Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки та освіти України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кафедра міжнародної економіки та світового господарства

Курсова робота

з дисципліни «Економіка зарубіжних країн» на тему : «Особливості національної моделі соціально-економічного розвитку Малайзії в сучасних умовах господарювання»

Виконав: Копатько Євген

Харків 2016

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Загальна характеристика моделі соціально-економічного розвитку Малайзії
• 1.1 Характеристика потенціалу економічних ресурсів країни та його розвиток
• 1.2 Особливості господарської системи Малайзії
• 1.3 Особливості та основні напрямки державного регулювання економіки країни
• Розділ 2. Аналіз сучасної моделі національної конкурентоспроможності Малайзії
• 2.1 Аналіз структурних елементів національної конкурентоспроможності Малайзії
• 2.2 Аналіз товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі країни
• 2.3 Особливості участі Малайзії у регіональній економічній інтеграції
• Розділ 3. Шляхи оптимізації моделі соціально-економічного розвитку Малайзії
• 3.1 Оцінка сучасної позиції країни в системі світової економіки та виявлення шляхів оптимізації детермінант національної конкурентоспроможності
• 3.2 Оцінка ефективності сучасної моделі соціально-економічного розвитку Малайзії та визначення напрямків оптимізації моделі в майбутньому
• 3.3 Альтернативні шляхи соціально-економічного розвитку та вироблення оптимізаційних заходів щодо підвищення ефективності досліджуваної моделі
• Висновки
• Перелік використаних джерел

Вступ

Актуальність проблеми. Малайзія є однією з небагатьох азійських країн, яка у відносно короткий проміжок часу спромоглася досягнути значних успіхів у розбудові сучасної постіндустріальної національної економіки. Вона є одним з лідерів в регіоні, її вплив на інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії (ПСА) є визначальним. Незважаючи на складну соціально-економічну ситуацію, наявність поліетнічного та поліконфесійного населення, уряду країни вдалося побудувати новітню ефективну модель соціально-економічного розвитку. Досвід Малайзії є дуже корисним і для постсоціалістичних країн, зокрема й України, що й обумовлює високу актуальність обраної теми дослідження.

Постановка проблеми дослідження. Малайзія є багатонаціональною, багатоконфесійною країною ПСА з населенням близько 30 млн. осіб. Нині в окремих сферах економіки та соціального розвитку країна є визнаним лідером регіону, держав ісламського світу, країн, що розвиваються, прикладом економічно та соціально успішної, освіченої, толерантної мусульманської держави. За останні десятиліття країна досягла помітного прогресу на шляху фундаментальних соціально-економічних трансформацій. Вона пройшла складний шлях перетворень від відсталої аграрної країни з нерозвиненою економікою ресурсної орієнтації через стан побудови потужної індустріальної держави з експортно-орієнтованою економікою і ставить сьогодні складні та амбітні завдання розбудови сучасної, провідної держави з передовою лібералізованою економікою інноваційного характеру, досягнення до 2020 р. рівня показників розвинених країн світу. Такі масштабні завдання потребують, з одного боку, - генерації нових ідей і стратегій, творчого та компетентного менеджменту керівництва країни, а, з іншого, - злагоджених партнерських зусиль для досягнення спільної мети, як державного, так і приватного секторів економіки.

Предметом дослідження є процес соціально-економічного розвитку Малайзії. економічний малайзія конкурентоспроможність

Об'єктом дослідження є Малайзія та її діяльність в регіоні ПСА.

Метою дослідження є оцінка ефективності моделі соціально-економічного розвитку Малайзії та пошук шляхів її оптимізації.

Завданнями дослідження є загальна характеристика моделі соціально-економічного розвитку Малайзії; аналіз сучасної моделі національної конкурентоспроможності Малайзії; пошук шляхів оптимізації моделі соціально-економічного розвитку Малайзії.

Методи дослідження. В процесі дослідження використовувалися загальні та спеціальні наукові методи, зокрема дедукція та індукція, статистичні методи, аналіз та синтез, історичний метод, порівняння, тощо.

Джерелами інформації при проведенні дослідження були наукові статті, опубліковані в наукових періодичних виданнях України та Росії, статистичні дані ЮНКТАД, АСЕАН тощо.

Робота складається зі вступу, 3 розділів основної частини, висновків та переліку використаних джерел.

Розділ 1. Загальна характеристика моделі соціально-економічного розвитку Малайзії

Федерація Малайзія (Malaysia) знаходиться в регіоні ПСА. Федерація складається з 13 штатів, 11 з них розташовані на Малаккському півострові, а 2 - на острові Борнео. Основні показники, що характеризують потенціал країни, наведено в табл. 1.1

Таблиця 1.1

Показники потенціалу економічних ресурсів країни на 2015 р.

Джерело: Сайт АСЕАН http://asean.org/resource/statistics/asean-statistics/

Населення Малайзії багатомовне й багатонаціональне, складається з представників різних культур і релігій. Значна частина громадян цієї держави - іммігранти з різних країн світу. Етнічні малайці становлять 58% населення країни; китайці, що проживають переважно в західній частині півострова Малакка, переважно городяни, - 26%; індійці - 7%; вихідці з Пакистану, Бангладеш, Шрі-Ланки й інших країн - близько 9%.

Офіційною мовою Малайзії є малайська, окрім якої широко поширені англійська, китайські діалекти. У школах офіційно викладаються також тамільська, португальська й арабська мови. Малайська мова була проголошена в 1956 р. державною мовою [4, с. 82]. Отже, населення країни багатонаціональне та різних конфесій. В країні переважають англійська та малайська мови, але використовують також багато локальних мов.

Мінеральні ресурси країни включають нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, мідь, свинець, боксити, олово, вольфрам, молібден, цирконій, золото, срібло, каолін. Країна є найбільшим у світі продуцентом олова. Видобувають також нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, мідь, боксити, золото, срібло. Головними галузями обробної промисловості є електротехнічна, нафтопереробна, металургійна, автомобільна, харчова, будівельна, хімічна. Економіка країни виробляє автомобілі, сигарети, шини, цемент, електротехніку, електронні компоненти, невеликі судна, мотоцикли тощо. Малайзія - визнаний у світі виробник інтегральних схем, кондиціонерів, радіо- і телеапаратури.

Довжина залізниць становить понад 2 тис. км, автошляхів - понад 50 тис. км. Країна має досить великий морський торговельний флот. Головними морськими портами є Порт-Келанґ, Пінанґ, Куантан. Міжнародні аеропорти розташовані у столиці, Пінанзі, Джогор-Бару, Кота-Кінабалу.

Основними експортними товарами є сира нафта, деревина, каучук, олово, боксити, електронні та електротехнічні вироби, продовольство. Електронна промисловість забезпечує понад 50% експортних надходжень. Імпортують продовольство, вироби обробної промисловості, зокрема продукцію машинобудування, хімікати, нафтопродукти. Головними зовнішньоторговельними партнерами є Японія, Сінгапур, США. Важливе значення має міжнародний туризм як джерело валютних надходжень.

Основним лейтмотивом економічного зростання Малайзії є орієнтація на внутрішній сектор економіки. Національний споживач є стабільною статтею доходу і ефективним двигуном приросту валового випуску [42, с. 19]. Характерною ознакою національної фінансової системи Малайзії є високий рівень заощаджень. Однак лише частина з них включена у фінансову систему, що характеризується нерозвиненістю фінансового посередництва, фінансової інфраструктури, високим рівнем готівкових грошових коштів поза банківською системою. Окрім того, характерним є відсутність взаємозв'язку між заощадженнями та інвестиціями, що в умовах недоінвестування є стримуючим чинником економічного зростання. Вкрай негативним є й те, що частина заощаджень інвестується за кордон з низьким рівнем доходності, що, по-перше, позбавляє національні компанії дешевих ресурсів розвитку, а, по-друге, підтримує низький рівень доходу власників заощаджень, що, в свою чергу, не стимулює зберігати заощадження населення саме в організованих інститутах фінансової системи. Окрім того, спостерігається значний вплив традицій і культури на вибір об'єктів заощадження.

Подальший розвиток Малайзії буде залежати не лише від економічних, а й фінансових чинників зростання. На жаль, фінансова система демонструє недостатній рівень організаційно-інституційного розвитку. Банки незадовільно справляються з функціями концентрації тимчасово вільних коштів та їх ефективним розміщенням. Фондовий ринок залишається малоефективним [17, с. 14-15]. Малайзійська валюта ринггіт є відносно стабільною стосовно долара США. На відміну від більшості країн АСЕАН, рівноважний валютний курс малайзійської валюти не відзначається високою волатильністю [11, с. 146].

Досягнення Малайзії в галузі інформатизації виробництва й суспільної інфраструктури ґрунтуються на закордонних технологіях і іноземних інвестиціях. Тому науково-технічна залежність у тривалій перспективі буде головним і визначальним видом залежності країни від основних світових центрів науки й техніки. Відтак найбільш перспективним для країни є поступове включення її не стільки в нові виробничі ланцюжки, скільки в науково-дослідні розробки на правах молодшого партнера. Це може стати кроком у напрямку розширення й поглиблення глобалізації й одночасно - регіоналізації, але вже в межах більшого географічного регіону [3, с. 75].

В національній економіці Малайзії важливу роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК), кількість яких постійно зростає, що обумовлено впливом глобалізації. ТНК можуть реагувати безпосередньо на міжнародну конкуренцію й виникнення можливостей, використовуючи конкурентні переваги для створення філій за кордоном. Зокрема, ТНК у секторі обробної промисловості мають і використовують переваги виробничо-технологічного потенціалу і володіння активами, покладаючись менше на використання мереж, зв'язків і організаційних можливостей. Для ТНК у добувній промисловості, навпаки, превалюють технологічні переваги, тоді як у секторі послуг головною перевагою є наявність мереж і зв'язків. Широке коло переваг створює основу для інтернаціоналізації малайзійських ТНК, що мають неспецифічні конкурентні переваги, зокрема, переваги володіння завдяки доступу до природних ресурсів чи джерел знань і досвіду в країнах базування. Ці переваги місця розташування використовуються малайзійськими ТНК, що поєднують різні переваги, формуючи конкурентоспроможність фірми і країни взагалі [30, с. 34].

Зразковою моделлю корпоративного управління в малайзійських ТНК є «японська модель». Основною причиною її популярності є сукупність факторів, що у свій час дозволили економіці Японії швидко домогтися індустріального розвитку. До них належать приплив іноземних інвестицій, успішність ведення бізнесу в регіоні, створені в країні умови для здійснення бізнесу [32].

1.2 Особливості господарської системи Малайзії

Ключовими галузями національної економіки Малайзії уряд вважає наступні [19, с. 22-23].

1. Видобуток нафти й газу. Малайзія має значні запаси природного газу. Вона є одним з основних експортерів зрідженого природного газу, частка якого в загальному експорті природного газу Малайзії становить більш 95% [15, с. 25]. Планується здійснити подальші геологорозвідувальні роботи щодо пошуку нових покладів, налагодження безперервного використання працюючих свердловин та подальшої оптимізації їх роботи.

2. Фінансові послуги. Малайзія є одним з центрів ісламської фінансової та банківської діяльності та розглядається як перспективний мусульманський фінансовий центр. У Малайзії спеціально створена офшорна зона Лабуан як регіональний інвестиційний оазис [14, с. 315]. Малайзія вважається інноваційним центром мусульманського фінансового світу і випереджає в розвитку цієї сфери країни Перської затоки. Сьогодні в Малайзії є 5 банків, які надають винятково ісламські фінансові послуги, а 14 іноземних банків пропонують послуги, які відповідають законам шаріату [41, с. 14]. Банківська система Малайзії розвивається, спираючись на принципи ісламської економіки. Проте за чисельністю в країні переважають комерційні банки, тоді як ісламські та інвестиційні банки посідають другу і третю позиції. Оскільки за законами Шаріату вимагати сплату за надання грошей у борг вважається порушенням норм ісламської моралі, в основі ісламської кредитної системи полягає принцип розподілу прибутку від інвестицій між кредитором і позичальником. Урядом Малайзії в 2009 р. було представлено нову схему допомоги ісламським банкам в управлінні короткостроковим рухом готівки - механізм міжбанківського кредиту, що базується на торгівлі товарами.

Ісламська фінансова система є новою галуззю. Нині триває розробка фінансових інструментів, які б дозволили банкам управляти ліквідністю у рамках законів Шаріату, що припускають розподіл ризиків. В результаті інвестиційної діяльності ісламський банк розподіляє прибуток між вкладниками пропорційно їх вкладам, й у разі збитків ані клієнти, ані банк винагороди не отримують.

Керівництво Центрального банку Малайзії оголосило про початок надання короткострокового фінансування ісламським банкам, причому для забезпечення ліквідності тут використовується торгівля товарами без нарахування відсотків. Малайзія є найбільшим у світі ринком ісламських цінних паперів, вона націлена на залучення близькосхідних інвесторів, і вже почала випуск ісламських лізингових цінних паперів [6, с. 122-123].

Слід відзначити, що ісламська банківська система в Малайзії не конче відрізняється від звичайної банківської системи, а її переваги часом існують лише в теорії. Насправді, ісламські депозити в дійсності є не безвідсотковими і дуже подібні до звичайних банківських депозитів. Іноді, всупереч очікуванням, ставка інвестування в ісламські депозити переважно є нижчою і більш волатильною, ніж у звичайні депозити. Швидке розповсюдження ісламської банківської системи за останні десятиліття, скоріш за все, спричинене всесвітнім ісламським відродженням з кінця 1960-х років, що призводить до збільшеного попиту з боку мусульман на фінансові продукти та послуги, що відповідають їх релігії [8, с. 22]. При цьому слід зауважити, що хоча іслам є в Малайзії державною релігією, шаріат відповідно до Закону про мусульманський суд 1965 р. застосовується тільки на рівні моралі й у виховній діяльності [13, с. 22].

Планується вжити заходів з подальшого розвитку фінансового сектору з метою досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності, диверсифікації та стабільності. Головну увагу буде приділено підвищенню ліквідності малайзійського ринку цінних паперів.

3. Оптова та роздрібна торгівля. Передбачається модернізувати торгівельний сектор та підвищити якість обслуговування споживачів. З цією метою впроваджуватимуться ініціативи подальшої лібералізації цього сектору та підвищення темпів залучення інвестицій.

4. Туризм. Останніми десятиріччями в країні спостерігається туристичний бум, що пояснюється наявністю низки сприятливих факторів. По-перше, розвитку туризму сприяють надзвичайно багаті й різноманітні природно-рекреаційні ресурси. Це теплі моря, комфортний клімат, екзотична природа, велика тривалість туристського сезону, наявність умов для розвитку спорту й екстремальних видів туризму. По-друге, діють сприятливі культурно-історичні фактори. В країні проживають люди різних релігій, етнічної приналежності, поєднуються незвичайна культура й давні традиції. По-третє, важливими для розвитку туризму є соціально-економічні фактори: порівняно невисокі ціни на послуги і високий рівень обслуговування. Також країна активно розвивається, налагоджується структура телекомунікацій, транспортна й соціальна інфраструктура.

Малайзія спеціалізується на курортно-пляжному, рекреаційному, культурно-пізнавальному, спортивному, медичному, релігійному та діловому туризмі і має добре розвинену туристичну інфраструктуру [20, с. 173-174]. За 10 років туристична привабливість країни зросла більш ніж на 100 % [39, с. 145]. Основні зусилля спрямовані на підвищення активності високо-бюджетного туристичного сектору, популяризацію малайзійського туризму серед таких країн як Росія, Індія, Китай, країн Середнього Сходу та подальше зростання кількості туристів. Вживатимуться заходи щодо стимулювання екологічного, культурного, родинного туризму, збільшення кількості виставкових та ярмаркових заходів.

5. Виробництво електроніки та електропобутових приладів. Головним завданням є збільшення частки виробництва продукції з підвищеною доданою вартістю. Передбачається вжити заходів, спрямованих на підвищення рівня автоматизації та подальшої структуризації виробництва, підвищення якості та збільшення обсягів виробництва напівпровідників, комплектуючих комп'ютерної техніки, оптоелектроніки, радіо та бездротових систем.

6. Приватне медичне обслуговування. Головною метою розвитку сектору охорони здоров'я є досягнення темпів зростання на рівні 10% щорічно, та перетворення Малайзії у країну з найвищим рівнем медичного обслуговування у ПСА. Для цього передбачається налагодити співробітництво між національними медичними центрами та відповідними всесвітньо відомими міжнародними установами, підвищити рівень міжнародної інтеграції малайзійського медичного страхування.

7. Освіта. Малайзійська освіта досить відома та визнана у регіоні, відтак продовжуватимуть вживатися заходи, спрямовані на її популяризацію та визнання серед інших країн світу. Малайзія з 2010 р. входить до ТОП-40 країн за рівнем фінансування науки в світі [2, с. 27]. Приймання іноземних інститутів у Малайзії розглядається в контексті регіональної стратегії інноваційного розвитку або економіки, заснованої на знаннях. Прикладом цієї моделі є підтримуване урядом Малайзії Освітнє містечко в Куала-Лумпурі (Kuala Lumpur Education City). Агентство з вищої освіті Малайзії орієнтоване на те, що до 2020 р. кількість іноземних студентів перевищить 200 тис. осіб [7, с. 104-105].

Серед освітніх інновацій в Малайзії варто відзначити пілотний проект i-THINK, що передбачає навчання не тільки школярів, але й підвищення кваліфікації вчителів, реалізований з 2012 р. у Малайзії. Метою програми i-THINK є формування нового типу особистості, вихованого в культурі інновацій і готового до активної діяльності в інноваційній економіці. Філософія i-THINK будується на сукупності наступних принципів: трансформація знання в уміння й навички; оволодіння універсальними розумовими процедурами; розвиток креативності; діалогічність; навчання в співробітництві, стимулювання проектної діяльності. До інструментальних принципів i-THINK відносять візуалізацію навчального процесу; впровадження т.зв. технології безпаперового навчання (paperless education); повну комп'ютеризацію навчального процесу [9, с. 160-161].

Уряду Малайзії слід збільшити видатки на освіту, що у подальшому буде стимулювати економічний розвиток країни. Уряд має сконцентрувати зусилля на таких напрямках вже початих реформ як переорієнтація навчання на розвиток аналітичних здібностей та підприємництва, будівництво шкіл у сільській місцевості, розвиток інфраструктури та адекватної сучасним реаліям освіті для самих вчителів [26, с. 131].

8. Сільське господарство. Розширення використання сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива, створення нових видів продуктів хімічної й фармацевтичної промисловості на основі досягнень біотехнологічної революції викликали різкий ріст капіталовкладень у сільськогосподарську сферу. Відтак приплив ПІІ в сільське господарство й надалі зростатиме. Збільшення потреби в нових видах продуктів, виготовлених біотехнологічними методами, спричинить загострення конкуренції між продовольчим і непродовольчим використанням зернових і технічних культур. У цих умовах позитивна динаміка цін на сільськогосподарську сировину в найближчій перспективі спричинить стрімке зростання активності ТНК в агропромисловому секторі країни.

1.3 Особливості та основні напрямки державного регулювання економіки країни

Основними чинниками ефективного економічного розвитку Малайзії є поєднання розвитку ринкових механізмів та активного державного регулювання у всіх сферах економіки. Важливим став перехід від капітало- та трудомісткого до наукомісткого промислового виробництва, а також державне регулювання притоку іноземного капіталу через створення спеціальних зон експортного виробництва із сприятливим податковим режимом [40, с. 477].

Для успішної економічної трансформації необхідно радикальне підвищення продуктивності праці шляхом розвитку людського потенціалу, широкого застосування інновацій, удосконалювання системи управління. Уряд виділяє 8 стратегічних цілей: динамічний розвиток приватного сектору; розвиток людського потенціалу, навчання висококваліфікованих кадрів, зниження залежності від іноземної робочої сили; створення конкурентоспроможної національної економіки; підвищення ефективності державного сектору; здійснення «позитивної», м'якої дискримінації на користь корінного населення, прозорої для громадськості країни; створення інноваційної інфраструктури; стимулювання існуючих джерел зростання; забезпечення стабільності розвитку [16, с. 234-235].

У 2013 р. Малайзія увійшла до ТОП-10 держав світу за загальним індексом «легкість ведення бізнесу» поряд з розвиненими країнами. Конкурентні переваги Малайзії полягають у легкості одержання кредиту (1 місце у світовому рейтингу), захисті інвесторів (4 місце) й організації міжнародної торгівлі (для експорту потрібні 4 документи й 11 днів, при цьому вартість контейнера для експортних перевезень є самою низкою у світі). Однак, у порівнянні із Сінгапуром потрібно більше часу й процедур для розв'язання комерційних спорів (треба затратити 425 днів і пройти через 29 процедур). Оподатковування в країні також більш жорстке - протягом року треба зробити 13 платежів податків, витративши 133 години. Найбільші складності становить врегулювання проблеми неплатоспроможності (термін - 1,5 роки - триваліше, ніж у Сінгапурі, але незрівнянно коротше, ніж в інших країнах регіону) [24, с. 116-117].

Державні програми розвитку Малайзії з 2010 р. обумовлені завданнями побудови Нової Економічної Моделі (НЕМ) - концепції, що передбачає реалізацію інноваційної економіки. Цілі й завдання НЕМ не передбачають «революційних», кардинальних перетворень, принципи НЕМ є частиною послідовної лінії уряду з розвитку Малайзії. Особливу увагу привертає створення в 1996 р. Мультимедійного Супер Коридору (МСК), що було покликане закласти основу для перетворення економіки Малайзії в регіонального й глобального лідера з розвитку ІКТ. МСК орієнтований на реалізацію 6 пріоритетних ІКТ-проектів: «розумна школа», широке застосування багатоцільової картки з мікропроцесором, розвиток ідеї електронного уряду, створення всесвітньої мережі виробників, транскордонний маркетинг, розвиток телемедицини.

Інвестиційна діяльність у Малайзії є предметом особливої уваги уряду. Держава надає підтримку й допомогу місцевим компаніям, що здійснюють транскордонні капіталовкладення. Це входить до функцій таких державних інститутів, як Експортно-імпортний банк (EXIМВАNK), Малайзійська корпорація страхування експортних кредитів, Малайзійська асоціація Південь-Південь, а також таких організацій при Міністерстві міжнародної торгівлі й промисловості, як Корпорація розвитку зовнішньої торгівлі Малайзії й Корпорація розвитку дрібних і середніх підприємств. Основну відповідальність за стимулювання експорту інвестицій несе Експортно-імпортний банк, який надає малайзійським інвесторам фінансові й консультативні послуги. Усі організації мають мережу офісів за кордоном. Фірми можуть одержати фінансову допомогу для транскордонних інвестицій, а також деякі податкові пільги. Зокрема, компанії звільняються від податку на доходи, отримані за кордоном і переведені в країну, а при розрахунках податкових платежів їм дозволено відраховувати з доходу «передопераційні видатки», а також видатки, пов'язані із придбанням іноземних компаній [23, с. 136].

Отже, уряд Малайзії ставить високі цілі та складні завдання, що сформульовані у програмних документах країни. Вони є настільки масштабними та амбіційними, що деякі експерти висловлювали певний скепсис стосовно реальних можливостей їх досягнення та вирішення. Але, по-перше, вже сьогодні очевидними є факти помітних успіхів країни на цьому шляху, а, по-друге, чим вищими та амбітнішими є цілі, тим більшою та вищою є налаштованість, мотивація і концентрація колективних зусиль нації на їх досягнення.

НЕМ Малайзії, як нова антикризова стратегія, зосереджується на трьох основних аспектах: посилення самоідентифікації малайзійської нації та розбудова єдиного багатокультурного суспільства, яке ідентифікує себе в першу чергу з громадянством, а не за етнічними або расовими ознаками (концепція «Єдина Малайзія»); економічний розвиток має базуватись на запровадженні найновітніших технологій і високому рівні освіти та професійної підготовки національних кадрів; конкурентоспроможність економіки країни забезпечуватиметься останніми світовими досягненнями науки і техніки.

Головними завданнями стратегічного документа - Програми урядової трансформації - є прагнення зробити діяльність уряду більш ефективною, чутливою до потреб людей та відповідальною за результати, забезпечити високі стандарти життя населення країни. Програма спрямована на активізацію усіх урядових механізмів та можливостей у подоланні існуючих проблем у шести ключових сферах діяльності. Водночас, саме єдність нації проголошується ключовим елементом на шляху досягнення спільної мети - розбудови розвиненої процвітаючої держави.

Ініціативи уряду з питань економічної лібералізації передбачають вжиття спеціальних заходів, насамперед, з метою залучення ПІІ, серед яких: надання дозволу іноземним компаніям на отримання контрольних пакетів акцій будь-яких підприємств і компаній за виключенням окремих стратегічних галузей; послаблення владних повноважень та лібералізація діяльності урядового Комітету з іноземних інвестицій; скорочення мінімальної квоти етнічних малайців - власників публічних компаній, підвищення прозорості та відповідальності діяльності урядових структур, прозорість тендерної політики [19, с. 23-24].

В фінансовій сфері уряд Малайзії визначає такі пріоритетні аспекти таргетування: фінансові потоки (переважно імпорт капіталу), які планується підвищити завдяки створення сприятливого інвестиційного клімату та підвищених облікових ставок; споживчі ціни, які необхідно позбавити надмірної волатильності; валютні курси, які після ревальвації покликані сприяти зростанню споживчого попиту; валютні резерви, які потрібні для забезпечення надійного й стабільного функціонування фінансової системи країни [43, с. 67].

В фіскальній політиці уряд Малайзії застосовує певні податкові стимули, а не вдається до зниження податків. Перший пакет (2008 р.) був сконцентрований на інфраструктурі та збройних силах, потім дешевому житлі, громадському транспорті, а також широкосмуговому доступі до Інтернету. Другий пакет стимулів (2009 р.) був зосереджений на допомозі приватному сектору, орієнтований на продукти харчування, заробітну платню, паливні субсидії, дешеве житло, скорочення працівників, а також збільшення вакансій і професійної підготовки кадрів [27, с. 402].

Позитивний приклад Малайзії, як одного з лідерів регіону Південно-Східної Азії та країн, що розвиваються, у виведенні економіки із стану глибокої фінансової кризи та забезпечення подальшого сталого розвитку є повчальним не лише для держав регіону, але й для країн з перехідною економікою, зокрема, європейських, серед яких і Україна

Розділ 2. Аналіз сучасної моделі національної конкурентоспроможності Малайзії

Для порівняльного аналізу глобальної конкурентоспроможності країн експерти Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) використовують їх ранжирування за Індексом глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index - GCI). Використовуючи GCI-методологію, відповідно до якої оцінка кожного індикатора здійснюється за семибальною шкалою, можна побудувати рівномірну п'ятирівневу класифікаційну шкалу (від дуже низького до дуже високого). Матриця рівнів глобальної конкурентоспроможності Малайзії за 12 заданими індикаторами наведена в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Матриця рівнів глобальної конкурентоспроможності Малайзії за 12 укрупненим індикаторам GCI

Отже, за GCI-методологією Малайзія має високий загальний рівень конкурентоспроможності. Відтак матриця сильних та слабких сторін Малайзії має вигляд табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Матриця сильних і слабких сторін глобальної конкурентоспроможності

Джерело: [22, с. 135]

Розвитком GCI-методології ВЕФ можна вважати Knowledge Assessment-методологію (КАМ) Всесвітнього банку. Обґрунтованість запровадження рівномірної п'ятирівневої класифікаційної шкали для використовуваних показників КАМ пов'язана з тим, що використовувані в ній часткові нормовані, агреговані й інтегральні (індекси) показники змінюються від 0 до 10.

Ця класифікаційна шкала може бути покладена в основу формалізованого SWOT-аналізу в частині кількісної оцінки сильних і слабких сторін економіки знань країни. Згідно з класифікаційною шкалою рівнів розвитку за показниками КАМ Малайзія може бути представлена такою класифікаційною матрицею (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Матриця рівнів розвитку Малайзії за показниками КАМ

Джерело: [22, с. 137]

На основі класифікаційної шкали рівнів розвитку країни за показниками КАМ (табл. 2.3) і дев'яти індикаторам, що входять в KI, визначено сильні й слабкі сторони економіки знань Малайзії (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Матриця сильних і слабких сторін економіки знань Малайзіх

Джерело: [22, с. 138]

Отже, проблема покращання системи освіти в Малайзії є наразі конче актуальною, що й знайшло вираження в Програмі дій уряду.

В [22] показано, що чим вище рівень розвитку економіки знань, тим відповідно вище рівень розвитку національної конкурентоспроможності країни й навпаки, що підтверджує органічний зв'язок концепцій економіки знань і глобальної конкурентоспроможності. Перехід до становлення економіки знань вимагає розробки довгочасних стратегій, які повинні фокусуватися на розвитку чотирьох галузей економіки знань. Відтак країна має розуміти свої сильні й слабкі сторони й потім впливати на них, розбудовуючи відповідні політики й механізми для реалізації цілей [22, с. 142].

До головних конкурентних переваг Малайзії належать низький рівень інфляції (1 місце в рейтингу), надійне забезпечення захисту інвесторів, розвинений фінансовий ринок, помірне податкове навантаження на бізнес (20 місце), ефективні ринок товарів і послуг і ринок праці (відповідно високі 10 й 25 місця), сучасний рівень ведення бізнесу і його високий інноваційний потенціал. Знижують конкурентоспроможність країни такі значимі фактори, як низький рівень технологічного розвитку, великий загальний державний борг (105 місце), дефіцит державного бюджету (103 місце), низьке охоплення дітей середньою освітою (105 місце).

Основними бар'єрами, що перешкоджають розвитку бізнесу й відповідно знижують привабливість Малайзії, є неефективна робота державного бюрократичного апарату, корупція, низька трудова етика національних кадрів, недостатня спроможність до інновацій, погано освічена робоча сила [24, с. 125-129].

Важливим чинником є також існуюча відмінність в оплаті праці між розвиненими та менш розвиненими регіонами країни. Ця проблема має вирішуватися ефективно і розсудливо заради загальної вигоди для всього суспільства. Підвищення рівня заробітної платні і відповідне зменшення розриву в заробітній платні сприятиме підвищенню якості життя і добробуту, що забезпечить сталий соціально-економічний розвиток Малайзії [28, с. 337].

2.2. Аналіз товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі країни

Динаміка зовнішньої торгівлі товарами та послугами Малайзії наведена в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Динаміка зовнішньої торгівлі товарами та послугами Малайзії в 2005-2015 рр. млрд. дол. США

Джерело: Сайт статистики ЮНКТАД http://unctadstat.unctad.org

З табл. 2.5 бачимо, що в досліджуваному періоді експорт перевищував імпорт, проте обсяг чистого експорту останніми роками зменшується.

Основу малайзійського експорту складають електроніка та електротовари (більш 55%); нафтопродукти (біля 8%); продукція хімічної промисловості (біля 8%); металопродукція (біля 6%). Імпортує Малайзія деталі та комплектуючі для засобів виробництва (більш 30%), промислові товари (більш 20%), засоби виробництва (більш 10%)

Основними товарними групами імпорту Малайзії є товари споживання, засоби виробництва та напівфабрикати. Серед основних імпортованих товарів необхідно відокремити: прилади і апарати (більш 35%); продукція хімічної та зв'язаних з нею галузей промисловості (біля 8%); машини, устаткування та механізми (біля 8%); чорні метали (5%); вироби з чорних металів (5%).

Основними партнерами по експорту Малайзії є: Сінгапур (біля 15%), США, ЄС, КНР, Японія (біля 10% кожний).

Основними партнерами по імпорту Малайзії є: КНР, Японія (більш 12% кожний), ЄС, США, Сінгапур (більш 10% кожний) [21, с. 202-203].

Малайзія є другим великим експортером капіталу в ПСА після Сінгапуру (її частка в загальному обсязі вивезених з регіону інвестицій досягає 27%) і 7-м серед 20 найбільших експортерів капіталу з держав, що розбудовуються, й перехідних держав. Вона значно відставала від Сінгапуру у вивозі капіталу, але поступово скоротила розрив, і число компаній, нині залучених у міжнародне інвестування, швидко зростає. У країнах ПСА сконцентроване близько 37% балансової вартості закордонний прямих інвестицій (ЗПІ), у т.ч. в Сінгапурі - біля 17%, Індонезії - 13%, Таїланді - 3,5%. На розвинені країни доводиться більш 32% накопичених ЗПІ. Серед європейських країн найбільш великими реципієнтами є Великобританія, Нідерланди й Німеччина, розміщені капітали також в Австрії, Франції, Італії, Ірландії, Данії, Словаччині й Польщі. Балансова вартість малайзійських інвестицій в Австралію становила близько 5%. У досить великому обсязі сконцентрувалися накопичені ЗПІ в податкових притулках - Британських Віргінських о-вах, Кайманових о-вах і на о. Маврикій: більш 14%, у т.ч. на о. Маврикій - більш 56%. У галузевій структурі накопичених прямих інвестицій провідною є добувна промисловість - близько 27%, на другому місці - фінансові й страхові інститути (більш 20%), на третьому - ІКТ (більш 12%), на четвертому - сільське господарство й рибальство (близько 10%), на п'ятому - обробна промисловість (близько 7%). Внутрішньорегіональні інвестиції концентруються в обробній промисловості, нерухомості й фінансовій сфері.

У Малайзії з 2007 р. відплив капіталу з країни набагато перевищував його приплив, і з чистого імпортера капіталу вона перетворилася на його чистого експортера. Частка Малайзії у структурі ЗПІ регіону поступово зростає при зменшенні частки Сінгапуру. Розширення вивозу прямих інвестицій відбувається внаслідок нарощування економічного й інвестиційного потенціалу підприємницького корпуса країни і його суб'єктивних устремлінь до одержання максимуму вигід від вкладення капіталу. Існують також різноманітні внутрішні умови, які диктують необхідність вивозу капіталу за межі країни. У Малайзії вузькість внутрішнього ринку, нечисленність населення й невелика територія обмежують можливості для розширення інвестиційної діяльності усередині країни. Надлишок капіталу й сильна конкуренція видавлюють за кордон не лише великі, але й середні й дрібні компанії. Зростання вартості робочої сили й відповідно витрат виробництва також підштовхує підприємців до пошуків зон з меншими витратами [23, с. 131-134].

2.3 Особливості участі Малайзії у регіональній економічній інтеграції

Інтеграція в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) характеризується послідовністю просування до створення єдиного соціально-економічного простору в регіоні. Вона характеризується різним ступенем глибини взаємного проникнення економік. Політичні мотиви й протиріччя між країнами різного рівня розвитку певною мірою гальмують інтеграційні процеси, однак обраний вектор розвитку відносно формування єдиного економічного простору представляється безсумнівним.

Центром інтеграційних процесів в АТР виступає Торговельно-економічне об'єднання - Асоціація країн Південно-східної Азії (АСЕАН). Будучи найбільш цільним регіональним утворенням, що мають сформовану інституціональну структуру, стратегію й бачення розвитку, АСЕАН є ядром «стягування» конструктивних об'єднавчих сил у регіоні [35, с. 13]. АСЕАН створена в 1967 р. з метою налагодження взаємних економічних, соціальних і культурних зв'язків, подолання економічного відставання, координації програм економічного розвитку країн-членів. До складу АСЕАН, окрім Малайзії, входять також Бруней, Індонезія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, В'єтнам, М'янма, Камбоджа і Лаос.

Були розроблені три головні напрями регіональної інтеграції на базі і в рамках АСЕАН:

згідно з першим напрямом (ринковим), перевага віддається зоні вільної торгівлі через поетапне зниження тарифів у взаємній торгівлі з тим, щоб забезпечити повну свободу розміщення виробництва в країнах Асоціації;

головною особливістю другого напряму є поєднання вибіркової торгівельної лібералізації з використанням деяких форм державного регулювання. Така стратегія спирається на загальнорегіональну промислову співпрацю, узгодження планів розвитку країн АСЕАН на міжнародному рівні, реалізацію спільних проектів і підкріплюється адміністративними і політичними заходами;

прихильники третього напряму пропонують реалізацію окремих проектів регіонального масштабу і виступають проти комплексних схем господарювання. Провідна роль в розвитку регіональної інтеграції відводиться приватному сектору, тому обґрунтовувалося створення умов для сприятливого зростання крупних багатонаціональних компаній [5, с. 727-728].

Наразі субрегіональна інтеграція в АСЕАН розвивається дуже стрімко. Зокрема, на Сінгапур, Малайзію й Індонезію в сумі припадає більш чверті всієї внутрішньорегіональної торгівлі в ПСА. Торгівля між Сінгапуром і Малайзією становить близько 16% усього внутрішньорегіонального товаропотоку. Багато в чому розвитку торговельних відносин між цими країнами сприяє географічна близькість, а також діючі механізми економічного співробітництва. Прикладом може служити прикордонна зона економічного співробітництва між Сінгапуром, Малайзією й Індонезією - Трикутник зростання «Сиджорі», до складу якого входять Сінгапур, малайзійський штат Джохор та індонезійська провінція Архіпелаг Ріау. Таким чином, можна говорити про формування субрегіональних центрів інтеграції, у яких спостерігається особливо сильна взаємозалежність економік країн, що входять до них [12, с. 50].

В Малайзії найбільша питома вага в АСЕАН продукції переробної промисловості. Зокрема, в структурі її експорту комп'ютерне обладнання становить більш 10% (що формує більш 5% світового експорту цієї продукції). Малайзія належить до головних світових експортерів офісного обладнання та аксесуарів.

Малайзія, поряд із Сінгапуром і Таїландом, проводить політику «глибокого залучення» Китаю в мережу двосторонніх і багатобічних зв'язків, що постійно збільшуються, контактів, офіційних і неофіційних домовленостей. При цьому вкрай важливим є збереження присутності в ПСА інших великих держав, щоб утримати Китай у руслі «конструктивного залучення». У міру вкорінення принципів політекономічного прагматизму, стратегія «глибокого залучення» стала активно комбінуватися з елементами визнання переваги Китаю в регіональних справах з метою здобування максимальних вигід з розвитку двостороннього торгово-економічного співробітництва з Китаєм і досягнення деяких важливих зовнішньополітичних завдань. Така стратегія була не тільки бажаною, але й необхідною з погляду втримання державної влади в поліетнічній країні [37, с. 223].

На сьогодні відносини між двома країнами набули специфічного характеру, відмінного від інших держав-засновників АСЕАН. За китайською термінологією, це - відносини «всеосяжного стратегічного партнерства» і проти такої оцінки з малайзійської сторони заперечень не висловлюється [38, с. 62].

Розділ 3. Шляхи оптимізації моделі соціально-економічного розвитку Малайзії

3.1 Оцінка сучасної позиції країни в системі світової економіки та виявлення шляхів оптимізації детермінант національної конкурентоспроможності

В XXI сторіччі на зовнішню політику Малайзії помітний вплив справляє фактор глобалізації. У цих умовах принциповою стратегією країни є перейняти все краще в процесах глобалізації й внести власний вклад у систему міжнародних відносин, колективних зусиль з розвитку більш безпечного й справедливого світу, забезпечити конструктивне лідерство в регіоні, бути прикладом успішної й толерантної мусульманської країни [18, с. 59].

В роботі [31] автор пропонує для визначення міжнародних порівняльних переваг країни використовувати 4 показники:

виявлені порівняльні переваги RCA (Revealed Comparative Advantage), показує, що якщо частка країни у світовому експорті товару більша, ніж її частка у світовому експорті, тобто RCA > 1, товар має порівняльні переваги. Цей індекс застосовується також і для оцінки торгівлі груп товарів. Розрахунки RCA основані на ідеї ототожнення спеціалізації країни в експорті певних товарів (груп товарів) із конкурентними перевагами на світовому ринку;

виявлений ефективний експорт REX (Revealed Effective Export) визначає реальні позиції національних промислових секторів країни на міжнародному ринку з урахуванням ефективності їхнього виробництва, значення REX > 1 свідчить про наявність переваг. Значення коефіцієнту REX зростає, якщо збільшується умовно-чиста продукція національних виробництв. Це вказує на те, що країна ефективніше використовує свої порівняльні переваги у міжнародній торгівлі;

коефіцієнт порівняльних переваг країни у створенні доданої вартості CAVA (Comparative Advantage in Value Added Activity), відносна перевага існує, якщо значення CAVA > 1, тобто частка доданої вартості країни при виробництві певного товару більша, ніж частка доданої вартості її промисловості загалом. Запропонований показник CAVA виявляє, наскільки ефективно працюють національні виробництва на фоні загальносвітових тенденцій створення доданої вартості в промисловості;

коефіцієнт виявленої виробничої спеціалізації країни RSP (Revealed Specialization of Production) характеризує, наскільки країна спеціалізована на випуску певної продукції (або категорії продуктів) порівняно із загальносвітовою структурою промисловості. Наявність виробничої спеціалізації встановлюється за умови, якщо RSP > 1, тобто частка виробництва певного виду продукції країни вища за частку її загального промислового виробництва у глобальній індустрії.

Показники REX, CAVA, RSP, RCA дозволяють виявити переваги як на рівні окремих товарів, так і їхніх груп. Розрахунки, наведені в [31, с. 113], показують, що для Малайзії усі 4 показника мають значення, більше за одиницю. Це свідчить про те, що національні виробники високотехнологічної продукції Малайзії наростили експорт високотехнологічних товарів та досягли більшої ефективності їхнього виробництва порівняно з іншими країнами. Зокрема, високі переваги мають національні виробники апаратури для радіо, телебачення, зв'язку.

На сучасному етапі Малайзія має трансформувати фінансову систему з урахуванням впливу глобального і регіонального фінансового середовища. У контексті трансформаційних перетворень активна регіональна фінансова співпраця розглядається як важлива умова успішного розвитку країни, механізм забезпечення фінансування регіональних інвестиційних проектів і фінансової підтримки у разі кризи. Подальший розвиток національної фінансової системи Малайзії повинен здійснюватися в напрямах більшої різноманітності, прозорості і ефективності надання фінансових послуг; зростання як національних, так і регіональних фондових ринків; посилення системи регулювання і контролю; застосування сучасних бухгалтерських і аудиторських принципів і стандартів; вирішення проблеми високої долі заборгованості корпорацій, які продовжують використати короткострокове фінансування [17, с. 15].

3.2 Оцінка ефективності сучасної моделі соціально-економічного розвитку Малайзії та визначення напрямків оптимізації моделі в майбутньому

Результативність сучасної моделі соціально-економічного розвитку Малайзії зумовлена дією ендогенних та глобалізаційних чинників. До ендогенних чинників належать геоекономічні та геополітичні фактори.

По-перше, слід відзначити реалізацію національного інтересу Японії як промислово розвиненої країни з обмеженими обсягами робочої сили, природних ресурсів та фізичного простору, країни, яка опановує новітні технології та нові види промислового виробництва та потребує розширення виробничих мереж за межі країни. По-друге, вирішальним чинником стала реалізація національного інтересу США, що в політичній сфері передбачала наявність союзників навколо потенційно загрозливої Японії, в економічній сфері відповідала мотивації американського транснаціонального бізнесу. Саме потрапляння Малайзії у площину перетину національних інтересів двох центрів світової могутності зумовило індустріальний розвиток країни та саме це зумовило провідну роль держави та політичних рішень для стимулювання зростання. Міцна роль держави забезпечила мобілізацію робочої сили в промисловому секторі, проте в міру розвитку громадянського суспільства та економіки знань, роль держави в моделі розвитку Малайзії може зазнати суттєвих трансформацій. Прямі форми втручання уряду в економічні процеси зменшуватимуться, особливо в сфері малого та середнього підприємництва, яке є ключовим резервом підвищення продуктивності праці в цих країнах. Взаємодія транснаціоналізації та державного регулювання відбуватиметься за принципами сприяння зовнішній транснаціоналізації шляхом завоювання ринків інших азійських країн.

Серед ендогенних чинників, які й надалі сприятимуть розвитку національної економічної моделі слід відзначити такі: подвійну дію демографічного чиннику, по-перше, у формі значного переважання кількості населення працездатного віку над населенням пенсійного віку, по-друге, у вигляді невеликих обсягів пенсійних виплат у майбутньому внаслідок недостатньої розвиненості систем соціального захисту; потенціал економічної культури населення; величезний внутрішній ринок регіону та зростаючий внутрішній платоспроможний попит; значний природний потенціал держави, який забезпечить базу для розвитку широкої сфери послуг від туризму до наукових досліджень; розвиток малого та середнього підприємництва як основи самодостатності національної економіки.

Ключовими компонентами малайзійської моделі соціально-економічного розвитку є потужна мобілізуюча національна ідея (місія); розвиток громадянського суспільства на базі інтеграції інститутів культури та релігії, внаслідок чого формуються міцні позитивні національні цінності; довгострокове планування, яке дозволяє забезпечити сталість курсу державної економічної політики; планування на середню та коротку перспективу з обранням галузевих, інституціональних, територіальних пріоритетів розвитку тощо; забезпечення високого рівня інтелектуалізації нації, що дозволяє швидко адаптувати технології, підключатись до нових технологічних рішень на ранніх етапах, забезпечення високого рівня освіченості робочої сили; розвинена інформаційно-комунікаційна інфраструктура; створення умов для ефективної алокації іноземного капіталу; значна роль процесів транснаціоналізації у формуванні виробничих мереж та розвитку науково-дослідної діяльності; підтримка національних чемпіонів з метою посилення міжнародної конкурентоспроможності країни; високий рівень відкритості та лібералізація експортно-орієнтованих секторів економіки. Саме ці компоненти забезпечили високу результативність реалізації індустріалізаційної моделі Малайзії.