Оцінювання закономірностей розширення тіньової економіки в Україні та заходи щодо її скорочення

б) в Німеччині введене обов'язкове декларування розрахунків з нерезидентами;

в) в Японії - обов'язковий фінансовий моніторинг (фінансові установи зобов'язані повідомляти вповноважені державні органи про крупні фінансові операції).

Поряд із цим, у Німеччині повідомляти про підозрілі операції до органів фінансового моніторингу повинні не тільки банки та фінансових установи, а й адвокати, аудитори.

Існує дві системи повідомлення: пізнього повідомлення, коли до органу фінансового моніторингу подається інформація про підозрілі операції, яка вже попередньо перевірена (у фінансових установах, банках), і раннього повідомлення, коли всі повідомлення від банків, фінансових установ тощо відразу передаються до органу фінансового моніторингу (така система діє в США). При системі раннього повідомлення значним недоліком є те, що органи фінансового моніторингу перевантажуються повідомленнями, які необхідно обробити. Так, у США у відділі по боротьбі з фінансовими злочинами при Міністерстві фінансів контролери розглядають близько 12 млн. фінансових операцій на рік і тільки 1,0% з них відносять до підозрілих.

Таким чином, і в Україні, наразі, робиться перший крок по визначенню самих підозрілих фінансових операцій, їх кількісних і якісних ознак. Однак, більшість країн світу мають спеціально уповноважені державні органи, наділені дійовими повноваженнями, правами та правовими засобами щодо виявлення ознак відмивання коштів, що мають злочинне походження. По-перше, це повноваження власного або спільного з правоохоронними органами розслідування, вони передбачають обов'язкове повідомлення про такі факти (FinCEN в США, NBI у Фінляндії, KOKRIM у Норвегії), а також при результати їхньої перевірки із застосуванням широкого спектра нормативно-правових засобів та прикладного інструментарію (TRACFiN у Франції, МОТ у Нідерландах, DAFI у Польщі, СтiF-CFI у Бельгії)

По-друге, запроваджено широкий інформаційний обмін когнітивно-інформаційними засобами зі слідчими органами, їхня інформаційна та прогнозно-аналітична підтримка під час розслідування конкретних фактів, водночас, передача об'єктивних матеріалів до слідства за виявленими фактами окреслена чіткими ознаками та підставами, що є надійною перепоною для передачі матеріалу в угоду особистої або групової зацікавленості.

Достатньо гострим у країнах Євросоюзу є питання вилучення доходів, отриманих злочинним шляхом. Наприклад, за німецьким законодавством злочинні доходи, які конфісковуються до державного бюджету не надходять, якщо є хоча б один потерпілий. Можливості держави щодо отримання таких доходів вкрай обмежені. Так, зокрема, за результатами конфіскації майна, в Німеччині (за неофіційними даними) компенсація потерпілим становила 78,0%, держбюджет отримав 22,0%. Нині ця ситуація в Німеччині покращується у зв'язку зі скасуванням домінант, передбачених у положеннях статті Кримінально-процесуального кодексу, яка позбавляла державу можливості отримувати доходи від конфіскації.

Значну увагу реалізації процесів щодо упередження загроз економічній безпеці держави та детінізацій економіки приділяють державні корелянти у США. Там існує багато інституцій, які займаються і опікуються питаннями фінансового моніторингу, а за його результатами - упередженням і боротьбою з тіньовими операціями у різних секторах економіки. А саме: тимчасова бригада з оцінювання масштабів операцій по легалізації кримінальних прибутків; Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків; Федеральне Бюро Розслідувань; Рада Федеральної резервної системи; Відділ кримінальних розслідувань Податкового управління; Управління з контролю за цінними паперами і тарифами; Комісія з цінних паперів та бірж; Митна служба США; Правоохоронна мережа по боротьбі з фінансовими злочинами-FinCEN.

Міністерству фінансів США відведена провідна роль у боротьбі з тіньовими фінансовими операціями та легалізацією доходів, отриманих нелегальним шляхом. При цьому, Міністр фінансів США власно регулює діяльність та координує зусилля підпорядкованих організацій, притягує до цивільної відповідальності; встановлює вимоги щодо ведення обліку і подання звітності фінансовими установами або звільняє їх від покарання. Звіт про платежі готівкою на суму понад 10 тис. доларів США подається до органів фінансового моніторингу. За свідоме неподання звіту застосовується штраф до 25 тис. доларів США і/або п'ятирічне тюремне ув'язнення.

Об'єктивним є визнати, що у США митною службою контролюється міжнародне переміщення валюти і грошово-кредитних документів на суму понад 10 тис. дол. США. Тим не менш, незважаючи на могутні структури, США за обсягами тіньової економіки у грошовому еквіваленті, за даними неофіційної статистики, є безперечними «лідерами».

Спільними зусиллями деяких країн були введені обмеження щодо банківської таємниці, обмежено відкриття анонімних рахунків на кшталт Sparbuch, деякі країни «офшорного» типу були змушені деліберізувати законодавство. Рівень тінізації економіки окремих країн світу після введення більш жорсткіших законів стосовно фінансового моніторингу, за даними Світового банку, дещо знизився, однак рівень зниження все ж таки незначний. Слід зазначити, що світова фінансова криза 2009 р. призвела до росту рівня тінізації економік.

Слабка за рівне економічного розвитку держава може також допомогти пояснити, чому розколота за мовною ознакою Бельгія з'являється з часткою тіньової економіки лише на рівні 17,4% ВВП, у порівнянні з усього лише 10,0% для більш централізованих Нідерландів на півночі. Приведені вище трактування й обґрунтування обумовлюють розробку нагальних науково-прикладних завдань щодо сформування та реалізації цільових програм у цій сфері, а також - відносного того, чи уряди досягнуть успіху, коли вони намагатимуться покарати порушників. У 2012 році іспанський уряд наголошував на штрафі у 127 тис. євро, накладеному на Talleres Macor (компанія з ремонту та обслуговування авто, розташовану в південній частині Іспанії), за те, що вона не сплачувала внесків на соціальне страхування працівників. Ідея полягає у тому, щоб стримати інших суб'єктів господарювання та їхніх корелянтів від прийому на роботу «по-чорному». Тим не менше, іспанські працедавці та економісти свідчать про існування кращого способу боротьби з тіньовою економікою - це лібералізація негнучкого місцевому ринку праці та покращання вимірів продуктивних сил держави. Звичайно, більша частка прихованої економіки обумовлює виникнення умов задля розповсюдження корупції - яка є небезпечною для збалансованості функціонування економічних систем (вона є незаконною і, проте, не має суспільно важливого значення для розбудови виробничо-господарської діяльності інноваційно-інформаційного типу).

Певним чином підсумовуючи вище наведені викладки, слід визнати, що у тіньовій економіці є й позитивні, і негативні риси, політики та економісти повинні знати її розмір та структуру. За визначенням, однак, тіньова економіка прагне уникнути викриття і вимірювання. Це створило нішеву галузь, що займається вгадуванням її розміру, але практично немає згоди ані щодо найкращих методів її вимірювання, ані результатів. Тим не менш, деякі речі, проте, є відомими. У бідних країнах прихована економіка є більшою ніж у багатих. Південна Європа має більший «чорний» ринок, ніж Північна. Він також є більшим у країнах, які мають численні обмеження, ніж у більш нерегульованих економіках. Таким чином, напрями до детінізації економіки України, на нашу думку, пролягають через ретельне вивчення досвіду, як позитивного, так і негативного, розвинутих економік світу та зваженої, покрокової політики з боку держави за результатами формалізації оптимізаційних модельних вирішень із адаптацією структурно-лагових моделей до умов функціонування політичної та економічної систем на сучасному історичному етапі розвитку національного господарства. Крім зазначеного, слід розробити дієвий стратегічний набір із управління забезпечення економічної безпеки в межах Стратегії національної безпеки України, результативність якого обов'язково необхідно перевірити на адекватність реальним соціально-економічним і енергетичним, організаційний та ресурсно-функціональним процесам, які існують в межах нашого державного утворення. При цьому, передбачити трансформації та структурно-динамічні зміни з урахування нестійкого політико-правового й нормативно-правового становища в контексті нагромадження загроз світової фінансово-економічної кризи та транснаціоналізації світогосподарської системи.

3.2 Розробка методів ліквідації тіньової економіки, як негативної частини економіки України

Для протидії тіньовій економічній діяльності та її локалізації доцільно було б розробити спеціальну комплексну програму, в основі якої повинні бути глибока лібералізація та оптимізація екологічного режиму, впровадження лише об'єктивно вимушених обмежень і вимог з боку держави. При цьому лібералізація включає лібералізацію податків, кредиту, заробітної плати, цін, економічної та зовнішньоекономічної діяльності.

Вирішення зазначеного завдання має зосереджуватися на таких основних напрямках.

По-перше, необхідно створити відповідну законодавчу базу, а саме:

*розробити та ухвалити пакет законодавчих актів, які б посилювали захист приватної власності, комерційної та банківської таємниці, забезпечували правову захищеність. Зокрема, доцільно розробити на підставі Конституції України та ухвалити Закон України “Про приватну власність”;

*здійснити комплексну податкову реформу, яка передбачала б розширення оподаткованої бази з однозначним скороченням номінальних обсягів податкових ставок, впровадження принципів системності та стабільності у податковій політиці;

*ухвалити Закон України “Про ліцензування підприємницької діяльності”, який би упорядкував, визначив, а головне, спростив організаційно-правові обмеження підприємницької діяльності;

*внести відповідні зміни та доповнення до Законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, які б спростили процедуру реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, упорядкували процедуру їх ліквідації тощо.

По-друге, потребують вирішення питання організаційно-правового забезпечення, а саме:

ухвалення та реалізації програми легалізації тіньових капіталів, які не мають кримінального походження, включаючи гарантії амністії для капіталів, повернутих з-за кордону;

запровадження єдиної загально регіональної комп'ютерної мережі реєстрації та ліцензування підприємницької діяльності;

реформування національної системи обліку і звітності з метою її спрощення та уніфікації;

створення привабливих, ніж в інших державах, умов для інвестування і залучення фінансових ресурсів;

зосередження роботи правоохоронного апарату на локалізації організованої злочинності та кримінальних промислів, а також на захисті власності, економічних прав і життя підприємців та громадян.

По-третє, враховуючи соціально-психологічні фактори, в першу чергу необхідно:

розробити, а головне - реалізувати більш чітку ідеологію в проведенні необхідних правових, організаційних та економічних заходів щодо протидії тіньовій економічній діяльності;

організувати підготовку та перепідготовку кадрів для підприємницької діяльності через систему бізнес-центрів, технопарків тощо;

провести необхідні заходи, спрямованні на формування відповідної громадської думки щодо тіньової економічної діяльності;

створити за рахунок державного фінансування мобільні науково-практичні групи для дослідження тіньової економіки, оцінки її масштабів, шляхів обмеження тощо.

Реалізація цих та інших заходів дозволить певною мірою локалізувати тіньову економічну діяльність, повернути бодай найменш криміногенну частину тіньової економіки в річище нормального розвитку. Усе це значною мірою сприятиме формуванню позитивного іміджу нашої держави в очах світового співтовариства та впливатиме на потік іноземних інвестицій, конче необхідних для структурної перебудови господарського комплексу та економічного зростання в Україні.

Висновки

Таким чином, підсумовуючи все вище згадане слід нагадати: тіньовою економікою - називається вся економічна діяльність, яка з різних причин не враховується офіційною статистикою і, відповідно, не включається до складу ВВП.

Тіньова економіка має антинаціональний характер, мішає утворенню крупного легального національного капіталу. Основні вільні фінансові ресурси, сформовані в цьому секторі, направляються за кордон для їх збереження. Тіньова економіка створює певний інвестиційний вакуум, який буде заповнюватися закордонним капіталом, і в першу чергу із держав СНД. Це не тільки поставить національну економіку під значний зовнішній вплив, але, безперечно, буде мати серйозні політичні наслідки.

Тіньова економіка деформує свідомість людей, привчає ігнорувати установлені державою правила. Нові ринкові відносини ототожнюються у суспільній свідомості з протиправною діяльністю, що формує психологічний опір реформам.

Головною з причин тінізації є непосильне податкове навантаження. В Україні воно проявляється у високому рівні відрахувань у фонди соціального страхування, високій ставці ПДВ та практиці відшкодування цього податку. діяльність.

Одним із головних наслідків тінізації економіки є деформація податкової системи. Вона проявляється у нерівномірності галузевого податкового навантаження і скороченні розходів бюджету.

Тіньова економіка значно зменшує ефективність макроекономічного регулювання. Відсутність певних даних о масштабах і структурі розвитку „тіні” не дозволяє уряду приймати адекватні економічні рішення.

Тіньова діяльність обмежує можливості залучення підприємцями інвестиційних ресурсів, особливо іноземних. Розширення тіньового сектора стимулює ріст спекулятивних фінансових і торговельних угод в шкоду розвитку реального виробництва.

Таким чином, негативний вплив тіньової економіки полягає в загальній криміналізації держави і суспільства, а також в скороченні податкових надходжень і неможливості держави забезпечити реалізацію соціально-економічних програм і розвиток економіки в цілому.

При цьому тіньова економіка має і позитивну роль, яка полягає в тому, що вона створює робочі місця, які не мають можливості існувати в умовах офіційної економіки, а також є засобом виживання та поліпшення умов життя більшості громадян.

Список використаної літератури

1. Бабанина Н., Вовченко А. Тень, закрывающая солнце.//Бизнес. - 2014. - №22. - С. 36-46.

2. Бородюк В. та ін. Оцінка стану тіньової економіки України та методи розрахунків її обсягів. - К., 1997.

3. Варналій З. С. - Тіньова економічна діяльність підприємницьких структур: суть, оцінка масштабів та шляхів її легалізації. - К., 1998. - С. 26-32.

4. Головач В. Аудит: теневая економика.// Деловая Украина. - 1996. - №43

5. Зубанин В. Вторая эк.// Общество и экономика. - 1995. - №3. - 24-28.

6. Мандибура В.О. Тіньова економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження. - К., 1998.

7. Попович В.М. Тіньова економіка. - К., 1998.

Додаток 1

Умовна схема складових економіки та її „тіньових” елементів

1. „Офіційна” („легальна”, „світла”, „традиційна”) економіка

2. Сектор домашніх господарств

3. „Неформальний” сектор, „світло-сірий” сектор економічної діяльності

4. Тіньова економіка

4.1 „Темно-сірий” сектор тіньової економіки

4.2 „Чорний” сектор тіньової економіки

4.3 Диверсифіковані частки „чорної” економіки

Додаток 2

Размещено на Allbest.ru