Аналіз сучасного стану виробництва сої

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні питання аналізу виробництва продукції сої

1.1 Динаміка виробництва та розвитку ринку сої в світі

1.2 Динаміка виробництва та розвитку ринку сої в Україні

1.3 Проблеми виробництва та реалізації сої

2. Аналіз сучасного стану виробництва сої на ТОВ «Оріон-молоко»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз динаміки і виконання плану виробництва сої. Факторний аналіз виробництва сої.

2.3 Аналіз розміру і структури посівних площ

2.4 Аналіз врожайності сільськогосподарських культур

3. Внутрішньогосподарські резерви виробництва сої

3.1 Джерела резервів виробництва сої.

3.2 Підрахунок і узагальнення резервів виробництва сої

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Це одна з головних галузей національної економіки України. Сільське господарство - складний і різноманітний об'єкт, який складається з комплексу взаємопов'язаних галузей. Основне завдання сільського господарства, як галузі матеріального виробництва - надійне забезпечення потреб населення в продовольстві, а промисловості - в сільськогосподарській сировині.

За останні роки частка сільського господарства у виробництві валового внутрішнього продукту в середньому становила 15%, а в національному доході - понад 20%. У цій галузі працює близько 20% населення, зайнятого у народному господарстві. Продукти народного споживання, що виробляються з сільськогосподарської сировини, майже на 75% покриваються за рахунок цієї галузі матеріального виробництва.

Від розвитку сільського господарства значною мірою залежить життєвий рівень населення і продовольча безпека країни. Основними галузями сільського господарства є тваринництво і рослинництво. У структурі виробництва продукції рослинництва провідне місце займає виробництво сої.[1]

Соя є основною зернобобовою культурою в світі. Її зерно багате на протеїн і перетравні амінокислоти. У насінні сої міститься 30-55% білка, 13-26% жиру, 20-32% крохмалю. У золі багато калію, фосфору, кальцію, а також вітамінів. Велике продовольче значення сої. Жодна рослина в світі не може за 4-5 місяців виробити стільки білка і жиру. Немає рівних сої щодо кількості виготовлених з неї продуктів. Соєвий білок і олію можна знайти на полицях супермаркетів розвинених країн у складі більш ніж 1000 харчових продуктів.

Соя - цінна кормова культура. Її можна згодовувати тваринам у вигляді макухи, соєвого шроту, дерті, білкових концентратів, сіна, силосу.

Соя має велике агротехнічне значення. Вона засвоює азот з повітря, залишає після себе 60-90 кг/га біологічно фіксованого азоту і є добрим попередником для наступних культур сівозміни. [2]

Вагомий внесок у розробку теоретичних та практичних аспектів проблеми розвитку виробництва та реалізації сої зробили видатні вітчизняні вчені-економісти: Білоусов О.М.[3], Підлубна О.Д. [4], Бабич А.О. [5], Коротич Ю. [6], Мельник А. [7] та інші.

Метою виконання даного курсового проекту є теоретичне обгрунтування, аналіз та розробка рекомендацій щодо ефективного виробництва сої в ТОВ «Оріон-молоко», Хорольського району, Полтавської області.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення завдань:

1. вивчити сучасний стан, особливості виробництва та реалізації сої в Україні та за її межами;

2. проаналізувати економічну ефективність використання матеріальних, трудових та земельних ресурсів підприємства;

3. проаналізувати економічну ефективність виробництва та реалізації сої на підприємстві;

4. розробити пропозиції щодо підвищення рівня ефективності виробництва сої.

При написанні курсової роботи були використані наступні методи дослідження: індукції та дедукції; системний аналіз; економіко-математичний; економічний; математичний; розрахунково-конструктивний та інші.

Об'єктом дослідження курсової роботи є діяльність ТОВ «Оріон-молоко» Хорольського району, Полтавської області.

Предметом дослідження курсової роботи є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань ефективного виробництва та реалізації сої.

При написанні курсової роботи були використані наступні джерела інформації:

- статистична та аналітична інформація з підприємства (ф.№1 Баланс, ф.№2 Звіт про фінансові результати, ф.№3 Звіт про рух грошових коштів, ф.№4 Звіт про власний капітал, ф.№5 Примітки до річної фінансової звітності, ф.№50- с.-г. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств);

- періодичні видання;

- електронний ресурс (Інтернет).

економічний реалізація соя трудовий

Розділ 1. Теоретичні питання аналізу виробництва продукції сої

1.1 Динаміка виробництва та розвитку ринку сої в світі

Виробляють сою у 75 країнах, найбільшими з яких є Сполучені Штати Америки, Бразилія, Аргентина та Китай. За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2012-2013 МР виробництво сої становитиме 270 млн т, що менше порівняно з попереднім сезоном на 30 млн. Соєві боби мають найбільшу частку у структурі світового виробництва олійних культур. За підсумками минулого сезону вона становила 61%, тоді як ріпаку - 14%, а соняшнику - лише 8%.

Площа вирощування сої у світі має тенденцію до щорічного зростання, та як наслідок, у поточному сезоні перевищить всі періоди вирощування цієї культури. Вона становитиме майже 109 млн га, що на 6 млн га більше порівняно з попереднім сезоном. Урожайність також перевищила попередній рік, що й вплинуло на встановлення рекордних обсягів виробництва. Збільшення виробництва відбулося у Бразилії, Аргентині, Канаді, Парагваї та Індії. США навпаки зменшили виробництво на 3% порівняно з попереднім сезоном.

Зростання чисельності населення у світі забезпечує підвищений попит на сою та продукти її переробки, оскільки у країнах із низьким рівнем доходів населення вони використовуються як дешевий рослинний білок для харчування людей, а у розвинених країнах - як цінна білкова сировина в годівлі тварин.



Рис.1.1 Структура світового виробництва сої у 2012-2013році*

*джерело: розраховано автором на основі [8]

За даними USDA, світове споживання сої має тенденцію до зростання. У поточному сезоні попит на цю культуру становитиме 260 млн т, що більше порівняно з минулим сезоном на 4 млн т та перевищує середньорічний показник за останні 10 років на 16%. Проте, на відміну від попереднього року, обсяги споживання сої поступатимуться її виробництву. Це позитивно позначиться на світових кінцевих запасах. На кінець сезону вони становитимуть 62,6 млн т, що на 7,5 млн т менше минулорічного.

Рис.1.2 Динаміка світового споживання сої*

*джерело: розраховано автором на основі [8]

Збільшення обсягів виробництва вплинуло на підвищення активності світової торгівлі. Обсяг експорту сої очікується на рівні 98 млн т, що на 6,5% поступається рівню минулого року. Загалом частка експорту сої відносно обсягів його споживання становить 22%, що пояснюється значним задоволенням потреб світових споживачів саме соєвими бобами, а не продуктами їх переробки, якими є олія та шрот. Структура світового експорту сої розподіляється наступним чином: Бразилія, США - по 37%, Аргентина - 11%, Парагвай - 5%, Канада - 4%. На інші країни припадає 6% світового продажу.

Найбільшим імпортером сої є Китай. Нинішнього сезону обсяги закупівель країни становитимуть майже 63% світового імпорту. До того ж, в новому сезоні вони також утримуватимуться на високому рівні. У найближчій перспективі Китай буде змушений збільшити закупівлі сої для потреб внутрішнього ринку. Оскільки запаси продукції у країні знаходяться на дуже низькому рівні, а цьогорічний урожай зменшився до 12,5 млн т, що значно менше минулорічного. Таким чином, імпорт сої Китаєм у 2012-2013 МР може зрости до 61 млн т проти 59 млн т роком раніше.

Упродовж 2012-2013 МР на світових товарних біржах спостерігалося незначне підвищення цін на соєві боби. Якщо в жовтні минулого року закупівельна ціна у США на умовах франко-склад становила $522/т, то в березні поточного року підвищилася до $533/т. Загалом середні світові ціни 2011-2012 МР залишаються нижчими порівняно з нинішнім сезоном на 8%.

Експерти Oil World, враховуючи підвищений попит на рослинну олію, прогнозують світове зростання цін на олійне зерно впродовж поточного маркетингового року. Цьому сприятиме зменшення пропозиції пальмової олії із Малайзії. Як наслідок, основним товаром на ринку олійного зерна стануть соєві боби. Підвищений попит на продукцію спостерігатиметься з боку біодизельної промисловості таких країн, як ЄС, США, Аргентина і Бразилія, а також харчової промисловості Китаю та Індії. Враховуючи залежність вітчизняного ринку сої від тенденцій у світі, то внутрішні закупівельні ціни на сою також можуть зрости [9].

1.2 Динаміка виробництва та розвитку ринку сої в Україні

Соя - головна зернова бобова культура світового землеробства в ХХІ столітті - перебуває в центрі уваги світової аграрної науки і виробництва. За останні 50 років її виробництво у світі зросло з 26,9 млн. т до 263 млн. т, тобто у 9,8 разів, при зростанні чисельності населення в 2,2 рази. За обсягами виробництва вона посідає четверте місце в світі після кукурудзи, пшениці й рису. У світових ресурсах рослинного білка соєвий складає 1/5 частину. Добре розвинені посіви сої біологічно фіксують 155-198 кг/га азоту. За рахунок цього соя на 65-80% задовольняє свою потребу в азоті. Таким чином, у світових ресурсах біологічно фіксованого азоту всіма зерновими бобовими культурами частка сої складає понад 19 млн. т, тобто 70% [10].

Обсяги світової торгівлі цією культурою зростають високими темпами і тепер складають понад 100 млн. т, наближаючись до обсягів торгівлі пшеницею. У наступному десятиріччі світове виробництво сої за прогнозами збільшиться на 70-80 млн. тонн [5].

В Україні інтерес до сої зростає в усіх ґрунтово-кліматичних зонах: розширюється соєві поля, вона повноправно включається в сівозміни основних землеробських регіонів. Тепер наша країна за обсягами виробництва сої посідає перше місце в Європі, восьме - у світі, має найкращі перспективи для нарощування виробництва і формування значних експортних її ресурсів. Як біологічний азотфіксатор, соя - один з найкращих попередників у сівозміні, бо стабілізує зростання виробництва зерна і зміцнює економіку господарств. За даними Інституту кормів і сільського господарства Поділля, найефективніші короткоротаційні сівозміни - соя - кукурудза, соя - озима пшениця, соя - ячмінь. Тепер сою вирощують у 25 областях, а протягом 2001-2011 рр. її посіви збільшено з 73 тис. га до 1120 тис. га, або в 15,4 рази, урожайність зросла з 10,3 до 20,4 ц/г, тобто вдвічі.

Проведемо аналіз виробництва сої в Україні та визначимо тенденції розвитку цієї галузі (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Виробництво сої в Україні за 2003-2012 рр.

Рік	Площа збирання, тис.га	Врожайність, ц/га	Валовий збір, тис.т
2003	189,6	12,2	231,9
2004	256	14,2	363,3
2005	427,1	14,3	611,5
2006	714,8	12,4	889,6
2007	582,4	12,4	722
2008	547,7	15,4	813
2009	622,3	16,8	1042,5
2010	1038	16,1	1671
2011	1120,5	20,4	2285
2012	1411,3	17	2405,2

Дані табл. 1.2 свідчать про те, що в останні роки виробництво сої в Україні має тенденцію до збільшення. Це продемонстроване як зростанням посівної площі цієї культури, так і збільшенням валових зборів культури в динаміці. Так, посівна площа, зайнята під посівами сої починаючи з 2003 року збільшилась з 189,6 тис.га до 1411,3 тис.га у 2012 році, тобто на 744,4% або майже у 7,5 разів.

Аналізуючи зміну урожайності даної культури можемо сказати, що порівняно з 2003 роком, урожайність сої у 2012 році складала 17 ц/га, тобто збільшилась в абсолютному виразі на 4,8 ц/га, або на 39,3% - у відносному. Найвища середня урожайність по культурі продемонстрована в 2011 році - 20,4 ц/га.

Спостерігаємо значне зростання валових зборів сої у 2012 році порівняно з 2003 роком. Як згадувалося вище, на це вплинуло збільшення площ посівів культури з одночасним підвищенням врожайності. Так, валовий збір сої у 2012 році становив 2405,2 тис.т, що на 2173,3 тис.т більше ніж у 2003 році, тобто починаючи з 2003 року фактичне виробництво сої в Україні збільшилося майже в 10 разів.

Таким чином, можемо сказати, що обсяги виробництва сої за останні роки в Україні мають тенденцію до збільшення. Це й не дивно, оскільки соя набуває все більшого значення як цінна білково-олійна культура, яку широко використовують у кормо виробництві, харчовій, переробній промисловості та медицині [11].

1.3 Проблеми виробництва та реалізації сої

В сучасних соціально-економічних умовах перед Україною гостро поставлена надзвичайно актуальна проблема збільшення рослинного білка. Вирішення цієї проблеми в нашій країні можливе лише на основі об'єднання зусиль сільгоспвиробників, комерційних структур, науковців, за підтримки органів аграрної політики та державної влади. Аналітичні дослідження природо-економічного, техніко- технологічного і наукового потенціалу держави дає підстави стверджувати, що Україна може, в найближчі роки, різко наростити виробництво високорентабельної і валютоємної культури - сої і, одночасно, вирішити мінімум три важливі проблеми.

Перша проблема - збільшення виробництва високоякісних збалансованих кормів для птахівництва, молочного і м'ясного скотарства, рибництва, щорічна потреба в яких досягає 2,5-3,0 млн. т. і де соя виступає основним білковим компонентом.

Друга проблема - збільшення валютних надходжень в Україну, за рахунок продажу сої та продуктів її переробки, в платоспроможні країни Західної Європи, Близького і Далекого Сходу. Враховуючи щорічний експорт сої в країни Європи, який досягає 30 млн. т. сої, соєвої олії та шроту, нетрансгену природу українських сортів сої, стабільність світових цін цілком очевидна висока ефективність експорту сої для нашої країни.

Третім важливим чинником є властивість цієї культури збагачувати ґрунт легкодоступним азотом з атмосфери, що сприяє збереженню його родючості та суттєво знижує матеріальні і фінансові затрати, пов'язані з внесенням мінеральних добрив.[12]

Як олійна культура, соя є альтернативою негативного впливу масового вирощування соняшнику на родючість грунтів в Україні, а при її введенні як попередника в сівозміну є можливість збільшити, за рахунок підвищення урожайності, валові збори зернових на 1,4 - 3,0 млн. т. на суму 1,5-3,2 млрд. грн.

Аналіз сучасного стану соєвиробничої галузі показує, що вітчизняні виробники більш активно працюють над вирощуванням сої, виробництвом соєвої олії та шроту, і, в меншій мірі над продуктами її переробки - ізоляти, лецитин, борошно, концентрати та ін. Дефіцит цієї продукції на вітчизняному соєвому ринку в деякій мірі компенсується закордонними доставками, що породжує домінацію на соєвому ринку продукції з імпортної сировини, яка не завжди сертифікована і достатньо висока за ціною. Позитивне вирішення цієї проблеми залежить від формування і ефективного функціонування провідної ланки на ринку сої - соєвого підкомплексу, який ми розглядаємо як сукупність селекційно- насінницької роботи, техніко-технологічного забезпечення, виробничо- переробного циклу, обмінних операцій, через які забезпечується виробнича, економічна і фінансова діяльність галузі, конкурентоздатність і перспективи розвитку.

Ринок продукції сої можна розглядати з позицій видової, галузевої, технологічної, територіальної та інших структур. Аналіз формування соєвого підкомплексу України та ринку сої в цілому показує, що регулювання ринку збуту продукції до деякого часу залишається однією з найбільш важливих функцій держави, особливо в умовах її дефіциту, і повинно передбачити: створення державного фонду насіння сої та продуктів його переробки, збереження частини централізованого постачання зерна сої та продуктів її переробки по державним договорам, вільну реалізацію товарної продукції за прямими договорами, через товарні біржі, аукціони, ярмарки, на зовнішньому ринку. Дослідження процесів, що характеризують розвиток ринкового середовища в соєвому сегменті аграрної сфери, доводять, що прихованою рушійною силою стабільного функціонування ринку сої є конкуренція, а важливою умовою її посилення - розвиток сфери зберігання соєпродукції виробниками. Це дасть змогу постійно підтримувати певний рівень її пропозицій на ринку і не допустити накопичення запасів посередницькими структурами, зниження конкуренції та завищення цін, а також усунути перепону на шляху до руху товарних потоків соєпродукції до покупця. Аналіз шляхів підвищення ефективності роботи соєвого підкомплексу вказує на необхідність більш глибоких підходів до вирішення проблеми демонополізації виробництва, які необхідно реалізувати в системі переробки зерна сої. Рахуємо, що соєвиробникам необхідно надати право самостійно приймати рішення про входження до складу комерційних об'єднань. Такі об'єднання можуть включати до своєї структури пункти переробки та інші виробництва в різних регіонах України з правом торгівлі зерном сої та продуктами його переробки на вільному, в тому числі світовому ринку, добровільно приймати на себе зобов'язання по зберіганню та переробці зерна сої, яке надходить у державні ресурси.

Розділ 2. Аналіз сучасного стану виробництва сої на ТОВ «Оріон-Молоко»

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

ТОВ «Оріон Молоко» розташоване в 6 км від районного центру м.Хорол та 115км від обласного центру м.Полтава.

Через землі господарства проходить автотраса Київ-Харків та залізниця Кременчук-Бахмач. На даний час до складу господарства входить 10 населених пунктів , центральна садиба - село Штомпелівка .

Господарство обробляє орендовані землі. Землі ТОВ «Оріон Молоко» в основному розташовані на чорноземах і здатні, при застосуванні всіх агротехнічних засобів давати високі і сталі врожаї всіх сільськогосподарських культур.

З 2008 року директором підприємства являється Ярошенко Людмила Петрівна 1948 року народження. Людмила Петрівна закінчила Полтавський сільськогосподарський інститут за спеціальністю економіст.

Основна мета діяльності товариства - задоволення потреб населення в послугах і товарах , створення ринкової інфраструктури на території України, отримання прибутків.

Види діяльності:

Ш розведення великої рогатої худоби

Ш змішане сільське господарство.

Для очистки , сушки і збереження зерна в господарстві є зерноочисний комплекс КЗС -20 , сушарка для сушки зерна ( 16т./нормозміну) , криті токи ємністю 4000т. зерна, зерносховище загальною площею 1800м.кв., комбікормовий завод ОКЦ-30 та екструдер вітчизняного виробництва з потужністю 3 тони за зміну.

Реалізацію зерна кооператив проводить на ЗАТ «Семенівський елеватор» та ЗАТ «Хорольський комбікормовий завод», відстань до яких - 13 та 11 км відповідно. Продаж молока господарство здійснює на АТ «Пирятинський сир завод», продукція доставляється транспортом покупця.

Тракторних бригад - 2, молочно-товарних ферм - 2, свиноферма розміщена в с.Анастасівка. Кооператив має свій автопарк, ремонтно-механізовану майстерню, кухню, крупорушку, олійницю, сушку для зерна, дільницю по переробці зерна на комбікорми для годівлі худоби, дороги з твердим покриттям, інші необхідні для господарювання споруди. Загальна кількість тракторів - 23 шт, комбайнів - 10 шт, в т.ч. зернозбиральних - 7 шт, бурякозбиральних - 1 шт, силосозбиральних - 2 шт. Основну частину в складі грунтів займають чорноземи звичайні - більше 70%, біля 15% - чорноземи лучні, а також маємо в складі грунтів чорноземи опідзолені, лучно-чорноземні та дерново-опідзолені. Однією з найважливіших культур, що вирощується в господарстві, є озима пшениця.

Виробничий напрямок господарства - молочно-зерновий. В кооперативі запроваджене науково-обгрунтоване чергування культур в полях. Всього існує шість сівозмін: три польових і три кормових прифермерських.

Організаційна структура підприємства - це склад відділів, служб і підрозділів в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних і інформаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління по різним рівням і підрозділам управлінської ієрархії.

Організаційна структура включає засоби розподілу різних видів діяльності між складовими структури та координації діяльності цих складових, що використовуються для досягнення цілей. В межах організаційної структури відбуваються усі управлінські процеси і функції, що забезпечують випуск продукції, в яких приймають участь менеджери всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації, та робітники.

Отож, розглянемо організаційну структуру ТОВ «Оріон-молоко».



Рисунок 2.1 Організаційна структура ТОВ «Оріон-молоко»

Відповідно до цієї структури ми бачимо, що головними спеціалістами на підприємстві є:

- директор;

- заступник директора;

- головний економіст;

- головний бухгалтер;

- головний зоотехнік;

- головний агроном.

Сільськогосподарські угіддя - це ділянки, що безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. За характером використання серед них виділяють ріллю, багаторічні насадження, перелоги, сіножаті, пасовища.

Рілля - це земельні угіддя, що систематично обробляються та використовуються під посіви сільськогосподарських культур. Також до ріллі відносяться чисті пари, посіви багаторічних трав у полях сівозмін із терміном користування передбаченим сівозмінами, а також вивідні поля. Міжряддя садів та інших багаторічних насаджень, що тимчасово використовуються під посіви сільськогосподарських культур, у площі ріллі не включаються, а обліковуються як площі багаторічних насаджень. Так само не відносяться до ріллі ділянки культурних сінокосів і пасовищ, розорані на період обновлення травостану, а також зайняті посівами попередніх культур (не більше двох років), розорані з метою створення на них довгострокових пасовищ або покращених сінокосів.

Багаторічні насадження - земельні ділянки, що зайняті штучно створеними деревними, кущовими або трав'яними багаторічними насадженнями, здатними давати урожай плодово-ягідної, технічної або лікувальної продукції. Обліку підлягають всі багаторічні насадження, в тому числі розміщені на терасах. Із загальної площі багаторічних насаджень окремо ведеться облік садів - земельних ділянок, зайнятих деревними або чагарниковими насадженнями, насіннячковими, кісточковими, горіхоплідними, цитрусовими, субтропічними та іншими породами; площі виноградників; площі ягідників - ділянки, зайняті культурними чагарниковими, напівчагарниковими і трав'янистими рослинами, які дають їстівні плоди; площі плодорозплідників - ділянок для вирощування посадкового матеріалу плодових, ягідних культур і виноградників. Серед багаторічних насаджень ведуть окремий облік хмільників, шовковичних насаджень, чайних плантацій, ділянок ефіроолійних культур та інших видів насаджень, що мають місцеві розповсюдження. Площі, зайняті дорогами, лісовими захисними смугами, за винятком лінійних вітроломних насаджень усередині кварталів, до складу багаторічних насаджень не входять, а обліковуються у відповідних видах угідь. Перелоги - земельні угіддя, що раніше оброблялися, а зараз більше одного року, починаючи з осені, не використовуються під посіви сільськогосподарських культур, а також не підготовлені під пар. До перелогів не відносяться розорані ділянки сіножатей і пасовищ, що залишені для природного заростання травостаном.

Сіножаті - земельні угіддя вкриті багаторічною трав'яною рослинністю, які систематично використовуються для сінокосіння.

Таблиця 2.1 Склад і структура земельного фонду в ТОВ "Оріон-молоко" за 2012-2014 роки

Показник	Площа,га	Структура,%	Відхилення 2014 року від (+,-),га
	2012	2013	2014	2012	2013	2014	2012	2013
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Загальна земенльна площа	4104,00	3992,50	3414,50	100,00	100,0	100,0	-689,50	-578,00
С/г угіддя	3974,00	3862,50	3284,50	96,83	96,74	96,19	-689,50	-578,00
в тому числі рілля	3974,00	3862,50	3284,50	96,83	96,74	96,19	-689,50	-578,00

На основі проведених розрахунків, можна визначити, що склад земельного фонду в ТОВ «Оріон-молоко» у поточному році порівняно з базисним зменшується, так фіксується зменшення по всих видах земельної площі, що є негативним явищем для підприємства.

Основні засоби підприємства -- це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Основні засоби -- матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Таблиця 2.2 Показники руху та стану основних засобів ТОВ "Оріон-молоко" за 2012-2014 роки

Показник	Роки	2014 у % до:
	2012	2013	2014	2012	2013
1	2	3	4	5	6
Вихідні дані,тис грн
1.Наявність основних засобів на початок року	4840,00	4799,00	4954,00	102,36	103,23
2.Надійшло за рік	134,00	318,00	541,00	403,73	170,13
3.Вибуло за рік	175,00	409,00	1274,00	728,00	311,49
4.Наявність основних засобів на кінець року	4799,00	4954,00	4223,00	88,00	85,24
5.Сума зносу:
а)на початок року	1562,00	2327,00	2889,00	184,96	124,15
б)на кінець року	2327,00	2889,00	2615,00	112,38	90,52
Рішення
6.Коефіцієнти:
а)росту основних засобів	0,99	1,03	0,85	85,97	82,58
б)номінального обороту	0,04	0,03	-0,01	-37,62	-51,81
в) реального обороту	0,01	0,02	0,07	в 7,6 рази	в 3,3 рази
7.Показники:
а)відновлення засобів	2,79	6,42	12,81	в 4,6 рази	199,57
б)вибуття	3,62	8,52	25,72	в 7,1 рази	301,75
в)зносу на кінець року	48,49	58,32	61,92	127,70	106,18
г)придатності на кінець року	51,51	41,68	38,08	73,92	91,35

Виходячи з одержаних результатів щодо показників руху та стану основних засобів в ТОВ «Оріон-молоко», можна зробити висновок, що у поточному році порівняно з базисним фіксується значне збільшення показників, що є позитивним для підприємства, так показник реального обороту у поточночному році збільшився в 7,6 рази, практично до 0,07, відновлення засобів збільшився в 4,6 рази, практично до 12,81, а також значно збільшився показник вибуття основних засобів в 7,1 рази, практично до 25,72 у 2013 році, що свідчить про значне зменшення кількості основих засобів у поточному році.

Необхідність поділу основних засобів на групи зумовлена тим, що за своїм економічним змістом основні засоби однорідні, але водночас вони різні за виробничо-технічним призначенням і часом відтворення. Чим довговічніший засіб праці, тим повільніше він зношується, тим довше передає свою вартість продукції, яку виробляє. До однієї класифікаційної групи з метою зручності нарахування амортизації відносять основні засоби, які мають однаковий строк та інтенсивність експлуатації.

Серед основних виробничих засобів виділяють активну і пасивну частини. До активної частини належать основні засоби, які безпосередньо діють на предмети праці або забезпечують регулювання засобів праці (наприклад, устаткування, інструменти, пристрої та прилади для вимірювання тощо). Основні елементи активної частини визначають величину виробничої потужності підприємства, технічний рівень виробництва та продуктивності праці.

Таблиця 2.3 Розмір та структура основних засобів ТОВ "Оріон-молоко" за 2012-2014 роки

Показник	Вартість на кінець року,тис грн	Структура,%	2013 рік у % до:
	2011	2012	2013	2011	2012	2013	2011	2012
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Земельні ділянки	2,00	2,00	2,00	0,04	0,04	0,05	100,00	100,00
Будинки, споруди та передавальні пристрої	2066,00	1963,00	1645,00	43,05	39,62	38,95	79,62	83,80
Машини та обладнання	1680,00	1770,00	2392,00	35,01	35,73	56,64	142,38	135,14
Транспортні засоби	203,00	140,00	43,00	4,23	2,83	1,02	21,18	30,71
Інструменти, прилади, інвентар(меблі)	765,00	806,00	132,00	15,94	16,27	3,13	17,25	16,38
Малоцінні необоротні матеріальні активи	14,00	16,00	9,00	0,29	0,32	0,21	64,29	56,25
Інші необоротні матеріальні активи	69,00	257,00	х	1,44	5,19	х	х	х
Разом	4799,00	4954,00	4223,00	100,00	100,00	100,00	88,00	85,24

На основі одержаних результатів щодо розміру та структури основних засобів в ТОВ «Оріон- молоко», можна сказати, що найбільшу питому вагу серед основних засобів у 2014 році займає машини та обладнання 56,6% і будинки, споруди та передавальні пристрої 38,9%.

Галузі рослинництва відіграють винятково важливу роль у формуванні продовольчої безпеки України, оскільки вони забезпечують населення продуктами харчування, тваринництво - кормами, харчову, переробну і легку промисловість - сировиною, зовнішню торгівлю - експортними товарами. Рослинництво охоплює цілий ряд галузей: зернове господарство, цукрово-бурякове виробництво, вирощування олійних культур, картоплі, овочів, кормових та інших культур.

Таблиця 2.4 Обсяг і питома вага виробництва продукції рослинництва ТОВ "Оріон-молоко" за 2012-2014 роки

Показник	Роки	2014 у % до:
	2012	2013	2014	2012	2013
1	2	3	4	5	6
1.Валова продукція сільського господарства,тис грн	58538,60	52570,50	57776,60	98,70	109,90
2.в тому числі валова продукція рослинництва	42824,80	37732,90	42250,50	98,66	111,97
3.Сума витрат на основне виробництво,тис грн	24734,40	33947,80	33652,40	136,06	99,13
4.в тому числі витрати на виробництво рослинництва	11038,90	14356,00	13980,00	126,64	97,38
7.Питома вага продукції рослинництва,%	73,16	71,78	73,13	99,96	101,88
8.Питома вага витрат рослинництва у загальній сумі витрат на основне вир-во,%	44,63	42,29	41,54	93,08	98,24

На основі одержаних результатів щодо показників обсягу і питомої ваги виробництва продукції рослинництва ТОВ "Оріон-молоко" за 2011-2013 роки, можна зробити висновок, що питома вага продукції рослинництва у поточному році порівняно з базисним майже не змінилася і становить 73.1%, а питома вага витрат рослинництва у загальній сумі витрат на основне виробництво зменшилася на 7%, практично до 41,5%.

2.2 Аналіз динаміки і виконання плану виробництва сої. Факторний аналіз виробництва сої

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції - один з основних показників, які характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежить об'єм реалізації продукції, а отже, і ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування, а промисловості - в сировині.

Від обсягу виробництва продукції залежать також рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства, його платоспроможність та інші економічні показники. Тому аналіз діяльності підприємства необхідно розпочати з вивчення об'єму виробництва продукції рослинництва.

Завдання аналізу виробництва продукції рослинництва:

1. виявлення додаткових можливостей збільшення виробництва продукції,

2. поліпшення її асортименту і якості

3. зменшення втрат.

За допомогою аналізу оцінюють:

1. досягнутий рівень виробництва продукції;

2. виконання контрактів і замовлень, договорів з покупцями і забезпечення продукцією потреб підприємства;

3. виконання плану валового виробництва і фактори, які його зумовили;

4. причини зміни розміру посівної площі та урожайності культур,

5. передовий світовий досвід щодо виробництва екологічно чистої продукції,

6. резерви збільшення виробництва продукції,

7. шляхи поліпшення її якості,

8. шляхи оптимізації витрат на виробництво,

9. шляхи нарощування обсягу конкурентоспроможної продукції,

10. стратегію розвитку галузі тощо.

Основні джерела інформації є:

1. форма статистичної звітності №50 с. г. “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємства”,

2. дані бухгалтерського обліку,

3. виробничий звіт 10.3а с. г.,

4. нормативно-довідкова література, тощо.

Рівень виконання плану валового збору оцінюють на основі порівняння фактичного валового збору з плановим.

Для оцінки виконання плану виробництва продукції за асортиментом порівнюють обсяг продукції, яку можна зарахувати у виконання плану за асортиментом, з плановим її обсягом. [13]

Таблиця 2.5 Динаміка виробництва валової продукції рослинництва

Показники	2 012р.	2 013р.	2 014р.	2014р. в % до
			план	факт.	плану	2012	2013
Вартість валової продукції с.-г. (у порівняльних цінах), тис. грн.	28386,6	29779	21452,4	22449,7	104,65	79,1	75,3867
у т. ч. рослинництва	13553,5	16271	12836,4	12958,5	100,95	95,6	79,6397
з неї зернових та бобових	4743,1	6846,3	3173,6	4257,4	134,15	89,8	62,1854
Питома вага у вартості валової продукції с.-г., %:
рослинництва	47,7461	54,64	59,83666	57,722375	96,467	121	105,642

На основі приведених даних щодо динаміки виробництва валової продукції рослинництва за 2013-2014 роки, можна зазначити, що у поточному році порівняно з планом вартість валової продукції рослинництва зросла на 4,65%, що відповідно становить 22449,7 тис.грн,а вартість продукції зернових та зернобобових збільшилася на 34,15%, що фактично до 4257,4тис.грн.

Динаміка виробництва продукції оцінюється на основі показника виробничої програми; вона визначає необхідний обсяг виробництва продукції, відповідний по номенклатурі, асортименту і якості вимогам плану продажів в натуральному і вартісному вираженні.

План продажів у натуральному вираженні дає можливість узгодити відпустку конкретних видів продукції з потребами ринку, виробничими потужностями підприємства, потребою в ресурсах, необхідних для виробництва.

Проте натуральні вимірники не завжди дозволяють точно визначити загальний обсяг і структуру виробництва, розрахувати витрати, дохід і прибуток від реалізації продукції, особливо в багатопрофільних організаціях.

З метою забезпечення порівнянності різних видів продукції розробляється план виробництва у вартісному вираженні. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва починається з вивчення динаміки випуску продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту.[14]

Таблиця 2.6 Виконання виробничої програми по рослинництву за 2014 рік

Культури	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц	Валовий збір з фактичної площі при плановій урожайності, ц	Відхилення валового збору від плану (+,-), ц	Ціна 1 ц, грн.	Відхилення валового збору від плану, тис. грн.	У тому числі за рахунок зміни
								площі посіву	урожайності
	план	факт.	план	факт.	план	факт.					ц	тис. грн.	ц	тис. грн.
1	2	3	4	5	6=2х4	7=3х5	8=3х4	9=7-6	10	11=9х10	12=8-6	13=12х10	14=7-8	15=14х10
Озима пшениця	330	597	45	41,3	14850	24638,19	26865	9788,2	210	2055520	12015	2523150	-2227	-467630
Жито	30	17	20	24,1	600	409,87	340	-190,13	380	-72249,4	-260	-98800	69,87	26550,6
Кукурудза на зерно	280	321	43	42,8	12040	13742,01	13803	1702	33,5	57017,34	1763	59060,5	-60,99	-2043,16
Ячмінь	52	46	40	40,3	2080	1851,96	1840	-228,04	33,5	-7639,34	-240	-8040	11,96	400,66
Овес	50	11	43	38,6	2150	424,93	473	-1725,1	185	-319138	-1677	-310245	-48,07	-8892,95
Соняшник	567	587	24	25,6	13608	15021,33	14088	1413,3	336,3	475288,7	480	161419,2	933,33	313869,5
Соя	650	772	20	13,7	13000	10591,84	15440	-2408,2	120	-288979	2440	292800	-4848	-581779
Разом по рослинництву	х	х	х	х	58328	66680,13	72849	х	х	1899820	х	2619345	х	-719525

Відповідно до отриманих результатів щодо виконання виробничої програми по рослинництву, можна зазначити, що по більшості культурах спостерігається невиконання плану фактичного валового збору .

Так по житі валовий збір недовиконано на 190,13ц, що фактично до 409,87ц, по ячменю на 228,04ц, що фактично до 1851,96ц, по вівсу 1725,1ц, фактично до 424,93ц та по сої на 2408,2ц.

На це вплинули негативні зміни площ посіву та урожайності с/г культур.

Так по житі спостерігається зменшення фактичної площі посіву порівняно з плановою на 13га, по ячменю на 6га, по вівсу на 39га. По сої спостерігається значне недовиконання плану по урожайності, так фактично вона становить 13,7ц/га, що менше порівняно з планом на 6,3ц/га.

Таблиця 2.7 Розрахунок впливу факторів на відхилення валового збору по групі зернових культур

Культури	Посівна площа, га	Структура посівних площ, %	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц	Відхилення від плану (+,-), ц
	план	факт.	план	факт.	план	факт.	план	факт.	з фактичної площі при плановій урожайності	всього	в тому числі за рахунок зміни
											розміру посівних площ	структури посівних площ	урожайності окремих культур
1	2	3	4	5	6	7	8=2х6	9=3х7	10=3х6	12=9-8	13=(3-2)х6	14=(11-6)х3	15=(7-11)х3
Озима пшениця	330,00	597,00	40,74	61,23	46,00	41,27	15180,00	24638,19	27462,00	9458,19	12282,00	1544,24	-4368,05
Кукурудза на зерно	280,00	321,00	34,57	32,92	56,00	42,81	15680,00	13742,01	17976,00	-1937,99	2296,00	-2379,68	-1854,31
Овес	50,00	11,00	6,17	1,13	42,00	38,63	2100,00	424,93	462,00	-1675,07	-1638,00	72,45	-109,52
Ячмінь	150,00	46,00	18,52	4,72	32,00	40,26	4800,00	1851,96	1472,00	-2948,04	-3328,00	762,99	-383,03
Разом	810,00	975,00	100,00	100,00	х	х	37760,00	40657,09	47372,00	2897,09	9612,00		-6714,91

Проаналізувавши таблицю щодо впливу факторів на відхилення валового збору по групі зернових культур, можна зробити висновок, що разом по зерновим культурам спостерігається перевиконання плану на 2897,09ц.

На це вплинули такі фактори, як: розмір посівних площ - збільшення валового збору на 9612ц та урожайності окремих культур на 6714,91ц.

Таблиця 2.8 Розрахунок впливу структури посівів на обсяг виробництва продукції рослинництва

Культури	Посівна площа, га	Структура посівів, %	Фактична площа при плановій структурі, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір з фактичної площі при структурі посіву
	план	факт.	план	факт.			фактичній	плановій
1	2	3	4	5	6	7	8=3х7	9=6х7
Озима пшениця	485,00	597,00	19,68	25,58	117,46	41,27	24638,19	4847,68
Соняшник	598,00	587,00	24,26	25,15	142,40	25,59	15021,33	3644,12
Кукурудза на зерно	342,00	321,00	13,87	13,75	44,54	42,81	13742,01	1906,60
Соя	760,00	772,00	30,83	33,08	238,02	13,72	10591,84	3265,64
Овес	140,00	11,00	5,68	0,47	0,62	38,63	424,93	24,13
Ячмінь	140,00	46,00	5,68	1,97	2,61	40,26	1851,96	105,18
Разом	2465,00	2334,00	100,00	100,00			66270,26	13793,35

Проаналізувавши таблицю щодо впливу структури посівів на обсяг виробництва продукції рослинництва, можна зробити висновок, що валовий збір з фактичної площі при фактичній структурі посіву порівняно з плановою структурою перевищує на 52476,91ц, що фактично становить 66270,26ц.

Під системою удобрення розуміють комплекс агротехнічних і організаційних заходів, пов'язаний із застосуванням добрив і спрямований на збільшення врожайності вирощуваних культур і підвищення родючості грунтів.

Розрізняють систему удобрення в господарстві, сівозміні або іншому будь-якому об'єкті (у захищеному грунті, багаторічних насадженнях, на луках і пасовищах) і систему удобрення окремих культур.

Система добрива в господарстві включає чотири основні ланки: 1) накопичення, придбання, зберігання і облік добрив; 2) раціональний розподіл добрив по об'єктах використання; 3) підготовку, транспортування і внесення добрив; 4) контроль за дією добрив та врахування їх агрономічної та економічної ефективності.

Система удобрення в сівозміні - це багаторічний план застосування добрив з урахуванням родючості грунту, біологічних особливостей рослин, складу та властивостей добрив. На відміну від системи удобрення для господарства дана система включає розподіл добрив між культурами, визначення доз, строків і способів внесення. Кількісною характеристикою системи удобрення в сівозміні є припадає на 1 га ріллі середня маса добрив, що вносяться за ротацію. Цей показник називається насиченістю сівозміни добривами.

Система добрива окремих сільськогосподарських культур включає в себе визначення потреби тієї або іншої культури в органічних і мінеральних добривах, визначення терміну та способу внесення, встановлення оплати добрива надбавкою урожаю.

Основні завдання системи удобрення. Завдяки правильній системі добрива можна вирішувати такі завдання:

1. систематично отримувати планову врожайність при добрій якості продукції всіх сільськогосподарських культур сівозміни і господарства в конкретних природно-економічних умовах;

2. визначати потребу в хімічної меліорації, органічних, мінеральних та інших видах добрив на перспективу (5 -10 років) для господарства, району, області, республіки або великого економічного району країни;

3. продуктивно і ефективно використовувати засоби механізації з підготовки і внесення добрив;

4. систематично поліпшувати ефективне родючість грунту;

5. для зменшення надходження добрив у водойми і повітря планувати менші дози добрив, визначати кращі строки їх внесення; в конкретних випадках великі норми добрив необхідно вносити в кілька прийомів;

6. поліпшити організацію і управління сільськогосподарським виробництвом.[15]

Таблиця 2.8 Виконання плану внесення добрив під соєю в 2014р.

Види добрив	Площа, на якій внесено добрива, га	В розрахунку на 1 га, ц	Всього, ц
1	2	3<...

Подобные документы

• Аналіз економічної ефективності виробництва молока

  Теоретичні основи економічної ефективності виробництва. Організаційно-економічна характеристика КСП ім. Карла Маркса, аналіз його стану розвитку виробництва продукції. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока).
  
  курсовая работа [969,8 K], добавлен 12.07.2010
  

• Планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві

  Теоретичні основи планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства "Шахта ім. Артема". Визначення економічної ефективності виробництва на підприємстві і планування щодо її підвищення.
  
  курсовая работа [44,5 K], добавлен 25.08.2010
  

• Всебічне дослідження сучасного стану виробництва плодів та ягід

  Економічна сутність ефективності виробництва плодів. Економічна ефективність діяльності підприємства ДПДГ "Мелітопольське", аналіз динаміки виробництва плодів. Шляхи удосконалення ринкового механізму та системи реалізації плодово-ягідної продукції.
  
  курсовая работа [241,1 K], добавлен 05.05.2014
  

• Аналіз ефективності виробництва соняшнику у ТОВ Агрофірма "Лиманський" Очаківського району

  Аналіз ефективності виробництва соняшнику. Аналіз розміру та спеціалізації, забезпеченості та ефективності використання ресурсів. Аналіз та основні напрямки збільшення обсягів виробництва соняшнику. Резерви зростання виручки від реалізації соняшнику.
  
  курсовая работа [75,7 K], добавлен 28.05.2014
  

• Рентабельність сільськогосподарського виробництва і шляхи її підвищення (на прикладі ТОВ "Сухоліське" с. Сухоліси Київської області)

  Поняття і економічна суть показника рентабельності сільського господарства. Оцінка ефективності використання ресурсів підприємства і аналіз рівня рентабельності виробництва ТОВ "Сухоліське". Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
  
  курсовая работа [230,6 K], добавлен 09.11.2013
  

• Показники ефективності (продуктивності) виробництва

  Основні напрямки підвищення ефективності виробництва. Розрахунок середньомісячної заробітної плати на підприємстві. Визначення трудових ресурсів і ефективності їх використання. Складання собівартості товарної продукції і визначення ії структури.
  
  курсовая работа [356,8 K], добавлен 15.11.2010
  

• Ефективність використання ресурсів підприємства

  Ефективність використання ресурсів підприємства. Господарська діяльність підприємства, використання окремих видів ресурсів. Показники підвищення ефективності підприємства. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства.
  
  курсовая работа [112,3 K], добавлен 16.11.2008
  

• Рентабельність сільськогосподарського виробництва і шляхи її підвищення

  Сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Стан рентабельності продукції. Шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Резерви підвищення прибутку та рівня рентабельності.
  
  курсовая работа [129,9 K], добавлен 22.11.2014
  

• Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

  Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у зерновому господарстві, методичні основи. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз динаміки виробництва, якості продукції. Шляхи покращення показників, що вивчаються.
  
  курсовая работа [62,6 K], добавлен 04.01.2014
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

  Аналіз виробничих і трудових ресурсів підприємства. Розробка калькуляції ціни одиниці продукції. Нарахування амортизації по основних засобах. Формування бюджету поточних затрат. Управління прибутком підприємства. Підвищення ефективності оборотних фондів.
  
  курсовая работа [752,8 K], добавлен 08.11.2014
  

• Аналіз господарської діяльності підприємства

  Характеристика галузевої структури хімічної промисловості. Ресурсне обґрунтування та оцінка виробничої програми. Аналіз виробництва в системі "витрати – обсяг виробництва – прибуток". Резерви поліпшення ефективності господарського стану підприємства.
  
  курсовая работа [169,5 K], добавлен 23.07.2011
  

• Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу рослинництва

  Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка розвитку галузі рослинництва. Оцінка майнового стану, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [73,3 K], добавлен 12.09.2014
  

• Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О.О. Скочинського

  Характеристика підприємства, умов виробництва. Аналіз техніко-економічних показників. Аналіз обсягу випуску і реалізації продукції. Аналіз основних фондів. Аналіз стану основних фондів. Аналіз ефективності використання основних фондів.
  
  курсовая работа [136,9 K], добавлен 10.11.2003
  

• Аналіз впливу іноземного інвестування на ефективність діяльності ВАТ "Шосткінський міськмолкомбінат"

  Сутність та класифікація іноземних інвестицій. Оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності комбінату. Підвищення ефективності роботи підприємства та вдосконалення технології виробництва за рахунок інвестиційних проектів.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.10.2011
  

• Проблеми розвитку сучасного сільськогосподарського виробництва

  Сучасний стан і економічна ефективність сільськогосподарського виробництва. Основні фонди, капітал земельні та трудові ресурси аграрних підприємств. Аналіз показників фінансового стану підприємства. Шляхи інтенсифікація сільськогосподарського виробництва.
  
  курсовая работа [123,8 K], добавлен 05.04.2013
  

• Удосконалення управління ефективністю виробництва в умовах ПП "Каравай" м. Житомир

  Сутність ефективності виробництва, її показники: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність. Аналіз управління ефективністю виробництва. Модель сучасного хлібопекарського підприємства як основа удосконалення управління ефективністю виробництва.
  
  дипломная работа [214,5 K], добавлен 22.03.2013
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

  Розрахунок показників ефективності використання виробничих і трудових ресурсів. Оцінка техніко-економічної інформації, виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, методика впровадження заходів і управління ними.
  
  курсовая работа [638,9 K], добавлен 18.11.2014
  

• Статистичний аналіз виробництва зерна в господарствах Барвінківського району Харківської області

  Економіко-статистичний аналіз виробництва зерна озимої пшениці. Опис сучасного стану і перспектив виробництва зерна озимої пшениці в Україні. Огляд динаміки урожайності зернових культур. Дослідження валового збору та факторів, що зумовлюють його зміну.
  
  курсовая работа [383,6 K], добавлен 20.10.2013
  

• Аналіз господарської діяльності ВАТ "Дубномолоко"

  Загальна характеристика та аналіз господарської діяльності ВАТ "Дубномолоко". Ресурси підприємства і їх використання. Організація і оплата праці. Функціонування підприємства як економічної системи. Заходи щодо підвищення ефективності виробництва.
  
  курсовая работа [39,5 K], добавлен 19.04.2012
  

• Продуктивність праці на підприємстві

  Оцінка ефективності використання трудових ресурсів ЗАТ "Техмашсервіс". Аналіз забезпеченості та структури кадрів на підприємстві. Факторний аналіз продуктивності праці та розрахунок економічної ефективності виробництва. Стан охорони праці на підприємстві.
  
  дипломная работа [382,4 K], добавлен 05.02.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам