Разом з тим, прагнення країни сформувати економіку знань зумовлює необхідність подальшого розвитку таких компонент, як соціалізація, зростання ролі перерозподілу доходів у процесі підвищення внутрішнього платоспроможного попиту; суспільна відповідальність (в основі якої лежить правова держава), розв'язання проблеми внутрішньої безпеки, елімінація конфліктів на національному та релігійному ґрунті, створення системи регіональної безпеки, зокрема системи захисту інтелектуальної власності. Великої уваги потребує оцінка екологічних наслідків розвитку новітніх енергогенеруючих потужностей, вплив яких на різні аспекти життя є недостатньо вивченим. Під тиском лібералізаційних моделей, у яких держава виконує функцію «нічного сторожа», перевагою країни стане збереження особливої місіонерської ролі держави, яка передбачає обрання напрямку руху та забезпечення національної єдності та інтеграції ресурсів щодо досягнення поставленої мети. Конкурентні переваги національної економічної моделі Малайзії надають можливість прогнозувати трансформацію існуючих векторів міжнародної економічного співробітництва та становлення ери орієнталізму. Посилення азійської інтеграції може призвести до посилення інституціоналізації цих процесів, що поставить на порядку денному створення єдиної регіональної валюти [36, с. 45-46].

3.3 Альтернативні шляхи соціально-економічного розвитку та вироблення оптимізаційних заходів щодо підвищення ефективності досліджуваної моделі

Сучасна модель розвитку Малайзії не уявляється в майбутньому без активної участі в АСЕАН. Відтак Малайзія є конче зацікавленою у збереженні й подальшому розвитку АСЕАН, задля чого необхідно: налагоджувати контакти й зміцнювати довіру; дотримуватися принципів рівності й взаємної вигоди між країнами; реагувати на зміни глобальної економічної ситуації внаслідок мінливості світового фінансового й політичного протистояння, екологічних лихі катаклізмів; розбудовувати логістику й координацію вантажних автомобільних перевезень між країнами АСЕАН через законодавчі обмеження; швидко реагувати на загострення внутрішніх політичних і економічних проблем, що існують між країнами-членами АСЕАН; розбудовувати співробітництво між «новими» і «старими» членами інтеграційного об'єднання АСЕАН; вести конкурентну боротьбу з великими торговельними блоками, що формуються в Європі і Америці; охороняти навколишнє середовище, стійко розбудовувати й розробляти екологічно чисту енергію, скорочувати викиди викопного палива в атмосферу; концентрувати зусилля на пошуку шляхів для збільшення своєї частки у світовій торгівлі, розширювати партнерські зв'язки, поєднувати свої ресурси й сприяти формуванню групового або колективного самозабезпечування; підвищувати добробут зростаючого населення азіатсько-тихоокеанського регіону [29, с. 91-92].

Перспективним шляхом подальшого розвитку Малайзії фахівці вважають створення в регіоні спільної валютної зони та валютно-фінансового союзу у складі країн АСЕАН плюс Китай, Японія, Південна Корея (АСЕАН+3). Через високий рівень внутрішньорегіональної торгівлі АСЕАН+3 жорстка фіксація валютних курсів у валютно-фінансовому союзі є доцільною, але неоднорідність економічної структури країн-учасниць угрупування свідчить про можливий конфлікт інтересів при впровадженні спільної валютної політики у випадку асиметричних шоків. Різний рівень розвитку, різний економічний масштаб, відсутність політичної єдності країн-учасниць АСЕАН+3, є негативними факторами монетарної інтеграції. Говорити про реальні підстави для валютно-фінансового союзу за участі Малайзії можливо лише для таких країн, як Індонезія, Філіппіни, Таїланд та Сінгапур, а також Китаю, Японії та П. Кореї [11, с. 139]. Конвергенція темпів інфляції та можливість використати міжнародну міграцію у регіоні для вирівнювання сукупного попиту і пропозиції у регіоні АСЕАН+3 є позитивним фактором інтеграції у валютній сфері. Також країнам АСЕАН+3 необхідно розвити свою економічну інтеграцію до митного союзу, що потребує часу та більших спільних зусиль.

Економічні критерії валютно-фінансової інтеграції є скоріш передумовами, або полегшуючими факторами інтеграції, ніж її рушійною силою. Причина монетарної інтеграції в Азії - необхідність забезпечення фінансової стабільності у регіоні через відрив від залежності від долара США як резервної валюти - є потенційним чинником до появлення регіональної валютної системи у Азії [25, с. 118].

Щодо країн-членів АСЕАН з найменшими показниками економічної конвергенції, для них є необхідність у перехідному періоді. На етапі їх підготовки до вступу до спільної валютної зони варто також ураховувати розмір національних золотовалютних резервів, яких наразі недостатньо для підтримки фіксованих валютних курсів усередині зони [10, с. 95].

Малайзія, як і Індонезія, М'янма та деякою мірою Сінгапур є країнами з високою часткою мігрантів до інших країн АСЕАН стосовно загальної міграції. Це вказує на те, що мігранти з цих країн більшою мірою схильні до міграції в рамках організації ніж до третіх країн. Частка внутрішньої міграції в структурі загальної міграції в Малайзії становить біля 80 % [33, с. 43]. Малайзію вважають важливим імпортером робочої сили з країн регіону [34].

В рамках АСЕАН є проблема створення єдиного ринку праці, складовою якого має стати й ринок праці Малайзії. За останні роки в регіоні АСЕАН було запроваджено декілька угод та робочих програм щодо початку інтеграції ринку праці в рамках існуючих регіональних торговельних угод (РТУ). Однак існуючі угоди не мають положень щодо сприяння повноцінній свободі руху фізичних осіб. Регіональні торговельні угоди не забезпечують повномасштабного вільного руху робочої сили або ж мобільності в наданні послуг, оскільки РТУ зазвичай виключають постійну міграцію до ринку праці, а самі такі угоди не впливають на можливості країн регулювати в'їзд та умови перебування в країні іноземних громадян. РТУ мають тенденцію до дублювання ключових базових умов ГАТС, а саме сприяння вільному руху висококваліфікованих робітників та спеціалістів, а також тісно пов'язують інвестиції з спеціалізованими вміннями, які потребують такі інвестиції.

Заснування ринку праці АСЕАН має дати позитивний ефект на ситуацію з людськими ресурсами. По-перше, кооперація між країнами повинна покращити потоки інформації. Країни походження та приймаючі країни, роботодавці та трудові мігранти повинні отримати вигоди від кращої прозорості та інформаційного обміну стосовно законів, правил та процедур, якими регулюються транскордонні міграційні потоки робітників. По-друге, інтегрований ринок праці повинен допомогти робітникам розвинути свої вміння та підвищити досвід через підготовче навчання в робочий та позаробочий час, або професійне навчання в країнах-членах АСЕАН. По-третє, інтеграція ринку праці АСЕАН сприяє захисту прав трудових мігрантів. По-четверте, інтегрований ринок праці частково вирішує проблему нелегальної міграції. Вона може покращити прозорість та зменшити бюрократичні та документарні вимоги для легального в'їзду та зайнятості, покращення інформаційного потоку щодо штрафів за нелегальний в'їзд та зайнятість, дозволяє обмін інформацією між урядами щодо нелегальних мігрантів та спільних акцій щодо депортації цих робітників та їхнього повернення на батьківщину без перспектив циклічної міграції [33, с. 53].

Країни АСЕАН ставлять перед собою мету посилити регіоналізацію і до 2020 року передбачається сформувати організацію безпеки, економічну та соціально-культурну організації [40, с. 477].

Підвищення привабливості й міжнародної конкурентоспроможності Малайзії розглядається як дуже важливий напрямок економічної політики й для розв'язку цієї проблеми приймаються заходи на національному й регіональному рівнях, спрямовані на створення в країні дружнього бізнесу інвестиційного середовища. Для цього вводиться більш ліберальний інвестиційний режим, включаючи відкриття для іноземного капіталу більшого числа галузей, спрощення інвестиційних процедур, підтримка щадного оподатковування, надання пільг для припливу ПІІ в нові галузі, організація доступності банківських кредитів, створення й розширення спеціальних економічних зон, усунення подвійного оподатковування, спрощення процедур оформлення документації, забезпечення захисту інвесторів, створення необхідної економічної інфраструктури тощо [24, с. 132-133].

Висновки

Малайзія має високорозвинену національну економіку, багаті запаси багатьох видів природних ресурсів. Трудові ресурси країни характеризуються високим фаховим та освітнім рівнем. В країні створено досить ефективну фінансову систему, зокрема - ісламську банкову систему. Малайзія приймає активну участь в процесах регіональної економічної інтеграції в рамках АСЕАН , вона є безперечним регіональним лідером.

В структурі національної економіки ключовими є галузі добувної та обробної промисловості, зокрема виробництво високотехнологічної продукції з високим рівнем доданої вартості, фінансова система, торгівля товарами та послугами, туризм, сільське господарство. Значна увага приділяється побудові високоефективних систем освіти та охорони здоров'я. Розвиток ІКТ є найважливішим пріоритетом національної економіки.

Система державного регулювання в Малайзії є досить ефективною. Вона поєдную адміністративні та ринкові методи управління економікою. Уряд використовує методи планування економічного розвитку, гнучку податкову політику, активно сприяє залученню ПІІ, розвитку експортоорієнтованих галузей виробництва. В країні створено сприятливі умови для розвитку бізнесу. Уряд поставив амбітні завдання створити до 2020 р. в країні економіку знань.

Конкурентоспроможність Малайзії можна визначити через застосування міжнародних методик. Так, за GCI-методологією Малайзія має високий загальний рівень конкурентоспроможності. За показниками КАМ-методології відзначається проблема покращання системи освіти, особливо - середньої освіти.

Головними конкурентними перевагами Малайзії є низький рівень інфляції, надійний захист інвесторів, розвинений фінансовий ринок, помірне податкове навантаження, ефективні ринок товарів і послуг та ринок праці, сучасний рівень ведення бізнесу і його високий інноваційний потенціал. Знижують конкурентоспроможність країни низький рівень технологічного розвитку, великий загальний державний борг, дефіцит державного бюджету, низьке охоплення дітей середньою освітою.

Основними статтями експорту є сира нафта, деревина, каучук, олово, боксити, електронні та електротехнічні вироби, продовольство; імпорту - продовольство, продукція машинобудування, хімікати, нафтопродукти. Головними зовнішньоторговельними партнерами є Японія, Сінгапур, США, Німеччина. Важливе значення має міжнародний туризм як джерело валютних надходжень. Малайзія є другим великим експортером капіталу в ПСА після Сінгапуру і 7-м серед 20 найбільших експортерів капіталу з держав, що розбудовуються, й перехідних держав.

Малайзія є другим (після Сінгапуру) регіональним лідером в інтеграційному об'єднанні АСЕАН, має найбільшу в АСЕАН питому вагу продукції переробної промисловості. Країна активно співпрацює з країнами ПСА, зокрема - Китаєм, Японією, Південною Кореєю.

Значення показників REX, CAVA, RSP, RCA для Малайзії мають значення, більше за одиницю. Це свідчить про те, що національні виробники наростили експорт високотехнологічних товарів та досягли більшої ефективності їхнього виробництва порівняно з іншими країнами. Високі переваги мають національні виробники апаратури для радіо, телебачення, зв'язку.

Модель соціально-економічного розвитку Малайзії можна вважати результативною, що обумовлене ефективною співпрацею з США та Японією, розумною політикою державного регулювання економіки, сприятливою демографічною ситуацією, великим обсягом регіонального ринку, високим рівнем розвитку малого та середнього бізнесу.

Ключовими компонентами моделі є потужна мобілізуюча національна ідея, розвиток громадянського суспільства, система державного планування, забезпечення високого рівня інтелектуалізації нації, розвинена інформаційно-комунікаційна інфраструктура, створення умов для ефективної алокації іноземного капіталу, значна роль процесів транснаціоналізації; підтримка національних виробників, високий рівень відкритості та лібералізація експортоорієнтованих секторів економіки.

В майбутньому країна продовжуватиме активну співпрацю в рамках АСЕАН та інших інтеграційних об'єднань Азії Передбачається посилення регіональної інтеграції, зокрема - створення єдиної валютної зони та валютно-фінансового союзу, єдиного регіонального ринку праці, формування організації безпеки, економічної та соціально-культурної організацій.

Перелік використаних джерел

1. Батыгин, К.В. «Азиатские» ценности: основные положения и возможные контраргументы [Текст] / К.В. Батыгин // Вестник РУДН. Сер.: Политология. - 2013. - № 2. - С. 148-156.

2. Бєлов, О.В. Порівняльний аналіз фінансування науки у світі: тенденції та рейтинги [Текст] / О.В. Бєлов // Наук. вісник Полтавського ун-ту економіки і торгівлі. - 2014. - № 5 (67). - С. 25-31.

3. Бойцов, В.В. Юго-Восточная Азия в глобализующемся мире: вековые тренды и современные тенденции [Текст] / В.В. Бойцов // Восточная аналитика. - 2012. - № 3. - С. 63-75.

4. Бридко, Т.В. Формирование современной языковой ситуации в Малайзии [Текст] / Т.В. Бридко // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 76. - С. 81-85.

5. Булатова, О.В. Розвиток азіатсько-тихоокеанської моделі інтеграції [Текст] / О.В. Булатова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2010. - С.727-729.

6. Відякіна, М.М. Досвід країн АСЕАН в умовах адаптації західної та ісламської моделей банківських систем [Текст] / М.М. Відякіна, Н.В. Резнікова // Культура народов Причерноморья. - 2013. - № 257. - С. 120-124.

7. Галичин, В.А. Международный рынок образовательных услуг: основные характеристики и тенденции развития [Текст] / В.А. Галичин // Век глобализации. - 2013. - № 2. - С. 101-112.

8. Гасанов, М.М. Парадигма розподілу прибутків і збитків як основа ісламського банкінгу [Текст] / М.М. Гасанов // Культура народов Причерноморья. - 2012. - № 237. - С. 20-23.

9. Голышкина, Л.А. Программа i-THINK как инновационная образовательная технология [Текст] / Л.А. Голышкина // Сибирский педагогический журнал. - 2013. - № 1. - С. 160-163.

10. Демина, Я.В. Перспективы создания валютной зоны в АСЕАН [Текст] / Я.В. Демина // Пространственная экономика. - 2016. - № 1. - С. 81-98.

11. Демина, Я.В. Платежные балансы стран Восточной Азии: влияние скоординированной валютной политики [Текст] / Я.В. Демина // Пространственная экономика. - 2014. - № 1. - С. 138-152.

12. Заварухин, А.В. Внешняя торговля стран Юго-Восточной Азии как отражение интеграционных процессов в Азиатско-Тихоокеанском регионе [Текст] / А.В. Заварухин // ЮВА: актуальные проблемы развития. - 2012. - № 18. - С. 47-66.

13. Кириленко В.П. Правовые аспекты защиты прав человека в странах малайско-индонезийского региона (Индонезия, Малайзия, Сингапур, Филиппины) [Текст] / В.П. Кириленко, В.Р. Атнашев // Управленческое консультирование. - 2015. - №9 (81). - С. 20-29.

14. Корнєєв, В.В. Ісламська фінансова модель: особливості розвитку [Текст] / В.В. Корнєєв // Вісник соц.-екон. досліджень. - 2012. - Вип. 1 (44). - С. 312-318.

15. Кулініч, О.М. Глобальні тенденції та перспективи розвитку світового ринку природного газу [Текст] / О.М. Кулініч // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2011. - № 3-4. - С. 21-29.

16. Лагунов, А.С. Особенности развития инновационной экономики Малайзии [Текст] / А.С. Лагунов // Бизнес в законе. - 2011. - №3. - С. 234-236.

17. Ломачинська, І.А. Фінансові системи країн Південно-Східної та Східної Азії: особливості сучасного розвитку [Текст] / І.А. Ломачинська, А.С. Грищук // Наук. вісник Ужгородського нац. ун-ту. Сер.: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. - 2015. - Вип. 2. - С. 11-15.

18. Лоссовский, И.Е. Эволюция внешней политики Малайзии как отражение внутреннего исторического развития страны [Текст] / И.Е. Лоссовский // Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке. - 2011. - № 3. - С. 53-60.

19. Лоссовський, І.Є. Економічна політика Малайзії в умовах світової фінансово-економічної кризи [Текст] / І.Є. Лоссовський // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2010. - № 6. - С. 15-24.

20. Мандрик, І.П. Місце і роль міжнародного туризму в економіці країн Південно-Східної Азії [Текст] / І.П. Мандрик, А.В. Баранюк // Наук. вісник Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Розд. V. Географія туризму. - 2010. - № 3. - С. 171-176.

21. Модіна, Х.С. Чинники, які впливають на розвиток зовнішньої торгівлі нових індустріальних країн Південно-Східної Азії [Текст] / Х.С. Модіна // Європейські перспективи. - 2010. - № 4. - С. 202-205.

22. Московкин, В.М. Развитие Global Competitiveness Index и Knowledge Assessment-методологии на примере стран АСЕАН [Текст] / В.М. Московкин, Тенг Делюкс // Механізм регулювання економіки. - 2011. - № 4. - С. 132-142.

23. Муранова, А.П. Зарубежные прямые инвестиции стран Юго-Восточной Азии [Текст] / А.П. Муранова // Восточная аналитика. - 2014. - № 4. - С. 128-142.

24. Муранова, А.П. ЮВА: факторы инвестиционной привлекательности региона [Текст] / А.П. Муранова // ЮВА: актуальные проблемы развития. - 2013. - № 20. - С. 109-138.

25. Насадюк, І.Б. Перспективи регіональної валютної зони у країнах АСЕАН+3 в умовах становлення мультивалютної світової фінансової системи [Текст] / І.Б, Насадюк // Вісник Львівської комерц. академії. - 2011. - Вип. 37. - С. 110-119.

26. Нур Азнін Абу Бакар. Взаємозалежність освіти та економічного росту в Малайзії: аналіз за методом коінтеграції та підходу Тода-Ямамото [Текст] / Н.А. Абу Бакар, М. Хасіб, М. Азам // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - № 12(162). - С. 131-141.

27. По Чу Лоу. Фіскальна експансія в Китаї, Південній Кореї та Малайзії: порівняння теорії та практики [Текст] / По Чу Лоу, Чі Хеонг Куа, Мохд Назарі Ісмаїл // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №5 (131). - С. 397-408.

28. Рама Ісмаіл, Людський капітал та регіональна нерівність у зарплатах: за даними Малайзії [Текст] / Рама Ісмаіл, Мохд Назір Мохд Саукані, Норлінда Тендот Абу Бакар // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - №5 (155). - С. 328-338.

29. Рахман, М.С. Развитие внешнеэкономической деятельности стран - членов интеграционного объединения АСЕАН [Текст] / М.С. Рахман // БІЗНЕС-ІНФОРМ. - 2012. - № 3. - С. 87-92.

30. Рябець, Н.М. Роль ТНК країн, що розвиваються, в умовах посилення диспропорцій економічного розвитку країн [Текст] / Н.М. Рябець // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2010. - № 2. - С. 39-45.

31. Саліхова, О.Б. Нові підходи до визначення міжнародних порівняльних переваг [Текст] / О.Б. Саліхова // Економіка і прогнозування. - 2012. - № 1. - С. 101-120.

32. Сафронова А.А. Основные особенности развития корпоративного управления в транснациональных корпорациях Азиатско-Тихоокеанского региона [Электронный ресурс] / А.А. Сафронова, Дун Чжао // Интернет-журнал Науковедение. - 2014. - № 4 (23). - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/osnovnye-osobennosti-razvitiya-korporativnogo-upravleniya-v-transnatsionalnyh-korporatsiyah-aziatsko-tihookeanskogo-regiona.

33. Стаканов, Р. Перспективи інтеграції регіонального ринку праці АСЕАН [Текст] / Р. Стаканов // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Міжнародні відносини. - 2014. - № 1 (42). - С. 51-54.

34. Тивончук, Н.А. Розвиток міжнародної міграції трудових ресурсів як форми міжнародних економічних відносин [Електронний ресурс] / Н.А. Тивончук // Збірник наукових праць ЛНТУ. Економічні науки. Сер. «Економічна теорія та економічна історія». - 2009. - Вип. 6 (23). - Ч.2. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/en_etei/2009_6_2/24.pdf

35. Ткаченко, И.Ю. Интеграционные процессы в Юго-Восточной Азии [Текст] / И.Ю. Ткаченко // Российский внешнеэкономический вестник. - 2014. - № 1. - С. 3-14.

36. Трофимова, В.В. Конкурентні переваги економічних моделей нових індустріальних країн Азії на початку ХХІ ст. [Текст] / В.В. Трофимова // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 176. - С. 37-47.

37. Урляпов, В.Ф. Малайзия: отношения с Китаем (безусловный приоритет национальных интересов) [Текст] / В.Ф. Урляпов // ЮВА: актуальные проблемы развития. - 2010. - № 15. - С. 205-225.

38. Урляпов, В.Ф. Современный этап в развитии малайзийско-китайских отношений [Текст] / В.Ф. Урляпов // ЮВА: актуальные проблемы развития. - 2014. - № 22. - С. 62-66.

39. Ханова, О.В. Сучасний стан та перспективи розвитку міжнародного туризму в країнах Південно-Східної Азії [Текст] / О.В. Ханова // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. - 2013. - № 1042. - С. 143-146.

40. Черняга, Л.П. Особливості економічного розвитку країн Південно-Східної Азії [Текст] / Л.П. Черняга // Наукові записки. Сер. «Економіка». Зб. наук. праць. - 2011. - Вип. 16. - С. 471-478.

41. Чугаєв, О.А. Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи [Текст] / О.А. Чугаєв, А.В. Чередниченко // Економічний часопис-ХХІ. - 2011. - № 3-4. - С. 13-16.

42. Шафранський, А.В. Економічні процеси в країнах АСЕАН у посткризовий період 2010-2011 рр. [Текст] / А.В. Шафранський // Європейські перспективи. - 2011. - № 4. - Ч. 3. - С. 16-20.

43. Шафранський, А.В. Трансформації валютних систем країн АСЕАН (2010-2011 рр.) [Текст] / А.В.Шафранський // Сучасні питання економіки і права. - 2012. - № 2. - С. 64-68.

Размещено на Allbest.ru