Політекономія
Економічні теорії періоду зародження і становлення ринкової економіки. Фактори суспільного виробництва. Теорія трудової вартості. Сутність і структура торгівельного капіталу. Форми торгівельного підприємництва. Сутність і види акціонерних підприємств.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2017 |
| Размер файла | 139,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1. Сутність і види акціонерних підприємств. *
2. Акція. Курс акції. **
3. Організаційно - правові основи діяльності акціонерних товариств. *
10. Сутність і види акціонерних підприємств
Акціонерний капітал - це капітал, створений за рахунок внесків учасників акціонерного підприємства.
Акціонерне підприємство - це підприємство, засноване на колективній формі власності. Частка кожного учасника акціонерного підприємства визначається кількістю акцій, якими він володіє.
Переваги акціонерних підприємств:
v створення великих форм підприємств, концентрація значних коштів;
v поєднання економічних інтересів власників капіталів і безпосередніх виробників шляхом перетворення виробників на співвласників підприємства;
v можливість поновлення капіталу підприємства через випуск і продаж нових акцій;
v поєднання переваг приватної і суспільної власності.
Акціонерні підприємства бувають двох видів: закриті і відкриті.
Закриті акціонерні підприємства - це такі підприємства, акцій яких розділені між засновниками і не можуть продаватися на ринку цінних паперів.
Відкриті акціонерні товариства - це підприємства, акції яких розповсюджуються за підпискою та можуть продаватися на фондовому ринку.
2. Акція. Курс акції.
Акція - це цінний папір, який свідчить про внесок її власником в капітал акціонерного підприємства і дає право на отримання прибутку і участь в управлінні підприємством.
Функції акцій:
1. акція є свідоцтвом про внесення капіталу в статутний капітал підприємства,
2. акція є знаком власності,
3. акція дає право на отримання дивідендів,
4. акція є свідоцтвом інвестиції, технічного прогресу,
5. власник акції має право контролю і участі в справах підприємства.
Дивіденди - це частина прибутку акціонерного підприємства в розрахунку на одну акцію.
Величина дивідендів залежить від розмірів внеску в капітал акціонерного підприємства і від прибутковості його діяльності.
Дивіденди розраховуються так: від загальної суми прибутку акціонерного підприємства вираховують видатки на розвиток, модернізацію, плати за кредити, премії. Сума, що залишилась, ділиться на кількість акцій.
Всі рішення про управління підприємством приймають загальні збори акціонерів шляхом відкритого голосування. Підрахунок голосів здійснюється за принципом: 1 акція = 1 голос. Міра участі акціонера в роботі підприємства визначається кількістю акцій. Фактично підприємством управляють власники найбільшої кількості акцій або ж контрольного пакету акцій. Контрольний пакет акцій включає більшість числа акцій (50% + 1 акція).
Засновники акціонерного підприємства залишають у себе не менше 25% випущених акацій. Решту акцій реалізують за відкритою підпискою (якщо це відкрите акціонерне підприємство). Акції продають вперше за номінальною вартістю на первинному ринку цінних паперів. На фондовій біржі акції продають за ринковою ціною або курсом акції.
Курс акції - це ціна, за якою акція продається і купується на фондовій біржі.
На курс акції впливають наступні фактори:
1. величина дивідендів,
2. величина позичкового процента;
3. рівень інфляції,
4. ринкова ситуація, економічна стабільність,
5. перспективи розвитку підприємства і галузі в майбутньому,
6. розміри нагромаджень, рівень доходів та схильність населення до заощаджень тощо.
Курс акції визначається: Ка= Д / Б% * 100%,
де, Д - розмір дивідендів,
Б% - позичковий процент.
Норма прибутку акціонерного підприємства:
д? = Д / Ца * 100% або дап' = Рап / Кап * 100%
д? - норма прибутку акціонерного підприємства,
Ца - номінальна ціна акції,
Рап - прибуток акціонерного підприємства,
Кап - капітал акціонерного підприємства.
4. Організаційно - правові основи діяльності акціонерних товариств.
Процес створення акціонерного підприємства включає наступні етапи:
1. оголошення про намір створення акціонерного підприємства,
2. проведення підписки на акції,
3. проведення установчих зборів,
4. державна реєстрація підприємства.
Оголошення про створення акціонерного підприємства здійснюється в пресі, радіо, телебаченні. Засновники акціонерного підприємства оголошують про відкриту підписку на акції. В повідомлені повинні міститися дані про майбутнє підприємство: фірмова назва, мета діяльності, склад засновників, розмір статутного капіталу тощо. Термін відкритої підписки не перевищує 6 місяців. Якщо за цей час не буде реалізовано 60% акцій акціонерне підприємство не вважається заснованим. Засновники зобов'язані залишити в себе не менше 25% акцій. Установчі збори акціонерного підприємства обирають Раду акціонерного підприємства, затверджують статут та пільги засновників.
Вищім органом правління акціонерного підприємства є загальні збори, участь у яких можуть брати всі акціонери. Збори приймають рішення щодо виробничої діяльності. Збори є правомочними, якщо на них присутні більше 60% голосів (акцій). Рішення приймаються більшістю голосів (3/4 голосів).
Питання для контролю знань:
1. Що таке акціонерний капітал? *
2. Поясніть відмінності між приватним і акціонерним підприємствами. **
3. Розкрийте переваги акціонерних підприємств. **
4. Види акціонерних підприємств. **
5. Поясніть механізм управління акціонерним підприємством. **
6. Що таке акція? Які права вона надає своєму власнику? *
7. Які функції виконують акції в сучасній економіці? **
8. Що таке курс акції? Від чого він залежить? **
9. Що таке дивіденди? Які фактори впливають на їх розміри?
10. Поясніть порядок формування акціонерних підприємств.
Література:
1. Г.І. Башнянин та ін. Політекономія. Підр. - К.: Ніка - Центр, 2000 - тема 14, 325 - 342с.
2. Гальчинський А.С. Основи економічних знань. Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2002. 266 - 277 с.
3. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. Підр. - К.: ЦУЛ, 2003. 291 - 296 с.
Т. 9 Ринок. Ринкова система
1. Сутність та функції ринку. *
2. Структура та інфраструктура ринку. *
3. Закони функціонування ринку. *
4. Попит, пропозиція, ринкова рівновага. **
5. Еластичність попиту і пропозиції. ***
6. Особливості формування ринкової економіки в Україні (самостійне вивчення). ***
11. Сутність та функції ринку
Ринок - сукупність економічних відносин між домогосподарствами, фірмами, організаціями і державою з приводу купівлі-продажу товарів та послуг, та механізм забезпечення цих процесів згідно з законами товарного виробництва.
Ознаки сучасного ринку:
1. наявність економічно та юридично незалежних суб'єктів
2. еквівалентний обмін товарів
3. конкуренція
4. стихійне ціноутворення
5. реальна інформація про ринок
6. "диктат" споживача - D<S
7. тенденція до монополізації
Функції ринку:
1) регулююча - забезпечує зв'язки між різними галузями, між попитом і споживанням; встановлює пропорції витрат і прибутків; забезпечує безперервність відтворення капіталу;
2) стимулююча - ринок сприяє тим виробникам, які найбільш раціонально використовують фактори виробництва; які скорочують індивідуальні затрати робочого часу, стимулює запровадження досягнень НТП в виробництво; спонукає виробників на виробництво нових видів продукції;
3) розподільча - якщо затрати індивідуального робочого часу на виробництво товарів перевищують суспільно необхідні затрати, то такі товари не витримають цінової конкуренції: тобто ринок розподіляє доходи виробників. Для одних виробників створюються умови для подальшого розвитку; для інших - настає питання подальшого існування. Відбувається соціальне розшарування суспільства за доходами.
4) інтегруюча - об'єднання економіки країни в одне ціле; створення системи зв'язків між сферами виробництва і споживання;
5) ціноутворююча - встановлення цін відповідно з законом вартості та врахуванням корисності.
6) інформаційна - ринок дає об'єктивну інформацію про попит і пропозицію товарів (корисність і затрати). про рівень витрат і доходів, про ефективність національної економіки в цілому.
2. Структура ринку:
1. ринок предметів споживання і послуг;
В структурі витрат економічно розвинених країн частка споживання складає 60-70% від ВВП. Купівля продаж відбувається в формі оптової і роздрібної торгівлі.
2. ринок засобів виробництва;
Товарами на ринку засобів виробництва є засоби праці (знаряддя, станки, інструменти, техніка) і предмети праці (це в основному - сировина)
3. ринок інформації;
Товарами на ньому виступають патенти, ліцензії, цінна інформація.
4. фінансовий ринок (або ринок позичкових капіталів) - це механізм мобілізації та пере поділу тимчасово вільних фінансових ресурсів.
Фінансовій ринок включає:
а) ринок капіталів (інвестиційний ринок);
б) ринок кредитів;
в) ринок цінних паперів.
Товарами на ринку капіталів є вільні кошти окремих осіб, підприємств і держави, які можуть бути спрямовані на інвестиції: будівництво, реконструкцію, придбання засобів виробництва, МТЗ, придбання нової техніки і технології і т.п.
Кредитний ринок - це система відносин між позикодавцями (кредиторами) та позикоодержувачами з приводу позики в грошовій або товарній формі. Кредитор отримує певний дохід за надання кредиту в залежності від умов кредиту.
Ринок цінних паперів. Цінні папери - це грошові документи, які визначають взаємовідносини між суб'єктами,що їх випустили (емітентами) і тими, хто їх придбав. Вони передбачають виплату доходу у вигляді відсотків або дивіденду.
5. валютний ринок;
Предметом купівлі-продажу на ньому є різні національні валюти. На валютному ринку встановлюються курси валют - ціна валют на внутрішньому ринку в залежності від рівня попиту і пропозиції на валюту та інших факторів.
6. ринок робочої сили;
Перетворення робочої сили на товар привело до виникнення ринку робочої сили. 7. тіньовий ринок
Тіньовим ринком називають сегмент економіки, в межах якого відбувається позазаконна діяльність з метою отримання прибутку.
Для функціонування ринку необхідна наявність інфраструктури - комплексу галузей, систем, служб, які обслуговують ринок.
Інфраструктура ринку включає:
- підприємства оптової та роздрібної торгівлі
- кредитну систему та комерційні банки
- систему страхування та страхові компанії
- митну систему
- валютну систему
- громадські організації
- аудиторські фірми
- аукціони, ярмарки
- організації захисту прав працюючих за наймом
- . господарські суди
- торгові палати.
2. Ринковий механізм
Ринок функціонує у відповідності з ринковим механізмом.
Ринковий механізм - це система, яка забезпечує ефективний розподіл ресурсів, оптимальну організацію виробництва, економічно доцільний розподіл прибутків і встановлення об'єктивної ринкової ціни.
Складові частини ринкового механізму:
- попит;
- пропозиція;
- ціна;
- конкуренція.
Ринковий механізм сам забезпечує свою стабільність, це саморегульована система (тобто, він сам відновлює порушену рівновагу). Він діє у відповідності з законами ринкової економіки:
- закон попиту
- закон пропозиції
- закон ринкової рівноваги
- закон вартості
- закони грошового обігу
- закон конкуренції
4. Попит - це кількість товарів, яку споживачі спроможні купити за певними цінами протягом певного періоду часу.
Закон попиту: при зниженні ціни на одиницю продукції у споживачів виникає бажання купити її в більшій кількості і навпаки - підвищення ціни викликає скорочення попиту.
Нецінові фактори попиту:
1. зміна уподобань споживачів;
2. зміна числа покупців;
3. зміна доходів звичайних споживачів товару;
4. зміна цін на пов'язані товари;
5. зміна очікувань;
6. сезонність.
Пропозиція - це кількість товарів, яку фірми згодні продати за певним рівнем цін протягом певного періоду часу.
1. Закон пропозиції: із зростанням ціни на товар фірми згодні продати його в більшій кількості і навпаки - із зниженням ціни кількість товаріу, яку пропонують для продажу зменшується.
Нецінові фактори пропозиції:
1. зміна цін на сировину (ресурси)
2. кількість продавців на певному ринку
3. зміна рівня технології виробництва
4. державне вручання (податки, дотації)
5. ціни на інші товари
6. очікування (ефекти очікувань)
Стан ринкової рівноваги визначається шляхом співставлення попиту і пропозиції. Ринкова рівновага - це такий стан ринку, коли попит на товар дорівнює його пропозиції, тобто, продавці і покупці товару дійшли до компромісного рішення щодо ціни товару (згодні з нею).
т. О - точка ринкової рівноваги
P0 - ринкова рівноважна ціна
Q0 - рівноважна кількість продажу.
Рівноважна ціна - ціна, при якій попит і пропозиція співпадають. Це єдина стійка ціна на даному ринку, хоча вона може змінюватися під впливом різноманітних нецінових чинників.
5. Еластичність попиту характеризує чутливість споживача до зміни цін на товари або до зміни рівня доходів.
Розрізняють три види еластичності попиту:
а) еластичність попиту за ціною Ed показує наскільки змінюється величина попиту при зміні ціни товару на 1%
або
Якщо: - попит еластичний
- попит нееластичний
- попит одиничний (пропорційний)
- попит абсолютно нееластичний
- попит абсолютно еластичний
б) еластичність попиту за доходом EI показує наскільки змінюється попит на товар при зміні доходу споживача на 1%
або
В залежності від значення EI товари розрізняються
- товари першої необхідності
- товари вищої якості
- товари нижчої якості
- предмети розкоші
в) перехресна еластичність попиту характеризує відносну зміну попиту на певний товар при зміні ціни на інший товар Цей коефіцієнт характеризує пов'язаність товарів.
, або
Якщо: ЕCN >0 - товари С і N взаємозамінюючі;
ЕCN <0 - товари С і N взаємодоповнюючі;
ЕCN = 0 - товари С і N незалежні.
Еластичність пропозиції ES показує наскільки змінюється кількість пропозиції при зміні ціни товару.
Якщо:
ES > 1 - пропозиція еластична;
ES <1 - пропозиція нееластична;
ES = 0 - пропозиція абсолютно нееластична;
ES > ? - пропозиція абсолютно еластична.
Еластичність пропозиції залежить від тривалості ринкового періоду: довгострокового, короткострокового або миттєвого. Чим більша тривалість ринкового періоду, тим більш еластичною може бути пропозиція.
Питання для контролю знань:
1. Що таке ринкова економіка? *
2. Функції ринку. **
3. Особливості сучасного ринку. *
4. Ринкові моделі**
5. Структура сучасного ринку. **
6. Ринкова інфраструктура. *
7. Ринковий механізм, його функції. *
8. Закони ринкового механізму. **
9. Що таке попит? *
10. Пояснити закон попиту. **
11. Що таке пропозиція?
12. Пояснити закон пропозиції. **
13. Що характеризує еластичність попиту за ціною? ***
14. Що характеризує еластичність попиту за доходом? ***
15. Що характеризує перехресна еластичність попиту? ***
16. Поясніть економічний зміст еластичності пропозиції. ***
17. Особливості формування ринкової економіки в Україні. ***
Література:
1. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підр. - К.: Академія, 2000-р. 2. 4, 106 - 115с.
2. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічної теорії: - Підр.: - К.: Вища школа, 1995, - теми 9, 10, 114 - 155 с.
3. Основи економічної теорії. Підручник. За заг. редакцією Ю.В. Ніколенка. - К.: ЦУЛ, 2003. - гл. 6, 135 - 147 с.
4. Основи економічної теорії. / Посібник.В.О. Рибалкін, М.О. Хмелевський таін. - К.: ВЦ "Академія", 2003. - 2. 1, 2. 2, 126 - 132 с.
12. Витрати виробництва
1. Витрати виробництва: економічний і бухгалтерський підхід. *
2. Види витрат фірми. *
3. Виробнича функція. **
4. Функція вартості виробництва. **
5. Визначення оптимального обсягу виробництва. ***
1. Витрати виробництва - це витрати на придбання факторів виробництва, які використовують для виробництва і реалізації продукції.
Від величини витрат виробництва залежать обсяги виробництва і величина прибутку. Тому метою фірми є мінімізація витрат виробництва. Мінімізація витрат - це процес, при якому виробництво певного обсягу продукції забезпечується з найменшими з усіх можливих варіантів витратами.
Існує два підходи до визначення витрат виробництва:
1 - бухгалтерські витрати - вартість факторів виробництва визначається в цінах їх придбання;
2 - економічні витрати - витрати на використання ресурсу з урахуванням втрачених можливостей іншого більш ефективного альтернативного їх використання.
Витрати поділяють на внутрішні і зовнішні.
Зовнішні витрати - це плата за ресурси тим поставникам, які не є власниками фірми: витрати на сировину, енергію, транспорт, робочу силу.
Внутрішні витрати - це витрати на використання власних самостійно використовуваних ресурсів. Вони є неоплачуваними. Це власні грошові кошти, обладнання, споруди, підприємницькі здібності. Вартість внутрішніх витрат оцінюється як вартість їх найкращого альтернативного використання. До внутрішніх витрат відносять також нормальний прибуток. Нормальний прибуток - це мінімальна плата, необхідна, щоб утримувати інтерес підприємця в певній галузі.
Таким чином, економічні витрати - це всі зовнішні і внутрішні витрати, включно з нормальним прибутком.
2. Види витрат фірми.
Для аналізу роботи фірми використовують показники загальних, середніх і граничних витрат фірми.
В короткостроковому періоді для зміни кількості продукції фірми необхідно змінювати кількість деяких факторів виробництва. при цьому кількість використання інших факторів залишається незмінною.
В цілому всі витрати фірми складають загальні витрати (ТС). Вони складаються з постійних і змінних витрат.
Постійні витрати (ТFС) - це витрати фірми, які не залежать від не залежать від коливань обсягів випуску продукції фірми. При зміні обсягів виробництва вони залишаються незмінними. Це зарплата адміністрації та управлінського персоналу, амортизація, плата за оренду, кредит. Рекламу тощо. Вони існують навіть тоді, коли фірма тимчасово припиняє виробництво.
Змінні витрати (TVC) - це витрати, які змінюються при зміні фірмою обсягів виробництва. це витрати на закупку сировини, робочої сили, енергоносіїв, запасних частин тощо.
ТС = ТFС+ TVC
Середні витрати (АС) - це витрати фірми в розрахунку на одиницю продукції.
АТС=ТС / Q
де Q - обсяги випуску.
Середні витрати складаються з середніх постійних АFС і середніх змінних витрат АVC.
АТС=АFС + АVC
Середні витрати порівнюють з ціною товару.
Граничні витрати (МС) - це витрати фірми на виробництво наступної одиниці товару, тобто це витрати на збільшення виробництва на одну одиницю товару.
МС = ?ТС/?Q
?ТС = TC2 - TV1; ?Q = Q2 - Q1
3. Виробнича функція.
5. Акція. Курс акції. **
торгівельного прибутку Функція вартості виробництва.
Функція сукупної вартості виробництва (ТС) показує зв'язок обсягів виробництва та вартості виробництва.
ТС=РLL+PKK,
де L - кількість праці, залученої в виробництво,
РL - ціна одиниці праці,
К - кількість затраченого капіталу,
PK - ціна одиниці капіталу.
Графічне зображення функції сукупної вартості виробництва називається ізокоста.
Питання для контролю знань:
1. Що таке витрати виробництва? *
2. Види витрат фірми. **
3. Які витрати фірми завжди переважають за величиною: економічні чи бухгалтерські? ***
4. Що таке економічний прибуток? Чим він відрізняється від бухгалтерського прибутку? **
5. Що характеризує виробнича функція? **
6. Що таке ізокванта? **
7. Що характеризує функція вартості виробництва.? **
8. Що таке ізокоста? **
9. Визначення оптимального обсягу виробництва. ***
Література:
1. Політична економія. Навч. посіб. / За ред. .В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. - К.: Академвидав, 2007. - 232 - 259 с.
2. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічної теорії: - Підр.: - К.: Вища школа, 12005. - розділ 18, 287 - 300 с.
3. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підр. - К.: Академія, 2003 - 204 - 215с.
13. Національне виробництво
1. Система національних рахунків (СНР).
2. Показники результатів національного виробництва.
3. Валовий внутрішній продукт.
4. Відтворення суспільного продукту.
5. Структура суспільного продукту.
6. Типи економічного зростання.
7. Національний дохід:: розподіл та перерозподіл.
8. Споживання та заощадження національного доходу.
1. Обчислення виробленої суспільством продукції за певний період здійснюють за допомогою деяких показників.
З 1988 року в практику економічних розрахунків почала запроваджуватися універсальна система обліку результатів діяльності на рівні держави-СНР, яка широко застосовується в світовій практиці. СНР була розроблена американськими економістами С. Кузнєцовим і В. Леонтьєвим. Рішенням ООН ця система рахунків застосовується у всьому світі.
Основні положення СНР:
1) Суспільний продукт діяльності ділиться на дві групи: товари та послуги.
2) Економіка ділиться на сектори:
реальний сектор (не фінансові корпорації)
фінансові корпорації (банки, страхові компанії)
сектор державного управління
домашні господарства.
3) Всі суб`єкти економіки діляться на резидентів (громадян даної країни) і нерезидентів (громадян інших країн).
4) Основні типи виробників і споживачів:
домашні господарства (виробник і споживач0
підприємства
держава (одержувач податків і розпорядник бюджету)
іноземні суб`єкти.
Отже, СНР-це система найбільш загальних еономічних показників яка характерезує рівень розвитку економіки, масштаби і темпи економічного зростання, основні результати, які дають змогу робити висновки про ефективність функціювання економіки.
2. Показники результагів національного виробництва:
1) внутрішній валовий продукт (ВВП) - сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених за певний період (рік) на території країни.
2) валовий національний продукт (ВНП) - сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених за певний період (рік) на економічній території країни ВНП=ВВП+ПД-ПВ
ПД-первинні доходи-доходи, які отримують резиденти від участі в виробництві ВВП інших країн;
ПВ-первинні витрати-доходи іноземців від участі в економічній діяльності на території данїо країни.
3) чистий валовий продукт (ЧВП)
ЧВП=ВВП-А
А-сума амортизаційних відрахувань
ЧВП вимірює загальну вартість продукції, яку виробляє національна економіка, не погіршуючи виробничих можливостей наступних років.
4) національний доход (НД) - сумарний доход власників факторів виробництва
НД=ЧВП-НП
НП - непрямі додатки
або: НД=ЗП+П+R+%+Д
ЗП - заробітна плата найманих робітників
П - прибуток підприємців
R - прибутки від власності на нерухомість та землю
% - банківський прибуток (прибуток власників банківських вкладів)
Д - прибуток від цінних паперів, дивіденди.
5) особистий дохід (ОД) - доходи, які поступають у розпорядження в результаті розподілу НД
ОД=НД-В+ТR
В-виплати в фонди соціального страхування, податки на прибутки підприємств
TR-трансфертні платежі і особисті доходи
5) Використовуваний доход (ВД)
ВД=ОД-Т
Т-податки на прибутки.
3. Валовий внутрішній продукт.
Головним показником економічної діяльності на макрорівні є ВВП.
ВВП - це сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями і установами в поточному періоді на території країни.
Методи розрахунку ВВП:
1 - обчислення ВВП за витратами:
За цим методом підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП:
ВВП=С+I+G+Nx
C - витрати домогосподарств на споживання;
I - інвестиційні витрати;
G - державні витрати;
Nx - чистий експорт
Nx =Х-М
Х - експорт
М - імпорт
2 - обчислення ВВП за доходами:
При цьому підсумовуються всі види доходів всіх суб`єктів економічної діяльності:
ВВП=А+НП+ЗП+R+%+Д+П
А - амортизаційні витрати
НП - непрямі податки
ЗП - заробітна плата
R - рентні платежі (доходи за здані в оренду землю, будівлі, приміщення)
% - банківський прибуток
Д - доход від власності на цінні папери
П - прибутки підприємців
Розрізняють номінальний і реальний ВВП.
Номінальний ВВП - вартість виробництва, виражена в цінах поточного року:
ВВПн = ? рі Ч gі
рi - обсяги виробництва і-того товару в поточному році
gi - ціна і-того товару в поточному році.
Реальний ВВП - вартість виробництва з урахуванням зміни в цінах:
ВВПр = ? ро Ч gі
ро - ціна і-того товару в базовому році
Для порівняння номінального і реального ВВП використовують дефлятор ВВП (Ір), ціновий індекс, який дозволяє привести номінальні економічні показники до рівня реальних.
Ір = ВВПн / ВВПрЧ 100%
Якщо Iр <1. 0 - це процес збільшення реального ВВП;
Якщо Iр >1. 00-це процес зменшення реального ВВП.
4. Відтворення суспільного продукту.
Відтворенням називається процес безперервного повторення процесу виробництва.
Для того, щоб виробництво повторювалось безперервно, необхідно, щоб вироблений продукт постійно реалізовувався. Кошти від реалізації купуються нові засоби виробництва, залучається робоча сила (заробітна плата) тобто здійснюється новий цикл виробництва.
Просте відтворення означає, що вся створена додаткова вартість (прибуток) буде вилучатися з виручки від реалізації продукції на споживання власника капіталу.
Розширене відтворення означає, що виробництво з року в рік повторюється в зростаючих масштабах. Це можливо, якщо частина додаткової вартості (прибутку) використовується для нагромадження.
Додаткова вартість (прибуток) діляться на дві частини:
1) фонд споживання ФС - особисте споживання власника капіталу
2) фонд нагромадження ФН - придбання додаткових засобів виробництва і робочої сили.
5. Типи економічного зростання.
Постійне зростання обсягів виробництва на основі розширеного відтворення називається економічним зростанням.
Розрізняють 2-ва типи економічного зростання.
екстенсивний та інтенсивний.
Екстенсивне зростання - це нарощування обсягів виробництва в основному за рахунок залучення до виробництва все нових і нових ресурсів при незмінній продуктивності праці та ефективності використання ресурсів.
Інтенсивне зростання - це збільшення обсягів виробництва за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів. Цей спосіб економічного зростання є особливо актуальним в умовах обмеженості (абсолютної та відносної) всіх найважливіших видів ресурсів, особливо - енергоносіїв.
Коефіцієнт еластичності результатів виробництва від затрат на виробництво при екстенсивному зростанні ? 1; тобто для виробництва додаткової одиниці товару необхідно залучити пропорційну кількість ресурсів.
В випадку інтенсивного зростання коефіцієнт еластичності результатів виробництва від затрат на виробництво Келаст. > 1; для виробництва додаткової одиниці продукції треба залучити ресурсів менше, ніж (1) при екстенсивному типі зростання.
Економічне зростання
Існує і 3-й тип економічного зростання - детенсивне - коли для виробництва додаткової одиниці продукції треба витратити обсяги ресурсів, вартість яких перевищує вартість кінцевої продукції. Це затратний спосіб виробництва, він можливий лише за державної підтримки (дотації, субсидії, субвенції тощо). В умовах чистої ринкової економіки такий спосіб зростання неможливий.
6. Структура суспільного продукту.
Суспільний продукт - це сума матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу.
ССП=ФЗ+ФС+ФН
ФЗ (фонд заміщення) - частина суспільного продукту, за рахунок якої поновлюються спожиті засоби виробництва. Після реалізації продукції вона повинна бути повернена в виробництво, щоб забезпечити повний виробничій цикл.
ФС (фонд споживання) - частина суспільного продукту, яка надходить в особисте споживання в вигляді заробітної плати, доходів підприємців, соціальних виплат.
ФН (фонд нагромадження) - частина суспільного продукту, яка йде на розширення обсягів виробництва.
7. Розподіл та перерозподіл національного доходу.
Національний доход - це нова вартість. (c + m), створена суспільством за певний період часу
В кількісному виразі це:
НД=ССП-ФЗ
сукупний суспільний продукт за вирахуванням фонду заміщення.
За натурально-речовою формою НД включає сукупну масу виробництва за рік предметів особистого споживання та засобів виробництва, які використовуються для розширеного відтворення.
Розподіл НД - це сукупність відносин з приводу розподілу новоствореної вартості між учасниками виробництва, тобто між власниками факторів виробництва (капіталу, праці, землі, інтелекту).
В результаті розподілу НД утворюються доходи безпосередніх учасників матеріального виробництва - первинні доходи.
На рівні підприємства утворюються первинні доходи:
прибутки
дивіденди
рента
позичковий К (або %).
Первинні доходи не залишаються повністю в розпорядженні суб`єктів виробництва, а частково трансформується в вторинні доходи - це доходи учасників нематеріального виробництва.
Механізм перерозподілу НД включає:
прямі податки через Державний бюджет
непрямі податки
оплата послуг
кредит
державні фонди, позики
позабюджетні фонди (соц. страх., стипендії, % - ти по вкладах).
В результаті розподілу і перерозподілу НД в усіх груп населення, підприємств та установ формуються кінцеві доходи.
7. Споживання та заощадження національного доходу.
Використання НД здійснюється в процесі споживання і нагромадження (заощадження).
Споживання НД - це перетворення продукту праці (товару) на об`єкт індив. або виробничого привласнення.
Розрізняють два види споживання:
виробниче - споживання знарядь і предметів праці в процесі виробництва (переважно з фонду заміщення)
особисте - споживання товарів і послуг споживчого (невиробничого) призначення.
Фонд споживання включає:
1) особисте споживання населення;
2) матеріальні витрати сфери послуг;
3) витрати в сферах науки, культури, освіти та управління.
Доходи на споживання поділяються на економічні і соціальні.
Економічні доходи утворюються на основі права власності на певні фактори виробництва: робочу силу, засоби виробництва, землю, грошовий капітал, інтелект.
Соціальні доходи надходять з Держ. бюджету або позабюджетних фондів в суспільні фонди споживання незалежно від участі в суспільному виробництві. Мета створення соціальних заходів - забезпечення стандартів соціальної справедливості.
Заощадження НД - це використання частини НД для розширення виробництва.
Заощадження НД формується на основі використання додаткового продукту.
Форми заощадження (нагромадження):
виробниче нагромадження - збільшення обсягів виробництва засобів виробництва
нагромадження споживчого призначення - збільшення обсягів виробництва предметів споживання
приріст резервів і страхових запасів.
Питання для контролю знань:
1. Що таке Система Національних Рахунків? *
2. Які переваги забезпечує СНР? **
3. Поясніть основні положення СНР. **
4. Поясніть зміст основних макроекономічних показників. **
5. В чому полягає різниця між ВВП і ВНП? **
6. В чому полягає сутність методів визначення ВВП. **
7. В чому полягає різниця між номінальним і реальним ВВП? ***
8. Поясніть сутність дефлятора ВВП. ***
9. Що таке відтворення суспільного продукту? Його види. **
10. Сутність екстенсивного економічного зростання. **
11. Сутність інтенсивного економічного зростання. **
12. Детенсивне економічне зростання. **
13. Пояснити призначення фондів заміщення, накопичення та споживання в складі суспільного продукту. ***
14. Пояснити процес розподілу ССП. ***
15. Пояснити процес перерозподілу ССП. ***
16. Що таке споживання НД, його види. ***
17. Заощадження НД, його форми. ***
Література:
1. Г.І. Башнянин та ін. Політекономія. - К.:, Ніка - Центр, 2000 - теми 16, 17.
2. Основи економічної теорії. За редакцією Мочерного С.В. - К.: Академія, 1998-тема 14.
3. Крупка М.І. та ін. Основи економічної теорії. Підручник: - К.: Атіка, 2001 - тема
14. Економічна циклічність
1. Економічний цикл.
2. Безробіття.
3. Інфляція.
4. Взаємозв?язок інфляціі та безробіття.
1. В умовах капіталістичного товарного виробництва в розвитку економіки відмічаються коливання.
Економічні коливання - це періодичні піднесення та спади розвитку національного виробництва, рівнів безробіття та зайнятості.
Економічний цикл - це період часу від попередньої кризи до наступної або від одного періоду піднесення до наступного.
Періодичні спади економічного розвитку почали відмічатись з періоду, коли панівною формою виробництва стала велика машинна індустрія (кінець ХVIII стор).
Провідні теорії економічних криз:
1. теорія Р. Мальтуса (теорія народонаселення) стверджує, що існує зв'язок між чисельністю населення і станом економіки: чим більша чисельність населення, тим менший рівень добробуту він забезпечує наступним поколінням. Таким чином, необхідно регулювати темпи народжуваності;
2. теорія К Маркса пояснює кризи загостренням протиріч капіталістичного виробництва. Головним протиріччям згідно з його теорією є протиріччя між суспільним характером виробництва і приватним характером привласнення його результатів, що приводить до нерівномірного і несправедливого розподілу суспільного продукту;
3. теорія М. Тугана - Барановського пояснює кризи диспропорціями розвитку окремих галузей;
4. кейнсіанська теорія. Згідно з поглядами Кейнса ринкова економіка не має механізму саморегуляції, який здатний збалансувати попит і пропозицію. Тому кризи є неминучими і єдиним порятунком є державне регулювання економіки шляхом застосування грошово-кредитної та бюджетної політики;
5. монетаризм причиною економічної нестабільності вважає коливання грошової маси. Згідно з теорією монетаристів грошова маса повинна зростати щороку на 3-5 %. Державне регулювання повинно бути обмеженим і компетентним. Монетаристи вважають, що ринкова економіка є стійкою по природі і здатною до саморегулювання.
Фази економічного циклу Криза - період економічного спаду.
Прояви кризи:
1 - перевиробництво товарів відносно платоспроможного попиту;
2 - падіння цін;
3 - скороченні обсягів виробництва;
4 - банкрутства підприємств, зростання безробіття;
5 - зниження рівня доходів;
6 - падіння ціни позичкового капіталу (Б%);
7 - порушення функцій грошово - кредитної системи.
Депресія - досягнення економікою найнижчої точки економічного спаду.
Прояви депресії:
1 скорочення товарного надлишку;
2 припинення падіння цін, низький рівень %-ної ставки;
3 припинення скорочення обсягів виробництва;
4. низький рівень доходів.
Пожвавлення - досягнення економіки докризового стану
Піднесення - економічне зростання, яке перевищує докризовий стан.
Прояви:
1 зростання ділової активності на інвестиційному та фінансовому ринках;
2 зростання обсягів виробництва;
3 підвищення рівня зайнятості і рівня доходів;
4 зростання рівня цін;
5 зростання ціни позичкового капіталу.
2. Показники зайнятості
Згідно із стандартами Міжнародної організації праці (МОП) населення країни поділяється на дві категорії:
- економічно активне населення (робоча сила);
- економічно неактивне населення (особи поза робочою силою).
Економічно активне населення включає в себе зайнятих осіб та безробітних.
РС = Зайняті + Безробітні
Зайняті - це особи, які виконують будь-яку оплачувану роботу.
Безробітні - це особи, які не мають роботи, але активно шукають її і готові стати до неї.
Показники зайнятості:
- рівень безробіття: *100 %
- рівень зайнятості:
*100 %
- коефіцієнт участі в робочій силі: *100 %
Види безробіття:
1. фрикційне безробіття - пов?язане з постійним рухом населення між регіонами і видами праці;
2. структурне безробіття - пов?язане з перевищенням пропозиції робочої сили над попитом на неї. Структурне безробіття викликане науково-технічним прогресом, зміною технологій, які змінюють попит на деякі професії;
3. циклічне безробіття - виникає в періоди економічних спадів по причині скорочення обсягів виробництва, звільнень працівників;
4. добровільне безробіття.
Повна зайнятість не означає відсутності безробіття.
Фрикційне та структурне безробіття вважають неминучими. Сума фрикційного та структурного безробіття називається природним безробіттям.
Обсяги виробництва валового продукту в умовах природного безробіття називається потенційним ВВП.
Зв'язок між динамікою безробіття та відставанням ВВП від потенційного рівня ВВП демонструє закон Оукена:
Y - фактичний ВВП:
Y* - потенційний ВВП;
u - рівень безробіття;
u* - рівень природного безробіття;
в - коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки безробіття.
Закон Оукена - якщо рівень циклічного безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1%, то відставання фактичного ВВП від потенційного рівня ВВП складатиме 2 - 2,5%
3. Інфляція - падіння купівельної спроможності грошей, зростання рівня цін.
Показники:
1. рівень інфляції: ;
2. темпи інфляції: ;
де Іор - дефлятор ВВП базового (або попереднього) року;
І1р - дефлятор ВВП поточного року.
Типи інфляції в залежності від причини виникнення:
1. інфляція попиту - сукупний попит зростає швидше за зростання обсягів виробництва;
2. інфляція пропозиції - зростання витрат в періоди високого безробіття і неповного використання виробничих можливостей, зростання цін на сировину;
3. емісійна інфляція - перевищення фактичної грошової маси оптимального рівня. Виникає по причині випуску грошей, не забезпечених товарами.
Поєднання 1 і 2 - інфляційна спіраль (залежність „зарплата - ціна”).
Інфляція буває:
непередбаченою і очікуваною.
повзучою, галопуючою, гіперінфляція
В залежності від темпів знецінення грошей інфляція буває:
1) природна - темпи інфляції Ті не перевищують 5 % на рік;
2) повзуча - Ті не перевищують 9 % на рік;
3) галопуюча - Ті досягають 80-100 % на рік;
4) гіперінфляція - Ті перевищують 100 % на рік і можуть досягати 1000 % і більше.
Поєднання економічного спаду з інфляцією називається стагфляцією.
4. Взаємозв?язок інфляції та безробіття
В короткостроковому періоді залежність між рівнем інфляції та рівнем безробіття демонструється законом Філіпса.
Згідно з кривою Філіпса рівень інфляції залежить від 3-х факторів:
1. очікування інфляції;
2. рівня циклічного безробіття;
3. шокових змін пропозиції (стрімке зростання пропозиції, притаманних для періодів економічного зростання).
Вплив інфляції на реальну % ставку демонструє ефект Фішера:
r = i + р
де r - реальна %-на ставка;
і - номінальна %-на ставка;
р - рівень інфляції.
Питання для контролю знань:
1. Що таке економічний цикл? *
2. Поясніть погляди ранніх економічних теорій на проблеми циклічного розвитку економіки. **
3. Сучасні теорії економічних криз. **
4. З яких етапів складається економічний цикл? *
5. Поясніть сутність і прояви економічної кризи. **
6. Поясніть сутність депресії. **
7. Поясніть сутність пожвавлення і піднесення. **
8. Чим можна пояснити ріст економічної активності, який спостерігається на певному етапі депресії? ***
9. На які категорії поділяється населення країни за ознакою зайнятості? *
10. Які категорії населення входять до складу робочої сили? *
11. Поясніть види безробіття. **
12. Поясніть, які економічні і соціальні наслідки має циклічне безробіття? ***
13. Поясніть економічний зміст показників зайнятості. **
14. Що таке інфляція? *
15. Які типи інфляції вам відомі за причинами її виникнення? **
16. Які типи інфляції вам відомі за її темпами? **
17. Що пояснює закон Оукена? **
Література:
1. Башнянин Г.І. Політекономія. Підручник. Ніка - Центр - К.: 2000, тема 18, 422 - 444 с.
2 Мочерний С.В. Основи економічних знань. Підручник - К.: Либідь 2001. 256 - 267 с.
3. Політична економія. Навч. посібник / за ред.В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. - К.: Академвидав, 2007. - 497 - 517 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність підприємництва. Підприємництво в Україні. Принципи ринкової економіки. Форми підприємницької діяльності. Особливості становлення малих підприємств. Підприємство в системі ринкових відносин. Види підприємств. Економічні інтереси.
лекция [24,7 K], добавлен 22.01.2007Сутність і структура суспільного виробництва, його основні фактори. Матеріальне і нематеріальне виробництво. Натуральна, товарна його форми. Товар і його властивості. Основні теорії вартості. Альтернативна вартість. Безпосередньо суспільне виробництво.
курсовая работа [62,7 K], добавлен 24.10.2013Теорія вартості: трудова та неокласична. Сутність і роль закону вартості. Величина вартості товару та фактори, що її визначають. Функції закону вартості. Фактори економічного стимулювання розвитку продуктивних сил. Сутність ціни та механізм ціноутворення.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 06.12.2014Система економічних законів, їх суть і класифікація. Основні фактори суспільного виробництва: сутність і співвідношення. Виробничі ресурси, їх обмеженість. Економічні інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку. Еволюція грошей.
шпаргалка [22,9 K], добавлен 17.06.2007Історичні етапи розвитку економічної думки. Економічні закони, принципи та категорії. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Сутність та типи економічних систем. Форми організації суспільного виробництва. Грошовий обіг та його закони.
курс лекций [197,0 K], добавлен 10.11.2010Економічні теорії та базисні інститути національної економіки. Характеристика економічного потенціалу. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки. Інституціональні чинники її розвитку. Функціонування інфраструктури національного ринку.
тест [18,3 K], добавлен 15.01.2010Роль грошей в організації функціонування суспільного виробництва. Дослідження відмінності грошової форми вартості від загальної. Функції грошей: засіб платежу, нагромадження і обігу; міра вартості та світові гроші. Сутність масштабу цін під час еволюції.
курсовая работа [963,7 K], добавлен 26.03.2013Суспільний спосіб виробництва є своєрідним ядром економічної системи. Суспільний спосіб виробництва. Закони розвитку товарного виробництва. Конкуренція та її закони. Оборот капіталу підприємства. Форма і сутність суспільного способу виробництва.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 21.02.2009Виникнення, еволюція, предмет політичної економії. Структура суспільного виробництва. Економічні потреби суспільства. Виникнення товарного виробництва. Характеристика економічних систем сучасного світу, ринкової економіки. Міжнародні економічні відносини.
курс лекций [164,8 K], добавлен 03.02.2010Сутність основних фондів торгівельного підприємства, поняття їх руху та управління рухом. Аналіз наявності, складу та стану основних фондів торгівельного підприємства "Барс". Дослідження інтенсивності їх відновлення і оцінка ефективності їх використання.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 11.07.2010Галузева структура суспільного виробництва. Ознаки продукту сфери товару-послуги. Взаємодія і взаємозв’язок матеріального і нематеріального виробництва. Розподіл національного багатства в суспільстві. Розрахунок вартості сукупного суспільного продукту.
курсовая работа [551,2 K], добавлен 20.01.2016Суть та структура суспільного виробництва, його роль в економічній системі. Форми суспільного виробництва та суспільного продукту, їх характеристика. Фактори виробництва та їх взаємодія. Шляхи розвитку суспільного виробництва та методи його оптимізації.
курсовая работа [240,5 K], добавлен 11.12.2010Німецька історична школа. Ф. Ліст – засновник теорії національної економіки. Перехід до неолібералізму. Ордолібералізм - теорія господарського порядку В. Ойкена. Основи соціально-ринкової економіки. Економічна думка в межах інших теоретичних течій.
реферат [21,3 K], добавлен 15.03.2011Цивілізоване підприємництво. Отримання максимального прибутку. Підприємство, його сутність та функції. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки. Види та об’єднання підприємств. Формування ринкової структури економіки України. Господарські товариства.
реферат [29,1 K], добавлен 30.10.2008Здійснення підприємництва у ринковій економіці та еволюція його теоретичного осмислення. Функції підприємництва, його форми та види. Законодавча база діяльності підприємств в Україні. Проблеми та шляхи удосконалення розвитку підприємництва в Україні.
курсовая работа [284,7 K], добавлен 02.03.2011Сутність нагромадження капіталу як економічної категорії, його основні форми та фактори. Способи та методи нагромадження капіталу, його роль і значення в економіці держави. Особливості та характеристика етапів процесу нагромадження капіталу в Україні.
курсовая работа [52,7 K], добавлен 11.11.2009Зародження та еволюція політекономії: визначення, зародження та головні етапи розвитку, сучасні напрямки та особливості розвитку. Сутність продуктивних сил, їх взаємозалежність з виробничими відносинами. Поняття та основні цілі економічної політики.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 26.02.2011Теорії вартості, які є найбільш поширеними в економічній науці: суб’єктивно-психологічна, неокласична та теорія трудової вартості. Теорії, що визначають цінність товару. Корисність продукту та її види. Гранична корисність та закон спадної корисності.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 20.06.2011Еволюція суспільного виробництва, етапи його розвитку. Натуральне й товарне виробництво як форми суспільного. Товарна форма виробництва як умова становлення сучасних факторів виробництва. Проблеми та перспективи розвитку товарного виробництва в Україні.
курсовая работа [316,1 K], добавлен 16.05.2010Основні положення теорії та практики підприємництва як провідної форми господарювання в сучасних умовах ринкової економіки в Україні. Практичні завдання з актуальних питань підприємницької діяльності, приклади та можливі варіанти їх розв’язання.
учебное пособие [4,2 M], добавлен 12.07.2010
