Аналіз ресурсного потенціалу підприємства та основні шляхи підвищення ефективності його використання на ДП "Ємільчинське лісове господарство"

Для виявлення недоліків і переваг цих підходів необхідно розглянути їх більш широко.

Витратний підхід базується на постулаті, що потенційний власник не погодиться витратити на формування та реалізацію власних внутрішніх чи зовнішніх можливостей більше, ніж вартість очікуваного фінансово-майнового результату. Таким чином методи цієї групи передбачають ресурсну оцінку всіх складових комплексу підприємства, на підставі всіх витрат, необхідних для його відтворення на конкретну дату в робочому стані. Найбільш специфічним елементом витратних методів оцінки потенціалу є різновиди кошторисів, які складаються з метою визначення повних витрат на той чи інший компонент економічної системи підприємства. Визначивши на підставі кошторисів суму витрат на створення об'єкта оцінки оцінюють суму нагромадженого зносу різних видів, кожен з яких можна або усунути, або ні. Витратний підхід має шість методів оцінки: простий балансовий метод, суть якого полягає в тому, що вартість підприємства визнається рівною різниці між активами та пасивами підприємства; метод регулювання балансу - вартість підприємства визначається підсумовуванням реальної вартості усіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов'язань (боргів); метод ліквідаційної вартості - вартість підприємства дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу) або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства; метод вартості заміщення - вартість підприємства визначається підрахуванням вартості створення ідентичного цілісного майнового комплексу у поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог; метод чистих активів - вартість підприємства визначається вирахуванням зі скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів; метод нагромадження активів - вартість підприємства дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю усіх його пасивів (зобов'язань) у по елементному розрізі. На сучасному етапі, за нерозвиненості національних ринків та недоступності інформації про них, недостатнього рівня теоретичної підготовки аналітиків, нестабільності економічної системи країни в цілому, витратний підхід залишається найпоширенішим у вітчизняній практиці, оскільки він має наступні переваги: проводиться аналіз варіантів найефективнішого використання активів підприємства; проводиться техніко-економічний аналіз можливостей підприємства та різного роду поліпшення діяльності; проводиться оцінка об'єктів; оцінюється потенціал за умов нерозвинутих ринків капіталу та інших видів ринку. В ході проведення дослідження поряд з перевагами були виявлені також і недоліки вищеназваного підходу до яких можна віднести - використання інформації про діяльність підприємства минулого часу, яка потребує приведення її до одного часового періоду; не вираховування перспективи розвитку підприємства та ринкового середовища.

Порівняльний підхід базується на інформації про недавні ринкові угоди з аналогічними об'єктами та її використання як бази визначення вартості об'єкта оцінки. В основу методів даної групи покладено припущення про те, що суб'єкти ринкових відносин укладають угоди по аналогії зі зведеними традиціями чи колишнім досвідом. Але абсолютних аналогів окремих елементів ресурсного потенціалу не існує, тому використовують різні механізми коригування вартості аналога. За базу порівняння традиційно беруть такі фінансово-економічні показники як: сукупний капітал підприємств, сума його чистих активів, виторг від операційної діяльності, грошовий потік від функціонування об'єкта, чистий прибуток, середня сума виплачуваних дивідендів тощо. Об'єктивно необхідною умовою використання методів цієї групи є наявність розвинутого ринку об'єкта оцінки та існування на ньому об'єктів аналогів. Порівняльний підхід має три методи оцінки потенціалу, а саме:

ь метод мультиплікаторів, суть якого полягає у тому, що вартість підприємства оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об'єктів, представлених на ринку;

ь метод галузевих співвідношень - вартість підприємства визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери господарювання;

ь метод аналогових продажів чи ринку капіталу - вартість підприємства встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компаній чи аналогічних цілісних майнових комплексів.

До переваг порівняльного підходу оцінки ресурсного потенціалу відносять наступне - уникаються розбіжності між розрахунковою величиною вартості та її ринковим еквівалентом; підвищується точність аналітичних розрахунків; враховуються як внутрішні так і зовнішні чинники впливу на діяльність підприємства. До недоліків - потребує існування розвинутого, цивілізованого та прозорого ринку об'єктів оцінки ; іноді неможливо провести оцінку у зв'язку з відсутністю аналогів для порівняння; не враховуються перспективи розвитку підприємства у майбутньому; для оцінки даним методом необхідно зібрати та опрацювати великий масив інформації і про об'єкт оцінки і його аналогів; складність розрахункових процедур.

Результатний підхід базується на залежності вартості об'єкта оцінки від можливостей його ефективного використання, тобто можливих результатів. Це твердження випливає з тієї думки, що потенційний власник не заплатить за об'єкт більше, ніж він очікує отримати від його господарського використання. Таким чином, оцінка ресурсного потенціалу згідно з результатною концепцією виходить з позицій корисності певних можливостей об'єкта. Результатний підхід має наступні методи оцінки ресурсного потенціалу:

ь метод прямої капіталізації доходів - вартість підприємства дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання, що можуть бути капіталізовані учасниками (власниками);

ь метод дисконтування грошового потоку - вартість підприємства дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів;

ь метод економічного прибутку - вартість підприємства визначається множенням суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та використання;

ь метод додаткових доходів - вартість підприємства визначається урегулюванням балансу підприємства та оцінюванням можливостей отримання доходів від його використання.

До переваг вищеназваного методу відносять наступні чинники: враховується перспектива розвитку діяльності підприємства; мається можливість урахування специфіки ринкових умов для певного об'єкта. До недоліків - в аналітичних розрахунках використовується не фактична господарська інформація, а прогнозована; аналітичні процедури носять суб'єктивний характер; через тривалість періоду оцінки і нестабільність реальних процесів припливу та відпливу капіталу неможливо отримати абсолютно точні результати [8, c.102].

Основною метою підприємств є забезпечення високого рівня прибутковості, підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг, що надаються. Для досягнення поставленої мети необхідно щоб підприємство володіло високим рівнем ресурсного потенціалу, оцінка якого повинна носити комплексний характер, оскільки ресурсний потенціал створюється завдяки поєнанню декількох чинників (ресурси, резерви, результати діяльності, підприємницькі здібності)[43,c.120].

Спосіб оцінки суттєво впливає на результати ефективності використання ресурсного потенціалу. Результати аналізу наукової літератури дозволяють виділити три групи способів його оцінки: в натуральному, відносному та вартісному вираженні. В результаті дослідження наукових джерел визначено, що в основі цих способів лежать три методологічні напрямки оцінки ресурсного потенціалу

підприємства: статистичні моделі; стандартизовані величини; грошова оцінка земельних, трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Вчені-економісти підтримують застосування методу грошової оцінки ресурсного потенціалу підприємства, в основу якого покладено принцип взаємозамінності ресурсів. За допомогою знайдених аналогів визначають суму всіх ресурсів в грошовому вираженні. Співставність показників потенціалу у грошовій оцінці у часі та просторі дозволяє виявити динаміку та структуру ресурсного потенціалу підприємства, розбіжності та тенденції його диференціації за цим показником, а також за ефективністю використання ресурсного потенціалу. Сума вартостей елементів буде характеризувати величину всього ресурсного потенціалу підприємства.

Б.Пасхавер пропонує оцінювати трудовий потенціал як складову ресурсного потенціалу за наступною методикою:

Втр=Фзп/Еа (1.6),

де Фзп -річний фонд оплати праці робітників підприємства, тис. грн.;

Еа-нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень.

Важливою складовою ресурсного потенціалу підприємства є матеріально-технічні ресурси. Вартісна оцінка основних виробничих засобів проводиться у розмірі середньорічної їх вартості в цінахпоточного року; оборотних - у розмірі фактичних затрат матеріальних ресурсів. [53,c.39]

Для оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу рядом економістів застосовуєтьсяузагальнюючий комплексний показник, що характеризує рівень використання ресурсного потенціалу:

Рв=ВП/РП (1.7),

де Рв -ресурсовіддача, грн.; ВП -вартість валової продукції, грн.;РП - ресурсний потенціал підприємства, грн.

Уявлення про величну ресурсного потенціалу підприємства та окремих його елементів дозволяє управляти характеристиками потенціалу, в результаті чого з'являється можливість цілеспрямованої дії на віддачу ресурсів.

Перспективною є можливість використання цього показника в стимулюванні праці керівників та спеціалістів підрозділів підприємства, для побудови системи умовних оцінок діяльності підприємства та галузі.

Величина ресурсного потенціалу, його структура можуть мати широке застосування в плануванні, прогнозуванні та стимулюванні виробництва.

Проаналізувавши методичні підходи до оцінки ресурсного потенціалу підприємств, можна зробити висновок, що всі вони мають низку недоліків, серед яких відсутність адаптованих до сучасних умов показників, неможливість забезпечити порівняння результатів розрахунків окремих показників, практично відсутність оціночної шкали для інтерпретації отриманих результатів, усе це свідчить про те, що питання розробки сучасного методичного забезпечення для оцінки ресурсного потенціалу підприємства залишається відкритим.

1.4 Зарубіжний та вітчизняний досвід оптимізації структури ресурсного потенціалу підприємства

В сучасних ринкових умовах зростає роль своєчасно прийнятих управлінських рішень щодо визначення обсягів виробництва, обрання цільових ринків реалізації продукції, що вимагає ефективності використання всіх видів ресурсів підприємства, їх оптимальну структуру від яких залежать фінансовий стан та фінансові результати підприємства. Отже, роль аналізу ресурсного потенціалу підприємства зростає. Проте більшість теоретичних концепцій розвитку ресурсного потенціалу, його структури та властивостей, що лежать в основі його аналізу, є недостатньо обґрунтованими або суперечливими.

Для сучасної промисловості України актуальними є створення умов для розвитку економічно ефективних виробництв і підвищення конкурентоспроможності продукції, активізації інвестування в реальний сектор економіки та подолання тенденції росту зносу активної частини основних фондів за допомогою нарощування нагромаджень і амортизаційних коштів, поліпшення галузевої і технологічної структури капіталовкладень.

Під час формування ринкової економічної системи набувають актуальності проблеми планування та оптимізації можливостей підприємств. Досвід зарубіжних країн свідчить про необхідність створення гнучких виробничо-організаційних систем, що дозволяють миттєво реагувати на зміни в навколишньому середовищі. З огляду на це слід приділити увагу переосмисленню концептуальних підходів до створення та розвитку вітчизняних підприємств, а передусім до процесів цілеспрямованого формування їхніх потенціалів [31,c.14].

Кризовий стан національної економіки та окремих підприємств, що супроводжується недовикористанням виробничих потужностей, нагромадженням понаднормативних запасів матеріалів і готової продукції, скороченням чисельності працівників, зниженням їхнього кваліфікаційного рівня і продуктивності праці та інші негативні явища, як результат призводять до втрати потенціалу. Розмір і структура потенціалу сучасних виробничо-комерційних організацій формуються за рахунок нагромаджених за радянських часів основних фондів, земельних ділянок, технологій і т. д. Хаотичність процесів розвитку і не контрольованість кризових тенденцій на макрорівні призвели до руйнування структури потенціалу, що виявилося в порушенні пропорцій між основними елементами соціально-економічних систем сучасних підприємств [14,c.73].

У сучасній вітчизняній практиці для пошуку оптимального варіанту структури ресурсного потенціалу підприємства широко використовуються методи лінійного програмування, що дозволяють визначати базові параметри його розвитку, виходячи з прибутковості окремих галузевих спеціалізацій та сукупності модельованих технічних і організаційно-економічних вимог. Запропонований методичний підхід базується на використанні методів багатокритерійної оптимізації з використанням елементів нелінійного програмування. Він дозволяє визначати оптимальні параметри стратегічного розвитку підприємств через комплексну оцінку прибутковості, рентабельності і стійкості окремих факторів виробництва. Розроблена методика знаходження оптимальних параметрів стійкого функціонування підприємств була апробована ПП Торговельна группа «ТФК», що спеціалізується на виробництві машин і устаткування для молочної промисловості, для виробництва макаронних і кондитерських виробів, фасувальних апаратів і виробничих транспортерних систем. Перспективні параметри виробництва визначалися при чотирьох різних критеріях оптимальності: максимізації суми прибутку; максимізації рівня рентабельності; максимізації комплексної оцінки стійкості структури виробництва; максимізації комплексної оцінки стійкості цін продукції, що реалізовується. Отримані на даному етапі результати вирішення економіко-математичної моделі дозволили визначити основні структурні зміни, реалізація яких забезпечує досягнення максимальних рівнів обраних критеріїв. Вказана оптимізація дає декілька оптимальних рішень, серед яких, залежно від конкретних умов, обирають таку, яка більше інших відповідає всім поставленим вимогам.

Як випливає із досвіду розвинутих держав, ефективне використання ресурсів досягається тільки за допомогою повної і збалансованої структурної перебудови галузей економіки, а в межах підприємств - на основі чіткої і регламентованої взаємодії всіх підрозділів. Відомий американський дослідник проблем організації виробництва М.П. Поллет навів наступне визначення координації: "Першим випробуванням здібностей адміністрації промислової фірми повинна бути відповідь на питання, чи є дане підприємство зі всіма його скоординованими підрозділами, які працюють в тісному контексті і в умовах координації єдиною виробничою одиницею, яка є не скупченням окремих частин, а функціональним цілим або інтегрованою єдністю"[21,c.24].

У закордонній практиці, наприклад, при формуванні кадрового потенціалу підприємств має місце співпраця підприємств та навчальних закладів, кооперація яких призвела (у великих компаніях) до створення корпоративних університетів, що виконують підготовку кадрів для підрозділів і філіалів організації на базі якої вони створені. Другою групою джерел виступають державна служба зайнятості та приватні кадрові агентства.

Важливим фактором впливу на формування і використання виробничо-ресурсного потенціалу є темпи інноваційно-інвестиційних процесів, їх зростання призводить до зростання темпів розвитку підприємства. Також на сучасному періоді значно зростає ціна управлінського рішення, зважаючи на вагомі економічні наслідки прийняття рішень та зростаючі можливості їх реалізації.

Заслуговує на увагу підхід до формування управлінських рішень, який запропонований Е. Денінгом. Цей підхід використовують у США, Японії та інших країнах і відомий під назвою "Трансформація та неперервне вдосконалення бізнес-процесів (СРІ)".

Виділимо деякі аспекти цього підходу:

* на відміну від інших теорій, в яких мета - збільшення прибутку будь-якою ціною, тут мета полягає у постійному підвищенні якості продукції і послуг;

* критерій якості надходить від користувача і відповідно з ним трансформується і динамічно удосконалюється організація робіт;

* досліджується та вдосконалюється система виробництва в цілому, а не окремих його ділянок;

* ліквідуються межі різних структурних підрозділів, стимулюється спільна робота і спільна відповідальність [18,c.257].

Викладене вище свідчить про істотне розширення діапазону можливих рішень, а значить і границь їх ефективності. Це визначає також необхідність пошуку оптимального рішення, яке забезпечило б максимальний результат при фіксованих витратах ресурсів виробництва, що призводить до наступних наслідків, а саме: поліпшення використання ресурсів виробництва та забезпечення росту виробничо-ресурсного потенціалу.

Отже, розглядаючи досвід оптимізації ресурсного потенціалу вітчизняних та зарубіжних підприємств можна зробити висновок про те, що вітчизняні підприємства перебувають на стадії встановлення необхідних методів, що застосовуються для оптимізації ресурсного потенціалу і потребують перейняття досвіду передових компаній зарубіжжя, які характеризуються більш досконалими підходами до вирішення вказаного питання.

Висновки до розділу 1

Ресурсний потенціал підприємства - це складна економічна категорія яка включає оцінку використання таких основних видів ресурсів як: трудові, природні, матеріальні, фінансові та інформаційні. Він є об'єктивною умовою здійснення виробництва і відображає витратну сторону виробничого процесу.

Ресурсний потенціал характеризується кількістю, якістю та структурою ресурсів, незбалансованість кількісних і якісних характеристик яких викликає зниження виробничого та економічного потенціалу всього народного господарства.

У результаті проведеного вивчення і систематизації різних наукових поглядів, можна прийти до висновку, що під ресурсним потенціалом підприємства варто розуміти сукупність наявних видів ресурсів, сполучених між собою, використання яких дозволяє досягти економічного ефекту.

Ресурсний потенціал підприємства являє собою сукупність таких основних складових як матеріальний, нематеріальний, кадровий, інноваційний, фінансовий та управлінський потенціали.

Матеріальний потенціал включає в себе всі ресурси підприємства які мають натурально-речову форму і використовуються підприємством у процесі його виробничо-господарської діяльності. До складу матеріальних ресурсів входять основні фонди підприємства та частина його оборотних фондів.

Нематеріальний потенціал - сукупність можливостей підприємства використовувати права на нові чи наявні продукти інтелектуальної праці в господарському процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на засаді задоволення суспільних потреб.

Кадровий потенціал підприємства - поняття, виникнення якого пов'язане з посиленням ролі людського чинника в діяльності підприємства. В загальному вигляді «кадровий потенціал» представляє собою використання людського чинника підприємства у вигляді безперервного, динамічного процесу, що характеризує приховані і явні можливості його персоналу.

Основу інноваційного потенціалу підприємства складають кадрові та матеріально-технічні складові, а також наявність науково-технічної й інтелектуальної власності.

Фінансовий потенціал являє собою обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат, а також можливість, здатність та необхідність їх як простого, так і розширеного відтворення з метою забезпечення стійкого, динамічного та збалансованого розвитку підприємства.

Управлінський потенціал - це навички та здібності керівників усіх рівнів управління з формування, організації, створення належних умов для функціонування та розвитку соціально-економічної системи підприємства.

Серед основних підходів щодо оцінки ресурсного потенціалу підприємства виділяють такі: витратний - визначає вартість об'єкта за сумою витрат на його створення та використання; порівняльний - визначає вартість на базі зіставлення з аналогами, що вже були об'єктами ринкових угод; результатний - оцінює вартість об'єкта на засаді величини чистого потоку позитивних результатів від його використання.

Проаналізувавши досвід оптимізації ресурсного потенціалу вітчизняних та зарубіжних підприємств слід відмітити необхідність перейняття досвіду передових компаній зарубіжжя вітчизняними підприємствами з подальшим вдосконаленням та адаптацією зарубіжних методів до умов функціонування вітчизняної економіки, причому дане питання є ще не достатньо розробленим і потребує нових досліджень як на макро- так і на мікрорівні.

Розділ 2. Характеристика, аналіз та оцінка ресурсного потенціалу ДП «Ємільчинське лісове господарство»

2.1 Організаційно-правова характеристика підприємства як суб'єкта господарювання

Державне підприємство «Ємільчинське лісове господарство» (ДП «Ємільчинське ЛГ»), колишній Ємільчинський лісгосп, контора якого нині знаходиться за адресою: Житомирська обл., смт. Ємільчине, вул. Кірова,1, було створене у 1924 році. До його складу увійшли Гноївська, Жужельська, Гартівська, Глумчанська, Ємільчинська і Чмелівська дачі. У 1960 році згідно Постанови РМ УССР від 30 листопада 1959 року за №1834 Ємільчинське лісове господарство було реорганізоване в лісгоспзаг. В теперішній час входить до Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства і розташоване в північно-західній частині Житомирської області на території Ємільчинського та Новоград-Волинського адміністративних районів.

Загальна площа лісів держлісфонду Ємільчинського державного лісового господарства складає 50609 га, в тому числі покрита лісом - 46552 га тобто 92% від загальної площі.

За характером рельєфу територія держлісгоспу являє собою рівнину з незначними підвищеннями і котловидними впадинами. Лісові масиви віднесені до рівнинних лісів. Болота займають 2218 га.

В адміністративно-господарському відношенні територія держлісгоспу поділена на 7 лісництв Кочичинське, Жужельське, Гартівське, Глумчанське, Ємільчинське, Королівське та Барашівське, два нижні склади: нижній склад станції Жужель, нижній склад станції Яблунець та транспортний цех. (див. додаток А)

Річний обсяг лісовідновлювальних робіт - 330 га.

Річна розрахункова лісосіка становить 102,4 тис. м в тому числі від рубок головного користування 70,4 тис. м та від рубок догляду за лісом - 32 тис. м.

Підприємство займається лісництвом та лісозаготівлею, веденням мисливського господарства, а також займається виробничою, соціальною, інноваційною, зовнішньоекономічною, торгівельною у сфері роздрібної та оптової торгівлі та сільськогосподарською діяльністю.

Підприємство в основному є виробником сировини та продуктів первинної переробки. Серед основних видів продукції, що виготовляються Ємільчинським державним лісовим господарством є: лісоматеріали круглі для виробітку пиломатеріалів і заготовок, для ліній зв'язку і електропередач, для будівництва, фансировина для лущіння і стругання, дров'яна сировина для технологічних потреб, дрова для опалення, пиломатеріали, заготовки для паркету, заготовки пиляні дубові, штахет, ламель паркетна дубова, столярні вироби.

Крім того лісове господарство займається підсобним господарством: відгодівлею ВРХ, свиней, вирощуванням овець та бджільництвом.

Склад та структура персоналу ДП «Ємільчинське ЛГ» згідно звітів з праці (Додатки Б,В,Г ) та звітів по кадрах представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Склад та структура персоналу ДП «Ємільчинське лісове господарство»

Показники	Роки	Відхилення 2013 р. до 2011 р.
	2011	2012	2013
	осіб	питома вага, %	осіб	питома вага, %	осіб	питома вага, %	%	пунктів структури
Середньооблікова чисельність персоналу	603	100	564	100	493	100	81,76	-
в т.ч.:
- управлінський персонал	191	31,67	188	33,33	148	30,02	77,49	-1,65
- виробничий персонал	412	68,33	376	66,67	345	69,98	83,74	1,65

Аналізуючи дані таблиці 2.1. бачимо скорочення середньооблікової чисельності працівників за досліджувані роки на 18,24 %, при цьому чисельність управлінського персоналу скоротилася на 22,51%, а виробничого - на 16,26%, при цьому чисельність виробничого персоналу в загальній структурі зросла на 1,65%, а управлінського - скоротилася на відповідний відсоток, що є позитивним, оскільки це мало призвести до зменшення адміністративних витрат.

Значна увага на підприємстві приділяється охороні праці та виробничому навчанню. Працівники лісового господарства забезпечуються спецодягом та засобами гігієни. Однак, у 2013 році відбулося скорочення витрат на вказані потреби з метою економії, що пов'язана з кризовим станом у нашій державі.

Серед партнерів та постачальників ДП «Ємільчинстке лісове господарство» слід відмітити ТОВ «Торговий дім «Альфа-сервіс» (м. Київ) - здійснює поставку нафтопродуктів; ТОВ «Тир» (м. Київ) - здійснює доставку вантажів у міжнародному, регіональних та міських напрямах; ТОВ «КБ-Екологія» (м. Запоріжжя) - надає путівки для відпочинку працівників; Коростенський завод «Янтар» - постачає лакофарбову продукцію та побутову хімію для потреб підприємства та величезна кількість інших.

Таблиця 2.2. Характеристика основних постачальників ДП «Ємільчинське лісове господаство»

Постачальники	Роки	Відхилення
	2012	2013	+/-	%	п.с.
	обсяг господарських відносин, тис. грн.	%	обсяг господарських відносин, тис. грн.	%
ТОВ «Торговий дім «Альфа-сервіс»»	389,2	33,32	392,1	32,75	2,9	100,7	-0,6
ТОВ «Тир»	172,9	14,8	191,3	15,98	18,4	110,6	1,2
ТОВ «КБ-Екологія»	161,6	13,83	146,5	12,24	-15,1	90,7	-1,6
Коростенський завод «Янтар»	292,3	25,02	305,9	25,55	13,6	104,7	0,5
Аудиторська фірма «Паритет»	152,1	13,02	161,4	13,48	9,3	106,1	0,5
Разом:	1168,1	100	1197,2	100	29,1	102,5	0

Згідно з таблицею 2.2 бачимо зростання обсягів постачання всіх матеріалів та використання послуг у 2013 порівняно з 2012 роком, проте скоротився обсяг послуг спрямованих на оздоровлення працівників, що надавалися ТОВ КБ «Екологія».

Система збуту продукції Державного підприємства «Ємільчинське лісове господарство» побудована на основі договорів. Загалом підприємством у 2013 році було укладено близько 118 договорів з покупцями і замовниками. Зокрема укладено договори поставок з ДП «Олевське лісове господарство» - поставляється техсировина дубова; ТОВ «Компанія Кіаніт»(Запоріжжя), ПП «Інструментал»(м. Керч) - поставляється пиловник сосновий; ОАО «Хіммаш»(м. Коростень) - здійснюються поставки пиловника різнолистового; ТОВ « Київський м'ясопереробний завод» - поставляються дрова та ін. Серед найбільших іноземних покупців виділяються фірми «Atlas»(Туреччина) - поставляються пиловник хвойний та пиломатеріали; «Select-Wood»(Америка) - ламель паркетна та індустріальна, заготовки пилені; «Forestale veneta» (Італія) - заготовки для європіддонів; FK INVEST KOSISE (Словакія) - дрова паливні.

Обсяги господарських відносин з основними покупцями представлені у таблиці 2.3.

У 2013 році бачимо зростання обсягів продажів усім основним покупцям. Частка ТОВ «Компанія Кіаніт» у структурі продажів підприємства скоротилася на 0,04%, ТОВ «Київський м'ясопереробний завод» - на 0,01%, «Select-Wood» - на 1,2%, FK INVEST KOSISE - на 0,3%. Частка інших покупців у структурі продажів зросла, що загалом призвело до зростання обсягів продажів основним покупцям на 6,8%.

ДП «Ємільчинське лісове господарство» має лінійно-функціональну структуру управління (Дод. Д). Органом управління підприємства є його директор. Наймання директора здійснюється Органом управління майном шляхом укладання з ним контракту в установленому законом порядку. Підприємство за погодженням з Управлінням визначає структуру управління і штати. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном. Орган управління майном не має права втручатися в оперативну і господарську діяльність підприємства. (див. додаток Е)

Таблиця 2.3. Характеристика основних покупців ДП «Ємільчинське лісове господаство»

Покупці	Роки	Відхилення
	2012	2013	+/-	%	пунктів в структурі
	обсяг госпо-дарсь-ких відно-син, тис. грн.	%	обсяг господарських відносин, тис. грн.	%
ДП «Олевське лісове господарство»	256	0,49	291	0,52	35	113,7	0,03
ТОВ «Компанія Кіаніт»	395	0,75	401	0,71	6	101,5	-0,04
ПП «Інструментал»	205	0,39	230	0,41	25	112,2	0,02
ОАО «Хіммаш»	306	0,58	480	0,85	174	156,9	0,3
ТОВ «Київський м'ясопереробний завод»	205	0,38	213	0,36	8	103,9	-0,01
«Atlas»	1205	2,28	1950	3,46	745	161,8	1,2
«Select-Wood»	20301	38,44	20990	37,21	689	103,4	-1,2
«Forestale veneta»	16452	31,15	17630	31,25	1178	107,2	0,1
FK INVEST KOSISE	13490	25,54	14230	25,22	740	105,5	-0,3
Всього:	52815	100	56415	100	3600	106,8	0

Директор особисто контролює роботу відділу кадрів, йому підзвітні головний лісничий та головний інженер, які є, відповідно, першим та другим заступником директора. Заступники директора, начальники відділів, головні спеціалісти, спеціалісти і лісова охорона, керівники структурних підрозділів, які відають питаннями використання, відтворення, охорони і захисту лісів, ведення мисливського господарства є одночасно за посадою старшими інспекторами по контролю у галузі ведення лісового та мисливського господарства. Заступники директора, головні спеціалісти призначаються та звільняються з посади директором за погодженням з Управлінням , інші працівники апарату управління і структурних підрозділів підприємства, а також старші майстри та майстри призначаються та звільняються директором.

Кожен відділ підприємства перебуває у взаємозв'язку з іншими відділами завдяки обміну інформацією між ними, так, для прикладу, бухгалтерія збирає, систематизує та здійснює обробку первинних документів, які складаються в інших відділах в процесі їхнього функціонування. Після систематизації первинних документів і складання звітів, результати роботи кожного з відділів надаються головному економісту, головному бухгалтеру, головному механіку та заміснику директора по охороні та захисту лісу. Кожен з них аналізує отриману інформацію, виявляє причини відхилень, погоджує їх з іншими керівниками та складає звіт який подається відповідно головному лісничому чи головному інженеру або особисто директору. Головний інженер та головний лісничий звітують директору підприємства про результати роботи в межах своїх обов'язків.

В організаційній структурі підприємства діють паралельні функціональні повноваження. Функціональні повноваження директора мають ознаки узаконених та обов'язкових з'ясувань.

Серед основних недоліків даної структури управління є складність взаємодії керівників різних рівнів, відсутність можливості швидко реагувати на зміни умов зовнішнього середовища, необхідність частих узгоджень проектів рішень на вищому рівні керівництва, а отже, й збільшення часу на їх прийняття, не забезпечується гнучкість взаємовідносин між підрозділами, відповідальність за загальний результат лежить тільки на вищому рівні керівництва, обмежені масштаби підприємництва та інновацій.

Однак, дана організаційна структура на даний момент є оптимальною для підприємства у зв'язку з належністю підприємства до державної власності і необхідністю ретельного контролю за процесами, що на ньому відбуваються для попередження виникнення найбільш несприятливих подій і забезпечення його фунціонування, оскільки галузь діяльності лісового господарства - лісництво та лісозаготівлі є дуже важливою як для збереження та оздоровлення лісів, так і для економіки держави вцілому.

2.2 Діагностика фінансово-економічної діяльності підприємства

Фінансово-економічний аналіз зорієнтований на оцінювання фінансового стану, фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Він дає змогу виявити напрямки й обмеження фінансового розвитку та реструктуризації фінансової політики.

Основні економічні показники господарської діяльності підприємства за останні 3 роки розглянемо у наступній таблиці.

Таблиця 2.4. Основні економічні показники господарської діяльності Державного підприємства «Ємільчинське лісове господарство» 2011-2013 рр.

Показники	Роки	Відхилення 2013 р. до 2011 р.
	2011	2012	2013	+, -	%
1	2	3	4	6	7
1. Чистий доход (виручка), тис. грн.	63907	64092	68249	4342	6,79
2. Валовий прибуток, тис. грн.	14863	13999	15426	563	3,79
3. Чистий прибуток, тис. грн.	347	423	869	522	150,43
4. Середньооблікова чисельність працівників, чол.	603	518	473	-130	-21,56
5.Фонд оплати праці,тис.грн.	19824,7	17678,1	18393,2	-1431,5	-7,22
6. Середньорічна вартість активів, тис. грн.:	16111	17708,5	17879	1768	10,97
в т. ч..
необоротних	11591,5	13311,5	12798	1206,5	10,41
оборотних	4519,5	4397	5544	1024,5	22,67
7. Фондовіддача	1,41	1,15	1,26	-0,15637	-11,08
8.Фондомісткість	0,71	0,87	0,80	0,08824	12,46
9. Фондоозброєність, тис.грн./особу	17,46	23,54	25,98	8,519716	48,80
10. Коефіцієнт оборотності оборотних активів	14,1403	14,576302	13,9583	-0,182	-1,29
11. Продуктивність праці, тис. грн./чол.	105,98	123,73	144,29	38,30788	36,15
12. Середньомісячна зарплата 1 працівника, грн	2739,73	2843,97	3240,52	500,7896	18,28
13. Рентабельність господарської діяльності, %	1,89	1,66	1,94	0,05	-
14. Рентабельність активів,%	0,02	0,02	0,05	0,03	-
15. Рентабельність власного капіталу,%	1,421	1,14	1,24	-0,18	-

Згідно з таблицею у 2013 році порівняно з 2011 у 1,5 рази зріс чистий прибуток, на 36,15% зросла продуктивність праці, рентабельність господарської діяльності зросла на 2,74%, а рентабельність активів зросла у 1,25 разів, водночас зменшилася рентабельність власного капіталу на 12,87%, коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився на 1,29%, а фондовіддача зменшилась на 11,8%. Однак негативні тенденції на підприємстві вдалося компенсувати скороченням чисельності працівників на 21,56% і відповідно фонду оплати праці на 7,22%, що й призвело до позитивного фінансового результату.

Проаналізуємо динаміку і структуру активів та пасивів підприємства і охарактеризуємо зміни які відбулися за 2011-2013 рр. за Ф1. «Баланс» (див. додатки Є,Ж) у таблицях 2.5 і 2.6.

Таблиця 2.5. Динаміка та структура активів ДП «Ємільчинське лісове господарство» за 2011-2013 рр.

Найменування статей	2011	2012	2013	Відхилення 2013 до 2011
	абсолютні величи-ни	відносні величини,%	абсолютні величи-ни	відносні величини,%	абсолютні величини	відносні величини,%	в абсолютних величи-нах	у струк-турі,%	темпи зростання, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи первісна вартість	0	0	0	0	30	0,16	30	0,16
Незавершені капітальні інвестиції	964	5,36	1015	5,83	103	0,56	-861	-4,79	-89,32
Основні засоби:
Справедли-ва (залишкова) вартість	12351	68,61	12039	69,13	12538	68,36	187	-0,26	1,51
Первісна вартість	26073	144,84	27800	159,62	31669	172,66	5596	27,82	21,46
Знос	13722	76,23	15761	90,5	19131	104,3	5409	28,07	39,42
Відстрочені податкові активи	127	0,71	127	0,73	127	0,69	0	-0,01	0
Усього за розділом І	13442	74,67	13181	75,7	12798	69,77	-644	-4,9	-4,79
ІІ. Оборотні активи
Запаси:		0	1410	8,1	2014	10,98	2014	11	-
виробничі запаси	769	4,27	712	4,09	779	4,25	10	-0,02	1,3
поточні біологічні активи	55	0,31	39	0,22	45	0,25	-10	-0,06	-18,18
Незавершене виробництво	449	2,49	378	2,17	632	3,45	183	0,95	40,76
готова продукція	293	1,63	319	1,83	602	3,28	309	1,65	105,46
Товари	1	0,01	1	0,01	1	0,01	0	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:	2062	11,45	2006	11,5	2127	11,6	65	0,14	3,15
Дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами		0		0	552	3,01	552	3,01	-
Дебіторська заборгованість з податку на прибуток		0		0	50	0,27	50	0,27	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	3	0,02	4	0,02	696	3,79	693	3,78	23100
Інша поточна дебіторська заборгованість	29	0,16	78	0,45	77	0,42	48	0,26	165,52
Грошові кошти в національній валюті	104	0,58	4	0,02	33	0,18	-71	-0,4	-68,27
Інші оборотні активи	794	4,41	694	3,98		0	-794	-4,41	-100
Усього за розділом ІІ	4559	25,33	4235	24,32	5544	30,23	985	4,9	21,61
Баланс	18001	100	17416	100	18342	100	341	0	1,89

Як бачимо, у 2013 році на підприємстві з'явилися нематеріальні активи, обсяг незавершених капітальних інвестицій зменшився на 10,78% порівняно з 2011 роком, зросла також залишкова вартість основних засобів (на 1,51), що позитивно характеризує розвиток підприємства. В цілому ж відбулося зменшення необоротних активів на 644 тис.грн. за 3 роки (?4,8%). Аналізуючи оборотні активи, бачимо зростання виробничих запасів - на 1,3%, зменшення поточних біологічних активів - на 18,8%, зростання незавершеного виробництва на 183 тис.грн. або на 40,76% та залишків готової продукції на складах на 309 тис.грн. (105,46%), дані аспекти є негативними. Найбільш несприятлива ситуація на підприємстві з дебіторською заборгованістю, так, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла у звітному році порівняно з базовим на 65 тис. грн. (3,15%), а дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - у 31 раз, інша поточна дебіторська заборгованість зросла 48 тис.грн. тобто майже у 2 рази, крім того у 2013 році з'являються дебіторська заборгованість за виданими авансами і з податку на прибуток, обсяг грошових коштів зменшився майже на 69%. Отже негативні тенденції розвитку підприємства за три роки його діяльності лише посилились.

Проаналізуємо статті пасиву балансу в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Динаміка та структура зобов'язань ДП «Ємільчинське лісове господарство»

Найменування статей	2011	2012	2013	Зміни 2013 р. до 2011 р.
	абсолютні величи-ни	відносні величини,%	абсолютні величи-ни	відносні величини,%	абсолютні величини	відносні величини,%	в абсолютних величи-нах	у струк-турі,%	темпи зростання, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Статутний капітал	6866	38	6866	39,4	6866	37,4	0	-0,7	0
Інший додатковий капітал	3760	21	3582	20,6	4967	27,1	1207	6,19	32,1
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1539	8,6	1899	10,9	739	4,03	-800	-4,5	-52
Усього за розділом І	12165	68	12347	70,9	12572	68,5	407	0,96	3,35
Короткострокові кредити банків	472	2,6	484	2,78	495	2,7	23	0,08	4,87
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	699	3,9	716	4,11	1058	5,77	359	1,89	51,4
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	332	1,8	275	1,58	548	2,99	216	1,14	65,1
збюджетом	985	5,5	1065	6,12	724	3,95	-261	-1,5	-26,5
Зістрахування	663	3,7	472	2,71	562	3,06	-101	-0,6	-15,2
З оплати праці	1277	7,1	748	4,29	1196	6,52	-81	-0,6	-6,34
Усього за розділом ІV	4428	24,6	5069	29,11	5770	31,46	1342	6,86	30,31
V. Доходи майбутніх періодів	1408	7,82	1309	7,52	1187	6,47	-221	-1,35	-15,7
Баланс	18001	100	17416	100	18342	100	341	0	1,89

У структурі власного капіталу відбулося зростання у досліджуваному періоді вартості іншого додаткового капіталу на 32,1% та зменшення нерозподіленого прибутку на 51,98%, що є позитивною тенденцією. Розглядаючи динаміку поточних зобов'язань за 2011-2013 роки бачимо негативне зростання кредиторської заборгованості підприємства за товари, роботи, послуги на 51,36%, водночас як наслідок зростання дебіторської заборгованості, відображеної в активі балансу зріс обсяг короткострокових кредитів на 4,87%. Позитивно скоротилися поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом - на 26,50%, зі страхування - на 15,23%, з оплати праці - 6,34%.

Розглянемо динаміку формування фінансових результатів за Ф2 (див. додатки З,І) ДП «Ємільчинське лісове господарство» за останні 3 роки у наступній таблиці.

Отже, як бачимо у 2013 році порівняно з 2011 відбулося зростання доходів і скорочення деяких видів витрат, так адміністративні витрати скоротилися на 3,62%, а фінансові витрати - на 3,13%, проте значно зросли витрати на збут (33,31%) та

Таблиця 2.7. Динаміка показників формування фінансових результатів ДП «Ємільчинське лісове господарство» 2011-2013 рр.

Показники	2011	2012	2013	Відхилення 2013 р. до 2011 р.
				+,-	%
1	2	3	4	5	6
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	63907	64092	68249	4342	6,79
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	49044	50105	52823	3779	7,71
Валовий прибуток	14863	13987	15426	563	3,79
Інші операційні доходи	826	1249	14835	14009	1696,01
Адміністративні витрати	2401	2603	2314	-87

Подобные документы

• Обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на підвищення ресурсного потенціалу підприємства

  Економічна сутність ресурсного потенціалу підприємства. Матеріальні і нематеріальні ресурси, формування та використання фінансових ресурсів підприємства. Проблеми та перспективи підвищення ефективності формування і використання ресурсів підприємства.
  
  курсовая работа [71,0 K], добавлен 15.02.2011
  

• Аналіз економічного потенціалу підприємства та напрями підвищення ефективності його використання

  Організаційно-економічна характеристика підприємства. Загальний аналіз економічного потенціалу та шляхи його оптимізації на основі застосування сучасних інформаційних технологій. Динаміка прибутковості активів та оцінка впливу факторів на її зміну.
  
  курсовая работа [649,4 K], добавлен 01.10.2012
  

• Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу підприємства ВАТ "Жовтоводський хлібозавод"

  Поняття, структура та призначення виробничого потенціалу сучасного підприємства. Порядок, основні критерії оцінювання ефективності використання основних елементів виробничого потенціалу, трудових ресурсів та оборотних засобів організації на даному етапі.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 10.09.2010
  

• Економічний аналіз господарської діяльності підприємства

  Визначення показників виконання річної виробничої програми підприємства. Аналіз економічних результатів діяльності підприємства, ефективності використання ресурсного потенціалу. Вартісна оцінка основних виробничих та оборотних фондів підприємства.
  
  курсовая работа [494,3 K], добавлен 14.04.2019
  

• Фінансовий потенціал як складова економічного потенціалу підприємства

  Сутність потенціалу підприємства, його структура та конкурентоспроможність. Фінансові ресурси підприємства, їх склад, характеристика і джерела формування. Аналіз фінансового потенціалу підприємства та шляхи вдосконалення його ефективності в умовах кризи.
  
  научная работа [44,9 K], добавлен 26.09.2009
  

• Аналіз інноваційного потенціалу промислового підприємства

  Теоретичні засади оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Сутність та види інновацій на підприємстві. Структура інноваційного потенціалу підприємства. Методики оцінювання інноваційного потенціалу ХДЗ "Палада", стан та шляхи його підвищення.
  
  дипломная работа [511,2 K], добавлен 10.06.2010
  

• Трудовий потенціал підприємства

  Характеристика трудового потенціалу підприємства. Аналіз ефективності використання трудового потенціалу за ресурсним, витратним і результатним підходами. Системний аналіз складових економічної і соціальної ефективності мотивації трудової діяльності.
  
  курсовая работа [310,6 K], добавлен 14.09.2014
  

• Обґрунтування стратегії ефективного використання потенціалу підприємства “УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ”

  Діагностика стану та ефективності використання потенціалу державного підприємства "Укрметртестстандарт". Аналіз динаміки балансу та фінансових результатів, платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності. Інноваційний потенціал підприємства.
  
  дипломная работа [6,4 M], добавлен 07.07.2010
  

• Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

  Основні напрямки підвищення ефективності використання основних виробничих фондів. Аналіз забезпеченості підприємства ОВФ і аналіз ефективності їх використання. Характеристика системи управління охороною праці, як підсистеми загальної системи управління.
  
  курсовая работа [116,5 K], добавлен 11.09.2010
  

• Аналіз оборотних фондів підприємства

  Загальна структура підприємства. Оборотні фонди підприємства. Поняття, основні складові елементи оборотних фондів підприємства. Нормування оборотних фондів ресторану. Основні шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
  
  контрольная работа [41,6 K], добавлен 06.06.2016
  

• Аналіз використання виробничої потужності підприємства

  Економічна сутність, склад і структура основних фондів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Види і чинники формування його виробничої потужності. Шляхи підвищення ефективності її використання. Оцінка основних виробничих фондів.
  
  курсовая работа [147,5 K], добавлен 08.04.2014
  

• Аналіз ресурсозабеспечення і ресурсовикористання в операційній діяльності підприємства

  Аналіз кадрового потенціалу підприємства і ефективності його використання, оцінка якості праці працівника та відповідності посаді, яку він займає. Показник загальної фондоозброєності праці, його вплив на темпи зростання продуктивності праці персоналу.
  
  презентация [177,7 K], добавлен 30.11.2016
  

• Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства

  Економічна сутність оборотних засобів. Аналіз забезпеченості та ефективності використання оборотних коштів на підприємстві. Широкомасштабне запровадження інновацій з метою інтенсифікації сільського господарства та підвищення її економічної ефективності.
  
  курсовая работа [84,1 K], добавлен 26.02.2016
  

• Діагностика економічного потенціалу підприємства

  Сутність, формування, структура та складові елементи економічного потенціалу підприємства та його властивості. Основні економічні показники господарської діяльності підприємства. Динаміка показників формування фінансових результатів підприємства.
  
  курсовая работа [467,2 K], добавлен 29.04.2014
  

• Шляхи підвищення рентабельності підприємства

  Поняття та суть рентабельності підприємства. Характеристика показників рентабельності. Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства. Напрямки зниження витрат підприємства. Аналіз діяльності та рентабельності підприємства ВАТ "М’ясокомбінат".
  
  курсовая работа [51,9 K], добавлен 09.10.2012
  

• Аналіз і прогнозування економічного потенціалу підприємства

  Сутність економічного потенціалу підприємства, його властивості. Організаційно-економічна характеристика підприємства "Горсвет". Побудова квадрату потенціалу. Інформаційні технології в сфері планування і прогнозування економічного потенціалу підприємства.
  
  курсовая работа [174,8 K], добавлен 10.04.2014
  

• Аналіз виробничого потенціалу підприємства

  Принципи та необхідність управління виробничим потенціалом підприємств, особливості, основні вимоги та важелі даного процесу, концептуальні підходи. Аналіз динаміки основних техніко-економічних показників, шляхи вдосконалення потенціалу підприємства.
  
  курсовая работа [215,1 K], добавлен 17.01.2015
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства

  Ефективність використання виробничих фондів підприємства. Визначення показників стану, руху і ефективності використання виробничих фондів, результатів господарської діяльності. Шляхи покращення ефективності використання матеріальних активів підприємства.
  
  курсовая работа [198,6 K], добавлен 16.08.2010
  

• Підвищення ефективності діяльності та управління КП "Дворічна"

  Діагностика ефективності господарської діяльності підприємства, що вивчається, аналіз результативності. Розробка основних параметрів проекту та ресурсного забезпечення. Обґрунтування економічної доцільності та передумов реалізації розробленого проекту.
  
  дипломная работа [198,6 K], добавлен 08.07.2016
  

• Аналіз трудових ресурсів

  Визначення трудових ресурсів економіки. Чинники зростання трудового потенціалу підприємства. Формальна оцінка досконалої трудової діяльності і методи її проведення. Шляхи підвищення ефективності використання ресурсів. Аналіз фонду заробітної плати.
  
  курсовая работа [89,5 K], добавлен 28.04.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам