У процесі використання основні виробничі фонди зношуються, тому характерною особливістю застосовуваних основних фондів у процесі виробництва є їх відновлення. Для відновлення засобів праці у натуральному виразі необхідне їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється шляхом амортизації. Об'єктом амортизації є всі основні фонди (крім землі).

Амортизація -- це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів підприємства відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їх зносу (фізичного та морального), які включають до собівартості новоствореної продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними. Після реалізації створеної продукції частина грошової суми, що відповідає перенесеній вартості основних фондів, відокремлюється і накопичується до повної величини, яка в основному відповідає первісній вартості основних фондів. Накопичені амортизаційні відрахування і є джерелом відновлення основних фондів.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку експлуатації об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнанням та консервації.

Величина амортизаційних відрахувань розраховується за допомогою норм амортизації, які можуть бути річними, квартальними, місячними. Для здійснення процесу амортизації, встановлення норм амортизації і розрахунку амортизаційних сум основні фонди поділяють на чотири групи:

група 1 - будинки, споруди та передавальні пристрої;

група 2 - автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, різне конторське обладнання та приладдя;

група 3 - інші основні фонди, невключені до груп 1), 2), 3);

група 4 - комп'ютери, програмне забезпечення, оргтехніка..

Механізм амортизації передбачає застосування передбачених законодавством України норм амортизаційних відрахувань.

Норма амортизації - це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

Норма амортизації нараховується за формулою:

, (1.7)

де - балансова (первісна) вартість об'єкта основних фондів, грн.;

Л - ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів, грн.;

Тн - амортизаційний період (нормативний термін, або термін корисної експлуатації основних фондів).

Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування основних фондів. Під час їх розрахунку дуже важливо правильно визначити термін використання (експлуатації) основних фондів, який установлюється підприємством при зарахуванні об'єктів основних фондів на баланс. Визначаючи цей термін, слід ураховувати такі чинники:

1) очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

2) фізичний та моральний знос, що передбачається;

3) правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Термін використання (експлуатації) об'єкта основних фондів переглядається в разі зміни очікуваних підприємством економічних вигод від його експлуатації. У такому разі відповідно до нового терміну використання і будуть визначатись норми амортизації об'єкта основних фондів.

Важливими у системі амортизації є методи її нарахування, які дають змогу активно впливати на обсяг амортизаційних відрахувань, ступінь концентрації ресурсів у різні періоди функціонування фондів, що дає змогу динамічно підходити до створення основних фондів, ураховувати вплив чинника часу.

Вибір методу амортизації визначається низкою об'єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо.

Відомі такі основні методи амортизації.

1. Прямолінійний (рівномірний) метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів. За такого методу щорічні амортизаційні відрахування обчислюються за формулою

, (1.8)

де Ар - річні амортизаційні відрахування, грн.;

ОФп - балансова (первісна) вартість об'єкта основних фондів, грн.;

На - норам амортизації, %.

До 1.07.97 р. прямолінійний (рівномірний) метод був єдиним, який застосовувався на території України. З 1.07.2000 р. цей метод є одним із можливих, які рекомендуються в Положенні (стандартах) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”. Цей метод доцільно використовувати для нарахування амортизації для будівель, споруд, передавальних пристроїв.

Прямолінійний метод амортизації є простим, наочним, забезпечує рівномірні, стабільні амортизаційні накопичення протягом усього терміну служби. Водночас цей метод має низку недоліків.

По-перше, цей метод передбачає рівномірний знос основних фондів протягом усього терміну їх використання, але в реальному виробництві устаткування зношується нерівномірно (простої, поломки, неповне завантаження за зміну) і вартість основних фондів на вартість продукції переноситься нерівномірно.

По-друге, прямолінійний метод амортизації не враховує морального зносу основних фондів, який зменшує вартість машин та устаткування або зменшує можливу їх вартість за рахунок введення в експлуатацію нових, більш досконалих, ефективних машин та устаткування. Це обумовлює дострокове виведення застарілої техніки з експлуатації, а значить, і недоамортизацію цієї техніки, величина якої обчислюється за такою формулою:

, (1.9)

де Но.ф - недоамортизована частина основних фондів, грн.;

ОФз - залишкова вартість основних фондів, грн.;

Д - витрати, пов'язані з ліквідацією, демонтажем неамортизованих фондів, грн.

Збитки від недоамортизації відбиваються на результатах діяльності підприємства.

2. Методи прискореної амортизації. Ці методи дають змогу протягом першої половини корисного строку використання основних фондів відшкодувати до 60--70% їх вартості завдяки застосуванню в цей період підвищених норм амортизації.

Прискорена амортизація означає щорічне зниження суми амортизаційних відрахувань, тому методи прискорення амортизації -- це методи дегресивної амортизації.

Доцільність застосування методів прискорення амортизації пояснюються такими обставинами:

1) найбільша інтенсивність використання основних фондів припадає на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично і морально ще є новими;

2) накопичуються кошти для заміни об'єкта, що амортизується, у разі його швидкого морального старіння та інфляції.

Найпоширенішими методами прискореної амортизації є метод зменшення залишкової вартості та методу суми чисел (кумулятивний метод).

п

2.1. Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації (у відсотках), яка визначається за такою формулою:

, (1.10)

де п - тривалість корисного використання об'єкта основних фондів, років.

Різновидом розглянутого методу є метод прискорення зменшення залишкової вартості (метод подвійно залишкової амортизації), за яким сума амортизації визначається множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на подвоєну норму річної амортизації, яка застосовується при прямолінійному методі амортизації:

, (1.11)

де А - знос (накопичена амортизація).

2.2. Кумулятивний метод (метод суми чисел) характеризується також більш високими нормами амортизації в першій половині строку використання і поступовим їх зниженням у другій половині. Норма амортизації тут -- величина змінна і розраховується діленням числа років (що залишились до кінця амортизаційного строку служби) на кумулятивне число, що являє собою суму чисел членів арифметичної прогресії (від 1 до 7, якщо строк служби сім років). Кумулятивне число розраховується як сума числових значень років служби устаткування. При семирічному терміні служби це дорівнюватиме:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 = 28, або .

Норма амортизації для першого року (коли залишилось сім років строку служби) дорівнюватиме

,

для другого року (коли залишилось шість років служби) -

При використанні цього методу в перші три роки замортизовано буде понад 64% вартості основних фондів, а через п'ять років - майже 90%.

Досвід показує, що застосування методів прискореної амортизації основних фондів зумовлюється їх узгодженістю з конкретним механізмом ринкових відносин. Ці методи слугують для підприємств гарантією від втрат унаслідок знецінення основних фондів, посилюють роль амортизації як джерела нагромадження.

3. Виробничий метод амортизації ґрунтується на передбаченні, що функціональна корисність основних фондів залежить не від часу, а від результатів їх використання. При цьому термін корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати, використовуючи наявні засоби праці. При використанні цього методу річна сума амортизації визначається множенням фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) (Qp) на виробничу ставку амортизації (Аc):

(1.12).

Виробнича ставка амортизації обчислюється за формулою:

, (1.13)

де Qпл - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство планує виробити (виконати) з допомогою цих засобів.

Виробничий метод амортизації застосовується на промислових підприємствах з нерівномірним випуском продукції по періодах.

4. Метод зростаючої амортизації. Сутність даного методу полягає в тому, що перші декілька років застосовується зменшена норма амортизації, а в наступні роки вона збільшується по прогресивній шкалі. Цей метод доцільно застосовувати при впровадженні дорогого обладнання із значним періодом освоєння і виходу на проектну потужність. В Україні даний метод не дозволений до використання ні у податковому, ні у бухгалтерському обліку.

5. Податковий метод. Підприємства України можуть застосовувати норми й методи нарахування амортизації основних фондів, передбачені податковим законодавством, згідно з яким амортизаційні відрахування обчислюються окремо за кожною з трьох груп основних фондів, визначених за функціональним призначенням. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норми амортизації на балансову вартість групи основних фондів на початок звітного періоду:

, (1.14)

де А - амортизаційні відрахування за звітний період, грн.;

Бв - балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду, грн.

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується як залишкова вартість за формулою:

Бв = Бв - 1 + Пв - 1 - Вв - 1 - Ав - 1, (1.15)

де Бв - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Бв - 1 - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

Пв - 1 - сума витрат на придбання основних фондів, капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші удосконалення основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

Вв - 1 - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

Ав - 1 - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Квартальні норми амортизації для кожної з груп основних фондів установлені такі:

1) група 1 - 2%;

2) група 2 - 10%;

3) група 3 - 6% ;

4) група 4 - 15%.

Рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів підприємства приймають самостійно.

Практичне завдання

Розрахувати амортизаційні відрахування основних виробничих фондів на основі даних таблиці (див. таблиця 3 "Вихідні дані для розрахунку амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів").

Таблиця 3 Вихідні дані для розрахунку амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів

1. Розрахуємо прямолінійним методом амортизаційні нарахування.

Л% - ліквідаційна вартість основних фондів у відсотках до первісної вартості.

Обчислимо норму амортизації, використовуючи при цьому формулу (1.7):

Для обчислення амортизаційних відрахувань використаємо формулу (1.8).

Отримані результати наведемо у вигляді таблиці (див. таблиця 4. "Прямолінійний метод амортизації").

Таблиця 4 Прямолінійний метод амортизації

2. Розрахуємо амортизаційні відрахування методом зменшення залишкової вартості.

Для визначення річної норми амортизації (у відсотках) скористаємося формулою (1.10):

.

Визначимо суму амортизаційних відрахувань шляхом множення залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації (у відсотках).

Результати представимо у вигляді таблиці (див. таблиця 5 "Метод зменшення залишкової вартості").

Таблиця 5 Метод зменшення залишкової вартості

3. Розрахуємо амортизаційні відрахування методом прискореного зменшення залишкової вартості.

Обчислимо подвоєну норму річної амортизації, використовуючи наступну формулу:

.

Визначимо суму амортизаційних відрахувань шляхом множення залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на подвоєну норму річної амортизації (у відсотках).

Результати представимо у вигляді таблиці (див. таблиця 6 "Метод прискорення зменшення залишкової вартості").

Таблиця 6 Метод прискорення зменшення залишкової вартості

4. Розрахуємо амортизаційні відрахування кумулятивним методом.

Визначимо норму амортизації шляхом ділення числа років (що залишились до кінця амортизаційного строку служби) на кумулятивне число, що являє собою суму чисел членів арифметичної прогресії (у нашому випадку, від 1 до 7, так як строк служби становить сім років).

Визначимо суму річних амортизаційних відрахувань, шляхом множення норми відсотку на амортизуючу вартість, яку розраховуємо за формулою:

, (1.17)

де - амортизуюча вартість,

- первісна вартість,

- ліквідаційна вартість.

Отже маємо,

= 25372 - 75 = 25297 (грн.)

Отримані результати представимо у вигляді таблиці (див. таблиця 7. "Кумулятивний метод").

Таблиця 7 Кумулятивний метод

5. Розрахуємо амортизаційні відрахування податковим методом.

Визначимо суму квартальних амортизаційних відрахувань, використовуючи формулу (1.14). Так як навантажувач одноківшовий відноситься до 3-гої групи основних фондів, то квартальна норма амортизації становитиме 6%.

Результати представимо у вигляді таблиці (див. таблиця 8 "Податковий метод").

Таблиця 8 Податковий метод

Таким чином, ми розрахували амортизаційні відрахування п'ятьма різними методами. Для кращого налізу отриманих даних, представимо суми амортизаційних відрахувань по рокам експлуатації на графіку (див. графік. 1.7. "Методи амортизаційних відрахувань").

Методи амортизаційних відрахувань

На протязі всього строку експлуатації (7 років) щорічна сума амортизаційних відрахувань за прямолінійним методом одна й та ж. Рівномірно збільшується знос і рівномірно зменшується залишкова вартість, доки не досягне ліквідаційної. Прямолінійний метод не враховує різниці у виробничих потужностях по рокам і тенденції до скорочення у останні роки їх служби і це є недоліком даного методу.

При використанні методу зменшення залишкової вартості у перший рік нараховується найбільша сума амортизаційних відрахувань, яка поступово зменшується. Знос збільшується щорічно, а залишкова вартість щорічно зменшується, доки не досягне ліквідаційної вартості.

При використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості на протязі всіх 7 років норма амортизаційних відрахувань застосовується до залишкової вартості попереднього року і річна сума амортизації поступово зменшується. У останньому році сума амортизаційних відрахувань обмежена сумою, необхідною для зменшення залишкової вартості до ліквідаційної.

При використанні кумулятивного методу нарахування амортизації в перші три роки замортизовано буде понад 64% вартості основних фондів, а через п'ять - майже 90%. Це пояснюється тим, що даний метод характеризується більш високими нормами амортизації у першій половині строку амортизації і поступовим їх зниженням у другій половині.

При використанні податкового методу, амортизаційні відрахування обчислюються окремо за кожною з чотирьох груп основних фондів, визначеним за функціональним призначенням. При цьому норма амортизації не змінюється і є сталою для відповідної групи.

Отже, проаналізувавши кожен з методів, можна сказати, що при виборі оптимального методу нарахування амортизаційних відрахувань потрібно враховувати галузеву приналежність підприємства, мету його діяльності, структуру його виробництва і ще цілий ряд факторів мікро- і макросередовища підприємства.

Величезне значення основних фондів зумовлює необхідність їх детального вивчення, тобто об'єму і складу, технічного стану і динаміки використання основних фондів і озброєності ними, вивчення факторів і виявлення резервів підвищення їх ефективного використання.

В сучасних умовах підприємства можуть вибирати метод нарахування амортизації. Це можуть бути методи: рівномірного (прямолінійного) нарахування амортизації, метод зменшення залишкової вартості, прискорення зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод, виробничий метод, метод прискореної амортизації для об'єктів основних фондів. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Актуальним є питання визначення зносу машин і устаткування, так як від рівня їх продуктивності залежить виробнича потужність підприємства, необхідно аналізувати доцільність заміни технічно застарілих об'єктів новими з урахуванням фізичного і морального зносу.

Аналізуючи динаміку використання основних виробничих фондів, було виявлено, що ефективність використання основних виробничих фондів збільшилась, так як збільшився показник фондовіддачі у звітному періоді на 1,19% у порівнянні із базовим. Доля основних фондів на одного робітника зросла на 9,76%. Це пояснюється зменшенням чисельності персоналу. Продуктивність праці робітників і працівників також зросла на 11% та 9,22% відповідно у порівнянні із базовим періодом.

Отже, протягом звітного періоду на підприємстві відбулися певні зміни, які, як бачимо, є позитивними для його діяльності.

2.Склад, структура і показники використання оборотних коштів підприємства

2.1 Характеристика, склад і структура оборотних коштів підприємства