Пастка середнього статку в економіці динамічних ринків
Світовий розвиток та економічний розвиток Туреччини до та після глобальної кризи. Фактори постійного економічного уповільнення. Вивчення на прикладі Туреччини конвергенції країн, що розвиваються, до розвинених країн, їх випадки потрапляння до ПСС.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.12.2017 |
| Размер файла | 313,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Якщо узагальнити чинні висновки, то:
1. Можна побачити, що поточний дефіцит та інфляція надзвичайно чутливі до зростання у верхній межі, що не має чинності на межі нижній, тобто зростання спричинює сильну інфляцію та зовнішній дефіцит, ці дані не дають позитивної реакції та відносні звуження. Незважаючи на надзвичайно жорстке падіння економіки та насамперед ціна на основні сировинні товари до 80% під час кризи, відсутність очікуваного звуження у зовнішньому дефіциті є презумпцією того, що залежність економіки Туреччини у сфері попиту набула структурного характеру. Дійсно, коли після 2004 р. зростання поступово уповільнилося, поточний дефіцит продовжував постійно рости практично незалежно від загального зростання.
Попри те, що зовнішні потрясіння для багатьох країн виражаються у схожих відсотках, відхилення по інфляції в Туреччині значно перевищували середні дані як по групі країн, що розвиваються, так і середньосвітові показники. За чотири роки з 2001 по 2004 рр. зростання споживацьких цін впало нижче однієї цифри, а у наступні дев'ять - показало опір в межах 7%, що пов'язано з одного боку зі стрімким зростанням цін на енергетику та неенергетичні товари, з іншого боку, будовою продуктивності та конкурентоспроможності Туреччини. І доти, доки ці структурні складові не зміняться, Туреччина, на наш погляд, лишатиметься нездатною маніпулювати у лещатах 3% зростання, 9-10% безробіття, 7% інфляції і 6-7% поточного дефіциту.
2. Відмова Туреччини від зростання, аби тримати на керованому рівні інфляцію та ризики поточних дефіцитів, не може тривати довго.
Починаючи від 2008 р., Туреччина ось уже 6 років як не здатна істотно збільшувати дохід на душу з 9-10 тис. дол., і безробіття, здається, заклякло на рівні 10%. Природно, що це справляє тиск на темпи зростання країни, адже, як зазначалося вище, у врівноваженні побічних наслідків зростання Туреччина перебуває у безвихідній затиснутості як у короткій, так і середній перспективі.
3. Туреччина в одну зі своїх золотих діб для зростання, торгівлі та капіталу у 2002-2007 рр. та після них не скористалася можливістю перетворення в означеному оточенні та консолідації шляхом передачі поверхневих здобутків на глибші рівні. Проспівавши «усе червоне літечко», як та цикада, Туреччина не змогла ужити заходів проти майбутньої зими, що неминуче «котила у вічі», з працелюбністю Мурахи та стратегічним розумом.
4. В цьому зв'язку слід підкреслити ще один момент - неуспіх користання світовим капіталом. Туреччина використала «готове джерело» не для реформ, а як випивши морську воду, будучи свідомою, що після того хотітиметься пити ще більше, прив'язавшись до капіталу, заступаючого внутрішні заощадження. Громадські норма заощаджень по Туреччині, що навіть у 1990-і рр. не надто спускались нижче від 20%, у 2010 та потому знизилися до 12-13%. Туреччина фінансує своє зростання шляхом заборгованостей, і наявний надлом дедалі більше поглиблюється особливо опісля кризи, коли фінансування зникає у короткострокових фондових вливаннях. Іноземний капітал, що заходить у країну на «довгостроковій» основі, шляхом приватизацій та інших продаж або злиттів надає перевагу здебільшого секторам фінансовому, роздрібному та сектору нерухомості, тоді як країна так і не спроможна зсунутися у інвестиції стратегічного значення, такі як у інвестиції в нові проекти в обробній промисловості та інформаційних технологій.
5. Туреччина, що здійснила стрибок до 2007 р. під впливом позитивного зовнішнього клімату та підштовхувана силою динаміки реформ, починаючи від 2008 р. у негативному оточенні намагається проводити значною мірою кон'юнктурну політику керування процесом, тобто веде економічну політику «поза грою». Оскільки в країні не відбулося змін та перетворень, вона задля кожної одиниці зростання почала давати у все більших відсотках негативне сальдо платіжного балансу. Кожен ривок зростання повертається тиском інфляції та поточного дефіциту, що ставить під загрозу тривалий характер зростання. Тут важливу роль відіграли жорстко зростаючі світові ціни на енергоносії, завищений курс турецької ліри, пробуксовування структурних реформ у економіці, зростаючих відсоток руйнувань позитивних сигналів від ЄС, недостатня кількість інститу- ційних структур, перетворення котрих є можливим лише у середній або довгій перспективі, та відповідної освітньої інфраструктури, а також дедалі більше поглиблюючийся тиск режиму на уряд.
6. З означених причин на момент 2013 р. Туреччина традиційно продовжує свій шлях з реаліями «найуразливішої економіки» світу43. У порівняльних оцінках використано такі розповсюджені ма- кроекономічні дані, як темпи росту, безробіття, інфляція, поточний дефіцит, відсоток у обсязі зовнішньої торгівлі, дефіциту бюджету, короткотермінові заборгованості, рівень державного боргу, вільні резерви Центробанку, процентні ставки, девальвація валютних курсів тощо.
Туреччина: Тестування ПСС
Основні цілі в економіці Республіки Туреччина, що їй у 2023 році виповниться рівно 100 років, встановлені у Програмі Уряду, Документі про стратегію промисловості Туреччини Міністерства науки, промисловості та технологій Туреччини (2010 р., період 2011-2014), 10-му Плані розвитку, підготованому Мінрозвитку (2014-2018), а також Стратегією експорту Туреччини та Планом дій, розробленому Асамблеєю експортерів Туреччини (TЭM), що увійшли до державного законодавства у Державній раді з верховного планування. Відповідно до цього Туреччина поставила за мету: 1) здійснивши кроки на шляху перетворення на «виробничу базу Євразії» насамперед у середньо -та високотехнологічних товарах, вийти на перший план у світі у деяких секторах на кшталт туризму та будівництва44, 2) досягти на 2023 р. розміру ВВП у $ 2 трлн., відповідно до проекції на 85 млн. населення рівня доходу на душу населення 25.000 дол., таким чином увійшовши до десятки найбільших економік світу, 3) щоб досягти поставленої мети, відповідно поставлено за мету 500 млрд. дол. експорту, що еквівалентно 25% ВВП. 4) щоб зробити можливою поставлену мету по експорту, вартість одиниці експорту, що досі становить 1,50 дол., планується збільшити до 3 дол., а «кількість» експортованої продукції біля 98 млн. тонн - до 166 млн. тонн. Точно так само для збільшення вартості одиниці експорту відсоток долі високих технологій у експорті, що нині становить 3%, планується на 2023 р. підняти до 8%, а відсоток співвідношення експорту до імпорту, що останні 10 рр. коливався на рівні 63%, збільшити до 80%45.
Зрозуміло, що в разі досягнення поставлених цілей Туреччина зможе увійти до групи країн з високим рівнем статків, атож небезпека ПСС для неї буде позаду. За даними цін на 2000 р. Світового банку, з відповідними поправками на інфляцію, ВВП на базі фіксованих цін по Туреччині на 2002 р. становив приблизно 380 млрд. дол., за 12 років приблизно по 5,1% щорічно, усього за цілий період був збільшений приблизно на 60% і на 2013 р. становив 650 млрд. 46 дохід на душу населення у той же період зріс приблизно на 40%, і від 6000 дол. На 2013 р. піднявся до 9.500 дол.47 Чи триватиме ця тенденція? Середній відсоток реального зростання у довгостроковій ретроспективі історії Турецької республіки (1923 - 2013) становив у середньому 4,5%. Разом з тим, що у різні періоди цей покажчик потужності зростання коливався, не було жодних істотних та тривалих відхилень щодо якої б то не було доби нашої історії48. Таким чином цей середній покажчик росту вказує на наявний потенціал зростання Туреччини.
Проте нас цікавить те, що випробовувана іспитом на ПСС Туреччина має набагато скромніші запити, аніж 25000-ний дохід на душу населення та величина ВВП у 2 трильйони дол. Раніше ми встановили, що для потрапляння у ПСС країна повинна лишатися у групі високого середнього доходу більше 15 років. Судячи з того, що із рівнем приблизно 7250 дол. На душу населення Туреччина увійшла до групи з високим середнім рівнем у 2005 р., їй слід у 2020 р. із цієї групи вийти, інакше вона звалиться до ПСС. Щоб Туреччина, що на 2013 р. має дохід на душу населення 9.500 дол., їй за 7 років слід (згідно використовуваної нами у цій статті систематиці СБ) довести дохід на душу населення до 11.750 дол. та вище. За демографічним прогнозом у 80 млн населення на 2020 р. ВВП Туреччини повинен становити 950 млрд. дол., що означає в свою чергу сукупне зростання у 2014-2020 рр. мінімум на 32%49. Згідно з цим, економіка щорічно має демонструвати реальне зростання щонайменше у 4,5%.
Потужність зростання у 2002-2013 рр. становила 5,1%, у період 2002-2007 рр. - річного зрос, тоді як у другі 6 рр. періоду 2008- 2013р. зменшився лише на 3.3. Тобто Туреччина з наявним поточним зростанням населення, вартості бівалютного кошика, даними по інфляції та середньою потужністю зросту 3,3% так і не збільшила істотно за 2008 -2013 рр. доходи на душу населення. Відсоток росту з відображенням по зайнятості чинників, як світова система, вклад розвинених країн та внутрішня динаміка країни. Емпіричні дані свідчать, що в процесі конвергенції сприятливість глобального середовища є потрібним, проте недостатнім. Умовою достатності є здатність країни, що розвивається, до адаптації. Дані від 1950-х рр. показали, що конвергенція країн, що розвиваються, в Туреччині становить приблизно 7%, а мінімальний відсоток для підняття доходу на душу населення - близько 4,5% (рис.5).
Рис.5. Показники зростання Туреччини по різних періодах(*) Мінімальна швидкість росту, необхідного для уникнення ОГТ.
Якщо узяти дані довготермінового потенціалу зростання Туреччини та глобального клімату, то видається надзвичайно малоймовірним досягнення нею вище обрахованого рівня 4,5%. Відтак, Туреччина зможе потрапити до ПСС у 2020 р., а у разі, якщо продовжуватиме торувати шлях не входячи в кризу, то подолає цей рубіж із запізненням у кілька років. Проте можна прогнозувати, що у будь-якому випадку цілі 2023 р. лишаться далеко позаду, а процес конвергенції буде перервано.
Висновки і оцінки
економічний криза конвергенція
У цій статті ми ставили за мету вивчення на прикладі Туреччини конвергенцію країн, що розвиваються, до розвинених країн, їх «втому від зростання» та випадки потрапляння до ПСС. Успіх конвергенції країн, що розвиваються, на базі доходу на душу населення є вельми вражаючим. Для розуміння того, чим саме завдячує тривалість такого успіху, слід поокремо досліджувати вплив таких чинників. В цьому контексті конвергенція може в деякі періоди прискорюватися в залежності від реакції РК на глобальні процеси, тут періоди максимального прискорення конвергенції - відомі як «золотий вік зростання» 1950-1970-і та 2000-і рр., тоді як періоди найбільшого уповільнення - 1980 -2000.
Безсумнівно, конвергенція для РК означає зростання доходу на душу населення та порятунок від бідності. Це - мета вичерпати своє існування в групі низького середнього доходу, як Туреччина, та наздогнати високий середній рівень. А ось «випуститися» уже з цієї групи та увійти до ліґи багатих країн вимагає радше не «фізичного», чи то «тілесного» зростання, проте «психічного», «розумового» та «духовного» росту та зрілості - а це ставить необхідним зміну усієї цілісності економічної моделі. Джерела зростання тут мають перейти з кількісних факторів до якісних. Проте багато країн застрягає в означеному болісному процесі переходу, і має місце факт ПСС, що його розглядає дане дослідження.
В успіхові РК по прискореній конвергенції та досягненню рівня високого середнього доходу, що їх було відзначено у 2000-х рр., важливу роль відіграли поступливість країн, що ішли попереду, та успішна адаптація тих, хто знаходився позаду. Внаслідок більш дешевих виробничих витрат, відносно рівних макроекономічних структур та низьких профілів ризику у РК до них відбувся приток капіталу усіх категорій, відбувся великий зсув акцентів виробництва, і таке розведення в географії виробництва і споживання підштовхнуло й світову торгівлю. Насамперед хвиля нетривалого зростання у економіці США, спровокована експансіоністською грошово-кредитною та податково-бюджетною політикою, а також слабкими контрольно-регуляторними механізмами, розпалила дисбаланс між центром та периферійними країнами. З одного боку тиск попиту, з іншого - швидке зростання цін на енергоносії та неенергетичні сировинні товари роз'ятрили у світовому масштабі поточний дефіцит та інфляцію, збільшилися короткострокові зобов'язання населення та компаній, і нарешті збільшення відсотків у США, проведене заради уповільнення економічної активності, порвало фінансову піраміду, підштовхнувши глобальну кризу.
Криза показує здебільшого не те, хто кого підштовхує або тягне у світі, але те, що поглиблення взаємозалежності набуває характеру спільного талану. Стає зрозумілим, що в разі погіршення глобального клімату економічної потужності РК не те що буде недостатньо аби одноосібно винести глобальне зростання, але й вони не будуть здатними зберегти власну динаміку зростання. Навпроти, РК показують, що вони досягли стадії, що нею не можна нехтувати для глобального зростання. Тому коли країни у новий період беруться поодинці вживати рятівних заходів, удаються до захисних методів у пошуках проїзду «безбілетним зайцем» по логіці «може й нам перепаде» - це лише подовжує та поглиблює кризу. З точки зору глобального зростання більш важливим є усунення глобальних дисбалансів завдяки проведенню реформ, управління цією взаємозалежністю шляхом створення більш справедливого середовища.
Для того, щоб такі, як Туреччина, країни, що розвиваються, могли продовжувати процес конвергенції, неминучою є їхня путь з одного боку до такого роду справедливих глобальних правил, а з іншого боку - перетворень та реформ, спрямованих на реконструкцію власних негараздів у цих країнах. Якщо країни більше 15 рр. перебувають на високому середньому рівні, це означає, що вони потрапили у ПСС. Було встановлено, що на 2010 р. з 128 країн 52 перебувають в групі середнього статку, з них 35 потрапили у ПСС, тоді як 9 країн, з-поміж яких і Туреччина, ще у ПСС не потрапили. Для того щоб Туреччина, що за даними по фіксованих цінах Світового банку входить до групи країн із високим середнім рівнем доходу на душу населення і досягла на 2005 р. рівня такого доходу у 7.250 дол., перемогла ПСС, їй треба на 2020 р. досягти рівня доходу на душу населення у 11.750 дол. У проекції демографічного прогнозу на 80 млн. населення, їй слід також наявний на момент 2013р. 720 млрд. ВВП збільшити до цієї дати до 950 млрд., і за період 7 років між 2014-2020 р. забезпечити реальне зростання у 4,5 - 5%. Беручи до уваги наявну довгострокову продуктивність зростання Туреччини, рівень потенційного зросту, наявні міжнародні та внутрішні умови, стає зрозуміло, що отримати сукупний відсоток зростання 35-40 % для Туреччини буде важко, і вона ймовірно потрапить до ПСС.
Посилання
1 McKinsey Global Institute, Manufacturing the Future: The Next Era of Global Growth and Innovation, November 2012.
2 Gunnar Myrdal, Asian Drama: An Inquiry Into the Poverty of Nations, 3 Cilt, Allen Lane, The Penguin PressD, 1968.
3 Ezra F. Vogel, Japan as Number One: Lessons for America, Harvard Unv. Press, Cambridge 1979.
4 Laura D'Andrea Tyson, Who's Bashing Whom?: Trade Conflict in High-technology Industries, Institute of International Economics, Washington, 1999.
5 Paul Krugman, `The Myth of Asian Miracle', Foreign Affairs, November/December, 1994.
6 Francis Fukuyama, The End of History and the Last Man, Free Press, 1992.
7 З цього приводу у 1980-х рр. точилися запеклі дискусії, і нарешті на початку 1990х постала потреба неминучого прийняття рішення, однак тему дещо розширили та надіслали групу експертів для дослідження динаміки, що стоїть за успіхом країн Південно-Східної Азії. Результат виявився вельми еклектичним та прагматистським, переважне рішення -`разом з тим, що питання має розглядатися окремо від японського та мати власні виміри, досвід розвитку Південно-Східної Азії пов'язаний із спрямуванням державного курсу на дружню ринкову політику, формування в цьому напрямку промислових політик та створення відповідного людського капіталу'. З цього приводу див.: Dunya Bankasi-IMF, The East Asia Miracle: Economic Growth and Public Policy, Oxford Unv. Press, 1993.
8 Gilson, Ronald J., `Globalizing Corporate Governance: Convergence of Form or Function', http://heinonline.org/ HOL/LandingPage?handle=hein.journals/amcomp49&div=23&id=&page=, 2001.
9 Marcus Rebick, `Japanese Labour Markets: Can we Expect Significant Change?', Japan's New Economy: Continuity and Change in Twenty First Century, Magnus Blomstrom, Byron Gangnes, Summer La Croix (edt.), Oxford Unv. Press. London, 2001.
10 Jeffrey A. Frankel, `Japanese Finance: A Survey' NBER Working Paper No. 3156, September, 1991.
11 Eisuke Sakakibara, Structural Reform in Japan: Breaking the Iron Triangle, The Brooking Institutions, Washington D.C., 2003
12 Kozo Yamamura, `Japanese Political Economy After the `Bubble': Plus Qa Change?', Journal of Japanese StudiesVol. 23, No. 2 (Summer, 1997), pp. 291-331.
13 Rober M. Solow, Technical Change and Aggregate Production Function,The Review of Economics and Statistics, Vol. 39, No. 3, 1957, pp. 312-320
14 Gerschenkron, A., Economic Backwardness in Historical Perspective: A Book of Essays. Cambridge, Harvard University Press, 1962.
15 Moses Abramovitz, `Catch up and Convergence in Post-War Growth Boom and After', Convergence of Productivity: Cross-National Studies and Historical Evidence, William J. Baumol , Richard N. Nelson, and Edward N. Wolff, (ed.), Oxford Unv. Press, 1994.
16 Paul M. Romer, `The Origins of Endogenous Growth', The Journal of Economic Perspectives, Vol. 8, No. 1. (Winter, 1994), pp. 3-22.
17 Robert E. Lucas, Jr., `On the Mechanics of Economic Development', Journal of Monetary Economics 22 (1988) 3-42.
18 Dani Rodrik, `Unconditional Convergence in Manufacturing', The Quarterly Journal of Economics, September, 2012.
19 Simon Kuznets, Modern Economic Growth. New Haven, CT: Yale University Press, 1966.
20 Fernando Gabriel Im David Rosenblatt , `Middle-Income Trap: A Conceptual and Empirical Survey', The World Bank, September 2013.
21 A. Maddison, Phases of Capitalist Development, New York: Oxford University Press, 1982.
22 Jesus Felipe, Arnelyn Abdon, and Utsav Kumar, `Tracking the Middle-income Trap: What Is It, Who Is in It, and Why?'Levy Economics Institute of Bard College and Asian Development Bank,Working Paper No. 715, 2012; Jesus Felipe,`Tracking the Middle-Income Trap: What is It, Who is in It, and Why?', ADB Economics, Working Paper Series, No.307, March 2012.
23 Baumol, W.J., S, Blackman, and E.N. Wolff., Productivity and American Leadership: The Long View, Cambridge, MA: The MIT Press, 1989.
24 Eichengreen, B., D. Park, and K. Shin, “When Fast Growing Economies Slow Down: International Evidence and Implications for China.” National Bureau of Economic Research, Working Paper 16919, 2011.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та головні властивості країн, що розвиваються, їх роль у політичному та суспільному житті сучасного світу. Моделі економічного розвитку даної категорії країн. Основні переваги та недоліки моделі Льюїса. Класифікація країн за версією ООН.
эссе [12,7 K], добавлен 06.12.2010Сутність та особливості національних економік країн, що розвиваються. Різні моделі економічного розвитку країн, що розвиваються. Аналіз основних економічних показників розвитку Бразилії. Проблеми розвитку національної економіки, удосконалення моделі ЕР.
курсовая работа [115,0 K], добавлен 20.04.2019Промисловий переворот та процес індустріалізації. Аграрний розвиток. Радикальні зміни в аграрному секторі економіки світу та господарському житті на початку XX cт.. Економічне зростання країн та національні виробництва. Міжнародні економічні відносини.
реферат [43,0 K], добавлен 11.02.2009Суть, роль та функції малих підприємництв у різних моделях змішаної економіки. Особливості встановлення сектору малого підприємництва у Азії. Економічний розвиток країн Америки. Малі приватні підприємства в економіці держав Європи.
курсовая работа [159,1 K], добавлен 27.07.2003Сталий розвиток: сутність та еволюція поглядів науковців. Особливості реалізації сталого економічного розвитку в умовах глобалізації. Вивчення триєдиної концепції стійкого розвитку. Глобальний та сталий розвиток, їх вплив на соціально-економічну систему.
курсовая работа [472,6 K], добавлен 28.03.2015Макроекономічні показники, які використовуються при розрахунку чистого економічного добробуту, в системі національних рахунків. Аналіз фінансових показників суспільного добробуту в Україні, визначення шляхів його підвищення до рівня розвинених країн.
курсовая работа [69,5 K], добавлен 12.11.2014Економічне зростання та економічний розвиток. Моделі економічного розвитку. Економічні цикли та економічні кризи. Зайнятість трудових ресурсів та безробіття. Державне регулювання зайнятості. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
презентация [796,0 K], добавлен 24.09.2015Особливості впливу глобальної нестабільності на процеси трансформації світового фінансового ринку. Розгляд ознак розвитку фінансової нестабільності в економіці. Аналіз проблем ринку грошей, які призвели до руйнування ринків короткострокових кредитів.
реферат [419,9 K], добавлен 07.08.2017Вивчення передумов, ознак та форм глобалізації. Огляд процесу посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг. Вплив глобалізації на соціально-економічний стан України.
курсовая работа [66,1 K], добавлен 15.10.2012Сучасний етап європейської інтеграції України, активізація партнерських стосунків з державами Європейського Союзу в усіх площинах соціально-економічної взаємодії. Розвиток транскордонного співробітництва та нарощування потенціалу транскордонних ринків.
статья [30,9 K], добавлен 19.09.2017Аналіз основних показників економічного і соціального розвитку регіонів України, розвиток господарських комплексів. Особливості сучасної програми регіонального розвитку. Класифікація регіональних програм: рівень значущості, територіальна приналежність.
реферат [62,6 K], добавлен 21.05.2012Вивчення теоретико-методичних концептів оцінки економічної активності населення (рівня безробіття, зайнятості чоловіків та жінок) та їх динаміки у соціально-економічній стратифікації країн в процесі розширення ЄС на підставі статистичного аналізу.
статья [21,6 K], добавлен 31.08.2017Стрімкий розвиток інформаційної економіки у сучасному глобалізаційному світі. Ромб конкурентних переваг М. Портера. Складові та чинники національної інноваційної системи. Структура валової доданої вартості країн Великої сімки та України у 2011 р.
реферат [177,4 K], добавлен 07.03.2013Аналіз безробіття як чиннику, що впливає на формування середнього класу з позиції суспільно-географічного дослідження (СГД). Основні показники, які мають вплив на розвиток середнього класу в межах Столичного макрорайону України під час проведення СГД.
статья [301,1 K], добавлен 11.09.2017Зміст, предмет, види, фактори економічного аналізу. Задачі економічного аналізу: оцінка факторів зовнішнього середовища, вивчення кон’юнктури ринку, оцінка конкурентоспроможності продукції. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами.
реферат [19,5 K], добавлен 18.08.2009Вивчення господарства в первісному суспільстві. Ґенеза господарських форм у ранніх цивілізаціях країн Стародавнього Сходу. Особливості економічний поглядів П. Буагільбера, М. Алле. Дослідження французької школи неолібералізму і її представника Ж-Л. Рюефа.
контрольная работа [28,8 K], добавлен 13.05.2010Сутнісно-змістовна характеристика процесів управління розвитком підприємств. Фактори впливу на економічний розвиток підприємства, методичні підходи до його діагностики. Діагностика проблем управління економічним розвитком підприємства ЗАТ "Піонтекс".
дипломная работа [2,6 M], добавлен 10.08.2010Недоліки моделі економічного зростання Китаю: капіталомістка промисловість, уповільнення темпів зростання продуктивності праці, низький рівень енергоефективності виробництва. Шляхи відновлення балансу економічного зростання Японії на початку 1970-х рр.
реферат [426,1 K], добавлен 21.03.2013Поняття економічної системи та методологічні підходи до їх класифікації. Еволюція поглядів та вплив європеїзації на соціальну ринкову економіку. Процес конвергенції економічних систем країн-членів Євросоюзу як крок до формування економічної системи ЄС.
диссертация [301,6 K], добавлен 07.12.2015Сутність фінансової автономії та її економічний потенціал. Економічний, соціальний розвиток Дніпропетровської адміністративно-територіальної одиниці у 2006 році: промислове виробництво, ЗЕД, агропромисловий комплекс. Шляхи розвитку фінансової автономії.
курсовая работа [286,6 K], добавлен 12.07.2010
