Главная Коллекция "Revolution" Экономика и экономическая теория Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення (на матеріалах СВК "Світанок" с. Винарівка)

Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення (на матеріалах СВК "Світанок" с. Винарівка)

Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Посівні площі, урожайність і валовий збір зерна. Визначення собівартості і рентабельності виробництва зерна на перспективу.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2017
Размер файла 83,8 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Навчально-науковий інститут бізнесу

Факультет аграрного менеджменту

Кафедра аграрної економіки

ім. професора І.Н. Романенка

Курсовий проект

Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

(на матеріалах СВК «Світанок» с. Винарівка)

Студентки

1 групи 3 курсу _________А.С. Захарова

Керівник ______________ Л.М. Степасюк

к.е.н.,доцент

Київ - 2011

Зміст

Вступ

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

1.2 Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення

Розділ 2. Рівень виробництва зерна та його економічна ефективність

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

2.2 Посівні площі, урожайність і валовий збір зерна

2.3 Економічна ефективність виробництва зерна

Розділ 3. Проект підвищення ефективності виробництва зерна

3.1 Обґрунтувати рівень беззбитковості виробництва зерна

3.2 Рівень інтенсивності та продуктивності зернового виробництва

3.3 Обґрунтування собівартості і рентабельності виробництва зерна на перспективу

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Зернове господарство -- це провідна галузь сільського господарства України. Макроекономічне значення зернового сектору дуже високе -- третина у вартості валової продукції сільського господарства. Щорічно зернові культури займають половину загальної посівної площі. У значній мірі завдяки розвитку зернового сектору протягом останніх років досягнуто позитивних змін у суміжних галузях. Україна зайняла третє місце у світі по торгівлі пшеницею та п'яте -- по торгівлі зерновими. Україна - є крупним експортером ячменю. Її ,навіть, називають «найячменнішою країною».

Перехід до ринкових відносин тісно пов'язаний з питанням підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, пошуків шляхів раціонального розвитку галузей.

У зв'язку із подорожчанням матеріально-технічних засобів (техніка, паливно-мастильні матеріали, енергоресурси, засоби захисту рослин, добрива тощо), що використовуються галуззю, щорічно відбувається зростання собівартості продукції рослинництва.

Критичний фінансовий стан сільського господарства та зростання вартості матеріально-технічних ресурсів зумовили скорочення обсягів внесення органічних і мінеральних добрив, а отже, зниження урожайності та підвищення собівартості продукції.

При списанні старої техніки і появі нової, як правило, значно дорожчої від існуючої, зростає вартість фондів, ціна продукції, що вирощується з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь підвищується, а відповідно і собівартість продукції є високою. На зниження ефективності виробництва продукції рослинництва дуже впливає недосконалість системи ціноутворення, за якої не забезпечується необхідна норма прибутку.

Основною складовою сільськогосподарського виробництва та аграрного ринку в Україні є зернове виробництво і зерновий ринок. Від реалізації зернових культур сільськогосподарські товаровиробники одержують майже третину грошових надходжень.

Цінова ситуація за останні п'ять років залишається нестабільною, незважаючи на щорічні наміри з боку органів державної влади врівноважити її ринковими методами. Великий урожай у 2008 р. (53,3 млн. тонн) призвів до значного росту загальної пропозиції на ринку зерна. Зважаючи на відсутність впливових державних регуляторів, це призвело до значного перевищення пропозиції над попитом на внутрішньому ринку і, як наслідок, до зниження у цей рік реалізаційних цін на зерно та значного недобору сільськогосподарськими виробниками фінансових ресурсів.

У зв'язку з високою урожайністю зернових культур у 2008 році Україна велику кількість зерна експортувала в основному до країн Азії, Близького Сходу та північної Африки. Незважаючи на те, що наша держава виробляє великий обсяг зерна, конкурентоспроможність нашої пшениці є низькою. В Україні вирощують переважно 3- 4 клас.

Простежується з роками зростання собівартості реалізованого зерна, причому більш високими темпами порівняно з ростом реалізаційних цін. Відчутно знижується рентабельність та доходність від реалізації збіжжя з кожного гектара зернових, зростає частка господарств, які одержують збитки від реалізації зерна.

Основна мета роботи полягає у виявленні основних проблем розвитку вирощування зернових культур та обґрунтуванні організаційно-економічних заходів з підвищення його ефективності.

Мета дослідження обумовила постановку і шляхи вирішення наступних завдань:

уточнити сутність економічної ефективності виробництва зерна;

визначити тенденції змін, які відбулись у вирощуванні зернових та зернобобових;

визначити найважливіші фактори і механізм їх впливу на рівень економічної ефективності виробництва зернової продукції;

обґрунтувати перспективи розвитку та шляхи підвищення економічної ефективності зернової галузі.

Предметом дослідження є методичні й прикладні аспекти проблеми підвищення економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва зернової продукції в умовах ринкової економіки.

Як вихідна інформація в курсовій роботі використовувалися матеріали статистичної звітності України, Київської області, а саме СВК “Світанок” Ставищенського району.

У своїй роботі я досліджуватиму діяльність на прикладі цього підприємства економічну ефективність виробництва зерна по роках, а також запропоную певні варіанти для її підвищення. Як майбутньому працівнику сільського господарства, мені потрібно вміти аналізувати отримані дані та на їх основі приймати правильні управлінські рішення, що в свою чергу матимуть позитивні результати для діяльності та процвітання підприємства у майбутньому. Написання курсового проекту такого плану, а також використанням прикладу діяльності реального підприємства, дасть мені можливість примінити певні здобуті знання на практиці та спробувати скерувати підприємство у правильний напрямок розвитку.

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

виробництво зерно собівартість рентабельність

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому, основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченості подальшого зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості - в сировині.

На сучасному етапі проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку суспільства.

Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію об'єктивних економічних запасів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність.

Ефект - це результат тих чи інших заходів, які проводяться в сільськогосподарському виробництві. Він характеризується підвищенням урожайності культур та підвищенням продуктивності худоби та птиці.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці.

Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності використання живої та уречевленої у засобах виробництва праці. [3 c.123]

Ефективність -- це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо-спожиті ресурси).

Якщо при цьому врахувати, що результати виробництва не лише є різноманітними, але й можуть бути представлені в різних формах: вартісній, натуральній, соціальній, то стає очевидною необхідність в ідентифікації категорії ефективності відповідно до тих аспектів діяльності підприємства, які важливо проаналізувати й оцінити. Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва, доцільно розрізняти такі види ефективності: технологічну, економічну і соціальну.

Технологічна ефективність -- це результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва.

Соціальна ефективність -- поняття, що відображає поліпшення соціальних умов життя людей (покращення умов праці і побуту, поліпшення зовнішнього довкілля, підвищення рівня зайнятості і безпеки життя людей, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати, ліквідація важкої фізичної праці тощо).

Економічна ефективність -- це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення:

1) ресурси і результати виражені у вартісній формі;

2) ресурси -- у вартісній, а результати -- у натуральній формі;

3) ресурси -- у натуральній, а результати -- у вартісній формі.

Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов'язані і взаємодоповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств -- раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект. З огляду на сказане для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід широко використовувати показники ефективності використання авансованого капіталу, показники собівартості продукції і продуктивності праці, фондовіддачі виробничих фондів.

Проте для всебічної оцінки ефективності виробництва та її поглибленого аналізу необхідно також широко використовувати традиційні показники рентабельності. В них акумулюється вплив усіх факторів -- природних, економічних і організаційно-господарських. Водночас на них істотно відбивається дія зовнішнього середовища, насамперед тих його ланок, на які аграрні підприємства не мають будь-якого впливу.

Ефективність виробництва -- це складне і багатогранне явище. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів -- робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів. Але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємства можуть одержувати далеко не однакові за величиною результати. В такому випадку кажуть, що підприємства ведуть виробництво з різною ефективністю (рис.1.1).

Рис. 1.1. Формування ефективності виробництва

Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно зв'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення. У зв'язку з цим підвищення ефективності суспільного виробництва в збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Сільське господарство має свої специфічні особливості. Зокрема в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві -- продуктивна худоба. Тому оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосується земельної площі або поголів'я продуктивної худоби і співвідноситься з ними.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат -- матеріальних, трудових і фінансових - досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

1.2 Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення

У сільськогосподарському виробництві найбільше використовують натуральні показники. За їх допомогою оцінюють продуктивність і економічну ефективність використання аграрно-ресурсного потенціалу (показники врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби). За натуральними показниками складають натуральні баланси. В умовах розвитку ринкової економіки і товарно-грошових відносин широко використовуються вартісні показники. Вартість - втілена у вироблену продукцію уречевлена праця, яка має грошовий вираз. За допомогою вартісних показників оцінюють багатство країни, складають міжгалузеві баланси товарообороту. Економічні показники діляться на кількісні і якісні. Кількісні показники у свою чергу поділяються ще на дві групи: ті що виражають обсяг виробництва продукції, капітальних робіт, товарообороту, обсяги виконання різних робіт, і ті, що характеризують обсяги виробництва різних видів промислової і сільськогосподарської продукції. Якісні показники дають якісну оцінку продукції (вміст клейковини в зерні, цукру в цукрових буряках, вміст перетравного протеїну, кількості жиру в молоці тощо). [11, ст. 154]

Основними показниками економічної ефективності для продовольчого зерна є:

- Урожайність, ц/га;

- Затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна на 1 люд-год;

- Собівартість 1 ц зерна;

- Ціна реалізації 1 ц зерна;

- Прибуток у розрахунку на 1 ц зерна;

- Рівень рентабельності.

Показники економічної ефективності для фуражного зерна:

- Урожайність;

- Вихід перетравного протеїну і кормових одиниць з 1 га;

- Затрати праці на 1 ц зерна, на 1 ц кормових одиниць посіву;

- Затрати праці на 1 ц перетравного протеїну;

- Ціна реалізації 1 ц зерна;

- Прибуток з розрахунку на 1 ц зерна;

- Рівень рентабельності.

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3 - 5 років. Вони характеризують ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.

Розділ 2. Рівень виробництва зерна та його економічна ефективність

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

СВК “Світанок” розташоване у с. Винарівка, Ставищенського району, Київської області. На півночі вона межує з Гомельською областю Білорусії, на заході - з Вінницькою і Житомирською, на сході - з Полтавською та Чернігівською, на півдні - з Черкаською областю.

Центральна садиба розташована в селі Винарівка в 9 км від районного центру - смт.Ставище. Зв'язок господарства з райцентром і м. Київ (126 км ) здійснюється по дорогах з твердим покриттям. До найближчої залізничної станції Біла Церква - 47 км.

Господарство розташоване у лісостеповій зоні з помірно - континентальним кліматом. Середньорічна кількість опадів складає близько 450 -- 500 мм, відносна вологість 65 -- 70 %, середньорічна температура +8 . максимальна +34 С, мінімальна -30 С. Строки настання перших осінніх заморозків друга декада жовтня. Строки закінчення останніх весняних заморозків третя декада квітня. Місцевість переважно рівнинна, з незначними зниженнями і підвищеннями.

Таким чином, природо-кліматичні умови сприятливі для вирощування с.-г. культур з високим врожаєм, зокрема зернових.

Ґрунти на території господарства - це чорноземи звичайні. Їх характерною особливістю є остаточна солонцюватість, ґрунти мають слабку структуру, внаслідок чого при висиханні на поверхні такого ґрунту утворюється кірка, а при зволоженні - вони запливають.

Загальною умовою підвищення родючості ґрунту є правильна система обробки, внесення добрив, застосування сівозмін.

Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібно розрахувати показники розміру виробництва.

Таблиця 2.1.

Показники розміру СВК “Світанок”

Показники

Роки

2008

2009

2010

В середньому за три роки

Валова продукція в порівняльних цінах 2005 р., грн.

5571147,32

5180394,97

4305663,65

77,3

Грошова виручка від реалізації продукції сільського господарства, тис. грн.

3518

5342

5649

160,5

Площа сільськогосподарських угідь, га

1725

1725

1729

1726,3

Вартість основних фондів, тис. грн.

3804,5

4121,5

4510

118,5

Середньорічна чисельність працівників, чол.

89

84

82

85

Висновок: Таким чином, аналізуючи дані розраховані в таблиці 2.1. можна зробити висновок про те, що СВК “Світанок ” відноситься до середніх господарств. Про це свідчать показники: середньорічної чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві 85 чол., площа сільськогосподарських угідь, що в середньому складає 1726,3 га.

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того як розвинуті й інші галузі, що мають товарних характер.

Аналіз структури сільськогосподарських угідь. Найбільшу питому вагу в структурі земельних угідь мають сільськогосподарські угіддя (в середньому по Україні 69,1 %), які можна об'єднати у дві основні групи: інтенсивні (орні землі, багаторічні насадження, поліпшені сіножаті, культурні пасовища) та екстенсивні (малоцінні луки і пасовища).

При аналізі використання земельних угідь найчастіше застосовують такі показники:

1. Питома вага ріллі у площі сільськогосподарських угідь (рівень розораності). Її обчислюють відношенням площ ріллі до сільськогосподарських угідь;

2. Рівень розораності орних земель - відношенням площі ріллі до суми площ ріллі, цілини і перелогів;

3. Процент посівної площі від площі землі в обробітку -- відношенням площі посіву до ріллі;

4. Питома вага зрошуваних (осушених) земель у площі орних земель. У господарствах, де зрошуються інші сільськогосподарські угіддя, визначають частку зрошуваних у площі відповідних угідь.

Розглянемо структуру сільськогосподарських угідь СВК “Світанок”

Таблиця 2.2

Сільськогосподарські угіддя господарства та їх структура

Види угідь

2008

2009

2010

га

%

га

%

га

%

Усього сільськогосподарських угідь

1725

100

1725

100

1729

100

у тому числі:

рілля

1725

100

1725

100

1729

100

Висновок: Аналізуючи дані таблиці 2.2 можна відмітити, що загальна земельна площа істотно не змінилася. Із них площа сільськогосподарських угідь у 2008 році порівняно з 2009 р.не змінилася, а з 2010 роком збільшилася на 4 га. У складі сільськогосподарських угідь основну частину займає рілля. На підприємстві протягом всіх років вона становила всі 100%, що свідчить про цілковите використання сільськогосподарських угідь. Це свідчить про високий рівень розорюванності. Таким чином, в господарстві потрібно підвищувати рівень ефективності використання землі, в результаті чого збільшиться виробництво валової продукції.

Таблиця 2.3

Землезабезпеченість у СВК «Світанок»

Рік

Площа

с.- г. угідь

Середньорічна чисельність працюючих

Припадає на 1 працівника, га

2008

1725

89

19,38

2009

1725

84

20,53

2010

1729

82

21,08

Висновок : Найбільша землезабезпеченість була у 2010 році, коли на 1 працівника припадало 21,08 га с.-г. угідь, що на 1,7 га більше ніж у 2008. . Зміни відбулися у зв'язку з скороченням чисельності працівників на 7 чол., і збільшенням площі с/г угідь на 4 га.

Аналіз структури посівних площ. Про використання ріллі в СВК „Світанок ” можна судити аналізуючи структуру посівних площ.

Таблиця 2.4

Структура посівних площ СВК “Світанок”

Зернові культури

2008

2009

2010

2010 у % до 2008

га

%

га

%

га

%

Зернові та зернобобові, всього

942,0

63,5

1155,0

75,24

1142

75,03

1,18

пшениця озима

450

30,34

430

28,01

450

28,25

0,94

кукурудза на зерно

120

8,34

271

17,65

285

18,72

2,24

ячмінь ярий

372

24,82

454

29,58

407

28,06

1,13

Соя

105

7,11

-

-

-

-

-

Цукрові буряки

436

29,39

380

24,76

380

24,97

0,85

Висновок: В таблиці 2.4 приведена структура посівних площ СВК “Світанок” у динаміці за останні три роки. Аналізуючи структуру посівних площ, зокрема використання ріллі в господарстві, слід зазначити, що найбільшу частку протягом 2008 - 2010 років у загальній площі посівів займають ячмінь ярий та озима пшениця. Частка ячменю становила у 2008 році - 24,82%, у 2009 році - 29,58%, у 2010 році - 28,06%, озимої пшениці: у 2008 році - 30,34%, у 2009 році - 28,01%, у 2010 році - 28,25%.Також серед культур в структурі посівних площ СВК “Світанок” провідне місце займають цукрові буряки. Зміна в площі яких сталося за рахунок загальної зміни площі посівів, а також залежність у кормах у даному господарстві. Таким чином, структура посівних площ дає загальну характеристику про розмір площ під вирощувані культури.

Аналіз наявності та використання трудових ресурсів. У сільському господарстві України спостерігається тенденція до скорочення кількості зайнятих працівників. Цьому процесу сприяє цілий ряд причин як закономірних, так і випадкових, часто суб'єктивних. Закономірними причинами є підвищення рівня механізації і автоматизації трудомістких процесів, впровадження трудозберігаючих технологій, структурна перебудова сільського господарства. Зміна економічних відносин на селі також призводить до вивільнення трудових ресурсів.

Узагальненим показником ступеня використання трудових ресурсів є коефіцієнт використання фонду робочого часу, або коефіцієнт трудової участі (активності), які обчислюють відношенням відпрацьованих всіма працівниками підприємства днів (годин) до календарного фонду робочого часу. Проте величина цього показника ще не характеризує залежності результатів господарювання від забезпеченості і використання підприємством трудових ресурсів. Для забезпечення виробничого процесу велике значення має належна організація використання цих ресурсів. На підприємстві вона здійснюється шляхом продуманої організації трудових колективів; уточнення з ними планового завдання, умов договору і строків виконання; правильного підбору і розстановки працівників при виконанні роботи, чіткого розподілу обов'язків між ними; раціональної організації робочого місця для кожного члена колективу; створення належних умов праці та відпочинку; підбору форм і методів керівництва та контролю за виконанням завдання, договору; вибору найпрогресивніших форм морального і матеріального стимулювання тощо.

Порівняння нормативних (очікуваних) параметрів трудового процесу з фактичними, які склалися на підприємстві, дає можливість прийняти управлінські рішення по створенню оптимальних умов для його виконання, що є передумовою високоінтенсивної праці. Під інтенсивністю праці розуміють її кількість, що затрачає працівник протягом певного проміжку часу і яку вимірюють затратами фізичної, розумової і нервової енергії в одиницю часу.

Проаналізуємо стан та ефективність використання трудових ресурсів в динаміці за останні три роки в СВК “Світанок ”.

Таблиця 2.5

Трудові ресурси та їх використання

Показники

2008

2009

2010

2010 % до 2008

Середньооблікова чисельність працівників, чол.

89

84

82

92,13

- у рослинництві

52

48

46

88,46

- у тваринництві

37

36

36

97,29

Коефіцієнт використання трудових ресурсів

0,90

0,89

0,89

98,8

-нормативний запас праці, люд-год

195671

198769

207482

106,03

-фактична кількість відпрацьованих у господарстві люд - год

176707

178712

186294

105,42

Висновок: Дані таблиці 2.5 свідчать про те, що чисельність працівників зменшилася 2010 р. порівняно з 2008 р. на 7,87 %, тобто на 7 чоловік. Фактична кількість відпрацьованих люд-год. у господарстві збільшилася на 5,42% або на 9587 люд-год. Коефіцієнт використання трудових ресурсів показує, що у всіх роках трудові ресурси використовувалися не в повній мірі.

Таблиця 2.6

Основні виробничі фонди та ефективність їх використання

Показники

2008

2009

2010

2010 у % до 2008

Основні виробничі фонди, тис. грн.

12497

18835,5

26063

208,5

на 1 га сільськогосподарських угідь

7,2

10,9

15,0

208,3

на 1 середньорічного працівника

140,4

224,2

317,8

226,3

Капіталовіддача, грн.

0,6

0,8

0,85

141,6

Капіталомісткість,грн.

1,7

1,2

1,2

70,6

Норма прибутку, %

2,6

2,7

7,6

292,3

Висновок: Аналізуючи дані таблиці 2.6, можна зробити висновок, що основні виробничі фонди у 2010 р. порівняно з 2008 р. збільшились13566 тис. грн. або на 108,5 %. Фондовіддача показує, що на 1 грн. ОВФ отримуємо в 2010 р. 0,85 грн. валової продукції, що на 41,6 % більше, ніж у 2008 р. Фондомісткість показує, що для виробництва ВВП вартістю 1 грн., необхідно 1,2 грн. фондів у 2010 р. Що ж до норми прибутку, то у 2010 році вона склала 7,6 %, що на 192,3 більше ніж у 2008 році, що є хорошим показникам для підприємства.

Визначення спеціалізації підприємства. Спеціалізація дає уявлення про головні галузі виробництва, рівень їх розвитку, роль і значення в економіці господарства. Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їх підрозділах. Спеціалізація визначається структурою товарної продукції.

Господарства комбінованої спеціалізації мають у своєму складі три головні галузі, які забезпечують 3/4 товарної продукції, а також 3 - 4 допоміжних. Це скотарсько-буряково-зернові, скотарсько-льонарсько-картоплярські, овоче-молочно-картоплярські господарства та інші. Назва спеціалізованого господарства утворюється від назви головних галузей, які відповідно займають найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції й визначають спеціалізацію сільськогосподарського підприємства.

У сільському господарстві є ще підприємства, які мають велику кількість дрібних за розміром сільськогосподарських галузей. Ці господарства ще не набули чіткої спеціалізації, тому їх називають багатогалузевими. З поглибленням спеціалізації і скороченням кількості галузей вони поступово перейдуть у групу спеціалізованих господарств.

Спеціалізація є основою дальшої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. У спеціалізованих господарствах створюються сприятливі умови для впровадження комплексної механізації та автоматизації, прогресивних індустріальних технологій, досягнень науки і передового досвіду.

На прикладі таблиці 2.7 проведемо аналіз структури виручки від реалізації товарної продукції СВК “Світанок”.

Таблиця 2.7

Структура грошових надходжень від реалізації продукції господарства

Продукція

2008

2009

2010

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1

2

3

4

5

6

7

Зерно

1920

55,23

3842

78,02

4720

84,45

Цукрові буряки

-

-

-

-

-

-

Соя

200

5,75

18

0,36

-

-

Інша продукція рослинництва

-

-

-

-

11

0,19

Всього по рослинництву

2120

60,98

3860

78,38

4731

84,64

Продукція свинарства

45

1,29

55

1,12

6

0,10

Продукція скотарства

582

16,74

238

4,83

277

4,95

молоко

725

20,85

769

15,6

571

10,21

Інша продукція тваринництва

4

0,14

2

0,07

4

0,10

Всього по тваринництву

1356

39,02

1064

21,62

858

15,36

Усього по підприємству

3476

100

4924

100

5589

100

Висновок: Аналіз господарської діяльності показав, що у 2010 р. було реалізовано продукції 5589 тис. грн., тобто на 2113 тис. грн. більше порівняно з 2008 роком і на 665 тис. грн. більше порівняно з 2009 р. Збільшення є позитивним фактором, оскільки впливає на розмір прибутку. Питома вага продукції рослинництва становить 2008р.- 60,98 %, 2009 р. - 78,38 %, 2010 р. - 84,64%. З цього видно, що СВК “Світанок” вирішило розширити структуру товарної продукції по галузі рослинництва. Причиною цих змін могли бути природно-кліматичні фактори, ринки збуту і виробничі можливості самого господарства.

Питома вага продукції тваринництва становила 2008 р - 39,02 %, 2009р. - 21,62 %, 2010 р. - 15,36 %. В тваринництві домінує реалізація молока. Таким чином, щоб досягнути вищих показників по виробництві продукції тваринництва потрібно зміцнити кормову базу, встановити раціональні норми годівлі, поліпшити утримання тварин і розводити тварин з високою продуктивністю.

Таким чином, СВК “Світанок ” не є вузькоспеціалізованим сільськогосподарським підприємством. В його діяльності можна виділити зерново -молочну спеціалізацію.

Визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Ефективність виробництва - це складна економічна категорія, в якій відображаються дії економічних законів і виявляється найважливіша сторона діяльності підприємства - його результативність. Разом з тим ефективність є формою відображення мети виробництва. Вона вказує на кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, віддачу сукупних затрат. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання певної кількості продукції, валового і чистого доходу, прибутку з га землі. Підвищення економічної ефективності означає зростання обсягів виробництва продукції, грошових надходжень, різного виду доходів відносно наявних виробничих ресурсів і витрат виробництва.

Таблиця 2.8

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в СВК «Світанок»

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2010 р. в % до 2008 р.

Вартість валової продукції ( в порівнянних цінах), грн.: на 1 га сільськогосподарських угідь

1845,1

2029,5

1540,2

83,5

на 1-го середньорічного працівника

35762,0

41678,0

32476,0

90,8

На 1 люд.-год.

18,1

19,6

14,3

80

На 1 грн виробничих витрат

0,5

0,4

0,3

60

Прибуток, грн.: на 1 га сільськогосподарських угідь

263,7

463,7

1365,5

517,8

на 1-го середньорічного працівника

5112,4

9523,8

28243,9

552,5

Рівень рентабельності, %

14,8

17,6

69,5

х

Норма прибутку, %

2,6

2,7

7,6

х

Дані таблиці 2.6 свідчать, що виробництво валової продукції в порівнянних цінах на 1 га сільськогосподарських угідь зменшилось з 1845,1 грн. в 2008 р. до 1540,2 грн. в 2010 р., або на 16,5 %. При цьому також зменшилась продуктивність праці, адже вартість валової продукції, виробленої на одного середньорічного працівника зменшилась з 35762 грн до 32476 грн., або на 9,2 %.

2.2 Посівні площі, урожайність і валовий збір зерна

Розвиток зернового виробництва характеризується такими показниками: посівними площами та їх структурою, урожайністю (в цілому по групі та по відношенню до окремих культур), валовим збором та його структурою, економічною ефективністю виробництва.

Одними з основних культур, які вирощуються в Україні є зернові. Українське зерно завжди належало і належить до конкурентноспоможних продуктів на світовому ринку. Тому посівні площі під ці культури з кожним роком зростають. Так у 1990 р. вони складали 14,5 млн. га, у 2005 р. - 14,6 млн. га, а у 2009 р. їх рівень сягнув 15,5 млн. га. Характерною особливістю є те, що основними виробниками зерна є с. -г. підприємства - 79%, а особисті господарства населення виробляють лише 21%.

Аналіз посівних площ, урожайності та валового збору. Дані, наведені в таблиці 2.8 свідчать, що протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання загальних обсягів валових зборів зернових та зернобобових культур.Вища питома вага високоврожайних культур у структурі посівних площ дає змогу навіть при меншій площі посіву одержувати значно більший валовий збір.

Таблиця 2.9

Динаміка розвитку виробництва зернових культур СВК «Світанок»

Зернові культури

2008р.

2009 р.

2010 р.

площа, га

урожайність, ц/га

вал. збір, ц

площа, га

урожайність, ц/га

вал. збір, ц

площа, га

урожайність, ц/га

вал. збір, ц

Зернові та зернобобові, всього

942

49,0

46187

1155

46,9

54167

1142

33,6

38387

пшениця озима

450

47,5

21381

430

43,7

18822

450

26,4

11885

Соя

105

16,85

1770

-

-

-

-

-

-

кукурудза на зерно

120

57,7

6925

271

68,7

18630

285

48,6

13861

ячмінь ярий

372

48,0

17881

454

36,8

16715

407

31,0

12641

Цукрові буряки

436

320,4

139696

380

294,7

112009

380

296,9

112833

Висновок: Аналізуючи таблицю 2.9 можна побачити , що у 2010 році площа посіву під зернові та зернобобові культури зменшилася на 16,88% порівняно з 2008р, тобто на 7800 га. Внаслідок цього зменшилися посіви пшениці озимої на 9496 га.,а кукурудзи на зерно навпаки збільшилося на 6936 га.При цьому урожайність зерна також знизилась на 44,4 % у 2010 р. порівняно з 2008. Відповідно, внаслідок зменшення посівних площ зменшився валовий збір з 46187 ц у 2008 році по 38387 ц. у 2010 році.

Аналіз обсягу валового збору зернових культур та його рівня товарності. Рівень товарності - це відношення кількості реалізованої продукції до виробленої у календарному році, виражена у відсотках.

Проаналізуємо рівень товарності в СВК “Світанок ”. Особливістю є те, що певна частина зерна є товарною продукцією, а інша половина залишається в господарстві для внутрішнього використання (на насіння, корми, борошно, крупи та ін.).

Таблиця 2.10

Рівень товарності зернових культур

Зернові культури

2008

2009

2010

В-во продукції

Реалізація продукції

Рівень товарності, %

В-во продукції

Реалізація продукції

Рівень товарності, %

В-во продукції

Реалізація продукції

Рівень товарності, %

Зернові та зернобобові, всього

46187

23932

51,81

54167

50053

92,40

38387

43371

112,9

Пшениця озима

21381

10860

50,79

18822

22923

121,78

11885

16875

141,9

Соя

1770

1522

85,98

-

73

-

-

-

-

кукурудза на зерно

6925

5920

85,48

18630

17067

91,61

13861

5087

36,7

ячмінь ярий

17881

6744

37,71

16715

10063

60,20

12641

21409

169,3

Цукрові буряки

139696

-

-

112009

-

-

112833

-

-

Висновок: Товарність зернових в останні роки в даному підприємстві поступово зростає. Так, у 2008 р вона становила 51,81 %, у 2009 р. - 92,40 %, а у 2010 р. - 112,9 %. Це говорить про те, що продукція вироблена у підприємстві з кожним роком все краще реалізовується, що зумовлено налагодженню зв'язків на ринку та збільшенні попиту на продукцію.

2.3 Економічна ефективність виробництва зерна

Ефективність виробництва - це складна економічна категорія, в якій відображаються дії економічних законів і виявляється найважливіша сторона діяльності підприємства - його результативність.

Ефективність у виробництві це завжди величина відносна, а не абсолютна

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємопов'язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності окремих галузей і видів продукції, агротехнічних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

Наведемо основні показники економічної ефективності виробництва зерна загалом по Україні за 2008 рік.

- Затрати праці на 1 ц зерна, люд.-год. - 1,4

- Повна собівартість 1 ц. - 67 грн

- Ціна реалізації 1 ц. - 77,96 грн

- Прибуток на 1 ц. - 10,96 грн.

- Прибуток на 1 га - 278,7 грн

- Рентабельність - 16,4%

Загалом економічна ефективність виробництва зернових культур в Україні на даному етапі доволі висока. Так у 2005 році виробництво зерна взагалі було збитковим, а рівень рентабельності складав - 3,7%.

Охарактеризуємо економічну ефективність виробництва зерна в СВК «Світанок».

Таблиця 2 .11.

Основні показники економічної ефективності виробництва зерна

Показники

Рік

2010р у % до 2008

2008

2009

2010

Затрати праці на 1 ц зерна, люд - год

2,10

1,79

2,74

130,4

Виробнича собівартість 1 ц зерна,грн

41,1

19,7

19,9

48,4

Повна собівартість 1 ц зерна,грн

57,32

60,33

50,54

88,17

Ціна реалізації 1ц., грн

80,22

76,75

108,82

135,65

Прибуток з розрахунку на 1 ц зерна,грн

22,89

35,85

58,28

254,6

Рівень рентабельності (збитковості),%

139,94

127,21

108,82

77,76

Висновок: Аналізуючи дані таблиці можна сказати, що затрати праці на 1 ц зерна збільшилися на 30,4% , що знижує економічну ефективність. Також з таблиці видно, що ціна реалізації у 2010 році була доволі високою у порівнянні з 2008 і 2009 роками. Ці та інші фактори і спричинили одержання прибутку, отже виробництво зерна по всіх роках було рентабельним - прибутковим. Економічна ефективність була на хорошому рівні.

Аналіз собівартості зернових СВК “Світанок”. Собівартість як економічна категорія являє собою відокремлену частину вартості. Основу цієї категорії становлять вартість спожитих засобів виробництва і вартість необхідного продукту. В конкретно економічному розумінні собівартість -- це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг). [4, ст. 121]

Собівартість -- один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання.

Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших однакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку. [4, ст. 121]

Аналіз рентабельності зернового виробництва. Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємства на принципах господарського розрахунку, є рентабельність. Вона означає доходність, прибутковість підприємства. Рівень рентабельності визначається як процентне співвідношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції.

Рентабельність -- поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Для кількісного виміру рентабельності в цілому по аграрних підприємствах використовують такі три традиційні показники: рівень рентабельності, норму прибутку і приведену до земельної площі масу прибутку. [4, ст. 400]

Таблиця 2.12.

Динаміка виробничої собівартості і рентабельності виробництва зерна в СВК “Світанок”

Показник

Роки

2010р у % до 2008 р.

2008

2009

2010

Повна собівартість 1ц зерна,грн.

57,32

60,33

50,54

88,17

Ціна реалізації 1ц зерна,грн.

80,22

76,75

108,82

135,65

Прибуток на 1ц зерна,грн

22,89

35,85

58,28

254,6

Рівень рентабельності,%

139,94

127,21

108,82

77,76

Висновок: Проведений аналіз рівня собівартості зернових культур в

СВК “Світанок ” (таблиця 2.12) дав можливість виявити, що в порівнянні з 2008 роком собівартість зернових у 2010 р. зменшилася на 11,83 %. Тобто, можна зробити висновок, що висока урожайність обумовлює, як правило, зниження собівартості. Найнижча собівартість спостерігається при вирощуванні ячменю ярого у 2010 році , а найвища - також у ячменю ярого у 2008 році.

Охарактеризуємо динаміку структури виробничих витрат у рослинництві у СВК «Світанок» (таблиця 2.13). Дані таблиці свідчать про те, що виробничі витрати у рослинництві з 2008 року по 2009 рік зросли, а з 2009 по 2010 зменшилися на 21,5%. Це, насамперед, спричинено подорожчанням запасних частин та матеріалів для ремонту, а також збільшенням використання мінеральних добрив та оренди, а до зменшення даних витрат призвело використання нової техніки, яка потребує менших затрат . Так, у 2009 році порівняно з 2008 р матеріальні витрати збільшилися на 2690 тис.грн, а інші витрати (в тому числі оренда) збільшилися на 377 тис. грн.

Таблиця 2.13.

Динаміка структури виробничих витрат у рослинництві в СВК «Світанок»

Елементи витрат

2008

2009

2010

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

Оплата праці та соц. заходи

629

14,2

725

9,5

820

13,7

Матеріальні витрати у т.ч.:

3265

73,8

5955

77,9

4197

70,0

насіння та посадковий матеріал

355

8,0

595

7,8

459

7,6

мінеральні добрива

1553

35,1

3356

43,9

1642

27,4

нафтопродукти

460

10,4

1210

15,8

1150

1,9

електроенегрія

25

0,5

33

0,4

31

0,5

запчастини

343

7,7

397

5,2

571

9,5

послуги і роботи сторонніх орган.

529

12,0

364

4,8

344

5,7

Амортизація ОЗ

93

2,2

145

1,9

201

3,4

Інші витрати (в т.ч. оренда)

436

9,8

813

10,6

772

12,8

Всього витрат

4423

100

7638

100

5990

100

Таблиця 2.14.

Динаміка рентабельності зернового виробництва СВК «Світанок»

Зернові культури

Роки

2008

2009

2010

Зернові та зернобобові, тис.грн.

139,9

127,2

215,3

пшениця озима

168,2

117,9

215,8

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены