Ефективність оптимізації виробничої програми підприємства на прикладі ПАТ "Оболонь"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Факультет економіки і менеджменту

Кафедра прикладної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему:

«ЕФЕКТИВНІСТЬ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА» (НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ОБОЛОНЬ»)

Виконав студент

Денної форми навчання Бровченко Ілля Тарасович

Науковий керівник доц. Левченко Ю.Г.

Київ - 2013

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи оптимізації виробничої програми підприємства

1.1 Суть виробничої програми підприємства та її основні показники

1.2 Планування виробничої програми та її виробнича потужність

1.3 Аналіз виробничої програми

1.4 Висновок до розділу І

Розділ ІІ. Сучасний стан підприємства та аналіз оптимізації виробничої програми підприємства на ПАТ «Оболонь»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Оболонь»

2.2 Аналіз господарської діяльності підприємства ПАТ «Оболонь»

2.3 Оцінка фінансового стану

2.4 Аналіз оптимізації виробничої програми на підприємстві ПАТ «Оболонь»

2.5 Висновок до розділу ІІ

Розділ ІІІ. Шляхи та напрями оптимізації виробничої програми підприємства

3.1 Підвищення ефективність оптимізації виробничої програми

3.2 Розробка оптимальної виробничої програми

3.3 Висновок до розділу ІІІ

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні умови ринкового господарювання значною мірою відрізняються від умов планової економіки. Для великої кількості українських підприємств є характерною відсутність адекватних умовам ринку інструментів управління виробничою програмою. Необхідність розробки нових механізмів функціонування виробництва та розробки його моделі, роблять проблему ефективного управління та оптимізації виробничої програми підприємства однією з найактуальніших для сучасної української економіки.

Огляд праць цілого ряду вітчизняних та зарубіжних авторів, серед яких О. Бабо, М. Вудкок, Г. Друкер, Е. Долан, К.О. Багриловський, О.О. Бабордіна, свідчить про те, що в наукових працях велика дослідників увага приділяється обговоренню питань пов'язаних з програмою підприємства. Проте, проблеми оптимізації виробничої програми підприємства все ще залишаються актуальними і саме тому потребують наукового та систематизованого підходу до їх вивчення. Особливо гостро стоять питання, що стосуються ресурсного обґрунтування виробничої програми, а саме ролі виробничих критеріїв у її формуванні. Саме цим і пояснюється актуальність обраної теми.

Метою курсової роботи є обґрунтування ролі виробничих критеріїв у формуванні оптимальної виробничої програми, що є надзвичайно актуальним для підприємств України на сучасному етапі розвитку.

Завдання курсової роботи, оптимізувати виробничу програму підприємства.

Виробнича програма підприємства визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов'язаний з планом по праці і заробітній платі, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.

Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Суть виробничої програми підприємства та її основні показники

Виробництво і реалізація продукції для забезпечення потреб населення є метою діяльності підприємства, за умови, що підприємство одержує прибуток. Тому планування виробництва і реалізації продукції є основним розділом тактичного плану, на основі якого складається виробнича програма підприємства.

Отже, виробнича програма -- це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися таких вимог:

- правильного визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживача;

- повного ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;

- обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами і, насамперед, виробничою потужністю.

- Виробнича програма включає в себе:

- план виробництва продукції (за номенклатурою, асортиментом, кількістю та терміном постачань);

- план збуту продукції;

- розрахунок виробничої потужності.

В основу розробки виробничої програми має бути покладена реальна потреба в конкретній продукції. На рівні промислового підприємства конкретизація потреби в продукції забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів за розгорнутою номенклатурою виробів.

Виробнича програма є основою для складання наступних розділів плану підприємства:

- технічного розвитку й організації виробництва;

- підвищення економічної ефективності виробництва;

- капітальних вкладень;

- капітального будівництва;

- матеріально-технічного забезпечення;

- праці та кадрах;

- собівартості, прибутку та рентабельності;

- фондів економічного стимулювання;

- соціального розвитку;

- заходів з охорони природи;

- фінансового.

Для обґрунтування і правильного формування виробничої програми підприємства у бізнес-плані необхідно надати таку інформацію:

- характеристика пропонованої продукції;

- оцінка можливих ринків збуту та конкурентів;

- стратегія маркетингу.

Формування виробничої програми підприємства базується на таких елементах:

- на основі вивчення, аналізу та перспективи розвитку ринкового попиту підприємством укладаються зі споживачами-покупцями (торговельними підприємствами, посередниками, біржами) угоди на постачання певних видів продукції;

- державні контракти є засобом забезпечення потреб споживачів, що фінансуються за рахунок Державного бюджету, та поновлення державного резерву (при цьому держава гарантує оплату поставок продукції та забезпечує її виробництво найважливішими ресурсами);

- державні замовлення є засобом стимулювання збільшення виробництва у пріоритетних галузях, впровадження нових технологій, випуску дефіцитних видів продукції, державної підтримки важливих наукових досліджень (держава може надавати пільги підприємствам-виробникам, але не забезпечує їх фінансовими ресурсами);

- портфель замовлень на продукцію інших споживачів формується на основі контрактів між підприємствами-виробниками і підприємствами-споживачами та відображає його постійні прямі господарські зв'язки (такі контракти періодично переглядаються та поновлюються);

- частина продукції підприємства може споживатися безпосередньо ним самим (у виробничій програмі повинні враховуватися потреби підприємства, які визначаються на основі балансів матеріальних ресурсів, що відображають потребу у них та джерела її покриття).

При розробці виробничої програми передбачається досягнення необхідних темпів зростання виробництва; освоєння нових видів продукції; раціональний розподіл продукції, що випускається, по календарних термінах. Основна увага приділяється підвищенню ефективності виробництва, досягненню беззбитковості по збитковій частині номенклатури. Передбачається відновлення фондів і впровадження нової техніки, підвищення використання виробничої потужності, зростання продуктивності праці.

Виробнича програма у вартісному виразі розробляється підприємством по товарній продукції в порівнювальних цінах. Для планування інших показників (прибутку, собівартості) товарна продукція визначається в діючих цінах підприємства. Отже, в основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою й асортиментом.

Номенклатура -- це перелік назв окремих видів продукції.

Асортимент -- це різновидність виробів у межах даної номенклатури.

Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою.

Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень.

Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання договорів поставок.

Натуральні показники, зазвичай, представляються у фізичних одиницях виміру (метри, штуки, тони і т. д.). Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах з урахуванням якісної характеристики товарів.

На основі виробничої програми в натуральному виразі визначають вартісні показники: товарну, валову продукцію у порівнюваних цінах, товарну і реалізовану продукцію у діючих цінах підприємства.

Отже, обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

де ОВ -- обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;

ОП -- обсяг поставок у натуральних одиницях;

Зп -- запаси продукції на складі на початок планового року у натуральних одиницях;

Зк -- запаси продукції на складі на кінець планового року у натуральних одиницях.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Найважливішим показником виробничої програми є товарна продукція. Вона включає до свого складу всю виготовлену в плановому або попередньому періодах продукцію, що відповідає стандартам, технічним умовам, прийнята у ВТК, упакована і підготовлена до реалізації:

де ТП -- товарна продукція;

ГП -- готова продукція;

Н -- напівфабрикати, які поставляються на сторону;

П п.х -- послуги промислового характеру;

Т н.с -- товари народного споживання;

Р к.б -- роботи з капітального будівництва, які виконуються власниками;

П д.г -- продукція допоміжних господарств, призначена для реалізації «на сторону»;

Р с.к. -- середні та капітальні ремонти, що виконуються власними силами.

Товарна продукція оцінюється в діючих оптових цінах, по собівартості, в натуральних показниках, у трудових показниках (для внутрізаводського планування).

Наступним показником виробничої програми є валова продукція, що включає до свого складу всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності:

де ВП -- валова продукція;

НЗВ п -- вартість залишків незавершеного виробництва на початок планового періоду;

НЗВ к-- вартість залишків незавершеного виробництва на кінець планового періоду;

І п -- вартість інструменту для власних потреб на початок планового періоду;

І к -- вартість інструменту для власних потреб на кінець планового періоду.

Це найбільш загальний показник, який відображає всю роботу підприємства.

Валову продукцію можна також обчислити за такою формулою:

де ВО -- валовий оборот підприємства;

ВЗО -- внутрішньозаводський оборот підприємства.

Валовий оборот підприємства -- це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрішньозаводський оборот -- це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині його для подальшої переробки.

Вимірюється валова продукція в діючих оптових цінах, за собівартістю та в нормо-годинах. За показником валової продукції визначається потреба в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, необхідних для виконання виробничої програми. Валові показники мають істотний недолік, що спотворює об'єктивну оцінку роботи підприємства: у них враховуються витрати минулої праці (матеріальні витрати й амортизація), що призводить до повторного розрахунку.

Важливе значення для аналізу виробничої програми має показник незавершеного виробництва у вартісному виразі:

де НЗВ -- величина незавершеного виробництва;

К в -- кількість виробів;

С -- собівартість одного виробу;

Т ц -- тривалість циклу виготовлення одного виробу;

К н. в -- коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу;

Д -- кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Коефіцієнт наростання витрат при виготовлені виробу розраховується:

або,

де М -- сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу;

С -- собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат;

С о -- одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції;

С і -- поточні витрати на виготовлення продукції.

Незавершене виробництво -- це продукція, яка перебуває на різних проміжних стадіях виробничого циклу. Вона включає надходження матеріалів зі складу в цех та їх перебування у виробничому процесі до моменту здачі виробів на склад готової продукції. Значить, до незавершеного виробництва належать предмети праці, які знаходяться в процесі транспортування, а також напівфабрикати на цехових складах. Розміри незавершеного виробництва залежать від обсягів виробництва продукції, тривалості виробничого циклу тощо.

Обсяг реалізованої продукції включає вартість усіх готових виробів, що були поставлені покупцям і оплачені ними, та вартість інших виконаних робіт, котрі входять в товарну продукцію:

де РП -- реалізована продукція;

Зл п -- залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду;

Зл к -- залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду;

ВЗл п -- залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав на початок планового року;

ЗЗл к -- залишки продукції на відповідальному зберіганні у покупців на кінець планового року.

Вартість робіт непромислового характеру до обсягу реалізації не входить. Обсяг реалізованої продукції вимірюється в діючих оптових цінах підприємства, а при розрахунку прибутку від реалізації -- також за собівартістю. Цей показник враховує результати реалізаційної діяльності. Тому він мас особливе значення в умовах ринку і є основним при визначенні показників фінансового плану (прибутку, потреби в оборотних засобах).

Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок розраховують, як вартість реалізованої продукції за вирахуванням вартості недопоставленої продукції.

Обсяг чистої продукції підприємства обчислюють за формулою:

де ЧП -- чиста продукція підприємства;

М в -- матеріальні витрати на виробництво продукції;

А -- сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.

Отже, чиста продукція -- це вартість, створена на підприємстві, або додана вартість.

Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.

Ще одним показником, близьким за своїм значенням до чистої продукції, є умовно чиста продукція:

де А -- сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.

Отже, на відміну від чистої продукції, умовно чиста продукція включає амортизаційні відрахування.

Інколи застосовуються при розробці виробничої програми наступні показники:

- нормативна вартість обробки;

- нормативна заробітна платня;

- нормативна чиста продукція.

Найбільший інтерес серед цих додаткових показників представляє нормативна вартість обробітку, яка одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду і кількості виготовлених виробів і-го виду.

Аналіз виробничої програми проводиться за динамікою обсягу випуску продукції, за номенклатурою й асортиментом, ритмічністю роботи підприємства, якістю продукції, резервах росту виробництва.

Найбільш важливими та узагальнюючими показниками серед виїдена ведених є показники обсягу випуску та реалізації продукції. За динамікою обсягу випуску продукції аналіз здійснюється так:

де ОВ ф -- фактичний обсяг випуску продукції;

ОВ п -- плановий обсяг випуску продукції.

Аналогічно аналізується обсяг реалізованої продукції:

де ОР ф -- фактичний обсяг реалізації продукції;

ОР п -- плановий обсяг реалізації продукції.

Взагалі, за вищенаведеними показниками аналіз проводиться зіставленням їх фактичних і планових величин.

1.2 Планування виробничої прогрими та її виробнича потужність

При плануванні виробничої програми необхідно використовувати такі матеріали:

- перспективний план виробництва продукції і послуг;

- результати вивчення поточного попиту на продукцію;

- державній контракт і держане замовлення на продукцію підприємства (за умови їх наявності);

- прогноз потреби в продукції підприємства, який складається на підставі досліджень змін ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, ціни, кількості конкурентів тощо;

- договори на виробництво та поставку продукції, то укладаються в результаті вільного продажу виробів на гуртових ярмарках;

- дані про залишки нереалізованої продукції в попередньому періоді;

- заходи щодо спеціалізації та кооперування виробництва;

- заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства.

Розробка завдань щодо випуску виробів у натуральному виразі є найважливішою частиною роботи при складанні виробничої програми, її важливість визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених видів, здатна задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб формується програма виготовлення конкретних виробів.

Розподіл річних завдань за кварталами або місяцями необхідно здійснювати з урахуванням таких факторів:

- встановлених договорами строків поставки продукції споживачам;

- збільшення випуску продукції за рахунок приросту і поліпшення використання виробничих потужностей, а також за рахунок заходів, передбачених планом інновацій;

- терміну введення в експлуатацію нових потужностей та обладнання;

- забезпечення рівномірного завантаження всіх виробничих підрозділів;

- підвищення серійності (масовості) виробництва;

- числа робочих днів у кожному кварталі;

- можливого вибуття основних виробничих засобів, а також зупинення окремих агрегатів, ділянок та цехів для ремонту обладнання;

- зняття з виробництва застарілих видів продукції, які не відповідають своїми техніко-економічними показниками сучасному рівню науки і техніки, та таких, що не мають попиту, і заміна їх новими;

- сезонності та змінності роботи;

- сезонності збуту продукції.

Планування виробничої програми в натуральному виразі передбачає:

- визначення номенклатури та асортименту продукції, яка випускається;

- розрахунок потреби в продукції, обсягу виробництва за календарними періодами року;

- обґрунтування планових обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.

Одним з найважливіших етапів розробки виробничої програми є визначення потреби в ресурсах. Основним методом вирішення цієї потреби є метод прямого розрахунку відповідно до питомих норм її витрат. Так, потреба підприємств у предметах праці розраховується шляхом множення питомих норм витрат сировини і матеріалів на планові обсяги виробництва. Потреба у знаряддях праці (машинах, устаткуванні) визначається, виходячи із прогнозованих обсягів робіт, що виконуються з їх допомогою, і прогресивних норм продуктивності. Враховуються також потреби на капітальне будівництво, експорт, створення резервів тощо.

На підставі плану випуску продукції підприємством розробляються річні, квартальні й місячні виробничі програми цехів. Виробнича програма цеху містить завдання з номенклатури та загального обсягу продукції. У завданні з номенклатури вказується кількість найменувань окремих видів продукції в натуральному виразі.

Виробнича програма цеху обґрунтовується виробничою потужністю окремих груп устаткування, зіставленням їх сумарного корисного фонду роботи й завантаження в машино-годинах. Такі розрахунки дають змогу виявити «вузькі місця» в цеху і вжити заходів щодо усунення диспропорції у завантаженні устаткування.

На основі виробничих програм основних цехів складаються плани виробництва для допоміжних та обслуговуючих підрозділів підприємства: ремонтних, інструментальних, енергетичних цехів і транспортного господарства. Виробничі програми допоміжних цехів розробляються відповідно до встановленої потреби в їх продукції та послугах.

Виходячи з планів цехів, розробляються виробничі завдання для ділянок. Заключним етапом планування виробництва є доведення завдань з виконання окремих виробничих процесів та виготовлення продукції безпосередньо до бригад і робочих місць.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, крім державного контракту та державного замовлення, розмір яких встановлюється відповідно до виробничих можливостей підприємства.

Державний контракт і державне замовлення формуються на основі пропозицій міністерств і відомств -- державних замовників.

Фінансування державного контракту проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, а державного замовлення -- за рахунок власних коштів підприємства та організацій і наявних кредитних ресурсів. Відповідальність замовників і виконавців за виконання державного контракту і державного замовлення визначається укладеними договорами та законодавством України. Державне замовлення є престижним для підприємства й отримується, як правило, на конкурсній основі. Державне замовлення надається тим підприємствам, що забезпечують ефективніше його виконання.

Отже, виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто бути оптимальною.

Таким чином, оптимальна виробнича програма це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.

Оптимізація виробничої програми проводиться з метою:

- визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції;

- визначення економічної межі нарощування виробництва;

- планування оптимальної структури номенклатури продукції.

Виробнича програма будь-якого підприємства повинна бути обґрунтована наявними виробничими ресурсами (виробничими фондами, трудовими і матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Виробнича потужність є змінною величиною. Вона залежить від продуктивності праці, впровадження нової техніки, оснастки, вдосконалення технологічних процесів, організації виробництва і праці та інших факторів.

Отже, виробнича потужність -- це максимально можливий випуск продукції на підприємстві за умови виконання завдань з номенклатури, асортименту, якості і максимального завантаження устаткування і виробничої площі, використання сучасних технологічних процесів і форм організації виробництва і пращ на основі прогресивних норм використання матеріальних і трудових ресурсів.

По суті, виробнича потужність -- це максимальна виробнича програма. Розрахунок виробничої потужності підприємства необхідний для:

- обґрунтування планового випуску продукції;

- виявлення внутрішніх резервів зростання виробництва;

- складання балансу потужностей;

- визначення відповідності робочих місць і трудових ресурсів;

- оцінки потреби в кадрах;

- економічного обґрунтування рівня спеціалізації і кооперування, а також визначення обсягу необхідних капітальних вкладень.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

Вихідними даними для розрахунку виробничої потужності підприємства є:

- виробнича програма підприємства за номенклатурою, асортиментом, кількістю та якістю;

- склад і кількісні величини обладнання та виробничих площ (враховується все обладнання за винятком обладнання допоміжного виробництва, обладнання на складах, в учбових закладах, резервного обладнання);

- техніко-економічні норми використання машин, механізмів, агрегатів;

- місткість деталей, виробів;

- прогресивні коефіцієнти виконання норм часу (знаходиться прогресивна праце місткість);

- показники кооперування.

Методика розрахунку виробничої потужності підприємства залежить від типу виробництва.

Для одиничного та дрібносерійного виробництва розрахунок виконується так:

Для розрахунку виробничої потужності масового виробництва можна застосувати наступну формулу:

де ВПП од -- виробнича потужність одиничного або дрібносерійного виробництва;

ПЦ -- площа цеху;

ФЧР д -- дійсний фонд часу роботи;

ПВ -- площа виробу;

ТЦ -- тривалість циклу збирання виробу.

Виробнича потужність для серійного виробництва розраховується так:

де ВПП с -- виробнича потужність серійного виробництва;

К с -- кількість стендів.

де ВПП м -- виробнича потужність масового виробництва;

Т п. л -- такт потокової лінії (час збирання одного виробу на потоковій лінії).

В балансах виробничої потужності кінцевим розрахунком с величина виробничої потужності на початок періоду, яка розраховується виходячи з величини виробничої потужності на початок планового періоду 3 урахуванням вводу и вибуття потужностей:

де ВПП бл. -- вихідне потужність підприємства;

ВПП бл -- вхідна потужність підприємства;

ВПП от. З-- збільшення потужності протягом розрахункового періоду, що відбулося завдяки здійсненню організаційно-технічних заходів;

ВПП р. п -- нарощування потужності завдяки проведенню реконструкції або розширення підприємства;

ВПП п. а -- збільшення або зменшення потужності, яке відбулося через зміни у номенклатурі та асортименті виробленої продукції;

ВПП виб -- зменшення потужності, що відбулося через вибуття обладнання, яке фізично та морально застаріло.

Важливим показником, що застосовується при аналізі роботи підприємства є середньорічна виробнича потужність, яка обчислюються за такою формулою:

де ВПП с/р -- середньорічна виробнича потужність;

ВПП вив -- виведена за плановий період виробнича потужність;

М к -- кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Слід зауважити, що від рівня використання виробничої потужності підприємства (максимально можливого обсягу випуску продукції при встановленій величині виробничих фондів та організації виробничого процесу) залежить обсяг випуску продукції:

де ВПП -- виробнича потужність підприємства;

К вик -- коефіцієнт використання виробничої потужності.

Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції, за показниками потужності провідних цехів основного виробництва, в свою чергу потужність провідних цехів -- за показниками потужності провідних дільниць, а потужність останніх за даними пропускної здатності провідного обладнання.

Отже, розрахунок виробничої потужності є найважливішим етапом обґрунтування виробничої програми підприємства. На основі максимальної виробничої потужності плануються обсяги випуску продукції складаються баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень.

1.3 Аналіз виробничої програми

Завдання аналізу виробничої програми: дослідження її економічної обґрунтованості та відповідності вимогам ринку; аналіз ринку продукції, виконання договорів поставки; оцінка рівня виконання завдань та динаміки випуску продукції за обсягом, номенклатурою, асортиментом; виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничих ресурсів; розроблення пропозицій щодо прийняття оптимальних управлінських рішень з формування виробничої програми.

Критичний обсяг реалізації - маса продажу продукції, за якої витрати на виробництво і збут продукції дорівнюють виторгу від реалізації.

Асортимент - сукупність різновидів продукції, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками.

Оцінку виконання плану з асортименту можна проводити за: способом найменшого відсотка, оцінкою позицій асортименту, середнім відсотком.

Суть прийому найменшого відсотка полягає в тому, що в рахунок виконання завдання з випуску продукції за асортиментом приймається найнижчий відсоток серед визначених, але не вище ніж 100. Суть способу оцінки позицій асортименту - у виявленні питомої ваги в усій обов'язковій номенклатурі тих позицій, з яких завдання виконано. Суть способу середнього відсотка в тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховується фактично випущена продукція, але не більше за передбачену плановим завданням.

Коефіцієнт асортиментності - відношення фактичного випуску у межах плану до планового.

Структура - це співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску.

У виконанні плану з випуску продукції за структурою зараховується фактичний обсяг випуску, але не вищий за його рівень при плановій структурі.

Ритмічність виробництва - випуск продукції відповідно до графіків в обсязі та асортименті, передбачених планом.

Якість продукції - сукупність властивостей і характеристик продукції, яка забезпечує задоволення встановлених або передбачуваних потреб.

Оцінка якості продукції передбачає визначення таких рівнів якості: абсолютний (знаходять обчисленням показників, вибраних для його вимірювання, без порівняння їх з відповідними показниками аналогічних виробів), відносний (визначають шляхом порівняння показників якості з абсолютними показниками найкращих аналогів), оптимальний (рівень, за якого загальні суспільні витрати на виробництво й використання продукції за певних умов споживання були б мінімальними).

Більше уваги приділяють сигнальним показникам, що сповіщають про відхилення в якості продукції: кількість рекламації і претензії; сума штрафів, сплачених за поставку неякісної продукції; зниження коефіцієнта сортності; відхилення в якості виконання технологічних операції; наявність і обсяги виробничого браку.

Коефіцієнт сортності - відношення вартості всієї випущеної продукції до її вартості за умови, що вся продукція випускається за ціною найвищого сорту.

Одним з показників, що свідчить про відхилення від норм за якістю виготовлення виробів, є брак продукції. За способом виправлення брак поділяється на: виправний та невиправний. За місцем виявлення розрізняють внутрішній і зовнішній брак.

Оцінку виконання планових завдань з реалізації, вивчення динаміки обсягу реалізації продукції проводять за показником виторгу від реалізації продукції. Спочатку дають оцінку виконання планових завдань з реалізації продукції. Для цього фактичні показники виторгу від реалізації продукції порівнюють із плановими. Наступний етап передбачає вивчення динаміки реалізації продукції (фактичні показники звітного періоду порівнюють з аналогічними показниками попередніх періодів). Для оцінки напруженості плану потрібно порівняти фактичні темпи зростання обсягу реалізації з плановими.

Класифікація резервів зростання випуску продукції:

- За рахунок поліпшення використання праці: створення додаткових робочих місць, ліквідація понадпланових та непродуктивних втрат робочого часу, підвищення продуктивності праці, удосконалення структури персоналу, підвищення кваліфікації кадрів;

- За рахунок поліпшення використання засобів праці: укомплектування нових робочих місць устаткуванням, заміна і модернізація устаткування, ліквідація цілоденних і внутрішньо замінних простоїв устаткування, підвищення продуктивності устаткування , уведення в дію невстановленого устаткування, удосконалення структури основних фондів, підвищення коефіцієнта замінності, упровадження заходів НТП;

- За рахунок поліпшення використання предметів праці: упровадження прогресивних видів сировини і матеріалів, зниження норм витрат матеріалів.

Трудові ресурси - частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності.

Окрім абсолютного відхилення показників забезпеченості робітниками розраховують відносну забезпеченість підприємства робітниками шляхом порівняння фактичної численності з плановою, перерахованою на відсоток виконання плану з випуску продукції.

Існує багато показників, які застосовують для аналізу трудових ресурсів. Наприклад, коефіцієнт стабільності персоналу ( відношення кількості працівників, які працювали весь рік, до середньоспискової численності персоналу).

Також використовують оцінку продуктивності праці.

Класифікація факторів зростання продуктивності праці:

- Матеріально-технічні: удосконалення техніки і технології, застосування нових видів сировини;

- Організаційні: поглиблення спеціалізації і комбінування, удосконалення системи управління, удосконалення організації виробництва і праці та інші;

- Економічні: удосконалення методів планування, системи оплати праці, системи участі працівників у прибутках;

- Соціальні: створення відповідного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу.

Етапи аналітичного дослідження основних фондів:

- Оцінка змін у наявності основних фондів, визначення динаміки;

- Вивчення змін структури основних фондів;

- Дослідження активної частини основних фондів;

- Визначення показників узагальнюючої оцінки динаміки основних фондів і характеру їх змін з допомогою коефіцієнтів оновлення, уведення, вибуття;

- Дослідження технічного стану основних фондів;

- Обчислення показників забезпеченості основними фондами;

- Обчислення показників ефективності використання основних фондів (фондовіддача, фондомісткість, рентабельність та інші).

Фондовіддача - це відношення обсягу продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Відношення вартості матеріальних ресурсів, які повинні надійти згідно з укладеними договорами та з внутрішніх джерел, до планової потреби в матеріальних ресурсах - це коефіцієнт забезпеченості планової потреби в матеріальних ресурсах.

1.4 Висновок до розділу І

Виробнича програма -- це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку.

При розробці виробничої програми передбачається досягнення необхідних темпів зростання виробництва; освоєння нових видів продукції; раціональний розподіл продукції, що випускається, по календарних термінах. Основна увага приділяється підвищенню ефективності виробництва, досягненню беззбитковості по збитковій частині номенклатури. Передбачається відновлення фондів і впровадження нової техніки, підвищення використання виробничої потужності, зростання продуктивності праці.

Розробка завдань щодо випуску виробів у натуральному виразі є найважливішою частиною роботи при складанні виробничої програми, її важливість визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених видів, здатна задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб формується програма виготовлення конкретних виробів.

Завдання аналізу виробничої програми: дослідження її економічної обґрунтованості та відповідності вимогам ринку; аналіз ринку продукції, виконання договорів поставки; оцінка рівня виконання завдань та динаміки випуску продукції за обсягом, номенклатурою, асортиментом; виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничих ресурсів; розроблення пропозицій щодо прийняття оптимальних управлінських рішень з формування виробничої програми.

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА ТА АНАЛІЗ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА НА ПАТ «ОБОЛОНЬ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Оболонь»

Історія корпорації бере початок у 1974 році, коли почався намив майданчика для будівництва броварні. Відкриття виробництва було приурочене до Олімпійських ігор 1980 року.

В якості експертів залучили чеських фахівців - всесвітньо відомих майстрів пивоваріння. Саме вони й визначили місце будівництва нової пивоварні. Вибір місця для будівництва визначався головним фактором - наявністю великих запасів м'якої та кришталево чистої води. Сьогодні вода з глибин юрського горизонту (290 м) забезпечує високу якість нашої продукції.

Невдовзі підприємство дало поштовх до формування найбільшої в Україні корпорації з випуску пива, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв, мінеральної води.

Свою назву завод отримав не відразу - лише у 1986 році - і завдячує нею однойменному району міста Києва. Слово «Оболонь» походить з часів Київської Русі - так називалися низькі при річні луки.

Побудована за чеським проектом, пивоварня варила пиво, яке швидко набуло широкої популярності. Після здобуття Україною незалежності корпорація «Оболонь» першою розпочала експортні поставки хмільного напою до країн Європи та США. Пиво під торговою маркою «Оболонь» у всьому світі почали сприймати як традиційно українське пиво.

Через чверть століття «Оболонь» перетворилася на знаний у світі бренд. Сьогодні люди на п'яти континентах асоціюють «Оболонь» з українським пивом №1.

Структура корпорації «Оболонь» формувалася довгі роки під впливом стратегії розвитку, що направлена на диверсифікацію виробництва, перехід на сировину власного виробництва, інноваційний підхід, абсолютну екологічну безпеку та повну соціальну відповідальність.

Корпорація «Оболонь» об'єднує головний завод, два відокремлені цехи, два дочірніх підприємства та чотири підприємства з корпоративними правами. Загалом у корпорації працює близько 7,5 тис. людей.

Основні структурні одиниці корпорації «Оболонь»:

Ш Головний завод у місті Київ:

- ПАТ «Оболонь» (виробництво пива, безалкогольної продукції, мінеральної води, пивної дробини та бл.).

Ш Дочірні підприємства:

- ДП ПАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта», м. Фастів, Київська бл.. (виробництво пива, безалкогольних напоїв і квасу).

- ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське», м. Красилів, Хмельницька бл.. (виробництво мінеральної води, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв).

Ш Підприємства з корпоративними правами:

- ПАТ «Охтирський пивоварний завод», м. Охтирка, Сумська бл.. (виробництво пива, безалкогольних напоїв, солоду).

- ПАТ «Севастопольський завод напоїв», АРК Крим (виробництво безалкогольних напоїв і квасу).

- ПрАТ «Бершадський комбінат», м. Бершадь, Вінницька бл.. (виробництво слабоалкогольних напоїв, заготівля і зберігання ячменю).

- ПрАТ «Дятьківці», м. Коломия, Івано-Франківська бл.. (виробництво снеків, заготівля і зберігання ячменю).

- ТОВ «Оболонь Агро», смт. Чемерівці, Хмельницька бл.. (сільськогосподарське виробництво, вирощування ячменю, великої рогатої худоби та свиней).

- ПрАТ «Рокитнівський скляний завод», смт. Рокитне, Рівненська бл.. (виробництво склотари).

Ш Відокремлені цехи:

- Завод у м. Олександрія, Кіровоградська бл.. (виробництво безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, переробка ПЕТ пляшки, виробництво бандажної стрічки).

- Солодовий завод у смт. Чемерівці, Хмельницька бл.. (виробництво солоду).

Корпорація «Оболонь» першою серед підприємств харчової промисловості у 2008 році сертифікувала чотири системи управління одразу.

Під час аудиту, який здійснювали представники німецької фірми «DEKRA-ITS», «Оболонь» підтвердила відповідність вимогам ISO 9001:2008 (Системи управління якістю), ISO 22 000:2005 (Системи управління безпечністю харчових продуктів), ISO 14 001:2004 (Системи екологічного керування), OHSAS 18 001:2007 (Системи управління безпекою та гігієною праці).

Впровадження цих систем управління підтверджує той факт, що «Оболонь» піклується про споживачів, суспільство, стан навколишнього середовища та власний персонал. Завдяки виконанню всіх вимог споживач може бути впевненим в якості і безпечності продукції корпорації.

Разом із головним заводом сертифікацію отримали два дочірніх підприємства: ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» та ДП «Пивоварня Зіберта» у м. Фастів отримали сертифікат згідно вимог ISO 9001-2008 і ISO 22 000:2005.

Системи управління, які діють у корпорації «Оболонь»:

- Система управління якістю (ISO 9001:2008) - система взаємопов'язаних, орієнтованих на задоволення споживачів процесів, які постійно поліпшуються завдяки лідерству керівництва і залучення персоналу, діючих на підставі фактів, а також взаємовигідних стосунків з постачальниками.

- Система управління безпечністю харчових продуктів (ISO 22 000:2005) - попереджувальна система для забезпечення безпечності харчових продуктів (постійний аналіз небезпечних чинників та перевірка критичних контрольних точок на всіх етапах виробництва).

- Система екологічного керування (ISO 14 001:2004) - розробка та запровадження екологічної політики компанії, керування її екологічними аспектами.

- Система управління безпекою та гігієною праці (OHSAS 18 001:2007) - дає можливість організації управляти ризиками в області безпеки і гігієни праці і покращувати свої показники в цій області.

Корпорація «Оболонь» усвідомлює свою відповідальність за стан навколишнього природного середовища. Основою для постійного покращення охорони довкілля є екологічні програми, які є частиною політики підприємства.

Основи екологічного керування:

- Вплив корпорації на навколишнє середовище постійно контролюється, документується та аналізується. Можливі вдосконалення реалізуються з використанням найбільш досконалих технологій, беручи до уваги екологічні аспекти.

- Використання найсучаснішого обладнання дозволяє мінімізувати шкідливі викиди в навколишнє природне середовище.

- Впливи на навколишнє середовище, які спричинені впровадженням нових видів діяльності, продуктів та процесів, завжди оцінюються наперед та зводяться до мінімуму.

- Планування використання тари та упаковки ґрунтується на принципі зменшення утворення відходів. Програма корпорації передбачає впровадження пакувальних матеріалів, які піддаються переробці.

- Ми усвідомлюємо, що ефективна корпоративна охорона навколишнього середовища може здійснюватися лише за умови активної участі всіх працівників підприємства. Тому ми виховуємо їх екологічну свідомість шляхом забезпечення довідковою інформацією, інструкціями та навчальними матеріалами.

- Ми очікуємо, що наші постачальники та замовники також будуть дотримуватися екологічних стандартів, аналогічних тим, які прийняті в нашій корпорації.

Якість продукції заводу «Оболонь» контролюється у трьох лабораторіях. Злагоджена робота цих структур гарантує стабільність смакових і фізико-хімічних характеристик продукції, що випускається.

Виробнича лабораторія здійснює контроль сировини що поступає та допоміжних матеріалів, технологічного процесу забезпечуючи технологів і працівників цехів достовірною інформацією про всі якісні характеристики продукції і проходження технологічного процесу.Лабораторія відділу технологічного контролю відстежує параметри готової продукції і лише вона дає право на відвантаження продукції в торгову мережу. Посвідчення якості, видане ВТК - це документ, що гарантує відповідність продукції діючим стандартам.

Радіологічна лабораторія проводить контроль всієї сировини і готової продукції щодо вмісту радіоактивних елементів.

Однак на підприємстві є ще одна унікальна лабораторія - експериментальна, її співробітники досліджують нові технології та розробляють нові продукти.

Всі лабораторії оснащені сучасним устаткуванням високої точності вимірювання. Відомі міжнародні експерти, відвідуючи наші лабораторії, визнавали їх не просто лабораторіями європейського рівня, а одними з кращих, не тільки за оснащенням, а й за високою кваліфікацією кадрів.

Співробітники лабораторій періодично їздять на стажування у німецькі провідні інститути пивоваріння. Завдяки таким консультаціям вони здобувають нові знання і удосконалюють свою роботу. За останній період було освоєно багато нових методик контролю якості сусла і пива, наприклад, такі як фотометрична йодна проба і тіобарбетуровий показник. Це дозволило ще глибше контролювати технологічний процес виробництва пива.

На жаль, в Україні розраховувати на появу інституту пивоваріння найближчими роками не доводиться. Не дивлячись на ситуативні труднощі, корпорація «Оболонь» завжди крокує в ногу з сучасною наукою, вивчаючи нові методи контролю якості, закуповуючи необхідне оснащення і вирішуючи проблемні питання самостійно в ім'я високої якості бренду «Оболонь».

виробнича програма оптимізація

2.2 Аналіз господарської діяльності підприємства ПАТ «Оболонь»

Таблиця 2.1 Показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів

Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення
			Абсолютне ±	Відносне %
Коефіцієнт зносу	0,46	0,49	0,03	106,52
Коефіцієнт придатності	0,54	0,51	-0,03	94,4
Коефіцієнт оновлення	0,07	0,08	0,01	114,29
Коефіцієнт вибуття	0,01	0,01	0	100
Коефіцієнт приросту	0,59	0,55	-0,04	93,22
Фондовіддача	1,16	1,04	-0,12	89,66
Фондомісткість	0,86	0,96	0,1	111,63
Фондоозброєність	343,24	349,28	6,04	101,76

Коефіцієнт зносу показує вартість основних засобів, що списана на витрати діяльності в попередніх періодів, і вказує що основні засоби в 2011 році зношені на 0,49 або 49 %, а в 2010 році 0,46 або 46 %.

Коефіцієнт придатності показує частину не перенесеної на новий продукт вартості основних засобів і ступінь можливості використання основних засобів, яка становить в 2011 році 0,51 або 51 %, а в 2010 році 0,54 або 54 %.

Коефіцієнт оновлення показує інтенсивність оновлення основних засобів і в 2011 році становить 0,08 або 8 %, а в 2010 році 0,07 або 7 %.

Коефіцієнт вибуття показує відображення інтенсивності вибуття засобів і становить як 2011році так і в 2010 році 0,01 або 1%.

Коефіцієнт приросту показує рівень приросту основних засобів і становить в 2011 році 0,55 або 55%, а в 2010 році 0,59 або 59%.

Фондовіддача показує який прибуток отримає підприємство на вкладену 1 грн., і становить в 2011 році 1,04 або 104%, а в 2010 році 1,16 або 116%.

Фондомісткість показує витрати на 1 грн. готової продукції, і становить в 2011 році 0,96 або 96%, а в 2010 році 0,86 або 86%.

Фондоозброєність показує скільки на 1 чоловіка припадає основних засобів, і становить в 2011 році 349,28, а в 2010 році 343,24.

Таблиця 2.2 Показники ефективності використання оборотних коштів підприємства

Показник	2010р.	2011р.	Відхилення
			Абсолютне ±	Відносне %
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	2,87	3,07	0,2	106,97
Тривалість одного обороту оборотних активів	127,02	119,02	-8	93,70
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	4,02	4,75	0,73	118,16
Тривалість одного обороту виробничих запасів	90,73	76,78	-13,95	84,62
Коефіцієнт оборотності коштів у розрахунках (дебіторської заборгованості)	-48,29	-51,53	-3,24	106,71
Тривалість одного обороту коштів у розрахунках (дебіторської заборгованості)	-7,13	-7,08	0,05	99,30
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	2,29	2,44	0,15	106,55
Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості	159,43	149,38	-10,05	93,70
Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу	-11,39	-12,16	-0,77	106,76
Тривалість одного обороту чистого робочого капіталу	-32,04	-30,02	2,02	93,70
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	3,86	4,12	0,26	106,74
Тривалість одного обороту власного капіталу	94,52	88,57	-5,95	93,71
Коефіцієнт оборотності загального капіталу (активів)	1,02	1,09	0,07	106,86
Тривалість одного обороту загального капіталу	356,63	334,16	-22,47	93,70

Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує суму доходу на 1 грн. оборотних активів і становить 2,87 в 2010 році, і 3,07 в 2011 році.

Тривалість одного обороту оборотних коштів показує тривалість одного обороту оборотних активів і становить 127,02 днів в 2010 році 119,02 днів у 2011 році.

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів показує кількість оборотів запасів і становить 4,02 в 2010 році, і 4,75 в 2011 році.

Тривалість одного обороту виробничих запасів показує тривалість одного обороту виробничих запасів і становить 90,73 днів в 2010 році 76,78 днів у 2011 році.

Коефіцієнт оборотності коштів у розрахунках показує кількість оборотів дебіторської заборгованості і становить -48,29 в 2010 році, і -51,53 в 2011 році.

Тривалість одного обороту коштів у розрахунках показує тривалість одного обороту дебіторської заборгованості і становить -7,13 днів в 2010 році -7,08 днів у 2011 році.

Коефіцієнт оборотності кредитної заборгованості показує кількість оборотів кредитної заборгованості і становить 2,29 в 2010 році, і 2,44 в 2011 році.

Тривалість одного обороту кредитної заборгованості показує тривалість одного обороту кредитної заборгованості і становить 159,43 днів в 2010 році 149,38 днів у 2011 році.

Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу показує кількість оборотів чистого робочого капіталу і становить -11,39 в 2010 році, і -12,16 в 2011 році.

Тривалість одного обороту чистого робочого капіталу показує тривалість одного обороту чистого робочого капіталу і становить -32,04 днів в 2010 році -30,02 днів у 2011 році.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує кількість оборотів власного капіталу і становить 3,86 в 2010 році, і 4,12 в 2011 році.

Тривалість одного обороту власного капіталу показує тривалість одного обороту власного капіталу і становить 94,52 днів в 2010 році 88,57 днів у 2011 році.

Коефіцієнт оборотності загального капіталу показує кількість оборотів загального капіталу і становить 1,02 в 2010 році, і 1,09 в 2011 році.

Тривалість одного обороту загального капіталу показує тривалість одного обороту загального капіталу і становить 356,63 днів в 2010 році 334,16 днів у 2011 році.

2.3 Оцінка фінансового стану

Таблиця 2.3 Показники фінансової стійкості підприємства

Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення
			Абсолютне ±	Відносне %
Наявність власних оборотних коштів	-1303312	-1171166	132146	89,86
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	-0,14	-0,35	-0,21	250
Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом	-0,32	-0,81	-0,49	253,13
Маневреність робочого капіталу	-3,18	-1,24	1,94	38,99
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	-0,17	-0,49	-0,32	288,24
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	-0,35	-0,16	0,19	45,71
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,59	0,45	-0,14	76,27
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,26	0,27	0,01	103,84
Коефіцієнт фінансової залежності	3,85	3,70	-0,15	96,10
Коефіцієнт фінансування (співвідношення залученого і власного капіталу)	2,85	2,70	-0,15	94,74
Коефіцієнт конкуренції залученого капіталу	0,74	0,73	-0,01	98,65
Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів	0,55	0,34	-0,21	61,81
Коефіцієнт стійкості фінансування (фінансової стійкості)	0,63	0,48	-0,15	76,19
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	2,87	0,88	-1,99	30,66
Коефіцієнт довгострокових зобов'язань	0,50	0,29	-0,21	58
Коефіцієнт поточних зобов'язань	0,50	0,71	0,21	142
Коефіцієнт страхування бізнесу ...

Подобные документы

• Виробнича програма та її розробка

  Виробнича програма підприємства - план виробництва і реалізації продукції. Етапи формування і розробки виробничої програми. Планування діяльності підприємства на основі виробничої програми. Розробка виробничої програми та її ресурсне забезпечення.
  
  реферат [21,2 K], добавлен 25.03.2008
  

• Виробнича програма підприємства

  Зміст і порядок розроблення виробничої програми підприємства. Сутність та класифікація норм планування. Методика обчислення виробничої потужності у різних видах виробництва. Аналіз основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства на ринку.
  
  курсовая работа [30,7 K], добавлен 15.12.2010
  

• Виробнича програма підприємства та її обґрунтування

  Сутність і економічні показники виробничої програми. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства, розрахунок виробничих потужностей на плановий період. Фактори, що впливають на ефективне використання виробничої потужності підприємства.
  
  курсовая работа [71,1 K], добавлен 17.05.2011
  

• Організація і планування виробництва кондитерських виробів на підприємстві

  Поняття виробничої програми підприємства, її календарний розподіл та економічна оцінка. Організація виробництва як форма забезпечення ефективності діяльності підприємства. Планування виробничої програми. Аналіз випуску продукції, майна підприємства.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 06.05.2014
  

• Аналіз виробничої програми і її впливу на фінансові результати діяльності підприємства на прикладі Костопільського військового лісгоспу

  Загальна характеристика підприємства та його організаційно правова структура. Аналіз виробничої програми, асортименту продукції (товарів, робіт, послуг ). Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції. Аналіз обсягів виробництва продукції.
  
  курсовая работа [85,4 K], добавлен 14.12.2008
  

• Моніторинг виробничої програми підприємства

  Оцінка відповідності виробничої програми наявним на підприємстві потужностям по виготовленню обумовленого виду продукції. Розрахунки чисельності працівників та управлінського персоналу. Аналіз виробництва в системі "витрати-обсяги виробництва-прибуток".
  
  контрольная работа [56,3 K], добавлен 06.10.2010
  

• Планування використання ресурсів підприємства для виконання виробничої програми

  Планування виробничої програми та потужності підприємства. Розрахунок балансу часу та завантаженості виробничого обладнання. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах. Визначення планової чисельності робітників та фонду заробітної плати.
  
  курсовая работа [81,7 K], добавлен 03.03.2012
  

• Обґрунтування виробничої програми підприємства

  Елементи формування, показники та ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства, її місце у системі планів господарсько-фінансового розвитку. Складання кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції. Визначення точки беззбитковості.
  
  курсовая работа [587,4 K], добавлен 05.06.2013
  

• Господарська діяльність судобудівного підприємства

  Коротка характеристика галузі машинобудування в сучасній Україні, його місце в галузевій структурі країни. Оцінка виробничої програми підприємства "Океан". Ресурсне обґрунтування його виробничої програми. Моніторинг діяльності та шляхи поліпшення роботи.
  
  курсовая работа [99,6 K], добавлен 21.11.2009
  

• Виробнича програма підприємства (на прикладі ЗАТ "Красень")

  Аналіз господарської діяльності підприємства. Динаміка і структура реалізованої продукції. Розрахунок обсягу виробництва виробів. Реалізація маркетингу як засобу формування оптимальної виробничої програми. Шляхи збільшення випуску і реалізації продукції.
  
  курсовая работа [216,9 K], добавлен 30.03.2014
  

• Аналіз виробничої програми і її впливу на фінансові результати діяльності підприємства

  Загальна характеристика підприємства, його організаційно-правовий статус. Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції (робіт, послуг). Аналіз собівартості за статтями калькуляції. Шляхи зниження витрат. Прогнозний аналіз рентабельності.
  
  курсовая работа [241,5 K], добавлен 18.09.2010
  

• Теоретичне та техніко-економічне обґрунтування розробки виробничої програми на основі заходів, сприяючих підвищенню обсягів виробництва

  Розробка виробничої програми підприємства ЗАТ "Балмолоко плюс", дослідження ринку збуту. Фінансово-економічні показники: динаміка виробництва та реалізації продукції, операційні витрати; ефективність використання трудових ресурсів, основних засобів.
  
  дипломная работа [221,1 K], добавлен 10.09.2011
  

• Розробка та обґрунтування виробничої програми ПП "Viktory"

  Загальна характеристика діяльності міні-пекарні "Viktory". Визначення виробничої програми підприємства, розрахунок потреби в основному капіталі та оборотних фондах. Пошук резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [698,6 K], добавлен 09.12.2014
  

• Оптимізація виробничої програми на підприємстві

  Галузеві аспекти оптимізації господарської діяльності підприємства в умовах ринкових перетворень. Аналіз економічних показників ВАТ шахта "Красноармійська-"Західна №1". Характеристика бізнес-процесів роботи підприємства та оцінка перспектив їх покращення.
  
  курсовая работа [329,2 K], добавлен 15.05.2014
  

• Аналіз та управління операційною діяльностю підприємства

  Сутність операційної діяльності підприємства. Особливості розробки виробничої програми підприємства. Формування операційного прибутку. Характеристика діяльності ТзОВ ВАП "Шаяни". Аналіз показників фінансового стану та ділової активності підприємства.
  
  курсовая работа [61,8 K], добавлен 09.03.2013
  

• Планування та організація виробничої діяльності підприємства

  Оптимізація виробничої програми. Вартість і амортизація основних та оборотних засобів виробничих підрозділів. Планування чисельності персоналу підприємства, заробітної плати підприємства та прямих витрат на основні матеріали, потреб в оборотних коштах.
  
  курсовая работа [287,1 K], добавлен 09.01.2014
  

• Планування та організація виробничої діяльності підприємства

  Прогнозування попиту на продукцію підприємства. Оптимізація виробничої програми. Вартість і амортизація основних засобів виробничих підрозділів. Планування чисельності персоналу і заробітної плати організації та прямих витрат на основні матеріали.
  
  курсовая работа [414,4 K], добавлен 25.08.2014
  

• Економічний аналіз ефективності діяльності підприємства

  Поняття виробничої програми підприємства та правила її розробки. Крива виробничих можливостей. Методи оцінки й добору працівників. Фінансово-економічні результати, інтегральна ефективність діяльності підприємства та основні джерела її підвищення.
  
  контрольная работа [272,7 K], добавлен 20.01.2011
  

• Аналіз господарської діяльності підприємства

  Характеристика галузевої структури хімічної промисловості. Ресурсне обґрунтування та оцінка виробничої програми. Аналіз виробництва в системі "витрати – обсяг виробництва – прибуток". Резерви поліпшення ефективності господарського стану підприємства.
  
  курсовая работа [169,5 K], добавлен 23.07.2011
  

• Економічний аналіз господарської діяльності підприємства

  Визначення показників виконання річної виробничої програми підприємства. Аналіз економічних результатів діяльності підприємства, ефективності використання ресурсного потенціалу. Вартісна оцінка основних виробничих та оборотних фондів підприємства.
  
  курсовая работа [494,3 K], добавлен 14.04.2019
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам