Підвищення якості продукції С(Ф)Г "Фортуна"

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ВСТУП

В останні роки відбулося стрімке посилення конкуренції на українському ринку. Як результат - боротьба за споживача і управління конкурентоздатністю стало першочерговим завданням кожного товаровиробника.

Якість продукції - один з основних факторів успішної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки.

Якість - це об'єктивно існуюча сукупність властивостей і характеристик виробу, яка визначає виріб як таке і відрізняє його від іншого. Ці властивості і характеристики формуються при створенні продукції і в залежності від вимог замовників можуть бути найрізноманітнішими як за рівнем, так і за поєднанням. Тому під забезпеченням якості логічно розуміти процес формування необхідних властивостей і характеристик продукції. І не тільки процес, але і результат, коли говорять, що необхідну якість забезпечено. [1, с.53].

Якість - поняття багатопланове, забезпечення його вимагає об'єднання творчого потенціалу і практичного досвіду багатьох фахівців. Проблема підвищення якості може бути вирішена тільки при спільних зусиллях держави, керівників і членів трудових колективів підприємств. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграють споживачі, які диктують свої вимоги і запити виробникам товарів і послуг. [1, с.53].

Проблемою якості сільськогосподарської продукції займаються вітчизняні та зарубіжні дослідники. Серед вітчизняних дослідників можна назвати Андрій-чука В. Г., Васильєва В. О., Новікова В. О., Пономарьова С. В., Калиту П. Я., Сар-навську Т. І., Бичківського Р.В., Столярчука П. Г., Сопільника Л. І., Калинського О. О., Шаповала М. І. та ін.

Поліпшення якості продукції - найважливіший напрям інтенсивного розвитку економіки, джерело економічного зростання, ефективності суспільного виробництва. У цих умовах зростає значення комплексного управління якістю продукції та ефективністю виробництва.

Основними причинами, що визначають необхідність забезпечення і підвищення якості є:

- безперервне і кількісне зростання потреб (особистих, суспільних, виробничих), їх якісний розвиток і видозміна;

- зростання ролі і темпів науково-технічного прогресу в розвитку науки, техніки, виробництва, економіки;

- удосконалення і ускладнення конструкцій виробів, що випускаються, підвищення значущості функцій, які виконуються ними; наслідок, можливе зростання вартості браку;

- посилення вимог до інтенсифікації виробництва і підвищення його ефективності;

- посилення конкуренції на внутрішніх і світових ринках [2, с.478].

Добре відомо, що коли на підприємствах обговорюються проблеми якості, наводиться безліч найрізноманітніших чинників, що перешкоджають вирішенню цих проблем: це і якість проектування, і рівень технології, і якість виробів і матеріалів, зарплата і кваліфікація працівників, умови праці і т.д. Зараз, із розвитком науки управління, можна сказати, що для забезпечення якості потрібно:

- матеріальна база (вироби і матеріали, технологічне і випробувальне обладнання, засоби вимірювання, будівлі, споруди, транспорт і т.д.);

- кваліфікований персонал, зацікавлений в гарній роботі (людський фактор);

- глибоко продумана організаційна структура і чітке управління підпри-ємством в цілому і управління якістю зокрема. [4, с.544]

Два фактори - активний кваліфікований персонал і матеріальна база - визначають необхідну основу для випуску високоякісної продукції. Тому їх можна, мабуть, вважати фундаментом, базою якості.

Третій фактор - організація і управління підприємством - доповнює фундамент і дозволяє реалізувати можливості, які створюються матеріальною базою і людським фактором.

Першочерговим фактором, з якого треба починати вирішення проблеми якості, є людський фактор, а саме - зацікавленість працівників у підвищенні якості продукції. Пояснюється це перш за все тим, що незацікавлений працівник не буде добре працювати навіть на прекрасному обладнанні, а зацікавлений буде шукати, знаходити і використовувати будь-які можливості для досягнення високої якості продукції, що випускається. [5, с.368]

Актуальність даної роботи обумовлена тим, що за останні роки відбулося насичення внутрішнього ринку країни різноманітними товарами вітчизняного та зарубіжного виробництва, що призвело до спаду напруженості споживчого попиту. У цих умовах різко зросли вимоги до якості продукції. Також актуальність обраної теми дипломного дослідження важко переоцінити, тому що одним з найважливіших факторів зростання ефективності виробництва є поліпшення якості продукції, що випускається.

При сформованій кон'юнктурі ринку стратегічним напрямком підприємницької діяльності є підвищення якості товарів і зниження витрат виробництва. Це тим більш важливо, що з прийняттям Закону України «Про захист прав споживачів» суми виплат споживачеві по гарантії і в разі нанесення шкоди неякісними товарами досягли дуже великих розмірів. [5, с.370]

Найважливішим джерелом зростання ефективності виробництва є постійне підвищення технічного рівня і якості продукції, що випускається. Для технічних систем характерна жорстка функціональна інтеграція всіх елементів, тому в них немає другорядних елементів, які можуть бути неякісно спроектовані і виготовлені. Таким чином, сучасний рівень розвитку НТП значно посилив вимоги до технічного рівня і якості виробів у цілому і їх окремих елементів. Системний підхід дозволяє об'єктивно вибирати масштаби і напрямки управління якістю, види продукції, форми і методи виробництва, що забезпечують найбільший ефект зусиль і коштів, витрачених на підвищення якості продукції. Системний підхід до поліпшення якості продукції, що випускається дозволяє закласти наукові основи промислових підприємств, об'єднань, плануючих органів. [8, с.475]

Склад і сутність систем менеджменту якості регламентується низкою міжнародних стандартів з управління якістю продукції. Для споживачів наявність таких систем у виробників продукції є гарантією того, що їм буде поставлена ??продукція необхідної якості в повній відповідності з договорами (контрактами). Тому нерідко споживач при укладанні контрактів вимагає перевірки наявної у виробника системи забезпечення якості на відповідність її вимогам міжнародних стандартів. Таким чином, вітчизняним підприємствам без подібного роду систем забезпечення якості продукції не обійтися.

Характеристика підходів визначення поняття «якості» наведена у додатку А.

Метою дипломної роботи є аналіз якості продукції та пошук шляхів його підвищення в С(Ф)Г «Фортуна», оцінка існуючого рівня якості.

Об'єктом дослідження є якість продукції в С(Ф)Г «Фортуна».

Предметом дослідження є оцінка якості продукції С(Ф)Г «Фортуна».

Методи дослідження обрані відповідно до необхідності вирішення поставлених завдань. Для вирішення поставлених завдань були використані методи економічного, статистичного і математичного аналізу, дані досліджуваного підприємства.

Наукова і прикладна новизна роботи полягає в розробці теоретичних і методичних положень управління якістю та конкурентоспроможністю продукції підприємств в частині систематизації факторів, обгрунтування критеріїв, показників і розвитку методів оцінки, що дозволяє враховувати особливості поведінки споживачів.

Практична значимість роботи. Отримані теоретичні та науково-методичні результати і дослідження доведені до конкретних практичних рекомендацій по підвищенню якості і конкурентоспроможності продукції підприємства з урахуванням особливостей поведінки споживачів на основі розвитку відповідних методів оцінки.

При підготовці роботи використовувалися базові наукові роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, а також популярні навчальні посібники в галузі управління якістю, нормативні правові акти України та дані досліджуваного підприємства.

Дана дипломна робота складається з вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.



РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ С(Ф)Г «ФОРТУНА»

1.1 Характеристика С(Ф)Г «Фортуна»

Селянське (фермерське) господарство «Фортуна» займається обробкою землі та виробництвом сільськогосподарської продукції. Господарство «Фортуна» працює на землях Віницької області, на території Гайсинського, Іллінецького та Немирівського районів.

Розуміючи свою соціальну відповідальність, підприємство надає матеріальну допомогу сільським радам на території яких вона працює, всіляко підтримує сільські громади та мешканців сільської місцевості.

Така допомога надається в рамках соціальних угод, підписаних із сільськими радами. Зокрема мова йде про допомогу дитячим садкам, школам (подарунки до свят дітям, харчування, оздоровлення, підвіз до школи, опалення шкільних приміщень та інше); благоустрій населених пунктів (ремонт будівель, сільських будинків культури, пам'ятників загиблим воїнам, приміщень ФАПів, доріг, очищення вулиць від снігу, вуличне освітлення, утилізація отрутохімікатів, ремонт колодязів, тощо); допомогу на розвиток культури (організація свят, транспортне забезпечення учасників художньої самодіяльності, утримання пам'ятників культури); фізичної культури та спорту (утримання футбольної команди, транспортне забезпечення та інше); надання соціальних послуг населенню (оранка городів, завезення палива, тощо).

Також «Фортуна» надає матеріальну допомогу недержавним юридичним особам на будівництво та ремонт будівель релігійного значення, пожертви в рахунок різних акцій, купівлю обладнання та інше. Компанія надає допомогу і фізичним особам - на медичне лікування, ремонт житлових приміщень та крівель, зруйнованих стихійними лихами, поховання, допомогу інвалідам Великої Вітчизняної війни, учасникам бойових дій, малозабезпеченим громадянам, ветеранам праці, тощо.

Землекористування господарства входить до центральної лісостепової зони. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 1295 га., клімат помірно континентальний. Більша частина опадів випадає влітку і становить 510-588 м на рік. Середня температура повітря в січні від -8,8°С до +6,3С°, а в липні від +19,7°С до 22,3°С. Тривалість періоду з температурами понад 10°С становить 152-164 дні.

Основними грунтами, що знаходяться в розпорядженні сільського господарства є чорноземи та дерново-підзолисті. В загальному, дані грунти характеризуються досить високою природною родючістю

1.2 Аналіз фінансово-господарського стану С(Ф)Г «Фортуна»

Дані аналізу динаміки окремих складових майна і його структури наведено у табл.1.1:

Таблиця 1.1

Динаміка і структура майна С(Ф)Г «ФОРТУНА» за 2015-2016 рр.

Показники активу балансу	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %	Структури, %
1. Необоротні активи	27725	65,84	28938	61,94	1213	4,38	-3,90
1.1. Нематеріальні активи	7	0,02	7	0,01	0	0,00	0,00
1.2. Незавершені капітальні інвестиції	7407	17,59	7867	16,84	460	6,21	-0,75
1.3. Основні засоби	19030	73,80	32495	69,56	1415	4,55	-4,25
1.4. Довгострокові фінансові інвестиції	1281	3,04	1281	2,74	0	0,00	-0,30
2. Оборотні активи	14386	29,87	17780	33,95	3282	26,09	4,08
2.1. Запаси	1761	4,18	2373	5,08	612	34,75	0,90
2.2. Готова продукція	8365	19,86	11649	24,93	3284	39,26	5,07
2.3. Товари	608	1,44	173	0,37	-435	-71,55	-1,07

Аналіз динаміки і структури майна С(Ф)Г «ФОРТУНА» у 2016 р. показав, що відбулось збільшення майна на кінець періоду (з 42111 тис. грн. до 46718 тис. грн.), що можна розцінювати як позитивне явище. Причиною цього є зростання інших оборотних активів. Якщо на початок періоду сума становила 194 тис. грн., то на кінець - 687 тис., грн. Перевищує частка оборотних активів над необоротними активами, що вказує на мобільну структуру активів підприємства та сприяє оборотності оборотних активів.

Зростання основних засобів на 4,55 % може свідчити про розширення виробничих можливостей підприємства. Оскільки частка основних засобів у загальній вартості майна становить 4,55% то це свідчить про низькі накладні витрати .

Зростання вартості запасів, яка складає 1761 тис. грн. на початок звітного періоду та 2373 тис. грн. на кінець звітного періоду, вказує на нагромадження виробничих запасів на 612 тис. грн., для подальшого розширення виробництва.

Оцінку динаміки джерел майна підприємства та його його структури наведено в табл. 1.2:

Таблиця 1.2

Динаміка і структура джерел майна С(Ф)Г «ФОРТУНА» за 2015-2016 рр.

Показники пасиву балансу	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %	Структури, %
1. Власний капітал	24164	57,38	23838	51,03	-326	-1,35	-6,36
1.1. Зареєстрований (пайовий) капітал	16828	69,64	16828	70,59	0	0,00	0,95
1.2. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	5396	22,33	7010	29,41	1614	29,91	7,08
1.3. Неоплачений капітал	1940	8,03	-	-	-	-	-
2. Поточні зобов'язання і забезпечення	17947	42,62	22880	48,97	4933	27,49	6,36
2.1. Векселі видані	2877	16,05	915	3,99	-1962	-68,20	-4,87
2.2. Поточна кредиторська заборгованість - за товари, роботи, послуги - за розрахунками з бюджетом - за розрахунками зі страхування - за розрахунками з оплати праці	7316 76 113 302	40,76 0,42 0,63 1,68	12604 78 109 292	55,08 0,35 0,48 1,27	5288 -2 -4 -10	72,28 -2,63 -3,53 -3,31	14,32 -0,07 -0,15 -0,41
2.3. Інші поточні зобов'язання	7263	40,46	8885	38,83	1622	22,33	1,77
Джерела майна - разом	42111	100	46718	100	4607	26,14	0

Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити потребу в ньому, так як між цими показниками існує зворотній взаємозв'язок. [9, с.105]

За аналізований період частка власного капіталу зменшується з 57,38 тис. грн. до 51,03 тис. грн., що є свідченням погіршення фінансової стійкості підприємства.

Оскільки в структурі власного капіталу зростає частка нерозподіленого прибутку на 3,59 %, то ця тенденція вважається позитивною.

Зростання кредиторської заборгованості на 72,28 %, при збільшенні терміну її погашення, свідчить про погіршення платоспроможності підприємства, тому такий аналіз передбачає зіставлення величини дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Розрахунок аналізу відносних показників фінансової стійкості підприємства подано в табл. 1.3



Таблиця 1.3

Динаміка основних відносних показників фінансової стійкості С(Ф)Г «ФОРТУНА» за 2015-2016 рр.

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютне відхилення (+,-)
Коефіцієнт автономії	0,57	0,51	-0,06
Коефіцієнт фінансової залежності	1,74	1,96	0,22
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності	0,57	0,51	-0,06
Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу	0,74	0,96	0,22
Коефіцієнт фінансового левериджу	0	0	0
Коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел	0	0	0
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	1	1	0

Аналіз фінансових коефіцієнтів стійкості полягає в порівнянні їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки. Розглянувши такі основні показники, можна зробити висновок, що:

встановлено, що мінімальне граничне значення коефіцієнта автономії оцінюється нарівні 0,5, а дані С(Ф)Г «ФОРТУНА» і підтверджують, отже усі зобов'язання можуть покриватися власними коштами.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним коефіцієнту автономії. Зростання цього коефіцієнта в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. В даному випадку його значення перевищує 1, а саме 1,74 та 1,96, то це означає, що власники не повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності становить 0,57 та 0,51 (збільшення допускається від 0,85 до 0,9), отож можна говорити про рівень незалежності підприємства від короткострокових позикових джерел. [9, с.105]

Коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу), відображає зіставлення залучених коштів і власного капіталу. Оскільки, оптимальне значення даного коефіцієнта становить 0,7-1, і за даними показників С(Ф)Г «ФОРТУНА» - 0,74 та 0,96, що свідчить про відсутність ризику неплатоспроможності підприємства.

Коефіцієнт фінансового левериджу становить 0. Цей показник відображає залежність підприємства від довгострокового зобов'язання, тобто така залежність відсутня.

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел дорівнює 1, (рекомендований рівень - 0,6), що говорить про збільшення коефіцієнта в динаміці, що є позитивною тенденцією для С(Ф)Г «Фортуна», означаючи, що з позицій довгострокової перспективи підприємство не залежить від зовнішніх інвесторів. [9, с.107]

Аналіз ліквідності балансу підприємства подано в табл. 1.4

Таблиця 1.4

Аналіз ліквідності балансу С(Ф)Г «ФОРТУНА» за 2015-2016 рр.

Ранжування активів балансу	На початок звітного періоду, тис.грн.	На кінець звітного періоду, тис.грн.	Ранжування пасивів балансу	На початок звітного періоду, тис.грн.	На кінець звітного періоду, тис.грн.	Платіжний надлишок (+), нестача (-)	Рівень покриття зобов'язань, %
						На початок звітного періоду, тис.грн.	На кінець звітного періоду, тис.грн.	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Високоліквідні активи (А?)	34	43	Термінові пасиви (П?)	15070	21965	-15036	-21922	0,23	0,20
Швидколіквідні активи (А?)	1617	936	Короткостро-кові пасиви (П?)	2877	915	-1260	21	56,20	102,3
Повільноліквідні активи (А?)	10928	14882	Довгостроко-ві пасиви (П?)	0	0	10928	14882	0,00	0,00
Важколіквідні активи (А?)	29532	30857	Постійні пасиви (П?)	24164	23838	5368	7019	122,21	129,4
Баланс	42111	46718	Баланс	42111	46718	-	-	-	-

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі умови: А?? П?; А?? П?; А?? П?; А?? П?.

Обов'язковою вимогою ліквідності балансу є виконання перших трьох умов. В даній ситуації, справджується друга нерівність: 936?915, що вказує на те, що швидколіквідні активи перевищують короткострокові пасиви і організація може бути платоспроможною в недалекому майбутньому з урахуванням своєчасних розрахунків з кредиторами, отримання коштів від продажу продукції в кредит. Також справджується і третя нерівність: 10928?0 та 14882?0. Порушення решти двох - вказує на те, що ліквідність балансу відрізняється від абсолютної. Четверта нерівність має балансуючий характер. Якщо порівняти дані активу і пасиву на початок звітного періоду, то нерівність має вигляд - 29532 (А?)?24164(П?), що суперечить умовам абсолютної ліквідності, а на кінець звітного періоду 30857(А?)?23838(П?), що свідчить про не дотримання умови фінансової стійкості організації, відсутності власних оборотних коштів. [9, с.106]

Відносні показники платоспроможності підприємства подано в табл. 1.5



Таблиця 1.5

Динаміка відносних показників ліквідності та платоспроможності С(Ф)Г «ФОРТУНА» за 2015-2016 рр.

Показники	Значення показника	Абсолютне відхилення (+,-)
	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,70	0,69	-
Коефіцієнт критичної ліквідності	0,09	0,04	-
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,00	0,00	0,00

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину кредиторської заборгованості підприємство може погасити негайно у короткострокових цінних паперах, а також надходжень по розрахунках з дебіторами. Значення даного показника не повинне опускатися нижче 0,2, а за даними С(Ф)Г «ФОРТУНА», воно становить 0,7-0,8, що є теоретично допустимим значенням коефіцієнта.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, або коефіцієнт критичної оцінки показує, наскільки ліквідні кошти підприємства покривають його короткострокову заборгованість. Рекомендоване значення даного показника від 0,7-0,8 до 1,5. В даному випадку значення цього коефіцієнта становить 0,09 та 0,04 що не є прийнятним . Даний показник показує, що частка кредиторської заборгованості не буде погашена за рахунок найбільш ліквідних активів.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує, що у підприємства не достатньо коштів, які можуть бути використані ним для погашення своїх короткострокових зобов'язань протягом року. Це основний показник платоспроможності підприємства, який за даних умов становить 0.

У світовій практиці значення цього коефіцієнта повинне знаходитися в діапазоні 1-2. Оскільки значення коефіцієнта поточної ліквідності нижче одиниці, то це говорить про неплатоспроможність підприємства, неліквідність балансу. [9, с.107]

Аналіз динаміки показників ділової активності подано в табл. 1.6

Таблиця 1.6

Динаміка показників ділової активності С(Ф)Г «ФОРТУНА»

за 2015-2016 рр.

Показники	Попередній період	Звітній період	Абсолютне відхилення (+,-)
1. Вихідні дані для розрахунку показників
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	21987	21130	-857
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	19893	20147	254
Середня вартість активів, тис. грн.	40147	44414,5	4267,5
Середня вартість основних засобів, тис. грн.	30805,5	31787,5	982
Середня вартість запасів, тис. грн.	9204	12464,5	3260,5
Середня вартість дебіторської заборгованості, тис. грн.	1079,5	1276,5	197
Середня вартість кредиторської заборгованості, тис. грн.	10462	12339,5	1877,5
Середня вартість власного капіталу, тис. грн.	23465,5	24001	535,5

Здійснюючи аналіз динаміки показників ділової активності С(Ф)Г «ФОРТУНА» за 2015-2016 рр. та розрахувавши коефіцієнт оборотності активів можна зробити висновок, що при умовах прибуткової діяльності підприємства відбувається незначне зменшення оборотності активів на 0,07. Негативне ефект створює зменшення коефіцієнту оборотності основних засобів на 0,05. Спадання оборотності запасів на 0,54 вказує на неефективне і неекономне їх використання. Зменшення коефіцієнта дебіторської заборгованості на 3,81 свідчить про погіршення платіжної дисципліни покупців чи скорочення обсягів продажу продукції з відстроченням платежу за строками або вартістю угод. Негативно оцінюється підвищення середньої тривалості обороту дебіторської заборгованості на 4 дні, що свідчить про наявність вилучення з обороту підприємства коштів. Спадання коефіцієнта кредиторської заборгованості на 0,39 може відображати погіршення платіжної дисципліни підприємства з постачальниками, бюджетами та іншими кредиторами або скорочення закупівель з відстроченням платежу. Середня тривалість обороту кредиторської заборгованості показує середній період (39 днів) повернення боргів підприємствам. Спадання коефіцієнта оборотності власного капіталу в динаміці на 0,06 відображає негативну для підприємства тенденцію до неефективності використання власного капіталу, зростання ділової активності.

1.3 Оцінювання рівня якості продукції С(Ф)Г «ФОРТУНА»

Основним засобом виробництва в сільському господарстві є земельний баланс. Він і є основою виробничої діяльності.

Землекористування С(Ф)Г «Фортуна» представлене в наступній таблиці (табл.1.7)

Джерело: статистична звітність - форма 50 с.г.

Табл.1.7

Динаміка, склад та структура посівних площ С(Ф)Г «Фортуна» за 2014-2016 рр.

Назва культури	2014	2015	2016	Абсолютне відхилення 2016 р. до 2014 р., га	Приріст, %
	Площа, га	Структура, %	Площа,га	Структура, %	Площага	Структура, %
1. Озима пшениця	559	44,4	608	46,0	571	44,1	+12	+2,2
2. Ячмінь ярий	102	8,1	90	6,8	84	6,5	-18	-17,6
3. Кукурудза	305	24,2	324	24,5	322	24,8	+17	+5,6
4. Соняшник	168	13,3	160	12,1	208	16,1	+40	+23,8
5. Соя	126	10	138	10,5	110	8,5	-16	+12,7
Загальна площа	1260	100,1	1320	100,0	1295	100,0	+35	+2,8

Аналізуючи результати таблиці 1.7 можна зробити висновок, загальна площа сільськогосподарських угідь має тенденцію до збільшення, а саме збільшення за аналізуючий період відбулося на 35 га, відбулося це за рахунок збільшення посівних площ таких культур як соняшнику, кукурудзи та озимої пшениці; що до посівних площ ярого ячменю та сої, то їх посівні площі істотно зменшилися.

Рис. 1.1 «Структура посівних площ С(Ф)Г «Фортуна» за 2016 р.»

Також можна зробити висновок, що дане господарство спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, оскільки питома вага посівних площ даної культури складає 44, 1% від загальної площі земельного балансу господарства, також з аналізований період відбулося збільшення посівної площі озимої пшениці, а саме на 12 га, або на 2,2 %.

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що відбулося збільшення валового збору сільськогосподарської продукції у 2016 р. в порівнянні з 2014 р., що є позитивною тенденцією для діяльності господарства.

Рис.1.2 «Структура валового збору основних сільськогосподарських культур у С(Ф)Г «Фортуна» за 2016 р.»

Найбільшу частку у структурі валового збору сільськогосподарської продукції у 2016 р. займає вирощування озимої пшениці, що склало 26209 центнерів, або 46%. Також важливе значення для діяльності господарства має вирощування кукурудзи, що у 2016 році складає 20833 центнерів, або 37%, що до вирощування інших с/г культур, то їхня частка є істотно меншою, що в сумі складає 17%.

На основі попередніх розрахунків, проведемо оцінювання ефективності вирощування озимої пшениці у фермерському господарстві за 2014-2016 рр.

Табл.1.9

Оцінювання економічної ефективності вирощування озимої пшениці у

С(Ф)Г «Фортуна» за 2014 р.

Показники	Мінімальне використання ресурсів	Обмежене використання ресурсів	Інтенсивна технологія	Всього
Урожайність, ц/га.	36,8	52	-	-
Площа посіву, га.	251	308	-	559
Якість зерна	6 клас	4 клас	-	-
Виробничі витрати грн./га	5420	6150	-	-
Ціна 1 тони продукції, грн.	3100	3620	-	-
Валовий збір, тонн	923,7	1601,6	-	2525,3
Вирбничі витрати всього, тис.грн	1360,4	1894,2	-	3254,6
Дохід (виручка) від реалізації продук-ції, тис.грн	2863,5	5797	-	8660,5
Валовий прибуток, тис.грн.	1503,1	3902,8	-	5405,9
Прибуток на 1 га, тис.грн	5,99	12,67	-	-
Прибуток на 1 тону продукції, тис.грн.	1,63	2,44	-	-
Рентабельність, %	110	206	-	166

Табл.1.10

Оцінювання економічної ефективності вирощування озимої пшениці у

С(Ф)Г «Фортуна» за 2015 р.

Показники	Мінімальне використання ресурсів	Обмежене використання ресурсів	Інтенсивна технологія	Всього
Урожайність,ц/га.	32,8	48,3	57,2	-
Площа посіву, га.	86	368	154	608
Якість зерна	6 клас	4 клас	3 клас	-
Виробничі витра-ти, грн./га.	5095	6850	7640	-
Ціна 1 тони продукції, грн.	3200	3850	4050	-
Валовий збір, тонн	282,0	1777,4	880,8	2940,2
Вирбничі витрати всього, тис.грн	438,2	2520,8	1176,6	4135,6
Дохід (виручка) від реалізації продук-ції,тис.грн.	902,4	6843,0	3567,3	11312,7
Валовий прибу-ток,тис.грн.	464	4322,2	2390,6	7176,8
Прибуток на 1 га, тис.грн	4,8	11,7	15,5	-
Прибуток на 1 тону продукції, тис.грн.	1,46	2,43	2,7	-
Рентабельність,%	106	171	203	174

Табл.1.11

Оцінювання економічної ефективності вирощування озимої пшениці у

С(Ф)Г «Фортуна» за 2016 р.

Показники	Мінімальне використання ресурсів	Обмежене використання ресурсів	Інтенсивна технологія	Всього
Урожайність,ц/га.	34,2	43,5	59,6	-
Площа посіву, га.	52	405	114	571
Якість зерна	6 клас	4 клас	3 клас	-
Виробничі витра-ти, грн./га	5150	5720	6540	-
Ціна 1 тони продукції, грн.	3660	3920	4130	-
Валовий збір, тонн	177,8	1761,7	679,4	2618,9
Вирбничі витрати всього, тис.грн	267,8	2316,6	745,6	3330
Дохід (виручка) від реалізації продук-ції,тис.грн	650,7	6905,8	2805,9	10362,4
Валовий прибу-ток, тис.грн.	382,9	4589,2	2060,3	7032,4
Прибуток на 1 га, тис.грн	8,36	11,33	18,07	-
Прибуток на 1 тону продукції, тис.грн.	2,44	2,6	3,03	-
Рентабельність,%	143	198	276	211

Провівши оцінку результатів таблиць 1.9-1.11 можна зробити висновок, що загальна рентабельність вирощування озимої пшениці в період 2014-2016 років має тенденцію до збільшення. З 2015 року на господарстві почала застосовуватися інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці, яка передбачає більші витрати на її застосування порівняно з обмеженим і мінімальним використанням ресурсів, але при її застосуванні і якість зерна є істотно вищою. Наприклад, у 2016 році при застосуванні мінімального використання ресурсів, обмеженого використання ресурсів та інтенсивної технології рентабельність вирощування озимої пшениці становила відповідно 143%, 198% та 276%

В сучасних умовах посиленої конкуренції на ринку агропромислової продукції Вінницької області всі фермерські господарства прагнуть досягення вирощування продукції найвищої якості, згідно стандартів України, задля утримання існуючої клієнтської бази та посилення своїх позицій на ринку.

Для визначення рівня якості та конкурентоспроможності озимої пшениці С(Ф)Г «Фортуна» проведемо порівняння основних показників продукції даного господарствами із основними конкурентами, такими як С(Ф)Г «Нива-1» та С(Ф)Г «АГРО-ПММ». Також проведемо розрахунок інтегрального показника, за допомогою якого й визначимо рівень якості та конкурентоспроможності озимої пшениці С(Ф)Г «Фортуна» (табл.1.12):

Таблиця 1.12

«Основні параметри якості озимої пшениці С(Ф)Г «Фортуна» та конкурентів»

Показник	Фермерське господарство	Коефіцієнт вагомості
	«Фортуна»	«Нива-1»	«Агро-ПММ»
Параметри якості озимої пшениці
1. Вміст білка, %	17,1	16,0	17,8	0,3
2. Вміст клейковини, %	33,4	31,9	34,2	0,15
3. Натура, г/л.	92,6	92,8	92,9	0,1
4. Число падання, с.	743	740	748	0,15
5. Склоподібність, %	65	60	62	0,1
Вологість,%	11,3	11,0	11,5	0,2
Вартісні параметри
1. Ціна, грн./тону	3920	4100	4150
2. Додаткові витрати, грн./тону.	200	230	280

Інтегральний показник якості та конкурентоспроможності розрахуємо за формулою:

(1.1)

де ІТП - індекс технічних параметрів (індекс якості);

ІЕП - індекс економічних параметрів (індекс цін).

(1.2)

де qi - одиничний показник і-го технічного параметра;

нi - коефіцієнт вагомості і-го параметра.

(1.3)

де Роцін - значення параметра виробу, який оцінюється,

Рбаз- значення цього параметра в базового виробу.

(1.4)

де- ціна споживання відповідно оцінюваного та базового виробів.

(1.5)

де М - додаткові витрати на придбання.

За результатами оцінки якості та конкурентоспроможності продукції за комплексним методом можна зробити один із наступних висновків:

- якщо Кінт > 1, то досліджуваний товар кращий за базу;

- якщо Кінт = 1 - товари є рівними;

- якщо Кінт < 1 ? товар поступається базовому.

А) Визначення інтегрального показника якості та конкурентоспроможності озимої пшениці С(Ф)Г «Фортуна» (стосовно господарства-конкурента «Нива-1»):

Параметри якості:

q1= 17,1/16,0=1,07 q2=33,4/31,9=1,05 q3=92,6/92,8=0,99

q4=743/740=1,01 q5=65/60=1,08 q6=11,3/11,0=1,03

Iтп=1,07*0,3+1,05*0,15+0,99*0,1+1,01*0,15+1,08*0,11+1,03*0,2= 0,321+0,1575+0,099+0,1515+0,108+0,206 = 1,043

Вартісні параметри:

Iяп=(3920+200)/(4100+230)=0,95

Інтегральний показник:

Kінт=1,043/0,95=1,09

Б). Визначення інтегрального показника якості та конкурентоспроможності озимої пшениці С(Ф)Г «Фортуна» (стосовно господарства-конкурента «АГРО-ПММ»):

Параметри якості:

q1= 17,1/17,8=0,96 q2=33,4/34,2=0,98 q3=92,6/92,9=0,99

q4=743/748=0,99 q5=65/62=1,05 q6=11,3/11,5=0,98

Iяп=0,96*0,3+0,98*0,15+0,99*0,1+0,99*0,15+1,05*0,10+0,98*0,2= 0,288+0,147+0,099+0,148+0,112+0,196 = 0,98

Вартісні параметри:

Iвп=(3920+200)/(4150+280)=0,93

Інтегральний показник:

Kінт=0,98/0,93=1,05

Отже, на основі отриманих розрахунків можна зробити висновок, що озима пшениця С(Ф)Г «Фортуна» є більш якісною та конкурентоспроможною, ніж аналогічна продукція С(Ф)Г «Нива-1», зокрема найбільша перевага спостерігається за такими показниками як вміст білка та вміст клейковини. Також важливою перевагою продукції С(Ф)Г «Фортуна» перед продукцією С(Ф)Г «Нива-1» є порівняно нижча ціна продукції та менші додаткові витрати на придбання тони продукції.

Щодо озимої пшениці С(Ф)Г«АГРО-ПММ», то її якість порівняно із С(Ф)Г «Фортуна» є вищою, оскільки в даному випадку Iяп<1, але інтегральний показник якості та конкурентоспроможності є >1 за рахунок нижчої ціни, що робить озиму пшеницю С(Ф)Г «Фортуна» більш привабливою для споживачів.

Сезонні коливання - це більш чи менш сталі внутрішньорічні коливання в ряді динаміки, що обумовлені специфічними умовами виробництва і споживання даного товару чи послуг. Для організації виробництва і реалізації подукції сезонних виробництв надзвичайно важливо вивчити тенденцію сезонних коливань, що склалися, і розробити прогноз на найближчу перспективу, головним чином, на наступний рік. [12, с.30]

Для початку аналізу циклічності та сезонності ринку вирошування озимої пшениці С(Ф)Г «Фортуна» представимо дані реалізації продукції за останні 3 роки поквартально. Дані представлені в табл. 1.12:



Таблиця 1.13

Дані валового збору озимої пшениці С(Ф)Г «Фортуна» за 2014-2016 рр.

Квартал	Валовий збір (тонн.)	Сума за 3 роки
	2014	2015	2016
1	576	650	583	1809
2	737	824,2	749	2310,2
3	649,2	689	660	1998,2
4	563,1	777	626,9	1967
Сума	2525,3	2940,2	2618,9	8084,4

Графічно обсяг реалізації озимої пшениці С(Ф)Г «Фортуна» зображено на рисунку 2.1:

Рис. 1.3 «Обсяг реалізації продукції С(Ф)Г «Фортуна»

Тепер згідно даних таблиці 2.3 розрахуємо індекс сезонності та середньоквартальний обсяг реалізації.

Середній обсяг продажу обчислюється за формулою 2.1.

(1.6)

- середньоквартальний обсяг реалізації

- квартальній обсяг реалізації

Індекс сезонності розраховується за формулою 2.2.

(1.7)

Розрахункові дані занесемо в табл. 1.13.

Таблиця 1.14.

Розрахунок індексів сезонності С(Ф)Г «Фортуна» за 2014-2016рр.

Квартал	Валовий збір (цн.)	Разом за 3 роки	В середньому за 3 роки	Індекс сезонності	Прогноз валового збору на 2017 рік
	1-й рік	2-й рік	3-й рік
1	576	650	583	1809	603	0,89	677,5
2	737	824,2	749	2310,2	770	1,14	675,4
3	649,2	689	660	1998,2	666	0,98	679,6
4	563,1	777	626,9	1967	655	0,97	675,3
Разом	2525,3	2940,2	2618,9	8084,4	-	-	2707,8

Графічно індекси сезонності зображено на рисунку. 2.2

Рис. 2.2 «Показники індексів сезонності С(Ф)Г«Фортуна»»



Для оцінки сезонних коливань обсягів продажу С(Ф)Г «Фортуна» використаємо метод змінної середньої.

Первинні дані внесено в таблицю 1.14.

Таблиця 1.15

Розрахунок змінної середньої

Квартал	Валовий збір (цн.)	Сума за 3 квартали	Змінна середня
1	576
2	737
3	649,2	1962,2	654
4	563,1	1949,3	650
5	650	1862,3	621
6	824,2	2037,3	679
7	689	2163,2	721
8	777	2290,2	763
9	583	2049	683
10	749	2109	703
11	660	1992	664
12	626,9	2035,9	679
Сума	8084,4

Метод змінної середньої в якійсь мірі згладжує гострі піки та провали сезонних коливань, тому відображує закономірності сезонності. Графічне зображення на рис. 2.3.

Рис.2.3. «Графічне відображення змінної середньої»

Таким чином було досліджено сезонні коливання С(Ф)Г «Фортуна» із графічним відображенням результатів. Також було розраховано прогнозований валовий збір озимої пшениці у 2017 році, що дозволить провести необхідні розрахунки у наступному розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи.



РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ С(Ф)Г «ФОРТУНА»

2.1 Пропозиції щодо підвищення якості продукції С(Ф)Г «Фортуна»

якість ліквідність продукція

За своїми природно-кліматичними умовами Україна була і при певних обставинах знову може стати великою зерновою державою. Дореволюційна Україна по праву вважалася житницею Європи. Вона займала перше місце в світі по виробництву зерна. У 1909-1913 роках виробництво зерна в Україні перевищувало його виробництво в Аргентині, Канаді та США разом узятих. Сільськогосподарська продукція займала 81% в структурі експорту, і майже половина сільськогосподарського експорту припадала на зерно. Український експорт, в складі експорту Російської імперії, а пізніше - СРСР, був досить конкурентоспроможним через високу якість зерна та його відносну дешевизну. [10, с.40]

Метою запропонованих заходів є визначення найбільш доцільних та ефективних шляхів підвищення ефективності виробництва зерна взагальному, і визначити які-саме слід провести заходи щодо підвищення якості продукції на С(Ф)Г «Фортуна».

Заключним етапом оцінки ефективності виробництва продукції рослинництва є виявлення і підрахунок резервів її збільшення і розробка заходів щодо їх використання. Виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва повинно здійснюватися за такими напрямами: розширення посівних площ, поліпшення їх структури і підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Одним з резервів підвищення якості продукції рослинництва є збільшення її товарних властивостей, що дозволяє продавати продукцію за вищою ціною і отримувати додатковий прибуток. Застосування інтенсивних технологій виробництва в галузі рослинництва також сприятливо позначається на підвищенні врожайності сільськогосподарських культур і на збільшення валових зборів. [17, с.296]

Резервом збільшення виробництва продукції рослинництва є скорочення втрат, що мають місце на всіх стадіях його виробництва і переробки. Такі втрати можуть становити від 8 до 25%, особливо при дощовій погоді під час збиральних робіт. Можливі невикористані резерви розширення посівних площ визначаються при аналізі використання земельних ресурсів. Основним джерелом збільшення виходу валової продукції, в значній мірі залежать від організації виробництва в самому господарстві (в той час як ціни на продукцію, за винятком надбавок за якість і використання найбільш ефективних каналів реалізації, і собівартість схильні до впливу зовнішніх факторів: відповідно до зміни ринкової кон'юнктури і вартості матеріально-технічних ресурсів для сільського господарства) є зростання врожайності зернових культур і розширення посівних площ. [18, с.400]

В умовах багатопланової економіки, економічна ефективність сільського господарства в значній мірі залежить від рівня інтенсивності виробництва. Найважливішими напрямками інтенсифікації сільського господарства є застосування інтенсивних, ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції, освоєння науково-обґрунтованих сівозмін, використання перспективних сортів рослин, внесення оптимальних доз мінеральних і органічних добрив, засобів захисту сільськогосподарських культур. Застосування інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур в нинішніх кризових умовах є надзвичайно необхідним. Так, використання їх при вирощуванні озимої пшениці дозволяє підвищити врожайність на 35-40%, знизити собівартість на 4-6%, збільшити прибуток в розрахунку на 1 га посівів на 50-60%. [11, с.24]

2.1.1 Обгрунтування доцільності внесення карбамідно-аміачної суміші як засобу підвищення якості продукції С(Ф)Г «Фортуна»

Підвищення врожайності сільськогосподарських культур - основний шлях до збільшення виробництва продукції рослинництва. В системі забезпечення підвищення врожайності велике значення відводиться сівозмінам і попередникам. Істотним фактором, що впливає на врожайність сільськогосподарських культур, є впровадження високоврожайних сор...