Аналіз експортного потенціалу Харківської області

Харківська область активно працює у напрямі залучення іноземних інвесторів, створює максимально сприятливий інвестиційний клімат у регіоні. Динаміку залучення інвестицій зображено на (рис. 10).

Рис. 13 Динаміка залучення прямих іноземних інвестицій в Харківську область за 2005-2008 роки (побудовано автором за даними [31])

Станом на 01.01.2009 р. обсяг прямих іноземних інвестицій в Харківській області становить 1599,4 млн. дол. США, що складає на одну особу 576,7 дол. США (на кінець 2007 р. -- 458,6 дол. США) (рис. 11).

Рис. 14 Динаміка прямих іноземних інвестицйї на душу населення за 2005-2008 роки (побудовано автором за даними [31])

Харківська область є одним із лідерів по залученню іноземних інвестицій серед регіонів України. За обсягами залучених прямих іноземних інвестицій Харківська область, як і у відпо-відному періоді 2007 р., посідає ІІІ місце після м. Києва та Дніпропетровської області.

Значні обсяги іноземних інвестицій підприємства області мають від нерезидентів із Франції, Великобританії, США, Російської Федерації, Швейцарії та Польщі. Цим країнам належить 64,6% усіх прямих іноземних інвестицій в області.

Пріоритетними для залучення іноземних інвестицій в області залишаються підприємства, основним видом діяльності яких є: фінансова діяльність; промисловість; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; сільське господарство, мисливство та пов'язані з ним послуги, що яляє собою прямий вплив на розвиток експортного потенціалу регону, як прикордонного.

Переважна частка інвестицій (54,7%) належить підприємствам, що займаються фінансовою діяльністю. На підприємствах промисловості зосереджено майже чверть (24,0%) прямих інвестицій області.

Іноземні інвестиції надійшли із 55 країн світу і вкладені у 762 підприємства і організації області.

У 2008 році у Харківській області було реалізовано значні інвестиційні проекти таких підприємств, як компанія «Амкор Ренч Україна», ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп», АТ «Філіп Морріс Україна», ТОВ «Топфармінг», ТОВ «Малинівський склозавод», ТОВ «Бікорм», ДП «Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» та ін.

Також провідні іноземні компанії виявили свою зацікавленість щодо реалізації у 2009 р. таких інвестиційних проектів, як будівництво на території області заводу з виробництва промислового скла всесвітньо відомою німецькою компанією «Євроглас» та будівництво пивзаводу німецькою компанією «Карлсберг» [31].

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

експортний потенціал харківський торгівля

3.1 Проблеми експортного потенціалу області

Всупереч всім можливостям, які дарували Харківській області та Україні її потенціали, Харквська область опинились на одному рівні з найменш економічно розвинутими країнами, але вже зараз намічається хоч і невеличка, але все ж таки тенденція до поступового виходу з кризи. Все активніше налагоджуються зовнішньоекономічні зв'язки, проте існує ряд проблем, що мішає вільному розвитку експортного потенціалу і зовнішньоекономічних відносин:

все ще низький технічний і технологічний рівень виробництва в більшості галузей, особливо в машинобудуванні і переробних галузей, наслідком якої є низька результативність праці, відповідна якість продукції, її неконкуретноздатність на світовому ринку;

відставання в структурі обміну з перевищенням імпорту над експортом, а у власне в структурі експорту - з перевищенням експорту сировинних товарів;

недостатня зацікавленність підприємств в розширенні експорту;

велика монополізованість зовнішнього ринку;

недостатній розвиток ринкових відносин всередині регіонального господарства;

Однак, більшість цих чинників, які протидіють успішному розвитку Експортного потенціалу, скоріше всього є тимчасовими і хочеться вірити, явищем досить швидкоплинним, яке наш регіон успішно подолає. Харківська область має такі природні конкурентні переваги, як достатня чисельність робочої сили, вигідне географічне розташування, багаті природні ресурси, але ці переваги є скоріше потенційними, ніж дійсними, вони мають кон'юнктурний характер по обмеженій групі виробів [14].

Іноземні інвестиції займають істотну роль в економіці та розвитку експортного потенціалу Харківської області.

Оскільки інвестиційний клімат в Харківській області й так є надзвичайно несприятливим,оскільки немає «гідної» правової бази та економічної стабільності. Буде доцільно на етапі кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших - пільг по сплаті податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси регіону, тобто за допомогою економічних та юридичного механізмів не допустити масового вивозу капіталу з регіону у вигляді отриманого від інвестиційної діяльності прибутку та заохотити його реінвестування. А от вже на етапі стабілізації, а тим більше - на етапі інтенсивного розвитку, доцільно буде зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з іноземним капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах виробництва, якщо воно буде необхідне для забезпечення високої конкурентноспроможності експорту.

Отже, процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Харківській області знаходиться в постійному розвитку відображаючи експортну та економічну політику для розвитку економічного потенціалу регіону, як прикордонного в даній сфері [20].

3.2 Регіональна політика Харківської області у сфері зовнішньої торгівлі

Експортно-імпортний потенціал регіональної економіки відображає реальну систему як внутрішніх економічних відносин, так і зовнішніх зв'язків. У ньому сфокусовані ресурсні, економічні, технологічні та інші порівняльні переваги регіону. Відтак передумови, форми та ресурси подолання нинішнього кризового стану економіки Харківської області безпосередньо пов'язані з більш ефективним використанням експортно-імпортного потенціалу регіону, оптимальною диверсифікацією векторів зовнішньоекономічних зв'язків та інтегруванням регіону до світової спільноти. Це один із визначальних, стратегічних факторів економічної розбудови нашої області, зміни її статусу як трансформаційного суспільства та поступового переходу до системи ринково розвинутих країн світу [21].

Функціональна диверсифікація, посилення ролі зовнішньоекономічних факторів у розвитку регіональних економік нині стає головним чинником відтворення та однією з вирішальних передумов підвищення їх ефективності. Сучасний етап характеризується наростанням інтегративних тенденцій і гло-балізму у світовому масштабі на основі поглиблення міжнародного поділу праці.

Очевидно, що ці тенденції не можуть не враховуватися при визначенні пріоритетів та напрямів інтеграції економіки Харківської області до світових ринків. Реальний стан розгортання диверсифікації, технологічна еволюція світових ринкових коопераційних зв'язків та розвиток міжнародної спеціалізації поставили перед нашим регіоном проблему неадекватності наявного механізму зовнішньоекономічної діяльності динаміці й структурі світового господарства та світового ринку [11].

Економіка Харківської області має поступово, але неухильно інтегруватися в систему міжнародного поділу праці та світовий науково-технічний інноваційний процес з урахуванням основних тенденцій розвитку міжнародної економіки. Поліпшити свої позиції на світогосподарській арені Харківська область може лише за умови проведення обгрунтованої експортної політики. Це набуває особливого значення на етапі ринкової перебудови економіки і стає факто ром підтримки багатьох галузей і виробництв, джерелом надходження валюти для посилення інноваційної діяльності й задоволення соціальних потреб та економічного убезпечення країни. Експортозорієнтований розвиток виробництв сучасної продукції відповідно до вимог світового ринку є визначальною умовою структурних зрушень в економіці, технологічної модернізації галузей і конверсії ВПК, підвищення конкурентоспроможності українських товарів і послуг.

Виділимо, принаймні, п'ять можливих напрямів ефективної адаптації Харківської області до системи міжнародного поділу праці, вимог інтегративних тенденцій та конкурентоспроможної економіки.

1. Перший напрям -- формування галузевого (міжгалузевого) експорто-зорієнтованого комплексу. У процесі структурних перетворень слід чітко визначити, які виробництва і галузі становитимуть профіль міжнародної спеціалізації.

2. Другий напрям -- використання для співробітництва на коопераційній основі, на основі міжнародної спеціалізації потенціалу таких сфер економіки Харківської області, як науково-технічна, енергетична, продовольча, екологічна та транспортна.

3. Третій напрям пов'язаний зі спеціалізацією експорту Харківської області на деяких нових наукомістких виробах, конкурентоспроможних на світових ринках. Ідеться насамперед про окремі види озброєнь. Звичайно, у цьому разі доведеться витримати надзвичайно жорстку конкуренцію на ринку зброї.

4. Четвертий напрям -- визначення специфічних сфер співробітництва та стратегічних пріоритетів у відносинах з різними країнами та інтеграційними угрупованнями. Один з таких пріоритетів уже визначено -- це інтегрування в загальноєвропейський економічний простір.

5. П'ятим напрямом можуть стати (і тенденція до цього вже спостерігається) взаємовигідні зовнішньоекономічні відносини з такими провідними світовими організаціями, як Світовий банк реконструкції й розвитку. Міжнародний валютний фонд, ГАТТ/СОТ, Міжнародна організація праці, ЮНКТАД, ЮНІДО та ін. Участь у діяльності цих організацій дасть змогу підвищити статус Харківської області у світовому співтоваристві, а також збільшити можливості щодо залучення іноземного капіталу, фінансових ресурсів, отримання певних торговельних преференцій та пільг, використання цивілізованих тарифних засобів захисту регіональної промисловості, сільського господарства та ін. Але цим не можна обмежуватися. Харківська область вже сьогодні має робити більш рішучі кроки до розвитку спільних підприємств за кордоном, до інвестування поки що обмеженого за розмірами капіталу, інформаційного обслуговування, без чого неможливо закріпитися на світових ринках [31].

Регіональна стратегія має спрямовуватися на здобуття конкурентних переваг вищого порядку, тобто орієнтуватися на високу якість, новизну, які досягаються завдяки підвищенню суспільної продуктивності праці й використанню нових технологій.

Розвиток експортного потенціалу можна теоретично обгрунтувати і представити у прагматичному аспекті тільки в контексті розвитку міжнародного бізнесу. Саме він генерує імпульси до виробництва конкурентоспроможної експортної продукції та послуг. Саме тут формуються нові потреби і, в кінцевому підсумку, тут вони й задовольняються -- через світові (локальні) ринки.

Розвиток експортного потенціалу неможливий без збереження наявних знач них потенцій Харківської області у сфері експортної діяльності.

Для здійснення програми перебудови експортного потенціалу, потрібно якнайшвидше прийняти Концепцію зовнішньоекономічної політики регіону та сформулювати модель зовнішньої торгівлі області. А в конкретній діяльності слід ужити таких основних заходів:

поступово лібералізувати експорт, тобто вводити обмежений протекціонізм і демонополізовувати експортоспроможні галузі за умов державного та регіонального контролю та дотримання чинного законодавства, зокрема податкового. Необхідно передбачити тимчасову участь регіону в експорті стратегічно важливої й валютомісткої продукції акціонерними спеціалізованими об'єднаннями, компаніями та товариствами;

здійснювати диверсифікацію експорту, надавати підтримку суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, що виходять на нові міжнародні ринки;

надавати державну підтримку, зокрема кредити, пріоритетним експортним галузям із метою створення конкурентоспроможних на міжнародних ринках вітчизняних технологій, товарів і послуг;

покласти в основу зовнішньоторговельних зв'язків та угод, у тому числі і з країнами СНД, світові ціни;

ввести замість традиційних держзамовлень на експортну продукцію контрактну систему, у відповідності з якою держава купує продукцію за внутрішніми ринковими цінами з наданням суб'єктам господарської діяльності відповідних податкових пільг та ін. для додаткового стимулювання;

Також, як складова та напрямок регіональної політики Харківської області: це виконання програми розвитку прикордонного співробітництва у Харківській області до 2011 року.

Харківська область являє собою приклад однополюсної моделі просторового розвитку. В обласному центрі зосереджено основний промисловий, технологічний і науковий потенціал регіону.

Висока ділова активність у прикордонних районах буде сприяти політиці децентралізації та підвищенню конкурентоспроможності Харківщини. Піднесення промислового потенціалу в прикордонній зоні та удосконалення транспортної інфраструктури поліпшить зайнятість населення, що проживає на прикордонних територіях.

Прикордонним співробітництвом вважаються погоджені дії між територіальними громадами, їхніми представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади, іншими учасниками прикордонного співробітництва, спрямовані на створення умов для стійкого економічного та соціального розвитку прикордонних територій і зміцнення взаємовигідних зв'язків між ними.

Основною метою програми прикордонного співробітництва є розвиток взаємовигідних економічних, науково-технічних і культурних зв'язків між Харківською областю та сусідніми областями Російської Федерації.

Програма реалізується у два етапи:

· перший етап 2005-2007 роки;

· другий етап 2008-2011 роки.

Програма націлена на реалізацію таких напрямів прикордонного співробітництва:

1. Сприяння діяльності Ради керівників прикордонних областей Республіки Білорусь, Російської Федерації та України.

2. Забезпечення функціонування на постійній основі виконавчого комітету Ради, що забезпечує ефективне виконання рішень зборів Ради.

3. Своєчасна і якісна реалізація заходів, передбачених Програмою міжрегіонального та прикордонного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на 2001-2007 роки.

4. Підтримка та координація діяльності учасників прикордонного співробітництва в єврорегіоні «Слобожанщина».

5. Сприяння у розробці і реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих на розвиток єврорегіону «Слобожанщина».

Довгостроковими завданнями Програми є:

Ш формування системи регіональної підтримки пріоритетних проектів, що сприяють підвищенню еколого-економічного потенціалу прикордонних територій;

Ш сприяння розробці та підтримка інноваційних проектів, спрямованих на розвиток учасників прикордонного співробітництва;

Ш збереження та ефективне використання трудового та інтелектуального потенціалу прикордонних районів;

Ш підвищення рівня ефективності та взаємовигідного використання існуючої та перспективної інфраструктури регіону;

Ш розширення та удосконалення спільного інформаційного простору;

Ш створення сприятливих умов для діяльності фізичних та юридичних осіб у сфері прикордонного співробітництва;

Ш збереження культурної та природної спадщини Слобожанщини;

Ш участь у міжнародних і загальнодержавних програмах та проектах прикордонного співробітництва.

В результаті виконання першого етапу Програми передбачається створення необхідних умов й інструментів для структурних зрушень, які сприятимуть включенню прикордонних районів в активну міжобласну кооперацію та зовнішньоекономічну діяльність, розвитку в прикордонній зоні експортноорієнтованих виробництв.

При виконанні другого етапу передбачається повністю здійснити перехід на збалансовану децентралізацію ділової активності усередині прикордонного економічного простору Харківського регіону, підготувати умови для впровадження поліцентричної моделі стійкого розвитку та вирівнювання соціально-економічних диспропорцій Харківського регіону. Планується розроблення методології для впровадження перспективних форм прикордонного співробітництва між Україною та Російською Федерацією [31].

ВИСНОВКИ

За результатами курсової роботи зроблені наступні висновки:

1. Досліджено теоретичні основи вивчення експортного потенціалу в області різних галузей наук та методологічні основи вичвення та визначено, що експортний потенціал - це здатність усього суспільного виробництва, розташованого в межах даної території виробляти і реалізовувати на конкретних закордонних ринках у перспективі конкурентоспроможні товари та послуги при досягнутому рівні розвитку економіки і системі організаційно-економічної підтримки експорту.

2. Виявлені та сформовані фактори експортного поетнціалу, серед них можна виділити: ресурсно-сировинний, промисловий, фінансовий, маргетинговий, організаційно-технічний, кадровий, соціально-культурний, інфраструктурний, науковий, інноваційний та інвестеційний потенціали.

3. Оцінено природно-ресурсний та промисловий потенціали прикордонного регіону, що дають змогу говорити про суспільно-географічні особливості розвитку експортного потенціалу прикордонного регіону на прикладі Харківської області.

4. Оцінено експортно-імпортну діяльність Харківського регіону та виявлено, що у зовнішньоекономічних зв'язках Харківської області, як прикордонного регіону, відіграє значне місце зовнішня торгівля товарами та послугами.

Протягом 2008 року підприємства Харківської області експортували продукцію до 115 країн світу, імпортні товари надійшли до підприємств із 112 країн. Експортні поставки склали 1551,5 млн. дол. США, що на 35,7% більше, ніж у 2007 році, імпортні надходження збільшилися також на 9,5 % і становили 2480,2 млн. дол. США

5. Сформовані пробелеми використання експортного потенціалу та виявлені напрямки регіональної політики щодо експортного потенціалу прикордонного регіону:

- перший напрям -- формування галузевого (міжгалузевого) експорто-зорієнтованого комплексу;

- другий напрям -- використання для співробітництва на коопераційній основі, на основі міжнародної спеціалізації потенціалу таких сфер економіки Харківської області, як науково-технічна, енергетична, продовольча, екологічна та транспортна;

- третій напрям пов'язаний зі спеціалізацією експорту Харківської області на деяких нових наукомістких виробах, конкурентоспроможних на світових ринках;

- четвертий напрям -- визначення специфічних сфер співробітництва та стратегічних пріоритетів у відносинах з різними країнами та інтеграційними угрупованнями;

- п'ятий напрям - взаємовигідні зовнішньоекономічні відносини з такими провідними світовими організаціями, як Світовий банк реконструкції й розвитку. Міжнародний валютний фонд, ГАТТ/СОТ, Міжнародна організація праці, ЮНКТАД, ЮНІДО та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 349-351 с.

2. Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2000.

3. Баранский Н.Н. Экономическая география, экономическая картография. - М., 1956. - 356 с.

4. Голиков А.П. Введение в экономическую и социальную географию: Учеб.

Пособие. - Х, 1992. - 78-82 с.

5. Голиков А.П., Черномаз П.А. Еврорегион «Слобожанщина» как форма

трансграничного сотрудничества сопредельных областей Украины и Рос-

сии // Регион. - 1998. - №1 -2.

6. Горін Н.В. Державне регулювання зовнішньоекономічниої діяльності: Навч. Посіб. - К.: знання, 2008 - С. 195-219.

7. Гольц Г.А. Теоретические основы взаимосвязанного развития транспорта и расселения : Автореф. дис.. д-ра геогр. наук. - М., 1985. - 15 с.

8. Гохман В.М., Минц Н.А., Преображенский В.С. Системный подход в географии // Вопр. географии. - 1981. - Вып. 88. - С. 65-72.

9. Жук М. Експортний потенціал регіону: теорія, методологія, практика. - Чернівці.: «Рута», 2002. - 185-199 с.

10. Киреев А.П. Международная экономика: В 2. ч. - Ч.1: Международная макроэкономика: движение товаров и факторов производства: Учеб. Пособие для вузов. - М.: Междунар. Отношения, 1997.

11. Клиновий, Д.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: навчальний посібник / Д. В. Клиновий, Т. В. Пепа ; Мін-во освіти і науки України. - К. : ЦУЛ, 2006. - 728 с.

12. Козик В.В., Папкова Л.А., Григор'єв О.Ю, Босак А.О. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: - К.:Вікар, 2003. - 368 с.

13. Кравченко В.О. Інституціональні засади зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового та регіонального розвитку, 2004. - 19 с.

14. Коломієць В.В., Експортний потенціал регіону та його зовнішньоекономічна діяльність(на прикладі Черкаського регіону): Автореф. Дис. к. економ. Наук. - К., 2005 - С. 6.

15. Кущинська О.Б., Експортний потенціал регіону та шляхи покращення його використання (на прикладі Чернівецької області) Автореф. Дис. к. економ. Наук. - К., 2001 - С. 5.

16. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. - Київ: Лібра, 1996. - 118 с.

17. Пересада А.А.Управління інвестиційним процесом. - К.:Лібра, 2002. - 472 с.

18. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1994 - 156 с.

19. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1996 - 232 с.

20. Пирець Н.М. Можливості використання світового досвіду стимулювання експорту в українській практиці // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2004. - №195/1. - С.173-182

21. Пирець Н.М. Шляхи стимулювання експортного потенціалу України // Донбасс-Инвест. - 2006. - №5-6. - С.97-98.

22. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навчальний посібник / ред., Є. П. Качан. - К. : Юридична книга, 2005. - 704 с.

23. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: підручник / Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т ; ред. С. І. Дорогунцов. - К. : КНЕУ, 2005. - 988 с.

24. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2005. - С.83-114.

25. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський та ін. - К.: Либідь, 2002. - С. 143-157

26. Харьковская область: Природа, население, хозяйство / А.П. Голиков, А.Л. Сидоренко и др. Харьков: Бизнес-Информ, 1997. 288 с.

27. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. Підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 444с. 52іл.

28. . Шаблий О. И. Межотраслевые территориальные системы: Проблемы методологи и теории. Львов: Вища школа, 1976 р. - 200с.

29. Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. - К.: МАУП, 1998.

ДОДАТОК 1

Обсяг експорту та імпорту товарів Харківської області

ДОДАТОК 2

Товарна структура експорту та імпорту Харкіської област за 2008 рік ( тис. доларів США)

ДОДАТОК 3

Обсяги експорту та імпорту товарв за регіонами України за 2008 рік (тис. доларів США)

ДОДАТОК 4

Валовий регіональний продукт за 2008 рік

ДОДАТОК 5

Залучення прямих іноземних інвестицій у Харківську область

ДОДАТОК 6

Коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі за 2008 рік

ДОДАТОК 7

Коефіцієнт відкритості економіки за 2007 рік

Размещено на Allbest.ru