Економічна ефективність використання виробничих ресурсів підприємства

18126,86

6

104300

5352,76

91525,90

12774,10

7

104300

3772,12

95298,02

9001,98

8

104300

2658,24

97956,26

6343,74

9

104300

1873,27

99829,53

4470,47

10

104300

1320,11

101149,64

3150,36

11

104300

930,29

102079,93

2220,07

12

104300

655,58

102735,51

1564,49

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

R_A = ЗВ*Н_А*КП, де

КП - коефіцієнт прискорення ( = 2)

Таблиця 2.4.3

Рік	Початкова вартість, грн	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн	Сума накопиченої амортизації, грн	Залишкова вартість, грн
1	104300	17383,34	17383,34	86916,66
2	104300	14486,11	31869,45	72430,55
3	104300	12071,75	43941,20	60358,79
4	104300	10059,79	54000,99	50299,00
5	104300	8383,16	62384,15	41915,84
6	104300	6985,97	69370,12	34929,23
7	104300	5821,64	75191,76	29108,23
8	104300	4851,37	80043,13	24256,86
9	104300	4042,81	84085,94	20214,05
10	104300	3369,00	87454,94	16845,05
11	104300	2807,50	90262,44	14037,55
12	104300	12473,06	102735,50	1564,50

4. Метод кумулятивного числа

,де

К - кумулятивне число (сума цілих значень років експлуатації, для 5 років К = 1+2+3+4+5= 15)

і - порядковий номер року, для якого розраховується річна сума амортизації

Таблиця 3.4.4

Рік	Початкова вартість, грн	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн	Сума накопиченої амортизації, грн	Залишкова вартість, грн
1	104300	15805,46	15805,46	88494,53
2	104300	14488,33	30293,79	74006,21
3	104300	13171,21	43465,00	60835,00
4	104300	11854,09	55319,09	48980,91
5	104300	10536,97	65856,06	38443,94
6	104300	9219,85	75075,91	29224,09
7	104300	7902,73	82978,64	21321,36
8	104300	6585,60	89564,24	14735,76
9	104300	5268,48	94832,72	9467,28
10	104300	3951,36	98784,08	5515,92
11	104300	2634,24	101418,32	2881,68
12	104300	1317,12	102735,44	1564,56

5. Виробничий метод:

, де

УП_і - обсяг продукції, виготовлений за весь період використання об'єкту основних засобів, одиниць продукції.

П_і - Обсяг продукції виготовленої за кожен рік використання об'єкта основних засобів.

Таблиця 3.4.5

Рік	Початкова вартість, грн..	Річна сума амортизаційних відрахувань, грн..	Сума накопиченої амортизації, грн..	Залишкова вартість, грн..
1	104300	4828,93	4828,93	99471,06
2	104300	4828,93	9657,86	94642,14
3	104300	7243,39	16901,25	87398,74
4	104300	8450,62	25351,87	78948,12
5	104300	9657,86	35009,73	69290,27
6	104300	9657,86	44667,59	59632,41
7	104300	9174,96	53842,55	50457,44
8	104300	9211,18	63053,73	41246,26
9	104300	9416,41	72470,14	31829,85
10	104300	9694,07	82164,21	22135,78
11	104300	10237,33	92401,54	11898,45
12	104300	10333,91	102735,45	1564,54



Висновок

Згідно Податкового кодексу України та класифікації груп основних засобів лінія технічного обладнання для переробки фруктів відноситься до групи 4 (машини та обладнання). Відповідно може амортизуватися методом прискореного зменшення залишкової вартості, або будь-яким іншим методом.



Розділ 4. Склад структура та показники використання оборотних коштів підприємства

4.1 Характеристика, склад і структура оборотних коштів підприємства

Під оборотними коштами слід розуміти предмети праці, які повністю беруть участь у виробничому процесі і цілком переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (наданих послуг) протягом одного виробничого циклу, як правило, менше за 365 днів. Оборотні кошти постійно знаходяться в безупинному русі і утворюють сукупність виробничих оборотних фондів і фондів обігу. Відтак, оборотні кошти можна класифікувати за сферами обігу.

Виробничі оборотні фонди - це предмети праці, які споживаються протягом одного виробничого циклу і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію. Вони обслуговують процес виробництва.

Фонди обігу - це засоби підприємства, залучені до обслуговування процесу обігу товарів (зокрема, готова продукція).

Підприємство має в розпорядженні грошові кошти, які авансуються для утворення виробничих оборотних фондів і фондів обігу. У комерційних торгово-посередницьких організацій переважаюча частина цієї вартості є джерелом утворення фондів обігу (товарних запасів, вкладень в розрахунки, залишків грошових коштів). Набагато менша за неї - та частина оборотних коштів, яка використовується ними як джерело виробничих оборотних фондів (допоміжні матеріали, інвентар, запасні частини, спецодяг і ін.).

Оборотні кошти складають значну частину ресурсів комерційних організацій, тому важлива роль відводиться поліпшенню їх використання. Однією з умов безперервності діяльності підприємства є постійне відновлення його матеріальної основи. Проводячи аналіз оборотних активів, необхідно їх розрізняти по ролі в створенні продукту - оборотні кошти у сфері обігу і оборотні кошти у сфері виробництва. За призначенням у виробничому процесі (за елементами) оборотні кошти можна класифікувати в такі групи:

1) Виробничі запаси - сировина, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонту устаткування, швидкозношувані малоцінні предмети, а також інші предмети, використовувані в процесі виробництва.

Виробничий запас формується у транспортних, складських (підготовчих та поточних) і страхових запасах.

2) Засоби у витратах на виробництво включають незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва та витрати майбутніх періодів.

Незавершене виробництво - предмети праці, які знаходяться у виробництві на різних стадіях обробки в підроздіпах підприємства, тобто це продукція (роботи), яка не пройшла усіх передбачених технологічним процесом стадій, а також вироби, які не укомплектовані чи не пройшли випробування і технічного приймання.

Напівфабрикати власного виробництва - предмети праці, обробка яких цілком завершена в одному з підрозділів підприємства, але вони підлягають подальшій обробці в інших підрозділах підприємства, зокрема литтю, куванню, штампуванню тощо.

Витрати майбутніх періодів - це витрати, здійснені в звітному періоді, але віднесені до наступного періоду, зокрема, витрати на підготовку й освоєння нової продукції, раціоналізаторство і винахідництво, а також інші витрати в даному періоді, які будуть включені в собівартість продукції в наступному звітному періоді.

3) Готова продукція - це виготовлена кінцева продукція, яка пройшла випробування і приймання, повністю укомплектована відповідно до договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і вимогам. До цієї групи оборотних коштів відносять готову продукцію на складі підприємства, а також відвантажену, апе ще не оплачену продукцію.

4) Грошові кошти і розрахунки (засоби розрахунку) включають дебіторську заборгованість перед підприємством, дохідні активи (від вкладень в цінні папери), а також грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті.

Дебіторська заборгованість представляє собою:

- заборгованість перед підприємством покупців або замовників за надані їм товари, роботи чи послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем);

- заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету;

- сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів;

- сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті, що підлягають надходженню;

- заборгованість взаємопов'язаних сторін;

- заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками.

Дохідні активи - це короткострокові (на термін не більше 1 року) вкладення підприємства в цінні папери (ринкові високоліквідні цінні папери), а також надані іншим господарюючим суб'єктам позики.

Грошові кошти та їх еквіваленти - кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

Співвідношення між окремими групами, елементами оборотних фондів і загальними їх обсягами, виражене в частках одиниці чи відсотках, є структурою оборотних фондів. Структура оборотних фондів формується під впливом:

- характеру і форми організації виробництва;

- типу виробництва;

- тривалості технологічного циклу;

- умов постачань паливно-сировинних ресурсів тощо.

У середньому на промислових підприємствах України в загальному обсязі оборотних фондів частка виробничих запасів складає близько 70%, а незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виготовлення - 25%.

До оборотних коштів у сфері обігу відносяться активи, що обслуговують процес реалізації: готова продукція, товари, грошові кошти, товари відвантажені, дебітори. Оборотні кошти, що відносяться до сфери виробництва, включають виробничі запаси матеріальних цінностей і незавершене виробництво. Торгові підприємства, якщо вони не здійснюють виробничу діяльність, мають оборотні активи тільки у сфері обігу.

В процесі аналізу вивчають стан і динаміку оборотних коштів, їх розмір, структуру, причини зміни, ефективність використання, джерела формування. Якщо по окремих видах оборотних активів встановлені нормативи, то аналіз проводять і в зіставленні з ними. До проведення аналізу необхідно оборотні кошти привести до певного вигляду. Зокрема, при зміні цін і тарифів слід визначити оборотні активи в зіставній оцінці (використовуючи індексний метод перерахунку) і зміряти вплив інфляційних чинників на їх розмір.

В процесі руху оборотні кошти здійснюють кругообіг, який починається з їх авансування в грошовій формі, - на утворення матеріальних запасів і інші цілі, завершується вивільненням при реалізації товару. Оборотні кошти послідовно переходять з грошової форми в товарну, в розрахунки, і, нарешті, знову в гроші, що поступають від продажу товару. Що авансуються комерційними підприємствами і організаціями оборотні кошти використовуються для придбання товарів, тари, малоцінних і швидкозношуваних предметів, на витрати, пов'язані з покупкою, транспортуванням, зберіганням і реалізацією товарів. Виділення засобів для утворення оборотних виробничих фондів і фондів обігу дозволяє розглядати оборотні кошти як самостійний об'єкт планування і обліку. Величина оборотних коштів підприємства повинна бути, перш за все, достатній для забезпечення безперебійності процесів кругообігу грошових, матеріальних коштів і всієї діяльності підприємства. Це вимагає наявність достатніх об'ємів оборотних коштів на всіх стадіях виробництва і реалізації. Розмір оборотних коштів повинен підтримуватися на мінімально необхідному рівні, що витікає з вимог режиму економії.

Закінчивши один кругообіг, оборотні кошти вступають в новий, тим самим здійснюється їх безперервний оборот. Саме постійний рух оборотних коштів є основою безперебійного процесу обігу. Аналіз кругообігу фондів підприємств показує, що вартість, що авансується, не тільки послідовно приймає різні форми, але і постійно в певних розмірах перебуває в цих формах. Іншими словами, вартість, що авансується, на кожен даний момент кругообігу різними частинами одночасно знаходиться в грошовій, продуктивній, товарній формах.

Кругообіг фондів підприємств може здійснюватися тільки за наявності певної авансованої вартості в грошовій формі. Вступаючи в кругообіг, вона вже не покидає його, послідовно міняючи свої функціональні форми. Вказана вартість в грошовій формі є оборотними коштами підприємства. Прийнято виділяти три стадії кругообігу.

1. Оборотні кошти виступають у грошовій формі (ГК₁) і використовуються для створення виробничих запасів (ВЗ).

2. Виробничі запаси споживаються в процесі виробництва, утворюючи незавершене виробництво (НВ) і перетворюючись на готову продукцію (ГП).

3. Готова продукція реалізується (РП), у результаті чого підприємство отримує необхідні кошти (ГК₂), частина яких формує прибуток підприємства (йде на матеріальне стимулювання праці, формує фонд накопичення), а частина (ГК₁') - йде на поповнення виробничих запасів.

Кругообіг повторюється, й у такий спосіб постійно створюються передумови для продовження процесу виробництва. Головною умовою формування і використання оборотних фондів є їх нормування. Нормування оборотних коштів представляє собою процес розробки і встановлення обґрунтованих норм і нормативів в сфері використання оборотного капіталу. Нормами витрат є максимально припустимі абсолютні величини витрат сировини і матеріалів, палива й електроенергії тощо на виробництво одиниці продукції.

Оборотні кошти виступають, перш за все, як вартісна категорія. Вони в буквальному розумінні не є матеріальними цінностями, оскільки з них не можна проводити готову продукцію. На відміну від товарно-матеріальних цінностей оборотні кошти не витрачаються, не споживаються, а авансуються, повертаючись після закінчення одного кругообігу і вступаючи в наступний.

Момент авансування є однією з істотних і відмітних рис оборотних коштів, оскільки він грає важливу роль у встановленні їх економічних меж. Тимчасовим критерієм для авансування оборотних коштів повинні бути не квартальний або річний об'єм фондів, а один кругообіг, після якого вони відшкодовуються і вступають в наступний.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними коштами. Зайве відвернення засобів в запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до омертвляння ресурсів, неефективного їх використання.

Оскільки оборотні кошти включають як матеріальні, так і грошові ресурси, від їх організації і ефективності використання залежить фінансова стійкість підприємства.

Потреба кожної комерційної організації в оборотних коштах визначається з урахуванням умов і особливостей її діяльності. У зв'язку з особливостями формування, планування, призначення і використання оборотних коштів прийнято розмежовувати їх на нормованих і ненормованих.

До категорії нормованих відносяться оборотні кошти, що є плановим джерелом, - для освіти у торгових організацій різних видів нормованих запасів, і витрат, і складові певну суму власних оборотних коштів. По кожному виду нормованих запасів (витрат) встановлюється норматив, під яким розуміється мінімальна, постійна величина запасу (витрат), необхідна для безперебійної діяльності підприємства або організації. Нормативи вводяться по кожному різновиду матеріалів - в натуральних одиницях.

Комерційні організації до складу нормованих оборотних коштів традиційно включають товарно-матеріальні запаси, що знаходяться на складах і в дорозі, залишки тари, допоміжних матеріалів, малоцінного інвентарю і ін., а також деякі види витрат (витрати майбутніх періодів, наприклад). Величина нормованих оборотних коштів розраховується в цілому по підприємству. Загальна сума нормативу по всіх видах нормованих запасів і витрат є сукупним нормативом власних оборотних коштів фірми.

Нормативи запасів (витрат) і нормативи власних оборотних коштів встановлюються по окремих видах запасів і витрат відповідно до їх угрупування, прийнятого в бухгалтерському обліку. Дані бухгалтерського балансу дозволяють визначити фактичну величину запасів (витрат) і їх відхилення від нормативів. Норматив встановлюється для конкретного підприємства і розраховується виключно в цілях економного використання фінансових і матеріальних ресурсів.

Слід розрізняти норматив запасів, який визначає незнижувані, планові залишки товарно-матеріальних цінностей, і норматив власних оборотних коштів, що характеризує величину засобів, призначених для утворення нормативного запасу. Вказану відмінність необхідно мати на увазі, не дивлячись на те, що у багатьох випадках нормативи власних оборотних коштів встановлюються у розмірі відповідних нормативів запасів. Це виявляється в неоднаковій величині нормативів товарного запасу і власних засобів для утворення товарного запасу. Ці запаси утворюються у комерційних організацій за рахунок власних і позикових засобів. Наприклад, якщо норматив по товарах встановлений в сумі 1 млн. грн., то при частці власних засобів - 45%, їх норматив складе, відповідно, 450 тис. грн.

До ненормованих оборотних коштів відносяться вкладення в незавершені розрахунки (вартість відвантажених товарів - до надходження виручки від покупців), заборгованість покупців і інших дебіторів, а також залишки грошових коштів на розрахунковому рахунку і в касі. По даних видах вкладень засобів нормативи не встановлюються, і планові джерела для кожної госпрозрахункової організації не передбачаються. Суми в незавершених розрахунках (товари відвантажені) не нормуються, оскільки їх величина схильна до систематичних змін. Власні оборотні кошти для цих вкладень не виділяються. Проте, суми в незавершених розрахунках по суті не відрізняються від інших нормованих засобів, оскільки ці вкладення, в основному, обумовлені нормальними умовами роботи підприємств. Джерелом цих засобів є кредит.

При описі таких ненормованих вкладень як залишки грошових коштів слід зазначити, що за існуючих сучасних умов здійснення банківських операцій залишки засобів на розрахункових рахівницях не можуть бути повною мірою віднесені до фондів обігу, що утворюються за рахунок оборотних коштів. Це обумовлено тим, що на розрахункових рахівницях можуть знаходитися суми прибули, що поступили до її перерахування за призначенням, інші перехідні суми. Засоби, що підлягають витрачанню, а не авансуванню, не відносяться до оборотних коштів. Зміни величини перерахованих видів ненормованих оборотних коштів, зокрема їх збільшення, не треба розглядати як негативне явище. Так, зростання вкладень в незавершені розрахунки (товари відвантажені), якщо він обумовлений збільшенням тривалості документообігу, у зв'язку із зміною дальності розташування покупця, представляється обґрунтованим. В рівній мірі збільшення залишку на розрахунковому рахунку в банці, викликане зростанням прибули, також не може розцінюватися як негативне явище.

Разом з тим збільшення залишку дебіторської заборгованості, пов'язане з невчасною оплатою розрахункових документів покупцями, представляється негативним фактом і вимагає вживання заходів по зниженню.

Переважаюча частина вкладень нормованих оборотних коштів комерційних організацій доводиться на товарні запаси. Основну частину нормативу товарних запасів складають залишки товарів на складах. Крім того, у складі нормативу по товарних запасах враховуються залишки товарів тих, що знаходяться в дорозі, а у ряді випадків і неоформлені відвантаження.

Залишки товарів в дорозі утворюються у зв'язку з тим, що у ряді випадків оплата розрахункових документів за товари, що набувають, передує надходженню сплачених товарів на склади комерційних організацій. На час цього випередження оборотні кошти вкладаються в залишки товарів, що знаходяться в дорозі. Не оформлення відвантаження вимагають вкладення оборотних коштів у розмірі вартості відвантажених (відпущених) товарів, вже вибулих з складу, але по яких розрахункові документи ще не здані в банк.

Для розрахунку нормативу товарних запасів використовуються дані про планований об'єм реалізації з урахуванням того, що товарний запас повинен бути достатнім для успішного виконання плану. У розрахунку нормативу товарних запасів береться до уваги тільки реалізація через склади (без реалізації транзитом).

Норматив товарних запасів на кінець планованого року розраховується, виходячи з даних IV кварталу поточного року. При цьому потреба в оборотних коштах обчислюється, виходячи з об'єму товарообігу за собівартістю, тобто складського обороту - в цінах покупки з додаванням транспортних витрат.

При розрахунку нормативу по товарах використовуються дані про планований об'єм обороту, але за вирахуванням з нього суми стягуваних націнок. До отриманого результату додається планована сума транспортних витрат. Таке коректування дозволяє визначити необхідну суму коштів, що авансується на утворення товарного запасу.

Іншим показником, використовуваним в розрахунку нормативу товарних запасів, є норма запасу у днях.

Поточна частина сукупної норми матеріального запасу залежить від частоти або інтервалу постачань відповідного виду матеріалів. Оскільки по різних видах матеріалів інтервали між суміжними постачаннями неоднакові, норми запасів встановлюються диференційовано - по кожному виду (групі) матеріальних ресурсів. Враховуючи безперервне чергування постачань різних матеріалів, як норма поточного запасу приймається половина середньої тривалості періоду між постачаннями.

Разом з нормою поточного запасу розраховується страховий запас, який необхідний для безперебійного постачання споживачів при можливих затримках чергових постачань. При необхідності передбачається норма підготовчого запасу.

У випадках, коли норма запасів по окремих групах матеріалів не розраховується (у зв'язку з великою трудомісткістю такої роботи при широкій номенклатурі), як норма запасів приймається фактична її величина за попередній рік. Виходячи з норм запасів, по окремих групах матеріалів визначається середньозважена норма запасів по сукупних матеріальних залишках, що знаходяться на складах комерційної організації.

У необхідних випадках до розрахованої норми запасів додається норма (у днях) по товарах, що знаходяться в дорозі, і по неоформленим відвантаженням. Такі норми встановлюються в цілому по сукупному залишку товарно-матеріальних цінностей, а не по окремих групах.

Багато торгових організацій проводять оплату розрахункових документів за товари, що набувають, раніше, ніж вони поступають. При цьому утворюються вкладення засобів в залишки товарів в дорозі. Для таких вкладень комерційним організаціям необхідні оборотні кошти, які передбачаються у складі норми запасу товарів, яка визначається у розмірі середньодобового випередження термінів оплати розрахункових документів, - порівняно з термінами надходження товарів на склад комерційної організації.

Для встановлення норми по вкладеннях в неоформлені відвантаження потрібно визначити середньозважену тривалість між відпусткою товарно-матеріальних цінностей і наданням розрахункових документів в банк. Закономірними є відхилення фактичних залишків від встановленого нормативу запасів. Це означає, що якщо за одну окремо узяту дату виявляється відхилення залишку від нормативу, то не слід робити поспішних виводів про стан запасів. Для обґрунтування оцінки їх стану в порівнянні з нормативом слід використовувати дані про фактичну середню величину запасів за станом на декілька звітних дат і виявити їх відхилення від нормативу.

Норматив по малоцінним та предметам, що швидко зношуються, призначений для утворення необхідних запасів інвентарю, інструментів, пристосувань і спецодягу. При встановленні нормативу по вказаних цінностях зазвичай виходять з їх середніх фактичних залишків в минулому періоді, за винятком зайвих і непотрібних. Враховуючи, що малоцінні і предмети, що швидко зношуються, знаходяться на складі, або в експлуатації, норматив визначається у розмірі їх сукупної величини. При цьому береться до уваги, що при передачі малоцінних і швидкозношуваних предметів зі складу в експлуатацію частина їх вартості (в більшості випадків - 50%) відноситься до витрат. Норматив по таких предметах встановлюється, виходячи з фактичних залишків, - за вирахуванням зносу.

При визначенні нормативу по даному виду запасів може бути враховане збільшення потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах у зв'язку із зростанням реалізації. У такому разі обчислюється норма оборотних коштів по малоцінних і швидкозношуваних предметах в минулому році в гривнях. Ця норма умножається на планований об'єм в майбутньому році.

Нормативи по інших нормованих активах, зокрема по допоміжних матеріалах, запасних частинах (для власних потреб), паливі, встановлюються, як правило, в такому ж порядку як по малоцінних і швидкозношуваних. Джерелом покриття потреби організації в оборотних коштах можуть служити не тільки власні, але і прирівняні до них засоби (так звані «стійкі пасиви»). Ці засоби не належать даній організації, але постійно знаходяться в її обороті. Це, головним чином, частина заборгованості по оплаті праці і по виплатах по соціальному страхуванню. Якщо терміни видачі заробітної плати встановлені 5-го і 20-го числа кожного місяця, то мінімальна сума заборгованості на день чергової виплати складе в даному прикладі 5-денний фонд заробітної плати.

Джерелом формування наднормативних товарних запасів служить кредит. Виняток становлять випадки, коли утворення таких запасів викликане недоліками в діяльності комерційних організацій (наприклад, невиконання плану постачань в результаті виробництва або завезення товарів, не потрібних споживачам).

Нормативні запаси інших матеріальних цінностей (тари, допоміжних, ремонтно-технічних і інших матеріалів) і витрати майбутніх періодів покриваються тільки власними оборотними засобам.

При збільшенні нормативів по запасах комерційною організацією передбачаються необхідні засоби для приросту нормативів. Зазвичай такий приріст забезпечується з прибутку і за рахунок збільшення сум стійких пасивів. Використання прибули як основне джерело приросту нормативів підвищує зацікавленість комерційних організацій у виконанні плану по цьому показнику.

Прискоренню оборотності оборотних коштів сприяє управління запасами матеріальних цінностей. Велике значення для управління запасами має показник їх планової величини. Якщо утворюються підвищені (в порівнянні з планом) залишки, то приймаються заходи до їх зниження до рівня, передбаченого планом. При цьому можуть здійснюватися різні заходи, включаючи обмеження закупівлі, виробництва відповідних товарів або матеріалів, накопичених понад планову величину.

За даними додатка 2 розраховується видова структура основних виробничих фондів на початок і кінець звітного періоду. Розрахунки проводимо в табличній формі.

Таблиця 4.11

Структура оборотних коштів підприємства

Структурні елементи оборотних коштів	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,-)	Темп зростання %
	Наявність, грн.	%	Наявність, грн..	%
Виробничі запаси, з них	143200	39,54	130260	42,19	12940	9,03
Сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати	78000	21,54	74300	24,07	3700	4,74
Паливо	34900	9,63	31300	10,13	3600	10,31
Допоміжні матеріали	14500	4,00	13940	4,51	560	3,86
Запасні частини	15800	4,36	10720	3,47	5080	32,15
Незавершене виробництво	8100	2,23	5010	1,62	3090	38,14
Витрати майбутніх періодів	1000	0,27	1460	0,47	460	46
І. Всього оборотних фондів	152300	42,10	136730	44,30	15570	10,22
Готова продукція	111860	30,89	91600	29,67	20260	18,11
Продукція відвантажена, але не оплачена в строк.	65700	18,11	46400	15,03	19300	29,37
Дебіторська заборгованість за розрахунками	14760	4,07	14250	4,61	13335	90,34
Грошові кошти та їх еквіваленти.	17480	4,82	19700	6,38	2220	12,7
ІІ. Всього фондів обігу	209800	57,90	171950	55,70	37850	18,04
Оборотний капітал підприємства	362100	100	308680	100	53420	14,75

Висновки

Результати розрахунків свідчать про зменшення вартості оборотних коштів на 53420,00 грн., або 14,75%. Оборотні фонди зменшились на 15570,00 грн. (10,22%) і вартість фондів обігу зменшилась на 37850,00 грн. (18,04%).

На початок звітного періоду питома вага оборотних фондів в структурі оборотного капіталу складає 152300,00 грн., що становить 42,06%, а на кінець періоду вона зменшується до 136730,00 грн. і становить 44,29%. Питома вага фондів обігу відповідно на початок звітного періоду становить 209800,00 грн., або 57,93% і в результаті зменшення на кінець періоду ми маємо 171950,00 грн., або 55,70%.

В структурі оборотного капіталу найбільшу питому вагу мають Виробничі запаси (143200,00 грн., або 39,54% на початок звітного періоду і 130260,00 грн., або 42,195 на кінець) і Готова продукція(111860,00 грн., або 30,89% на початок і 91600,00 грн., або 29,67% на кінець)

4.2 Визначення середнього річного залишку оборотних коштів підприємства

Розглянемо показники ефективного використання оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів), що розраховується шляхом ділення вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за топ самий період.



де К_о6 -- коефіцієнт оборотності, оборотів;

ЧД -- вартість реалізованої продукції, грн..;

ОК -- середній залишок оборотних коштів, грн.

Середній залишок оборотних коштів розраховують за формулою середньої хронологічної:

де ОК_{1,....п -1} -- розмір оборотних коштів на початок кожного місяця (кварталу) розрахункового періоду, грн;

ОК_п -- величина оборотних коштів на початок першого місяця (кварталу) наступного періоду, грн;

п -- загальна кількість місяців (кварталів).

Показником, оберненим коефіцієнту оборотності, є коефіцієнт завантаження оборотних коштів. Він показує, скільки оборотних коштів припадає на одну грошову одиницю реалізованої продукції за певний період. Розмір цього показника обчислюється за формулою:

Тривалість одного обороту (швидкість обороту) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді і коефіцієнта оборотності за той же період:

де Т_об - тривалість одного обороту, днів;

ДП - дні періоду.

Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може бути використаний показник рентабельності (віддачі) оборотних коштів, який являє собою відношення прибутку від реалізації продукції до середніх залишків оборотних коштів:

де Р_ок -- рентабельність оборотних коштів, %;

П_рп - прибуток від реалізації продукції, грн.

4.3 Розрахунок показників, які характеризують ефективність використання оборотних коштів. Розрахунок розміру вивільнення (додаткового залучення) оборотних коштів у звітному році порівняно до базового року

Проаналізуємо отримані показники; залежно від результатів розрахунків визначити розмір відносного вивільнення або додаткового залучення оборотних коштів у звітному періоді порівняно з базовим за формулою:

Висновки

Аналізуючи результати розрахунків можемо зробити висновок про зростання ефективності використання оборотних фондів так як коефіцієнт оборотності оборотних коштів у звітному періоді більше за коефіцієнт оборотності у базовому періоді на 1,398 пунктів, також спостерігається прискорення оборотності оборотних коштів на 123 дні.

Результатом такого прискорення є умовне вивільнення оборотних коштів у сумі 295175,40 грн.



Розділ 5. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Виконавши розрахунки в попередніх розділах курсової роботи та використовуючи дані додатка 6, подаємо техніко - економічні показники діяльності підприємства. Для заповнення таблиці використовуються показники, розраховані в попередніх розділах роботи, а також ті, що розраховані в цьому розділі.

1. Рентабельність реалізованої продукції

, де

ПР^вал - Валовий прибуток, грн..

С^РЕАЛ - собівартість реалізованої продукції.

2. Рентабельність виробництва визначається відношенням валового прибутку до середньорічної вартості основних фондів і оборотних засобів.



3. Рівень витрат на 1 грн. обсягу товарної продукції

Таблиця 5.1

Основні ТЕП виробничо-господарської діяльності підприємства за звітний рік

Показники	Найменування	Значення
Узагальнюючі показники	1. Рентабельність реалізованої продукції	1,13%
	2. Рентабельність виробництва	13,62%
	3. Рівень витрат на 1 грн. обсягу виготовленої продукції	0,8 грн.
Показники ефективності використання персоналу	1. Продуктивність праці 1 - го працюючого	8535,75
	2. Продуктивність праці 1 - го робітника	9281,60
Показники ефективності використання основних фондів	1. Фондовіддача	2,89 грн.
	2. Фондомісткість	0,01
	3. Фондоозброєність 1 робітника	3336,30грн
	4. Рентабельність ОВФ	30,07%
Показники ефективності використання оборотних коштів.	1. Коефіцієнт оборотності	2,84
	2. Коефіцієнт завантаження	0,693
	3. Тривалість 1 обороту	127 днів
	4. Відносне вивільнення оборотних коштів.	-295175,40 грн

Висновки

Під час розрахунку ТЕП виробничо-господарської діяльності підприємства за звітний рік ми отримали такі показники ефективності господарської діяльності підприємства за звітний період: рентабельність реалізованої продукції -1,13%; рентабельність виробництва - 13,62%; рівень витрат на 1 грн. обсягу виготовленої продукції - 0,8 грн.; продуктивність праці 1-го працюючого - 8535,75; продуктивність праці на 1-го робітника - 9281,60; фондовіддача - 2,89 грн.; фондомісткість - 0,01; фондоозброєність одного робітника - 3336,30грн.; рентабельність ОВФ - 30,07%;

А також показники ефективності використання оборотних коштів у вигляді: коефіцієнт оборотності - 2,84; коефіцієнт завантаження - 0,693; тривалість 1 обороту становить 127 днів; Відносне вивільнення оборотних коштів відбулося у розмірі -295175,40 грн.



Висновок

Проаналізувавши роботу, яка мала на меті визначити фактори впливу на зміни виробничих ресурсів підприємства і їх наслідки шляхом аналізу економічної ефективності виробничих ресурсів підприємства, маємо наступні твердження: зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів дає характеристику ефективності використання ресурсів підприємства. Так само як зменшення обсягу продукції в залежності до величини залучених ресурсів свідчить про зниження ефективності використання ресурсів.

Курсова робота включила в себе головні аспекти діяльності підприємства, розрахунки економічних показників необхідних для планування та успішної діяльності, визначено взаємозв'язок отриманих показників і їх вплив на економічну діяльність підприємства також порівняльний аналіз отриманих показників минулого року відносно звітного.

На основі одержаних даних можна зробити ряд узагальнюючих висновків про ефективність діяльності підприємства.

Середньооблікова чисельність персоналу за звітний рік становить 108 осіб, це на 1 особу менше ніж у базовому році, чисельність робітників залишилася сталою, в той час як чисельність адміністративно-управлінського персоналу зменшилась на 1 особу, можемо зробити висновок можемо про зміни структури персоналу за рахунок стабільної кількості робітників, та незначного скорочення адміністративно-управлінського персоналу.

Показник плинності кадрів 0,05 відповідає нормативному значенню 0,05, можна зробити висновок про нормальний рівень плинності кадрів, що свідчить про високий рівень трудової дисципліни та кадрового менеджменту.

Аналіз результатів розрахунку у пункті 2.2.1 свідчить про загальну тенденцію підвищення показників виробітку по підприємству, так продуктивність праці одного працівника збільшилась на 2,32%, а у розрахунку на одного робітника на 1,48%. Це пов'язано зі зростанням обсягів виробництва на 1,4% і зниженню середньооблікової чисельності персоналу.

Аналізуючи структуру основних виробничих фондів підприємства у базовому і звітному роках у таблиці 3.1.1 свідчать про те, що найбільшу питому вагу займають силові робочі машини і устаткування 38,79% на початок звітного року і на кінець періоду 38,81%, а також транспортні засоби відповідно 21,22% і 21,41%. Загальна вартість основних засобів на кінець періоду становить 333110,00 грн. і зростає на 4200,00 грн. від початку звітного періоду, тобто на 1,3%. В тому числі зростає вартість основних засобів, за групами: споруди та земельні ділянки. Найбільш інтенсивне скорочення спостерігається в вартості будівель.

Структура основних фондів відображена у таблиці 3.3.1. Результати розрахунків свідчать про зростання обсягу виробництва на 11364,16 грн. за рахунок збільшення показника фондовіддачі у звітному році порівняно з базовим на 0,03 грн. вказана зміна показника фондовіддачі обумовлена зростанням продуктивності праці на одного працівника на 100,10 грн., що привела до умовного вивільнення робітників у кількості 1 особи.

Структура оборотних коштів відображена в таблиці 4.1.1. основні показники відображають зменшення вартості оборотного капіталу підприємства на 53420,00 грн., або 14,75%. Оборотні фонди зменшились на 15570,00 грн. (10,22%) і вартість фондів обігу зменшилась на 37850,00 грн (18,04%). Також спостерігається зростання ефективності використання оборотних фондів так як коефіцієнт оборотності оборотних коштів у звітному періоді більше за коефіцієнт оборотності у базовому періоді на 1,398 пунктів, також спостерігається прискорення оборотності оборотних коштів на 123 дні. Результатом такого прискорення є умовне вивільнення оборотних коштів у сумі 295175,40 грн.



Список використаної літератури

1. Закон України "Про власність", (07.02.91 р. №697-12 зі змінами і доповненнями)

2. Закон України «Про підприємництво» (07. 02.91р., №698-ХІІ зі змінами та доповненнями)

3. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР зі змінами, внесеними

Законом України "Про внесення змін в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.05.2002 p. №349-IV

4. Закон України "Про внесення змін в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.05.2002 p. №349-IV

5. Господарський Кодекс України(від 16.01.2003 №436-IV (Редакція станом на 25.11.2014).

6. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. №288/4509, зі змінами та доповненнями, внесеними Наказами Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. №304 та 25.11.2002 р. №989 (далі - П(С)БО 7),

7. Гудкова В.П., Пилипенко О. В., Приймук О.Р., Творонович В.І., Пацьора О.В. Економічний аналіз. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів напряму підготовки 6.030504 "Економіка підприємства" денної та заочної форм навчання. Київ 2013 11-24 с.

8. О.Р. Приймук, Л.П. Грознецька, О.В. Пацьора Економіка підприємства. Методичні вказівки та завдання до виконання курсової роботи для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства». Київ 2012

9. Бойчик I.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. -- К.: Атіка, 2004.--480 с.

10. Економіка виробничого підприємства: Навч. посібник / За ред. И.М. Петровича. -- 2-гс вид., пер. та доп. -- К., 2002.

11. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. С.Ф. Покропивного. -- К., 2000.

12. Економіка підприємства. Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. -- 2-ге вид., пер. та доп. -- К., 2002.

13. Карлін М.І. Правові основи підприємництва: Навч. посіб. / 2-е вид., випр. і доповн. - К.: Кондор, 2011. - 368 с.

14. Мокий М. Экономика предприятия: конспект лекций /М. Мокий. - М.: АЭП, 2009. - 471 с.

15. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Каравела, 2004. - 568с.



Додаток

Размещено на Allbest.ru

...