Рис. 11.1. Основні завдання індексного методу

Завдання 1. Аналіз та оцінка зміни рівня явища може здійснюватися:

- шляхом порівняння фактичних показників з плановими за допомогою індексу виконання плану:

- за часом з використанням індексу зміни в динаміці:

- у просторових порівняннях, наприклад у порівнянні з еталонним підприємством:

В аналізі динаміки використовуються базисні індекси (розраховані стосовно базисного періоду) і ланцюгові індекси (розраховані стосовно попереднього періоду).

Приклад. Розрахувати індивідуальні індекси цін, обсягу продажу і товарообігу. Визначити вплив факторів на зміну товарообігу у серпні порівняно з червнем за даними продажу овочів на базарах міста (табл. 11.1)

Індивідуальний індекс цін для огірків становитиме:

, або 47,2%

Це означає, що ціна знизилася на 52,8%. Індивідуальний індекс фізичного обсягу реалізації огірків:

Таблиця 11.1. Ціна та обсяг продажу овочів на ринках міста

Назва товару	Червень	Серпень
	Ціна за 1 кг, грн (р0)	Обсяг продажу, кг (q0)	Ціна за 1 кг, грн (р1)	Обсяг продажу, кг (q1)
Огірки	3,60	12 100	1,70	23 000
Помідори	5,50	4 200	2,60	19 300
Морква	5,00	3100	3,00	11500

або 190%.

Приріст фізичного обсягу огірків - 90%. Індекс вартості товарообігу огірків дорівнює:

, або 89,8%.

Тобто вартість товарообігу знизилася на 10,2%.

Завдання 2. Індексний аналіз за факторами - аналіз, мета якого полягає в оцінці ізольованого впливу окремих факторів на результат.

У багатофакторних моделях необхідно спочатку впорядкувати фактори за принципом первинності та вторинності, а потім послідовно їх замінювати. За допомогою зведених індексів можна, наприклад, визначити ступінь зміни товарообігу як в результаті змін індивідуальних цін на товари, так і в результаті зміни фізичного обсягу їх продажу. Проілюструємо це на наведеному нижче прикладі.

Для оцінки середньої зміни цін на овочі розрахуємо зведений індекс цін:

, або 50,2%.

Отже, у серпні порівняно з червнем ціни на овочі в середньому знизилися на 49,8%. Це відповідно відобразилося на зміні вартості товарообігу (&pqp). Для визначення цієї зміни слід знайти різницю між чисельником і знаменником зведеного індексу ціни:

(грн.).

Таким чином, вартість товарообігу овочів на базарах міста у серпні порівняно з червнем зменшилася через падіння цін на 122 670 грн. Оскільки отримана різниця від'ємна, то це означає, що населення зекономило на покупці овочів названу суму грошей.

Індекс фізичного обсягу реалізації для досліджуваної групи овочів дорівнює:

, або 300,0%.

Фізичний обсяг реалізації овочів зріс у три рази, або на 200,0%. В абсолютному вираженні зміна вартості товарообігу під впливом зміни обсягу реалізації ( ) становить:

(грн).

Індекс вартості товарообігу становитиме:

, або 150,6%.



Це означає, що в результаті змін цін на товари і обсягу продажу овочів вартість товарообігу збільшилася на 50,6%, або на 123 780 - 82 160 = 41 620 (грн).

Прослідкуємо взаємозв'язок індексів:

, або 150,6%,

(грн).

Висновок. У серпні місяці порівняно з червнем вартість товарообігу овочів на базарах міста збільшилася в 1,506 разу (на 50,6%), або на 41 620 грн. На це вплинуло два фактори: зміни цін та обсягу продажу. Так, через падіння цін товарообіг скоротився в 0,502 разу (на 49,8%), або на 122 670 грн, завдяки чому населення зекономило цю суму грошей на здійсненні покупок овочів. Проте завдяки збільшенню обсягу реалізації вартість товарообігу овочів збільшилася втричі (на 200%), або на 164 290 грн.

Слід пам'ятати, що при побудові зведених агрегатних індексів дотримуються таких правил:

- для індексів якісних показників (цін, собівартості, продуктивності праці, урожайності) ваги вибираються на рівні звітного періоду;

- для індексів об'ємних показників (фізичний обсяг реалізації, обсяг виробленої продукції, посівна площа) - ваги вибираються на рівні базисного періоду.

Зведений (агрегатний) індекс може бути перетворений в середній арифметичний і середній гармонічний індекси.

Зведений середній арифметичний індекс фізичного обсягу реалізації продукції застосовується, якщо відомі індивідуальні індекси фізичного обсягу і показники вартості товарообігу базисного періоду. Цей індекс розраховується за формулою



.

Приклад. За наведеними даними розрахувати індекс фізичного обсягу реалізації (табл. 11.2):

Таблиця 11.2. Товарообіг та індивідуальні індекси цін, фізичного обсягу за видами товарів

Товар	Товарообіг, тис. грн	Індивідуальні індекси
	базисного періоду	звітного періоду	фізичного обсягу реалізації	Ціні,
А	3,6	3,9	0,95	0,83
Б	1,3	1,2	1,01	0,97
В	2,5	2,7	1,12	1,00

або 101,8%.

Отже, фізичний обсяг товарної групи зріс на 1,8%.

Середній гармонічний індекс - це середня гармонічна з індивідуальних індексів і розраховується в тих випадках, коли відсутні дані для розрахунку індексу цін в агрегатній формі. Він обчислюється за формулою

.

У нашому прикладі:

, або 90%.

Таким чином, ціни в середньому знизилися на 10%.

Завдання 3. Аналіз структури сукупності та її оцінка здійснюється у таких випадках:

- при вивченні об'ємних показників чи явищ, які мають складну структуру (структура товарообігу, структура працівників за категоріями тощо). У таких умовах структурні зрушення впливають на зміну досліджуваного показника або явища;

- при аналізі середніх рівнів досліджуваних явищ (зміна частки працівників з вищою продуктивністю праці призводить до зміни середньої продуктивності праці).

Для відображення впливу змін у структурі досліджуваної сукупності на динаміку досліджуваного явища обчислюється індекс структури (структурних зрушень), величина якого дорівнює частці від ділення індексу змінного складу () на індекс постійного, або, як його ще називають, фіксованого складу ( ):

.

Індексом постійного (фіксованого) складу називається індекс, в чисельнику і знаменнику якого ваги беруться (фіксуються) на рівні однакового періоду. Так, індекс цін фіксованого складу визначається за формулою

.

Індекс змінного складу є співвідношенням середніх рівнів досліджуваного явища. Якщо індекс постійного (фіксованого) складу показує середню зміну лише однієї індексованої величини, то індекс змінного складу характеризує загальну зміну середньої як в результаті зміни індивідуальних значень величини, яка індексується, так і в результаті зміни структури сукупності (ваг). Індекс цін змінного складу визначається за формулою

.

Аналогічно розраховується індекс собівартості змінного складу та ін.

Приклад. Розрахувати вплив структурних зрушень на зміну середньої собівартості двох однотипних виробів за такими даними (табл. 11.3):

Таблиця 11.3. Собівартість та обсяги виробництва окремих видів продукції

Виріб	Собівартість, грн	Вироблено, тис. од.
	базисний період, z0	звітний період, z1	базисний період, q0	звітний період, q1
А	6,9	6,3	70,5	113,8
Б	5,7	6,3	140,2	88,6

Під впливом зміни індивідуальних собівартостей і структурних зрушень у виробництві виробів середня собівартість збільшилася на 3,2%.

Індекс собівартості фіксованого складу дорівнює:

?

або 98,8%.

Під впливом зміни індивідуальних собівартостей середня собівартість знизилася на 1,2%.

Тепер розрахуємо індекс структури:

, або 104,5%.

Індекс структури свідчить про збільшення собівартості продукції на 4,5% через зміну структури виробленої продукції.

Взаємозв'язок індексів (баланс відхилень):

.

Наявний також дещо інший детальніший спосіб розрахунків названих індексів, зокрема з урахуванням показника частки окремих видів продукції у її загальному обсязі. Для зручності побудуємо допоміжну таблицю, в якій покажемо необхідні розрахункові величини (табл. 11.4).

Визначення динаміки середньої собівартості одиниці виробів і впливу структурних зрушень в асортименті виробів проведемо за допомогою відповідних структурних коефіцієнтів та індексу структурних зрушень:

1) розрахуємо спочатку структурні коефіцієнти за виробами А і Б:



Таблиця 11.4. Розрахункові дані для індексного аналізу витрат виробництва

Виріб	Кількість виробів, тис. од.	Собівартість одиниці, грн	Загальні витрати, тис. грн	Частка виробів	Розрахункові величини
	базова перевірка	звітна перевірка	базова перевірка	звітна перевірка	базова перевірка	звітна перевірка	базова перевірка	звітна перевірка
	q0	q1	z0	z1	q0z0	q1z1	d0	d1	z1d1	z0d1	z0d0
А	70,5	113,8	6,9	6,3	486,45	716,94	0,33	0,56	3,54	3,88	2,31
Б	140,2	88,6	5,7	6,3	799,14	558,18	0,67	0,44	2,76	2,50	3,79
Разом	210,7	202,4	-	-	1285,59	1275,12	1,00	1,00	6,30	6,38	6,10

2) побудуємо індекс собівартості змінного складу:

, або 103,2%;

(тис. грн.);

3) побудуємо індекс структурних зрушень:

, або 98,8%;

(тис. грн);



Взаємозв'язок індексів (баланс відхилень):

, або 103,3%.

(тис. грн).

Одержані результати індексного аналізу дають змогу зробити такі висновки:

- у звітному періоді порівняно з базовим загальні витрати на виробництво збільшилися на 3,2%, що у натуральному виразі склало 0,2 тис. грн;

- на зміну загальної суми витрат вплинули такі фактори:

* зміна собівартості виробів і структури;

* зміна собівартості виробу привела до зменшення витрат виробництва на 1,2%, що у натуральному виразі склало 0,07 тис. грн;

* зміна структури виробництва спричинила зростання витрат виробництва на 4,5% або на 0,27 тис. грн.

Віддаючи належне індексному методу в дослідженнях складних економічних явищ, слід вказати і на його недолік, а саме на те, що він призначений переважно для визначення впливу двох факторів у мультиплікативних моделях, що звужує сферу його застосування.



Розділ 3. Шляхи вдосконалення та підвищення ефективності

3.1 Напрямки вдосконалення стану грошового обігу України

В умовах переходу на ринкові засади існуюча система управління готівковим обігом в цілому є централізованою та адміністративною. Зокрема, складання прогнозів касових оборотів (починаючи від суб`єктів господарювання і закінчуючи Національним банком України) є трудомістким і тривалим процесом, кількість показників та відповідних розрахунків досить значна, недостатньо аналізується стан і динаміка готівкового обігу в регіонах у зв`язку з економічною ситуацією, яка там склалася. Більш чіткою має бути взаємодія з Банкнотно-монетним двором при видачі йому замовлень на виробництво грошових білетів на основі відповідних прогнозних розрахунків.

Окремі недоліки у практиці ведення касових операцій пояснюється певною мірою тим, що Інструкцією № 1 "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" не передбачено розмежування функцій регіональних управлінь НБУ та комерційних банків, а також єдиного порядку виконання комерційними банками операцій зі зберігання цінностей у депозитних сховищах і операцій з приймання комунальних та інших платежів від населення тощо.

Комерційним банкам бракує ретельності у роботі з відсортування зношених банкнот через відсутність єдиних параметрів зношеності банкнот та реальних стимулів для проведення такої роботи.

Украй негативним фактом у справі поліпшення організації здійснення операцій з готівкою є відсутність комплексного підходу до проблеми обробки готівки, починаючи від її виробництва і випуску в обіг до обробки в Національному банку України і комерційних банках та у позабанківській сфері. Це веде до зростання витрат на виробництво грошей та їх обіг, збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, пов`язаного з обробкою готівки, зменшення швидкості обігу грошей, зниження рівня захисту грошових знаків від підробки, посилення вірогідності зловживань із боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клієнтам різноманітних послуг тощо.

Істотним фактором, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість законодавчої і нормативної бази, якою регулюється більшість етапів обігу готівки. В установленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені існуючі законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом у країні.

Потребують нормативно-правового врегулювання такі питання, як:

- визначення критеріїв зношеності банкнот та порядку їх сортування в банківській системі України на придатні для подальшого обігу і зношені;

- правила визначення зношеної готівки в банківській системі України, порядок їх обробки, знищення та утилізації;

- правила виявлення фальшивих банкнот у грошовому обігу України; законодавче визначення порядку організації роботи з фальшивими грошима;

- порядок обандеролення і пакування готівки в банківських установах України на різних технологічних процесах її обробки;

- порядок обробки і формування готівки підприємствами позабанківської сфери при її здаванні до банківських установ;

- порядок відшкодування сум при виявленні у процесі контрольних перевірок недостач та неякісних грошових білетів у вкладеннях Банкнотно-монетного двору;

- порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій із приймання комунальних платежів від населення;

- порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.

Вдосконалення роботи, пов`язаної з організацією готівкового обігу в Україні слід проводити за такими напрямками:

1. Прогнозування грошової емісії та потреби в готівці.

Головна мета прогнозування готівкової маси - визначення на підставі основних напрямів грошово-кредитної політики і показників соціально-економічного розвитку країни необхідного для нормального та безперебійного функціонування економіки обсягу готівки.

Мета прогнозування готівкової емісії - визначення необхідних обсягів виробництва банкнот і монет на Банкнотно-монетному дворі НБУ. Воно здійснюється в кілька етапів:

- на першому етапі визначається необхідний обсяг емісії готівки як у цілому в Україні, так і в розрізі областей;

- на другому етапі визначається потреба у випуску готівки на заміну зношених банкнот та загальна потреба у випуску банкнот за номіналами;

- на третьому етапі (з урахуванням наявних запасів готівки у резервних фондах) визначається кількість банкнот і монет за номіналами, яку необхідно замовити для виробництва грошей на Банкнотно-монетному дворі.

2. Виробництво грошових знаків.

Виробництво грошових знаків національної валюти - гривні здійснюється на основі повного технологічного циклу на відповідних виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору НБУ із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Для забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, що відповідають вимогам затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість потрапляння до складу готової продукції бракованих грошей.

З метою децентралізації управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні управління Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі, - передача банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси за їхніми заявками, приймання надлишків готівки від комерційних банків.

3. Організація готівкового обігу.

У позабанківській сфері політика Національного банку України з питань готівкового обігу має спрямовуватися в першу чергу на:

- забезпечення оптимальної кількості та структури грошових знаків в обігу та своєчасне вилучення з обігу зношених, пошкоджених та підробних банкнот і монет;

- проведення гнучкої, виваженої політики щодо організації готівкових розрахунків для активізації підприємницької діяльності;

- постійно здійснювати аналіз руху готівки у значних сумах за рахунками клієнтів виключаючи можливість проведення сумнівних і некоректних операцій;

- надання права комерційним банкам самостійно встановлювати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів без обмеження їх граничного рівня;

- поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;

- скорочення готівкових розрахунків на основі розширення обсягів безготівкових платежів населення в сфері торгівлі, послуг шляхом створення національної системи масових електронних платежів, використання розрахункових чеків, векселів, акредитивів тощо та здійснення соціальних виплат населенню через установи банків;

- сприяння автоматизації та механізації касових операцій, здійснюваних суб`єктами господарювання в торгівлі та інших сферах обслуговування;

- розроблення ефективних санкцій за порушення суб`єктами господарювання правил готівкового обігу та застосування дійових економічних важелів для запобігання таких порушень.

Світ придбав величезний досвід вирішення таких завдань. У центральних банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу.

Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в економіці і банківській системі країни, а також визначення у стратегічному та тактичному планах підходів спрямованих на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для: повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці; зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

Вивчення технології обробки банкнот у центральних банках кількох провідних країн світу допомогло Національному банку визначити пріоритети у справі вирішення цього завдання в Україні.

Для організації контролю за технологічними процесами обробки банкнот, виявлення порушень щодо дотримання персоналом інструкцій з експлуатації, встановлення правомірності дій обслуговуючого персоналу у випадках виявлення недостач, надлишків, фальшивих банкнот, банкнот інших номіналів у пачках, сформованих на автоматизованих системах, запобігання випадків зловживання обслуговуючим персоналом, в територіальних управліннях Національного банку України повинно бути забезпечено збереження (в електронному вигляді) даних обробки банкнот (балансові протоколи, протоколи розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12-ти місяців з дати обробки банкнот. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам'яті та обсягами даних обробки. Після чого (або у разі переповнення пам'яті системи до закінчення строку зберігання) вони видаляються з системи, активуються на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі нормативного строку є інспектор з питань безпеки.

Запровадження такої системи дозволить не тільки фактично щоденно контролювати технологічні процеси оброблення готівки у конкретному територіальному управлінні Національного банку, але і у значній мірі дозволить управляти процесами готівкового обігу в межах Національного банку. Крім того це надасть змогу мати своєчасну і якісну інформацію про стан та структуру готівки в обігу, оперативно приймати необхідні управлінські рішеннящодо перерозподілу готівки між регіонами України, своєчасно забезпечувати підкріпленням той чи інший регіон, забезпечити більш перспективне прогнозування щодо потреб у готівці, а також планування виробництва готівки відповідно до потреб готівкового обігу.

Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки має охоплювати такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу.

Вирішення таких завдань в Україні можливе тільки шляхом поступового, але цілеспрямованого впровадження сучасних технічних засобів, автоматизованих та комп`ютерних технологій у сфері готівкового обігу на основі чіткої нормативної бази Національного банку, яка регламентує проведення всіх операцій із готівкою в державі. Вирішення цієї проблеми в Україні можливе за рахунок створення сучасної машинної технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення регіональних управлінь НБУ автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот.



Висновок

Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві. Змінюючи форму вартості, гроші перебувають у постійному русі і опосередковують суспільне виробництво у всіх його фазах: виробництво - розподіл - обмін - споживання.

Грошовий обіг ділиться на дві взаємопов'язані частини: сферу безготівкового обігу; сферу готівкового обігу. Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках тощо. У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках.

Всі суб'єкти підприємництва для авансування своєї діяльності отримують грошові кошти на грошовому ринку, а гроші, обслуговуючи кругообіг суспільного капіталу, здійснюють замкнутий рух Г - Т - Г', що починається і закінчується на грошовому ринку, даючи кожного кругооьігу додаткову суму грошей. Такий замкнутий рух грошей забезпечує дію механізму самовідтворення грошового ринку в розширених масштабах. При цьому діє така закономірність: чим більшою є загальна грошова вартість валового внутрішнього продукту країни, тим більше потрібно грошей для укладання угод. Певну частину грошової маси нагромаджують також кредитні заклади, частину з них витрачають на придбання цінних паперів і утворення офіційних державних запасів.

Кількість грошей повинна бути достатньою для нормального ходу кругообігу продуктів і доходів. Як надлишок, так і нестача грошей створюють значні проблеми й ускладнення для здійснення грошового обігу.

Забезпечення кількісної відповідності між потоком грошової маси і зустрічним потоком товарної маси дає можливість підтримувати тверду купівельну спроможність грошей.

Інституцією, яка здійснює грошово-кредитне регулювання в Україні, є НБУ - незалежний фінансово-економічний орган, який не підпорядкований ні Президенту, ні Кабінету Міністрів, ні Верховній Раді. НБУ проводить незалежну грошову (монетарну) політику. Постанови, положення та інші нормативні акти щодо регулювання грошового готівкового і безготівкового обігу приймає і затверджує Правління НБУ. Рішення Правління НБУ не потребують окремого затвердження в органах державної влади. НБУ координує діяльність банківської системи України в цілому.

Формування сучасного механізму забезпечення сталості грошей в Україні має спиратись на сильну виконавчу владу, що користувалася б загальною підтримкою населення і проводила б енергійні широкі радикальні економічні перетворення на всіх рівнях і стадіях суспільного відтворення.

У формуванні в Україні ефективної і стимулюючої грошової системи потрібна не лише злагоджена і цілеспрямована взаємодія усіх ланок господарсько - управлінського механізму а й:

- глибокі знання, вміння і навички формування сучасних паперово - кредитних грошових систем і подолання інфляційних загроз;

- належне розуміння переваг досягнення конвертованості гривні;

- втілення у життя антизатратного і антиінфляційного механізму економічного зростання;

- аналіз форм і методів успішних грошових реформ і його використання в процесі наступного вдосконалення грошового обігу.

Слід створити таку грошово - кредитну систему, яка б застерігала від помилкових дій у сфері регулювання грошового обігу на основі гривні. При цьому історичний досвід грошового обігу в Україні і нинішнє державотворення мають прискорити остаточний вибір способу суспільного поступу і допомогти нашому суспільству остаточно обрати такий суспільно - політичний лад, у якому взаємодія суб'єктів господарського життя спиратиметься на засади добросовісної конкуренції, а гривня на повну потужність свого невичерпаного потенціалу запрацює на економіку і добробут громадян.



Список використаної літератури

Основна література

1. Закон України Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику». Газета «Урядовий кур'єр» від 13 грудня 2000 року, № 232.

2. Указ президента України «Про заходи щодо розвитку державної статистики»

3. Вашків П., Пастер П., Сторожук В., Ткач Є. - «Теорія статистики», навч. посібник, К.: «Либідь» - 2001 р.

4. Вашків П., Пастер П., Сторожук В., Ткач Є. Статистика підприємства, 1999.

5. Герасименко С.С., підручник 2-е видання К.: 2000р. «Статистика»

6. Статистика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивч. дисц./ А.М. Єріна, Р.М. Моторин, А.В. Головач та ін. - К.: КНЕУ, 2001.-448с.

7. Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики. Практикум. Знання, Київ, 1997 - 324 с.

8. Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики. Практикум. - 5-те вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 225 с.

9. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. Общая теория статистики. 2-е изд. - М.: ИНФРА. - М, 2004.

10. Захожай В.П., Попов І.І., Коваленко О.В. - «Практикум з основ статистики», нав. посібник, К.: 2001р.

11. Лугінін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. - К., Центр навчальної літератури, 2005.

12. Попов И.И., Федорченко В.С. Теория статистики.: Уч. пособие - К.: КНТЕУ, 2001.

13. Статистичний щорічник України за 2008 рік. Держкомстат України, - К.: Техніка, 2009.- 645 с.

14. Фещур Р.В., Барвінський А.Ф., Кічор В.П. «Статистика». Навч. посібник.- Львів: «Інтелект-Захід», 2001 р.

Додаткова література

15. Багрова І.В., Редіна Н.І., Власюк В.Є., Гетьман О.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

16. Борух В.О., Алямкін Р.В. Економічна статистика. Навчальний посібник - К.: Ліра - К, 2006.

17. Волинь 2009. Статистичний збірник. Луцьк: Головне управління статистики у Волинській області, 2010.

18. Гетало В.П. Економічна статистика: Навчальний посібник / В.П. Гетало, В.О.Борух, Р.В. Алямкін. - Полтава: Світоч, 2002.

19. Економічна статистика: Навч. посіб. / за наук ред. д-ра екон. наук Р.М.Моторина. - К.: КНЕУ, 2005.

20. Экономическая статистика: Учеб для вузов / Под ред. Ю.Н. Иванова. - 2-е изд., доп. - М.: ИНФРА - М., 2002.

21. Ильенкова С.Д., Сиротина Т.П. Экономика и статистика предприятия: Учебное пособие. / Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права. - М., 2004

22. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2000.

23. Крамченко Л.І. Економічна статистика: навч. посібник. / Л.І. Крамченко, Н.П. Лутчин, Б.С. Москаль - Львів: Новий світ - 2000, 2004.

24. Лугінін О.Є. Білоусова С.В. Статистика: підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005.

25. Матковський С.О., Гринькевич О.С., Сорочак О.З., Крамченко Л.І., Прокопович-Павлюк І.В. Статистика підприємств: Навчальний посібник. - Львів: 2007.

26. Методологічні положення зі статистики. - К.: Держкомстат України, 2002. - Вип.. І (за сприянняTACIS).

27. Основні показники роботи підприємств за окремими галузями та формами власності. Статистичний збірник. - К.: Держкомстат України (щоквартально і щорічно).

28. Окрепкий Р. Методи аналізу конкуренції в ринкових дослідженнях / Р. Окрепкий // Регіональна економіка. - 2005. - №1.

29. Парфьонцева Н. Міжнародні статистичні класифікації в Україні. Впровадження і використання. - К.: Основи, 2000.

30. Побурко Я.О. Основи організації регіональної статистики. НАН України, ІРД. - Львів, 2004.

31. Рождєственська Л. Г. Статистика ринку товарів і послуг: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005.

32. Статистичний щорічник України. - К. Держкомстат України.

33. Статистика підприємництва: Підручник / П.Г.Вашків, П.І.Постер, В.П.Сторожук, С.І.Ткач; За ред. П.Г.Вашківа, В.П.Сторожука. - К.: Слобожанщина, 1999.

34. Статистика предприятий: Статистические почерки Европейского общества повышения квалификации. Т.2/Под ред. У. П. Райха, Р. Янке. - Висбаден: ФСУ Германии.

35. Статистика: Навч.-метод. посібн. для самостійного вивч. дисц. / За заг. Ред. А.М. Єріної, Р.М. Моторина, - К.: КНЕУ, 2002.

36. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко та ін. - К.: КНЕУ, 1998.

37. Уманець Т.В. Економічна статистика: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006.

38. Фещур Р.В., Барвінський А.Ф., Кічор В.П. Статистика: навчальний посібник. - Львів: Інтелект-Захід, 2001

Размещено на Allbest.ru

...