Закономірності розвитку соціально-економіко-екологічної системи

Розрахунки проводимо за такими формулами, як для економічних. До позитивних індикаторів ми відносимо: народжуваність, на 1000 осіб; природний приріст, на 1000 осіб; частина працюючого населення, % від населення; чисельність учнів, % від населення; забезпеченість житлом, м2 на 1 особу. географічний ґрунтовий антропогенний ресурсний

До негативних індикаторів належать: кількість інвалідів, на 10 тис. населення; коефіцієнт злочинності на 100 тис. населення; смертність, на 1000 осіб; рівень захворювання на туберкульоз на 100 тис. населення.

Результати розрахунку представляємо у табл. 4.2.



Таблиця 4.2.

Розрахунок агрегованих показників соціального розвитку Волочиського району

№	Агрегований показник	Базові показники	Значення БП	Хі	Розраховане значення АП
			Nі (факт)	Хі (max)	Хі (min)
2005
1.	Захищеності життєвого рівня	Кількість інвалідів на 10 тис. населення	6,3	90	6,1	0,99	0,81
2.		Всього зареєстровано злочинів	335	800	119	0,68
3.	Демографічні	Кількість населення, тис	51,5	41235	27,4	0,001	0,08
4.		Народжуваність, на 1000 осіб	9,1	25,33	8,5	0,03
5.		Смертність, на 1000 осіб	16,6	23,8	13,1	0,67
6.		Дитяча смертність (до 1 року) на 1000 народжених живими	8,2	18,9	1,5	0,61
7.		Природний приріст, на 1000 осіб	-8,1	2,8	-13,4	0,32
8.	Забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами	Частина працюючого населення, % від населення	47,9	60,5	40,1	0,38	0,64
9.		Рівень захворювання на туберкульоз на 100 тис. населення	29	97,1	0,28	0,7
10.		Чисельність учнів всього, тис. осіб	6,9	7	2,25	0,97
11.	Житлове забезпечення	Забезпеченість житлом, м2 на 1 особу	25,7	34,5	2,1	0,72	0,84
2009
1.	Захищеності життєвого рівня	Кількість інвалідів на 10 тис. населення	7,8	90	6,1	0,97	0,84
2.		Всього зареєстровано злочинів	292	800	119	0,74
3.	Демографічні	Кількість населення, тис	52,1	41235	27,4	0,001	0,08
4.		Народжуваність, на 1000 осіб	9,4	23,2	8,5	0,06
5.		Смертність, на 1000	17,6	23,8	13,1	0,57
6.		Дитяча смертність (до 1 року) на 1000 народжених живими	10,3	18,9	1,5	0,49
7.		Природний приріст, на 1000 осіб	-8,2	2,8	-13,4	0,32
8.	Забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами	Частина працюючого населення, % від населення	50,2	60,5	40,1	0,49	0,6
9.		Рівень захворювання на туберкульоз на 100 тис. населення	32	97,1	0,28	0,67
10.		Чисельність учнів всього, тис. осіб	5,6	7	2,5	0,68
11.	Житлове забезпечення	Забезпеченість житлом, м2 на 1 особу	27,4	34,5	2,1	0,78	0,88
2014
1.	Захищеності життєвого рівня	Кількість інвалідів на 10 тис. населення	9,1	90	6,1	0,96	0,91
2.		Всього зареєстровано злочинів	203	800	119	0,87
3.	Демографічні	Кількість населення, тис	52,3	41235	27,4	0,001	0,12
4.		Народжуваність, на 1000 осіб	10,8	23,2	8,5	0,15
5.		Смертність, на 1000 осіб	18,0	23,8	13,1	0,54
6.		Дитяча смертність (до 1 року) на 1000 народжених живими	6,7	18,9	1,5	0,7
7.		Природний приріст, на 1000 осіб	-7,2	2,8	-13,4	0,38
8.	Забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами	Частина працюючого населення, % від населення	50,7	60,5	40,1	0,52	0,49
9.		Рівень захворювання на туберкульоз на 100 тис. населення	38	97,1	0,28	0,61
10.		Чисельність учнів всього, тис. осіб	4,6	7	2,5	0,43
11.	Житлове забезпечення	Забезпеченість житлом, м2 на 1 особу	28,1	34,5	2,1	0,8	0,89

На основі встановлених соціальних агрегованих показників, розраховуємо інтегрований показник соціального розвитку території (І1) як середнє геометричне значення сукупності агрегованих показників.

Де: АПn - розраховані агреговані показники (від 1 до 0).

Для оцінки стану соціальної підсистеми використовуємо уніфіковану шкалу оцінювання: 1,0 - 0,8 - еталонний стан; 0,8 - 0,6 - сприятливий; 0,6 - 0,4 - задовільний; 0,4 - 0,2 - загрозливий; 0,2 - 0 - критичний.

In=іv0,81*0,08*0,64*0,84=0,42

Аналогічно розраховуємо інтегрований показник соціального розвитку території Волочиського району на 2009р. і 2014р.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 4.3



Таблиця 4.3

Розрахунок інтегрованого показника соціального розвитку регіону

Для порівняння зміни інтегрованого соціального показника

Рік	Агрегований показник	Інтегрований показник
	Показник	Значення
2005	Захищеності життєвого рівня	0,81	0,42
	Демографічні	0,08
	Забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами	0,64
	Житлове забезпечення	0,84
2009	Захищеності життєвого рівня	0,84	0,44
	Демографічні	0,08
	Забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами	0,6
	Житлове забезпечення	0,88
2014	Захищеності життєвого рівня	0,91	0,47
	Демографічні	0,12
	Забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами	0,49
	Житлове забезпечення	0,89

Для порівняння зміни інтегрованого соціального показника побудуємо графік.



Розділ 5. Аналіз та оцінка екологічного стану території Волочиського району Хмельницької області

5.1 Характеристика природно-ресурснго потенціалу району

Волочиський район входить до Подільського регіону, що, характеризується невисоким рівнем промислового розвитку, порівняно сприятливою екологічною ситуацією і значним потенціалом рекреаційних ресурсів.

Подільський район є одним з сільськогосподарських районів країни. Має високопродуктивні чорноземні ґрунти. Аграрна спеціалізація - зернові (пшениця, кукурудза) і технічні (з переважанням цукрових буряків і соняшнику) культури. Відповідно цьому харчова промисловість займає провідне місце серед галузей промисловості.

В економічному районі, зокрема, зосереджена третина цукрових заводів країни.

Значний розвиток одержали також легка, лісова промисловість та сільськогосподарське машинобудування. Із сільськогосподарських галузей добре розвинуте тваринництво, великі площі земельних ресурсів зайняті під фруктові сади. Мінеральні ресурси району незначні.

Джерелом водних ресурсів у районі є густа мережа річок, які належать до басейнів Дніпра, Південного Бугу і Дністра. Найбільші серед них Серет,3бруч, Стрипа, Смотрич, Ушиця, Соб, Удич, Гуйва, Рось. Річки частково використовуються для виробництва електроенергії та зрошення. В межах економічного району понад 5500 ставків, воду яких використовують для зрошення.

Хмельницька область - це єдиний регіон в Україні і в колишньому Радянському Союзі, де розвідані родовища сапонітових глин - унікальних природних утворень, що становлять цілу провінцію бентонітової сировини з особливими властивостями.

Запаси Хмельницької групи родовищ сапонітов складають понад 100 млн. т, потужність продуктивного шару 10-40 м, потужність порід, що розкриваються, 5-20 м. Найбільш вивченими є Варваровськоє і Ташковськоє родовища сапонітових глин, що мають запаси понад 60 млн. т.

Область має могутні запаси лікувальних і столових вод. Вже розвідані і досліджені родовища мінеральних вод: Збручанське, Зайчиковське, Маковське типу "Нафтуся", Теофіпольське типу "Миргородська", Полонське - радонові води, 10 родовищ столових вод. Всі вони паспортизіровани.

Область багата мінеральними ресурсами. Сьогодні заздалегідь і детально розвідано 260 родовищ корисних копалини, з яких експлуатується близько 100, більшість з них місцевого значення (цегляні глини, піски, вапняки для виробництва винищити, вапняки і граніти для виробництва щебеню і буту).

Корисні копалини державного значення представлені вапняками і глинами для виробництва цементу, каолінамі для фарфоро-фаянсової галузі і виробництва огнеупоров, гіпсом і кременем. Розвіданий і новий вигляд корисних копалини: графіт, сапоніт, глауконіт, фосфорити, облицювальні граніти.

Одним з найбільш перспективних напрямів розвитку мінеральний - сировинної бази області є освоєння родовищ графіту, виявлені на північному сході області. Буртинське родовище графіту знаходиться в Полонському і Шепетовськом районах. Руди цього родовища легко обогащаєми. Вихід графітового концентрату з них складає 95%, зольність концентрату низька (від 2.5% до 11%). З руд можна одержувати графіт всіх сортів і марок.

Запаси і прогнозовані ресурси графітових руд в цілому по родовищу складають 350 млн. т.

На території області розвідано 21 родовище граніту із запасами 230-250 млн. куб. м, що повністю забезпечує потреби області в будівельній сировині на 100-120 років. В результаті проведених геологорозвідувальних робіт на півночі і в центральній частині області встановлені ряд перспективних родовищ червоного і темно - сірого граніту, діоріта і лабрадориту тих, що мають високі декоративні якості.

5.2 Аналіз антропогенного навантаження на стан природних ресурсів району

Подільський економічний район належить до економічних районів України з найвищим рівнем розораності території. Нерівність території і висока частка просапних культур у посівних площах зумовлюють активні процеси деградації ґрунтів і розвиток ерозійних процесів. До того ж майже половина всіх сільськогосподарських угідь району мають підвищену кислотність.

Серед комплексу проблем розвитку суспільства найбільш загрозливими вважаються руйнування і забруднення навколишнього середовища, а також вичерпання природних ресурсів. В умовах зростаючого антропогенного впливу вирішення завдань попередження деградації природного середовища і раціонального природокористування набуло винятково важливого значення як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Складна екологічна ситуація в Подільському регіоні породжена високим ступенем освоєності і урбанізації території, наявністю великих підприємств енергетичної, хімічної, нафтохімічної, нафтогазовидобувної і деревообробної галузей, розвитком агропромислового і лісогосподарського комплексів. При обґрунтуванні обсягів і технологій використання природних ресурсів, плануванні розвитку територій не враховуються ландшафтна структура і пріоритетні функції ландшафтотворних компонентів, а також їх відновлювальна здатність і стійкість до антропогенних навантажень. Ці чинники спричинюють вичерпання природних ресурсів і забруднення довкілля, негативно впливають на якість середовища життєдіяльності людей.

У зв'язку з цим, сучасне природокористування потребує удосконалення структури і територіальної оптимізації, що можна здійснити лише на основі всебічного вивчення глибини і напрямів антропогенних змін у ландшафтах, причин, що їх зумовлюють та обґрунтування геоекологічних засад раціонального природокористування і управління природними ресурсами.

Відтак, важливими для району є розширене використання ґрунтозахисних технологій, насадження лісів, особливо на землях з поширенням ярів і балок, гіпсування та вапнування закислених ґрунтів.

Серед великої кількості показників, які характеризують екологічну сферу району, ми аналізуватимемо наступні індикатори:

показники стану атмосферного повітря (кількість сумарних викидів, тис.т; кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т; кількість викидів від пересувних джерел, тис.т; щільність викидів забруднюючих речовин на 1 км2,т; кількість викидів забруднюючих речовин на душу населення,кг);

показники стану земельних ресурсів (територія зайнята природними стійкимие ландшафтами,%; землі с/г призначення,%);

показники використання водних ресурсів (забір води з підземних водоносних горизонтів,млн.м3; забір води з поверхневих джерел,млн.м3; скиди недоочищених стічних вод, млн.м3);

показники поводження з відходами (утворення ТПВ на душу населення, т; утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т).

Всі дані по екологічним індикаторами наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

Показник екологічний	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Кількість сумарних викидів, тис.т	1,721	1,536	2,153	3,582	3,214	3,452	3,638	3,157	3,038	3,047
Кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т	0,04	0,045	0,036	0,040	0,042	0,053	0,050	0,061	0,076	0,079
Кількість викидів від пересувних джерел, тис.т	2,01	1,99	2,31	3,52	3,21	3,01	3,05	3,0	3,09	3,50
Щільність викидів на 1 кмІ, кг	7524	6325	6527	6214	5963	5241	6359	5963	4962	4856
Кількість викидів на душу населення,кг	98,2	81,2	85,6	80,3	56,7	64,2	79,5	72,5	69,3	70,4
Територія під забудовою та твердим покриттям, %	1,3	1,32	1,44	1,68	1,95	2,17	2,46	2,76	2,89	3,06
Територія зайнята природними сталими ландшафтами, %	2,62	2,84	3,02	3,34	3,42	3,40	3,10	2,95	2,61	2,34
Землі с/г призначення, тис.га	42,84	45,25	44,7	43,98	43,26	43,25	43,57	43,21	42,15	42,58
Забір води з підземних водоносних горизонтів, млн.мі	3,15	3,57	3,67	3,52	3,21	3,94	3,43	3,3	3,17	3,031
Забір води з поверхневих джерел, млн.мі	4,231	5,324	5,621	5,328	4,978	5,327	5,032	4,326	4,654	4,879
Скиди неочищених стічних вод	3,402	3,632	3,987	4,123	3,892	3,654	3,754	3,864	3,889	3,125
Утворення ТПВ на душу населення, мі	0,82	0,80	0,81	0,84	0,73	0,74	0,78	0,79	0,81	0,84
Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т	0,65	0,61	0,64	0,67	0,68	0,71	0,71	0,70	0,74	0,78
Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %	33,1	33,8	36,1	37,4	37,1	36,9	37,1	37,8	40,2	42,3

Згідно таблиці 5.1. всі дані окремо по кожному економічному показнику для зручності подальшого використання й аналізу представимо у вигляді графіків (див. рис.5.1.-5.8.).

Рис. 5.1 Кількість сумарних викидів, тис.т

Рис. 5.2 Кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т

Рис. 5.3 Кількість викидів від пересувних джерел, тис.т

Рис. 5.4 Щільність викидів на 1 кмІ, кг

Рис. 5.5 Кількість викидів на душу населення,кг

Рис. 5.6 Територія під забудовою та твердим покриттям, %

Рис. 5.7 Територія зайнята природними сталими ландшафтами, %

Рис. 5.8 Землі с/г призначення, тис.га

Рис. 5.9 Забір води з підземних водоносних горизонтів, млн.мі

Рис. 5.10 Забір води з поверхневих джерел, млн.мі

Рис. 5.11 Скиди неочищених стічних вод

Рис. 5.12 Утворення ТПВ на душу населення, мі

Рис. 5.13 Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т

Рис. 5.14 Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %

5.3 Оцінка екологічного розвитку району

Оцінку екологічного розвитку території пропонується здійснювати на основі чотирьох агрегованих та 14 базових показників. Результати розрахунку подаються у вигляді табл. 5.2.



Таблиця 5.2.

Розрахунок агрегованих показників екологічного розвитку Волочиського району

№	Агрегований показник	Базові показники	Значення БП	Хі	Розраховане значення АП
			Nі (факт)	Хі (max)	Хі (min)
2005
1.	Показник стану атмосферного повітря	Кількість сумарних викидів, тис.т	1,721	16,528	0,36	0,92	0,66
2.		Кількість викидів від стаціонарних джерел	0,04	14,404	0,008	1,00
3.		Кількість викидів від пересувних джерел	2,01	3,87	0,18	0,50
4.		Щільність викидів на 1 км2	7524	10732,5	1,75	0,30
5.		Кількість викидів на душу населення	98,2	1650	0,06	0,94
6.	Показник стану ґрунтового покриву	Територія під забудовою та твердим покриттям, %	1,3	4,03	1,22	0,97	0,59
7.		Територія зайнята природними стійкими ландшафтами, %	2,62	3,88	2,18	0,25
8		Землі с/г призначення	42,84	107,4	32,2	0,86
9	Показник використання водних ресурсів	Забір води з підземних водоносних горизонтів	3,15	5,72	0,657	0,51	0,41
10		Забір води з поверхневих джерел	4,231	7,2	1,812	0,55
11		Скиди недоочищених стічних вод	3,402	4,125	1,3707	0,26
12	Показник поводження з відходами	Утворення ТПВ на душу населення, м3 на 1 особу	0,82	0,97	0,24	0,21	0,36
13		Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, тис. т	0,65	0,96	0,25	0,44
14		Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %	33,1	44,5	18,9	0,55
2009
1.	Показник стану атмосферного повітря	Кількість сумарних викидів, тис.т	3,214	16,528	0,36	0,82	0,56
2.		Кількість викидів від стаціонарних джерел	0,042	14,404	0,008	1,00
3.		Кількість викидів від пересувних джерел	3,21	3,87	0,18	0,18
4.		Щільність викидів на 1 км2	5963	10732,5	1,75	0,44
5.		Кількість викидів на душу населення	56,7	1650	0,06	0,97
6.	Показник стану ґрунтового покриву	Територія під забудовою та твердим покриттям, %	1,95	4,03	1,22	0,74	0,76
7.		Територія зайнята природними стійкими ландшафтами, %	3,42	3,88	2,18	0,72
8		Землі с/г призначення	43,26	107,4	32,2	0,85
9	Показник використання водних ресурсів	Забір води з підземних водоносних горизонтів	3,21	5,72	0,657	0,50	0,27
10		Забір води з поверхневих джерел	4,978	7,2	1,812	0,41
11		Скиди недоочищених стічних вод	3,892	4,125	1,3707	0,08
12	Показник поводження з відходами	Утворення ТПВ на душу населення, м3 на 1 особу	0,73	0,97	0,24	0,33	0,44
13		Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, тис. т	0,68	0,96	0,25	0,39
14		Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %	37,1	44,5	18,9	0,71
2014
1.	Показник стану атмосферного повітря	Кількість сумарних викидів, тис.т	3,047	16,528	0,36	0,83	0,52
2.		Кількість викидів від стаціонарних джерел	0,079	14,404	0,008	1,00
3.		Кількість викидів від пересувних джерел	3,50	3,87	0,18	0,10
4.		Щільність викидів на 1 км2	4856	10732,5	1,75	0,55
5.		Кількість викидів на душу населення	70,4	1650	0,06	0,96
6.	Показник стану ґрунтового покриву	Територія під забудовою та твердим покриттям, %	3,06	4,03	1,22	0,35	0,64
7.		Територія зайнята природними стійкими ландшафтами, %	2,34	3,88	2,18	0,91
8		Землі с/г призначення	42,58	107,4	32,2	0,86
9	Показник використання водних ресурсів	Забір води з підземних водоносних горизонтів	3,031	5,72	0,657	0,53	0,50
10		Забір води з поверхневих джерел	4,879	7,2	1,812	0,43
11		Скиди недоочищених стічних вод	3,125	4,125	1,3707	0,36
12	Показник поводження з відходами	Утворення ТПВ на душу населення, м3 на 1 особу	0,84	0,97	0,24	0,18	0,34
13		Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, тис. т	0,78	0,96	0,25	0,25
14		Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %	42,3	44,5	18,9	0,91

На основі встановлених екологічних агрегованих показників, необхідно розрахувати інтегрований показник екологічного стану території (І1) як середнє геометричне значення сукупності агрегованих показників за формулою:\

, (3.3)

де АПn - розраховані агреговані показники (від 1 до 0).

Розрахунок інтегрованого показника економічного розвитку території за 2005 рік:

In=4v0,66*0,59*0,41*0,36=0,49

Аналогічно розраховуємо інтегрований показник екологічного стану території Волочиського району на 2009р. і 2014р. Результати зводимо в таблицю 5.3.

Для оцінки стану екологічної підсистеми використовуємо уніфіковану шкалу оцінювання: 1,0 - 0,8 - еталонний стан; 0,8 - 0,6 - сприятливий; 0,6 - 0,4 - задовільний; 0,4 - 0,2 - загрозливий; 0,2 - 0 - критичний. На основі встановлених екологічнихагрегованих показників, розраховуємо інтегрований показник екологічного розвитку території як середнє геометричне значення сукупності агрегованих показників (фор. 3.3).



Розділ 6. Розробка стратегічного плану для досягнення сталого розвитку Волочиського району

6.1 Розрахунок індексу соціо-економіко-екологічного розвитку території.

Методологічною основою оцінки соціо-економіко-екологічного стану території регіону є системний підхід, який враховує взаємозв'язки між показниками, що характеризують стан економічного, соціального та екологічного розвитку сільських громад. При цьому слід зазначити, що на даний період в Україні відсутні загально визначені методики оцінки соціально-економічного розвитку територій, які могли б враховувати не лише можливості та механізми ефективного керівництва розвитком цих територій, але й враховували історичні, національні, ментальні та регіональні особливості, які формують базис розвитку сільських громад.

Щодо оцінки екологічного розвитку територій в останні роки напрацьовані не лише методичні підходи, але й методики оцінки інтегрованих показників екологічного розвитку територій та агроекологічної оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Однак їх використання потребує розширення кількості базових показників, що характеризують сторони соціо-економічного розвитку сільських громад та екологічного їх розвитку з урахуванням агроекологічної оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Особливу увагу слід приділити обґрунтуванню інтегрованого показника соціо-екологічного розвитку території СНП, який зміг би об'єктивно відобразити ступінь просування сільської громади в напрямку сталості.

де: І1 - інтегрований показник соціального розвитку; І2 - інтегрований показник економічного розвитку; І3 - інтегрований показник екологічного розвитку.

Для оцінки стану соціальної, економічної та екологічної підсистем рекомендується використовувати уніфіковану шкалу оцінювання: 1,0 - 0,8 - еталонний стан; 0,8 - 0,6 - сприятливий; 0,6 - 0,4 - задовільний; 0,4 - 0,2 - загрозливий; 0,2 - 0 - критичний.

Розрахунки подано у вигляді табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Розрахунок індексу СЕЕ розвитку регіону

Інтегрований показник розвитку	Значення інтегрованого показника	Стан підсистеми	ІндексСЕЕ розвитку території (ІСЕЕРТ)	СЕЕ стан регіону
Соціальний
Економічний
Екологічний

6.2 Проведення SWOT аналізу

Для проведення SWOT-аналізу потрібно навести сильних і слабких сторін, можливостей та загроз Волочиського району.

Визначено внутрішні (сильні та слабкі сторони) та зовнішні (сприятливі можливості та загрози) чинники, що стримують розвиток підприємницької діяльності.

Основні завдання SWOT-аналізу: виявлення сприятливих можливостей, визначення загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу, виявлення сильних сторін і зіставлення їх з ринковими можливостями, визначення слабкостей та розроблення стратегічних напрямів їх подолання, виявлення конкурентних переваг та формування її стратегічних пріоритетів.

Ця характеристика наведена нижче.

Табл. 6.2

Сильні сторони	Слабкі сторони
Вигідне транспортне та географічне розташування району. Наявність природних ресурсів, корисних копалин (глина, родовища мінеральної води), низьке екологічне навантаження, у тому числі на ґрунти. Розвинутий агропромисловий комплекс. Наявність промислових підприємств різних галузей реального сектору економіки, в тому числі інноваційно активних. Потужний потенціал туристичної галузі та багата історико-культурна спадщина. Значна кількість підприємців, які швидко адаптуються у нових економічних умовах, наявність трудових ресурсів на ринку праці. Наявність освітніх установ та можливість перекваліфікації працівників. Функціонування центру надання адміністративних послуг, який дозволяє проводити реєстраційно-дозвільні процедури за принципом організаційної єдності (сприяє започаткуванню та веденню підприємницької діяльності). Наявність розгалуженої мережі банківських та інших фінансово-кредитних установ. Налагоджена система оптово-роздрібної торгівлі. Відсутність тиску з боку місцевої влади та її налаштованість на розвиток підприємництва, у тому числі шляхом ведення конструктивного діалогу з бізнесом через функціонування консультативно-дорадчих органів з питань ведення підприємницької діяльності. Забезпечення прозорості, гласності, доступності та відкритості при здійсненні державної політики у сфері дерегуляції підприємницької діяльності.	Низький рівень використання місцевих корисних копалин, природних ресурсів, придатних для ведення бізнесу. Енерго- та ресурсозатратність виробництва. Відсутність функціональних зв'язків між виробниками сільгосппродукції (у першу чергу, домогосподарствами) та переробними підприємствами і споживачами. Нерівномірність розвитку малого бізнесу по територіях району, особливо в сільській місцевості. Низький рівень іноземних та внутрішніх інвестицій, зокрема через відсутність державної гарантії інвестицій. Тінізація бізнесу. Надлишкова бюрократизація адміністративних процедур, відсутність чітких критеріїв визначення їх вартості. Відсутність стартового капіталу для започаткування бізнесу та брак обігових коштів для його розвитку. Кредитування банківськими установами малих та середніх підприємств на загальних підставах та на короткі терміни. Низька залученість місцевих наукових кадрів та дослідницької бази до економічного розвитку області, відірваність науки від виробництва. Низький рівень використання інноваційних технологій, складність впровадження, а також відсутність економічної мотивації до інвестування у наукоємні проекти. Низький рівень гармонізації українських стандартів з європейськими Брак кваліфікованої робочої сили певних професій, особливо робітничих (невідповідність між попитом і пропозицією на місцевому ринку праці). Слабка активність представників місцевих громадських організацій, об'єднань підприємців в обговоренні проектів нормативно-правових актів з питань регулювання підприємницької діяльності та їх пасивність в отриманні інформації та знань щодо чинного законодавства. Занедбаність та руйнація значної кількості потенційних історично та архітектурно привабливих об'єктів, відсутність доступу до них, інформаційної та транспортної інфраструктури. Відсутність системи формування органами місцевого самоврядування міжсекторного співробітництва (бізнес- влада-громада). Низький рівень мотивації бізнесу до впровадження політики соціальної відповідальності.
Можливості	Загрози
Створення міжрегіональних логістичних центрів. Наявний високий потенціал для ведення органічного сільськогосподарського виробництва. Можливість виробництва високоякісних продуктів харчування. Зростання попиту на екологічно чисту продукцію. Зниження адміністративних бар'єрів для розвитку підприємництва, проведення аналізу чинних нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики. Спрямування інвестицій в інноваційні технології, включаючи інвестиції в економію енергії та забезпечення екологічності, що сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності продукції в умовах адаптації до стандартів. Пожвавлення залучення інвестицій завдяки удосконаленню механізму якісного обслуговування інвестора за принципом “єдиного інвестиційного вікна”. Можливі позитивні зміни у законодавстві, подальше скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, кількості необхідних дозволів для започаткування бізнесу, оптимізація кількості контролюючих органів. Створення сучасних елементів інфраструктури підтримки підприємництва, формування “кластерів”, центрів субконтрактації для пошуку міжрегіональних та зарубіжних партнерів і укладення угод. Формування стимулюючих механізмів ресурсної підтримки малого бізнесу шляхом надання пільг з податків і зборів (що належать до компетенції органів місцевого самоврядування) балансо-утримувачам і власникам, які надають нежитлові приміщення, недовантажені складські площі і промислові потужності суб'єктам підприємництва на пільгових умовах, або формують цільовий фонд. Введення в експлуатацію технологічно перспективних виробничих потужностей в сільському господарстві та переробній галузі, залучення інвестицій для відновлення роботи підприємств, які призупинили діяльність. Реформування галузі освіти у напрямку збільшення кількості та якості підготовки спеціалістів робітничих та інженерно-технологічних професій. Зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного, ділового туризму серед населення України та Європи.	Ускладнення суспільно-політичної ситуації в країні та, як наслідок, зниження рівня інвестиційної привабливості. Посилення ризику розбалансування валютного ринку на фоні зростання девальваційних очікувань у суб'єктів господарської діяльності, підігріті спекулятивними проявами на внутрішньому валютному ринку, та формування суттєвих проблем у банківській сфері. Недоступність кредитних ресурсів через високу їх вартість. Поглиблення диспропорцій між обсягами експорту та імпорту продукції місцевих виробників через низьку конкурентноздатність товарів та нестабільність кон'юнктури на світових ринках. Підвищення вартості паливно-мастильних матеріалів (і, як наслідок, комунальних послуг та витрат на транспортування) та енергоносіїв. Загострення питання щодо реструктуризації боргів та заборгованостей, включаючи податок на додану вартість, а також виникнення нових заборгованостей. Зниження купівельної спроможності населення. Зволікання з прийняттям законодавчої бази, що регулює діяльність у галузі надання послуг сільського та зеленого туризму. Зниження рівня зайнятості населення. Відплив кваліфікованих кадрів за межі району. Неможливість виконання передбачених програмами розвитку підприємництва заходів у повному обсязі через недостатність коштів місцевих бюджетів. Зниження рівня знань керівників суб'єктів підприємництва щодо чинної законодавчої бази основ ведення бізнесу.

Оскільки за кількістю пунктів у SWOT-аналізі переважають слабкі сторони та загрози, заходами Програми комплексно враховано сильні сторони і передбачені можливості з метою максимального сприяння у вирішенні проблемних питань розвитку суб'єктів підприємництва району.

Два критичних питання - покращення бізнес-клімату та підтримка підприємництва - як вирішальні чинники для подальшого розвитку підприємництва, які в сукупності сприятимуть досягненню основної мети програми. Саме ці вирішальні чинники визначили стратегію розвитку бізнесу та головні напрямки підтримки підприємництва:

1. Упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності.

2. Фінансово-кредитна підтримка малого і середнього підприємництва.

3. Інвестиційна підтримка малого і середнього підприємництва.

4. Ресурсне та інформаційне забезпечення, формування інфраструктури підтримки підприємництва.

6.3 Встановлення пріоритетних цілей

Після оцінки минулого і потенційного майбутнього (Аналізу соціально -економічного розвитку та СВОТ - аналізу) настає час вирішувати, що для нас є важливим, а що - ні з урахуванням прийнятого напрямку розвитку регіону. Це означає перетворення проблем і можливостей в місію, цілі і завдання, формулювання положень про майбутній результат.

Пріоритетні напрями діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва:

виробництво, збут та переробка сільськогосподарської продукції (у тому числі вирощування нових та нетрадиційних для регіону видів продукції, відгодівля худоби, виробництво м'яса, промислове розведення риби, садівництво, бджільництво тощо);

машинобудування, виробництво машин та устаткування;

легка промисловість (виготовлення швейних виробів та взуття);

виробництво будівельних матеріалів (будівельні суміші, оздоблювальні матеріали та конструкції, цегла, керамічні та бетонні вироби);

будівництво та ремонтно-будівельні роботи;

туристична та рекреаційна сфери (розвиток готельного бізнесу, сільського "зеленого" туризму, розробка нових туристичних маршрутів, виготовлення сувенірної продукції, відродження народних промислів);

надання послуг населенню у сільській місцевості;

виробництво електроенергії з відновлювальних джерел енергії та відходів, альтернативних видів палива, виробництво опалювальних приладів, які працюють на твердому паливі, впровадження енергозберігаючих технологій;

деревообробна промисловість (виготовлення дерев'яних конструкцій для житлового будівництва, меблів, столярних виробів).

6.3.2. Стратегічні та операційні цілі

Головна мета - підвищення добробуту теперішнього і майбутнього поколінь мешканців Волочиського району шляхом:

- створення сприятливих умов для плідної реалізації професійних, освітніх і культурних потреб і запитів;

- створення ефективної системи соціальних послуг і охорони здоров'я, розвиненої житлової та муніципальної інфраструктури;

- збереження чистого та сприятливого природного середовища.

Стратегічна ціль 1. Трансформаційні процеси в Україні, сформувавши основу для поступального економічного зростання, не змогли забезпечити достойний рівень добробуту громадян. Необхідність покращення житлових умов населення, курс на поглиблення інтеграції в світову економіку вимагає розбудови нової економіки на базі сучасних соціально-економічних інструментів та технологій. Економічний розвиток в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки є результатом поєднання визначальних чинників - приватної підприємницької ініціативи та вільної ринкової конкуренції між суб'єктами господарювання. Забезпечити поштовх для їх розвитку стає однією з найважливіших передумов економічного зростання.

Регіональна влада у партнерстві із місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями, наукою та бізнесом створять умови для швидкого розвитку та зростання підприємництва, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Операційна ціль 1.1. Створення сприятливих умов для розвитку вільної конкуренції та модернізації сучасних економічних структур в регіоні.

Завдання:

Розвивати інфраструктуру підтримки підприємств малого та середнього бізнесу шляхом підтримки існуючих агенцій та організацій, а також стимулювання появи нових.

Розробити і впровадити програми розвитку територій в сільській місцевості, зокрема, шляхом вдосконалення ринкової інфраструктури та підтримки підприємництва на селі.

Розробити і впровадити програми, що забезпечать вільну конкуренцію компаній у сфері здійснення державних закупівель та надання муніципальних послуг.

Стимулювати розвиток міжсекторного партнерства та приватизації у сфері надання комунальних послуг.

Ініціювати та брати участь в програмах приватизації державних підприємств.

Забезпечити раціоналізацію системи менеджменту та процесів реструктуризації державних підприємств.

Розробити комплексні програми раціоналізації економічних і соціальних витрат при закритті та реструктуризації підприємств державної власності.

Операційна ціль 1.2. Забезпечення сприятливих умов для створення нових фірм і залучення зовнішнього капіталу та інвестицій.

Завдання:

Спростити процес відкриття нового підприємства або придбання частки у вже існуючій компанії.

Створити при обласній адміністрації "єдиний офіс" обслуговування інвесторів, який надаватиме допомогу потенційним інвесторам у процесі створення (чи придбання) підприємства. Працівники цієї структури повинні володіти іноземними мовами та необхідними знаннями щодо процесу здійснення інвестицій.

Вивчити умови діяльності в регіоні іноземних компаній, зокрема в сфері правового регулювання, інфраструктури та умов проживання.

Створити систему надання інформації про ділові й інвестиційні можливості регіону, яка охопить інформацію про наявні земельні ділянки, підприємства, що шукають інвестиції, можливості фінансування, тощо.

Ініціювати створення бізнес-інкубаторів у вибраних містах і районах Львівщини. Надати допомогу районним адміністраціям і органам місцевого самоврядування у стимулюванні підприємництва на місцевому рівні.

Посилити кооперацію з місцевими банками і фінансовими установами з метою розробки нових програм розвитку і рестуктуризації пріоритетних секторів регіональної економіки.

Опрацювати програми створення і розвитку місцевих і регіональних гарантійних фондів та фондів взаємодопомоги, поширювати цю ідею серед районних і муніципальних органів влади.

Поширювати інформацію про ділові й інвестиційні можливості за допомогою всіх наявних каналів промоції і обміну інформацією (особливо Інтернету).

Oпераційна ціль 1.3. Розвиток сучасної інфраструктури.

Завдання:

Підвищити якість транспортної і прикордонної інфраструктури, підвищити рівень доступності Львівської області (відповідно до програм розвитку міжнародних транспортних коридорів).

Розробити програми підтримки інвесторів шляхом забезпечення їх необхідною інфраструктурою. Розробити і впровадити житлово-комунальну реформу в регіоні, що забезпечить демонополізацію, конкуренцію та розвиток галузі, проведення нової тарифної політики та захист споживачів послуг.

Сприяти вдосконаленню інформаційної і телекомунікаційної інфраструктури та її подальшому розвитку.

Опрацювати регіональні програми та підтримувати місцеві ініціативи реформування системи соціальних послуг (наприклад, в сфері охорони здоров" я та ін.) з метою переходу їх на економічну основу, впровадження інституційних змін без зниження якості послуг.

Операційна ціль 1.4. Розвиток людського та соціального потенціалу шляхом впровадження сучасних програм перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а також розвитку громадянського суспільства.

Завдання:

Сприяти розвитку навчальних закладів, які працюють в системі професійної освіти, підвищення кваліфікації та перенавчання, зокрема в нових галузях економіки.

Сприяти розвитку навчальних закладів і організацій, які навчають управлінським навикам менеджерів приватних і державних структур.

У співпраці з Центром зайнятості, розробити програми з питань перекваліфікації безробітних і започаткування власної справи.

Створити інфраструктуру для консалтингу, навчання та перекваліфікації фермерів і сільськогосподарських спеціалістів, що повинно привести до покращення сільськогосподарського виробництва та збільшення його продуктивності.

Розробити і впровадити комплексні антикорупційні програми.

Опрацювати програму надання допомоги районним адміністраціям та органам місцевого самоврядування у питаннях розвитку громадських ініціатив і самоорганізації (зокрема, в сфері соціального забезпечення, боротьби зі злочинністю і соціальними патологіями).

Розробити і впроваджувати програми, що дозволять враховувати переваги економічного зростання для покращення умов проживання населення (особливо молодих сімей та вдосконалення системи соціального забезпечення).

Підтримувати і розвивати медичні центри із сучасними технологіями, вдосконалювати системи сімейної медицини та охорони материнства і дитинства.

Стратегічна ціль 2. Хмельницька область - регіон високоосвічених людей, інноваційного потенціалу та технологічно розвинутих компаній.

Хоча освітня та науково-дослідна сфери України та регіонів переживають важкі часи, їм все ж таки вдається утримувати свої основні досягнення. Однак, багато науково-експериментальних розробок так і не впроваджено у виробництво. Відродження цих сфер та розвиток міжнародних зв'язків є дуже важливим, як в масштабі України, так і Львівщини зокрема. Необхідно відновити зв'язки між наукою, освітою та реальною економікою, запровадити системну підтримку інноваційних ініціатив вітчизняних та іноземних підприємств, розташованих на території району, розвивати дослідницький потенціал наукових та освітніх установ регіону, сприяти розвитку малих інноваційних фірм. Промисловість може і повинна стати основним джерелом фінансування дослідних розробок.

Oпераційна ціль 3.1. Підтримка обласної системи освіти в адаптації до вимог сучасної відкритої ринкової економіки.

Завдання:

Підтримувати академічні інституції в процесі їх інтеграції в міжнародну науково-освітню мережу співпраці та обміну, зокрема шляхом налагодження контактів іноземних спеціалістів та радників, які працюють на благо регіону, з місцевими науковцями і науково-дослідними установами. Сприяти забезпеченню однакових можливостей доступу молоді до освіти та її умов, у тих випадках, де цей принцип не працює.

Вдосконалити навчальні програми освітніх закладів, наповнивши їх новим змістом, який відповідає потребам різних галузей ринкової економіки відкритого міжнародного регіону, багатого культурними традиціями.

Вдосконалити якість навчання, особливо в сферах найбільш важливих для пришвидшення модернізації економіки області (наприклад, іноземні мови, робота з комп'ютером, ведення бізнесу та ін.).

Вдосконалити рівень комп'ютерного та сучасного лабораторного забезпечення навчальних закладів, а також рівень їх доступу ...