Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Дослідження теоретичних й методичних засад фінансових результатів діяльності підприємства. Аналіз формування і розподілу прибутку в ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг". Оцінка та управління плануванням підвищення технічно-організаційного рівня виробництва.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.06.2018
Размер файла 515,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічного аналізу і фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: “Економічний аналіз”

на тему: “Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Марченко І

Кривий Ріг 2018

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні й методичні засади фінансових результатів діяльності підприємства

1.1.Завдання та джерела аналізу фінансових результатів

1.2. Чинники, що впливають на фінансові результати підприємства

1.3. Методика оцінки фінансових результатів

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансових результатів ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг»

2.1. Загальна характеристика ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг"

2.2. Аналіз формування і розподілу прибутку в ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг"

2.3. Аналіз витрат, фінансових результатів та показників рентабельності

діяльності ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг

РОЗДІЛ 3. Напрями поліпшення фінансовох результатів ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг"

3.1 Оцінка та управління плануванням підвищення технічно-організаційного рівня виробництва

3.2 Шляхи підвищення та чинники зростання ефективності діяльності підприємства

Висновки

Список використаних джерел

фінансовий прибуток управління

ВСТУП

Для ефективного управління підприємством , слід володіти інформацією про результативність його діяльності і на її основі приймати відповідні рішення.

В умовах становлення ринкових відносин фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства особливо необхідний і повинен бути спрямований на подальший економічний і соціальний розвиток підприємств, зміцнення їх фінансового стану, підвищення ефективності використання господарського потенціалу.

Діяльність підприємств в умовах ринкової економіки пов'язана з необхідністю підвищувати ефективність виробництва, конкурентоспроможність продукції і послуг. Зробити це неможливо без систематичного фінансового аналізу підприємства, який дає можливість виробити необхідну стратегію і тактику розвитку підприємства і на їх основі сформувати оптимальну виробничу програму, виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

В економічному аналізі першорядну увагу приділяється ефективності використання технічних, матеріальних і фінансових ресурсів, підвищенню продуктивності праці, прискорення оборотності оборотних коштів, збільшення рентабельності виробництва. Тому економічний аналіз як наукову дисципліну відносять до найважливішого засобу керівництва і контролю виробничо-господарської діяльності підприємств і організацій.

Економічний аналіз проводиться з використанням сучасних методів дослідження на основі системного, комплексного підходу до вивчення предмета аналізу.

Актуальність теми курсової роботи визначається важливістю аналізу господарської діяльності підприємства.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та поглибленні теоретичних, методичних, організаційно-економічних аспектів та систематизації вже існуючих наукових здобутків на ниві управління персоналом.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

· проаналізувати загальну характеристику ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг";

· проаналізувати специфіку роботи підприємства, розкрити зміст, напрями та методи використання матеріальних ресурсів;

· розглянути використання витрат, фінансових результатів та показників рентабельності діяльності ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг;

· розглянути питання фінансового стану підприємства.

Об'єктом дослідження курсової роботи є підприємство ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг"

Предмет дослідження - виробничий процес як основа всього виробництва.

У процесі роботи використовувались наступні методи: спостереження, порівняння, вимірювання, моделювання, аналіз і синтез.

РОЗДІЛ І. Теоретичні й методичні засади фінансових результатів діяльності підприємства

1.1 Завдання та джерела аналізу фінансових результатів

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин.

Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і небюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі сторони господарювання.

Прибуток є джерелом нарощування капіталу підприємства, виплат дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів підприємства тощо. На основі прибутку підприємства визначається його рейтинг. На основі результатів аналізу прибутковості приймаються управлінські фінансові рішення, направлені на підвищення ефективності функцій, що виконує прибуток: оціночної, розподільчої, стимулюючої.

1. Оціночна. Використовується як показник, що характеризує ефект господарської діяльності підприємства. Реалізація у повному обсязі можливе тільки за умов ринкової економіки.

2. Розподільча. Зміст її полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства

3. Стимулююча. Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (фонд накопичення, фонд виробничого і соціального розвитку, фонд виплати дивідендів, фонд споживання та ін.).

Прибуток є якісним показником, тому що в його величині відображаються зміна доходів підприємства, обсяг витрат, рівень використання ресурсів, пов'язаних з його діяльністю. Тобто, врешті-решт прибуток синтезує всі сторони діяльності підприємства та відображає її ефективність.

У зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. Розмір прибутку залежить не тільки від ефективності діяльності підприємства, але від факторів макроекономічного характеру.

З метою підвищення ефективності управління прибутковістю підприємству необхідно систематично здійснювати аналіз формування, розподілу та використання прибутку. Результати аналізу фінансових результатів мають важливе значення не тільки для підприємства, а й і для зовнішніх користувачів: фінансових органів, комерційних банків, податкових органів, акціонерів, власників, менеджерів та інших.

Як будь-який напрямок аналітичного дослідження, аналіз фінансових результатів підприємства, повинен відповідати певним вимогам, базуватися на загальних принципах. До них відносяться:

* державний підхід при оцінці економічних явищ, результатів господарювання;

* науковий характер, тобто базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення науково-технічного прогресу і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень;

* комплексність аналізу, що вимагає охоплення всіх ланок і всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства;

* системний підхід до аналізу, коли кожний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що включає ряд елементів, певним чином пов'язаних між собою і зовнішнім середовищем;

* об'єктивність, конкретність, точність. Аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а виводи його - бути обґрунтовані точними аналітичними розрахунками;

* дієвий характер, активно впливати на хід виробництва і його результати, своєчасно виявляти прорахунки і використовувати результати аналізу для управління підприємством;

* плановий характер, систематичне проведення аналізу з розподілом зобов'язань по виконанню аналітичної роботи між виконавцями і контролю за її проведенням;

* оперативний характер, вміння швидко і чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення і впроваджувати їх в життя;

* демократичний характер аналізу. Залучення до проведення аналізу широкого кола працівників підприємства забезпечує більш повний вияв передового досвіду і використання внутрігосподарських резервів, що мають місце;

* ефективність аналізу, тобто витрати на його проведення повинні давати багатократний ефект.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

- систематичний контроль за виконанням планів прибутку;

- виявлення факторів впливу на формування прибутку та розрахунки їхнього впливу;

- вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

- виявлення резервів збільшення прибутку;

- розробка заходів для використання виявлених резервів.

Джерелами аналітичної інформації є: виробнича програма підприємства, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат), різні види операційних бюджетів - бюджет продажу, бюджет виробництва, бюджети витрат (прямих витрат, загальновиробничих, адміністративних, витрат на збут), бюджет прибутків і збитків (фінансових результатів), бізнес-план, форми фінансової звітності № 1 ”Баланс підприємства”, № 2 ”Звіт про фінансові результати” (Додаток 1,2), декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності е:

o вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон'юнктури ринку;

o систематичний контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;

o визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;

o виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бізнесу;

o оцінювання роботи підприємства з використання можливостей збільшення прибутку і рентабельності;

o вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.

Отже, основними джерелами інформації в аналізі фінансових результатів прибутку є накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками результатів, фінансової звітності ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. № б "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистичної звітності "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів", дані внутрішньої управлінської звітності, а також відповідні таблиці бізнес-плану підприємства.

1.2 Чинники, що впливають на фінансові результати підприємства

Щоб управляти прибутком, необхідно розкрити механізм її формування, визначити вплив та частку кожного фактора її зростання чи зниження.

Важливими чинниками зростання прибутку, що залежать від діяльності організації (їх називають внутрішні), є зростання обсягу виробленої продукції відповідно до договірних умов, зниження її собівартості, підвищення якості, поліпшення асортименту, підвищення ефективності використання виробничих фондів, зростання продуктивності праці, компетентність керівництва.

Ці фактори можна умовно поділити на три групи: виробничі, комерційні, фінансові.

Виробничі фактори пов'язані з обсягом виробництва, його ритмічністю, матеріальною, науково-технічної та організаційно-технічною оснащеністю, відповідно-якісними параметрами продукції, її асортиментами й структурою і т. д.

Фінансові фактори, що охоплюють і виторг від реалізації продукції і послуг, і підприємницький дохід від усіх видів діяльності, включають відповідно:

1)форми розрахунків (передбачені контрактом або визначені оперативно);

2)цінове регулювання, у тому числі уцінку у випадку уповільнення реалізації;

3)залучення кредиту банку або коштів з централізованих резервів;

4)застосування штрафних санкцій;

5)вивчення та стягнення дебіторської заборгованості, а також забезпечення ліквідності інших активів;

6)стимулювання залучення грошових ресурсів на фінансових ринках доходів від цінних паперів, внесків, депозитів, оренди й інших фінансових вкладень.

До факторів, які залежать від діяльності організацій (зовнішні), відносяться зміни державних регульованих цін на реалізовану продукцію, рівень податків та тарифів, норми амортизаційних відрахувань, вплив природних, географічних, транспортних, технічних умов на виробництво та реалізацію продукції, а також інші фактори (рис. 1.1).

Рис.1.1 Фактори, що впвають на величину прибутку

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і в невиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, у свою чергу, можуть підрозділятися на екстенсивні і інтенсивні.

До екстенсивних відносяться чинники, які відображають обсяг виробничих ресурсів (наприклад, зміна чисельності працівників, вартості основних фондів), їх використання за часом (зміна тривалості робочого дня, коефіцієнта змінності устаткування та іншого), а також непродуктивне використання ресурсів (витрати матеріалів на шлюб, втрати через відходів),

До інтенсивним відносяться фактори, що відображають ефективність використання ресурсів або сприяють цьому (наприклад, підвищення кваліфікації працівників, продуктивності устаткування, впровадження прогресивних технологій, прискорення оборотності оборотних коштів, зниження матеріаломісткості та трудомісткості продукції).

До позавиробничих факторів належать, наприклад, постачальницько-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови праці та побуту та ін

Перераховані фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для виявлення кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і вартість витрат і ресурсів, використовуваних у виробництві.

Прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг займає найбільшу питому вагу в структурі балансового прибутку підприємства. Її величина формується під впливом низки чинників, найважливішими з яких є: собівартість, обсяг реалізації, рівень діючих цін.

Найважливішим із них є собівартість. Під собівартістю продукції розуміють всі витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, а саме: вартість природних ресурсів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, трудових ресурсів та інших витрат з експлуатації.

Кількісно в структурі ціни собівартість займає значну питому вагу, тому вона помітно позначається на зростанні прибутку за інших рівних умовах.

До показників зниження собівартості відносяться наступні показники:

- Показники, пов'язані з підвищенням технічного рівня виробництва (впровадження нової прогресивної технології, модернізація обладнання, зміна конструкції і технічних характеристик виробів);

- Показники, пов'язані з поліпшенням організації праці та управління (вдосконалення організації, обслуговування та управління виробництвом, скорочення витрат на управління, скорочення втрат від браку, поліпшення організації праці).

Основними завданнями аналізу собівартості промислової продукції є:

-Встановлення динаміки найважливіших показників собівартості;

- Визначення витрат на карбованець товарної продукції;

- Виявлення резервів зниження собівартості.

Аналіз витрат на виробництво за елементами і статтями калькуляції проводиться з метою виявлення відхилень, визначення складу елементів і статей калькуляції, питома вага кожного елемента в загальній сумі витрат на виробництво, вивчення динаміки за ряд минулих років, виявлення чинників, які викликали зміни в елементах і статтях витрат і вплинули, на собівартість продукції.

Важливим фактором, що впливає на величину прибутку від реалізації продукції, є зміна обсягу виробництва і реалізації продукції. Падіння обсягу виробництва за нинішніх економічних умовах, не рахуючи ряду протидіючих факторів, як, наприклад, зростання цін, неминуче спричиняє скорочення обсягу прибутку. Звідси випливає висновок про необхідність вжиття невідкладних заходів але забезпечення зростання обсягу виробництва продукції на основі технічного оновлення та підвищення ефективності виробництва.

Залежність величини прибутку їв обсягу реалізації за інших рівних умов прямо пропорційна. Внаслідок цього важливе значення в ринкових умовах набуває показник зміни залишків нереалізованої продукції, чим він вище, тим менше прибутку отримає підприємство. Величина нереалізованої продукції залежить від ряду причин, обумовлених поточною ринковою кон'юнктурою, виробничої і комерційної діяльністю підприємстві, умовами реалізації продукції. По-перше, об'єм даного ринку завжди має граничну величину, і, як наслідок, існує ризик товарного перенасичення, по - друге, підприємство може зробити, продукції більше, ніж реалізувати, через неефективну збутової політики. Крім цього, в нереалізованих залишках готової продукції може зрости питома вага більш рентабельних виробів, що спричинить сумарне зростання цих залишків у вартісному вираженні з розрахунку упущеної майбутнього прибутку. З метою збільшення прибутку підприємство має прийняти відповідні заходи для скорочення залишків нереалізованої продукції як в натуральному, так і в грошовому вираженні.

Розмір виручки від реалізації продукції і, відповідно, прибутку залежить не тільки від кількості та якості виробленої та реалізованої продукції, але і рівня застосовуваних цін.

Вільні ціни в умовах їх лібералізації встановлюються самими підприємствами в залежності від конкурентоспроможності даної продукції, попиту та пропозиції аналогічної продукції іншими виробниками (за винятком підприємств-монополістів, рівень цін на продукцію яких регулюється державою). Тому рівень вільних цін на продукцію до певної міри є чинником, що залежать від підприємства.

Протягом виробничого циклу на рівень рентабельності впливає ряд факторів, які можна розділити на зовнішні - пов'язані з впливом на діяльність підприємства ринку, держави, географічного положення, і внутрішні: виробничі і позавиробничі. Виявлення в процесі аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на рентабельність, дає можливість «очистити» показники ефективності від зовнішнього впливу.

Розглянемо спочатку фактори, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, які воно може змінювати і регулювати залежно від поставлених перед підприємством цілей і завдань, тобто внутрішні фактори, які можна розділити на виробничі, безпосередньо пов'язані з основною діяльністю підприємства, і поза виробничі фактори, які безпосередньо не пов'язані з виробництвом продукції і з основною діяльністю підприємства.

Позавиробничі чинники включають в себе постачальницько-збутову діяльність, тобто своєчасність і повноту виконання постачальниками і покупцями зобов'язань перед підприємством, їх віддаленість від підприємства, вартість транспортування до місця призначення і так далі; природоохоронні заходи, які необхідні для підприємств ряду галузей, наприклад хімічної, машинобудівної галузей, і тягнуть за собою значні витрати; штрафи і санкції за несвоєчасність або неточність виконання будь-яких зобов'язань фірми, наприклад штрафи до податкових органів за несвоєчасність розрахунків з бюджетом. На фінансові результати діяльності фірми, а отже, і на рентабельність опосередковано впливають і соціальні умови праці та побуту працівників; фінансова діяльність підприємства, тобто управління власним і позиковим капіталом на підприємство і діяльність на ринку цінних паперів, участь в інших підприємствах і т. д.

Виробничі фактори включають в себе наявність і використання засобів праці, предметів праці і трудових ресурсів. Названі фактори є основними чинниками зростання прибутку і рентабельності підприємства, саме з підвищенням ефективності їх використання зв'язуються процеси інтенсифікації виробництва.

Вплив виробничих факторів на результат діяльності можна оцінити з двох позицій: як екстенсивний і як інтенсивне. Екстенсивні фактори пов'язані зі зміною кількісних параметрів елементів процесу виробництва, до них відносяться:

- Зміна обсягу і часу роботи засобів праці, тобто, наприклад, покупка додаткових верстатів, машин, будівництво нових цехів і приміщень або збільшення часу роботи обладнання для збільшення обсягу виробленої продукції;

- Зміна кількості предметів праці, непродуктивне використання засобів праці, тобто збільшення запасів, велику питому вагу шлюбу і відходів у обсязі, що випускається;

- Зміна чисельності робітників, фонду робочого часу, непродуктивні витрати живої праці (простої).

Кількісне зміна виробничих факторів завжди має бути виправдане зміною обсягу продукції, що випускається, тобто підприємство повинне стежити за тим, щоб не знижувалися темпи приросту прибутку щодо темпів приросту витрат.

Інтенсивні виробничі фактори пов'язані з підвищенням якості використання виробничих факторів, до них відносяться:

- Підвищення якісних характеристик і продуктивності обладнання, тобто своєчасна заміна обладнання на більш сучасне з більшою продуктивністю;

- Використання прогресивних матеріалів, удосконалення технології обробки, прискорення оборотності матеріалів;

- Підвищення кваліфікації робітників, зниження трудомісткості продукції, вдосконалення організації праці.

Отже, крім внутрішніх факторів, на рентабельність підприємства надають непрямий вплив і зовнішні чинники, які не залежать від діяльності підприємства, але найчастіше досить сильно впливають на результат його діяльності. До даної групи факторів відносяться: географічне положення підприємства, тобто регіон, в якому воно розташоване, віддаленість підприємства від сировинних джерел, від районних центрів, природні умови; конкуренція і попит на продукцію підприємства, тобто наявність на ринку платоспроможного попиту на продукцію фірми, присутність на ринку фірм-конкурентів, що виробляють аналогічний за споживчими властивостями товар, ситуація на суміжних ринках, наприклад на фінансовому, кредитному, ринку цінних паперів, сировинних ранках, так як зміна прибутковості на одному ринку тягне за собою зниження прибутковості на іншому , наприклад підвищення прибутковості державних цінних паперів веде до скорочення інвестицій у реальний сектор економіки; державне втручання в економіку, яке проявляється в зміні законодавчих основ діяльності ринку, зміну податкового тягаря на підприємства, зміну ставок рефінансування і т. д.

1.3Методика оцінки фінансових результатів

Метод аналізу фінансових результатів - це прийом, підхід, спосіб вивчення фінансових результатів в їх динаміці і статиці. Методика аналізу фінансових результатів - це алгоритм, послідовність виконання методів. Інструменти аналізу дозволяють встановити й оцінити загальний фінансовий

стан підприємства шляхом визначення системи послідовності проведення розрахунків фінансових результатів.

Загальні проблеми обліку та аналізу фінансових результатів в умовах ринкової економіки досліджувалися багатьма вітчизняними вченими. Значну увагу їм приділили в своїх працях Ліснича Т. В., Чмутова В. П., Мочаліна З. М., Поспєлов О. В., Яріш П. М., Касьянова Ю. В., Лазарєва А. С. та ін. [1 - 5].

Для вдосконалення аналізу фінансових результатів Ліснича Т. В. запропонувала використати таку технологію фінансового аналізу дохідності підприємства, яка наведена у таблиці.

Таблиця 1.2 Методика аналізу фінансових результатів підприємства

Етапи

Інструментарій

Отримані результати

Аналіз основних показників ефективності фінансової сфери

Коефіцієнтний метод, порівняльний метод, методи горизонтального та вертикального порівняльного аналізу

Стан фінансової діяльності та фінансові можливості підприємства

Аналіз основних показників виробничої сфери

Коефіцієнтний метод, порівняльний метод, методи горизонтального та вертикального порівняльного аналізу

Ступінь придатності основних виробничих фондів, рівень використання основних засобів та матеріалів у дохідності підприємства

Аналіз основних показників розвитку підприємства

Стан виробництва та фінансових результатів; визначення перспектив для розвитку та закріплення позицій на ринку

Аналіз собівартості за елементами операційних витрат

Методи вертикального та горизонтального порівняльного аналізу

Зміна за період величини витрат на виробництво, які входять у собівартість продукції

Аналіз структури бухгалтерського балансу

Методи вертикального та горизонтального порівняльного аналізу

Величина змін, які відбулися за аналізований період та визначення наслідків

Аналіз фінансового стану підприємства

Коефіцієнтний метод, горизонтальний порівняльний аналіз

Рівень фінансових результатів, які зумовлюють можливості підприємства

Аналіз витрат від браку

Метод відносних різниць

Рівень понесених витрат від браку на виробництв

Аналіз рентабельності продукції

Метод базисних підстановок

Оцінка ефективності та раціональності використання вкладених коштів

Побудова економіко-математичних моделей

Побудова лінійної багатофакторної регресійної еко- номіко-математичної моделі

Методи кореляційного та регресійного аналізу

Виявлення загальних закономірностей, зв'язків та залежності між чистим прибутком та впливаючих на нього факторів

Формування висновків про загальний стан підприємства, виділення найвагоміших показників впливу на прибутки та доцільність прийняття відповідних управлінських рішень

Ця методика включає чотири етапи та відповідні підетапи. Вона заснована на застосуванні коефіцієнтного, порівняльного методу, методів горизонтального та вертикального порівняльного аналізу, методу відносних різниць, методу базисних підстановок, а також методів кореляційного та регресійного аналізу. У ній відображаються одразу інструменти, які використалися на кожному етапі (підетапі) аналізу, і результати, які будуть отримані після цього. Ця технологія аналізу дозволяє підприємству отримати результати, за якими керівництво підприємства зможе зробити висновки для прийняття ефективних управлінських рішень [1].

Окрім традиційних математико-статистичних методів дослідження фінансових результатів Яріш П. М. і Касьянова Ю. В. у своїй науковій роботі виділяють економічні методи, методи економічної кібернетики й оптимального програмування, методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень. Однак згідно з їх дослідженням, не всі з перерахованих методів можуть знайти безпосереднє застосування в рамках фінансового аналізу, оскільки для ефективного проведення аналізу треба спиратися тільки на основні фінансові інструменти.

Досить актуальна та цікава інформація щодо методичних підходів аналізу фінансових результатів присутня у роботі Чмутової В. П. Наукова новизна дослідження в її роботі базується на використанні нової методики розрахунку рентабельності. Вона пропонує формувати фінансові показники діяльності підприємства на основі розрахунку рівня рентабельності за чистим грошовим потоком [2]

На думку Чмутової В. П., доцільно використовувати величину чистого грошового потоку для розрахунку показників рентабельності, оскільки величина чистого прибутку, яка вказана в звітності, не відображає реальної суми коштів, якими може розпоряджатися підприємство, через визнання доходів і витрат незалежно від того, отримані або сплачені відповідні грошові суми [2].

РОЗДІЛ ІІ. Аналіз фінансових результатів ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг»

2.1 Загальна характеристика та фінансові взаємовідносини ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг"

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - підприємство з повним металургійним циклом, яке включає коксохімічне виробництво, гірничорудну виробництво (відкриті розробки та підземний видобуток руди) і металургійне виробництво, у складі якого діють доменний, сталеплавильний і прокатний департаменти. Підприємство займає лідируючі позиції серед найбільших підприємств гірничо-металургійного комплексу України і є частиною міжнародної корпорації АрселорМіттал - виробника сталі №1 у світі, а також одного з найбільших іноземних інвесторів в країні.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є одним з найбільших виробників сталевого прокату в Україні, спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки із звичайних і низьколегованих марок сталі,також виробляє агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь, сортовий і фасонний прокат.

Компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» є світовим лідером з виробництва сталі. Штат компанії налічує більше 245 тис. співробітників, має представництва в 60 країнах світу.

Підприємство веде свою металургійну діяльність на чотирьох континентах, включаючи як розвинені ринки, так і ринки, що розвиваються. Близько 35% сталі виробляється в Америці, 47% - в Європі і 18% - в інших регіонах, серед яких Казахстан, Південна Африка та Україна. АрселорМіттал лідирує на ринках металу Північної і Південної Америки, Західної та Східної Європи, країн СНД та Африки. 

Гірничодобувна галузьє основою розвитку компанії «АрселорМіттал». В даний час ведеться видобуток руди в таких країнах, як Алжир, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Канада, Казахстан, Ліберія, Мексика, Росія, Україна і США. У планах підприємства - розвиток гірничодобувних підприємств в Австралії, Мавританії, Мозамбіку, Сенегалі та Південній Африці. 

Акції компанії АрселорМіттал котируються на фондових біржах Нью-Йорка (під торговим знаком MT), Амстердама (MT), Парижа (MT), Люксембурга (MT), Барселони (MTS), Більбао (MTS), Мадрида (MTS) і Валенсії (MTS ).[20]

Історія комбінату бере свій початок 4 серпня 1934, коли був отриманий перший чавун в доменній печі №1.

Надалі починається поетапне введення в дію промислових об'єктів і виробничих потужностей:

З цього часу комбінат - інтегроване металургійне підприємство з повним металургійним циклом, до складу якого входять:

- Шахтоуправління з підземного видобутку руди;

- Гірничо-збагачувальний комплекс;

- Коксохімічне виробництво;

- Металургійне виробництво;

21 квітня 2011 року - під час загальних зборів акціонерів прийнято рішення змінити назву підприємства на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг».

3 жовтня 2011року - «АрселорМіттал Дуйзбург ГмбХ» (акціонер ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») і Фонд державного майна України підписали Договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат« Криворіжсталь ». Незважаючи на той факт, що економічні показники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у світовій металургійній галузі ще дозволяють відстрочення деяких інвестиційних зобов'язань відповідно до Договору купівлі-продажу, «АрселорМіттал Дуйзбург» добровільно виходить з обставин форс-мажору, дія яких припиняється 31 грудня 2011 року. Відповідно, з 1 січня 2012 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжить виконання зобов'язань згідно з умовами підписаної угоди.

Жовтень 2011 року - завершено будівництво першої в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» машини безперервного лиття заготовок - одного з ключових інвестиційних проектів згідно з Договором купівлі-продажу підприємства.

Березень 2012 року - Фонд державного майна України підтвердив виконання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» своїх інвестиційних зобов'язань у соціальній сфері згідно з Договором купівлі продажу підприємства.

Лютий 2013 року - продуктивність машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» перевищила 100 тис. тон заготовки. За підсумками роботи в січні 2013 року Досягнення цього виробничого показника забезпечує вихід устаткування у відділенні безперервного розливання на планову потужність в 1 млн. 200 тис. тон на рік сталевих заготовок.[20]

Фінансову робота на підприємстві - це діяльність з управління фінансами фірми. Вона включає планування і організацію фінансів, облік фінансових ресурсів, контроль і аналіз ефективності їх використання, регулювання доходів і видатків, стимулювання кінцевих результатів виробництва. Фінансову роботу на підприємстві організовує і проводить фінансовий відділ.

Фінансова діяльність - це система різних форм та методів фінансового забезпечення функціонування підприємства та досягнення ними поставлених цілей, тобто це практично і є фінансова робота. Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

У ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» фінансову роботу провадить адміністрація по фінансам, контролінгу та інформаційним технологіям. ЇЇ головою є фінансовий директор - головний бухгалтер.В свою чергу йому підпорядковуються такі підрозділи:

- Центр об'єднаних бізнес - послуг;

- Покращення бізнес - процесів;

- Бухгалтерський облік і фінансова звітність;

- Контролінг;

- Оподаткування;

- Казначейство;

- Департамент по ІТ.

Зокрема, у роботі фінансового відділу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»важливу роль відіграє відділ контролінгу. На нього покладено функції по наданню якісної інформації для прийняття управлінських рішень, розробка системи надходження інформації для планування, розробка методики оперативного обліку витрат, розробка пропозицій по оптимізації облікового процесу в бухгалтерії, аналіз і звірка планових і фактичних показників,покращення системи документообігу та звітності, а також створення системи забезпечення інформацією.[20]

За роки існування такого відділу на підприємстві було досягнуто того,що структура контролінгу була приведена у відповідність корпоративним стандартам,покращення точності прогнозу показників,та відбулось приведення SAP у відповідність GCB та автоматична вигризка інформації із SAP в GCB.

Фінансовий відділ на підприємстві має право:

- Контролювати інші відділи в питаннях, що пов'язані з виконанням покладених на нього обов'язків;

- Вимагати від інших відділів матеріали, потрібні для виконання обов'язків;

- вибирати в бухгалтерії, плановому відділі, відділі маркетингу, технічному, капітального будівництва потрібні для роботи документи і матеріали.

Крім того, працівники фінансових відділів мають право вимагати:

- звіти і баланси;

- плани випуску і реалізації продукції;

- плани руху товарно-матеріальних цінностей;

- розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень;

- кошториси.

Фінансовий директор,підпорядковуються керівникові фірми або заступникові з економічних питань і несуть відповідальність за :

- збереження власних оборотних засобів підприємства;

- виконання планів реалізації і прибутку;

- забезпечення ресурсами витрат, передбачених фінансовим планом;

- використання коштів за цільовим призначенням;

- дотримання фінансової і кредитної дисципліни.[20]

Отже, можна зробити висновки, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» займає лідируючі позиції серед найбільших підприємств гірничо-металургійного комплексу України і є частиною міжнародної корпорації АрселорМіттал - виробника сталі №1 в світі та одного за найбільших іноземних інвесторів країни. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - підприємство з повним металургійним циклом, яке включає коксохімічне виробництво, гірничодобувне виробництво (відкриті розробки та підземне видобування руди) і металургійне виробництво, у складі якого діють аглодоменний, сталеплавильний та прокатний департаменти. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є одним з найбільших виробників сталевого прокату в Україні, спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки із звичайних і низьколегованих марок сталі, також виробляє агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь, сортовий і фасонний прокат.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює відкриття рахунків відповідно до вимог Інструкції про «Порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 року №492,з останніми змінами і доповненнями 09.04.2015 року.[7]

Згідно Інструкції банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

- рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

- поточні рахунки типу "Н", що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

- поточні рахунки типу "П", що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

- поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів та фонду референдуму.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Банк відкриває поточний рахунок юридичній особі, яка не має рахунку в цьому банку, на підставі таких документів:

- заяви про відкриття поточного рахунку. Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;

- копії належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/засновницького договору/установчого акта/положення). Юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів, установчий документ не подають. Юридична особа, яка створена та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, подає копію рішення про її створення або про провадження діяльності на підставі модельного статуту, підписаного усіма засновниками;

- копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містить відомості про юридичну особу;

- картки із зразками підписів і відбитка печатки.

Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі.

Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.[7]

Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються:

1) вид банківського вкладу;

2) сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок;

3) строк зберігання коштів (за строковим вкладом);

4) розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін;

5) умови дострокового розірвання договору;

6) інші умови за погодженням сторін.

Клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування (статутного або складеного капіталу, пайового або неподільного фонду) суб'єкта господарювання - юридичної особи (у національній та/або іноземній валюті) та один поточний рахунок (у національній та/або іноземній валюті) за кожною угодою про ведення спільної діяльності без створення юридичної особи.

Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі "Відмітки банку".

У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунку клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку.[7]

Згідно статті 1066 Цивільного Кодексу України, договір касового обслуговування банківського рахунка - це банківський договір, за яким одна сторона (банк) зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК).

Правове регулювання цього договору здійснюється главою 72 Цивільного Кодексу від 16.01.2003 № 435-IV з останніми змінами і доповненнями № 424-VIII від 14.05.2015.[2]

Зміст договору, тобто коло операцій, які може бути вчинено за рахунком зумовлюється режимом відповідного рахунка. Банківські операції з рахунком, які можуть вчинятися відповідно до закону, умов договору, банківських правил чи загально прийнятих норм банківського обороту об'єднують поняттям "операції за рахунком" або "розрахункові банківські операції" (ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від07.12.2000 року№2121-III з останніми змінами і доповненнями від 26.04.2015року.). До операцій за рахунком належать зарахування, видача або перерахування грошових коштів, дії банку з здійснення безготівкових розрахунків, вчинення поточних валютних операцій.[3]

Обсяг та види операцій, які банк може вчиняти за певним рахунком для клієнта, залежать від виду рахунка, правовий режим якого визначено законом, банківськими правилами чи банківськими звичаями ділового обороту.

Відповідно до статті 1071 Цивільного Кодексу за загальним правилом підставою для списання коштів з рахунка клієнта є його розпорядження. І тільки у передбачених законом випадках списання допускається на підставі рішення суду або в інших випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.[2]

Закон встановлює і строки, протягом яких має бути виконано розпорядження володільця рахунка. Однак встановлення правила про зарахування грошових коштів на рахунок клієнта в день надходження до банку відповідного розрахункового документа не є імперативною нормою, адже у договорі сторони можуть передбачити й інший строк виконання розпоряджень володільця рахунка. Інші строки може бути встановлено і законом (наприклад, ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від05.04.2001року №2346-III з останніми змінами і доповненнями № 1170-VII від 27.03.2014 року.[4]

У процесі виробничої діяльності підприємство, з одного боку, безперервно купує сировину, матеріали, паливо, товари тощо, а з іншого - безперервно реалізує готову продукцію або закуплені товари. Ці процеси супроводжуються грошовими розрахунками, які саме і є одним із найбільш масових явищ у господарському житті будь-якого підприємства.

Отже, розрахунки становлять собою відносини, що виникають між підприємствами і організаціями в процесі реалізації, розподілу та перерозподілу суспільного продукту на підставі здійснення статутної діяльності. Розрахунки базуються на переміщенні товарів відповідно до укладених договорів. Господарські договори укладають безпосередньо підприємства, а розрахунки за продукцію, що відпускається за цими договорами, здійснюються, як правило, через банк. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот - це виявлення сутності грошей у русі.

Маса грошей, яка знаходиться в обороті, має дві форми:

- готівкову;

- безготівкову.

Сферу дії готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано.

Готівкова форма розрахунків застосовується для обслуговування населення: виплати заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Переважна кількість міжгосподарських розрахунків здійснюється безготівковим шляхом.[5]

Згідно з Інструкцією Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні» від 21 січня 2004 року № 22, безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими формами розрахункових документів:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;

- розрахунковими чеками;

- акредитивами;

- платіжними вимогами;

- банківськими платіжними картками;

- векселями;

- інкасовими дорученнями (розпорядженнями) [5].

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює свої безготівкові розрахунки за допомогою таких розрахункових документів як: платіжне доручення, грошовий чек, акредитив, банківська гарантія, ПДВ облігації.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника, сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Грошовий чек (готівковий)- чек, оплату якого здійснюють шляхом виплати грошей пред'явникові чека.

Акредитив - форма розрахунків і вид банківського рахунку, за яким здійснюються безготівкові розрахунки. Застосовується в міжнародних розрахунках у комерційних операціях, а також між вітчизняними юридичними особами, коли така форма передбачена договором між постачальником та замовником (покупцем). Виплата коштів може бути обумовлена попереднім акцептом. Кожний акредитив призначений для розрахунків лише з одним постачальником.

Банківська гарантія - поручительство банку-гаранта за свого клієнта. Банк бере на себе зобов'язання за дорученням і за рахунок клієнта у випадку несплати клієнтом у термін платежів, які він мав здійснити, провести платежі за свій рахунок. Банк-гарант може забезпечувати виконання інших зобов'язань у грошовій формі.

ПДВ облігації - грошові документи, випускаються в без документарній формі у вигляді записів на рахунках у цінних паперах в Національному банку. Такі облігації підтверджують зобов'язання держави щодо повернення суми податку котрі задекларовані до відшкодування до 1 січня поточного року, та не повернуті підприємствам на дату набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет України» і підтверджені за результатами перевірок проведеними Державною податковою службою. Згідно Постанови Кабінету Міністрів «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» № 139 від 21 травня 2014 року було затверджено, що номінальна вартість ПДВ облігації становить 1000 грн., термін обігу - 5 років, ставка прибутковості - на рівні облікової ставки Національного банку. Згідно з документом, погашення облігацій здійснюється шляхом проведення кожні 6 місяців протягом терміну їх обігу виплат з погашенням основної суми боргу в розмірі 10 % їх номінальної вартості і доходу за облігаціями [22].

Прийом та видача грошових коштів з каси підприємства здійснюється за допомогою таких документів як видатковий та прибутковий касовий ордер.Загалом, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює всі свої грошові розрахунки за допомогою таких валют як гривня (UAH), долар США(USD), євро (EUR)та рубль(RUS).

Що стосується виконання договірних зобов'язань перед постачальниками, покупцями та клієнтами, то у 2013 році підприємству ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»пред'явлено 78 претензій на загальну суму 37245,48 тис. грн. В 2016 році із загальної кількості заявлених підприємству претензій визнано 22 претензії на суму 1108,36 тис. грн., з яких 12 претензій на суму 742,36 тис. грн. -це претензії стосовно сплати заборгованості підприємством за поставлений товар на виконані послуги.

Відносно вимог щодо відшкодування заборгованості та сплати неустойки (пені,штрафу) підприємству за незалежне виконання зобов'язань в 2016 році було заявлено 29 претензій на суму 27100,4 ти. грн., з яких 6 було задоволено на загальну суму 161,69 тис. грн.,відмовлено у задоволені 23 претензій на 26938,71 тис. грн. Претензії щодо поставки недоброякісної продукції , у 2016 році , як і у 2015 році, до підприємства контрагентами не заявлялись. Також у відповідному періоді було розглянуто 9 претензій на суму 2152,23 тис. грн., які заявлені Укрзалізницею, з яких відмовлено у задоволені 7 претензій на суму 1778,9 тис. грн. Загалом, в порівнянні з 2012 роком сума претензій в 2013 році збільшилась на 1659,92 тис. грн.

Натомість, за 2016 рік підприємством сплачено штрафів у сумі 217,9 тис. грн., в тому числі: за порушення податкового законодавства у сумі 162,0 тис. грн.; за порушення законодавства в сфері соціального страхування 37,9 тис. грн.; за порушення вимог природоохоронного законодавства 18,0 тис. грн.

В інтересах підприємства в 2013 році за невиконання, неналежне виконання договірних зобов'язань контрагентом було заявлено 36 претензій. З урахуванням залишку 2015 року на виконанні перебувало 47 претензій на суму 23134 тис. Порівняно з 2015 роком (104 претензії на суму 40,2 млн.грн.) У 2016 році загальна кількість претензій і їх сума зменшилася. Із загальної кількості претензій 22 претензії стосувалися стягнення штрафних санкцій на суму 1668 тис. грн., з яких задоволено 4 на суму 108 тис.грн., Відмовлено в задоволенні 18 претензій на суму 1542 тис. грн., на стадії розгляду перебуває 1 претензія на суму 18 тис. грн. По спорах, що випливають з стягнення заборгованості заявлено 9 претензій на суму 21175,45 тис. грн., у задоволенні яких було відмовлено.

За підсумками 2016 року офіційно зареєстрованих претензій у відношенні якості та кількості продукції не надходило [22].

В ході написання звіту, було проведено аналіз та структуру дебіторської та кредиторської заборгованості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2015- 2016 роки(табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Аналіз динаміки та структури кредиторської заборгованості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2015- 2016 роки

Кредиторська заборгованість:

Станом на 01.01.15

Станом на 01.01.16

Відхилення

абсолютне, млн. грн.

Відносне, %

- за довгостроковими зобов'язаннями

-

-

-

-

- за товари,роботи, послуги

2492133

4412690

1920557

77,6

- за розрахунками з бюджетом

93138

1536965

1443827

в 15,5 разів

- за у тому числі з податку на прибуток

-

1333128

-

-

- за розрахунками зі страхування

127263

145905

18642

14,6

- за розрахунками з оплати праці

...

Подобные документы

  • Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу. Аналіз рентабельності продукції підприємства. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів ВАТ "Кондитерська фабрика". Резерви збільшення прибутку підприємства.

    курсовая работа [72,6 K], добавлен 09.02.2012

  • Теоретичні та методичні основи фінансового аналізу. Характеристика та аналіз фінансових результатів діяльності "Колективної фірми "Ольга". Факторний аналіз прибутку підприємства. Напрямки і резерви покращення фінансових результатів діяльності підприємства

    дипломная работа [480,0 K], добавлен 11.02.2007

  • Історія підприємства та продукція ПП "Молокозавод-Олком". Аналіз його фінансових результатів. Інвестиційний розвиток диференціації виробництва з метою підвищення фінансових результатів підприємства переробної галузі. Склад і структура фінансових ресурсів.

    отчет по практике [201,2 K], добавлен 26.11.2013

  • Економічна характеристика прибутку, управління його розподілом і використанням. Відносні показники фінансових результатів діяльності підприємства ТОВ "Обербетон Інвест". Аналіз динаміки, структури і розподілу прибутку компанії, оцінка його рентабельності.

    курсовая работа [116,0 K], добавлен 14.12.2015

  • Аналіз фінансових результатів діяльності та майна підприємства. Формування фінансових результатів. Економічна суть майна підприємства, його структура і класифікація. Виробничо-господарська діяльність та майновий стан підприємства ЗВП "Неон" УТОГ.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 04.12.2010

  • Формування фінансових та економічних показників результатів діяльності підприємства. Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва. Аналіз платоспроможності та ліквідності. Показники ділової активності.

    курсовая работа [146,1 K], добавлен 22.12.2014

  • Формування фінансових результатів. Аналіз валового прибутку, фінансових результатів від позареалізаційних операцій, впливу на прибуток окремих факторів, які базуються на категорії маржинального доходу. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції.

    курсовая работа [44,6 K], добавлен 04.05.2010

  • Фінансові результати діяльності підприємства, що характеризуються показниками отриманого прибутку і рівня рентабельності. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції в оцінці за плановою собівартістю. Сума відрахувань прибутку у фонди.

    контрольная работа [78,9 K], добавлен 21.01.2016

  • Показники прибутку і рентабельності, методика їх аналізу. Аналіз фінансових результатів діяльності ПАТ "Одеський коньячний завод". Оцінка фінансових ресурсів і майна підприємства. Оцінка кредитоспроможності підприємства як потенційного позичальника банку.

    курсовая работа [97,6 K], добавлен 14.05.2012

  • Аналіз необоротних і оборотних активів, дебіторської і кредиторської заборгованості, власного капіталу, прибутковості, структури грошових потоків, платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості підприємства. Оптимізація результатів його діяльності.

    курсовая работа [221,9 K], добавлен 17.04.2016

  • Поняття фінансового моніторингу, його система, суб’єкти, порядок здійснення та роль у забезпеченні фінансової дисципліни. Аналіз динаміки формування та використання фінансових результатів діяльності МПП "Рабіца", напрями та шляхи його вдосконалення.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 18.05.2013

  • Дослідження економіко-господарської діяльності виробничого підприємства, розрахунок основних фінансових показників. Аналіз організації виробництва (основного виду діяльності) та управління на підприємстві, характеристика його маркетингової стратегії.

    отчет по практике [192,5 K], добавлен 13.04.2012

  • Економічний зміст фінансових результатів та їх значення у діяльності підприємства. Суть фінансового стану, проблеми визначення та розміщення фінансових ресурсів. Структура та структурні зрушення основних показників діяльності промислових підприємств.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.01.2014

  • Прибуток як основний результат діяльності підприємства. Аналіз формування фінансових результатів від різних видів діяльності, звітність, динаміка прибутків та витрат. Характеристика системи показників рентабельності та прибутковості підприємства.

    лабораторная работа [22,5 K], добавлен 26.12.2010

  • Аналіз динаміки та структури активів і пасивів, оцінка коефіцієнтів ліквідності, рентабельності та платоспроможності підприємства, його фінансової стійкості та ділової активності. Аналіз показників фінансових результатів діяльності підприємства.

    контрольная работа [117,0 K], добавлен 29.05.2013

  • Обґрунтування планового обсягу виробництва продукції. Розрахунок потреби у технологічному устаткуванні. Аналіз вартості основних засобів і амортизаційних відрахувань. Визначення чисельності персоналу та витрат на матеріали. Оцінка фінансових результатів.

    курсовая работа [81,8 K], добавлен 24.12.2012

  • Аналіз технологічного циклу виробництва і організація його обліку. Методика планування реєстрації та дослідження матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Оцінка техніко-економічного функціонування підприємства і організація маркетингової діяльності.

    отчет по практике [65,5 K], добавлен 22.11.2010

  • Сутність операційної діяльності підприємства. Особливості розробки виробничої програми підприємства. Формування операційного прибутку. Характеристика діяльності ТзОВ ВАП "Шаяни". Аналіз показників фінансового стану та ділової активності підприємства.

    курсовая работа [61,8 K], добавлен 09.03.2013

  • Особливості утворення і використання прибутку на підприємстві. Характеристика факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства. Аналіз показників рентабельності виробництва: показники рентабельності – брутто, показники рентабельності – нетто.

    реферат [15,6 K], добавлен 06.06.2010

  • Загальна характеристика ТОВ НВФ "Цифрові технології". Аналіз системи управління, економічних показників діяльності та фінансового стану. Характеристика клієнтів підприємства, види його діяльності та напрямки послуг. Структура програмних продуктів.

    отчет по практике [160,1 K], добавлен 16.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.