Сучасний стан і перспективи розвитку автомобільної промисловості України

Наслідком цього є подальша втрата міжнародної конкуренто спроможності, яка в кінцевому підсумку відобразиться у падінні зовнішнього і внутрішнього попиту на продукцію промислового сектору.

Збоку зовнішніх чинників негативно вплинули слабкий зовнішній попит, несприятливі умови торгівлі, а також російські торговельні санкції.

Проведений аналіз стану промисловості надав змогу дійти до висновку, що незважаючи на інвестиційну привабливість галузі та наявність попиту на продукцію, що виготовляється, багато з підприємств промисловості знаходяться під загрозою банкрутства і їх становище характеризується як фінансова криза.

Дослідження процесів управління санацією і чинників, що їх характеризують, свідчить, що низька результативність санаційних заходів зумовлена недосконалістю системи управління підприємствами промисловості та одноманітністю інструментів їх реалізації.

У січні-серпні 2015р. порівняно з відповідним періодом 2014р. індекс промислової продукції становив 82%.

У жовтні 2015р. порівняно з попереднім місяцем та жовтнем 2014р. індекс промислової продукції становив відповідно 107,3% та 95,0%, за підсумками січня-жовтня 2015р. - 84,6%.

У добувній промисловості та розробленні кар'єрів порівняно з січнем- жовтнем 2014р. індекс промислової продукції становив 83,2%, переробній - 84,7%, постачанні і розподіленні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - 87,3% (рис.2.5).

Рис. 2.5 Індекс промисловості продукції України

Регіональний розподіл промисловості

Промислова діяльність розподілена по всій території України нерівномірно та зосереджена у певних провінціях (областях), особливо в східній частині країни.

Явними лідерами є Донецька область, частка якої в загальному обсязі промислового виробництва в Україні становить 21% та Дніпропетровська (19%). Це означає, що на ці дві області припадає біля 40% від загального промислового виробництва в Україні. Якщо ми додамо Луганську (8%), Запорізьку (5%) і Харківську (5%) області, частка Сходу зросте майже до 60%.

Іншою стороною такої сильної концентрації є області із дуже слабким внеском до загального промислового виробництва. Внесок Чернівецької, Тернопільської і Волинської області, що розташовані на заході України, становить у кожному випадку менше 1% від загального виробництва, якщо ми абстрагуємось від спеціального випадку - м. Севастополь (0,5%).

На наступному рисунку наведено детальний огляд регіонального розподілу промислового виробництва (Рис.2.6).

Рис. 2.6. Регіональний внесок до випуску продукції промислового сектору

Індекси промислової продукції за регіонами наведений у (табл.2.2):

Таблиця 2.2 - Індекси промислової продукції за регіонами

Висновки

В теоретичній частині цієї курсової роботи, було розглянуто те, що автомобілебудівна галузь України має такі проблеми: падіння виробництва, низька якість продукції, застарілі технології, відсутність фінансових ресурсів, продаж автомобілів в кредит і як наслідок зменшення обігових коштів. Все це не дозволяє їй конкурувати навіть на ринку СНД, не говорячи про Європейські ринки.

Для України найбільш перспективною є змішана стратегія розвитку: створення виробника легкових автомобілів на базі "АвтоЗАЗ" (це має бути створення дочірнього підприємства крупної іноземної автомобілебудівної компанії, яке б розвивало нові моделі автомобілей в низькій та середній ціновій категоріях), а також інтеграція у виробництво автомобілів та комплектуючих в межах СНД (так як ці спроби вже робляться на складальних заводах в Україні, але Україна має створювати не менше 50% доданої вартості автомобілів). Виробник вантажівок "КрАЗ" має реальні плани щодо виходу на європейський ринок завдяки кредитним лініям, що були відкриті для нього в українських банках.

Необхідною умовою для реалізації такої стратегії є створення прозорого законодавчого поля та справедливого податкового законодавства, які були б незалежними від політичної кон'юнктури.

У Верховній Раді України зареєстровані два однойменних законопроекти «Про розвиток автомобільної промисловості України» (№№ 3677 і 3677-1), подані двома групами народних депутатів, спрямовані на забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва українських автопідприємств і приведення національного законодавства у відповідність з вимогами ГАТТ/ВТО й Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС. Унаслідок скасування ряду пільг для автомобілебудівних підприємств, значно зросте рівень оподатковування національного виробника, і вітчизняні автомобілі стануть набагато дорожчими, утративши конкурентоздатність.

Разом з тим, при переході до ринкової економіки і при загальній відсталості промисловості автомобільне виробництво протягом визначеного часу не може бути конкурентноздатним і вимагає перехідного періоду і захисту. Але діючі умови оподатковування імпорту не захищають вітчизняний автомобільний ринок від експансії іноземних виробників.

Основним напрямом розвитку автомобільної промисловості України має бути значне підвищення якості її продукції із використанням наукових і технічних досягнень.

За рахунок інноваційного розвитку автомобілебудування Україна зможе реалізувати конкурентоспроможну продукцію як на національному, так і на світових ринках, що забезпечить вихід України в міжнародне економічне співтовариство. Держава має створити діючу і прибуткову галузь промисловості шляхом її глибокої зміни і модернізації, яка зможе вижити у зростаючій конкуренції та глобалізації.

В аналітичній частині курсової роботи, було розглянуто наступне:

Хоч частка промислового сектору у ВВП України і скорочувалася на довгостроковому горизонті, країна досі залишається важливим промисловим виробником у міжнародному порівнянні. Слідуючи за довгостроковим скороченням частки сектору у ВВП, спостерігається також послаблення його внеску до експорту. На три головні галузі (добувна, харчова промисловість і машинобудування) припадає майже 60% від загального обсягу промислового виробництва. Ключовими експортно-орієнтованими галузями є легка промисловість, металургія, машинобудування і хімія, що відвантажують більше 50% виробленої продукції за кордон.

Промислова діяльність сильно концентрована у східних областях країни, на які сумарно припадає біля 60% промислового виробництва. Реальне промислове виробництво досі продовжує скорочуватись, хоч номінальні продажі дещо зросли, оскільки компанії скоротили запаси, щоб задовольнити попит та підвищили ціни. Як зовнішні, так і внутрішні фактори сприяли зниженню реального промислового виробництва.

З боку зовнішніх чинників свою роль відіграли слабкий зовнішній попит, негативні умови торгівлі, а також російські торговельні санкції. Негативним внутрішнім фактором стало продовження фіксації обмінного курсу в ситуації, коли основні валюти-конкуренти девальвували. Ця фіксація призвела до занадто жорстких заходів монетарної політики, результатом чого став слабкий попит на інвестиції і товари тривалого користування.

Список використаних джерел

1. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 2004. - 296 с.

2. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: Навч. посібник. - Львів: «Новий світ - 2000», 2008. - 546 с.

3. Зінь Е.А. Регіональна економіка: Підручник. - К.: «ВД «Професіонал», 2007. - 528 с.

4. Офіційний сайт [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.myblaze.ua

5. Офіційний сайт [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.student-works.com.ua

6. Регіональна економіка: підручник / за ред. Є.П. Качана. - К.: Знання, 2011. - 670 с.

7. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.geograf.com.ua

8. Савченко В.Ф. Регіональна економіка: Навч. посібник / В.Ф. Савченко. - К.: Кондор, 2012. - 339 с.

9. Офіційний сайт Буковинської бібліотеки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.buklib.net/books/31684/

10. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

11. Офіційний сайт [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.pidruchniki.com

12. Офіційний сайт [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.gordk.com/avtomobilebuduvannja

Размещено на Allbest.ru