Економічна ефективність виробництва зерна та її вплив на фінансовий стан підприємства

Ціна - це грошовий вираз вартості одиниці товару. Економічну основу ціни становить суспільна вартість товару, що втілює вартість спожитих засобів виробництва і продукту, створеного необхідною і додатковою працею.

Ціноутворення на продукцію сільського господарства є одним із важливих шляхів ефективного використання потенціалу країни.

Основним фінансовим результатом виробничої і комерційної діяльності є прибуток.

Прибуток - це реалізована частина чистого доходу і визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

Одним із підсумкових показників, які характеризують економічну ефективність сільськогосподарського виробництва є рівень рентабельності.

Рентабельність сільськогосподарського виробництва - це категорія, яка властива підприємствам на принципах господарського розвитку. Рентабельність означає, що підприємство відшкодовує свої витрати виручкою від реалізації продукції і одержує прибуток.

Рентабельність характеризує ступінь ефективності використання земельних, трудових і матеріальних ресурсів сільськогосподарського підприємства. Визначення цього показника по окремих видах продукції дає змогу керівництву і спеціалістам господарств визначити види продукції, які є для підприємства прибутковими чи збитковими.

Зазначені показники проаналізовані в табл. 2.17.

Таблиця 2.17

Собівартість і рентабельність виробництва зерна в СПП «Біле озеро»

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2013 р. у % до 2011 р.
Реалізовано зерна, ц	168452	141055	164135	97,44
Собівартість 1 ц зерна, грн.	89,32	103,68	139,81	156,52
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн.	106,02	134,37	173,75	163,88
Прибуток на 1 ц зерна, грн.	16,7	30,69	33,94	203,23
Рівень рентабельності, %	18,70	29,60	24,28	Х

З даних таблиці 2.17 видно, у 2013 р. порівняно з 2011 р. обсяг реалізованого зерна зменшився на 4317 ц, або на 2,56 %. Собівартість 1 ц зерна за досліджуваний період зросла на 50,49 грн., або на 56,52 %.

Ціна реалізації 1 ц зерна у 2013 р. порівняно з 2011 р. збільшилася на 67,73 грн., або на 63,88 %. Прибуток на 1 ц зерна за досліджувані роки також збільшився на 17,24 грн. Рівень рентабельності у 2013 р. порівняно з 2011 р. збільшився на 5,58%. Таке збільшення прибутку на 1 ц зерна та рівня рентабельності пояснюється збільшенням ціни на 1 ц зерна.

Розглянемо фактори, які впливають на зміну маси прибутку на прикладі досліджуваного господарства СПП «Біле озеро».

Таблиця 2.18

Вплив факторів на зміни маси прибутку від реалізації зерна в СПП «Біле озеро»

Показники	Роки	Відхилення (±)
	2011 р.	2013р.
Реалізовано зерна, ц	168452	164135	-4317
Прибуток, тис. грн.	2812,4	5571,0	2758,6
Собівартість 1 ц зерна, грн.	89,32	139,81	50,49
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн.	106,02	173,75	67,73
Прибуток на 1 ц зерна, грн.	16,70	33,94	17,24
Зміни маси прибутку, тис. грн., в т.ч. за рахунок:	Х 2758,6
- обсягу реалізації	Х -71,345
- ціни реалізації	Х 114100,002
- собівартості зерна	Х -8504,393

Аналізуючи таблицю 2.18, можна зробити висновок, що на масу прибутку впливають такі фактори, як обсяг реалізації, ціна реалізації та собівартість. Зменшення обсягу реалізації на 4317 ц та збільшення собівартості на 50,49 грн. негативно впливає на прибуток, але в цілому прибуток збільшився у 2013 році порівняно із 2011 роком на 2758,6 тис грн за рахунок збільшення ціни реалізації з 1 ц на 67,73 грн.

Головним завданням сільського господарства є постійне збільшення виробництва продуктів харчування та сировини для переробної промисловості з метою постійного задоволення потреб суспільства. При цьому таке збільшення повинне супроводжуватися підвищенням економічної ефективності виробництва продукції, тобто на кожну одиницю виробленої продукції має затрачатися дедалі менше уречевленої та живої праці.

Інтенсифікація передбачає зростання витрат ресурсів на одиницю об'єкта інтенсифікації, поліпшення їх використання при зменшенні витрат виробництва на одиницю продукції.

Інтенсифікація сільського господарства - це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці на одній і тій же земельній площі, а в тваринництві - на 1 голову худоби, для збільшення виробництва продукції і підвищення її економічної ефективності.

Інтенсифікація сільського господарства - це об'єктивний і закономірний процес його розвитку, зміст якого визначається віддачею земельних угідь, що досягається на основі додаткових вкладень. Її не можна зводити лише до нагромадження фондів, головне в ній - підвищення виходу продукції з розрахунку на одиницю наявних виробничих ресурсів: земельних угідь, трудових ресурсів, виробничих фондів і оборотних засобів. Реалізація цього вимагає широкого використання досягнень науки і передового досвіду, інтенсивних технологій і прогресивних форм організації виробництва.

У сучасних умовах інтенсифікація є основним напрямом розвитку сільськогосподарського виробництва. Нарощування виробництва продукції не може бути досягнуте на незмінній технічній основі, без удосконалення засобів виробництва.

Таблиця 2.19

Динаміка рівня інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації виробництва зерна в СПП «Біле озеро»

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2013 р. у % до 2011 р.
Виробничі витрати на 1 га посіву, грн.	2991,02	4957,6	7541,78	252,15
Урожайність з 1 га, ц	37,81	49,53	58,12	153,72
Собівартість 1 ц зерна, грн.	89,32	103,68	139,81	156,52
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн.	106,02	134,37	173,72	163,88
Прибуток на 1 ц зерна, грн.	16,7	30,69	33,94	203,23
Рівень рентабельності, %	18,70	29,60	24,28	Х
Окупність додаткових витрат, грн.	Х	0,01	0,02	Х

Важливим показником економічної ефективності інтенсифікації є собівартість продукції. Так як собівартість 1 ц зерна за досліджуваний період зросла на 50,49 грн., або на 56,52 %, то це свідчить про збільшення ефективності інтенсифікації.

Внаслідок того, що собівартість продукції в даному господарстві зросла (на 56,52 % у 2013 р. порівняно з 2011 р.), а ціни реалізації продукції збільшувались (на 67,73 грн., або на 63,88 % за досліджувані роки), рівень рентабельності виробництва зерна збільшився з 18,70 % у 2011 р. до 24,28% у 2013 р.

Узагальнюючим показником економічної ефективності інтенсифікації виробництва є окупність додаткових витрат. У 2013 році цей показник становив 0,02 грн. Це означає, що додаткові витрати були не дуже ефективними.

Підвищення економічної ефективності зернового виробництва передбачає збільшення виробництва і поліпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективного використання його виробничих ресурсів.

Особливим напрямом подальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікація виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату.

Велике значення має внесення оптимальних доз мінеральних добрив, які в конкретних природо-економічних умовах забезпечують найбільш повне використання потенціальних можливостей високоврожайних сортів і гібридів зернових культур.

Одним із шляхів підвищення ефективності виробництва зерна є виведення і впровадження в господарствах високоврожайних сортів і гібридів, стійких проти хвороб і придатних для вирощування на зрошувальних землях. Особливого значення у цьому зв'язку набуває поліпшення селекції і насінництва зернових культур.

На основі комплексного використання всіх факторів інтенсивного розвитку зернового господарства формується інтенсивна технологія виробництва зерна. Вона передбачає виконання комплексу агротехнічних і організаційних заходів, спрямованих на одержання високих урожаїв. Економічна ефективність інтенсивних технологій визначається порівнянням додаткових виробничих витрат і додатково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у зерновому виробництві.

Одним із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна є впровадження нових форм організації і стимулювання праці, широке використання орендних відносин у зерновому господарстві. Практика сільськогосподарських підприємств свідчить, що застосування в бригадах та інших внутрішньогосподарських підрозділах прогресивних форм організації і оплати праці за кінцевими результатами сприяє значному підвищенню врожайності зернових культур і продуктивності праці в зерновому виробництві.

Отже, економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів і визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. Економічна ефективність виробництва зерна - це одержання максимальної його кількості з 1 га посіву при найменших затратах праці і коштів на 1 ц зерна. Основним фактором збільшення маси прибутку від реалізації зерна є підвищення ціни реалізації. Для забезпечення подальшого збільшення прибутку підприємства від реалізації зерна слід розробляти конкретні заходи, спрямовані на зниження рівня собівартості, збільшення обсягів реалізованої продукції, підвищення урожайності зернових культур та продуктивності праці для забезпечення стабільного розвитку підприємства. 

Розділ 3. Фінансовий стан підприємства та його оцінка

3.1 Оцінка майнового стану та фінансової стійкості

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [10, c. 59].

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Основними етапами оцінки фінансового стану є [14, c. 56]:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є фінансова звітність, зокрема [16]:

1. форма № 1 - "Баланс";

2. форма №2 - "Звіт про фінансові результати";

3. форма №3 - "Звіт про рух грошових коштів";

4. форма №4 - "Звіт про власний капітал";

5. форма №5 - "Примітки до фінансової звітності"

Ця інформація є відкритою або публічною, проте кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, тарифи, ліміти, систему оцінки та регулювання операційної і фінансової діяльності - така інформація с комерційною таємницею.

В даній курсовій роботі пропонується класифікація і порядок розрахунку комплексу основних оцінних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість та види за такими ознаками:

* майновий стан підприємства;

* фінансова стійкість;

* ділова активність;

* рентабельність;

* ліквідність;

* платоспроможність.

Розгляньмо порядок розрахунку основних оцінних показників з урахуванням нових стандартів бухгалтерського обліку.

Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано з перспективною його платоспроможністю. її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позичковими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1)абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) -- коли власні оборотні кошти повністю забезпечують запаси й витрати;

2) нормально стійкий фінансовий стан -- коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позичковими джерелами;

3)нестійкий фінансовий стан -- коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позичкових джерел та короткострокових кредитів і позичок, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4)кризовий фінансовий стан -- коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників. [15]

Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позичкових і власних коштів підприємства в пасивах. Сама по собі структура вартості майна ще не свідчить про фінансовий стан підприємства. Структура майна підприємства, її динаміка не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов'язань.

Для оцінки майнового стану підприємства доцільно використовувати п'ять показників, наведених нижче.

Оцінка комплексу цих показників дає змогу визначити, наскільки ефективно використовується майно підприємства, чи все в нього гаразд з оновленням основних засобів сучаснішою технікою, чи своєчасно позбавляється підприємство фізично і морально застарілого устаткування й обладнання. Такий аналіз наочно продемонструє конкретні резерви підвищення ефективності використання майна підприємства.

Таблиця 3.1. Оцінка майнового стану в СПП «Біле озеро»

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання даних	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 до 2010, +, -
Коефіцієнт питомої частки активної частини основних засобів	Вартість активної частини основних засобів Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується	0,97	0,91	0,89	-0,08
Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос Первісна вартість основних засобів на кінець року	0,07	0,11	0,19	0,12
Коефіцієнт оновлення основних засобів	Балансова вартість основних засобів, які надійшли за період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується	0,72	0,44	0,15	-0,57
Коефіцієнт вибуття основних засобів	Балансова вартість основних засобів, які вибули в період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на початок періоду, що аналізується	-	0,001	-	-

З даної таблиці видно, що коефіцієнт зносу основних засобів з кожним роком збільшується, це є тенденцією досить негативною, бо свідчить про все більшу зношуваність основних засобів. Коефіцієнт оновлення основних засобів за звітні роки зменшується і становить у 2010 році 0,72 , а у 2012 році - 0,15, це також свідчить про негативну тенденцію, проте значення цього показника велике. Отже основні засоби оновлюються швидко. Коефіцієнт вибуття основних засобів показує яка частина з тих основних засобів, з якими підприємство почало звітний період, вибула на кінець цього періоду. На даному підприємстві у 2010 р. та 2012 р. вибулих основних засобів не було, а у 2011 році цей коефіцієнт досить незначний, це свідчить що підприємство має в своєму активі велику частку нових основних засобів. Коефіцієнт питомої ваги основних засобів показує кількість основних засобів прирівняну до загальної вартості активів. В даному господарстві основних засобів достатня кількість.

Важливим для характеристики фінансового стану є оцінка фінансової стійкості підприємства, що має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності і незалежності, а також відповідності фінансово - господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників:

Таблиця 3.2. Оцінка фінансової стійкості в СПП «Біле озеро»

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 до 2010,+,-
Коефіцієнт автономії (незалежності) (>0.5)	Власний капітал Майно підприємства	0,16	0,19	0,12	-0,04
Коефіцієнт фінансової стабільності(>1)	Власний капітал Залучений капітал	0,19	0,23	0,14	-0,05
Коефіцієнт фінансової Залежності(<0.5)	Залучений капітал Власний капітал	5,16	4,29	7,29	2,13
Коефіцієнт фінансового левериджу(<1)	Довгострокові зобов'язання Власний капітал	-	-	1,99	-
Коефіцієнт співвідношення між короткостроковими та довгостроковими зобов'язаннями(<1)	Короткострокові зобов'язання Довгострокові зобов'язання	-	-	2,65	-

Коефіцієнт автономії (незалежності) - це відношення власних коштів до вартості майна підприємства. Мінімальне допустиме значення показника повинно бути більше 0,5. Цей показник у даному підприємстві не знаходиться у межах норми за звітні роки і свідчить про низьку фінансову незалежність підприємства. Коефіцієнт фінансової стабільності - визначається діленням власного капіталу на залучений. Перевищення позикових коштів над власними вказує, що підприємство не має достатній рівень фінансової стійкості і є відносно залежним від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кфін.ст. більше 1. Якщо ця умова не виконується, то слід з'ясувати причини (зменшення виручки, прибутковості, необґрунтоване збільшення матеріальних запасів тощо). СПП «Біле озеро» є не стійким підприємством, на що вказує даний показник. Коефіцієнт фінансової залежності в даному господарстві більший за 1, це означає, що залучений капітал переважає над власним, що є негативною тенденцією. Коефіцієнти фінансового левериджу та співвідношення між короткостроковими та довгостроковими зобов'язаннями в нашому підприємстві розраховані тільки у 2012 р., оскільки СПП «Біле озеро» має довгострокові зобов'язаня лише у 2012 р.

3.2 Оцінка ділової активності та рентабельності

Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності, яку доцільно оцінювати за 6-ма показниками:

1. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів.

2. Коефіцієнт оборотності активів.

3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

5. Коефіцієнт оборотності основних фондів.

6. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Аналіз цих показників дає змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних, оборотних коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості, капіталовіддачі основних засобів. На цій основі можна робити висновки щодо наявних резервів прискорення обороту всіх перелічених складових майна та коштів підприємства, а отже -- щодо стану його ділової активності.

Таблиця 3.3. Оцінка ділової активності в СПП «Біле озеро»

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідної інформації	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 до 2010, +, - +
Оборотність матеріальних запасів	Собівартість реалізованої продукції Сума запасів на початок і кінець року поділена на 2	3,16	1,43	1,66	-1,5
Оборотність активів	Чистий доход Середня сума активів	1,39	0,63	0,9	-0,49
Оборотність дебіторської заборгованості	Чистий доход Середня дебіторська заборгованість	7,00	2,44	3,94	-3,06
Оборотність кредиторської Заборгованості	Собівартість реалізованої продукції Середня кредиторська заборгованість	1,56	1,25	2,61	1,05
Оборотність основних фондів	Чистий доход Середня первісна вартість основних засобів	9,19	2,89	3,71	-5,58
Оборотність власного капіталу	Чистий доход Середня вартість власного капіталу	10,28	3,37	6,88	-3,4

У більшості сфер діяльності необхідно підтримувати певний обсяг запасів для забезпечення відповідного обсягу продажу. З іншого боку, надмірні запаси відвертають грошові кошти, які можна використати більш прибутково для інших цілей. Зменшення коефіцієнта оборотності запасів в 2012 році в порівнянні з 2010 роком пояснюється зменшенням собівартості реалізованої продукції.

Коефіцієнт оборотності активів -- це основний показник ефективності господарської діяльності. Цей показник, занадто малий, що є негативним явищем. Він показує, що частка чистого доходу в загальній сумі активів є досить незначною. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, інша назва цього коефіцієнта - коефіцієнт оборотності за розрахунками. В процесі господарської діяльності підприємство надає товарний кредит для споживачів своєї продукції, тобто існує розрив у часі між продажем товару і надходженням оплати за нього, в результаті цього виникає дебіторська заборгованість.

Використовуючи даний коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - строк погашення дебіторської заборгованості (період інкасації), тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти.

Для цього поділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками.

Згідно даних по підприємству строк погашення дебіторської заборгованості (період очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції) складав:

2010 рік 365 / 7,00 = 52 днів;

2011 рік 365 / 2,44 = 150 дні;

2012 рік 365 / 3,94 = 93 дні.

Строк погашення дебіторської заборгованості у 2012 році збільшився на 41 день , в порівнянні з 2010 роком, що є негативним явищем для господарства.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, на його основі розрахуємо термін погашення кредиторської заборгованості:

2010 рік 365 / 1,56 = 234 днів;

2011 рік 365 / 1,25 = 292 днів;

2012 рік 365 / 2,61 = 140 днів.

В порівнянні з 2010 роком у господарстві термін погашення кредиторської заборгованості у 2012 році зменшився на 94 днів.

Коефіцієнт оборотності основних фондів (капіталовіддача) показує співвідношення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і середньої первісної вартості основних засобів. В 2010 році він найбільший, а потім зменшується в 2011 та зростає у 2012 роках.

Обов'язковою і важливою складовою фінансового аналізу має бути оцінка показників рентабельності підприємства.

Розрахуємо ці показники:

Таблиця 3.4. Розрахунок показників рентабельності в СПП «Біле озеро»

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідної інформації	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 до 2010, +, - +
Рентабельність активів(>0)	Прибуток від операційної діяльності Середня вартість активів	1,70	0,28	0,28	-1,42
Рентабельність власного капіталу(>0)	Чистий прибуток Середня величина власного капіталу	4,96	0,22	0,23	-4,73
Рентабельність основної діяльності(>0)	Валовий прибуток від реалізації продукції Собівартість реалізованої продукції	0,32	0,23	0,22	-0,1
Рентабельність продажу(>0)	Валовий прибуток від реалізації Чистий дохід від реалізації	0,24	0,18	0,18	-0,06

Коефіцієнт рентабельності активів показує співвідношення чистого прибутку і середньої вартості активів. У 2011 та 2012 роках значення коефіцієнта рентабельності активів більше 0, тобто в межах нормативу, а в 2010 році - поза його межами.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує співвідношення чистого прибутку і середньої вартості власного капіталу. За звітні роки цей коефіцієнт мав нормативне значення (більше 0).

Коефіцієнт рентабельності діяльності показує відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції. На підприємстві він в межах норми 0, проте підприємство, є малорентабельним. Коефіцієнт рентабельності продажу також показує, що наше підприємство є малорентабельним.

3.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності

Критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність. Ліквідність підприємства означає спроможність перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строку швидко і без втрат його ринкової вартості.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи вистачить у підприємства грошей для погашення його зобов'язань, слід передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та Цільовими фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, строк погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань з наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Таблиця 3.5. Оцінка ліквідності с

Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 до 2010, +, -
		на поч.	на кін	на поч.	на кін	на поч	на кін	на поч	на кін
Коефіцієнт загальної ліквідності (>1)	Оборотні активи Поточні зобов'язання	0,84	0,92	0,98	0,90	1,46	1,24	0,62	0,32
Коефіцієнт швидкої Ліквідності (0.7-2)	Грош. Кошти + чиста деб.заб. + Короткост. Фін. Зобов. Поточні зобов'язання	0,33	0,58	0,50	0,26	0,41	0,45	0,08	-0,13
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (0.2-0.35)	Грошові кошти, їх еквіваленти Поточні зобов'язання	0,20	0,20	0,17	0,02	0,02	0,18	-0,18	-0,02

Коефіцієнт загальної ліквідності дає оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Проте в нашому господарстві цей показник менший 1, що свідчить про погане забезпечення активами підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Виключаються матеріальні запаси не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що грошові кошти. які можна одержати у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів , можуть бути істотно нижчими за затрати на їх закупку.

Нормативне значення цього коефіцієнта складає 0,7 - 2. У 2010 році цей показник був 0,33 це значить, що на 1 грн. поточної заборгованості на підприємстві є 0,33 грн. ліквідних активів, у 2011 році - 0,50 грн.; у 2012 - 0,41 грн.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно. Зазначимо, що орієнтовне позитивне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не повинно бути меншим 0,2 - 0,35. Як бачимо, СПП «Біле озеро» не достатньо забезпечене грошовими коштами.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

Таблиця 3.6. Оцінка платоспроможності в СПП «Біле озеро»

Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 до 2010, +, -
		на поч	на кін	на поч.	на кін	на поч.	на кін	на поч.	на кін
Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) (>0,5)	Власний капітал Сума балансу	-0,10	0,16	0,18	0,19	0,14	0,12	0,24	-0,04
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (>0.1)	Оборотні активи - поточні зобов'язання Оборотні активи	-0,19	-0,09	-0,02	-0,10	0,32	0,19	0,51	0,28
Наявність власного оборотного капіталу(>0)	Оборотні активи - поточні зобов'язання	-3916	4985	-498	-3280	10428	19626	14344	14641
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (0.3-0.5)	Оборотні активи - - поточні зобов'язання Власний капітал	1,85	-0,42	-0,08	-0,40	1,63	2,99	-0,22	3,41

Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) показує питому вагу власних коштів в загальній сумі коштів , авансованих в його діяльність. Нормативне значення цього показника становить більше ніж 0,5. Цей показник на підприємстві не є в межах норми, за всі звітні роки, отже підприємство є фінансово нестійким.

Власним оборотним капіталом наше підприємство взагалі не забезпечене, оскільки поточні зобов'язання перевищують оборотні засоби. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами. Нормативне значення коефіцієнта забезпечення власними оборотними коштами - більше 0,1. Цей показник лежить в межах норми тільки в 2012 р. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує , яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка капіталізована. Нормативне значення коефіцієнта маневреності власного капіталу більше 0. цей показник не є в межах норми і з кожним роком зростає.

Наше підприємство має незначну платоспроможність і має від'ємні значення показників тому, що власний капітал на початку 2010 року є від'ємним, оскільки в його структурі переважає непокритий збиток, а сума поточних та довгострокових зобов'язань перевищує вартість оборотних активів.

Висновок

Ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів - робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів. Але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємства можуть одержувати далеко не однакові за величиною результати. В такому випадку кажуть, що підприємства ведуть виробництво з різною ефективністю.

Провівши аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та її вплив на фінансовий стан аграрного підприємства на прикладі СПП «Біле озеро» можемо підвести певні підсумки. СПП «Біле озеро» займається тільки сільськогосподарським виробництвом. Як зазначалося раніше, досліджуване підприємство спеціалізується лише на рослинництві, а точніше - на вирощуванні зернових. Зернові займають велику питому вагу грошових надходжень. В 2013 році це було 63,92%

Будь-яке сільськогосподарське підприємство не може існувати без землі. Наше підприємство має досить велику землезабезпеченість, хоч і всі землі бере в оренду. Більшість земель вони засівають зерновими, а точніше в середньому 60-65 %. Це зрозуміло, адже підприємство найбільшу виручку має саме від зернових.

На підприємстві середня чисельність працівників коливається від 115 до 75 чоловік. Виробництво зерна на 1 середньорічного працівника за досліджуваний період збільшилось на 186,7 %, що свідчить про високу продуктивність праці в господарстві.

Собівартість 1 ц реалізованого зерна зросла, а саме на 50,49 грн. Разом з тим зросла ціна реалізації 1 ц зерна за досліджуваний період на 67,73 грн., прибуток на 1 ц зерна збільшився на 17,24 грн. Виробництво зерна в СПП «Біле озеро» є рентабельним в 2011 та у 2013 роках. Рівень рентабельності у 2011 р. становив 18,70 %, у 2012 р. - 29,60 %, у 2013 р. - 24,28 %.

В одержанні високих врожаїв сільськогосподарських культур важливе місце займають форма обробітку ґрунту, внесення оптимальних доз мінеральних та органічних добрив, зрошення земель, впровадження високоврожайних сортів культур, запровадження сівозмін.

Визначальним фактором розвитку зернового господарства має бути інтенсифікація галузі на основі досягнень науково-технічного прогресу та розвитку ринкових відносин.

СПП «Біле озеро» є не досить прибутковим підприємством, яке мало забезпечене власним капіталом та платіжними засобами. Господарство досить забезпечене основними засобами, які не потребують капітального оновлення. Брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Загальна ситуація по підприємству не є стабільною, тому що молодому, малому та ще й сільськогосподарському господарству вижити в умовах сучасності досить складно, тому для економічно ефективного сільськогосподарського виробництва просто необхідною є державна підтримка.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні” (№37-IV від 04.07.02)

2. Земельний кодекс, 13.03.1992 р.

3. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: підручник - 2 - ге вид. доп. і перероб. - К. КНЕУ. 2002р.

4. Бабич А.М. Фінанси: Підручник / А.М. Бабич, Л.М. Павлова. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2000. - 760 с.

5. Бандурка О.А. Фінансова діяльність підприємства: Підр./ За ред. О.А. Бандурка. 2-е вид.перероб. і доп.. К.:Либідь,2002. - 384c.

6. Економіка підприємства / П.П. Руснак, В.Г. Андрійчук, А.А. Ільєнко та ін.; за ред.. П.П. Руснака. - Біла Церква, 2003.- 256с.

7. Економіка сільського господарства / за ред.. В.П. Мертенса.-К.: Урожай, 1995.-288 с.

8. Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий A.A. та ін.; За ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. - К.: Каравела, 2009. - 264 с.

9. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1.-К.: Видавничий центр «Академія», 2000.-864с.

10. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. -- К.: Кондор, 2003. -- 364 с.

11.Лайко П.А., Борщ А.Г., Долженко І.І., Тарасюк С.Г.Фінанси підприємств. - К.: Вид. центр НАУ, 2007

12. Мацібора В.І. Економіка сільського господарства. - К.: Вища шк., 1994. - 415с.

13. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник/ Г.С. Тарасенко, Л.Я. Зрібняк, М.М. Ільчук та ін./ За ред. Г.С. Тарасенка. - К.: ФАДА ЛТД, 2000. - 446 с

14. Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. -- Х.: ХДЕУ, 2002. -- 164 с.

15. Управління фінансовою діяльностю підприємства / Під ред. Б. Коласс. - М.: Фінанси. ЮНИТИ, 1997. - 300с.

16. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 5-тє вид., перероб. та допов. - К.: КНЕУ, 2005. - 546 с.

17. Черевко Г. Сутність категорії ефективності в економіці сільського господарства // Вісник Львівського державного аграрного університету:Економіка АПК.- Львів, 2005. - №12.-С. 3-15

Размещено на Allbest.ru

...