Ефективність оптимізації виробничої програми підприємства на прикладі ПАТ "Оболонь"

0,003

0,002

-0,001

66,67

Коефіцієнт забезпечення запасі робочим капіталом

-0,32

-0,81

-0,49

253,13

Наявність власних оборотних коштів показує кількість оборотних коштів, що має підприємство і становить -1303312 в 2010 році, і -1171166 в 2011році.

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами відображає, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних оборотних засобів і становить -0,14 або -14% в 2010 році, і -0,35або -35% в 2011році.

Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом характеризує рівень покриття матеріальних оборотних активів і становить -0,32 або -32% в 2010 році, і -0,81 або -81% в 2011році.

Маневреність робочого капіталу характеризує частку запасів (матеріальних оборотних активів) у загальній сумі робочого капіталу і становить -3,18 в 2010 році, і -1,24 в 2011році.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу характеризує ступінь мобільності використання робочого капіталу підприємства і становить -0,17 або -17% в 2010 році, і -0,49 або -49% в 2011році.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів характеризує ступінь мобільності використання власних оборотних коштів підприємства і становить -0,35 або -35% в 2010 році, і -0,16 або -16% в 2011 році.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує частку довгострокових позик в загальному обсязі джерел фінансування, які можна спрямувати на реалізацію довготермінових програм і становить 0,59 або 59% в 2010 році, і 0,45 або 45% в 2011 році.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і становить 0,26 або 26% в 2010 році, і 0,27 або 27% в 2011 році.

Коефіцієнт фінансової залежності показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власного капіталу і становить 3,85 в 2010 році, і 3,70 в 2011 році.

Коефіцієнт фінансування (співвідношення залученого і власного капіталу) розраховується як відношення всієї суми залученого та власного капіталу і становить 2,85 в 2010 році, і 2,70 в 2011році.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу характеризує частку залученого капіталу в загальній сумі капіталу підприємства і становить 0,74 або 74% в 2010 році, і 0,73 або 73% в 2011 році.

Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів показує частину необоротних активів, яка фінансується за рахунок довгострокових залучених коштів і становить 0,55 або 55% в 2010 році, і 0,34 або 34% в 2011 році.

Коефіцієнт стійкості фінансування (фінансової стійкості) показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок довгострокових джерел і становить 0,63 або 63% в 2010 році, і 0,48 або 48% в 2011 році.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами відображає, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних оборотних засобів і становить 2,87 або 287% в 2010 році, і 0,88 або 88% в 2011році.

Коефіцієнт довгострокових зобов'язань визначає частину довгострокових зобов'язань в загальній сумі джерел фінансування і становить 0,50 або 50% в 2010 році, і 0,29 або 29% в 2011році.

Коефіцієнт поточних зобов'язань визначає частку (питому вагу) поточних зобов'язань в загальній сумі джерел фінансування і становить 0,50 або 50% в 2010 році, і 0,71 або 71% в 2011 році.

Коефіцієнт страхування бізнесу показує суму капіталу, який зарезервовано підприємством на кожну гривню майна і становить 0,003 в 2010 році, і 0,002 в 2011році.

Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом характеризує рівень покриття матеріальних оборотних активів і становить -0,32 або -32% в 2010 році, і -0,81 або -81% в 2011році.

Таблиця 2.4 Показники ліквідності та платоспроможності підприємства

Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення
			Абсолютне ±	Відносне %
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	-0,03	-0,04	-0,01	133,33
Коефіцієнт швидкої ліквідності	-0,03	-0,01	0,02	33,33
Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)	0,88	0,74	-0,14	84,09

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства погасити поточні зобов'язання і становить -0,03 або -3% в 2010 році, і -0,04 або -4% в 2011 році.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень і становить -0,03 або -3% в 2010 році, і -0,01 або -1% в 2011 році.

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) характеризує достатність оборотних засобів для покриття поточних боргів і становить 0,88 або 88% в 2010 році, і 0,74 або 74% в 2011 році.

Таблиця 2.5 Показники рентабельності підприємства

Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення
			Абсолютне ±
Витратні показники
Re продукції (товарів, робіт, послуг)	67,93	51,66	-16,27
Re операційної діяльності	6,69	6,23	-0,46
Re звичайної діяльності	4,10	4,11	0,01
Re господарської діяльності	4,10	4,11	0,01
Ресурсні показники
Re підприємства	2,73	3,62	0,89
Re власного капіталу	18,93	20,76	1,83
Re залученого капіталу	6,83	7,49	0,66
Re перманентного капіталу	9,08	9,95	0,87
Re необоротних активів (фондорентабельність)	7,81	8,56	0,75
Re оборотних активів	14,09	15,45	1,36
Дохідні показники
Валова Re продажу	40,45	34,06	-6,39
Чиста Re продажу	2,67	3,31	0,64
Re доходу від операційної діяльності	6,27	5,86	-0,41

Re продукції (товарів, робіт, послуг) показує скільки отримано валового прибутку з 1 грн. понесених витрат і становить 67,93% в 2010 році, і 51,66% в 2011 році.

Re операційної діяльності показує скільки отримано прибутку від операційної діяльності з 1 грн. операційних витрат і становить 6,69% в 2010 році, і 6,23% в 2011 році.

Re звичайної діяльності показує скільки отримано прибутку від звичайної діяльності з 1 грн. звичайних витрат і становить 4,10% в 2010 році, і 4,11% в 2011 році.

Re господарської діяльності показує скільки отримано прибутку від господарської діяльності з 1 грн. загальних витрат і становить 4,10% в 2010 році, і 4,11% в 2011 році.

Re підприємства показує величину чистого прибутку, яка припадає на 1 грн. активів і становить 2,73% в 2010 році, і 3,62% в 2011 році.

Re власного капіталу показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. власного капіталу і становить 18,93% в 2010 році, і 20,76% в 2011 році.

Re залученого капіталу показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. залученого капіталу і становить 6,83% в 2010 році, і 7,49 в 2011 році.

Re перманентного капіталу показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. власного капіталу та довгострокових зобов'язань і становить 9,08% в 2010 році, і 9,95% в 2011 році.

Re необоротних активів (фондорентабельність) показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. необоротних активів і становить 7,81% в 2010 році, і 8,56% в 2011 році.

Re оборотних активів показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. оборотних активів і становить 14,09% в 2010 році, і 15,45% в 2011 році.

Валова Re продажу показує розмір валового прибутку, що отримується з 1 грн. доходу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) і становить 40,45% в 2010 році, і 34,06% в 2011 році.

Чиста Re продажу показує розмір чистого прибутку з 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і становить 2,67% в 2010 році, і 3,31% в 2011 році.

Re доходу від операційної діяльності показує розмір прибутку з 1 грн. доходу від операційної діяльності і становить 6,27% в 2010 році, і 5,86 в 2011 році.

2.4 Аналіз оптимізації виробничої програми на підприємстві ПАТ «Оболонь»

Таблиця 2.6 Виробнича програма підприємства

Назва виробів	Одиниця виміру	Оптова ціна одиниці грн.	Кількість за планом млн. дал.	Сума випуску товарної продукції в оптових порівняльних цінах млн. грн.	Сума випуску продукції в оптових діючих цінах млн. грн.
			План на рік	В тому числі по кварталах	Рік	В тому числі по кварталах	Рік	В тому числі по кварталах
		Порівняльна	Діюча	млн. дал.	І	ІІ	ІІІ	ІV		I	II	III	IV		I	II	IIІ	IV
Пиво	дал.	34,20	40,54	87,9	17,58	26,37	30,77	13,18	3006,18	601,236	901,854	1052,334	450,756	3563,466	712,693	1069,040	1247,416	534,317
Слабоалкогольні вироби	дал.	35,07	41,13	2,6	0,52	0,78	0,91	0,39	91,182	18,236	27,355	31,914	13,677	106,938	21,388	32,081	37,428	16,041
Безалкогольні вироби	дал.	34,24	40,44	22	4,4	6,6	7,7	3,3	753,28	150,656	225,984	263,648	112,992	889,68	177,936	266,904	311,388	133,452
Мінеральна вода	дал.	34,19	40,73	7,4	1,48	2,22	2,59	1,11	253,006	50,601	75,902	88,552	37,951	301,402	60,280	90,421	105,491	45,21
Всього									4103,648	820,729	1231,095	1436,448	615,376	4861,486	972,297	1458,446	1701,723	729,02

Сума випуску товарної продукції в оптових порівняльних цінах дорівнює 4103,648 млн. грн., в тому числі пиво 3006,18 млн. грн., слабоалкогольні вироби 91,182 млн. грн., безалкогольні вироби 753,28 млн. грн., мінеральна вода 253,006 млн. грн..

Сума випуску продукції в оптових діючих цінах дорівнює 4861,486 млн. грн., в тому числі пиво 3563,466 млн. грн., слабоалкогольні вироби 106,938 млн. грн., безалкогольні вироби 889,68 млн. грн., мінеральна вода 301,402 млн. грн.

2.5 Висновок до розділу ІІ

Історія корпорації бере початок у 1974 році, коли почався намив майданчика для будівництва броварні.

Провівши розрахунки: аналізу господарської діяльності підприємства, оцінка фінансового стану та аналізу оптимізації виробничої програми на підприємстві ПАТ «Оболонь» серед яких: показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів; показники ефективності використання оборотних коштів підприємства; показники фінансової стійкості підприємства; показники ліквідності та платоспроможності підприємства; показники рентабельності підприємства; виробнича програма. Я визначив що підприємство є досить стабільним і середнє відносне відхилення становить 106,24% по всім показникам.

Фондовіддача становить в 2011 році 1,04 або 104%, а в 2010 році 1,16 або 116%.

Фондомісткість становить в 2011 році 0,96 або 96%, а в 2010 році 0,86 або 86%.

Фондоозброєність становить в 2011 році 349,28, а в 2010 році 343,24.

Тривалість одного обороту оборотних коштів становить 127,02 днів в 2010 році 119,02 днів у 2011 році.

Тривалість одного обороту виробничих запасів становить 90,73 днів в 2010 році 76,78 днів у 2011 році.

Тривалість одного обороту коштів у розрахунках становить -7,13 днів в 2010 році -7,08 днів у 2011 році.

Тривалість одного обороту кредитної становить 159,43 днів в 2010 році 149,38 днів у 2011 році.

Тривалість одного обороту чистого робочого становить -32,04 днів в 2010 році -30,02 днів у 2011 році.

Тривалість одного обороту власного становить 94,52 днів в 2010 році 88,57 днів у 2011 році.

Тривалість одного обороту загального капіталу становить 356,63 днів в 2010 році 334,16 днів у 2011 році.

Валова Re продажу становить 40,45% в 2010 році, і 34,06% в 2011 році.

Чиста Re продажу становить 2,67% в 2010 році, і 3,31% в 2011 році.

Re доходу від операційної діяльності становить 6,27% в 2010 році, і 5,86 в 2011 році.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРИМИ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Підвищення ефективність оптимізації виробничої програми

Сучасні умови ринкового господарювання значною мірою відрізняються від умов планової економіки. Для великої кількості українських підприємств є характерною відсутність адекватність умовам ринку інструментів управління виробничою програмою. Необхідність розробки нових механізмів функціонування виробництва та розробки його моделі в умовах кризи, роблять проблеми ефективного управління та оптимізації виробничої програми підприємства одними з найактуальніших для сучасної української економіки.

Оптимальна виробнича програма - це така виробнича програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм. Таким чином дана програма повинна включати певну номенклатуру продукції, її обсяги, числові значення критеріальних, техніко-економічних, соціальних та інших показників, а також враховувати обмеження щодо матеріальних ресурсів, персоналу, виробничих потужностей, тощо.

З урахуванням обзору аналітичних даних в результаті інноваційного дослідження для складання оптимальної річної виробничої програми була запропонована методика, в основі якої лежить метод багатокритеріальної оптимізації, який дозволяє використання декількох критеріїв оптимальності.

Оптимізація виробничої програми проводиться з метою:

- планування оптимальної структури номенклатури продукції;

- визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та економічної межі нарощування виробництва.

Процес моделювання оптимальної виробничої програми є складним і включає шість етапів, які представлено на рисунку.

Перша проблема може бути вирішена за допомогою економіко-математичних методів: симплекс-методу лінійного програмування, при якому вибирається критерій оптимізації та його математична форма - цільова функція, якою можуть бути: максимальний прибуток, максимальний обсяг виробництва, рівномірне завантаження устаткування та приймаються наступні обмеження: повне завантаження кожної групи устаткування, трудомісткість програми, витрати матеріальних ресурсів; метод «гілок і обмежень», що являє собою спрямований перебір із відсіюванням неефективних розробок плану; більш простий та доступний метод оптимального формування виробничої програми за допомогою інтегральних показників, при якому формування плану продовжується до виконання встановленого критерію оптимальності.

Проблеми оптимізації виробничої програми підприємства являються актуальними і потребують наукового та систематизованого підходу до її вивчення. Особливо гостро стоять питання, що стосуються ресурсного обґрунтування виробничої програми, а саме ролі виробничих критеріїв у її формуванні.

З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися наступних вимог:

- правильного визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів;

- повного ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;

- обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю.

Тому, згідно перелічених вимог щодо формування виробничої програми, слід розглянути сутність оптимальної виробничої програми. Як зазначає О.Орлов, ще в 1939 р. лауреат Нобелівської премії академік Л. Канторович запропонував вирішення проблеми вибору оптимального плану з метою максимізації прибутку. В модель вводяться обмеження щодо ресурсів, фонду часу роботи устаткування, по обсягах виробництва конкретних виробів. Із погляду математичної постановки завдання вона не викликає сумнівів, однак використання в моделі показника прибутку від реалізації і-тої продукції є некоректним і для моделі оптимізації асортименту необхідне використання маржинального прибутку.

Слід зазначити, що формування оптимальної виробничої програми, неможливе без врахування виробничих критеріїв, а саме: виробнича потужність, матеріально-технічного, кадровий потенціал. Саме цим і пояснюється важливість ресурсного обґрунтування виробничої програми.

До критеріїв оптимальності виробничої програми підприємства рекомендуємо віднести такі критерії: обсяг валового прибутку, обсяг реалізованої продукції та частку освоєного цільового ринку. До обмежень - обмеження щодо використання певних видів ресурсів (сировини, матеріалів) або загальні витрати.

Процес формування будь-якої виробничої програми повинен починатись з забезпеченням її виробничими потужностями, тому виробнича потужність на підприємстві відіграє досить значну роль.

На підприємстві з багато номенклатурним виробництвом може бути розрахована велика кількість значень величини виробничої потужності. При цьому кожному варіанту виробничої потужності буде відповідати різна величина валового доходу і прибутку від реалізації продукції, різний ступінь завантаження технологічного устаткування і т. ін. Звідси випливає висновок про можливість і необхідність визначення оптимальної виробничої потужності підприємства, тобто такої виробничої програми, за якої обраний в якості критерію оптимальності показник досягає свого екстремального (мінімального чи максимального) значення.

У якості критеріального показника в розрахунках оптимальної величини виробничої потужності підприємства теоретично може бути використаний будь-який абсолютний показник, що характеризує результативність операційної діяльності підприємства. На практиці ж у зазначених розрахунках найчастіше використовують один із двох критеріїв оптимальності: максимум прибутку від реалізації продукції; максимальне завантаження технологічного устаткування.

Для визначення оптимального варіанта виробничої потужності використовують методи оптимального планування, зокрема, метод лінійного програмування і симплекс-метод.

Основним принципом при складанні задач лінійного програмування є принцип оптимальності. Суть принципу оптимальності укладається в прагненні вибрати таке планово-управлінське рішення, що щонайкраще враховувало б внутрішні можливості і зовнішні умови виробничої діяльності господарюючого суб'єкта.

У задачі лінійного програмування потрібно знайти екстремум (максимум або мінімум) лінійної цільової функції при обмеженнях (умовах).

До математичних задач лінійного програмування приводять дослідження конкретних виробничо-господарських ситуацій, які в тім або іншому виді інтерпретуються як задача про оптимальне використання обмежених ресурсів.

При визначенні оптимальної виробничої потужності підприємства, яка максимізує сумарний прибуток від реалізації продукції, вирішується завдання лінійного програмування на максимум цільової функції. У цьому випадку коефіцієнти при основних змінних у цільовій функції дорівнюють величині прибутку від реалізації одиниці продукції j-го виду; додаткові ж змінні увійдуть в цільову функцію з нульовими коефіцієнтами.

При визначенні оптимальної виробничої потужності підприємства, що максимізує завантаження технологічного устаткування (мінімізує сумарні простої устаткування) вирішується завдання лінійного програмування на мінімум цільової функції, що характеризує сумарні простої устаткування. У цьому випадку коефіцієнти при основних перемінних у цільовій функції дорівнюють нулю, а при додаткових - одиниці.

Зробивши розрахунки симплексним методом із застосуванням відповідного програмного забезпечення, одержимо оптимальну виробничу потужність підприємства. У сучасних умовах господарювання максимальне використання виробничих потужностей підприємства є найдешевшим заходом, що різко впливає на ефективність роботи кожного з них.

3.2 Розробка оптимальної виробничої програми

Продукція ПАТ «Оболонь» користується попитом у споживачів тому проблем з реалізацією не виникає. Спираючись на це, і те що підприємство виготовляє певні види сировини і матеріали, підприємство збільшує свою виробничу потужність, вводячи нову виробничу лінію потужністю 12 млн. дал. в рік, і щоб покрити затрати на купівлю лінії підвищує ціни на 10%.

Таблиця 3.1 Виробнича програма підприємства

Назва виробів	Одиниця виміру	Оптова ціна одиниці грн.	Кількість за планом млн. дал.	Сума випуску товарної продукції в оптових порівняльних цінах млн. грн.	Сума випуску продукції в оптових діючих цінах млн. грн.
			План на рік	В тому числі по кварталах	Рік	В тому числі по кварталах	Рік	В тому числі по кварталах
		Порівняльна	Діюча	млн. дал.	І	ІІ	ІІІ	ІV		I	II	III	IV		I	II	IIІ	IV
Пиво	дал.	40,54	44,60	96,7	19,34	29,01	33,85	14,5	3920,218	784,044	1176,065	1372,276	587,830	4312,820	862,564	1293,846	1509,710	646,700
Слабоалкогольні вироби	дал.	41,13	45,24	2,9	0,58	0,87	1,02	0,43	119,277	23,855	35,783	41,953	17,686	131,196	26,239	39,359	46,145	19,453
Безалкогольні вироби	дал.	40,44	44,48	24,3	4,86	7,29	8,51	3,64	982,692	196,538	294,808	344,144	147,202	1080,864	2106,173	324,259	378,525	161,907
Мінеральна вода	дал.	40,73	44,80	8,2	1,64	2,46	2,87	1,23	333,986	66,797	100,196	116,895	50,098	367,360	73,472	110,208	128,576	55,104
Всього									5356,173	1071,235	1606,852	1875,271	802,815	5892,240	1178,448	1767,672	2062,956	883,164

Сума випуску товарної продукції в оптових порівняльних цінах дорівнює 5356,173 млн. грн., в тому числі пиво 3920,218 млн. грн., слабоалкогольні вироби 119,277 млн. грн., безалкогольні вироби 982,692 млн. грн., мінеральна вода 333,986 млн. грн..

Сума випуску продукції в оптових діючих цінах дорівнює 5892,240 млн. грн., в тому числі пиво 4312,820 млн. грн., слабоалкогольні вироби 131,196 млн. грн., безалкогольні вироби 1080,864 млн. грн., мінеральна вода 367,360 млн. грн..

Дохід підприємства при вводі нової виробничої лінії при незмінних цінах зросте на 494,687 млн. грн., або 10,18%, а з підвищеними цінами дохід зросте на 1030,754 млн. грн., або 21,20%.

3.3 Висновок до розділу ІІІ

В результаті проведених нами інноваційних досліджень можна зробити такі висновки:

Оптимальна виробнича програма повинна включати певну номенклатуру продукції, її обсяги, числові значення критеріальних, техніко-економічних, соціальних та інших показників, а також одним з головних аспектів є те, що вона повинна враховувати обмеження щодо матеріальних ресурсів, персоналу, виробничих потужностей, тощо.

Процес формування оптимальної виробничої програми повинен починатись з забезпеченням оптимізації її виробничими потужностями, тобто розрахунку такої виробничої програми, за якої обраний в якості критерію оптимальності показник досягає свого екстремального значення при обмежених умовах. Для визначення оптимального варіанта виробничої потужності використовують методи оптимального планування, а саме метод лінійного програмування і симплекс-метод.

ВИСНОВКИ

Виробництво - це процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства. Зміст виробництва визначає трудова діяльність, що припускає наступні три моменти: доцільну роботу, або саму працю; предмет праці, тобто все те, на що направлена раціональна діяльність людини; засоби (знаряддя) праці (машини, устаткування, інструменти, за допомогою яких чоловік перетворить предмети праці, пристосовувавши їх для задоволення своїх потреб).

Виробничі підрозділи підприємства - цехи, ділянки, обслуговуючі господарства і служби (прямо або побічно що беруть участь у виробничому процесі), зв'язки між ними, узяті в сукупності, - складають його виробничу структуру. Вона зумовлює рівень продуктивності праці, витрат виробництва, ефективність експлуатації природних багатств і техніки при даних техніко-економічних і економіко-географічних умовах матеріального виробництва.

Виробнича потужність підприємства створюється за принципом: що буде вироблятися і скільки. Такі вихідні дані використовуються для визначення кількості необхідного обладнання. Кожний виробничий підрозділ (цех, дільниця) застосовує відповідно профільоване (спеціалізоване) обладнання, тому його виробнича потужність є оригінальною (не взаємозаміною). Виходячи з цього, виробнича потужність підприємства в цілому не може бути в цілому арифметичною сумою потужностей окремих його підрозділів, вона визначається на рівні виробничої можливості підрозділу (цеху, дільниці) тобто «вузького місця» з врахуванням впровадження відповідних техніко організаційних заходів.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва - це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів. Виробнича програма є надзвичайно важливим розділом плану роботи підприємства і його виробничих підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети.

Порядок розроблення виробничої програми значною мірою залежить від призначення їх продукції та економічного статусу. Передусім тут має значення технологічний зв'язок між підрозділами, ступінь завершеності в них циклу виготовлення продукції, спрямування її на подальшу обробку, внутрішньо коопераційні потреби на ринок, за межі підприємства.

Самим універсальним і поширеним на всіх рівнях управління є балансовий метод в плануванні. Його єство полягає в побудові балансів (матеріальних, фінансових, трудових, платіжних, доходів і витрат підприємства і ін.) у формі взаємно врівноважуються таблиць, що містять наявність або джерела утворення ресурсів і відповідні потреби.

Взагалі всі чинники підвищення ефективності функціонування підприємств зводяться до трьох напрямків:

- управління витратами і ресурсами;

- напрямки розвитку і удосконалення виробництва та іншої діяльності;

- напрямки удосконалення системи управління підприємством та всіма видами його діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» Урядовий кур'єр

2. Економіка й організація інноваційної діяльності. Під редакцією професора педагогічних наук України О.І. Волкова.- Київ: 2004р.

3. Фінансовий аналіз. О.О.Шеремет - Київ: Кондор 2005р.

4. Інноваційний менеджмент. Василенко В.О., Шматько В.Г.- ЦУП Фенікс 2003р.

5. Економічна теорія економічних змін. Бажал Ю.М. Навчальний посібник 1996р.

6. Основы экономического менеджмента. Под редакцией Завлина Н.П.- Экономика 2000г.

7. Нововведення: стимули і перспективи. Пригожий А.І. 1999р.

8. Інноваційний розвиток української економіки. Вовканич С., Цапок С. 1999р.

9. Инновационный менеджмент. Учебник для ВУЗов. Ильенко С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю. 2003г.

10. Наукова і інноваційна діяльність в Україні.- Держкомстат. 2000р.

11. Инновационный менеджмент. Медынский В.Г.- Москва 2002г.

12. Проблеми інноваційної безпеки. Сухоруков А.І. 2002г.

13. Инновационный менеджмент. Гринев В.Ф. - МАУП, 2001г.

14. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств. Найкова Л.І. - «Знання», 1999р.

15. Управління інноваційним розвитком. Ілляшенко С.М. Навчальний посібник 2003р.

16. Составляющие инновационного потенциала субъектов хозяйственной деятельности. Шимулина Ю.С. - Экономика 2002г.

17. Шляхи підвищення результатів державного науково-технічного потенціалу. Шкворець Ю.Ф., Іванов В.Ф. 2001р.

18. Інноваційність державних цільових програм. Шкворець Ю.Ф. - Проблеми науки 2003р.

19. Инновационный менеджмент. Морозов Ю.П.- ЮНИТИ-ДАНА 2003г.

20. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

21. Фінансування програм державного рівня. Якубовський М.М. 2000р.

22. Современные инновационные структуры. Под редакцией А.Мазура. 2000р.

23. Проблемы и перспективы развития инфраструктуры инноваций в Украине. Александрова В.П. - Львов 2003г.

24. Управління фінансовими ресурсами інноваційного розвитку.- Хмельницький 2002р.

25. Національні інноваційні системи. Іванова Л. 2001р.

26. Основы экономического развития. Перевалов Ю.В. 1998г.

27. Менеджмент инвестиций и инноваций в малом бизнесе. Филин С.А. 2003г.

28. Финансы. Мертон Р. 2000г.

29. Управління проектами інноваційного розвитку. Бунуєв С.Д. 2003р.

30. Методи оцінки ефективності інвестицій і напрями їх реалізації. Гойко А.Ф. - Віра 1999р.

31. Экономическая оценка эффективности инноваций и финансирования. Мелнумов Я.С 1999р.

32. Методы оценки инвестиционных проектов. Ковалев В.В. 1998г.

33. Інноваційний менеджмент. Краснокутська В.Н. - КНЕУ 2003р.

34. Управление инновациями. Под редакцией М.Желена 2002г.

35. Економіка і організація інноваційної діяльності. М.А.Йохна, В.В.Стадник. - Київ Видавничий центр «Академія»2005р.

36. Економіка і організація інноваційної діяльності. І.І.Циглик, С.О.Кропельницька, О.І Мозіль - Київ 2004р.

Размещено на Allbest.ru

...