Таблиця 3.1

Антикризові заходи країн світу

Складено на основі джерела 23

Жодна з країн, зокрема Україна, не має будь-яких шансів уберегтися від її руйнівних наслідків. Геокономічний феномен “світової фінансової кризи” не є унікальним та катастрофічним для світової економіки. Циклічна природа функціонування якої вже в 20-х роках минулого століття стала аксіомою.

3.2 Удосконалення антикризової політики держави в Україні

Фінансова криза в Україні пов'язана з руйнівними інфляційними процесами, а також із штучним звуженням місткості внутрішнього ринку з огляду на обмеження доходів більшості юридичних і фізичних осіб населення. Фінансова криза проявляється у зростанні бюджетного дефіциту, який являє собою перевищення видатків над доходами бюджету, якими є податки і обов`язкові платежі, що згідно бюджетної класифікації відносяться до доходів бюджету. Під час фінансової кризи в Україні поширюється такі методи фінансування державних витрат, як грошова емісія й державні позики, а тому постійний дефіцит державного бюджету спричиняє збільшення державного боргу як внутрішнього, так і зовнішнього, а також процентів за ним. Фінансова криза впливає й на процеси соціального розшарування у суспільстві, призводить до зубожіння більшості населення, яке має низький рівень доходів.

Основними напрямками подолання фінансової кризи може бути: запровадження жорстокого режиму економії щодо витрачання бюджетних коштів, передусім на управління, фінансування збиткових і низькорентабельних виробництв; визначення доцільності фінансування деяких соціальних витрат; зменшення обсягів фінансових запозичень для покриття дефіциту державного бюджету; вдосконалення інструментів залучення до інвестиційної сфери особистих накопичень населення; забезпечення фінансової підтримки малого бізнесу.

Для виходу з кризи потрібна згода всіх гілок влади та всіх політичних сил. Уряд, Верховна Рада, Президент, Національний банк, Рада національної безпеки та оборони повинні виробити та реалізувати узгоджений загальнонаціональний план з протидії кризі [16].

Зараз головним бар'єром для розробки і здійснення плану виходу з кризи є проведення наступних парламентських і президентських виробів. Україні потрібен працюючий парламент, який буде діяти разом з Президентом, Кабміном, Національним банком та іншими владними інститутами.

Антикризову економічну політику держави можна визначити як комплекс заходів організаційно-правового, інституціонального, економічного характеру впливу, спрямованих на регулювання коливань економічної активності у суспільстві в періоди передкризового стану, стабілізацію та згладжування негативного впливу кризи, зменшення її руйнівних наслідків, а також вжиття превентивних заходів у періоди економічного зростання з метою запобігання перегріву економіки [19]. Послідовність реалізації антикризової економічної політики держави можна поділити на декілька етапів (рис. 3.1).

-

-

Рис. 3.1 Етапи реалізації антикризової економічної політики держави

[розроблено автором на основі джерела 16 ]

Нехтування попереджувальною антикризовою економічною політикою призводить до глибоких та затяжних економічних криз, складного та довготривалого виходу із них.

Антикризова політика повинна здійснюватися шляхом узгодження усіх складових економічної політики держави. Ефективна реалізація антикризових заходів у бюджетній політиці неможлива без злагодженого їх здійснення у грошово-кредитній політиці. Податкова політика безпосередньо впливає на обсяги доходів державного бюджету. У свою чергу, бюджетні видатки необхідно враховувати у процесі вдосконалення оподаткування. В умовах кризи постає досить складне завдання: збільшення видатків для підтримки найуразливіших верств населення та одночасне зниження податкового навантаження для підтримки суб'єктів господарювання. Не менш важливе значення має узгодження й інших складових економічної політики держави: цінової, інвестиційної, структурної, тощо [19].

У процесі реалізації напрямів та виконання завдань Програми очікується, що до 2020 року будуть створені передумови стабільного розвитку економіки України, перетворення фінансового сектору України у конкурентоспроможне середовище з інвестиційно-інноваційним кліматом. Програма реформування фінансового сектору має на меті досягнення таких цілей до 2020 року:

1.Фінансова стабільність та сталий розвиток.

- Кількість банків зменшилась, банківський сектор став більш консолідованим та має диверсифіковану структуру - система більш конкурентоспроможна та менш фрагментарна.

- Банківське кредитування відновлено, його обсяги збільшуються темпами, що забезпечують бажану динаміку економічного зростання і не створюють інфляційного тиску.

- Баланси фінансових установ очищено від проблемних активів, резерви за ризиками формуються вчасно та в повному обсязі, ліміти кредитування великих позичальників та пов'язаних осіб дотримуються в повному обсязі.

- Сталий приплив депозитів до банківської системи, суттєве зростання частки депозитів із терміном розміщення понад дев'ять місяців. Поява нових джерел довгострокових фінансових ресурсів банків на внутрішньому ринку. Співвідношення кредитів до депозитів у банківській системі перебуває в діапазоні 110% - 130%.

- Впроваджено макропруденційний та мікропруденційний нагляд на основі оцінки наявних і потенційних ризиків (risk based supervision). Досягнуто стійкість фінансової системи до макроекономічних шоків і контрциклічність фінансового сектору.

- Показник достатності капіталу по системі перевищує 10% відповідно до принципів Базель ІІІ, запроваджено додаткові буфери капіталу. Банки більш незалежні в оцінці кредитних ризиків і формуванні необхідних резервів за активними операціями.

- Запроваджено єдині правила ЄС щодо вільного руху капіталу, лібералізоване валютне законодавство, впроваджено механізми хеджування валютних ризиків - доларизація пасивів українських банків на рівні нижче 40%.

2. Інфраструктура фінансового сектору.

- Фінансові установи виконують виключно функції фінансового посередництва.

- Зменшено кількість державних банків та їх вплив на економіку, визначено місію, напрями діяльності та інструментарій державних банків, підвищено стандарти корпоративного управління шляхом упровадження практик приватного сектору.

- Підвищено роль та функції наглядових рад банків і небанківських фінансових установ, впроваджено нові вимоги до систем внутрішнього аудиту та контролю в банках і в небанківських фінансових установах.

- Зменшено частку готівкових розрахунків і частку готівки у грошовій масі за рахунок упровадження відкритих процедур і принципів функціонування, регулювання діяльності платіжних систем в Україні та створення сприятливих умов для використанням електронних платіжних засобів. Створено конкурентне середовище для впровадження та використання інноваційних платіжних інструментів та сервісів.

- Запроваджено накопичувальну систему пенсійного забезпечення Збільшено кількість доступних фінансових інструментів на внутрішньому ринку. Обсяг активів другого рівня пенсійної системи відносно ВВП досяг 10%, пенсійні заощадження населення - 15%.

- Кількість страхових компаній зменшилась, а рівень проникнення страхування збільшився з 0,7% до 7% ВВП за рахунок зростання чистих премій. Запроваджено накопичувальне страхування. Обсяг довгострокових інвестицій в економіку України за рахунок довгострокових резервів страховиків зі страхування життя збільшився з 5 млрд. грн. до 15 млрд. грн. Створені передумови для розвитку агрострахування та добровільного медичного страхування.

- Забезпечено функціонування інфраструктури фондового ринку, впроваджені нові вимоги до перебування цінних паперів у лістингу бірж. Модернізовано систему клірингу та розрахунків, забезпечено здійснення Центральним депозитарієм депозитарного обліку всіх емісійних цінних паперів. Обсяг активів ІСІ щодо ВВП зріс до 10%.

- Посилено вимоги до діяльності професійних учасників на ринку цінних паперів, зокрема запроваджено нові підходи до боротьби з маніпулюванням на фінансових ринках (зокрема фондовому). Запроваджено заходи протидії зловживанням з використанням інсайдерської інформації.

3. Захист прав споживачів та кредиторів.

- Дієздатна система гарантування вкладів населення забезпечує отримання гарантованої суми в термін до двох місяців. Зменшено фактор морального ризику (moral hazard) для більш відповідального вибору вкладниками банків.

- Створено єдиний державний реєстр кредитних історій, забезпечено доступ кредитних бюро до інформації в усіх відкритих реєстрах.

- Забезпечено можливість компенсації втрат за кредитними операціями за рахунок швидкої реалізації застав.

- Запроваджено гарантії компенсації втрат інвесторів, вкладників та позичальників у разі порушення законодавства банками та небанківськими фінансовими установами.

- Посилено захист прав споживачів послуги зі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за рахунок підвищення лімітів відповідальності страховиків.

4. Інституційна спроможність регуляторів.

- Проведено трансформацію і перерозподіл функцій між регуляторами фінансового сектору, оптимізовані організаційні структури та спрощені внутрішні процеси регуляторів.

- Впроваджено ефективний консолідований нагляд за фінансовим сектором на основі принципів IOSCO, IAIS, Basel ІІІ, Solvency II, EIOPA, BIS, що надало можливість ефективно діагностувати, попереджати розвиток системних ризиків та оцінювати реальну і потенційну дію шоків на фінансовий сектор та учасників.

- Використовується зважений на ризик підхід оцінки випадків відмивання грошей та створена ефективна система діяльності наглядової служби (як всередині країни, так і з іноземними агенціями) і відповідно до рекомендацій та вимог FATF діють системи протидії фінансуванню тероризму, а також механізми викриття шахрайства.

- Запроваджено необхідну законодавчу базу для використання новітніх технологій у банківській сфері, розширено методи ідентифікації клієнтів. У банківському секторі впроваджено МСФЗ. Створено єдину інформаційну систему даних для формування статистичної, регуляторної та фіскальної звітності, впроваджено єдині стандарти електронного документообігу у фінансовому секторі.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі досліджується фінансові кризи та їх особливості в сучасній ринковій економіці. На основі проведеного дослідження зроблено наступні висновки.

У першому розділі розкриваються теоретичні аспекти дослідження сутності сучасної фінансової кризи .

У другому розділі курсової роботи розглядається специфіка та особливості прояву фінансової кризи в національній економіці України.

• У третьому розділі курсової роботи розглядаються шляхи подолання кризових явищ в економіці України.
• Таким чином, в цій роботі було розглянуто що таке фінансова криза та ії особлиості , вплив сучасної фінансової кризи на економіку України, а також шляхи подалання фінансової кризи в економіці України.
• Криза - це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєстійкості в навколишнім середовищі.
• Причини криз можуть бути різними. Вони поділяються на об'єктивні, пов'язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб'єктивні, що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні. Причини криз можуть носити також природний характер, що відбивають явища клімату, землетрусу, повені й інші катаклізми природної властивості. А можуть носити і техногенний відбиток, пов'язаний з діяльністю людини.
• Подолання кризи - керований процес. Успіх управління залежить від своєчасного розпізнавання кризи, симптомів її настання. Ознаки кризи диференціюються, насамперед, за їх типологічною приналежністю. Такими ознаками можуть бути: масштаби, проблематика, гострота, галузь розвитку, причини, можливі наслідки і фаза прояву кризи.
• У розпізнаванні кризи велике значення має оцінка взаємозв'язку проблем. Існування і характер такого взаємозв'язку може багато чого сказати і про небезпеку кризи і її характер. В управлінні соціально-економічною системою повинен функціонувати так званий моніторинг антикризового розвитку. Це контроль процесів розвитку і відстеження їхніх тенденцій за критеріями антикризового управління.
• Але для такого передбачення необхідний чіткий набір ознак і показників кризового розвитку, методологія їхнього розрахунку і використання в аналізі. Передбачення криз можливе тільки на основі спеціального аналізу ситуацій і тенденцій. Взагалі в розпізнаванні криз беруть участь усі показники оцінювання стану соціально-економічної системи.
• Стан економіки України на початку 2009 року характеризується посиленням негативних тенденцій падіння обсягів виробництва та доходів населення, зростанням рівня інфляції та безробіття, скороченням заощаджень в банківській системі, що призвело до поглиблення макроекономічних структурних диспропорцій та подальшої ескалації нестабільності.
• Подальше погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури, істотне зменшення внутрішнього попиту виступили основними чинниками негативних тенденцій розвитку української економіки.
• Проаналізувавши сучасний стан фінансової кризи в Україні, виникає завдання реалізовувати антикризові заходи, направлені на підтримку балансу між цілями посилення соціальної підтримки населення, стимулювання внутрішнього попиту, розвитку галузей економіки - з одного боку, і цілями підтримки прийнятного рівня інфляції, рівноважного курсу гривні, забезпечення допустимого рівня бюджетного дефіциту - з іншого.
• Антикризові заходи зі стабілізації економічної ситуації в Україні повинні спрямовуватись на:
• · рекапіталізацію банківських установ за участю держави, норми якої повинні регулюватися на законодавчому рівні;
• · зменшення вартості кредитних коштів, зокрема через зниження облікової ставки НБУ, зменшення вартості рефінансування та за рахунок залучення бюджетних коштів;
• · підвищення ліквідності банків шляхом рефінансування із одночасним запровадженням контролю за використанням ресурсів;
• · розблокування доступу реального сектору економіки до кредитних ресурсів, в т.ч. через запровадження правових норм, що стимулюватимуть направлення коштів рефінансування НБУ та власних коштів банків на фінансування реального сектору економіки, зокрема інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення, кредитування підприємств, що освоюють перспективні виробництва, нові технології;
• · посилення ролі державних банків в процесі кредитування реального сектору економіки;
• · підвищення захисту населення, яке зазнало втрат внаслідок нестабільності валютного курсу;
• · підвищення захисту населення від необгрунтованого підвищення процентних ставок за користування кредитами;
• · забезпечення права населення вільно отримати свої кошти, розміщені в банківській системі на депозитах;
• · забезпечення захисту позичальників, які зазнали фінансових труднощів при сплаті відсотків та / або основної суми боргу за іпотечними кредитами та активізації іпотечного кредитування.
• Отже, можна зробити висновок, що фінансова криза стала досить важливою проблемою сучасного світу. Вона оголили існуючі проблеми і в Україні. Проте у кожної кризи є як початок, так i своє завершення: після рецесії та, можливо, затяжної стагнації економіки рано чи пізно розпочнеться зростання. Зараз з'явилися реальні можливості переглянути пріоритети та виявити нові можливості.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барановський О. І. Сутність і різновиди фінансових криз // Фінанси України. - 2009. - № 5

2. Басанцов І. В. Державний фінансовий контроль: регіональні аспекти. - К. : Видавничий дім "Корпорація", 2006. - 234с.

3. Бобров Є.А. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України // Фінанси України. - 2008. - № 12.

4. Бураковський І. В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України. / І. В. Бураковський, О. В. Плотніков - Харків: Фоліо, 2009. - 299 с.

5. Вплив світової фінансової кризи на економіку України [Електронний ресурс]: економічні науки. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://www.finalearn.com/lifers-95-1.html - Назва з екрана. - Дата звернення: 15.10.16.

6. Вплив світової фінансової кризи на події в Україні [Електронний ресурс]: економічні науки. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/1513231.html - Назва з екрана. - Дата звернення: 27.10.16

7. Гайдуцький П.І. Глобалізація економічної рецесії та фінансової нестабільності / П.І. Гайдуцький , К.В. Паливода / Фінанси України. - 2008. - № 1.

8. Дзюбик С. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ С. Дзюбик, О. Ривак,. - К.: Знання , 2006. - 481 с.

9. Ігольников А. Шляхи подолання кризових явищ в економіці України // Економіка України. - 2002. - № 12. - C. 51-56

10. Кондратчук К.С. Сутність і причини кризових проявів у світовій економічній системі. / К.С. Кондратчук // Актуальні проблеми економіки. - № 1 (103). - 2010.

11. Корнійчук О.П. Розвиток фінансово-економічної системи України в умовах кризи. Нац. госп-во України: теорія та практика управління. / О.П. Корнійчук // Збірник наук. Праць. - К.- Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - 2010.

12. Кризи їх причини та наслідки [Електронний ресурс]: економічні науки. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1439 - Назва з екрана. - Дата звернення: 30.10.16

13. Любіч О. О. Теоретичні основи прийняття фінансових рішень на макрорівні / Науково-дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. - К. : НДФІ, 2004. - 348 с.

14. Мамчин М. М. Особливості та наслідки впливу світової фінансово-економічної кризи на економіку України / М. М. Мамчин , Ю.В. Шамро : Стаття / Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України, № 2, 201.

15. Мельник А. О. Світові економічні кризи в економіці України та їх наслідки / А. О. Мельник: / Стаття Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. - м. Миколаїв, 2014.

16. Механізм реалізації антикризової економічної стратегії держави [Електронний ресурс]: економічні науки. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=797 - Назва з екрана. - Дата звернення: 13.10.16

17. Орлова О. В. Основні причини виникнення світової фінансової кризи: її вплив на економіку України та шляхи її подолання / О.В. Орлова, Л.Д. Будей // Науковий вісник БДФА / Мінфін України, БДФА: Техно-друк, 2009. - Вип. 1. - С. 104-113.

18. Рудницька О. М. Фінансова статистика: Навч. посібник для студ. спец. "Фінанси" вищих навч. закл. / Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л. : Львівська політехніка, 2004. - 164с.

19. Програма розвитку фінансового сектору України до 2020 [Електронний ресурс]: економічні науки. - Електрон. дані. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=18563297 - Назва з екрана. - Дата звернення: 03.11.16

20. Сутність, види та класифікація фінансових криз [Електронний ресурс]: економічні науки. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/36_PWMN_2010/Economics/76505.doc.htm - Назва з екрана. - Дата звернення: 03.11.16

21. Іванова Т. І. Про сучасну світову кризу, її причини і прояви в Україні./ Т. І. Іванова, А. Н. Гусева, Н. Н. Костюченко // Механізм регулювання економіки, 2010. - № 3. - Т. 2.

22. Тивончук І. О. Фінансові кризи : аналіз причини та механізмів їх прояву / І. О. Тивончук: Стаття / Національний університет “Львівська політехніка”. - м. Львів, 2011.

23. Тюріна Н. М. Світова фінансова криза та її вплив на економіки країн світу / Н. М. Тюріна, Н. С. Карвацка, Т. П. Смелянська: / Стаття Хмельницький національний університет. - м. Хмельницьк, 2010.

24. Фінансова криза в Україні 2014-2015: причини та інструменти регулювання / З. М. Руденко: Стаття / Львівський інститут банківської справи УБС НБУ. - м. Львів,2015.

25. Чухно А. А. Сучасні фінансово-економічні кризи: природа, шляхи і методи подолання // Економіка України. - 2010. - № 1.

26. Шляхи подолання фінансової крзи в Україні [Електронний ресурс]: економічні науки. - Електрон. дані. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/5819/1/14.pdf - Назва з екрана. - Дата звернення: 20.10.16.

Размещено на Allbest.ru