Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосуються використання одержаного прибутку. Приймаючи ці рішення, власники (менеджери) повинні всебічно зважити напрямки першочергових вкладень, фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, рівня його матеріально-технічної бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері тощо.

Чинне законодавство України передбачає першочерговим обов'язком кожного суб'єкта підприємницької діяльності внесення до державного бюджету таких видів податків з одержаного балансового прибутку: податку на прибуток, податку на нерухоме майно, податку на землю, податку на власників транспортних засобів. Прибуток, що залишається після сплати перелічених податків, надходить у повне розпорядження підприємства (у господарській практиці ця частина прибутку називається «чистим» прибутком). Основні напрямки використання «чистого» прибутку: виробничо-технічний розвиток підприємства, соціальний розвиток, матеріальне заохочення (включаючи виплату дивідендів у акціонерних товариствах), інші витрати.

Завданням аналізу використання прибутку є:

-- оцінка виконання планових накреслень щодо структури та обсягів спрямування прибутку за відповідними напрямками і конкретними об'єктами фінансування;

--- виявлення варіантів ефективнішого вкладання коштів;

-- встановлення причин і шляхів ліквідації непродуктивних витрат за рахунок чистого прибутку.

У табл. 7, (додаток 6) за даними річного звіту заводу металовиробів наведено показники, що характеризують стан використання прибутку.

Наведені в таблиці дані свідчать про невиконання планових обсягів спрямування прибутку за всіма напрямками витрат. Основна причина такого становища -- невиконання підприємством планового обсягу прибутку, в результаті чого при запланованій сумі прибутку до розподілу 8083 тис. грн. підприємство могло використати лише 4952 тис. грн., що становить 61,2% .

Далі слід проаналізувати, як складалися у підприємства взаємовідносини з державним бюджетом за платежами з прибутку, маючи на увазі, що основна питома вага у цих платежах припадає на податок з прибутку (як правило, це 95--98%, а на інші податки, які сплачуються за рахунок прибутку, припадає невелика частина платежів). Тому доцільно проаналізувати формування величини прибутку як об'єкта оподаткування (що, як відомо, не ідентична балансовому прибутку підприємства).

Підприємство у нових умовах оподаткування прибутку зацікавлене в тому, щоб його прибуток, визначений у цілях оподаткування, був якомога меншим. Тому в процесі аналізу виявляються причини, які призвели до штучного завищення валових доходів і заниження валових витрат і, отже, зростання оподатковуваного прибутку та податку на прибуток. Серед причин, які призводять до цього, слід насамперед враховувати такі обставини:

-- якщо підприємство за звітний період допускає приріст балансових залишків покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві, у залишках готової продукції, витрати коштів на суму цього приросту не вважаються валовими витратами, і це спричиняє до збільшення прибутку як об'єкта оподаткування;

-- якщо підприємство, відвантаживши продукцію покупцеві і не отримавши платежу за неї, не виконує встановлені законом процедури з приводу передачі до судово-арбітражних органів позовних заяв щодо стягнення боргу або визнання боржника банкрутом, сума відвантаженого товару (наданих послуг) вважається валовим доходом і оподатковується податком на прибуток;

якщо підприємство витрачає кошти на потреби, не пов'язані з веденням його господарської діяльності (їх перелік жорстко регламентується чинним законодавством), ці витрати до складу валових витрат не включаються, що

веде до зростання податку на прибуток;

при реалізації (продажу) товарів пов'язаним особам за цінами, нижчими від звичайних цін на такі товари, валовий доход обчислюється, виходячи із звичайних цін, тобто податок на прибуток зростає. Аналогічно, якщо підприємство має витрати на закупівлю товарів (робіт, послуг) у пов'язаних осіб за цінами, вищими за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), до валових витрат включаються такі витрати за звичайними цінами, що також збільшує податок на прибуток.

За даними табл. 7 (додаток 6) за звітний рік відсоток платежів з прибутку заводу металовиробів, витрачених на сплату податків, становив 1591 : 4952 * 100 = 32,1% (бізнес-планом передбачалося 28,3%). Тобто є підстави проаналізувати цю позицію з точки зору пошуку резервів зменшення податку на прибуток.

З урахуванням балансового прибутку і платежів податків з нього підприємство при запланованій сумі чистого прибутку 5793 тис. грн. мало в своєму розпорядженні лише 3361 тис. грн., що становить лише 58,0%. При цьому на виробничо-технічний розвиток спрямовано 1846 тис. грн., що становить 54,9% чистого прибутку при плановому обсязі фінансування 3100 тис. грн. (53,5% до чистого прибутку). Це свідчить про скорочення витрат за цим напрямком у пропорції, дещо меншій від загального скорочення суми чистого прибутку. Значне скорочення витрат (як за абсолютною сумою проти плану, так і відносно загальної суми чистого прибутку) має місце за напрямком «соціальний розвиток» . Витрати на матеріальне заохочення, хоч і нижчі, ніж передбачалося бізнес-планом, але відносно наявного чистого прибутку вони перевищують планові накреслення (за бізнес-планом 14,7%, фактично -- 19,0%). На приріст нормативу власних оборотних коштів спрямувати прибуток підприємство не спромоглося, що негативно впливає на його ліквідність і поточну платоспроможність.

Окремого і детального розгляду потребують інші витрати прибутку, які включають як витрати, що заздалегідь закладаються у бізнес-план (наприклад, інвестиції у спільні підприємства, включаючи придбання акцій акціонерних товариств, облігацій державних позик та облігацій інших підприємств, створення інших доходних активів, внески на благодійні цілі), так і витрати, що є непродуктивними, пов'язаними із сплатою всіляких економічних санкцій. Для аналізу використання цієї частини чистого прибутку підприємства доцільно скласти таку таблицю (за даними заводу металовиробів за звітний рік, (див. табл. 8, додаток 7).

Порівняння планових і фактичних даних про використання прибутку підприємства на інші цілі приводить до висновку, що підприємство має певні резерви збільшення продуктивних витрат з прибутку за рахунок ліквідації або принаймні зменшення витрат коштів на сплату всіляких штрафних платежів, насамперед -- за порушення умов господарських договорів. Усі факти сплати штрафних санкцій мають бути оцінені з точки зору наявності упущеної можливості їх уникнення і з точки зору опрацювання заходів щодо їх недопущення у майбутньому.

III. Аналіз прибутку ВАТ „ЮжНИИгипрогаз” за 1997 рік