Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

365011

421935

56924

15,6

- за одержаними авансами

101903

98113

-3790

-3,7

- за розрахунками з учасниками

-

-

-

-

- із внутрішніх розрахунків

-

-

-

-

- за страховою діяльність

-

-

-

-

Всього:

3179448

7948736

3436160

250

Отже, можна зробити висновки, що в 2016 році кредиторська заборгованість підприємства в цілому збільшилась, а саме за рахунок таких статей як кредиторська заборгованість за товари, роботи, та послуги на 77,6%, за розрахунками з бюджетом в 15,5 разів та за розрахунками з оплати праці на 15,6%. В свою чергу у відповідному періоді відбулось зменшення кредиторської заборгованість за одержаними авансами на 3,7 %.Загалом таке збільшення кредиторської заборгованості підприємства може бути наслідком погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції. Кредиторська заборгованість ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2013- 2014 рік наведена в додатку 9, 10 [22].

Таблиця 2.2 Аналіз динаміки та структури дебіторської заборгованості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2016-2017 роки

Дебіторська заборгованість:	Станом на 01.01.16	Станом на 01.01.17	Відхилення
			абсолютне, млн. грн.	Відносне, %
за продукцію, товари, роботи, послуги	2497532	8230310	5732778	в 2 рази
за виданими авансами	97129	323169	226040	в 2 рази
за розрахунками з бюджетом	2943400	1905241	-1038159	-35,2
у тому числі з податку на прибуток	49178	-	-	-
з нарахованих доходів	-	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	10269	13799	3530	34,4
Довгострокова заборгованість	-	-	-	-
Всього:	5597508	10472519	4875011	87,1

Отже, провівши відповідні розрахунки можна зробити висновки, що дебіторська заборгованість за 2016 рік дебіторська заборгованість підприємства ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зросла на 4875011 тис. грн., це відбулось за рахунок таких статей як дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги в 2 рази, та за виданими авансами в 2 рази. В свою чергу стаття дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом зменшилась на 1038159 тис. грн., або на 35,2% що позитивно відбивається на фінансовому стані підприємства. В цілому збільшення дебіторської заборгованості за 2016 рік в порівнянні з 2017 роком на 87,1% роком може бути викликано неплатоспроможністю покупців. Також про склад дебіторської і кредиторської заборгованості можна дізнатися з форми № 3 « Звіт про рух грошових коштів».

Щоб підприємство нормально функціонувало і приносило прибуток потрібно запровадити методи управління кредиторською та дебіторською заборгованість.[16]

Одним із напрямів управління дебіторською заборгованістю в підприємствах має стати посилення контролю за нею, що сприятиме її зменшенню. У цілому контроль повинен визначити:

- наявність і правильність оформлення первинних документів, що є підставою для виникнення дебіторської заборгованості;

- стан дебіторської заборгованості за встановленими критеріями;

- достовірність оцінки дебіторської заборгованості та розрахунку обсягу резерву сумнівних боргів;

- правильність класифікації дебіторської заборгованості й наявність необхідних пояснень у примітках до фінансової звітності.

На світовому ринку і в Україні діє механізм повернення дебіторської заборгованості, що передбачає декілька методів рефінансування дебіторської заборгованості (рис. 2.1).

Рис.2.1 Методи Управління дебіторською заборгованістю

Кредиторська заборгованість є тимчасовим залученням позикових засобів і допомагає розвиватися підприємству, але високий рівень кредиторської заборгованості призводить до неплатоспроможності та підриває авторитет підприємства у покупців і замовників.[19]

Якщо підприємство не досить вдало керує зобов'язаннями, тоді кредиторська заборгованість буде «працювати» проти підприємства, бо її зростання буде призводити до погіршення його фінансового стану.

Тому необхідно постійно розробляти і впроваджувати заходи щодо удосконалення управління кредиторською заборгованістю, а саме:

1. Оптимізація величини кредиторської заборгованості підприємства.

2. Постійний контроль оборотності коштів у розрахунках.

3. Проведення відбору потенційних покупців і визначення умов і форм оплати товару, що передбачені в договорах і контрактах.

4. Здійснення відбору покупців за допомогою неформальних критеріїв: рівень поточної платоспроможності клієнта, дотримання платіжної дисципліни, прогнозні фінансові можливості, фінансові та економічні можливості підприємства.

5. Застосування практики відвантаження товару в кредит постійним покупцям, при цьому можна передбачати надання незначної знижки при оплаті в перші дні терміну кредитування, а в разі несплати вчасно встановити фінансові санкції, величина якого буде зростати з кожним днем.

6. Проведення ранжирування кредиторської заборгованості за строками виникнення. При цьому необхідно забезпечити постійний контроль безнадійних боргів для своєчасного створення необхідного резерву.

7. Організація роботи з дебіторами з метою оптимізації дебіторської заборгованості і збільшення внаслідок чого власних коштів для фінансування діяльності підприємства, що сприятиме зменшенню частки кредиторської заборгованості.

8. Постійний аналіз рівня усіх видів заборгованості і визначення їх критичного рівня

9. Дотримання економічно обґрунтованого рівня співвідношення між кредиторською та дебіторською заборгованості.

10. Побудування аналітичного обліку з забезпеченням отримання даних про терміни погашення, про утворення прострочень, про наявність векселів, що дозволить не допускати виникнень необґрунтованої заборгованості.

11. Постійний контроль стану розрахунків за термінами.

12. Своєчасне виявлення недопустимих видів кредиторської заборгованості ( прострочена заборгованість до бюджету та інші) [20].

Отже, впровадження ефективної системи управління заборгованістю дасть можливість підприємству контролювати кредиторську заборгованість, проводити її погашення в установлені строки та формувати кредитну політику. У такому випадку залучені кошти будуть виступати для підприємства додатковим та відносно дешевим джерелом його фінансування [19].

Отже, можна зробити висновки, що динаміка і склад дебіторської заборгованості свідчить про те, що постачальники підприємства, отримуючи вчасно його продукцію, затримують її оплату, причому обсяг простроченої дебіторської заборгованості в загальному обсязі дебіторської заборгованості на початок року дозволяє зробити висновок про те, що підприємство значною мірою кредитує діяльність своїх контрагентів. Це створює перешкоди для погашення його власних зобов'язань. Важливо не допустити подальшого зростання частки дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів підприємства - це може спричинити за собою зниження всіх фінансових показників, уповільнення обороту ресурсів, простої внаслідок не внутрішніх проблем, а зовнішніх, зниження можливості оплачувати свої зобов'язання перед кредиторами. Слід враховувати, що неповернення кредиторської заборгованості тягне за собою застосування стосовно організації певних майнових санкцій, зокрема, стягнення неустойки, передбаченої договором, штрафів, встановлених законом, відсотків користування чужими грошима внаслідок відхилення від повернення. З іншого боку, кредитори можуть стягнути з організації збитки, завдані їм невчасним поверненням чи неповерненням боргів, за загальним правилом збитки відшкодовуються у частині, не покритою неустойкою чи відсотками, які стягнені за користування чужими грошима .

2.2 Аналіз формування і розподілу прибутку в ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг"

Балансовий прибуток - це сума фінансових результатів від усіх видів діяльності підприємства за звітний період, що складається з фінансового результату від реалізації продукції(робіт, послуг), включаючи продукцію підсобних, допоміжних та обслуговуючих виробництві господарств,основних фондів,нематеріальних активів,цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових)операцій, роялтіта інших позареалізаційних операцій.

Балансовий прибуток - це загальна сума прибутку від усіх видів діяльності Більшу частину прибутку підприємство отримує від основної виробничої діяльності [15].

Прибуток від допоміжної діяльності - це частина прибутку, утворена внаслідок виконання для інших підприємств непромислових робіт і послуг (будівельних, транспортних тощо), реалізації продукції підсобного сільського господарства, надання платних послуг населенню.

Прибуток від позареалізаційної діяльності - це різниця (сальдо) між штрафами, пенею, неустойками, одержаними і сплаченими, доход від операцій з тарою, орендна плата від падання в оренду приміщень тощо.

Засновницький прибуток - це доход, який отримує засновник акціонерного підприємства (товариства) при відкритій підписці на акції.

Балансовий прибуток (Рб) розраховується як алгебраїчна сума трьох показників: прибуток від реалізації продукції підприємства , сальдо доходів від позареалізаційних операцій і прибуток від іншої реалізації.

Формулу можна представити в наступному вигляді:

Рб = Рр + РВП + Рп (4.1)

де, Рр - прибуток від реалізації продукції підприємства;

РВП - сальдо доходів від позареалізаційних операцій;

Рпр - прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від реалізації (Рр) розраховуємо за такою формулою:

Рр = Np - Sp - Pндс - Ра (4.2)

де, Np - виручка від реалізації продукції (товарів, послуг),

Sp - собівартість продукції (витрати тільки на виробництво, без комерційних і управлінських витрат),

Рндс - податок на додану вартість,

Ра - акцизи.

Сальдо позареалізаційних доходів і витрат (РВП) розраховується відповідно до наступних величин: доходи по належать підприємству цінних паперів, доходи від здачі майна в оренду, доходи від пайової участі в спільних підприємствах, а також санкції, штрафи і неустойки за поставку неякісної продукції, за невиконання договірних зобов'язань, за порушення термінів та умов перевезень [15].

Отриманий підприємством прибуток направляється на виплату податків та обов'язкових платежів, що сплачуються з прибутку, і на утворення чистого прибутку. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується для матеріального заохочення і соціального розвитку, формування резервного фонду, фондів комерційного ризику, виробничого розвитку, виплати дивідендів, поповнення інших фондів, що формуються за рішенням підприємства.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» при розподілі прибутку виникає потреба формування фонду виплати дивідендів та резервного фонду в обсягах, визначених законодавством. Розмір відрахувань до фонду виплати дивідендів залежить від обсягу та структури акціонерного капіталу, кон'юнктури фінансового ринку та типу дивідендної політики, яку проводить торгове підприємство. В підприємствах з участю іноземного капіталу передбачається поділ чистого прибутку на частину вітчизняного та іноземного учасника згідно з умовами установчого договору.

Порядок розподілу прибутку підприємства зображено на рисунку 2.2

Рис. 2.2 Порядок розподілу прибутку підприємства зображено на малюнку

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» при розподілі прибутку виникає потреба формування фонду виплати дивідендів та резервного фонду в обсягах, визначених законодавством. Розмір відрахувань до фонду виплати дивідендів залежить від обсягу та структури акціонерного капіталу, кон'юнктури фінансового ринку та типу дивідендної політики, яку проводить торгове підприємство. В підприємствах з участю іноземного капіталу передбачається поділ чистого прибутку на частину вітчизняного та іноземного учасника згідно з умовами установчого договору.

Планування розподілу прибутку здійснюється в такому порядку:

1. Визначення потреби у прибутках за напрямами його використання.

2. Формування цільової структури розподілу прибутку.

3. Визначення пріоритетності у використанні прибутку за окремими напрямами використання.

4. Збалансування потреби в прибутку за напрямами його використання з можливостями отримання прибутку при здійсненні господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Формування й використання фінансових результатів - два взаємозалежних процеси, що характеризують і розкривають сутність руху фінансових ресурсів.

Таким чином, запорукою високоефективного управління та дохідності бізнесу є аналіз надходження фінансових ресурсів на підприємство. Тож надалі наводимо аналіз складу дохідної частини компанії АрселорМіттал.

Відповідно до форми № 1 «Баланс» та форми № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2015 - 2016 рік.(табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Аналіз джерел надходжень фінансових ресурсів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2016 - 2017рр.

Статті надходжень фінансових ресурсів	Станом на 01.01.2016 р.	Станом на 01.01.2017 р.	Відхилення
	Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	28896237,0	99,47	8251196,0	96,87	-645041,0	-2,23
Інші операційні доходи	118788,0	0,41	20674,0	0,07	-98114,0	-82,60
Інші фінансові доходи	3813,0	0,01	5105,0	0,02	1292,0	33,88
Інший сукупний дохід після оподаткування	32685,0	0,11	885295,0	3,04	852610,0	2609,0
Всього	29051523,0	100,0	29162270,0	100,0	110747,0	-

На основі проведених розрахунків в табл. 2.3 можна визначити, що за 20116 рік надходження фінансових ресурсів збільшились на 110747 тис. грн. (0,8%) в порівнянні з минулим роком. Водночас відбулись і незначні зміни в структурі надходжень фінансових ресурсів, так в 2017 році найбільшу питому вагу займав чистий дохід від реалізації продукції 96,87%, що на 2,60% менше ніж у 2016 році, а найбільш динамічно збільшився у 2013 році інший сукупний дохід після оподаткування у 26,09 рази і склав 3,04%, а в 2016 році цей показник становив лише 0,11% [20].

Річна фінансова звітність за 2013 рік свідчить про те, що за підсумками 2013 року виробництво основних видів продукції склало: чавуну 5,6 млн. тон (зменшення до 2015 року 0,1%; збільшення до 2016 року 14,6%); сталі 6,4 млн. тон (збільшення до 2015 року 0,2%; збільшення до 2016 року 12,8%); товарного прокату 5,8 млн. тон (збільшення до 2016 року 5,9%; збільшення до 2015 року 16,6%). Виробництво товарної продукції в діючих цінах за 2013 рік склало 28110,4 млн. грн., що менше рівня 2016 року на 528,9 млн. грн. або на 1,8% і менше рівня 2015 року на 902,8 млн. грн. (або на 3,1%).

Чистий збиток в 2013 році склав 1517,0 млн. грн. Чистий фінансовий результат за 2016 рік - збиток у сумі 2892,4 млн. грн. У 2016 році був отриманий прибуток 2143,1 млн. грн. [22].

Аналізуючи абсолютні показники, що характеризують фінансові результати підприємства, але для більш повного уявлення відносно прибутковості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» доцільно проаналізувати відносні показники прибутковості і рентабельності. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність діяльності підприємства.

До основних показників рентабельності підприємства відносять:

- рентабельності продажу;

- рентабельності основної діяльності;

- рентабельності капіталу ( основного, власного, перманентного, усього капіталу підприємства);

- період окупності власного капіталу.

Використовуючи дані Форми №1,2 можна розрахувати показники рентабельності, які занесемо до таблиці 2.4.

 Таблиця 2.4 Аналіз показників рентабельності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2016 -2017 роки

Показники рентабельності	Станом на 01.01.16	Станом на 01.01.17
Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності	4,41	2,3
Рентабельність капіталу за чистим прибутком
Рентабельність власного капіталу	0,05	0,09
Рентабельність виробничих фондів	9,5	5,4
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	0,09	0,99
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності	15,2	3,6
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком
Коефіцієнт економічного зростання	0,05	0,09

Загалом, з даних таблиці можна побачити , що показники рентабельності за 2016 - 2017 рік знаходяться у не зовсім оптимальному значенні, це в свою чергу спричинено тим, що у ці періоди підприємство ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по закінченню звітного періоду отримував Чистий фінансовий результат: збиток 1517018 тис. грн. - у 2015 році та 2892446 тис. грн. , у 2016 році [22].

На показники рентабельності та прибутковості впливають різні показники: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні фактори:

- система оподаткування;

- державне регулювання цін;

- нормативні документи галузі;

- умови та ставки кредитування;

- цінова політика підприємства

- обсяг діяльності підприємства(кількість товарів, ціни, розмір торговельної надбавки).

Внутрішні фактори:

- обсяг витрат обігу;

- чисельність працівників та фонд оплати праці;

- види та ставки податків.

Важливим фактором, який впливає на величину прибутку, є рівень ціни закупівлі товарів. Підприємство при здійсненні комерційних угод мусить намагатися закупити товар за якомога нижчою ціною. Це може бути досягнуто шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, використання цінових знижок при узгодженні ціни товару, закупки партій товарів в період їх сезонного розпродажу.

Зростання розмірів одержання прибутку пов'язане також із збільшенням рівня цін продажу товарів. Управління цінами реалізації залежить від обґрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку, використання сприятливої торговельної кон'юнктури в окремі періоди року.

Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства (товарообігу), кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг, здійснення ефективних рекламних заходів.

Розрахунок можливого розміру отримання прибутку може здійснюватися методом прямого розрахунку або розрахунково-аналітичним методом. Метод прямого розрахунку передбачає визначення суми прибутку як різниці між прогнозним розміром доходів підприємства, ПДВ і його поточними витратами. Розрахунково-аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їх величину. Величина можливого прибутку визначається шляхом множення рівня рентабельності товарообороту звітного періоду на плановий товарооборот і від'ємні чи додатні прогнозні зміни прибутку підприємства за рахунок змін факторів, що впливають на його величину. Результати розрахунків цільового та можливого прибутку потрібно порівняти. Якщо можливості отримання прибутку відповідають його цільовому розміру, то такий варіант приймається як плановий. У тому разі, коли можливості підприємства з отримання прибутку недостатні для забезпечення самофінансування, слід розробити заходи з урегулювання цієї невідповідності шляхом пошуку і мобілізації додаткових (неврахованих) резервів збільшення доходів або зменшення витрат. При цьому потрібно прагнути до максимального наближення планового прибутку до його цільового розміру.

Після прийняття рішення про величину планового прибутку розраховують планові показники рентабельності підприємства, які використовуються при прийнятті конкретних рішень з формування ресурсного потенціалу підприємства, здійснення комерційних угод, інвестиційної діяльності тощо [15].

Отже, можна зробити висновки, що можливості підприємства впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвими. Основним узагальнюючим показником підприємства є чистий прибуток, який відбиває ступінь активності суб'єкту господарювання, рівень його фінансового благополуччя, ефективність менеджменту. Але ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»отримало чистий збиток в 2013 році у розмірі 1517,0 млн. грн. Чистий фінансовий результат за 2015 рік -також збиток у сумі 2892,4 млн. грн. Це в свою чергу негативно вплинуло як на фінансові показники, так і на показники рентабельності підприємства. Загалом, якщо підприємство отримує прибуток (2012 рік отриманий прибуток склав понад 2143,1 млн. грн.) то він використовується через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також розподіл чистого прибутку частково через попереднє формування цільових фондів, а частково шляхом безпосереднього фінансування витрат.

2.3 Аналіз витрат, фінансових результатів та показників рентабельності діяльності ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг

Інформаційне забезпечення відіграє важливу роль в будь-яких управлінських процесах підприємства. Економічна ефективність діяльності підприємств ґрунтується на наявності стратегії фінансової незалежності, формуванні і управлінні фінансовими потоками, максимально повному і ефективному використанні власного і позикового капіталу і управлінні його структурою, фінансовому регулюванні зовнішньоекономічної діяльності [17].

Інформація для фінансового аналізу підприємства - зібрані оброблені і розподілені дані щодо фінансових ресурсів підприємства і їх потоків, фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства.

Формування інформаційної бази фінансового аналізу і менеджменту на підприємстві являє собою процес цілеспрямованого підбора відповідних інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування і прийняття управлінських рішень. Формування системи інформативних показників фінансового менеджменту за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації зв'язано з галузевими особливостями підприємств, їхньою організаційно-правовою формою, обсягом і ступенем диверсифікованості господарської діяльності і поруч інших умов. При цьому вся сукупність показників, що включаються в інформаційну базу фінансового менеджменту, вимагає проведення попередньої класифікації.

До інформації, використовуваної у фінансовому аналізі і менеджменті, пред'являються наступні основні вимоги: значимість;повнота;вірогідність; своєчасність; зрозумілість.

Показники, формовані з внутрішніх джерел інформації, поділяються на дві основні групи:показники фінансового обліку підприємства; показники управлінського обліку підприємства.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансовою стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Також для аналізу фінансового стану можуть залучатись нормативна, планова інформація, дані інвестиційних та фінансових програм і проектів, зведених і окремих кошторисів, калькуляцій. Саме вони дають змогу виявити відхилення фактично досягнутих значень фінансових показників від запланованого рівня [18].

Фінансовий стан підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші. Ефективність управління активами характеризується такими загальними показниками:

- коефіцієнт оборотності (TurnoverRatio) -- відношення чистого доходу до середньорічної вартості активів;

- тривалість одного обороту активів (Collection) -- коефіцієнт оборотності, визначений у днях;

- коефіцієнт закріплення оборотних коштів (Fixationratio) - обернений коефіцієнту оборотності.

До найбільш поширених коефіцієнтів оборотності відносяться:

- оборотність усіх активів;

- оборотність постійних (необоротних) активів;

- оборотність оборотних активів;

- оборотність робочого капіталу [18].

Основні показники вони дають змогу виявити відхилення фактично досягнутих значень фінансових показників від запланованого рівня рентабельності (прибутковості), ліквідності, ділової активності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» наведені в таблиці (2.5)

Таблиця 2.5 Показники рентабельності (прибутковості), ліквідності, ділової активності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2014-2015 рр.

Назва	Формула	01.01.2014	01.01.2015
Показники ліквідності (Показують здатність підприємства розраховуватись за своїми зобов'язаннями за рахунок наявних активів )
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти / Поточні зобов'язання	0,033	0,141
Коефіцієнт проміжної ліквідності	(Оборотні активи - товарно-матеріальні запаси) / Поточні зобов'язання	1,351	1,363
Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)	Оборотні активи / Поточні зобов'язання	2,167	2,035
Власний оборотний капітал	Власний капітал - Необоротні активи	4747548,00	4713270,00
Показники ділової активності (Показують швидкість використання залучених ресурсів)
Оборотність дебіторської заборгованості	Виручка від реалізації / Середньорічна вартість дебіторської заборгованості	0,00	11,895
Оборотність кредиторської заборгованості	Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість кредиторської заборгованості	0,00	12,434
Період погашення дебіторської заборгованості, днів	Кількістьднів у періоді / Оборотність дебіторської заборгованості	0,00	30,686
Період погашення кредиторської заборгованості, днів	Кількість днів у періоді / Оборотність кредиторської заборгованості	0,00	29,356
Оборотність активів	Виручка від реалізації / Середньорічна вартість активів	0,00	0,676
Рентабельність активів	Чистий прибуток / Середньорічна вартість активів	0,00	-3,627
Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток / Середньорічна вартість власного капіталу	0,00	-4,698
Рентабельність продажу	Операційний прибуток / Чиста виручка	-8,708	-3,454
Рентабельність чистих активів	Чистий прибуток / Середньорічна вартість чистих активів	0,00	-4,044
Рентабельність оборотних активів	Операційний прибуток / Середньорічна вартість об. активів	0,00	-10,792
Фондовіддача	Чиста виручка / Середньорічна вартість основних засобів	0,00	91,525

Отже, на основі проведених розрахунків, що наведені в таблиці 2.5, можна зробити такі висновки, що на 1 грн. активів у 2014 році припадає (-)3,627грн.прибутку.В розрахунку на одну гривню капіталу власників припадає (-)4,698грн. прибутку. Це свідчить про перевитрати підприємства.

Щодо рентабельності продажу, то (-)3,454прибуткунадходить на підприємство у 2014 році з кожної гривні від продажу продукції (робіт, послуг).Нормативне значення повинно бути більше від 0,3 %.На ПАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг»показник не досяг бажаного рівня.

Отже, можна зробити висновки, що за підсумками роботи за 2015 рік був отриманий прибуток до оподаткування у сумі 1 517,0 млн. грн., чистий збиток підприємства склав 1 180,5 млн. грн. Коефіцієнти ліквідності та фінансової стійкості погіршились в порівнянні з минулим роком, але вищі нормативних значень, що характеризує достатній рівень платоспроможності підприємства та свідчить про відносно стабільне фінансове положення підприємства. При формуванні аналітичних висновків для внутрішніх користувачів виникає потреба в залученні до розрахунків даних за центрами відповідальності в межах управлінського обліку [22].

Це дає змогу виявляти внутрішньовиробничі фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства. Всі ці документи містять більш деталізовану інформацію ніж фінансова звітність, що, в свою чергу, дозволяє одержати додаткові аналітичні дані і підготувати більш обґрунтовані висновки, значно розширити межі дослідження. Ще однією перевагою використання внутрішньої звітності для проведення аналізу фінансового стану є оперативність, яка виявляється в можливості його проведення щомісяця.

Дані фінансової звітності є підставою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як підстава для прогнозування майбутнього фінансового стану.

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників - фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства.

Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов'язань власників стосовно їхніх внесків до капіталу та обов'язкового розподілу частини доходу між власниками (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу тощо).

Сучасні технології фінансового аналізу потребують суттєвого розширення інформаційної бази.

Окрім стандартних форм фінансової та статистичної звітності, використовуються позаоблікові зовнішні щодо підприємства джерела інформації, що характеризують стан зовнішнього економічного середовища: ринків товарів і послуг (періодичні видання прас-листів), внутрішнього та міжнародного фінансових ринків, систем оподаткування тощо. Створюються комплексні автоматизовані інформаційні системи комерційної інформації з регулярним оновленням даних, використовуються можливості сучасного інформаційного забезпечення, що їх надає Internet [17].

Отже, можна зробити висновки, що для проведення фінансового аналізу діяльності підприємства є важливим використання всіх наявних джерел на підприємстві, зокрема даних первинного обліку для перевірки достовірності сформованої інформації та визначення причин того чи іншого явища на найвищих рівнях, це дасть змогу приймати більш досконалі рішення для оптимальних результатів. Так, провівши певні розрахунки показників фінансової стійкості ПАТ «АрселорМітттал кривий Ріг» має змогу побачити повне відображення всіх значень рентабельності (прибутковості), ліквідності та ділової активності. Також, можна обчислити на скільки зміна суми збитку у 2015 році за обсягом 1 180,5 млн. грн., менша від суми збитку в порівнянні з 2014 роком 1608,9 млн. грн., та як при цьому змінюються коефіцієнти та показники. Таким чином коефіцієнти ліквідності та фінансової стійкості погіршились в порівнянні з минулим роком, але вищі нормативних значень, що характеризує достатній рівень платоспроможності підприємства та свідчить про відносно стабільне фінансове положення підприємства. Доцільно сказати, що повне інформаційне забезпечення фінансового аналізу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» це запорука успішного розвитку підприємства, оскільки тільки повна та достовірна інформація може забезпечити безпомилкове прийняття рішення.

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"

3.1 Оцінка та управління плануванням підвищення технічно-організаційного рівня виробництва

Першочерговим етапом у покращання фінансового стану українських підприємств є пошук оптимального співвідношення власного і позикового капіталу, яке б забезпечило мінімальний фінансовий ризик за максимальної рентабельності власного капіталу. Оптимізація ліквідності підприємства реалізується за допомогою оперативного механізму фінансової стабілізації -- системи заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого, на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов'язання [7, с. 134].

В умовах конкурентного середовища актуальності набуває оптимізація збутової політики підприємства. Підприємству необхідно активізувати політику в галузі маркетингу з метою просування своєї продукції, яка фактично за рахунок високої якості та ціни, нижчої від середньо галузевої є конкурентоспроможною. Доцільно також звернути увагу на те, що для покращання свого фінансового становища виробники товарів та послуг повинні реалізовувати всю продукцію, що застоюється на складах.

Для розширення ринків збуту підприємство може створити пункти роздрібної торгівлі. Це призведе до збільшення прибутку та збільшення оборотності капіталу. Впровадження цього проекту звичайно ж не вирішує існуючих фінансових проблем, але дозволить скоротити термін реалізації товару та прискорити розрахунки з кредиторами. Ще одним напрямком покращання фінансового стану підприємства є збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго- і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду. Наступним напрямком покращання фінансового стану підприємства може стати виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів, а також отримання ліцензій на виробництво «ходо_ вих» товарів, що дасть змогу стабілізувати і покращи_ ти фінансовий стан підприємства. Слід відмітити, що фінансовий стан підприємства не може бути стійким, якщо воно не отримує прибутку у розмірах, що забезпечують необхідний приріст фінансових ресурсів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази підприємства та їх соціальної сфери. Пошук резервів, які можуть бути використані для покращення фінансового стану підприємства, прово_ диться шляхом ґрунтовного аналізу всіх складових його діяльності [1, с. 94]. Система заходів для підтримки фінансового стану на високому рівні повинна передбачати:

- постійний моніторинг зовнішнього і внутрішнього станів підприємства;

- розробку заходів із зниження зовнішньої вразливості підприємства;

- розробку підготовчих планів при виникненні проблемних ситуацій, здійсненні попередніх заходів для їхнього забезпечення;

Показники майнового стану Дають відомості про тенденції зміни структури фінансових ресурсів підприємства за певний період.

Показники ліквідності Зниження значення даних показників може вказувати про загальне погіршення ситуації стосовно забезпечення підприємства оборотними коштами і про необхідність серйозних заходів для управління ними. Показники фінансової стійкості Відображають частку власного капіталу в загальній сумі фінансових засобів. Узагальнений показник фінансової стійкості підприємства займає вагоме значення серед інших показників фінансового стану підприємства, адже він відображає інтенсивність використання позикових засобів, рівень довгострокової стійкості підприємства без позикових засобів та ступінь залежності підприємства від короткострокових зобов'язань. Показники ділової активності Дозволяють зробити висновок про ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Показники рентабельності Характеризують фінансові результати і ефективність діяльності підприємства в цілому впровадження планів практичних заходів при виникненні кризової ситуації, прийняття ризикових і нестандартних рішень у випадку відхилення розвитку ситуації; - координацію дій всіх учасників і контроль за виконанням заходів та їхніми результатами [6, с. 59].

Саме за таких умов можна забезпечити систему моніторингу кожної із складових позитивного фінансового стану підприємств, яка змогла б надати можливість оптимізувати її відповідно до перспектив розвитку.

Перспектива розвитку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" полягає в досягненні виробництва до 12 млн. тн. сталі за рахунок: видобутку руди 25,4 млн. тн.; концентрату 9,9 млн. тн.; агломерату 10,263 млн. тн.; коксу 2,9 млн. тн.; чавуну 5,861 млн. тн.; сталі 6,653 млн. тн.; прокату 5,8 млн. тн. Обсяги виробництва плануються досягти за рахунок будівництва: нової аглофабрики - 10,6 млн. тн. агломерата; нового відділення безперервної розливки сталі - 1,3 млн. тн.; нового конверторного цеха - 5,2 млн. тн.; стана гарячекатаних рулонів - 4,5 млн. тн.

Науково-дослідні роботи спрямовані на: вирішення питань підвищення рівня виробництва; на покращення техніко-економічних показників; на зниження собівартості продукції; на економію енергоресурсів, сировини та матеріалів; на поліпшення екологічного становища в регіоні. В 2015 році ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" спільно з науково-дослідними інститутами було проведено 4 науково-дослідних робіт вартістю 1127,0 тис. грн. з очікуваним економічним ефектом 21,5 млн. грн.

Серед перспектив розвитку, планується до 2017 року освоїти та вийти на рівень слідуючого "портфеля" замовлень: арматури 3814,0 тис. т.; катанки 1952,0 тис.т.; дрібного сорту 290,0 тис.т.; гарячекатаних рулонів 4500,0 тис.т.

Отже, АМКР має чіко сформовані цілі по досягненню більшого рівня попиту на металопродукцію. Вони будуть досягненні шляхом залучення нових клієнтів та підвищення якості на продукцію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

3.2 Шляхи підвищення та чинники зростання ефективності діяльності підприємства

 Під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства.

Основні фактори підвищення ефективності виробництва - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та інші.

Серед основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства можна виділити два напрямки підвищення вище згаданих показників - організаційний, технологічний та ресурсний.

В межах організаційного напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління.

Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт - від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, великосерійного).

В межах технологічного напрямку основним є вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної бази, а другий - організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.

Ресурсний напрямок відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Зазначені показники слід розглянути в динаміці, а також по можливості порівняти з показниками найближчих конкурентів. Для оборотних фондів найважливішим показником є швидкість їх обороту, отже, слід проаналізувати чинники її збільшення, зокрема такі:

- зменшення обсягів незавершеного виробництва;

- удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів;

- прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);

- зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

Крім того, слід звернути увагу і на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів: проаналізувати основні причини втрат та нераціонального використання ресурсів; забезпечити обґрунтоване нормування витрат матеріалів; організувати використання вторинних ресурсів; створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість; акцентувати увагу на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.

Щодо аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах: внутрішньозмінні втрати робочого часу; втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів; рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки; аналіз системи стимулювання працюючих; визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.

ВИСНОВКИ

Фінансовий стан підприємства -- це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства дає якісну та кількісну інформацію про його діяльність, яка необхідна для багатьох суб'єктів ринку. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства передбачає визначення економічного потенціалу суб'єкта, дає змогу забезпечити ідентифікацію його місця в конкурентних ринкових умовах.

Заходи, спрямовані на покращання фінансового стану підприємства, можуть містять в собі:

вивчення попиту на продукцію, що випускається, з метою розширення ринку;

аналіз складових собівартості продукції і визначення шляхів її зниження; збуту переорієнтації на випуск іншої продукції;

виявлення наднормативних запасів матеріальних цінностей для залучення їх в господарський оборот або реалізації;

вивчення руху дебіторської заборгованості з метою її зменшення; вивчення можливості одержання довгострокових кредитів;

аналіз складових короткострокової дебіторської заборгованості і можливості її зменшення;

аналіз складових першочергових платежів із прибутку з метою недопущення нераціональних виплат; контроль за фінансовим станом підприємства і дотриманням виробленої фінансової стратегії. Перспективою подальших досліджень може стати пошук більш ґрунтовних напрямів покращення фінансового стану вітчизняних підприємств, вирішення проблем здійснення комплексного аналізу фінансово го стану.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Податковий Кодекс від 02.12.2010 року № 2755-VIз останніми змінами і доповненнями від № 482-VIII від 22.05.2015 року.

2. Цивільний Кодекс від 16.01.2003 року № 435-IV з останніми змінами і доповненнями № 424-VIII від 14.05.2015 року.

3. Закон України «Про банки і банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-III з останніми змінами і доповненнями № 218-VIII від 02.03.2015 року, ВВР, № 17.

4. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III з останніми змінами і доповненнями від № 1170-VI від 27.3.2014 року.

5. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 року № 22 з останніми змінами і доповненнями № 221 від 09.04.2016 року.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» № 139 від 21 травня 2014 року.

7. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 року № 492 з останніми змінами і доповненнями № 221 від 09.04.2015 року.

8. Статут ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 21.04. 2016 року № 21.

9. Василик О. Д. «Теорія фінансів»: підручник. -- К., 2014.

10. Коробов М. Я. «Фінанси промислового підприємства»: Навчальний посібник. -- К.: Либідь, 2010.

11. Лагутін В. Д. «Кредитування: теорія і практика»: Навчальний посібник -- К.: Товариство "Знання", КОО, 2012 року.

12. Терещенко О. О. «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання»: Навчальний посібник. -- К.: КНЕУ, 2012.

13. Поддерьогін, Л. Д. «Фінанси підприємств»: підручник, - К.: КНЕУ, 2015.

14. Стефанчук Р.О. «Цивільне право України»:Навчальний посібник. - К.: Наукова думка, 2004.

15. Філімоненков О. С «Фінанси підприємств»: Навчальний посібник. -- К: МАУП, 2013.

16. Боровик О.А. Дебіторська та кредиторська заборгованість і прогнозування її структури за системним підходом// Формування ринкових відносин в Україні. - 2017. - №8 (75).

17. Міронова Л.О., Максимова С.В. Обліково-інформаційне забезпечення фінансового аналізу та контролю // Управління розвитком. - 2012. - №2.

18. Пілецька С.Т. Система інформаційного забезпечення фінансової незалежності підприємств // Сталий розвиток економіки. - 2014. - №3.

19. Попазова О.В. Тенденції змін дебіторської та кредиторської заборгованостей на сільськогосподарських підприємствах України// Агросвіт. - 2014. - №7.

20. Смачило В.В., Дубровська Є.В. Сутність факторингу та його використання при управлінні дебіторською заборгованістю в Україні// Фінанси України. - 2011. - № 7.

21. Офіційний сайт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.ukraine.arcelormittal.com

22. Офіційний сайт Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України . [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.smida.gov.ua

Размещено на Allbest.ru

...