Міжнародний франчайзинг та аналіз франчайзингу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна інвестиційна діяльність»

на тему: «Міжнародний франчайзинг та аналіз франчайзингу в Україні»

Студентки ІІІ курсу МЕ-11 групи

напряму підготовки 6.030503

«Міжнародна економіка»

Пожар Я.О.

Керівник доц.каф. міжнародної економіки, к.е.н. Чала Ю.В.

м. Суми - 2014 рік



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи та історичне становлення франчайзингу

1.1 Суть та визначення франчайзингу

1.2 Класифікація франчайзингу у міжнародно-економічному співробітництві суб'єктів міжнародних економічних відносин

1.3 Становлення франчайзингу в Україні

Розділ 2. Аналіз світового досвіду у франчайзинговому бізнесі

2.1 Аналіз використання франчайзингу у зовнішньоекономічній діяльності ТНК

2.2 Аналіз структури ринку франчайзингу України

2.3 Франчайзинговий бізнес у нових індустріальних країнах та ЄС

Розділ 3. Перспективи та можливості ринку франчайзингу в Україні

3.1 Перспективи ефективного використання франчайзингу в Україні

3.2 Використання іноземного досвіду для розвитку франчайзингу в Україні

3.3 Регіональні особливості формування франчайзингових систем

Висновки

Анотація

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Актуальність дослідження ринку франчайзингу у світі та в Україні, зокрема, є досить значною. Перш за все тому, що франчайзинг, як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах, дуже широко застосовується у світовій практиці. Для України - це досить нове явище, яке потребує широкого дослідження. Вивчення даного питання необхідне для подальшого адаптування франчайзингу до української економіки.

В період інтеграції України в світове господарство, формуються нові види ринкових відносин, зокрема і такі, що формуються на основі договорів. Прикладами таких нових договірних відносин є насамперед - ліцензійний договір, договір франчайзингу, договір концесії та подібні до них. Поняття франчайзингу досліджує велика кількість науковців. Серед українських дослідників варто назвати такі прізвища: 3. Опейда, А. Цірат, Г. Андрощук, І. Килимник, В. Денисюк, Я. Сидоров. Серед російських: Н. Месяшна, І. Рикова, C. Сосна, Є. Васильєва. Когорта європейських дослідників представлена такими прізвищами: Д. Стенворт, Д. Прат. Б. Сміт, Ж. Адамс, Я. Мюррей, Ж. Дельтей, М. Мендельсон, Д. Хайфілд, Д. Балді, Л. Мейтланд, Р. Гамельтон, Ф. Бессі, Дж. Хедфілд.

Досліджували дане питання також такі науковці як Кузьмін О.Є, який досконало вивчав переваги та недоліки франчайзингу, Татарінов В.С, який визначив історію походження.

Метою даної роботи є дослідження такого поняття, як міжнародний франчайзинг, його особливостей у світі та в Україні, поглиблення світових знань в даній сфері, а також пошук можливих шляхів удосконалення ринку франчайзингу в Україні.

Головними завданнями роботи є:

- Дослідження підходів до визначення поняття франчайзингу на різних рівнях;

- Проаналізувати використання франчайзингу у ЗЕД;

- Дослідження проблем у становленні франчайзингового ринку у світі та в Україні;

- Дослідити використання франчайзингу у діяльності ТНК;

- Провести структурний аналіз франчайзингового ринку в Україні;

- Аналіз міжнародного досвіду для впровадження франчайзингу в Україні.

Об'єктом дослідження є франчайзинговий ринок у світі та в Україні. Міжнародне франчайзингове середовище.

Предметом дослідження є явище франчайзингу, його основна суть, завдання та методологія.

У роботі було використано такі методи дослідження: метод класифікації, узагальнення матеріалу, порівняльних характеристик, економіко-статистичний підхід.

Інформаційна база сформована такими джерелами: науковими статтями, науковою літературою, річними та місячними звітами НБУ та Міністерства фінансів, статистичними даними НБУ.

Розділ 1. Теоретичні основи та історичне становлення франчайзингу

1.1 Суть та визначення франчайзингу

Останнім часом у різних сферах господарської діяльності великих та малих підприємств, особливо у сферах торгівлі та послуг, з'являються нові форми взаємодії. Однією з таких форм є система договірних відносин типу «франчайзинг». Слово франчайзинг французького походження. Об'єктом франчайзингу є франшиза, від французького «franchise», що означає «пільга», «привілеї», «концесії». Головними учасниками франчайзингового договору є франчайзер та франчайзі.

До визначення поняття франчайзингу існують різні підходи, але суть даного явища залишається незмінною. Звертаючись до законодавства України можна виявити, що Проект Закону України «Про франчайзинг» визначає поняття франчайзингу, франчайзера та франчайзі наступним чином. Франчайзинг - підприємницька діяльність, за якою на договірній основі одна сторона (правоволоділець) зобов'язується передати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на визначений строк або без такого комплекс виключних прав на використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, послуг, технологічного процесу і (або) спеціалізованого обладнання, ноу-хау, комерційної інформації, що охороняється законом, а також інших передбачених договором об'єктів виключних прав; правоволоділець (франчайзер) - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична або фізична особа), власник комплексу виключних прав, передбачених абзацом другим цієї статті; користувач (франчайзі) - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична або фізична особа), який одержує у правоволодільця на визначених умовах комплекс виключних прав, передбачених абзацом другим цієї статті, для провадження підприємницької діяльності[1].

Суть франчайзингу - крупна материнська фірма (франчайзер) надає право дрібному підприємству (франчайзі) протягом певного проміжку часу й у визначеному місці вести підприємницьку діяльність з використанням її торгової марки, технологій виробництва, ноу-хау в формі, яка визначається умовами договору[2].

Як правило, материнська фірма бере на себе зобов'язання з навчання персоналу, постачання устаткування і сировини, надає допомогу в організації справи, налагодженні системи управління. Також фірма-франчайзер надає фінансову підтримку своєму франчайзі (прямо - надаючи кредити, або побічно - у вигляді поручальництв і гарантій).

Метою франчайзингу є експансія великими корпораціями менши. Це відбувається в рамках освоєння нових ринків і певним чином мінімізує ризики корпорацій.

Історичне становлення франчайзингу відбувалося досить тривалий час. У своєму первинному значення франшиза, як привілей, надавлася згідно з законом і означала певні пільги при сплаті податків, організації ярмарків, виданні книг, виробництві алкоголю, тобто, привілеї були пов'язані з тим, що існувала державна монополія на певні види діяльності.

Вже з 1840 року поняття «франчайзинг» набуло свого сучасного значення ( привілеї, що можуть бути надані приватними фірмами). У той час він був популярним у Німеччині, де виробники пива надавали певним магазинам франшизи, а останні в свою чергу отримували ексклюзивні права на продаж певних видів товарів. Надалі, франчайзинг, як концепція і бізнес практика, почав досить активно розвиватися у США. Як наслідок, майже 50% роздрібної торгівлі тут набуло франчайзингової форми. Найбільшого розвитку він досяг у мережі закладів швидкого харчування. Яскравим прикладом цього є франчайзингова мережа «МакДональдс», поширена у всьому світі. На початку 50-х років ХХ століття його історія починалася з придорожнього кафе біля містечка Сан-Бернардіно в штаті Каліфорнія (США), а сьогодні - це потужна, сильна транснаціональна корпорація, яка обслуговує сотні мільйонів клієнтів на 15 тис. своїх підприємств у всьому світі. Такий розвиток стався завдяки звуженню асортименту, уніфікації рецептів та стандартизації технології виробництва. Саме тому, клієнти точно знають, що в будь-якій точці країни чи світу, скрізь у «МакДональдс» стандартне і швидке обслуговування зі стандартним набором страв.

В Європі франчайзинг спочатку набув значення «концесії», що ознаачала вид відносини між особою, що отримує від держави права надання суспільних послуг або використання державних благ, а в обмін надає певні вигоди (платежі) для держави. Але після поширення на Заході його як успішної техніки підприємництва, франчайзинг набуває свого сучасного значення і в Європі.

В історії становлення сучасного франчайзингу виділяють два основні етапи: етап традиційного франчайзингу та етап бізнес-франчайзингу.

Етап традиційного франчайзингу представлений застосуванням франшиз у різних галузях:

· Сфера реалізації автомобілів та побутової техніки. Її історія почалася тоді, коли німецька фірма швейних машин "Singer" почала впроваджувати схему франчайзингу (1860 року), а потім і американська компанія General Motors (1911 року). Остання сьогодні за схемою франчайзингових договорів майже 95% своєї продукції.

· Сфера розливу та продажу прохолодних напоїв. Найбільш яскравим представником даної області є компанія Coca-Cola, яка почала впроваджувати франчайзинг з 1886 року, за нею цей досвід почала використовувати Pepsi-Cola та інші аналогічні підприємства.

· Сфера реалізації нафтопродуктів. Нафтовим компаніям необхідно було зняти з себе необхідність роздрібної торгівлі. Саме тому вони почали надавати заправним станціям свою продукцію на умовах франчайзингу.

Етап бізнес франчайзингу розпочинається з початком регламентації франчайзингових операцій асоціаціями франчайзингу різних країн. Даний період розпочався в 50-ті роки в США і в 60-ті - в Європі. Приблизно в ці ж роки франчайзинг почав широко поширюватися в інших сферах, зокрема, у сфері послуг. Особливо це стосувалося таких закладів, як ресторани швидкого обслуговування, та фірм, що надавали послуги з підтримки і ремонту домів, автомобілів та ін.

Основні характеристики франчайзингу бізнес-формату, визнані більшістю асоціацій франчайзингу різних країн. Це робить його більш універсальним та спрощує умови використання. Основними з таких характеристик є:

1. Підписання контракту (або надання ліцензії) передачі права використання імені, торгової марки, емблеми франчайзера повинно відбуватись на певній території і бути реалізованим в певний періоду часу.

2. Предметом франчайзингу може бути є певна діяльність (частіше - послуга), перевірена певним ринком і ефективність якої доведена.

3. Франчайзинг носить рекомендаційний характер і виражений у формі "Навчального посібника", тим не менше, примітки до якого повинні строго дотримуватись. Франчайзі має право отримати навчальний посібник лише після закінчення переговорів і підписання договору франчайзингу.

4. Процес передачі франчайзером франчайзі свого досвіду ведення бізнесу відбувається у строгій відповідності до принципів і процедур, які описано в навчальному посібнику.

5. Франчайзер бере на себе зобов'язання з надання різного роду послуг і підтримку франчайзі з метою сприяння успіху останнього, зокрема:

· допомогає в організації бізнесу, зокрема в пошуку джерел фінансування;

· рекламуванні та промоутерстві торгової марки і назви фірми на ринку;

· в здійсненні маркетингових досліджень (оцінка можливостей ринку і споживчих переваг, вибір оптимального місця для розташування торгових приміщень);

· сприяє в процесі отримання дозволів і ліцензій, необхідних для початку діяльності;

· допомога в організації ефективної облікової політики підприємства.

6. В обмін на одержану допомогу і послуи, франчайзі бере на себе зобов'язання до виконання наступних видів платежів:

· стартовий франчайзинговий внесок за вступ до економічної групи і отримання права діяльності на відповідній території;

· сплата роялті (періодична плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що визначається у відсотковій пропорції від об'єму продажів);

· плата за рекламу (за рекламу, заходи щодо промоутерства торгової марки і франшизи на території франчайзі).

7. В окремих випадках, франчайзі може зобов'язуватись купувати товари, матеріали або устаткування від постачальників, яких рекомендує або знаходить франчайзер.Дуже часто франчайзер робить це з метою отримання фінансового прибутку, проте, як наслідок, виникає можливість зниження роялті.

8. Така взаємодія франчайзі з франчайзером не повинна обмежувати самостійність першого, оскільки саме він веде бізнес. Франчайзі має право розпоряджатися ним як хоче. Проте якщо він має на меті продаж діючої франшизи, переважне право ухвалювати рішення часто залишається за франчайзером (кому продавати, наприклад).

Отже, можна стверджувати, що франчайзинг за своєю суттю суті є бізнес-практикою, яку можна порівняти з дилерством, мережевим маркетингом, виробництвом за ліцензією та ін. Але особливістю франчайзингу є те, що він більш сприятливий для підприємців, що починають свою діяльність. Це зумовлено тим, що між франчайзером і франчайзі з підписанням договору починаються відносини постійної співпраці. Як наслідок, ризик невдач набагато знижується в порівнянні з індивідуальним підприємництвом, оскільки франчайзер несе певну відповідальність за франчайзі. Статистика США відзначає лише 5% франчайзингових підприємств, які занепадають в перші п'ять років, тоді як 90% інших дрібних і малих індивідуальних підприємств за той же період часу банкрутують.

Поширеність франчайзингу у всьому світі є зайвий раз доводить його ефективність.

Франчайзинг, як сучасне економічне явище, що виникло і почало свій розвиток в другій половині ХХ століття, вже зараз претендує на звання універсальної бізнес-практики. Він дозволяє поєднати досвід, професіоналізм, репутацію і бажання подальшого розвитку франчайзерів і підприємницький талант, амбіцію, бажання працювати і розвиватися франчайзі.

1.2 Класифікація франчайзингу у міжнародно-економічному співробітництві суб'єктів міжнародних економічних відносин

Розширення рамок франчайзингу за межі окремої держави і вихід його на міжнародну арену значно розширює можливості і повноваження франчайзера, дає йому ширше поле для реалізації власних можливостей. Для франчайзі такий вихід дозволяє розширити вибір потенційних франчайзерів, що в свою чергу збільшує конкуренцію між останніми.

Міжнародний франчайзинг - це система міжнародних послугових відносин, що виникають з приводу надання дозволу відомою великою фірмою однієї країни бізнесмену чи фірмі іншої країни на використання її торгової марки або на експлуатацію її готового підрозділу[4].

У міжнародній практиці франчайзинг може набувати різних форм залежно від різних критеріїв. Виходячи з цього можна привести таку класифікацію франчайзингу на міжнародному рівні:

1. За профілем економічної діяльності розрізняють:

Промисловий або виробничий. Цей вид франчайзингу відноситься, як зрозуміло з назви, до виробництва товарів. Франчайзі надається законодавчо оформлена можливість за допомогою ліцензії виробляти товари або надавати послуги під логотипом франчайзера і за його підтримки. Франчайзер в свою чергу, отримує можливість просувати свої товари і марки на ринок без залучення значних додаткових інвестицій. Франчайзер уповноважений надавати консультаційні поради, проводити навчання персоналу, подавати технічну і комерційну підтримку. Прикладом такого виду франчайзингу є Coca Cola, Pepsi Cola.

Франчайзинг розподілу. Цей вид відноситься до франчайзерів-виробників, або оптовиків, які реалізують товари під своєю маркою через франчайзингову мережу. Обов'язки франчайзера в такому випадку зводяться до надання консультацій, підготовки персоналу, надання прав використання марок товарів, що є предметом франшизи. Прикладами таких франшиз є: Santal, Veritas, Unic, Yves Rocher, Christiansens.

Франчайзинг послуг. Франчайзинг у області послуг або сервысний франчайзинг зводиться до того, що франчайзер, який володіє специфічним методом або практикою надання певних послуг, маэ можливість передати своє право франчайзі використовувати ці ж методи або практики в наданні тих самих послуг. Найбільш відомими прикладами є: McDonald's, Pizza Hut, Fast-Foods, Hertz, Avis, Rent а car, Sheratton, Hilton, Holiday Inn.

Змішаний франчайзинг. Змішаний франчайзинг заснований на поєднанні попередніх трьох основних видів франчайзингу: торговельному, сервісному та виробничому. У цьому випадку франчайзер є виробником, а франчайзі займається реалізацією його товару через власну франчайзингову точку, але в той же час вінмає можливість надання послуг, пов'язаних з використанням цієї продукції. Прикладом може слугувати: фірм- виробник косметики. Якщо вона організує мережу косметичних кабінетів, в яких одночасно з наданням послуг будуть продаватися її товари. Отже франчайзі буде займатися торгівлею та наданням послуг в косметичному кабінеті паралельно.

2. За рівнями посередництва:

Прямий франчайзинг. Він є прикладом традиційної форми франчайзингу і його суть проявляється в тому, що франчайзер має можливість безпосередньо співпрацювати зі всіма франчайзі, які на різних територіях працюють в його мережі.

Майстер-франчайзинг. Його суть полягає можливості франчайзера підписувати договір Майстер-франчайзингу (базовий договір) з підфранчайзером на окремій території, а останній, уповноважується підписувати договори франчайзингу з іншими франчайзі на конкретній території.

Розвиток території. Цей вид франчайзингу дає змогу розробнику території (area developer) отримати право на відкриття франчайзингових точок в межах визначеної в договорі території із залученням так званих, суб-франчайзі. За умовами даного типу, розробник території зазвичай бере на сабе зобов'язання створити певну кількість франчайзингових точок за встановлений період часу на конкретній території. Договір не дає можливості розробнику території використовувати товарний знак і ноу-хау франчайзера. Така можливість надається лише після підписання всіх окремих договорів з рядом суб-франчайзі, яких, за умовою договору, він повинен знайти сам.. Такий тип характерний для франчайзерів, які хочуть зберегти контроль, але одночасно намагаються уникнути необхідності роботи з великою кількістю франчайзі.

3. За ступенем участі партнера в статутному капіталі:

Франчайзі - засновник. У своїй класичній формі франчайзинг не передбачає участі франчайзера в статутному капіталі. Суть цього франчайзингу полягає в тому, що в бізнес притягуються особи, які хочуть і вміють ним управляти, але вважають за краще мінімізувати підприємницький ризик за шляхом встановлення партнерських відносин з досвідченим бізнесменом.

Спільне заснування підприємства. У бізнес-середовищі зустрічаються випадки, партнери (франчайзі і франчайзер) беруть спільну участь в створенні підприємства-франчайзі. Це може бути зумовлено різними причинами: недостатність фінансових ресурсів у франчайзі (частка франчайзера виражається в грошовій формі, але частіше - у вигляді основних засобів для бізнесу), а також волевиявлення франчайзера одержати додаткові важелі контролю. Зазвичай, у цьому випадку частка франчайзера в статутному капіталі менше 50%. Це зумовлено тим, що він не має на меті створення нового підконтрольного бізнесу.

Залучення органів місцевої влади в якості засновника. В даному випадку в заснуванні підприємства беруть дві сторони - франчайзер та місцева публічна влада. Прикладом таких франшиз є ресторани McDonald's у Москві, які в кінці 80-х років були спільними підприємствами (50% Ч 50%) іноземного партнера і московської мерії.Це було характерною особливістю СРСР, коли держава намагалася поставити під контроль всі іноземні підприємства, які приходили на вітчизняний ринок.

В сучасних умовах така моель актуальна у випадку, кола держава ставить за мету захистити інтереси іноземного інвестора.

За іншою класифікацією виділяють ще такі види франчайзингу за критерієм ноу-хау, який передається:

· Франчайзинг дистрибуції продукту.

При цьому виду франчайзингу, франчайзі отримує можливість на продавати асортимент товарів чи надавати перелік послуг під торговельною маркою франчайзера.

Часто на початкових етапах розвитку власної системи франчайзер ставить за мету інтенсивний кількісний розвиток франчайзингової мережі, тобто намагається збільшити території збуту свого продукту. На наступному етапі франчайзер вже спрямовує свою діяльність на якісне вдосконалення системи і працює над додатковими елементами ноу-хау.

У момент, коли франчайзинговий пакет містить в собі всі елементи, що необхідні для початку бізнесу з новим партнером, ця система називається франчайзингом бізнес-формату.

· Франчайзинг бізнес-формату.

Франчайзі отримує не лише право на реалізацію товару/послуги та методологію продажу чи надання послуги (як це передбачає франчайзинг дистрибуції продукту), але й концепцію ведення цілого бізнесу (від оформлення пункту, уніформи персоналу, способів надання послуг, обслуговування клієнта, навчання персоналу до рекомендацій з просування та маркетингу[5].

На основі такої широкої класифікації можна стверджувати, що міжнародний франчайзинг - це особлива форма організації бізнесу, що дозволяє розвиватися малим підприємствам та збільшує обсяги реалізації великих фірм за рахунок взаємодії цих двох суб'єктів. Такий взаємозв'язок між великими і малими фірмами дозволяє розширити збутову діяльність франчайзера на міжнародному рівні. Він сприяє підвищенню розвитку підприємницької діяльності і дозволяє поповнити внутрішній ринок високоякісними товарами та послугами, покращити конкурентоспроможність та зменшити рівень банкрутства в країні.

1.3 Становлення франчайзингу в Україні

У період перебування України у складі СРСР поняття франчайзингу не застосовувалось і відомим не було. Проте, була діяльність, схожа на франчайзингову. Прикладом такої діяльності було існування мережі пунктів продажу періодики «Союзпечать». Вони були у власності різних юридичних осіб. Щоправда, власність була державна. Перший іноземний франчайзер, що з'явився на території колишнього СРСР - американська компанія «PepsiCo». На ринок СРСР вона прийшла на початку 1980-х і результатом її діяльності стала побудова в декількох великих містах СРСР підприємств з виробництва напоїв «Пепсі Кола». Продукція реалізовувалася в основному через створені мережі фірмових магазтнів.

Франчайзингова діяльність безпосередньо в Україні починається на початкових етапах її незалежності. Варто відмітити, що досвід застосування франчайзингу в Україну принесли не державні, а зарубіжні підприємства. Подібно, як в інших країнах, перші франчайзингові точки створювалися в рамках відомих іноземних компаній. Так, з 1993 року в Україні запрацювала перша франчайзингова точка інформаційної системи «Компас», штаб-квартира якої розташована в Нідерландах.

Іншим яскравим прикладом є поява на ринку представника мережі закладів швидкого харчування «Макдоналдс». Перший український заклад цієї мережі було створено у Києві 1994 року. На сьогодні в Україні діє вже значна мережа цих закладів.

Заклад «МакДоналдс» у Києві на Вокзальній площі у 2008 році посів четверте місце у світі за кількістю відвідувачів. Перше місце у цьому рейтингу зайняв заклад «МакДоналдс» у Москві, розташований на Пушкінській площі. Друге і третє місця, відповідно, посіли заклади у Мюнхені і Дюссельдорфі.

З часом українські підприємці взяли до уваги переваги франчайзингової діяльності. І як наслідок, з 1999 року у Києві почала свою діяльність перша вітчизняна франчайзингова точка. Це була піццерія "Pizza Celentano", яка на сьогодні також може похизуватися значною мережею піццерій.

Кількість франчайзерів в Україні постійно зростає, що може свідчити про ефективність даної системи. Значний розвиток франчайзингу сприяв тому, що у 2001 році було створенню Українську асоціацію франчайзингу, мета діяльності якої полягає у розвитку франчайзингових відносин та захисті інтересів суб'єктів цього виду діяльності діяльності.

Реєстр Української асоціації франчайзингу - це експертний огляд українського ринку франчайзингу. Ведеться з 2005 року. Оголошується в ЗМІ і передається для використання органам державної влади. Реєстр ведеться компанією Teamvision на замовлення Асоціації франчайзингу[7].

За даними Асоціації станом на липень 2012 року в Україні на правах франчайзингу реалізується 1825 брендів; за кордоном функціонує 37 українських систем; кількість франчайзерів налічує 862.

Ріст кількості франчайзерів демонструє графік.

Рис 1.1 - Ріст кількості франчайзерів в Україні

Щодо прикладів негативних наслідків франчайзингу на території України майже нема. В практиці згадуються такі моменти, як наприклад, вихід із ринку мережі американських хімчисток та інших іноземних систем. Це було зумовлено тим, що український ринок не був готовий до такого виду товару чи послуги і на нього просто не було відповідного попиту, або проблема полягала у концепції, яку пропонувала франчайзингова концепція. Також треба відмітити, що франчайзинговий ринок на міжнародному рівні - це вже сформована та усталена система, а український ринок франчайзингу лише формується, тому йому важко приймати неадаптовані моделі. Крім того, не багато українських підприємців готові платити за інтелектуальну власність і не завжди можуть, вміють і хочуть зберегти конфіденційність інформації[7].

Щодо основних тенденцій історичного становленя франчайзингу в Україні, варто відмітити вплив на неї кризових 2008-2009 років. Зокрема, і з графіка видно, що у 2009 році кількість франчайзерів різко скоротилася.

Серед основних тенденцій у вітчизняній франчайзинговій діяльності протягом кризового 2008 року відмічають такі:

· Відбулося зростання кількості франчайзерів з 301 до 380;

· Франчайзинг охопив 92 галузі економічної активності (за рік приріст склав 10%; у той час, як у 2007 франчайзинг поширювався у 84 галузях);

· Відбулося збільшення кількості точок в мережевому бізнесі з 18170 до 33631;

· З'явився новий мережевий сегмент і, що найголовніше, сегмент франчайзингового бізнесу - фінанси;

· Конкурентні спори між ресторанним бізнесом та послугами для населення, вирішилися на користь останніх, що вказує на інтенсифікацію підприємницької активності з пошуку нових комерційних ніш;

· Вдвічі збільшилась кількість франчайзі, порівняно з попереднім роком - до майже 12 тис. точок.

Особливістю франчайзингу в Україні є те, його певна парадоксальність - як явище він існує в Україні вже понад 10 , проте в офіційному законодавстві такого слова ще не існує. Його замінює поняття "комерційна концесія", яка за своєю суттю є аналогом франчайзингу. Необхідність регулювання договорів комерційної концесії, як і саме її поняття, з'явилися разом з Цивільним та Господарським Кодексами. Ці документи набули чинності з 1 січня 2004 року. Взагалі, франчайзингові відносини в Україні сьогодні регулюються різного роду нормативними документами та безпосередньо самим франчайзинговим договором, який укладається між франчайзером та франчайзі.

Комерційна концесія (франчайзинг) визначається у чинних Цивільному кодексі України (статті 1115-1129) і Господарському кодексі України (статті 366-376). Комерційна концесія Цивільним Кодексом України визначається наступним чином.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг[12].

Відносини, пов'язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються цим Кодексом та іншим законом[12].

1. Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

2. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту[12].

Якщо франчайзинг в Україні існує, а окремого нормативного акта, який його регламентує, ще немає, то можна впевнено говорити, що чинна нормативна база влаштовує тих, кого франчайзинг стосується напряму. Немає сумнівів, що досконале законодавство значно краще, ніж його немає взагалі або воно недосконале.

На сьогодні існує проект Закону України "Про франчайзинг". Він був зареєстрований у Секретаріаті Верховної Ради України 8 листопада 2001 року під № 8241 на восьмій сесії Верховної Ради України ІІІ скликання. Суб'єктами законодавчої ініціативи був Кабінет Міністрів України. Ініціаторами законопроекту були Кінах А. К(на той час - Прем'єр-міністр України) та Кабінет Міністрів України.



Розділ 2. Аналіз світового досвіду у франчайзинговому бізнесі

2.1 Аналіз використання франчайзингу у зовнішньоекономічній діяльності ТНК

Франчайзинг для транснаціональних корпорацій є одним з видів експансії, тобто, освоєння світового ринку.

Застосування франчайзингу в зовнішньоекономічній діяльності транснаціональних корпорацій застосовується для різних цілей - торгівля товарами чи послугами, виробництво матеріальних благ. Найбільш доцільно проаналізувати франчайзинг ТНК на прикладі передачі технології від материнської фірми до дочірніх інститутів.

Значна кількість готелів, ресторанів та інших фірм, що зосереджують свою діяльність у сфері послуг, спочатку створюють компанію чи торгову марку. Послідовна робота над її удосконаленням та просуванням поступово призводить до того, що нова марка асоціюється у споживача з високою якістю, високим рівнем сервісу, тобто, викликає довіру споживача і формує певний сегмент «прихильників». «МакДоналдс», «Бургер Кінг», «Хілтон» - відомі франчайзери. Зазвичай, при використанні методів франчайзингу, продається право на використання марки та певного набору товарів чи послуг. В той же час, франчайзер зобов'язується контролювати якість та цінову стратегію, отримуючи, відповідно, певний відсоток від продажу.

Існує 2 форми передачі технології: екстерналізована та інтерналізована. Вибір тієї чи іншої залежить від деяких факторів. Серед основних виділяють такі:

· Характер технології. Сюди відносять складність технології, швидкість її обновлюваності, принципової новизни;

· Стратегія продавця-власника технології, тобто, враховується корпоративна стратегія, ступінь залежності фірми від марки, ступінь концентрації діяльності фірми на конкретному виді продукції;

· Можливості покупця. Сюди враховують технологічні можливості фірми, наявність інформації про ключові ринки, можливість стимулювання та сприяння технологічному розвитку;

· Державна політика країни базування - в області прав на інтелектуальну власність, підтримки національних фірм.

Отже, продаючи свої права, франчайзер не тільки збільшує мережу точок виробництва власної продукції, а і значно розширює географічну орієнтацію свого товару.

Щорічно,.вже протягом 30 років, американський журнал Enterpreneur видає свій найавторитетніший рейтинг франшиз - Franchise 500. Щоправда, у складанні даного рейтингу беруть участь лише компанії, які мають щонайменше одну точку в США чи Канаді. Проте, серед них чимало таких, що розвиваються в усьому світі, зокрема в Україні та в Росії.

Критерії, за якими оцінюються компані для всіх єдині і представлені наступними показниками: ціль діяльності, фінансова стійкість, фінансова стабільність, темпа зростання мережі та її розмір. Також, береться до уваги термін діяльності корпорації в роках, термін її роботи за схемою франчайзингу, розмір паушального внеску, наявність судових позовів на неї, відсоткове співвідношення звільнених співробітників та ін. Для більш ефективного та правдивого результату не враховуються такі суб'єктивні показники, як задоволеність від діяльності франчайзі та стиль управління франчайзера. франчайзинг ринок бізнес міжнародний

Топ-10 франчайзерів 2013 року представлений такими компаніями:

1 - Hampton

2 - Subway

3 - Jiffy Lube

4 - 7-Eleven

5 - Supercuts

6 - Anytime Fitness

7 - Servpro

8 - Denny`s

9 - McDonald`s

10 - Pizza Hut

Для порівняння, цей самий рейтинг у 2012 виглядав так:

1 - Hampton Hotels

2 - Subway

3 - 7-Eleven Inc.

4 - Servpro

5 - Days Inn

6 - McDonald's,

7 - Denny's Inn

8 - H & R Block

9 - Pizza Hut Inc.

10 - Dunkin' Donuts.

А у 2008 так:

1 - 7-Eleven

2 - Subway

3 - Dunkin' Donuts

4 - Pizza Hut

5 - McDonald's

6 - Sonic Drive In Restaurants

7 - KFC

8 - InterContinental Hotels Group

9 - Domino's Pizza

10 - Re/Max

Тобто, можна стверджувати, що десятка лідерів кардинально не змінюється, а лише доповнюється чи втрачає деяких представників.

Розглянемо коротко найбільші франчайзингові компанії та основні напрямки їх діяльності.

Лідер рейтингу 2013 року, компанія Hampton, представлена міжнародною мережею готелів, що належать компанії Hilton. На сьогодні компанія знаходиться на вершині свого розвитку і нараховує близько 2000 готелів в 10 країнах світу. Цього року компанія планує вихід на російський ринок.

Друге місце, Subway, відома мережа сандвіч-закусочних. Особливістю корпорації є те, що за останній рік вона збільшила свою присутність в досить незвичних для фаст-фуду місцях, це - госпіталі, університети, паркінги для вантажівок, стадіони. З цього приводу в пресі почали згадувати старий американський жарт: «Новий Старбакс відкрився в туалетній кімнаті вже існуючого Старбакс». З Сабвеєм спостерігається та ж сама історія, оскільки таких, незвичних локацій нараховується вже понад 37 тисяч у всьому світі.

За останній рік компанія відкрила 2500 точок, з яких 1500 поза межами США. Компанія, як і решта фаст-фудів адаптується до потреб сучасного світу, пропонуючи низькокалорійне та здорове меню. За такі заслуги у 2012 році Сабвей була нагородженя Американською асоціацією серця.

Jiffy Lube - замикає трійку лідерів. Вона представлена мережею СТО, головним напрямом роботи, яких є швидка заміна масла. Франчайзинг став основним напрямом розвитку з самого початку діяльності, тобто, вже понад 30 років. Минулого року вони запустили національну рекламну кампанію, організовану за кошти своїх франчайзі. Компанія відрізняється швидким ростом, зокрема, через наявність паушальному внеску - як для нових франчайзі, так і для тих, хто перелаштовує свою СТО під бренд. Внаслідок діяльності останніх, компанії вдалося залучити близько 100 СТО, які працювали на інші компанії.

7-Eleven - велика мережа так званих конвінієс сторів. Останнім часом, компанія дуже активно займається піклуванням про своїх франчайзі. Так було здійснено безкоштовний ремонт 2000 франчайзингових супермаркетів, надано програми кредитування роялті, тобто, надавала під відсоток гроші, якими франчайзі розраховувались з франчайзером в якості регулярних відрахувань. Назва залишилась з того часу, коли магазин працював з 7 до 11, незважаючи на те, що мережа почала працювати цілодобово.

Supercuts - альтернатива одночасно дорогим та районним перукарням. Вони придумали як обслуговувати клієнта за 20 хвилин, а для його задоволення розробили жорсткі бізнес-стандарти та запустили систему франчайзингу. Як наслідок, компанію купила корпорація Regis.

На сьогодні мережа представлена більш, ніж 2200 салонами в США та інших країнах світу. За останній рік було відкрито 65 нових точок.

Anytime Fitness - фітнес-клуб. В мережі працює більш, ніж 2000 точок. Особливість салону захована в назві - клієнт може приходити 24 години на добу, 365 днів на рік.

Для безпеки клієнтів розроблена спеціальна система безпеки, завдяки якій люди можуть відвідувати фітнес-зали навіть коли там немає жодного співробітника.

Denny's - цілодобові сімейні ресторани. Франчайзинг компанія тривалий час не розвивала, надаючи перевагу відкриттю власних закладів, але декілька років тому тенденція змінилась, компанія стала франчайзингово-орієнтованою, як бачимо, це дало свій результат, за короткий час компанія вирвалась в десятку лідерів. Компанія займається ре франчайзингом, тобто продає власні заклади своїм франчайзі.

Для задоволення потреб клієнтів компанія розробила спец меню різних рівнів за 2, 4, 6 та 8 долларів, розраховуючи на широкий сегмент споживачів з різним доходом. Планується відкриття точок в Канаді, Центральній Америці, Китаї.

McDonald's. Широковідома мережа закладів швидкого харчування. Тривалий час залишалась в трійці лідерів, на сьогодні дещо поступається. Незважаючи на це, компанія росте, запускає нові продукти, рухається в напрямку здорового харчування.

Минулого року було відкрито 1300 нових закладів за межами США, з яких 250 в Китаї.

Pizza Hut - всесвітньо відома мережа піц церій. Тривалий час мала проблеми, але після запуску програми ре франчайзингу значно покращила свої позиції. Минулого року відкрила 150 нових точок. Також було запущено новий проект - так звану міні-піццерію, орієнтовану на продаж піцци «з собою». Такий формат дозволяє втиснутись в будь-якийй торговий центр чи супермаркет, таким чином корпорація займає позиції, які вона не змогла б зайняти у традиційній формі.

Отже, на основі вищеописаного, можна стверджувати, що франчайзинг в умовах сучасного бізнесу є не просто примхою чи привілеєм корпорацій, він є необхідною умовою для існування та виживання на ринку. Він дозволяє значно розширити мережу власних закладів, залучаючи таким чином більше клієнтів і нарощуючи обсяг продаж.

2.2 Аналіз структури ринку франчайзингу в Україні

На сьогодні ринок франчайзингу в Україні можна назвати досить динамічним та привабливим для зарубіжних компаній, що планують вхід на український ринок та співпрацю з українськими партнерами. Найбільш прибутковою галуззю серед українських компаній є «Система швидкого харчування», далі йдуть готельний бізнес та ринок ресторанного бізнесу (займає 55% від усіх брендів, що займаються франчайзингом на території України).

За даними компанії «Простобанк Консалтинг» на грудень 2013 року в Україні були доступні франшизи, представлені у таблиці за галузями.



Таблиця 2.1 - Доступні франшизи в Україні станом на грудень 2013

Торгова марка франчайзера	Послуга	Ціна франш. тис. євро	Інвестиціїтис. євро	Роялті	Рекламний внесок	Середній термін окупностімісяці
Громадське харчування
Піцца Челентано	Ресторанний бізнес	6-15	До 150	1,5% від обороту	33,3%	36
Форнетті	Міні-пекарня	-	Від 2,5	-	-	3-8
Віденські булочки	Кафе-пекарня	договірна	20-80	2-3% від обороту	1,5%	12-18
Торгівля
VIANOR	Шинний сервіс	До 0,5	Від 23	До 500 євро	-	12-36
Наш край	Супермаркет	-	Від 15,5	1,5% обсягу продаж	-	Від 12
Glossary	Органіка	Від 1,5	Від 1,5	2% обсягу продаж	-	Від 3
Riana	Біжутерія	-	Від 6,2	-	-	1-6
IDS AquaService	Доставка води	1-3	Від 13	6% від обсягу закупленої води	-	24
Fragrantcoffee	Продажа кави	-	Від 5,5	Договірна	-	Від 6
Послуги
HelenDoron	Англійська для дітей	5,-6,38	3,5-4	14% в квартал	10% вартості фрашизи 1 раз на рік	12-18
SAEMIK	Івент	1,5	Від 1,5	8% валового обороту щомісячно	2,5% валового обороту щомісячно	До 12
Сеть агентств Соната	туризм	1,2	Від 0,78	80-160 євро	-	Від 6

Проаналізувавши таблицю, модна сказати, що найдорожча вартість франшизи в Україні компанії «Піцца Челентано». Очевидно, тому що це найперша франчайзингова точка в Україні, яка за час свого існування на ринку України досить сильно укріпилась і займає провідні позиції.

Середній термін окупності франшиз складає приблизно 12 місяців, тобто, можна говорити про певну динаміку на франчайзинговому ринку, яка забезпечує достатній оборот продукції.

Якщо проаналізувати співвідношення франчайзингових точок та власних, то можна виявити, що кількість франчайзингових значно перевищує кількість власних і їх кількість постійно зростає.

Рис 2.1 - Структура франчайзингових і власних точок за галузями, 2013

Проте, на франчайзинговому ринку України присутні і певні проблеми. Найчастіше, негативні наслідки криються в непорядності українських франчайзі та франчайзерів. Ця проблема виходить на перший план навіть перед проблемами економічної та політичної нестабільності. Серед найпоширеніших «махінацій» франчайзерів є те, що отримавши гроші за ліцензію,. Вони нерідко забувають попередити покупця про ризики, лукавлять, коли говорять про прибутки чи регулярно затримують поставки. По той бік привабливої франшизи можуть бути постійно брудна підлога в кафе, напівсирі булочки чи хамська поведінка консультантів. Саме недотримання стандартів торгової марки та нехтування основними правилами бізнес етики - одні з головних причин того, що на український ринок не поспішають заходити популярні світові мережі.

Щодо зростання кількості франчайзингових точок на території України, то тут відбувся значний ріст у порівнянні з попереднім роком.

Рис 2.2 - Кількість франчайзингових точок, відкритих в Україні за 2012-2013 роки

Отже, видно позитивну динаміку розвитку франчайзингового ринку в Україні. За всіма напрямки відбулося зростання франчайзингових точок, за деякими відбулося різке зростання, а вендінг, наприклад, став новим явищем для українського франчайзингового ринку.

На сьогодні для продажу доступна значна кількість франшиз, варто лише детально їх проаналізувати та дослідити всі можливі ризики. Каталог найкращих франшиз 2014 року пропонує більш ніж 100 варіантів покупки бізнесу. Найдорожчі з них представлені у таблиці.



Таблиця 2.2 - Найдорожчі франшизи 2014 року

Назва	Галузь	Регіон	Паушальний вклад, грн	Роялті, грн	Інвестиції для старту, дол
Українські навігаційні системи	Автобізнес, електроніка і техніка, послуги для бізнесу	Україна	10 000	6500-11000	Від 840
Адвокат24	Послуги для бізнесу, послуги населенню	Україна	-	За договором	Від 2000
AppGlobal	Маркетинг, Інтернет та ІТ	Україна	1 100 дол.	Від 300 дол.	Від 2100
Туристична мережа «Куда угодно»	Туризм	Україна	Від 1000 дол.	500-1500	Від 7000 дол.
Адмірал-С	Автобізнес	Україна	Від 850 дол.	Від 50 дол.	Від 850 дол.

В цілому, можна відмітити певні особливості українського франчайзингу. Перш за все, це новизна цього явища для українського ринку, що відрізняє його від промислово розвинутих країн, де забезпечення потреб суспільства в певних товарах чи послуг, за допомогою франчайзингу, практикується десятиліттями. Звичайно, треба враховувати стан ринкового середовища, стан економіки, політичну ситуацію та загальний клімат для ведення бізнесу. Недоліком українського франчайзингового ринку, порівняно з ринком розвинутих країн є відсутність сталих ринкових відносин відповідного рівня, дієвості і стабільності законодавства, інформаційної відкритості, розвинутої ринкової інфраструктури, фінансової стабільності, мінімальної «тінізації» економіки.

Для вирішення цих проблем слід вивчити іноземний досвід у питання впровадження франчайзингу та адаптувати його під українську економіку, адже франчайзинг вже можна вважати пріоритетною формою організації бізнесу, яка є надбанням світової практики і здатна в комплексі з іншими заходами стимулювати розвиток економіки України.



2.3 Франчайзинговий бізнес у нових індустріальних країнах та ЄС

Система франчайзингу на ринках Європейського Союзу регулюється Європейською Федерацією Франчайзингу. Цей інститут був створений у 1972 році і метою своєї діяльності визначає наступні пункти:

- Забезпечення сприятливих умов для розвитку франчайзингу в Європі;

- Гарантування збереження інтересів франчайзингу в міжнародних організаціях (Єврокомісія, Європарламент);

- Сприяння виходу європейського франчайзингу і його учасників на міжнародну арену;

- Сприяння обміну інформацією і документами між європейськими франчайзерами та франчайзерами з інших континентів.

ЄФФ сформована з Національних асоціацій франчайзингу 17 європейських країн. Крім того, членами можуть стати також партнери національних організацій франчайзингу з інших, неєвропейських країн. Інтереси Східної та Центральної Європи представляють Угорщина та Словенія.

Законодавча база ЄФФ сформована двома основними документами:

- Європейським Кодексом етики франчайзингу (1991р)

- Регламентом «Block Exemption» (1999р)

- Останный був прийнятий Економічною комісією ЄЕС.

Важливим кроком було створення у 1997 Британської Франчайзингової Асоціації. Її найважливішим досягненням було те, що вона перша дала чітке визначення поняття франшизи у її сучасному формулюванні, як об'єкта франчайзингу.

На сьогодні в Європі діє близько 4500 франчайзингових систем і більше 200 тисяч франчайзі, сумарний об'єм продаж яких перевищує 150 млрд доларів. Для порівняння, у 1990 році на території 12 європейських країн існувало 1600 франчайзингових систем і 8500 франчайзі.

Кількість франчайзингових точок в Европі представлена у таблиці.

Таблиця 2.3 - Кількість франчайзингових точок в країнах Європи

Країна	Число франчайзерів
	2005	2013
Німеччина	530	950
Франція	485	720
Великобританія	474	670
Голландія	350	546
Швеція	230	350
Бельгія	170	260

Як бачимо, стабільним лідером є Німеччина. До неї близькі Франція та Великобританнія, саме ці країни формують трійку лідерів за кількістю франчайзингових точок.

Динаміка зростання франчайзингових точок в найбільших країнах представлена на малюнку.

Рис 2.3 - Динаміка зростання франчайзингових точок в країнах Європи

Далі розглянемо основні доступні на 2014 рік франшизи, які функціонують в Європі, а також надамо їхню коротку характеристику. Даний рейтинг представлений аналітиком О. Мухою для джерела BusinessForecast.by.

Вони представлені в таблиці.

Таблиця 2.4 - Рейтинг франчайзингових компаній Європи 2013

Компанія	Країна	Рік появи	Рік впровадження франчайзингу	К-сть дилерів	К-сть країн	Сфера діяльності
7-Eleven	США	1927	1964	47298	16	Роздрібна торгівля
Subway	США	1965	1974	37003	98	Ресторани та кафе
McDonalds	США	1955	1955	33427	119	Заклади фаст-фуду
Kumon Inst	Японія	1954	1958	25431	44	Шкільна освіта
KFS	США	1930	1952	22000	109	Заклади фаст-фуду
Spar	Нідерланди	1932	1932	13600	33	Роздрібна/ оптова торгівля
Eurocar	Франція	1949	1969	13000	150	Аренда і лізинг авто
PizzaHut	США	1958	1959	12700	100	Заклади фаст-фуду
BurgerKing	США	1954	1959	12000	79	Заклади фаст-фуду
Mexx	Нідерланди	1980	1986	11600	55	Роздрібна/ оптова торгівля

Як бачимо, не завжди географічно широка мережа означає велику кількість учасників і навпаки. В сферах діяльності представлені заклади фаст-фуду, торгівлі та ресторанного бізнесу. Єдиним представником шкільної освіти є Японська мережа франчайзингового бізнесу. Також, можна зробити висновок, що деякі з найбільш поширених в Європі компаній, представлені також і в Україні.

Законодавче регулювання франчайзингу в країнах Європейського Союзу представляє особливий інтерес, оскільки дане питання актуальне для впровадження в Україні. В ЄС створена оптимальна система правового регулювання франчайзингу. Для оцінки договорів франчайзингу та приведення їх у відповідність антимонопольному законодавству розроблено загальні правила. Також було встановлено положення, які не можуть бути використані в договорі франчайзингу. Неможливість їх застосування зумовлена тим, що вони призводять до обмежень в конкуренції.

Оскільки регулюються тільки загальні моменти, то детальні умови договору можуть бути визначені сторонами самостійно, що дає їм певну свободу. Зважаючи на складність відносин франчайзингових операцій, така форма регулювання є оптимальною.

На сьогодні основу правового регулювання франчайзингу на рівні ЄС складає регламент Комісії (ЄС) від 22 грудня 1999 р. № 2790/1999 "Про застосування статті 81(3) Договору до категорій вертикальних угод і узгоджених дій". На відміну від регламенту № 4087/88 діючий регламент № 2790/1999 закріплює тільки перелік заборонених положень, надаючи сторонам певну свободу при укладенні договорів. Зміна підходу до правового регулювання договорів франчайзингу є позитивною тенденцією, оскільки комплексний характер таких договорів не дозволяє в рамках одного регламенту передбачити всі можливі положення, які сторони мають право включити в договір франчайзингу [11].

Вивчення законодавчих основ дозволяє зробити висновок, що сприятливі умови розвитку франчайзингу в Європі зумовлені наступними чинниками:

- Нормативна база відповідає вимогам і потребам країн;

- Достатнє фінансування;

- Захист країною франчайзера від ризиків.



Розділ 3. Перспективи та можливості розвитку ринку франчайзингу в Україні

3.1 Перспективи ефективного використання франчайзингу в Україні

На міжнародній арені франчайзинг зайняв провідні місця в таких галузях, як роздрібна торгівля та сфера послуг. Це зумовлено порівняно невеликою кількістю інвестицій в цих галузях, а також тим, що організація даного бізнесу займає порівняно небагато часу. Для порівняння, у виробничих підприємствах все навпаки, а тому, вигідніше передавати не весь бізнес, а лише певних видів виробництв, технології чи патенту. Саме тому в цій галузі широко поширені спрощені форми договірних відносин - виробництво за ліцензією, міжнародна виробниче кооперація та виробництво на давальницькій сировині.

В Україні, можна виділити декілька основних областей, що класифікуються за спрямуванням економічної діяльності, в яких можна широко застосовувати франчайзинг:

Громадське харчування:

· Ресторани швидкого обслуговування fast-food (McDonald's, KFC);

· Піцерії (Pizza de Italia, Perfect Pizza).

У зв'язку з великою зайнятістю людей та неможливістю приділяти відповідну кількість часу приготуванню їжі вдома, ресторани та заклади фаст-фуду користуються високим попитом серед населення. Вони надають стандартний асортимент, гарантують високу якість, швидке обслуговування та приємний інтер'єр, тобто створюється загальна атмосфера затишку та домашності. Такі заклади надзвичайно комфортні перш за все тим, хто працює в офісах, розташованих поруч або ж для тих, хто має можливість замовити їжу в офіс чи додому. Покращуючи сервіс, такі заклади роблять відвідування максимально комфортним, навіть можливість замовити їу, не виходячи з автомобіля.

Автомобільний сервіс:

· Регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення;

· Станції з ремонту автомобілів (СТО);

· Автозаправні станції;

· Автомийки;

· Прокат автомобілів;

· Автошколи;

· Транспортно-експедиційні послуги.

Якщо глибоко не вникати в суть даного питання, то може здатися, що в цій сфері вже не залишилося вільних «ніш» для відкриття власного бізнесу. Проте, якщо взяти до уваги низький рівень сервісу та кваліфікації персоналу в багатьох підприємствах( АЗС, СТО), то створення якісно нового підприємства, з гарантовано високим сервісом буде досить рентабельним вкладенням коштів. Подібна ситуація і з громадським транспортом - переповнені маршрутні таксі зранку, недосконалість транспортно-логістичної системи - це шанс для компаній, які готові гарантувати високий рівень якості та організації.

Домогосподарські роботи:

· Прибирання будинку;

· Ремонт електро- та водо мереж в квартирах;

· Ремонт і оновлення меблів;

· Ремонт побутової техніки.

Попит на ці види послуг також спровокований високою зайнятістю людей у нинішній час. Саме тому, потенційними клієнтами цієї сфери є ділові люди, бізнесмени, а також підприємства і організації, що займаються нерухомістю. Надаючи такого виду послуги перш за все важливо підтримувати високий рівень довіри клієнта та високу репутацію.

...