Основний зміст нецінової конкуренції

До законних методів конкуренції, як ми вже зазначили, відноситься надання разом з товаром великого комплексу додаткових, супутніх послуг, технічної документації, інструкцій, рецептів, що полегшують експлуатацію і користуванням товаром, безкоштовне навчання персоналу покупця та ін. Українські оператори первинного автомобільного ринку використовують ці методи активно і в повному обсязі. Всі ведучі виробники мають фірмові сервісні центри, забезпечують гарантійне та постгарантійне обслуговування автомобілів, постачання запчастин у необхідному для ринка обсязі. Крім того, значне поширення набуло надання додаткових послуг, пов'язаних з процесом купівлі. Більшість продавців надає можливість страхування та оформлення кредиту на купівлю автомобілю безпосередньо у торговому центрі, що надає процесу купівлі-продажу більшої зручності.

Як ми зазначили у теоретичній частині роботи, реклама товарів на ринку - це процес передачі потенційному покупцю спеціально створеної інформації. Реклама має надзвичайно важливе значення на цьому ринку. Набуло поширення і використання такого методу законної нецінової конкуренції як різноманітність асортименту (його широту і глибину). За бажанням покупця оператори ринку дають можливість вибору кольору, комплектації, варіації оздоблення та ін. Від недобросовісної конкуренції українських продавців автомобілів захищає Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” (від 7 червня 1995 р.). Економічне шпигунство, крадіжка промислових секретів є методами нецінової незаконної конкуренції, що обумовлені приватною власністю, прагненням до одержання максимального прибутку своєю фірмою. До методів прямої боротьби з конкурентами відносяться різного роду махінації, шахрайство, нелегальний бізнес, погрози і фізична розправа над підприємцями, тобто все те, що відноситься до економічних і карних злочинів. На Україні найбільшого поширення набуло так зване "сіре" ділерство - за оцінками аналітиків, як мінімум третину автоімпорту України контролюють неофіційні постачальники.

Особливості застосування нецінових методів конкурентної боротьби на вторинному ринку автомобілів

Український вторинний ринок автомобілів також має свої специфічні особливості. У свій час країна виявилася як би відрізаною Росією від вала машин з Азії. Корейські і японські моделі в масовому порядку стали з'являтися на українських дорогах набагато пізніше, ніж на російських, причому звичайно вони попадали туди з Польщі, Фінляндії, Туреччини. Підвищення в 2012 році митних пошлин з 15% до 25% і акцизів (у середньому в півтора-два разу) на імпортні автомобілі найбільше вплинуло на імпорт старих іномарок в Україну. У результаті офіційний обсяг продажів завезених з-за кордону машин, що були у вжитку (нові реєстрації) у першому півріччі 2013 року склав тільки 1% від реалізації всіх автомобілів. Місце, що звільнилося, зайняли нові авто. Частка їхніх продажів у першому півріччі досягла 48%. Але, скоротивши до 52%, вторинний ринок у кількісному вираженні збільшився на 4%. За даними журналу Auto Bild Україна, за шість місяців цього року 90,2 тис. автомобілів перемінили своїх хазяїнів. На думку учасників ринку, це відбулося завдяки збільшенню реалізації нової техніки. Доки продаж нових авто буде збільшуватися, буде рости і вторинний ринок. Експерти відзначають, що вторинний ринок зараз підтримується і росте за рахунок первинних продажів. Але на вторинному ринку автомобілів в Україні нецінова конкуренція застосовується мало. Специфіка ринку виключає найпоширеніші методи законної цінової конкуренції. Проведення науково-дослідних і конструкторських робіт з метою створення принципово нових товарів принципово неможливо, диференціацію товарів забезпечити також досить складно. Надання разом з товаром комплексу додаткових, супутніх послуг, технічної документації, яке могло стати дієвим важелем у конкурентній боротьбі, на українському вторинному ринку майже не розповсюджене.

Реклама товарів і фірми на вторинному ринку має досить примітивний характер. В основному це окремі об'яви у виданнях „з рук у руки” та дошки об'яв у Інтернеті. Однак динаміка ринка вже спровокувала появу окремих видань з об'явами про купівлю-продаж автомобілів, та розвиток рекламних оголошень: текстові, текстові дво- та трикольорові, текстові з чорно-білою фотографією, та з кольоровими фотографіями на додаткових вставках або обкладинках. Крім того, набувають поширення продажі автомобілів за рахунок об'яв по телебаченню, але з використанням місцевих телеканалів у рубриці приватних об'яв. Таким чином, реклама як метод конкурентної боротьби має недостатній розвиток на цьому ринку, та характеризується одноманітністю, в'ялою динамікою і дуже обмеженим інструментарієм.

Неможливость ще одного дієвого методу законної нецінової конкуренції - різноманітність асортименту - обумовлює специфіка вторинного ринку.

Але, на жаль, на цьому ринку поширені методи недобросовісної конкуренції - різного роду махінації, шахрайство, нелегальний бізнес, погрози і фізична розправа над підприємцями, тобто все те, що відноситься до економічних і карних злочинів.

Висновки

Нецінової метод конкуренції є найбільш поширеним і має на увазі при збереженні цін на товари залучення споживачів за рахунок упровадження додаткових послуг, підвищення якісних або інших характеристик товарів. Нецінові методи конкуренції виражаються, наприклад, при включенні в діючу ціну товару більш тривалих термінів гарантійного обслуговування, у проведенні робіт із доставки та встановлення обладнання, безкоштовному консультуванні з питань експлуатації, розширенні мережі обслуговуючих центрів гарантійного та післягарантійного ремонту, в скороченні термінів доставки товару споживачеві. При нецінових методах конкуренції зростає роль маркетингу, спеціальних маркетингових досліджень, що передбачають розробку нових форм притягання клієнтів і застосування ефективних рекламних заходів. Нецінова конкуренція проводиться, головним чином, за допомогою вдосконалення якості продукції та умов її реалізації. Підвищення якості може здійснюватися за двома основними напрямами: перший - удосконалення технічних характеристик товару; другий - поліпшення пристосовності товару до потреб споживача.

Реклама надає інформацію про існування великої кількості замінників, через що попит будь-якого продавця стає більш еластичним, а ціни і прибутки мають тенденцію до зниження, отже, галузь стає більш конкурентною. Існують дослідження, які підтверджують обидві точки зору.

Ринкові частки фірм в олігополістичній галузі виборюються за допомогою нецінової конкуренції. Вигідніше положення завойовує той, хто може підвищити якість продукції, оновити асортимент або технологію, чи виділити більші кошти на широку рекламу продукції.

Для ефективної конкурентної боротьби підприємства можуть використовувати великий арсенал засобів, які, однак, не завжди діють на користь підприємства. Тому, обираючи методи конкурентної боротьби, варто спочатку дослідити стан ринку, думку споживачів і діяльність конкурентів. Для ефективного ведення конкурентної боротьби варто застосовувати цілий комплекс засобів у різних сферах діяльності, використовувати свої переваги порівняно з конкурентами і намагатись зменшити недоліки і слабкі місця.

До інструментів нецінового методу, які мають здебільшого якісний характер, відносяться різні стимули активізації торгівлі: рекламу, конкурси, акції, форми та методи продажу, асортимент товарів і послуг, тощо. Застосовуючи ті чи інші інструменти конкурентної боротьби, підприємства формують конкурентні переваги.

Список використаних джерел

1. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка - Київ, 2004.

2. Базилевич В.Д. Мікроекономіка - К.: Знання, 2002.

3. Голєв В.Д. Економічна теорія (мікроекономіка) - Київ, 2008.

4. Нуриев Р. Курс микроэкономи ки : учебник для ВУЗов / Р. Нуриев. - М. : Норма, 2005.

5. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономики: Учебюпособие.-К.:Вища шк. - Знання, 1998 - с.478.:ил

6. Дзюбик С., Ривак О.Основ економычноъ теорыъ.-К., 2001,-с.336

7. Гребнев Л.С., нуреев Р.М. Экономика. - М., 2002-с.240-247

8. Гейлбронер Р., Тароу Л. Економіка для всіх - Л.: Просвіта, 2002.

9. Макконел К.Р. Економікс: принципи, проблеми і політика: пров. з 14-го англ.. видання/ С.Л. Брю, К.Р. Макконел.-М.:ИНФРА-М, 2005-с.972.

10. Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. Посібник.-К.:МАУП, 1998-с. 138.

11. Мочерний С.В., Єрохін С.А., Каніщенко Л.О. Основи економічної теорії - К.:ВЦ «Академія», 1997 - с.88.

12. Башнянин В.І.,Лазур П.Ю.,Медведев В.С. Політична економія.-К.:ніка-Центр,Ельга,2000-с.527.

13. Грищенко І. Формування конкурентного середовища на ринку послуг України//Підприємництво, господарство і право. - 2009-с.163-166.

14. Марцин В.С. Конкуренція як засіб антимонопольного регулювання товарних ринків та місце в ньому держави//Економіка. Фінанси. Право.-2009-с.3-8.

15. Юданов А. Конкуренция: теорія и практика: Учебно-практическое пособие - М.:ООО «Гном-пресс», 2008- с. 381.

16. Сио К.К. Управленчиская экономика:Пер. С англ..- М. : ИНФРА-М, 2000- с. 671.

17. Нуреев Р,М. Основы экономической теории. - М., 2001- с.95-104.

18. Селезньов В.В. Основи ринкової економіки.- К.,2002- с.75.

19. Завадський Й.С. Менеджмент - Т.1.- Вид. 2-е. - УФІМіБ, К.:1998-с.46.

20. Чепурина М.Н., Киселевой Е.Ф. Курс экономической теории - Киров, 2003- с. 624.

21. Мочерний С.В. Економічна енциклопедія: У трьох томах.- К.: Видавничий центр «Академія», 2000 - с. 864.

22. Дідківська Л.І. Розвиток конкуренції у сфері товарного обігу // Актуальні проблеми економіки - 2007.-№7.с. 25-31.

23. Татар М.С. Особливості концептуального визначення категорій конкуренції та конкурентоспроможності // Економіка та держава - 2012.-№1. с. 61-64.

24. Хвевик Ю.М. Сутність конкуренції та фактори впливу на стан ринкового конкурентного середовища // Інвестиції: практика та досвід. - 2009.-№4.с. 53-57.

25. Вачевський М.В. Конкуренція і конкурентоздатність товарів при використанні об'єктів інтелектуальної власності // Актуальні проблеми економіки - 2003.-№1(19).с. 38-45.

26. Шубалий О.М. Методика порівняльної оцінки конкурентних переваг підприємств галузі ринку // Актуальні проблеми економіки - 2008.-№1.с. 70-77.

Размещено на Allbest.ru