Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проекту розвитку підприємства

Мета, завдання і зміст інвестиційного проекту: сутність та правові аспекти, фінансово-економічне обґрунтування. Теоретичні та методичні підходи до оцінки інвестиційних проектів. Обґрунтування інвестицій по зміні зношеного обладнання на меблевій фабриці.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 18.02.2018
Размер файла 480,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обгрунтування економічної ефективності інвестиційного проекту розвитку підприємства

ВСТУП

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування та розробка механізмів фінансово економічного обгрунтування інвестиційних проектів.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:

-визначення особливостей фінінсово економічного обгрунтування інвестиціних проектів.

-аналіз існуючих методік до оцінки інвестеційних проектів.

-систематизація існуючих підходів до оцінки впливу інфляційного ризику.

-дослідження існуючих теоритичних підходів до фінансово економічного обгрунтування інвестицій.

Актуальність вибору освітленя даної теми курсової роботи передусім зумовлена, потенціалом розвитку підприємства, завдяки впровадженю інвестиційної діяльності. На даному проміжку часу, вже впевнено можно проводити фінансово-економічне обгрунтування інвестиційних проєктів, за допомогою сучасних методів аналізу та оцінки. Висвітлюючи раціональність вибору, розвитку проектів інветиційного характеру, маємо омалювати, мету, сутність і правові аспекти здійснення інвестиційної діяльності.

Неодмінною умовою успішного функціонування підприємств будь-якої організаційно-правової форми, є активне здійснення стратегічно спрямованого і детально опрацьованого комплексу заходів щодо створення, або зміцнення явних і прихованих переваг перед своїми конкурентами. Одним з визначальних чинників отримання нових або збереження раніше отриманих конкурентних переваг стає активна інвестиційна діяльність.

Інвестиції мають велике значення для майбутнього стану підприємства. З їх допомогою здійснюється розширене відтворення основних засобів як виробничого, так і невиробничого характеру, зміцнюється матеріально-технічна база суб'єктів господарювання. Це дозволяє підприємствам збільшувати обсяги виробництва продукції, прибутку, поліпшувати умови праці та побуту працівників. За рахунок реалізації інноваційних проектів, розширення масштабів діяльності, організації нових виробництв в місцях з більш доступними сировинними можливостями і близькістю споживачів кінцевої продукції, модернізації і технічного переозброєння діючого виробництва ресурсозберігаючими і меньш затратоемкими видами обладнання, можна значно підвищити ефективність функціонування.

Від розміру та ефективності інвестицій залежать собівартість, асортимент, якість, новизна і привабливість продукції, її конкурентоспроможність. Тому якісний аналіз інвестиційної діяльності має велике значення для розвитку підприємства.

Форма та зміст інвестиційних проектів можуть бути найрізноманітнішими, від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільності придбання нерухомого майна. У всіх випадках, проте, присутній часовий лаг (затримка) між моментом початку інвестування та моментом, коли проект починає приносити прибуток. Часовий чинник грає ключову роль в оцінці інвестиційного проекту В зв'язку з цим доцільно представити весь цикл розвитку проекту як три основні фази розвитку проекту: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну. Сумарна тривалість цих стадій складає термін життя проекту.

Перша фаза, безпосередньо передуюча основному обсягу інвестицій, у багатьох випадках не може бути визначена досить точно. На цьому етапі проект розробляється, готується його техніко-економічне обґрунтування, проводяться маркетингові дослідження, здійснюється вибір постачальників сировини та устаткування, ведуться переговори з потенційними інвесторами і учасниками проекту. Також тут може здійснюватися юридичне оформлення проекту,реєстрація підприємства, оформлення контрактів і тому подібне. Проводитися емісія акцій та інших цінних паперів. Як правило, в кінці передінвестиційної фази має бути в наявності розгорнутий бізнес-план інвестиційного проекту. Всі вище перелічені дії, зрозуміло, вимагають не лише часу, але і витрат. В разі позитивного результату і переходу до здійснення проекту понесені витрати капіталізуються і входять до складу так званих "перед виробничих витрат" з подальшим віднесенням на собівартість продукції через механізм амортизаційних відрахувань.

Наступний відрізок часу відводиться під стадію інвестування або фазу здійснення. Принципова відмінність цієї фази розвитку проекту від попередньої і подальшій фаз полягає, з одного боку, в тому, що починають робитися дії, що вимагають набагато більших витрат і що носять вже безповоротний характер (закупівля устаткування або будівництво), а з іншого боку, проект ще не в змозі забезпечити свій розвиток за рахунок власних засобів. На даній стадії формуються постійні активи підприємства. Деякі види супутніх витрат, наприклад, витрати на навчання персоналу, на проведення рекламних заходів, на пуско-наладку та інші, частково можуть бути віднесені на собівартість продукції, а частково капіталізовані.

З моменту введення в дію основного устаткування або після придбання нерухомості або іншого вигляду активів починається третя стадія розвитку інвестиційного проекту - експлуатаційна фаза. Цей період характеризується початком виробництва продукції або надання послуг і відповідними вступами і поточними витратами. Значний вплив на загальну характеристику проекту надаватиме тривалість експлуатаційної фази. Вочевидь, що, чим далі буде віднесена в часі її верхній кордон, тим більшою буде сукупна величина доходу.

1.МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

інвестиційний фінансовий обладнання

1.1Мета і завдання івестиційної діяльності

Важливо усвідомлювати не лише сутність, а й завдання та основні функції управління інвестиційною діяльністю підприємства. Оскільки основною метою управління інвестиційною діяльністю є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах його розвитку, що в кінцевому підсумку набуває конкретного вираження в максимізації ринкової вартості підприємства та підвищенні добробуту його власників у поточному та майбутніх періодах, та в процесі реалізації цієї мети інвестиційна діяльність спрямовується на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки підприємства .

Рисунок 1.1. Завданя інвестеційної діяльності

На основі здійснення лише ефективної інвестиційної діяльності, можливе забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства. Стратегія підприємства на будь-якому етапі його розвитку з моменту створення, передбачає постійне економічне зростання шляхом збільшення обсягу і диверсифікації діяльності, максимально можливу активізацію інвестиційних процесів.

Забезпечення максимізації чистого прибутку, що залишається в розпорядженні власників підприємства від інвестиційної діяльності, за наявності альтернативних рішень щодо інвестування треба приймати ті з них, які забезпечують найбільший прибуток у розрахунку на одиницю вкладеного капіталу. Максимізація рівня чистого інвестиційного прибутку має забезпечуватися в межах допустимого інвестиційного ризику, конкретний рівень якого визначається схильністю до ризиків власників або менеджерів підприємства при здійсненні інвестиційної діяльності.

Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків за необхідного рівня дохідності інвестицій. Ризики супроводжують практично всі форми та напрямки інвестування і характеризують ймовірність настання несприятливих подій, що спричинять збитки від інвестиційної діяльності.

Інвестиційні ризики включають у себе ризики неотримання прибутків у разі нездійснення певних заходів щодо усунення ризиків; ризики зниження дохідності інвестицій, а саме підвищення відсотків за кредити, зниження дивідендів, небезпеку неотримання позичальником основної частини боргу та відсотків ,так званий кредитний ризик, ризики прямих фінансових втрат, біржові ризики, як неплатежі за комерційними уріками, комісійними винагородами брокерській фірмі, селективні ризики (ризики неправильного вибору об'єкта або способу вкладення капіталу при формуванні інвестиційного портфеля), ризики банкрутства

Як правило, рівень ризику для певного активу чи варіанта вкладення капіталу з часом збільшується. Мінімізація інвестиційного ризику може бути забезпечена шляхом диверсифікації (урізноманітнення) та лімітування інвестиційних вкладень. Уникнення певних видів інвестиційних ризиків та їх передача партнерам по інвестиційній діяльності, страхуванням ризиків зміни цін за контрактами на майбутні періоди, хеджування на підвищення або зниження купівлею та продажем, хеджуванням за допомогою валютних опціонів та форвардних операцій.

Рисунок 1.2. Ризики банкрутства інвестеційної діяльності.

Забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій та можливостей швидкого реінвестування капіталу. Максимізація рівня ліквідності інвестиційного проекту, як правило, супроводжується не лише підвищенням платоспроможності підприємства, а й широкими можливостями реінвестування капіталу у разі необхідності зміни стратегічних цілей підприємства. Однак у цьому разі одночасно спостерігається зниження економічної ефективності інвестиційної діяльності, тому мова йде саме про прийнятну оптимізацію співвідношень рівня дохідності, ризиків та ліквідності здійснених інвестицій. Забезпечення формування необхідних обсягів та оптимальної структури інвестиційних ресурсів з урахуванням потреб на довготермінову перспективу.

Формування інвестиційних ресурсів є основною вихідною умовою здійснення інвестиційного процесу. їх обсяги та джерела формування визначаються насамперед вартістю їх залучення, урахуванням перспектив розвитку інвестиційної діяльності підприємства, забезпеченням мінімізації витрат на формування інвестиційних ресурсів із різноманітних джерел та відповідного рівня самофінансування інвестиційної діяльності, пошуком найбільш ефективних форм залучення позикового капіталу з різноманітних джерел для здійснення інвестицій.

Оптимальною є структура капіталу, за якої забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності підприємства і коефіцієнтом його фінансової стійкості, тобто яка становить таке співвідношення використання власних та запозичених засобів, за якого максимізується ринкова вартість підприємства.

Інвестиційна діяльність завжди потребує залучення значних обсягів фінансових коштів, і, як правило, на тривалий період; за несприятливих умов можуть навіть скластися передумови для банкрутства. Тому формуючи джерела інвестиційних ресурсів слід прогнозувати їхній вплив на фінансову стійкість підприємства та його поточну платоспроможність, а також відповідно оптимізувати структуру капіталу, що інвестується, та прийнятні для підприємства обсяги інвестиційних грошових потоків.

Пошук і обов'язкове здійснення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм та проектів підприємства. Економічно це досить вигідно, оскільки прискорення фактичного надходження грошових потоків у вигляді чистого прибутку й амортизаційних відрахувань скорочує терміни використання кредитних ресурсів, залучених для реалізації інвестиційних проектів, а також сприяє зниженню інвестиційних ризиків.

Усі зазначені вище завдання управління інвестиційною діяльністю тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені. Зокрема, забезпечення високих темпів розвитку підприємств можна досягти як шляхом вибору і здійснення високоприбуткових інвестиційних проектів, так і прискоренням реалізації інвестиційних програм. У свою чергу, максимізація чистого прибутку від інвестиційної діяльності може супроводжуватися і значним підвищенням інвестиційних ризиків, звідси випливає необхідність оптимізації цих показників. Зрештою, мінімізація інвестиційних ризиків одночасно є необхідною умовою забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

При вужчому тлумаченні поняття інвестиційної діяльності застосовують термін "інвестиційний процес" - це поняття звичайно пов'язується з обґрунтуванням і реалізацією реальних інвестиційних проектів, об'єктів реального інвестування, запланованих до реалізації у формах придбання, реконструкції, розширення, нового будівництва тощо, які обґрунтовані бізнес-плануванням. Значні широкомасштабні проекти мають велику кількість стадій реалізації. Однак можна вважати, що найбільш характерними стадіями інвестиційного процесу є такі:

-мотивація інвестиційної діяльності;

-науково-дослідні, експериментально-конструкторські роботи та розробка технічних і технологічних параметрів об'єктів інвестування;

-прогнозування і програмування інвестицій, обґрунтування можливостей та доцільності інвестицій;

-державне регулювання інвестиційного процесу, дослідження економіко-правових умов здійснення інвестиційної діяльності;

-планування інвестицій та їх страхування;

-фінансування інвестиційного процесу;

-проектування і ціноутворення, забезпечення інвестицій матеріально-технічними ресурсами, підготовка кадрів;

-освоєння інвестицій та підготовка до виробництва продукції;

-попередня здача і приймання в експлуатацію, кінцева здача об'єкта в експлуатацію.

У зв'язку зі швидкими темпами та екологічними наслідками науково-технічного прогресу на сучасному етапі розвитку суспільства все більшого, критичного значення набуває кінцева стадія реалізації інвестиційного проекту, а саме утилізація реального об'єкта інвестиційної діяльності, яка взагалі може звести нанівець економічну ефективність здійснених інвестицій.

Інвестиційний цикл як невід'ємна складова процесу розширеного відтворення економіки досягає найвищої ефективності тоді, коли реалізація інвестицій і створення основних засобів збігаються з черговою хвилею створення нової техніки і технологій. Періодична хвилеподібна зміна поколінь машин і устаткування, науково-технічних напрямків та організаційно-економічних систем відображає загальну закономірність науково-технічного прогресу та неухильний розвиток продуктивних сил щодо підвищення ефективності суспільного виробництва.

1.2 Сутність та правові аспекти інвестиційного проекту

Правова система України складається з великої кількості (понад 100) законів та інших нормативних актів, які регулюють весь комплекс питань, пов'язаних з інвестиційною діяльністю. З них варто особливо відзначити закони України "Про інвестиційну діяльність", "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій", "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про режим іноземного інвестування", "Про лізинг".

Сучасна законодавча система нашої країни визначає статус інвесторів - суб'єктів інвестиційної діяльності1, які приймають та реалізують рішення про вкладання власних і запозичених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права на здійснення цієї діяльності, самостійно визначають цілі, напрямки, види обсяги та ефективність інвестицій, залучаючи для їх реалізації на договірній або конкурсній основі будь-яких партнерів.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні засоби та оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Однак згідно із законодавством України забороняється інвестувати об'єкти, створення й експлуатація яких не відповідають екологічним, архітектурним, санітарно-гігієнічним та іншим законодавчо встановленим нормам, або якщо таке інвестування порушує права, інтереси громадян, юридичних осіб, держави, що гарантуються законом.

Інвесторам надано права володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами і результатами інвестування, включаючи реінвестиції і торговельні операції на території України; у разі необхідності вони можуть об'єднувати кошти для здійснення спільного інвестування; мають право виступати як замовники, вкладники, кредитори, покупці, а також виконувати інші функції учасників інвестиційного процесу.

Згідно із Законом України "Про інвестиційну діяльність" однією з форм інвестиційної діяльності є інноваційна діяльність, яка здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та соціальну сферу і включає випуск, поширення принципово нових видів техніки і технології; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довготермінових науково-технічних програм з великими термінами окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального й екологічного середовища.

Учасники інвестиційної діяльності повинні мати ліцензію або сертифікат на право її здійснення. Отже, поряд з правами інвесторів чинне законодавство передбачає і певні їх обов'язки. Зокрема, суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані вчасно подавати до фінансових органів правильно оформлену декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ними інвестицій; мати дозвіл державних органів і спеціальних служб на капітальне будівництво; мати висновки (результати) обов'язкової експертизи інвестиційних проектів стосовно дотримання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних і архітектурних вимог; дотримуватися державних норм і стандартів; своєчасно подавати відповідним органам бухгалтерську і статистичну звітність; не допускати недобросовісної конкуренції; виконувати вимоги антимонопольного законодавства; мати ліцензію на виконання спеціальних видів робіт, які потребують відповідної атестації виконавця.

Якщо замовник не є інвестором, то він наділяється правами володіння, користування й розпорядження інвестиціями на термін та на умовах, що визначаються між учасниками інвестиційного процесу. Якщо користувач об'єкта інвестиційної діяльності не є інвестором (наприклад, лізингоотримувач), то взаємовідносини між ним та інвестором реалізуються шляхом контракту про інвестування. Крім того, інвестор може передати за контрактом свої права щодо самих інвестицій або їх результатів іншим юридичним та фізичним особам тощо.

2.ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

2.1 Теоретичні та методичні підходи до оцінки інвестиційних проектів

За своєю економічною сутністю реалізація інвестиційних проектів спрямована на довготермінове вкладення грошових коштів з метою отримання певних вирік, фінансових, соціальних, екологічних, політичних тощо, при цьому така довготерміновість процесу інвестування певним чином впливає на очікуваний ефект виріки для інвестора. Пересада А.А. зауважує, що центральним елементом фінансово-економічної експертизи є оцінка ефективності інвестицій [2]. Саме тому, розпочинаючи планування та реалізування інвестиційного проекту для інвестора одним із першочергових питань вважається визначення ефективності інвестиційного проекту, а отже й ефективності отриманої у майбутньому виріки.

Доцільність визначення ефективності інвестиційного проекту є достатньо актуальним питанням та завданням для будь-якого інвестора. Для сучасних умов господарювання характерним є певна тривалість, циклічність та вплив окремих факторів, а отже і ефективність інвестиційних проектів буде зазнавати даного впливу й відповідно видозмінюватись. Саме тому, необхідно чітко визначити сутність поняття ефективності, принципи, етапи, методи і показники оцінювання ефективності інвестиційних проектів.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з головних елементів інвестиційного аналізу. Дана оцінка - основний інструмент вибору найбільш ефективного проекту із списку альтернативних інвестиційних проектів, запропонованих до розгляду, з точки зору удосконалення інвестиційних програм і мінімізації ризиків.

Одним з найбільш відповідальних етапів при прийнятті рішення щодо реалізації інвестиційних проектів є визначення ефективності інвестицій та фінансової здійсненності інвестиційного проекту.

Ефективність інвестиційних проектів - це категорія, яка відображає відповідність проекту цілям, завданням та інтересам його учасників [3]. Загалом економічну ефективність розглядають як результативність економічної діяльності, реалізації економічних програм та заходів, що характеризується відношенням отриманого економічного ефекту до витрат ресурсів, які зумовили отримання цього результату [4].

Саме тому, слід вважати що, ефективність інвестиційного проекту - це величина, що характеризує відношення витрачених на реалізування проекту ресурсів (фінансових, трудових, технічних, наукових, інформаційних тощо) та одержаних вирік (фінансових, соціальних, екологічних, політичних та ін.) з врахування впливуфактору часу та мінімізації ризиків.

Оцінювання ефективності інвестиційних проектів базується на певних принципах, які можна об'єднати в дві групи:

- методологічні принципи: результативності, об'єктивності, системності, комплексності, обмеженості ресурсів, альтернативної вартості, необмеженості потреб;

- методичні принципи: специфічність проекту, розбіжності інтересів, динамічності, нерівноцінності різночасових витрат і результатів, порікженості, неповноти інформації [3].

Проте, на думку науковця Мойсеєнко І.П. основним принципом оцінювання ефективності інвестицій є порівняння обсягів доходів та витрат, що їх забезпечили [5].

У більш ширшому тлумаченні принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів подано науковцем Грачовою М.В., а саме:

-врахування вартості грошей у часі та врахування альтернативних витрат;

-врахування ризику, пов'язаного із здійсненням проекту;

-врахування можливих змін у параметрах проекту;

-правильне й послідовне відображення інфляції [6].

Дещо схожі принципи оцінювання ефективності інвестиційних проектів наводить Пересада А.А. [2, с.68-69]:

-оцінка капіталу, що інвестується, базується на показнику грошового потоку (cash flow), який формується за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту;

-як інвестований капітал, так і суму грошового потоку обов'язково приводять до справжньої вартості.

Приведення здійснюється диференційовано по кожному етапу подальшого інвестування;

-у процесі дисконтування грошового потоку вибирають диференційовану ставку відсотка для різних інвестиційних проектів;

-варіація форм ставки відсотка, що використовується для дисконтування, здійснюється залежно від мети оцінки. Для розрахунку такого показника ефективності інвестицій, як ставка відсотка, яка вибирається для дисконтування, можуть бути використані: середньозважена вартість капіталу; середня депозитна чи кредитна ставка; індивідуальна норма прибутковості; рівень ризику та ліквідності інвестицій тощо.

Вище перелічені принципи оцінювання ефективності інвестиційних проектів доцільно також доповнити принципом комплексного та системного характеру прийняття управлінських рішень на зміни зовнішнього середовища (зміна валютних курсів, інфляції, цін тощо).

Процес оцінювання ефективності інвестиційного проекту проходить певні етапи [3]:

1. Оцінка ефективності проекту загалом, що включає визначення:

-суспільної значимості і ефективності проекту;

-комерційної ефективності проекту;

-наявності державної підтримки реалізування проекту й вплив даної підтримки на комерційну ефективність проекту.

2. Оцінка ефективності проекту для кожного учасника. Поетапність проведення оцінювання ефективності інвестиційних проектів доцільно здійснювати на основі стадій життєвого циклу інвестиційного проекту з врахуванням особливостей кожного етапу проекту, при цьому будуть застосовуватись також і різні методи та показники оцінювання ефективності проектів.

Теоретичні дослідження свідчать, що оцінювання ефективності інвестиційних проектів можна здійснювати різноманітними методами, котрі будуть розгялнути далі більш детально.

Отже, оцінювання ефективності інвестиційного проекту здійснюють за різноманітними методиками протягом усього періоду реалізації проекту, проте на окремих стадіях будуть певні відмінності в залежності від використовуваних методів оцінки. Зокрема, на стадії проектування та бюджетування інвестиційного проекту (передінвестиційній фазі) першочергово оцінюватиметься ефективність інвестиційного проекту загалом. На стадіях реалізації інвестиційного проекту та експлуатаційній фазі оцінювання ефективності проекту здійснюватиметься окремо для кожного проміжку часу.

Таким чином, на завершальній стадії реалізації інвестиційного проекту доцільно здійснювати порівняння ефективності проекту загалом й очікуваних вирік. При цьому, використовуючи різноманітні методи оцінювання ефективності на різних стадіях життєвого циклу інвестиційного проекту, слід враховувати вплив непередбачуваних подій, ризиків.

Використання цих показників і методів передбачає, що в процесі розробки інвестиційного проекту вже проведено необхідні технологічні, маркетингові, організаційні та інші дослідження і складено капітальний бюджет за ним, який включає всі види необхідних інвестиційних витрат у кожному інтервалі часу. При цьому показники як доходів, так і витрат, які розглядаються в процесі фінансового аналізу інвестиційних проектів, повинні мати безпосереднє відношення до інвестиційного процесу. Для того щоб впевнитись у наявності такого безпосереднього зв'язку, достатньо відповісти лише на таке запитання:

-Чи зміняться ці витрати і доходи підприємства внаслідок прийняття інвестиційного рішення за проектом, що розглядається?

Інвестиційний процес підприємства в цілому і реалізація окремих проектів зокрема характеризуються як надходженням відповідних доходів, так і здійсненням інвестиційних витрат протягом окремих інтервалів часу. Якщо в певному інтервалі часу сума доходів, пов'язаних із реалізацією інвестиційного проекту, перевищує суму інвестиційних витрат, підприємство одержує чистий інвестиційний дохід або позитивний грошовий потік (positive cash flows). Якщо ж в окремому інтервалі часу сума інвестиційних витрат більша, ніж сума отриманих доходів, то підприємство має так звані чисті інвестиційні витрати, або відлив грошових коштів (cash on flay). Уся сукупність позитивних і відливних грошових потоків протягом періоду реалізації інвестиційного проекту має назву -чистий грошовий потік (net cash flow).

Поняття чистого грошового потоку, яке використовується в фінансовому аналізі інвестиційних проектів, не збігається з визначенням цього терміна у бухгалтерському обліку. За бухгалтерською концепцією, цей термін визначається лише як чистий прибуток, отриманий у процесі реалізації інвестиційного проекту. Тоді як за концепцією фінансового аналізу, до чистого грошового потоку відносять як чистий прибуток, так і амортизаційні відрахування від основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються. Таким чином, концепція фінансового аналізу інвестиційних проектів розглядає чистий грошовий потік, як загальну суму попередніх витрат, що повертаються інвестору, внаслідок реалізації інвестиційного проекту.

Однією з базових концепцій теорії фінансового аналізу інвестиційних проектів є оцінка вартості грошей у часі. Вона полягає в тому, що вартість певної суми грошей в інвестиційному процесі є функцією виникнення певних грошових доходів і витрат у часі. Кожна гривня, отримана сьорікні, коштує більше, ніж гривня, яку інвестор може отримати в інвестиційному процесі у будь-якому інтервалі часу наступного періоду. З цією базовою концепцією пов'язана необхідність проведення у фінансовому аналізі інвестиційних проектів процесів дисконтування, визначення теперішньої вартості, та нарощення, визначення майбутньої вартості грошових потоків у вигляді інвестиційних доходів і витрат.

Історичними передумовами виникнення та використання сучасних методів оцінки інвестиційних проектів є ускладнення самих проектів, жорсткіші обмеження матеріальних ресурсів, підвищення вимог до відбору серед альтернативних варіантів потенційними інвесторами. До 1960 року лише деякі корпорації США використовували дисконтовані оцінки для аналізу проектів. Лише у 80-х [6], а в Україні у 90-х роках [7] минулого століття почали широко використовувати показники оцінки інвестиційних проектів засновані на дисконтних оцінках.

Переважна більшість науковців увесь комплекс методичних підходів до оцінки інвестиційних проектів за можливістю кількісної оцінки поділяють на три групи:

-фактори, вплив яких вимірюється кількісно,кількісні критерії прийняття інвестиційних рішень;

-фактори, вплив яких вимірюється кількісно лише частково;

-якісні фактори, вплив яких зовсім не можна вимірити кількісно.

Кількісні фактори оцінки ефективності інвестиційних проектів сьорікні набули найбільшого поширення і використовуються для кількісної оцінки фінансово- економічного ефекту інвестиційних проектів [9, 10, 11-15]. В свою чергу кількісні можуть бути розбиті на такі, що враховують (динамічні) і не враховують (статичні) процес дисконтування.

Дослідники та практики схиляються до використання методів оцінки проектів, заснованих на дисконтованих оцінках, які враховують фактор втрати грошей своєї вартості з часом. Вони передбачають процесс дисконтування, тобто приведення грошових потоків від інвестиційного проекту до теперішнього часу.

До методів заснованих на дисконтованих оцінках належать такі критерії:

-чиста теперішня вартість (NPV), коефіцієнт виріки-витрати (ВСR),

-внутрішня норма доходності (IRR), дисконтований період окупності інвестиції (DPP), еквівалентний ануїтет (ЕА),

-індекс рентабельності інвестиції (РІ), ефективність витрат, який передбачає мінімізацію витрат для розробки та здійснення проекту та інші.

Перелічені показники використовують для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів, так званої абсолютної ефективності, та взаємовиключаючих проектів, порівняльної ефективності.

До показників, заснованих на облікових оцінках, належать: строк окупності інвестиції (РР); коефіцієнт ефективності інвестиції (АКК); капіталовіддача (річні продажі, поділені на капітальні витрати); оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньорічний обсяг товарних запасів); трудовіддача (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

На відміну від критеріїв першої групи, показники не враховують концепцію вартості грошей у часі. Вони відносяться до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.

Основні показники ефективності інвестиційного проекту наведені утаблиці 1.1.

Верба В.А., Загородніх О.А. [16], Воркут Т.А. [8], Пересада А.А. [2] подають підходи до поділу методів та прийомів оцінки ефективності інвестиційних проектів залежно від використання математичного апарату на дві групи: формальні та неформальні. Ступінь їх поєднання залежить від різних обставин, в тому числі і від того, на скільки аналітик володіє наявним аналітичним апаратом, який використовується в тому чи іншому конкретному випадку.

Рисунок 2.1. Основні показники ефективності інвестиційного проекту

На практиці окрім формальних критеріїв оцінки ефективності у процесі прийняття рішення про фінансування інвестиційного проекту можуть враховуватися також різні обмеження і неформальні критерії. Як обмеження можуть використовуватись: граничний термін окупності інвестицій, вимоги до охорони навколишнього середовища, безпеки персоналу тощо. До неформальних критеріїв можна віднести: проникнення на ринок збуту аналогічної продукції, витіснення з ринку конкуруючих компаній, політичні мотиви тощо.

Гойко А.Ф. та Пересада А.А. [2, 11] пропонує проводити оцінку економічної ефективності проектів, залежно від масштабу проекту. Розділити показники для малих, середніх та великих проектів. Вони стверджують, що детальний аналіз ефективності інвестиційного проекту повинен залежати від масштабності проекту, та від суми кредиту потрібного для фінансування інвестицій.

Рисунок 2.2. Оцінка масштабності проекту

Рисунок 2.3.Критерії оцінки інвестиційних проектів.

У цьому контексті Пересада А.А. зазначає [2], що незалежно від величини проекту для банку основним критерієм для прийняття рішення про кредитування є повернення вкладеного капіталу. Тому, одержавши попередню зріку від відділу експертизи на фінансування інвестиційного проекту, кредитний відділ банку повинен з'ясувати таке:

-чи існує ймовірність конфлікту між основною метою проекту та напрямами розвитку соціально-економічного середовища підприємства;

-відповідність обраної стратегії меті проекту, у чому її перевага над альтернативними варіантами, які були розглянуті;

-відповідність обраної стратегії, дизайну проекту, його масштабу, маркетингової концепції виробничим потужностям і технології, місцю розташування підприємства та наявності ресурсів;

-чи буде здійснено в процесі реалізації проекту найбільш ефективне використовування фінансових ресурсів;

-чи досить надійні пропозиції щодо опанування коштів, яких потребує проект;

-відповідність обсягу чистої наведеної вартості проекту, що реалізується, обсягу кредиту, що запитується;

-чи вистачить коштів у національній чи іноземній валюті для виконання фінансових зобов'язань на всіх етапах життєвого циклу проекту;

-як сильно впливають помилки в обробці даних проекту, оцінки інфляції та зміни цін ділового оточення (конкуренти, споживачі, ринки поставки, соціальна політика) на загальні прибутки від реалізації проекту;

-які ризики виникають у процесі реалізації проекту та чи має інвестор стратегію для їх мінімізації;

-які фінансові наслідки ризику, чи викликають вони потребу в додаткових коштах.

Крилов Е.І, Власов В.Н., Журавкова І.В. [13] пропонують поділ системи показників, що характеризують ефективність інвестиційного проекту, залежно від інтересів учасників:

-показники комерційної (фінансової) ефективності, що враховують

фінансові результати реалізації проекту його безпосередніми учасниками;

-показники бюджетної ефективності, які відображають наслідки здійснення проекту для державного, обласного чи місцевого бюджетів;

-показники економічної ефективності, що виходять за рамки прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту.

Показники комерційної ефективності інвестиційних проектів базуються на дисконтуванні надходжень та витрат грошових коштів на певний момент часу. Усі вони є результатом порівняння розподілених у часі доходів з інвестиціями та витратами на виробництво продукції. Показники бюджетної ефективності відображають вплив результатів реалізації проекту на доходи і витрати відповідного бюджету. Основним показником тут визначено бюджетний ефект, який визначається як різниця між доходами відповідного бюджету та витратами внаслідок реалізації проекту. Показник інтегрального бюджетного ефекту обчислюється як сума дисконтованих річних доходів бюджету над аналогічними бюджетними витратами.

При оцінці економічної ефективності інвестиційних проектів з використанням державних коштів у інвестиційному меморандумі проекту вказується інформація, що містить опис кількісного та/або якісного ефекту від реалізації проекту для народного господарства: про зміну прибутковості наявних і про можливості створення нових виробництв за рахунок появи нової продукції, про зміни транспортного сполучення, зміни в галузі екології й у соціальній сфері, тобто треба зазначити певний соціальний ефект від упровадження інвестиційного проекту.

У розрахунках економічної ефективності рекомендується враховувати також вплив реалізації проекту на діяльність сторонніх підприємств і населення, у тому числі зміну ринкової вартості майна громадян, зумовлену реалізацією проекту; зниження рівня роздрібних цін на окремі товари й послуги, зумовлене збільшенням пропозиції цих товарів при реалізації проекту; вплив реалізації проекту на обсяги виробництва продукції сторонніми підприємствами за рахунок розвитку соціальної інфраструктури у пунктах створення нових підприємств; вплив від здійснення проекту на здоров'я населення; економію часу населення на комунікації, обумовлену реалізацією проекту у галузі транспорту і зв'язку.

Кирилова Л.І. та Серебряков О.В. у [16] пропонують економічну ефективність інвестиційного проекту визначати за фазами життєвого циклу проекту (рисунок 2.4).

Рисунок 2.4. Ціленаправленість та взаємозв'язок входу і виходу для системи «оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів»

Визначаючи результати і витрати на кожній фазі інвестиційного процесу, на думку авторів, можна удосконалити показники визначення ефективності споживаних інвестицій. При цьому визначення ефективності інвестиційного проекту припускає розрахунок показника, рівного відношенню результату на одиницю витрат.

Такий поділ показників ефективності інвестиційних проектів може дати певні переваги за умови великомасштабного проекту, де грошові надходження від реалізації проекту досить віддалені у часі й існує висока ймовірність настання ризикових ситуацій, коли необхідно якнайшвидше оцінити та повернути певні вкладення. Такі розрахунки потребують додаткових здібностей і знань від проектних аналітиків, збільшують витрати на проведення передінвестиційних досліджень та ще більше віддаляють час надходження доходів від інвестиційного проекту.

Таким чином, одне з завдань, яке стоїть перед проектним аналітиком, полягає в тому, щоб обрати такі методи оцінки ефективності, застосування яких дозволило б виявити і оцінити важливі з точки зору суспільства або приватного власника властивості інвестиційного проекту при мінімізації витрат і часу.

При цьому, значні витрати пов'язуються не з самою процедурою розрахунків, а з визначенням вихідних даних, за якими ці розрахунки мають проводитися. Крім того, одна справа визначити певний показник, інша прийняти його за критерій. Наприклад, одна й та ж компанія на різних етапах свого розвитку в умовах зовнішнього середовища, що зазнає постійних змін, може мати різні пріоритети підвищення ліквідності, зниження ризику або збільшення доходності. Це, звичайно, має впливати на рішення відносно обрання певних показників за критерій, при цьому значення інших показників можуть розглядатися як такі, що забезпечують додаткову інформацію або ігноруватися.

Аналіз показує, що на вибір показників як критеріїв оцінки ефективності інвестиційних проектів можуть впливати наступні фактори:

-позиція, з якої проводиться оцінка інвестиційного проекту;

-традиції окремих країн і регіонів, що склалися в сфері оцінки

інвестиційних проектів;

-масштаби діяльності власника інвестиційного проекту;

-існування обмежень на ресурси для фінансування проекту;

-приналежність інвестиційного проекту до певної категорії, якій відповідає встановлена система методів оцінки, визначена політиками, процедурами та правилами інституції, яка є власником, кредитором або оцінювачем інвестиційного проекту.

2.2 Фінансово-економічне обгрунтування інвестицій по зміні зношеного обладнення на меблевій фабриці

Придбання шліфувального і пакувального обладнання збільшить вироблення робітників підприємства, що принесе додатковий прибуток від продажу продукції. Впровадження нового обладнання дозволить скоротити витрати на ремонт і простій устаткування.

Виручка підприємства після заміни обладнання буде розраховуватися виходячи з обсягу реалізації і середньої ціни виробів.

Показники операційної діяльності при заміні устаткування представлені у таблиці 4.

Таблиця 2.1 Формування виручки меблевої фабрики після заміни обладнання.

Показник

5 років

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Об?єм реалізаціі, одиниць

1137,00

1250,70

1375,77

1513,35

1664,68

Средня ціна виробів, тис.грн.

13,47

14,81

16,30

17,92

19,72

Виручка, тис.грн.

15315,39

18522,87

2425,05

27119,23

32827,49

Таблиця 2.2 Витрати меблевої фабрики після установки нового обладнання.

Показник

5 років

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Собівартість (тис.грн.) в тому числі:

9626,60

9683,54

9599,76

9502,69

9059,81

амортизація нового пакувального і шліфувального станків ( тис.грн).

250

250

250

250

250

коммунальні платежі (споживання електроенергії) тис.грн.

73,00

80,31

88,34

97,17

106,89

Комерційні витрати (тис.грн.) в тому числі:

4320,40

5173,52

6200,38

7436,92

8926,58

зарабітня плата (со страх. внесками), тис.грн.

492,40

541,64

595,80

655,38

720,92

Разом витрати

13947

14857,06

15800,14

16939,61

17986,39

Таблиця 2.3Інвестиційні витрати на придбання обладнання, тис.грн.

Показник

Значення

Купівля обладнання

1250

Разом

1250

Інвестиційні витрати складуть 1250 тис.грн.

При придбанні нового обладнання передбачається реалізація старого шліфувального верстата за залишковою вартістю - 50 тисяч грн. без урахування ПДВ. Пакувальний верстат планується також продати за залишковою вартістю 70 тис.грн. Підприємство отримає виручку від продажу старого устаткування в розмірі 120 тис. грн.

Амортизаційні відрахування - відрахування частини вартості основних фондів для відшкодування їх зносу. Амортизаційні відрахування включаються у витрати виробництва або обігу. Проводяться комерційними організаціями на основі встановлених норм і балансової вартості основних фондів, на які нараховується амортизація. Амортизаційні відрахування здійснюються за певними нормами відносно балансової вартості об'єкта основних фондів.

Розрахунок амортизації устаткування ведеться лінійним способом. Лінійний спосіб являє собою рівномірні нарахування амортизації з початкової до залишкової вартості (в кінці строку служби) протягом всього терміну використання. Поточна залишкова вартість визначається відніманням сумарної накопиченої амортизації основного засобу з початкової вартості

Норма амортизації - це встановлений ріковой відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних засобів. Норма амортизації становить 20%.

Амортизаційні відрахування на повне відновлення обладнання визначається за формулою (1):

.(1)

де А - річні амортизаційні внески на реновацію узла, грошові одиниці.

На - норма амортизації, %;

С - вартість обладнання, грошові одиниці.

Амортизаціні відрахування за рік складуть:

Амортизаційні відрахування за 5 років реалізації проекта надані в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4Амортизаціні відрахування

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Разом

Амортизаціні відрахування (тис.грн.)

250

250

250

250

250

1250

Інвестиційний проект планується здійснювати за рахунок позикових і власних коштів. Частина коштів буде отримана за рахунок реалізації старого обладнання в розмірі 120 тис. грн. Довгостроковий кредит береться на суму 700 тис.грн. терміном на 2 роки і процентною ставкою 17% річних. Власні кошти становлять 430 тис.грн.

Розрахунок виплат по кредиту представлений у таблиці 2.5. Виплата відсотків і основного боргу здійснюється щомісяця.

Таблиця 2.5Платежи по кредиту

№ платежу

Рік

Місяц

Підлягає погашенню

Платіж, тис.грн.

Залишок боргу, тис.грн.

Сума основного боргу, тис.грн.

Процент за користування, тис.грн.

700

1

1 рік

січень

29,2

9,9

39,1

670,8

2

лютий

29,2

9,5

38,7

641,7

3

березень

29,2

9,1

38,3

612,5

4

квітень

29,2

8,7

37,8

583,3

5

травень

29,2

8,3

37,4

554,2

6

червень

29,2

7,9

37,0

525,0

7

липень

29,2

7,4

36,6

495,8

8

серпень

29,2

7,0

36,2

466,7

9

вересень

29,2

6,6

35,8

437,5

10

жовтень

29,2

6,2

35,4

408,3

11

листопад

29,2

5,8

35,0

379,2

12

грудень

29,2

5,4

34,5

350,0

Разом за рік

350,0

91,7

441,7

13

2 рік

січень

29,2

5,0

34,1

320,8

14

лютий

29,2

4,5

33,7

291,7

15

березень

29,2

4,1

33,3

262,5

16

квітень

29,2

3,7

32,9

233,3

17

травень

29,2

3,3

32,5

204,2

18

червень

29,2

2,9

32,1

175,0

19

липень

29,2

2,5

31,6

145,8

20

серпень

29,2

2,1

31,2

116,7

21

вересень

29,2

1,7

30,8

87,5

22

жовтень

29,2

1,2

30,4

58,3

23

листопад

29,2

0,8

30,0

29,2

24

грудень

29,2

0,4

29,6

0,0

Разом за рік

350,0

32,2

382,2

Разом за 2 роки

700,0

124,0

824,0

Розрахунок прибутку та збитків інвестиціного проекту.

Складемо план прибутків і збитків на 5 років (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6План прибутків і збитків.

Показник

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Виручка

15315,39

18522,87

22425,05

27119,23

32827,49

Собівартість (тис.грн.), в тому числі:

9626,6

9683,54

9599,76

9502,69

9059,81

амортизація нового пакувального та шліфувального верстатів, тис.грн.

250

250

250

250

250

комунальні платежи (споживання електроенергї), тис.грн.

73

80,31

88,34

97,17

106,89

Комерційні витрати (тис.грн.), в тому числі:

4320,4

5173,52

6200,38

7436,92

8926,58

заробітня плата (со страх. внесками), тис.грн.

492,4

541,64

595,8

655,38

720,92

Проценти по кредиту

91,7

32,2

0,0

0,0

0,0

Прибуток до оподаткування

1276,66

3633,58

6624,91

10179,62

14841,10

Податок на прибуток

255,33

726,72

1324,98

2035,92

2968,22

Чистий прибуток

1021,33

2906,86

5299,93

8143,70

11872,88

Впровадження обладнання дасть підприємству прибуток на всіх етапах реалізації інвестиційного проекту. Даний прибуток складається із зменшення витрат підприємства і збільшення обсягу реалізації.

Розрахунок грошових потоків підприємства.

Грошовий потік являє різницю між доходами і витратами економічного суб'єкта (як правило, мова йде про фірму), виражена в різниці між отриманими і зробленими платежами. В цілому це сума нерозподіленого прибутку фірми і її амортизаційних відрахувань, сбережених для формування власного джерела грошових коштів на майбутнє оновлення основного капіталу. Іншими словами, грошовий потік - чиста сума грошей, фактично отримана фірмою в даному періоді.

Чистий грошовий потік є одним з основних показників, застосовуваних для оцінки фінансового стану.

Складемо план грошових надходжень і виплат в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.План грошових потоків.

Показник

Початок проекту

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Разом

Инвестиційна двяльність, тис.грн.

Придбання обладнання

1250

-

-

-

-

-

1250

Виручка від реалізації старого обладнання

120

0

0

0

0

0

120

Сумарний потік від інвестиційної діяльності

1130

-

-

-

-

-

1130

Операційна діяльність, тис.грн.

Виручка

15315,39

18522,87

22425,05

27119,23

32827,49

11621,03

Собівартість, в тому числі:

9626,6

9683,54

9599,76

9502,69

9059,81

47472,40

Амортизація нового пакувального та шліфувального верстатів

250

250

250

250

250

1250,00

комунальні платежі (споживання електроенергї)

73

80,31

88,34

97,17

106,89

445,71

Комерційні витрати (тис.грн.), в тому числі:

4320,4

5173,52

6200,38

7436,92

8926,58

32057,80

заробітня плата (со страх. внесками), тис.грн.

-492,4

541,64

595,8

655,38

720,92

3006,14

Проценти по кредиту

-91,7

32,2

0,0

0,0

0,0

123,96

Прибуток до оподаткування

1276,66

3633,58

6624,91

10179,62

14841,10

36555,87

Податок на прибуток

255,33

726,72

1324,98

2035,92

2968,22

7311,17

Чистий прибуток

1021,33

2906,86

5299,93

8143,70

11872,88

29244,70

Сумарний потік від операційної діяльності

-

1271,3

3156,9

5549,9

8393,7

12122,9

30494,70

Фінансова діяльність, тис.грн.

Власний капітал

430

-

-

-

-

-

430

Довгостроковий кредит

700

-

-

-

-

-

700

Погашення основного боргу

-

350,0

350,0

0,0

0,0

0,0

700,0

Повернення власних коштів

-

59,9

59,9

59,9

59,9

59,9

299,3

Сумарный потік від фінансової діятельності

1130,0

409,9

409,9

59,9

59,9

59,9

130,7

Чи...


Подобные документы

  • Формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту, Дослідження інвестиційних можливостей. Сутність проектного аналізу. Техніко-економічне обґрунтування інвестицій. Особливості складання бізнес-плану, зразковий склад проекту. Оцінка ефективності проекту.

    реферат [23,7 K], добавлен 13.05.2010

  • Інвестиційний проект як документований план інвестування. Склад, види, форма та зміст інвестиційних проектів. Основні схеми розрахунку ставки дисконтування. Важливість правильного вибору ставки дисконтування. Оцінка економічної ефективності проекту.

    реферат [53,9 K], добавлен 14.04.2011

  • Техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємства в ринкових умовах. Програма реалізації продукції та прийнята технологія виробництва. Вимоги до організації виробництва. Визначення умов фінансування. Оцінка ефективності інвестиційного проекту.

    курсовая работа [184,7 K], добавлен 03.12.2013

  • Використання основних показників оцінки ефективності інвестицій у практиці фінансового аналізу інвестиційних проектів в умовах невизначеності. Позитивне інвестиційне рішення про реалізацію проекту на основі показника внутрішньої норми доходності.

    курсовая работа [62,6 K], добавлен 30.11.2014

  • Характеристика, структура й джерела фінансування проектів. Економічна сутність вартості капіталу. Абсолютна й порівняльна ефективність. Методика й критерії оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням вартості грошей у часі.

    курсовая работа [604,7 K], добавлен 04.06.2013

  • З’ясування сутності фінансових ресурсів підприємств, методів і джерел їх формування. Здійснення розрахунків грошових надходжень інвестиційного проекту. Оволодіння методами оцінки економічної ефективності проекту. Прийняття рішень в умовах ризику.

    курсовая работа [76,3 K], добавлен 22.11.2015

  • Загальне поняття інвестиційних проектів. Соціальні аспекти розробки інвестиційних проектів. Аналіз техніко-економічних показників та соціальних аспектів розробки інвестиційного проекту. Оцінка отриманих результатів та характеристика підприємства.

    курсовая работа [180,7 K], добавлен 19.03.2011

  • Призначення та зміст курсової роботи з дисципліни "Економіка підприємства". Розрахунок техніко-економічних показників інвестиційного проекту. Визначення загальних інвестицій у реалізацію проекту, джерела та умови фінансування, очікуваного прибутку.

    методичка [52,6 K], добавлен 21.10.2013

  • Визначення доцільності витрат на придбання нової машини на основі показників поточної вартості грошового потоку і середньозваженої вартості капіталу; термін окупності проекту. Обґрунтування ефективності інвестицій на основі внутрішньої ставки доходу.

    контрольная работа [21,0 K], добавлен 04.03.2013

  • Оцінка конкурентоспроможності авіаційного транспорту. Розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту. Дослідження ефективності інвестиційного проекту при заданих джерелах інвестування та інтенсивності використання виробничого потенціалу.

    курсовая работа [415,1 K], добавлен 29.05.2014

  • Чисті дисконтовані вигоди. Загальний абсолютний результат інвестиційного проекту. Відсоткова ставка на позичальний капітал. Внутрішня ставка доходу. Інвестиції, пов’язані з перепідготовкою кадрів. Економічна ефективність нових видів обладнання.

    контрольная работа [416,5 K], добавлен 10.04.2012

  • Розробка концепції проектів, пов'язаних з інвестуванням у будівництво, виробництво, обґрунтування критеріїв їх оцінки. Експертна оцінка варіантів інвестиційних рішень та дослідження інвестиційних можливостей. Розрахунок рейтингу інвестиційних проектів.

    курсовая работа [381,6 K], добавлен 16.12.2015

  • Техніко-економічне обґрунтування проекту механічного цеху. Склад матеріальних і трудових ресурсів підприємства. Виробнича собівартість продукції. Розрахунок потреби в коштах. Оцінка фінансових показників діяльності підприємства, їх ефективне використання.

    курсовая работа [168,2 K], добавлен 12.03.2014

  • Характеристика бізнесу та організаційної структури підприємства ТОВ "Домосвіт". Поточний стан та перспективи розвитку ринку продукції. Методологія оцінки ефективності бізнес-плану розвитку виробництва. Обґрунтування доходної та витратної частин проекту.

    дипломная работа [4,6 M], добавлен 02.07.2010

  • Економічне обґрунтування розміщення підприємства. Визначення складу устаткування, його потужності, площі, чисельності робітників цеху. Розрахунок собівартості продукції, капітальних витрат та ціни продукції. Визначення порогу рентабельності виробництва.

    курсовая работа [190,0 K], добавлен 27.03.2012

  • Діагностика ефективності господарської діяльності підприємства, що вивчається, аналіз результативності. Розробка основних параметрів проекту та ресурсного забезпечення. Обґрунтування економічної доцільності та передумов реалізації розробленого проекту.

    дипломная работа [198,6 K], добавлен 08.07.2016

  • Поняття інвестицій, їх класифікація і роль в економічному розвитку підприємства. Аналіз і вибір інвестиційного проекту з ряду альтернативних однакового терміну реалізації. Формування оптимального інвестиційного портфелю при обмежених грошових коштах.

    контрольная работа [40,4 K], добавлен 16.01.2014

  • Економічна сутність франчайзингу і його місце в сучасному бізнесі. Аналіз його розвитку в Україні та за кордоном. Організаційний механізм формування фpaнчaйзингової системи підприємства "Форнетті-Україна". Економічне обґрунтування проекту її розвитку.

    дипломная работа [274,0 K], добавлен 19.04.2011

  • Методичні аспекти підвищення продуктивності праці персоналу. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Обґрунтування ефективності зниження ризику за рахунок продуктивності праці персоналу.

    курсовая работа [99,3 K], добавлен 07.12.2012

  • Обґрунтування доцільності впровадження технології використання шахтної породи для виробництва продукції з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Розрахунок показників впровадження технології для виробництва шлакоблоків і тротуарної плитки.

    курсовая работа [519,9 K], добавлен 17.06.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.