Особливості державної політики щодо ведення бізнесу та її вплив на розвиток підприємницького сектору

Реформи у сфері оподаткування сприяли тому що у 2014 р. Україна піднялася в рейтингу країн за простотою сплати податків Paying Taxes 2015 [55] з 164 ї на 108 позицію [38]. Завдяки стрімкому ривку вгору в податковій табелі про ранги Україна піднялася в Doing Business 2015 відразу на 16 позицій і посіла 96 місце серед 189 держав. Україна продемонструвала поліпшення в усіх трьох складових оподаткування - кількість податкових платежів, час, що витрачається на сплату податків, загальна ставка оподаткування. Втім, скорочення кількості платежів відбулося лише формально. Це відбулося головним чином за рахунок переходу основної частини платників податків на електронну подачу звітності по єдиному соціальному внеску. Перехід з паперової на електронну звітність стався після того, як з 1 жовтня

2013 р. адміністрували єдиний соцвнесок (ЄСВ), замість Пенсійного фонду стало Міністерство доходів і зборів. В результаті якщо до жовтня 2013 р. лише 38% платників звітували в онлайні, то до кінця року їх частка зросла до 77%. А в першому півріччі 2014 р. таких було вже більше 90%.

Також завдяки зниженню ставки з податку на прибуток з 21% в 2012 р. до 19% в 2013 р. відбулося зменшення загальної ставки оподаткування з 54,9 до 52,9%. Це «послаблення» було передбачено ще в прийнятому в 2010 р. Податковому кодексі [38].

Втім, успіхи України в нинішньому рейтингу применшують можливості її просування в майбутньому. На сьогоднішній день вже фактично вичерпаний найбільш популярний до цих пір ресурс для підвищення рейтингу - зниження кількості платежів. Зараз в дослідженні враховуються п'ять податків - на прибуток, ПДВ, ЄСВ, земельний і екологічний. По кожному з них береться найменша величина - один платіж на рік. Це означає, що подальше поліпшення можливе тільки за рахунок відмови від одного з цих п'яти податків або зменшення їх бази оподаткування.

Значний вплив на розвиток малого і середнього підприємництва робить дозвільна система. Система видачі дозвільних документів, незважаючи на законодавчі нововведення, оперує широким переліком дозволів, характеризується нормативними суперечностями і відсутністю ефективно функціонуючого організаційно-правового механізму видачі документів дозвільного характеру, непрозорістю і складністю дозвільних процедур, що створює підоснову для корупційних дій чиновників. Результати проведеного опитування свідчать, що більше половини респондентів (57%) вважає, що дозвільна система перешкоджає нормальній господарській діяльності суб'єктів малого підприємництва. 62% опитаних в процесі отримання дозволів зіткнулася з такою проблемою, як підготовка надмірної кількості документів і бюрократична тяганина, пов'язана з їх отриманням.

За результатами анкетного опитування представників малого і середнього бізнесу про стан проведення реформ у сфері МСБ та боротьби з корупцією у сфері ведення підприємницької діяльності в Україні (квітень-травень 2015 р.) приблизно дві третини керівників МСП (65%) не задоволені роботою уряду України в частині підтримки і захисту інтересів МСП [39]. Складовими підприємницької діяльності, в яких на думку керівників МСП, найлегше наслідувати регуляторні вимоги є:

створення і реєстрація підприємств (82%); забезпечення виконання умов договорів (82%); дотримання вимог, що стосуються безпеки праці і охорони здоров'я (73%);

дотримання вимог, що стосуються страхування і соцзабезпечення (71%);

дотримання вимог з довкілля охорони (69%); сплата податків (66%); реєстрація майнових прав (60%); отримання дозволів на ведення господарської діяльності (53%);

підключення до систем електропостачання і комунальних послуг (49%).

Приблизно третина керівників МСП вважає, що, повністю наслідувати вимоги законодавства дуже складно або практично неможливо. Майже дві третини вважають, що відповідати їм як мінімум дещо складно. Внаслідок чого, за оцінками більшості респондентів, щонайменше, кожне четверте МСП, працює в тіні. 80% респондентів вважають, що ситуація в сфері законодавства залишилася без змін або ускладнилася [40].

Таким чином, проблеми функціонування малого і середнього підприємництва, що негативно впливають на зростання підприємницького сектора не вирішені, зокрема з них залишаються такі:

- невизначеність і незахищеність прав власності. Існуючі вади приватизації в Україні сприяли виникненню ситуації постійного конфлікту інтересів у економічній сфері між новими власниками. На сьогодні найпоширенішими економічними злочинами є злочини проти власності - 66,9% від зареєстрованих злочинів у країні, зокрема жертвами рейдерства (незаконного поглинання чи набуття прав власності) щороку стають 700 підприємств. Це спонукає підприємців до використання різних тіньових схем «страхування» своєї власності;

- процедурна переобтяженість ведення господарської діяльності. Практично за кожним показником легкості ведення бізнесу в Україні кількість процедур, необхідних для провадження підприємницької діяльності, перевищує показники розвинутих країн та країн-сусідів у 2-3 рази. Особливо гостро ця проблема постає у сфері адміністрування податків, оскільки порядки звітування та обліку прямо впливають на швидкість здійснення операцій у господарській діяльності підприємств. Надмірна кількість адміністративних процедур не лише в податковому звітуванні, але й взагалі у процесі ведення бізнесу стримує процес активізації підприємництва і зростання його мобільності щодо конкурентів. Виникають виклики, пов'язані із закріпленням не лише ефективних, а й неефективних економічних зв'язків;

- відсутність цілісного управлінського бачення розвитку підприємництва. Держава надає адресну допомогу для розвитку малого та середнього підприємництва, проте не відстежує ефект від освоєння такої допомоги обраними суб'єктами господарювання у масштабах економіки країни. Зокрема реалізація та поширення практики мікрокредитування вважаються успішними у разі освоєння виділених ресурсів з державного бюджету згідно отриманих заявок та/чи проведених конкурсів на отримання такої допомоги. У 2013 р. мікрокредити видано 40 малим підприємствам і фізичним особам-підприємцям (9,78 млн грн), нефінансову допомогу (консультації, навчання, реакції на звернення та скарги) надано понад 5,68 тис. суб'єктам господарської діяльності з понад 3,16 млн мікро-, малих та середніх підприємств, що працюють в Україні (понад 11 тис. реєструвалося щомісяця) [40]. Ця проблема має такі наслідки: по-перше, неефективний розподіл наявних ресурсів без належного уявлення, де така допомога отримає найбільшу віддачу для економіки; по- друге, нездатність оцінити ефективність будь-якої державної допомоги узагалі в її адресній формі;

- непрозорість реєстраційної діяльності. Відсутність уніфікованої інформаційної бази з відкритим доступом щодо даних із реєстрації підприємств, належності власності та відстеження їх діяльності, а також наслідки здійснених в 2010-2014 рр. заходів зі спрощення відкриття та закриття бізнесу (прискорення розгляду документів реєстрації без вчинення перевірок відповідності, радикальне зниження рівня статутних капіталів, обмеження вимог у процедурі закриття підприємств та інші) формують ситуацію, за якої перевірка (підтвердження) становища підприємства значно ускладнюється для контрагентів та третіх сторін. Зокрема швидкий вихід підприємства на ринок супроводжується нездатністю кредитора встановити його дійсну фінансову спроможність за походженням тієї чи іншої власності чи отримання необхідних дозвільних документів тощо;

- формальність покращення стану бізнес-клі- мату. Здійснення реформ у підприємницькому середовищі органами державної влади, як правило, пов'язується із досягненням певного оціночного показника чи низки показників у міжнародних рейтингах країни. Проте зусилля докладаються у тих сферах, де відсутній будь-який опір того чи іншого «галузевого» лобі. Основні структурні вади економіки країни зберігаються на тлі покращення міжнародних оцінок. Так, Україна три роки перебувала у групі країн-лідерів щодо прискорення реформ із покращення бізнес-середовища, проте за ці ж роки істотно зросли галузева концентрація виробництв та обмеження ринкового середовища [40].

Висновки. Для подолання кризових загроз для малого і середнього підприємництва необхідне створення в Україні стимулюючого бізнес-середо- вища та сприятливих інвестиційних умов функціонування підприємницьких структур. Задля вирішення означених проблем необхідна дієва владна підтримка малого і середнього підприємництва шляхом розширення системи пільгового оподаткування, відшкодування відсоткових ставок за банківськими кредитами, зниження тягаря орендних платежів, мінімізація платежів за тепло- і енергоспоживання, вивільнення від непомірних нарахувань на фонд заробітної плати. Без вирішення нагальної підтримки з боку влади суб'єкти малого підприємництва не в змозі навіть зберігати робочі місця, не говорячи про їх нарощування.

Ключову роль в перегляді нормативно-правової бази як на державному, так і регіональному рівнях повинна зіграти сама держава, оскільки введення економічних і конституційних правил, які створюють адміністративні бар'єри знаходиться у владі держави. Потрібний перехід до максимально можливого спрощення доступу економічних суб'єктів на ринок при одночасному підвищенні відповідальності (перш за все економічної) всіх учасників ринку, у тому числі і держави, за реальний результат діяльності.

Першочерговими загальноекономічними ініціативами у регуляторній сфері щодо податкової системи може бути наступне:

- зменшення кількості податків і зборів та зменшення кількості звітів. Так, зокрема, звільнення малих підприємств від податків на інвестиції, ввезені технології;

- розробка порядку подання фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами в електронній формі;

- усунення необгрунтованих підстав щодо відмов у відшкодуванні ПДВ, зокрема, визначення пра- вочинів недійсними, забезпечення 100% відшкодування сум ПДВ суб'єктам господарювання;

- запровадження тільки щорічного звітування суб'єктами малого і середнього бізнесу (крім ПДВ у випадках необхідності відшкодування податкового кредиту);

- розробка та прийняття нормативно-правових актів щодо спрощення форм податкової звітності.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо ведення бізнесу та дерегуляції в Україні мають бути:

- усунення надмірного регулювання господарської діяльності у спосіб зменшення кількості документів дозвільного характеру, дозвільно-погоджувальних процедур та переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (зокрема, у рамках приведення моделі кількості і функцій контролюючих органів у відповідність до стандартів ЄС та Угоди про асоціацію Урядом на першому етапі передбачено скорочення кількості контролюючих органів - з 56 до 28, функцій - з 1032 до 680; на другому етапі - приведення кількості і функцій контро - люючих органів у повну відповідність до європейських стандартів);

- забезпечення істотного поліпшення умов ведення бізнесу в Україні за напрямами, що враховуються під час складання рейтингу Doing Business, при цьому стратегічною метою має бути входження України до двадцятки провідних країн світу за сприятливістю умов для підприємницької діяльності;

- сумарне скорочення витрат суб'єктів господарювання на виконання обов'язкових державних регуляцій на 20,0% протягом п'яти років. Це має бути досягнуто у спосіб повноцінної імплементації в поточну діяльність органів державної влади норми, визначеної Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV, щодо здійснення кількісного аналізу вигод та витрат під час реалізації державної регуляторної політики всіма її суб'єктами без винятку;

- скорочення кількості регуляторних і контрольних органів у спосіб їх злиття або ліквідації, забезпечення усунення дублювання функцій між органами державного нагляду та контролю;

- відмова від системи тотального обтяжливого контролю за всіма суб'єктами господарської діяльності на основі запровадження ризикоорієнтованої системи державного контролю. Для цього, зокрема, необхідна належна реалізація законодавчих актів: Закону України від 15.01.2015 р. № 124-19 «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Закону України від 05.06.2014 р. № 1314-18 «Про метрологію та метрологічну діяльність», Закону України від

05.06.2014 р. № 1315-VII «Про стандартизацію», прийняття 1500 національних стандартів, гармонізованих з відповідними документами ЄС, скасування стандартів колишнього СРСР, створення повнотекс- тової відкритої електронної бази стандартів;

- підтримка та розвиток малого і середнього підприємництва в сільській місцевості прийняттям Закону України «Про локальні агропродовольчі ринки» та впровадження програми мікрокредиту- вання малих сільських господарств, удосконалення процедур отримання сільськогосподарськими підприємствами дозволів на водокористування, екологічних вимог до споруджуваних об'єктів тваринництва лібералізації карантинного та фітосанітарного регулювання; спрощення процедури використання земель сільськогосподарського призначення для будівництва господарських будівель сільськогосподарського призначення;

- гармонізація вітчизняного законодавства щодо безпечності харчової продукції із законодавством ЄС;

- забезпечення ефективного захисту прав приватної власності, гармонізація із законодавством ЄС положень українського законодавства щодо захисту інвесторів (внутрішніх та іноземних) і кредиторів.

Таким чином, результатом державної політики щодо ведення бізнесу та дерегуляції має стати якісне та стале поліпшення бізнес-клімату в Україні, його поступове наближення до найкращих практик країн ЄС. Актуальною є проблема удосконалення системної стратегії розвитку малого і середнього підприємництва, яка повинна будуватися на основі аналізу поточного стану суб'єктів малого і середнього підприємництва та їх нагальних проблем. Сучасні проблеми розвитку малого і середнього підприємництва в Україні мають так би мовити «адресний», інституційний характер, тому шляхи вирішення цих проблем знаходяться в першу чергу в державницьких інституціях і в державній політиці.

Література

підприємництво бізнес політика

1. EU SMEs in 2012: at the crossroads. Annual report on small and medium-sized enterprises in the EU, 2011/12 [Electronic resource]. - Rotterdam : European Commission, 2012. - 89 p. - Mode of access: http://ec.europa.eu/enterprise /policies/sme/facts-fig- ures-analysis/performance-review/files/supportingdoc- uments/2012/annual-report_en.pdf.

2. Концепція Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov. ua/ laws/show/641-2013-%D1%80.

3. Розвиток малого і середнього підприємництва в Україні: проблеми, потреби, перспективи. - К.: Центр громадської експертизи, Центр міжнародного приватного підприємництва, 2015. - 44 с.

4. Баумоль В. Предпринимательство: производительное, непроизводительное и разрушительное [Електронний ресурс] /Баумоль // Экономическая теория преступлений и наказаний. Сер: Экономическая теория права. - 2015. - №6. - Режим доступу: http://corruption.rsuh. ru/ magazine/6/n6-11.html.

5. Вебер А. Неолиберальная глобализация и ее оппоненты [Електронний ресурс] / А.Вебер. - Режим доступу: http: www.rassi- anglobalclub.com/gw_ 02_07b.htm.

6. Klapper Leora, Luc Laeven, Raghuram G. Rajan (2004). Business Environment and Firm Entry: Evidence from International Data [Electronic resource] // CEPR Discussion Paper. No. 4366. Doing business. - Mode of access: https://ideas.repec.org/p/cpr/ceprdp/ 4366.html.

7. Reynolds P. D. Global Entrepreneurship Monitor: 2000 Executive Report [Electronic resource] / P. D. Reynolds, M. Hay, W. D. Bygrave, S. M. Camp and E. Autio // Kauffman Center for Entrepreneurial Leadership at the Ewing Marion Kauffman Foundation. - 2000. - 59 рр.- Mode of access: http://www.gemconsor-tium.org/docs/2408/gem-2000-global-report.

8. Fisman Raymond, Virginia Sarria Allende (2010). The regulation of entry and the distortion of industrial organization // Journal of Applied Economics, forthcoming.

9. Модернізація механізмів розвитку малого та середнього бізнесу : моногр. / А.І. Бутенко, М.П. Война- ренко, В.І. Ляшенко та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2011. - 326 с.

10. Бутенко А.І. Рівень потенціалу малого підприємництва в Одеському регіоні та напрямки активізації його використання : монографія / А.І. Бутенко, І.М. Сараєва, Н.І. Носова ; Інститут проблем ринку та еконо- міко-екологічних досліджень НАН України. - Одеса: Інтерпрінт, 2013. - 112 с.

11. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. - 4- те вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2008. - 302 с.

12. Воротіна Л.І. Можливості збереження підприємств сектору малого бізнесу економіки України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tppe.econom.univ.kiev.ua/data/2009_19/zb19_05 .pdf.

13. Галан Н.І. Державна підтримка малих та середніх підприємств в Європейському Союзі / Г.І. Галан // Фінанси України. - 2005. - №5 (114). -147-154.

14. Ляпін Д. Регіональні особливості державного управління розвитком малого підприємництва / Д. Ляпін // Стратегічні пріоритети. - 2010. - № 1. - С. 34-38.

Размещено на Allbest.ru