Сутність собівартості продукції та її формування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

витрати собівартість заробітний прибуток

Вступ

1. Теоретичні основи аналізу витрат на заробітну плату у складі собівартості продукції

1.1 Сутність собівартості продукції та її формування на підприємствах

1.2 Значення, завдання та джерела аналізу витрат на оплату праці

1.3 Методика аналізу затрат на оплату праці в складі собівартості продукції підприємства

2. Аналіз витрат на оплату праці у складі собівартості продукції на прикладі ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

3. Аналіз динаміки основних показників господарської діяльності ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

4. Аналіз динаміки тематичних показників діяльності об'єкта досліджень за період минулих років

5. Детермінований факторний аналіз витрат на оплату праці у складі собівартості продукції

6. Аналітична записка за результатами проведеного аналізу господарської діяльності підприємства

Висновки

Джерела

Вступ

З переходом нашої держави до умов ринкової економіки важливим для підприємств є зменшення собівартості продукції. В умовах монополістичної конкуренції це можливо шляхом впровадження інноваційних технологій, що дає змогу підвищити продуктивність праці та зменшити трудомісткість продукції. Але ці заходи є не ефективними без відповідної, належної оплати праці персоналу підприємства. Раціональні і пропорційні росту продуктивності праці затрати на оплату праці дають можливість керівництву підприємства мотивувати працівників, а це в свою чергу приводить до зниження собівартості продукції та збільшення обсягів виробництва. Як наслідок підприємство може отримувати сталі прибутки та стабільно розвиватися на ринку. Отже, як наслідок вище сказаного існує об'єктивна необхідність наукового вивчення витрат на оплату праці в складі собівартості продукції підприємства та відповідної її оптимізації.

Проблематика даного дослідження є маловивченою серед вітчизняних науковців, оскільки при централізованому плануванні за часів СРСР собівартість продукції як така не бралася до уваги, а затрати на оплату праці у собівартості продукції при необмеженому робочому часі посідали мізерну частку. Проблема витрат на оплату праці в складі собівартості продукції та шляхи її оптимізації висвітлена в основному у працях зарубіжних вчених. Зокрема американців А. Скенлона та Д. Ракера. Суть їхніх досліджень заснована на зниженні зарплатомісткості продукції за рахунок економії зарплати порівняно з нормативом і на розподілі між працівниками й підприємством економії витрат по заробітній платі, отриманої в результаті продуктивності праці, конкретного вироблення в розрахунку на одного працівника. Серед вітчизняних науковців дану тему розглядають Чумаченко М.Г., Тарасенко Н.В., Мних Є.В.,Ізмайлова І. М., Костенко Т. Д.

Метою даної курсової роботи є дослідження затрат на оплату праці в складі собівартості продукції підприємства шляхом визначення теоретичних основ аналізу затрат на оплату праці, методики їх аналізу, факторного аналізу прямої заробітної плати та шляхів оптимізації витрат на оплату праці у складі продукції підприємства.

Завданням курсової роботи є вивчення затрат на оплату праці як однієї із основних складових затрат, що формують собівартість продукції.

1. Теоретичні основи аналізу витрат на заробітну плату у складі собівартості продукції

Методичні положення щодо контролювання та регулювання затрат на оплату праці в складі собівартості продукції підприємства з урахуванням їх еластичності за визначальним показником, що дає змогу запобігати необґрунтованому зростанню витрат та підтримувати установлений рівень ефективності функціонування підприємства.

Застосування того або іншого методу залежить від виду виробленої продукції, характеру технологічного процесу, особливостей переробки сировини.

Метод прямого розрахунку застосовується на підприємствах, що виготовляють однорідну продукцію. При цьому методі витрати на оплату праці на одиницю продукції визначаються шляхом розподілу загальної суми витрат на кількість виробленої продукції. На великих виробництвах з широкою номенклатурою більш поширений розрахунково-аналітичний метод. Сутність його полягає в тому, що прямі витрати на одиницю продукції визначаються на основі прогресивних норм витрат ресурсів. Нормативний метод найбільш прогресивний. Він базується на нормах і нормативах використання трудових ресурсів, на його основі можна робити розрахунок калькуляцій на нові види продукції.

Параметричний метод застосовується для розрахунку витрат виробництва однотипних, але різних за якістю виробів. Він ґрунтується на встановленні закономірностей зміни витрат в залежності від зміни якісних параметрів продукції. Виявивши цю закономірність і витрати на виготовлення виробу - макета, можна дізнатися про витрати на інші однотипні вироби, що відрізняються один від одного певними параметрами. Для добору якісних властивостей ( параметрів ) використовується кореляційний аналіз залежності зміни витрат від зміни кожного параметра. Він дозволяє порівняти покращення якісних властивостей продукції з додатковими витратами на її виготовлення.

На засадах літературних джерел [5-10] та узагальненнях практичних матеріалів можна стверджувати, що одним із найважливіших критеріїв ефективності витрат, зокрема витрат на оплату праці, є принцип неспадання корисності від споживання ресурсів, утому числі за нарощення чи зменшення обсягів виробництва. Вивчення динаміки витрат на оплату праці створює можливості для їх оцінювання, встановлення кількісного взаємозв'язку між витратами та факторами, що впливають на їх формування.

Як відомо для визначення сутності та функцій витрат можуть застосовуватись різні методи.

Технологічний аналіз - системний аналіз функції діяльності з метою визначення технологічного взаємозв'язку між витратами на оплату праці та результатом діяльності, тобто її відповідного збільшення та зменшення.

Метод візуального пристосування - це графічний підхід до аналізу витрат на оплату праці, за якого аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги множину усіх точок витрат, що формують затрати на оплату праці. Тут велику роль відіграє досвід та професійність менеджера, оскільки метод характеризується високим рівнем суб'єктивності.

Регресійний аналіз передбачає побудову кореляційно-регресійної моделі, що відображає залежність змінної величини від однієї незалежної змінної чи їх сукупності у такій послідовності: статистичне забезпечення аналізу; установлення причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними статистичними показниками (витратами та факторами витрат); обґрунтування регресійної моделі (вибір найбільш істотних ознак і встановлення виду і форми функцій зв'язку); визначення параметрів зв'язку: коефіцієнта кореляції, кореляційного співвідношення, коефіцієнтів рівня регресії; статистична оцінка параметрів зв'язку; вибір рівняння регресії, яке найкраще описує зв'язок між ознаками; знаходження інтервалів довіри для коефіцієнтів рівняння регресії; прогнозування значень витрат та їх аналіз; перевірка моделі.

Спрощений статистичний аналіз, запропонований академіком М. Чумаченком [10], передбачає розподіл показників на дві різнозначні групи, виходячи зі зростання значення x, та за рахунок постійних витрат (а) на основі середніх значень витрат та обсягів виробництва:

а=(т_о* х₁ -т_1* х₀)/(х₁-х₀), (1.1)

де т₀, т₁ - середні значення витрат відповідно за першою та другою групами, гр. од.;

х₀, х₁ - середні значення обсягів виробництва відповідно за першою та другою групами, гр. од.

При виборі методики аналізу витрат га оплату праці доцільно керуватися певними критеріями: економічної правдоподобності, тісноти взаємозв'язку між витратами, факторами інших витрат,значущістю незалежних змінних величин.

Розглянемо аналіз використання коштів на оплату праці способом порівняння [5] фактично нарахованої заробітної плати наростаючим підсумком з початку року (за місяць, квартал, рік) з плановою в цілому по підприємству, за категоріями і групами персоналу, а також цехами, дільницями, бригадами.

На підставі облікової інформації необхідно реально оцінити ефективність використання коштів на оплату праці. Ураховуючи, що фонд оплати праці працівників основної діяльності тісно пов'язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці, визначають, крім абсолютної, ще й відносну економію (перевитрату). Вона визначається як різниця між фактично нарахованою заробітною платою і кошторисним (плановим) фондом, скоригованим на фактичний темп зростання (зниження) обсягу виробництва продукції і продуктивності праці.

На відхилення фактично нарахованої заробітної плати від планового рівня в цілому по підприємству і за категоріями працівників впливає зміна чисельності персоналу та його середньої заробітної плати. Величина впливу зміни чисельності персоналу визначається множенням різниці між фактичною та плановою чисельністю на тарифну ставку (середню планову заробітну плату) одного працівника, а вплив зміни заробітної плати -- як добуток різниці між фактичною та плановою середньою заробітною платою одного працівника та їх фактичної чисельності. Оплата за відрядними розцінками, премії, оплата чергових відпусток пропорційно залежать від обсягу виробництва, а погодинна оплата й різні види доплат -- від чисельності персоналу. З урахуванням цього фонд заробітної плати коригується на фактичний обсяг виробництва та чисельність працівників.

Додатково аналізується використання фонду споживання за окремими групами і категоріями працівників основної діяльності. При цьому зазначається, наскільки зросли проти плану фактичні виплати з фонду споживання різним категоріям працівників та причини цих змін. Необхідно з'ясувати стимулююче значення премій, підрахувати невиробничі втрати і розробити заходи щодо їх скорочення. Система виплати премій є обґрунтованою, якщо вона стимулює кожного працівника і колектив у цілому на досягнення високих результатів виробництва, забезпечує підвищення середньої заробітної плати за одночасного зниження собівартості продукції.

Аналіз середньої заробітної плати і темпів її зростання завжди пов'язують із темпами зростання продуктивності праці.

Для цього темпи зростання продуктивності праці ділять на темпи зростання заробітної плати. Розширене відтворення підприємств передбачає, щоб темпи зростання продуктивності праці завжди випереджали темпи зростання заробітної плати.

Витрати на заробітну плату в собівартості всієї продукції та її одиниці подають одноелементною статтею «Витрати на оплату праці». Пропорційно сумі основної та додаткової оплати праці проводять відрахування на соціальні заходи, виділені в собівартості окремою статтею.

Аналіз витрат на заробітну плату проводять, порівнюючи фактичні витрати з плановими. При цьому визначають відхилення, які виникли у зв'язку зі зміною обсягу, структури асортименту виробленої продукції і рівня витрат у собівартості одиниці продукції кожного виду. Методика розрахунку впливу кожного з названих факторів аналогічна методиці аналізу матеріальних витрат.

На відхилення заробітної плати у собівартості одиниці продукції впливає зміна трудомісткості виготовленої продукції і середньогодинної оплати. Вплив цих факторів розраховують множенням різниці між фактичною і плановою трудомісткістю на планову середньогодинну оплату, а вплив зміни середньогодинної оплати -- множенням різниці між фактичною і плановою середньогодинною оплатою на фактичну трудомісткість.

Відхилення додаткової заробітної плати робітників виникають у зв'язку зі змінами норм відрахувань у резерв оплати відпусток та основної заробітної плати цих робітників, зміною пільг підліткам, перерв у роботі матерів-годувальниць, виконання громадських і державних обов'язків, годинної (денної) заробітної плати цих робітників та інших факторів.

Вплив кожного з факторів розраховують за допомогою одного із засобів елімінування.

Причини зміни норм часу, розцінок та відхилень від норм виявляються за первинними документами і зведеними регістрами.

Зміни норм часу і розцінок під впливом організаційних та технічних заходів оформляються повідомленнями, дані яких узагальнюються за видами продукції і структурними підами у зведеннях (машинограмах) зміни норм.

Закінчуючи аналіз, підраховують резерви зниження собівартості продукції за рахунок скорочення непродуктивних виплат із фонду зарплати. Аналіз нарядів з відміткою, заявок, обґрунтувань і дозволів на понаднормову працю, актів та листків простоїв, фотографій робочого дня та інших первинних документів, на підставі яких оформляються доплати.

На зміну відрахувань на соціальні заходи впливає зміна норм відрахувань і суми основної та додаткової заробітної плати. Норми відрахувань на соціальні заходи диференціюють за галузями народного господарства, змінюють централізовано і залишають постійними протягом певного часу.

Вплив зміни цього фактора розраховують множенням різниці між фактичною і плановою нормою відрахувань на планову суму основної і додаткової заробітної плати. Аналогічно розраховують вплив другого фактора. Усунення перевитрат заробітної плати забезпечило б зменшення невиправданих відрахувань на соціальні заходи і на обов'язкове медичне страхування.

Факторна модель загальної суми прямої заробітної плати виглядає так:

ЗП_заг = ?(VВП_{заг *} ПВ_{і *} ОП_і)(1.2)

Методологія розрахунку впливу цих факторів передбачає такі вихідні дані: Сума прямої зарплати на виробництво продукції, базова величина;

?(VВПі_{0 *} Тм і_{0 *} ОП_і0) (1.3) базова величина, перерахована на фактичний випуск продукції при її базовій структурі ЗП_{0 *} І_в за базовим рівнем витрат на фактичний випуск продукції звітного періоду ?(VВПі_{1 *} Тм і_{0 *} ОП_і0)фактично у звітному періоді при базовому рівні оплати праці ?(VВПі_{1 *} Тм і_{1 *} ОП_і1).

Таким чином можна зазначити, що існує багато методик аналізу витрат на оплату праці, однак застосування переважної їх частини на практиці ускладнює аналіз, тому фінансовому відділу чи бухгалтерії важко проводити аналіз витрат на оплату праці, і що дуже важливо скориговувати результати на темпи зростання продуктивності праці на підприємстві.

2. Аналіз витрат на оплату праці у складі собівартості продукції на прикладі ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Будівництво заводу було розпочато у листопаді 1962 року. Підприємство почало виплавляти феросплави у березні 1966 року. Підприємство засноване відповідно до наказу Міністерства промисловості України від 1 березня 1994 року № 43 шляхом перетворення державного підприємства «Нікопольський завод феросплавів» у відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів». 5 квітня 2011 року на загальних зборах акціонерів ВАТ НЗФ було прийнято рішення про зміну найменування товариства на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ».

Управління підприємством і контроль за його діяльністю здійснюють загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління та ревізійна комісія.

Правління товариства складається з дев'яти осіб: голови правління, заступника голови правління - комерційного директора, заступника голови правління - головного інженера, заступника голови правління - директора з фінансів та п'яти членів правління.

Голові правління, генеральному директору заводу безпосередньо підпорядковані заступник генерального директора заводу за якості - начальник відділу технічного контролю, заступник генерального директора заводу із загальних та соціальних питань; заступник генерального директора заводу з цивільного захисту; помічник генерального директора заводу; медико-санітарна частина; управління персоналом; відділ редакції газети «Електрометалург» та телестудія.

Заступнику голови правління - комерційному директору підпорядковані управління збуту й управління поставок та забезпечення виробництва, до складу якого увійшли дільниці складського господарства, відділи: матеріально-технічного постачання, сировини та палива, устаткування та запасних частин, планування та контролю закупок. Також йому підпорядковані автотранспортний цех та залізничний цех.

Заступнику голови правління - головному інженеру безпосередньо підпорядковані центральна лабораторія автоматизації та механізації, служба охорони праці, бюро менеджменту якості та навколишнього середовища, проектно-конструкторський відділ, відділ інвестицій та розвитку підприємства, лабораторія захисту водного та повітряного басейнів, центр обробки інформації та зв'язку, відділи головного механіка та головного енергетика.

Відділ головного механіка очолює головний механік, йому підпорядковані цех з ремонту металургійного устаткування № 1 та ремонтно-механічний цех.

Головний енергетик очолює відділ головного енергетика, керує роботою теплосилового цеху, цеху мереж та підстанцій, цеху з ремонту металургійного устаткування № 2, відділення гідротехнічних, очисних споруд та водопостачання.

Заступник голови правління - директор з фінансів керує роботою фінансового відділу.

Директор з економіки та праці керує роботою планово-економічного відділу, цеху виробництва трикотажу та відділу наукової організації праці. Члену правління, директору з виробництва та технології безпосередньо підпорядковані основні виробничі структурні піди ПАТ НЗФ: цех виробництва феросплавів, плавильний цех № 9, агломераційний цех, цех вторинної переробки феросплавного виробництва, дільниця шлакового лиття, виробничо-технічне управління.

Директору з економічної безпеки підпорядкована служба економічної безпеки, що складається з відділу контролю договорів та закупок, оперативно-аналітичного відділу, загону відомчої воєнізованої охорони, відділу зовнішньої охорони та контролю за супроводженням вантажів, відділу контролю виробництва та реалізації готової продукції, відділу відеоспостереження та технічних засобів контролю та бюро перепусток.

Член правління, директор з капітального будівництва керує роботою відділу капітального будівництва, ремонтно-будівельного цеху та цеху благоустрою.

Заступнику генерального директора заводу з загальних та соціальних питань відносяться комбінат громадського харчування і торгівлі, адміністративно-господарський відділ та відділ управління соціальними об'єктами.

Начальнику відділу управління соціальними об'єктами підпорядковані група з загальних питань, палац культури «Електрометалург», санаторій-профілакторій «Електрометалург», дитячий оздоровчий табір ім. В.Усова, готель «Нікополь», міська база відпочинку, водноспортивна база та база відпочинку «Чорноморське узбережжя».

Головний бухгалтер через головну бухгалтерію заводу організовує бухгалтерський облік і здійснює функціональне та методологічне керівництво роботою бухгалтерії структурних підів.

Директору з юридичних та корпоративних питань підпорядковані юридичний відділ та відділ корпоративних фінансів та зв'язків.

Заступнику генерального директора заводу з цивільного захисту підпорядковані група цивільного захисту та газорятувальна служба.

Дочірніх підприємств, філій ПАТ НЗФ в даний час не має.

На протязі 2014 року в структурі ПАТ НЗФ відбулися зміни. З організаційної структури ПАТ НЗФ виведено ремонтно-будівельний цех № 1 та ремонтно-будівельний цех № 2. На їх основі створено ремонтно-будівельний цех. З організаційної структури також виведено штаб цивільної оборони та надзвичайних ситуацій. На його основі створена група цивільного захисту. Також була введена посада заступника генерального директора заводу з цивільного захисту, якому підпорядкували групу цивільного захисту. З організаційної структури виведено цех електродної маси з переведенням виробництва до плавильного цеху № 9. Була введена посада заступника генерального директора заводу з загальних та соціальних питань з підпорядкуванням йому комбінату громадського харчування і торгівлі, адміністративно-господарського відділу та відділу управління соціальними об'єктами.

Основною продукцією ПАТ НЗФ є феросплави: феросилікомарганець та феромарганець (високо- та середньовуглецевий). Крім основної продукції, завод виробляє близько 50 марок різноманітних флюсів, агломерат, марганцеві лігатури, граншлак та щебінь різних фракцій, електродну масу для внутрішніх потреб виробництва. ПАТ НЗФ надає промислові послуги з виготовлення металопродукції, збірного залізобетону, нестандартного обладнання, постачання електричної та теплової енергії. Цех виробництва трикотажу випускає панчішно-шкарпеткові вироби та білизну. Вся продукція ПАТ НЗФ є перспективною та відповідає діючим державним стандартам України. Реалізація основних видів продукції від сезонних змін не залежить.

Основна частина марганцевої сировини використовується в металургії, що визначає тісну кореляцію динаміки показників ринків феросплавів і сталі.

Від загального розміру показників по ресурсах, у комплексі з їх правильним використанням у значній мірі залежить процес формування виробничого потенціалу та забезпечення поточної господарчої діяльності підприємства, а також загальний соціально - економічний розвиток підприємства.

3. Аналіз динаміки основних показників господарської діяльності ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

Всі показники можна розглядати в часі, за попередні та звітний періоди. За допомогою цього можна отримати реальну картину фінансового стану ПАТ «НЗФ». Це надає можливість виявлення та дослідження закономірностей та тенденцій в розвитку економічних явищ. Аналіз основних технічних показників роботи заводу наведено в табл. 2.1.Як бачимо із табл. 2.1 у 2013 році в порівнянні з 2012 роком виробництво та реалізація феросплавів скоротилася майже на 35 %. Це пов'язано зі зміною світової кон'юнктури ринку феросплавів.Частка ПАТ НЗФ в обсязі виробництва феросплавів в Україні у 2014 році склала 60%. На вітчизняному ринку основними споживачами феросплавів є металургійні комбінати Донбасу, такі як ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», ПАТ «Єнакіївський металургійний завод», ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ПАТ «Запоріжсталь» та інші підприємства галузі в Україні та Росії.

Таблиця 2.1 Основні технічні показники роботи заводу

Також нікопольські феросплави експортуються підприємствам металургійної промисловості в країни Південно-Східної Азії, Північної Африки, Південної Америки, Європейського Союзу та інших країн далекого зарубіжжя. Серед споживачів продукції ПАТ НЗФ - металургійні комбінати Молдови, Казахстану, Білорусії. Реалізація продукції заводу здійснюється засобами прямих продажів та через торговельні компанії. Тільки агресивна маркетингова стратегія підприємства обумовлює розширення ринків збуту, а також подальшу експансію географії експортних постачань заводу.

Основні економічні показники діяльності ПАТ «НЗФ» за три роки, а також їхній порівняльний аналіз по роках, приведені в табл. 2.2

Таблиця 2.2 Економічні показники діяльності ПАТ «НФЗ»

Проаналізувавши основні економічні показники ПАТ «НЗФ» можна зробити висновок, що у 2013 році відбулося зниження показників майже по усім напрямкам. Це пояснюється несприятливим станом на світовому ринку феросплавів.

Однак у 2014 році спостерігається покращення показників. Однією з основних причин є підвищення цін на феросплави, до чого спонукав стан на світовому ринку феросплавів. Зниження деяких видів витрат діяльності дозволило підприємству отримати прибуток (рис. 2.1). У 2014 році рентабельність діяльності підприємства склала 2,6 %, що є позитивним моментом.

Чисельність працівників з кожним роком скорочується. Основною причиною є виходи на пенсію та внутрішня реорганізація підприємства. Кадрова програма ПАТ НЗФ спрямована на забезпечення рівня кваліфікації її працівників операційним потребам підприємства. Всього на підприємстві працює 5890 працівників, з них 1586 жінок. Середній вік працюючих - 42,2 роки. Підвищили кваліфікацію у 2014 році і пройшли навчання 1354 працівника.

Рисунок 2.1 Динаміка доходів, витрат та фінансових результатів у 2012-2014 роках

Середня заробітна плата протягом трьох років змінюється нерівномірно. У 2013 році в порівнянні з 2012 роком вона зменшилась майже на 17 %, а у 2014 році в порівнянні з 2013 роком - збільшилась майже на 37 %. Це пояснюється збільшенням тарифних ставок та окладів на підприємстві. При цьому продуктивність праці зростає більшими темпами ніж заробітна плата, що є позитивним моментом. Плинність кадрів на ПАТ «НЗФ» є практично не змінною та залишається в межах норми. Але використання робочого часу на підприємстві погіршується. Це пов'язано з виникненням простоїв по деяким видам робіт у 2014 році.

Як бачимо із табл. 2.2 основні засоби досліджуючого підприємства використовуються достатньо ефективно. Проте у 2013 році показник фондовіддачі знизився, що вказує на незначне погіршення використання основних засобів. Це пов'язано зі зниженням обсягу реалізованої продукції.

Аналіз використання матеріальних ресурсів ПАТ «НЗФ» свідчить про підвищення ефективності їх використання. Тобто матеріаловіддача збільшується, а матеріаломісткість - зменшується. При цьому протягом трьох років знижується частка матеріальних витрат у собівартості продукції, що також є позитивним моментом.

Отже, підприємство працює у нормальному режимі, але ступінь доходів від реалізації продукції досить сильно залежить від світової кон'юнктури ринку.

4. Аналіз динаміки тематичних показників діяльності об'єкта досліджень за період минулих років

Аналіз витрат на виробництво припускає вивчення витрат на виробництво всієї товарної продукції в розрізі економічних елементів. Елементи витрат -- це однорідні за економічним змістом витрати.

Аналіз витрат за економічними елементами припускає:

- вивчення складу елементів витрат, питомої ваги кожного елемента витрат;

- виявлення динаміки й напрямку зміни окремих елементів витрат;

- оцінку виконання плану за сумою загальних витрат;

- виявити причини економії або перевитрати за кожною статтею втрат;

- установити резерви зниження собівартості.

До резервів належать: зниження норм витрат сировини й матеріалів; економія за рахунок заміни окремих матеріалів більш економічними; зниження відходів виробництва й браку; підвищення рівня продуктивності праці; режим економії й т.п.

Звітність підприємства містить планову й фактичну собівартість фактично виготовленої продукції, тобто представлена планова й фактична собівартість того самого (фактичного) обсягу виробництва. Таким чином, виявлені відхилення ілюструє зміна самих витрат незалежно від структурних зрушень у випуску продукції.

Аналіз витрат за економічними елементами здійснюється в цілому по підприємству, цеху, ділянкам шляхом порівняння планової суми з фактичною, або фактичною (звітною) сумою з аналогічними показниками попередніх періодів. Визначається планова й фактична структура витрат на виробництво, знаходять відхилення в абсолютному й відносному вираженні.