Сутність собівартості продукції та її формування

Таблиця 2.3 Кошторис витрат па виробництво продукції ПАТ «НЗФ»

Як видно із табл. 2.3 у 2012 році фактичні витрати на виробництво продукції були нижчими за планові. Це пов'язано з економією витрат на матеріали та заробітну плату. У 2013 році фактичні показники значно нижчі за планові, це пов'язано зі зміною кон'юнктури на світовому ринку феросплавів. У 2014 році ситуація змінилась і фактичні показники витрат на виробництво продукції значно вищі за планові.У структурі витрат на виробництво найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати (рис. 2.2-2.4).

Рисунок 2.2 Структура витрат на виробництво у 2012 році

Рисунок 2.3 Структура витрат на виробництво у 2013 році

Рисунок 2.4 Структура витрат на виробництво у 2014 році

При чому структура витрат протягом 3 років залишається практично незмінною. Лише у 2014 році питома вага інших витрат збільшується з 1,01 % до 12,17%

У процесі подальшого аналізу виконується факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво. Загальна сума витрат може змінюватися під дією різних зовнішніх і внутрішніх факторів, а саме: обсягу випуску продукції, її структури, рівня змінних витрат на одиницю продукції; суми постійних витрат підприємства. Аналіз загальної суми витрат здійснюється з обов'язковим обліком коефіцієнта виконання плану з виробництва продукції.

5. Детермінований факторний аналіз витрат на оплату праці у складі собівартості продукції

В попередньому піді ми вияснили, що питома вага прямих трудових витрат у собівартості продукції складає не більше 10 %. Звичайно, в такому випадку, ці витрати не суттєво спливають на формування її рівня. Проте все одно необхідно проводити всебічний аналіз даного показника, щоб не допустити його завищення.

Отже аналіз заробітної плати на гривню товарної продукції, її частки в собівартості продукції, визначення факторів, що визначають її величину і пошук резервів економії коштів за даною статтею витрат мають велике значення.

На суму витрат на заробітну плату в собівартості продукції впливають наступні фактори:

- обсяг виробництва продукції;

- структура виробництва;

- питома зарплата на одиницю продукції;

- питома трудомісткість на одиницю продукції;

- середня вартість одиниці трудомісткості виконуваних робіт.

Факторна модель загальної суми прямої заробітної плати має вигляд:

(2.1)

Де VВП_заг - загальний обсяг випуску продукції в натуральному виражені;

УД_і - структура продукції;

УТЕ - трудомісткість окремих виробів, година;

ОП_і - рівень годинної оплати праці грн./година.

Заробітна плата на випуск продукції конкретним підом залежить від обсягу виробництва товарної продукції,Ю трудомісткості та рівня оплати праці за 1 нормо-годину.

(2.2)

Де ЗП_і - заробітна плата на випуск окремих виробів, грн.

VВП_і - обсяг випуску товарної продукції в натуральному виражені;

УТЕ_і - питома трудомісткість окремих виробів, година;

ОП_і - рівень середньогодинної оплати праці грн./година.

Вихідні дані, необхідні для факторного аналізу прямої заробітної плати, представлені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Вихідні дані для факторного аналізу прямої заробітної плати

Для факторного аналізу витрат на оплату праці у собівартості продукції використаємо один із методів детермінованого аналізу - метод ланцюгових підстановок.

Метод ланцюгових підстановок (МЦП) використовується для обчислення впливу окремих факторів на відповідний сукупний показник або функцію. МЦП використовується лише тоді, коли залежність між досліджуваними явищами має строго функціональний характер. В цих випадках функція повинна бути зображена у вигляді суми, добутку або частки від ділення одних показників (факторів) на інші.

МЦП полягає в послідовній заміні планової величини одного з факторів за умови, що інші фактори залишаються незмінними.

Ступінь впливу на функцію того або іншого фактора визначається послідовним відніманням: із другого розрахунку віднімається перший, із третього - другий і т.д. У першому розрахунку всі величини планові, в останньому - фактичні. Таким чином, число розрахунків на одиницю більше числа факторів.

Розрахуємо зміну витрат на оплату праці по феросилікомарганцю:

грн.

грн.

грн.

грн.

Результати проведених розрахунків представимо у вигляді табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Аналіз витрат на оплату праці у собівартості окремих видів продукції

Отже, витрати на оплату праці у собівартості феросилікомарганецю збільшились на 214563234,5 грн. У тому числі за рахунок збільшення обсягу випуску - на 117870658 грн., за рахунок збільшення питомої трудомісткості - на 76965753,2 грн.; та за рахунок збільшення рівня середнього динної оплати праці - на 19726823,3 грн.

6. Аналітична записка за результатами проведеного аналізу господарської діяльності підприємства

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Аналіз заробітної плати -- одна з найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у яких відбиваються зміни чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Аналіз заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі аналізу на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Дуже важливо відображати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю, нагляд за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, відповідне збільшення або зменшення її частки у собівартості продукції, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві.

На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів оплати праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

Джерелами інформації для аналізу витрат на оплату праці є форма №2 «Звіт про фінансові результати», статистична звітність: звіт форми №1-П «Звіт про основні показники діяльності підприємства», звіт форми №1-ПВ «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці», звіт форми №1П-НПП «Звіт про виробництво промислової продукції», звіт форми №3-ПВ «Звіт про використання робочого часу», звіт форми №6-ПВ «Звіт про кількість робітників, їхній якісний склад та професійне навчання», звіт форми №5-С «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)», дані бізнес-плану, планові і звітні калькуляції собівартості продукції, дані синтетичного й аналітичного обліку витрат на основних і допоміжних виробництвах, дані табельного обліку відділу кадрів. При виконанні даного виду аналізу використовувалась програма MicrosoftExcel.

Основними користувачами даної інформації є керівник підприємства та його заступники, головний інженер, відділ кадрів, головний бухгалтер, плановий відділ, фінансовий відділ.

Всі показники можна розглядати в часі, за попередні та звітний періоди. За допомогою цього можна отримати реальну картину фінансового стану ПАТ «НЗФ». Це надає можливість виявлення та дослідження закономірностей та тенденцій в розвитку економічних явищ.

Дослідження господарської діяльності ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» показало, що основні показники роботи ПАТ «НЗФ» знаходяться на високому рівні. У 2013 році відбулося зниження показників майже по усім напрямкам. Це пояснюється несприятливим станом на світовому ринку феросплавів.

Однак у 2014 році спостерігається покращення показників. Однією з основних причин є підвищення цін на феросплави, до чого спонукав стан на світовому ринку. Зниження деяких видів витрат діяльності дозволило підприємству отримати прибуток. У 2014 році рентабельність діяльності підприємства склала 2,6 %, що є позитивним моментом.

Аналіз витрат на виробництво продукції показав,що у 2012 році фактичні витрати на виробництво продукції були нижчими за планові. Це пов'язано з економією витрат на матеріали та заробітну плату. У 2013 році фактичні показники значно нижчі за планові, це пов'язано зі зміною кон'юнктури на світовому ринку феросплавів. У 2014 році ситуація змінилась і фактичні показники витрат на виробництво продукції значно вищі за планові.

Витрати на оплату праці є одним із важливих елементів собівартості продукції, тому їх факторний аналіз є досить необхідним. На їх величину впливають наступні фактори: обсяг виробництва продукції;структура виробництва;питома зарплата на одиницю продукції;питома трудомісткість на одиницю продукції;середня вартість одиниці трудомісткості виконуваних робіт.

Для факторного аналізу витрат на оплату праці у собівартості продукції використаємо один із методів детермінованого аналізу - метод ланцюгових підстановок. МЦП полягає в послідовній заміні планової величини одного з факторів за умови, що інші фактори залишаються незмінними.

Ступінь впливу на функцію того або іншого фактора визначається послідовним відніманням: із другого розрахунку віднімається перший, із третього - другий і т.д. У першому розрахунку всі величини планові, в останньому - фактичні. Таким чином, число розрахунків на одиницю більше числа факторів. Факторний аналіз показав, що витрати на оплату праці у собівартості феросилікомарганецю збільшились на 214563234,5 грн. У тому числі за рахунок збільшення обсягу випуску - на 117870658 грн., за рахунок збільшення питомої трудомісткості - на 76965753,2 грн.; та за рахунок збільшення рівня середнього динної оплати праці - на 19726823,3 грн.Витрати на оплату праці у собівартості феромарганцю зменшились на 76964634 грн. У тому числі за рахунок зменшення обсягу випуску - на 47315079 грн., за рахунок зменшення питомої трудомісткості - на 32633119,2 грн.

Для того, щоб витрати на оплату праці у собівартості продукції підприємства становили оптимальну частку, яка б задовольняла і працівника і керівника (власника, роботодавця) необхідно при нарахуванні заробітної плати дотримуватися низки принципів.

Принцип матеріальної заінтересованостізабезпечує як особисту, так і колективну заінтересованість у результатах праці, стимулює боротьбу за підвищення продуктивності праці, економію засобів і коштів, сприяє підвищенню кваліфікації. При цьому більша кількість праці і більш кваліфікована, відповідальна, складна і важка праця повинні оплачуватись за підвищеними розцінками.

Підприємства визначають у плановому порядку розмір фонду заробітної плати за установленими нормативами і плановим обсягом виробництва продукції: збільшення фонду заробітної плати можливе лише у разі перевиконання плану виробництва продукції. Принцип плановості в організації оплати праці орієнтує підприємства на збільшення виробництва продукції без залучення зайвої робочої сили.

Дотримання цього принципу дає змогу обґрунтовано регулювати нагромадження і споживання як на окремому підприємстві, так і в межах країни в цілому.

Принцип плановостіоплати праці випливає з необхідності планування рівня заробітної плати, фонду оплати та строків і періодичності виплати заробітної плати. Принцип раціонального співвідношення темпів зростання продуктивності праці та її оплатитакож є принципом організації оплати праці.

Цей принцип полягає в тому, що підвищення оплати праці повинно забезпечуватися випереджаючими темпами зростання продуктивності праці. Члени суспільства не можуть споживати більше, ніж вони виробляють. Дотримання цього принципу забезпечує розширене відтворення виробництва на підприємствах, створює нормальне співвідношення між споживанням і нагромадженням

Заробітна плата може зростати тільки за умови систематичного розширеного відтворення виробництва, тобто неухильного зростання валового внутрішнього продукту. Цього можна досягти лише за умови підвищення продуктивності індивідуальної та суспільної праці, причому це зростання має випереджати зростання заробітної плати. Якщо ж остання зростатиме швидше, ніж продуктивність праці, то це призведе до скорочення фонду нагромадження і відповідно до гальмування темпів відтворення, адже у цьому разі з валового внутрішнього продукту насамперед треба компенсувати витрачені засоби виробництва, виділити додаткову частину для розширення виробництва, створити страховий фонд. Без цього неможливе нормальне виробництво.

Принцип гарантованості оплати праці передбачає гарантовану й регулярну оплату праці в наперед визначених розмірах у певні строки. Заробітна плата робітників і службовців гарантується державним регулюванням оплати праці.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників усіх форм власності і господарювання шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, умов і розмірів оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, керівників державних підприємств, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Принцип диференціації рівня заробітної плати здійснюється через систему тарифікації, яка забезпечує установлення певного співвідношення в оплаті праці різної кількості та якості. Вихідним моментом диференціації заробітної плати є її мінімальний рівень, об'єктивним критерієм якого є кількість матеріальних і духовних благ, необхідних для відтворення робочої сили низькокваліфікованого працівника за нормальних умов праці. Диференціація заробітної плати здійснюється за такими показниками: за якістю робочої сили (рівень кваліфікації, наявність виробничого досвіду, рівень умілості, стаж роботи тощо); за умовами праці (температурний режим, кліматичні, санітарно-гігієнічні умови та ін.).

Принцип простоти й доступності оплати праціполягає в розробленні, оприлюдненні та впровадженні у виробництво таких систем, форм оплати праці, які були.

Як видно з розрахунків проведених у даній курсовій роботи питома частка затрат на оплату праці у загальному обсязі операційної собівартості продукції підприємства є досить низькою.

Щоб підвищити цей показник на підприємствах України взагалі та на ПАТ «Нікопольській завод феросплавів» можна використовувати зарубіжний досвід. Таким зарубіжним досвідом є системи Скенлона, Ракера та Імпрошеар, що на даний момент широко використовуються в США, Японії, Швеції, Фінляндії та країнах Західної Європи.

Система Скенлона заснована на зниженні зарплатомісткості продукції за рахунок економії зарплати порівняно з нормативом і на розподілі між працівниками й компанією Суть даних систем полягає в економії витрат по заробітній платі, отриманої в результаті підвищення продуктивності праці, конкретно -- вироблення в розрахунку на одного працівника. Існує кілька різновидів системи Скенлона. Розглянемо одну з них.

Проводиться комплекс розрахунків, при цьому спочатку визначається базова частина фонду заробітної плати у вартості робіт (обсягу реалізації). У разі зменшення даного показника за визначений період часу, коли частина фактичного фонду заробітної плати у вартості продукції буде меншою від базової величини, сума економії, що підлягає розподілу, визначається як різниця між фондом заробітної плати, обрахованим за встановленим нормативом від фактичного обсягу робіт (обсягу реалізації), і фактичним фондом заробітної плати. Економія розподіляється в пропорції 1:3 між компанією і працівниками

Із суми, призначеної для преміювання працівників, 20% надходить до резервного фонду, а залишок розподіляється між працівниками залежно від трудового внеску до збільшення обсягів праці (обсягу реалізації). Система Скенлона, як і всі інші системи участі персоналу в прибутках, передбачає активне залучення рядових працівників до управління, особливо до визначення шляхів підвищення продуктивності праці. Ця система спрямована на скорочення частки заробітної плати у вартості робіт (продукції). Вона дає найбільший ефект па ділянках, де компонент живої праці найбільш значимий. Система Скенлона ґрунтується на тому, що цілі компанії та особисті цілі працівників знаходяться у відповідності, підтримується високий рівень зацікавленості працівників у високопродуктивній праці. Умовою використання цієї системи є нормальні міжособистісні відносини і тісна взаємодія працівників та управлінських ланок.

Система Ракера заснована на преміюванні працівників за збільшення обсягу умовно чистої продукції в розрахунку на одну грошову одиницю заробітної плати. Передумовою реалізації системи Ракера є кількісний аналіз обсягу умовно чистої продукції, а також розрахунок індексу її зростання. Система Ракера передбачає встановлення "стандарту Ракера" - частки заробітної плати в обсязі умовно чистої продукції. Від визначається як середня величина за ряд років. Підвищення продуктивності праці стимулюється на основі скорочення частки заробітної плати в обсязі умовно чистої продукції. Якщо в компанії є підвищення продуктивності праці, то частка фактичної заробітної плати в обсязі умовно чистої продукції буде меншою, ніж «стандарт Ракера». Обсяг преміального фонду визначається так:

а) фактичний обсяг умовно чистої продукції множать та «стандарт Ракера»;

б) від отриманої величини віднімається фактично виплачений обсяг заробітної плати;

в) різниця є часткою прибутку, отриманого за рахунок підвищення ефективності виробництва.

Розглянута система може бути ефективно реалізована на підприємствах капіталомістких галузей.

Система Імпрошеар ґрунтується на преміюванні працівників за економію робочого часу (у людино-годинах), витраченого па виробництво заданого обсягу робіт Особливістю цієї системи є те, що результати підвищення продуктивності праці вимірюються не в грошах, а в одиницях витрат робочого часу. Спочатку визначається базовий норматив-- кількість людино-годин робочого часу, необхідних для виробництва одиниці продукції.

Для кожного виду продукції встановлюється свій норматив часу. Наступним кроком є порівняння фактичної кількості людино-годин на одиницю продукції в поточному періоді з нормативом. Однак також існує недолік даної системи, оскільки базовий норматив визначається при досягненому технічному рівні виробництва, і будь-яке технічне нововведення потребує перегляду нормативів.

Висновки

Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох: підприємства, працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати майже як найважливіше. У зв'язку з цим важко переоцінити значення аналізу витрат на оплату праці у собівартості продукції.

Варто також як підсумок зазначити, що рівень цін на продукцію підприємства і реакція ринку на нього суттєво впливають на можливості підприємства по регулюванню розмірів заробітної плати: з одного боку, підвищення цін дає можливість збільшити заробітну плату, а з іншого - обмеження зростання заробітної плати є важливим заходом підтримання конкурентоздатної ціни продукції. Найкращим рішенням в цьому випадку є компенсація зростаючих витрат на заробітну плату за рахунок додаткових обсягів виробництва, вдосконалення асортименту продукції, зростання продуктивності праці та якості продукції.

Ефективна організація заробітної плати на будь-якому підприємстві неможлива без її основоположного елементу -- нормування праці, яке дозволяє встановити відповідність між обсягом витрат праці й розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних умовах. Роботодавець зобов'язаний встановити кожному працівнику нормований обсяг робіт, виходячи із встановленої законодавством тривалості робочого дня, нормальної інтенсивності праці й середньої для даного виду робіт продуктивності праці. Працівник має право розраховувати на повну оплату праці лише за умови виконання повного нормованого обсягу робіт. На кожному підприємстві доцільно мати характеристики основних видів робіт з відповідними нормами витрат праці на їх виконання (нормативну базу трудозатрат). Робота по вдосконаленню нормування праці передусім повинна спрямовуватися на підвищення якості норм за рахунок забезпечення їх рівнонапруженості для всіх видів праці та всіх груп працівників.

Отже, можна зазначити, що в даній курсовій роботі розкрито аспект діяльності ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» в розрізі оплати праці як складового елементу собівартості продукції. ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» є досить успішним підприємством, яке постійно нарощує обсяги виробництва, як наслідок і зростає частка заробітної плати у виробничій собівартості продукції як у абсолютному так і в відносному розмірі. Варто зазначити й те, що зростання обсягів заробітної плати супроводжується зростанням продуктивності праці на підприємстві, що є дуже важливим.

На нашу думку підприємству слід використовувати перевірений часом іноземний досвід, що дасть змогу перейти від моделі дешевої робочої сили до моделі високооплачуваної кваліфікованої праці за рахунок підвищення частки заробітної плати в собівартості продукції. Витрати на оплату праці мають становити не 10% усіх витрат на виробництво, як зараз в Україні, а 35-50%, тобто відповідати рівню європейських країн.

Джерела

1. Ковальов О. Н. Аналіз господарської діяльності підприємства [Текст]: навч. посібник / Ковальов О. Н., Волкова О.Н. - М.: ПРОЮЛ М.П.Захаров, 2001. 424с.

2. Ковач С. Собівартість: склад та проблемні аспекти визначення / Ковач С. // Наукові записки. 2004. - №7.

3. Бланк І. О. Фінансовий механізм управління ефективністю операційних витрат підприємства / Бланк І. О. // Фінанси України, 2005. - №8. - С. 18-30.

4. Лишиненко О. В. Бухгалтерський облік [Текст]: підручник / за ред. Лишиненко О. В. - К. «Центр учбової літератури», 2009 р. - 670 с.

5. Болюх М. А. Економічний аналіз [Текст]: - навчальний посібник / Болюх М. А., Бурчевськи В. З., Горбаток М. І. - К. : КНЕУ, 2003. - 556 с.

6. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз [Текст]: навч. посібник для студ. вищ. закладів освіти / Н. В. Тарасенко. - Л. : Новий Світ-2000, 2008. - 344 с.

7. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання [Текст]: підручник / П. Я. Попович - К. : Знання, 2008. - 630 с.

8. Прокопенко І. Ф., Методика і методологія економічного аналізу [Текст]: навч. посібник. / за ред. І. Ф. Прокопенка, В. І. Ганіна - К. : ПУЛ, 2008. - 430 с.

9. Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз [Текст]: навчальний посібник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: ПП Рута, 2003 р. - 680 с.

10. Чумаченко, М. Г. Економічний аналіз [Текст]: навч. посібник / за ред. М. Г. Чумаченка - К.: КНЕУ, 2003. - 555 с.

12. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2004.-180 с.

13. Білик М. Д. Фінансовий аналіз: навч. посіб. [Текст] / М.Д. Білик, О.В. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. - К.: КНЕУ, 2005. - 592 с. 966-574-799-1.2.

14. Булатів А.С. Економічний аналіз діяльності підприємств: навч. посіб. [Текст] / А.С. Булатів. - К.: Знання, 2007. - 408с.5.

15. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства / Вид .2-ге пер. та доп: навч. посіб. [Текст] / Т. Д. Костенко та ін. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 400 с.2.

16. Кіндрацька Г.І. Економічний аналіз [Текст] : підручник / Г. І. Кінд-рацька [и др.]. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 487 с. - ISBN 978-966-346-592-0.6.

17. Ковальчук Т.М. Теорія економічного аналізу [Текст]: навч.-метод. посіб. / уклад. Т. М. Ковальчук; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці: Рута, 2008. - 392 c.

18. Ковальчук К.Ф Аналіз господарської діяльності: теорія, методика, розбір конкретних ситуацій.: навчальний посібник. [Текст]/ К.Ф.Ковальчук - К.: Центр учбової літератури, - 2012. - 326с.

19. Петряєва З. Ф. Організація і методика економічного аналізу [Текст]: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни/ З. Ф. Петряєва, Г. Г. Хмеленко; Харківський національний економічний ун-т. - Х.: ХНЕУ, 2009. - 236 с.

20. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств. [Текст] / Г.В. Савицька. - К.: Знання, 2006. - 654 с.

21. Аналіз господарської діяльності [текст] : навчальний посібник / за заг. ред. І. В. Сіменко, Т.Д. Косової - К. : «Центр учбової літератури», 2013. - 384с.

22. Циглик І.І., Кропельницька С.О., Мозіль О.І. економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. Посібник. -- К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 116с.

Размещено на Allbest.ru