Специфіка функціонування підприємств у вільних економічних зонах

Незважаючи на те, що в Швейцарії можна зареєструвати фірми різних типів, найпопулярніша серед іноземців - корпорація. За своєю суттю вона схожа на російське акціонерне товариство. Мінімальний розмір акціонерного капіталу становить 100 тис. швейц. франків, з них 40% повинні бути перераховані в місцевий банк до реєстрації фірми. Директор фірм повинен бути одночасно і її акціонером. Потрібно чітке ведення бухгалтерії та щорічне надання звітів на аудиторський контроль. До федеральних податків відносяться 0, 825%-вий податок на сукупний капітал фірми і прибутковий податок (3,6-9,8% від прибутку). Прибутковий податок тим вище, чим більше різниця між річним доходом і акціонерним капіталом. Якщо дохід фірми на 23% перевищує величину акціонерного капіталу, то стягується максимальний прибутковий податок. 

Податки стягують також кантони та органи місцевого самоврядування. Існують кантони, де податки чисто символічні. У цілому податкова системакраїни є дуже ускладнена різними збільшеннями і відрахуваннями. Одну з найбільших статей витрат для власника фірми представляє податок з дивідендів (35% від отриманої суми). Витрати на заснування становлять приблизно 8 тис. дол, адвокатські та аудиторські послуги обходяться щорічно приблизно в таку ж суму. 

Активно розвивалися офшорні операції на Кіпрі, який в 1990-і рр.. набув статусу визнаного центру ділової активності в Східному Середземномор'ї і увійшов до першої десятки країн, що спеціалізуються на офшорному бізнесі. Представників іноземних ділових кіл приваблювало вигідне географічне положення Кіпру, сучасна система зв'язку, налагоджене банківська справа, відсутність обмежень на вивезення капіталу, пільгове оподаткування. 

Однак у зв'язку з наміченим вступом до Європейського союзу Кіпр за вказівкою Брюсселя провів у 2002 р. податкову реформу, результатом якої стало скорочення пільг для іноземного капіталу. Так, відповідно до правил ЄС були відзначені преференційні податкові ставки для офшорні компаній, підвищені ставки корпоративного податку з 4, 25 до 10%, обмежена сфера застосування двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування, посилені вимоги щодо забезпечення прозорості податкових схем і обміну інформацією про походження капіталів і клієнтів. 

Після вступу в ЄС (1 травня 2004 р.) Кіпр проте має найнижчий рівень корпоративного податку серед країн співтовариства (Ірландія, наприклад, ввела єдиний корпоративний податок у 12,5% ). Крім того, на Кіпрі зберігся ряд переваг у формуванні оподатковуваної бази, а також у застосуванні методів оподаткування дивідендів (відсутність оподаткування у джерел) та ін Найбільш вигідні умови створені для заснування та діяльності на Кіпрі холдингових компаній, які за новим податковим законодавством придбали можливість отримувати дивіденди від що у них компаній вільними від податків і переводити виплачувані ними дивіденди за кордон без обкладання будь-якими податками в юрисдикції знаходження холдингу, що нерідко є складним завданням. Таким чином, Кіпр залишився країною з пільговим оподаткуванням, однак масштаби його діяльності різко скоротилися. Керівництво Кіпру робить упор на підвищення його престижу в якості світового центру ділового співробітництва, що відповідає критеріям ЄС і інших міжнародних економічних організацій (ОЕСР, ФАТФ). 

Угорщина - одна з небагатьох країн Центральної та Східної Європи, на території якої створений офшорний центр. Для компаній, зареєстрованих в офшорному центрі, Угорщина є податковим раєм, тому що замість 18%-ного корпоративного податку на прибуток вони платять 3%-ний. Офшорним компаніям надається право вести операції з іноземною валютою, одержувати іноземні позики і кредити без спеціального дозволу влади, регулюючих операції з іноземною валютою. Мати рахунки в іноземних банках при умові, що певна доля рахунків приходиться на угорський банк. Посередницькадіяльність таких компаній у Венгрії обмежена зовнішньою торгівлею з Росією, а також посередництвом між російськими компаніями. Принцип такого обмеження простий - орієнтувати офшорні пільги на основні переважаючі у зовнішній торгівлі товарні потоки і широке коло добре відомих ділових партнерів. 

У 2002 р. парламент Угорщини прийняв поправку до Закону, згідно з яким статус офшорної компанії в країні можна було отримати лише до 2002 р. В результаті на «останній хвилі» було засновано ще 373 офшорні компанії, і їх загальне число досягло 740. Приблизно третина всіх офшорних компаній займається торгівлею та ремонтом транспортних засобів, одна шоста частина - торгівлею нерухомістю, ряд компаній надає різноманітні фінансові послуги. Сума інвестованого офшорними компаніями капіталу перевищує 13 млрд євро, що становить майже 3 / 4 річних надходжень до держбюджету країни. Однак у зв'язку зі вступом Угорщини до ЄС існувати ці компанії зможуть, по всій вірогідності, лише до 2017 р.



3. Специфіка функціонування ВЕЗ в Україні.

3.1 Типи спеціальних (вільних) економічних зон, створених в Україні

Одним із важливих факторів розвитку економіки є створення та функціонування вільних економічних зон. На Україні існують вільні (ВЕЗ) чи спеціальні (СЕЗ) економічні зони та території пріоритетного розвитку (ТПР) і являють собою частину території України, на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. Основною відмінністю ВЕЗ від ТПР є те, що ВЕЗ створюється з конкретною, чіткою ціллю і на відносно невеликій території, а ТПР створюється на територіях в адміністративних межах районів, міст (ТПР в м. Харкові) або областей (ТПР в Закарпатській області). Повний перелік та детальна інформація про спеціальні економічні зони подана у Додаток 1.

Заснування ВЕЗ в Україні повинно сприяти створенню нових робочих місць і розв'язанню таким чином проблем зайнятості, стимулюванню припливу іноземного капіталу, розширенню експортної бази, покращанню платіжного балансу країни за рахунок надходжень в іноземній валюті, ефективного використання місцевих ресурсів, стимулюванню ринкових перетворень.

Основними передумовами створення та ефективного функціонування ВЕЗ в Україні є вигідне географічне розташування нашої держави, розвиненість її зовнішньоекономічних зв'язків, наявність природно-кліматичних умов, значних трудових та природних ресурсів, відповідного науково-технічного потенціалу і транспортної інфраструктури.

ВЕЗ «Славутич»

У зв'язку з тривалим виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС виникла проблема працевлаштування її персоналу. З метою зняття соціальної напруги та створення нових робочих місць у місті Славутич Київської області Президентом України на період до 2010 року створено спеціальну економічну зону «Славутич».

На адміністрацію цієї зони покладено обов'язки щодо розгляду і затвердження інвестиційних проектів, які реалізуються на території зони.

Суб'єкти зони «Славутич» в обсягах господарської діяльності на території зони звільняються від сплати зборів до Державного інноваційного фонду, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, а також на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Зазначені суб'єкти, що ввозять на територію України непідакцизне устаткування та обладнання для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційних проектів, звільняються від сплати ввізного мита і податку на додану вартість із таких товарів.

Крім того, у разі внесення інвестицій на загальну суму не менш ніж 200 тис. доларів США, що спрямовані на створення нових підприємств чи робочих місць шляхом розширення виробництва, реконструкції або технічного переозброєння, залучення до роботи на підприємстві не менше 50 відсотків осіб, вивільнених у зв'язку з довгостроковим виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС, які мали там основне місце роботи, з установленням їм заробітної плати не менше чверті від загального фонду оплати праці, настає право на звільнення від сплати податку на прибуток підприємств на перші два роки функціонування підприємства повністю і на наступні три роки - на 50 відсотків, а також звільнення від плати за землю.

За даними електронного довідника «Підприємства СНД», у Славутичі станом на 1998 рік існує 5 підприємств: місцевий хлібозавод (86 співробітників) і чотири комерційні фірми, що спеціалізуються на продажу електронагрівачів ізраїльського виробництва, автомобілів російського виробництва, лісу, пиломатеріалів і продуктів харчування.

Контроль за дотриманням суб'єктами зони «Славутич» вимог податкового законодавства та положень Указу Президента України від 18.06.98. № 657 «Про спеціальну економічну зону «Славутич» щодо пільг з оподаткування покладено на Державну податкову адміністрацію України.

На період виконання робіт із підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняються:

- від оподаткування - прибуток Чорнобильської АЕС, якщо ці кошти використовуються на фінансування робіт із підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги;

- від податку на додану вартість - операції, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги, із ввезення (пересилання) на митну територію та закупівлі на митній території України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та надання послуг, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги;

- від сплати мита - при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), що надходять у рамках міжнародної технічної допомоги.

До того ж, у перші два роки повністю і на наступні три роки на 50 відсотків звільняється від оподаткування прибуток суб'єктів господарської діяльності в адміністративно-територіальних межах міста Славутич, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку до 30 грудня 2001 року, якщо ці кошти використовуються винятково на створення нових робочих місць, розвиток виробництва та реструктуризації міста Славутич, а до 1 січня 2004 року звільняються від обкладання податком на додану вартість і ввізним митом товари (сировина, устаткування та обладнання), які використовуються для розвитку виробництва та створення нових робочих місць у місті Славутич.

Таким чином, значно розширено перелік податкових пільг та пом'якшено умови їх надання, що робить інвестування в економіку міста Славутич більш вигідним і привабливим.

СЕЗ у Донецькій області

Верховна Рада України 24.12.98 прийняла Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області», який покликаний залучити інвестиції до пріоритетних галузей виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств, сприяти впровадженню нових технологій, модернізації діючих виробництв, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшенню поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів та послуг, створенню сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури, ефективному використанню природних ресурсів.

СЕЗ «Донецьк» розташована на півдні міста Донецьк і займає площу 466 га, СЕЗ «Азов» розташована на півдні міста Маріуполь Донецької області і займає площу 314,8 га. Зони створюються на 60 років.

На визначений інвестиційним проектом період освоєння земельної ділянки - планування територій, будівництво об'єктів інфраструктури спеціальної економічної зони тощо - плата не справляється. За користування землею в іншому випадку та іншими природними ресурсами, переданими за угодою органу господарського розвитку, справляється плата відповідно до законодавства України.

У спеціальних економічних зонах «Азов» та «Донецьк» запроваджується режим спеціальної митної зони.

Відповідно до цього режиму товари та інші предмети (крім підакцизних товарів) для використання в межах цих зон ввозяться на їх територію без сплати мита і податку на додану вартість. Якщо ж товари вивозяться із зони на територію України, то мито і податок на додану вартість сплачуються на загальних засадах - як при імпорті товарів в Україну. Виняток становлять повністю вироблені або достатньо перероблені чи оброблені у спеціальній економічній зоні товари, вивезення яких за межі України не оподатковується, а при вивезенні їх в Україну для вільного використання на її території податок на додану вартість та акцизний збір не справляється.

Крім того, на територіях вільних економічних зон встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування. Схема пільг в СЕЗ і територіях пріоритетного розвитку Донецької області наведена в таблиці 4.1.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується з метою створення нових робочих місць на територіях пріоритетного розвитку, тобто на територіях у межах міста або району, де склалися несприятливі соціально-економічні умови. Цей режим запроваджується на 30 років і діє у пріоритетних видах економічної діяльності.

До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Вугледар, Горлівка, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Донецьк (крім територій СЕЗ «Донецьк»), Єнакієве, Жданівка, Кіровське, Красноармійськ, Макіївка, Маріуполь (крім території СЕЗ «Азов»), Новогродівка, Селидове, Сніжне, Торез, Шахтарськ, а також Волноваський та Мар'їнський райони.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності та територіях пріоритетного розвитку, згідно з укладеним контрактом.

У Донецьку місцевою владою підготовлено 10 інвестиційних проектів на суму 192 млн. дол., які планується реалізовувати в економічній зоні. На думку експертів Міністерства вугільної промисловості, створення зони сприятиме пом'якшенню негативних соціальних наслідків від закриття шахт.

СЕЗ у Луганській області

З метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування персоналу, що вивільняється у зв'язку із закриттям, перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств Луганської області, Президент України видав Указ «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області».

До територій пріоритетного розвитку віднесено міста Брянка, Первомайськ, Стаханов.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які за укладеним із відповідним органом місцевого самоврядування договором реалізують інвестиційний проект. Цей режим передбачає:

- звільнення не більше ніж на 5 років від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) для реалізації інвестиційного проекту;

- звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку новоствореного, в тому числі у процесі реорганізації, підприємства, інвестиції в яке еквівалентні менш ніж 1 млн. доларів США. З четвертого по шостий рік прибуток оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування;

- невключення до валового доходу підприємства з метою оподаткування одержаної, згідно з інвестиційним проектом, суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних та нематеріальних активів;

- звільнення від сплати збору до Державного інноваційного фонду та Фонду сприяння зайнятості населення на період до 2009 року новостворених, у тому числі у процесі реорганізації, підприємств, у яких чисельність вивільнених працівників гірничодобувних та інших підприємств, що закриваються, становить у податковому періоді не менш ніж 50 відсотків середньоспискової чисельності працюючих;

- несправляння у період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва інфраструктури тощо), визначеного інвестиційним проектом, плати за землю.

Спеціальна експериментальна економічна зона «Сиваш»

Проект розроблено в 1994 - 1995 роках, але фактично зона почала функціонувати з вересня 1996 року. Зона «Сиваш» створена Указом Президента України «Про Північнокримську експериментальну економічну зону «Сиваш». Керівний орган - державна компанія «Адміністрація Північнокримської експериментальної економічної зони «Сиваш», до статутного фонду якої уряд України перерахував 300 тис. грн., уряд Криму - 52 тис. грн. СЕЕЗ «Сиваш» розташована в північній частині Кримського півострова на території трьох адміністративно-територіальних одиниць - міст Красноперекопськ, Армянськ і Красноперекопського району АР Крим. Загальна площа зони - 1410 кв. км. Сьогодні статус суб'єктів зони мають 13 підприємств, ще 4 - претендують на його отримання. Характерною особливістю регіону є наявність практично невичерпних запасів солей натрію, брому, хлору.

Основна мета створення СЕЕЗ - відродження виробничих підприємств, що знаходяться на її території. Сьогодні тут реалізується 17 значних проектів загальною сумою 6,3 млн. дол. За даними Міністерства економіки України, у ці проекти вже вкладено близько 4 млн. доларів. І це лише початок, оскільки за інвестиційними планами сума капіталовкладень повинна становити 50 млн. доларів.

Нині в зоні «Сиваш» функціонують виробництва газованої води, хлібобулочних виробів, брому, різноманітної молочної продукції. Багато інвестиційних програм пов'язано, насамперед, із модернізацією та реконструкцією існуючих виробництв, переробкою сировини, утилізацією промислових відходів, випуском комп'ютерних систем і відеотехніки. Для підприємств, що працюють у зоні, встановлено певні пільги:

- знижено на 50 відсотків податок на прибуток;

- звільнено від ПДВ та мита сировину, матеріали та обладнання, які ввозяться для власного виробництва;

- звільнено від обов'язкового продажу валютної виручки;

- не підлягає квотуванню та ліцензуванню вивезення виробленої продукції за кордон.

За роки діяльності реалізовано продукції на 100 млн. грн., відраховано до бюджету понад 5 млн. грн. Працювати в економічній зоні виявили бажання ділові кола Великобританії, Німеччини, Туреччини, Швеції, США, Словаччини. Передбачається, що в 2001 році, після завершення експерименту, СЕЕЗ буде перетворено на СЕЗ терміном на 30-40 років.

На території Криму планується створити ще кілька спеціальних економічних зон - у Керчі, Євпаторії, Феодосії, а також туристично-рекреаційну зону у Великій Ялті.

СЕЗ «Закарпаття»

Перші спроби створити СЕЗ «Закарпаття» робилися ще в 1992 році. Згідно з проектом зона повинна була розміститися на прикордонній території площею 200 га, де передбачалося збудувати готелі, ресторан, складські приміщення та інші об'єкти інфраструктури. За розрахунками, протягом 5 років у зону намічалося інвестувати 500 млн. дол. У 1996 році отримано дозвіл на розбудову зони на малопридатних землях площею 525 га в рамках консигнаційного комплексу «Чоп-Інтерпорт», що створювався.

З 9 січня 1999 року вступив у силу Указ Президента України «Про СЕЗ у «Закарпатті», за яким зона створюється терміном на 30 років на площі 737,9 га. В її межах встановлюється спеціальний податковий, митний та інші режими інвестиційної діяльності. Суб'єктам підприємництва, зареєстрованим в зоні, надаються значні пільги, а саме:

- податок сплачується за ставкою 20 % від об'єкта оподаткування;

- доходи нерезидентів, отримані від діяльності в зоні, за винятком доходів від інвестицій у цінні папери, оподатковуються в розмірі 2/3 ставок, встановлених чинним законодавством;

- не справляється збір до Державного інноваційного фонду;

- встановлюється режим спеціальної митної зони, ввезення товарів з-за кордону на територію якої не оподатковується ввізним митом та ПДВ;

- не справляються вивізне мито, ПДВ та акцизний збір при вивезенні з території зони за кордон товарів, раніше ввезених до зони з-за кордону або вироблених чи перероблених у зоні;

- не застосовується ліцензування та квотування товарів, імпортованих для потреб виробництва у зоні.

На території СЕЗ заборонено запроваджувати гральний бізнес. Спеціальний режим інвестиційної діяльності в зоні встановлюється на 15 років. Передбачається звільнення:

- від обкладення ввізним митом та податком на додану вартість під час ввезення в Україну обладнання, крім підакцизних товарів, для здійснення інвестиційного проекту - не більше ніж на п'ять років;

- від оподаткування прибутку новостворених підприємств (у тому числі тих, що перебувають у процесі реструктуризації), інвестиція в кожне з яких еквівалентна не менш ніж 250 тис. дол., а також прибутків уже діючих виробництв, отриманих у результаті інвестування в кожне з них не менше ніж 250 тис. дол. - на два роки;

- від сплати збору до Державного інноваційного фонду новостворених підприємств - на два роки.

Також передбачено: сплату 50-відсоткового прибуткового податку протягом трьох років новоствореними підприємствами з іноземними інвестиціями; неоподаткування доходів, одержаних від надання туристичних послуг у населених пунктах Закарпаття, які мають статус гірських. Якщо реципієнт інвестиції продав ввезене інвестором обладнання до завершення дії інвестиційного терміну, йому доведеться сплатити ПДВ та ввізне мито у повному обсязі за відповідний податковий період.

СЕЗ у Львівській області

Прикладом прагнення держави відновити екологічну рівновагу, вирішити природоохоронні завдання та соціальні проблеми є створена Законом України від 15.01.99 № 402-ХІV спеціальна економічна зона «Яворів». У Яворі планується організувати СЕЗ виробничого спрямування терміном на 10 років. За проектом тут буде створено кілька нових підприємств: західноукраїнський нафтомастильний завод, виробництво сірчаної кислоти та гербіцидів, фабрику з пошиття спортивного одягу. Загальна сума запланованих інвестицій - 46,8 млн. доларів.

Яворів має сприятливе транспортно-географічне положення і розвинену промислову інфраструктуру. Про це свідчить і наявність у цьому регіоні автомобільної та залізничної магістралей, близькість до кордону з Польщею (до речі, недалеко розміщена польська СЕЗ у Малашевичі-Тересполі, яка не має виходів ні на морські, ні на річкові маршрути, створена з метою сухопутної дії по осі Захід-Схід-Захід).

СЕЗ «Яворів» створюється з метою залучення інвестицій для створення нових робочих місць та забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», що вивільняються у зв'язку із скороченням виробництва, перепрофілювання вільних виробничих потужностей, вирішення екологічних проблем у Яворівському районі шляхом створення умов для відновлення земель, порушених техногенним впливом гірничо-хімічного виробництва, активізації підприємницької діяльності тощо.

На території зони передбачено запровадити спеціальний режим економічної діяльності. Так, у районі пункту пропуску Краковець-Корчова, що розташований на кордоні з Польщею, планується ввести в дію спеціальний митний режим, відповідно до цього на території майбутнього автопорту не стягуватиметься ввізне мито і ПДВ із ввезених товарів, крім підакцизних, із-за меж митної території України. Передбачено ще чимало пільг, передусім, на переміщення товарів, що вироблятимуться чи перероблятимуться на території автопорту «Краковець». Від сплати ввізного мита звільняються також сировина, матеріали та обладнання, крім підакцизних, які ввозитимуться в СЕЗ «Яворів» для потреб власного виробництва.

Сума грошових надходжень до бюджетів усіх рівнів від новостворених у СЕЗ «Яворів» підприємств при запропонованому пільговому режимі оподаткування становить 9,2 млн. грн.

Відповідно до Закону України від 18.03.99 № 514-ХІV передбачається створення на 20-річний період ще й спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець», яка розташована в адміністративно-територіальних межах міста Трускавець.

Метою створення СЕЗ «Курортополіс Трускавець» є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження і ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму.

Суб'єктами СЕЗ «Курортополіс Трускавець» визначаються суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території СЕЗ і реалізують на цій території затверджені виконавчим комітетом Трускавецької ради інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менш ніж 500 тис. доларів США, на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації цього інвестиційного проекту та зареєстровані органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Курортополіс Трускавець» як суб'єкти СЕЗ «Курортополіс Трускавець».

До суб'єктів СЕЗ «Курортополіс Трускавець» застосовується спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та надаються передбачені зазначеним Законом пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита та плати за землю.

Органами управляння ВЕЗ «Курортополіс Трускавець» є Трускавецька міська рада та її виконавчий комітет у межах своїх повноважень; орган господарського розвитку і управління ВЕЗ «Курортополіс Трускавець». Органом господарського розвитку і управління «Курортополіс Трускавець» є юридична особа, створена Трускавецькою міською радою за участю суб'єктів господарської діяльності.

Суб'єкт підприємницької діяльності (інвестор), який має наміри реалізувати інвестиційний проект, повинен особисто або через уповноваженого представника подати до виконкому Трускавецької міськради наступні документи:

- заяву про розгляд інвестиційного проекту в установленому порядку;

- інвестиційний проект (бізнес-план);

- нотаріально посвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та установчі документи юридичної особи;

- у випадку, коли заявником є іноземна особа, - документи, що свідчать про реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торгового, банківського чи судового реєстру і т.д.);

- довідку органів державної податкової служби про стан розрахунків із бюджетом (для юридичних осіб, що зареєстровані в Україні);

- висновки експертизи інвестиційного проекту згідно з законодавством України (у тому числі науково-технічної, екологічної і т.д.);

- проект договору (контракту) про реалізацію інвестиційного проекту на території ВЕЗ «Курортополіс Трускавець», узгоджений із виконавчим комітетом Трускавецької міськради та органом господарського розвитку і управління ВЕЗ;

- зобов'язання про надання виконавчому комітету Трускавецької міськради звітності про хід реалізації інвестиційного проекту за формою і в терміни, що встановлені виконавчим комітетом.

Гарантії суб'єктам ВЕЗ «Курортополіс Трускавець»:

- згідно з частиною 2 ст. 2 Закону «Про ВЕЗ «Курортополіс Трускавець» у випадку зміни законодавства України з питань оподаткування, інвестиційної діяльності та митного законодавства до суб'єктів зони «Курортополіс Трускавець» на їх вимогу протягом періоду функціонування цієї зони застосовуються положення, що передбачені даним Законом, і пільги, що надані іншими законами України на день їх реєстрації як суб'єктів ВЕЗ «Курортополіс Трускавець»;

- у випадку ліквідації ВЕЗ держава ґарантує збереження в повному обсязі всіх майнових та немайнових прав суб'єктів даної ВЕЗ;

- СЕЗ «Курортополіс Трускавець» може бути ліквідована і до закінчення терміну, на який вона була створена. Відповідно до Закону України «Про загальні основи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» таке рішення може прийматися лише Верховною Радою України у формі окремого закону про ліквідацію ВЕЗ.

Рішення про затвердження інвестиційного проекту чи відмову в його затвердженні приймається в місячний термін (у деяких випадках він може продовжуватися виконавчим комітетом на 2 тижні).

Рішення про затвердження інвестиційного проекту є підставою для укладання угоди (контракту) про реалізацію його на території ВЕЗ «Курортополіс Трускавець».

Орган господарського розвитку і управління ВЕЗ видає відповідному суб'єкту підприємницької діяльності (інвестору) після його реєстрації як суб'єкта ВЕЗ «Курортополіс Трускавець» свідоцтво про реєстрацію, яке підтверджує право його власника на отримання пільг, визначених Законом «Про ВЕЗ «Курортополіс Трускавець».

Законом «Про ВЕЗ «Курортополіс Трускавець» суб'єктам ВЕЗ «Курортополіс Трускавець» надаються наступні пільги.

1. Пільги щодо сплати мита. Звільняються від сплати лікарські препарати, обладнання, комплектуючі вироби до них, програмне забезпечення об'єктів інтелектуальної власності (крім підакцизних товарів) для потреб власного виробництва, пов'язаних із реалізацією інвестиційного проекту, зареєстрованих Трускавецькою міською радою.

2. Пільги щодо сплати НДС. Звільняються суб'єкти ВЕЗ щодо операцій, які здійснюються ними, із ввезення (пересилки) зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку лікарських препаратів, обладнання, програмного забезпечення для потреб власного виробництва, пов'язаних із реалізацією інвестиційного проекту (крім підакцизних товарів).

3. Пільги щодо податку на землю. Звільняються від сплати податку на землю в повному обсязі суб'єкти ВЕЗ, що є власниками земельних ділянок і (або) землекористувачі при реалізації ними на території даної зони протягом визначеного в інвестиційному проекті періоду освоєння земельної ділянки, а саме: планування території, будівництво об'єктів інфраструктури для потреб ВЕЗ «Курортополіс Трускавець».

Сплата податку на землю проводиться за ставкою в розмірі 50 % діючої ставки оподаткування протягом наступних десяти років реалізації таких інвестиційних проектів із моменту закінчення вказаного вище періоду, протягом якого дані суб'єкти бути повністю звільнені від сплати податку на землю.

1. Пільги щодо податку на прибуток підприємств:

- звільняються від сплати податку на прибуток підприємства в повному обсязі терміном на 3 роки з моменту отримання суб'єктами ВЕЗ «Курортополіс Трускавець» першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту;

- сплата податку на прибуток підприємства за ставкою 50 % із 4-го по 6-й рік реалізації інвестиційного проекту;

- після 6-ти років з початку реалізації конкретного інвестиційного проекту податок на прибуток сплачується в повнуму обсязі за загальною ставкою.

СЕЗ в Одеській та Миколаївській областях

З точки зору стандартних вимог до СЕЗ, Одеса могла за бізнес-планом стати ідеальним «СЕЗ-мільйонером». Саме в Одеській області найбільша в Причорноморському економічному районі густота залізничних шляхів (34,6 км на 1000 кв. км). З 1978 р. працює міжнародна залізнична переправа Іллічівськ - Варна. Автомагістралі Миколаїв - Одеса - Кишинів і Одеса - Ізмаїл мають міжнародне і державне значення. Експлуатуються нафтопровід Снігурівка - Одеса, газопровід Шебелинка - Одеса і аміакопровід Тольяті - Одеса. У місті знаходяться два міжнародних аеропорти і великий морський порт.

Тут працюють теплова електростанція, нафтопереробний і судноремонтний, машинобудівний, два верстатобудівних заводи, «Кінап» (підприємство з виробництва кіноапаратури), заводи поліграфічного машинобудування та інші великі підприємства.

В області зосереджені багаті запаси корисних копалин (будівельні матеріали, нафта і газ). Не можна забувати і про лікувальні грязі на Куяльницькому і Хаджибейському лиманах. І, нарешті, в Одеській області розташовані 43 лікувальні санаторії та пансіонати, багаточисельні турбази і дитячі табори.

Президент України Указом від 29.12.98 № 1387/98 підтримав ініціативу щодо створення спеціальної економічної зони «Рені» на території міста Рені на базі морського торговельного порту. Зазначена зона запроваджується з метою створення умов для залучення інвестицій, активізації підприємницької діяльності, розширення зовнішньоекономічних зв'язків та стимулювання транзитних перевезень і прискорення соціально-економічного розвитку регіону.

З метою створення умов для залучення інвестицій, збереження, розвитку та ефективного використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу суднобудівної промисловості Президент України підтримав ініціативу Миколаївської обласної державної адміністрації щодо створення спеціальної економічної зони в Миколаєві на базі суднобудівних підприємств міста.

Отже, в Україні опрацьовуються декілька проектів СЕЗ: «Закарпаття», «Славутич», у Трускавці, Яворі, Одесі тощо. Діє експериментальна зона «Сиваш», прийнято Закон про створення спеціальних економічних зон «Донецьк» та «Азов», а також території пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестування в Донецькій області.

Після розгляду сучасного стану СЕЗ в Україні можна зробити наступні висновки:

- по-перше, майже всі проекти СЕЗ в Україні (крім Одеси і Севастополя) орієнтовані на виживання і певне пожвавлення депресивних регіонів, тому їх ефективність, скоріше за все буде не дуже високою;

- по-друге, процес створення СЕЗ в Україні протікає дуже повільно і непослідовно;

- по-третє, за винятком СЕЗ «Славутич», підходи до створення інших задекларованих вільних зон у цілому відповідають світовим стандартам (розвинені комунікації, виробнича і соціальна інфраструктура, природно-ресурсний потенціал).

Також потрібно відмітити, що в нашій країні світовий досвід створення вільних економічних зон застосовується лише частково. Якщо в іноземній практиці подібні зони є невеликими територіальними анклавами, майже не пов'язаними з національним ринком, то в Україні вони проектуються скоріше як засіб вирішення не стільки зовнішньоекономічних, скільки внутрішньогосподарських завдань.

Станом на 1 січня 2004 р., за даними статистичного обстеження, у дев'ятьох СЕЗ та на 57 ТПР фактично реалізуються 554 проекти, якими передбачено загальне надходження інвестицій в обсязі $2 671,4 млн., із них 1 826,4 від вітчизняних інвесторів та $845,0 млн. від іноземних. У СЕЗ має бути внесено $475,0 млн. (17,8% загального обсягу надходження), у ТПР - $2 196,4 млн. (82,2%).

З початку реалізації проектів залучено $1 394,4 млн. інвестицій, що становить 52,2% передбачених обсягів надходження, з них $171,0 млн. - у СЕЗ, $1 223,4 млн. - у ТПР.

Резидентами України вкладено $935,1 млн. інвестицій (67,1% загального обсягу), іноземними інвесторами - $459,3 млн. (32,9%), із них у 2003 р. - відповідно $378,5 млн. та $118,6 млн.

Переважно інвестиції залучались у вигляді грошових внесків - $780,4 млн. (56,0% загального обсягу надходження) та у формі рухомого і нерухомого майна - $430,4 млн. (30,9%).

Джерелами українських інвестицій в основному виступають власні кошти підприємств (72,4% їх загального обсягу) та кредити комерційних банків (13,5%).

3.2 Недоліки, причини їх закриття

Можна виокремити 6 основних причин ліквідації вільних економічних зон на території України:

1. ВЕЗ займають 10% території України. Проте обсяг виробництва продукції підприємств, розташованих у ВЕЗ, 2002 року становив лише 4% від загального обсягу продукції, виробленої на підприємствах України. На територіях, де діють спеціальні режими інвестиційної діяльності, -- 7,7%.

2. «Спеціальні економічні режими можуть руйнувати конкурентний порядок у державі, спотворюючи цим самим роботу цінового механізму», -- вважають в Інституті реформ. Цю думку підтверджують недавні події в м'ясопереробній промисловості. Нагадаємо, що уряд рекомендував м'ясокомбінатам, які працюють поза «зонами», ініціювати антидемпінгове розслідування стосовно їхніх конкурентів, які працюють через ВЕЗ. Останні отримують імпортну сировину, яка на 20% дешевша, ніж українська. Василь Волга, голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль»: «Прикладом внутрішнього демпінгу, який породили «зони», також може слугувати вироблення металевого профілю для покриття дахів. Підприємства, що виробляють таку продукцію, зазнають глибокої кризи, бо не можуть витримати конкуренції з розташованими в СЕЗ «Славутич»».

3. За даними Мінекономіки, сума наданих «зонам» пільг за підсумками 2002 року вперше перевищила надходження від них у бюджет: за 6 місяців 2002 року «мінус» 156,4 млн грн. Водночас хронічно збільшувалася частка імпортного мита в загальній сумі недоотриманих коштів. «Спеціальний інвестиційний режим перетворюється на своєрідний коридор безмитного ввезення імпортних товарів. Особливо гостро це питання стоїть щодо продовольчих товарів (м'ясо, молочна продукція, цукор)», -- роблять висновок фахівці Інституту реформ. Пинзеник взагалі вважає, що всі СЕЗ створювали виключно для того, щоб без мита імпортувати на територію України різноманітні товари.

4. Використання ВЕЗ у світовій практиці можна порівняти з голковою терапією, коли за рахунок невеличкої території пожвавлюється економіка певного регіону. В Україні суттєвого пожвавлення інвестиційного клімату не спостерігається і в більшості «зон», і загалом в країні.

5. Ніде у світовій практиці, крім Росії, за словами Павла Вдовича, експерта з інвестиційної політики Інституту реформ, ВЕЗ для розвитку депресивних територій не створювалися, оскільки інвестори не згорають від бажання вкладати кошти в інфраструктуру, а воліють приходити на все готове. За даними Інституту реформ, світова практика свідчить, що для створення привабливої «зони» держава має вкласти від $20 млн до 70 млн на квадратний кілометр ВЕЗ.

6. Противники «зон» стверджують, що працювати в них можуть тільки обрані. Конкретних фактів про те, що комусь не дали вкласти капітал у ВЕЗ, не наводять, але слова Президента про «обраність» тих, хто працює в зонах, не можна заперечити. Крім того, експерти як приклад наводили той факт, що в деяких «зонах» віднедавна не зареєстровано жодного нового підприємства.



3.3 Необхідність відновлення ВЕЗ на території Україні

Сьогодні процес створення спеціальних економічних зон в Україні заморожений. Це пов'язано з неоднозначним трактуванням переваг та недоліків таких зон органами влади та управління України, а також дуже специфічним ставленням до них з боку міжнародних фінансових організацій. Однією із базових проблем функціо-нування вільних економічних зон в Україні є зниження інноваційного потенціалу інвесторів, які розглядають їх лише як “податковий рай” для добре організованої місцевої бізнес-еліти. На цьому наголошують економісти з аналітичного відділу часопису “Економіст'.

Вільні економічні зони приваблюють закордонних інвесторів ліберальними податками. Уряд планував, що пільгові умови оподаткування заохотять інвесторів укласти щонайменше 1,5 млрд дол., але, за останніми даними, інвестиції не перевищили і півмільйона, хоча і ці гроші дозволили створити 50 тис. робочих місць.

Фахівці аналітичного відділу часопису “Економіст” зазначають, що вільними економічними зонами України цікавляться сьогодні різні інвестори - і за походженням капіталу, і за характером продукції. Вони наводять такі приклади: друга у світі компанія з електроніки сінгапурська “Флекстронікс” оголосила у липні, що переводить виробництво картриджів для копіювальних машин з Голландії до Карпат; болгарська компанія “Пріста Ойл” хоче будувати комплекс для переробки мастил у вільній економічні зоні Чорноморського порту Одеси вартістю у 2,5 млн дол.; австрійська компанія “Ґрайцінґер”, що експортує м'ясо до Росії, створила у Карпатах своє відділення і готова будувати там завод. Пільгами у вільних економічних зонах України користуються не лише закордонні інвестори, а й українські експортери, як, приміром, один із найбільших в Україні виробників сталі - “Азовсталь”.

Що ж саме приваблює інвесторів? По-перше, звільнення від податку на додану вартість та корпоративного податку упродовж перших 3 років. По-друге, - місцевість. Наприклад, для вже загаданої болгарської Прісти близькість до Одеського порту полегшує їй транспортування. Приватна компанія “Євро кар”, що збирає автомобілі Шкода користується сусідством із залізницею. Здається, що у вільних економічних зонах є лише одні позитивні сторони - і податкова воля для підприємств, і низькі ціни для споживачів, і робочі місця для українців, і соціально-економічний розвиток проблемних областей.

Але, те, що добре для підприємництва, не завжди добре для державного бюджету. Найбільший кредитор України - Міжнародний Валютний Фонд - розкритикував уряд за податкові пільги. Експерти Фонду вважають, що вільні економічні зони часто використовуються компаніями лише з однією метою - уникнути податків, а це позбавляє бюджет додаткових коштів [10]. Український уряд відмовляється закривати зони, але обіцяє зупинити нелегальний імпорт до ВЕЗ, що не пов'язана з діяльністю місцевих підприємств.

Дискусія про те, скільки втрачає держбюджет України від діяльності вільних економічних зон, очевидно, ще попереду, але, за даними Держкомстату, від початку 2008 року в Україні на 15 % зросли прямі іноземні інвестиції у порівнянні з тим самим періодом минулого року. Сполучені Штати залишаються лідерами інвестицій в Україну. Із загальної суми інвестицій у 4,7 млрд дол., частка американців становить 827,5 млн.



Висновок

Узагальнюючи досвід створення вільних економічних зон вУкраїні, необхідно відзначити орієнтацію ініціаторів їх створення на залучення не державних коштів для розбудови інфраструктури ВЕЗ, що в сучасній вітчизняній економічній ситуації є, безумовно, позитивним і перспективним фактором майбутньої стабілізації розвитку. Будучи, вцілому, перспективною формою регіонального господарювання і зовнішньоекономічної діяльностів Україні, формою новою і складною для держави, такою, яка вимагає строго селективного підходу, великої підготовчої роботи та відповідальних рішень в центрі і намісцях, вільні економічні зони можуть забезпечити ефективний розвиток регіональних економічних комплексів і держави в цілому.

Доцільно підкреслити, що співставлення витрат та результатів, яке традиційно використовується для технікоекономічного обґрунтування проекту ВЕЗ, як правило не враховує найважливіших, особливо для української економіки, соціально-економічних виграшів від її створення, асаме:

?модернізуючий вплив ВЕЗ на вітчизняну економіку;

?можливість експериментувати з тими економіко політичними механізмами, які є новаціями для країниі раніше не використовувались;

?здатність ВЕЗ сприяти трансформації закритої економіки у відкриту.

Позитивний вплив ВЕЗ на економіку країни в цілому виникає, як правило, тоді, коли кількість та розміри зон досягає певної критичної маси, а національна економіка і законодавство - певної стабільності. Якщо правова та господарська системи не сталі, характер впливу ВЕЗ може бути різно спрямованим.

Безумовно, аргументи проти вільних економічних зон досить вагомі. Так, сьогодні ані Донецька область з усіма її вугільними проблемами, зношеними основними фондами, нерозвинутою інфраструктурою та станом роздержавлення, ані Закарпаття, де стихійні лиха, які ще не скінчилися, призвели до значних руйнацій зокрема та на сам перед об'єктів інфраструктури неможуть вважатись інвестиційно-привабливими регіонами. У вільній економічній зоні “Донецьк” найпривабливішими для інвесторів є великі міста регіону: Донецьк, Маріуполь, Горлівка, Макіївка. Такі ж зони депресивності, як типово шахтарські Кіровське, Вугледар, Торезчи Дзер-жинськ потребують спеціальних механізмів залучення фінансів. Проте і тут створення вільних економічних зон може все ж відіграти конче потрібну роль певного інструменту виживання.

Таким чином, повне відновлення функціонування ВЕЗ значно покращило б інвестиційний клімат в Україні, при цьому новостворені суб'єкти господарської діяльності посприяли залученню нових технологій, створили б нову, додаткову базу оподаткування, забезпечили умови для створення нових робочих місцьтощо. Вирішення перелічених у статті протиріч макроекономічного характеру дало б змогу розв'язати такі вкрай складні та гострі соціально-економічні проблеми як безробіття, низький рівень оплати праці, нерозвиненість інфраструктури, звуженість бази оподаткування, тощо.



Список використаної літератури

1. Економіко-правова бібліотека http://www.vuzlib.net/invest_D/4.htm

2. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2004.- 624 с

3. Вільні економічні зони України http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=6502922&cat_id=836702

4. Кременчуцький державний університет ім. М. В. Остроградського http://www.rusnauka.com/4_SWMN_2010/Economics/58799.doc.htm

5. Конституція України. 1996р., Розділ XI. Місцеве самоврядування /Урядовий Кур”єр. - 1996. - 28 червня

6. Пила В.І., Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика: Навчальний посібник - К.: Київський державний торговельно-економічний університет, 1998.



Додаток 1

Тривалість дії спеціального статусу спеціальних економічних зон і територій пріорітетного розвитку.

Назва утворення	Термін дії (р)	Початок діяльності
Спеціальні (вільні) економічні зони
ПЕЕЗ «Сиваш»	5	18.09.1996
«Порт Крим»	30	01.01.2000
«Порто-Франко»	25	01.01.2000
«Рені»	30	17.05.2000
«Славутич»	20	30.06.1998
«Яворів»	20	17.02.1999
«Курортополіс Трускавець»	20	01.01.2000
«Донецьк»	60	21.07.1998
«Азов»	60	21.07.1998
«Інтерпорт Ковель»	20	01.01.2000
«Миколаїв»	30	01.01.2000
«Закарпаття»	30	09.01.1999
Території приоритетного розвитку
У Донецькій області	30	21.07.1998
У Луганській області	30	04.02.1999
У Закарпатській області	15	29.01.1999
В АРК	30	01.01.2000
У м. Шостка Сумської області	30	01.01.2000
У Житомирській області	30	01.01.2000
На території м. Харкова	30	01.01.2000
У Чернігівській області	30	01.01.2000
У Волинській області	30	01.01.2000

Размещено на Allbest.ru

...