Особливості розвитку малого бізнесу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні основи впровадження малого бізнесу

1.1 Методологія появи та становлення малого бізнесу

1.2 Малий бізнес як економічна категорія

1.3 Особливості розвитку малого бізнесу в Україні та напрямків використання зарубіжного досвіду

2. Аналіз ефективної діяльності малого підприємства

2.1 Рентабельність виробництва і методика визначення її показників підприємства «НІКА»

2.2 Ефективність діяльності підприємства «НІКА»

2.3 Підвищення ефективності малого бізнесу

3. Модель функціонування фінансової інфраструктури підтримки малих підприємств

3.1 Залучення малих підприємств у фінансову інфраструктуру підтримки малого бізнесу

3.2 Економічне обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства «НІКА»

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

малий бізнес україна перспектива

В кінці двадцятого століття малий бізнес в Україні став реальністю і перетворився в самостійний сектор економіки, орієнтований на ринкові умови розвитку.

Актуальність теми Протягом останнього десятиліття функціонування національної економіки, малого бізнесу зіграло важливу роль у встановленні ділових відносин, створення класу підприємців, які можуть ініціювати за власною ініціативою життєздатні структури - малі підприємства, надавати нові робочі місця, задовольняти потреби споживачів товарів і послуг і формувати певне середовище. Гнучкість, мобільність і можливість швидкої переорієнтації малого бізнесу мотивують здатних, ініціативних людей починати власний бізнес, задовольняти свої потреби і потреби своєї сім'ї і в той же час виконувати важливу соціальну функцію - організовувати додаткові робочі місця і виробляти продукти, які користуються попитом.

Практична значимість малого бізнесу в економіці не можна переоцінити, оскільки саме малий бізнес є основою ринкового конкурентного середовища, за допомогою якої відбувається формування середнього класу і вирішуються проблеми зайнятості населення. Але в той же час сектор малого бізнесу надзвичайно чутливий до впливу несприятливих факторів, йому потрібна державна підтримка, особливо в нинішніх умовах економічної нестабільності. Поліпшення процесу управління фінансовими ресурсами малих підприємств багато в чому пов'язане з вивченням сучасних тенденцій в їх розвитку, визначенням основних напрямків подальшого підвищення ефективності цього управління та умов їх реалізації на поточних етап економічного розвитку України.

Підтвердження правильності вищезгаданої позиції може служити останніми публікаціями ряду вчених: В. Аскольского, Л.І. Воротіна, М. Гольцберг, Н.В. Гончарова, В. Грушко, С.К. Реверчук, В.А.Кредісова, О.Е. Мазур В. Шевчук, згідно з яким саме малий бізнес сприяє формуванню нової парадигми сучасного розвитку.

Метою цієї роботи є дослідження ефективності функціонування шляхом управління фінансовими ресурсами малого бізнесу в Україні та вивчення основних напрямків і перспектив розвитку малого бізнесу на території нашої країни.

При аналізі проблеми, були поставлені наступні завдання:

1. Проаналізувати закордонний та вітчизняний досвід розвитку малого бізнесу;

2. Проаналізувати ефективність діяльності малого бізнесу на основі підприємства «НІКА»;

3. Запропонувати методи підвищення ефективності малого бізнесу

4. Навести модель функціонування фінансової інфраструктури підтримки малих підприємств.

Об'єктом дослідження виступають фінансово-економічні відносини, що виникають в процесі управління фінансовими ресурсами малих підприємств.

Малий бізнес характеризується: обмеженим доступом до фінансових ринків, високий ступінь гнучкості підприємництва, спрямованим на постійне вдосконалення власної діяльності, наявністю двосторонньої комунікації між підприємцем і його клієнтом. Малий бізнес - це особливий тип економічної поведінки, суб'єкти якого поєднують в собі два основних узагальнення: об'єднання одного власника і керівника компанії і підвищення рівня економічного ризику на всіх етапах підприємницької діяльності [1].

Отже, можна зробити висновок, що малий бізнес відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності економіки та задоволенні соціальних потреб. Однак на нинішньому етапі розвитку підприємництва в Україні, незважаючи на стійку тенденцію розвитку, відносні і абсолютні показники залишаються низькими.



1. Теоретико-методологічні основи впровадження малого бізнесу

1.1 Методологія появи та становлення малого бізнесу.

Створення і розвиток малих підприємств дуже важливий в системі заходів щодо подолання економічної кризи, переходу на регульований ринок. У минулому їх роль була недооцінена. Вони вважалися неефективними, нечутливими до технічних нововведень. Перехід на регульований ринок змінив ставлення до малих підприємств у розвитку економіки.

Історія розвитку підприємства на Заході показує, що він виріс з малого бізнесу. Сьогодні він також сприяє розширенню підприємницької діяльності, без якої не може бути ринкової економіки. Наприклад, у Великій Британії малі і середні підприємства становлять 96%, використовуючи 25% робочої сили і виробляючи 20% валового продукту. В Японії 80% працездатного населення працюють на малих і середніх підприємствах. В Італії частка малих і середніх підприємств становить 99%. [12]

За словами фахівців, в Україні налічується близько 100 тисяч малих підприємств та 900 тисяч господарюючих суб'єктів, які за міжнародними критеріями можуть бути включені в сектор малого бізнесу. У цьому секторі економіки зайнято близько 2,5 млн. Чоловік, що складає лише близько 10% зайнятого населення. Опираючись на ці результати і порівнюючи їх з світовим, можна сказати, що Україні необхідно в 3-4 рази збільшити кількість малих підприємств.

Встановлене законом потенційне створення малих підприємств в Україні у вигляді індивідуальних, сімейних, приватних та іноземних підприємств.

Малий бізнес - це самостійна систематична діяльність малих підприємств і підприємців на свій страх і ризик для реалізації економічних інтересів - прибутку (підприємницького доходу). При визначенні поняття «малий бізнес» слід враховувати не тільки кількісні показники, але і якісні характеристики, зокрема єдність прав власності і безпосереднього управління підприємством, повну відповідальність за результати управління і т. д.

Для України існують два основних способи формування малого бізнесу:

1. Акціонування і приватизація державних підприємств;

2. Створення нових підприємств. Основний шлях - перший, тому що в створенні нових підприємств не вистачає коштів, ресурсів, персоналу.

Малі підприємства є одним з найбільш ефективних засобів вирішення актуальних соціально-економічних проблем. До них відносяться: прискорення реструктуризації економіки, забезпечення насичення ринку товарами і послугами, створення конкурентного середовища, створення нових робочих місць шляхом самозайнятості, забезпечення ефективного використання місцевої сировини і багатьох інших.

Можливість створення малих підприємств пов'язана з їх основними перевагами:

Низькі витрати на управління. Малі підприємства є частиною економіки, де принцип економічної незалежності і самоврядування найбільш послідовно реалізується, і ведуться найрадикальніші способи активізації трудової діяльності трудового колективу. На таких підприємствах широко поширене поєднання професій і посад. Це пов'язано з необхідністю в деяких випадках обміну в процесі виробництва, що в свою чергу сприяє кращому використанню робочого часу, підвищенню професійних навичок, загальнолюдського розвитку.

Малий бізнес сприяє розвитку науково-технічного прогресу. Висока ефективність малих підприємств в створенні нових технологій досягається за рахунок мобільності управління такими фірмами, швидкості прийняття рішень, концентрації зусиль в одному напрямку, залучення висококваліфікованих фахівців, фінансової підтримки великих фірм, які очікують використовувати результати малого бізнесу.

Їм не потрібен великий стартовий капітал, тому вони відразу ж починають виробництво, заповнюючи збіднений ринок, забезпечуючи значну частину населення додатковими доходами і збільшуючи кількість нових робочих місць [3].

Підприємець стимулює найсильнішу версію мотивації до роботи. Він заснований на найбільшому з усіх верств економічно активного населення - матеріальної зацікавленості в результатах його діяльності, оскільки він несе повну відповідальність за результати. Більш того, його повнота вимірюється за втрату власності і все, що пов'язано з нею. Крах, банкрутство - з одного боку, успіх і множення багатства - з іншого.

Швидше реагує на потреби споживача. Швидка настройка виробництва для виробництва нових продуктів (в основному споживчих товарів і послуг).

У той же час слід зазначити і недоліки функціонування малих підприємств.

Структури малого бізнесу досить нестійкі. Статистичні дослідження проводилися в Сполучених Штатах та інших західних країнах, припускаючи, що з 100 фірм, які починають діяти одночасно, в перший рік їх існування невдачі складуть 20, другий - 17; в кінці третього року приблизно половина фірм продовжує працювати, і тільки 33% в кінці п'ятого року. Ще більш волотильними є малі підприємства України.

Великий комерційний ризик, пов'язаний із залученням особистих коштів.

Розвиток економіки будь-якої держави характеризується циклічністю. Періоди економічного зростання змінюються з періодами спаду ділової активності і депресії. У зв'язку з тим, що малий бізнес набагато більш чутливий до економічних коливань, ніж великий, його розвиток залежить від загальної макроекономічної стабільності в державі, його економіки, рівня економічної стабільності, стану справ. Як показує світовий досвід, під час економічного спаду в контексті економічної кризи частка малих підприємств, які є банкрутами, в 2-5 разів більше великих. Вищевказані фактори також впливають на кількість новостворених підприємств.

Функціонування малого бізнесу також в значній мірі залежить від рівня інфляції. Високі темпи інфляції є причиною серйозних проблем в будь-якому бізнесі. Особливо катастрофічно вони впливають на розвиток малих підприємств, оскільки ціновий розрив під час придбання сировини і збуту продукції викликає значні фінансові труднощі.

На малих підприємствах знижується продуктивність праці і прихована інтенсифікація за рахунок використання сімейної праці, досить слабка сприйнятливість малих підприємств до новітніх досягнень науково-технічного прогресу.

Однак слід зазначити, що, хоча розвиток бізнесу в Україні стримується в результаті:

·--нестача виробничих площ і приміщень;

·--складність отримання кредитів і нерозвинена система гарантій і страхування малого бізнесу;

·--нестача кваліфікованого персоналу, здатного працювати в ринкових умовах;

·--відсутність великої мережі організаційних і управлінських організацій, які надають малим підприємствам різноманітні послуги на комерційній основі;

Причини бюрократичного характеру, які змушують засновників підприємств долати пороги численних випадків збору підписів.

Підтримка малого бізнесу є однією з основних галузей економічної політики урядів розвинених країн, оскільки малий бізнес не тільки виступає в якості фактору економічного розвитку, а й сприяє соціально-політичній стабілізації суспільства [3].

Згодом малий бізнес стане провідним фактором в економічній трансформації країн з перехідною економікою, і немає необхідності доводити, що підтримка малого бізнесу вигідна не тільки для малого бізнесу, а й для всієї економіки.

1.2 Малий бізнес як економічна категорія.

Ефективність функціонування економіки в розвинених країнах багато в чому залежить від оптимального співвідношення малих, середніх і великих підприємств в ній. Взаємодія держави і малого бізнесу в розвинених країнах здійснюється на взаємовигідних умовах і носить довгостроковий характер.

Малий бізнес є невід'ємною частиною високорозвиненою ринкової економіки, атрибутом сучасної моделі ринкової економіки. Така форма підприємництва забезпечує гнучкість економіки, мобілізує надійні фінансові та виробничі ресурси, створює сприятливі умови для конкуренції, є важливим фактором структурної перебудови і раціонального використання ресурсів та вирішення соціальних проблем.

Малий бізнес це основа дрібносерійного виробництва. Яка визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісні характеристики валового внутрішнього продукту, ступінь демократизації суспільства. Здійснює структурну реструктуризацію економіки, швидку окупність витрат, свободу вибору на ринку. Забезпечує насичення ринку товарами і послугами, впровадження інновацій, додаткові робочі місця. А також характеризується високою мобільністю, раціональними формами управління. Він формує соціальний шар власників бізнесу - основи середнього класу та сприяє ослабленню монополії, розвитку конкуренції.

Отже, крім значних економічних і соціальних наслідків, які малі підприємства приносять країнам з перехідною економікою, це також може вплинути на політичний розвиток країни. Для України значення підприємництва вкрай важливо. Однак в нашому малому бізнесі як і раніше залишається символічне місце в економічному просторі (від 1,5% до 3% по регіонах і взагалі в економіці).

Політика державної підтримки малого бізнесу в Україні тільки формується, перші кроки приймаються, тому зараз дуже важливо встановити в ній правильні орієнтири, направляти діяльність державних органів на центральні, регіональні та місцеві рівні максимального використання потенціалу малого бізнесу та усунення існуючих бар'єрів, які заважають формуванню і розвитку цієї важливої ??галузі економічної діяльності [4].

Необхідність державної підтримки малого бізнесу далека від аксіоми, і її визнання багато в чому залежить від поглядів на економічну функцію домінуючої в ній держави, а також ролі і значущості малого бізнесу в національній економіці. Саме в цьому аспекті слід розглянути рецензовану монографію вченого-економіста, кандидата економічних наук З. Варналія «Державна політика підтримки малого бізнесу». Це перша спроба всебічного вивчення економічного характеру, основних тенденцій, особливостей і проблем створення малого бізнесу в Україні, визначення сутності та основних напрямів державної політики на підтримку цього сектора економіки.

Основні прикладні і теоретичні положення і конкретні рекомендації, спрямовані на створення правових, економічних, організаційних умов для створення малого бізнесу в Україні, формування ефективної державної підтримки цього сектора економіки, знайшли практичне застосування. Кабінет Міністрів України розробив і затвердив Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва (Постанова Кабінету Міністрів України № 404 від 03.04.96 р) і Програму розвитку малого підприємництва в Україні за 1997 рік -1998 (Постанова Кабінету Міністрів України № 86 від 29 січня 1997 року ).

Основною умовою функціонування ринкової економіки є оптимізація структури виробництва і національної економіки в цілому. Структурна трансформація економіки являє собою складний багатогранний процес, який включає, зокрема, поліпшення галузевих пропорцій виробництва; оптимізація репродуктивних пропорцій; поліпшення територіальної структури виробництва; нарешті, оптимізація його розмірної (масштабної) структури. Удосконалення організаційної структури суспільного виробництва пов'язано з раціональним поєднанням великих, середніх і малих підприємств як компонентів його розмірної структури.

Певні критерії необхідні для присвоєння того чи іншого підприємства категорії великих, середніх або малих. Складність їх визначення полягає, перш за все, в тому, що вони не можуть бути еквівалентні всім сферам і секторам національної економіки. Наприклад, те, що можна вважати великим підприємством в секторі послуг або торгівлі, буде середнім або навіть невеликим в обробній промисловості, і скажімо, середнє підприємство з переробки харчових продуктів з точки зору його розмірних характеристик буде здаватися невеликим у видобутку вугілля і т. д. Крім того, кількісні характеристики шкали підприємств варіюються від країни до країни, з розвитком економіки в цілому, продуктивними силами суспільства, їх ресурсною базою.

У розвинених країнах відносно невелика кількість великих підприємств служить надійною основою для масового виробництва стратегічних товарів. Вони детально описують дизайн, технології та інші технічні і економічні питання, а також ціноутворення, маркетинг і інші організаційні та економічні принципи. Тому розвиток малого і середнього бізнесу в Україні має сприяти створенню широкої основи для функціонування ринкової економіки. У той же час необхідно всіляко сприяти, приймаючи до уваги структурну трансформацію, розширення до повної потужності найбільших заводів, не дозволяючи їм роздавлюватися заради самого розтрощення, під виглядом подолання гігантоманії. Це видно, наприклад, позитивним досвідом Миколаївського глиноземного заводу, в тому числі залученням іноземних інвестицій [4].

Крім того, змінилася організація найбільших компаній підприємців, а також радикальні зміни в продуктивних силах суспільства. Саме чудове в тому, що виробництво не обов'язково зосереджено на одній території, під одним дахом і т. д. Величина, розмірність підприємства і його бізнес все частіше ґрунтуються на організаційних і економічних структурах, в яких малі і середні підприємства стають досить часто компоненти гігантських корпорацій , забезпечуючи їх вузлами, частинами і т. д., продаючи свою продукцію й інші способи. Це сучасний прояв зосередження і централізації виробництва, заснованого, по-перше, на загальній фінансовій групі, а по-друге, на розвитку Європейського Союзу (ЄС) на малих підприємствах, чисельності зайнятих - до 50 осіб, річного обороту менше 4 мільйонів євро, баланс становить менше 2 мільйонів євро; на середніх підприємствах - число співробітників становить від 50 до 250 чоловік, річний оборот становить менше 16 мільйонів євро, сума залишку становить менше 8 мільйонів євро. В Україні суб'єкти малого підприємництва реєструються в установленому порядку фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, без створення юридичної особи, а також юридичних осіб - підприємців будь-якої організаційної форми і власності, в яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Важливість малого і середнього бізнесу підтверджується показниками його ролі в економіці. Наприклад, частка малих та середніх підприємств в загальній кількості зайнятих в США і Франції становить 54 %, в ЄС в цілому - 72 %. Частка цього сектора економіки в валовому внутрішньому продукті становить 50-54 % в Німеччині, 52-55 % в Японії, 55-62% у Франції, 57-60% в Італії і 63-67 %, а в Україні цей показник не перевищує 10 відсотків [21]

Малий і середній бізнес є органічними структурними елементами ринкової економіки. Особливу роль відіграє малий бізнес. Саме цей сектор економіки історично і логічно виконав необхідні передумови для створення ринкової кон'юнктури. Мало масштабне виробництво, з якого розвивається малий бізнес, стало основним джерелом ринкової економіки, тому дрібномасштабне виробництво зіграло структурну роль в історії економіки конкурентної ринкової моделі. Здатність малого бізнесу структурувати ринок ставить завдання свого відродження як одну з пріоритетних завдань реформування економіки України, а також інших країн СНД на перехідному етапі.

Особливе значення має малий бізнес при переході до ринкової економіки. Це стимулює економічну конкуренцію, структурну реструктуризацію економіки, впливає на ослаблення монополії, сприяє формуванню нового соціального прошарку власників бізнесу, що гарантує необоротність руху на ринку.

Суть і значення малого бізнесу полягає в тому, що він є основою сучасного дрібносерійного виробництва, реалізує свободу вибору на ринку і швидке повернення витрат в сприятливих умовах, визначає ступінь демократизації суспільства, забезпечує насичення ринку товарами і послугами широкого застосування, сприяє впровадженню інновацій, характеризується високою мобільністю і раціональними формами управління.

1.3 Особливості розвитку малого бізнесу в Україні та напрямків використання зарубіжного досвіду

Малий бізнес є складовою частиною розвинутої економіки. Він повинен виконувати ряд функцій, які дозволяють економіці гармонійно розвиватися. Саме малий бізнес є провідником ефективних інновацій у масове виробництво. За рахунок невеликого парку устаткування і немасового випуску продукції, підприємства сфери малого бізнесу витрачають не настільки значний обсяг фінансових коштів і часу на зміну технологічного процесу, ніж великі, таким чи- ном, виявляються найбільш ефективні інновації.

У разі негативного результату, втрати підприємства сфери малого бізнесу не будуть настільки великі, як у великих і найбільших підприємствах [21, c. 33].

Також крім апробаційної функції, сфера малого бізнесу сприяє диверсифікації виробництва, за рахунок освоєння нових перспективних ніш. Підприємці, організовуючи свій бізнес, йдуть на ризик заради отримання прибутку і самореалізації. Результатом таких зусиль є нові малі компанії, які впроваджують та освоюють самі передові технології, перетворюють ідеї в продукти реального сектора економіки.

Стабільний розвиток сектора малого і середнього підприємництва в довгостроковій перспективі передбачає значну державну підтримку (виражену у вигляді інвестиційних програм, проектів, комплексної кредитної та податкової політики), насамперед, малих і середніх інноваційних підприємств і відповідних інфраструктурних об'єктів - кластерів, бізнес-інкубаторів, технопарків, наукових парків, венчурних фондів, гарантійних фондів, фондів прямих інвестицій і т. д.

В ринковій економіці малий бізнес виступає в ролі основного сектора, який визначає темпи економічного зростання Валового Національного Продукту [22, с. 15]. Всі розвинені держави активно підтримують малий бізнес, так як від нього залежить структура і якість ВНП. У розвинених країнах з ринковою економікою на малий бізнес припадає 60 % - 70 % ВНП. Наприклад, малий бізнес США вдвічі більше містить робочих місць, ніж в усьому бізнесі. Малий бізнес вдвічі більше освоює нововведення. У Канаді, Великобританії та Німеччини на частку малого бізнесу припадає 60 % - 70 % від загального виробництва країни. Для багатьох жителів країн СНД цікавить такий факт: у багатьох країнах малі підприємства б руть участь в експорті продукції. До того ж до- сить високі показники активності експорту:

·--Німеччина - 40%;

·--Нідерланди - 40 %;

·--Італія - 25 %;

·--США - 15 %;

·--Японія - 15 %.

На жаль, як на території СНД так і в Україні малий бізнес досить молодий. Поки його перспективи вельми песимістичні. У нашому пострадянському просторі великий і середній бізнеси тісно пов'язані з владою. Причому настільки тісно, що вже не зрозуміти де бізнесмен, а де чиновник [21, с. 16]. Але завдяки сучасним методам поширення інформації про підприємницькі ідеї, кожні день поповнюються ряди підприємців. А в найближчому майбутньому разом із зростанням малих підприємств розвинеться соціальна економіка в країнах СНД. Адже в Україні багато ресурсів і працьовитих людей, яким просто потрібна інформація про бізнес для планування дій.

Ринкова економіка найбільш ефективна з розвиненим малим бізнесом. З малим бізнесом ринок більш ефективний. Виходячи з історії світового досвіду і практики найголовнішою ознакою економіки наявність в оптимальному співвідношенні малого, середнього та великого сектора. При цьому переважати повинен малий бізнес, тому що він має багато переваг. Малі підприємства більш динамічні, вони швидше і ефективніше реагують на зміни внутрішнього ринку, як в період зростання, так і в кризові часи. Малий бізнес часто грає роль інструменту для зменшення диспропорцій на окремих товарних ринках [23, с. 52].

Створення нових робочих місць, розвиток добросовісної конкуренції, швидке насичення ринку товарами та послугами, впровадження інновацій, все це відбувається на внутрішньому ринку держави завдяки малому бізнесу. Саме ринковий тип економіки є найбільш ефективним для всіх держав. Він історично виправдав себе, коли грав головну роль в соціально-економічно- му розвитку багатьох країн світу. Досліджуючи ринкову економіку можна виділити такі переваги як:

·--раціональне використання виробничих ресурсів;

·--узгодженість інтересів ринкових суб'єктів;

·--реалізація підприємницького потенціалу;

·--реалізація гнучкого структурного перебудування економіки;

·--свобода ринкового вибору і демократизація;

·--динамізм і добросовісна конкуренція.

Головну перевагу в ринковій економіці слід надати свободі економічного вибору. Малий бізнес підтримує будь-яку сферу діяльності: виробнича, комерційна, страхова та ін.

Тому малому бізнесу належить місце головного сектора економіки для забезпечення надійності, ефективності та гнучкості внутрішнього ринку країни. Важливо відзначити, що від внутрішнього ринку, в першу чергу залежить соціально-економічний розвиток кожної держави. Таким чином, без малого бізнесу суспільство та економіка не мають можливості не тільки розви- ватися, а й існувати [23, с. 211].

Економічні переваги в малому бізнесі при- значені для стабілізації ринку.

Розглядаючи функціонування малого бізнесу у стабільній ринковій економіці, слід підкресли- ти його переваги:

1. Малий бізнес приносить вагомий внесок у формуванні природного конкурентного середовища. Конкуренція відображає змагання між господарськими елементами, стимулюючи виробництво і якість товарів для задоволення по- треб споживачів. Самостійна діяльність не має суттєвого впливу на загальні правила і умови обігу товарів на ринку. Це означає, що малий бізнес за своєю природою є антимонопольним. До того ж, в умовах постійної збалансованої конкуренції, сектор малого бізнесу постійно впроваджує інноваційні технології, таким чином, підриваючи монополізм великого та середнього бізнесу.

2. Швидка реакція на зміни кон'юнктури ринку надає ринковій економіці гнучкість і стійкість. Дана перевага особливо необхідна в сучасних ринкових умовах при індивідуалізації та диференціації споживчого попиту, активного зростання номенклатури товарів і послуг.

3. Малий бізнес сприяє прискореному впровадженню технічних і комерційних інноваційних ідей. Всі учасники даного сектора працюють в умовах добросовісної конкуренції на свій ризик, з метою отримання прибутку. Даний вид змагання учасників грає роль провідника Наукового Технічного Прогресу. Наприклад, в малому бізнесі США створюється більше 50 % науково технічних розробок та інновацій [23, с. 212].

Малий бізнес поглинає велику частину надлишкової робочої сили. Крім створення великої кількості робочих місць малим бізнесом активно вирішується проблема зайнятості громадян при циклічних спадах і структурних зрушеннях економічного стану держави. Притому якість зайнятості зберігається на високому рівні, так як малий бізнес є фундаментальною основою формування середнього класу.



2. Аналіз ефективної діяльності малого підприємства

2.1 Ефективність діяльності підприємства «НІКА»

Об'єктом дослідження в роботі є «НІКА» - підприємство харчової промисловості, яке було створено регіональним відділом Фонду державної власності України в Запорізькій області.

Метою діяльності підприємства є отримання високого прибутку від фінансово-господарської діяльності та задоволення інтересів акціонерів на їх основі, а також економічних і соціальних інтересів трудового колективу Компанії.

Предметом діяльності Товариства є:

·--виробництво та реалізація товарів для народного споживання;

·--посередницька діяльність;

·--роздрібна та оптова торгівля;

·--зовнішньоекономічна діяльність.

Використання ресурсів цілком залежить від рівня розвитку продуктивних сил і навпаки, наявності відповідних природних умов і ресурсів, істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорює або уповільнює динаміку.

Підприємство «НІКА» має необхідну техніко-економічну базу, в тому числі комп'ютерні та галузеві фахівці.

Станом на 1 січня 2016 року основні засоби підприємства включають:

·--будівлі;

·--будинки;

·--машини та обладнання;

·--вимірювальне обладнання;

·--комп'ютери;

·--транспортні засоби;

·--інвентар;

·--непродуктивні фонди;

·--інші галузі промисловості.

Графіки ППР і графіки перевірки обладнання на технологічну точність виконано. Все обладнання знаходиться в задовільному стані.

Триває сертифікація всього обладнання, розташованого на підприємстві, із завершенням окремих карток для кожної одиниці технологічного обладнання.

Кількість працюючих на 1.01.2016 становить 49 осіб.

Для характеристики і аналізу основних техніко-економічних показників використовується метод серії динаміки і метод порівняння. Розрахунок динаміки змін в основний техніко-економічні показники наведено в таблиці 2.1.

Основним показником, що характеризує обсяг виробництва, вважається обсяг товарної продукції за оптовими цінами для великих аграрних компаній. Величина цього показника в значній мірі залежить від рівня всіх інших, які характеризують підприємство (дохід від активів, прибутку, прибутковості), тому, аналізуючи продуктивність підприємства, їх слід розглядати в тісному взаємозв'язку.

Таблиця 2.1. Основні техніко-економічні показники малого підприємства “НІКА”

Показник	2015	2016	Відхилення
Обсяг товарної продукції тис.грн	218,76	408,1	189,34
Собівартість товарної продукції т.грн	97,5	250,04	83,8
Чиста рентабельність, %	23,0	34	108,6
Валовий прибуток тис.грн	73,06	145,8	199,5
Виробіток на 1-го працюючого грн	1794	5810,2	+4016,2

Згідно Таблиці 2.1, на підприємстві спостерігається збільшення обсягів виробництва на 2016 рік на 189,34 тис. грн. в порівнянні з 2015 роком (6,4%).

Як ми бачимо, загальне виробництво «НІКА» збільшується, що пояснюється тим, що компанія виробляє товари для народного господарства аграрним фірмам.

На додаток до продажу технічного обладнання використовуються послуги посередників, які, в свою чергу, крім продажу обладнання, займаються рекламою своїх регіонів і беруть участь у виставках продажах.

За проаналізований період балансовий прибуток збільшився майже в 2 рази. Так, в 2015 році склав 73,06 тис. грн., а в 2016 році збільшився на 72,73 тис. грн. порівняно з попереднім роком. Таке зростання цього показника пояснюється тим, що збільшення прибутку пояснюється через збільшення зарплати і росту продуктивності праці, та налагодження випуску нової більш високоякісної продукції яка користується попитом.

У табл. 2.2. приведені дані про роботу компанії за останні два роки в цінах звітного року.

Таблиця 2.2. Дані про роботу підприємства

№	Показник	2015р.	2016р.
1	Виробнича потужність, тис. грн.	1300	850
2	Обсяг товарної продукції у зіставних цінах, тис. грн.	218,76	408,1
3	Середньорічна чисельність персоналу основної діяльності, чол	80	49
4	Коефіцієнт використання виробничої потужності (р.2 / р.1)	9,2	26,6
5	Виробіток товарної продукції на одного працівника (р.2 / р.1), грн	1502,5	4624,5

Дані по роботі компанії показують, що за останні два роки скоротилася кількість зайнятих працівників: в порівнянні з базовим роком кількість співробітників підприємства в звітному році скоротилося на:

(2.1)

Обсяг виробництва збільшився на:

(2.2)

Зменшення виробничої потужності на:

(2.3)

Виробництво на одного співробітника збільшилася на підприємстві за ці роки, що компенсувало скорочення чисельності персоналу:

(2.4)

Це призвело до збільшення коефіцієнта використання виробничих потужності: з 9,2% в базовому році до 26,6% за звітний період.

Відомо, що найбільш узагальнюючим показником, що характеризує результат виробничо-господарської діяльності підприємства, є рентабельність. Показник рентабельності є відносним показником рентабельності і має тенденцію до зміни як в прибутковість так і навпаки.

У цьому випадку рентабельність збільшилася на 8,6% в порівнянні з базовим роком.

Проведений на основі отриманих даних аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності «НІКА», дозволяє зробити наступні висновки В підприємстві «НІКА» зі збільшенням виробництва число співробітників зменшується, що призводить до збільшення випуску на одного працівника, а також до зниження зростання собівартості, що призводить до збільшення прибуток підприємства і, відповідно, рентабельність.

В результаті компанія покращує продуктивність і якість.

2.2 Рентабельність виробництва і методика визначення її показників підприємства «НІКА»

Рентабельність -- поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення. Ми маємо дані по фінансовій діяльності підприємства «НІКА» які наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Дані по фінансовій діяльності підприємства «НІКА»

№з/п	Найменування	за 2016 р., грн
1	Власний капітал підприємства	257814,9
2	Баланс підприємства	269470,8
3	Чистий дохід від реалізації продукції	392315,4
4	Собівартість реалізованої продукції	250041,6
5	Валовий прибуток підприємства	145802,7
6	Прибуток від операційної діяльності	105078,6
7	Прибуток від звичайної діяльності	108283,5
8	Чистий прибуток підприємства	84947,4

На підставі отриманих фінансових даних, проводимо розрахунки показників рентабельності та заносимо їх до таблиці 2.4:

1. Визначаємо показник рентабельності сукупного капіталу (вона ж рентабельність активів). Для розрахунку цього показника ми використовуємо таку формулу:

, (2.5)

де, - чистий прибуток підприємства;

- баланс підприємства на початок періоду.

= 31,5%

2. Знаходимо рентабельність власного капіталу:

, (2.6)

де, - чистий прибуток підприємства;

- власний капітал підприємства.

= 32,9%

3. Проводимо розрахунок валову рентабельність продажу:

, (2.7)

де, - чистий прибуток підприємства;

- чистий дохід від реалізації товарної продукції підприємства.

= 37,2%

4. Операційна рентабельність продажів розраховується за наступною формулою:

, (2.8)



,

де, Opr.Pf. - прибуток від операційної діяльності;

Net sales revenue - чистий дохід від реалізації.

5. Визначаємо фінансову діяльність підприємства, як чиста рентабельність продажів. Розраховується він у такий спосіб:

(2.9)

- чистий прибуток підприємства;

- чистий дохід підприємства від реалізації товарної продукції.

6. Визначаємо валову рентабельність виробництва:

(2.10)

- валовий прибуток підприємства;

-собівартість реалізованої продукції.

7. Розраховуємо чисту рентабельність виробництва за наступною формулою:

(2.10)



- собівартість реалізованої продукції

Таблиця 2.4. Результати розрахунків показників рентабельності підприємства «НІКА»

№з/п	Найменування	за 2015 р., %	за 2016 р., %
1	Чиста рентабельність продажів	18,3%	21,65%
2	Валова рентабельність продажів	28,73%	37,20%
3	Рентабельність власного капіталу	25,01%	32,90%
4	Чиста рентабельність виробництва	23,00%	26,78%
5	Валова рентабельність виробництва	24,51%	33,97%
6	Рентабельність сукупного капіталу	20,79%	31,50%
7	Операційна рентабельність продажів	17,18%	21,65%

Беручи до уваги основні показники (ROA, ROE, ROS) наведені в таблиці 2.4., можна сказати наступне.

ROA розраховується як співвідношення EBIAT до середньорічної суми активів підприємства. Значення показника в 2015 році становило 20,79%. В 2016 році склало 31,50%. Враховуючи ріст даного показника на 10,71%, є можливість успішного залучення інвесторів.

ROE розраховується як співвідношення чистого прибутку до середньорічної суми власного капіталу. В 2015 році показник становив 25,01%. В 2016 році склало 32,9%. Ріст даного показника позитивно впливає кількість інвестованих коштів в підприємство і показує на скільки процентів збільшується прибуток на кожну про інвестовану гривню .

ROS - це співвідношення EBIT до чистої виручки від продажів. В 2015 році операційна маржа склала 28,73%. В 2016 році склало 37,20%. Показник рентабельності продажів для підприємства «НІКА» характеризує найважливіший аспект діяльності підприємства - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах, а оскільки він позитивно збільшується - це означає, що відсутній ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції.

2.3 Підвищення ефективності малого бізнесу

Система аналізу, прогнозування, планування і контролю функціонування виробничого підприємства повинна бути сформована в рамках маркетингової діяльності, яка включає в себе дослідження, планування і організацію виробництва і продажів, просування продукції на ринках і т.д. Маркетингова стратегія є важливим елементом підприємницької діяльності, засобом , що забезпечує ділову активність і, отже, підвищенням ефективності підприємства.

Маркетингова стратегія спрямована на визначення маркетингової мети для отримання необхідного прибутку за рахунок певного обсягу продажів, а також за розробку, ухвалення та виконання рішень про використання виробничих ресурсів, фінансів, персоналу і т.д. Ця стратегія може бути реалізована в комплексі завдань, які послідовно вирішуються, кожен з яких імітує певний етап плану розвитку, який відображає мету виробника, виражений в показниках кінцевого результату, ресурсах і технологічних методу їх використання для досягнення мети в процесі господарської діяльності підприємства.

Початковим етапом маркетингової стратегії є пошук на ринку так званої «ніші», потрапивши в компанію, нова продукція або послуга можуть стати прибутковими. Цей процес можна визначити як вибір обмеженого масштабу сфери економічної діяльності з чітко визначеним контуром споживачів, що найбільшою мірою відповідає порівняльними перевагами конкретного товаровиробника.

Щоб правильно вибрати «нішу» ринку для вашої компанії, вам потрібно спробувати знайти додаток для своїх власних здібностей на ринку

Багато з успіхів компанії в швидкому зростанні не пов'язані з тим, що їх керівництво прагнуло створити новий продукт, а тому, що воно вводило одні і ті ж продукти для ринку тільки абсолютно іншим способом. Одним із способів вибору «ніші» на ринку для підприємства є інновація в реалізації їх продуктів або послуг, маркетингових інновацій. Здатність торгувати, продавати свою продукцію або мати можливість надавати послуги на ринку - це найважливіша частина бізнесу, для деяких компаній важливіше, ніж власне виробництво.

Для комерційного успіху недостатньо просто спиратися на видатні наукові дослідження і прогресивні інженерні розробки.

У нашій економіці з недостатньо розвиненими послугами існують величезні можливості для розвитку малих підприємств, спочатку орієнтованих на заповнення «ніші» ринку. Великі корпорації, намагаючись знайти вакантне або неадекватне місце на ринку, не беруть до уваги той факт, що, створюючи спеціалізовані підрозділи для пошуку певної території, загальна вартість фінансування цієї діяльності може значно перевищувати продажу, які можна отримати. Компанія повинна працювати не тільки в сфері бізнесу, яка в більшій чи меншій мірі відповідає їй: основний профіль, але і ринок певного потенціалу, де він зможе отримати достатню економію за рахунок шкали виробництва, виходячи з розміру його бізнесу.

На другому етапі маркетингової стратегії, коли на ринку була виявлена ??«ніша», готується аналіз і прогноз ринкової кон'юнктури для основних продуктів і послуг, вироблених підприємством, готується бізнес-план і здійснюється його всебічний аналіз, перш за все, для визначення економічної ефективності обраного напрямку діяльності. На цьому етапі однією з областей маркетингових досліджень є аналіз рівня конкуренції на ринку. Він використовує інформацію про діяльність конкурентів як на регіональному рівні, так і на ринках країни в цілому, матеріалів різних публікацій і статистики. Ця інформація далі систематизується і входить в маркетингову службу для аналізу та розробки рекомендацій, що дозволяє внести відповідні коригування в стратегію фірми.

Наступний крок - обґрунтувати план проекту з боку, використовуваної при її реалізації. Визначено найбільш раціональні напрямки поповнення або оновлення технічної бази, потреби в сировині і трудових ресурсах.

Завершення розрахунку розвитку балансу підприємства і оцінка ефективності виробничої діяльності. Ефективність діяльності тісно пов'язана з умовами продажу цього продукту (послуг) і є синтетичним показником успіху :. виробничої і комерційної діяльності підприємства. Для оцінки ефективності використовуються різні норми прибутку, це може бути нормою, розрахованої як відношення валового або чистого прибутку до валових капіталовкладеннях, або вона може бути розрахована як відношення валового прибутку до валового прибутку. Ці показники порівнюються з відповідними середніми показниками, характерними для ринку країни або світового ринку. Крім того, чистий прибуток визначається на 1 грн. виручка за 1 грн власного капіталу за 1 грн. витрат, витрат і платежів.

Реалізація маркетингової стратегії створить умови для успішної підприємницької діяльності підприємства, забезпечить максимально можливе задоволення клієнтів і надасть компанії значний шанс не тільки вижити, а й зміцнити свою ринкову позицію.

Проблема неформального сектора економіки не може розглядатися як та, яка буде вирішена сама собою в процесі економічних реформ. Без ефективного державного впливу (відповідної державної політики) на ці процеси механізму відтворення цього сектора економіки не буде подолано. Поступова легалізація неформального сектора є важливим способом інтеграції його в суспільне виробництво.

На мою думку, основними напрямами державної політики підтримки малого бізнесу, ефективного використання фінансів на найближче майбутнє повинні бути:

·--створення належної нормативної бази, що забезпечує ефективний розвиток підприємницької діяльності, сприятиме ефективному формуванню і використанню фінансів для малого бізнесу;

·--розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій;

·--поліпшення оподаткування, кредитування і страхування малого бізнесу;

·--забезпечення умов для розробки перспективних форм фінансування малого бізнесу (лізинг, франчайзинг та ін.);

·--Розробка та впровадження механізму стимулювання комерційних банків, який надасть пільгові кредити малим підприємствам, які здійснюють свою діяльність в пріоритетних галузях;

·--удосконалення та спрощення системи обліку і звітності малих підприємств.

Реалізація цих та інших заходів сприятиме розвитку малого бізнесу, прискорить процес формування і ефективного використання фінансових ресурсів у цьому секторі економіки, поступову легалізацію тіньового капіталу.

З огляду на нинішній стан України, легко здогадатися, що український малий бізнес потребує розумної політиці в сфері малого бізнесу. Його основними питаннями повинні бути:

·--створення відповідної нормативно-правової бази;

·--боротьба єдиної системи виконавчої влади по дрібному підприємництву;

·--розвиток фінансових і фінансових інститутів, інвестиційних і інноваційних фондів, ділових організацій;

·--вдосконалення механізмів оподаткування, інтеграція і підтримання дрібної опіки;

·--надання умов для розробки вичерпного фінансування дрібних застав (лізинг, факто);

·--розробка і сприяння механізму стимулювання комерційних банків, який забезпечить привілей для малих підприємств; вдосконалення системи обліку та звітності малих підприємств.

З вищесказаного можна зробити висновок, що маркетинг - це неминуче майбутнє тих підприємств, які прагнуть адекватно конкурувати з їх продуктами як на внутрішньому, так і на світових ринках.

3. Модель функціонування фінансової інфраструктури підтримки малих підприємств

3.1 Залучення малих підприємств у фінансову інфраструктуру підтримки малого бізнесу

В цілому, фінансова інфраструктура підтримки малого бізнесу повинна бути гармонійно функціонуючої системою, яка буде включати в себе наступні основні елементи: джерела фінансових ресурсів, канали для їх надходження на рахунки малого бізнесу. агентства для незалежної оцінки перспектив фінансування розроблених проектів, агентств для офіційної реєстрації і правового захисту авторських ідей, агентств із забезпечення функціонування лотерейної системи, залучення кредитів серед зацікавлених підприємців. У цьому випадку послідовність участі цих елементів інфраструктури відповідає графічної моделі, показаної на малюнку.

Ця модель демонструє, що після появи конкретної ідеї і розробки проекту, заснованого на ній, підприємець, в залежності від рівня конфіденційності, запитує фінансування агентства для незалежної оцінки перспективного фінансування проектів, що розробляються або агентство по забезпеченню функціонування лотерейної системи кредитування між підприємцями. У першому випадку, в залежності від оцінки перспектив конкретного проекту, розмір (у відсотках від суми кредиту) держави гарантує повернення певної частини коштів у разі невдачі в здійсненні ідея і тендер на видачу кредиту малому підприємству відповідно до встановленого відсотком державних гарантій. У другому випадку, якщо лотерея лотереї для фінансування успішна для підприємця, він видає не гарантований і незабезпечений кредит через відповідну державну установу.

Рис.3.1. Графічна модель процесу залучення малих підприємств у фінансову інфраструктуру підтримки малого бізнесу

Таким чином, фінансова інфраструктура підтримки малого бізнесу створить всі умови для перспективних ідей і проектів для отримання достатнього фінансування за доступними цінами. У той же час система експертної оцінки перспектив проектів, диференційованих за розміром державних гарантій повернення коштів, кредитних лотерей, буде виступати гарантом відповідальності та інтересу всіх учасників ринку у фінансуванні малих підприємств,

Запропонована модель функціонування фінансової інфраструктури, що підтримує малі підприємства, відкидає використання обтяжливих фінансових зобов'язань для державних неринкових інструментів впливу на комерційні фінансові установи. а також виключає можливість безвідповідального ставлення підприємців до отриманим коштам. У той же час він створює можливості для вирішення гострої проблеми доступу до малих підприємств до відносно дешевих фінансових ресурсів.

3.2 Економічне обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства «НІКА»

Проведені дослідження діяльності «НІКА» дозволили виявити стратегічні дії WO (слабкі сторони - можливості), в рамках яких для вдосконалення діяльності підприємства необхідно:

1) створити більш комфортних умов (скорегувати розподіл площ виробництва та реалізації народного господарства), підвищення якості послуг;

2) зміцнити позицій за рахунок розширення пропозицій по послугах на оптову та роздрібну торгівлю;

3) розвиток маркетингову діяльність, більш ефективно вивчати ціни на послуги на ринку.

Дана модель вдосконалення діяльності «НІКА» можна уявити на підставі поданої моделі розробимо кожен захід деталей.

Захід 1. Впровадження програми «Потрійна перевага». Для підвищення ефективності діяльності та розширення спектра послуг «НІКА», пропонується до впровадження програми «Потрійна перевага». Програма розробляється спеціально для тих, хто продає або змінює обладнання харчової промисловості. Мета пропозиції - достатньо приїхати в «НІКА», щоб отримати три вигоди відразу:

РАЗ: добре оцінити сільськогосподарську техніку;

ДВА: тут же оформити нову техніку

ТРИ: отримати, якщо потрібно, кредит і всі страховки.

Додаткова перевага програми «Потрійна перевага»:

1) Кожен учасник програми отримує дисконтну картку. Це карта, яка дає велику кількість бонусів на товари і послуги в «НІКА».

2) Якщо техніка клієнта кредитна, пропонується «НІКА» закривати кредит, а залишок грошових коштів від продажу піде в залік нового технічного обладнання.

3) Якщо клієнт бажає здати свою техніку і оформити нову в кредит, то пропонується гроші від продажу технічногообладнання відразу зараховувати в залік в якості початкового платежу та оплати частини кредиту.

Тобто можливостей з новою програмою «Потрійна перевага» стало значно більше. І найголовніше, всі дані можливо клієнт «НІКА» може реалізувати в одному місці і виключно за вибором клієнта. Тобто, клієнтові не доведеться самому проводити передпродажну підготовку техніки, не доведеться займатися продажою (шукати покупця), немає необхідно пошуку кредитної організації (при необхідності кредиту), немає необхідності пошуку страхової організації. Далі необхідно оцінити ефективність запропонованої програми для «НІКА». Для проектних розрахунків необхідні дані досліджень (дані засновані на дослідженнях маркетолога «НІКА» підготовці техніки клієнтів до продажу), які наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Вихідні дані для проектних розрахунків за програмою «Потрійна вигода» на 2017 р.

Маркування	Кількість планованих продажів на рік. (Шт.)	Середня вартість автомобіля (тис. грн.)
Підсумок	240	387,75

Економічна ефективність від реалізації програми «Потрійна вигода» для «НІКА» розрахована в таблиці 3.2.



Таблиця 3.2. Економічна ефективність від реалізації програми «Потрійна вигода» для «НІКА»

Показник	Сума
Відсоток від реалізації автомобіля клієнта	5%
Середня ціна реалізованих автомобілів	375, тис. грн.
Середня кількість, плановане продажів автомобілів клієнтів на рік	240 шт
Виручка від продажів в рік	93060 тис. грн.
Прибуток від реалізації даної послуги в рік	4653 тис. грн.

На підставі даних таблиці видно, що за рахунок запропонованого заходу «Потрійна перевага» «НІКА» має можливість збільшити річний обсяг виручки на 93060 тис. грн., В тому числі прибуток від продажів «НІКА» зросте на 4653 тис. грн.

Захід 2. Підвищення якості обслуговування в «НІКА». На підставі проведеного аналізу було виявлено, що клієнтами «НІКА» дана низька оцінка атмосфери в торговому залі. Дана обставина обумовлена ??тим, що в торговому ангару дуже шумно, так як молярний цех перекритий орг. склом від торгового залу і всі ремонтні роботи, які проводяться в молярному цеху, чутні в торговому залі, що знижує якість обслуговування і атмосферу торгової площадки. Керівництво було солідарно з пропозицією про перенесення молярного цеху в окремо розташовану будівлю, що перебуває в оренді і практично не експлуатується. Дана міра дозволить поліпшити якість обслуговування. У таблиці 3.3 відобразимо дані розрахунків ефективності запропонованого заходу на підприємстві «НІКА».

...