого рівня виконання бізнес-плану з обсягу реалізації товарної продукції;
- сума прибутку від реалізації товарної продукції за бізнес-планом;
Рфп - фактичний обсяг виручки від реалізації продукції у перерахунку на ціни, передбачені у бізнес-плані;
Рпл -- сума виручки від реалізації товарної продукції, передбачена бізнес-планом.
де - зміна суми прибутку від реалізації за рахунок економії (перевитрачання) собівартості товарної продукції;
Сфп - планова собівартість фактично реалізованої товарної продукції;
Сф - фактична собівартість реалізованої продукції.
де - зміна суми прибутку від структурних зрушень у випуску і реалізації продукції;
Сп -- планова собівартість планового обсягу реалізації
продукції;
Rпр -- планова рентабельність продажів.
де - зміна суми прибутку від зміни середньозважених цін на реалізовану товарну продукцію, передбачених бізнес-планом.
Для розрахунку впливу факторів на відхилення фактичної суми прибутку від реалізації товарної продукції від бізнес-планової звітні дані підприємства слід доповнити розрахунковими показниками (тобто фактична виручка від реалізації у планових цінах) і (планова собівартість фактично реалізованої продукції). На заводі металовиробів вони становлять: Рфп = 25 828 тис. грн., Сфп = 18 927 тис. грн. Звідси фактори, які вплинули на формування прибутку від реалізації на цьому підприємстві у звітному році, визначаються у таких розмірах:
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
тис. грн.
Баланс факторів: -817-460+106-1519 = -2690 тис. грн.
Параметр (зміна прибутку від реалізації під впливом асортиментних зрушень у складі реалізованої продукції) для спрощення може визначатися сальдовим методом, тобто -2690-(-817-460-1519) = +106. Алгоритм розрахунку за формулою (3) ґрунтується на порівнянні зміни суми виручки від реалізації продукції проти планових накреслень (при збереженні планових оптових цін) зі зміною витрат на виробництво того ж фактичного обсягу продукції за плановою собівартістю.
Якість цих розрахунків і точність одержаних результатів щодо визначення впливу окремих факторів на суму прибутку від продажу (реалізації) продукції перевіряється розрахунком факторів, що формують прибуток на товарний випуск продукції.
Аналізуючи прибуток (збиток) від іншої реалізації, особливу увагу слід приділити фактам продажу на сторону матеріальних ресурсів, які свого часу були придбані на виробничі цілі, але згодом виявилися зайвими або непотрібними підприємству. При цьому виручка від реалізації сировини, матеріалів, палива, інших предметів праці (без урахування ПДВ) зіставляється з їх собівартістю, яка включає покупну ціну і всі витрати на транспортування, зберігання та інші витрати, пов'язані з перебуванням товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Якщо підприємство змушене реалізувати такі матеріальні ресурси за цінами, нижчими від їх собівартості і, отже, зазнає збитків, слід виявити причини, а також конкретних винуватців (якщо причини не носять об'єктивного характеру, що не виключено). При реалізації об'єктів основних засобів на сторону підприємство зацікавлене у продажу їх за цінами, що перевищують залишкову (балансову) вартість, тобто первісну вартість, зменшену на суму зносу. Аналіз цих операцій здійснюється з урахуванням неоднакових для різних груп основних засобів законодавче встановлених правил обліку суми перевищення продажної ціни об'єктів над їх залишковою вартістю.
Для будов, споруд, передавальних пристроїв встановлено порядок, згідно з яким перевищення договірної продажної ціни об'єкта (без ПДВ) над залишковою вартістю об'єкта вважається прибутком, включається до складу валових доходів підприємства і відображається у балансовому прибутку як прибуток від іншої реалізації. Можлива й інша ситуація, коли ціна продажу не покриває залишкової вартості об'єкта; в такому разі мова йде про збитки від іншої реалізації, і ця сума включається до складу валових витрат. На приклад, підприємство продає іншій юридичній особі складську будівлю, первісна вартість якої -- 172 тис. грн., знос -- 24 тис. грн., балансова (залишкова) вартість -- 148 тис. грн. Договірна ціна продажу (без ПДВ) - 130 тис.грн. Результат операції -- збиток на суму 18тис.грн., який знайде відповідне відображення у балансовому прибутку.
Що ж до всіх інших об'єктів основних засобів (включаючи машини й устаткування), то на балансовий прибуток підприємства ціна продажу окремого об'єкта не впливає. Закон не передбачає врахування різниці між ціною продажу об'єктів та їх залишковою вартістю як прибутку (збитку). Втім, аналіз прийняття рішень, які стосуються продажу окремих об'єктів будь-якої групи основних засобів, має підтвердити (або спростувати) доцільність вивільнення фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби. Аргументами «за» тут можуть бути: недовантаження або повний простій будівель, споруд, обладнання тощо, моральний знос, обновлення парку верстатів у зв'язку з реконструкцією виробництва тощо.
Аналіз прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій базується на законодавче затвердженому переліку доходів і витрат, які списуються на фінансовий результат діяльності підприємства, тобто на прибуток (збиток). Особливе місце серед позареалізаційних прибутків належить аналізу діяльності підприємства як інвестора фінансових ресурсів у цінні папери.
2.3 Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)
В загальному випадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають такі фактори, як зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін на реалізовану продукцію, цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення. Методику формалізованого розрахунку факторних впливів на прибуток від реалізації можна показати на наступних прикладах:
1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції (P):
P=Р1 - Р0,
де: Р1 - прибуток за звітний період; Р0 - прибуток за базисний період.
2. Розрахунок впливу на прибуток зміни відпускних цін на реалізовану продукцію (Р1):
Р1 = Np1 - Np1,0 = p1q1 - p0q1,
де: Np1 = p1q1
- реалізація у звітному періоді за цінами звітного періоду (p - ціна товару; q - кількість товарів);
Np1,0 = p0q1
- реалізація у звітному періоді за цінами базисного року.
3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції (Р2) (власне обсягу продукції в оцінці по плановій (базовій) собівартості):
Р2 = P0K1 - P = P0(K1-1),
де: P0 - прибуток базисного періоду;
K1 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції;
K1 = S1,0/S0,
де: S1,0 - фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період в цінах та тарифах базисного періоду;
S0 - собівартість базисного періоду.
4. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції, зумовлений змінами в структурі продукції (Р3):
Р3 = P0(K2- K1),
де: K2 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам;
K1 =N1,0/N0,
де: N1,0 - реалізація у звітному періоді за цінами базисного періоду;
N0 - реалізація у базисному періоді.
5. Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції (P4):
P4=S1,0 - S1,
де: S1,0 - собівартість реалізованої продукції за звітний період за цінами та умовами базисного періоду;
S0 - фактична собівартість реалізованої продукції базисного періоду.
6. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зсувів у складі продукції (P5):
P5=S0K2 - S1,0
Окремим розрахунком за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток змін цін на матеріали та тарифів на послуги (P6), а також економії викликаної порушенням господарської дисципліни (P7). Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку:
P= Pі .і=1
де: P - загальна зміна прибутку;
Pі - зміна прибутку за рахунок і-го фактора.
У табл.3 (додаток 4) подано позареалізаційні прибутки і збитки, що найчастіше фігурують як об'єкти аналізу (числові дані подаються за річним звітом заводу металовиробів).
При аналізі надходження штрафів, пені, неустойок за порушення контрагентами умов господарських договорів слід детально перевіряти своєчасність оформлення фінансовою і юридичною службами підприємства позовів до арбітражних судів у випадках, коли контрагенти самостійно (як це передбачено законодавством) не перераховують обумовлені господарськими угодами штрафні кошти у разі затримки ними виконання поставок, платежів, поставки неякісних товарно-матеріальних цінностей, порушення інших договірних зобов'язань. Аналізуючи ці явища, слід мати на увазі, що нерідко арбітражні справи з цих питань програються через неякісну підготовку позовів, що е прямим свідченням низького рівня кваліфікації відповідних працівників і завдає матеріальних збитків підприємству. Всі статті позареалізаційних витрат і втрат аналізуються з точки зору виявлення причин їх виникнення і можливих заходів, які можна здійснити для зменшення та повної ліквідації їх у майбутньому, що може суттєво підвищити рентабельність роботи підприємства.
В таблиці 4 (див. Додаток 5.) подано факторний розподіл прибутку відкритого акціонерного товариства “Поліграф-Коллегіум” (Київ, Україна). На основі цих даних ми можемо встановити величину їхнього впливу на прибуток.
Визначимо ступінь впливу на прибуток наступних факторів:
а) зміни відпускних цін на продукцію; розраховується як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції у діючих цінах та реалізацією у звітному періоді в цінах базисного періоду. У прикладі даного підприємства вона дорівнює 5290 грн. (45660-40370). Додаткова виручка від реалізації була отримана в основному за рахунок підвищення цін на поліграфічну продукцію: вподовж І кварталу 1999 (звітний період) ціни зросли приблизно на 20% порівняно з попереднім періодом, внаслідок чого скоротився попит;
б) зміни цін на матеріали, тарифів на електроенергію та перевезення, тарифних ставок (окладів) оплати праці; розраховується на основі даних по собівартості продукції. Протягом звітного періоду збільшення ринкових цін на папір, фарбу, а також тарифів на транспортні перевезення зумовили зростання витрат виробництва на підприємстві на 3200 грн.; тарифи оплати праці підвищилися на 4500 грн., що в сумі призвело до зменшення прибутку на 6700 грн.;
в) порушення господарської дисципліни; встановлюються на основі аналізу економії, утвореної в наслідок порушення стандартів, технічних умов, невиконання плану заходів по оплаті праці, техніці безпеки та ін. Впродовж звітного періоду на підприємстві не виявлено додаткового прибутку в наслідок перелічених причин;
г) збільшення обсягу продукції в оцінці по базисній повній собівартості (власне обсягу продукції); вираховують коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В даному прикладі він дорівнює 1,210649 (31450 : 25730). Потім здійснюють корегування базисного прибутку і вираховують з нього базисну величину прибутку:
10320 *1,210649 = 2174 грн.;
д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку:
10320(40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.;
є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни. У випадку видавничо-поліграфічного центру “Поліграф-Коллегіум” цей вплив становив у звітному періоді 1431 грн. (31150-29719);
е) зміна собівартості за рахунок структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скорегованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції: 1,119833*25730 - 31150 = -2337.
Загальне відхилення прибутку на підприємстві порівняно з базисними періодом становить -1079 грн. (9241 - 10320), що відповідає сумі факторних впливів.
Результати розрахунків можна представити у вигляді звіту впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (грн.):
Показники Сума
Загальне відхилення прибутку -1079
Зокрема за рахунок факторів:
а) зміна цін на продукцію 5290
в) зміна цін на матеріали та тарифів -6700
г) порушення господарської дисципліни -
д) зміна обсягу продукції 2174
є) зміна структури продукції -937
е) зміна рівня витрат (режиму економії) 1431
е) зміна структури витрат -2337
Як показав факторний аналіз прибутку, найсуттєвішим фактором скорочення прибутку у звітному періоді стало зростання цін на матеріали та тарифів заробітної плати. Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати обсяги виробництва в залежності величини впливу на прибуток тих чи інших факторів. Такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості усієї випущеної і реалізованої продукції.
2.4 Граничний аналіз та оптимізація прибутку
Ще з курсу мікроекономіки нам відомо, що обсяг виробництва продукції, ціна продукту та витрати виробництва знаходяться у певній функціональній залежності, і тому отримання максимального прибутку можливе при певних значеннях цих величин. При прийнятті рішень, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, необхідно враховувати прогнозовані величини граничного дохіду та граничних витрат. Граничний дохід, як відомо, є приростом виручки від реалізації на одиницю приросту кількості виробленого продукту.
Відповідно граничні витрати дорівнюють приросту витрат на виробництво продукції, який припадає на одиницю приросту кількості продукту.
Намагання фірми максимізувати свій прибуток можна представити у вигляді наступної функції:
R=(P*Q) - C max.
Продиференціювавши ліву та праву частини цієї функції та прирівнявши результат до нуля отримуємо наступне співвідношення:
d R/d Q = d (P*Q)/d Q - d C/d Q;
d (P*Q)/d Q = d C/d Q ,
де d (P*Q)/d Q - граничний дохід; dC/d Q - граничні витрати.
Звідси випливає, що для максимізації прибутку необхідно забезпечити рівність граничних витрат та граничних доходів. Це співвідношення дозволяє відшукати оптимальний розмір обсягу виробництва при відомих функціях попиту та витрат
P=f(Q) та С=g (Q) .
Для визначення вищезгаданих функцій у фінансовому аналізі на українських підприємствах все частіше застосовується регресійний аналіз, заснований на певній кількості спостережень. Хоча регресійний аналіз має широкий спектр застосування, головною його задачею у фінансовому аналізі є побудова функцій витрат та попиту на готову продукцію, а також прогнозування на їх основі . В якості прикладу можемо розглянути побудову рівнянь виробничих витрат та попиту на продукцію вищезгаданого поліграфічного центру “Поліграф-Колегіум”.
Побудова регресійного рівняння витрат вимагає розв'язання системи двох наступних рівнянь:
(1) n*a0+а1*Qi =Сi
(2) a0*Qi+а1*Q2i = СiQi,
де n - кількість спостережень;
a0 - фіксовані витрати; а1 - змінні витрати на одиницю продукції;
С - сукупні витрати; Q - кількість продукції у натуральному виразі.
В даному випадку величина сукупних витрат (С) буде залежною змінною, а величина кількості продукції (Q) - відповідно незалежною.
Для підстановки у рівняння скористаємося даними спостережень по кількості вироблених рекламних буклетів та витратам на їх виробництво у поліграфічному центрі “Поліграф-Колегіум” протягом перших шести місяців минулого року, коли виробництво буклетів зростало кожного місяця. В таблиці 5 (див. Додаток 5) подано розрахунки складових рівняння сукупних витрат підприємства. Підставляючи відповідні значення у нормальні рівняння, ми отримуємо:
(1) 6*a0+а1*56000 =23450
(2) a0*56000+а1*528500000= 220350000.
Розв`язок системи даних рівнянь дає нам значення змінних витрат а1 0,25 грн., та фіксованих витрат a0 1535 грн. На основі цих значень ми маємо змогу побудувати лінійну функцію витрат: С=1535+0,25*Q.
Аналіз залежності між ціною продукту та його кількістю в динаміці дозволяє обрати лінійну форму також і для функції попиту: P=b0+b1Q, де невідомі параметри b0 та b1 вираховуються за допомогою методу найменших квадратів.
(1) n* b0+b1*Qi =Pi
(2) b0*Qi + b1*Q2i = PiQi,
де n - кількість спостережень; P - ціна одиниці продукту; Q - кількість продукції у натуральному виразі.
В таблиці 6 (див. Додаток 5.) подано розрахунки складових рівняння попиту на продукцію підприємства (в даному випадку буклети). Після підставлення відповідних значень з таблиці у систему рівнянь, ми маємо:
(1) 6* b0+b1*56000 = 5,77
(2) b0* 56000+ b1*528500000= 52620,
Розв`язавши систему цих рівнянь отримуємо емпіричну функцію попиту на буклети виробництва поліграфічного центру “Поліграф-Колегіум”:
P=2,93-0,00021*Q.
На основі рівнянь попиту та сукупних витрат тепер можна вирахувати граничні витрати та граничний дохід, а прирівнявши їх відшукати величину оптимального випуску продукції:
С=1535+0,25*Q;
P=2,93-0,00021*Q;
d(P*Q)/d*Q=2,93-0,00042*Q; dC/dQ=0,25; 2,93-0,00042*Q=0,25; Q=6381.
Як бачимо, оптимальний обсяг випуску буклетів становить 6381 шт.
Знаючи оптимальний обсяг випуску, можна визначити оптимальну ціну продукту, виручку, витрати виробництва та прибуток, і після цього порівняти їх з фактичними значеннями.
Таким чином, граничний аналіз говорить про наявність у підприємства можливостей збільшити прибуток на 3566 грн. за рахунок скорочення неефективного виробництва буклетів на 4619 шт. За цих умов витрати підприємства при виробництві буклетів зменшаться на 1120 грн., тобто на 37%. Оптимальна ціна одного буклету становитиме 1,58 грн., тобто перевищує фактичне значення на 125%. Результати граничного аналізу свідчать про виправданість підняття цін на продукцію, до якого вдався “Поліграф-Колегіум” у липні-серпні минулого року. Протягом наступних трьох місяців адміністрація підприємства також декілька разів приймала рішення про підняття цін, що спричинялося різким зростанням виробничих витрат внаслідок девальвації гривні.
Як свідчать порівняльні дані по обсягам виробництва на основі результатів граничного аналізу, підприємство може в перспективі притримуватись стратегії, спрямованої на скорочення обсягів виробництва продукції, однак лише за тої умови, що виробничі витрати залишаться на незмінному рівні. У сучасних умовах вітчизняні підприємства мають можливість організувати управлінський облік по міжнародній системі, основним принципом якої є наявність роздільного обліку змінних і постійних витрат. Основне значення такої системи полягає у високому ступені інтеграції обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень, що в результаті дозволяє гнучко й оперативно приймати рішення по нормалізації фінансового стану підприємства.
...Подобные документы
Сутність прибутку у фінансово-господарській діяльності підприємства. Формування поняття прибутку. Основні показники прибутку та основні види розрахунку рентабельності. Основні принципи, напрямки і етапи розподілу та використання прибутку підприємства.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 02.07.2011Теоретичні і практичні основи використання чистого прибутка підприємства. Основні напрямки економічної політики підприємства. Економічна політика підприємства щодо використання чистого прибутку та форми його реалізації.
курсовая работа [252,0 K], добавлен 08.08.2007Теоретичні аспекти управління прибутком на підприємстві. Фінансово-економічний аналіз діяльності публічного акціонерного товариства "ТНТ". Основні фактори формування і використання прибутку на підприємстві, аналіз ефективності його використання.
курсовая работа [294,4 K], добавлен 17.01.2015Теоретичні основи формування капіталу підприємства. Сутність капіталу підприємства. Особливості формування складових власного капіталу підприємства. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Форми реалізації структури капіталу.
курсовая работа [140,0 K], добавлен 28.08.2010Сутність, значення прибутку в господарській діяльності підприємств. Джерело формування загальної величини прибутку підприємства та види прибутку. Напрями підвищення прибутковості вітчизняних суб’єктів господарювання. Шляхи оптимізації розподілу прибутку.
курсовая работа [1003,8 K], добавлен 16.12.2010Основи формування і розподілу прибутку на підприємстві. Економічна природа та джерела утворення прибутку на прикладі ЗАТ “ЦУМ". Рентабельність підприємства та показники, що її характеризують. Фактори, що визначають прибуток та рентабельність підприємства.
дипломная работа [128,8 K], добавлен 23.07.2010Особливості господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва в ринкових умовах. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз складу і динаміки його доходів, витрат, прибутку і показників рентабельності. Резерви збільшення прибутку.
дипломная работа [793,4 K], добавлен 11.01.2014Економічна сутність та функції прибутку. Формування і розрахунок показників прибутку на підприємствах України. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку. Планування прибутку на підприємстві. Рентабельність.
реферат [30,9 K], добавлен 22.07.2007Класифікація показників прибутковості підприємства, формування чистого прибутку, принципи його розподілу. Сутність, поняття рентабельності. Аналіз та оцінка формування та використання прибутку на ДС-Микитівка. Шляхи підвищення прибутковості підприємства.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 16.12.2012Види прибутку та механізм його формування. Суть прибутку та підходи до методики його визначення. Планування та прогнозування рентабельності у процесі діяльності ЗАТ "Полімер". Аналіз формування, розподілу і використання прибутку на підприємстві.
дипломная работа [124,8 K], добавлен 17.10.2011Сутність теорії прибутку. Аналіз та оцінка ефективності формування та використання прибутку СВК "Агрофірма Перше травня". Визначення головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення результативності діяльності підприємства. Резерви збільшення прибутку.
курсовая работа [145,5 K], добавлен 23.10.2011Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010Економічна сутність та джерела формування прибутку в торгівлі та методологічні підходи до формування політики його розподілу. Аналіз фінансово-господарської діяльності та прибутковості підприємства, розробка стратегії та заходи щодо її збільшення.
дипломная работа [200,5 K], добавлен 22.12.2009Економічна характеристика прибутку, управління його розподілом і використанням. Відносні показники фінансових результатів діяльності підприємства ТОВ "Обербетон Інвест". Аналіз динаміки, структури і розподілу прибутку компанії, оцінка його рентабельності.
курсовая работа [116,0 K], добавлен 14.12.2015Валовий прибуток в системі узагальнюючих вартісних показників, його місце у механізмі формування прибутку підприємства на прикладі діяльності СООО "Обрій": аналіз виробництва продукції рослинництва і тваринництва; оцінка собівартості та рентабельності.
курсовая работа [161,9 K], добавлен 19.03.2011Сутність прибутку, його характеристика та роль у господарській діяльності. Аналіз прибутковості підприємства, формування цінової стратегії й оптимального обсягу виробництва. Пошук напрямків вдосконалення системи управління та використання прибутку.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 15.05.2011Характеристика реалізації продукції як об'єкту аналізу, критерії визнання доходу. Динаміка та структура об'ємів реалізації продукції, аналіз динаміки зміни прибутку. Баланс товарної продукції й аналіз напруженості плану, вплив зміни обсягу реалізації.
курсовая работа [686,6 K], добавлен 12.07.2010Характеристика підприємства ПАТ "АВК". Аналіз формування та використання прибутку від звичайної діяльності. Складання порівняльного аналітичного балансу. Розрахунково-аналітичний показник стану майна підприємства. Шляхи максимізації прибутку підприємства.
курсовая работа [571,8 K], добавлен 19.02.2015Теорії "утримання", "чекання", "ризику". Джерела формування прибутку, напрямки його розподілу. Еволюція теоретичних підходів у визначенні сутності прибутку, порівняння поглядів на нього видатних економістів минулого. Аналіз рентабельності підприємства.
курсовая работа [927,8 K], добавлен 05.01.2014Особливості утворення і використання прибутку на підприємстві. Характеристика факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства. Аналіз показників рентабельності виробництва: показники рентабельності – брутто, показники рентабельності – нетто.
реферат [15,6 K], добавлен 06.06.2010
