Витрати -- це виражені в грошовій формі витрати підприємства, пов'язані із здійсненням всіх видів діяльності.

Витратами підприємства визнаються ті, які зменшують активи підприємства (витрати матеріалів, палива, ГММ) чи збільшення зобов'язань підприємства (нарахована заробітна плата, орендна плата і т.д.), (П(С)БУ 16).

Витрати підприємства можна класифікувати за різноманітними ознаками. Для цілей планування, аналізу, бухгалтерського обліку і ціноутворення практичне значення має наступна класифікація витрат:

По способу розрахунку на одиницю продукції.

Всі витрати підприємства можна розділити на прямі і непрямі (накладні). Прямі безпосередньо пов'язані з виробництвом одиниці продукції. Це витрати на сировину, матеріали, паливо, заробітна плата робітників. Прямі витрати можуть бути прямо безпосередньо розраховані на кожну одиницю продукції. Склад прямих витрат наведено в типовому положенні № 473, а також в П(С)БУ 9.

Непрямі витрати - витрати, які безпосередньо чи прямо не можуть бути розраховані і віднесені на окремий конкретний вид продукції, оскільки вони пов'язані з виробництвом всього об'єму продукції (адміністративно-керівні витрати, освітлення, опалення і т.д.). Непрямі витрати відносять на вартість конкретного виду продукції шляхом їхнього розподілу пропорційно якій-небудь ознаці.

По зв'язку з об'ємом виробництва:

Постійні;

Умовно-постійні;

Змінні витрати.

Постійні витрати в загальному вигляді є функцією часу, а не об'єму виробництва. Загальна сума постійних витрат підприємства залежить від асортименту продукції, і до визначених меж від об'єму виробництва.

Постійні витрати -- це амортизація, утримання адміністративно-керівного персоналу, витрати на освітлення, опалення, рекламу. Постійні витрати в основному входять у склад загальновиробничих витрат і адміністративних витрат.

Так наприклад у відповідності з П(С)БО 16 до адміністративних витрат входять:

Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

Винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

Амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

Податки, збори, платежі передбачені законодавством (крім податків, зборів та платежів, які включаються до собівартості продукції, робіт, послуг). І інші.

Змінні витрати -- це витрати загальна сума яких залежить від об'єму виробництва -- це матеріали, сировина, паливо, заробітна плата робітників.

Змінні витрати можуть бути пропорціально-лінійними і непропорціонально-лінійними. Пропорціонально-лінійні змінюються прямопропорційно об'єму виробництва.

Непропорціонально-лінійні поділяються на прогресивні і дегресивні. Прогресивні зростають в більшій мірі, ніж об'єм виробництва. Дегресивні зростають в меншій степені ніж об'єм виробництва.

Деякі витрати є частково постійні і частково змінні. В практиці планових, економічних і фінансових розрахунків динаміку змінних витрат згладжують, умовно вважаючи, що всі витрати пропорційно-лінійні.

Із збільшенням об'єму виробництва питома вага постійних витрат в загальних витратах зростає.

Розподіл загальних витрат на постійні і змінні має важливе практичне значення для вибору ефективних проектних рішень, при розробці бізнес-планів, для визначення перспектив розвитку підприємства.

Класифікація заданих елементів витрат по зв'язку з обсягами виробництва (згідно вихідних даних) наведена далі, у класифікації витрат за статтями калькуляції.

За місцем виникнення витрати групують:

- По окремих робочих місцях;

- Бригадах;

- По дільницях;

- По цехах;

- По структурних підрозділах.

По виду продукції витрати групують:

- В розрахунку на один виріб;

- В розрахунку на одиницю продукції;

- Групи однорідної продукції.

А також підраховують витрати на виробництво валової, товарної і реалізованої продукції.

За календарними періодами витрати поділяють на одноразові і поточні. Поточні -- це витрати, які здійснюються не рідше одного разу на місяць (сировина, матеріали, заробітна плата). Одноразові -- витрати, які здійснюються з періодом більше одного місяця (страхування водіїв, майна, передплата журналів, газет).

За видами (сферою) діяльності: для цілей бухгалтерського обліку витрати поділяють на:

Витрати операційної діяльності (звичайної, основної діяльності);

Витрати фінансово-інвестиційної діяльності;

Витрати на іншу діяльність;

Витрати, пов'язані з надзвичайними обставинами.

По економічній однорідності витрат.

Для цілей бухгалтерського обліку, економічного аналізу, ціноутворення витрати групують:

А. По елементах витрат. По економічних елементах витрат групують витрати операційної діляльності. Економічні елементи:

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні потреби

Амортизація

Інші операційні витрати

Перелік названих п'яти елементів і склад витрат, які в них включаються однакові і єдині для підприємств всіх галузей економіки. Елементи операційних витрат наводяться в формі статистичної звітності 5-С і в додатку до балансу: форма №2 ІІ. Склад кожного із п'яти елементів витрат приведений в типовому положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.

Вихідні дані для проведення класифікації витрат на постійні та змінні і для визначення критичного обсягу продукції:

„Поточний обсяг реалізації продукції підприємства з урахуванням кон'юктури ринку може дорівнювати 15200 одиниць. При цьому підприємство понесе наступні витрати:”:

Таблиця 12

Визначити:

1) Мінімальний обсяг випуску продукції на рік, який забезпечить беззбитковість виробництва. Продажна ціна одиниці продукції становитиме 850 грн.

2) Як зміниться критичний обсяг виробництва при збільшенні ціни реалізації на 1% або зменшенні змінних витрат на одиницю продукції в 1,1 рази?

Таблиця 13 Класифікація витрат на постійні та змінні

Залежність витрат і прибутку підприємства від обсягу виробництва:

На графіку показано лінійні функції динаміки витрат і виручки від продажу продукції. Унаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного, критичного обсягу () є збитковим (-). Критичний обсяг виробництва називається ще й інакше - точкою беззбитковості. За зростання обсягу виробництва частка постійних витрат в їхній загальній величині знижується, зменшуються збитки, і після досягнення критичного обсягу виробництво стає рентабельним - (+).

Величину обсягу виробництва, за який підприємство не отримає ні прибутку, ні збитку, такий обсяг називається критичним рівнем виробництва або точкою беззбитковості, яка визначається за формулою:

При збільшенні ціни реалізації на 1% критичний обсяг виробництва матиме туку величину:

При зменшенні змінних витрат на одиницю продукції в 1,1 рази критичний обсяг виробництва матиме туку величину:

Отже для того щоб підприємство не мало збитків, воно має виробляти і реалізовувати таку мінімальну кількість продукції: при початкових умовах - 10624.64шт., при збільшенні ціни реалізації на 1% - 8543.364 шт., при зменшенні змінних витрат на одиницю продукції в 1,4 рази - 3501.382 шт.

4. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства