Внутрішній економічний механізм підприємства

Размещено на http://allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття трудових ресурсів підприємства

1.2 Фактори, які впливають на використання трудових ресурсів підприємства

1.3 Методичні підходи до оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємства

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Історія створення та розвитку підприємства

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

2.3 Аналіз якісної структури трудових ресурсів

2.4 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Напрями забезпечення підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві

3.2 Впровадження системи оцінювання з метою підвищення ефективного використання трудових ресурсів

3. Вплив запропонованого заходу на ефективність використання трудових ресурсів підприємства

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Достатня забезпеченість потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності функціонування будь-якого підприємства. Це вимагає нового підходу до вивчення проблем у використанні трудових ресурсів, оцінки їх ефективності під впливом виробничих та соціально-економічних факторів в умовах реформування економіки. До цих проблем передовсім відносяться такі: неефективне використання робочого часу, спад продуктивності праці, низький рівень зайнятості у виробництві, плинність кадрів на підприємстві тощо.

Оцінка ефективного використання трудових ресурсів набуває останнім часом все більшого значення а також тому, що робоча сила має вартісну оцінку, економічні й соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності, з іншого, потребують глибоких аналітичних досліджень трудових ресурсів підприємства. У такій ситуації дослідження ефективного використання трудових ресурсів стає вкрай актуальним.

Сучасні проблеми формування і використання трудових ресурсів вимагають подальшого теоретичного та практичного вивчення щодо регулювання чисельності сільського населення, зростання кількісних та якісних характеристик трудових ресурсів, з врахуванням таких процесів, як природний рух, міграція, економічна активність населення, рівень зайнятості, рівень продуктивності праці, конкурентоспроможність.

Проблемі вивчення умов, особливостей, основних чинників та напрямів ефективного використання трудових ресурсів приділяли і приділяють увагу такі вітчизняні вчені, як: Д.П. Богиня, О.А. Бугуцький, М.І. Долішній, С.І.Дорогунцов, Т.А. Заяць, С.М. Злупко, Є.П. Качан, М.А. Козоріз, Г.І.Купалова, Е.М. Лібанова, В.В. Онікієнко, І.Л. Петрова, М.І. Пітюлич, С.М.Писаренко, П.Т. Саблук, У.Я.Садова, Л.К. Семів, Н.М. Суліма, В.К.Терещенко, С.Ю. Трубич, М.В. Шаленко, Л.О. Шепотько, К.І. Якуба та інші. В їх працях викладені важливі аспекти проблем ринкового механізму, формування, розподілу, обміну та використання трудових ресурсів, функціонування ринку праці, управління трудовими ресурсами, соціального захисту громадян.

Основною метою дослідження є розробка рекомендацій з теоретичних та методичних питань відтворення і використання трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві, їх чисельності та складу; розробка заходів, які сприяли б повнішому і ефективнішому використанню тру-дового потенціалу підприємств через підвищення ефективності виробництва в нових умовах господарювання.

Відповідно до мети дослідження були означені такі завдання:

– розкрити поняття трудових ресурсів підприємства

вивчити фактори, які впливають на використання трудових ресурсів підприємства;

– дослідити методичні підходи до оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємства;

– провести аналіз фінансового стану підприємства;

– визначити якісну структуру трудових ресурсів підприємства;

– проаналізувати ефективність використання трудових ресурсів підприємства;

– встановити напрями забезпечення підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.

В ході написання курсової роботи були використані статистичні, економіко-математичні, розрахункові методи дослідження та інші.

Інформаційною базою для проведення аналізу діяльності підприємства є річні звіти підприємства за 2012-2014 роки, періодична та наукова література.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття трудових ресурсів підприємства

Трудові ресурси є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства та його конкурентоздатність. Трудові ресурси надають руху матеріально-речовинним елементам виробництва.

Термін «трудові ресурси» використовується для характеристики працівників підприємства як один з елементів ресурсного потенціалу підприємства.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями та знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності [12, с. 38].

Трудові ресурси підприємства являють сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних рівнів, зайнятих на підприємстві, які входять до його облікового складу. В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше [14,с.123].

Так, Єсінова Н. І. [16,с. 456] зазначає, що "трудові ресурси - працездатна частина населення, яка, володіючи фізичними й інтелектуальними можливостями, здатна виробляти матеріальні блага і надавати послуги". Автори праці [4, с. 96] дотримуються думки, що трудові ресурси є "потенційним ресурсом робочої сили, яким суспільство володіє станом на встановлений момент часу". На думку Грішнової О. А. [5,с. 80], поняття "трудові ресурси" повинне містити кількісне визначення. Вони складаються з населення працездатного віку, крім непрацюючих інвалідів та пільгових пенсіонерів, і осіб молодшого та старшого працездатного віку, які працюють в економіці країни.

Сучасні науковці розглядають поняття «трудові ресурси» не тільки з позицій кількісного їх вираження, як започаткував академік С.Г.Струмілін у радянські часи, а й з огляду на те, що людина є носієм якісних характеристик (здатність використовувати отримані знання, здатність до самовдосконалення, наявність творчого потенціалу).

На нашу думку, термін «трудові ресурси» має включати в себе кількісні, якісні та структурні характеристики. Отже, трудові ресурси - це частина населення країни в працездатному віці, яка володіє необхідними фізичними та розумовими здібностями, має освіту і кваліфікацію, здатна виробляти матеріальні і духовні цінності, здійснювати суспільно - корисну діяльність.

Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на підставі тимчасового трудового договору (контракту).

З огляду на те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, усіх працівників підрозділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема у промисловості до першої групи промислово-виробничого персоналу відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони -- тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово-комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбулаторії, навчальні заклади тощо. [6, с.122]

Такий розподіл персоналу підприємства на дві групи необхідний для розрахунків заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірниками результатів виробничої діяльності (за визначення продуктивності праці береться, як правило, чисельність тільки промислово-виробничого персоналу). Водночас поширення процесів інтеграції промислових систем з банківськими, комерційними та іншими господарськими структурами робить таке групування персоналу все умовнішим. Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники -- це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників. Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти. соціологи тощо.

До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема -- діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо.

Робітники -- це персонал безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур'єрів, гардеробників. [1, с.98]

В аналітичних цілях усіх робітників можна поділити на основних -- тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних -- тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автоматизації чіткі межі між основними та допоміжними робітниками зникають, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає.

Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.

Професія -- це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність -- це більш-менш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки діяльності, характеру продукції чи послуг, що надаються рівня технічного розвитку. Кожна галузь має властиві лише їй професії та спеціальності.

Водночас існують загальні (наскрізні) професії робітників та службовців. Так, наприклад, у харчовій промисловості налічується 850 професій та спеціальностей, а з них тільки близько половини є специфічними для цієї галузі. Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їхніх можливостях виконувати роботи відповідної складності.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи іншій посаді.

Вирізняють спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів середньої кваліфікації (працівники із середньою спеціальною освітою та певним практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники, що займають відповідні посади, наприклад, інженерні та економічні, але не мають спеціальної освіти).

За рівнем кваліфікації робітників поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані й некваліфіковані.

Вони виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку



1.2 Фактори, які впливають на використання трудових ресурсів підприємства

При аналізі забезпечення трудовими ресурсами і рівнем їх використання враховують фондоозброєність і енергоозброєність праці. Чим вищий рівень озброєності робочої сили основними засобами виробництва і енергетичними потужностями, тим більші потенціальні можливості підвищення продуктивності праці, тим менша кількість праці, необхідна для виробництва одного і того самого обсягу продукції. [3]

Загальний показник фондоозброєності праці визначається вартістю основних виробничих фондів на одного працівника. Енергоозброєність відображається сумарною потужністю енергоресурсів у кінських силах на одного середньорічного працівника.

Трудоємність продукції - показник, що характеризує рівень продуктивності живої праці. Це кількість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції (роботи).

Ч=Т/N, (1.1)

N-об'єм виготовленої продукції;

Т-витрати робочого часу на виробництво продукції.

Фондовіддача по підприємству, галузі визначається відношенням товарної, валової або чистої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Показник фондовіддачі (випуск продукції на 1грн. основних фондів) розраховуються по формулі:

Ф0 =NВ /Фср.р. (1.2)

Фср.р.- середньорічна вартість основних фондів, грн.;

N-річний випуск товарної (валової), чистої продукції, грн. [24]

Чим вища фондовіддача, тим краще використовуються основні фонди. Рівень використання трудових ресурсів відображається в показниках продуктивності праці.

Зростання продуктивності праці вважають вирішальною умовою збільшення виробництва продукції. Продуктивність праці вимірюється співвідношенням між кількістю виробленої продукції та затратами живої праці. Підвищення продуктивності праці можливе за умови випереджаючого зменшення продуктивності можливе за умови випереджаючого зменшення потрібної на виробництво кількості живої праці, порівняно з кількістю уречевленої праці: таким чином досягається економія всієї суми праці, яка відображається в собівартості продукції.

Зменшення продукції та зниження собівартості її виробництва за рахунок зростання продуктивності праці - вважається головним напрямком підвищення економічної ефективності виробництва. Це положення дуже актуальне зараз в нових умовах господарювання.

Від продуктивності праці залежить також рівень її оплати і, отже матеріальна зацікавленість працівників у підвищенні результативності виробництва. [6,с.160]

Аналіз продуктивності праці відіграє важливу роль у пошуку резервів зміцнення економіки господарства і підвищення добробуту зайнятих у ньому працівників.

При аналізі вирішуються такі завдання, як проведення оцінки загального рівня продуктивності праці, використання запасу робочого часу, виявлення і визначення розміру впливу окремих факторів і шляхів підвищення ефективності використання праці та коштів на її оплату.

Узагальнюючим показником рівня продуктивності в цілому по господарству є річний видобуток вартості валової продукції у порівняльних цінах на одного середньорічного працівника.

Річний видобуток одного працівника залежить від ступеня використання запасу робочого часу, середньої тривалості праці. Цю залежність можна відобразити формулою:

; (1.3 )

де y - річний видобуток продукції на одного працівника;

x1 - річний запас робочих днів працівника;

x2 - коефіцієнт використання запасу робочого часу;

x3 - середня тривалість відпрацьованого людино-дня в годинах;

x4 - виробіток продукції в розвитку на 1 людино-годину, в грн.

Визначаючи чисельність працівників, необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища:

- ринкову кон'юнктуру, пов'язану з тим чи іншим видом діяльності

- циклічність розвитку економіки, передбачення можливого загальноекономічного спаду;

- регіональні особливості ринку праці (переміщення виробничих потужностей у регіони з більш дешевою робочою силою);

- державні (урядові) програми та замовлення;

- юридичні аспекти (закони, угоди з профспілками);

- можливості використання тимчасового наймання працівників для надомної праці. [25,с. 24с]

До числа інтенсивних відносяться чотири групи факторів:

1. Фактори підвищення науково-технічного рівня виробництва.

2. Фактори підвищення рівня організації виробництва і праці.

3. Фактори підвищення рівня управління виробничо-господарської та невиробничої сфери.

4. Фактори підвищення інтенсивності фізичної і розумової праці працівників.

До числа екстенсивних факторів використання праці відносяться:

- збільшення чисельності робочої сили;

- збільшення часу роботи працівників ;

- ліквідація невиробничих витрат робочого часу.

Отже, де і коли б праця не здійснювалася, вона не мислима без людей, які керуються свідомо поставленими цілями, інтересами, механізм яких визначає в кінцевому розрахунку закономірності суспільного виробництва. Зміст праці полягає в саме сукупності елементів, які характеризують місце, роль, розвиток особистого фактору, трудового процесу і склад трудових функцій працівника, ступень його впливу на ефективність та якість праці, необхідний освітній і професійно-кваліфікаційний рівень. У зв'язку з цим організація праці повинна будуватися на основі врахування мотивів і факторів , які стимулюють участь в праці. Адже саме працівникам належить вирішальна роль в розвитку засобів і предметів праці - основних елементів будь-якого виробництва. Від організованості працівників , їх знань , ініціативі і дисципліни залежить продуктивність праці та ефективність виробництва.

Сьогодні використання трудових ресурсів формується під впливом багатьох факторів і процесів, з якими воно пов'язано прямими і опосередкованими зв'язками. Це вимагає нового підходу до вивчення проблем у використанні трудових ресурсів, аналізу їх функціонування під впливом виробничих та соціально-економічних факторів в умовах реформування економіки.

1.3 Методичні підходи до оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємства

Наявність на підприємстві трудових ресурсів достатньої кількості та якості здатна забезпечувати ефективну роботу підприємства. Саме тому ця категорія ресурсів потребує оцінки його ефективного використання.

Економічна ефективність - це категорія, яка визначає співвідношення корисного результату від діяльності і витрат факторів виробничого процесу. Відповідно економічна ефективність трудових ресурсів визначається відношенням матеріальних благ, які вони виробляють і витрат робочої сили.

Різні аспекти аналізу трудових ресурсів в умовах сучасного ринку України набувають особливого значення, оскільки робоча сила, як уже зазначалося, є однією з конкурентних переваг підприємства та має вартісну оцінку.

Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами проводиться за певними напрямами, що наведені на рис.1.1.

Размещено на http://allbest.ru

Рис.1.1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами[7]

Аналіз кількості та структури працівників починається з оцінки їх відповідності трудомісткості виробничої програми та визначення відхилень фактичної кількості від розрахункової чи минулого періоду. Найважливіші характеристики зміни кількості та структури трудових ресурсів: відносне скорочення приросту кількості працюючих відповідно до зростання обсягу виробництва та фінансових результатів господарської діяльності; підвищення частки робітників у складі промислово-виробничого персоналу як передумови зростання продуктивності його праці.

Оцінка ефективності використання трудових ресурсів передбачає вивчення рівня, структури та динаміки витрат робочої сили.

Проводячи таку оцінку наявних трудових ресурсів, підприємство в разі зниження ефективності їх використання, повинно проаналізувати чинники, що вплинули на таку тенденцію. Визначити фактори зниження ефективності використання трудових ресурсів можна за допомогою методів економічного та статистичного аналізу, які широко застосовуються в практиці на вітчизняних підприємствах.

Вихідними даними для надання такої оцінки є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання [11].

Оцінку рівня забезпеченості підприємства робочою силою надають дані про чисельність персоналу різних категорій і професій, його кваліфікацію й освітній рівень, про витрати робочого часу, кількість виробленої продукції чи виконаних робіт, а також дані про рух особового складу підприємства.

Метою аналізу забезпеченості підприємства трудовими ресурсами є виявлення внутрішніх резервів економії робочої сили у зв'язку з більш раціональним розміщенням працюючих, їхнім завантаженням і використанням відповідно до отриманої професії, спеціальності та кваліфікації.

Аналіз чисельності персоналу проводиться в цілому і за кожною категорією окремо, оскільки роль і значення окремих категорій персоналу у виробничій діяльності підприємства різні.

Аналізуючи чисельність працівників, визначається абсолютна та відносна забезпеченість підприємства робочими кадрами, а також вплив зміни чисельності робітників на виконання виробничої програми.

При аналізі забезпеченості підприємства робочою силою важливим є вивчення руху робочої сили. З цією метою розраховують коефіцієнти обороту з прийому, вибуття кадрів та коефіцієнт плинності кадрів [9].

Коефіцієнт обороту з прийому визначається як відношення прийнятих працівників до середньооблікової кількості штатних працівників.

Коефіцієнт обороту з вибуття розраховується як відношення кількості працівників, що вибули, до середньооблікової кількості штатних працівників.

Коефіцієнт плинності кадрів характеризує надлишковий оборот кадрів. Він розраховується як відношення кількості працівників, що вибули за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працюючих.

Поряд з аналізом наявності та руху чисельності працівників важливо вивчити структуру персоналу основної діяльності та визначити рівень її оптимальності. Для цього порівнюють фактичну питому вагу кожної категорії персоналу в його загальній кількості з необхідною протягом кількох періодів і визначають відхилення [2, с.356]. При цьому визначають причини зміни структури кадрів, вивчають тенденції цього процесу на передових підприємствах.

Для високопродуктивної праці підприємство має бути забезпечене робітниками відповідної кваліфікації. З метою аналізу відповідності кваліфікації робітників складності робіт порівнюють середні тарифні розряди робіт і робітників, розраховані за середньою арифметичною:

Тр = (1.4.)

де Т_р - середній тарифний розряд;

ЧР - чисельність робітників.

Аналіз використання робітників за кваліфікацією базується на зіставленні складності виконуваних за нарядами робіт із розрядом робітників. При цьому визначають середній плановий і фактичний тарифний коефіцієнт та роблять висновок про те, чи відповідає кваліфікація робітника складності виконуваних робіт [13].

Особливу увагу приділяють вивченню повноти використання трудових ресурсів, яку можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу. Аналіз проводять у таких напрямках: аналіз фонду робочого часу й аналіз узагальнювальних показників використання робочого часу (середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником за рік та середня тривалість робочого дня). Під час аналізу визначають відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановлюють конкретні причини можливих відхилень. Такий аналіз необхідно проводити щодо кожної категорії працівників, кожного підрозділу та щодо підприємства в цілому за звітний період і в динаміці.

Величина фонду робочого часу залежить від чисельності робітників, кількості відпрацьованих одним робітником днів у середньому за звітний період і середньої тривалості робочого дня. Ця залежність виражається за формулою:

Фрч = ЧР * т_д*т_рд (1.5)

де Ф_рч - фонд робочого часу;

ЧР - чисельність робітників;

т_д - кількість відпрацьованих днів одним робітником; т_рд - середня тривалість робочого дня;

1. Вивчення конкретних причин втрат робочого часу дають можливість вжити необхідних заходів для їх усунення [13].

Одним з найважливіших аспектів вивчення використання трудових ресурсів є аналіз результатів праці, тобто вимірювання рівня динаміки продуктивності праці та вивчення чинників зростання продуктивності праці.

Продуктивність праці є найважливішим якісним показником використання трудових ресурсів підприємства та головним фактором зростання обсягів виробництва продукції.

Продуктивність праці як економічна категорія являє собою результативність (ефективність) праці, тобто здатність людей виготовляти певну кількість матеріальних благ за одиницю часу [4, с. 195].

Продуктивність праці - це показник її ефективності, результативності праці, що характеризується співвідношенням обсягу продукції; робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, - з іншого [4, с. 107]. Залежно від прямого чи оберненого спів-відношення цих величин маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток (В) та трудомісткість (Т_м). Ці показники визначаються таким чином:

В = (1.6)

Tм = (1.7)

де Q - обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг);

Т - затрати праці на виробництво відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).

Продуктивність праці може розраховуватися на одиницю робочого часу (середньорічний, середньоденний та середньогодинний виробіток одним працюючим), чи на одного працюючого.

2. Зростання продуктивності праці означає підвищення випуску продукції за одиницю робочого часу (людино-година, людино-день, людино-місяць, людино-рік) порівняно з минулим аналогічним періодом [4, с. 199].

Залежно від одиниці виміру обсягу виробництва існують такі методи обчислення продуктивності праці:

1. Натуральний.

2. Вартісний.

3. Трудовий.

При натуральному методі розрахунку продуктивності праці обсяг виготовленої підприємством продукції обчислюють у натуральних вимірниках (в одиницях ваги, об'єму, кількості, довжини). Такий метод встановлює залежність між обсягом виробництва та трудовими витратами, виключає вплив змін в організаційній структурі, якості продукції, дозволяє зіставити затрати праці на однакові вироби в різних цехах підприємства.

При вартісному методі розрахунку продуктивності праці обсяг виготовленої підприємством продукції обчислюють у вартісних вимірниках. Вони є універсальними, оскільки дозволяють порівнювати продуктивність праці при виробництві не зіставних благ. Перевагами вартісного методу є можливість застосування за умов багатономенклатурного виробництва з широким асортиментом виготовлюваної продукції, можливість визначення і характеристики динаміки і рівня продуктивності за асортиментом виготовленої продукції по підприємству з обчисленням темпів зростання за будь-які проміжки часу. Недоліком вартісного методу є те, що необґрунтоване завищення ціни продукції товаровиробниками призводить до фіктивного зростання продуктивності їх праці.

Трудовий метод вимірювання продуктивності праці використовується в умовах випуску на підприємстві різноманітної незавершеної продукції. Як співмірник використовуються нормо-години, тобто кількість праці в людино- годинах, яка потрібна за нормами для виготовлення одиниці продукції. Вказаний показник вільний від впливу ціноутворюючих факторів.

Застосування цього методу потребує добре поставленого нормування праці. При науково - обґрунтованих нормах цей метод точно характеризує динаміку продуктивності праці.

З метою визначення динаміки або характеристики виконання плану за продуктивності праці розраховуються індекси продуктивності праці, які є відносними величинами [8, с. 109].

Оцінку ефективності використання трудових ресурсів можна визначати за допомогою урахування взаємозв'язку між показниками продуктивності праці та прибутком. Про високу оцінку ефективності свідчать високі темпи приросту прибутку і продуктивності праці одночасно. Всі інші варіанти - про неефективне використання факторів виробництва взагалі, в т.ч. і трудових ресурсів.

Визначення рівня ефективності використання трудових ресурсів за запропонованою методикою дасть можливість визначити напрямки під-вищення ефективності їх використання.

Висновки до розділу 1

В результаті дослідження зазначеної теми було з'ясовано, що термін «трудові ресурси» включає у це поняття і професійні навички, і рівень освіти, і фізичні та інтелектуальні здібності. Провівши дослідження запропонованих методик оцінки ефективності використання трудових ресурсів, було зроблено висновок, що всі вони є недосконалими і не враховують повною мірою всіх аспектів поняття « трудові ресурси». трудовий фінансовий рентабельність

Складовими аналізу використання трудових ресурсів виступають чисельність працівників, рівень забезпеченості ними підприємства, їх склад і структура, показники руху робочої сили, продуктивності праці, використання робочого часу тощо. Система трудових показників дає можливість поєднати та пов'язати окремі показники між собою, а їх аналіз дозволяє оцінити вплив кожного окремого й усієї сукупності показників на загальну результативність праці. Найпоширенішим показником оцінки використання трудових ресурсів є продуктивність праці, але ми вважаємо, що ефективність використання трудових ресурсів є більш широким поняттям ніж її продуктивність. Вона розкриває ті сторони результативності праці, які не відображені в показниках продуктивності праці, враховує кількість і корисність виготовленої продукції більшою мірою ніж продуктивність праці.

На нашу думку, при оцінці ефективності використання трудових ресурсів необхідно обирати методику, яка б враховувала всі виробничі та соціально - економічні витрати на утримання трудових ресурсів.

Підприємства повинні бути зацікавлені в якнайшвидшому усуненні усіх недоліків в роботі працівників та використанні виявлених резервів, оскільки це дозволить підвищити ефективність праці, а це, у свою чергу, покращить результати діяльності підприємства.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Історія створення та розвитку підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичівський пивоварний завод» (надалі - Товариство) створене у 2007 р. на базі ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» в процесі реорганізації підприємства в 2006 році в місті Бердичеві, зареєстрованого виконкомом Бердичівської міської ради 01.03.1995 р. Яке, в свою чергу було правонаступником орендного підприємства «Бердичівський пивоварний завод», що створене в процесі приватизації, згідно наказу № 1-3П від 9 грудня 1994 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичівський пивоварний завод» створене рішенням загальних зборів учасників про заснування Товариства відповідно до Закону України «Про господарські товариства» Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України та інших нормативно - правових актів України.

Місцезнаходження товариства визначається за місцем державної реєстрації: 13300, Україна, м. Бердичів, Житомирська область, вул. К. Лібкнехта, 114.

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах його власників.

Предметом діяльності Товариства є:

- виробництво пива, екстракту хмелю, солоду пивоварного;

- видобування та розлив природної столової води;

- виробництво алкогольних напоїв

Загальну структуру управління утворює сукупність всіх посад виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємств рис. 2.1.

Рис. 2.1 Структура управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський пивоварний завод» лінійно-функціонального типу

Організаційна структура управління підприємством є лінійно-функціональною, яка спирається на розподіл повноважень функцій управління по горизонталі та прийняття рішень по вертикалі.

Органами управління є Загальні збори учасників.

До компетенції Загальних зборів учасників товариства належить визначення основних напрямків діяльності підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, визначення організаційної структури підприємства, затвердження статуту та внесення до нього змін і доповнень та багато інших питань.

Виконавчий директор є виконавчим органом товариства і здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю.

Виконавчий директор очолює підприємство. Його першим заступником є головний інженер, який керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки і технології виробництва, проводить технічну підготовку та обслуговування виробництва, розробку заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни.

Постачальницько-збутовою діяльністю займається заступник виконавчого директору по збуту і постачанню. Він здійснює керівництво господарсько-фінансовою діяльністю підприємства по матеріально-технічному забезпеченню, заготівлі і збереженні сировини, збуту продукції, ефективне і раціональне використання ресурсів. Забезпечує своєчасне заключення договорів з постачальниками сировини та споживачами продукції, виконання завдань і обов'язків по поставках продукції (кількості, асортименту, якості строкам).

Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст, який відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконанням планових завдань, проводять аналіз діяльності товариства, забезпечує проведення робіт по підвищенню економічного результату всіх видів діяльності підприємства, своєчасну розробку заходів по ефективному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, прискоренню темпів росту продуктивності праці, зменшенню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва, усунення втрат.

Економіст по праці розробляє проекти перспектив і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, пошук пропозицій по їх удосконаленню.

Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотриманням фінансової дисципліни, складанням звітів та балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія.

Функції контролю якості продукції, запобігання браку, виконання робіт у відповідності з вимогами стандартів і технічних умов, розробки та впровадження систем управління якістю покладені на завідуючого лабораторії. Головний механік забезпечує безперервну і технічно правильну експлуатацію та надійну роботу обладнання, утримання в робочому стані на високому рівні.

Організує забезпечує підвищення технічного рівня, технологічної підготовки і технічного переозброєння виробництва, скорочення витрат сировини, матеріалів, праці, підвищення якості продукції. Забезпечує удосконалення технології виробництва продукції, повне використання потужності обладнання. Здійснює заходи по атестації і раціоналізації робочих місць, бере участь по розробці проектів по підвищенню ефективності виробництва, впровадженню наукової організації праці.

Заступник виконавчого директору по техніці безпеки та охорони праці здійснює контроль за створенням безпечних і здорових умов праці на підприємстві, проведенням заходів по охороні праці, додержанням діючого законодавства, інструкцій, правил і норм по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту і охороні навколишнього середовища, за наданням робітникам пільг і компенсацій по умовах праці.

Усі соціально-економічні, виробничі та трудові відносини на підприємстві регулюються, укладеним згідно з чинним законодавством України Галузевої, Регіональними угодами, колективним договором. Всі організаційні підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому.

Виробнича структура підприємства зображена на рис. 2.2.

Рис 2.2. Виробнича структура підприємства

Окрім наведених на рис.2.2, на підприємстві функціонують слідуючи підрозділи: компресорно-силова дільниця, бухгалтерія, інженерна служба, адміністрація.

Отже, підприємство функціонує на ринку пивоварної галузі і спеціалізується на виготовлені пива пляшкового і КЕГах. Структура управління підприємством відноситься до лінійно-функціонального типу. Основною вимогою до структури є забезпечення раціональнішого сполучення в часі і просторі всіх елементів та їх ланок виробничого процесу.



2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Обсяги виробництва продукції ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» впродовж 2010-2014 рр. наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Обсяги виробництва продукції ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Відхилення 2014 р. до 2010 р.,	Відхилення 2014 р. до 2013 р.,
						+/-	%	+/-	%
Валова продукція в діючих цінах звітного року, тис. грн.	37856,0	40852,0	56522,0	62891,0	74561,0	36705,0	97,0	11670,0	18,6
Валова продукція в порівняльних цінах, тис. грн.	25867,0	31256,0	41657,0	49862,0	57885,0	32018,0	123,8	8023,0	16,1
Пиво всього, тис. дал., в т.ч.:	1568,0	1736,0	2288,0	1802,0	2365,0	797,0	50,8	563,0	31,2
пляшкове, тис. дал.	589,0	695,0	917,0	853,0	1078,0	489,0	83,0	225,0	26,4
в КЕГах, тис. дал.	305,0	353,0	467,0	362,0	502,0	197,0	64,6	563,0	31,2
в ПЕТ-пляшках 1 л, тис. дал.	652,0	664,0	876,0	551,0	745,0	93,0	14,3	225,0	26,4
в ПЕТ-пляшках 0,45 л, тис. дал.	22,0	24,0	28,0	36,0	40,0	18,0	81,8	140,0	38,7
Солод пивоварний, т	769,0	795,0	1049,0	1053,0	1089,0	320,0	41,6	194,0	35,2

Дані таблиці 2.1 свідчать, що в 2014 році, порівняно з 2010 роком обсяги виробництва пива на підприємстві збільшилися на 797 тис. дал., або на 50,8% внаслідок зростання обсягів виробництва пляшкового пива на 83%, пива в КЕГах на 64,6%, пива в ПЕТ-пляшках об'ємом 1 л. на 14,3% та пива в ПЕТ-пляшках 0,45 л. на 81,8%. Порівняно з 2013 роком, у 2014 році виробництво пива також зросло (на 31,2%), а саме, пива в ПЕТ-пляшках 0,45 л. на 38,7%.

Товарна продукція підприємства в діючих цінах впродовж досліджуваного періоду на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» зростала. Так у 2014 році по відношенню до 2010 року вона збільшилась на 97%, а порівняно з 2013 роком - на 18,6%, і становила 74561,0 тис. грн. Солод пивоварний у 2014 році зріс на 35,2% або на 194 т. по відношенню до 2013 року та на 320 т. порівняно з 2010 роком.

Так чином, необхідно відмітити, що ТОВ «Бердичівський пивзавод» - сучасне підприємство з виробничою потужністю 1800 тис. дол., яке з кожним роком збільшує виробництво своєї продукції.

Основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ «Бердичівський пивзавод» за 2010-2014 рр. представлено в табл. 2.2, і розраховано на основі фінансової звітності.

Таблиця 2.2

Основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2014 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Відхилення 2014 р. до 2010 р.,	Відхилення 2014 р. до 2013 р.,
						+/-	%	+/-	%
Чистий доход, тис. грн.	37390,0	40367,0	47042,0	50532,0	57931,0	20541,0	54,9	7399,0	14,6
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	25655,0	30481,0	36576,0	38671,0	45716,0	20061,0	78,2	7045,0	18,2
Валовий прибуток, тис. грн.	11735,0	9886,0	10466,0	11861,0	12215,0	480,0	4,1	354,0	3,0
Чистий прибуток, тис. грн.	5801,0	3905,0	4372,0	7689,0	8370,0	2569,0	44,3	681,0	8,9
Середньорічна вартість активів, тис. грн.	19293,5	24412,5	28970,5	33591,0	39510,0	20216,5	104,8	5919,0	17,6
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	8991,5	12396,5	14366,0	16921,5	21873,5	12882,0	143,3	4952,0	29,3
Середньооблікова чисельність працівників, чол.	160	164	163	161	152	-8	-5,0	-9,0	-5,6
Продуктивність праці, тис. грн./чол.	233,7	246,1	288,6	313,9	381,1	147,4	63,1	67,2	21,4
Фондовіддача	4,2	3,3	3,3	3,0	2,6	-1,6	-38,1	-0,4	-13,3

Протягом періоду відбувається збільшення обсягу чистого доходу підприємства у 2014 році на 20541,0 тис. грн. в порівнянні з 2010 роком та на 7399,0 тис. грн. по відношенню до 2013 року. Собівартість протягом 2010-2014 років зменшилась на 78,2%, це зумовлено в основному збільшенням обсягу виробництва продукції.

Положення ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» є достатньо стійким, враховуючи зростання валового прибутку за аналізований період на 480,0 тис. грн. (4,1) та чистого прибутку - на 2569,0 тис. грн. (844,3%), проте у 2011 році порівняно з 2010 роком він зменшився, але починаючи з 2012 року почав зростати, що є позитивною тенденцією, адже збільшуючи прибуток, у підприємства зростає рентабельність і відповідно покращується його репутація на ринку, це в свою чергу може призвести до позитивних наслідків.

Якщо говорити про середньооблікову чисельність працюючих, то вона зменшилась на 11 чоловік. Це зменшення відбулося за рахунок робочих, склад адміністративного персонал у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» залишився незмінним. Дана ситуація пояснюються тим, що у 2014 році, порівняно з 2010, з'явилися нові обладнання, які замінили людські ресурси.

Продуктивність праці підприємства у 2014 році зросла на 63,1% порівняно з 2010 роком та на 21,4% - порівняно з 2012 роком. Фондовіддача, навпаки, знизилась: у 2014 році порівняно з 2010 роком - на 1,6 п., у 2014 році по відношенню до 2012 року - на 0,4 п., що говорить про зниження ефективності використання основних засобів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Отже, ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» має стійкі тенденції покращення фінансово-економічних показників.

Для більш детальної характеристики фінансової стійкості ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» необхідно також провести аналіз відносних показників, що характеризують фінансову стійкість (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Відносні показники фінансової стійкості ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2014 рр.*

Показники	Норм. знач.	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Відхил. 2014 р. до 2010 р.,+/-	Відхил. 2014 р. до 2013 р., +/-
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	> 0,5	0,93	0,91	0,92	0,94	0,92	-0,01	-0,02
Коефіцієнт фінансової стабільності	> 1,0	13,41	9,53	12,15	14,43	11,31	-2,10	-3,12
Коефіцієнт фінансової залежності	< 2	0,07	0,10	0,08	0,07	0,09	0,02	0,02
Коефіцієнт фінансування	< 0,5	0,07	0,10	0,08	0,07	0,09	0,02	0,02
Коефіцієнт маневрування власного капіталу	> 0,5	0,41	0,42	0,45	0,43	0,34	-0,07	-0,09
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами	> 0,1	5,43	4,02	5,47	6,27	3,60	-1,83	-2,67
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	> 0,5	0,93	0,91	0,92	0,94	0,92	-0,01	-0,02
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	< 0,5	0,07	0,09	0,08	0,06	0,08	0,01	0,02
Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів	зростання	0,19	0,22	0,13	0,15	0,15	-0,04	0,00
Коефіцієнт ефективності власного капіталу	зростання	0,20	0,24	0,14	0,16	0,20	0,00	0,04

На підставі розрахунків, наведених у таблиці 2.4, можна зробити наступні висновки щодо фінансової стійкості ТОВ «Бердичівський пивзавод».

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) на протязі аналізованого періоду не має чіткої тенденції. Загалом, у 2014 році відносно 2010 року він зменшився на 0,01 пункти, а відносно 2013 року - на 0,01 п. Проте знаходився весь час вище нормативного значення - 0,5, що свідчить про незалежність підприємства від позикових джерел.

Щодо коефіцієнта фінансової стабільності підприємства, то він у 2014 році мав значення 11,31, що менше ніж у 2010 та 2013 рр. на 2,10 та 3,12 пункти відповідно, але відповідав нормативному значенню - >1. Це означає, що підприємство може покрити свої зобов'язання за рахунок власних коштів. Проте його зменшення, говорить про те, що ТОВ «Бердичівський пивзавод» необхідно вживати заходи щодо його збільшення і утримання позитивних тенденцій до зростання.

Коефіцієнт фінансової залежності показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. У 2014 році цей показник збільшився по відношенню до 2010 року на 0,02 п., а порівняно з 2013 роком - на 0,02 п., і становив 0,09. Це говорить про те, що 0,09 грн. загальної вартості майна ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» припадає на 1 грн. власних коштів. Протягом досліджуваного періоду коефіцієнт фінансової залежності не перевищував нормативного значення - 2.

Про коефіцієнт фінансування (фінансового ризику) можна сказати, що його значення впродовж досліджуваного періоду були такі ж як і значення коефіцієнта фінансової залежності, що пояснюється відсутністю у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» довгострокових зобов'язань. За 2010-2014 рр. значення цього коефіцієнту не перевищувало гранично допустимого - менше 0,2, і у 2014 році становило 0,09.

Для оцінки ступеню мобільності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт маневреності власного капіталу, який показує, яка частка власних джерел використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка в накопичення. Його нормативне значення становить більше 0,5.

На ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» цей показник у 2010-2014 роках знаходився на рівні нижче нормативного значення, і у 2014 році становив 0,34, що менше на 0,07 п. ніж у 2010 році та на 0,09 ніж у 2012 році. Це свідчить про негативні зміни на підприємстві, адже ступінь мобільності використання власних коштів знижується. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами показує, наскільки запаси і витрати фінансуються за рахунок власного оборотного капіталу. Даний показник на пивоварному заводі за аналізований період знизився на 1,83 п.

Але, незважаючи на це, впродовж 2010-2014 рр. значення цього коефіцієнту значно перевищувало нормативне значення - більше 0,1, що вказує на незалежність ТОВ «Бердичівський пивзавод» від позикових джерел формування запасів і витрат, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства.

Впродовж 2011-2013 рр. він мав тенденцію до зростання. Але у 2014 році значення цього показника зменшилось по відношенню до 2013 року на 0,02. У 2014 році коефіцієнт концентрації власного капіталу становив 0,92, що менше ніж у 2010 році на 0,01 п.

По відношенню до 2013 року значення цього показника було менше на 0,02 п., але залишалось вищим за нормативне значення - більше 0,5. Це говорить про те, що ТОВ «Бердичівський пивзавод» має високу можливість виконувати свої зовнішні зобов'язання за розрахунок використання власних коштів, про незалежність його від позикових коштів. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу у 2014 році збільшився на 0,01 п. по відношенню до 2010 року, і становив 0,08, що відповідає нормативному значенню - менше 0,5.

Це явище було спричинене відсутністю довгострокових зобов'язань підприємства за 2010-2014 рр. Значення цього показника у 2014 році говорить про те, що 0,08 - це частка позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно ТОВ «Бердичівський пивзавод». Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів у 2014 році зменшився порівняно з 2010 роком на 0,04 п., що є негативним явищем для ТОВ «Бердичівський пивзавод».

Але порівняно з 2013 роком, цей коефіцієнт залишився незмінним, що свідчить про стабільне використання фінансових ресурсів заводу. Коефіцієнт ефективності власного капіталу у 2014 році по відношенню до 2010 року залишився незмінним, проте порівняно з 2012 роком, він збільшився на 0,04 п., що говорить про збільшення ефективності використання власного капіталу ТОВ «Бердичівський пивзавод».

Таким чином, проаналізувавши відносні показники фінансової стійкості ТОВ «Бердичівський пивзавод», можна зробити висновок, що за аналізований період майже всі показники відповідали нормативним значення, окрім коефіцієнта маневрування власного капіталу, що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємства.

Важливо відмітити, що у 2013 році ТОВ «Бердичівський пивзавод» було найбільш стійким у порівнянні з іншими аналізованими роками. Загалом всі відносні показники свідчать про високу стійкість фінансового стану ТОВ «Бердичівський пивзавод».

Але якщо порівнювати ситуацію 2014 року з 2013, то вона дещо погіршилась, тобто спостерігається поступове зниження відносних показників фінансової стійкості.

Аналіз беззбитковості дозволяє оцінити, наскільки підприємство далеко пішло від порога рентабельності в зону прибутку. Чим нижче точка беззбитковості, тим підприємство більш підготовлено до різних несприятливих економічних явищ.

У разі будь-яких непередбачених збоїв в роботі організації, або ж погіршення стану зовнішнього середовища - у фірми є шанс залишитися в зоні прибутку, або ж збитки будуть менше ніж вони могли б бути, якби організація була близька до зони збитковості і запас фінансової міцності був б невеликим.

Взаємозв'язок основних показників аналізу беззбитковості можна показати на прикладі табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Розрахунок порогу рентабельності і беззбитковості ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2014 рр.

...

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Відхилення 2014 р. до 2010 р.,	Відхилення 2014 р. до 2013 р.,
						+/-	%	+/-	%
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	55355,0	59639,0	69764,0	84388,0	96745,0	41390	74,8	12357,0	14,6
Змінні витрати, тис. грн.	27856,0	32655,0	38490,0	40601,0	47757,0	19901,0	71,4	7156,0	17,6
Маржинальний прибуток, тис. грн.	27499,0	26984,0	31274,0	43787,0	48988,0	21489,0	78,1	5201,0	11,9
Коефіцієнт маржинального прибутку	0,5	0,5	0,4	0,5	0,5	0,0	0,0	0,0	0,0
Постійні витрати, тис. грн.	4159,0	4052,0	4527,0	5433,0	5814,0	1655,0	39,8	381,0	7,0
Беззбитковий обіг, тис. грн.	8318,0	8104,0	11317,5	10866,0	11628,0	3310,0	39,8	762,0	7,0
Запас фінансової стійкості, тис. грн.	47037,0	51535,0	58446,5	73522,0	85117,0	38080,0	81,0	11595,0	13,6
Запас надійності, %	0,9	0,9	0,9	0,9	0,9	0,0	0,0	0,0	0,0
Коефіцієнт беззбитковості,	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,0	0,0	0,0	0,0

Страница:

•  1 
•  2 

дипломная работа "Внутрішній економічний механізм підприємства" скачать

Подобные документы

• Аналіз трудових ресурсів відокремленого підрозділу державного підприємства "Шахтарськантрацит"

  Сутність трудових ресурсів, принципи їх формування в сучасних умовах господарювання. Оцінки ефективності використання персоналу підприємства ВП "Шахтоуправління ім. 17-го партз’їзду". Фактори формування резервів підвищення продуктивності праці.
  
  курсовая работа [477,6 K], добавлен 09.10.2011
  

• Загальна характеристика роботи ВАТ "Бердичівський пивоварний завод"

  Організаційно-виробнича характеристика ВАТ "Бердичівський пивоварний завод". Історія створення підприємства. Технологія виробництва продукції. Ефективність використання ресурсів. Розрахунок ціни й собівартості продукції. Фінансова діяльність підприємства.
  
  отчет по практике [233,8 K], добавлен 26.03.2013
  

• Ефективність використання ресурсів підприємства

  Ефективність використання ресурсів підприємства. Господарська діяльність підприємства, використання окремих видів ресурсів. Показники підвищення ефективності підприємства. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства.
  
  курсовая работа [112,3 K], добавлен 16.11.2008
  

• Підвищення продуктивності праці на підприємстві ВАТ "Сумський завод продовольчих товарів"

  Аналіз фінансово-економічної діяльності і рівня ефективності використання трудових ресурсів на ВАТ "Сумський завод продовольчих товарів". Визначення показників і резервів підвищення продуктивності праці. Використання стимулювання, як механізму її росту.
  
  курсовая работа [92,2 K], добавлен 23.07.2010
  

• Рентабельність сільськогосподарського виробництва і шляхи її підвищення (на прикладі ТОВ "Сухоліське" с. Сухоліси Київської області)

  Поняття і економічна суть показника рентабельності сільського господарства. Оцінка ефективності використання ресурсів підприємства і аналіз рівня рентабельності виробництва ТОВ "Сухоліське". Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
  
  курсовая работа [230,6 K], добавлен 09.11.2013
  

• Економічний аналіз діяльністі підприємства на прикладі ТзОВ "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)"

  Загальна характеристика підприємства. Аналіз складу і структури основних виробничих засобів, довгострокових фінансових інвестицій. Рух трудових ресурсів на підприємстві, дослідження продуктивності праці. Аналіз матеріальних ресурсів підприємства.
  
  отчет по практике [85,2 K], добавлен 18.09.2010
  

• Характеристика підприємства ВАТ "Славутський солодовий завод" та аналіз його діяльності

  Стисла характеристика підприємства, його організаційна структура та основний вид зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз виробництва та реалізації продукції, оцінка фінансового стану. Система оподаткування заводу. Характеристика трудових ресурсів.
  
  курсовая работа [125,6 K], добавлен 25.05.2009
  

• Ефективність використання ресурсів підприємства

  Стан використання виробничих і трудових ресурсів підприємства. Підвищення ефективності використання трудових та виробничих ресурсів, їх вплив на результат господарської діяльності. Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню використання ОВФ.
  
  курсовая работа [93,5 K], добавлен 16.11.2008
  

• Продуктивність праці як узагальнюючий показник ефективності використання трудових ресурсів

  Поняття і значення продуктивності праці у збільшенні обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. Методика визначення показників продуктивності праці. Динаміка показників продуктивності і оплати праці ТОВ АПК "Розкішна", шляхи їх підвищення.
  
  курсовая работа [115,8 K], добавлен 03.03.2013
  

• Діяльність ТОВ "Бердичівський пивоварний завод"

  Загальна характеристика підприємства ТОВ "Бердичівський пивоварний завод", оцінка його інвестиційно-інноваційної діяльності та системи комунікацій. Реалізація функцій управління на заводі. Аналіз ринку пива та особливостей подальшого розвитку галузі.
  
  отчет по практике [2,1 M], добавлен 21.01.2014
  

• Підвищення використання виробничих та трудових ресурсів підприємства

  Показники ефективності використання основних фондів, оборотних засобів та трудових ресурсів на підприємстві. Заходи по поліпшенню екстенсивного і інтенсивного використання ОВФ, прискоренню оборотності оборотних коштів та підвищенню продуктивності праці.
  
  курсовая работа [116,8 K], добавлен 15.03.2013
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

  Аналіз виробничих і трудових ресурсів підприємства. Розробка калькуляції ціни одиниці продукції. Нарахування амортизації по основних засобах. Формування бюджету поточних затрат. Управління прибутком підприємства. Підвищення ефективності оборотних фондів.
  
  курсовая работа [752,8 K], добавлен 08.11.2014
  

• Підвищення конкурентоспроможності підприємства на прикладі ПРАТ "Костопільський завод скловиробів"

  Організаційно-економічна характеристика підприємства ПРАТ "Костопільський завод скловиробів". Аналіз ефективності використання трудових ресурсів і оборотних коштів підприємства. Ліквідність виробництва і підвищення конкурентоспроможності фірми.
  
  отчет по практике [240,4 K], добавлен 15.06.2014
  

• Економічний аналіз роботи підприємства

  Аналіз виробництва продукції, товарів, робіт, динаміки та структури діяльності підприємства. Оцінка виробничого потенціалу, використання трудових ресурсів і оплати праці. Динаміка і структура операційних витрат. Фінансовий аналіз діяльності підприємства.
  
  контрольная работа [252,2 K], добавлен 18.05.2010
  

• Ефективне використання трудових ресурсів

  Визначення продуктивності праці як це показника результативності та ефективності виробництва. Показники ефективності функціонування підприємства. Розрахунок фонду роботи на основі складання балансу робочого часу. Персонал підприємства, склад і структура.
  
  курсовая работа [126,1 K], добавлен 12.02.2011
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

  Розрахунок показників ефективності використання виробничих і трудових ресурсів. Оцінка техніко-економічної інформації, виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, методика впровадження заходів і управління ними.
  
  курсовая работа [638,9 K], добавлен 18.11.2014
  

• Аналіз використання підприємством ресурсів

  Показники ефективності господарської діяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів, напрямки оцінки даного процесу та критерії. Техніко-економічна характеристика підприємства і показники його роботи, підвищення ефективності діяльності.
  
  курсовая работа [60,0 K], добавлен 12.04.2014
  

• Економічний аналіз підприємства на прикладі ВАТ "Харківський верстатобудівний завод"

  Основні техніко-економічні показники діяльності ВАТ "Харківський верстатобудівний завод". Аналіз формування і розміщення капіталу, випуску і конкурентноздатністі продукції, використання трудових ресурсів на підприємстві, майнового стану підприємства.
  
  отчет по практике [261,4 K], добавлен 04.04.2009
  

• Покращення фінансового стану підприємства

  Фінансово–економічні результати діяльності підприємства: економічна сутність балансу, показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз прибутків та збитків підприємства, оцінка рентабельності. Шляхи покращення фінансового стану ТОВ "Поліграфіст".
  
  курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.01.2010
  

• Продуктивність праці на підприємстві

  Оцінка ефективності використання трудових ресурсів ЗАТ "Техмашсервіс". Аналіз забезпеченості та структури кадрів на підприємстві. Факторний аналіз продуктивності праці та розрахунок економічної ефективності виробництва. Стан охорони праці на підприємстві.
  
  дипломная работа [382,4 K], добавлен 05.02.2013
  

Другие документы, подобные "Внутрішній економічний механізм підприємства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам